Ресурсозберігаючі режими освітлення і вентиляції пташників для вирощування і утримання яєчних курей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧІ РЕЖИМИ ОСВІТЛЕННЯ І ВЕНТИЛЯЦІЇ ПТАШНИКІВ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ І УТРИМАННЯ ЯЄЧНИХ КУРЕЙ

Д'яконов Микола Петрович

Харків - 1999

Анотації

Д'яконов М.П. Ресурсозберігаючі режими освітлення і вентиляції пташників для вирощування і утримання яєчних курей. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. Інститут тваринництва Української академії аграрних наук, Харків, 1999.

Викладено результати експериментальних досліджень щодо порівняльних випробувань типових і запропонованих режимів роботи систем освітлення і вентиляції пташників для ремонтного молодняка і курей-несучок. Встановлено, що використання переривчастих режимів освітлення з різними рівнями освітленості по періодах доби, узгоджених з рівнями освітленості режимів роботи систем вентиляції пташників, нових джерел світла і приладів для регулювання рівнів освітленості забезпечує зниження витрат електроенергії на освітлення на 25,1...65,7% і на вентиляцію - на 13,8...29,1% при зменшенні витрат ламп розжарювання у 2,1...6,6 раза і підвищенні яйценесучості у розрахунку на початкову несучку на 0,1...7,3% та збереженості молодняка на 0,6...1,9%.

Ключові слова: птахівництво, технологія, яєчні кури, мікроклімат, освітлення, вентиляція, режими, техніко-економічні показники.

Dyakonov N.P. Resource-saving Regimes of Poultry Houses Lighting and Ventilation for Raising and Keeping Laying Hens. Manuscript.

Thesis of Candidate of Science in Agriculture. Speciality 06.02.04 - Technology of Animal Production. Institute of Animal Production, Ukrainian Academy of Agrarian Sciences, Kharkiv, 1999.

The experimental research results are given with regard to the comparative testing of standard and proposed regimes for lighting and ventilation systems in poultry houses for replacement pullets and laying hens. It was established that the application of intermittent lighting regimes with different light intensity levels during day periods in accordance with ventilation systems regimes, novel light sources and devices for adjusting light intensity levels provided the decrease of electric energy costs for lighting by 25.1-65.7% and for ventilation by 13.8-29.1%. The incandescent lamps costs were lowered by 2.1-6.6 times, hen-housed egg production increased by 0.1-7.3% and replacement pullet liveability rose by 0.6-1.9%.

Key words: poultry farming, technology, egg laying poultry, environment of poultry house, lighting regime of poultry house, ventilation, regimes, technical and ekonomical indices.

1. Загальна характеристика роботи

Вступ. Однією з важливих проблем сьогодення було і залишається забезпечення населення високоякісними продуктами харчування. Птахівництву, як одній з підгалузей тваринництва, в вирішенні цієї проблеми належить особливе місце: це виробництво дієтичної легкозасвоюваної організмом людини продукції. При виробництві такої продукції постають свої завдання, що стосуються перш за все забезпечення необхідного рівня годівлі птиці і створення їй оптимальних умов для максимального прояву генетичного потенціалу.

Актуальність теми досліджень. Завжди, а особливо в умовах глибокого дефіциту і дорожнечі кормових, енергетичних та інших ресурсів, застосування ресурсозберігаючих технологій є найбільш актуальним напрямком діяльності людини, життєво важливим завданням працівників науки і виробництва.

Розробка і використання ресурсозберігаючих режимів роботи систем освітлення і вентиляції пташників лишається актуальним завданням вчених і практиків. Але зменшення питомих витрат енергії і кормів не повинно призводити до зниження продуктивності птиці чи погіршення умов праці обслуговуючого персоналу. В останній час виникає необхідність розробки ресурсозберігаючих режимів, адаптації їх до умов використання в великих птахівницьких підприємствах і комплексах з урахуванням організації праці обслуговуючого персоналу, досліджень щодо можливості взаємодії систем освітлення і вентиляції в усьому технологічному процесі виробництва продукції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною досліджень, передбачених Науково-технічними програмами "Продовольство-95" та "Птахівництво" і тематичним планом Інституту птахівництва УААН (NN держрєєстрації UA01000701Р та 0197V009423).

Мета та завдання досліджень. Метою досліджень було підвищення ефективності виробництва харчових яєць курей за рахунок зменшення витрат енергетичних і матеріальних ресурсів на створення оптимального мікроклімату при вирощуванні і утриманні курей шляхом розробки і використання ресурсозберігаючих режимів роботи систем освітлення і вентиляції пташників.

Для досягнення поставленої мети передбачалось вирішити такі задачі:

Проаналізувати існуючі режими роботи систем вентиляції і освітлення пташників.

Розробити і впровадити ресурсозберігаючі режими освітлення і вентиляції при вирощуванні ремонтного молодняка курей.

3. Розробити і впровадити ресурсозберігаючі режими освітлення і вентиляції пташників для утримання курей-несучок.

4. Випробувати енергозберігаючі режими роботи системи освітлення з різними джерелами світла.

5. Провести виробничі перевірки запропонованих режимів роботи систем освітлення і вентиляції, зробити техніко-економічний аналіз і дати пропозиції виробництву.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в виробничих умовах досліджено переривчасті режими освітлення в поєднанні зі зміною рівнів освітленості в окремих циклах, адаптовано ці режими до умов їх використання в крупних промислових пташниках з урахуванням організації праці обслуговуючого персоналу. Розроблено і випробувано в виробничих умовах ресурсозберігаючі режими роботи систем вентиляції у поєднанні з переривчастими режимами роботи системи освітлення пташників. Запропоновані режими роботи систем вентиляції і освітлення визнані винаходами (патент РФ N 2025963 та позитивне рішення по заявці на винахід "Спосіб вирощування та утримання яєчних курей у закритих приміщеннях" N 97062616 від 03.06.1997). Робота "Енергозберігаюча технологія вирощування молодняка і утримання дорослої птиці"удостоєна диплома III ступеня і премії Благодійного фонду захисту і підтримки авторів інтелектуальної власності ім. М.А. Куцина.

Практичне значення одержаних результатів. Використання розроблених ресурсозберігаючих режимів роботи систем освітлення і вентиляції пташників дає змогу знизити витрати електроенергії на 13,8...65,7%, витрати електроламп розжарювання - у 1,5...6,6 раза, підвищити збереженість ремонтного молодняка на 0,6...1,9% і вихід кондиційних молодок на 1,3...2,9%, підвищити рівень яйценесучості курей-несучок на 0,1...7,3%, їх збереженість - на 0,2...0,9%, яйценесучість у розрахунку на початкову несучку - на 1,2...3,3 яйця, зменшити витрати корму у розрахунку на 1000 одержаних яєць на 1,4...3,8 кг.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто обгрунтував актуальність теми, разом з науковим керівником склав програму і методики досліджень, проводив досліди та аналізував результати, робив висновки і пропозиції виробництву, з співавторами впроваджував розробки у виробництво. Із спільних наукових публікацій дисертантом за згодою співавторів використано лише свою частину досліджень.

Апробація результатів дисертації. Розроблені ресурсозберігаючі режими роботи систем освітлення і вентиляції впроваджено в ряді птахівницьких підприємств: дослідному господарстві Інституту птахівництва УААН "Борки", птахорадгоспі "Зоря" Харківської області, Димитрівській птахофабриці Запоріжської області. Матеріали дисертації представлено і схвалено на щорічних засіданнях ученої ради ІП УААН (Борки, 1991-1997), координаційних нарадах з птахівництва Всеросійського НДІТ птахівництва (Сергіїв Посад, 1995-1996), Міжнародній конференції "Нові технології і техніка для механізації і елекрифікації процесів тваринництва" (Запоріжжя, 1994, 1996), ІІ конференції Балтійських країн з птахівництва (Вільнюс,1994), ІІ Українській конференції з птахівництва (Харків, 1996), Ювілейній науковій конференції Харківського державного технічного університету сільського господарства (Харків, 1998), демонструвались на виставках-ярмарках "Агро-96" та "Агро-97" (с. Чубинське Бориспільського району Київської обл.).

Публікація результатів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано 4 статті в наукових збірниках і журналах, 4 - в матеріалах і тезах конференцій, одержано один патент на винахід і позитивне рішення Науково-дослідного центру патентної експертизи України по заявці на патент.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація включає вступ, 4 розділи, висновки, пропозиції виробництву, список літературних джерел. Її викладено на 145 сторінках машинопису, ілюстровано 28- ма таблицями та 5-ма малюнками. Список літературних джерел налічує 152 назви, в тому числі 45- іноземними мовами; 16 додатків викладено на 23 сторінках.

2. Об'єкти, матеріал і методи досліджень

Дослідження виконано в відділі технології виробництва яєць та м'яса птиці Інституту птахівництва УААН в 1991 -1998 рр.. Науково-господарські досліди проведено в промислових пташниках птахорадгоспу “Зоря” Харківської області за наведеною схемою.

Проведено три досліди щодо вивчення різних варіантів енергозберігаючих схем освітлення і вентиляції пташників для вирощування ремонтного молодняка яєчних курей, дослід по вивченню впливу освітленості на продуктивність курей-несучок, три досліди по вивченню ресурсозберігаючих способів освітлення і вентиляції в пташниках для утримання промислового стада курей-несучок. На основі проведених досліджень вибрано кращі режими роботи систем вентиляції і освітлення при вирощуванні молодняка і утриманні дорослої птиці і проведено виробничі перевірки та впровадження у виробництво цих режимів. Для дослідження способів створення мікроклімату (запропонованих і типових режимів освітлення і вентиляції) застосовували загальноприйняті методики.

Розрахунки техніко-економічних показників вели за методом приведених витрат у цінах відповідного періоду. Показники обробляли методами статистичного аналізу (Плохинський М.О., 1970, 1973; Куликов Л.В., 1987). Біоенергетичну оцінку запропонованих технологічних рішень робили на основі використання відомих методів і біоенергетичних еквівалентів.

3. Результати досліджень

Ресурсозберігаючі режими при вирощуванні ремонтного молодняка.

Тімофєєвим В.М. із співавт. (1990-1994) досліджено технології виробництва харчових яєць курей і вирощування молодняка в широкогабаритних зблокованих пташниках. Випробувано енергозберігаючий спосіб утримання дорослих курей при використанні як контролю пташника з рівномірним розподілом припливного повітря і як дослід - аналогічний пташник, але з регулюванням повітрообміну в залежності від температури зовнішнього повітря та світлового режиму (патент N 2025963), тобто при поєднанні різних режимів освітлення та вентиляції.

Постало питання відносно можливості зменшення повітрообміну в темнові періоди доби в пташниках при вирощуванні молодняка за умови забезпечення рівномірного розподілу припливного повітря. Зважаючи на те, що до 6...8-тижневого віку птиці потреба в припливному повітрі невелика, в наших дослідах в темнові періоди зменшення повітрообміну передбачалось починаючи з названого віку птиці на 25...30% від нормативного в темнові періоди доби. В першому досліді встановлено, що при такому режимі роботи системи вентиляції за період вирощування птиці (17 тижнів) економія електроенергії на вентиляцію становить 1130 кВт-год. в залі на 32 тис. голів молодняка, або на 13,8% у порівнянні з контролем. Зоотехнічні показники процесу вирощування птиці були кращими в дослідній залі. Збереженість птиці в досліді (86,4%) була достовірно вище (Р > 0,999), чим в контролі (84,5%). Вище був і вихід кондиційного молодняка (77,3% в досліді у порівнянні з 74,4% в контролі при Р > 0,999). Витрати корму у розрахунку на вирощену молодку в досліді були нижчими на 0,21 кг, а у розрахунку на кондиційну молодку - на 0,27 кг.

Другий дослід при вирощуванні молодняка яєчних курей полягав у вивченні можливості використання переривчастого режиму освітлення з різними рівнями освітленості по періодах доби. Використання режиму, передбаченого нормативами, ускладнювало роботу обслуговуючого персоналу, потребувало відносно великих витрат праці і матеріальних ресурсів на заміну ламп розжарювання, що вийшли з ладу, та на лампи меншої потужності з 5- до 17-тижневого віку птиці. Запропонований переривчастий режим передбачав використання приладу регулювання напруги змінного струму ПН-ТТЕ вітчизняного виробництва, який забезпечував не тільки регулювання рівня освітленості по періодах, але і давав змогу створювати при перемиканні режимів роботи режим "світанок-сутінки". Цей режим передбачав підвищення рівня освітленості в періоди найбільшої активності птиці для покращення умов роботи обслуговуючого персоналу і зменшення рівнів освітлення у інші періоди. В дослідній залі зекономлено 2437 кВт-год. електроенергії (витрати на 25,1% менші, ніж в контролі), зменшено витрати електроламп розжарювання на 259 шт., або на 71,3%. Встановлено, що збереженість поголів'я в досліді була вищою на 0,4%, а вихід кондиційного молодняка - на 1,3% (різниця статистично вірогідна при Р>0,999). Витрати корму у розрахунку на вирощену курочку були однаковими.

Третій дослід передбачав випробування комбінованих схем роботи систем освітлення і вентиляції пташників для вирощування ремонтного молодняка яєчних курей. В цьому досліді і в дослідній, і в контрольній залах використовували однакові енергозберігаючі переривчасті режими освітлення, випробувані у другому досліді. До 7-тижневого віку птиці були однаковими і режими роботи системи вентиляції вони відповідали вимогам Норм технологічного проектування птахівницьких підприємств. Але у подальшому режим роботи системи вентиляції істотно відрізнявся: якщо в контрольній залі він і у подальшому був нормативним, то у дослідній залі було передбачено зменшення повітрообміну на 12% у періоди рівнів освітленості 7...10 лк і на 25...30% - в так звані темнові періоди доби. Встановлено, що використання енергозберігаючого режиму вентиляції в узгодженні з ресурсозберігаючим режимом роботи системи освітлення не призводить до погіршення параметрів мікроклімату, але дає можливість додатково зменшити витрати електроенергії на вентиляцію на 1566 кВт-год. (на 15,9%) за період вирощування птиці, підвищити збереженість молодняка на 0,94% (різниця статистично вірогідна при Р > 0,999) при практично однакових виході кондиційного молодняка (88,2 і 88,4% в контролі і досліді відповідно) і витратах корму на вирощену курочку (6,09 і 6,06 кг відповідно).

Ресурсозберігаючі режими при утриманні курей-несучок.

Попередні випробування приладу для регулювання рівнів освітленості по періодах доби проведено в дослідному господарстві Інституту птахівництва УААН "Борки" та на Димитрівській птахофабриці Запорізської області. В результаті випробувань встановлено, що використання переривчастого режиму освітлення забезпечило підвищення яйценесучості курей-несучок у розрахунку на початкову несучку на 7,3%, підвищення середньої маси яєць на 1,6%, зменшення витрат корму на одиницю продукції на 3,2%. При цьому витрати електроенергії на освітлення знижено на 35,5%, в 3,1 раза зменшилась кількість ламп, що вийшли з ладу в дослідному пташнику у порівнянні з контрольним. Але застосований переривчастий режим освітлення без його вдосконалення не міг бути використаний у пташниках на 30...40 тис. птахомісць, бо погіршував умови роботи обслуговуючого персоналу та не давав змоги зменшувати рівні освітленості в так звані періоди відносно низької активності птиці, створення для неї більш спокійних умов при знесенні яєць і відпочинку.

У наступному досліді в три аналогічні зали з клітковим обладнанням БКН-3, що були забезпечені аналогічними системами вентиляції, обігрівання та освітлення (джерела світла - лампи розжарювання потужністю 100 Вт кожна), було посаджено по 40 тис. яєчних курей у віці 17 тижнів. В контрольній залі використовували нормативний режим освітлення з нарощуванням тривалості світлового дня з 10 годин на початку досліду до 16 годин (після 44-тижневого віку птиці) при рівні освітленості 20...25 лк. У першій дослідній залі використовували переривчастий режим освітлення з збільшенням сумарної тривалості світлових періодів на добу з 17- до 25-тижневого віку птиці від 9 до 11 годин, після чого таку тривалість витримували до кінця досліду при постійному рівні освітленості 20...25 лк. У другій дослідній залі використовували такий же переривчастий режим освітлення, як і у першій дослідній залі, але рівень освітленості в деякі періоди зменшували до 5...7 лк, а при перемиканні рівнів освітленості застосовували режим "світанок-сутінки" завдяки наявності в системі управління приладу ПН-ТТЕ. Продуктивність птиці в залах з різними режимами освітлення істотно відрізнялась. Збереженість птиці у другій дослідній залі була вірогідно вищою (Р > 0,99), ніж у двох інших залах, вищою була і яйценесучість у розрахунку на початкову несучку (168,9 про-ти 167,7 шт. у контролі, різниця статистично вірогідна при Р > 0,99). Витрати корму на 1000 яєць були нижчими у другій дослідній залі. Переривчастий світловий режим, що використовувався у першій дослідній залі, дав змогу зменшити витрати електроенергії на освітлення на 19,3% і витрати електроламп на 11,4% у порівнянні з контролем. У другому ж дослідному варіанті витрати електроенергії були меншими на 34,1%, а кількість ламп, що вийшли з ладу за період досліду, була у 6,6 раза меншою, ніж у контролі.

Дослідження переривчастих режимів освітлення з різними рівнями освітленості в різні періоди доби при утриманні курей-несучок кросу ISA-brown (другий науково-господарський дослід) підтвердили можливість зниження витрат електроенергії на освітлення на 23...35,5% і зменшення кількості ламп, що вийшли з ладу, в декілька разів при підвищенні збереженості і однаковій продуктивності птиці.

У третьому досліді вивчали можливість використання переривчастих режимів освітлення з періодами знижених рівнів освітленості в узгодженні з енергозберігаючим режимом роботи системи вентиляції. При цьому в дослідній залі рівень освітленості 20...30 лк підтримувався сумарно по періодах не більше, як 4 години на добу. В інші світлові періоди освітленість становила 5...10 лк. Дослідження параметрів мікроклімату в дослідній і контрольній залах не виявили істотних відхилень від нормативних параметрів як у темнові, так і світлові періоди. Збереженість птиці і її продуктивність у розрахунку на початкову несучку були вищими в дослідній залі (77,0 проти 76,5% і 177,7 проти 176,5 шт. яєць відповідно). В дослідній залі витрати електроенергії знизились за весь період (з 17- до 66-тижневого віку птиці) на 19,78 тис. кВт-год., або на 21,4% у порівнянні з контролем.

Маючи на увазі більший гарантійний термін служби і вищий у порівнянні з лампами розжарювання світловий коефіцієнт нових джерел світла типу натрієвих ламп ДНаТ, ці джерела світла випробувані нами у четвертому науково-господарському досліді. Після попередніх дослідів щодо раціонального розміщення світильників з лампами ДНаТ-100 в залі 6 пташника А-31 було встановлено 44 експериментальних світильника. Контрольна зала 4 цього ж пташника мала 180 світильників з лампами розжарювання. Вимірювання рівнів освітленості показали, що в дослідній залі при розміщенні світильників "лампами вгору" з шагом 9...10 м вздовж проходів між клітковими батареями рівномірність освітлення значно краща, ніж у контрольній залі (18...70 лк в дослідній залі при коливанні рівнів у контрольній залі від 4 до 65 лк). За продуктивний період (від 17- до 66-тижневого віку птиці) її збереженість була вищою у дослідній залі на 0,7% (Р > 0,99), яйценесучість на початкову несучку була вищою на 2,8 яйця (Р > 0,999), витрати корму у розрахунку на 1000 яєць нижчі на 1,4 кг. Витрати електроенергії на освітлення були у досліді нижчими на 65,7% (17,433 тис.кВт-год. у порівнянні з 50,859 тис. кВт-год. у контролі). В дослідній залі за весь період досліду замінено 2 лампи, а у контролі - 1005 шт.

Результати виробничої перевірки, біоенергетична та техніко-економічна оцінка розробок

Для широкої виробничої перевірки було вибрано ресурсозберігаючий режим роботи системи освітлення (переривчастий с періодами знижених рівнів освітлення і режимом "світанок-сутінки" при використанні ламп розжарювання та приладу ПН-ТТЕ) в комбінації з енергозберігаючим режимом роботи системи вентиляції (зменшення повітрообміну при зниженні рівня освітленості або в темнові періоди) - новий варіант І, та ресурсозберігаючий переривчастий режим освітлення з використанням натрієвих ламп ДНаТ в комбінації з енергозберігаючим режимом роботи системи вентиляції (зменшення повітрообміну в темнові періоди доби) - новий варіант ІІ. За базовий варіант прийнято режими роботи систем освітлення і вентиляції, передбачені чинними Нормами технологічного проектування птахівницьких підприємств. Основні результати виробничої перевірки зведено в таблицю 1.

Як випливає з наведених даних, результати виробничої перевірки підтвердили результати раніше виконаних досліджень. У варіанті з використанням ламп розжарювання з переривчастим режимом їх роботи і створенням різних рівней освітленості по світлових періодах та комбінованою схемою регулювання повітрообміну у залежності від режиму роботи системи освітлення (новий варіант І) економія електроенергії становила 29,5%, а витрати ламп на освітлення зменшились на 41,4% у порівнянні з базовим варіантом. У варіанті з використанням ламп типу ДНаТ-100 (новий варіант ІІ) економія електричної енергії була ще вагомішою і складала 46,1% у порівнянні з базовим варіантом.

В обох запропонованих варіантах підвищилась збереженість курей-несучок (на 0,3 та 0,5%), збільшилась інтенсивність несучості (на 1,1%), одержано більше яєць у розрахунку на початкову несучку відповідно на 3,2 та 3,3 шт. (різниця статистично вірогідна при Р>0,999). Зменшились і витрати кормів у розрахунку на 1000 одержаних яєць відповідно на 3,8 та 3,7 кг.

Біоенергетична оцінка одержаних у виробничих перевірках результатів (див. табл. 2) показала, що найбільшу сумарну енергетичну цінність одержаної основної продукції (харчові яйця і м'ясо) забезпечило використання нового варіанту ІІ (2938,217 ГДж), потім слідує новий варіант І (2933,839 ГДж) і лише потім - базовий варіант. Раціональність використання розроблених режимів роботи систем освітлення і вентиляції підтверджує порівняння коефіцієнтів енергетичної ефективності процесів виробництва основної продукції по варіантах (базовий - 7,78%, нові - 8,14%).

Вихідні дані для розрахунків приведених витрат візьмемо, як і для біоенергетичної оцінки, з таблиці 1. Всі техніко-економічні дані по варіантах зведемо у таблицю 3.

Як видно з даних таблиці 3, економічний ефект при використанні нового варіанту І складає 14,4, а нового варіанту ІІ - 16,1 тис. гривень на рік.

Таблиця 1. Результати виробничої перевірки ресурсозберігаючих режимів освітлення і вентиляції пташників

Примітка: *** - p > 0,999

Таблиця 2. Енергетична цінність (ГДж) та коефіцієнти енергетичної ефективності (%) виробленої основної та додаткової продукції по варіантах

Таблиця 3. Техніко-економічні показники процесу виробництва харчових яєць по варіантах (розрахунки економічного ефекту) (гривень)

Висновки

1. Витрати електроенергії та матеріальних ресурсів на освітлення і вентиляцію пташників для вирощування і утримання яєчних курей можна суттєво зменшити за рахунок використання розроблених і випробуваних в процесі досліджень і у виробничих умовах ресурсозберігаючих режимів роботи цих систем та нових приладів регулювання рівнів освітленості і джерел світла. При цьому, як правило, підвищується збереженість птиці та її продуктивність.

2. Режим роботи системи вентиляції пташників для вирощування ремонтного молодняка яєчних курей, що включає зменшення на 20...30% повітрообміну у темнові періоди доби, не призводить до погіршення параметрів мікроклімату і дає змогу зменшити витрати електроенергії на вентиляцію на 13,8% при підвищенні збереженості птиці на 1,9% і виходу кондиційних молодок - на 2,9%.

3. При використанні запропонованого переривчастого режиму освітлення пташників для вирощування молодняка курей з чергуванням світлових періодів з рівнями освітленості 20...30 лк та 7...10 лк з періодами темряви за умови застосування режимів "світанок-сутінки" економія електроенергії досягає 25,1%, або 2437 кВт-год. у розрахунку на період вирощування 32 тис. гол. молодняка. При цьому кількість ламп розжарювання, що вийшли з ладу, зменшується на 71,3%, підвищуються збереженість молодняка на 0,6% і вихід кондиційних молодок на 1,3%.

4. Одночасне використання ресурсозберігаючих режимів роботи систем вентиляції і освітлення пташників для вирощування молодняка курей у порівнянні з варіантом використання лише запропонованого переривчастого режиму освітлення дає змогу додатково зменшити витрати електроенергії на 15,9% без погіршення параметрів мікроклімату та без зниження збереженості птиці і виходу кондиційного молодняка.

5. Застосування переривчастого режиму освітлення з різними рівнями освітленості (20...30 та 5...7 лк) по періодах і режиму "світанок-сутінки" при перемиканні рівнів освітленості при утриманні курей-несучок різних кросів дає змогу зменшити витрати електроенергії на освітлення на 22,9...35,5% при зменшенні кількості ламп розжарювання, що вийшли з ладу за період утримання птиці, у 3,1...6,6 раза при підвищенні рівня яйценесучості у розрахунку на початкову несучку на 0,1...7,3% збереженості поголів'я на 0,2...0,9% та зменшенні витрат корму у розрахунку на 1000 шт. яєць на 0,1...3,2%.

6. Випробування світильників з розрядними лампами типу ДНаТ-100 у порівнянні з використанням ламп розжарювання при освітленні пташників для утримання курей-несучок показали, що за допомогою нових джерел світла можна досягти більш рівномірної освітленості по всіх ярусах кліткових батарей (18...70 лк), підвищити збереженість птиці на 0,7%, збільшити яйценесучість у розрахунку на початкову несучку на 2,8 яйця і зменшити витрати корму у розрахунку на 1000 яєць на 1,4 кг. При цьому витрати електроенергії на освітлення зменшуються на 65,7%, або на 33,4 тис. кВт-год. у залі на 40 тис. птахомісць за рік при зменшенні кількості ламп, що вийшли з ладу на 1003 шт.

7. Використання переривчастого режиму освітлення з різними рівнями освітленості по періодах і зміна повітрообміну у пташнику у залежності від рівня освітленості (при рівнях освітленості 5...7 лк - зменшення на 12...13%, а в темнові періоди - на 25...30%) при утриманні курей-несучок дає змогу без погіршення параметрів мікроклімату зменшити витрати електроенергії на процеси вентиляції і освітлення на 21,4%.

8. Результати виробничої перевірки ефективності технології утримання курей-несучок при запропонованих переривчастих режимах освітлення з використанням різних рівнів освітленості по періодах з лампами розжарювання і узгоджених з режимами роботи системи освітлення режимами роботи системи вентиляції, що передбачають зменшення повітрообміну при зменшенні рівнів освітленості у пташнику, показали, що збереженість курей-несучок підвищується на 0,3%, інтенсивність яйценесучості - на 1,1%. В новому варіанті одержано більше яєць у розрахунку на початкову несучку (на 3,2 шт., Р > 0,999), зменшились витрати кормів у розрахунку на 1000 яєць на 3,8 кг. Економія електроенергії на вентиляцію і освітлення у новому варіанті склала 29,5%, а витрати ламп розжарювання зменшились на 41,4%.

9. Результати виробничої перевірки ефективності технології утримання курей-несучок при запропонованих переривчастих режимах роботи системи освітлення з лампами типу ДНаТ-100 і узгодженою з режимом роботи системи освітлення схемою роботи системи вентиляції показали, що збереженість курей-несучок збільшується на 0,5%, продуктивність птиці у розрахунку на початкову несучку - на 3,3 яйця (Р > 0,999), витрати кормів у розрахунку на 1000 яєць зменшуються на 3,7 кг. При цьому економія електроенергії становить 46,1%, а електроламп - 2813 шт. за продуктивний період.

10. При використанні запропонованих режимів роботи систем освітлення і вентиляції витрати сукупної енергії на виробництво продукції у розрахунку на залу на 40 тис. птахомісць на рік зменшуються на 904,47...989,52 ГДж, підвищуються коефіцієнти енергетичної ефективності виробництва основної (з 7,78% в базовому варіанті до 8,14% в нових варіантах) і основної та додаткової продукції (відповідно з 32,5 до 33,7%). За результатами техніко-економічних розрахунків, річний економічний ефект від впровадження запропонованих ресурсозберігаючих режимів роботи систем освітлення і вентиляції перевищує 14,4 тис. гривень на залу на 40 тис. птахомісць.

Пропозиції виробництву

1. При вирощуванні ремонтного молодняка яєчних курей використовувати енергозберігаючий режим роботи системи вентиляції пташників, що полягає у зменшенні повітрообміну на 25...30% в темнові періоди доби при температурі припливного повітря не більше +26 С. Обладнати пташники для вирощування курчат приладами регулювання рівнів освітленості і забезпечення при перемиканнях так званого режиму "світанок-сутінки" та використовувати запропонований переривчастий режим освітлення з чергуванням рівнів освітленості 20...30 і 7...10 лк. Застосовувати одночасно з цим режимом розроблений енергозберігаючий режим роботи системи вентиляції, що передбачає зменшення повітрообміну у темнові періоди на 25...30% та періоди з рівнями освітленості нижче 10 лк-на 12...13%.

2. При утриманні курей-несучок застосовувати розроблений ресурсо-зберігаючий переривчастий режим освітлення пташників з різними рівнями освітленості (20...25 та 5...7 лк) по періодах та режимом "світанок-сутінки" з використанням вітчизняного приладу регулювання напруги змінного струму в системах освітлення з лампами розжарювання. Одночасно з запропонованим ресурсозберігаючим режимом освітлення застосовувати енергозберігаючий режим роботи системи вентиляції пташників для утримання курей-несучок, що передбачає зменшення повітрообміну в темнові періоди доби на 25...30%, а в періоди рівнів освітленості нижче 7 лк - на 12...13% за умови забезпечення рівномірного розподілу припливного повітря та його температури не вище +26 С.

3. Для підвищення рівномірності освітлення годівниць різних ярусів кліткових батарей у пташниках для утримання курей-несучок та економії електроенергії і матеріальних та трудових витрат на часту заміну ламп пропонується використовувати світильники з розрядними лампами ДНаТ-100, розташовані впродовж проходів з шагом 9 м та встановлені "лампами вгору", та переривчасті режими освітлення з сумарною тривалістю світлового дня не більше 11 годин на добу.

яйця кури птах харчовий

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Дьяконов Н.П., Тимофеев В. Н., Резниковский В.К., Ивко И.И. Вентиляция в сблокированных птичниках. -Птицеводство, 1991, N5. -С.32-34.

2. Рєзніковський В.К., Івко І.І., Д'яконов М.П., Тімофєєв В.М. Дослідження мікроклімату зблокованих пташників. //Міжвідомч. зб."Птахівництво". -К.:"Урожай", 1993, вип.46. -С.48-54.

3. Дьконов Н.П., Ивко И.И., Резниковский В.К. Энергосберегающий режим вентиляции птичников при выращивании ремонтного молодняка //Межведомств. темат. научн. сбор. "Птахівництво". - Борки: "Полисервис", 1997, вып.47. -С.72-76.

4. Дьяконов Н.П., Ивко И.И., Каркач П.М., Резниковский В.К., Пудов В.Я. Ресурсосберегающие режимы освещения птичников для содержания курнесушек //Межведомств. темат. научн. сб. "Птахівництво". -Борки: "Полисервис", 1997, вып.47. -С.76-82.

5. Патент N 2025963, Российская Федерация. МКИ А01К 31/00. Способ содержания яичных кур в закрытых помещениях /В.К.Резниковский, И.И.Ивко, Н.П.Дьяконов, В.Н.Тимофеев (Украина). - N 4902695/15, заявл. 18.01.91, опубл. 10.01.95. Бюл. N 1.

6. Герасимчук Ю.В.,Назаренко П.П., Каркач П.М., Пудов В.Я., Якубовский В.И., Дьяконов Н.П. Эффективный регулятор освещения птичников. //II конференция Балтийских стран по птицеводству /Тезисы докладов. -Вильнюс. -1994. -С. 35-36.

7. Ивко И.И., Тимофеев В.Н., Дьяконов Н.П., Арабчиков Ю.И. Энергосберегающие технологии промышленного птицеводства. //Тез. докл. Междунар. конф."Новые технологии и техника для мех. и электр. процессов животноводства". -Запорожье, ИМЖ УААН, 1994. -С.104-106.

8. Д'яконов М.П. Енергозберігаючі системи освітлення і вентиляції пташників. // ІІ Українська конференція з птахівництва /Тези допов. /Інститут птахівництва УААН.- Харків. -1996. -С. 45-46.

9. Івко І.І., Резніковський В.К., Каркач П.М., Чаплигін Є. М., Д'яконов М.П. Енергозберігаючі режими освітлення та вентиляції при утриманні курей-несучок// Зб. наукових праць ХДТУСГ "Питання електрифікації сільського господарства". - Харків, 1998. - с.150-151.

Размещено на Allbest.ru