М'ясна продуктивність та адаптаційні особливості бичків різних порід в східному регіоні України за умов енергоресурсозаощадження

Адаптаційні здатності тварин до умов різкоконтинентального клімату сходу України. Дослідження м`ясної продуктивності, якості м`яса і шкіряної сировини бичків. Розрахунок виходу харчового білку і коефіцієнту конверсії протеїну корму в білок м`яса.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 23.11.2013
Размер файла 61,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

06.02.04 - Технологія виробництва продуктів тваринництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

М'ясна продуктивність та адаптаційні особливості бичків різних порід в східному регіоні України за умов енергоресурсозаощадження

Медведєв Андрій Юрійович

Харків - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі біології тварин Луганського дер-жавного аграрного університету Міністерства АПК України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Каци Георгій Дмитрович,

Луганський державний аграрний університет, завідуючий кафедрою біології тварин

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Чигринов Євгеній Іванович,

Інститут тваринництва УААН, відділ

технології виробництва яловичини,

завідуючий лабораторією технології

утримання м'ясної худоби,

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Нацюк Михайло Никонович,

Запорізька державна сільськогоспода-

рська дослідна станція, завідуючий

лабораторією тваринництва.

Провідна установа: Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" УААН, відділ м'ясного скотарства, смт Асканія-Нова, Херсонська область

Захист відбудеться "13"липня 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01 Інституту тваринництва Української академії аграрних наук (312120, м. Харків, п/в Кулиничі)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту тваринництва УААН (312120, м. Харків, п/в Кулиничі)

Автореферат розісланий "10 " червня 1999 року

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради ................................... Хватов А.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незадовільний стан виробництва яловичини в східному регіоні України обумовлений низькою живою масою тварин при реалізації на м'ясо (300-340 кг в 2,5-3-річному віці) найбільш розповсюджених тут порід молочного та молочно-м'ясного напрямку продуктивності. Недостатні обсяги виробництва яловичини та низькі її якісні показники зумовлені також недостатньою чисельністю поголів'я м'ясної. худоби, тому головним шляхом виходу із кризової ситуації є прискорений розвиток галузі спеціалізованого м'ясного скотарства (М.В.Зубець,1994; Е.М.Доротюк, 1994; 0.Г.Тимченко, 1993; Д.Т.Вінничук, 1998; В.С.Козир, 1997; Є.І.Чигринов, 1998; В.Г.Прудніков, 1997).

За чисельністю поголів'я в регіоні найбільш поширені червона степова і комбінована симентальська порода, а в останній час була завезена створювана знам'янська м'ясна. Від їх ефективного використання залежить подальший ріст виробництва яловичини. В той же час практично немає даних про м'ясну продуктивність тварин створюваної знам'янської породи в порівнянні з місцевою худобою в виробничих умовах сходу України.

Також недостатньо вивчено адаптаційні здатності тварин цих порід, особливо знам'янської, до несприятливих факторів різкоконтинентального клімату.

Вибір породи худоби, що найбільш ефективно може використовувати обмінну енергію малоконцентратного раціону (27-28% концентрованих кормів від загальної поживності) при вирощуванні на м`ясо в умовах енергозберігаючої технології, має велике практичне значення в часи гострої енергетичної кризи, що зумовлює актуальність теми.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведені у відповідності з державною науково-технічною програмою “Продовольство-95” (Проект “Яловичина”) по тематичним планам наукових досліджень Луганського державного аграрного університету. Матеріали роботи були використані при розробці “Національної програми розвитку спеціалізованого м`ясного скотарства України на 1996-2000 роки”.

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було порівняльне вивчення м`ясної продуктивності і біологічних особливостей бичків червоної степової, комбінованої симентальської і створюваної знам`янської м`ясної порід при вирощуванні на малоконцентратних раціонах з невисоким рівнем концентрації енергії та виявлення резервів збільшення виробництва яловичини.

Відповідно до цього були поставлені завдання вивчити:

- ріст, розвиток і оплату корму приростом живої маси бичків;

- адаптаційні здатності тварин до умов різкоконтинентального клімату сходу України;

- м`ясну продуктивність, якість м`яса і шкіряної сировини бичків;

- вихід харчового білку і коефіцієнт конверсії протеїну корму в білок м`яса; м'ясна продуктивність адаптаційна бичок

- витрати сукупної енергії, коефіцієнт енергетичної ефективності і економічну доцільність при вирощуванні бичків червоної степової, симентальської та створюваної знам`янської порід.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено порівняльне вивчення м`ясної продуктивності бичків широкорозповсюджених на сході України червоної степової, симентальської та створюваної знам`янської м`ясної порїд при енергозберігаючій технології виробництва яловичини (вирощування на малоконцентратних раціонах, де концентровані корми складають 27-28 % від загальної поживності використаних кормів, а концентрація обмінної енергії - 9,0-9,1 МДж на 1 кг сухої речовини кормів).

Вивчено адаптаційну здатність, рівень теплостійкості і морфометричні показники шкіри бичків різних порід в умовах різкоконтинентального клімату.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення полягає в тому, що дослідження дозволили виявити додаткові резерви виробництва яловичини і зменшити її собівартість в умовах східного регіону за рахунок застосування енергозберігаючої технології вирощування. На підставі одержаних даних зроблено висновки про найбільшу ефективність вирощування в умовах гострої енергетичної кризи на сході України тварин створюваної знам`янської та комбінованої симентальської порід, що дозволяє одержати додатково 20-30 кг яловичини.

На підставі вивчення продуктивних і біологічних особливостей бичків створюваної знам`янської м`ясної породи визначено, що її ареал має бути розширено на східні та південно-східні райони України у зв`язку з добрими адаптаційними здатностями і високим коефіцієнтом енергетичної ефективності виробництва яловичини у специфічних місцевих господарських умовах.

Результати досліджень прийнято до широкого практичного застосування в КСП “Заповіти Ілліча” Білокуракинського району Луганської області, ім.Тімірязєва Артемівського району Донецької, ряді господарств Харківської областей.

Матеріали наукових досліджень використовуються в навчальному процесі Луганського державного аграрного університету на факультетах - зооінженерному, ветеринарної медицини та підвищення кваліфікації.

Особистий внесок здобувача. Схема та методика досліджень відпрацьовані спільно з науковим керівником. Дисертантом організовано та особисто проведено науково-господарські досліди. Здобувачем організовані і проведені гематологічні , клінічні, гістологічні дослідження, а також контрольні забої бичків у 18-міс віці. Результати оброблено методом варіаційної статистики, сформульовано висновки та пропозиції виробництву стосовно вибору порід для вирощування на м`ясо в умовах малозатратної енергозберігаючої технології.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідались на:

-наукових конференціях Луганського державного аграрного університету (1996-1998 роки);

- на нараді у Луганському облплемоб`єднанні, присвяченій створенню Асоціації племінних господарств (1998);

- на нарадах у Луганському обласному управлінні сільського господарства (1996-1998);

- на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій розвитку наукової спадщини К.Б.Свєчина (Київ, 1997);

- на Міжнародній конференції молодих вчених "Творчий розвиток наукової спадщини академіка М.Ф.Іванова" в Інституті тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова "Асканія-Нова" УААН (1998).

Дисертаційна робота розглянута на розширеному засіданні кафедри біології тварин Луганського державного аграрного університету (1998) і рекомендована до захисту.

Публікації. За матеріалами результатів досліджень по темі дисертації опубліковано 7 робіт: 2 статті в журналах, 2 статті в збірниках наукових праць, 2 інформаційних листка, 1 - в розділі "Виробництво яловичини" збірника "Система ведення агропромислового комплексу Луганської області на період 1997-2005 рр." (Луганськ, 1997).

Структура і об`єм роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел та додатків.

Робота викладена на 133 сторінках машинописного тексту, має 22 таблиці і 12 рисунків. Список використаних джерел налічує 239 найменувань, з яких 21 іноземними мовами.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-господарські досліди були проведені у 1996-1998 роках у спеціалізованому господарстві по відгодівлі молодняку великої рогатої худоби КСП "Заповіт Ілліча" Білокуракинського району Луганської області за схемою (табл. 1).

Дослід був проведений методом груп: у 20-30-денному віці були сформовані три групи бичків-ровесників по 12 голів у кожній згідно методичних рекомендацій. Для виробничої перевірки одержаних результатів був проведений другий дослід. Умови годівлі та утримання в обох дослідах були однакові

Таблиця 1

Схема досліду

Група

Порода

n

Вік постановки, днів

Вік забою, міс

Дослід 1.Порівняльна оцінка бичків різних порід

I

Червона степова

12

20-30

18

II

Симентальська*

12

20-30

18

III

Знам`янська**

12

20-30

18

Дослід 2. Виробнича перевірка

I

Червона степова

12

20-30

18

II

Симентальська*

12

20-30

18

III

Знам`янська**

12

20-30

18

* - комбінована, ** - створювана

.

Виробничий цикл вирощування та відгодівлі тварин склав 548 днів і був поділений на два періоди . Тривалість 1 періоду (молочного) склала 183 дні, в цей час бички одержували молочні корми, сіно, зерносуміш і зелену масу. Другий період вирощування тривав 365 днів, тварини одержували комбікорм, або зерносуміш, силос, сіно, а у літній період - зелену масу злакових та бобових трав.

Набір кормів при годівлі тварин усіх груп був ідентичним. Раціони включали корми, типові для сходу України, і були збалансовані по деталізованим нормам. Поживність кормів за основними речовинами визначали в лабораторії хімічного аналізу кормів Луганського державного аграрного університету, кількість обмінної енергії в 1 кг сухої речовини корму - за допомогою довідкової літератури.

Від народження до 6-місячного віку бичків вирощували за загальноприйнятою в молочному скотарстві технологією. Для вивчення показників росту щомісячно проводили зважування бичків, на основі якого вираховували середньодобові прирости та відносну швидкість росту. Екстер`єрні особливості тварин вивчали шляхом взяття промірів та розрахунку індексів будови тіла.

Клінічні дослідження крові були проведені в Луганській обласній ветлабораторії згідно з загальноприйнятими методиками. Вивчали її морфологічний та біохімічний склад.

Обчислення індексу теплостійкості тварин здійснено за методикою Ю.О. Раушенбаха (1967).

Гістологічні дослідження були проведені в лабораторії кафедри біології тварин Луганського державного аграрного університету за методиками Н.О.Діомідової (1969) і Г. Д. Каци (1987). Вивчали морфологічний склад шкіри та волосяного покриву в літній та зимовий періоди.

М`ясну продуктивність та якість м`яса вивчали по результатам контрольного забою бичків за методикою ВНДІМС (1984), при цьому враховували живу масу при знятті з досліду та передзабійну живу масу, масу парної та охолодженої туші, кількість внутрішнього жиру-сирцю, забійний вихід, масу внутрішніх органів і шкури.

Морфологічний склад туші вивчали за результатами обвалювання напівтуш після 24-годинного охолодження за технологією ковбасного виробництва. Визначали вихід м`якоті і кісток.

Дослідження якісних показників м'яса піддослідних бичків було проведено в Інституті тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова "Асканія - Нова" за загальноприйнятими методиками.

Визначення коефіцієнту якості яловичини - за методикою Е.М.Доротюка (1982).

Конверсію протеїну корму в харчовий білок м`яса розраховували за методикою Л.К.Лепайие (1977).

Біоенергетичну оцінку виробництва яловичини - згідно "Методики біоенергетичної оцінки технології виробництва продуктів тваринництва і кормів (Вінниця - 1997).

Економічну ефективність вирощування бичків різних порід визначали на основі фактичного обліку всіх витрат, виручки від реалізації, одержаного чистого прибутку, розрахунку рівня рентабельності.

Матеріали досліджень обчислено методом варіаційної статистики за М.О.Плохинським (1969).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослід 1

Годівля та утримання тварин. Бичків усіх груп вирощували за технологією молочного скотарства на ручній випойці. До 12 місяців їх утримували безприв`язно групами в окремих секціях. Всі параметри мікроклімату приміщень, де знаходилися тварини, відповідали зоогігієнічним нормам.

Раціони складали виходячи з запланованого приросту живої маси та в залежності від пори року. Основними кормами були: силос кукурудзяний, зелена маса, сіно, комбікорм. В структурі згодованих кормів концентрати склали 27-28%. Рівень годівлі бичків до 18-міс віку був помірний (2877-2917 корм.од.).

Динаміка живої маси дослідних бичків. Найважливішим показником

росту тварин є їх жива маса. Бички різних порід при однакових умовах годівлі та утримання проявили різну інтенсивність росту (табл.2).

Таблиця 2

Динаміка живої маси бичків, кг ( M±m)

Показник

Групи

1

2

3

Жива маса при народженні

26.0±0.4

36.3±0.5

26.4±0.2

у віці, міс: 1

48.2±0.9

57.7±0.4

42.5±0.6

4.

114.9±1.5

123.7±2.5

105.1±1.3

6

158.1±2.2

169.9±1.8

162.8±2.6

9

226.7±3.4

241.3±2.2

253.1±2.8

12

290.0±1.7

306.1±1.4

323.0±2.2

15

355.2±3.1

368.8±2.8

392.3±2.1

18

423.5±3.4

439.8±4.8

461.4±4.2

Середньодобові прирости г в період (міс) : 0 - 6

722

730

745

6 - 12

721

744

863

12 - 18

737

740

756

0 - 18

725

736

795

Бички створюваної знам`янської м`ясної породи достовірно переважали червоних степових і симентальських ровесників за енергією росту, що дозволило їм досягти в 18-місячному віці живої маси 461.4 кг. Це в порівнянні з тваринами вказаних вище порід більше на 37.9 і 21.6 кг , або на 8.9 та 4.9% (P< 0.01). Інтенсивність росту знам`янських тварин у всі періоди виробничого циклу була на 8-10 % вищою (P< 0.01), ніж у ровесників.

На нашу думку, величину середньодобових приростів у різні вікові періоди при однакових умовах годівлі та утримання зумовив генотип тварин.

Незважаючи на перевагу знам`янської худоби за рядом показників інтенсивності росту , необхідно відзначити, що відгодівельні якості тварин червоної степової і симентальської порід сходу України знаходилися на достатньому рівні, їх середньодобові прирости були в межах 720-750 г.

Лінійний ріст. Вивчення лінійного росту піддослідного молодняку свідчить про те, що знам`янські бички переважали симентальських і червоних степових ровесників в усі вікові періоди за промірами обхвату, ширини та глибини грудей, напівобхвату заду. Вони мали в 18 місяців більш високі індекси масивності (111,2%), широкогрудості (72,5%), збитості (168,7%). Зокрема, індекс м`ясності у них становив 97.1% проти 80.1-83.1% у ровесників інших груп, що свідчить про кращу вираженість м'ясних форм і в більшій мірі відповідає сучасним вимогам бажаного типу м`ясної худоби.

Гематологічні та клінічні показники. Морфологічний склад і біохімічні показники крові піддослідних бичків знаходилися в межах фізіологічної норми. Знам`янські тварини мали більш високий вміст еритроцитів та гемоглобіну крові (на 6-8%), що свідчить про більшу інтенсивність окислювально-відновних процесів.

Кількість загального білку в сироватці крові бичків усіх досліджуваних груп була на достатньо високому рівні (7.2-8.7 г%), що, можливо, сприяло інтенсивному росту тварин. З віком у сироватці крові спостерігалося збільшення вмісту загального білку. В той же час величина А/Г коефіцієнту у знам`янських бичків при дослідженні у 15-місячному віці склала 0.92 од. і була на 0.07 і 0.09 од. більша, ніж у симентальських та червоних степових ровесників відповідно, що свідчить про більш високий рівень синтезу білку у них.

Фізіологічні показники характеризують загальний клінічний стан тварини. В наших дослідженнях було встановлено, що зміни температури тіла, викликані денною спекою (t0 +300C і більше), мали незначну відміну у бичків усіх груп, що зумовило невелику різницю у показниках індексу теплостійкості (табл. 3).

Таблиця 3

Клінічні показники та індекс теплостійкості бичків,

( t 0C - вранці +190, опівдні +300) ( М ± m)

Група

Температура тіла, 0С

Різниця 0С

Індекс теплостійкості

вранці

опівдні

lim

М ± m

1

37.8 ± 0.1

39.0 ± 0.1

1.2

61.9-85.0

76.6 ± 1.7

2

37.7 ± 0.1

39.0 ± 0.1

1.3

61.0-85.0

75.8 ± 2.9

3

37.9 ± 0.2

39.4 ± 0.1

1.5

55.0-85.0

70.6 ± 3.7

Коливання індексу теплостійкості тварин усіх груп показують, що висока спроможність адаптуватися до спеки в умовах різкоконтинентального клімату сходу України проявилася у всіх піддослідних бичків. Це пояснюється пластичністю морфоструктури шкіри та волосяного покриву всіх бичків.

Морфологічна структура шкіри та волосяного покриву піддослідних бичків. В наших дослідженнях площа потових залоз (0.2-0.3 мм2) та площа секреторної поверхні потових залоз (4-7 мм2/мм2 шкіри) бичків усіх порід свідчать про спроможність забезпечення необхідного рівня потовідділення для досягнення достатньої тепловтрати за рахунок випаровування з поверхні шкіри в умовах підвищених температур навколишнього середовища.

Необхідно також відзначити, що щільність волосяних фолікулів шкіри бичків усіх піддослідних груп у літній період зменшилася на 10-15% (Р<0.05), що говорить про пластичність морфоструктури шкіри всіх бичків у зв`язку із збільшенням їх живої маси і зміною сезону року.

Нами також проведено дослідження морфологічного складу волосяного покриву у зимовий та літній періоди року.

Структура волосяного покриву піддослідних бичків змінювалася у зв`язку з сезонністю. В літній період питома вага пухових волокон тварин 1, 2 та 3 груп відповідно зменшилася на 6.2%, 15.2%, 25.1%. Фракція перехідного волосу не зазнала значних змін, а вісті - збільшилася на 6-25%. Особливо помітними дані перебудови були у волосяному покриві знам`янських тварин. Цей адаптаціоморфоз полегшує тепловтрати з поверхні шкіри та свідчить про їх достатню пристосованість до умов підвищених літніх температур навколишнього середовища сходу України.

М`ясна продуктивність і забійні показники. Результати контрольного забою бичків у віці 18 місяців (табл. 4) свідчать, що знам`янські тварини переважали своїх ровесників червоної степової та симентальської порід по масі парної туші відповідно на 27.0 і 22.4 кг [13.2 і 10.7%; td (1 - 3) = 3.7; td (2-3) = 3.6 при Р<0.001].

Таблиця 4

Забійні показники бичків ( М ± m)

Показник

Групи

1

2

3

Передзабійна маса, кг

401.7 ± 10.1

404.3 ± 6.7

434.3 ± 7.5

Маса парної туші, кг

204.7 ± 5.5

209.3 ± 4.1

231.7 ± 4.8

Вихід туші, %

51.0 ± 0.1

51.8 ± 0.2

53.4 ± 0.3

Маса внутрішнього жиру, кг

7.6 ± 0.46

8.0 ± 0.41

11.4 ± 0.75

Вихід внутрішнього жиру, %

1.9 ± 0.07

2.0 ± 0.07

2.6 ± 0.14

Забійна маса, кг

212.3 ± 6.0

217.3 ± 4.5

243.1 ± 5.4

Забійний вихід, %

52.9 ± 0.2

53.8 ± 0.2

56.0 ± 0.3

У бичків 3 групи також був вище забійний вихід на 3.1-2.2%. Ця перевага зумовлена як за рахунок більшого виходу туші (на 2.4-1.6%), так і за рахунок більшого виходу внутрішнього жиру (на 0.7-0.6%). Суттєвої різниці в абсолютній та відносній масі внутрішніх органів між тваринами дослідних груп не встановлено. Дані щодо морфологічного складу туш наведено в таблиці 5.

Маса кісток в туші бичків створюваної знам`янської м`ясної породи була на 0.6 і 2.4 кг менша, ніж у ровесників червоної степової та симентальської порід відповідно. Вихід кісток виявився найбільшим у симентальських бичків (20.7 ±1.3%), у однолітків червоної степової породи він був на 0.4% меншим, ніж у симентальських ровесників, ще меншим цей показник (17.7 ± 0.6%) був у знам`янських тварин. Завдяки цьому вони за масою м`якоті на 26.3 і 23.4 кг (на 16.4 і 14.3%, Р<0.05) перевищували своїх ровесників 1 та 2 груп.

Таблиця 5

Результати обвалювання туш бичків ( М ± m)

Показник

Групи

1

2

3

Маса охолодженої туші, кг

201.0 ± 5.5

205.7 ± 4.0

226.7 ± 5.2

Маса кісток у туші, кг

40.8 ± 1.1

42.6 ± 1.9

40.2 ± 1.2

Вихід кісток, %

20.3 ± 0.4

20.7 ± 1.3

17.7 ± 0.6

Маса м`якоті, кг

160.2 ± 4.8

163.1 ± 5.6

186.5 ± 5.0

Вихід м`якоті, %

79.7 ± 0.4

79.3 ± 1.3

82.3 ± 0.6

Площа "м`язового вічка", см2

60.3 ± 4.9

61.3 ± 2.9

69.3 ± 1.5

Фізико-хімічні якості м`яса. Результати наших досліджень свідчать про те, що у м'ясі тварин всіх дослідних груп відзначено високий вміст білку при оптимальному накопиченні жиру (табл. 6).

Таблиця 6

Хімічний склад середньої проби м`яса ( % ) і його енергетична цінність

Показник

Групи

1

2

3

Волога

69.98

69.68

66.82

Суха речовина

30.02

30.32

33.18

Білок

18.73

18.96

19.30

Жир

10.20

10.30

12.80

Білок : жир

1.84:1

1.84:1

1.51:1

Зола

1.09

1.06

1.08

Енергетична цінність 1 кг, МДж

8.54

8.63

9.71

Вивчаючи хімічний склад м'яса бичків різних порід, встановлено, що відношення білку до жиру в них було на рівні 1.51-1.84 : 1, що відповідає сучасним вимогам до яловичини. Питома вага жиру у м'ясі знам'янських тварин була більша, ніж у ровесників червоної степової та симентальської порід на 2.6% і 2.5 % , що визначило їх перевагу з енергетичної цінності на 13.7% і 12.5%.

При вивченні амінокислотного складу найдовшого м'язу спини встановлено достовірну різницю за вмістом триптофану (у знам'янських бичків 1.63 ±0.03% , що на 0.28 і 0.24% більше, ніж у бичків 1 і 2 груп відповідно). При цьому вміст оксипроліну у м'ясі бичків 3 групи (0.31±0.02% ) виявився на 0.1% та 0.03% меншим, ніж у бичків 1 і 2 груп, що визначило їхню достовірну перевагу (на 1.17 і 1.97, Р<0.001) за величиною білково-якісного показника над ровесниками червоної степової та симентальської порід (5.26 проти 4.09 і 3.29).

При вивченні таких показників як рН і вологоутримуюча здатність достовірних відмінностей між групами не виявлено. Більш сприятливим показником ніжності м'яса володіли знам'янські тварини.

Коефіцієнт якості м'яса у знам'янських бичків був 2.02 ±0.06 од., що на 0.86 та 0.52% (Р<0.001) більше, ніж у ровесників червоної степової і симентальської порід відповідно.

Комісією дегустаторів була проведена бальна оцінка бульйону і вареного м'яса. М'ясо всіх піддослідних тварин отримало досить високий бал, проте бульйон та варене м'ясо бичків 3 групи були більш високо оцінені (по вареному м'ясу 7.40 ±0.21 проти 7.13 ± 0.18 і 7.10 ± 0.16 у тварин 1 та 2 груп).

Якість шкіряної сировини. Шкури тварин усіх дослідних груп не мали пороків, а по масі віднесені до категорії "бугай важка". Однак знам'янські бички переважали своїх однолітків за масою шкур на 10.5-14.4%, оскільки у них і площа (395.3±3.3 дм2) на 5.7-12.6% ( Р<0.05), і товщина шкур (8.60 ±0.89 мм) на 12.1-13.2% були більше.

В результаті гістологічних досліджень (прижиттєва біопсія у віці 10 і 15 місяців ) встановлено, що шкіра знам`янських бичків мала меншу залозистість у порівнянні із ровесниками 1 та 2 груп (площа потових залоз досягла 0.25 мм2 і була на 10-15% менше, ніж у ровесників), що визначає кращу якість потенційної шкіряної сировини завдяки існуванню негативного взаємозв'язку між якістю шкіри та ступенем розвитку шкіряних залоз.

Нами також була визначена товщина пучків колагенових волокон сітчастого шару шкіри піддослідних бичків (табл. 7).

Таблиця 7

Товщина пучків колагенових волокон сітчастого шару шкіри бичків ( М ± m)

Показник

Групи

1

2

3

Вік - 10 місяців

Товщина шкіри, мкм

3687 ± 111

3326 ± 184

3977 ± 382

Товщина сітчастого шару, мкм

2580 ± 60

2221 ± 175

2872 ± 369

Товщина пучків колагенових волокон, мкм

47.4 ± 3.3

42.5 ± 3.3

51.5 ± 3.5

Вік - 15 місяців

Товщина шкіри, мкм

3956 ± 147

4034 ± 237

4288 ± 292

Товщина сітчастого шару, мкм

2616 ± 134

2697 ± 259

2949 ± 302

Товщина пучків колагенових волокон, мкм

43.3 ± 2.7

45.8 ± 2.4

55.7 ± 1.2

Товщина пучків колагенових волокон бичків 1 і 2 груп у віці 10 та 15 місяців не мала значних відмінностей, в той час як величина цієї ознаки у бичків 3 групи була на 4-12 мкм більша (Р<0.05) і супроводжувалася більшими значеннями товщини сітчастого шару та шкіри.

Таким чином, тварини 3 групи мали найбільш витягнені потові залози із найменшою площою та більш вдалим, з технологічної точки зору, рисунком колагенових волокон, що дає підставу стверджувати про кращі якості їхніх шкір.

Ефективність вирощування та відгодівлі бичків. Надійним методом комплексної оцінки кількісних та якісних показників продуктивності і використання кормів можна вважати обчислення коефіцієнту конверсії протеїну корму у харчовий білок туші (табл. 8).

Серед тварин досліджуваних порід знам`янські бички характеризувалися більш інтенсивною конверсією протеїну кормів у харчовий білок туші. Ці тварини накопичували більше білку у тілі на 6.0 -5.4кг, або на 20-17.6%, ніж ровесники червоної степової та симентальської порід, тому за коефіцієнтом конверсії протеїну вони переважали їх на 0.9-0.8%, що пов`язано з генотипом.

Таблиця 8

Вихід білку і коефіцієнт конверсії протеїну кормів у білок туші

Показник

Групи

1

2

3

Кількість затраченого із кормом : перетравного протеїну, кг

294.8

295.2

303.1

сирого протеїну, кг

388.1

394.3

418.8

Відклалося в туші білку, кг

30.0

30.6

36.0

Білку на 100 кг передзабійної маси, кг

7.5

7.6

8.4

Коефіцієнт конверсії протеїну корму в харчовий білок туші, %

7.7

7.8

8.6

Енергетична оцінка виробництва яловичини доповнює наукові методи оцінок за вартістю і натуральними показниками.

Аналіз енергетичної ефективності виробництва яловичини (табл.9) свідчить про те, що витрати сукупної енергії в розрахунку на 1 скотомісце в рік досягли для бичків піддослідних груп 84-86 МДж. Витрати сукупної енергії на 1

кг живої маси у знам`янських бичків були на 7.3-6.9% менше, ніж у ровесників симентальської та червоної степової порід. Знам'янські тварини менше витрача-

ли енергії на виробництво 1 кг приросту живої маси. Коефіцієнт енергетичної ефективності основної продукції у них досягнув 3.7%, що на 0,3% більше, ніж у ровесників симентальської та червоної степової порід.

Таблиця 9

Затрати енергії і коефіцієнти енергетичної ефективності

виробництва яловичини

Показник

Групи

1

2

3

Витрати сукупної енергії на 1 скотомісце в рік, ГДж

83.6

88.1

85.6

% до базового

97.7

102.8

100.0

1 кг: живої маси, МДж

197.5

200.3

185.6

% до базового

106.4

107.9

100.0

приросту живої маси,МДж

210.3

218.4

196.9

% до базового

106.8

111.1

100.0

забійної маси, МДж

394.0

405.3

352.3

% до базового

111.8

115.0

100.0

м'якоті м'яса, МДж

522.0

540.2

459.4

% до базового

113.6

117.6

100.0

білку туші, МДж

2787.2

2879.4

2378.8

% до базового

117.2

121.0

100.0

Коефіцієнт енергетичної ефективності, % :

валової продукції

30.2

29.6

29.8

основної продукції

3.4

3.4

3.7

Таким чином, в подальшій роботі, в умовах помірно-інтенсивної енергозберігаючої технології, стає очевидною доцільність більш широкого використання тварин знам`янської породи.

Дослід 2 (Виробнича перевірка)

У другому досліді бички різних порід при тих самих умовах годівлі і утримання, що й в першому досліді, також проявили неоднакову інтенсивність росту (табл.10).

Як і в 1 досліді, більш високу інтенсивність росту проявили бички знам'янської породи, вони вірогідно (P<0.01) переважали за живою масою у 18-місячному віці на 24.3-41.3 кг, або вище на 5.5-9.7%, ніж ровесники симентальської та червоної степової порід.

Результати контрольного забою підтвердили дані, отримані в 1 досліді. Знам`янські та симентальські тварини переважали червоних степових ровесників за виходом парної туші на 4.0-1.6% (P<0.001). Вони мали на 5.2 кг і 3.0 кг більше внутрішнього жиру (P<0.001), тому різниця в забійній масі (41.1-14.9 кг, або 19.4-7.0%) також була на їх користь.

Таблиця 10

Динаміка живої маси бичків, кг (M±m)

Показник

Групи

1

2

3

Жива маса , при народженні

27.2±0.6

34.1±0.3

27.5±0.4

у віці, міс: 1

46.1±1.2

53.9±0.8

51.3±1.4

4

108.1±2.8

126.1±3.7

128.7±1.2

6

152.7±3.9

165.2±1.9

167.7±3.5

9

228.4±4.3

231.8±2.8

233.4±2.1

12

284.3±3.7

300.4±4.2

317.4±5.1

15

357.8±4.1

362.7±3.5

381.2±4.8

18

426.1±5.9

443.1±4.2

467.4±6.8

Середньодобові прирости г в період (міс.) : 0 - 6

697

728

779

6 - 12

729

751

832

12 - 18

789

793

833

0 - 18

728

746

803

За показниками забійного виходу перевагу на 5.0-2.3% (P<0.001) також мали бички створюваної знам`янської та симентальської порід.

За морфологічним складом бички не мали значної різниці: як і в першому досліді кращі показники були у знам`янських тварин. Вони відзначалися вищим (на 2.5-2.9%,P<0.001) виходом м`якоті з туш, що зумовлено меншим вмістом кісткової тканини.

Економічна ефективність вирощування бичків. Основним показником економічної ефективності є собівартість виробництва продукції, виручка від її реалізації, прибуток та рівень рентабельності (табл. 11).

Таблиця 11

Економічна ефективність вирощування бичків (в цінах 4-го кварталу 1997 р.)

П оказник

Групи

1

2

3

Дослід 1

Всього затрат на 1 голову, грн

850

853

856

Собівартість 1 ц приросту, грн

214

211

197

Собівартість 1 ц білку туші, грн

2833

2777

2377

Одержано від реалізації 1 гол, грн

1016

1059

1115

Чистий прибуток, грн

166

206

259

Рівень рентабельності, %

19.5

24.2

30.2

Дослід 2

Всього затрат на 1 голову, грн

848

852

855

Собівартість 1 ц приросту, грн

213

208

194

Одержано від реалізації 1 гол, грн

1020

1066

1129

Чистий прибуток, грн

172

214

274

Рівень рентабельності, %

20.3

25.1

32.0

Вирощування на м`ясо бичків усіх порід було рентабельним в обох дослідах. Однак, при вирощуванні тварин створюваної знам'янської породи був одержаний на 8-10% більше приріст живої маси, а собівартість 1 ц приросту - на 15-20 грн нижче, ніж у ровесників 1 і 2 груп.

Чистий прибуток від вирощування бичків був найбільшим у тварин 3 групи (на 53-102 грн від у бичків 1 та 2 груп). В залежності від цього рівень рентабельності вирощування знам`янських бичків був на 6.0-11.7 % вищим, ніж тварин червоної степової та симентальської порід.

ВИСНОВКИ

1.На підставі одержаних результатів встановлено, що вирощування бичків створюваної знам`янської м`ясної і комбінованої молочно-м`ясної симентальської порід при малозатратній енергозберігаючій технології вирощування на малоконцентратних раціонах з рівнем обмінної енергії 9.0-9.1 МДж на 1 кг сухої речовини кормів є значним резервом збільшення виробництва яловичини, зниження її собівартості і підвищення рівня рентабельності в виробничих умовах східного регіону України.

2. Встановлено, що бички симентальської та знам`янської порід в усі вікові періоди істотно перевищували червоних степових ровесників за живою масою та середньодобовими приростами. Вони у 18-міс віці досягли живої маси 439.8 ± 4.8 кг та 461.4 ±4.2 кг відповідно, проти 423.5 ±3.4 у червоних степових ровесників, або вище на 3.8% і 8.9% (Р>0.95).

3. Симентальські бички були більш високорослими, ніж тварин інших порід (на 0.7-4.1%), в той час, як знам`янські мали більшу ширину грудей (на 4.1-7.0%) та відзначалися низькорослістю і краще розвиненими м`ясними формами (на 14-17%).

4.Більш висока продуктивність бичків знам`янської та симентальської порід зумовлена їх біологічними особливостями: підвищеним вмістом у крові еритроцитів та гемоглобіну, більш інтенсивним проходженням окислювально-відновних процесів і пристосуванням до умов різкоконтинентального клімату сходу України завдяки достатній теплостійкості та пластичності морфоструктури шкіри.

5. Бички створюваної знам'янської м'ясної породи, як більш скоростиглі, відкладали більше жиру-сирцю. Забійний вихід у 18-міс віці у них був вище на 2.2% та 3.1%, що характеризує їх кращу м'ясну продуктивність. Вони відрізнялися більш важкими і повном'ясними тушами порівняно з тваринами 1 і 2 груп на 27.0-22.4 кг (13.2-10.7%).

6. Туші бичків створюваної знам`янської м`ясної породи відрізнялися кращою обмускуленістю і були більш якісними за морфологічним складом. Вихід м'якоті в них на 2.6-3.0% більше, ніж у червоних степових і симентальських тварин; коефіцієнт м'ясності - 4.6±0.2 кг проти 3.9±0.1 кг у червоних степових тварин.

7. М`ясо бичків усіх груп за хімічним складом і співвідношенням білку до жиру відповідало сучасним вимогам споживача (1.5-1.8 : 1).

8. Аналіз фізико-хімічних досліджень найдовшого м'яза спини свідчить про вищу повноцінність м`язової тканини знам`янських бичків. Білково-якісний показник у них досяг 5.26±0.14, що на 1.17-1.97 (Р<0.001) вище, ніж у ровесників.

9.Дослідження свідчать, що тварини знам`янської породи характеризуються кращою здатністю трансформувати протеїн кормів у білок м`яса. За коефіцієнтом конверсії вони перевершували ровесників 1 та 2 груп на 0.9-0.8%. В їх тушах було більше білку на 6.0-5.4 кг (20.0-17.6%) .

10.Встановлено, що бички знам`янської та симентальської порід перевершували червоних степових ровесників за товарно-технологічними властивостями шкіряної сировини. В 18 місяців вони мали більш важкі шкури на 3-4 кг. Ряд гістологічних показників таких як площа потових залоз, довжина, ширина та їх співвідношення, товщина пучків колагенових волокон сітчатого шару шкіри (на 8-21% в віці 10 місяців і 28-22% - в 15 міс.) свідчать про більш високі якісні показники шкіряної сировини, отриманої від бичків створюваної знам`янської породи.

11. Коефіцієнт енергетичної ефективності виробництва яловичини у бичків створюваної знам'янської м'ясної породи досягнув 3,7%, що було на 0,3% більше, ніж у ровесників. Вони більш ефективно використовували сукупну енергію в розрахунку на одиницю основної продукції.

12. Дослідження показали, що малозатратна енергозберігаюча технологія вирощування бичків усіх порід на малоконцентратних раціонах з невисокою концентрацією обмінної енергії у сухій речовині корму (9.0-9.1 МДж) була економічно доцільною. Тварини знам`янської породи давали більші прирости у всі вікові періоди вирощування на 8-10%. Тому собівартість 1 ц приросту у них була нижча на 15-20 грн (7.2-9.4%), що забезпечило досягнення рівня рентабельності 30-32%.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для збільшення виробництва яловичини в специфічних кормових умовах східного регіону України необхідно застосовувати малозатратну енергозберігаючу технологію вирощування бичків червоної степової, симентальської, створюваної знам`янської порід, яка передбачає рівень концентрованих кормів в раціоні 27-28% при загальних витратах кормів 2800-2900 корм.од. та досягнення живої маси при цьому 430-460 кг у віці 18 місяців.

2. В господарствах східного регіону України з метою енергоресурсозаощадження при виробництві високоякісної яловичини більш широко використовувати тварин створюваної знам'янської породи, що дозволить зменшити собівартість одиниці продукції на 10% та підвищити рівень рентабельності на 6-12%.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Медведєв А.Ю. Продуктивні якості бичків різних генотипів// Тваринництво України, 1998.-N 12. - С.38-39.

2. Медведев А.Ю. Биологические показатели у бычков разных генотипов в процессе формирования мясной продуктивности в условиях Донбасса // Вісник аграрної науки, 1999.- N 1. - С.76-77.

3. Медведєв А.Ю. Ефективність використання плідників знам`янського м`ясного типу з метою виробництва яловичини в Луганській області // Проблеми індивідуального розвитку сільськогосподарських тварин. Збірник наукових праць. - НАУ. - Київ, 1997.- С. 112-113.

4. Медведев А.Ю., Кацы Г.Д. Формирование мясной продуктивности у помесей знаменского типа с симменталами в условиях Донбасса //Збірник наукових праць Луганського сільськогосподарського інституту. Сільськогосподарські науки. - Луганськ, 1998. - С. 61-65.

5. Кацы Г.Д., Бондарев В.И., Медведев А.Ю. Производство говядины // Система ведения агропромышленного производства Луганской области на период 1997-2005 гг. - Луганск, 1997. - С. 449-467.

АНОТАЦІЯ

Медведєв А.Ю. М'ясна продуктивність та адаптаційні особливості бичків різних порід в східному регіоні України за умов енергоресурсозаощадження. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04. - технологія виробництва продуктів тваринництва. - Інститут тваринництва УААН, Харків, 1999.

Викладено результати досліджень по вивченню господарсько-біологічних особливостей бичків червоної степової, симентальської і створюваної знам'янської порід в умовах енергозберігаючої технології вирощування бичків з використанням максимальної кількості дешевих об'ємистих кормів і мінімальної - концентрованих . Встановлено, що за допомогою цієї технології можливо отримати бичків названих порід із живою масою 430-460 кг у віці 18 місяців. За умов малозатратної технології серед бичків згаданих порід найкращі продуктивні якості мають тварини створюваної знам'янської м'ясної породи, що є приводом до розширення її ареалу на схід України.

Ключові слова: порода, енергозберігаюча технологія, м`ясна продуктивність, якість м`яса, адаптаційні здатності.

АННОТАЦИЯ

Медведев А.Ю. Мясная продуктивность и адаптационные особенности бычков разных пород в восточном регионе Украины в условиях энергоресурсосбережения.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. - Институт животноводства УААН, Харьков, 1999.

Изложены результаты исследований по изучению хозяйственно-биологических особенностей бычков красной степной, симментальской и создаваемой знаменской мясной пород в условиях малозатратной технологии выращивания бычков до 18-мес возраста с использованием максимального количества дешевых объемистых кормов и минимального - концентрированных. Установлено, что с помощью этой технологии возможно получить бычков красной степной, симментальской и создаваемой знаменской мясной пород живой массой 430-460 кг в возрасте 18 месяцев при ограниченных кормовых ресурсах в условиях восточного региона Украины. Использовались традиционные для степной зоны корма: сено злаково-бобовое, солома пшеничная, силос кукурузный, комбикорм, цельное и снятое молоко. Затраты цельного молока в молочный период выращивания составили 200 кг, снятого - 600 кг. Фактический расход кормов при выращивании до 18-мес возраста достиг 2882 корм. ед. для бычков красной степной породы, для симментальской - 2877 корм. ед., знаменской - 2917 корм. ед.. На кормовую единицу в среднем приходилось 102-104 г переваримого протеина, а содержание энергии в 1 кг сухого вещества составило 9,0-9,1 МДж, что в настоящее время является специфической особенностью животноводства востока Украины.

Исследование динамики живой массы позволило выявить превосходство знаменских животных по интенсивности роста. В 18 мес возрасте они достигли живой массы 461,4 ± 4,2 кг, что было на 4,9 -8,9% соответственно выше, чем у сверстников симментальской и красной степной пород.

Знаменские бычки имели лучше развитые внешние мясные формы.

Животные создаваемой знаменской мясной породы отличались более интенсивным течением окислительно-восстановительных процессов и имели хор...


Подобные документы

Работа, которую точно примут
Сколько стоит?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.