Внесення добрив забезпечує зростання всіх параметрів розвитку асиміляційної поверхні. При застосуванні їх восени після оранки і особливо на безполицевому обробітку ґрунту зростає інтенсивність формування листкової поверхні. За рахунок поверхневого внесення добрив і ретельного їх перемішування активними механічними знаряддями в шарі ґрунту 0-10 см створюються оптимальні умови для кореневого живлення льону і, як наслідок, формування максимального асиміляційного апарату. Передпосівне внесення повної та половинних доз добрив за розвитком листкової поверхні поступається їх застосуванню восени. Навіть внесення мінімальних доз азоту на всіх способах обробітку ґрунту призводить до істотного зростання асиміляційної поверхні за розміром листка, всієї рослини і площі посіву в цілому, а внесення на фоні азоту фосфоро-калійних добрив у співвідношенні NPK як 1:3:4 забезпечує подальший розвиток листкової поверхні. Оптимальною дозою добрив на всіх способах обробітку ґрунту є N₃₀P₉₀K₁₂₀ і близька до неї за основними фітопоказниками - N₁₅P₄₅K₆₀ з внесенням туків у шар ґрунту 0-12 см. Внесенні добрива під зяблеву оранку навесні забезпечують ріст фотосинтетичного потенціалу до фази бутонізації з різким спадом його у фазу цвітіння за рахунок відмирання листків в нижній частині стебла. Інтенсивність істинного фотосинтезу і його чистої продуктивності не завжди співпадають. Максимальній асиміляції СО₂ - 38,2 мг/дм²год на варіанті з оранкою і внесенням добрив навесні відповідає приріст сухої маси льону - 6,7 г/добу, асиміляція СО₂ при внесенні добрив восени зменшується на 3,4 мг СО₂/дм²год, а чиста продуктивність фотосинтезу зростає на 0,5-1,3 г. Така ж закономірність зберігається і на безполицевому обробітку ґрунту з внесенням добрив у поверхневий шар, на глибину 0-12 см. Інтенсивність засвоєння СО₂ і чиста продуктивність фотосинтезу у фазі цвітіння уповільнюються на всіх варіантах досліду, однак на варіантах безполицевого обробітку абсолютні їх показники залишаються вищими порівняно з оранкою.

Активна фотосинтетична діяльність супроводжується синтезом органічних сполук. Так, на безполицевому обробітку ґрунту загальна кількість цукрів у фазі “ялинка” збільшується на 0,18%, бутонізації - 0,56% порівняно з оранкою, а у період вистигання процес утворення цукрів, незалежно від способу обробітку, скорочується. Внесення повної дози мінерального живлення незалежно від способів обробітку ґрунту викликає інтенсивне утворення загальної кількості цукрів. На безполицевому варіанті внесення добрив восени сприяє зростанню вмісту цукрів у фазі “ялинка” на 0,86%, за внесення на весні лише на 0,15% і половинної дози добрив восени і навесні збільшує їх синтез на 0,62% порівняно з варіантом без добрив. У фазі бутонізації відбувається повільний синтез загальних цукрів і лише внесення мінеральних добрив у шар ґрунту 0-12см забезпечує їх зростання у фазі цвітіння до 5,9%.

Найсприятливіші умови формування вуглеводів у рослинах льону-довгунця спостерігаються при неглибокому перемішуванні поверхневого шару ґрунту дисковими знаряддями з повною та половинною дозами внесення добрив.

Показники добової швидкості росту і продуктивності льону залежно від доз мінеральних добрив і способів обробітку ґрунту. Уповільнення швидкості росту без внесення добрив відбувається з 4 до 11 години (7 год.), за внесення восени в шар ґрунту 0-12см - з 8 до 10 (2 год.), навесні та половинне внесення восени і навесні з 7 до 11 (4 год.). Застосування добрив забезпечує скорочення періоду повільного росту в середньому у 2 рази.

Внесення добрив восени під дискове розпушування в шар ґрунту 0-12 см, забезпечує середньодобову швидкість росту 1,59 мм/год з прискоренням швидкості процесу впродовж 9 годин з 14 до 22 години, показник якого досягає 2,75 мм/год. На варіантах з внесенням добрив навесні і половинних доз восени та навесні швидкість росту уповільнюється на 0,44 мм/год, а період інтенсивного росту становить 5 годин на добу і відмічається з 17 до 22 годин.

Середньодобовий приріст льону у висоту без внесення добрив на варіанті з оранкою становить 22,2 мм , що на 7.26 мм менше в порівнянні з внесенням азотних добрив. Внесення фосфоро-калійних добрив у дозі Р₄₅К₆₀ на фоні азотного живлення сприяє більш активному росту стебел, середньодобовий приріст на 12,46 мм більший в порівнянні з контролем, а підвищення доз N₃₀P₉₀K₁₂₀ не дає позитивних результатів. Середньодобова швидкість росту без добрив становить - 0,93 мм, при внесенні N₁₅ - 1,22, N₁₅P₄₅K₆₀ - 1,44 і N₃₀P₉₀K₁₂₀ - 1,33 мм/год. Мінімальна швидкість росту при внесенні половинної дози добрив відмічається о 9 годині і становить біля 0,8 мм/год, а потім спостерігається поступове прискорення його з максимальними показниками з 15 до 22 години. За внесення повної дози NPK мінімальна швидкість росту коливається в межах 0,48-0,66 мм з 8 до 12 години з подальшим зростанням і досягненням більш високого максимуму з 20 до 22 години. На фоні дискування ґрунту на глибину 10-12 см середньодобова швидкість росту становить без внесення добрив 1,04 мм/год, на варіанті з внесенням азоту - 1,1мм/год, половинна і, особливо, повна доза NPK дають найкращі результати. При середній швидкості росту 1,64 мм/год середньодобовий приріст у варіанті з внесенням повної дози NPK найбільший і становить 39,38 мм. Максимальна швидкість росту досягає 2,57 мм/год о 21-й і мінімальна - 0,88 мм о 8-й годині.

У варіанті плоскорізного обробітку ґрунту періодичність і ритмічність зберігаються при деякому уповільненні погодинної швидкості росту і середньодобового приросту стебел у висоту.

Систематичний безполицевий обробіток ґрунту із застосуванням дискових знарядь і внесенням повної дози мінеральних добрив у співвідношенні NPK як 1:3:4 восени забезпечує збільшення добового приросту та швидкості росту льону-довгунця при його незмінній періодичності і ритмічності.

На дерново-середньопідзолистому оглеєно-супіщаному ґрунті урожайність соломи за полицевого обробітку без внесення добрив становила 41,2 ц/га, внесення фосфорно-калійних добрив під зяблеву оранку забезпечило приріст на 8,4 ц/га, внесення після оранки - на 10,5 ц/га порівняно з контролем. При внесенні половинних доз добрив восени і навесні одержано незначне підвищення врожаю. На безполицевому обробітку ґрунту без внесення добрив урожайність соломи становила 44,3 ц/га, що на 3,1 ц/га більше, ніж за полицевого. Найбільший приріст врожаю льонопродукції високої якості одержано на фоні внесення фосфорно-калійних добрив восени під обробіток ґрунту дискованою бороною на глибину 10-12см.

На врожайність і якість льону значною мірою впливають умови ґрунтового живлення, які склались до початку сівби під впливом системи удобрення всіх культур сівозміни. Ці умови найбільш сприятливо сформувались при сумісному внесені у лляній сівозміні органо-мінерального добрива, коли гній вносили під кукурудзу і картоплю, а мінеральні добрива - кожного року під усі культури.

На сірих лісових легкосуглинкових ґрунтах, на органічному фоні, де під льон не вносилися мінеральні добрива, середня врожайність соломи за 1990-1998 рр. коливалась в межах 42,6-45,2 ц/га, а насіння - 3,9-4,4 ц/га (табл. 5).

На фоні органо-мінеральної системи з внесенням безпосередньо під льон лише обмеженої кількості азотних добрив в дозі N₁₅ отримано приріст врожаю соломи і насіння на оранці 1,9 і 0,6 ц/га; дискуванні відповідно 4,0 і 0,3 ц/га і плоскорізному обробітку - 1,7 і 0,4 ц/га. Внесення під льон половинної дози добрив від рекомендованої N₁₅P₄₅K₆₀ приріст врожаю соломи і насіння становив: на оранці 6,2 і 1,0 ц/га; дискуванні 8,2 і 0,9 ц/га і плоскорізному 5,4 і 0,5 ц/га. На фоні органо-мінеральної системи з внесенням безпосередньо під льон повної дози мінеральних добрив у дозі N₃₀P₉₀K₁₂₀ приріст урожаю соломи і насіння становив: на оранці 5,1 і 0,8 ц/га; дискуванні і плоско різному обробітку 7,6 і 0,5 ц/га.

Таблиця 5 Урожайність і якість льонопродукції залежно від доз мінеральних добрив і способів обробітку ґрунту (середнє за 1990-1998 рр.)

Примітка:чисельник - НІР по обробітку ґрунту знаменник - НІР по обробітку ґрунту і удобренню

Технологія обробітку ґрунту із застосуванням дискових борін та внесенням повної і половинної дози мінеральних добрив показала найкращі результати і забезпечила одержання високого врожаю льонопродукції. Тривале застосування безполицевого обробітку ґрунту, особливо активного розпушення на глибину 10-12 см з внесенням повної та половинної дози мінеральних добрив, сприяє нагромадженню елементів живлення у шарі ґрунту 0-10 та 10-20 см і збільшує запаси легкогідролізованого азоту, рухомих форм фосфору і обмінного калію.

Внесення N₃₀P₉₀K₁₂₀ і половинної дози мінеральних добрив восени при безполицевому розпушенні ґрунту на глибину 10-12 см сприяло активному розвитку листкової поверхні, індекс якої у фазу бутонізації сягав 4,4-4,8, фотосинтетичний потенціал становив 1,27-1,98 млн. м² дн, що збільшувало синтез загальних цукрів і чисту продуктивність фотосинтезу на 1,8-2,8 г·м² за добу.

Добова періодичність росту зберігається у вигляді синусоїдальної кривої з навколоциркадними ритмами при середній швидкості - 1,64 мм/год з мінімальною амплітудою в ранні години і максимальними показниками впродовж 5-6 год ввечері.

Таким чином на фоні органо-мінеральної системи живлення рослин у сівозміні з внесенням безпосередньо під льон-довгунець повної дози мінеральних добрив N₃₀P₉₀K₁₂₀ кг д. р на 1 кг при обробітку ґрунту без обертання скиби на глибину 10-12 см забезпечує одержання достовірної прибавки врожаю соломи і насіння.

ЕНЕРГЕТИЧНА І ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ

У літературних джерелах наведено структуру і розрахунки коефіцієнта енергетичної ефективності (Кее) для озимої пшениці - 1,7-2,9; ярого ячменю - 3,03; кукурудзи на зерно - 1,48-4,8; проса - 5,04; гречки - 3,65; цукрових буряків - 1,68-2,31; картоплі - 1,33 (О. К. Медведовський, П. І. Іваненко, 1988). Проте стосовно культури льону-довгунця подібних публікацій недостатньо. За даними багаторічних досліджень нами розраховано коефіцієнт енергетичної ефективності для високоефективної технології вирощування льону. В структурі технологічних операцій на вирощування льону-довгунця припадає 48,2% витрат, а решта на збирання та виготовлення трести. В технології, що пропонується, питома вага витрат на вирощування становить лише 32,6%. льон полісся агротехнічний

За існуючої технології вирощування льону високі енерговитрати (40,6%) пов'язані з напівпаровим обробітком ґрунту, внесенням мінеральних добрив тощо. Впровадження основного обробітку ґрунту без обертання скиби із застосуванням широкозахватних дискових знарядь і внесення половинної дози мінеральних добрив дає змогу скоротити енерговитрати на 13,3%.

Економія енерговитрат на передпосівному обробітку ґрунту за рахунок скорочення кількості проходів сільськогосподарських машин і застосування удосконаленого комплексного агрегату становить 1139,5 МДж. На догляд за посівами за існуючою технологією витрачається 587,7, а удосконаленою - 390,2 МДж.

Таким чином, існуюча технологія на вирощування льону вимагає 11680 МДж енергетичних затрат, а розроблена нами - на 3905,0 МДж менше.

Енергоємність вирощеної продукції льону-довгунця за існуючою технологією становить 72175,7, за розробленою - 95464,0 МДж, а коефіцієнт енергетичної ефективності відповідно 2,9 і 4,0.

Запропонований нами безполицевий обробіток ґрунту із застосуванням дискових знарядь дешевший на 38,6-76,5% порівняно з контролем, де використовувався полицевий обробіток з такими операціями, як дворазове лущення стерні, рання зяблева оранка і три різноглибинні культивації з боронуванням. Чистий прибуток за безполицевого поверхневого основного обробітку дерново-середньопідзолистого оглеєно-супіщаного ґрунту становить 82,15 грн., а сірого лісового - 336,85 грн.

Найефективнішим способом основного обробітку дерново-глейових осушених гончарним дренажем ґрунтів є оранка з наступним рихленням підорного шару на глибину 30-40 см. Розрахунки показали, що застосування рихлення на глибину 30-40 см дає змогу отримати умовно чистий прибуток 276,4 грн., при окупності 1,9. Чистий прибуток на безполицевому обробітку ґрунту з внесенням Р₄₅К₆₀ восени і N₁₅ навесні становить 700,7 грн.

Таким чином, розроблена нами технологія вирощування льону-довгунця дає змогу збільшити виробництво продукції за рахунок підвищення врожайності та поліпшити якість трести, що сприяє одержанню високого економічного ефекту.

За роки перевірки і впровадження розробленої нами технології середній рівень рентабельності становить 179%.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено наукове обґрунтування і вирішення важливої народногосподарської проблеми, що полягає в розробці високоефективної технології вирощування льону-довгунця на автоморфних і гідроморфних ґрунтах за рахунок оптимізації технологічних процесів основного і передпосівного обробітку ґрунту, системи удобрення, щільності фітоценозу за використання виявлених закономірностей росту і розвитку рослин у посівах протягом доби і вегетаційного періоду.

1.Ріст льону-довгунця є періодичним коливальним процесом з фазними, білядобовими (циркадними) і пульсуючими ритмами. В онтогенезі льону змінюється лише амплітуда коливань, а положення основних фаз і довжина напівперіодів добової періодичності росту залишаються без змін.

2.Тип добового росту має чітко виражений синусоїдальний вигляд з фазами максимуму у вечірні та мінімуму в ранкові години доби. Положення фази мінімуму припадає на 9-у з коливаннями у 2 години і максимуму на 21-у, із плином процесу упродовж 4-6 годин.

3.Характер добової періодичності і швидкість росту залежить від таких екологічних факторів, як температура і вологість повітря, сума ефективних температур, інтенсивність сонячного випромінювання. Вони визначають інтенсивність фізіологічних процесів, розвиток листкової поверхні, продуктивний фотосинтез, утворення вуглеводів. За період вегетації на стеблах льону формується 80-90 шт. листків з площею кожного із них від 0,3 до 0,7 см², що забезпечує індекс асиміляційної поверхні 3-8. Період максимальної швидкості росту становить 4-6 годин і припадає на 17-22 годину доби. Швидкість росту та загальний приріст рослин становить у фазі сходів - 0,2-0,4 мм/год і 5,9 мм за добу; “ялинка”-0,53-0,61 і 14,6, швидкого росту - 1,1-2,5 і 60,8; бутонізації - 1,06-1,32 і 26,8, цвітіння - 0,52-0,6 і 12,6, зеленої стиглості -- 0,05-0,07 і 4,3 мм за добу.

4.Певної корелятивної залежності між добовою швидкістю росту і припливом фотосинтетичної активної радіації, істинним фотосинтезом, температурою і вологістю повітря не існує. Однак має місце тісний зв'язок між швидкістю росту і вологістю повітря о 17 годині, а також температурою повітря о 21й годині. Коефіцієнт кореляції становить 0,83, 0,96 і 0,85.

5.Впродовж вегетаційного періоду існує постійний і високий кореляційний зв'язок між швидкістю росту і накопиченням цукрів. Коефіцієнт кореляції у фазі “ялинка” становить - 0,91, у період швидкого росту - 0,82, бутонізації - 0,86 та цвітіння - 0,54.

6.Криві добової швидкості росту, температурного градієнту, припливу фотосинтетичної активної радіації не співпадають за часом, їх максимальні показники зміщенні одна відносно інших на 5,5 - 6,5 годин, саме на період, впродовж якого в процесі фотосинтезу відбувається перетворення кінетичної енергії у потенційну.

7.Використання ауксанографічного методу у льонарстві в якості тесту ефективності технологічних операцій дозволяє виявити кращі агротехнічні прийоми технології вирощування льону-довгунця, які забезпечують високу врожайність культури, а відтак і скорочення енерговитрат.

8.Поверхневий спосіб основного обробітку ґрунту на глибину 10-12 см оптимізує агрофізичний стан дерново-середньопідзолистих і сірих лісових ґрунтів. Завдяки зосередженню органічної речовини рослинних решток у верхньому шарі ґрунту створюється його оптимальна щільність (1,32 г/см³), а вологозапаси у метровому шарі перед сівбою становлять близько 200 мм.

9.Поверхневий обробіток дерново-середньопідзолистих ґрунтів забезпечує збільшення добового приросту льону у висоту в оптимальні за кількістю опадів роки на 3,2мм у порівнянні з оранкою при середньодобовій швидкості росту 1,64мм/год, в посушливі роки - на 7,7 і 1,20 мм/год. На сірих лісових ґрунтах ці показники становлять відповідно 3,2 мм і 1,7 мм/год та 7,8 мм і 1,29 мм/год.

10.Приріст врожаю соломи на дерново-середньопідзолистих оглеєносупіщаних ґрунтах при застосуванні поверхневого обробітку ґрунту становить 2,2, насіння 0,5 ц/га, а на сірих лісових легкосуглинкових відповідно 5,4 і 0,6 ц/га в порівнянні з оранкою. Безполицевий поверхневий обробіток ґрунту забезпечує отримання умовно чистого прибутку на дерново-середньопідзолистих ґрунтах 82,1, на сірих лісових - 336,8 грн з кожного гектара.

11.На дерново-глейових осушених гончарним дренажем ґрунтах застосування після оранки рихлення підорного шару на глибину 30-40 см створює діапазон щільності ґрунту 1,1 - 1,19 г/см³, шпаруватість 57,2%, збільшує коефіцієнт фільтрації на 0,14 м/добу, підтримує вологоємність впродовж вегетаційного періоду в метровому шарі ґрунту на рівні 90-91% НВ, а запаси продуктивної вологи в межах 204-229 мм.

12.На фоні оранки глибоке рихлення сприяє кращому розвитку листкової поверхні за рахунок збільшення кількості листків на рослині до 77 штук, площі листкової пластівки у межах 0,73-0,78 см² і завдяки зростанню загальної асиміляційної поверхні посіву чиста продуктивність фотосинтезу у фазу бутонізації підвищується до 9,4-9,8 г/м² за добу, що на 2,5-2,9 г/м² більше, ніж лише при оранці.

13.Середньодобова швидкість росту за глибокого рихлення коливається в межах 1,5-1,6 мм/год, прискорення швидкості росту у порівнянні з оранкою становить 0,38-0,44 мм/год, а інтенсивний лінійний ріст відбувається протягом 9 годин.

14.Основний обробіток дерново-глейових ґрунтів з наступним рихленням на глибину 30-40 і 60-70 см забезпечує отримання врожайності соломи в межах 50,9-51,7 ц/га, що на 4,4-5,2 ц більше, ніж на звичайній оранці. Це дозволяє отримати умовно чистий прибуток з кожного гектара у розмірі 137,5-276,4 грн при окупності агромеліоративних прийомів 1,0-1,9 рази.

15.Застосування для передпосівного обробітку ґрунту запропонованого нами удосконаленого комплексного агрегату ВПН-6,5+3КШШ-6М дозволяє скоротити удвічі кількість проходів техніки по полю, що забезпечує оптимальну щільність ґрунту - 1,3 /см³ і рівномірне загортання насіння на глибину 1,82 см. Створення оптимальних водно-фізичних властивостей ґрунту за рахунок такого обробітку прискорює швидкість росту льону у висоту на 0,6 мм/год при середньодобовій швидкості - 1,6 мм/год, а врожайність волокна зростає на 3,3 ц/га.

16.На сірих лісових легкосуглинкових ґрунтах основний обробіток ґрунту дисковими знаряддями на глибину 10-12 см з внесенням фосфорно-калійних добрив у дозі Р₉₀К₁₂₀ восени і N₃₀ навесні забезпечує інтенсивний розвиток посівів, збільшення листкової поверхні і чистої продуктивності фотосинтезу, у порівнянні з оранкою без внесення добрив, на 0,99 млн. м². дн. і 3,1 г/м² за добу та при внесенні N₁₅P₄₅K₆₀ відповідно на 0,78 млн. м². дн. і 1,5 г/м² за добу.

17.Поверхневий обробіток ґрунту з внесенням половинної дози добрив - N₁₅P₄₅K₆₀ забезпечує приріст льону у висоту в розмірі 39,4 мм при середньодобовій швидкості росту 1,66 мм/год і максимальній - 2,57 мм/год. Умовно чистий прибуток становить 495,7 грн з 1 га.

18.На фоні органо-мінеральної системи застосування добрив у сівозміні з внесенням безпосередньо під льон-довгунець мінеральних добрив у дозі N₃₀P₉₀K₁₂₀ приріст врожаю соломи, волокна і насіння становить відповідно: при оранці - 5,1-1,4-0,8, дискуванні - 12,4-2,7-0,7 і плоскорізному обробітку - 7,6-2,0-0,6 ц/га. На фоні внесення половинної дози добрив ці показники мають відповідно такі значення: при оранці - 6,2-1,8-0,6, дискуванні - 0,2-2,6-0,9 і при плоскорізному обробітку 5,4-1,9-0,5 ц/га.

19.За результатами енергетичної і економічної оцінки розроблена технологія вирощування льону-довгунця забезпечує економію енергоресурсів на 33,4%, у порівнянні із звичайною, при коефіцієнті енергетичної ефективності 4,0 та отримання умовно чистого прибутку в межах 276,0-956,0 грн з 1 га.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАУКИ І ВИРОБНИЦТВА

1.При проведенні наукових досліджень з льоном-довгунцем слід використовувати виявлені нами закономірності добової періодичності і ритмічності росту, його синусоїдальний вигляд з фазами максимуму у вечірні і мінімуму у ранкові години та залежність від абіотичних факторів: температури і вологості повітря, суми ефективних температур, інтенсивності сонячного випромінювання, які впливають на амплітуду максимальної і мінімальної швидкості росту.

2.Використовувати ауксанографічний метод визначення характеру росту і розвитку рослин як тест ефективності певних прийомів, що вивчаються, а також електрично-оптичний прилад визначення площі листкової поверхні.

3.Льоносіючим господарствам в умовах Полісся України застосовувати розроблену високоефективну технологію вирощування льону-довгунця, яка забезпечує врожайність волокна 13,5 ц/га, зниження енергоємності на 3905МДж. Вона передбачає застосування таких основних технологічних операцій:

на дерново-середньопідзолистих оглеєно-супіщаних і сірих лісових легкосуглинкових ґрунтах здійснювати поверхневе розпушування ґрунту за допомогою дискових знарядь на глибину 10-12см;

дерново-глейові осушені гончарним дренажем ґрунти орати на глибину 20-22см з наступним рихленням підорного шару на глибину 30-40см;

фосфорно-калійні добрива в дозі Р₄₅К₆₀ вносити восени, а азотні в дозі N_15-30 навесні у передпосівний обробіток ґрунту;

ранньовесняне рихлення здійснювати широкозахватними дисковими знаряддями, а передпосівний обробіток комплексним агрегатом ВПН-5,6+3ККШ-6М, що забезпечує польову схожість насіння 92%;

норму висіву насіння при безполицевому обробітку ґрунту встановлювати 25млн. штук схожих насінин на 1 га.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових виданнях:

1.Дідора В. Г. Особливості обробітку осушених ґрунтів під льон-довгунець // ., Вісн. ДДАУ. - 2000. -№1-2. -С.87-89.

2.Періодичність росту льону-довгунця в залежності від системи удобрення і способів обробітку ґрунту // Вісн. ДААУ. - 2000. -№2.-С.61-65.

3.Дідора В. Г. Періодичність росту та продуктивність льону-довгунця залежно від агромеліоративних заходів // Вісн. аграр. науки, 2000.- №5.- С. 30-32.

4.Дідора В. Г. Фотосинтетична діяльність і добова періодичність росту льону-довгунця // Вісн. агр..науки, 2000.- №7.- С.25-27.

5.Дідора В. Г. Відродження льонарства на перезволожених ґрунтах // Вісник ДААУ.- 2000.- Спец.вип..- жовтень.- С.21-22.

6.Дідора В. Г. Вплив глибокого рихлення осушених ґрунтів на продуктивність льону-довгунця // Вісн. ЛДАУ.- 2000.- №5: Агрономія.- С. 86-93.

7.Дідора В. Г. Обґрунтування добової періодичності росту льону-довгунця в залежності від строків внесення мінеральних добрив // Зб. наук. праць інституту землеробства УААН.- К., 2000.- Вип..2.- С.131-137

8.Дідора В. Г., Чернілевський М. С., Кунанець А. М. Добова періодичність росту льону-довгунця в залежності від обробітку ґрунту // Вісник ДААУ, 2000.- №1.- С. 125-130.

9.Дідора В. Г. Прилад для визначення площі листової поверхні льону -довгунця //Вісн. ДААУ. - 1999. - №1 - С. 42 - 47.

10.Дідора В. Г. Агроекологічна і енергетична ефективність виробництва льнопродукції //Вісн. ДААУ. - 1999. - №2. - С. 48 - 51.

11.Дідора В. Г. Екологічні фактори та періодичність росту льону - довгунця //Вісн. аграр. науки. - 1999. - №11. - С.31 - 32.

12.Дідора В. Г. Продукційний процес та періодичність росту льону - довгунця //Вісн. аграр. науки. - 1999. - №12. - С. 34 - 35.

13.Дідора В. Г. Передпосівний обробіток ґрунту, періодичність росту і продуктивність льону - довгунця //Зб. наук праць Ін-ту землеробства УААН -К., 1999.-Вип.3-С.80-84.

14.Дідора В. Г., Семченко В. І. Безполицевий обробіток ґрунту під льон-довгунець // Наук. вісн. НАУ -К., 1999. - Вип. 19.- С.57-62.

15.Долгілевич М. Й., Васенков Г. І., Дідора В. Г., Віннічук М. М. Оптимізація вологозабезпеченості при різній густоті посіву льону-довгунця // Наук. забезпечення АПК в умовах Центр. Полісся і Півн. Лісостепу України: Ювіл. вип. пр. науковців Житомир. с.-г. ін-ту (1922-1992). - Житомир, 1992.- С.290-294.

16.Дидора В. Г., Рыбак Н. Ф., Росновский Н. Г. Приемы агротехники и засоренность посевов льна-долгунца // Интенсификация технологии пр-а и хранения техн. культур на Украине. Сб. Науч. Тр. УСХА -К., 1988.-С.49-52.

17.Дідора В. Г. Періодичність росту та фотоактивність льону-довгунця // Вісн. с.-г. науки.-1987.-№12.-С.23-25.

18.Дидора В. Г. Сортовые особенности суточной периодичности роста льна-долгунца // Совершенствование технологии выращивания техн. культур на Украине : Сб. науч. тр. / УСХА- К., 1986. -С.38-43.

19.Дидора В. Г., Рыбак Н. Ф.. Росновский Н. Г. Густота стеблестоя и засоренность льна-долгунца // Совершенствование технологии выращивания техн. культур в Полесье и Лесостепи УССР: Сб. науч. тр. / УСХА.- К., 1985. -С.35-38.

20.Дидора В. Г., Варварюк П. С. Суточная периодичность роста хмеля первого года жизни. // Докл. ВАСХНИЛ.-1983.-№8.-С.32-33.

21.Дидора В. Г., Рыбак Н. Ф., Слюсарчук О. Е. О нормах посевах льна и их теоретическом обосновании // Совершенствование технологии выращивания техн. культур на Украине: науч. тр. / УСХА - К., -1982. -С.51-53.

22.Дидора В. Г. Отзывчивость различных сортов льна-долгунца на сроки посева // Науч. тр. УСХА.- К., 1977.- Вып. 203.-С.55-57.

23.Лесик Б. В., Чепиков М. С., Стельмаховский А. Ф., Петраш В. Г., Дидора В. Г. Некоторые вопросы агротехники льна-долгунца на мелиоративных осушеных землях Полесья Украины // Науч. тр. УСХА. -К., 1973.- Вып.75.-С.101-112.

24.Didora B. G., Varvaryuk P. S. Intensity of solar radiation and photoactivity of hogs // Referativinyi Zhurnal. SS, Rastenevodstvo.- 1986.- №8 .- C.13-16.

25.Дідора В. Г. Застосування гербіцидів на посівах льону-довгунця // Наук. забезпечення АПК в умовах центр. Полісся і Півн Лісостепу України: Ювіл. вип. с.-г. Науковців Житомир. с.-г. Інституту (1922-1992).- Житомир, 1992.- с. 305-308.

26.Визначення якості льонотрести в ркулонах / Рибак М.Ф., Дідора В. Г., Острик М. М., Макаренко Т. І., Кирилюк Р. М. // Наук. забезпечення АПК в умовах центр. Полісся і Півн Лісостепу України: Ювіл. вип... с.-г. Науковців Житомир. с.-г. Інституту (1922-1992).- Житомир, 1992.- с. 311-314.

Наукові брошури та рекомендації:

27.Дідора В. Г. Вирощування льону - довгунця. //Енергоресурсозберігаюча технологія: Наук. розробки - Житомир, 1999. - 28 с.

28.Дідора В. Г., Горецкий М. И. Программирование урожаев и интенсивные технологии выращивания технических культур.- УСХА.- К., 1993.-103 с.

29.Методичні рекомендації по збиранню льону-довгунця та заготівлі льонопродукції в господарствах Житомирської області в умовах 1999 року/ О. Ф. Смаглій, В. І. Семченко, О. Ф. Овсієнко, В. В. Ковальов, В. Г. Дідора,- Житомир, 1999.- 10 с.

Матеріали доповідей на наукових конференціях:

30.Дідора В. Г. Теоретичне обґрунтування біоритмів життя рослин// Творче, практичне і критичне мислення: Матеріали Всеукр. Наук.- практ. Конф-ції. 23 верес. 1997 р. м. Житомир.- Житомир, 1997.- С. 75-77.

31.Семченко В. И., Дидора В. Г. Особенности роста льна-долгунца в зоне с повышенной загрязненностью радионуклидами // Пробл. с-.х радиоэкологии - 10 лет спустя после аварии на Чернобыльской АЭС: Тез. Докл. 2-ой междунар. Конф.- Житомир, 1996.- С. 202-204

32.Дидора В. Г., Суточная периодичность роста льна-долгунца// Агропром. Комплексу Полесья УССР - науч. обеспечение: Тез. докл. Науч.-практ. конф.- Житомир, 1989.- ч.2.- С. 119-120.

33.Росновский Н. Г., Дидора В. Г., Рыбак Н. Ф. Эффективность применения минеральных удобрений под лен-долгунец при различной густоте стеблестоя// Пути повышения плодородия почв Нечерноземной зоны УССР: Тез. докл. конф.- Житомир, 29 сент. 1987г.- Харьков, 1987.- С. 56-57.

34.Дидора В. Г., Рыбак Н. Ф. Продуктивность льна-долгунца в зависимости от сроков внесения минеральных удобрений // Агропром. Комплексу Полесья УССР - науч. обеспечение: Тез. докл. Науч.-практ. конф.- Житомир, 1989.- ч.2.- С. 75-76.

Науково- методичні розробки:

35.Эксперимент в научно-агрономической практике: Метод. рекомендации по организации научн.- агр. практике студентов / М. Й. Долгилевич, Г. И. Васенков, В. Г. Дидора и др.- Житомир, 1991.- 48с.

36.Дидора В. Г., Рыбак Н. Ф., Варварюк П. С. Расчет величины потенциального урожая по КПД ФАП. Метод. указания к лабораторно-практ. занятиям по программированию с.-х. культур / Житомир. с.-х. ин-т.- Житомир, 1988.- 12с.

37.Дидора В. Г., Варварюк П. С., Рыбак Н. Ф. Расчет действительно возможного урожая по влагообеспечености посевов: метод. указания к лабораторно-практ. занятиям по программированию с.-х. культур / Житомир. с.-х. ин-т.- Житомир, 1988.- 10с.

38.. Дідора В. Г. Програмування врожаю льону-довгунця: Метод. розробки для студентів спец. 1502 “Агрономія” очного і заочного навчання.- Житомир, 1977.-28с.

39.Дидора В. Г., Деребон Ю. Г. Программирование урожайности льна-долгунца // Метод. разработки по программированию урожая с.-х. культур на Полесье и Северной Лесостепи УССР,- Житомир, 1976.- С. 21-24.

АНОТАЦІЯ

Дідора В. Г. Агробіологічні основи вирощування льону-довгунця в Поліссі України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. Інститут землеробства УААН, Київ, 2001.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню продукційного процесу льону-довгунця, вивченню, розробці та впровадженню способів основного і передпосівного обробітку ґрунту автоморфних та гідроморфних ґрунтів, системи внесення мінеральних добрив. Вивчено вплив довготривалого безполицевого основного і комбінованого передпосівного обробітку ґрунту, строків і доз внесення мінеральних добрив на водно-фізичні властивості ґрунту, родючість, забур'яненість посівів, добову періодичність росту, фотосинтетичний потенціал і вуглеводний обмін льону-довгунця. За результатами досліджень рекомендовано виробництву рихлення підорного шару меліорованих ґрунтів на глибину 30-40 см, поверхневий обробіток автоморфних ґрунтів з внесенням добрив у дозі N₁₅P₄₅K₆₀ восени в шар ґрунту 0-12 см.

Ключові слова: льон-довгунець, обробіток ґрунту, добрива, технологія, урожайність, ресурсозбереження, фотосинтез, ауксанографія, екологія.

АНОТАЦИЯ

Дидора В. Г. Агробиологические основы выращивания льна-долгунца в Полесье Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. Институт земледелия УААН, Киев, 2001.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию продукционного процесса, разработки и внедрению энергоресурсозберегающей технологии выращивания льна-долгунца. Изучена суточная периодичность роста льна-долгунца в зависимости от эндо- и экзогенных факторов. Установлена корреляционная зависимость между периодичностью роста, абиотическими факторами и фотосинтетической активностью. Установлены критерии оптимальной скорости роста в течение вегетационного периода.

Изучены технологические приемы основной обработки осушеных гончарным дренажем дерново-глеевых почв, многолетняя, постоянная безплужная обработка дерново-среднеподзолистых и серых лесных почв. Показана эффективность комбинированной предпосевной обработки почвы. Изучены сроки и нормы внесения минеральных удобрений в связи с применением поверхностной обработки почв.

Циркадные ритмы роста льна колеблются около 24-х часов с максимальными амплитудами в вечерние и минимальные в утренние часы. В результате проведения многолетних исследований установлено, что рыхление дерново-глеевых почв на глубину 30-40 см после вспашки обеспечивает инфильтрационную способность, повышает скваженость и создает оптимальную влагоемкость.

Поверхностная обработка автоморфных почв на глубину 10-12 см с одновременным внесением минеральных удобрений в дозе N₁₅P₄₅K₆₀ в слой почвы 0-12 см, за счет концентрации в нем органических веществ способствует формированию оптимальной плотности, повышении фосфатно-калийной емкости, снижению засоренности почв и среднесуточной скорости роста льна.

Обоснована возможность равномерной заделки семян льна на необходимую глубину, получение высокой полевой всхоженности, формирования равномерного по высоте стеблостоя за счет оптимальной плотности, высокой выравненности поверхности почвы, усовершенствованным комбинированным агрегатам для предпосевной обработки почвы.

Дано обоснование энергетической эффективности и экономической целесообразности применения разработанных агротехнических процессов и технологии выращивании льна-долгунца в целом.

Ключевые слова: лен-долгунец, фотосинтез, ауксанография, экология, обработка почвы, удобрения, технология, урожайность, ресурсосбережение.

SUMMARY

Viktor G. Didora. Agrobiological foundations of growing fiber-flax in Ukrainian Polissya. Manuscript.

Dissertation for the degree of Doctor of Agricultural Sciences in the speciality 06.01.09 - plant science. Institute of Agriculture of the UAAS, Kyiv, 2001.

The dissertation is devoted to the theoretical substantiation of fiber flax production process, the study, development and introduction of the methods of primary and presowing cultivation of automorphic and hydromorphic soils, the mineral fertilizer application system. The effect of long-term non-moldboard primary and combined presowing soil cultivation, times and doses of the mineral fertilizer application on water-physical properties of soils, fertility, crop infestation, daily growth periodicity, photosynthetic potential and carbohydrate metabolism of fiber-flax is studied. According to the results of investigations it is recommended to the production subsurface loosening of reclaimed soils 30-40 cm deep, surface automorphic soil tillage with the application of fertilizers in dose N15P45K60 in the autumn into the 0-12 cm soil layer.

Key words: fiber flax, soil tillage, fertilizers, technology, yield, resource saving, photosynthesis, auxanography, ecology.

Размещено на Allbest.ru