Пшениця та її виробництво

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Передмова

1. Пшениця

2. Ботанічна характеристика

3. Врожайність пшениці

4. Застосування пшениці у народному господарстві

5. Лікувальні і дієтичні властивості пшениці

6. Первинна переробка і зберігання продукції

Висновки

Література



Передмова

Пшениця - дуже давня культурна рослина, її вирощують по над 10 тисяч років. Зернівки пшениці постійно знаходять під час розкопок перших поселень людини. У пірамідах єгипетських фараонів також знайдено пшеничні зерна, схожі на зерна сучасної пшениці.

Пшениця - важлива зернова культура. Виробництво пшениці має становити близько половини загального виробництва зерна в нашій країні. Особливо велику увагу запропоновано звернути на підвищення урожайності і якості цінних сортів пшениці, з яких можна виготовляти високоякісний хліб, макарони, крупи і т. ін., на скорочення втрат під час збирання і зберігання зерна.

зернова пшениця врожайність дієтичні



1. Пшениця (TriticumL.) - рід однорічних трав'янистих рослин родини злакових; найважливіша продовольча культура.

Пшениця належить до родини тонконогових (Роасеае) роду Triticum.

Найбільш поширені два її види:

- пшениця м'яка (Triticum aestivum).

- пшениця тверда (Triticum durum).

2. Ботанічна характеристика

Коренева система.

Озима пшениця утворює добре розвинену, розгалужену кореневу систему мичкуватого типу. Основна маса її розміщується в орному шарі ґрунту, окремі корені проникають на глибину 1,5-2 м і більше. Із зародка насінини спочатку виростає 3-6 однаково розвинутих зародкових коренів, утворюючи первинну кореневу систему. У процесі росту з підземних стеблових вузлів, і найбільше з вузла кущіння, утворюються стеблові або вузлові корені, які складають основну масу кореневої системи пшениці.

Розвиток кореневої системи залежить від низки чинників. За меншої вологості ґрунту корені проникають на більшу глибину. На перезволожених ґрунтах, внаслідок погіршення газообміну, корені розвиваються слабо й лише в поверхневих шарах. Найкраще ростуть корені при вологості ґрунту 60-70% від повної вологоємкості.

Розвиток кореневої системи залежить від біологічних особливостей сорту. При зниженні температури відносно краще ростуть корені, при підвищенні - надземні органи. На родючих ґрунтах і після кращих попередників коренева система менш розвинута порівняно з надземними органами, ніж на бідних ґрунтах. Азотні добрива сприяють кращому росту надземної маси, а фосфорні - коренів рослин. Дещо поліпшують розвиток коренів і калійні добрива.

Стебло.

Ріст зачаткового стебла починається з часу проростання зерна. У пшениці воно має назву соломина, яка складається з 4 - 7 міжвузлів, розділених стебловими вузлами. Росте стебло у висоту за рахунок поділу клітин біля вузлів. Його міжвузля видовжуються і потовщуються. Одночасно стебло росте і верхівкою всередині листкової трубки. Кожне наступне міжвузля довше за попереднє. Найвищий приріст стебла за добу може становити 5-7 см, і припадає він на період перед виколошуванням. Після закінчення цвітіння ріст стебла зовсім припиняється.

Висота стебла залежить від біологічних особливостей сорту, родючості ґрунту, удобрення, вологості, густоти стояння та ін. Вважається, що найбільшу потенціальну продуктивність мають короткостеблові сорти із співвідношенням маси зерна до соломи, як 1:1.

Листок пшениці складається з листкової пластинки та листкової піхви, яка щільно охоплює стебло. В місці переходу піхви у листкову пластинку є язичок, що запобігає затіканню у піхву води, потраплянню пилу тощо. По боках язичка є вушка. За вушками і язичком пшеницю відрізняють від інших злаків до викидання рослинами суцвіть. Найперше утворюються прикореневі листки, які формуються з підземних вузлів. Пізніше з надземних вузлів ростуть стеблові листки.

Листки виконують важливу фізіологічну функцію в житті рослини, забезпечуючи проходження процесу фотосинтезу, транспірації і газообміну. Чим більша асиміляційна поверхня, тим вища продуктивність рослин. Площа поверхні листків на 1 га в озимої пшениці може становити 30-60 тис.м². Крім того, листки пшениці є тимчасовим сховищем запасних поживних речовин, а також частково виконують і механічні функції, укріплюючи міцність стебла.

Суцвіття.

В пшениці суцвіття - колос, який складається з членистого стрижня і колосків. На кожному виступі колосового стрижня міститься по одному багатоквітковому колоску. Загальна їх кількість коливається від 16 до 22 шт. Довжина колоса, кількість колосків у ньому залежить від сортових особливостей і технології вирощування.

Колосок складається з двох колоскових лусок, які захищають від пошкоджень квітки, а потім зерна, які з них розвиваються. Луски відрізняються кольором, опушенням і формою, що є основою визначення різновидностей і сортів пшениці. Між колосовими лусками розміщується одна або декілька квіток. Кожна квітка у пшениці з обох боків прикривається двома квітковими лусками - зовнішньою і внутрішньою. Зовнішня у остистих сортів закінчується остюком, у безостих - остюковим відростком. Між квітковими лусками містяться найважливіші частини квітки - зав'язь з дволопатевою приймочкою і три тичинки з пиляками. Першими починають цвісти квітки середньої частини колоса, а потім зона цвітіння поширюється по всьому колосу. В колоску першими зацвітають дві нижні квітки, а через 1-2 дні - решта (третя, четверта і т.д.). Квітки, що цвітуть першими, формують найкрупніше зерно. Залежно від місця розміщення колоска в колосі та умов вирощування, в ньому може утворитися від 1 до 6 зернівок.

Плід.

У пшениці плід є одночасно насіниною і має назву зернівка. Зовні зернівка вкрита плодовою і насінною оболонками. Вони захищають зерно від впливу чинників зовнішнього середовища і пошкодження хворобами та шкідниками. Маса оболонок становить 7-8% маси сухої речовини зерна, а з цієї кількості на частку плодової оболонки припадає 70-85%.

Під оболонками в нижній частині зерна розміщується зародок. Його маса становить 1,5-3,0% від маси зернівки. При помелі зерна зародки разом з оболонками відходять у висівки. Зародок має щиток, що є сім'ядолею зернівки, і призначений для вбирання поживних речовин з ендосперму.

Найбільшу частину зернівки пшениці займає ендосперм. Зовнішній (алейроновий) шар клітин ендосперму багатий на азотні сполуки. Проте білок цього шару не еластичний і не пружний, тому домішування його до борошна знижує якість останнього. За товщиною алейроновий шар майже дорівнює оболонкам зернівки.

Під алейроновим шаром міститься основна (борошниста) частина ендосперму. Вона складається з клітин, наповнених крохмальними зернами, в проміжках між якими містяться білкові речовини переважно у вигляді клейковини. На ендосперм разом з алейроновим шаром припадає близько 90% ваги зернівки пшениці.

Найбільше в зерні вуглеводів, основною складовою частиною яких є крохмаль. Вміст білка коливається від 10 до 16%, жиру -близько 2%.

Рід пшениці поліморфний за видовим складом. У спеціальній літературі наводиться характеристики 28 її видів.

Види пшениці за кількістю хромосом у соматичних клітинах поділяються на такі генетичні групи:

1 - диплоїдні (2n-14) включають:

· дикорослі види:

· дика однооста однозернянка (Triticum boeoticum)

· дика двооста однозернянка (T. thaoudar)

· пшениця Урарту (T. urartu)

· однозернянка дика (T. aegilopoides Lin.)

· культурні види:

· однозернянка культурна плівкова, або ейнкорн чи напівполба (T. monococcum L.)

· голозерна однозернянка або пшениця Сінської (T. sinskajae)

2 - тетраплоїдні (2n-28):

· дикорослі види:

· дика полба (дика двозернянка) (T. diccoides)

· пшениця Араратська (T. araraticum)

· культурні види з плівковим зерном:

· пшениця Тимофєєва або Зандурі (T. timopheevi Zhuk.)

· пшениця Карамишева або давньоколхідська (T. karamyschevii, T. palaeo-colchicum, T. georgicum)

· полба або еммер чи двозернянка (T. dicoccum Shueb.)

· ісфаханська пшениця (T. ispahanicum)

· культурні голозерні види:

· пшениця тверда (T. durum Dest.)

· тургідум, або англійська (T. turgidum L.)

· перська, або карталінська чи дика (T. cartalicum Nevski, T. persicum Vav.)

· туранська (T. turanicum)

· ефіопська (T. aethiopicum)

· польська (T. polonicum)

3 - гексаплоїдні (2n-42):

· культурні плівкові види:

· пшениця Маха (T. macha et. men. Deky)

· оркіш, або спельта (T. spelta L.)

· пшениця Вавилова, або ванська (T. vavilovi)

· пшениця Жуковського (T. zhukovskyi)

· культурні голозерні види:

· пшениця м'яка, або звичайна (T. aestivum L., T. vulgare),

· щільноколоса, або карликова (T. compactum Host.)

· круглозерна (T. sphaerococcum Pers.)

· пшениця Петропавловського (T. petropavlovskyi)

4 - октаплоїдні (2n-56):

· синтетичні види, створені в лабораторних умовах:

· пшениця грибобійна (T. fungicidum Zhuk.)

· радянська (Tr. soveticum)

· пшениця Ціцина (T. cziczinii, T. agropyrotritium)

Залежно від остистості колосу, його забарвлення та опушеності колоскових лусок, забарвлення остей і зерна, види пшениці поділяють на різновиди, число яких дуже велике (Еритроспермум, Лютесценс, Мільтурум, Ферругінеум, Грекум, Альбідум, Велютинум, Мелянопус, Гордейформе тощо.)

При гибридизації перших трьох груп пшениць з житом отримано цінний рід продуктивних зернових - тритикале.

3. Врожайність пшениці

Одним із головних заходів підвищення продуктивності озимої пшениці та поліпшення якості її зерна є застосування мінеральних добрив. Численними дослідженнями в різних грунтово-кліматичних зонах України встановлено, що близько половини приросту врожаю зернових культур досягається за рахунок раціонального і збалансованого мінерального живлення рослин.

В зоні південного Степу, зокрема в Присивашші, вже в 70-і роки минулого століття було доведено, що внесення азотних добрив у весняний період забезпечує суттєвий приріст врожаю зерна порівняно з основним їх застосуванням. Слід відмітити, що дослідження в попередні роки велись, як правило, з сортами, які менш продуктивні за сучасні і не мають широкого використання нині.

Останнім часом в південному Степу України впроваджуються новітні сорти інтенсивного типу, потенціал яких можливо найбільш ефективно реалізувати лише за умов опти-мізації всіх елементів технології, особливо системи мінерального живлення. Загальновідомо, що на збалансованому фоні мінерального удобрення рослини озимої пшениці зменшують непродуктивні витрати вологи на формування одиниці врожаю зерна, і така особливість, зокрема для посушливих умов зони південного Степу України, набуває важливого значення.

4. Застосування пшениці в народному господарстві

Ґрунт дослідних ділянок чорнозем темнокаштановий важкосуглинковий з товщиною гумусового профілю 40-45 см. В орному шарі ґрунту валовий вміст гумусу (за Тюріним І. В.) становить 2,0-2,5%, загального азоту - 0,14-0,15%, фосфору - 0,13-0,14, калію - 2,0-2,2%.

Мінеральні добрива вносили згідно зі схемою досліду у формі аміачної селітри, амофосу та калійної солі.

Клімат південної частини Степу України (Херсонська область) характеризується як сильно посушливий. Річна сума опадів коливається в межах 330-350 мм.

Вегетаційний період триває 200-240 днів. У Приазово-Сивашській частині південного Степу спостерігається найбільша кількість суховійних днів - в середньому за рік від 15 до 24. Гідротермічний коефіцієнт становить 0,7. За гідротермічним режимом періоди вегетації 2006, 2008 рр. були більш сприятливими, а 2007 р. - посушливим, що дало можливість всебічно вивчити і зробити достовірну оцінку впливу досліджуваних факторів на урожайність зерна озимої пшениці та його якість.

Серед основних продовольчих зернових культур озима пшениця, як по площі посіву, так і по валовому зборі зерна займає в нашій країні перше місце. В останні роки площа озимої пшениці в Україні дорівнювала близько 50% всіх зернових. Пшениця ( Triticum L ) - одна з найбільш давніх поширених культур на земній кулі. Встановлено, що вона була відома приблизно за 900 р. до н.е. в Іраку, близько 600 р. до н.е. в Єгипті.

На території нашої країни, і зокрема, сучасних Грузії, Вірменії, Азербайджану та середньої Азії, її почали використовувати за 3000 - 4000 років до нашої ери. Зерно широко використовується для продовольчих цілей, в особливості в хлібопеченні і кондитерській промисловості, а також для виробництва круп, макаронів, вермішелі і інших продуктів. Цінність пшеничного хліба визначається хімічним складом зерна. Залежно від сорту і умов вирощування вміст білку в зерні пшениці становить 12 - 15%, та вміст клейковини 20 - 40%.

В зерні багато вуглеводів, в тому числі 65 -70% крохмалю, вітамінів В1, В2, РР, Е та провітамінів А, Д, мінеральних речовин 2% і води 13 - 14%. Білок пшениці повноцінний за амінокислотним складом, містить всі незамінні амінокислоти, співвідношення білків і крохмалю у зерні пшениці становить у середньому 1:6-7, що є найбільш сприятливим для підтримання нормальної маси тіла і працездатності людини.

Пшеничні висівки - висококонцентрований корм для всіх видів сільськогосподарських тварин. Солому в подрібненому і запареному вигляді або оброблену хімічними речовинами згодовують великій рогатій худобі і вівцям. В 100 кг соломи міститься 0,5 - 1,0 кг перетравного протеїну, 20 - 22 кормових одиниць. Солома використовується, як будівельний матеріал, для виготовлення паперу, підстилки для тварин тощо.

5. Лікувальні та дієтичні властивості пшениці

Протягом всього людства високо цінувалися лікувальні властивості цього злаку.

Через те, що колосся пшениці мають золотистий колір, а також через цілющих і живильних властивостей, складалося враження, що зерна пшениці - це свого роду спресований світло Сонця.

Відвар зерен пшениці є ефективним засобом реабілітації після тривалого захворювання, він допоможе відновити сили. А якщо у відвар додати меду, то вийде хороший засіб від застуди, кашлю, захворювань дихальних органів.

Основна частка біологічно цінних харчових речовин зерна пшениці міститься в оболонці і в зародку. Це і вітаміни групи В, вітамін Е, який є антиоксидантом, жирні кислоти.

Виявлені у пшениці властивості і косметичного характеру, які поряд з лікувальними, завжди використовувалися людиною. Припарки і відвар із пшеничних висівок - це ефективний косметичний засіб для пом'якшення і живлення шкіри.

У пшеничному зерні також міститься і клітковина, яка стимулює рухову роботу кишечника, перешкоджає перетворенню вуглеводів і цукрів у жири. Для схуднення будуть ефективні пшеничні висівки.

Пектини, які також входять до складу пшеничного зерна, здатні вбирати шкідливі компоненти, які знаходяться в кишечнику, тим самим, знижуючи гнильні процеси. Пектини також надають загоює на слизову оболонку кишечника.

Калій, що міститься в пшениці, допоможе м'язам, в тому числі і серцевого м'яза нормально функціонувати.

Магній, і солі магнію, активізують ферменти вуглеводного обміну, беруть участь у формуванні кісткової тканини, нормалізують збудливість нервової системи.



6. Первинна переробка і зберігання продукції

Свіжозібране зерно, що надходить від комбайнів, має різні домішки, які можуть спричиняти його псування і зниження якості. Тому відразу після збирання зерно слід очищати з дотриманням таких основних умов: попереднє очищення і при необхідності просушування, розміщення його з урахуванням якості, основне очищення, зважування перед і після очищенням.

Зерно необхідно очищати від грудочок землі, полови тощо, які утруднюють його обробіток. При цьому створюються необхідні умови для нормального тимчасового зберігання. Зерно з підвищеною вологістю і засміченістю зеленими частками бур'янів та культурних рослин, підлягає негайній первинній очистці.

Очищають насіння на насіннєобробних заводах на технологічних лініях, до складу яких входять машини первинної очистки і складні насіннєочисні.

При відсутності таких ліній, насіння очищають від домішок на окремих насіннєочисних машинах різних конструкцій (ворохоочисниках, сепараторах, пневмостолах, трієрах тощо). Не рекомендується очищати насіння в складі, де зберігається очищене насіння.

Насіння на зберігання засипають підготовленим і перевіреним в Державній інспекції. Проте на весь цей період за станом і якістю його встановлюють належний контроль. До показників за якими контролюють стан і якість насіння належать: температура, вологість, свіжість (колір, запах), схожість і енергія проростання.

Підвищення рівня ефективності виробництва зернової продукції має виступати найважливішим завданням у сьогоднішніх умовах формування та розвитку АПК, від розв'язання якого залежить забезпечення продовольчої безпеки країни, експортний потенціал нашої держави на світових ринках зерна та рівень добробуту населення. Підвищення ефективності та подальший розвиток зернової галузі на ринково-інноваційній основі неможливий без належного забезпечення товаровиробників зерна високоякісним посівним матеріалом.

Цей фактор дуже важливий, оскільки дає змогу без додаткових енергетичних витрат (добриво, пестициди) забезпечити належний ріст рослин, знизити негативний вплив бур'янів, хвороб, шкідників і на цій основі підвищити врожайність культури і якість одержуваної продукції, поліпшити екологічний стан поля.

Потужним господарствам доцільно організовувати власні лінії з очищення та підготовки насіння для товарних посівів. Для цього економічно вигідно використовувати для здійснення первинної обробки наявні технічні засоби для очищення товарного зерна та оснастити очисну лінію блоком для поглибленого доведення насіння до високих посівних кондицій.

На наш погляд, для побудови лінії з очищення та підготовки насіння найкраще підходить блочно-модульна схема.

Під час планування насіннєвої лінії слід врахувати загальне валове виробництво зерна. Наприклад, у господарстві з посівними площами у 8000-10 000 га мають намір не весь валовий обсяг зерна переводити в насіннєвий матеріал. В цьому разі потреба в насіннєвому матеріалі становить близько 2500 т. Тому переробці на насіннєвий матеріал підлягає близько 3000 т зерна.

Орієнтовні культури сівозміни і їхнє співвідношення, якщо господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, %: горох - 10, озима пшениця - 38, ячмінь - 25, гречка - 16, соя - 8, кукурудза - 3.

Розглянемо техніко-технологічні підходи до побудови блочно-модульної лінії очищення та підготовки насіння для такого господарства.

Підготовка насіннєвого матеріалу включає процеси:

???збирання;

???первинного очищення зерна;

???тимчасового зберігання його на майданчику;

???довготривалого зберігання у складах;

???вторинного очищення;

???протруювання.

Збирання зернових займає період близько 80 днів (з 1 липня по 20 вересня).

Критичними термінами надходження валових об'ємів у зоні Лісостепу України є друга та половина третьої декади липня, протягом яких необхідно зібрати озиму пшеницю та ярий ячмінь.

Розрахунок потреби в зернозбиральних комбайнах потрібно вести, виходячи з їхнього 15-денного восьмигодинного завантаження. Слід передбачити можливість сушіння у несприятливі роки половини зібраного врожаю: весь денний обсяг зібраного зерна має бути до ранку висушений.

Технологічні підходи до забезпечення оптимального функціонування блочно-модульної лінії мають враховувати критичні об'єми та пікові навантаження.

Первинне очищення є потоковим та передбачає обслуговування всього валу врожаю безпосередньо під час збирання культур. Критичним об'ємом первинної обробки є зерно озимої пшениці і ярого ячменю, оскільки він за критичного добового (змінного) подавання маси від комбайнів визначає продуктивність лінії. Тип первинного очищення - стаціонарні повітрянорешітні зерноочисні агрегати.

Вторинне очищення ярого ячменю, гречки, сої відокремлене в часі від періоду збирання врожаю - його проводять у терміни спаду виробничих напружень, на початку жовтня - в кінці грудня. Вторинне очищення озимої пшениці - в терміни з 1 вересня по 15 жовтня (45 днів) - до початку реалізації її для сівби. Критичні об'єми вторинного очищення озимої пшениці і його терміни формують продуктивність лінії. На першому етапі доцільно використовувати лінію вторинного очищення на основі сепаратора САД-4. Одночасно можливе прогнозування будівництва другої лінії на основі трієра і вібропневмостола.

Майданчик слід розміщувати під суцільним дахом у розрахунку на зберігання зерна в буртах заввишки 1,5 м, з обладнаними проїздами.

Сушіння зерна передбачає обробку в критичні роки 50% загального валового збору. Критичним об'ємом сушіння у піковий період є 50% валового зерна озимої пшениці та ячменю з денним подаванням, що визначає продуктивність сушарки. Ефективним способом сушіння є використання біопалива - тюкованої соломи зернових.

Зберігання зерна на першому етапі забезпечується завдяки наявним застарілим приміщенням (за перспективи використання згодом спеціальних сховищ та силосів).

Виходячи з цього, запропонована блочно-модульна схема, що включає блоки первинного очищення, облаштований майданчик для тимчасового зберігання, блок сушіння, склади, блок вторинного очищення та блок протруювання зерна із дотриманням відповідних вимог.

Орієнтовний перелік обладнання для реалізації блочно-модульної схеми зернового складу наведено в таблиці.

У розробці техніко-технологічних підходів із побудови лінії очищення та підготовки насіння в господарстві слід враховувати такі фактори:???терміни та обсяги збирання окремих культур мають бути орієнтовані на проведення первинного м'якого очищення зерна для забезпечення довготермінового гарантованого його зберігання з наступним доведенням до насіннєвих кондицій у міжсезоння;???критичними чинниками під час визначення продуктивності та добору відповідного обладнання є підготовка насіння озимих культур; його кількість і інтервал між збиранням та висівом, що визначає максимальну продуктивність ліній;???блочно-модульний принцип побудови ліній - це можливість поступового нарощування обсягів зберігальних ємностей в процесі розвитку і нарощування потужностей за збільшення валового виробництва насіння;???можливість здійснення добору різних типів обладнання, важливо лишень, аби його налаштування давало змогу забезпечувати означені вимоги на кожному з етапів для отримання насіння високих посівних кондицій.



Висновки

В нашій країні вирощують озиму і яру пшеницю. Яру пшеницю висівають рано навесні, за літо вона достигає і дає врожай зерна. Озиму пшеницю сіють восени. Незабаром з'являються сходи. Пшениця кущиться і потім перезимовує під снігом. Навесні вона знову починає рости і до кінця літа дає врожай вищий, ніж яра пшениця. Достигає озима пшениця раніше від ярої.

Пшениця м'яка або звичайна (Triticum aestivum Linn.) використовується як основний компонент хлібних виробів. Пшениця тверда (Triticum durum Desf.) використовується для виготовлення макаронного тіста та для покращення звичайних хлібних виробів. Також в Україні в помітних кількостях вирощуються такі види пшениці, як полба (Triticum dicoccum - використовується для виготовлення крупи), пшениця карликова (Triticum compactum - використовуєтся для вироблення розсипчастої випічки), пшениця спельта (Triticum spelta), пшениця польська (Triticum polonicum), пшениця англійська, або тургідум (Triticum turgidum).

Размещено на Allbest.ru

...