Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 634.1:634.11:631.541.11

ГОСПОДАРСЬКО - БІОЛОГІЧНА ОЦІНКА КЛОНОВИХ ПІДЩЕП ЯБЛУНІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.07 - плодівництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ГУЛЬКО Богдан Іванович

Київ - 2003



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Кондратенко Петро Васильович, Інститут садівництва УААН, директор.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Омельченко Іван Климович, Інститут садівництва УААН, головний науковий співробітник відділу технології зерняткових порід;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Сіленко Володимир Олександрович, Мліївський Інститут садівництва ім.Л.П. Симиренка, старший науковий співробітник відділу зерняткових культур.

Провідна установа: Уманська державна аграрна академія Міністерства аграрної політики України, кафедра плодівництва, м.Умань.й аг

Захист відбудеться “25” лютого 2003 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони 15, корпус № 3, аудиторія № 65.

З дисертацією можна ознайомитися у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони 13, навчальний корпус 4, к. 41.

Автореферат розісланий “24” січня 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.



Гулько Б.І. Господарсько-біологічна оцінка клонових підщеп яблуні в умовах західного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. Національний аграрний університет. Київ, 2003.

Метою досліджень було вивчення 25 форм клонових карликових та напів-карликових підщеп яблуні в маточнику конкурсного випробування в умовах західного Лісостепу України. Особливу увагу приділено росту і розвитку надземної частини та кореневої системи відсадків. За комплексом господарсько-біологічних показників та економічною ефективністю виділено перспективні для виробництва та подальшого вивчення в розсаднику і саду карликові і напівкарликові підщепи.

За комплексом господарсько-біологічних показників у маточнику конкурсного випробування в умовах Західного Лісостепу України, суттєво переважали контроль форми карликових клонових підщеп яблуні: Д 70-456, Д 70-49, 62-396 і напівкарликових: 54-118, 64-194, 71-3-150.

У плані вдосконалення технологій вирощування відсадків клонових підщеп вивчали вплив загущених схем закладання маточника на параметри їх росту, розвитку кореневої системи, вихід стандартних відсадків та економічну ефективність їх продукції в таких насадженнях. Обґрунтовано переваги загущеного вирощування і застосування тирси для підгортання маточних кущів. Останнє сприяє покращенню проходження процесів коренеутворення та полегшує проведення технологічних операцій.

Рекомендовано виробництву кращі форми клонових підщеп, встановлені оптимальні схеми закладання маточника та придатність підщеп для вирощування в загущених насадженнях.

Ключові слова: яблуня, підщепи, маточник, відсадки, схеми садіння, тирса. клоновий карликовий яблуня маточник



Гулько Б.И. Хозяйственно-биологическая оценка клоновых подвоев яблони в условиях западной Лесостепи Украины.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 - плодоводство. Национальный аграрный университет. Киев, 2003.

Изложены результаты оценки хозяйственно-биологических показателей клоновых подвоев яблони в маточнике конкурсного испытания в условиях западной Лесостепи Украины.

Обоснована актуальность темы, определены цель и задача опытов - выделение лучших по комплексу показателей форм подвоев для выращивания в промышленных питомниках вышеуказанного региона. Доказаны научная новизна и практическое значение полученных результатов.

В литературном обзоре освещены история использования клоновых подвоев яблони в промышленной культуре садоводства, их биологические особенности и роль в интенсификации производства плодов, современное состояние питомнико-водства, технологии и способы размножения подвоев в Украине, странах ближнего и дальнего зарубежья.

Дана краткая характеристика почвенно-климатических условий участков в годы проведения исследований (1998-2000 гг.), а также трёх полевых опытов по хозяйственно-биологической оценке 25 форм клоновых подвоев яблони (отечественной и зарубежной селекции), влиянию загущенных схем посадки маточника и использования субстрата при окучивании на выход стандартных отводков, степень их окоренения и качество. Представлены основные методики полевых опытов с плодовыми культурами, результаты экономической и энергетической оценки технологий их выращивания, данные статистической обработки полученных результатов с использованием компьютерных программ.

На основании проведенных исследований дана характеристика роста наземной части отводков по показателям их высоты, длины междоузлий, степени вызревания древесины и ветвления, диаметра условной корневой шейки, а также развития корневой системы: продолжительности периода корнеобразования, длины корней, степени укоренения. После сравнительного анализа результатов полевых опытов за комплексом хозяйственно-биологических характеристик в маточнике конкурсного испытания в условиях Западной Лесостепи Украины на протяжении 1998-2000 гг.существенно превосходили показатели контрольных вариантов (М 9 и М 26 соответственно) карликовые подвои Д 70-456, Д 70-49, 62-396 и полу-карликовые 54-118, 64-194, 71-3-150.

С целью усовершенствования существующих технологий выращивания отводков были проведены опыты по их выращиванию в маточниках с высокой плотностью посадки. Полученные результаты позволяют судить о пригодности исследуемых форм клоновых подвоев к таким условия выращивания. Окучивание маточных растений древесными опилками обеспечивает значительно лучшее корнеобразование и увеличение выхода стандартных отводков с куста.

Для дальнейшего изучения в питомнике, саду и промышленного производства рекомендуются лучшие карликовые и полукарликовые подвои и оптимальные схемы размещения кустов в маточнике. В промышленных условиях для окучивания отводков рекомендуется применять древесные опилки.

Основные результаты исследований нашли практическое применение в специализированных, фермерских питомнических хозяйствах и на участках садоводов-любителей. Современные маточные насаждения закладываются новыми формами подвоев с учётом новейших рекомендаций относительно посадки и использованием прогресивных элементов технологий выращивания.

Ключевые слова: яблоня, подвои, маточник, отводки, схема, опилки.



Hulko B. I. Commercial and biological evaluation of the apple clonal rootstocks in conditions of the Western Lisosteppe of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of candidate of agricultural sciences on the speciality 06.01.07 - Fruit growing. National Agrarian University, Kyiv, 2003.

The aim of the researches was an exploring of 25 dwarfing and semi-dwarfing apple clonal rootstocks features in the stoolbeds under conditions of Western Lisosteppe of Ukraine. The vertical layers growth features and characteristics of their root system development were determined during the research work. As a result, the best dwarfing and semi-dwarfing rotstocks were selected for the commercial propagation and further researches in nurseries and orchards. Besides, the influence of different planting spacing of mother bushes in stoolbeds on their growth, rooting and productivity were studied. The advantages of using sawdust for the mother bed hilling were confirmed in the research process. An economical effectiveness and energetic efficiency of production rooted shoots in stoolbeds was calculated for each investigation with apple clonal rootstocks.

Key words: aplle, rootstocks, stoolbeds, rooted shoots, planting spacing, sawdust.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Яблуня - основна плодова культура в Україні. Значне її поширення пояснюється високими адаптивними властивостями, які дозволяють вирощувати цю культуру в різних природних умовах.

Сучасні інтенсивні технології передбачають використання клонових підщеп яблуні, що дає можливість створювати скороплідні високопродуктивні насадження з великою щільністю дерев на одиниці площі. У різних грунтово-кліматичних умовах вимоги до підщеп є різними. З метою виведення форм, які б якнайповніше відповідали умовам вирощування, ведеться постійний селекційний пошук у вітчизняних і зарубіжних наукових установах. Його результатом є низка нових форм підщеп, які пропонуються до подальшого вивчення в конкретних грунтово-кліматичних умовах та впровадження у виробництво.

За умов закладання сучасних садів з високою щільністю дерев на гектарі, коротким терміном їх експлуатації та необхідністю частого проведення сортозаміни, як передумови отримання прибутку від реалізації продукції плодівництва, постійно зростає потреба у клонових підщепах. Сучасні підщепи для яблуні повинні відповідати ряду вимог: добре вкорінюватися, бути достатньо зимостійкими, давати високий вихід стандартних відсадків у маточнику, контролювати ріст щеплених дерев, мати добру сумісність з сортами, забезпе-чувати високу врожайність і якість плодів.

Отримувати велику кількість стандартних відсадків у маточному насадженні можна лише при використанні високопродуктивних форм, застосування найбільш ефективних способів їх розмноження в конкретних грунтово-кліматичних умовах, в тому числі і в західному Лісостепу України. Тому питання виділення кращих форм і впровадження у виробництво найбільш перспективних і рентабельних способів їх розмноження є особливо актуальним.

Зв'язок з науковими програмами. Дослідження виконувались як складова частина тематичного плану Інституту садівництва УААН на 1996-2000 рр., тема 02: “Розробити сучасні інтенсивні технології розмноження і вирощування високо-якісного елітного садивного матеріалу плодових, ягідних, горіхоплідних та декоративних культур”, державний реєстраційний номер 0196U18181.

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень полягала у порівняльній оцінці клонових підщеп яблуні в умовах західного регіону України у маточнику конкурсного випробування, виділенні кращих форм за комплексом біологічних і господарських властивостей та вдосконаленні існуючих технологій їх вирощування у маточному насадженні, при розмноженні методом вертикальних відсадків, із застосуванням різних схем садіння кущів та використанням субстрату.

Для досягнення поставленої мети ставились наступні завдання - виділення кращих форм з групи карликових і напівкарликових; встановлення оптимальних схем садіння маточника для найбільш цінних районованих і перспективних підщеп, різних за силою росту і біологічними властивостями, а також оцінка впливу різних субстратів при підгортанні маточних рослин на якість кореневої системи і вихід стандартних відсадків.

Об'єкт дослідження - процеси росту і розвитку надземної частини і кореневої системи 25 форм нових і районованих форм клонових підщеп яблуні: М.9, Д 69-135, Д 70-49, Д 70-456, Д 1071, 57-195, 57-257, 57-476, 62-223, 62-396, 69-28-11, 70-20-21, ІС 1-9, Р 22, Р 59, М 26, 54-118, 64-194, 69-21-5, 71-3-195, 71-3-150, ІС 1-10, ІС 2-9, ММ 106, 57-490.

Предмет дослідження - нові і перспективні клонові підщепи яблуні.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використовували біологічні методи, що включали польові досліди в маточних насадженнях клонових підщеп яблуні, створених згідно з методиками проведення польових досліджень з плодовими культурами.

Усі форми нових клонових підщеп яблуні, з якими проводилися дослідження, знаходяться на дослідному полі кафедри плодоовочівництва Львівського державного аграрного університету.

Наукова новизна досліджень. В умовах західного Лісостепу України проведено порівняльну господарсько-біологічну оцінку клонових карликових і напівкарликових підщеп для яблуні. Отримані результати дозволили виділити групу нових форм, які за комплексом показників істотно переважають підщепи, які перебувають у виробництві сьогодні. Обґрунтовано також переваги загущеного садіння кущів у маточнику і використання субстрату для їх підгортання, що сприяє кращому окоріненню, підвищенню якості кореневої системи та збільшенню виходу стандартних відсадків.

Такі розробки підвищують ефективність вирощування клонових підщеп яблуні, що сприяє значному зростанню продуктивності праці, раціональнішому використанню земельних ресурсів.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі результатів досліджень, узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду проведено порівняль-ну оцінку клонових підщеп яблуні, яка дозволила виділити кращі за комплексом господарсько-біологічних показників форми та рекомендувати їх для вирощування в маточнику і подальшого вивчення в розсаднику і саду. Удосконалено технологію вирощування клонових підщеп яблуні у маточному насадженні із застосуванням загущених схем садіння та субстрату при підгортанні.

Отримані результати використовуються спеціалізованими садівничими та фермерськими господарствами, садівниками-аматорами, при створенні маточників застосовуються нові перспективні форми клонових підщеп та загущені схеми їх розміщення, агротехнічні заходи проводяться згідно з новими рекомендаціями.

Виділені форми впроваджено на дослідному полі Львівського державного аграрного університету - на площі 0,2 га закладено інтенсивний маточник. Понад 3 тис. підщеп передано асоціації фермерів “Львівсад” для закладання маточників з метою їх подальшого вивчення і розмноження.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались на міжнародних конференціях: “Клонові підщепи яблуні в інтенсивному садівництві” (1999 р., Варшава, Польща), “Modern Trends In Fruit Growing Busines” (2000 р., Самерленд, Канада), “Hort Forum” (2000 р., Пентиктон, Канада), “Аграрна освіта та наука на початку третього тисячоліття” (2001 р., Львів) - та науково-практичних конференціях, присвячених проблематиці садівництва в західних областях України (1998-2000 рр., Львів, ЛДАУ).

Особистий внесок здобувача. Автор розробив і обґрунтував програму досліджень, узагальнив літературні дані, практично виконав експериментальну частину, спрямовану на господарсько-біологічну характеристику нових форм клонових підщеп, провів економічну та енергетичну оцінку їх вирощування в маточнику конкурсного випробування, встановив їх біологічний потенціал за комплексом господарсько-біологічних ознак в умовах західного Лісостепу.

Частка обліків проведених особисто автором, та аналізу отриманих результатів - понад 90 %.

У наукових працях автором висвітлені основні дані досліджень.

Публікація результатів досліджень. Опубліковано 8 наукових статей, 4 з них у співавторстві з іншими вченими, 3 у фахових виданнях, одну - в закордонному.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, п'ять розділів основної частини, висновки та рекомендації виробництву, список використаних джерел, що налічує 265 найменувань (з них 78 іноземних), додатки. Основний матеріал, викладений на 150 сторінках друкованого тексту, містить 52 таблиці, 4 рисунки та 10 додатків.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У розділі - “Роль клонових підщеп в сучасному садівництві” детально висвітлено історію використання та селекції клонових підщеп яблуні в Україні та за її межами. Наведено результати вивчення вченими біологічних особливостей цих підщеп і технологій їх розмноження. На основі аналізу даних досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених визначено актуальні проблеми, що потребують вирішення, зокрема виділення за комплексом позитивних господарсько-біологіч-них властивостей нових, високопродуктивних форм підщеп та вдосконалення технологій їх розмноження з метою підвищення економічної та енергетичної ефективності їх вирощування в умовах західного Лісостепу України.

В розділі “Характеристика умов, об'єктів та методика проведення досліджень” описано грунтово-кліматичні умови зони, місце проведення, об'єкти та методику досліджень, які проводилися протягом 1998-2000 рр. шляхом закладання стаціонарних дослідів в насадженнях, створених автором у 1995 році на навчально-дослідному полі кафедри плодоовочівництва Львівського державного аграрного університету, що розташований в м.Дубляни Львівської області.

Територія західного Лісостепу перебуває під впливом морських мас повітря, що надходять із заходу, тому клімат Львівщини помірно теплий і вологий. Згідно з багаторічними даними, найнижчі температури зафіксовані, у середньому за 40 років, в січні -4,6 ⁰С (абсолютний мінімум -26,9 ⁰С). Середня температура липня становить 18,6 ⁰С (абсолютний максимум 34,2 ⁰С). Середня річна температура повітря складає 7,5 ⁰С. Середньорічна сума опадів складає 550-880 мм, найбільша їх кількість припадає на червень та липень (81 та 85 мм відповідно). Відносна вологість повітря висока, є сталою протягом року, її значення коливається в межах 70-80%. Різниця між даними за роки досліджень і середніми багаторічними була незначною. Так, середня річна температура повітря була вищою на 1-1,7 ⁰С, се-редня річна кількість опадів була вищою на 180-230 мм.

Грунт дослідного поля - темно-сірий опідзолений легкосуглинковий на лесовидному суглинку з добре розвиненим гумусовим горизонтом глибиною до 44 см і пластинчасто-горіхуватою структурою. Вміст гумусу в орному шарі складає 2,78%, реакція сольового розчину рН - 6,0, сума увібраних основ - 16,5- 17,2 мг екв/100 г грунту. Кількість лужногідролізованого азоту становить 122 мг/кг (за Корнфілдом), рухомого фосфору (Р₂О₅) та обмінного калію (К₂О) (за Чирико-вим) - 92 та 135 мг/кг грунту відповідно.

Дослід 1. Вивчення біологічних і господарських характеристик підщеп у маточнику конкурсного випробування закладено відсадками першого товарного сорту, в трьохкратному повторенні по 10 рослин у кожному, 30 - у варіанті. Досліджували 15 форм карликових та 8 напівкарликових підщеп:

карликові: М 9(к), Дон 70-49, Дон 70-456, Дон 69-135, 57-195, 57-257, 57-476, 62-396, 69-28-11, 70-20-21, 62-223, ІС 1-9, Р 22, Р 59, Д 1071;

напівкарликові: М 26 (к), ІС 1-10, ІС 2-9, 71-3-195, 69-21-5, 71-3-150, 54-118, 64-194.

У дослід включено форми селекції шести науково-дослідних центрів України, Росії, Польщі, Великобританії, а саме підщепи селекції: інституту садівництва УААН (автор - О.Д. Чиж): ІС 1-10, ІС 2-9, ІС 1-9; Донецької дослідної станції садівництва (нині Артемівська дослідна станція розсадництва, автор - П.С. Бережний): Д 1071; Мічурінського державного аграрного університету (каф. плодівництва, Росія): 54-118, 64-194, 69-21-5, 71-3-195, 71-3-150, 57-195, 57-257, 57-476, 62-223, 62-396, 69-28-11, 70-20-21; Донського науково-дослідного інституту садівництва (автор - І.П. Бережний, Росія) Дон 69-135, Дон 70-456, Дон 70-49; інституту садівництва і квітникарства (автор - С.В. Загая, Польща): Р 22, Р 59. У якості контролю використані підщепи Іст-Моллінгської дослідної станції садів-ництва (Великобританія): М 9 для карликових і М 26 - для напівкарликових форм.

Дослід 2. Об'єктами досліджень при вивченні впливу різних схем садіння на ріст, розвиток і продуктивність відсадків були районовані та перспективні клонові підщепи різної сили росту:

карликові - М 9, 62-396, Дон 70-49, Дон 70-456, Дон 69-135;

напівкарликові - 54-118, М 26;

середньорослі - 57-490, ММ 106.

У якості контролю використано інтенсивний маточник з розміщенням кущів за схемою 1,5 х 0,3 м (22,2 тис.кущ./га), як рекомендований для вирощування в Україні. У варіанти, що вивчались, включено маточні насадження з розміщенням кущів за схемами: 1,2 х 0,2 (41,7 тис.кущ./га), 0,8 х 0,2 м (62,5 тис.кущ./га) і 0,4 х 0,12 м (210 тис.шт./га).

Дослід 3. Паралельно з дослідженням різних схем садіння в контрольному варіанті (1,5 х 0,3 м) вивчали вплив підгортання клонових підщеп тирсою на показники якості кореневої системи та вихід стандартних відсадків.

Дослідження проводилися згідно з основними методиками для вивчення клонових підщеп яблуні в Україні та Росії: П.В. Кондратенка, М.О. Бублика (1996), М.В. Андрієнка, І.П. Гулька (1990). Агротехнічні операції проводилися згідно з ре-комендаціями В.І. Сеніна та Г.Ф. Ковальової щодо розмноження підщеп плодових порід (1990). Статистичну обробку результатів проведено за методиками Б.О. Дос-пєхова (1985) та М.О. Бублика (1991) на комп'ютері з використанням програмного забезпечення “Агростат”. Економічну ефективність визначали нормативним методом, порівнюючи затрати праці та капіталовкладення на вирощування відсадків з їх реалізаційною вартістю (під ред. О.М. Шестопаля, 1985).

Третій розділ - “Вивчення господарських і біологічних властивостей клонових підщеп яблуні в маточнику конкурсного випробування”- відображає результати проведених в маточних насадженнях обліків надземної частини, кореневої системи і їх продуктивності.

Надземну частину характеризують висота відсадків, довжина міжвузль, ступінь галуження пагонів та діаметр умовної кореневої шийки, отримані в результаті обліків у 1998-2000 рр. Ці показники зумовлені біологічними особли-востями підщеп і лише висота відсадків та діаметр умовної кореневої шийки можуть змінюватися залежно від погодних умов вегетаційного сезону, віку й продуктивності маточних кущів. У молодому віці при невеликій продуктивності, ці два показники завжди є вищими, ніж у період максимальної продуктивності.

Низькими виявилися відсадки форм М 9, 62-396, 70-20-21 та Р 59 (59,1- 61,8 см). Відсадки підщеп ІС 2-9, ІС 2-10, ІС 1-9, Д 70-49, Р 22, Д 1071, 71-3-195 були вищими, проте не перевищували 70 см. Високими відсадками характеризу-ються форми 71-3-150, 69-21-5, 54-118, 62-223, Д 69-135, М 26 та 57-195 - висота їх коливалася в межах 74,1 до 93,5 см. Закономірним є те, що у більшості підщеп з групи напівкарликових, відсадки є вищими, ніж у карликових підщеп.

Середній діаметр умовної кореневої шийки усіх форм підщеп, в середньому за роки досліджень, становив 8,1 мм і відповідав вимогам стандарту (5-11 мм). Тенденцію до продукування переважно тонких відсадків (другого товарного сорту) виявлено у форм 70-20-21, Д 1071 та М 9 - діаметр їх коливався від 6,2 до 7,0 мм. За середнім діаметром умовної кореневої шийки відсадки решти форм віднесено до першого товарного сорту. Слід відмітити підщепи 57-195, 57-476, 62-223, ІС 1-9, Р 22, М 26, 64-194, 69-21-5, 71-3-150 та ІС 2-9. Діаметр умовної кореневої шийки їх відсадків перевищував 8 мм. З групи карликових підщеп істотно не відрізнялися від контролю форми Д 69-135, Д 1071, 69-28-11, 70-20-21, ІС 1-9 і Р 59, решта форм суттєво переважали контроль. Усі форми напівкарликової групи за цим показником від контролю (М 26) істотно не відрізнялися.

У період досліджень спостерігалася тенденція до зменшення середнього діаметра з віком насадження і збільшенням виходу відсадків з куща.

Ступінь галуження відсадків на протязі років досліджень був відносно сталим і коливався в незначних межах незалежно від погодних умов. Середнім ступенем галуження (понад 2 бали) характеризуються форми Д 1071, 57-195, 57-476 та ІС 1-9. Найнижчий бал галуження (1,2-1,5) виявлено у підщеп 54-118, 62-223, Д 69-135, Д 70-49, 62-396, Д 70-456, Р 22 та Р 59. Галуження відсадок цих форм було мінімальним і становило одну відсадку з однією-двома бічними гілками на 5-6 стандартних, нерозгалужених.

Ступінь визрівання деревини досліджуваних підщеп за роки досліджень коливався незначно, в межах 0,5-0,1 бала. Цей показник не залежав від кліматич-них умов. Навіть під час тривалого потепління восени 2000 року у підщеп з високим балом визрівання деревини відновлення ростових процесів не спостеріга-лося. Низьким цей показник був у підщеп 69-21-5, Р 22, М 9, М 26, 71-3-150, 71-3-195 (у межах 3,6-4,1 бала). Кращим визріванням (4,5-4,9 бала) характеризувалися форми Д 69-135, 57-195, 62-396, 54-118, ІС 2-9 та 70-20-21.

Обліки розвитку кореневої системи. Якість отриманих у маточнику відсадків знаходиться у прямій залежності від характеристик кореневої системи і визначається тривалістю періоду до початку коренеутворення, ступенем їх окорінення, а також довжиною коренів. Останній показник залежить від здатності підщеп до окорінення. У підщеп з коротким періодом до початку окорінення коренева система виявилася більш розвиненою.

Тривалість періоду до початку окорінення відсадків різних підщеп коливалася в межах від 25,0 до 47,0 днів. До групи дуже легко окорінюваних підщеп (з тривалістю періоду до початку окорінення до 27 днів) віднесено форми 54-118 та 62-396 з 25,7 та 25,0 днями відповідно. До легко окорінюваних - форми ІС 2-9, ІС 1-9, ІС 1-10, 70-20-21, Д 69-135, Д 70-456 та Д 70-49, тривалість цього процесу в них складав 27-34 дні і була значно меншою ніж в контролі. Середньо окорінювалися підщепи М 9, 57-195, 57-257, 57-476, 62-223, 68-28-11, Р 59, 64-194, 69-21-5, 71-3-195 та 71-3-150 з тривалістю окорінення 35-44 дні. До групи важко окорінюваних підщеп віднеслися форми М 26, Р 22 та Д 1071 з тривалістю до початку окорінення понад 45 днів.

розвитком і відповідно невеликими розмірами кореневої системи характеризуються відсадки форм М 9 (к) та 62-223.

Довшими порівняно з контролем, виявилися корені карликових форм Д 69-135, Д 1071, 57-195, 70-20-21, Р 22 та Р 59, з напівкарликових - 69-21-5, довжина їх складала 5,5 - 6,4 мм. Більш розвиненими коренями характеризувалися відсадки карликових підщеп Д 70-456, Д 70-49, 62-396 та напівкарликових М.26, 54-118, 64-194, ІС 1-10 та ІС 2-9 (6,8-8,7 мм).

Низьким ступенем окорінення (2,4-2,9 бала) характеризувалися відсадки підщепи М 9 (к), істотно не відрізнялися від контролю карликові форми Д 1071, 62-223, напівкарликові 69-21-5, 71-3-195. Істотно перевищували контроль за цим показником карликові форми Д 69-135, Д 70-456, Д 70-49, 57-195, 57-257, 62-396, 69-28-11, Р 22 з напівкарликових - 54-118, 64-194, ІС 2-9. Відсадки решти форм напівкарликової групи знаходилися за цим показником на рівні контролю.

Продуктивність клонових підщеп. Передумовою високої продуктивності відсадків у маточнику є здатність підщеп до утворення значної кількості пагонів (репродуктивної здатності маточних рослин). Незалежно від віку і погодних умов низькою репродуктивністю характеризуються відсадки контрольних варіантів М 9 і М 26. Не поступалися контролю за цим показником форми 62-223, Д 1071, 57-257, 57-476, 70-20-21, ІС 1-9, Р 59, значно перевищували - Д 70-456, 64-194, Д 70-49 та 54-118. Кількість відсадків, що припадала на один маточний кущ, тут становила від 12,6 штук у Д 70-456 до 13,6 в 54-118.

Повну характеристику новим формам підщеп можна дати порівнюючи результати обліків росту і розвитку надземної частини, кореневої системи та продуктивності за виходом стандартних відсадок (за показниками діаметра умовної кореневої шийки і балом окорінення).

Низькою продуктивністю стандартних відсадків у групі карликових характе-ризувалася форма М 9 (к) - 62,9 тис.шт./га. Істотно не відрізнялися від контролю підщепи Д 1071, 62-223 та 57-195 з 64,4-75,6 тис.шт./га відповідно (НІР₀₅ для карликових підщеп = 20,5).

Серед напівкарликових форм низькопродуктивною виявилася форма М 26 (к) - 68,9 тис.шт./га. Істотно переважали контроль 54-118, 64-194 та 71-3-150. Їх продуктивність складала 133,3-148,9 тис.шт./га. Решта підщеп за цим показником суттєво не відрізнялася від контролю. (НІР₀₅ для напівкарликових підщеп = 28,9).

У четвертому розділі - “Вивчення елементів технологій розмноження підщеп у маточнику” - розглядаються вплив схем садіння на ріст і розвиток відсадків клонових підщеп яблуні; продуктивність маточників з різними схемами садіння; вплив застосування субстратів при підгортанні на якість кореневої системи та продуктивність маточних насаджень.

Продуктивність маточних насаджень з різними схемами садіння. Провів-ши оцінку продуктивності маточників клонових підщеп яблуні, закладених за загущеними схемами по загальній кількості та відсотку стандартних відсадків від їх загальної кількості, можна підсумувати, що всі форми при різних схемах садіння розділилися на дві групи, у яких:

відсоток стандартних відсадків поступово зростає в міру загущення. До цієї групи належала лише форма М 9 у якої в контрольному варіанті вихід стандартних складав 34, 5% і зростав відповідно до ступеня загущення маточних кущів до 44,9% при схемі 1,2 х 0,2, 46,7% при 0,8 х 0,2 і 63,8% при схемі 0,4 х 0,12 м;

максимальний відсоток стандартних відсадків був відмічений у варіанті з схемою садіння 1,2 х 0,2 м і з подальшим загущенням знижувався. До цієї групи підщеп відносяться форми 62-396 (83,2%), Д 70-456 (89,4%), Д 70-49 (67,8%), Д 69-135 (74,1%), 54-118 (70,8%) і 57-490 (74,5%).

Оцінка продуктивності за кількістю стандартних відсадків з одиниці площі, дозволила виділити такі дві групи:

у першій продуктивність відсадків зростала пропорційно до кількості ви-саджених маточних кущів. Сюди належать М 9 (64,4-625,0 тис.шт./га), 62-396 (168,9-1041,7 тис.), Д 70-456 (224,6-854,2 тис.), Д 70-49 (173,3-541,7 тис.), Д 69-135 (166,7-583,3 тис.), М 26 (66,7-479,2 тис.), 54-118 (171,1-854,2 тис.) і ММ 106 (157,0-562,5 тис.);

другу являє собою підщепа 57-490, найвищий рівень продуктивності якої 600,1 тис.шт./га був досягнутий при схемі садіння 0,8 х 0,2 м.

Заслуговує уваги той факт, що навіть при зниженні відсотка стандартних відсадків при загущених схемах садіння, вихід стандартних відсадків істотно перевищує показники контрольного варіанта (табл. 3).

Вплив застосування субстратів при підгортанні на якість кореневої системи та продуктивність маточних насаджень. Використання тирси для підгортання маточних кущів дало такі результати: середній бал окорінення всієї групи досліджуваних підщеп зріс у 1,2 раза (з 3,4 до 4,1 бала). Так, у підщепи М 9 середній бал окорінення тепер був задовільним і складав 3,6 бала (при підгортанні землею у цієї форми ступінь окорінення був незадовільним - 2,9 бала).

Не перевищував чотирьох балів ступінь окорінення лише у підщеп Д 69-135 та М 26. У решти підщеп цей показник коливався в межах 4,0- 4,5 бала.

Результати обліків продуктивності відсадків у маточнику при підгортанні землею і тирсою за роки досліджень відображені в таблиці 4.

При використанні для підгортання маточних кущів землі, середній вихід стандартних відсадків складав від 2,9 штуки з одного куща у М 9 до 11,4 у 57-490, а при підгортанні цих підщеп тирсою цей показник, залежно від форми, зріс у середньому в 1,7 раза. Найнижчим він був у М 9 (5,1 шт. з куща), найвищим - у 57-490 (17,3 шт.). Приріст продуктивності відсадків у цих форм коливався в межах 2,2-6,6 шт. з куща. У відсотковому вираженні зростання виходу стандартних від-садків становило від 26,7 % у Д 70-456 до 103,0 % у М 26. Незначне зростання виходу було відмічено у форм з добрими показниками окорінення. Значно (на 75,0-103,0 %) зростала продуктивність у форм з тривалим періодом до початку утворення коренів, низьким балом окорінення і невеликим розміром кореневої системи (М 9 та М 26).

Збільшення виходу стандартних відсадків відбулося не за рахунок зростання їх кількості, а у зв'язку із значним підвищенням якості кореневої системи: балу окорінення та довжини коріння.

У п'ятому розділі - “Економічна ефективність вирощування відсадок клонових підщеп яблуні” - проаналізовано результати визначення економічної ефективності та енергетичної оцінки вирощування відсадків нових форм клонових підщеп яблуні в маточнику конкурсного випробування та при застосуванні різних схем садіння.

Найбільшою економічною та енергетичною ефективністю вирощування в ма-точнику конкурсного випробування відзначаються карликові форми: Д 70-456, Д 70-49, Д 69-135 та 62-396, які забезпечують чистий прибуток 23,6-44,3 тис.грн./га, при рентабельність 61,7-81,0%, і коефіцієнті енергетичної ефективності (КЕЕ) - 1,54-1,71.

У групі напівкарликових підщеп найбільший прибуток 25,0-29,7 тис.грн./га -дали форми 71-3-150, 54-118 та 64-194 при рентабельності 60,0-65,9 % та КЕЕ - 1,51-1,58.

Основними показниками, що характеризують доцільність використання нових схем закладання маточника, є прибуток і вихід стандартних відсадків. При істотному підвищенні продуктивності у більш загущених маточниках - до 329,5 тис. шт./га при схемі садіння 1,2 х 0,2 м та до 430,7 тис. шт. /га при схемі 0,8 х 0,2 м - рентабельність знижується до 53,6 та 49,3% відповідно, проте прибуток зростає від 57,5 тис.грн./га при розміщенні маточних кущів за схемою 1,2 х 0,2 до 71,2 тис.грн./га при 0,8 х 0,2 м.

При загущеній схемі садіння 0,4 х 0,12 м необхідно близько 210 тис. відсадків на закладання 1 га маточника, середня продуктивність маточних кущів складає лише 3,4 стандартних відсадка з куща, при виконанні технологічних операцій необ-хідні значні затрати праці, що призводять до зниження рентабельності (18,6%). Однак прибуток при такій схемі закладання складає 55,2 тис.грн./га, що в 1,7 раза перевищує показник контрольного варіанту, а вихід стандартних відсадків досягає показника у 701,4 тис.шт/га, що у 4,4 раза перевищує контроль.

Таблиця 1 - Економічна ефективність різних схем садіння маточника клонових підщеп яблуні, 1998-2000 рр.

Економічні показники	Схема садіння маточних кущів та їх кількість на 1 га
	1,5 х 0,3 м 22,2 тис./га	1,2 х 0,2 м 41,7 тис./га	0,8 х 0,2 м 62,5 тис./га	0,4 х 0,12 м 208,3 тис./га
Вихід стандартних відсадків з куща, шт.	7,0	7,9	6,9	3,4
Вихід стандартних відсадків з 1 га, тис.шт.	156,5	329,6	430,7	701,4
Вартість валової продукції грн./га	78,3	164,8	215,4	350,7
Сума виробничих затрат, тис.грн./га	46,3	107,3	144,2	295,5
Прибуток, тис.грн./га	31,9	57,5	71,2	55,2
Собівартість 1 тис.шт. відсадків, грн.	295,8	325,6	344,8	421,3
Рентабельність, %	69,0	53,6	49,3	18,6

На підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що незважаючи на зростання трудомісткості вирощування відсадків у загущених маточних насад-женнях, досягнутий прибуток і кількість стандартних відсадків з одиниці площі дозволяють рекомендувати вказані схеми вирощування для закладання нових маточників клонових підщеп яблуні в західних областях України. Це сприятиме більш раціональному використанню земельних і трудових ресурсів та значному підвищенню ефективності вирощування відсадків нових клонових підщеп для досліджуваної культури.

ВИСНОВКИ

Вивчення нових форм клонових підщеп яблуні в маточнику конкурсного випробування, впливу різних схем їх розміщення та застосування субстрату на продуктивність та якість відсадків в умовах західного Лісостепу України впродовж 1998-2000 рр. дозволяє зробити наступні висновки.

Найвищою пагоноутворювальною здатністю характеризуються карликові підщепи Д 70-456, Д 70-49 і 62-396 (11,0-12,6 шт./кущ) та напівкарликові 64-194 і 54-118 (11,8-12,3 шт./кущ).

Галуження відсадків у маточнику зумовлено біологічними властивостями підщепи і віком насадження. Нижчим ступенем галуження характеризуються карликові форми Д 70-49, Д 69-135, 62-223, 62-396, Р 59 (1,2-1,3 бала) та напівкарликові 54-118, 64-194, ІС 1-10, ІС 2-9 (1,2-1,4 бала). З віком цей показник знижується. Середній бал галуження всіх форм зменшувався з кожним роком вирощування і складав за 1998-2000 рр. 1,6; 1,4 і 1,3 бала відповідно.

Коротшою тривалістю періоду до початку коренеутворення (25,0-29,7 дня) характеризувалися карликові форми 62-396, Д 70-49, Д 70-456 та напів-карликова 54-118. Більш тривалий період коренеутворення (46-48 днів) був у карликових підщеп Д 1071 і Р 22 ніж у контролю М 9 (43,0 дні). Хоч у напівкарликових форм 71-3-195 та 69-21-5 коренеутворення і тривало 40,0-43,3 дня, все ж вони не поступалися за цим показником перед контролем - М 26 (47,0 днів). Вищим ступенем окорінення (3,6-4,0 бала) відзначалися форми Д 70-49, 62-396, Д 70-456, 64-194 та 54-118.

Застосування тирси для підгортання маточних рослин покращує якість кореневої системи в 1,2 раза (з 3,4 до 4,0 балів) як у легкоокорінюваних, так і у форм з тривалим періодом коренеутворення. Вихід відсадків збільшився в 1,6 раза (з 6,7 до 11,3 відсадка з куща) в порівнянні до контролю, покращилася якість підгортання, полегшився технологічний процес їх відокремлення.

Карликові форми підщеп Д 70-456, Д 69-135, Д 70-49 і 62-396 забезпечують вихід стандартних відсадків у маточнику 138,8-197,8, а напівкарликові 64-194, 54-118 і 71-3-150 - 133,3-148,9 тис.шт./га, або перевищують контроль (М 9 і М 26) у 2,0-2,9 і 1,2-1,6 раза відповідно.

Найбільшою економічною та енергетичною ефективністю вирощування клонових підщеп у маточних насадженнях відзначаються форми з групи карли-кових Д 70-456, Д 70-49, Д 69-135 та 62-396, які забезпечують чистий прибуток 23,6-44,3 тис.грн./га. Рентабельність їх вирощування складає 61,7-81,0%, коефіцієнт енергетичної ефективності (КЕЕ) - 1,54-1,71. Серед напівкарликових найбільш прибутковими (25,0-29,7 тис.грн./га) виявилися підщепи 71-3-150, 54-118 та 64-194 при рентабельності 60,0-65,9% та значенні КЕЕ-1,51-1,58.

Дослідження впливу різних схем садіння маточника, проведене з кращими клоновими підщепами яблуні показало, що пагоноутворювальна здатність підщеп залежить від біологічних особливостей форм, з тенденцією до збіль-шення з віком рослин. Так, при схемі 1,5 х 0,3 м вона зростала за період 1998-2000 рр. в 1,1-1,2 раза, при 1,2 х 0,2 м в 1,4-1,7 раза, при 0,8 х 0,2 м в 1,06-1,5 та при схемі садіння 0,4 х 0,12 м - в 1,2-1,3 раза відповідно. При збільшенні загущення маточних рослин цей показник підвищувався в середньому по всіх підщепах з 10,7 при схемі садіння 1,5 х 0,3 м до 11,1 шт./кущ при схемі 1,2 х 0,2 м, але знизився до 6,1 шт./кущ при схемі 0,4 х 0,12 м.

Здатність до окорінення та утворення високоякісної кореневої системи відсадків є індивідуальною для кожної форми. Вона зумовлена генотипом підщепи, на реалізацію якого мають значний вплив грунтово-кліматичні умови вирощування та схеми садіння рослин. Коротким періодом коренеутворення, доброю якістю коріння характеризуються форми Д 70-49, Д 70-456, 62-396 і 54-118.

Закладання маточника клонових підщеп яблуні методом вертикальних відсад-ків (для всіх форм підщеп) при розміщенні кущів за схемою 1,2 х 0,2 м збільшило вихід стандартних відсадків з одиниці площі в 2,1 раза а при схемі 0,8 х 0,2 м - у 2,7 раза порівняно з контролем. Перспективним виявилося садіння за схемою 0,4 х 0,12 м, оскільки воно забезпечує вихід відсадків у 4,5 раза вищий, ніж у контролі.

Максимальну кількість відсадків підщепи 57-490 було отримано при закладанні маточника за схемою 0,8 х 0,2 м - 600,1 тис. шт./га. У решти форм цей показник був максимальним при схемі 0,4 х 0,12 м: М 9 - 625,0 тис.шт./га; 62-396 - 1041,7 тис.шт./га; Д 70-456 - 854,2 тис.шт./га; Д 70-49 - 541,7 тис.шт./га; Д 69-135 - 583,3 тис.шт./га; М 26 - 479,2 тис.шт./га; 54-118 - 854,2 тис.шт./га та ММ 106 - 562,5 тис.шт./га. Збільшення частки стандартних відсадків від їх загальної кількості з перевищенням показників контролю при схемі садіння 1,2 х 0,2 м відмічено у підщеп: 62-396 - 83,2%, Д 70-456 - 89,4%, Д 70-49 - 67,8%, Д 69-135 - 74,1%, 54-118 - 70,8% та 57-490 - 74,5%. У форми М 9 відсоток стандартних відсадків зростав пропорційно кількості висаджених маточних кущів.

За комплексом господарсько-біологічних показників у маточнику конкурсного випробування протягом 1998-2000 рр. в умовах західного Лісостепу України, суттєво переважали показники контрольних варіантів (М 9 та М 26) форми карликових клонових підщеп яблуні - Д 70-456, Д 70-49, 62-396 і напів-карликових - 54-118, 64-194, 71-3-150.

Рекомендації виробництву

Для вирощування в маточнику рекомендується використовувати нові, високо-продуктивні форми клонових підщеп яблуні: з групи карликових Д 70-456, Д 70-49 і 62-396, напівкарликових - 54-118, 64-194, 71-3-150.

При закладанні маточних насаджень слід застосовувати загущені схеми садіння: 1,2 х 0,2 м, 0,8 х 0,2 м та 0,4 х 0,12 м, що забезпечує збільшення виходу стандартних відсадків у 2,4; 2,8 та 4,5 раза.

Для досягнення максимальної продуктивності вирощування відсадків клонових підщеп при закладанні маточника формами М 9, Д 70-456, Д 70-49, 62-396, Д 69-135, М 26, 54-118 та ММ 106 варто використовувати схему розміщення 0,4 х 0,12, а для підщепи 57-490 - 0,8 х 0,2 м.

Відсадки у маточному насадженні краще підгортати тирсою, що забезпечує вищу якість їх кореневої системи та збільшує вихід стандартних відсадків.



ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Гель І.М., Гулько Б.І. Господарсько-біологічна оцінка клонових підщеп яблуні в умовах Західного Лісостепу України // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія.-1996.- № 1.- С. 190-193 - (Власні результати досліджень з формами 62-396, Р 22, Д 70-456 та Д 70-49).- 0,25 друк. арк.

Гулько Б.І. Агробіологічна та економічна оцінка нових клонових підщеп яблуні в маточнику // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія.-1998. - № 3.- С. 251-255. 0,34 друк. арк.

Гулько І.П., Гулько Б.І. Інтенсивне екологічно-безпечне садівництво. Навчальний посібник // Львів: Львівський державний аграрний університет.- 1998. - С.12-29. - (Розділ “Результати вивчення клонових підщеп яблуні в Україні”).- 1 друк. арк.

Гулько Б.І. Продуктивність маточника клонових підщеп яблуні на Львівщині // Новини садівництва.-1999.- № 2 (21).- С.17-18.- 0,12 друк. арк.

Гулько Б.І. Продуктивність маточника клонових підщеп яблуні залежно від технології його закладання // Тези міжнар. наук.-практ. конф. “Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу”: Львівський держагроуніверситет,- 1999. - С. 263-264.- 0,12 друк.арк.

Гулько І., Гулько Б., Данилюк Т., та ін. Продуктивність клонових підщеп яблуні залежно від їх біологічних властивостей // Вісник Львівського державного аграрного університету: Агрономія.-1999. - № 4.- С. 153-159 - (Власні результати досліджень з формами М 9, М 26, Д 70-49, Д 70-456, Д 69-135, Д 1071, 57-490 та Р 22).- 0,44 друк. арк.

Гулько І.П., Гулько Б.І. Клонові підщепи яблуні (Курс лекцій).- Львів, 2000.- С. 33-39 - (Розділи “Розмноження клонових підщеп яблуні”, “Суперінтенсивний маточник клонових підщеп”).- 0,44 друк. арк.

Hulko I.P., Hulko B.I. Results of study of clonal apple rootstocks in stoolbeds and nurseries / Apple rootstocks for intensive orchards // Proc. of the Intern. Seminar- Warsaw, 1999.- Р. 41-42 - (Доповнення результатами власних дослід-жень про форми Д 69-135, Д 70-49, Д 70-456, 57-476, 62-223, Р22, 69-21-5, 71-3-150).- 0,12 друк.арк.

Размещено на Allbest.ru

...