2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут землеробства Української академії аграрних наук

УДК 631.4:633.4:11:631.6/833/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Агроекологічне обґрунтування основного обробітку ґрунту в сівозмінах на меліорованих землях південного степу України

06.01.01 - загальне землеробство

Малярчук Микола Петрович

Київ - 2005р.

Дисертацією є рукопис. меліорований ґрунт забур'яненость

Дисертаційна робота виконана в Інституті землеробства південного регіону УААН протягом 1966 - 2003 рр.

Науковий консультант: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Сніговий Володимир Семенович, головний науковий співробітник Інституту гідротехніки і меліорації УААН

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Малієнко Анатолій Митрофанович, завідувач лабораторії обробітку ґрунту та боротьби з бур'янами Інституту землеробства УААН

доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Будьоний Юрій Васильович, завідувач кафедри землеробства Харківського національного аграрного університету Мінагрополітики України

доктор сільськогосподарських наук, професор Єщенко Володимир Омельянович, професор кафедри загального землеробства Уманського державного аграрного університету Мінагрополітики України

Провідна установа: Інститут зернового господарства УААН, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться “24” січня 2006 року о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 в Інституті землеробства УААН.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надіслати за адресою: 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, Інститут землеробства УААН, вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробства УААН

Автореферат розісланий 23 грудня 2005 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Кравченко Л.О.

Загальна характеристика роботи

Ресурсозбереження та охорона навколишнього природного середовища у процесі виробництва сільськогосподарської продукції на меліорованих землях - це два важливих напрями, реалізацію яких можна забезпечити лише за рахунок упровадження науково обґрунтованих систем землеробства, що найповніше відповідають умовам максимального використання біокліматичного потенціалу місцевості та його оздоровлення. Тому ці питання перебувають у центрі уваги аграрної науки і мають вирішальне значення для збереження природної та підвищення ефективної родючості ґрунтів у різних агробіогеоценозах. Значний внесок у вирішення цих проблем зробили вчені - В.Ф.Сайко, А.М.Малієнко, Г.А.Мазур, І.Т.Левенко, Е.Г.Дегодюк, А.К.Лисенко, О.Г.Тараріко, 1993; Г.О.Можейко, 2000.

Актуальність теми. Завдання, що стоять перед обробітком ґрунту в зоні Південного та Сухого Степу на зрошуваних землях, повинні забезпечити оптимальні умови водоспоживання сільськогосподарських культур, протистояти прояву іригаційної ерозії, а на землях замкнених понижень - підтопленню. Вирішенню цих питань присвячено багато наукових праць, на яких базувалися наші дослідження, зокрема таких відомих вчених в галузі зрошуваного землеробства, як С.Д.Лисогоров, В.О.Ушкаренко, 1995; А.О.Лимар, 1997; С.А.Балюк, 1999; В.С.Сніговий, 2003.

У зв'язку з поширенням ерозійних процесів та необхідністю вирішення проблеми ефективного використання схилових земель велику увагу цим питанням приділяли Г.І.Швебс, 1985; О.Г.Тараріко, 1996, С.Ю.Булигін, Ю.В.Думін, М.В.Куценко, 2002. Водночас зміна земельних відносин в Україні вимагає поглибленого обґрунтування систем основного обробітку відповідно до кожної агроекосистеми на засадах енергозбереження, екологічної безпеки й економічної доцільності.

Ці проблеми є досить актуальними та потребують негайного вирішення. Від їх вирішення значною мірою залежить екологічна та економічна стабільність функціонування агропромислового комплексу України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано за тематичними планами Інституту зрошуваного землеробства УААН (з 2000 року - Інститут землеробства південного регіону УААН) у відповідності з державними науково-технічними програмами:

1976-1980 рр. - Удосконалити прийоми основного обробітку ґрунту під сільськогосподарські культури, способи боротьби з бур'янами та системи протиерозійних заходів на меліорованих землях півдня України (№ державної реєстрації 76040529, 76040527, 76040528).

1981-1985 рр. - Підвищити ефективність меліорованих земель і використання водних ресурсів (№ державної реєстрації 01814013720).

1986-1990 рр. - Підвищити ефективність використання меліорованих земель і водних ресурсів у меліорації (№ державної реєстрації 01870047772).

1991-2000 рр. - НТП “Землеробство”. Розробити зональні системи відновлювального землеробства щодо різних форм організації виробництва.

НТП “Ресурсозберігаюче водокористування в АПК”. Розробити наукові основи поліпшення екологічного стану меліорованих земель і раціонального використання водних ресурсів (№ державної реєстрації 0197U015756).

2001-2003 рр. - НТП “Землеробство”. Розробити зональні системи землеробства, що забезпечать раціональне використання сільськогосподарських угідь, розширене відтворення родючості ґрунтів і захист їх від ерозії, підвищення продуктивності та стійкості агроценозів” (№ державної реєстрації 0101U003000).

Мета й завдання досліджень. Мета досліджень - розробити нові та удосконалити існуючі системи основного обробітку меліорованих ґрунтів, що забезпечать збереження їх родючості та зростання виробництва сільськогосподарської продукції на поливних і схилових землях в умовах південного Степу України.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

- розробити оптимальні способи та визначити раціональну глибину основного обробітку ґрунту для сільськогосподарських культур польових сівозмін - плодозмінної, просапних на зрошуваних землях і травопільної на схилових землях;

- виявити закономірності зміни основних показників родючості ґрунту - водно-фізичних властивостей, водного, повітряного, поживного режимів і біологічної активності залежно від систем основного обробітку ґрунту;

- визначити шляхи зменшення потенційної забур'яненості ґрунту, забур'яненості посівів та зниження шкідливої дії бур'янів шляхом застосування раціональних систем обробітку ґрунту в сівозмінах за умов зрошення;

- встановити динаміку вмісту гумусу під впливом тривалого зрошення залежно від способів і глибини обробітку в плодозмінній сівозміні;

- визначити показники змиву ґрунту і втрати основних елементів живлення та гумусу під сільськогосподарськими культурами травопільної сівозміни на схилових землях;

- у зв'язку із системами обробітку ґрунту та меліоративним облаштуванням схилових земель встановити накопичення органічної речовини в ґрунті за рахунок кореневих і рослинних решток сільськогосподарських культур травопільної сівозміни;

- провести біоенергетичну, та економічну оцінку запропонованих заходів і технологій вирощування сільськогосподарських культур;

- визначити еколого-економічну ефективність систем обробітку ґрунту в сівозмінах на зрошуваних і схилових землях.

Об'єкт досліджень - процес формування продуктивності посівів сільськогосподарських культур, вирощуваних на чорноземах південних, темно-каштанових і каштанових ґрунтах в умовах Південного Степу України на зрошуваних і неполивних землях.

Предмет досліджень - чорнозем південний середньозмитий середньо-суглинковий, темно-каштановий середньосуглинковий та лучно-каштановий середньосуглинковий оглеєний ґрунт. Озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соя, люцерна, суданська трава, цукрові та кормові буряки, соняшник. Агрофізичні властивості, водний, повітряний та поживний режими, біологічна активність, фітосанітарний стан, енергетична та економічна ефективність технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Методи дослідження. У процесі вивчення досліджуваних об'єктів поєднувалися теоретичні розроблення з експериментальними - польовими, лабораторно-польовими та аналітичними дослідженнями, використовувався системний підхід. Польові дослідження включали проведення одно- і багатофакторних тривалих і короткотермінових дослідів. При цьому визначалися водно-фізичні властивості ґрунту, фітосанітарний стан посівів, динаміка росту та розвитку рослин, оцінювався вплив різних факторів на урожайність культур, їх якість та продуктивність сівозмін.

За допомогою лабораторних методів визначалися кількісні та якісні характеристики біологічної активності, агрегатного та гумусного стану, поживного режиму ґрунту та якості продукції.

З метою систематизації та узагальнення отриманих результатів застосовувалися математико-статистичні методи.

Енергетичну оцінку систем обробітку і технологій вирощування сільськогосподарських культур визначали розрахунковим методом із використанням результатів багаторічних досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше на основних типах ґрунтів південного Степу в умовах зрошуваного і неполивного землеробства на основі системного аналізу визначено оптимальні способи та глибини основного обробітку ґрунту в сівозмінах і встановлено їхній вплив на зміну основних показників родючості ґрунту, фітосанітарного стану посівів, формування продуктивності сільськогосподарських культур, економічну та енергетичну оцінку їх застосування.

Встановлена доцільність суттєвого підвищення індексу використання зрошуваних земель за рахунок насичення сівозмін проміжними кормовими культурами. При цьому частина інтенсивних просапних культур висівається післяукісно та завдяки біологічному розпушуванню ґрунту досягається можливість застосування безполицевого обробітку і зменшення його глибини.

Вперше розроблено ефективну технологію використання лучно-каштанових оглеєних ґрунтів (подів) за рахунок глибокого розпушування новими типами ґрунтообробних знарядь.

Унаслідок тривалого застосування різних способів основного обробітку в польових сівозмінах уперше розроблено системи, що забезпечили зростання коефіцієнту енергетичної ефективності технологій вирощування сільськогосподарських культур на зрошенні з 1,23, при загальноприйнятій, до 1,64-2,32 та з 4,01 до 4,88-5,02 на схилових землях. Досягнуто стабільності функціонування агрофітоценозів за диференційованого та безполицевого способів основного обробітку.

Розроблено нормативну базу для комп'ютерної програми “Ґрунтозахисна система землеробства для посушливої зони Степу півдня України”.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що в умовах південного Степу України експериментально доведена можливість вирощування високих урожаїв продукції сільськогосподарських культур у сівозмінах на зрошуваних і неполивних схилових землях із контурно-меліоративною організацією території. Встановлено, що за рахунок впровадження енергозберігаючих, ґрунтозахисних способів основного обробітку ґрунту в сівозмінах, відповідно до еколого-технологічного групування земель, досягнуто відтворення родючості меліорованих ґрунтів. Розроблені агротехнічні заходи, що пройшли апробацію та експериментальне впровадження в дослідних господарствах інститутів АПВ УААН, що функціонують в АР Крим та областях південного регіону, забезпечили на зрошуваних землях сприятливого меліоративного стану та на схилових ґрунтах, зменшення витрат на 7,2-24,3% і підвищення продуктивності сівозмін на 10,6-19,3%. Меліоративне покращання земель замкнених понижень призвело до зростання енергетичних витрат на 9-14%, при цьому за рахунок підвищення продуктивності сівозміни окупність технологій вирощування зростала на 29,1-32,2% порівняно із загальновизнаною в зоні.

Матеріали досліджень використано при підготовці колективної праці “Система ведення сільського господарства Херсонської області” (наукове супроводження “Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2011 року”).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові положення, що виносяться на захист, отримано автором дисертації у процесі багаторічної роботи відповідальним виконавцем і науковим керівником. Автору належать: обґрунтування напряму досліджень, формулювання концепції та розроблення програми, планування та методичне забезпечення проведення експериментів, оброблення, аналіз та узагальнення результатів дослідження. За безпосередньої участі здобувача та під його керівництвом виявлено закономірності формування водно-фізичних властивостей, поживного режиму та гумусного стану ґрунтів у сівозмінах на меліорованих землях, проведено енергетичну оцінку технологій вирощування культур, обґрунтовано агроекологічну ефективність функціонування агроценозів залежно від способів основного обробітку ґрунту.

Автором проведено аналіз, встановлено закономірності та формалізовано одержані експериментальні матеріали і створено базу даних до комп'ютерної програми “Ґрунтозахисна система землеробства посушливого Степу півдня України” з метою впровадження енергозберігаючих та ґрунтозахисних способів основного обробітку в агроценозах на різних еколого-технологічних групах земель. Усі наукові положення дисертаційної роботи, висновки, пропозиції виробництву, що виносяться на захист, розроблено особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Матеріали та основні положення дисертаційної роботи оприлюднені й обговорені на міжнародній конференції “Україна у світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах та економічних відносинах” (Вінниця, 1995); міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-річчю заснування Одеської державної с.-г. дослідної станції (1996); всесоюзній нараді “Проблеми екології, відтворення родючості ґрунтів і ресурсозбереження при інтенсивному використанні зрошуваних земель” (Херсон, 1990); міжнародній науковій конференції “Зрошувані меліорації, їх розвиток, ефективність і проблеми” (Херсон, 1993); ІV з'їзді ґрунтознавців та агрохіміків України (Харків, 1994); міжнародній науково-практичній конференції “Ерозія ґрунтів і методи боротьби” (Кишинів, 1995); науково-методичній конференції “Сталий розвиток агроекологічних систем в умовах обмеженого ресурсного забезпечення” (Київ, 1998); науково-методичній конференції “Оптимізація агроландшафтів: раціональне використання, рекультивація, охорона” (Дніпропетровськ, ДАУ, 2003); науково-методичній конференції “Шляхи підвищення ефективності використання на удобрення побічної продукції рослинництва” (Чабани, 2003); міжнародній науково-методичній конференції “Стан, проблеми зрошуваного землеробства та шляхи їх вирішення в сучасних умовах господарювання” (Херсон, 2003); науково-методичній конференції “Шляхи підвищення ефективності землеробства та родючості ґрунтів” (Одеса, 2004); обласних, районних науково-практичних семінарах і конференціях.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 67 наукових праць, у тому числі у фахових наукових журналах та збірниках - 21, монографіях та книгах - 7, доповідях і тезах наукових конференцій - 11, рекомендаціях - 25 та отримано один патент і два авторські свідоцтва.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, восьми розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, додатків. Роботу викладено на 368 сторінках комп'ютерного тексту, вона містить 108 таблиць, 7 рисунків, 21 сторінку додатків. Перелік використаної літератури містить 525 робіт, у тому числі 26 зарубіжних авторів.

Основний зміст роботи

Розділ 1. Ефективність систем основного обробітку ґрунту на меліорованих землях у різних типах сівозмін

Проаналізовано дані літературних джерел із питань теоретичних, методологічних аспектів формування систем обробітку ґрунту в польових і спеціальних сівозмінах відповідно до еколого-технологічного групування земель. Наведено теоретичне обґрунтування обраного напряму досліджень. Визначено актуальні, недостатньо розроблені питання із зазначеної проблеми та обґрунтовано вибір теми дисертації.

Розділ 2. Програма та методика досліджень

Південний степ України є окремою специфічною зоною із загальною площею орних земель 4,7 млн га, з яких 1,6 млн га є зрошуваними. У природнокліматичному відношенні характеризується високим забезпеченням тепловими ресурсами і є одним із найсприятливіших для ведення сільського господарства. Основним фактором, що лімітує та стримує реалізацію потенційних можливостей сортів і гібридів сільськогосподарських культур, є недостатня забезпеченість вологою - гідротермічний коефіцієнт становить лише 0,5-0,7.

Ґрунтовий покрив, представлений чорноземами південними та звичайними (3,2 млн га), темно-каштановими (1,1 млн га) різного ступеня осолонцювання, лучно-каштановими та лучно-чорноземними (355 тис. га). Останні є оглеєними відмінами, приуроченими до замкнених понижень - подів. Крім того, в регіоні, де превалюють чорноземи південні, наявні значні масиви схилових земель загальною площею 723 тис. га, з яких середньо- і сильнозмиті займають 172 тис. га. Така структура ґрунтового покриву і наявність зрошуваних земель визначили програму досліджень з охопленням усіх означених вище ґрунтових відмін. Дослідження розвивались у просторі і часі протягом майже 40 років шляхом послідовної реконструкції старих та закладення нових стаціонарних дослідів по мірі набуття нових знань, вирішення окремих питань і виникнення нових проблем та їхнього вивчення у зв'язку із змінами економічних умов господарювання. Таким чином, послідовно було сформовано 4 наукових програми. Першою з них вирішувались питання оптимізації обробітку темно-каштанового ґрунту в типових сівозмінах на зрошенні протягом 37 років у чотирьох ротаціях сівозміни із двома реконструкціями у другій і третій ротаціях.

Реалізацію програми цих досліджень було розпочато професорами С.Д.Лисогоровим і В.І.Остаповим у 1966 році. В 1971 році до здійснення цієї програми був залучений автор представленої роботи. Використання в дисертаційній роботі експериментальних даних 1966-1970 рр. викликано необхідністю порівняння показників родючості і фітосанітарного стану ґрунту, пов'язаних із започаткуванням зрошення та вивченням впливу на них способів і глибини основного обробітку.

Дослід 1 закладено у 8-пільній плодозмінній сівозміні дослідного поля Інституту зрошуваного землеробства в зоні дії Інгулецької зрошувальної системи. Тип ґрунту - темно-каштановий, середньосуглинковий слабкосолонцюватий, вміст гумусу в шарі 0-40 см - 1,85%, найменша вологоємність метрового шару - 21,2%, коефіцієнт в'янення - 7,8%, рівноважна щільність складення шару ґрунту 0-40 см - 1,41г/см3, рН - 7,2.

Перший етап (1966-1976 рр.) був пов'язаний із початком широкого освоєння новозбудованих зрошувальних систем і необхідністю з'ясування питання вибору раціональної глибини оранки, яка б найповніше відповідала біологічним особливостям сільськогосподарських культур і сприяла раціональному використанню водних ресурсів та збереженню родючості ґрунту.

Протягом першої ротації було експериментально визначено і теоретично доведено високу ефективність застосування в сівозміні різноглибинного полицевого обробітку з оранкою на глибину від 20-22 до 30-32 см.

На другому етапі (1975-2003 рр.) із широким впровадженням в Україні на богарних землях безполицевого основного обробітку, як менш витратного та ґрунтозахисного, виникла необхідність вивчити його вплив на ґрунтотворні процеси на зрошуваних землях. Починаючи з 1975 року, поряд із полицевим досліджувалися способи безполицевого і диференційованого обробітку (табл. 1).

Таблиця 1 Схема тривалого досліду з вивчення основного обробітку темно-каштанового ґрунту в плодозмінній сівозміні дослідного поля Інституту землеробства південного регіону УААН, 1975-2003 рр. (Дослід 1)

Умовні позначки: О - оранка; П - плоскорізний обробіток; Ч - чизельний обробіток; ДО - двоярусна оранка; Щ - щілинування 38-40 см; КО - комбінований обробіток; Ф - фрезерний обробіток.

Система удобрення у сівозміні загальноприйнята для цієї агрокліматичної зони: упродовж 1966-1986 років на гектар сівозмінної площі вносили 7,5 т гною та 175 кг діючої речовини мінеральних добрив у співвідношенні N95P70K10. У наступні (1986-2003 рр.) дози внесення органічних добрив збільшено до 15 т, а мінеральних - до 257 кг (N157P110).Необхідність реалізації наступної наукової програми у рамках тематики досліджень була обумовлена подальшою інтенсифікацією землеробства подорожчанням енергоносіїв і пов'язаним із цим підвищенням ціни на поливну воду. Окрім пошуку раціональних економічних і продуктивних прийомів обробітку ґрунту виникла необхідність інтенсифікації використання кожного поливного гектара за рахунок максимального насичення інтенсивних короткоротаційних сівозмін проміжними культурами. При цьому була прийнята система, за якої дві з трьох просапних культур висівалися після збирання однорічних злако-бобових (горохо-вівсяних, горохо-ячмінних) сумішок на зелений корм. Таким чином досягався індекс використання зрошуваної землі на рівні 1,75. Ці дослідження здійснювалися також на темно-каштановому ґрунті дослідного поля Інституту землеробства південного регіону УААН.

Схемою досліду передбачалося поряд із різноглибинними - полицевим і безполицевим, вивчити можливість застосування мілкого і поверхневого обробітку при вирощуванні соняшнику та кукурудзи в післяукісні та післяжнивні строки сівби (табл. 2).

Таблиця 2 Схема досліду з вивчення основного обробітку темно-каштанового ґрунту у 4-пільній просапній сівозміні дослідного поля Інституту землеробства південного регіону УААН, 1990 - 1994 рр. (Дослід 2)

№ поля	Культура сівозміни	Спосіб та глибина обробітку, см
		полицевий	безполицевий	диференці-йований-1	диференці-йований-2
1	Однорічні травосумішки	18-20	18-20	8-10 (Л)	12-14 (П)
	Післяукісно соняшник (зерно)	20-22	20-22	12-14 (П)	8-10 (Л)
2	Однорічні травосумішки	23-25	23-25	14-16 (П+Щ)	20-22 (О)
	Післяукісно кукурудза на силос	18-20	18-20	12-14 (П)	8-10 (Л)
3	Озимий ячмінь (зерно)	23-25	23-25	8-10 (Л)	12-14 (П)
	Післяжнивно кукурудза на зелений корм	Пряма сівба
4	Цукрові буряки	28-30	28-30	28-30 (О+Щ)	28-30 (П+Щ)
Енергоємність обробітку, ГДж/га	1,6	1,1	1,3	1,2

Умовні позначки: О - оранка; П - плоскорізний обробіток; Л -лущення; Щ - щілинування 40 см.

У середньому на гектар сівозмінної площі вносили 15 т/га гною та 342 кг діючої речовини мінеральних добрив (N197P130K15).

Третя наукова програма пов'язана з необхідністю підтримання родючості лучно-каштанових подових земель, які вкраплені у зрошувані масиви підвищених елементів рельєфу.

Подові землі з лучно-каштановими глейовими середньоосолоділими ґрунтами займають у південному регіоні понад 20% зрошуваних площ і є значною перешкодою в ефективному їх використанні. Загальна характеристика ґрунтового покриву замкнених понижень близька за агрохімічним складом до темно-каштанових середньосуглинкових ґрунтів. Негативними властивостями цих ґрунтів є висока щільність складення (1,48-1,51 г/см3), низька водопроникність (0,48-0,50 мм/хв.) і вологоємність 17,8% та високий (9,8-10,2%) коефіцієнт в'янення. Тому при плануванні та проведенні досліду ставилося завдання шляхом застосування глибоких суцільних і смугових розпушувань наблизити водно-фізичні властивості коренемісткого шару до оптимальних параметрів для культур 3-пільної просапної сівозміни з чергуванням ячменю, сої та кормових буряків (табл. 3).

Таблиця 3 Схема досліду з вивчення основного обробітку лучно-каштанового ґрунту в 3-пільній зрошуваній сівозміні базового господарства КСП “Росія” Білозерського району Херсонської області, 1993 - 1996 рр. (Дослід 3)

№ поля	Культура	Спосіб та глибина обробітку, см
		оранка	чизельний обробіток	диференційо-ваний-1	диференційо- ваний-2
1	Ячмінь	20 - 22	20 - 22	28 - 30 (Ч)	28 - 30 (ДО)
2	Соя	28 - 30	28 - 30	30 - 32 (ЯР)	30 - 32 (ДО)
3	Кормові буряки	30 - 32	30 - 32	55 - 60 (ЯР)	55 - 60 (МО)
Енергоємність обробітку, ГДж/га	1,6	1,4	1,8	2,1

Умовні позначки: Ч - чизельний обробіток; ДО - двоярусна оранка; ЯР - ярусний обробіток; МО - меліоративний обробіток.

У середньому за ротацію на гектар сівозмінної площі вносили 20 т/га напівперепрілого гною та 170 кг/га діючої речовини мінеральних добрив (N100P70).

Посівна площа ділянок у трьох вище описаних дослідах 1000 м2, розміщення варіантів систематичне, повторення - 4-разове.

Четверта наукова програма була спрямована на пошук шляхів раціонального використання схилових земель за рахунок запровадження ґрунтозахисних кормових сівозмін, інженерного облаштування території шляхом формування наораних валів-терас та удосконалення систем обробітку. Із цією метою у шестипільній трав'яній сівозміні (суданська трава, озимий ячмінь на зелений корм, горохо-вівсяна сумішка + еспарцет 3 роки) на схилових землях крутизною 50 із контурно-меліоративною організацією території базового господарства КСП ім. Т.Шевченка Великоолександрівського району Херсонської області у 1989 році закладено стаціонарний дослід. Ґрунт дослідного поля - чорнозем південний середньосуглинковий крупнопилуватий середньозмитий, вміст гумусу в шарі ґрунту 0-40 см становить 1,27%, щільність складення 1,48-1,50 г/см3, вміст водостійких агрегатів 13,5-14,8%. У досліді вивчалось чотири безполицевих ґрунтозахисних, дві диференційованих і одна система полицевого обробітку ґрунту

У зв'язку із великою крутизною схилу, органічні та мінеральні добрива не вносилися.

Повторення досліду триразове. Ширина ділянок 30 м, довжина відповідала відстані між наораними валами-терасами, тому площа ділянок для першого повторення становила 2880 м2; другого - 1200 м2; третього - 2175 м2. (табл.4).

Таблиця 4 Схема тривалого досліду з вивчення основного обробітку ґрунту в 6-пільній трав'яній сівозміні на схилових землях базового господарства КСП ім. Т. Шевченка Великоолександроівського району Херсонської області, 1989 - 1996 рр. (Дослід 4)

Варіант	Спосіб основного обробітку ґрунту	Культура сівозміни	Енергоємність обробітку, ГДж/га
		суданська трава	озимий ячмінь на з/к	горохо-вівсяна сумішка + еспарцет	еспарцет
Терасована частина схилу
1	Диференційований (контроль)	20-22 (О)	6-8 (Л)	23-25 (О)	Післядія	0,51
2	Полицевий	20-22 (О)	18-20 (О)	23-25 (О)		0,64
3	Плоскорізний	20-22 (П)	18-20 (П)	23-25 (П)		0,49
4	Безполицевий	6-8 (П)	6-8 (П+Щ)	14-16 (П+Щ)		0,50
5	Плоскорізно-чизельний	20-22 (Ч)	14-16 (П+Щ)	33-35 (Ч)		0,48
6	Чизельний	20-22 (Ч)	18-20 (Ч)	23-25 (Ч)		0,44
Не терасована частина схилу
7	Диференційований	20-22 (О)	6-8 (Л)	23-25 (О)	Післядія	0,51

Умовні позначки: О - оранка; П - плоскорізний обробіток; Ч - чизельний обробіток; Щ - щілинування; Л - лущення.

Агротехніка у дослідах, крім варіантів із новими способами основного обробітку ґрунту - загальноприйнята.

У зрошуваних сівозмінах поливи проводили дощувальним агрегатом ДДА-100М, вологість ґрунту на посівах підтримували не нижче 75% НВ.

В усіх сівозмінах висівали сорти сільськогосподарських культур занесені до “Державного реєстру сортів рослин України”.

У боротьбі з бур'янами, шкідниками та хворобами використовувалися пестициди та агрохімікати, занесені до “Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.

Дослідження в усіх сівозмінах супроводжувалися комплексом вимірювань, аналізів, спостережень згідно із загальноприйнятими методиками, за ростом і розвитком рослин, водним, повітряним і поживним режимами ґрунту, потенційною забур'яненістю орного шару, забур'яненістю посівів, ураженням сільськогосподарських культур шкідливими організмами. У травопільній сівозміні на схилових землях додатково обраховували стік води і змив ґрунту з визначенням вмісту в них гумусу та елементів живлення. Також визначали якість продукції, проводили біоенергетичну оцінку продуктивності сівозмін та еколого-економічну ефективність функціонування агроценозів відповідно до способів основного обробітку.

Вплив способів основного обробітку ґрунту на зміну водно-фізичних, агрохімічних, фітосанітарних та еколого-економічних показників визначали за загальноприйнятими методами і методиками: щільність складення орного шару ґрунту - методом ріжучих кілець; агрегатний стан - за кількістю водостійких агрегатів за методикою Н.І.Савінова в модифікації К.Е.Бурзі; водопроникність - методом заливних майданчиків у тригодинній експозиції з подальшим визначенням глибини промочування; вологість ґрунту - термостатно-ваговим методом; сумарне водоспоживання - методом водного балансу; нітрати - за методом Грандваль-Ляжу; рухомий фосфор - за Мачигіним; обмінний калій - в 1% вуглецево-амонійній витяжці на полум'яному фотометрі; мікробіологічні дослідження - за методом Інституту мікробіології УААН; вміст гумусу - за методом І.В.Тюріна; забур'яненість - за І.Н.Шевельовим, кількість бур'янів підраховували на майданчиках 1м2; облік врожаю зернових колосових, технічних культур однорічних та багаторічних трав проводився відповідно до методики Б.О.Доспєхова. Відібрані рослинні зразки доводили до повітряно-сухого й абсолютно-сухого стану з визначенням показників якості. Технологічні, технічні, хлібопекарські показники одержаної продукції визначали в лабораторії масових аналізів Інституту землеробства південного регіону УААН.

Оцінку економічної, екологічної та біоенергетичної ефективності проведено за методикою О.К.Медведовського та П.І.Іваненка.

Оброблення результатів досліджень здійснювали на ПЕОМ із використанням пакета програм.

Розділ 3. Вплив систем основного обробітку в різних типах сівозмін на властивості ґрунтів

За першою програмою експерименту висвітлено результати досліджень закономірностей, які забезпечують раціональне використання матеріальних і трудових ресурсів у 8-пільній плодозмінній сівозміні на темно-каштановому середньосуглинковому ґрунті дослідного поля Інституту землеробства південного регіону УААН.

Одним із основних факторів, що впливає на економію витрат непоновлюваної енергії та повніше використання для формування врожаю поновлюваної енергії є величина щільності складення, пористості, вмісту водостійких агрегатів, водопроникності й вологи в ґрунті та характер їх переходу від величин, що обмежують потенційні можливості сільськогосподарських культур до оптимальних.

На відміну від традиційної системи основного обробітку ґрунту з обертанням скиби, за якої весь шар ґрунту, що обробляється, переходить в однотиповий, нехарактерний для природного середовища, стан складення з відповідними властивостями, способи обробітку без обертання скиби забезпечили створення в орному шарі ґрунту прошарків різної щільності складення, в зоні яких фізичні та водно-фізичні показники ґрунту найповніше відповідають біологічним вимогам озимої пшениці, ярого ячменю, однорічних трав і травосумішок. Проте необхідно відзначити перехід цих показників за оптимальні межі в шарі 10-20 та 20-30 см для люцерни першого, другого і третього років використання та просапних культур (кукурудзи, сої, цукрових і кормових буряків), особливо за мілкої одноглибинної системи основного обробітку ґрунту.

Аналіз динаміки щільності складення орного шару за 37 років функціонування тривалого досліду у плодозмінній зрошуваній сівозміні на темно-каштановому ґрунті свідчить, що за перші 10 років застосування різноглибинного обробітку з обертанням скиби вона істотно зменшилася порівняно з початковою (1,41 г/см3) на 0,12-0,14 г/см3, або на 8,6% при НІР0,5 - 0,07.

Залучення до програми досліджень із 1976 року способів безполицевого обробітку супроводжувалося протягом наступних десяти років підвищенням щільності складення на відповідних варіантах досліду. Диференціація способів обробітку ґрунту у сівозміні шляхом періодичного запровадження оранки дещо пом'якшувала зазначений негативний вплив безполицевого розпушування.

Збільшення доз внесення органічних і мінеральних добрив у третій ротації сівозміни сприяло зменшенню щільності складення у варіантах систематичної оранки та у варіантах, де вона чергувалася протягом ротації з обробітком ґрунту без обертання скиби, що було пов'язане з підвищенням накопичення в ґрунті органічної речовини не тільки за рахунок післяжнивних решток і гною, а й за рахунок підвищення врожайності культур.

Дослідження (1997-2003 рр.) щільності складення при визначенні щорічно та пошарово через 5 см до глибини 40 см виявило подальше зниження щільності складення до 1,18-1,23 г/см3, тобто до оптимальних параметрів для сільськогосподарських культур.

Визначення впливу систем основного обробітку на водостійкість агрегатів у досліді 1 показало, що за перші десять років (1966-1976) відбулося зменшення вмісту водостійких агрегатів в шарі темно-каштанового ґрунту 0-40 см із 31,8 до 23,5-24,2%. У подальшому дотримання чергування сільськогосподарських культур, системи удобрення, режимів зрошення сприяло поступовому зростанню вмісту водостійких агрегатів під впливом систем основного обробітку ґрунту з обертанням і без обертання скиби. Водночас вміст водостійких агрегатів у ґрунті, що стабілізувався практично з 1986 по 2003 рр. не сягнув показників, котрі були характерні для початку експерименту. Це пояснюється, в першу чергу, дією основного чинника - запровадження зрошення.

Водопроникність перед першим вегетаційним поливом була високою і становила 2,0-2,9 мм/хв. Проведення протягом 27 років мілкого плоскорізного обробітку супроводжувалося зменшенням водопроникності порівняно з різноглибинною оранкою на 38-42%.

Запаси вологи (1976-2003рр.) в метровому шарі на початку вегетації культур за різноглибинного безполицевого і диференційованого із двома щілинуваннями обробітку за ротацію становили 2315 та 2334 м3/га, а за оранки і мілкого безполицевого розпушування вони зменшувалися неістотно на 39-62 м3/га. Сумарне водоспоживання та витрати води на формування 1 ц к. о. продукції за оранки і диференційованого обробітку становили 3511-3613 м3/га, та 28,5-29,4 м3/ц к. о. Тоді як за безполицевого мілкого і різноглибинного обробітку вони зросли відповідно на 4,4-2,9 і 11,6-8,4%.

Таким чином, диференційований за способами та глибиною основний обробіток темно-каштанового ґрунту у 8-пільній плодозмінній сівозміні з індексом використання зрошуваної ріллі 1,38 створює сприятливі умови (за щільністю складення, водопроникністю, водостійкою структурою) для формування високого врожаю сільськогосподарських культур з мінімальними витратами поливної води на одиницю продукції.

Розділ 4. Вплив основного обробітку ґрунту на гумусний стан, біологічну активність і поживний режим

Результати перших десяти років досліджень (1966-1976рр.) в п'ятьох варіантах оранки на зрошенні показали, що при дозі гною 7,5 т/га сівозмінної площі і N95P70K10 відбулося підвищення запасів гумусу у шарі ґрунту 0-40 см із 104,3 т/га до 111,4-111,8 т/га, тобто середньорічний приріст становив 0,71-0,75 т/га.

В наступній десятирічці (1976-1986 рр.) темпи приросту запасів гумусу на фоні оранки збереглись на рівні попередньої ротації. На введених після реконструкції програми досліду варіантах безполицевого обробітку ґрунту, що здійснювався на глибину оранки, приріст знизився до рівня 0,6-0,65 т/га. На варіанті мілкого безполицевого обробітку запаси гумусу за цей час знизилися на 1,9 т/га.

Підвищення дози внесення гною до 15 т/га (1986-2003 рр.) забезпечило умови для подальшого накопичення органічної речовини в ґрунті в усіх варіантах досліду.

Внесення гною під оранку в нижню частину шару, що обробляється, в умовах зони забезпечувало вищий рівень процесу гуміфікації, ніж внесення органіки у верхній шар ґрунту за безполицевого обробітку.

За результатами визначення біологічної активності встановлено, що оранка сприяла мобілізації азоту ґрунту у вищій мірі, ніж безполицевий обробіток, про що свідчить амоніфікаційна та нітрифікаційна здатність шару ґрунту 0-40 см.

Рівень азотмобілізуючої активності у варіантах досліду корелював із вмістом мінерального азоту у ґрунті.

Систематичне застосування основного обробітку з обертанням і без обертання скиби в сівозміні спричиняло формування різного вмісту рухомих елементів мінерального живлення в шарі ґрунту 0-40 см. Так, у варіанті різноглибинної оранки та диференційованого обробітку вміст нітратів становив 6,6-6,2 мг/100 г ґрунту, за різноглибинного безполицевого - 5,1 мг/100 г, тобто зменшився на 22,7%, за плоскорізного мілкого (12-14 см) - до 3,4 мг/100 г - 49%, тобто майже у двічі порівняно з варіантом різноглибинної оранки.

Вміст рухомого фосфору за Мачигіним був у варіантах до 5,0-6,2 мг/100 г ґрунту, що характеризується як достатній рівень забезпечення рослин цим елементом за всіх способів обробітку, що вивчались. Ґрунтові відміни південного Степу характеризуються високим вмістом калію, тому певного впливу способів обробітку на вміст в ґрунті цього елементу не встановлено.

Розділ 5. Вплив систем основного обробітку ґрунту на фітосанітарний стан посівів

На початку першої ротації потенційна забур'яненість шару ґрунту 0-40 см становила 87 шт. схожих насінин на один кілограм повітряно-сухого ґрунту; за перші 10 років зрошення і застосування різноглибинної оранки вона зросла на 19,5% і на початку другої ротації становила 104 шт./кг.

Тривале проведення безполицевого основного обробітку призвело до зростання темпів потенційної забур'яненості ґрунту. Так, після 10-річного застосування безполицевого обробітку з 1976 по 1986 рік потенційна забур'яненість оброблюваного шару зросла на 10,1%, за наступні 10 років (станом на 1996 р.) - на 22,4, тоді, як за різноглибинної оранки темпи зростання забур'яненості становили відповідно 15,2 та 44,4%. Така ж закономірність спостерігалася при визначенні потенційної забур'яненості у 2003 р.

Диференційований обробіток, за якого оранка під просапні чергується з безполицевим розпушуванням під зернові колосові та багаторічні трави і прямою сівбою культур у післяжнивні строки також не сприяв зменшенню потенційної забур'яненості.

Актуальна забур'яненість польових культур за безполицевого обробітку була значно вищою, ніж за оранки. Це пояснюється локалізацією насіння бур'янів у верхньому шарі та кращими умовами для їх проростання і стартового росту, що обумовлено концентрацією у верхніх шарах ґрунту органічних решток та елементів живлення. Внаслідок цього забур'яненість посівів цукрових буряків перед першим міжрядним обробітком і перед збиранням врожаю за безполицевого обробітку зросла в 1,7-2,2 раза порівняно із полицевим. Зростання кількості бур'янів супроводжувалося зростанням їх маси. Така ж закономірність встановлена в полях інших культур сівозміни.

Спостереження за ураженням хворобами озимої пшениці, що висівалася після люцерни і кукурудзи на силос, дало можливість встановити, що більша кількість уражених рослин і поширеність хвороби були у варіантах безполицевого обробітку (табл.5).

Таблиця 5 Поширеність і розвиток кореневих гнилей у посівах озимої пшениці, у середньому за 1987 - 1996 рр., % (Дослід 1)

Основний обробіток ґрунту	Види гнилей
	фузаріозна	церкоспорельозна	офіобольозна
	поширеність	розвиток	поширеність	розвиток	поширеність	розвиток
Попередник кукурудза на силос
Полицевий різноглибинний	17,4	4,4	0	0	17,4	5,8
Безполицевий різноглибинний	26,4	6,6	8,8	2,2	23,1	7,1
Безполицевий одноглибинний	33,9	9,0	13,3	7,7	34,9	10,5
Диференційова-ний - 1	22,5	5,5	22,2	7,7	25,4	6,3
Диференційова-ний - 2	19,2	4,8	16,5	6,5	22,7	5,6
Попередник пласт люцерни
Полицевий різноглибинний	21,1	5,3	0	0	17,6	4,4
Безполицевий різноглибинний	21,3	5,3	7,2	1,7	30,4	12,9
Безполицевий одноглибинний	34,7	8,7	17,8	8,0	59,7	17,9
Диференційова-ний - 1	29,2	7,5	12,7	6,2	48,5	14,4
Диференційова-ний - 2	21,7	5,5	11,5	6,3	39,9	11,6

Поширеність та розвиток фузаріозної та офіобольозної кореневих гнилей за полицевого обробітку у сівозміні знизились в 1,7-2,0 рази порівняно із безполицевим обробітком. Захворювання церкоспорельозною кореневою гниллю за полицевого обробітку не виявлено.

В досліді на культурі озимої пшениці не відмічено від'ємного накопичувального ефекту від запровадження мілкого безполицевого розпушування під всі культури сівозміни. Проведення плоскорізного мілкого розпушування під пшеницю за диференційованого обробітку не покращувало фітосанітарного стану посівів порівняно із систематичним безполицевим.

Розділ 6. Вплив різних систем основного обробітку ґрунту на врожайність сільськогосподарських культур

За 1977-1986 рр., із переходом на вивчення систем основного безполицевого обробітку, урожайність озимої пшениці зменшилася до 49,0-50,0 ц/га проти 57,9-59,5 за роки першої ротації або на 15,4-16,0%.

Підвищення в 1986 році доз внесення органічних і мінеральних добрив у 2,0 і 1,6 раза сприяло зростанню врожайності зерна озимої пшениці до 65,0-67,0 після люцерни та суттєво менше - до 56,8-59,8 ц/га після кукурудзи на силос. Істотних змін у рівні врожайності після заміни оранки (на глибину 28-30 см після люцерни і на 23-25 см - після кукурудзи) плоскорізним обробітком ґрунту на таку ж глибину та зі зменшенням її до 12-14 см не відмічалося.

Основний обробіток ґрунту впливав на густоту продуктивного стеблостою озимої пшениці та кількість зерен у колосі. Спостереженнями в ці роки встановлено, що кількість продуктивних стебел за плоскорізного обробітку була більшою порівняно з оранкою на 3,8-11,5% після люцерни і на 9,4-21,9 %-після кукурудзи на силос. Кількість зерен у колосі тут також зростала на 0,6-4,9% (попередник люцерна) та 0,7-12,1% (попередник кукурудза на силос).

Якість зерна озимої пшениці не залежала від способу обробітку ґрунту, але після кукурудзи на силос сила борошна, об'єм і загальна оцінка хліба порівняно з бобовим попередником були істотно вищими, що пояснюється внесенням 60 т/га гною під кукурудзу.

Максимальною врожайність ярого ячменю була на варіанті з плоскорізним розпушуванням на глибину 12-14 см із щілинуванням до 40 см і становила 37,1 ц/га. Порівняно з оранкою приріст врожаю був у межах 1,4-3,1 ц/га при НІР05 - 1,0-2,6 ц/га.

Урожайність зерна кукурудзи (1968-1976 рр.) за полицевого обробітку в сівозміні з оранкою на глибину 28-30 см на удобреному фоні становила 80,3-82,2 ц/га, а на неудобреному - 45,3-46,1 ц/га. Зменшення глибини оранки до 20-22 так само як і збільшення до 38-40 см призвело до зниження урожайності відповідно на 6,6 та 5,8 ц/га (НІР05 4,8 і 3,7 ц/га).

Реконструкція досліду у 1976 році з уведенням до схеми варіантів безполицевого обробітку ґрунту надала можливість визначити в умовах зрошення перевагу оранки при вирощуванні кукурудзи на зерно. В середньому за 1977-2003 рр. у варіанті різноглибинного безполицевого обробітку із глибиною розпушування під кукурудзу 28-30 см її рівень становив 81,5 ц/га, а за мілкого на 12-14 см плоскорізного розпушування - 78,1 ц/га. Двоярусна та звичайна оранка на глибину 28-30 см під кукурудзу за полицевого і диференційованого обробітку в сівозміні забезпечила підвищення врожайності на 9,5-10,1 ц/га (НІР05 4,1-6,9 ц/га).

Урожайність цукрових буряків протягом 1977-2003 рр. в умовах зрошення була також найвищою за диференційованого і полицевого обробітку в сівозміні з двоярусною та звичайною оранкою під буряки на глибину 30-32 см і становила в середньому 508-511 ц/га. Заміна оранки плоскорізним обробітком на таку саму глибину та зменшення глибини розпушування до 12-14 см призвели до зниження урожайності і вона відповідно становила - 495 та 441ц/га (НІР05 20,3-32,1 ц/га).

Сприятливі умови упродовж 1977-2003 рр. створювалися для формування врожаю люцерни також за диференційованого обробітку ґрунту, але із плоскорізним розпушуванням під неї на 33-35 см та 12-14 зі щілинуванням до 40 см. Так, урожайність сіна люцерни 2-го року у цих варіантах становила відповідно 120 та 122 ц/га, а за систематичного мілкого та різноглибинного плоскорізного розпушування в сівозміні з глибиною обробітку під неї на 20-22 см - 112-116 ц/га (НІР05 4,9-8,2 ц/га). Подібна закономірність спостерігалася в післядії основного обробітку на урожайність люцерни третього року використання.

Розділ 7. Продуктивність сівозмін за різних систем основного обробітку меліорованих земель

За першою програмою тривале дослідження ефективності систем основного обробітку темно-каштанового ґрунту на поливних землях за різного рівня удобрення культур дало можливість виявити, що найвищу продуктивність восьмипільної сівозміни забезпечували диференційовані за способами та глибиною системи основного обробітку, за яких оранка на глибину від 20-22 до 30-32 см чергувалася із плоскорізним обробітками (від 12-14 до 33-35 см) та одним (Диференційована 2) і двома (Диференційована 1) щілинуваннями на 38-40 см за ротацію, внаслідок його позитивного впливу на родючість ґрунту та кращого фітосанітарний стан (табл.7).

Таблиця 7 Продуктивність 8-пільної сівозміни в кормових одиницях, ц/га. (Дослід 1)

Основний обробіток	1977-1986 рр.	1987-1996 рр.	1996-2003 рр.	В середньому за 1977-2003 рр.	+ до контролю
	гній-7,5 т/га NPK-180 кг/га	гній-15 т/га NPK-257 кг/га	гній-15 т/га NPK-257 кг/га
					ц/га	%
Полицевий від 20 до 32 см	114,2	119,5	127,8	120,5	-	100
Безполицевий від 20 до 32 см	110,8	116,8	118,4	115,3	-5,2	-4,3
Безполицевий на 12-14 см	109,4	114,4	115,3	113,0	-7,5	-6,2
Диференційо-ваний - 1	118,7	126,3	129,7	124,9	+4,4	+3,6
Диференційо-ваний - 2	112,7	122,5	125,9	120,4	-0,1	-0,1

Дослідженнями за другою програмою на темно-каштановому ґрунті встановлено високу ефективність насичення сівозміни післяукісними та післяжнивними посівами. За рахунок розпушуючої дії кореневої системи, захисного впливу вегетативної маси рослин у весняно-літній період і ґрунтопокращуючих можливостей післяжнивних решток проміжних культур досягалось зниження щільності складання темно-каштанового ґрунту в шарі 0-40 см з 1,28 до 1,14-1,19 г/см3, або на 11,0-8,0%, тобто була в межах оптимальних показників для зернових колосових та просапних культур сівозміни.

Найвищу врожайність культур, а відповідно й продуктивність сівозміни забезпечив диференційований обробіток, за якого глибока оранка під цукрові буряки чергувалася з безполицевим мілким та поверхневим обробітками під проміжні ранньовесняні сумішки, озимий ячмінь, післяукісні посіви кукурудзи та соняшнику та із "прямою" сівбою кукурудзи на зелений корм після ячменю (табл.8).

Таблиця 8 Продуктивність 4-пільної сівозміни, у середньому за 1991-1994 рр.(Дослід 2)

Поле	Культура сівозміни	Урожайність, ц/га	НІР05, ц/га
		оранка, 18-30 см	чизельний, 18-30 см	диференці-йований-1	диференті-йований-2
1	Однорічні травосумішки	324	339	339	345	28,7
	Післяукісно соняшник (зерно)	29,5	28,6	30,3	31,9	2,4
2	Однорічні травосумішки	311	314	323	325	26,3
	Післяукісно кукурудза на силос	389	406	426	409	30,1
3	Озимий ячмінь (зерно)	41,5	43,6	43,6	42,0	3,4
	Післяжнивно кукурудза на з/к	375	411	408	393	29,7
4	Цукрові буряки	520	533	561	558	36,4
	Вихід кормових одиниць, ц/га	137,7	142,4	147,0	145,5	-
	в т.ч. за рахунок проміжних культур	56,4	59,5	59,8	59,3

За третьою програмою у 3-пільній просапній сівозміні на лучно-каштановому глейовому ґрунті подових земель базового господарства КСП “Росія” Білозерського району Херсонської області в умовах зрошення диференційований обробіток із двоярусною оранкою на 28-30 см під ярий ячмінь, 30-32 см під сою та меліоративне розпушування на 55-60 см під кормові буряки (диференційований обробіток - 2, табл. 9) сприяв зниженню щільності складення оброблюваного шару із 1,48 до 1,26 г/см3 або 17,5%, що покращило умови водного, повітряного та поживного режимів і забезпечило отримання істотної прибавки врожаю, особливо сої та кормових буряків (табл.9).

Таблиця 9 Продуктивність 3-пільної сівозміни, у середньому за 1993-1996 рр. (Дослід 3)

Спосіб основного обробітку ґрунту	...

Страница:

•  1 
•  2 

автореферат "Агроекологічне обґрунтування основного обробітку ґрунту в сівозмінах на меліорованих землях південного степу України" скачать

Подобные документы

• Технологія вирощування озимої пшениці в умовах Південного Степу України

  Дослідження біологічних особливостей культури, можливостей рекомендованих сортів, системи сівби та обробітку ґрунту. Огляд сучасних систем удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах з різною за основними ґрунтово-кліматичними зонами України.
  
  курсовая работа [51,8 K], добавлен 22.11.2011
  

• Агробіологічні та агротехнічні особливості оптимізації прийомів вирощування соняшнику, рицини, сафлору в умовах південної підзони степу України

  Агробіологічні особливості росту, розвитку, формування врожайності рослин олійних культур. Вплив способів основного обробітку ґрунту на агрофізичні властивості орного шару, способів сівби на забур’яненість посівів, ріст, розвиток й врожайність соняшнику.
  
  автореферат [82,3 K], добавлен 10.04.2009
  

• Вивчення способів обробітку і глибокого розпушування меліоративних ґрунтів

  Схема досліду основного обробітку ґрунту. Ранньовесняна культивація з боронуванням. Визначення площі листкової поверхні. Екологічні фактори та періодичність росту і розвитку льону-довгунця. Удосконалення системи обробітку ґрунту і періодичність росту.
  
  курсовая работа [44,9 K], добавлен 26.03.2012
  

• Еколого-біологічна технологія вирощування кукурудзи на силос в умовах південного степу України

  Біологічні особливості кукурудзи, можливості рекомендованих сортів. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов вирощування. Обґрунтування технології вирощування кукурудзи. Строки, способи та глибина сівби. Догляд за посівами. Збирання врожаю і первинна обробка.
  
  курсовая работа [51,3 K], добавлен 06.04.2014
  

• Проектування сівозмін, обробітку ґрунту та догляду за культурами в фермерському господарстві "Туманово" Фрунзівського району Одеської області

  Поняття та принципи реалізації сівозмін в сучасних господарствах, особливості та етапи даного процесу. Обґрунтування структури посівних площ. Виробництво і потреба в продукції рослинництва. Системи обробітку ґрунту в сівозміні та догляду за рослинами.
  
  курсовая работа [52,3 K], добавлен 03.03.2012
  

• Біологія та технологія вирощування озимої пшениці сорту "Херсонська-86" в умовах богари

  Агробіологічні особливості вирощування озимої пшениці на богарних землях. Система основного і передпосівного обробітку ґрунту, розміщення культури в сівозміні. Наукові методи програмування врожайності озимої пшениці сорту "Херсонська-86" в умовах богари.
  
  курсовая работа [100,5 K], добавлен 04.08.2014
  

• Проектування сівозміни, системи обробітку ґрунту та боротьби з бур’янами в умовах господарства АФ "Вільне-2002"

  Характеристика грунтів господарства. Структура посівних площ та урожайність. Система обробітку ґрунту. Розробка удосконалених сівозмін, їх характеристика та агротехнічне обґрунтування. План переходу до нової сівозміни. Заходи боротьби з бур’янами.
  
  курсовая работа [107,1 K], добавлен 03.03.2015
  

• Розробка системи застосування добрив на прикладі зерно-трав'яної сівозміни у Північному Степу України

  Надходження поживних речовин в рослини та їх винесення з врожаєм сільськогосподарських культур. Кліматичні умови Північного Степу України та склад ґрунту. Характеристика культур зерно-трав'яної сівозміни. Розрахунок норм органічних та мінеральних добрив.
  
  курсовая работа [69,0 K], добавлен 21.11.2013
  

• Умови вирощування і урожайність ріпаку ярого на фоні різних глибин плоскорізного обробітку ґрунту

  Умови вирощування сільськогосподарських культур залежно від основного обробітку ґрунту. Ботанічна характеристика ріпаку ярого. Ріст рослин і формування врожаю ярого ріпаку. Ефективність вирощування ріпаку залежно від глибин плоскорізного обробітку.
  
  дипломная работа [48,8 K], добавлен 17.01.2008
  

• Дослідження динаміки вмісту гумусу у ґрунтах СТОВ Агрофірма "Україна"

  Основні чинники, що впливають на стан ґрунтової родючості. Добрива, їх вплив на родючість ґрунту. Зміни показників родючості ґрунтів за останні роки в Миколаївській області. Система обробітку ґрунту. Методи аналізу вмісту гумусу за методом Тюріна.
  
  курсовая работа [595,5 K], добавлен 12.02.2016
  

• Проектування сівозмін і обробітку ґрунту в господарстві АТ "Прогрес"

  Структури земельних угідь, характеристика ґрунтів та кліматичних умов. Перспективний план площ посіву та урожайність сільськогосподарських культур. Розміщення посіяних площ культур по сівозмінам. План обробітку ґрунту та хімічної боротьби з бур’янами.
  
  курсовая работа [80,4 K], добавлен 21.11.2014
  

• Основний обробіток ґрунту під льон олійний після пшениці озимої в південній частині правобережного лісостепу України

  Вплив глибин основного зяблевого обробітку ґрунту на умови вирощування і формування врожаю льону олійного після пшениці озимої в південній частині правобережного Лісостепу України. Розрахунок економічної і енергетичної оцінки цих елементів технології.
  
  автореферат [48,7 K], добавлен 11.04.2009
  

• Аналіз хімічного захисту озимого ріпаку від шкідників і хвороб в умовах Південного степу України

  Особливості вирощування озимого ріпаку. Аналіз інсектицидів та фунгіцидів, які використовуються в Україні для захисту озимого ріпаку від шкідників і хвороб. Ефективність застосування хімічних засобів у захисті озимого ріпаку проти шкідників і хвороб.
  
  дипломная работа [10,9 M], добавлен 12.05.2023
  

• Підготовка ґрунту під овочеві культури. Техніка для обробітку ґрунту. Вирощування овочів на гряді. Мульчування

  Система обробітку ґрунту під овочеві культури. Вирівнювання і очищення верхнього шару ґрунту від бур’янів. Боронування і коткування. Монтаж та використання холодного розсадника. Прийоми догляду за рослинами в період їх вегетації. Сутність мульчування.
  
  реферат [199,8 K], добавлен 19.01.2013
  

• Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника Ріпкинського району Чернігівської області

  Призначення, виробнича потужність та організація території декоративного розсадника. Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування, системи основного обробітку ґрунту та удобрення. Технологія та виробнича собівартість вирощування посадкового матеріалу.
  
  курсовая работа [95,9 K], добавлен 02.04.2013
  

• Проектування сівозміни, обробітку ґрунту та боротьби з бур’янами в умовах ТОВ "Агро-Альянс"

  Загальні відомості про господарство ТОВ "Агро-Альянс", його кліматичні умови. Структура посівних площ та урожайність сільськогосподарських культур. Ротаційна таблиця освоєної сівозміни. Система обробітку ґрунту та заходи боротьби з бур'янами в сівозміні.
  
  курсовая работа [371,0 K], добавлен 10.04.2014
  

• Родючість ґрунту, її ознаки, причини погіршення та заходи щодо відтворення

  Визначення поняття "родючість ґрунту" та її класифікація. Причини погіршення та моделі родючості ґрунту. Підвищення родючості та окультурювання ґрунтів. Закон "спадаючої родючості ґрунтів", його критика. Антропогенна зміна різних ґрунтових режимів.
  
  курсовая работа [1,0 M], добавлен 20.12.2013
  

• Технологія вирощування польових культур у ПрАТ "Агрофорт"

  Структура посівних площ господарства. Системи насінництва, удобрення, основного і передпосівного обробітку ґрунту. Розміщення сільськогосподарських культур в сівозміні, найкращі попередники. Технологічні карти вирощування сої, озимої пшениці, соняшнику.
  
  отчет по практике [120,0 K], добавлен 24.11.2014
  

• Система обробітку ґрунту в полях нової сівозміни

  Природо-економічні та агрокліматичні умови господарства СТОВ ім. Шевченка Вінницької області. Характеристика ґрунтів та рекомендації по їх раціональному використанню. Структура посівних площ, організація нових сівозмін та їх агротехнічне обґрунтування.
  
  курсовая работа [94,9 K], добавлен 24.11.2014
  

• Проектування сівозміни, обробітку ґрунту та боротьби з бур'янами в умовах ТОВ "Надія"

  Розробка і освоєння удосконалених сівозмін в господарстві ТОВ "Надія" Дніпропетровської області. Характеристика ґрунту ріллі, засміченість полів; обґрунтування запроектованої сівозміни для зернових культур, ротаційна таблиця. Заходи боротьби з бур’янами.
  
  курсовая работа [74,0 K], добавлен 21.04.2012
  

Другие документы, подобные "Агроекологічне обґрунтування основного обробітку ґрунту в сівозмінах на меліорованих землях південного степу України"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам