Агробіологічна оцінка клонових підщеп для аличі та її розмноження в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України

Клонові підщепи аличі та їх роль у садівництві. Біологічні особливості клонових підщеп аличі та її сортів у маточно-живцевому саду. Розмноження клонових підщеп зеленими живцями та кореневласна культура аличі. Ріст і розвиток клонових підщеп в розсаднику.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 12.08.2014
Размер файла 135,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ САДІВНИЦТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ВАСЮТА СВІТЛАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 634.22.1:631.541.11: 581. 524.44

АГРОБІОЛОГІЧНА ОЦІНКА КЛОНОВИХ ПІДЩЕП ДЛЯ АЛИЧІ ТА ЇЇ РОЗМНОЖЕННЯ В УМОВАХ ПІВНІЧНОЇ ЧАСТИНИ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.07 - плодівництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті садівництва Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Шевчук Микола Семенович,

Інститут садівництва УААН,

старший науковий співробітник відділу селекції та сортовивчення

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Балабак Анатолій Федорович,

Уманський державний аграрний університет,

професор кафедри садово-паркового господарства

кандидат сільськогосподарських наук,

Розсоха Євген Васильович,

державне підприємство дослідне господарство

Артемівської дослідної станції розсадництва

Інституту садівництва УААН, директор

Провідна установа: Львівський аграрний державний університет,

кафедра плодоовочівництва, технології зберігання і

переробки продукції рослинництва, м. Дубляни

Львівської області

Захист дисертації відбудеться "16" грудня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.375.01 в Інституті садівництва УААН за адресою: 03027, м. Київ-27, Новосілки, вул. Садова, 6, Інститут садівництва УААН.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту садівництва УААН.

Автореферат розісланий “15” листопада 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Мойсейченко Н. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Цінність і значення аличі як плодової культури зумовлені властивими їй біологічними та господарськими ознаками, а тривалий період надходження її плодів з різноманітним забарвленням і смаком дає змогу задовольняти запити найвибагливіших споживачів, а також переробної галузі промисловості.

Одним із основних напрямків інтенсифікації вирощування аличі є закладання високопродуктивних слаборослих насаджень, які забезпечують стабільний урожай та високу якість плодів. Особливо важливим для таких садів є правильний вибір підщеп. У сіянців аличі - підщепи, яка традиційно використовується для цієї культури, - є низка істотних недоліків, найголовнішими з яких є сильнорослість, утворення надмірної кількості приштамбової порослі та порівняно невисока морозостійкість кореневої системи. Альтернативою цим підщепам є клонові, інтерес до яких особливо зріс за останні 10-15 років.

Такі селекціонери, як Х. К. Єникєєв, А. М. Веньямінов, В. С. Путов, Г. В. Єрьомін, вивели підщепи для кісточкових культур, які не тільки не поступаються, але нерідко й переважають кращі світові стандарти. Однак в Україні комплексне вивчення клонових підщеп для аличі не проводилось. Це й визначає актуальність теми даної дисертаційної роботи.

За останні десятиріччя розроблено високоефективні технології вегетативного розмноження ( зеленими та здерев'янілими живцями, відсадками, верхівковими меристемами), за допомогою яких можна розв'язати проблему швидкого тиражування клонових підщеп, а також відновити інтерес до кореневласної культури аличі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Експериментальні дослідження виконано протягом 1992-2002 рр. згідно з планом науково-дослідних робіт Інституту садівництва УААН за проблемою 02 “ Розробити сучасні інтенсивні технології розмноження та вирощування високоякісного елітного садивного матеріалу плодових, ягідних, горіхоплідних та декоративних культур”, номер державної реєстрації 0196U018181 .

Мета і завдання досліджень. Основна мета досліджень полягала в комплексному вивченні, виділенні та впровадженні у виробництво в північній частині Правобережного Лісостепу України кращих клонових підщеп для аличі, які характеризуються високим коефіцієнтом розмноження, морозостійкістю кореневої системи, стійкістю до хвороб, доброю сумісністю з зареєстрованими та перспективними сортами аличі та високою технологічністю в розсаднику.

Програмою досліджень передбачено вирішення таких завдань:

- провести господарсько-біологічну оцінку клонових підщеп аличі та її сортів в маточно-живцевому саду;

- визначити морозостійкість кореневої системи клонових підщеп для аличі;

- оцінити здатність сортів аличі до розмноження зеленими та здерев'янілими, а її клонових підщеп - зеленими живцями в залежності від строків живцювання та метамерності пагона;

- вивчити особливості росту та розвитку клонових підщеп і однорічних саджанців аличі в розсаднику;

- провести оцінку безвідходної технології вирощування садивного матеріалу аличі;

- визначити економічну та енергетичну ефективність застосування нових клонових підщеп для аличі в розсаднику.

Об'єкти досліджень - 19 клонових підщеп аличі вітчизняної та зарубіжної селекції, а також три її сорти: Кубанська комета, Путєшєствєнніца та Найдьона.

Предмет досліджень - біологічні особливості та господарсько цінні ознаки клонових підщеп аличі та її сортів в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України.

Методи досліджень. Дослідження проведені на основі польових, лабораторно-польових і лабораторних дослідів із застосуванням загальноприйнятих агрономічних, фізіологічних та економічних методик і статистичних методів обробки отриманих результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі багаторічних досліджень у маточно-живцевому саду та плодовому розсаднику вперше в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України виділено групу клонових підщеп для аличі, які за комплексом показників істотно переважають підщепи, котрі перебувають у виробництві сьогодні. Проведено оцінку клонових підщеп щодо сили росту, морозостійкості і розвитку кореневої системи та вивчено особливості розмноження даних підщеп зеленими живцями.

Вперше в зоні досліджень застосовано безвідходну технологію вирощування садивного матеріалу аличі та апробовано спосіб розмноження її сортів здерев'янілими живцями. Визначено економічну та енергетичну ефективність вирощування однорічних саджанців аличі на клонових підщепах

Науково-практичне значення отриманих результатів. За комплексом господарсько цінних ознак виділено групу перспективних клонових підщеп для аличі (СВГ 11-19, ВВА-1, ВСВ-1, Євразія-43, Вєсєннєє пламя, Сіянець Фібінга), що характеризуються морозостійкою кореневою системою, доброю вкорінюваністю зелених живців, високою стійкістю до хвороб. Використання виділених підщеп у розсадництві дозволить значно підвищити якість саджанців та їх вихід з одиниці площі.

Результати досліджень впроваджено в дослідному господарстві “Новосілки” Інституту садівництва УААН, на Краснокутському науково-дослідному центрі ІС УААН і у відкритому акціонерному товаристві “Насінневе” Кегичівського району Харківської області.

У 2005 році підщепну форму Вєсєннєє пламя, співавтором якої є здобувач, занесено в “ Державний реєстр сортів рослин України ” як клонову підщепу для сливи та аличі.

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на засіданні вченої ради Інституту садівництва УААН у 1992-2002 рр., на 9-й Міжнародній конференції з садівництва в Чехії ( Лєдніце, 2001 р.), Міжнародній науковій конференції “Проблеми адаптації садівництва” (Київ, 2003 р.), науково-практичній конференції (II Симиренківські читання) “Пріоритетні напрямки розвитку розсадництва плодових, ягідних і декоративних культур в Україні” ( Київ, 2004 р.) та на науковій конференції “Ефективні сорти й технології - промисловому садівництву”, присвяченій 150-річчю від дня народження Л.П. Симиренка (Умань, 2005 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні літературних даних, розробці програми і виконанні в повному обсязі запланованих досліджень, аналізі й підготовці їх результатів до опублікування та апробації їх в умовах виробництва. Особистий вклад автора у виконання комплексних досліджень за темою дисертації становить 80-85%.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 1,2 авторських аркуші, в тому числі 5 - у фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 208 сторінках комп'ютерного тексту ( 154 сторінок основного тексту ). Вона складається з вступу, 8 розділів, висновків і рекомендацій виробництву, містить 43 таблиці та 23 рисунки. У додатках вміщено 12 таблиць, свідоцтво про авторство на підщепу Вєсєннєє пламя та довідки про впровадження результатів досліджень у виробництво. Список використаної літератури включає 365 найменувань, у тому числі 61 - зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

клонові підщепи аличі та їх роль у сучасному садівництві ( ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ )

У розділі висвітлено агробіологічні особливості культури аличі. Аналізується поширення, використання й особливості розмноження клонових підщеп для неї та подається їх оцінка в маточниках, розсадниках і садах різних країн світу. На основі аналізу результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних учених визначено актуальні проблеми, що потребують вирішення, зокрема виділення за комплексом господарсько-біологічних властивостей високопродуктивних форм підщеп з метою підвищення економічної та енергетичної ефективності їх вирощування в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України.

УМОВИ, ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження виконувалися в 1992-2002 рр. у дослідному господарстві “Новосілки” Інституту садівництва УААН, яке розташоване в Києво-Святошинському районі Київської області, в північній частині Правобережного Лісостепу України.

Грунт дослідної ділянки типовий для зони - темно-сірий опідзолений легкосуглинковий на лесовидному суглинку, середньо забезпечений органічними речовинами. Кількість гумусу в орному шарі становить 2,0-2,3%, рухомих сполук фосфору - 6,6-6,9 мг, обмінного калію - 6,2-6,5 мг на 100 г грунту, рН грунтового розчину - 5,6-5,7. Рельєф ділянки - слабохвилясте плато.

Клімат регіону помірно континентальний. Середньобагаторічна сума активних температур вище 10єС складає 2656 , а в роки проведення досліджень цей показник становив 2469-3055 єС, що цілком достатньо для успішного вирощування саджанців кісточкових культур. Період активної вегетації рослин з середньодобовою температурою вище 10єС становить 160-165, а з температурою 15єС і вище - 110-120 днів. Тривалість безморозного періоду - 170-180 днів. За багаторічними спостереженнями, середньорічна кількість опадів сягає 597, а в роки досліджень випало 522,3-732,2 мм. Особливо вологим був 1993 р.

Середньорічна температура за період досліджень складала 6,9-9,0єС. Найтеплішим виявився 1999 рік, коли середня температура за квітень-вересень становила 17єС, що на 1,4єС більше за багаторічну величину. Найнижчу середньомісячну температуру повітря за квітень-вересень (14,3єС) порівняно з середньобагаторічним показником (15,6єС) було зафіксовано в 1993 р. Всі роки досліджень були сприятливими для росту підщеп і саджанців аличі в полях розсадника, оскільки характеризувались відносно м'якими зимами.

Експериментальні дослідження проводились методами стаціонарних польових (усього чотири) і лабораторно-польових дослідів на етапі від маточно-живцевого саду до другого поля розсадника.

В досліді 1 проводили господарсько-біологічну оцінку клонових підщеп аличі та окремих її сортів у маточно-живцевому саду.

Об'єктами досліджень були 19 клонових підщеп аличі (табл. 1), а також сорти Кубанська комета, Путєшєствєнніца та Найдьона. Маточно-живцевий сад клонових підщеп кісточкових культур закладено в 1983 р. за схемою 3 Ч 1 м (3333 дер./га). Повторність досліду - триразова, по 5 дерев усіх підщеп і сортів аличі у кожному повторенні. Дослідна ділянка утримувалась під чорним паром.

В досліді 2 вивчали укорінюваність зелених живців досліджуваних клонових підщеп для аличі та її сортів в залежності від строків живцювання та метамерності пагона (апікальна, медіальна та базальна частини).

Досліджували 19 клонових підщеп ( табл. 1) та 3 сорти аличі (ті ж, що й у досліді 1 ). Схема садіння живців - 7 Ч 5 см (286 шт./м2). Повторність досліду - триразова, по 90 живців усіх підщеп і сортів аличі у кожному повторенні. Живцювання проводили у три строки з інтервалом 10 днів ( 27.V - 5.VI; 6 - 15.VI; 16 - 25.VI ).

Як культиваційну споруду використовували плівкову теплицю з туманоутворювальною установкою. Субстратом для вкорінювання служила суміш торфу ( pH 6,5) з чистим річковим піском у співвідношенні 1 : 3. Температура повітря в середовищі укорінювання становила 28-30, субстрату - 18-22 єС, відносна вологість повітря була в межах 80-90%. Живцевий матеріал перед висаджуванням обробляли Я-індоліл-масляною кислотою (ІМК) з концентрацією 50 мг/л і експозицією 16 год. Догляд за живцями в процесі укорінення був загальноприйнятим ( Тарасенко М. Т., 1984).

Таблиця 1 - Об'єкти досліджень

Підщепа

Походження

Сіянці аличі (контроль)

Prunus cerasifera

АП-1

Prunus cerasifera Persica vulgaris

Маріанна

Prunus cerasifera Prunus munsoniana

Му-ВО-1

Prunus cerasifera Prunus insititia

Вєсєннєє пламя

Алича Красноє знамя китайсько-американська слива Тока

Зелена колона

Китайсько-американська слива Тока алича Іона

Пожегача

Югославський сорт сливи народної селекції

Євразія-43

Американська слива сорту Лакресцент Prunus domestica

Находка

Китайська слива Сестра Зорі Prunus cerasifera

СВГ 11-19

Cerasus besseyi Prunus ussuriensis

Чересото

Cerasus besseyi Prunus americana

ВСАП-4

[(Cerasus besseyi Prunus americana) ( Prunus cerasifera Persica vulgaris)]

Бессея алича

Cerasus besseyi Prunus cerasifera

Дружба

Cerasus besseyi Armeniaca vulgaris

ВАА-2

[(Cerasus besseyi Armeniaca vulgaris) ( Prunus cerasifera)]

Вишня повстиста

Cerasus tomentosa

ВВА-1

Cerasus tomentosa Prunus cerasifera

ВСВ-1

Cerasus tomentosa Microcerasus incana

Сіянець Фібінга

Prunus cerasifera китайсько-американська слива Фібінга

Обільна

Слива китайська Бербанк алича Таврійська

В досліді 3 вивчали укорінюваність здерев'янілих живців аличі Кубанської комети, Путєшєствєнніци та Найдьони в залежності від строків живцювання, яке проводили згідно з рекомендаціями співробітників Кримської ДСС ВІР (РФ, Краснодарський край) (1989). Живці висаджували на укорінення в осінній ( ІІ-ІІІ декади жовтня) та весняний строки ( І-ІІ декади квітня) за схемою 7 Ч 15 см ( 95 шт./м2 ). Повторність досліду - триразова, по 100 живців усіх трьох сортів аличі у кожному повторенні.

В досліді 4 проводили господарсько-біологічну оцінку нових клонових підщеп для аличі в плодовому розсаднику.

Досліджували 19 підщеп: АП-1, Маріанна, Му-ВО-1, Вєсєннєє пламя, Зелена колона, Пожегача, Євразія-43, Находка, СВГ 11-19, Чересото, ВСАП-4, Бессея х алича, Дружба, ВАА-2, Вишня повстиста, ВВА-1, ВСВ-1, Сіянець Фібінга та Обільна. Як контроль використовували основну підщепу для аличі - її сіянці. На досліджувані підщепи окулювали сорти Кубанська комета, Путєшєствєнніца та Найдьона. Висаджували підщепи за схемою 90 Ч 15 см (74,1 тис. шт./га). Повторність досліду - триразова, по 50 рослин у комбінації. Варіанти розміщено рендомізовано. Саджанці вирощували згідно з рекомендаціями УНДІС (1983). Системи удобрення і захисту рослин відповідали рекомендаціям ІС УААН.

Дослідження приживлюваності клонових підщеп і здатності підщеп і сортів аличі до розмноження зеленими та здерев'янілими живцями, ревізію окулірування, а також біометричні виміри підщеп і саджанців аличі проводили за методикою УНДІС (1990). Кількість і якість стандартних саджанців у варіантах визначали відповідно до вимог ОСТу 10.126-88 (1988), ступінь ураження хворобами - за методикою М.І.Дємєнтьєвої (1985), розміри, розміщення та масу кореневої системи в грунті - в кінці вегетації методом моноліту за В.А.Колєсніковим (1962), сумісність щеплюваних компонентів - за методикою В.А.Коровіна (1979). Вологість грунту по шарах ( 0 - 20, 20 - 40 і 40 - 60 см ) визначали ваговим методом.

Вміст пігментів у листі саджанців аличі обчислювали за оптичною густиною спиртової витяжки на спектрофотометрі КФК-3 за Х.М.Починком (1968).

Морозостійкість кореневої системи клонових підщеп аличі визначали методом прямого проморожування за методикою М.О.Соловйової (1982) та згідно з методикою диференційного термічного аналізу А.П.Пасічного та ін. (1980).

Тестування вихідних маточних дерев клонових підщеп і зразків кісточкових культур на латентне вірусоносійство виконувалося згідно з “Технологією виробництва безвірусного садивного матеріалу плодових, ягідних культур і винограду” (1989).

Економічну та енергетичну оцінку вирощування однорічних саджанців аличі на клонових підщепах проводили за методикою, виданою під редакцією О.М. Шестопаля ( 1999, 2002), статистичну обробку результатів досліджень - методом дисперсійного аналізу за Б.А.Доспєховим (1985) із застосуванням відповідних комп'ютерних програм М.О.Бублика (1991).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

біологічні особливості клонових підщеп аличі та її сортів у маточно-живцевому саду

Клонові підщепи, що досліджувалися, за силою росту в маточно-живцевому саду розділені нами на три групи: сильнорослі (АП-1, Маріанна, Му-ВО-1, Сіянець Фібінга, ВАА-2, Находка, Пожегача, Обільна) з висотою маточних дерев перед зимовим обрізуванням більше 2 м; середньорослі (Зелена колона, Євразія-43, СВГ 11-19, Чересото, ВСАП-4, Бессея Ч алича, Дружба, Вишня повстиста) - висота дерев варіювала від 1,5 до 2,0 м і слаборослі (Вєсєннєє пламя, ВВА-1, ВСВ-1) - нижче 1,5 м.

Середня висота маточних дерев аличі була в межах від 270,2 до 290,0 см, що свідчить про їх сильнорослість. Найнижчим цей показник був у сорту Кубанська комета, а найвищим - у Путєшєствєнніца.

Продуктивність клонових підщеп і сортів аличі. Вихід живців з однієї маточної рослини залежав від сили росту підщепи та її пагоноутворювальної спроможності. Від сильнорослих підщеп АП-1, Маріанна, Находка, ВАА-2, Му-ВО-1, Обільна, Сіянець Фібінга та від середньорослих Євразія-43, Вишня повстиста, Бессея Ч алича отримували по 135-202 пагони, або 450,0-673.3 тис.шт/га при схемі садіння 3 Ч 1 м. Від інших форм одержували по 81 (ВСВ-1) - 128 (СВГ11-19) пагонів (269,9-426,6 тис. шт/га). З одного пагона сильно- та середньорослих форм нарізали по 3-4 живці довжиною 15 см, а від слаборослих - по одному-два. При такій продуктивності можна отримувати з 1 га від 0,5 до 2,3 млн. штук зелених живців залежно від форм підщепи.

Від маточних дерев аличі заготовляли в середньому по 168-184 пагони (560,0-613,3 тис. шт/га), придатних для зеленого живцювання, і 195-218 пагонів (650,0-726,6 тис. шт/га) - для розмноження здерев'янілими живцями.

Найбільш стійкими проти грибних хвороб у маточно-живцевому саду виявилися підщепи: ВВА-1, ВСВ-1, АП-1, Обільна, Маріанна, Находка та СВГ11-19. У таких підщеп, як Му-ВО-1, Чересото, ВСАП-4, ВАА-2 і Вишня повстиста, ступінь ураження грибними хворобами в середньому за роки досліджень перевищував 2 бали.

Діагностика вірусних хвороб кісточкових культур. Було проведено тестування вихідних маточних дерев клонових підщеп методами біопроб на трав'янистих рослинах-індикаторах, методом імуноферментного аналізу (ІФА), а також на деревному індикаторі Широфуген. Всього методом ІФА перевірено 95 дерев клонових підщеп, із яких вибракувано 5 (5,3%), уражених вірусами кільцевих плямистостей (2 дерева Бессея Ч алича - хлоротичною кільцевою плямистістю і по одному дереву АП-1, Дружба і Сіянець Фібінга - некротичною кільцевою плямистістю). Віруси шарки сливи і хлоротичної плямистості листя яблуні виявлені не були.

Для створення маточного фонду кісточкових культур відібрано шляхом тестування на деревному індикаторі Широфуген 31 дерево 11 сортів аличі, 75 дерев 21 сорту сливи та 16 дерев 9 сортів абрикоса, вільних від вірусів кільцевих плямистостей.

розмноження клонових підщеп зеленими живцями та кореневласна культура аличі

Укорінюваність зелених живців клонових підщеп і сортів аличі. Багаторічними дослідженнями встановлено, що практично всі клонові підщепи, які вивчалися, розмножуються зеленими живцями у плівковій теплиці за умов штучного туманоутворення. За ступенем укорінення підщепи Маріанна, АП-1, Вєсєннєє пламя, Євразія-43, Находка, СВГ 11-19, Бессея Ч алича, Дружба, ВАА-2, Вишня повстиста, ВВА-1, ВСВ-1, Сіянець Фібінга та Обільна характеризуються доброю укорінюваністю зелених живців (70,4-92,6%), а Чересото, Зелена колона і ВСАП-4 - задовільною (50-70%). Найгірше укорінювались зелені живці підщеп Пожегача і Му-ВО-1 - 21,2-31,2%.

За роки досліджень сорти Кубанська комета і Путєшєствєнніца відзначаються порівняно високою укорінюваністю зелених живців, яка складала 73,1-78,3%. Дещо гірше укорінюються зелені живці сорту Найдьона - 64,5% в середньому.

Оптимальним строком зеленого живцювання клонових підщеп і сортів аличі виявився період активного росту пагонів у довжину, який припадає на останню п'ятиденку травня - першу червня. Кількість укорінених живців у цей період порівняно з іншими строками зростає: у клонових підщеп - на 5-31, а в сортів аличі - на 2-15% (рис. 1). Спостерігалась така тенденція: чим вищим був ступінь укорінення даної підщепи, тим меншою була його залежність від строків живцювання.

Встановлено вплив метамерності пагона на укорінюваність живців клонових підщеп і сортів аличі. Зелені живці, заготовлені з апікальної частини пагона, в залежності від форми підщепи і сорту, вкорінюються на 3-36% більше у клонових підщеп і на 2-9% більше у сортів аличі, ніж живці, заготовлені з медіальної та базальної частин (рис. 2).

Тривалість періоду до початку обкорінення підщеп, що досліджувалися, становила: у СВГ 11-19 і Сіянця Фібінга - 6-8, в АП-1, Бессея х алича, ВВА-1, ВСВ-1, ВАА-2, Находки, Вишні повстистої, Вєсєннєго пламені, Дружби, Обільної, Маріанни та Євразії-43 - 10-12 і у Му-ВО-1, Зеленої колони, Пожегачі, Чересото та ВСАП-4 - до 18-22 днів. У сортів аличі він коливався від 10-12 у Кубанської комети та Путєшєствєнніци до 12-14 днів у Найдьони.

Рис. 1. Укорінюваність зелених живців аличі в залежності від строків живцювання, середнє за 1992-2000 рр.

Рис. 2. Укорінюваність зелених живців клонових підщеп для аличі в залежності від метамерності пагона, середнє за 1992-1994 рр.

Параметри росту вкорінених живців. Діаметр умовної кореневої шийки вкорінених живців підщеп варіював від 5,0 до 7,0 мм, за винятком Пожегачі, Му-ВО-1 і Чересото, в яких він становив 4,0-4,4 мм. Висота надземної частини коливалася від 15 (Пожегача) до 48,5 см (Сіянець Фібінга). Сумарна довжина коренів у сіянців аличі складала 462, а у клонових підщеп коливалася від 131 (Обільна) до 694 см (Сіянець Фібінга). Це свідчить про те, що отриманий підщепний матеріал відповідав вимогам стандарту. У вкорінених живців аличі діаметр умовної кореневої шийки становив 6,2-6,5 мм, а висота вкорінених живців - від 37,1 (Найдьона) до 45,2 см (Кубанська комета).

Розмноження аличі здерев'янілими живцями. Дослідженнями встановлено, що добре розмножуються цим методом сорти Кубанська комета і Путєшєствєнніца (27,5-50,0%), а задовільно - Найдьона (9,6-19,3%). Виявлено пряму залежність укорінюваності живців від строків садіння (табл. 2). Так, восени укорінюваність живців аличі складала 19,3-50,0, а навесні - 9,6-36,5%.

Таблиця 2 - Вплив строків садіння на вкорінюваність здерев'янілих живців аличі , % ( 1992-2000 рр. )

Строки садіння

Сорт

Укорінюваність за роками

Серед-нє за 9 років

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

Осінній

Кубанська комета

49,4

50,4

50,3

49,0

50,2

50,8

51,1

49,5

49,4

50,0

Путєшєст-вєнніца

47,3

49,0

43,9

41,3

44,0

54,8

47,8

49,1

43,2

46,7

Найдьона

18,7

20,1

19,2

20,1

18,8

19,0

20,0

19,1

18,8

19,3

НІР05

1,9

2,4

2,0

1,8

2,2

2,5

2,6

1,9

2,0

Весня-ний

Кубанська комета

37,2

38,3

34,1

33,6

35,7

40,2

36,4

37,0

36,1

36,5

Путєшєс-твєнніца

30,2

28,3

24,1

23,8

28,4

30,3

29,6

25,1

27,8

27,5

Найдьона

8,3

10,3

10,1

8,1

9,3

11,4

9,5

8,8

10,5

9,6

НІР05

1,9

1,7

1,5

1,3

1,6

2,0

1,6

1,8

1,7

Діаметр умовної кореневої шийки вкорінених живців сягав 7,0-8,0 мм при осінніх строках садіння і 5,6-7,0 мм - при весняних, висота укорінених живців - відповідно 57,6-72,5 і 20,5-49,0 см, а сумарна довжина коренів - 596,2-688,3 та 478,9-574,8 см.

ріст і розвиток клонових підщеп аличі в розсаднику

Приживлюваність підщеп. Приживлюваність клонових підщеп, висаджених у перше поле розсадника, виявилась досить високою і становила в середньому за роки досліджень 81,9-95,2% ( 60,7-70,5 тис. шт/га ), що пов'язано з високою регенераційною спроможністю їх кореневої системи. У контрольної підщепи (сіянці аличі) цей показник був на 6,1-19,4% нижчим - відповідно 75,8% і 56,2 тис. шт/га.

Стан підщеп у першому полі розсадника. Одним із головних показників технологічності підщепи є діаметр умовної кореневої шийки перед окулюванням. Для цієї операції були придатні практично всі піддослідні підщепи. Діаметр умовної кореневої шийки залежно від їх форм перед проведенням окулювання становив 6,0-11,4 мм. Найбільшим він був в АП-1 Маріанни, Находки, Сіянця Фібінга і СВГ 11-19: 9,8 - 11,4 мм перед окулюванням та від 13,9 до 17,2 мм після закінчення вегетаційного періоду. У згаданих вище підщеп після окулювання відмічено потовщення кореневої шийки на 4,0-5,8 мм, що призводило до запливання вічок. Найменший діаметр умовної кореневої шийки перед проведенням окулювання був у Му-ВО-1, Чересото і Пожегачі ( 6,0-6,2 мм).

Висота надземної частини досліджуваних підщеп варіювала від 44,2 ( Му-ВО-1 ) до 118,1 см (Сіянець Фібінга). Слід також відмітити, що ВВА-1, Чересото і ВСВ-1 не галузяться в розсаднику, що свідчить про їх високу технологічність.

Найвищу приживлюваність заокульованих вічок (за результатами весняної ревізії) відмічено в усіх сортів, щеплених на СВГ 11-19, ВВА-1, ВСВ-1, Находці та Вишні повстистій - 76,5-85,1% від числа заокульованих, а найнижчу - у щеплених на Му-ВО-1, Пожегача, Чересото і ВСАП-4 (55,9-68,2%), що на 3,2-13,0% менше порівняно з контролем.

Ступінь ураження підщеп грибними хворобами за роки досліджень був низьким і не перевищував 1 бала. Симптомів ураження вірусними хворобами відмічено не було.

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОРТО-ПІДЩЕПНИХ КОМБІНУВАНЬ АЛИЧІ В РОЗСАДНИКУ

Особливості росту саджанців аличі на клонових підщепах. Висота однорічних саджанців у досліді варіювала від 133,5 (Найдьона / Пожегача) до 215,4 см (Путєшєствєнніца / Сіянець Фібінга). В цілому по всіх сортах найвищі біометричні показники однорічних саджанців забезпечували підщепи Маріанна, Сіянець Фібінга, сіянці аличі, АП-1, Находка, СВГ 11-19, ВАА-2. Істотну різницю між контролем і підщепами в бік зниження висоти було зафіксовано у сорто-підщепних комбінуваннях з такими формами, як ВСВ-1, ВВА-1, Обільна, Вишня повстиста, ВСАП-4, Чересото, Пожегача, Вєсєннєє пламя, Зелена колона та Му-ВО-1.

Діаметр штамба саджанців знаходився в межах від 14,0 до 23,0 мм. Саджанці всіх сорто-підщепних комбінувань відповідали вимогам стандарту на садивний матеріал.

Гілкування саджанців. Саджанці аличі, завдяки її біологічним особливостям і високій агротехніці, формують у розсаднику повноцінну крону. Кількість бічних розгалужень у середньому на 1 рослину становила від 4,0 (Кубанська комета / ВВА-1) до 17,2 шт. (Путєшєствєнніца / Маріанна). В розсаднику саджанці сорту Кубанська комета галузяться слабо, тоді як Путєшєствєнніци і Найдьони - більш інтенсивно.

Сумісність сорто-підщепних комбінувань. Ознак первинної несумісності в жодній із сорто-підщепних комбінацій, включаючи контрольні, не виявлено. Процеси зростання проходили нормально, без надмірного розвитку паренхімної тканини. Під час аналізу повздовжніх анатомічних зрізів через місце щеплення особливих відхилень зафіксовано не було. Проведено оцінку сумісності за вмістом пігментів у листках саджанців аличі. Результати показали, що в другому полі розсадника кількість хлорофілу ?а?, ?в ?, їх сума ?а? + ?в? та вміст каротиноїдів по всіх сортах, вирощених на клонових підщепах, знаходилися на рівні контроля або перевищували його аналогічні показники.

Коренева система однорічних саджанців сорту Кубанська комета відзначалась добрим ростом, особливо у щеплених на Зелену колону, АП-1, Сіянець Фібінга, СВГ 11-19, ВАА-2 і Маріанну (107,25-124,22 м). Загальна довжина коренів у саджанців, щеплених на клонові підщепи, була від 48,69 (Чересото) до 124,22 м (Сіянець Фібінга), що на 5,5-169,2% більше, ніж у сіянців аличі (46,14 м). У саджанців, щеплених на Чересото, ВСАП-4, Пожегачу, Му-ВО-1 і Обільну, вона була найменшою (48,69-53,41 м). Щодо загальної маси коренів однорічних саджанців на клонових підщепах, то вона становила 134,86-369,86 г, що на 14,2-213,2% вище показників сіянців аличі (118,08 г).

Довжина коренів з фракцією до 3 мм в сорту Кубанська комета на сіянцях складала 52,40, а у варіантах з клоновими підщепами - від 65,58 до 89,18%, що на 13,18 -36,78% вище, ніж у контролі.

Вихід стандартних саджанців за роки досліджень був найвищим на клонових підщепах Маріанна, Находка, СВГ 11-19, ВАА-2, ВВА-1 і Сіянець Фібінга і становив залежно від сорту від 46,0 (Кубанська комета / ВАА-2) до 51,1 тис.шт/га (Путєшєствєнніца / Сіянець Фібінга), або 62,1-69,0% від числа заокульованих вічок проти 44,5-49,0% у контролі. Серед сортів за цим показником виділяється Путєшєствєнніца (табл. 3). Менше, ніж у контрольних варіантах (33,0-36,3 тис. шт/га), отримано стандартних саджанців, щеплених на Му-ВО-1, Зелену колону (за винятком варіанту Кубанська комета / Зелена колона - 33,4 тис. шт/га), Пожегачу і Чересото (25,7-35,0 тис. шт/га).

Використання сорту Обільна як клонової підщепи аличі дало можливість застосувати в розсаднику безвідходну технологію вирощування садивного матеріалу аличі. Згідно з цією технологією вихід саджанців лімітується приживлюваністю не заокульованих вічок, а підщеп у першому полі розсадника. Вихід кореневласних саджанців сорту Обільна складав 23,5-25,0, а загальний вихід саджанців - 62,1-64,3 тис.шт/га, або на 77,1-90,6% більше, ніж у контролі.

Таблиця 3 - Вихід однорічних стандартних саджанців аличі залежно від сорто-підщепних комбінувань, тис. шт/га ( середнє за 1993-2002 рр.)

Підщепа

Сорти

Кубанська комета

Путєшєствєнніца

Найдьона

Сіянці аличі (к)

33,0

36,3

34,2

АП-1

46,5

49,2

46,2

Маріанна

48,0

50,5

47,4

Му-ВО-1

31,6

34,5

29,3

Вєсєннєє пламя

44,2

45,6

39,8

Зелена колона

33,4

35,0

31,6

Пожегача

27,5

28,8

25,7

Євразія-43

46,2

49,0

46,1

Находка

47,0

49,8

48,1

СВГ 11-19

49,9

48,5

49,0

Чересото

26,1

28,3

26,7

ВСАП-4

37,0

39,6

36,0

Бессея алича

45,0

46,1

45,2

Дружба

46,4

48,0

45,7

ВАА-2

46,0

49,2

48,0

Вишня повстиста

43,0

46,2

44,8

ВВА-1

49,9

49,0

46,3

ВСВ-1

42,0

45,4

43,2

Сіянець Фібінга

49,0

51,1

49,2

Обільна

38,8

40,8

37,1

НІР05

4,6

4,8

4,5

МОРОЗОСТІЙКІСТЬ КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ КЛОНОВИХ ПІДЩЕП ДЛЯ АЛИЧІ

За результатами прямого проморожування рослин у період глибокого спокою, підщепи для аличі, які досліджувалися, розділено за ступенем стійкості до впливу низьких температур на три групи: високоморозостійкі (СВГ 11-19, Вишня повстиста, Євразія-43, ВВА-1, ВСВ-1), середньоморозостійкі (Бессея x алича, Дружба, ВАА-2, Вєсєннєє пламя) та слабоморозостійкі (АП-1, Маріанна, Му-ВО-1, Зелена колона, Пожегача, Находка, Чересото, ВСАП-4, Сіянець Фібінга, Обільна та сіянці аличі). Найбільш чітку різницю щодо ступеня пошкоджень тканин коренів клонових підщеп виявлено при температурі мінус 12°С. Високою морозостійкістю клітин камбію (1,1-1,7 бала) відзначалися Вишня повстиста, ВВА-1, ВСВ-1, СВГ 11-19, а найнижчу виявлено в аличево-персикових і сливово-аличевих форм (АП-1, ВСАП-4, Маріанна, Находка).

Отримані результати дають можливість визначити критичні мінусові температури для кореневої системи досліджуваних підщеп: СВГ 11-19 та Вишня повстиста - мінус 14…15, Євразія-43, ВВА-1 і ВСВ-1 - мінус 13…14, Дружба, Бессея х алича, Вєсєннєє пламя та ВАА-2 - мінус 12…13, Находка, Маріанна, Чересото, Обільна, Зелена колона, Му-ВО-1, Сіянець Фібінга та сіянці аличі - мінус 11…12, а для АП-1, Пожегача і ВСАП-4 - мінус 9…10єС.

За результатами диференційного термічного аналізу найнижчу інтенсивність тепловиділення в низькотемпературному діапазоні льодоутворення зареєстровано у тканинах коренів підщепних форм ВВА-1, ВСВ-1, Вишня повстиста, СВГ 11-19 і Євразія-43, що свідчить про їх високу морозостійкість.

У вищезгаданих підщеп було зафіксовано найнижчу амплітуду низькотемпературних екзотерм (НТЕ) ксилеми - від 0,3 в СВГ 11-19 до 0,8°С у ВСВ-1. Ці ж підщепи, як правило, характеризувались найширшим діапазоном льодоутворення високотемпературної екзотерми. Найвищі показники амплітуди НТЕ ксилеми були у підщеп АП-1, Пожегача і ВСАП-4 (2,8-3,5°С) , що свідчить про їх низьку морозостійкість.

ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ОДНОРІЧНИХ САДЖАНЦІВ АЛИЧІ НА КЛОНОВИХ ПІДЩЕПАХ

Вирощування саджанців аличі на клонових підщепах має надзвичайно важливе значення не тільки для підвищення ефективності плодорозсадництва, а й для галузі в цілому. Тому необхідно вести пошук нових, більш продуктивних клонових підщеп, які б забезпечували високий економічний ефект від їх використання.

Серед нових клонових підщеп для аличі в розсаднику за економічними показниками виділилися СВГ 11-19, ВВА-1, Маріанна, Находка та Сіянець Фібінга (табл. 4).

При вирощуванні однорічних саджанців сорту Путєшєствєнніца додатковий прибуток з 1 га розсадника (в цінах 2002 року) складав від 21,4 до 74,8 тис. грн. при рівні рентабельності 241,7-257,6%, в Кубанської комети - відповідно 30,1-88,5 тис. грн. і 228,0-250,6%, а в Найдьони - 14,1-76,3 тис. грн. і 226,8-246,7%. Найбільш рентабельним у розсаднику було вирощування саджанців сорту Кубанська комета.

Варіанти з цими підщепами відзначались також вищим, ніж у контролі, комплексним показником економічної ефективності - відповідно 1,34 ( Путєшєствєнніца / СВГ 11-19 ) - 1,77 ( Кубанська комета / ВВА-1, СВГ 11-19 ) проти 1,0 у сіянців аличі, а при безвідходній технології він складав 2,28-2,60 залежно від сорту. Серед підщеп, що вивчались у досліді за комплексним показником економічної ефективності виділяються такі форми, як СВГ 11-19, ВВА-1 і Сіянець Фібінга.

Використання Обільної як клонової підщепи при безвідходній технології є економічно найбільш вигідним варіантом, оскільки забезпечує додатковий прибуток з 1 га розсадника по всіх сортах 153,9-166,6 тис. грн, а рівень рентабельності - 299,7-310,4%, що на 68,8-85,6% більше, ніж у контролі.

Коефіцієнт енергетичної ефективності підщеп Маріанна, СВГ 11-19, ВВА-1, Сіянець Фібінга і Находка складав 0,61-0,70, а сіянців аличі - 0,56-0,59. За показниками енергетичної оцінки сорто-підщепних комбінувань виділився сорт Путєшєствєнніца, щеплений на підщепи Маріанна та Сіянець Фібінга.

Широке впровадження у виробництво нових клонових підщеп забезпечить підвищення економічної та енергетичної ефективності і рентабельності промислового розсадництва.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено і наведено нове вирішення питання агробіологічної оцінки клонових підщеп для аличі, що виявляється у виділенні нових, більш перспективних форм цих підщеп у маточно-живцевому саду та полях розсадника і впровадженні їх у виробництво в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України. На підставі аналізу даних досліджень можна зробити такі висновки.

1. Найвищою продуктивністю в маточно-живцевому саду характеризуються такі клонові підщепи для аличі - АП-1, Маріанна, Євразія-43, Находка, ВАА-2, Сіянець Фібінга, Вишня повстиста і Бессея х алича, які при схемі садіння 3 х 1 м забезпечують високий вихід пагонів ( у межах 450,0-673,3 тис. шт/га), придатних для зеленого живцювання. Найстійкішими до хвороб у маточно-живцевому саду є підщепи ВВА-1, ВСВ-1, АП-1, СВГ 11-19, Находка, Маріанна, Євразія-43 та Обільна.

2. Сорти аличі Кубанська комета, Путєшєствєнніца і Найдьона високопродуктивні в маточно-живцевому саду і забезпечують високий вихід пагонів для зеленого живцювання (в межах 560,0-613,3), а для розмноження здерев'янілими живцями - 650,0-726,6 тис.шт/га.

3. Зелені живці досліджуваних підщеп і сортів характеризуються неоднаковою регенераційною спроможністю, що обумовлено їх біологічними особливостями. Високу здатність до вкорінення зеленими живцями (70,4-92,6%) виявили підщепи Маріанна, АП-1, Вєсєннєє пламя, Євразія-43, Находка, СВГ 11-19, Бессея х алича, Дружба, ВАА-2, Вишня повстиста, ВВА-1, ВСВ-1, Сіянець Фібінга та Обільна. Укорінюваність зелених живців аличі, в залежності від сорту, становила 64,5-78,3%.

4. Оптимальним строком зеленого живцювання клонових підщеп і сортів аличі є період активного росту пагонів у довжину. В умовах північної частини Правобережного Лісостепу України він припадає на останню п'ятиденку травня - першу червня, коли кількість укорінених живців у клонових підщеп зростає на 5,0-31,0, а в сортів - на 2,0-15,0%. Живці, заготовлені з апікальної частини пагонів, укорінюються краще, ніж з медіальної та базальної у клонових підщеп - на 3,0-36,0, у сортів - на 2,0-9,0%.

5. Укорінюваність здерев'янілих живців аличі, в залежності від сорту і строків садіння, складала 9,6-50,0%. Сорти Кубанська комета і Путєшєствєнніца добре розмножуються здерев'янілими живцями (27,5-50,0%), а Найдьона - задовільно (9,6-19,3%). В умовах північної частини Правобережного Лісостепу України живці доцільніше висаджувати восени, що збільшує їх укорінюваність на 9,7-19,2% порівняно з весняним садінням.

6. Високу приживлюваність у першому полі розсадника, а також найбільший вихід стандартних однорічних саджанців аличі з одиниці площі ( 46,0-51,1 тис. шт./га) забезпечували підщепи Вєсєннєє пламя, Маріанна, СВГ 11-19, Находка, ВАА-2, ВВА-1 та Сіянець Фібінга

7. У розсаднику фактів несумісності між досліджуваними підщепами та сортами, які вивчались, за роки досліджень не виявлено.

8. Більш розвинену кореневу систему (за рахунок фракції до 3 мм) зафіксовано в однорічних саджанців аличі, щеплених на клонові підщепи. Загальна довжина і маса їх коренів на цих підщепах становила відповідно 48,69-124,22 м і 134,86-369,86 г , або на 5,5-169,2 і 14,2-213,2% більше, ніж у контролі ( сіянці аличі).

9. Визначено критичні мінусові температури для кореневої системи досліджуваних підщеп: СВГ 11-19 та Вишні повстистої - мінус 14…15, Євразії-43, ВВА-1 і ВСВ-1 - мінус 13…14, Дружби, Бессея х алича, Вєсєннєго пламені та ВАА-2 - мінус 12…13, Находки, Маріанни, Чересото, Обільної, Зеленої колони, Му-ВО-1, Сіянця Фібінга та сіянців аличі - мінус 11…12, і для АП-1, Пожегачі та ВСАП- 4 - мінус 9…10єС.

10. Розрахунки економічної та енергетичної ефективності показують доцільність використання в розсаднику таких клонових підщеп, як СВГ 11-19, Маріанна, Сіянець Фібінга, Находка та ВВА-1. Вирощування на них однорічних саджанців аличі забезпечує одержання 58,0-88,5 тис. грн/га додаткового прибутку при рівні рентабельності 231,3-257,6% і коефіцієнті енергетичної ефективності 0,61-0,70.

11. Застосування в розсадництві безвідходної технології вирощування садивного матеріалу аличі є найбільш економічно вигідним і дає змогу додатково одержувати з 1 га розсадника 153,9-166,6 тис. грн при рівні рентабельності 299,7-310,4% і коефіцієнті енергетичної ефективності 0,75-0,80.

12. За комплексом господарсько цінних ознак в умовах розсадника виділено підщепи СВГ 11-19, Вєсєннєє пламя, Євразія-43, ВВА-1, ВСВ-1 та Сіянець Фібінга, які значно збільшують вихід саджанців аличі з одиниці площі та підвищують їх якість.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Клонові підщепи для аличі СВГ 11-19, Євразія-43, ВВА-1, ВСВ-1 та Сіянець Фібінга, які за комплексом технологічних, економічних та енергетичних показників позитивно виділилися в маточно-живцевому саду і полях розсадника, пропонуються для широкої виробничої перевірки в інтенсивних насадженнях аличі.

2. Підщепа Вєсєннєє пламя рекомендується для широкого виробничого впровадження в промислових розсадниках північної частини Правобережного Лісостепу України ( внесена в “Державний реєстр сортів рослин України” з 2005 року).

3. Сорти аличі Кубанська комета і Путєшєствєнніца в промислових розсадниках північної частини Правобережного Лісостепу України рекомендується розмножувати здерев'янілими живцями. Садіння живців слід проводити осінню ( II - III декади жовтня ), що сприятиме підвищенню їх укорінюваності на 9,7-19,2%.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Васюта С. О. Продуктивність клонових підщеп для аличі в маточно-живцевому саду // Зб. наук. пр. Інституту землеробства УААН. - К.: Фітосоціоцентр, 2001. - Вип.3. - С.86-89.

2. Васюта С. О. Нові клонові підщепи для аличі в першому полі розсадника // Садівництво. - К.: Нора-Друк, 2001. - Вип.52. - С.92-96.

3. Васюта С. А. Подвои косточковых культур для интенсивных садов Украины // Матер. 9-й Междунар. конф. по садоводству. - Чехия, Леднице, 2001. - Ч.2. - С.246-249.

4. Васюта С. О., Китаєв О. І. Дослідження особливостей льодоутворення у тканинах коренів підщеп кісточкових культур залежно від їх морозостійкості // Садівництво. - К.: Нора-Друк, 2001. - Вип.53. - С.312-319 ( 80% - здобувачем проведено дослідження, узагальнено результати, сформульовано висновки ).

5. Васюта С. О., Китаєв О. І. Порівняльна оцінка морозостійкості клонових підщеп для аличі // Садівництво. - К.: Нора-Друк, 2004. - Вип.55. - С.308-315 ( 80% - здобувачем проведено дослідження, узагальнено результати, сформульовано висновки ).

6. Васюта С. О. Результати вивчення клонових підщеп для аличі в умовах північного Лісостепу України // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2005. - Вип.84. - С.86-90.

АНОТАЦІЇ

підщепа алича клоновий живець

Васюта С.О. Агробіологічна оцінка клонових підщеп для аличі та її розмноження в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. Інститут садівництва УААН, Київ, 2005.

Висвітлено результати комплексної оцінки клонових підщеп для аличі вітчизняної та зарубіжної селекції в маточно-живцевому саду і в полях розсадника в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України. Вивчено особливості ризогенезу зелених живців досліджуваних підщеп і сортів аличі та розмноження цієї культури здерев'янілими живцями. Визначено критичні мінусові температури для кореневої системи досліджуваних підщеп.

За комплексом господарсько цінних ознак у розсаднику виділено клонові підщепи СВГ 11-19, Євразія-43, ВВА-1, ВСВ-1, Вєсєннєє пламя та Сіянець Фібінга, які значно збільшують вихід саджанців з одиниці площі та підвищують їх якість. Доведено високу економічну та енергетичну ефективність застосування цих підщеп у розсаднику та дано оцінку їм щодо виходу саджанців.

Результати досліджень пройшли виробниче випробування і рекомендуються для застосування у розсадницьких господарствах.

Ключові слова: клонові підщепи, алича, маточно-живцевий сад, живці, сорто-підщепні комбінування, корені, морозостійкість, саджанці, розсадник.

Васюта С.А. Агробиологическая оценка клоновых подвоев алычи и её размножение в условиях северной части Правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 - плодоводство. Институт садоводства УААН, Киев, 2005.

Освещены результаты комплексной оценки клоновых подвоев алычи отечественной и зарубежной селекции в маточно-черенковом саду и в полях питомника в условиях северной части Правобережной Лесостепи Украины.

Во вступительной части раскрыты актуальность темы, определена цель исследований - комплексное изучение, выделение и внедрение в производство в условиях северной части Правобережной Лесостепи Украины лучших клоновых подвоев алычи, обладающих высоким коэффициентом размножения, морозоустойчивой корневой системой, устойчивостью к болезням, хорошей совместимостью с зарегистрированными и перспективными сортами исследуемой культуры и высокой технологичностью в питомнике. Показаны научная новизна и практическое значение полученных результатов.

В литературном обзоре рассмотрены особенности культуры алычи и её подвои, используемые в мировой практике и в нашей стране. Обращено также внимание на специфику размножения подвоев этой культуры.

В разделе “Условия, объекты и методика проведения исследований” дана краткая характеристика почвенно-климатических условий опытного участка, объектов исследований и метеорологических условий зоны в годы их проведения. Представлены схемы четырёх полевых опытов, а также методики их проведения.

В экспериментальной части приведены результаты изучения клоновых подвоев в маточно-черенковом саду и полях питомника. Высокопродуктивными в маточно-черенковом саду были клоновые подвои АП-1, Марианна, Евразия-43, Находка, ВАА-2, Сеянец Фибинга, Вишня войлочная и Бессея х алыча. Хорошую способность к укоренению зелёными черенками (70,4-92,6%) проявили АП-1, Марианна, Евразия-43, Находка, ВАА-2, Сеянец Фибинга, Вишня войлочная, Бессея х алыча, Весеннее пламя, СВГ 11-19, Дружба, ВВА-1, ВСВ-1 и Обильная. Определён оптимальный срок зеленого черенкования клоновых подвоев и сортов алычи.

Наибольший выход стандартных саженцев алычи с единицы площади обеспечивали подвои Марианна, СВГ 11-19, Находка, ВАА-2, ВВА-1, Сеянец Фибинга и Весеннее пламя. Установлены критические минусовые температуры для корневой системы исследуемых подвоев.

Расчеты экономической и энергетической эффективности показывают целесообразность использования в питомнике СВГ 11-19, Марианны, Сеянца Фибинга , Находки и ВBА-1.

Результаты исследований прошли производственную проверку и рекомендуются для применения в питомниководческих хозяйствах.

Ключевые слова: клоновые подвои, алыча, маточно-черенковый сад, черенки, сорто-подвойные комбинации, корни, морозоустойчивость, саженцы, питомник.

Vasyuta S.O. Agrobiological evaluation of clonal rootstocks for myrobalan plum and propagation of it under the conditions of the Northern Part of the Ukraine's Right Bank Lisosteppe. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of the candidate of the agricultural sciences on the speciality 06.01.07 - fruit growing, Institute of Horticulture, UAAS, Kyiv, 2005.

The author has elucidated the results of the complex evaluation of myrobalan plum clonal rootstocks, bred in Ukraine and foreign ones in a parental-cutting plantation and fields of a nursery under the conditions of the Northern Part of the Ukraine's Right Bank Lisosteppe. The peculiarities of the rhizogenesis of myrobalan plum rootstocks and cultivars softwood cutting and the propagation of cvs by means of hardwood cutting has been researched. Critical negative temperatures for the rootsystem of the investigated rootstocks have been determined.

The following clonal rootstocks: SVG 11-19, Yeurasia-43, VVA-1, VSV-1, Vyesyennyeye plamya and Fibing's Seedling have been selected according to the complex of characteristics valuable for economy. They increase considerably the myrobalan plum planting trees yield and their quality. The pretender has proved the high economic and energetical efficiency of clonal rootstocks in a nursery and estimated them concerning a planting tree yield.

The results of the researches have undergone the productional test and recommended for the application in nursery farms.

Key words: clonal rootstocks, myrobalan plum, parental-cutting plantation, cuttings, cultivar-rootstock combinations, roots, frost-resistance, planting trees, nursery.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.