За хронічного ламініту в корів зміни судинного русла в основі шкіри ратиці характеризуються потовщенням та дистрофією стінок судин різного діаметра, вогнищевим венозним повнокров'ям, посиленням судинної проник-ності, плазморагією, еритродіапедезом, флеботромбозом, а також осередковою периваскулярною фібробластичною реакцією та периваскулярним фіброзом. Названі деструктивно-регенераційні порушення негативно впливають на функцію підвішувального апарату, міцність дермо-епідермального зв'язку та якість рогу ратиці, що підвищує схильність тварин до розвитку захворювань у ділянці пальців.

При дослідженні патоморфологічних змін сухожилків виявлено, що площа (1,53±0,1 та 1,8±0,09 см²; р<0,05) і периметр поперечного зрізу (4,48±0,11 та 4,84±0,1 см; р<0,05) вірогідно різнилися у гілок сухожилка 3-го і 4-го пальців відповідно. За прив'язного утримання корів на твердих підлогах з недостатньою кількістю підстилки порушується структура гілок 3-го і 4-го пальців загального сухожилка глибокого згинача пальців. У напрямку до його дорсальної поверхні спостерігається прогресуюче розрихлення пучків першого і другого порядків, між ними збільшується кількість сполучнотканинного ендотенону. У видозміненому ендотеноні виявляють дрібні, хаотично розташовані колагенові волокна і клітини фібробластичного ряду. Характерними змінами кров'яного русла в ураженому сухожилку є гіперплазія інтими і звуження просвіту судин, заміна стінок судини колагеновими волокнами, обтурація тромбами та повна колагенізація судин різного калібру. Названі зміни впливають на їх біомеханічні параметри, що сприяє зміщенню й ротації ратичної кістки, розвитку виразок підошви у корів.

При вивченні взаємозв'язку ламініту з розвитком виразок підошви було встановлено, що патології рогу підошви та білої лінії діагностуються у 22,2-70,6% випадків, що є свідченням гострого та субклінічного перебігу ламініту в корів. На відміну від ратиць з ознаками хронічного ламініту, при виразках підошви ураження рогової капсули було більш вираженим. Так, розшарування рогу білої лінії та подвійні підошви зустрічалися у них відповідно в 1,4, 1,4 і 2,4 раза частіше. Зміни рогової капсули, які є найбільш характерними для хронічного ламініту (човникоподібна стінка та виражені горизонтальні борозни рогу стінки), зустрічалися у 76,5% зразків ратиць з виразками підошви. Виявляли також більшу кількість зміщень ратичної кістки (в 1,2 раза) та компресій основи шкіри підошви ратичною кісткою (у 3,0 рази) на таких ратицях. Одержані дані дають підстави стверджувати, що зміщення ратичної кістки, яке супроводжується компресією основи шкіри підошви, є основою патогенетичного механізму розвитку виразок підошви. Це означає, що виразки підошви є прямим наслідком розвитку ламініту в корів.

Загалом результати аналізу проведених досліджень та дані літератури дозволили продемонструвати етіологічні та патогенетичні фактори розвитку ламініту й основні напрями лікувально-профілактичних заходів у вигляді такої схеми.

Лікування корів, хворих на гострий ламініт

Питання терапії ламінітів у високопродуктивних корів є недостатньо вивченим. Використання інтенсивних технологій на сучасних молочних фермах, необхідність дотримання вимог ветеринарно-санітарної експертизи щодо забезпечення високої якості продуктів тваринництва, висока вартість лікарських засобів та робочої сили значно обмежують можливості застосування лікувальних процедур.

Встановлено, що клінічне видужання корів в усіх чотирьох групах наставало на 4?7-й день після початку лікування. Статистичної різниці між тваринами різних груп у термінах відновлення апетиту, зменшення болючості ратиць та часткового відновлення молочної продуктивності виявлено не було.

Результати моніторингу дослідних корів протягом шести місяців після клінічного видужання вказують на те, що в групах, яким під час лікування забезпечували утримання на солом'яній підстилці (4-5 кг/гол./добу) та обмежували моціон, захворюваність на виразки підошви була в 3,8-5,7 раза нижчою, ніж у тварин інших груп.

Отже, забезпечення комфортних умов утримання та обмеження моціону виявляють більшу ефективність, ніж використання димедролу та кальцію глюконату в терапевтичних дозах. Вважаємо, що максимальне зменшення навантаження на ділянку пальців шляхом використання глибокої підстилки та обмеження моціону в період гострого перебігу хвороби є головною складовою патогенетичної терапії ламініту й профілактики розвитку його ускладнень у корів.

Результати проведених досліджень підтверджують необхідність подаль-шого удосконалення методів діагностики ламініту в корів, що дозволить підвищити ефективність медикаментозного лікування цього захворювання. Крім того, вважаємо актуальними подальші дослідження з проблем добробуту тварин, які дадуть можливість визначити та обґрунтувати вимоги щодо забезпечення комфортних умов утримання високопродуктивних корів, що сприятиме зниженню рівня їх захворюваності у ділянці пальців.

Порівняльна ефективність різних методів ортопедичної обробки ратиць у корів

При безпосередньому контакті лінійного чи конвексного трансдукторів з поверхнею підошви між рогом і трансдукторами поміщали лише спеціальний гель. Як правило, навіть за додаткового вирівнювання поверхні підошви не вдавалося отримувати достатньо надійного контакту між ними, що негативно впливало на якість ультразвукового зображення. При опосередкованому контакті між трансдуктором і рогом підошви, крім гелю, поміщали гумову рукавицю, заповнену цим же гелем або звичайною водою. Використання конвексного трансдуктора давало змогу отримувати задовільне ультразвукове зображення лише в обмеженій центральній ділянці поля. За використання лінійного трансдуктора отримували чітке ультразвукове зображення по всій ширині поля, що дозволяло проводити ультразвукову ідентифікацію рогу підошви, дерми і підшкірної клітковини та підошовної поверхні ратичної кістки.

Запропонована для використання модель сканера має потужність 8,0 МГц. Заповнена неехогенною речовиною гумова рукавичка нівелює всі заглиблення і нерівності досліджуваної поверхні рогу підошви, що дозволяє обходитися без спеціальної додаткової її підготовки для проведення ультразвукового дослідження. Завдяки покращенню контакту між трансдуктором і досліджуваною поверхнею підошви значно підвищується якість ультразвукового зображення. Зокрема краще ідентифікується контактна поверхня рогу підошви, що дає можливість більш точно визначати його товщину. Вважаємо, що за використання цієї методики досліджень в умовах виробництва застосування м'якої прокладки між трансдуктором і рогом ратиці сприятиме підвищенню безпеки праці і кращому збереженню обладнання. Отже, використання опосередкованого контакту при ультразвуковому дослідженні (“Scaner”-100 Falco, лінійний трансдуктор, 8,0 МГц) дозволяє проводити ідентифікацію глибоких структур ділянки підошви у корів. Зважаючи на отримані результати, метод ультразвукової діагностики використовувався нами для моніторингу товщини рогу підошви під час розробки та апробації методу ортопедичної обробки ратиць у корів.

Специфічні умови годівлі та утримання високопродуктивних корів впливають на ріст і розвиток рогу ратиць. Утримання тварин на твердій підлозі, недостатній моціон призводять до неправильного розподілу навантаження на несучі поверхні ратиць. Унаслідок цього розвиваються різні види деформацій, підвищується схильність тварин до виникнення інших захворювань у ділянці пальців. Тому важливою складовою технологічного процесу на молочній фермі є ортопедична обробка ратиць у корів.

Аналіз умов утримання та годівлі корів на досліджуваних фермах, рівня захворюваності тварин у ділянці пальців і результатів морфометричних досліджень ратиць дозволив нам розробити метод ортопедичної обробки, який полягає у наступному: 1) формування довжини зачепа на медіальній ратиці. Після ортопедичної обробки вона має дорівнювати 8±0,5 см. Площина зрізу зачепа має бути під однаковим нахилом до несучої поверхні і дорсальної стінки ратиці. Застосування ультразвукової діагностики дало змогу встановити, що при запропонованій довжині рогу стінки товщина рогу підошви залишається в межах 0,5-1,0 см; 2) формування довжини зачепа на латеральній ратиці. Вона має бути такою, як на медіальній ратиці; 3) видалення надлишкового рогу абаксіальної та аксіальної стінок на латеральній ратиці; 4) видалення надлиш-кового рогу абаксіальної та аксіальної стінок на медіальній ратиці; 5) роз-чищення і формування підошовної поверхні ратиць.

Дослідженнями захворюваності корів у ділянці пальців залежно від методу ортопедичної обробки було встановлено, що обидва методи ортопеди-ної обробки (за E.T. Raven (1999) та запропонований нами метод) дозволили зменшити кількість деформацій у корів більше ніж утричі. Кількість міжпаль-цевих дерматитів зменшилася відповідно у 2,0 і 1,8 раза, папіломатозних пальцевих дерматитів - у 1,4 і 1,2, ерозій м'якуша - у 2,3 і 1,8 раза. Однак кількість виразок підошви значимо зменшилася лише у тварин другої дослідної групи.

Отже, результати проведених досліджень показали, що ортопедична обробка ратиць відіграє важливу роль у профілактиці захворювань у ділянці пальців. Основною метою ортопедичної обробки за диспропорційного розвитку ратиць у корів має бути забезпечення оптимального функціонального стану латеральної ратиці. Запропонований метод ортопедичної обробки сприяє зменшенню кількості деформацій, виразок підошви та глибоких гнійно-некротичних уражень у 3 і більше разів, а інших захворювань у ділянці пальців - в 1,2-1,8 раза.

Лікування корів з виразками підошви

Інтенсифікація молочного тваринництва призводить до підвищення чутливості корів до захворювань у ділянці пальців. Виразка підошви є одним з кінцевих етапів ортопедичного патотехнологічного ланцюга у високо-продуктивних корів: висококонцентратна годівля > ламініт > диспропорцій-ний розподіл навантаження > виразки підошви. У зв'язку з цим при плануванні терапевтичних заходів слід використовувати комплексний підхід, який враховував би вирішення питань покращення умов годівлі та утримання тварин, проведення відповідної терапевтичної ортопедичної обробки, оптимального вибору засобів медикаментозної терапії.

Враховуючи те, що результати проведених нами досліджень вказують на важливу роль ортопедичної обробки у розвитку виразок підошви у корів, можна стверджувати про її важливе значення і при проведенні лікувальних заходів за цієї патології. Метою досліду було порівняння ефективності двох методів терапевтичної ортопедичної обробки при лікуванні корів з виразками підошви.

Відшарований ріг та некротизовані тканини у контрольній групі видаляли шляхом утворення лійкоподібного отвору в розі підошви на місці ураження, у тварин дослідної групи поступово збільшували товщину рогу підошви у напрямку від центру ураження.

Виявлено, що у тварин дослідної групи повне очищення рани відбувалося в 1,4 раза швидше, ніж у контрольної. У середньому на цьому етапі тварини дослідної групи потребували на 1?2 обробки менше. Лише три тварини (10,7%) у цій групі потребували повторної ортопедичної обробки зони ураження внаслідок виявлення додаткових ніш між основою шкіри та рогом підошви. У контрольній групі додаткової ортопедичної обробки потребувало 11 корів (40,7%). Закриття дефекту ороговілим епідермісом у дослідній і контрольній групах відбулося відповідно на 29,3±0,92 та 37,6±1,2 дні (р<0,001), що свідчить про більшу ефективність лікування виразок підошви у тварин дослідної групи.

Вважаємо, що високу ефективність запропонованого методу ортопедич-ної обробки забезпечує максимальне стоншення, а отже - надання максимально можливої еластичності роговому краю виразкового дефекту. При збереженні достатньо великого механічного навантаження на уражену ратицю це зменшує травмування підлеглих м'яких тканин, дає можливість у більш короткі терміни виявити і ліквідувати ніші та кишені між рогом і основою шкіри підошви, сприяючи більш швидкому очищенню зони ураження й забезпечуючи кращий спокій для м'яких тканин і, таким чином, швидку та якісну регенерацію.

Вивчали також ефективність використання різних форм лікарських засобів при лікуванні корів з виразками підошви. У тварин контрольної групи після ревізії зони ураження її обробляли аерозолем чемі-спрей; першої дослідної групи ? присипали порошком тетрацикліну, другої - використову-вали йоддицерин, третьої ? лінімент стрептоциду.

Стадія очищення характеризувалася відсутністю гнійного ексудату, а також кишень між рогом та основою шкіри підошви. По периферії зони ураження виявляли початок формування епітеліального обідка. Незважаючи на різницю середньостатистичних значень в одну?дві доби, терміни очищення виразок підошви у тварин контрольної та трьох дослідних груп вірогідно не відрізнялися.

Закриття дефекту ороговілим епідермісом у тварин контрольної групи відбувалося на 29,3±0,92 добу від початку лікування. Тварини першої та третьої дослідних груп досягали такої стадії у більш пізні терміни - відповідно на 33,3±1,6 (р<0,05) та 34,1±1,9 добу (р<0,05).

Отже, важливими складовими терапевтичних заходів при лікуванні виразок підошви у корів є забезпечення утримання тварин на м'яких підлогах, виконання належної ортопедичної обробки (поступове збільшення товщини рогу підошви від центру ураження) та правильний вибір місцевих протимікробних засобів. Під час лікування виразок підошви у корів високу ефективність проявляють препарати, які мають широкий спектр протимікробної дії, здатні глибоко проникати у тканини, стимулюють регенеративні процеси (аерозоль чемі-спрей та йоддицерин).

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо вивчення патогенетичних особливостей розвитку ламініту у високопродуктивних корів, по-новому розв'язано проблему лікування і профілактики цієї патології. Встановлено, що висококонцентратна годівля та порушення технології згодовування кормів призводять до розвитку ендотоксикозу у корів. Крім того, використання твердих підлог та обмеженої кількості підстилки зумовлюють розвиток патоморфологічних змін в основі шкіри стінки ратиць та сухожилках пальців. Доведена патогенетична роль таких змін у розвитку ламініту та його ускладнень. Теоретично й експеримен-тально обґрунтовано оригінальний метод ортопедичної обробки рогу ратиць, нові підходи до лікування та профілактики захворювань у ділянці пальців у високопродуктивних корів.

2. Найбільш поширеними патологіями у ділянці пальців у високо-продуктивних корів є деформації рогу ратиць (54,2%), хронічний ламініт (23,9%), міжпальцевий дерматит (13,3%), папіломатозний пальцевий дерматит (11,0%), виразки підошви (7,8%) та гострий ламініт (1,47%). Поширеність виразок підошви, гострого та хронічного ламініту в корів збільшується з підвищенням молочної продуктивності.

3. Захворюваність високопродуктивних корів на ламініт зростає за надлишку в раціонах кормових одиниць, перетравного протеїну та вуглеводів (123-141%), утримання на твердій підлозі, обмеженої кількості підстилки (тирса, до 1 кг/гол./добу), недостатнього моціону та незадовільного стану вигульних майданчиків, згодовування добової норми концентрованих кормів за один прийом або за короткий проміжок часу (6 і менше годин на добу).

4. Прив'язне утримання корів на бетонній підлозі з обмеженою кількістю підстилки призводить до зменшення часу їх відпочинку (з 12,6±0,4 до 7,6±0,25 год; р<0,001), середньої тривалості одного періоду відпочинку (з 86,0 до 28,8 хв) та збільшення кількості таких періодів протягом доби (від 8,8±0,4 до 15,8±0,51; р<0,001). Вказані зміни поведінки корів спричиняють зростання кількості бурситів у 15,8 раза, гострих ламінітів - у 6, виразок підошви - у 3, дерматитів у ділянці пальців - у 2 і більше разів, порівняно з утриманням тварин на такій же підлозі з великою кількістю соломи (4-5 кг/гол./добу) як підстилки.

5. Утримання високопродуктивних корів на бетонній підлозі з недостатньою кількістю підстилки призводить до нерівномірного розвитку рогу латеральної та медіальної ратиць на тазових кінцівках, що зумовлює підвищення захворюваності у ділянці пальців. У корів із виразками підошви збільшується висота м'якуша латеральної ратиці - на 37,2% (р<0,05), ширина ратиці - на 6,9% (р<0,01); у тварин, хворих на міжпальцевий та папіломатозний пальцевий дерматити, вірогідно вираженою є різниця висоти м'якуша і ширини ратиці (р<0,05).

6. Клінічний перебіг папіломатозного пальцевого дерматиту (ППД) характеризується вираженою стадійністю прояву клінічних ознак. У корів досліджуваних господарств діагностували чотири клінічні форми захворювання: ерозивну (тварина стоїть, оберігаючи ушкоджену кінцівку, часто її піднімає, здебільшого на межі рогу ратиці та шкіри спостерігаються чітко обмежені округлі або овальні ерозії діаметром більше 1 см), проліферативну (на місцях ерозій утворюється округла, випукла, болюча на дотик грануляційна маса, яка кровоточить навіть при незначному пошкодженні і за зовнішнім виглядом нагадує полуницю; ушкодження обмежені світло-сірим обідком, на суміжних ділянках шкіри виявляють гіпертрихоз), папіломоформну (на поверхні уражених ділянок, обмежених смугою гіперкератизованої шкіри, утворюються множинні папіломоподібні відростки або хвиляста плівка) та змішану (одночасно спостерігаються ознаки ерозивної, проліферативної та папіломоформної форм захворювання). У господарствах, неблагополучних щодо ППД, зростає кількість корів, хворих на ламініт, збільшується ймовірність розвитку його ускладнень.

7. При лікуванні корів, хворих на ППД, високу ефективність за місцевого застосування мають антибактеріальні препарати групи тетрацикліну - тетрацикліну гідрохлорид, тетразол, ауреоміцин, чемі-спрей, а також анти-септики - йоддицерин та 20%-ний міді сульфат. Важливою умовою високої ефективності використання протимікробних препаратів є покращання санітарно-гігієнічних умов утримання тварин, проведення ортопедичної обробки рогу ратиць та хірургічної обробки уражених ділянок шкіри.

8. Порушення травлення в рубці при висококонцентратній годівлі є одним із важливих факторів розвитку ламініту у високопродуктивних корів. Так, збільшення відсотка концентратів у структурі раціону з 39,7 до 52,6% підвищує ймовірність розвитку ацидозу рубця, спричиняє зменшення кількості інфузорій у 2 рази та загальної кількості ЛЖК в умісті рубця в 1,3?1,5 раза. При цьому кількість тварин з гострим проявом ламініту збільшується у 2,4?2,9 раза.

9. Інформативним показником розвитку ендогенного токсикозу у високопродуктивних корів є збільшення кількості молекул середньої маси (МСМ) та малонового діальдегіду (МДА) у плазмі крові. Початок лактації супроводжується підвищенням умісту в плазмі крові корів МСМ у 1,7 та МДА у 2,1 раза. Збільшення кількості концентрованих кормів та зменшення грубих у структурі раціону призводить до подальшого збільшення МСМ у плазмі крові в 1,4 та МДА в 1,7 раза. Зростання інтенсивності ПОЛ і концентрації МСМ у плазмі крові супроводжується значним підвищенням рівня захворюваності корів у ділянці пальців.

10. Високий уміст концентрованих кормів у раціонах високо-продуктивних корів супроводжується зміною фізіологічного співвідношення інсуліну та глюкози (відносно високий чи відносно низький уміст обох показників в окремо взятих тварин), що свідчить про порушення метаболічної адаптації організму, зокрема про розвиток резистентності до інсуліну. Це може бути однією з важливих ланок патогенезу ламініту в корів.

11. Важливим патогенетичним фактором гострого ламініту у великої рогатої худоби є розвиток ендотоксикозу внаслідок порушення травлення, що супроводжується порушенням гемодинаміки, тромбозом судин, деструктив-ними змінами у сполучній тканині основи шкіри ратиці. Судинна реакція призводить до набряку тканин, особливо периваскулярної зони, супровод-жується розволокненням колагенових волокон та їх гомогенізацією. Навколо кровоносних судин спостерігаються діапедезні крововиливи, у стінках судин і в дермі загалом ? незначна інфільтрація клітинами лімфоїдного ряду. При хронічному ламініті зміни судинного русла в основі шкіри ратиці характеризуються потовщенням і дистрофією стінок судин різного калібру, вогнищевим венозним повнокров'ям, посиленням проникності судин, плазморагією, еритродіапедезом, флеботромбозом, а також осередковою периваскулярною фібробластичною реакцією та периваскулярним фіброзом. Розвиток названих деструктивно-регенераційних зрушень в основі шкіри третьої фаланги може негативно впливати на функцію підвішувального апарата, міцність дермо-епідермального зв'язку та якість рогу ратиці.

12. Ультрасонографія є об'єктивним методом дослідження загального сухожилка глибокого згинача пальців, який дозволяє проводити визначення їх біометричних параметрів, а саме: периметр та площу поперечного зрізу. Встановлено, що у високопродуктивних корів 4-6-ої лактацій, які утримуються на бетонних підлогах, площа та периметр поперечного зрізу гілки четвертого пальця загального сухожилка згинача пальців є вірогідно більшими, ніж у гілки третього пальця - відповідно 1,8±0,09 та 1,53±0,1 см2 (р<0,05) і 4,8±0,1 та 4,48±0,11 см (р<0,05).

13. За прив'язного утримання високопродуктивних корів на твердій підлозі з обмеженою кількістю підстилки порушується структура гілок 3-го і 4-го пальців загального сухожилка глибокого згинача пальців. У напрямку до дорсальної поверхні сухожилка спостерігається прогресуюче розпушування пучків першого і другого порядку, між ними збільшується кількість сполучнотканинного ендотенону. У видозміненому ендотеноні виявляються дрібні, хаотично розміщені колагенові волокна і клітини фібробластичного ряду. Характерними змінами кров'яного русла в ураженому сухожилку є гіперплазія інтими і звуження просвіту судин, заміна їх стінок колагеновими волокнами, обтурація тромбами та повна облітерація судин різного калібру. Структурні порушення у судинному руслі зумовлюють виражені деструктивно-регенеративні зміни в аморфній і волокнистій структурах сухожилків.

14. При лікуванні корів, хворих на гострий ламініт, забезпечення достатньої кількості підстилки (солома, 4-5 кг/гол./добу) та обмеження моціону проявляють більшу ефективність, ніж використання димедролу (75,0 мг/100 кг маси тіла) та кальцію глюконату (25 мг/1 кг маси тіла), внутрішньом'язово, двічі, з інтервалом 24 год. Максимальне зменшення навантаження на ділянку пальців шляхом використання солом'яної підстилки та обмеження моціону в період гострого перебігу хвороби разом із вільним доступом до сіна та обмеженим згодовуванням кормів основного раціону (50%) є головною складовою патогенетичної терапії ламініту й профілактики розвитку його ускладнень у корів.

15. Ортопедичну обробку ратиць у корів слід проводити у такій послідовності: формування довжини зачепа на медіальній та латеральній ратицях, видалення надлишкового рогу абаксіальної та аксіальної стінок на латеральній і медіальній ратицях, розчищення й формування підошовної поверхні ратиць. Запропонований метод ортопедичної обробки рогу ратиць у корів сприяє зменшенню кількості деформацій, виразок підошви та глибоких гнійно-некротичних уражень більше ніж у 3 рази, інших захворювань у ділянці пальців - в 1,2-1,8 раза.

16. Виконання лікувальної ортопедичної обробки у корів з виразками підошви полягає у забезпеченні максимального стоншення рогового краю дефекту і поступового збільшення товщини рогу підошви у напрямку від центру ураження. Під час розчищення суміжної ратиці слід видаляли лише крихкий і пошкоджений ріг, залишаючи максимально високим ріг стінки і м'якуша. Застосування запропонованого методу лікувальної ортопедичної обробки забезпечило прискорення стадій перебігу виразкового процесу та зменшення терміну загоєння рогового дефекту в 1,3 раза.

17. Важливими складовими терапевтичних заходів при лікуванні виразок підошви у корів є забезпечення утримання тварин на м'якій підлозі, виконання належної ортопедичної обробки та правильний вибір протимікробних засобів місцевої дії. Найбільш ефективними при лікуванні корів з виразками підошви були аерозоль чемі-спрей та йоддицерин.

Пропозиції виробництву

2. Проводити належну діагностику та здійснювати профілактику папіломатозного пальцевого дерматиту в корів згідно з рекомендаціями “Папіломатозний пальцевий дерматит у корів (перебіг, діагностика, методи лікування і профілактики)”, затвердженими і прийнятими до впровадження у практику ветеринарної медицини науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини МАП України (протокол №3 від 23 грудня 2005 р.).

3. При лікуванні корів із виразками підошви слід проводити терапевтичну ортопедичну обробку ратиць, яка полягає у забезпеченні максимального стоншення рогового краю дефекту і поступового збільшення товщини рогу підошви у напрямку від центру ураження. Під час розчистки суміжної ратиці потрібно видаляти лише крихкий і пошкоджений ріг, залишаючи максимально високим ріг стінки і м'якуша. Важливими складовими терапевтичних заходів є забезпечення утримання тварин на м'яких підлогах та місцеве застосування препаратів, які мають широкий спектр протимікробної дії, здатні глибоко проникати в тканини і стимулювати регенеративні процеси (аерозоль чемі-спрей, йоддицерин).

4. Для фіксації корів при проведенні ортопедичних процедур доцільно використовувати мобільний і переносний ортопедичні станки та модифіко-ваний метод повалу великої рогатої худоби. Це дає можливість проводити якісну ортопедичну обробку рогу ратиць у корів безпосередньо у стійлах, де вони утримуються, підвищує ефективність ветеринарного обслуговування корів, покращує умови та безпеку роботи спеціалістів ветеринарної медицини.

5. При лікуванні корів, хворих на гострий ламініт, необхідно забезпе-чувати комфортні умови їх утримання (солом'яна підстилка, 4-5 кг/гол./добу) та максимально обмежувати моціон.

6. Функціональну ортопедичну обробку рогу ратиць у корів слід проводити методом, висвітленим у методичних рекомендаціях “Ортопедична обробка ратиць у корів”, затверджених і прийнятих до впровадження у практику ветеринарної медицини науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини МАП України (протокол №3 від 23 грудня 2005 р.).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ортопедична обробка ратиць у корів: Методичні рекомендації / В.М. Власенко, В.І. Козій, М.В. Рубленко, М.Г. Ільніцький. ? Біла Церква, 2006. ? 14 с. (Дисертант запропонував оригінальний метод ортопедичної обробки ратиць у корів, брав участь у проведенні досліджень та підготовці рекомендацій до друку).

2. Козій В.І. Папіломатозний пальцевий дерматит у корів (перебіг, діагностика, методи лікування і профілактики): Методичні рекомендації. ? Біла Церква, 2006. ? 16 с.

3. Ураження в ділянці пальця у високопродуктивних корів / І.С. Панько, Л.А. Тихонюк, В.В. Нагорний, П.О. Стадник, В.І. Козій // Вет. медицина України. ? 1998. ? №11?12. ? С. 33?36. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз етіології захворювань кінцівок у корів).

4. Особливості етіології та перебігу ламінітів у високопродуктивних корів / В. Власенко, В. Козій, В. Сахнюк, О. Чуб // Вет. медицина України. - 2004. - №7. - С. 34-36. (Дисертант брав участь у розробці схеми досліджень, проводив клінічні дослідження та аналіз результатів досліджень крові й умісту рубця).

5. Козій В.І. Етіологія та перебіг масових папіломатозних пальцевих дерматитів у високопродуктивних корів // Вет. медицина України. - 2005. - №1. - С. 26-28.

6. Власенко В., Козій В., Папченко І. Патоморфологічні зміни сухожилків у високопродуктивних корів при прив'язному утриманні на твердих бетонних підлогах // Вет. медицина України. - 2005. - №11. - С. 28-32. (Дисертант брав участь у розробці схеми досліджень, відбирав патматеріал для проведення дослідження, проводив аналіз отриманих результатів).

7. Особливості уражень кінцівок високопродуктивних корів / І.С. Панько, Л.А. Тихонюк, В.В. Нагорний, П.О. Стадник, В.І. Козій // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 1998. ? Вип. 4, ч.1. ? С. 85?89. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз особливостей клінічного перебігу захворювань кінцівок у корів).

8. Хвороби ділянки пальця у високопродуктивних корів / І.С. Панько, П.О. Стадник, Л.А. Тихонюк, В.І. Козій, В.В. Нагорний // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 1998. ? Вип. 5, ч.2. ? С. 193?197. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз особливостей перебігу захворювань кінцівок у корів).

9. Козій В.І., Івченко В.М., Стадник П.О. Деякі питання етіології захворювань у ділянці пальця у високопродуктивних корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2000. ? Вип. 13, ч.1. ? С. 49?53. (Дисертант розробив схему проведення досліду, провів аналіз умов утримання та годівлі тварин, узагальнив отримані результати та підготував роботу до друку).

10. Лікування корів при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальця / В.В. Нагорний, С.В. Черняк, М.П. Чорнозуб, П.О. Стадник, В.І. Козій // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2002. ? Вип. 21. ? С. 144?148. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз лікувальної ефективності різних методів терапії захворювань кінцівок у корів).

11. Поширення захворювань в ділянці пальця у високопродуктивних корів залежно від рівня молочної продуктивності / В. Власенко, М. Рубленко, М. Ільніцький, В. Козій та ін. // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2003. ? Вип. 25, ч.1. ? С. 45?51. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз поширення захворювань кінцівок у корів, брав участь у підготовці роботи до друку).

12. Лікування корів при асептичних бурситах // В.В. Нагорний, С.В. Черняк, Л.А. Тихонюк, В.І. Козій, М.Г. Ільніцький // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. ? Львів, 2003. ? Т. 5(№2), ч.3. ? С. 127?131. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз етіології бурситів у корів).

14. Козій В.І., Чуб О.В., Сахнюк В.В. Залежність рівня захворюваності у ділянці пальця від стану годівлі та рубцевого травлення у високопродуктивних корів // Вісник Сум. нац. аграр. ун-ту. ? Вип. 7(12). ? Суми, 2004. ? С. 77?80. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз годівлі корів, узагальнив отримані результати і підготував роботу до друку).

15. Чуб О.В., Козій В.І., Сахнюк В.В. Показники вмісту рубця при гострому ацидозі у бичків // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2004. ? Вип. 29. ? С. 155?159. (Дисертант брав участь у розробці схеми досліджень, організував проведення досліду та брав участь у підготовці роботи до друку).

16. Козій В.І. Порівняльна ефективність різних методів ортопедичної обробки ратиць у корів // Вісник Сум. нац. аграр. ун-ту. ? №2(11). ? Суми, 2004. ? С. 81?85.

20. Козій В.І. Ламініти як головні етіологічні фактори виразок підошви у високопродуктивних корів // Вет. медицина: Міжвідомч. темат. зб. ? 2005. ? Вип. 85. - Т. 1. ? С. 533?538.

21. Козій В.І. Стан деяких морфологічних та біохімічних показників крові у корів залежно від рівня захворюваності в ділянці пальця // Вісник Сум. нац. аграр. ун-ту. ? Суми, 2005. ? Вип. 1?2 (13?14). ? С. 220?223.

22. Козій В.І. Порівняльна ефективність різних методів лікування корів хворих на папіломатозний пальцевий дерматит // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. ? Львів, 2005. ? Т. 7(№2), ч.1. ? С. 64?70.

23. Використання йоддицерину у ветеринарній медицині / В.І. Козій, Н.В. Авраменко, О.С. Погорілий, Н.В. Козій // Науково-техн. бюлетень Ін-ту біології тварин і Держ. науково-досл. контр. Ін-ту ветпрепаратів та корм. добавок. ? Львів, 2005. ? Вип. 6, №3. ? С. 150?154. (Дисертант брав участь у проведенні досліджень, узагальнив отримані результати і підготував роботу до друку).

24. Патоморфологічні зміни в основі шкіри ратиць при гострих ламінітах у великої рогатої худоби / В.І. Козій, І.В. Папченко, Л.В. Дегтярьова, В.П. Терещенко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2005. ? Вип. 34. ? С. 55?62. (Дисертант брав участь у розробці схеми досліджень, відбирав патматеріал для проведення дослідження, провів аналіз отриманих результатів та підготував роботу до друку).

25. Козій В.І., Нагорний В.В., Черняк С.В. Порівняльна ефективність різних методів лікування виразок підошви у корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2005. ? Вип. 31. - С. 41?47. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень, проводив аналіз ефективності різних методів терапії, узагальнив отримані результати і підготував роботу до друку).

26. Патоморфологічні зміни в основі шкіри ратиць при хронічних ламінітах у великої рогатої худоби / В.І. Козій, І.В. Папченко, М.В. Утеченко, Л.В. Дегтярьова, В.П. Терещенко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2006. ? Вип. 36. ? С. 67?75. (Дисертант брав участь у розробці схеми досліджень, відбирав патматеріал для проведення дослідження, провів аналіз отриманих результатів та підготував роботу до друку).

27. Козій В.І. Взаємозв'язок між рівнем ендотоксикозу та захворюваністю у ділянці пальця у високопродуктивних корів // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. ? Львів, 2006. ? Т. 8, №2 (29), ч.1. ? С. 77?82.

29. Станок ортопедичний мобільний (СОМ) / В.І. Козій, В.М. Власенко, М.Г. Ільніцький, М.В. Рубленко // Деклараційний патент на корисну модель. ? Бюл. №5. ? 16.05.2005. (Дисертант брав участь у розробці конструкції станка, проведенні виробничих випробовувань, оформленні деклараційного патенту на корисну модель).

30. Станок ортопедичний переносний (СОП) / В.І. Козій, М.Г. Ільніцький, М.В. Рубленко // Деклараційний патент на корисну модель. ? Бюл. № 7.? 15.07.2005. (Дисертант брав участь у розробці конструкції станка, проведенні виробничих випробовувань, оформленні деклараційного патенту на корисну модель).

31. Efficacy of nonantimicrobial cream administered topically for treatment of digital dermatitis in dairy cattle / D.A. Moore, S.L. Berry, M.L. Truscott, V. Koziy // J. Amer. Vet. Med. Assn. - 2001. - Vol. 219 (10). - P. 1435-1438. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз ефективності різних схем лікування ППД у корів).

32. Антисептика та асептика у ветеринарній хірургії / В.М. Власенко, М.В. Рубленко, В.І. Козій та ін. ? Біла Церква, 2005. ? 71 с. (Дисертант брав участь у написанні розділів: “Сучасні засоби хімічної антисептики” та “Загальні асептико-антисептичні заходи при проведенні хірургічних операцій”).

33. Власенко В.М., Козий В.И. Роль этологических, морфометрических и воспалительных факторов в патогенезе подошвенных язв у высокопродуктив-ных коров // Материалы Междунар. науч.-практ. конф. “Современные проблемы ветеринарной хирургии”. - Санкт-Петербург, 2004. ? С. 16?17.

(Дисертант брав участь у розробці схеми дослідів, проведенні клінічних досліджень, узагальненні отриманих результатів).

34. Козий В.И. Влияние морфометрических параметров копытец на заболеваемость в области пальца у коров // Труды Междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 75-летию УГАВМ „Актуальные проблемы ветеринарной хирургии”. - Троицк, 2004. ? С. 66?68.

35. Козій В.І. Біоетичні проблеми сучасного молочного тваринництва // Проблеми екології вет. медицини Житомирщини: Наук. статті Міжнар. наук.-практ. конф. 10-11 листопада 2005 р. ? Житомир: Полісся, 2005. ? С. 15?18.

36. Власенко В.М., Рубленко М.В., Козій В.І. Добробут тварин ? історія, завдання та актуальність предмету у світлі Європейської інтеграції України // Другий нац. конгрес з біоетики за міжнар. участі (29 вересня ? 2 жовтня 2004 р., м. Київ, Україна). - К., 2004. ? С. 197. (Дисертант провів аналіз літературних даних, брав участь у проведенні досліджень та підготовці роботи до друку).

37. Козій В.І. Біоетичні аспекти сучасного тваринництва // Другий нац. конгрес з біоетики за міжнар. участі (29 вересня ? 2 жовтня 2004 р., м. Київ, Україна). - К., 2004. ? С. 183?184.

38. Козій В.І. Комплексний підхід до вивчення патогенезу захворювань у ділянці пальця у високопродуктивних корів // IV Міжнар. конгрес спеціалістів вет. медицини (Київ, НАУ, 3?6 жовтня 2006 р.). - К., 2006. ? С. 59, 60.

39. Козій В.І. Порівняльна ефективність різних методів лікування корів, хворих на гострий ламініт // Аграрна наука - виробництву: Тези доп. держ. наук.-практ. конф. (Біла Церква, 23-25 листопада 2006 р.). - Ч. 1. - Біла Церква, 2006. - С. 72, 73.

40. Дослідження вмісту рубця: Методичні рекомендації для студентів і магістрів факультету ветеринарної медицини / В.І. Левченко, О.В. Чуб, В.В. Сахнюк, Л.М. Богатко, В.І. Козій. ? Біла Церква, 2005. ? 52 с. (Дисертант удосконалив методику відбору вмісту рубця шляхом руміноцентезу).

41. Лікування та профілактика захворювань пальця у високопродуктив-них корів // І.С. Панько, В.І. Козій, Л.А. Тихонюк та ін. // Аграрна наука ? виробництву (наук.-інформ. бюлетень заверш. наукових розробок). ? Біла Церква, 2001. ? Вип. 1. ? С. 57. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз особливостей клінічного перебігу захворювань кінцівок у корів).

42. Козій В.І. Копитця як дзеркало здоров'я корови // Здоров'я тварин і ліки. - 2002. ? №4(6). ? С. 7, 9.

45. Козій В., Hulek M. Лікування папіломатозного пальцевого дерматиту у корів // Здоров'я тварин і ліки. - 2006. ? №11. ? С. 18-21. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз ефективності різних схем лікування ППД у корів).

Размещено на Allbest.ru