Основні шкідники генеративних органів гороху та контроль їх чисельності в центральному лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ РОСЛИН

УДК 632.9 + 633.358 : 595.768.13 + 595.782

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Основні шкідники генеративних органів гороху та контроль їх чисельності в центральному лісостепу України

16. 00. 10 - ентомологія

Кнечунас Сергій Володимирович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії ентомології Інституту захисту рослин УААН.

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор, академік УААН,заслужений діяч науки і техніки УкраїниФедоренко Віталій Петрович,Інститут захисту рослин УААН, директор.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Трибель Станіслав Олександрович, Інститут захисту рослин УААН, головний науковий співробітник лабораторії стійкості сільськогосподарських культур до шкідників;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Вигера Сергій Михайлович, Національний університет біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України, доцент кафедри інтегрованого захисту і карантину рослин

Захист відбудеться «9» липня 2010 року о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.376.01 в Інституті захисту рослин УААН за адресою: 03022, м. Київ - 22, вул. Васильківська, 33, корпус № 1, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту захисту рослин УААН за адресою: 03022, м. Київ - 22, вул. Васильківська, 33, корпус № 1, кім. № 65.

Автореферат розісланий «3» червня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Г.М. Ткаленко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Одним із лімітуючих чинників підвищення врожайності гороху посівного (Pisum sativum L.) є численні шкідники. Серед найбільш небезпечних фітофагів культури слід відзначити горохового зерноїда (Bruchus pisorum L.) і горохову плодожерку (Cydia nigricana F.), що набули широкого поширення та суттєво пошкоджують насіння, зменшуючи його масу, якість, товарність, тощо.

Останніми роками у зв'язку з виведенням значної частини сільськогосподарських угідь з обробітку, ігноруванням сівозмінами, зменшенням застосування засобів захисту рослин, порушенням агротехніки, покращенням умов для перезимівлі шкідників, відбувається загострення фітосанітарного стану агроценозів України, зокрема, збільшення чисельності та шкідливості горохового зерноїда та горохової плодожерки.

Крім того, з потеплінням клімату змінилася біологія горохового зерноїда, який в умовах Лісостепу швидше завершує свій розвиток, що дає можливість певній частині популяції фітофага виходити з пошкодженого насіння до настання зими та розселятися для перезимівлі в інші резервації. У зв'язку з цим, фумігація насіння втратила радикальну роль у захисті рослин культури.

Нова екологічна ситуація, яка склалася в агробіоценозі горохового поля, потребує уточнення особливостей розвитку цих шкідників з метою удосконалення та розробки ефективних, екологічно зорієнтованих захисних заходів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Робота виконувалась в 2005-2008 рр. в лабораторії ентомології Інституту захисту рослин УААН та на базі дослідного поля Білоцерківського національного аграрного університету, згідно завдань: «Вдосконалити екологічно безпечні технології захисту сільськогосподарських рослин від основних шкідників регулюванням їх чисельності сучасними прийомами» (№ ДР - 0106U002719) і «Теоретично обґрунтувати раціональне та екологічно орієнтоване застосування інсектицидів в агроекосистемах» (№ ДР - 0106U002786).

Мета і завдання досліджень. Удосконалити систему захисту посівів гороху від горохової плодожерки та горохового зерноїда в Центральному Лісостепу України на основі уточнення особливостей біології шкідників та застосування екологічно зорієнтованих захисних заходів.

У відповідності до цього вирішувалися такі завдання:

- уточнити біологічні особливості горохової плодожерки та горохового зерноїда на посівах гороху;

- дослідити сезонну та багаторічну динаміку їх чисельності;

- визначити шкідливість горохового зерноїда та горохової плодожерки на різних сортах культури;

- вивчити вплив агротехнічних, біологічних і хімічних заходів захисту на чисельність та шкідливість цих фітофагів;

- удосконалити систему захисту гороху від горохової плодожерки та горохового зерноїда.

Об'єкти досліджень: шкідливість та біологічні особливості горохового зерноїда і горохової плодожерки на посівах гороху.

Предмет досліджень: удосконалення контролю чисельності горохової плодожерки та горохового зерноїда на посівах гороху в Центральному Лісостепу України.

Методи досліджень. Загальноприйняті в ентомології і захисті рослин: лабораторні, польові дослідження біологічних особливостей, динаміки чисельності і шкідливості горохового зерноїда та горохової плодожерки, а також оцінювання стійкості сортів гороху, встановлення впливу агротехнічних прийомів та визначення ефективності хімічних та мікробіологічних препаратів. Статистичний - дисперсійний аналіз одержаних результатів та формування висновків на основі критеріїв достовірності.

Наукова новизна результатів досліджень. В Центральному Лісостепу України вперше за сучасних умов вивчено особливості сезонної і багаторічної динаміки чисельності горохової плодожерки та горохового зерноїда на посівах гороху. Уточнено особливості їх біології залежно від гідротермічних умов вегетаційного періоду.

Досліджено вплив попередників, строків сівби і норм висіву гороху на чисельність та шкідливість горохового зерноїда і горохової плодожерки в агробіоценозі горохового поля. Проведено оцінювання стійкості 24-х сучасних сортів культури проти даних фітофагів за заселеністю (пошкодженістю) рослин.

Встановлено ефективність сучасних хімічних і мікробіологічних препаратів за обприскування рослин гороху проти горохового зерноїда та горохової плодожерки.

Практичне значення одержаних результатів. Вдосконалено систему захисту посівів гороху від горохової плодожерки та горохового зерноїда, яка ґрунтується на біологічних особливостях даних шкідників, використанні агротехнічних прийомів, вирощуванні відносно стійких сортів та раціональному застосуванні інсектицидів.

Результати досліджень пройшли виробничу перевірку в умовах Білоцерківського району Київської області. Встановлено, що застосування інсектицидів Енжіо 247 SC, к.с. (0,18 л/га) та Нурел Д, 55 % к.е. (1,0 л/га) забезпечувало зниження пошкодженості насіння гороховим зерноїдом та гороховою плодожеркою у 4-6 разів, порівняно з контролем. Технічна ефективність інсектициду Енжіо 247 SC, к.с. була на 14,5-15,4 % вищою, ніж на варіанті з Карате Зеоном 050 CS, мк.с. (еталон) і становила 76,1-80,5 %. Тоді як за обприскування посівів культури препаратом Нурел Д, 55 % к.е. захисна дія була дещо нижчою за варіант із Енжіо 247 SC, к.с., але вищою за еталонний - на 9,4-10,3 % і досягала 71,0-75,3 % відповідно.

Застосування інсектицидів Нурел Д, 55 % к.е. і Енжіо 247 SC, к.с. дало змогу запобігти втратам врожайності насіння гороху на рівні 0,14-0,30 т/га, забезпечивши одержання додаткового прибутку в розмірі 151-391 грн./га та підвищенню рентабельності вирощування культури на 2,6-13,0 %, порівняно з еталоном.

Особистий внесок здобувача. Безпосередня участь у плануванні, підготовці, закладанні та проведенні дослідів, спостережень і обліків; аналіз одержаних даних, апробація та впровадження результатів у виробництво, підготовка матеріалів до друку.

Апробація результатів досліджень. Основні положення за темою дисертаційної роботи доповідалися: на засіданнях лабораторії ентомології та вчених радах Інституту захисту рослин УААН (2005-2008 рр., м. Київ), всеукраїнській науковій конференції молодих вчених та спеціалістів «Сучасні методи захисту рослин від шкідливих організмів» (2 - 5 жовтня 2006 р., м. Київ), VII з'їзді Українського ентомологічного товариства (14 - 18 серпня 2007 р., м. Ніжин), всеукраїнській науковій конференції молодих вчених та спеціалістів «Інтегрований захист рослин в Україні» (3 - 5 грудня 2008 р., м. Київ), міжнародній науково-практичній конференції «Інтегрований захист польових культур» (18 - 19 червня 2009 р., м. Бельц, республіка Молдова).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових праць, з них - 4 у фахових виданнях та 4 тези у збірниках матеріалів з'їздів і конференцій.

Загальний обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 189 сторінках та складається із вступу, восьми розділів основної частини, висновків, пропозицій виробництву, додатків і списку використаної літератури, що включає 256 джерел, в тому числі 42 - латиницею. Робота містить 50 таблиць і 21 рисунок.

Основний зміст роботи

Огляд літератури.

В розділі наведено літературні дані щодо господарського значення, систематичного положення, біологічних особливостей горохової плодожерки та горохового зерноїда, як шкідників генеративних органів гороху, а також заходи з обмеження їх чисельності і шкідливості.

Місце, умови та методика проведення досліджень.

Дослідження проводились впродовж 2005 - 2008 років у лабораторії ентомології Інституту захисту рослин УААН та на дослідному полі Білоцерківського національного аграрного університету (БНАУ). Вивчення біологічних особливостей, сезонної і багаторічної динаміки чисельності горохової плодожерки та горохового зерноїда на посівах гороху здійснювали за апробованими методиками провідних фахових науково-дослідних установ (Б.В. Добровольский, 1969; В.Ф. Палий, 1970; К.К. Фасулати, 1971; И.В. Бабчук, В.Г. Григоренко и др., 1981; В.П. Омелюта, І.В. Григорович та ін., 1986; М.М. Доля, Й.Т. Покозій та ін., 2004). Польові досліди закладали згідно загальноприйнятих методик (Ф. Вагнер, 1965; К.А. Гар, 1963; Б.А. Доспехов, 1985; С.О. Трибель, Д.Д. Сігарьова, М.П. Секун, О.О. Іващенко та ін., 2001).

Визначення віків личинок горохового зерноїда та гусені горохової плодожерки здійснювали у лабораторних умовах ІЗР УААН за спеціальними методиками (І.Д. Шапіро, Н.О. Вілкова, 1987; О. П. Кришталь, О. Й. Петруха, 1949), використовуючи при цьому бінокуляр МБС-10 з окулярмікрометром.

Статистичну обробку одержаних даних проводили методом дисперсійного аналізу (Б.А. Доспехов, 1985) з використанням комп'ютерної програми Microsoft® Office Excel 2003.

Результати досліджень.

Особливості біології горохової плодожерки.

Дослідження життєвого циклу та сезонної динаміки чисельності горохової плодожерки є науковою основою прогнозування її шкідливості та проведення ефективного захисту культури, тому уточнення біологічних особливостей фітофага на посівах гороху в сучасних умовах виробництва є надзвичайно актуальним.

Встановлено, що заселення посівів гороху, зазвичай, розпочиналось в I декаді червня, за середньодобової температури повітря +14,8…+15,7 єС (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Сезонна динаміка льоту горохової плодожерки на посівах гороху (Київська обл., дослідне поле БНАУ, 2006-2008 рр.)

Винятком був 2007 рік, коли перші імаго горохової плодожерки на культурі відмічено вже на початку III декади травня за середньодобової температури повітря +24,8 єС, що майже на два тижні раніше попереднього вегетаційного періоду. Найбільша щільність популяції шкідника спостерігалася за температури повітря +18…+ 20 °С та вологості повітря 70 - 80 % в I-III декадах червня.

При співставленні динаміки чисельності горохової плодожерки в 2006 - 2008 рр. з фенологією гороху виявлено, що перші метелики шкідника на посівах спостерігалися ще у фазу «стеблування». Однак, інтенсивний їх літ розпочинався переважно з початком цвітіння рослин культури. Так, у фазу «масового цвітіння» сукупність відловлених дорослих особин становила в середньому 105,3 екз./коритце за 5 діб, що в 3,0 та 1,5 рази перевищувало їхню щільність у фази «початку цвітіння» і «утворення бобів» (табл. 1).

Таблиця 1. Багаторічна динаміка чисельності горохової плодожерки за фенофазами культури (Київська обл., дослідне поле БНАУ, 2006-2008 рр.)

Фенофаза	Чисельність, екз./коритце за 5 діб	Частка, %
	2006 р.	2007 р.	2008 р.	середнє
Стеблування	5,5	12,0	5,0	7,5	2,8
Бутонізація	12,0	41,0	24,5	25,8	9,8
Початок цвітіння	33,0	30,0	44,0	35,7	13,5
Масове цвітіння	92,0	95,0	129,0	105,3	39,9
Утворення бобів	82,5	73,0	60,0	71,8	27,2
Налив насіння в бобах	20,5	18,0	14,0	17,5	6,6
?	245,5	269,0	276,5	263,7	100,0

Результати обліків та спостережень за фенологією горохової плодожерки, а також дослідження впливу середньодобової температури повітря і опадів на біологію шкідника дали змогу уточнити орієнтовні гідротермічні індекси розвитку фітофага в Центральному Лісостепу України.

Встановлено, що середня тривалість стадій яйця, гусені та лялечки в 2005-2008 рр. складала відповідно 10,3, 17,3 та 32 доби. При цьому сума ефективних температур, необхідна для їх розвитку, становила 87,5, 156,7 і 137,6 °С відповідно. Загалом, для повного життєвого циклу горохової плодожерки потрібно в середньому 449,0 °С (СЕТ) (табл. 2).

При вивченні особливостей розвитку і вікової структури гусені горохової плодожерки виявлено, що співвідношення особин різних віків змінювалося за роками, залежно від метеорологічних умов вегетаційного періоду та стану культури. Слід відмітити, що на період дозрівання гороху в бобах знаходилось 5,2-12,6 % гусені III-го, 15,1-25,4 % - IV-го та 65,4-84,9 % - V-го віків. В подальшому відсоток особин молодших віків зменшувався. Проте, перед збиранням культури 6,5-12,8 % гусені не встигали завершити свій розвиток і під час зимівлі вони гинули, оскільки життєздатними є лише особини V-го віку.

Таблиця 2. Розвиток горохової плодожерки залежно від погодних умов вегетаційного періоду (Київська обл., дослідне поле БНАУ, 2005-2008 рр. )

Рік	Період
	до появи перших лялечок	лялечки-перші метелики	метелики-перші яйця	яйця-перша гусінь	до виходу розвиненої гусені з бобів	повний цикл розвитку
Середньодобова температура повітря, °С
2005	11,0	12,6	21,3	16,1	17,4	16,9
2006	9,1	14,7	14,8	19,6	20,4	17,4
2007	8,3	15,4	25,1	21,1	21,2	20,7
2008	6,9	13,7	17,0	19,3	18,8	17,2
середнє	8,8	14,1	19,6	19,0	19,5	18,1
Сума опадів, мм
2005	0,0	122,5	0,0	36,1	40,9	199,5
2006	48,6	89,8	44,0	33,1	0,0	166,9
2007	10,9	12,9	0,0	47,0	26,2	86,1
2008	91,0	22,4	0,0	4,3	23,7	50,4
середнє	37,6	61,9	11,0	30,1	22,7	125,7
СЕТ, °С
2005	15,5	137,7	79,0	91,3	156,0	464,0
2006	22,9	147,1	57,4	76,5	145,8	426,8
2007	18,4	139,4	90,8	88,7	157,1	476,0
2008	23,2	126,0	42,2	93,3	167,8	429,3
середнє	20,0	137,6	67,4	87,5	156,7	449,0
ГТК
2005	-	2,4	0,0	1,5	1,1	1,6
2006	-	2,0	2,5	2,1	0,0	1,6
2007	-	0,4	0,0	2,8	0,9	0,9
2008	-	0,5	0,0	0,2	0,7	0,4
середнє	-	1,4	0,7	1,6	0,7	1,1
Тривалість, днів
2005	11	41	7	15	21	84
2006	38	31	12	8	15	66
2007	44	23	6	8	14	51
2008	45	33	6	10	19	68
середнє	34,5	32,0	7,8	10,3	17,3	67,3

Особливості біології горохового зерноїда.

Для раціонального застосування засобів хімічного захисту гороху від горохового зерноїда необхідно скласти прогноз розвитку окремих його стадій, що має забезпечити своєчасність організації обприскування посівів культури та фумігації насіння. Важливе практичне значення має встановлення строків заселення культури та відкладання яєць фітофагом, оскільки після проникнення личинок всередину боба шкідник стає захищеним від дії інсектицидів.

Обліки чисельності горохового зерноїда в 2005-2008 рр. засвідчили, що літ жуків за роками відбувався нерівномірно. Зазвичай, заселення посівів гороху фітофагом розпочиналось на початку III декади травня, за середньодобової температури повітря +17,5…+20,0 єС. Винятком були 2006 та 2007 роки. Так, в 2006 році затяжна весна з частими похолоданнями та опадами затримувала зростання чисельності шкідника. Перші особини на посівах гороху відмічені лише наприкінці I декади червня, за середньодобової температури повітря +14,4 єС. В 2007 році через стрімке потепління у I-III декадах травня (температура повітря перевищувала багаторічну норму на 5-8 єС) зерноїд на посівах гороху відмічений вже на початку II декади травня.

Масовий літ фітофага (рис. 2) спостерігався в II-III декадах червня за середньодобової температури повітря +18…+22 єС. Слід відмітити, що при підвищенні температури збільшувалась інтенсивність заселеності посівів шкідником.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Сезонна динаміка чисельності горохового зерноїда на посівах гороху (Київська обл., дослідне поле БНАУ, 2005-2008 рр.)

На динаміку чисельності горохового зерноїда, крім абіотичних факторів, суттєво впливають і етапи органогенезу культури. Із даних, представлених в таблиці 3, простежується тенденція зростання щільності популяції фітофага до фази «наливу насіння». В середньому за 2005-2008 роки найвища чисельність шкідника відмічалась у фазу «утворення бобів» і складала 56,9 екз./100 помахів сачком, що в 2,8 та 1,4 рази перевищувало показники фаз «бутонізації» та «цвітіння» відповідно. Така закономірність вказує на певне пристосування горохового зерноїда до живлення на горосі, яке проявляється у приуроченості кожної стадії онтогенезу комахи-фітофага до певної фенофази і морфо-фізіологічного стану кормової культури.

Таблиця 3. Багаторічна динаміка чисельності горохового зерноїда за фенофазами культури (Київська обл., дослідне поле БНАУ, 2005-2008 рр.)

Фенофаза	Чисельність, екз./100 помахів сачка	Частка, %
	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	середнє
Стеблування	10,0	3,0	15,3	7,7	9,0	6,6
Бутонізація	15,0	10,0	39,0	18,0	20,5	15,0
Цвітіння	31,5	48,5	52,0	35,5	41,9	30,7
Утворення бобів	50,0	67,5	72,0	38,0	56,9	41,7
Налив насіння в бобах	10,3	8,0	7,0	6,7	8,0	5,9
?	116,8	137,0	185,3	105,9	136,3	100,0

Дослідження впливу метеорологічних умов на біологію горохового зерноїда дало змогу уточнити орієнтовні гідротермічні індекси розвитку фітофага в Центральному Лісостепу України.

Встановлено, що розвиток яєць фітофага триває від 11 до 14 днів, личинок - 32-38, лялечок - 20-24. При цьому середня тривалість повного циклу («яйце - імаго») протягом років досліджень становила 67,5 днів. За нашими даними, сума ефективних температур, що необхідна для розвитку яйця становить 103,2 °С, личинки - 334,9 °С, лялечки - 230,6 °С, а загалом - від яйця до утворення імаго - 668,6 °С (табл. 4).

Як засвідчили результати дослідження, темпи розвитку горохового зерноїда суттєво залежать від середньодобової температури повітря, що підтверджується високим ступенем кореляції (r = -0,82) між сумою ефективних температур та тривалістю сезонного циклу фітофага.

При вивченні особливостей проходження розвитку личинок (їх вікової структури) та лялечок шкідника в насінні гороху протягом 2006-2008 рр. виявлено, що співвідношення стадій фітофага змінювалося за роками залежно від метеорологічних умов вегетаційного періоду. Вирішальним фактором, що визначав тривалість перебігу окремих стадій комахи, була температура повітря. За результатами обліків на період збирання врожаю гороховий зерноїд в насінні гороху знаходився переважно у стадії лялечки (57,9 %), личинки IV-го (40,4 %), рідше - III-го (1,7 %) віків.

Таблиця 4. Розвиток горохового зерноїда залежно від погодних умов вегетаційного періоду (Київська обл., дослідне поле БНАУ, 2005-2008 рр.)

Рік	Період
	до початку заселення	до появи перших яєць	яйця-перші личинки	личинки-перші лялечки	лялечки-перші дорослі особини	повний цикл розвитку
Середньодобова температура повітря, °С
2005	11,7	19,8	16,7	19,1	20,8	18,9
2006	11,7	15,5	20,8	20,2	19,5	20,2
2007	9,8	24,1	20,2	20,7	22,4	21,1
2008	9,9	15,2	18,9	20,2	22,0	20,4
середнє	10,8	18,7	19,2	20,1	21,2	20,2
Сума опадів, мм
2005	122,5	0,7	68,9	24,1	83,2	176,2
2006	122,3	43,4	33,1	46,5	48,6	128,2
2007	22,1	13,3	46,5	58,6	48,8	153,9
2008	122,8	2,4	12,4	56,0	18,0	86,4
середнє	97,4	15,0	40,2	46,3	49,7	136,2
СЕТ, °С
2005	115,3	137,3	94,3	351,9	215,2	661,4
2006	178,6	65,8	108,1	325,2	237,3	670,6
2007	105,9	183,8	112,2	323,0	238,9	674,1
2008	112,7	87,7	98,0	339,6	230,8	668,4
середнє	128,1	118,7	103,2	334,9	230,6	668,6
ГТК
2005	-	0,0	2,9	0,3	2,0	1,3
2006	-	2,3	1,6	0,7	1,0	1,0
2007	-	0,4	2,1	0,9	1,1	1,2
2008	-	0,1	0,6	0,8	0,4	0,7
середнє	-	0,7	1,8	0,7	1,1	1,1
Тривалість, днів
2005	49	14	14	38	20	72
2006	71	12	10	34	24	68
2007	64	13	11	32	21	64
2008	68	17	11	34	21	66
середнє	63,0	14,0	11,5	34,5	21,5	67,5

Агротехнічні заходи обмеження шкідливості горохової плодожерки та горохового зерноїда.

Чергування культур у сівозміні.

Останніми роками в більшості господарств недотримуються основних вимог агротехніки, при цьому відбувається порушення науково-обґрунтованого чергування культур в сівозміні, коли культура вирощується на одному полі два і більше років. За таких обставин, вивчення впливу різних попередників на чисельність та шкідливість горохової плодожерки та горохового зерноїда є надзвичайно актуальним.

Встановлено, що при 2-річному вирощуванні гороху на одному і тому ж полі пошкодженість рослин гороховою плодожеркою збільшувалася в 1,8-2,1 рази. Подібна ситуація складалася і з гороховим зерноїдом, проте, через високу здатність до розселення дорослої стадії шкідника, зростання заселеності насіння культури на ділянках з повторними посівами відбувалося в середньому лише на 6,9 - 7,0 %.

При проведенні аналізу заселеності рослин культури на різній відстані від краю поля відмічено, що щільність популяції шкідників генеративних органів гороху при віддаленні на 200 м знижувалася в середньому на 41,9-51,4 %.

Строки сівби.

Виявлено, що гороховою плодожеркою та гороховим зерноїдом пошкоджується горох усіх строків сівби. Проте, за ранньої сівби культури шкідливість горохової плодожерки знижується в 1,5-1,9 рази, а горохового зерноїда - навпаки, зростає на 2,7-5,5 %, порівняно з середніми та пізніми строками.

Норми висіву.

Планування норм висіву насіння ґрунтується на очікуваній густоті стояння рослин, яка значною мірою формує мікроклімат агроценозу, що істотно впливає на чисельність і шкідливість горохової плодожерки та горохового зерноїда.

При збільшенні норми висіву гороху спостерігалося збільшення заселеності бобів гусінню горохової плодожерки. Однак, за рахунок підвищення загальної кількості бобів та насіння на одиниці площі частка пошкоджених генеративних органів зменшувалась. Так, на варіанті з нормою 1,5 млн насінин/га шкідливість фітофага в середньому за два роки знижувалась на 3,2 %, порівняно з 0,5 млн насінин/га.

Аналогічна картина спостерігалася і з гороховим зерноїдом, проте різниця в пошкодженні між першими двома нормами висіву (0,5 та 1,0 млн насінин/га) практично знаходилась в межах похибки досліду. Загалом, за найвищої густоти рослин гороху заселеність насіння личинками шкідника зменшувалась на 5,3 %.

Стійкість різних сортів гороху проти горохової плодожерки та горохового зерноїда.

Виведення та впровадження в практику стійких сортів та гібридів сільськогосподарських культур є одним з найбільш радикальних і екологічно безпечних заходів у захисті рослин від хвороб та шкідників. Зважаючи на це, особливо актуальною є оцінювання сучасного асортименту сортів гороху на стійкість проти горохового зерноїда та горохової плодожерки.

За результатами обліків чисельності в 2006-2008 рр. відмічено різний ступінь заселеності рослин гороху гороховою плодожеркою. Максимальне пошкодження насіння шкідником в 2006 та 2008 роках відмічено на сорті Універ (15,4-16,2 %), в 2007 р. - Комбайновий-1 (16,0 %), а найменше - у 2007 році на сортах: Зоряний та Мілєнніум (2,9 %), в 2008 р. - Елегант (1,9 %).

Оцінювання стійкості сортів гороху проти горохової плодожерки проведено на основі даних пошкодженості рослин. Стійкими проти шкідника (бал 7-6) виявилися сорти Елегант, Ароніс, Берсерк, Зоряний, Мілєнніум та Світязь.

При проведенні визначення шкідливості фітофага на горосі встановлено, що різниця непошкодженої та пошкодженої маси насіння по сортах в середньому становила 43 %. Найвищий коефіцієнт шкідливості комахи відмічено на сорті Йезеро (59,8 %), а найнижчий - Вінець (16,1 %). Однак, при врахуванні пошкодженості рослин, найбільшими втратами врожаю вирізнялися сорти Універ, Комбайновий-1 та Банан.

Встановлено, що заселеність гороху гороховим зерноїдом сильно варіює по сортах в різні роки. Так, найбільша щільність личинок шкідника в 2006 році відмічена на сорті Грант (85,5 %), а в 2007 та 2008 роках - Зоряний (79,2 % та 45,6 % відповідно). Найменше пошкоджувались фітофагом у 2006 році сорт Універ (70,8 %), в 2007 р. - Берсерк (21,6 %), а в 2008 р. - Світ (7,1 %).

При проведенні оцінювання стійкості сортів гороху до заселення фітофагом всі зразки характеризувалися високою пошкодженістю насіння, яка змінювалася в межах 5-7 балів. В середньому за 3 роки середньостійкими (бал стійкості 4) виявилися лише 2 сорти (Світ та Готівський).

Виявлено, що коефіцієнт шкідливості горохового зерноїда на різних сортах гороху коливався в межах 11,2-34,2 %, що пов'язане з різною сприйнятливістю до пошкодження шкідником. Так, найбільш чутливими до заселеності фітофагом були сорти Зоряний, Мілєнніум, Універ, Плутон та Грант, величина зниження врожаю яких в середньому становила 19,3-21,2 %. Найменшими втратами характеризувалися сорти Явор, Готівський та Елегант - 5,3-7,4 %.

Контроль чисельності горохового зерноїда та горохової плодожерки на посівах гороху.

Визначення ефективності дії сучасних препаратів проти горохового зерноїда та горохової плодожерки здійснювали впродовж 2005-2008 рр. Для проведення досліджень використовували інсектициди із групи неонікотиноїдів - Актара 25 WG, в.г. (д.р. тіаметоксам), синтетичних піретроїдів - Карате Зеон 050 CS, мк.с. (д.р. лямбда-цигалотрин), комбінованих інсектицидів - Енжіо 247 SC, к.с. (д.р. тіаметоксам + лямбда-цигалотрин) та Нурел Д, 55 % к.е. (д.р. циперметрин + хлорпірифос).

Обприскування рослин гороху інсектицидами проти горохового зерноїда та горохової плодожерки проводили, базуючись на даних моніторингу їх чисельності (маршрутні обстеження, використання коритець із шумуючою мелясою) і фенологічних спостережень.

Дослідження засвідчили, що найбільш ефективним проти горохового зерноїда виявився інсектицид Нурел Д (1,0 л/га). Перевищення над показником технічної ефективності Енжіо 247 SC (0,18 л/га), Карате Зеону 050 CS (0,20 л/га) та Актари 25 WG (0,12 кг/га) становило 3,2, 5,5 і 10,6 % відповідно (табл. 5).

Таблиця 5. Ефективність обприскування посівів гороху інсектицидами проти горохового зерноїда (Київська обл., дослідне поле БНАУ, 2005-2007 рр.)

Варіант	Норма витрати, л, кг/га	Щільність личинок, екз. /100 насінин	Технічна ефективність, %	Маса 1000 насінин, г	Урожайність, т/га
Контроль	-	55,3	-	244,0	2,51
Актара 25WG, в.г.	0,08	28,1	49,2	267,9	2,75
	0,10	24,2	56,3	272,2	2,80
	0,12	20,2	63,5	276,2	2,84
Карате Зеон 050 CS, мк.с	0,10	24,5	55,6	277,2	2,86
	0,15	20,4	63,0	281,4	2,90
	0,20	17,3	68,6	285,0	2,94
Енжіо 247 SC, к.с.	0,14	23,0	58,5	281,8	2,91
	0,16	19,4	65,0	285,5	2,95
	0,18	16,1	70,9	289,0	2,99
Нурел Д, 55 %, к.е.	0,50	22,2	59,9	280,4	2,89
	0,75	18,2	67,0	284,2	2,93
	1,00	14,3	74,1	288,2	2,97
НІР05	1,7	2,8	5,0	0,10

Найвищу технічну ефективність проти горохової плодожерки забезпечували інсектициди Нурел Д (1,0 л/га) та Енжіо 247 SC (0,18 л/га). При їх застосуванні щільність гусені шкідника зменшувалася в середньому в 3,5-3,8 рази, порівняно з контролем, що сприяло підвищенню величини збереженого врожаю до 0,41 т/га (табл. 6).

Малоефективним проти горохової плодожерки виявився препарат Актара 25 WG, де смертність фітофага становила лише 22-33 %, що на 36-40 % нижче за варіанти з Нурелом Д та Енжіо 247 SC. Вірогідно це пов'язано з низькою токсичністю тіаметоксаму для представників ряду Lepidoptera.

Таблиця 6. Ефективність обприскування посівів гороху інсектицидами проти горохової плодожерки (Київська обл., дослідне поле БНАУ, 2005-2007 рр.)

Варіант	Норма витрати, л, кг/га	Щільність гусені, екз ./100 бобів	Технічна ефективність, %	Пошкодженість насіння, %	Урожайність, т/га
Контроль	-	27,5	-	13,1	2,51
Актара 25WG, в.г.	0,08	21,4	22,2	9,6	2,67
	0,10	19,6	28,7	9,1	2,71
	0,12	18,4	33,1	8,5	2,75
Карате Зеон 050 CS, мк.с	0,10	11,9	56,7	5,6	2,79
	0,15	10,2	62,9	4,9	2,83
	0,20	8,4	69,5	4,1	2,87
Енжіо 247 SC, к.с.	0,14	11,6	57,8	4,7	2,84
	0,16	9,8	64,4	4,0	2,88
	0,18	7,9	71,3	3,2	2,92
Нурел Д, 55 %, к.е.	0,50	10,4	62,2	4,7	2,82
	0,75	8,9	67,6	4,1	2,86
	1,00	7,3	73,5	3,4	2,91
НІР05	1,1	2,9	0,8	0,11

Ефективність обприскування посівів гороху проти горохового зерноїда та горохової плодожерки залежить від своєчасності його проведення. При цьому, для правильного застосування засобів захисту необхідно враховувати строки, ступінь заселення культури шкідниками, стадії онтогенезу комах, погодні умови.

Встановлено, що за одноразового застосування інсектициду Енжіо 247 SC (0,18 л/га) проти горохового зерноїда, найвища технічна ефективність одержана у фазу «масового цвітіння» - 75,6 %. При цьому, перевищення над смертністю фітофага за обробки рослин у фази «бутонізації» та «утворення бобів» становило 13,4 і 26,9 % відповідно. Найвища загибель гусені горохової плодожерки відмічена за внесення інсектициду у фазу «утворення бобів» - 75,2 %, що на 65,4 % і 17,9 % вище за обприскування у фази «бутонізації» та «масового цвітіння» гороху відповідно (табл. 7). Дворазове застосування препарату у фази «масового цвітіння» та «утворення бобів» забезпечило підвищення смертності фітофагів до 96,7-97,6 %.

Аналіз насіння гороху засвідчив зменшення його пошкодженості шкідниками за одноразового застосування інсектициду в середньому в 2,6-2,9, а дворазового - в 14,2-23,1 рази, що сприяло збереженню урожаю в межах 0,31-0,49 та 0,59-0,68 т/га відповідно.

Таблиця 7. Технічна ефективність інсектициду Енжіо 247 SC проти горохового зерноїда і горохової плодожерки на посівах гороху за різних строків та кратності обприскування (Київська обл., дослідне поле БНАУ, 2006-2008 рр.)

Варіант	Строки* проведення обприскувань за фазами розвитку гороху	Bruchus pisorum L.	Cydia nigricana F.
		щільність личинок, екз./100 насінин	технічна ефективність, %	щільність гусені, екз. /100 бобів	технічна ефективність, %
Контроль	-	53,2	-	30,7	-
Енжіо 247 SC, к.с. - 0,18 л/га	1	20,1	62,2	27,7	9,8
	2	13,0	75,6	13,1	57,3
	3	27,3	48,7	7,6	75,2
	1 + 2	3,1	94,2	11,3	63,2
	1 + 3	4,8	91,0	5,8	81,1
	2 + 3	1,3	97,6	1,0	96,7
НІР05	1,3	-	1,0	-

*Примітка: 1 - бутонізація, 2 - масове цвітіння, 3 - утворення бобів.

Окрім дослідження ефективності інсектицидів проти шкідників генеративних органів гороху в 2007-2008 рр., проводились також випробування біологічних засобів захисту. Для цього використовували дворазові обприскування посівів гороху з інтервалом в 7 діб, починаючи з фази «масового цвітіння» культури.

Встановлено, що найвища смертність гусені горохової плодожерки зафіксована на варіанті із застосуванням Лепідоциду (2,0 л/га) - 62,3 %, а горохового зерноїда - Бітоксибациліну (47,1 %) з нормою 4,0 л/га.

Як свідчать результати досліджень, обприскування рослин гороху біопрепаратами сприяло зниженню пошкодженості насіння гороховою плодожеркою на всіх варіантах досліду в 1,5-3,0, гороховим зерноїдом - 1,4-1,9 рази та підвищенню величини збереженого врожаю культури на 0,09-0,22 т/га.

Економічна ефективність хімічного захисту посівів гороху від горохової плодожерки та горохового зерноїда.

Економічно обґрунтовано, що обприскування посівів гороху інсектицидами Нурел Д, 55 % к.е. (1,0 л/га) та Енжіо 247 SC, к.с. (0,18 л/га) проти горохової плодожерки та горохового зерноїда дало змогу запобігти втратам врожаю насіння на рівні 0,69-0,85 т/га, порівняно з контролем. Зокрема, перевищення над еталоном (Карате Зеон 050 CS, мк.с. - 0,15 л/га) становило 0,14-0,30 т/га, що забезпечило одержання додаткового прибутку в розмірі 151-391 грн./га та підвищенню рентабельності вирощування культури на 2,6-13,0 %.

горох шкідник захист фітофаг

Висновки

За результатами проведених досліджень в Центральному Лісостепу України уточнено особливості біології горохового зерноїда і горохової плодожерки в агробіоценозі горохового поля, вивчено ефективність агротехнічного, біологічного та хімічного захисту гороху від цих шкідників.

1. Щільність популяції горохового зерноїда на посівах гороху мала тісний зв'язок з фенофазами культури. Так, найвища чисельність фітофага спостерігалася у фазу «утворення бобів» і в середньому складала 49,0 екз./100 помахів сачком, тоді як в фази «бутонізації» та «цвітіння» вона була меншою в 2,8 і 1,4 рази відповідно.

2. Масовий літ імаго горохової плодожерки відмічався в I-III декадах червня, що співпадало з фазою «масового цвітіння» гороху. В цей період чисельність метеликів фітофага становила в середньому 105,3 екз./коритце за пентаду, що в 3,0 і 1,5 рази вище відповідного показника фаз «початку цвітіння» та «утворення бобів».

3. Розвиток стадій горохового зерноїда суттєво залежав від величини середньодобової температури повітря. Середня тривалість стадій яйця, личинки та лялечки фітофага в 2005-2008 рр. становила 11,5, 34,5 і 21,5 доби. При цьому, сума ефективних температур, необхідна для проходження цих фаз складала 103,2, 334,9 та 230,6 °С відповідно.

4. За збільшення СЕТ та зменшення ГТК спостерігалося зменшення тривалості сезонного циклу розвитку горохової плодожерки. В середньому за роки досліджень тривалість стадій яйця, гусені та лялечки шкідника складала 10,3, 17,3 та 32 доби, а сума ефективних температур для їх розвитку - 87,5, 156,7 і 137,5, °С відповідно.

5. Під час зимівлі в поверхневому шарі ґрунту гине до 24,0 % гусені горохової плодожерки, а при загортанні коконів на глибину 15-20 см смертність фітофага збільшується до 77,5-96,5 %.

6. Протягом зимового періоду в опалому насінні гороху на поверхні ґрунту та під рослинними рештками гине лише 12,8-29,3 % жуків горохового зерноїда. Однак, при загортанні заселеного шкідником насіння на глибину 15-20 см смертність фітофага зростає до 86,2-97,8 %.

7. Вирощування гороху в сівозміні після озимої пшениці, цукрових буряків, кукурудзи сприяло зменшенню шкідливості горохової плодожерки в 1,8-2,1 рази, а горохового зерноїда - на 6,9-7,0 % та підвищенню врожайності на 0,63-0,87 т/га, порівняно з повторними посівами культури.

8. За сівби гороху в оптимально ранні строки заселеність бобів культури гороховою плодожеркою знижувалася в середньому в 1,5-1,9 рази, порівняно з посівами середніх та пізніх строків, що загалом сприяло збільшенню врожайності насіння на 0,24-0,71 т/га.

9. Підвищення норми висіву гороху до 1,5 млн насінин/га призводило до збільшення загальної кількості насіння і, відповідно, до зменшення його пошкодженості гороховою плодожеркою та гороховим зерноїдом на 1,6-5,3 %, що забезпечило приріст урожайності в межах 0,47-1,41 т/га.

10. Найбільш чутливими до пошкодження гороховим зерноїдом були сорти Зоряний, Мілєнніум, Універ, Плутон та Грант, зниження врожаю яких в середньому становило 19,3-21,2 %. Найменшими втратами характеризувалися сорти Явор, Готівський та Елегант - 5,3-7,4 %.

11. Найвищий коефіцієнт шкідливості горохової плодожерки відмічено на сортах Мілєнніум та Йезеро (58,3-59,8 %), а найнижчий - на сорті Вінець (16,1 %). При врахуванні пошкодженості рослин, найменше зниження врожаю спостерігалось на сортах Берсерк, Ароніс, Елегант, Вінець - 0,9-1,3 %.

12. Одноразове застосування інсектицидів Енжіо 247 SC (0,18 л/га), Нурел Д (1,0 л/га) та Карате Зеон 050 CS (0,20 л/га) проти горохового зерноїда та горохової плодожерки забезпечувало 69-74 % загибелі личинок шкідників та зменшення пошкодженості насіння в 3,2-4,1 рази. При цьому, величина збереженого урожаю в середньому становила 0,36-0,48 т/га.

13. Пролонгація захисної дії інсектициду Енжіо 247 SC за рахунок дворазового обприскування посівів культури у фази «масове цвітіння» та «утворення бобів» забезпечувала зниження заселеності насіння личинками фітофагів до 0,4-1,3 % та підвищення величини збереженого врожаю до 0,68 т/га, порівняно з контролем.

14. В Центральному Лісостепу України застосування інсектицидів Нурел Д, 55 % к.е. (1,0 л/га) та Енжіо 247 SC, к.с. (0,18 л/га) забезпечувало надійний та економічно виправданий захист рослин гороху від пошкодження гороховим зерноїдом і гороховою плодожеркою. За виробничої перевірки у дослідних варіантах чисельність шкідників зменшувалась в 3-5 разів, величина збереженого врожаю зростала до 0,14-0,30 т/га, що сприяло одержанню додаткового прибутку в розмірі 151-391 грн./га.

Пропозиції виробництву

Для захисту врожаю гороху від пошкодження гороховим зерноїдом та гороховою плодожеркою в Центральному Лісостепу України необхідно:

- дотримуватися науково-обґрунтованого чергування культур в сівозміні;

- вирощувати відносно стійкі сорти гороху: Елегант, Готівський, Вінець, що рекомендовані для зони Лісостепу України;

- сівбу культури проводити в оптимально ранні строки з нормою висіву 1,5 млн насінин/га;

- проводити моніторинг чисельності горохового зерноїда та горохової плодожерки в травні-червні для встановлення строків заселення і ступеня загрози посівам гороху;

- за чисельності горохового зерноїда та горохової плодожерки на рівні ЕПШ (2-3 екз./10 помахів сачком та 40 екз./коритце відповідно) достатньо обмежитися одноразовим застосуванням препаратів Карате Зеон 050 CS, мк.с. (0,20 л/га) чи Енжіо 247 SC, к.с. (0,18 л/га) у фазу масового цвітіння;

- у випадку перевищення щільності популяції горохового зерноїда та горохової плодожерки рівня ЕПШ рекомендується дворазове обприскування посівів гороху інсектицидом Енжіо 247 SC, к.с (0,18 л/га) у фази «масового цвітіння» і «утворення бобів».

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кнечунас С.В. Ефективність інсектицидів проти горохової плодожерки та горохового зерноїда / С.В. Кнечунас // Захист і карантин рослин : міжвідомчий тематичний науковий збірник. - 2007. - Вип. 53. - С. 70-74.

2. Кнечунас С.В. Проти горохової плодожерки і горохового зерноїда. Ефективність сучасних інсектицидів та особливості їх застосування / С.В. Кнечунас // Карантин і захист рослин. - 2008. - № 7. - С. 8-10.

3. Кнечунас С.В. Вплив агротехнічних заходів на шкідливість горохової плодожерки та горохового зерноїда / С.В. Кнечунас // Карантин і захист рослин. - 2008. - № 9. - С. 16-17.

4. Федоренко В. П. Шкідливість горохового зерноїда в умовах Центрального Лісостепу України та обґрунтування строків виконання захисних заходів / В. П. Федоренко, С.В. Кнечунас // Карантин і захист рослин. - 2009. - № 7. - С. 8-10. (Особистий внесок здобувача 80 %. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю).

5. Кнечунас С.В. Ефективність дії інсектицидів проти шкідників генеративних органів гороху : тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції молодих учених та спеціалістів [«Сучасні методи захисту рослин від шкідливих організмів»], (Київ, 2-5 жовт. 2006 р.) / Інст. захисту росл. УААН. - К. : Колобіг, 2006. - С. 39-40.

6. Кнечунас С.В. Вплив агротехнічних заходів захисту на чисельність та пошкодженість гороху гороховою плодожеркою (LEPIDOPTERA: TORTRICIDAE) : тези доповідей VII з'їзду Українського ентомологічного товариства, (Ніжин, 14-18 серпня 2007 р.). - Ніжин : Наука-Сервіс, 2007. - С. 56.

7. Кнечунас С.В. Пошкодженість сортів гороху основними шкідниками генеративних органів гороху : тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції молодих учених та спеціалістів [«Інтегрований захист рослин в Україні»], (Київ, 3-5 грудня 2008 р.) / Інст. захисту росл. УААН. - К. : Колобіг, 2008. - С. 59-61.

8. Кнечунас С.В. Вредоносность гороховой плодожорки и гороховой зерновки на разных сортах гороха в условиях Центральной Лесостепи Украины : материалы Международной научно-практической конференции [«Интегрированная защита полевых культур»], (Бэлць, 18-19 июня 2009 г.) / Министерство с.-х. и пищевой пром. Рес. Молдовы, Академия наук Рес. Молдовы, Научно-прак. инст. растениевод...