Формування продуктивних ознак тварин поліської м'ясної породи залежно від генотипу у зоні з різним рівнем радіаційного забруднення

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

06.02.01 - розведення та селекція тварин

ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНИХ ОЗНАК ТВАРИН ПОЛІСЬКОЇ М'ЯСНОЇ ПОРОДИ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕНОТИПУ У ЗОНІ З РІЗНИМ РІВНЕМ РАДІАЦІЙНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

КОБИЛІНСЬКА АНТОНІНА МИКОЛАЇВНА

с. Чубинське, Київської області - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

м'ясний продуктивність радіаційний опромінення

Актуальність теми. Основна проблема розвитку м'ясного скотарства у радіаційно забрудненій зоні полягає у використанні пасовищ і сіножатей протягом основного циклу вирощування. При цьому необхідно враховувати генетичні особливості м'ясних порід.

Однією з найперспективніших і найпоширеніших порід у даному регіоні є поліська м'ясна. Тому, важливо оцінити відгодівельні і м'ясні якості у нащадків плідників різних ліній поліської м'ясної породи в зоні радіаційного забруднення земель Полісся.

Одним з найсуттєвіших чинників, які стримують впровадження технологій м'ясного скотарства в зоні Полісся, є недостатнє вивчення впливу генотипових та паратипових факторів на формування м'ясної продуктивності, екстер'єрних особливостей племінного молодняку поліської м'ясної породи в зоні з різним рівнем радіаційного забруднення.

Погіршення екологічної ситуації в Україні зумовлює актуальність вивчення можливості безпечного ведення тваринництва й одержання якісної продукції харчування на територіях, що зазнали підвищеного техногенного впливу. У періодичній літературі є суперечливі повідомлення про вплив радіаційного забруднення на організм тварин Б.С. Прістер (1997), М.В. Зубець, Г.О. Богданов, Г.Т. Шкурин (1998), В.П. Славов (1997), В.И. Смоляр (1997), И.М. Трахтенберг (1997), V.B. Nesterenko, V.I. Babenko (2004). В зв'язку з цим зазначена проблема є актуальною, її вирішення має певне теоретичне i практичне значення. Це зумовило науковий пошук i вибір напрямку даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин НААН: „Розробити популяційно генетичні методи створення вітчизняних симентальської і південної та удосконалення української і поліської м'ясних порід великої рогатої худоби" (номер державної реєстрації 0107U005149, 2006-2010 рр).

Мета та завдання досліджень. Метою роботи було вивчення формування м'ясної продуктивності та дослідити вплив радіаційного опромінення на організм молодняку поліської м'ясної породи. Для виконання завдання передбачалось вивчити:

- особливості росту і розвитку молодняку;

- лінійний ріст та екстер'єрно-конституційні особливості;

- забійні та м'ясні якості бугайців;

- масу та вихід шкури;

- морфологічний та сортовий склад півтуш;

- розвиток внутрішніх органів;

- хімічний склад найдовшого м'язу спини і печінки;

- концентрацію ¹³⁷Cs в продуктах забою та кормах;

- вміст солей важких металів в найдовшому м'язі спини та печінці бугайців;

- морфологічні та біохімічні показники крові;

- визначення економічної ефективності вирощування молодняку.

Об'єкт дослідження. Молодняк різних ліній та плідників поліської м'ясної породи на територіях з різним рівнем радіаційного забруднення Полісся.

Предмет дослідження. Ріст та розвиток молодняку, забійні та продуктивні якості, морфологічний склад м'яса, показники крові.

Методи досліджень. Зоотехнічні (взяття лінійних промірів та визначення індексів будови тіла тварин, вивчення динаміки живої маси); морфологічні (забійні якості, маса внутрішніх органів, сортовий склад півтуш, маса шкури); біологічні (морфологічні та біохімічні показники крові); хімічні (хімічний склад найдовшого м'язу спини та печінки); радіологічні (визначення ¹³⁷Cs та солей важких металів (Pb, Cd) в продуктах забою); статистичні (визначення середніх величин та їх похибки).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у двох господарствах Житомирщини, які знаходяться на територіях з різним рівнем радіаційного забруднення, визначено вплив генотипових та паратипових факторів на формування м'ясної продуктивності, екстер'єрних особливостей племінного молодняку. Дано комплексну оцінку м'ясної продуктивності та забійних якостей нащадків плідників різних ліній поліської м'ясної породи.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень доведена доцільність використання молодняку ліній Лайнера 65 та Каскадера 530 поліської м'ясної породи на територіях з різним рівнем радіаційного забруднення Полісся. Отримані дані використані при складанні Держплемреєстру поліської м'ясної породи, співавтором якого є дисертант, при розробці Комплексної Програми розвитку агропромислового комплексу Житомирської області у 2009 - 2010 роках та на період до 2015 року, (акти впровадження від 12 жовтня 2010 року).

Особистий внесок здобувача полягає в безпосередній організації і проведенні досліджень, виробничій перевірці результатів досліджень, біометричному опрацюванні отриманих експериментальних даних. Уточнення методичних підходів і теоретичних положень, аналіз та узагальнення результатів досліджень проведено разом з науковим керівником.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на: засіданнях відділу і вченої ради та кординаційно-методичних нарадах ІРГТ НААН в 2006-2009 роках, щорічних тематичних комісіях з питань тваринництва ІСГП НААН (м. Житомир 2006-2009 роках), обласних семінарах за участю керівників та спеціалістів господарств, на VII конференції молодих учених та спеціалістів (с. Чубинське, ІРГТ 2009 р).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в журналах, міжвідомчих наукових тематичних збірниках, матеріалах конференцій. Всього за темою дисертаційної роботи у фахових виданнях опубліковано десять наукових праць, з них вісім одноосібно.

Структура та об'єм роботи. Дисертаційну роботу викладено на 149 сторінках комп'ютерного тексту. Вона містить: вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву. Список використаної літератури нараховує 252 джерела, із них 21 іноземною мовою, 28 таблиць, 2 додатки, 1 рисунок.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи виконано впродовж 2006-2009 років. Дослідження проводились у двох господарствах Житомирщини: племзаводі СТОВ “Тетірське” Червоноармійського району та племрепродукторі ПОСП “Зірка” Ємільчинського району. Радіаційна забрудненість земель становила - до 5 Кі/км² в СТОВ “Тетірське” та - 5-10 Кі/км² ПОСП “Зірка”.

Схема науково-виробничого досліду наведена в таблиці 1.

1. Схема науково-виробничого досліду

Ріст і розвиток молодняку. В результаті проведених досліджень можна стверджувати, що жива маса у новонароджених теличок та бугайців племзаводу була вищою, порівняно з племрепродуктором (табл. 2). Ця перевага збереглася і в подальші вікові періоди. Так, різниця за живою масою теличок лінії Лайнера 65 становила: при народженні - 2,7 кг (Р<0,001); 6 місяців - 13,5 (Р<0,05); 9 місяців - 12,1 (Р<0,05); 12 місяців - 20,0 (Р<0,001); 15 місяців - 18,0 (Р<0,001); 18 місяців 13,0 (Р<0,001). Відповідно, у бугайців лінії Лайнера 65 в тій же послідовності: 1,8 кг (Р<0,001); 16,8 (Р<0,001); 11,0 (Р<0,001); 19,0 (Р<0,001); 20,0 (Р<0,001); 16,0 (Р<0,001). Лінії Каскадера 530, в тій же послідовності: жива маса теличок при народжені - 2,5 кг (Р<0,05); 6 місяців - 5,4 (Р<0,05); 9 місяців - 26,1 (Р<0,001);12 місяців - 2,0; 15 місяців - 3,0; 18 місяців - 2,0 кг при недостовірній різниці. Відповідно, у бугайців: 4,3 кг (Р<0,001); 15,9 (Р<0,001); 16,8 (Р<0,001); 2,0; 2,0 (Р>0,001); 5,0 кг. Результати наших досліджень показали, що бугайці та телички у СТОВ «Тетірське» мали значно вищі середньодобові прирости, в порівнянні з ровесниками ПОСП «Зірка», що обумовлено кращими умовами утримання і годівлі в племзаводі (табл. 3). Найбільший середньодобовий приріст був у підсисний період у нащадків плідника Зевса 0322 лінії Лайнера 65; ПОСП «Зірка»: у нащадків Норда 1635. Абсолютний приріст тварин, від народження до 18 місяців лінії Лайнера 65 племзаводу був вищим, в порівнянні з ровесниками племрепродуктора. Найвища відносна швидкість росту молодняку в обох господарствах спостерігалася в період, від народження до 3 місяців. З віком цей показник у теличок та бугайців знизився.

Лінійний ріст та екстер'єрно-конституційні особливості. Аналіз проведених досліджень свідчить, що тварини у племзаводі за більшістю промірів будові тіла переважали своїх ровесників із племрепродуктора. За висотними промірами протягом всього періоду вирощування спостерігалася перевага тварин лінії Лайнера 65 СТОВ «Тетірське», в порівняні до аналогів такого ж періоду ПОСП «Зірка». Кращим розвитком грудей у глибину та ширину вирізнялись бугайці у 18-ти місячному віці лінії Лайнера 65 СТОВ «Тетірське», в порівнянні із своїми ровесниками ПОСП «Зірка»: на 3,9 та 2,9 см (Р<0,001). Задня третина тулуба характеризується широтними промірами у клубах, сідничних горбах та довжиною заду, що вказує на розвиток задньої третини тулуба, з якої отримують найкращі сорти м'яса. Найкращий розвиток задньої частини мали телички та бугайці у 15 і 18 місяців лінії Лайнера 65 племзаводу, в порівнянні до тварин іншого господарства. У теличок перевага була за шириною в клубах на 0,7 і 1,8 см, у бугайців - 2,0, 3,7 см; шириною в сідничних горбах: 0,1, 1,7 і 1,0, 4,7 см; довжиною заду: 5,8, 5,3, і 6,9, 8,3 см (Р<0,001). Для тварин м'ясних порід характерними ознаками екстер'єру є глибокі та широкі груди. Найкращий розвиток спостерігається у теличок та бугайців у 18-ти місячному віці по двох господарствах. У СТОВ «Тетірське» лінії Лайнера 65 становили: 173,8 та 180,6 см, лінії Каскадера 530 - 171,3 і 177,2 см. У ПОСП «Зірка»: 171,2, 176,8 та 172,5, 178,5 см. За проміром обхвату п'ястка, у тварин обох ліній суттєвої різниці не виявлено.

2. Жива маса нащадків плідників різних ліній поліської м'ясної породи, (М ± m)

Маса та вихід шкури. Всі шкури бугайців поліської м'ясної породи із 18 місячного віку в обох господарствах, відносяться до важкої шкіряної сировини, категорії «бугай важкий». Дослідження показали, що маса шкури у тварин збільшується прямопропорціонально передзабійній живій масі. Більшу передзабійну живу масу мали тварини племзаводу і за основними характеристиками отриманих шкур переважали аналогів племрепродуктора. Найкращі показники виявлено у нащадків плідника Зевса 0322 лінії Лайнера 65 і становили: маса шкури - 43 кг, вихід шкури - 9,65%; лінії Каскадера 530 у плідника Малахіта 526: 43,0; 9,79. ПОСП «Зірка» у тварин плідника Норда 1635 - 41,8; 9,73 та плідника Гонора 36 - 40,3 кг та 9,34%. У племзаводі «Тетірське», за показниками ширини, довжини та площі превагу мали бугайці л. Лайнера 65, в порівняні з нащадками л. Каскадера 530: на 2,44 см (Р<0,05), 5,51 см (Р<0,01) та 20,52 см² (Р<0,001). У ПОСП «Зірка» бугайці лінії Каскадера 530 мали перевагу за вище згаданими показниками.

Морфологічний та сортовий склад півтуш. В результаті обваловування півтуш встановлено, що бугайці при вірогідній різниці СТОВ «Тетірське» лінії Лайнера 65, за морфологічним та сортовим складом переважали своїх ровесників ПОСП «Зірка» (табл. 5). За масою охолодженої півтуші - на 10,4 кг (Р<0,001), м'якуша - 9,3 кг (Р<0,001) та вмістом вищого ґатунку м'яса на 11,4 кг (Р<0,001). За виходом кісток і хрящів, сухожилок і зв'язок суттєвої різниці не встановлено. Беручи до уваги дві лінії СТОВ «Тетірське», з вірогідною різницею переважали бугайці лінії Лайнера 65, оскільки вони мали вищі показники. За вмістом І та ІІ ґатунків тварини племзаводу поступаються на 3,1 (Р>0,01); 0,9 кг (Р>0,05) на користь племрепродуктора. Вихід кісток і хрящів, сухожилок і зв'язок та втратою м'яса при обваловці туші суттєвої різниці не встановлено і знаходились у межах: 23,7, 3,5 та 1,6 кг. За показниками маси туші, м'якуша, вмісту вищого ґатунку м'яса у племзаводі переважали нащадки плідника Зевса 0322 лінії Лайнера 65, у племрепродукторі: нащадки плідника Норда 1635.

Розвиток внутрішніх органів. При забої бугайців у 18-ти місячному віці було відібрано та проведено зважування внутрішніх органів. Найкраще розвинуті і мали більшу масу нащадки плідника Зевса 0323 лінії Лайнера 65 СТОВ «Тетірське», в порівнянні з нащадками плідника Норда 1635 цієї ж лінії в ПОСП «Зірка». Так, різниця становила: серця - 301,7 г (P<0,001), нирок - 80,3 (P<0,01), печінки - 331,2 (P<0,001), язика - 20,3 (P<0,01). Відповідно, нащадки плідника Моржа 876 лінії Каскадера 530 мали вищу вагу, в порівнянні з тваринами плідника Буша 0323 і становили: 68,9 (P<0,001), 12,4 (P<0,05), 354,3 (P<0,001), 7,5 г (P<0,05). В розрізі двох ліній племзаводу помічено тенденцію до збільшення маси внутрішніх органів бугайців л. Лайнера 65, відповідно: серця - 232,2 (P<0,001), м'ясного відрізу 386,4 (P<0,001), нирок 54,6 (P<0,05), печінки 471,1 (P<0,001), язика 8,8 г (P<0,05). У племрепродукторі найкращі показники у бугайців лінії Каскадера 530, в тій же послідовності: 53,6(P<0,05), 268,4 (P<0,001), 0,2, 298,2 (P>0,001) 3,7 г (P<0,05).

4. Забійні та м'ясні якості бугайців поліської м'ясної породи, (М±m)

5. Морфологічний та сортовий склад півтуш бугайців поліської м'ясної породи, (М±m)

Хімічний аналіз найдовшого м'язу спини та печінки. Об'єктивно судити про харчову цінність м'яса можна за її хімічним складом. При дослідженні хімічного складу найдовшого м'язу спини встановлено, що вміст основних макронутрієнтів - протеїну, жиру, сухої речовини бугайців у двох господарствах суттєво не відрізнявся (табл. 6).

За вмістом вологи та сухої речовини тварини лінії Лайнера 65 мали перевагу на 0,10, протеїну - 0,08 та жиру - 0,06%, лінії Каскадера 530: 0,02, 0,03, 0,01% при недостовірній різниці. У бугайців СТОВ «Тетірське» плідника Зевса 0322 лінії Лайнера 65 відмічено найменший вміст вологи - 75,46, найбільший - сухої речовини - 24,54, протеїну - 22,48 та жиру - 1,10%. За показниками енергетичної цінності 1 кг м'яса, між господарствами, суттєвої різниці не встановлено і відповідно знаходилась в межах: лінії Лайнера 65 - 4,23 - 4,28 та лінії Каскадера 530 - 4,23 - 4,27 МДж/кг. Аналогічна закономірність встановлена і за результатами хімічного аналізу печінки бугайців.

Питома активність ¹³⁷Сs та вміст солей важких металів в продуктах забою. При виробництві тваринницької продукції в зоні радіоактивного забруднення дуже важливо, щоб вона відповідала вимогам допустимих рівнів за вмістом радіонуклідів. Радіаційна забрудненість ¹³⁷Cs була вищою у найдовшому м'язі спини та печінці бугайців у ПОСП «Зірка» лінії Лайнера 65: 42,3 - 44,6 Бк/кг (P<0,001), лінії Каскадера 530 - 39,5 - 46,3 Бк/кг (P<0,001), у печінці: 36,0 - 38,6; 34,3 - 43,0 Бк/кг (P<0,001). Найвищу концентрацію ¹³⁷Cs НМС виявлено у ПОСП «Зірка» лінії Каскадера 530 нащадків плідника Гонора 36: 46,3, та у печінці нащадків плідника Павліна 26 - 43,0 Бк/кг. У СТОВ «Тетірське» плідника Малахіта 526 - 30,5, 29,5 Бк/кг. Встановлено, що досліджені нами продукти тваринництва у господарствах Житомирщини не перевищують ГДК, та значно нижчі за допустимі норми.

Найбільше радіоцезію-137 нагромаджувалось в кормах ПОСП «Зірка». Вищу його концентрацію виявили в грубих кормах: соломі 73,8 та сіні 28,4 Бк/кг (P<0,001). У соковитих: силосі на 28,2, зеленій масі багаторічних трав 33,9, сінажу 17,2 Бк/кг (P<0,001). Найменшу: у зернофуражі племзаводу - 29,6, племрепродукторі - 43,6 Бк/кг. Сумарна забрудненість кормів ¹³⁷Cs в раціоні молодняка була найвищою ПОСП «Зірка» у пасовищний період - 5485, стійловий - 3966,2 Бк/добу, у СТОВ «Тетірське»: 3790, 2677,6 Бк/добу.

Найбільший гамма-фон виявився у приміщеннях, вигулах та пасовищах ПОСП «Зірка»: 30,9; 27,8; 25,0 мкР/год (P<0,001).

Концентрація солей важких металів (свинцю та кадмію) в продуктах забою коливалась в різних кількостях в обох господарствах (табл. 7). Найбільший вміст свинцю виявився в найдовшому м'язі спини бугайців лінії Лайнера 65 СТОВ «Тетірське»: 0,33 - 0,35 мг/кг, лінії Каскадера 530 - 0,26 - 0,31, у печінці: 0,11 - 0,25, 0,14 - 0,17 мг/кг. У ПОСП «Зірка» (НМС): 0,28 - 0,31, 0,17 - 0,38 мг/кг, у печінці - 0,11 - 0,15 і 0,03 - 0,20 мг/кг.

6. Хімічний склад найдовшого м'язу спини бугайців поліської м'ясної породи, (М ± m)

Кількість кадмію, що надходила з кормом до організму піддослідних бугайців була значно меншою. Результати за вмістом свинцю та кадмію в пробах тваринницької продукції свідчать про наявність суттєвих коливань, в межах двох господарств та у нащадків плідників різних ліній, проте без відхилень ГДК.

7. Вміст солей важких металів у продуктах забою бугайців, (М ± m)