D-гіповітаміноз молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі (діагностика, лікування і профілактика)

Аналіз інформативності методів діагностики. Порівняння їх інформативності. З’ясування клініко-біохімічного статусу молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі. Вивчення поширення та етіології D-гіповітамінозу. Методика його терапії та профілактики.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.07.2015
Размер файла 47,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Подобные документы

Размещено на http://www.allbest.ru/

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

16.00.01 - діагностика і терапія тварин

D-ГІПОВІТАМІНОЗ МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ

ХУДОБИ НА ВІДГОДІВЛІ

(ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКА)

ТИШКІВСЬКА НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА

Біла Церква - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Білоцерківському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник -

кандидат ветеринарних наук

Сахнюк Володимир Володимирович,

Білоцерківський національний аграрний університет,

доцент кафедри терапії та клінічної діагностики

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор,

академік УААН

Влізло Василь Васильович,

інститут біології тварин УААН, директор

доктор біологічних наук, професор

Тимошенко Ольга Павлівна,

Харківська державна зооветеринарна академія,

професор кафедри клінічної діагностики та клінічної біохімії

Захист дисертації відбудеться “28” січня 2010 р. о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 у Білоцерківському національному аграрному університеті за адресою: 09117, м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1; навчальний корпус № 1, ауд. № 22.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Білоцерківського національного аграрного університету за адресою: 09117, м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1.

Автореферат розісланий “25” грудня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.П. Чорнозуб

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Патології обміну речовин у молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі присвячені роботи В.І. Левченка (1981, 1984, 1986), Л.А. Тихонюка (1982), І.П. Кондрахіна (1983, 1986), В.Б. Борисевича (1991), О.Ф. Петренка, В.П. Сухоноса (2001) та інших учених, у працях яких всебічно висвітлено порушення D-вітамінного і фосфорно-кальцієвого метаболізму. Проте залишаються недостатньо вивченими питання інформативності показників органічних компонентів сполучної тканини за ранньої діагностики D-гіповітамінозу молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі. відомо, що мінеральні та органічні компоненти сполучної тканини тісно пов'язані між собою, оскільки із маси щільних речовин у середньому 60 % припадає на неорганічні і 40 % - на органічні сполуки. Проте у складі діагностичних схем, які найбільш розповсюджені в умовах виробництва, відсутні біохімічні тести, за якими можна об'єктивно оцінювати стан сполучної тканини. Одним із показників деструктивних процесів у сполучній тканині є рівень вуглеводомістких білків у сироватці крові тварин, але їх зміни за D-гіповітамінозу вивчені недостатньо.

широка розповсюдженість порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини, яка супроводжує розвиток D- гіповітамінозу та остеодистрофії, відсутність адекватної патогенетичної корекції свідчить про те, що ця проблема є актуальною.

Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота є частиною держбюджетної угоди № 1/16 з Міністерством аграрної політики України (номер держреєстрації 0100U001534), яка є складовою галузевої науково-технічної програми УААН “Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні” (завдання 13.01), частиною наукової тематики кафедри терапії та клінічної діагностики Білоцерківського національного аграрного університету (номер держреєстрації 0103U004460), яка була складовою галузевої науково-технічної програми УААН “Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні” (розділ 13-113), та держбюджетних угод № 1/27 з Міністерством аграрної політики України (розділ: Деякі показники сполучної тканини у бичків, хворих на D-гіповітаміноз). З грудня 2005 р. є частиною держбюджетної угоди №1/29, реєстраційний номер 0105U007712 (розділ: Вивчити патогенетичні механізми та розробити діагностичні критерії множинної внутрішньої патології молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі), з вересня 2007 р. - угоди 1/41, реєстраційний номер 0107U007956 (розділ: Механізм розвитку множинної патології у молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі).

Мета роботи - вивчити інформативність методів діагностики, ефективність лікування і профілактики D-гіповітамінозу у молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі.

Для досягнення мети необхідно було розв'язати наступні завдання:

а) вивчити поширення та етіологію D-гіповітамінозу молодняку на відгодівлі;

б) вивчити клініко-біохімічний статус молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі;

в) порівняти інформативність різних методів діагностики D-гіповітамінозу;

г) експериментально обґрунтувати ефективність методів терапії та профілактики D-гіповітамінозу у молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі.

Об'єкт дослідження - патологія D-вітамінного і мінерального обміну.

Предмет дослідження - етіологія, методи діагностики, лікування та профілактики D-гіповітамінозу у молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі.

Методи дослідження - клінічні, біохімічні (загальний кальцій, неорганічний фосфор, активність лужної фосфатази та її ізоферментів - кісткового й кишкового, глікопротеїни, глікозаміноглікани і їх фракції, сіалові кислоти, хондроїтинсульфати, загальний білок, сечовина, креатинін, АсАТ, АлАТ), імуноферментний (25-гідроксихолекальциферол, кальцитонін, паратерин, тироксин, трийодтиронін, тиреотропний гормон гіпофіза).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в експериментальному і теоретичному обґрунтуванні інформативності показників мінерального обміну та сполучної тканини для діагностики D-гіповітамінозу в молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі. На основі дослідження мінерального обміну, функціонального стану печінки, нирок, щитоподібної та прищитоподібних залоз, тиреотропного гормону гіпофіза, а також стану сполучної тканини у молодняку на відгодівлі з'ясовані окремі ланки розвитку D-гіповітамінозу. Вивчено перерозподіл окремих фракцій глікозаміногліканів (ГАГ) за D-гіповітамінозу. Вперше в сироватці крові бичків установлені ліміти показників, що характеризують стан сполучної тканини: глікопротеїнів, загальних хондроїтинсульфатів, фракцій ГАГ. Установлена порівняльна інформативність різних методів діагностики D-гіповітамінозу в молодняку на відгодівлі. Встановлений корелятивний зв'язок між показниками мінерального обміну (загальний кальцій) та рівнем хондроїтинсульфатів у сироватці крові тварин. вивчений гормональний статус бичків на відгодівлі на основі визначення тироксину, трийодтироніну та тиреотропного гормону аденогіпофіза, кальційрегулювальних гормонів - кальцитоніну і паратерину та 25OH D3.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлена інформативність показників мінерального обміну (загального кальцію, неорганічного фосфору), активності лужної фосфатази та її ізоферментів, 25OH D3 та сполучної тканини (глікопротеїнів, сіалових кислот, глікозаміногліканів, хондроїтинсульфатів, фракційного складу глікозаміногліканів) за розвитку D-гіповітамінозу в молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі. Експериментально обґрунтовано ефективність застосування комплексного вітамінного препарату Оліговіт та вітамінно-мінерального преміксу для лікування і профілактики D-гіповітамінозу у молодняку на відгодівлі.

Дисертантка є співавтором методичних рекомендацій “Біохімічні методи дослідження крові тварин” / В.І. Левченко, Ю.М. Новожицька, В.В. Сахнюк та ін. - К., 2004. - 104 с. (розділ “Дослідження обміну вуглеводів”. - с. 44), які затверджені головою Державного департаменту ветеринарної медицини України П.І. Вербицьким 07.10.2004 р.

Особистий внесок здобувача. Авторкою самостійно виконано та узагальнено весь обсяг клініко-експериментальних досліджень. Уміст гормонів (кальцитоніну, ПТГ, 25OH D3, тироксину, трийодтироніну і ТТГ) визначали методом імуноферментного аналізу (ІФА) в науково-дослідній лабораторії новітніх методів досліджень Білоцерківського НАУ спільно зі старшим лаборантом О.Ю. Голуб.

Апробація результатів. Матеріали дисертації доповідались та обговорювались на міжнародних наукових і науково-практичних конференціях: присвяченій 75-річчю заснування факультету ветеринарної медицини (Біла Церква, 2006); “Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування” (Львів, 2007); “Регіональні проблеми екології ветеринарної медицини” (Житомир, 2007); “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2007, 2008); “Новітні досягнення та перспективи ветеринарної медицини” (Харків, 2008); науково-практичній конференції з проблем неінфекційної патології тварин (Біла Церква, 2003); державних: “Сучасні проблеми ветеринарної медицини” (Біла Церква, 2005-2007), “Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (Біла Церква, 2005-2008).

Публікації. Результати експериментальних досліджень викладено у 14 статтях, опублікованих у фахових збірниках: “Віснику Білоцерківського державного аграрного університету” (9), “Науковому віснику Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького” (2), “Збірнику наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії” (1), “Науково-технічному бюлетні Інституту біології тварин УААН і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок” (1), “Віснику Державного агроекологічного університету” (1).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, огляд літератури, вибір напрямів досліджень, матеріали і методи виконання роботи, 6 розділів власних досліджень, узагальнення результатів досліджень та їх аналіз, висновки і пропозиції виробництву, список використаної літератури та додатки. Робота викладена на 173 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 49 таблицями та 6 рисунками. У додатку наведено 7 документів. Список використаної літератури включає 274 найменування, у тому числі 55 - авторів із далекого зарубіжжя.

ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Роботу виконували упродовж 2002-2009 рр. на кафедрі терапії та клінічної діагностики Білоцерківського державного аграрного університету (нині національного). Уміст 25 OH D3 та гормонів у сироватці крові визначали методом ІФА у лабораторії новітніх методів досліджень Білоцерківського НАУ.

Матеріалом для дослідження були клінічно здорові і хворі на D-гіповіта-міноз бички, віком 5-6 та 12-13 міс., які належали ТОВ “Е і М Красива Земля” Черкаської області; ПП “Агрофірма “Розволожжя” та СК ”Агрофірма “Матюші” Київської області; ПП “Радівське” і ТОВ “Маяк” Вінницької області. Порушення умов утримання, структури раціону, відсутність моціону та інсоляції характерні для кожного з господарств, у яких проводили клініко-експериментальні дослідження.

ТОВ “Е і М Красива Земля” спеціалізується на відгодівлі молодняку різних порід (симентальської, чорно-рябої, абердино-ангуської, лебединської, поліської, шароле), який завозили із 132 сільськогосподарських підприємств 14 областей України (у 2001-2004 рр. - 7500 голів). Середньодобові прирости маси тіла на відгодівлі становлять 800-1000 г.

У ПП “Агрофірма “Розволожжя” на відгодівлю ставили молодняк, вирощений у господарстві. Утримання тварин прив'язне, у чотирирядному приміщенні, годівля триразова.

ПП “Радівське” Вінницької області спеціалізується на вирощуванні молодняку великої рогатої худоби чорно-рябої породи та виробництві молока. У господарстві 245 голів молодняку, середньодобові прирости якого становлять 700 г.

ТОВ “Маяк” Вінницької області спеціалізується на вирощуванні і продажу молодняку чорно-рябої породи. У господарстві 2450 голів великої рогатої худоби, у тому числі 750 корів. Утримання молодняку прив'язне, а в теплий період року - на вигулах під накриттям.

СК “Агрофірма “Матюші” спеціалізується на виробництві молока та м'яса. Загальне поголів'я великої рогатої худоби - 1622 гол., із них 610 корів та 578 бичків на відгодівлі. продуктивність молочного стада складає 6583 кг, середньодобовий приріст молодняку великої рогатої худоби - 746 г.

Експериментальну частину роботи виконували за наступним планом:

1) вивчення поширення та етіології D-гіповітамінозу молодняку на відгодівлі;

2) дослідження клінічного статусу молодняку на відгодівлі;

3) вивчення динаміки вуглеводно-білкових біополімерів (глікопротеїнів, глікозаміногліканів та їх фракцій) у молодняку великої рогатої худоби, хворого на D-гіповітаміноз, та після проведеного лікування;

4) з'ясування вмісту загального кальцію і неорганічного фосфору, активності лужної фосфатази та її ізоферментів у сироватці крові хворого молодняку та після проведеного лікування;

5) експериментальне обґрунтування інформативності визначення показників сполучної тканини для діагностики D-гіповітамінозу та контролю за ефективністю лікування і профілактики патології;

6) дослідження лікувально-профілактичної ефективності препарату Оліговіт і вітамінно-мінерального преміксу для молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі.

Під час виконання роботи використовували загальноклінічні та лабораторні методи дослідження.

Стан мінерального обміну у бичків визначали за вмістом у сироватці крові загального та іонізованого кальцію (арсеназо-ІІІ реактивом), неорганічного фосфору (за методом УФ-детекції фосфомолібдатного комплексу), активністю лужної фосфатази та її ізоферментів (за методом Вагнера, Путіліна і Харабуги).

Показники сполучної тканини оцінювали за рівнем глікопротеїнів (ГП) і глікозамінгліканів (ГАГ), визначення яких проводили фракційним методом за І.В. Невєровим та Н.І. Титоренко. фракції глікозаміногліканів визначали за методом Штерна М.Р. зі співавт., хондроїтинсульфати - методом Nemeth-Csoka у модифікації Л.І. Слуцького, рівень сіалових кислот - за уніфікованим методом Гесса. Біохімічні дослідження сироватки крові проводили на напівавтоматичному аналізаторі Stat fax-1904 та спектрофотометрі Specol-11.

вміст активного метаболіту холекальциферолу - 25ОН D3 у сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу з використанням тест-системи “Immundiagnostik”. За його вмістом вивчали ефективність лікувально-профілактичних заходів. Оцінку функціонального стану прищитоподібних залоз проводили за вмістом у сироватці крові паратгормону (паратерину), щитоподібної - кальцитоніну, тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3) та тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ), які визначали методом імуноферментного аналізу, використовуючи тест-системи фірми “Diagnostic System Laboratory” (США).

Для оцінки білкового обміну визначали вміст загального білка (рефрактометрично), білкові фракції (нефелометричним методом), а також рівень сечовини (за реакцією з діацетилмонооксимом) та креатиніну (за реакцією Яффе).

З метою порівняння ефективності різних методів лікування бичків, хворих на D-гіповітаміноз, у ПП “Агрофірма “Розволожжя” був проведений дослід на тваринах віком 12-13 міс. з клінічними ознаками патології. Маса тіла тварин становила в середньому 230-250 кг. На основі клінічних та лабораторних методів дослідження був поставлений діагноз на D-гіповітаміноз. Упродовж періоду дослідження тварин утримували на повноцінному раціоні. до початку лікування та після його завершення були вивчені біохімічні показники крові хворих бичків. Упродовж досліду спостерігали за клінічним станом тварин.

за результатами клінічних та лабораторних досліджень хворі тварини були поділені на три групи - контрольну (4 гол., клінічно здорові) та дві дослідних (хворі). Тваринам першої дослідної групи (10 гол.) з лікувальною метою підшкірно застосовували комплексний вітамінний препарат оліговіт у добовій дозі 100 МО/кг маси тіла вітаміну D3 упродовж 40 днів. До складу препарату входили вітаміни А, D3, В1, В2, В6, В12.

Тваринам другої дослідної групи (19 гол.) щодня упродовж 40 днів згодовували вітамінно-мінеральний премікс виробництва ВАТ ВНП “Укрзооветпромпостач” у добовій дозі 150-200 МО/кг маси тіла (1 г препарату містить вітаміну D3 - 300 МО; вітаміну А - 1000 МО, макро- і мікроелементи).

дослід з профілактики D-гіповітамінозу проводили у СК “Агрофірма “Матюші” на бичках віком 5-6 міс., масою тіла 110-125 кг. Тваринам із комбікормом згодовували вітамінно-мінеральний премікс виробництва ВАТ ВНП “Укрзооветпромпостач” у добовій дозі 40 МО/кг маси тіла (1 г преміксу містить 300 МО вітаміну D3). У досліді було 25 бичків: дослідна група (15 гол.) та контрольна (10 гол.). Ефективність застосування преміксу контролювали за результатами клінічних та лабораторних досліджень через 30 і 70 днів від початку досліду та зважуванням тварин упродовж 6 міс.

результати дослідження крові рахували методами варіаційної статистики. Визначали середню арифметичну (М) і статистичну помилку середньої арифметичної (m), вірогідність різниці між середніми арифметичними двох варіаційних рядів за критерієм вірогідності (p) й таблицями Стьюдента. Різницю між двома величинами вважали вірогідною за р < 0,05; 0,01 і 0,001. Корелятивний зв'язок між показниками визначали за коефіцієнтом кореляції (r) Пірсона.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Поширення D-гіповітамінозу молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі

Поширення D-гіповітамінозу серед молодняку віком від 6 до 13 міс. вивчали за допомогою клінічних і лабораторних методів у господарствах Київської, Вінницької та Черкаської областей. Перебіг патології у молодняку великої рогатої худоби мав дві форми: субклінічну та клінічно виражену, яка зустрічалася рідше. Упродовж 2004-2007 рр. клінічно досліджено 1571 тварину, серед яких у 1521 бичка (96,8 %) відмічали зміни, типові для D-гіповітамінозу. Клінічні симптоми захворювання діагностували у 489 бичків (32,1 %), а субклінічний перебіг відмічали у 1032 тварин (67,9 %).

Проведений аналіз раціонів і результати досліджень крові дозволяють стверджувати, що основними етіологічними факторами D-гіповітамінозу молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі є низька забезпеченість їх основними поживними і біологічно активними речовинами, годівля тварин за раціонами з надлишком кальцію (112,7-270,0 %), дефіцитом або надлишком фосфору (63,2-120,0 %). Дисбаланс фосфорно-кальцієвого живлення ускладнюється вираженим дефіцитом вітаміну D (75,3-99,33 %), недостатністю кобальту, цинку, міді, забезпеченість якими становила, відповідно, 57,6; 96,2 і 85,5 % від потреби.

Клінічні ознаки за субклінічного перебігу D-гіповітамінозу не виражені. Найбільш характерними симптомами клінічного перебігу захворювання є збільшення зап'ясткових суглобів, остеоліз останніх хвостових хребців і ребер, потовщення карпального і колінного суглобів, розм'якшення ахіллових сухожилків, рухливість рогових чохлів.

2. Біохімічні показники сироватки крові бичків, хворих на D-гіповітаміноз

Гіпокальціємію діагностували у 74 % хворого молодняку (1,6-2,6 ммоль/л; 2,0±0,03), гіпофосфатемію - у 21 % (1,0-2,8 ммоль/л; 1,9±0,04).

Активність загальної лужної фосфатази та її кісткового ізоферменту за D-гіповітамінозу зростає у 1,8 раза, що свідчить про порушення процесу мінералізації кісткової тканини. Порушення мінерального обміну корелює зі зниженням забезпечення організму вітаміном D. За D-гіповітамінозу у сироватці крові бичків рівень 25 OH D3 знаходився на рівні 2,56 нг/мл. Важлива роль у регуляції D-вітамінного і фосфорно-кальцієвого обміну належить щитоподібній та прищитоподібним залозам. рівень кальцитоніну в сироватці крові хворих бичків знаходився в межах 7,96-12,2 пг/мл (9,65±0,3), а паратерину - від 2,86 до 138,8 пг/мл (50,6±44,2). концентрація паратерину корелює з рівнем загального кальцію: коефіцієнт кореляції (r) - 0,7.

у бичків, хворих на D-гіповітаміноз, відмічали деструктивні та дезорганізаційні зміни у кістковій тканині, про що свідчить вірогідне зростання вмісту хондроїтинсульфатів у сироватці крові до 0,35±0,008 г/л (0,2-0,47) та глікозаміногліканів до 0,49±0,08 г/л за рахунок його фракцій: хондроїтин-6- (в 1,7 раза), хондроїтин-4- (у 2,5 рази) та гепарансульфатів (у 3,4 рази).

Підвищення рівня сироваткових глікопротеїнів у хворих тварин у середньому до 0,99±0,10 г/л (на 39 %) вказує на розвиток деструктивних та запальних процесів у сполучній тканині.

D-гіповітаміноз у хворих бичків відбувався за порушення білоксинтезувальної функції печінки, яке проявляється гіпопротеїнемією (у 25 % тварин), гіпоальбумінемією (82 %) та гіпергаммаглобулінемією (100 % тварин). Про наявність деструктивних змін у гепатоцитах більшості хворих тварин свідчить вірогідне зростання активності АсАТ та АлАТ у 89,3 і 39 % бичків відповідно.

3. Інформативність різних методів діагностики D-гіповітамінозу у молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі

Під час досліду клінічно обстежено 150 голів молодняку віком 12-13 міс., із них у 36 бичків діагностували клінічно виражену форму D-гіповітамінозу, а в решти (76 %) - субклінічний перебіг:

за субклінічного перебігу D-гіповітамінозу гіпокальціємію діагностували у 55 % дослідженого молодняку, вміст загального кальцію знаходився в межах від 1,7 до 2,6 (2,2±0,07) ммоль/л, що вірогідно менше (р<0,01), ніж у клінічно здорових бичків, та більше (р<0,05), порівняно з тваринами за типових симптомів хвороби (табл. 1).

гіпокальціємію за клінічного перебігу D-гіповітамінозу діагностували у 80,6 % бичків, за середнього значення по групі 2,0±0,04 ммоль/л, що вірогідно менше, ніж у клінічно здорового молодняку (p<0,001), а також нижче (p<0,05) за показники у бичків із субклінічним перебігом хвороби (табл. 1).

рівень неорганічного фосфору за субклінічного перебігу D-гіповітамінозу становив 2,07±0,03 ммоль/л (1,8-2,5) і не відрізнявся від показників у клінічно здорового молодняку.

За клінічного перебігу захворювання гіпофосфатемію діагностували у 41,9 % бичків. Уміст фосфору вірогідно менший (p<0,01), ніж у клінічно здорових бичків та у тварин за субклінічного перебігу патології (p<0,01; табл. 1).

Таблиця 1 - Уміст загального кальцію та неорганічного фосфору у сироватці крові бичків, хворих на D-гіповітаміноз

Група тварин

Біометричний

показник

Загальний кальцій,

ммоль/л

Неорганічний фосфор,

ммоль/л

Клінічно здорові (n=30)

Lim

M±m

2,14-2,46

2,3±0,02

1,8-2,6

2,1±0,04

Субклінічний перебіг (n=20)

Lim

M±m

1,7-2,6

2,2±0,07

1,8-2,5

2,07±0,03

p<

0,01

0,2

Клінічно виражений

перебіг (n=36)

Lim

M±m

1,6-2,5

2,0±0,04

1,2-2,44

1,87±0,06

p1<

0,001

0,01

p2<

0,05

0,01

Примітки: p< - тварини з субклінічним перебігом захворювання порівняно з клінічно здоровими; p1< - тварини з клінічним перебігом захворювання порівняно з клінічно здоровими; p2< - тварини з клінічно вираженим перебігом порівняно з субклінічним.

Аналіз індивідуальних показників показує, що у 38,7 % хворого молодняку гіпокальціємія перебігала одночасно із гіпофосфатемією, у 41,9 % бичків відмічали зниження лише рівня загального кальцію, у 3,3 % - фосфору. Вірогідне зростання активності загальної лужної фосфатази у бичків за субклінічного перебігу захворювання (114,3±8,1 проти 78,6±4,1 Од/л - у клінічно здорового молодняку; p<0,001) відбувається внаслідок підвищення активності кісткового ізоферменту. У бичків за клінічного перебігу D-гіповітамінозу активність загальної лужної фосфатази становила в середньому 155,3±9,2 Од/л, що вірогідно ище за значення у клінічно здорового молодняку (p<0,001) та у тварин за субклінічного перебігу захворювання (p<0,01; табл. 2). активність кісткового ізоферменту в 1,7 раза вища, а кишкового - не відрізняється від показника у клінічно здорового молодняку (табл. 2). За субклінічного перебігу D-гіповітамінозу загальна активність лужної фосфатази та її кісткового ізоферменту збільшена у 45 % тварин.

Таблиця 2 - Активність лужної фосфатази та її ізоферментів у бичків на відгодівлі

Група тварин

Біометричний показник

Лужна фосфатаза, Од/л

загальна

кісткова

кишкова

Клінічно

здорові

Lim

M±m

55,2-178,6

78,6±4,1

50,7-164,5

61,8±4,1

12,6-56,1

21,2±0,96

Субклінічний

перебіг

Lim

M±m

80,6-214,5

114,3±8,1

68,4-195,7

106,7±3,9

14,8-39,5

19,3±0,8

p<

0,001

0,001

0,5

Клінічний

перебіг

Lim

M±m

122,4-452,6

155,3±9,2

118,6-435,0

144,2±8,7

16,7-47,9

29,4±3,5

p1<

0,001

0,001

0,05

p2<

0,01

0,001

0,05

Примітки: p< - тварини з субклінічним перебігом захворювання порівняно з клінічно здоровими; p1< - тварини з клінічним перебігом захворювання порівняно з клінічно здоровими; p2< - тварини з клінічно вираженим D-гіповітамінозом порівняно із субклінічним.

Порушення показників мінерального обміну підтверджується низькими значеннями 25OH D3 у сироватці крові, вміст якого у тварин дослідних груп не перевищував 2,56 нг/мл.

у сироватці крові бичків за субклінічного перебігу захворювання рівень хондроїтинсульфатів (ХС) вірогідно не відрізнявся від значень клінічно здорового молодняку (0,23±0,01 проти 0,19±0,04 г/л; p<0,2). За клінічного перебігу D-гіповітамінозу відмічали зростання протеогліканів у 87, 1 % тварин (p<0,05), що свідчить про зміни у кістковій тканині.

У сироватці крові 67,7 % бичків за клінічного перебігу захворювання вірогідно зростав уміст глікопротеїнів (0,80±0,03 г/л проти 0,59±0,04 г/л у клінічно здорового молодняку; p<0,001; табл. 3).

Таблиця 3 - Показники органічного складу кісткової тканини у бичків за D-гіповітамінозу

Група тварин

ХС, г/л

ГП, г/л

СК, ОГ

ГАГ, г/л

Клінічно здорові (n=30)

0,19±0,04

0,59±0,04

152,0±4,9

0,37±0,02

Субклінічний перебіг (n=20)

0,23±0,01

0,68±0,05

172,0±8,5

0,46±0,03

p<

0,2

0,1

0,05

0,01

Клінічний перебіг (n=36)

0,27±0,01

0,80±0,03

263,0±6,7

0,53±0,04

p1<

0,05

0,001

0,001

0,001

p2<

0,01

0,05

0,001

0,1

Примітки: p< - тварини з субклінічним перебігом захворювання порівняно з клінічно здоровими; p1< - тварини з клінічним перебігом захворювання порівняно з клінічно здоровими; p2< - тварини з клінічно вираженим D-гіповітамінозом порівняно із субклінічним.

Зростання рівня сіалових кислот (СК) у сироватці крові бичків за клінічно вираженого перебігу захворювання до 263±6,7 од. гесса проти 152±4,9 - у здорових тварин (p<0,001; табл. 3) може вказувати на зміну колагенового комплексу та дезорганізацію сполучнотканинних структур і порушення їх гомеостазу. Збільшення вмісту сіалових кислот виявили у крові 20 % бичків із субклінічним перебігом захворювання 172±8,5 оГ (105-215), що вірогідно (p<0,001) менше, ніж за клінічного перебігу патології (див. табл. 3).

Збільшення рівня глікозаміногліканів (ГАГ) за субклінічного (p<0,01) та клінічно вираженого (p<0,001) перебігу захворювання, порівняно з клінічно здоровими тваринами, свідчить про дезорганізацію сполучнотканинних структур та основної речовини. Аналіз глікозамінограми показує, що зростання ГАГ відбувається за рахунок першої та другої фракцій (хондроїтин-6- та хондроїтин-4-сульфатів; табл. 4).

Таблиця 4 - Показники фракційного складу глікозаміногліканів у бичків за D-гіповітамінозу

Група тварин

Фракція глікозаміногліканів

хондроїтин-6-

сульфат

хондроїтин-4-

сульфат

гепаран-

сульфат

сума

фракцій

Клінічно здорові

6,5±0,20

2,4±0,10

1,9±0,04

10,8±0,30

Субклінічний перебіг

10,2±0,50

5,3±0,60

2,1±0,10

17,6±0,80

p<

0,001

0,001

0,1

0,001

Клінічний перебіг

13,0±0,80

8,04±0,50

6,9±0,50

27,3±1,50

p1<

0,001

0,001

0,001

0,001

p2<

0,01

0,001

0,001

0,001

Примітки: p< - тварини з субклінічним перебігом захворювання порівняно з клінічно здоровими; p1< - тварини з клінічним перебігом захворювання порівняно з клінічно здоровими; p2< - тварини з клінічним перебігом захворювання порівняно із субклінічним.

разом з тим, за клінічного перебігу захворювання відмічали зростання концентрації третьої фракції глікозаміногліканів (гепарансульфату), внаслідок чого сума фракцій зростає у 2,5 рази, порівняно з клінічно здоровими тваринами, та в 1,6 раза за субклінічного перебігу хвороби, що свідчить про дистрофічно-деструктивні процеси у тканинах суглобів і зумовлюється виходом його значної кількості в загальний кровообіг. Отже, за клінічного перебігу D-гіповітамінозу зміни відмічали у всіх трьох фракціях глікозаміногліканів. гіповітаміноз худоба відгодівля діагностика

Інформативними лабораторними тестами для діагностики субклінічного перебігу D-гіповітамінозу у молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі є визначення в сироватці крові загального кальцію (зниження у 55,0 %), активності лужної фосфатази за рахунок кісткового ізоферменту (зростання у 45 %), глікоз-аміногліканів та їх фракцій хондроїтин-6- та хондроїтин-4-сульфатів (зростання у 30 %, 45 та 65 % відповідно).

У сироватці крові бичків, хворих на D-гіповітаміноз, установлено зростання паратерину (2,86-138,8 пг/мл; 50,6±44,2). рівень кальцитоніну в крові хворого молодняку знаходився в межах 7,96-12,2 пг/мл (9,65±0,3) і був меншим за фізіологічні межі, що вказує на пригнічення активності парафолікулярних клітин щитоподібної залози за гіпокальціємії.

уміст тироксину та трийодтироніну у сироватці крові хворого молодняку становить 39,6-114,3 (93,7±6,80) та 2,03-3,71 нмоль/л (2,86±0,15), що, поряд із фізіологічними лімітами ТТГ (1,1±0,50 мМО/л; 0,12-5,01), свідчить про незначні порушення функції щитоподібної залози у більшості досліджених тварин.

4. Лікування та профілактика бичків, хворих на D-гіповітаміноз

З метою лікування тварин, хворих на D-гіповітаміноз, використовували препарати вітаміну D3 - оліговіт у формі олійного розчину, котрий застосовували підшкірно, та вітамінно-мінеральний премікс виробництва ВАТ ВНП “Укрзооветпромпостач”, який задавали з концкормами. Лікувальну дозу препаратів вираховували за концентрацією вітаміну D3.

У бичків була відновлена повноцінна та енергетично збалансована годівля протягом 50 днів досліду. З цією метою основний раціон молодняку був збалансований за вмістом фосфору, міді та цинку. Для цього до складу раціону включили мінеральні добавки: динатрійфосфат - 24,2 г, купруму сульфат - 27,5 мг, цинку сульфат - 42,0 мг. забезпеченість бичків обмінною енергією становила 119,1 %, сухою речовиною - 98,4, перетравним протеїном - 102,9, цукром - 112,1, кальцієм - 112,7, фосфором - 100 і каротином - 276,7 %.

Після проведеного лікування у сироватці крові бичків першої дослідної групи відмічали зростання загального кальцію та неорганічного фосфору в 1,3 раза у 100 та 90 % молодняку, відповідно, і активного метаболіту вітаміну D - 25OH D3 до 57,8±18,3 нг/мл (27,5-90). активність загальної лужної фосфатази знижувалась, в основному, за рахунок кісткового ізоферменту, що вказує на нормалізацію D-вітамінного і фосфорно-кальцієвого метаболізму під впливом комплексного вітамінного препарату оліговіт (табл. 5).

Таблиця 5 - Стан мінерального обміну за лікування бичків, хворих на D-гіповітаміноз

Група

Загальний кальцій,

ммоль/л

Неорганічний фосфор,

ммоль/л

Лужна фосфатаза, Од/л

загальна

кісткова

кишкова

Початок дослідження

Контрольна

2,3±0,1

1,99±0,2

69,4±10,4

53,8±4,9

20,1±7,3

Перша дослідна

2,03±0,09

1,74±0,1

87,1±5,2

76,1±5,2

21,2±2,5

Друга дослідна

2,05±0,06

1,76±0,08

95,4±12,8

76,4±12,6

26,8±10,9

Через 30 днів після лікування

Контрольна

2,2±0,06

2,2±0,13

66,9±7,1

55,4±6,5

22,03±3,4

Перша дослідна

2,62±0,01

2,27±0,10

77,7±10,4

65,7±10,3

16,6±3,5

Друга дослідна

2,4±0,07

2,5±0,07

72,0±10,2

60,2±9,7

19,6±5,8

У бичків другої дослідної групи після 40-денного використання комплексного вітамінно-мінерального преміксу відмічали зростання концентрації загального кальцію в 1,2 та неорганічного фосфору в 1,4 рази, а також відновлення синтезу активного метаболіту вітаміну D (31,75±17,5 нг/мл; 16,75-46,75).
Активність загальної лужної фосфатази у сироватці крові бичків знаходилася в межах 45,7-137,5 Од/л (72,0±10,20 Од/л) і мала тенденцію до зниження. активність кісткового ізоферменту після лікування знизилася в 1,3 раза порівняно з початком досліду (табл. 5).
Внаслідок проведеного лікування у бичків першої дослідної групи вміст глікопротеїнів (0,61±0,05 г/л проти 0,72±0,04 г/л на початку дослідження) та загальних хондроїтинсульфатів мав тенденцію до зниження (табл. 6). Вірогідне зменшення глікозаміногліканів (p<0,05) відбувається за рахунок фракцій хондроїтин-6- (p<0,001) та хондроїтин-4-сульфатів (p<0,05).
Таблиця 6 - показники органічного складу кісткової тканини за лікування бичків, хворих на d-гіповітаміноз

Показник

Групи тварин

контрольна

перша дослідна

друга дослідна

початок

завершення

початок

завершення

початок

завершення

ГП, г/л

0,59±0,04

0,6±0,02*

0,7±0,04

0,61±0,05**

0,74±0,03

0,65±0,04**

СК, ОГ

159,0±8,5

167,0±7,2*

197,0±8,5

184,0±7,1*

189,0±7,4

190,0±5,7*

ХС, г/л

0,2±0,01

0,19±0,01

0,24±0,02

0,20±0,01**

0,24±0,02

0,21±0,01**

ГАГ, г/л

0,36±0,03

0,38±0,04*

0,47±0,03

0,4±0,02*

0,48±0,03

0,42±0,02**

Фракції ГАГ,

од. екстинції

І

7,2±0,30

6,8±0,20

9,8±0,20

8,4±0,10****

9,45±0,7

7,7±0,4***

ІІ

2,8±0,20

2,6±0,20

4,7±0,40

3,6±0,20***

4,7±0,6

3,5±0,2**

ІІІ

1,8±0,30

2,0±0,10

2,2±0,20

2,0±0,10

2,6±0,3

2,2±0,4*

сума

11,8±0,20

11,4±0,30

16,7±0,40

14,0±0,20****

16,8±0,6

13,4±0,3****

Примітка. * - р<0,5; ** - р<0,1; *** - р<0,05; **** - р<0,001 щодо початку досліду.
у бичків другої дослідної групи після проведеного лікування концентрація глікопротеїнів, загальних хондроїтинсульфатів та глікозаміногліканів у сироватці крові мала тенденцію до зниження (p<0,1). встановлено вірогідне зниження хондроїтин-6-сульфату (p<0,05), а також тенденцію до зменшення хондроїтин-4-сульфату (p<0,1), що є свідченням розвитку репаративних процесів у кістковій та хрящовій тканинах.
Отже, згодовування тваринам вітамінно-мінерального преміксу сприяє засвоєнню кальцію і фосфору та оптимізує процеси кісткоутворення.
профілактику D-гіповітамінозу проводили в СК “агрофірма “Матюші” у весняний період на бичках віком 5-6 міс. та масою тіла 110-125 кг. Тварини дослідної групи щоденно упродовж 60 днів отримували вітамінно-мінеральний премікс виробництва ВАТ ВНП “Укрзооветпромпостач“ у добовій дозі 40 МО/кг маси тіла.

Рівень загального кальцію у сироватці крові бичків дослідної групи вірогідно підвищувався до 2,2±0,04 ммоль/л (p<0,05), порівняно з початковими значеннями, а неорганічного фосфору зростав до 2,35±0,07 ммоль/л (p<0,01; табл. 7). Після завершення досліду відмічали зниження активності загальної лужної фосфатази у тварин дослідної групи до 108±8,2 Од/л (p<0,01) за рахунок кісткового ізоферменту, частка якого становила 89,3 % від загальної його активності. Активність кишкового ізоферменту лужної фосфатази (19,7±3,1 Од/л) знизилась у тварин дослідної групи на 45 % і становила 18,2 % від загальної.

Рівень хондроїтинсульфатів у сироватці крові бичків дослідної групи на початку дослідження коливався у межах 0,08-0,17 г/л (0,127±0,005; табл. 7). Після завершення досліду відмічали зниження їх кількості до 0,110±0,003 г/л і різниця з початком досліду була вірогідною (p<0,01; табл. 7).

Таблиця 7 - Стан мінеральних та органічних показників за профілактики D-гіповітамінозу

Показник

Контрольна група

Дослідна група

початок

завершення

початок

завершення

Загальний кальцій, ммоль/л

2,1±0,04

2,1±0,05

2,1±0,02

2,2±0,04*

Неорганічний фосфор, ммоль/л

2,2±0,06

2,22±0,02

2,13±0,04

2,35±0,07**

ЛФ, Од/л

загальна

118,4±17,3

88,8±5,9

144,0±8,1

108,0±8,2**

кісткова

102,7±14,5

84,7±6,0

133,6±8,1

84,7±6,0***

кишкова

41,2±10,4

24,3±2,1

28,6±2,5

19,7±3,1*

ХС, г/л

0,130±0,004

0,130±0,005

0,127±0,005

0,110±0,003**

ГП, г/л

0,84±0,02

0,8±0,02

0,86±0,03

0,7±0,01***

ГАГ, г/л

0,37±0,03

0,36±0,01

0,34±0,02

0,25±0,01***

Фракції ГАГ, од. екстинції

І фракція

5,7±0,6

5,4±0,4

6,0±0,3

5,2±0,2*

ІІ фракція

3,2±0,1

3,2±0,2

2,9±0,2

2,4±0,1*

ІІІ фракція

2,0±0,1

1,9±0,2

2,1±0,2

1,7±0,1

Сума фракцій

10,9±0,3

10,5±0,2

11,0±0,3

9,9±0,2**

Примітка. * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 щодо початку досліду.

Концентрація глікопротеїнів у сироватці крові бичків перед згодовуванням преміксу становила в середньому 0,86±0,03 г/л (0,6-1,2), а після завершення досліду вірогідно (p<0,001) зменшилася порівняно з початковими значеннями.

Уміст глікозаміногліканів (ГАГ) у бичків дослідної групи на початку дослідження знаходився у межах норми за середнього значення 0,34±0,02 г/л. після завершення досліду рівень ГАГ у сироватці крові бичків вірогідно знижувався до 0,25±0,01 г/л; p<0,001).

Аналіз глікозамінограми показав, що рівень хондроїтин-6- та хондроїтин-4-сульфатів у бичків після завершення досліду знижувався (p<0,05), а концентрація кератансульфату мала тенденцію до зменшення (p<0,1). за рахунок зниження концентрації трьох фракцій ГАГ сума фракційного складу у крові бичків дослідної групи вірогідно зменшувалася (p<0,01), на відміну від показників бичків контрольної групи, у яких вона не змінювалася упродовж досліду.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі на основі вивчення функціонального стану печінки, прищитоподібних і щитоподібної залоз та гіпофіза наведене нове вирішення наукового завдання щодо з'ясування окремих ланок патогенезу D-гіповітамінозу у молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі; експериментально обґрунтовано інформативність біохімічних показників мінерального обміну і сполучної тканини для ранньої діагностики патології та ефективність лікувально-профілактичних заходів. Одержані результати є новим розв'язанням наукової проблеми у ході вивчення патології D-вітамінного обміну у молодняку великої рогатої худоби.

2. Встановлені оптимальні ліміти показників сироватки крові, що характеризують стан сполучної тканини у молодняку великої рогатої худоби (г/л): глікопротеїнів - 0,13-1,05; хондроїтинсульфатів - 0,09-0,29; глікозаміно-гліканів - 0,11-0,63.

3. D-гіповітаміноз молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі має значне поширення в окремих господарствах Київської, Черкаської та Вінницької областей: протягом 2004-2007 рр. клінічний перебіг патології діагностували у 28,2-66,7 %, субклінічний - у 33,3-71,8 % досліджених тварин. Патологію найчастіше реєстрували у зимово-весняний період.

4. Основні причини D-гіповітамінозу у молодняку великої рогатої худоби наступні: а) неповноцінність раціонів за перетравним протеїном; б) низька забезпеченість холекальциферолом (0,67-24,7 %), цинком (79,0-96,2 %) та кобальтом (31,6-90,6 %), надмірна кількість кальцію (112,7-270,0 %); в) високе кальціє-фосфорне співвідношення (2,7-4,2:1 проти 1,5-2,0:1); г) патологія печінки і нирок; д) гіподинамія та відсутність ультрафіолетового опромінення.

5. Характерними симптомами D-гіповітамінозу у молодняку великої рогатої худоби є потовщення карпальних і колінних суглобів (100 %), часткове або повне розсмоктування останніх ребер (66,7-100 %) і хвостових хребців (66,7-100 %), рухливість рогових чохлів (32,5-100 %), хиткість зубів (26,7-100 %), залежування (30-100 %), кіфоз, рідше - лордоз.

6. Значні порушення клінічного статусу у молодняку великої рогатої худоби за субклінічного та клінічно вираженого перебігу D-гіповітамінозу підтверджуються результатами біохімічного дослідження крові: зниження вмісту 25-гідроксихолекальциферолу до 2,56 нг/мл (за нормою - 32,0-90,0 нг/мл), гіпокальціємія, відповідно, у 55 і 81 % бичків (2,2±0,07 і 2,0±0,04 ммоль/л), вірогідне зростання активності лужної фосфатази та її кісткового ізоферменту (p<0,001), підвищення концентрації глікопротеїнів (у 15,0 і 68,0 %), сіалових кислот (20 і 87,1 %), хондроїтинсульфатів (35 і 87,1 %), глікозаміногліканів (30 і 77,4 %) та їх окремих фракцій хондроїтин-6- (45 і 77,4 %), хондроїтин-4- (65 і 100 %) і гепарансульфатів (30 і 93,5 %), суми фракцій (65 і 100 %).

7. У хворих на D-гіповітаміноз тварин діагностували порушення функціонального стану печінки, що проявлялося гіпо- та гіперпротеїнемією (63,3-92,7 г/л; 70,0±0,90), гіпоальбумінемією (21,9-33,4 %; 25,1±0,70), гіпоазотемією (1,02-4,17 ммоль/л; 2,5±0,10), гіперферментемією АсАТ (1,55-3,24 ммоль/л; 2,020,04) та АлАТ (0,25-2,1 ммоль/л; 1,210,05).

8. За D-гіповітамінозу у молодняку великої рогатої худоби зростає активність прищитоподібних залоз, що спричинює підвищення вмісту паратерину до 50,6±4,42 пг/мл (2,86-138,8), знижується концентрація кальцитоніну до 9,6±0,30 пг/мл; уміст трийодтироніну становить 2,9±0,15 нмоль/л (2,03-3,71), тироксину - 93,7±6,80 нмоль/л (39,6-114,3), тиреотропного гормону гіпофіза - 1,1±0,50 МО/мл (0,12-5,0).

9. Інформативними лабораторними тестами для ранньої діагностики субклінічного перебігу D-гіповітамінозу у молодняку великої рогатої худоби на відгодів-лі є визначення в сироватці крові загального кальцію (зниження у 55,0 %), активності лужної фосфатази та її кісткового ізоферменту (підвищення у 45 %) та фракцій глікозаміногліканів хондроїтин-6- та хондроїтин-4-сульфатів (зростання у 45,0 та 65 % відповідно).

10. Застосування хворим тваринам першої дослідної групи препарату оліговіт у дозі 100 МО/кг маси тіла вітаміну D3 сприяло підвищенню в сироватці крові концентрації 25 ОН D3 до 57,8±18,3 нг/мл (p<0,001), загального кальцію і неорганічного фосфору (p<0,001), зниженню активності загальної лужної фосфатази та її кісткового і кишкового ізоферментів, концентрації глікозаміногліканів (p<0,05), хондроїтин-6- (p<0,001) та хондроїтин-4-сульфатів (p<0,05) і суми фракцій глікозаміногліканів (p<0,01) порівняно з початком досліду.

Згодовування тваринам другої дослідної групи у лікувальній дозі комплексного вітамінно-мінерального преміксу упродовж 30 днів сприяло зростанню вмісту в сироватці крові 25-гідроксихолекальциферолу до 31,7±7,5 (16,75-46,75 нг/мл; р<0,001), загального кальцію і неорганічного фосфору (p<0,001), зниженню в 1,3 раза активності лужної фосфатази та її ізоферментів і хондроїтин-6-сульфату (p<0,05).

11. Згодовування бичкам дослідної групи вітамінно-мінерального преміксу у дозі 40 МО вітаміну D упродовж 60 днів сприяло підвищенню вмісту в сироватці крові загального кальцію до 2,2±0,04 ммоль/л (p<0,05), неорганічного фосфору - до 2,35±0,07 ммоль/л (p<0,01), зниженню активності кісткового ізоферменту лужної фосфатази (p<0,01), вмісту хондроїтинсульфатів (p<0,01), глікопротеїнів (p<0,001) і глікозаміногліканів (p<0,001) порівняно з початковими значеннями. середньодобові прирости маси тіла бичків зросли в 1,3 раза порівняно з тваринами контрольної групи.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Ранню діагностику D-гіповітамінозу у молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі проводити з урахуванням аналізу раціону годівлі та результатів лабораторного дослідження сироватки крові за вмістом 25OH D3 і загального кальцію, активності лужної фосфатази і її кісткового ізоферменту, глікозаміногліканів та їх фракцій (хондроїтин-6- і хондроїтин-4-сульфатів) згідно з методичними рекомендаціями “Біохімічні методи дослідження крові тварин”, затвердженими наказом Голови Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України № 115 від 07.10.2004 р.

2. Для лікування бичків, хворих на D-гіповітаміноз, застосовувати комплексний вітамінний препарат оліговіт у добовій дозі 100 МО вітаміну D3 на 1 кг маси тіла, або згодовувати вітамінно-мінеральний премікс у добовій дозі холекальциферолу 150-200 МО на 1 кг маси тіла.

<...
Работа, которую точно примут
Сколько стоит?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.