Селекційно-господарські та біологічні особливості різних генотипів поліської м’ясної породи
Вивчення в постембріональному онтогенезі закономірностей формування м'ясної продуктивності у тварин різних генотипів поліської м’ясної породи. Аналіз динаміки росту живої маси бугайців, внутрішніх органів і шкіри. Хімічний склад м'яса і печінки.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.07.2015 |
| Размер файла | 56,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Селекційно-господарські та біологічні особливості різних генотипів поліської м'ясної породи
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Новим стратегічним напрямком скотарства у країнах з розвиненим тваринництвом є значне скорочення чисельності молочних корів і повільне зменшення всього поголів'я великої рогатої худоби при одночасному розвиткові м'ясного скотарства, як додаткового джерела виробництва яловичини (Tumbleson M.E., Wingfield W.E. 2001; Schenkel F.S., Miller S.P., Wilton J.W. 2004).
Для створення цієї галузі необхідно розширити племінну базу м'ясного скотарства за рахунок вітчизняних та імпортних порід (Буркат В.П., 1998; Винничук Д.Т., 2002; Гузєв І.В., 2000; Зубець М.В., 1998; Кибкало Л., Гончарова Н., 2010; Мельник Ю.Ф., 2008; Ю.Ф. Мельник, Й.З. Сірацький, Є.І. Федорович та інші 2010), проводити подальше вивчення їх біологічних, селекційно-генетичних та господарських ознак в умовах України. Починаючи з 1973 року, в Україні ведеться кропітка робота над вирішенням зазначених питань. Як результат уже виведено і затверджено українську (1993), волинську (1994), поліську (1999) та південну (2000) м'ясні породи. У стадії завершення створення абердин - ангуського типу української селекції та симентальської м'ясної породи, які за основними зоотехнічними та морфофізіологічними параметрами не поступаються аналогам європейського рівня тварин.
Аналіз літературних джерел показує, що ріст і розвиток та м'ясна продуктивність різних генотипів поліської м'ясної породи в умовах Полісся вивчені недостатньо. Фрагментарні дані з цього питання, що є в літературі (Спека С.С., 1999; Чуприна О.П., 2002; Ткачук В.П., 2009), не дають повного уявлення про м'ясні якості тварин різних генотипів поліської м'ясної породи. Зовсім відсутні роботи з вивчення в онтогенезі закономірностей формування м'ясної продуктивності у тварин поліської м'ясної породи різних генотипів, отриманих внаслідок прилиття крові вихідних порід. Тому, вивчення закономірностей формування м'ясної продуктивності різних генотипів поліської м'ясної породи в онтогенезі має теоретичне і практичне значення. Це і визначає актуальність теми дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин НААН, завдання «Розробити популяційно - генетичні методи створення вітчизняних симентальської і південної та удосконалення української і поліської м'ясних порід великої рогатої худоби» (№ державної реєстрації 0107U005149) в 2006-2010 роках.
Мета та завдання досліджень. Метою наших досліджень було вивчення в постембріональному онтогенезі закономірностей формування м'ясної продуктивності у тварин різних генотипів поліської м'ясної породи. Для реалізації мети необхідно було дослідити:
- вікову динаміку росту живої маси бугайців;
- динаміку лінійного росту тварин;
- м'ясну продуктивність бугайців;
- ріст внутрішніх органів і шкіри тварин;
- хімічний склад м'яса і печінки;
- морфологічні та біохімічні показники крові;
- цитогенетичні особливості;
- гістологію м'язової тканини;
- ефективність використання корму;
- економічну ефективність.
Об'єктом дослідження був постембріональний онтогенез молодняку різних генотипів поліської м'ясної породи.
Предметом дослідження були закономірності формування м'ясної продуктивності.
Методи дослідження: зоотехнічні - взяття лінійних промірів тіла, вивчення живої маси, індексів будови тіла; морфологічні - забійні якості, маса внутрішніх органів, маса шкіри; біологічні - морфологічні та біохімічні показники крові; хімічні - хімічний склад м'яса та печінки; цитогенетичні - частота цитогенетичних порушень; гістологічні - гістологія м'язової тканини; біометричні - визначення середніх величин та їх похибки за методикою М.О. Плохинського.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах українського Полісся вивчено вікову динаміку живої маси та лінійного росту бугайців різних генотипів поліської м'ясної породи, отриманих від прилиття крові вихідних порід (плідників вітчизняної та зарубіжної селекції). Вперше в постембріональному онтогенезі встановлені закономірності формування м'ясної продуктивності та розвитку шкіри у бугайців різних генотипів, вивчено вікову динаміку хімічного складу м'яса та печінки. Отримано нову інформацію про морфологічні і біохімічні показники крові та визначено частоту цитогенетичних порушень у тварин, вивчено гістологічну будову м'язової тканини.
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень дають підстави для подальшої роботи з поліською м'ясною породою та її удосконалення. А саме, створення на основі отриманих заводських груп нових ліній та родин, що необхідно для подальшого прогресу та поширення породи.
Результати досліджень використані при складанні Держплемреєстру поліської м'ясної породи, співавтором якого є дисертант, при розробці комплексної програми розвитку сільського господарства Житомирської області у 2009-2010 та на період до 2015 року, а також впроваджені в господарстві СТОВ «Тетірське» Червоноармійського району Житомирської області (акт впровадження від 2 лютого 2010 року.)
Отримані дані про частоту цитогенетичних порушень, дають перспективу цитогенетичної характеристики для визначення потенціалу росту тварин.
Особистий внесок здобувача. За безпосередньою участю дисертанта розроблено методику досліджень, організовано і проведено науково-виробничі досліди та лабораторні дослідження, зібрано первинні зоотехнічні дані, статистично проаналізовано, описано й узагальнено результати досліджень, сформульовано висновки та пропозиції виробництву, які випливають із результатів досліджень.
Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи викладено та обговорено в доповідях на IV-VII науково-практичній конференції молодих вчених та аспірантів (с. Чубинське, ІРГТ 2006-2009), науково-практичній конференції молодих вчених «Наукові здобутки молоді - вирішенню проблем АПК» (Житомир, 2009), на методичних комісіях по тваринництву Інституту сільського господарства Полісся (щорічно), щорічних засіданнях відділу та вченій раді Інституту розведення і генетики тварин Національної академії аграрних наук України і щорічних кординаційно - методичних нарадах Інституту розведення і генетики тварин НААНУ в 2006-2009 роках.
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в журналах, міжвідомчих наукових тематичних збірниках, матеріалах конференцій. Всього по темі дисертаційної роботи у фахових виданнях опубліковано 11 наукових праць. Із них 10 одноосібно.
Об'єм і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 158 сторінках комп'ютерного тексту, містить 34 таблиці, 1 рисунок і складається з вступу, огляду літератури, матеріалу та методів досліджень, результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, 4 додатків, списку використаної літератури, який включає 374 джерела, із них 20 іноземною мовою.
Загальна характеристика роботи
м'ясний продуктивність бугаєць поліський
Матеріал і методи досліджень
Дослідження виконані в Інституті розведення і генетики тварин Національної академії аграрних наук України в період з 2006 по 2009 рік. Об'єктом дослідження був постембріональний онтогенез молодняку різних генотипів поліської м'ясної породи. Дослідження проведені у племзаводі поліської м'ясної породи СТОВ «Тетірське» Червоноармійського району Житомирської області.
Схема науково-виробничого досліду наведена в таблиці 1.
1. Схема науково - виробничого досліду
|
№ |
Порода, поєднання порід |
Група тварин |
Кількість тварин у групі, голів |
||
|
Телички |
Бугайці |
||||
|
1. |
1/2 поліська м'ясна х 1/2 симентальська |
I |
11 |
10 |
|
|
2. |
1/2 поліська м'ясна х 1/2 шароле |
II |
7 |
16 |
|
|
3. |
поліська м'ясна |
ІІІ(контрольна) |
12 |
10 |
Формування дослідних груп проведено за принципом пар-аналогів.
Молодняк усіх дослідних груп знаходився в однакових умовах годівлі і утримання. Телят після народження до 6-місячного віку утримували на вільному підсосі, підгодовували сіном та концентрованими кормами. Годівлю молодняку піддослідних груп здійснювали за розробленими в господарстві раціонами, які складали з урахуванням віку та живої маси тварин. Дослідження проводили згідно схеми досліджень (рис. 1).
Живу масу молодняку визначали шляхом проведення щомісячних індивідуальних зважувань тварин вранці до годівлі та корегуванням на ювілейну дату. На основі отриманих даних розраховували: абсолютний та середньодобовий прирости за загальноприйнятими методиками. Відносну швидкість росту розраховували за формулою С. Броді (1927).
Для вивчення екстер'єрних особливостей тварин за допомогою мірної палиці, стрічки та циркуля у віці 12, 15 та 18 місяців у тварин були взяті основні проміри статей тіла: висота в холці, висота в крижах, коса довжина тулуба, глибина грудей, ширина грудей, ширина заду в маклоках, ширина заду в сідничних горбах, довжина заду, обхват грудей, обхват п'ястка, на основі яких розраховували індекси будови тіла (А.І. Чижик, 1979; Й.З. Сірацький та ін., 2005).
Для оцінки м'ясних якостей в онтогенезі тварин різних генотипів проводили контрольний забій бугайців у 12-, 15- і 18-місячному віці по три голови з кожної групи за методикою ВНДІМС (1984), Г.Т. Шкурина та ін. (2002). Визначали живу масу при знятті з досліду, передзабійну живу масу, масу парної туші та масу внутрішнього жиру, внутрішніх органів, шкіри, та визначали забійний вихід. Морфологічний склад туш вивчали за результатами обвалювання правих напівтуш після 24 - годинного охолодження за технологією ковбасного виробництва.
У напівтуші визначали масу м'якоті, кісток, жиру та сухожилок. Розміри шкіри визначали шляхом взяття промірів її довжини та ширини за допомогою мірної стрічки.
Для проведення хімічного аналізу відбиралися проби найдовшого м'яза спини на рівні 9-12 ребра, печінки. У пробах визначали вміст вологи, сухої речовини, білка, жиру та золи за загальноприйнятими методиками (Г.Т. Шкурин, О.Г. Тимченко, Ю.В. Вдовиченко та інші, 2002).
Калорійність м'яса визначали за формулою В.М. Александрова (1951): К=[С - (Ж + 3)] х 41 + Ж х 93, де К - калорійність натурального м'яса, ккал/кг; С - суха речовина, %; Ж - жир, %; 3 - зола, %; 41 - калорійність 10 г. білка чи БЕР, ккал (1% від кг); 93 - калорійність 10 г. жиру, ккал (1% від кг).
Гістологічні особливості м'язової тканини досліджували в лабораторії м'ясного скотарства ІРГТ (лабораторні дослідження провела Н.І. Марченко).
Для дослідження морфологічних і біохімічних показників крові із яремної вени бугайців (по 5 голів з кожної групи) брали кров у чисті пробірки з гепарином (10 од./мл). Для отримання сироватки проби крові центрифугували. Загальний білок в крові визначали рефрактометрично, концентрацію гемоглобіну, кількість еритроцитів в 1 мм3 - фотоелектричним еритрогемометром моделі 065, вміст каротину - за П.Т. Лебедєвим і А.Т. Усовичем (1969), кальцій - за Де-Вардом, фосфор - за Брігсоном в модифікації А.Т. Усовича (1969), фракції білків - за С А. Карпюком (1962), резервну лужність - дифузійним методом, кількість лейкоцитів - за загальноприйнятою методикою. Активність аланін-амінотрансферази (К.Ф. 2.6.11) та аспартат-аміно-трансферази (К.Ф. 2.6.12) визначили з допомогою наборів реактивів «Аспартатамінотрансфераза» і «Аланінамінотрансфераза» за методикою Умбрайта в модифікації Т.С. Пасхіної (М.Д. Лемперт, 1968; О.К. Смірнов, А.П. Пасічник, 1968).
Цитогенетичні препарати готували згідно традиційної методики (А.В Шельов, В.В. Дзіцюк 2005). Їх аналіз здійснювали при збільшенні у 1000 розів мікроскопу фірми «Carl Zeiss» (Німеччина). Оцінювали частоти зустрічальності метафаз з асинхронністю розщеплення центромірних районів хромосом (АРЦХ), частку анеуплоїдних клітин А-І (2n±2) і А-ІІ (2n10) хромосомні аберації (ХА) (хромосомні і хроматидні розриви). Число двоядерних лімфоцитів (ДЯ) і одноядерних лімфоцитів з мікроядрами (МЯ) підраховували на тих самих препаратах, у клітинах, в яких збереглася цитоплазма.
Кількість клітин, що діляться (мітотичний індекс МІ), частоти ДЯ і МЯ розраховували за методиками Е.С Афанасьева, В.Ф. Безруков, Ю.Б Шепета (2004).
Економічну ефективність вирощування тварин різних піддослідних груп визначали на основі фактичного обліку всіх витрат, виручки від реалізації, одержаного чистого прибутку, розрахунку рівня рентабельності. Кількість спожитих кормів визначали шляхом щомісячного контрольного обліку. Цифровий матеріал опрацьовували методом варіаційної статистики за методикою М.А. Плохінського (1969; 1970), та програмного забезпечення. Різницю між значеннями середніх величин вважали статистично вірогідною при * - P<0,05; ** - P<0,01; *** - P<0,001 (вірогідність між групами).
Результати досліджень
Динаміка росту живої маси. За результатами наших досліджень тварини різних генотипів поліської м'ясної породи в умовах Полісся за живою масою мали певні відмінності. Вже у новонароджених телят, жива маса тварин другої та першої дослідних груп, як теличок так і бугайців, була вищою, порівняно з контрольною, при достовірній різниці (P<0,1 - P<0,001). В подальші вікові періоди дана тенденція зберігалася (табл. 2).
2. Динаміка зміни живої маси бугайців різних генотипів M±m, кг
|
Вік тварин, місяців |
Кількість голів тварин у групі, шт. |
1/2ПМ1/2С |
1/2ПМ1/2Ш |
ПМ |
|||
|
І |
ІІ |
ІІІ |
|||||
|
Народж. |
11 |
16 |
12 |
32,6±0,43* |
34,4±2,17*** |
29,8±1,53 |
|
|
3 місяці |
11 |
16 |
12 |
118,4±1,65*** |
119,9±1,85*** |
110,2±1,56 |
|
|
6 місяців |
11 |
16 |
12 |
201,6±1,75*** |
219,1±2,35*** |
187,8±1,68 |
|
|
9 місяців |
11 |
16 |
12 |
293,7±4,53*** |
288,1±3,14*** |
268,3±2,81 |
|
|
12 місяців |
11 |
16 |
12 |
338,0±6,27 |
369,3±1,64*** |
332,7±1,45 |
|
|
15 місяців |
8 |
13 |
9 |
410,0±4,63** |
440,54±3,32*** |
390,0±4,73 |
|
|
18 місяців |
5 |
10 |
6 |
486,0± 5,04* |
510,4±2,94*** |
460,8±6,71 |
Примітка: тут і далі: *P<0,5; **P<0,01; ***P<0,001 порівняно з 1 групою
Зокрема, жива маса в період з 12 по18 міс. у тварин другої та першої дослідних груп була вищою, порівняно з контрольною: телички і бугайці, другої групи у віці 12 міс. - на 15,9 і 11,1% (P<0,001); 15 міс - на 16,4 і 13% (P<0,001); 18 міс. - 10,5 і 10,8% (P<0,001), першої групи: у віці 12 міс. - на 7,6 (P<0,001) і 1,6% (P>0,001); 15 міс - на 6,6 (P<0,001) і 5,1% (P<0,01); 18 міс. - на 5,6 (P<0,01) і 5,5% (P<0,05). Результати наших досліджень показують, що найвищі середньодобові прирости мали бугайці та телички ІІ дослідної групи. Зокрема, за період від народження до 3 - місячного віку вони переважали аналогів контрольної групи відповідно на 72,5 г і 53,9 г (P<0,01), від народження до 6 - місячного віку - на 148,6 г і 64,8 г (P<0,001), від народження до 9 - місячного віку - на 56,3 г і 41,9 г (P<0,001), від народження до 12 - місячного віку - на 89 г. і 111,1 г (P<0,001), від народження до 15 - місячного віку - на 103,1 г і 109,8 г (P<0,01), від народження до 18 - місячного віку - на 84,9 г і 68,8 г (P<0,05) (табл. 3).
Різниця між приростами молодняку І дослідної групи і контролю була дещо менша. Проте, як телички так і бугайці цієї групи за даними показниками у всі періоди також перевершували аналогів контрольної. Найвища відносна швидкість росту молодняку спостерігалася в період від народження до 3 - місячного віку тварин. З віком у бугайців і теличок цей показник знижувався.
3. Середньодобові прирости бугайців різних генотипів, М ± m, г
|
Вікові періоди, міс. |
Групи тварин |
|||
|
1/2ПМ1/2С |
1/2ПМ1/2Ш |
ПМ |
||
|
0 - 3 |
943,4±2,62** |
950,0±3,31** |
877,5±6,04 |
|
|
0 - 6 |
938,9±2,7*** |
1026,1±6,1*** |
877,5±4,9 |
|
|
0 -9 |
967,5±3,12*** |
939,6±4,82*** |
883,3±5,7 |
|
|
0 - 12 |
846,2±6,5 |
930,2±3,2*** |
841,2±3,7 |
|
|
0 - 15 |
836,9±9,2* |
903,1±7,1*** |
800,0±9,6 |
|
|
0 - 18 |
835,6±10,0* |
882,4±4,8*** |
797,5±10,6 |
Лінійний ріст. Характерною особливістю лінійного росту піддослідного молодняку є неоднакова інтенсивність росту окремих статей тіла. За основними промірами статей тіла, які найбільш характеризують м'ясні якості тварин, а саме ширина, глибина, обхват грудей, довжина заду, новостворені генотипи переважали тварин контрольної групи. Особливо помітно збільшилися з віком проміри, які характеризують довжину, ширину і об'єм тварин. Інтенсивність росту плечового поясу, за промірами висоти у холці, за період з 12 до 18 - ти місячного віку була нижчою у бугайців та теличок контрольної групи, порівняно з ровесниками. За інтенсивністю широтних промірів (ширина грудей, ширина в маклоках і тазо - стегнових зчленуваннях) у 12 місяців, представники другої і першої дослідних груп також дещо випереджали контрольну. А саме: ІІ група телички - на 17,1; 6,2; 17,1%, бугайці - на 12,0; 14,6; 9%; І група телички - на 9,9; 6,4; 12,2%, бугайці - на 10,4; 9,4,1%. У 15 місяців ця перевага дещо зменшилася і складала відповідно: у ІІ групи теличок - на 5,7; 7,1; 4,4%, бугайців - на 9,2; 9,0; 1,3%, у І групи теличок - на 5,1; 1,3; 3,5%, бугайців - на 6,4; 4,4; 0,5%. У віці 18 місяців перевага складала у ІІ групи теличок - на 10,2; 8,4; 6,8%, бугайців - на 8,0; 7,0; 5,2%, у І групи теличок - на 8,4; 3,2; 1,6%, бугайців - на 3,2; 3,8; 1,5%. Подібну тенденцію спостерігаємо за глибиною та обхватом грудей.
З віком молодняку обох статей збільшувалися індекси збитості, глибокогрудості, важковаговості за Ланіною, масивності, ейрисомії, широтний та відбувалось зменшення індексів довгоногості та перерослості. Це свідчить про те, що бугайці і телички всіх дослідних груп гармонійно розвивалися, як за живою масою, так і за промірами статей тіла. Аналіз індексів показує, що у всі вікові періоди молодняк мав широкий та глибокий тулуб та добре розвинену грудну клітку, характерну для тварин м'ясного напряму продуктивності. Бугайці та телички І і ІІ дослідних груп, на відміну від молодняку материнської породи, мали більш виражений м'ясний тип, більш округлі форми, широку холку, спину, поперек, більш бочкоподібний тулуб.
М'ясна продуктивність. За результатами контрольних забоїв бугайців різних генотипів встановлено, що з віком основні показники м'ясної продуктивності збільшувались, пропорційно живій масі перед забоєм. Так, маса парної туші у 18 - ти місячному віці в порівнянні з 12 - ти місячним збільшилась у тварин контрольної групи на 81,7 кг (P<0,05), другої групи - на 92,4 кг (P<0,01), першої групи - 93,7 кг (P<0,01). Забійна маса відповідно у контрольної групи на 86,9 кг (P<0,01), другої групи на 97,0 кг (P<0,01), першої - на 100,6 кг (P<0,01). В зв'язку із збільшенням маси туші поліпшувалась повном'ясність.
За період з 12 по 18 місяць забійний вихід збільшився відповідно у тварин контрольної групи на 3%, ІІ на 1,6%, І на 3,7%. Забійна маса бугайців ІІ дослідної групи в усі вікові періоди була найвищою у розрізі груп. У 12 місяців ця перевага складала 15,2% від контролю; 15 місяців - 18,4%; 18 місяців - 14,4% при (Р<0,001). Встановлено, що найвищі показники виходу туші і забійного виходу в усі вікові періоди спостерігались у дослідних тварин другої групи (табл. 4).
За виходом туші у 12 - ти місячному віці бугайці цієї групи переважали представників контрольної на 2,3% (P<0,1), першої - на 1,3% (P<0,01); у 15 - ти місячному віці: першої на - 1,9% (P<0,01), третьої - на 1,1% (P<0,01); у 18 - ти місячному віці: контрольної - на 1,5% (P<0,001), першої групи на 0,5% (P<0,01). Аналогічну закономірність спостерігаємо аналізуючи показники забійного виходу. А саме: у 12 - ти місячному віці бугайці другої дослідної групи переважали аналогів контрольної групи за забійним виходом на 2,1% (P<0,01), першої - на 1,4% (P<0,01); у 15 - ти місячному віці: контрольної на 1,6%, першої - на 0,5%; у 18 - ти місячному віці: контрольної на 1%.
4. Забійні якості бугайців різних генотипів (в кожному віковому періоді кожної групи n=3)
|
Група тварин |
Перед-забійна жива маса, кг |
Маса туші, кг |
Маса внутрішнього жиру, кг |
Забійна маса, кг |
Вихід туші, % |
Забійний вихід, % |
|
|
12 місяців |
|||||||
|
І |
343,0±1,73** |
207,5±1,75** |
2,3±0,12 |
209,8±1,85* |
60,5±0,29 |
61,2±0,30 |
|
|
ІІ |
366,7±6,01** |
226,6±4,27** |
2,8±0,12 |
229,4±4,38** |
61,8±0,15** |
62,6±0,17** |
|
|
ІІІ |
328,0±2,31 |
195,2±2,03 |
3,3±0,25 |
198,5±2,20 |
59,5±0,29 |
60,5±0,30 |
|
|
15 місяців |
|||||||
|
І |
394,3±4,91 |
242,2±4,28 |
5,8±0,19** |
247,9±4,40 |
61,4±0,49 |
62,9±0,49 |
|
|
ІІ |
449,0±2,08** |
280,7±3,07** |
4,0±0,26 |
284,7±3,34** |
62,5±0,40* |
63,4±0,45* |
|
|
ІІІ |
389,0±6,03 |
235,8±4,92 |
4,7±0,06 |
240,5±4,96 |
60,6±0,35 |
61,8±0,34 |
|
|
18 місяців |
|||||||
|
І |
483,3±5,21* |
301,2±3,95* |
9,2±0,25 |
310,4±4,20* |
62,3±0,15* |
64,2±0,19* |
|
|
ІІ |
508,0±6,66** |
319,1±6,11** |
7,3±0,12 |
326,4±6,22** |
62,8±0,40* |
64,2±0,40** |
|
|
ІІІ |
451,7±6,49 |
276,9±4,60 |
8,5±0,21 |
285,4±4,79 |
61,3±0,16 |
63,2±0,18 |
Обвалка лівих напівтуш в нашому досліді показала, що маса всіх тканин у піддослідних тварин усіх груп з віком збільшувалася (табл. 5).
5. Морфологічний склад туші бугайців різних генотипів, М ± m
|
Групи тварин |
Маса півтуші, кг |
Маса м'якоті, кг |
Маса кісток, кг |
Маса сухожилок, кг |
Вихід м'якоті на 1 кг кісток |
|
|
12 місяців |
||||||
|
І |
103,75±0,51* |
81,96±0,12** |
20,19±0,47* |
1,6±0,58* |
4,06±0,09** |
|
|
ІІ |
113,30±0,34* |
90,64±0,49*** |
21,36±0,29* |
1,3±0,75* |
4,24±0,07* |
|
|
ІІІ |
97,6±0,54 |
75,15±0,15 |
20,9±0,24 |
1,55±0,67 |
3,60±0,06 |
|
|
15 місяців |
||||||
|
І |
120,95±0,63* |
96,76±0,32 |
22,49±0,39 |
1,7±0,69* |
4,30±0,09* |
|
|
ІІ |
140,35±0,49* |
114,39±0,64* |
24,26±0,46* |
1,5±0,64* |
4,68±0,06** |
|
|
ІІІ |
117,85±0,32 |
91,92±0,58 |
24,03±0,15 |
1,9±0,82 |
3,83±0,02 |
|
|
18 місяців |
||||||
|
І |
150,6±0,45 |
121,99±0,23** |
25,21±0,47* |
3,4±0,24* |
4,84±0,09* |
|
|
ІІ |
159,55±0,34 |
131,63±0,45* |
25,42±0,30* |
2,5±0,37** |
5,17±0,05** |
|
|
ІІІ |
138,45±0,95 |
109,38±1,26 |
25,27±0,25 |
3,8±0,47 |
4,33±0,06 |
Так у контрольної групи з 12 - ти до 15 - ти місячного віку вихід м'якоті зріс на 16,77 кг (21,6%), кісток на 3,13 кг (14,8%), бугайців ІІ групи - м'якоті на 23,75 кг (26,2%); кісток на 3,1 кг (14,5%), бугайців І групи - м'якоті на 14,8 кг (18,6%), кісток на 2,3 кг (11,6%).
У контрольної групи маса м'якоті з 12 - ти місячного віку до18 - ти місячного зросла на 34,2 кг (P<0,001); кісток - на 4,4 кг (P<0,01); сухожилок - на 2,2 кг (P<0,01). У бугайців ІІ групи маса м'якоті за цей же період збільшилася на - 41,0 кг (P<0,001), кісток - на 4,04 кг (P<0,001), першої: м'якоті - на 40,1 кг (P<0,001), кісток - на 5,02 кг (P<0,001). Найнижчі показники виходу м'якоті у 12 - ти місячному віці мали тварини контрольної групи з генотипом (ПМ). Різниця між ІІ дослідною і контрольною групою складала 20,6% (P<0,001), між І і контрольною 9,1% (P<0,001). В подальші періоди ця перевага збереглася і складала відповідно у 15 місяців: 24,5% (P<0,001) і 5,3% (P<0,01); у 18 місяців 20,3% (P<0,001), 11,5% (P<0,001).
Ріст м'якоті з віком проходить інтенсивніше ніж кісток. Збільшення маси м'якоті з віком супроводжується збільшенням виходу м'якоті на 1 кг кісток.
Внутрішні органи. Загальною закономірністю є абсолютне збільшення маси субпродуктів I і II категорії з віком. У 12 - місячному віці найменшу масу серця мали бугайці І дослідної групи. Різниця між контрольною і ІІ дослідною групою складала 13,2% (P<0,001); між контрольною і І дослідною 3,3% (P>0,001) на користь контрольної. Маса м'ясного відрізу у 12 - місячному віці в розрізі груп різнилася в межах з 3,71 - 21,87%. Абсолютна маса нирок в цей період між групами суттєво не відрізнялась. Найвищою вона була у представників ІІ групи і складала 889 г. (P>0,001). Бугайці цієї групи мали також найважчу печінку і переважали контрольну на 3,28% (P<0,001); різниця між контрольною і І групою складала 1,01% на користь контрольної (P>0,001). Різниця за масою язика між ІІ дослідною і контрольною становила 6,17% (P>0,001), між контрольною і І групою 7,35% (P<0,001). За абсолютною масою селезінки різниця в цей період становила відповідно: 2,25% (P>0,001), 0,56% (P<0,001). Найменшу масу легенів мали тварини контрольної групи, різниця з ІІ групою: 20,29% (P>0,001), з першою 5,77% (P<0,001). Бугайці цієї ж групи мали найбільшу абсолютну масу трахеї, відповідно, переважали ІІ і І дослідну на 4,18% (P>0,001) і 15,37% (P<0,001).
У 18 - ти місячному віці найбільша маса серця відмічена у бугайців, отриманих від прилиття шаролезької крові (ІІ група). Різниця за абсолютною масою серця між контрольною і ІІ дослідними групами складала 6,57% при (P>0,001); між І і контрольною групами - 16,31% (P<0,001). Найбільша абсолютна маса м'ясного відрізу в цей період була також у бугайців даної групи. Вони переважали контрольну на 28,9% (P>0,001); різниця між І і контрольною групою - 4,41% (P<0,001). Найлегші нирки в цей період мали бугайці І дослідної групи. Різниця між І і контрольною становила 6,3% (P>0,001), між контрольною і ІІ - 5,54% (P<0,01). За масою печінки в даний період різниця між контрольною і ІІ групами становила 15,8 (P<0,001)%, І і контрольною - 5,18% (P>0,001). Найважчий язик був у бугайців І дослідної групи, різниця між нею і контрольною становила 2,93% (P<0,05), контрольною і ІІ групами 1,16% (P>0,001). За масою легень та селезінки значної різниці між групами не спостерігалось: відповідно вона коливалась від 2,85% до 8,49% (P<0,05 - 0,001); селезінки від 0,63 до 8,05% (P<0,001). Різниця в масі трахеї в цей період між групами: контрольною і ІІ - 1,29% (P>0,001); І і контрольною - 13,88% (P>0,01).
При вивченні відношення маси внутрішніх органів до живої маси піддослідних тварин загальною закономірністю є зменшення відносної маси внутрішніх органів з віком. Встановлено також, що відносна маса внутрішніх органів у бугайців різних генотипів в різні вікові періоди змінювалась не однаково.
Ріст і розвиток шкіри. Результати наших досліджень показують, що у бугайців різних генотипів у 12-ти місячному віці маса парної шкіри була різною. Найвищі показники парної шкіри були й бугайців ІІ групи - вони переважали контрольну на 20,99% (P<0,001), різниця між І дослідною групою і контрольною була дещо меншою і становила 6,75% (P<0,001).
Найвищий вихід шкіри також мали бугайці ІІ дослідної групи, найменший - І дослідної групи. Різниця між групами коливалася від 2,54 до 8,23% (P<0,05 - 0,001). За шириною шкіри різниця між групами була слідуючою: контрольною і ІІ - 0,38% (P>0,001), І і контрольною - 0,84% (P>0,001). За довжиною шкіри значної різниці між групами не встановлено. Найбільша площа шкіри була відповідно у бугайців ІІ групи, найменша у контрольної. Різниця між цими показниками складала: ІІ і контрольною - 2,34% (P>0,05), І і контрольною - 1,39% (P<0,001). Відповідно вихід шкіри на 1 дм2/г був найбільший у бугайців від прилиття шаролезької крові (ІІ група) і становив 69,67 дм2/г. В 15-ти місячному віці різниця між масою парної шкіри ІІ і контрольної групи становила 21,97% (P<0,001), а між І і контрольною 0,18% (P>0,001).
За довжиною та шириною шкіри в 15-ти місячному віці вірогідної різниці не встановлено. Найбільшу площу шкіри мали представники ІІ дослідної групи і на 1,64% переважали контрольну (P>0,05). З 12-ти по 15-ти місячний вік вона збільшилась у контрольної групи на 36,08 дм2 (10,40%); у ІІ групи на 34,06 дм2 (8,95%); І групи на 8,68 дм2 (2,31%). У 18-ти місячному віці найбільшу масу парної шкіри мали бугайці ІІ дослідної групи, найменшу - контрольної. Різниця між групами становила ІІ і контрольною 20,27% (P<0,001), між І і контрольною - 11,74% (P<0,001). В порівнянні з 12-ти місячним віком у 18-ти місячному віці маса парної шкіри збільшилася в 1,75 - 1,84 рази, а саме у контрольної групи вона зросла на 16,67 кг (75,82%), ІІ - 19,89 кг (75,03%), І - 19,72 кг (84,01%). Різниця між виходом шкіри в цей період складала: між ІІ і контрольною групою 6,91% (P<0,001), між І і контрольною - 4,45%. За шириною та довжиною шкіри значної різниці між групами не було, площа шкіри з віком відповідно збільшувалася у контрольної групи за період з 12 по 18 місячний вік на 65,19 дм2 (17,36%); ІІ групи на 78,24 дм2 (20,56%); І групи на 40,12 дм2 (10,65%). Вихід шкіри на 1 дм2 був найбільшим в цей період у тварин першої групи, найменшим у контрольної групи.
Хімічний склад м'яса та печінки. Отримані дані свідчать про деякі відмінності у співвідношенні вологи, сухої речовини, білка, жиру та золи в найдовшому м'язі бугайців різних генотипів. Зокрема, у 12 - місячному віці найменший вміст вологи, найбільший сухої речовини, білка, жиру та золи був у бугайців ІІ дослідної групи. Різниця за вмістом сухої речовини в найдовшому м'язі між ІІ і контрольною групами становила 1,25%(P<0,05), за вмістом білка - 1,16% (P<0,01), жиру - 0,06% (P<0,1), золи - 0,03% (P<0,05); І і контрольною групою - 0,56% (P<0,1) за вмістом білка - 0,21%, жиру - 0,34% (P<0,01), золи - 0,01%. Енергетична цінність в цей період коливалася від 3,97 до 4,19 МДж/кг.
У 15 - місячному віці різниця між вмістом сухої речовини, білка, жиру та золи в розрізі груп дещо зменшилась і становила відповідно між ІІ і контрольною групою - 0,65% (P<0,01), 0,55% (P<0,01), 0,07% (P<0,05), 0,03%; І і контрольною групами: - 0,43% (P<0,1), 0,16% (P<0,01), 0,28% (P<0,01), золи -0,02% на користь контрольної групи. У міру зростання тварин вміст жиру в прирості поступово зростає, а вміст білка зменшується. З віком підвищилась також енергетична цінність м'яса бугайців: контрольної - на 0,25%; ІІ дослідної - на 0,15%; І дослідної - на 0,22% Найвищим цей показник був у представників І дослідної групи і становив 4,36 МДж/кг.
У 18 - місячному віці найменший вміст вологи і найбільший сухої речовини мали тварини другої дослідної групи. Різниця між вмістом сухої речовини, білка, жиру та золи становила відповідно між ІІ і контрольною групою: 0,78% (P<0,01); 0,50% (P<0,05); 0,15% (P<0,05); 0,13%. І і контрольною групами: - 0,48% (P<0,1), 0,09% (P<0,01); 0,40% (P<0,01). Різниця за вмістом золи була - 0,01% на користь контрольної групи. За період з12 - ти по 18 місяців вміст вологи у найдовшому м'язі бугайців в розрізі груп зменшився: у контрольної групи на 1,49%, ІІ групи на 1,02%, І групи на 1,14%. Збільшилися показники вмісту білка, жиру та золи: контрольної - на 1,23; 0,19; 0,07%; ІІ групи - на 0,57; 0,28; 0,18%; І групи - на 1,11; 0,24; 0,06% (табл. 6).
Енергетична цінність м'яса в цей період була в межах 4,27 - 4,43 МДж/кг. Аналізуючи мікрофотографії гістозрізів найдовшого м'яза бугайців досліджуваних груп в різновікові періоди, відмічаємо збільшення міжпучкового та внутрішньо пучкового жиру з віком. Збільшення кількості жиру між м'язами й особливо усередині м'язів, між м'язовими пучками робить м'ясо мармуровим і підвищує його смакові якості.
За хімічним складом печінки між бугайцями різних генотипів теж спостерігається певна різниця. За період з 12 по 18 - ти місячний вік вміст вологи в печінці зменшився у контрольної групи на 1,58%, ІІ групи - на 1,34%, І групи - на 1,70%. Вміст білка, жиру і золи збільшились у контрольної групи відповідно на: 1,04%, 0,21% і 0,33%; у ІІ групи відповідно на: 0,87%, 0,10%, 0,50%. Енергетична цінність в розрізі груп становила 4,26 - 4,43 МДж/кг.
6. Хімічний склад найдовшого м'яза спини бугайців різних генотипів
|
Групи тварин |
Хімічний склад, М ± m% |
||||||
|
Волога |
Суха речовина |
Білок |
Жир |
Зола |
Енергетична цінність, МДж/кг |
||
|
12 місяців |
|||||||
|
І |
76,57±0,24 |
23,43±0,24 |
20,98±0,09 |
1,38±0,04 |
1,07±0,18 |
4,14±0,02 |
|
|
ІІ |
75,88±0,29 |
24,12±0,29 |
21,93±0,02 |
1,09±0,02 |
1,10±0,01 |
4,19±0,05 |
|
|
ІІІ |
77,12±0,06 |
22,88±0,06 |
20,77±0,21 |
1,03±0,01 |
1,08±0,27 |
3,97±0,04 |
|
|
15 місяців |
|||||||
|
І |
75,35±0,19 |
24,65±0,19 |
22,06±0,05 |
1,47±0,04 |
1,12±0,21 |
4,36±0,01 |
|
|
ІІ |
75,13±0,06 |
24,87±0,06 |
22,45±0,11 |
1,25±0,02 |
1,17±0,13 |
4,35±0,01 |
|
|
ІІІ |
75,78±0,07 |
24,22±0,07 |
21,90±0,03 |
1,18±0,01 |
1,14±0,07 |
4,22±0,01 |
|
|
18 місяців |
|||||||
|
І |
75,15±0,05 |
24,85±0,05 |
22,09±0,04 |
1,62±0,08 |
1,14±0,09 |
4,43±0,04 |
|
|
ІІ |
74,85±0,09 |
25,15±0,09 |
22,50±0,08 |
1,37±0,03 |
1,28±0,16 |
4,40±0,04 |
|
|
ІІІ |
75,63±0,14 |
24,37±0,14 |
22,00±0,08 |
1,22±0,02 |
1,15±0,23 |
4,26±0,02 |
Морфологічне, біохімічне, цитогенетичне дослідження крові. В результаті проведеного нами морфологічного і біохімічного дослідження складу крові бугайців дослідних груп, можемо стверджувати, що отримані показники в усі вікові періоди були в межах фізіологічної норми. З віком тварин кількість еритроцитів зменшувалася. У 12 - ти місячному віці вміст лейкоцитів та еритроцитів зменшився порівняно з 9 - ти місячним віком.
Вміст гемоглобіну та кількість загального білка до 12 - місячного віку у крові бугайців збільшувалися. Показники гематокриту з віком підвищувалися і в 12 - ти місячному віці коливались від 32,6% (контрольна група) до 34,2% (ІІ група). Проте, суттєвої різниці за більшістю показників між бугайцями дослідних груп не було. Генотип істотно не впливав на загальну картину крові.
У дослідних групах тварин було проведено цитогенетичний аналіз, що дає можливість здійснити аналіз генетичних структур, одержаних в процесі селекційної роботи, вивчити закономірності соматичного мутагенезу.
Серед досліджених тварин не були знайдені особини - носії конститутивних цитогенетичних аномалій. Тварини характеризуються низьким рівнем соматичного мутагенезу 0,2-2,3%, який відповідає спонтанному та не відрізняються між собою за рівнем хромосомних аберацій.
Ефективність використання кормів та економічна оцінка. Розрахунки економічної ефективності розведення молодняку поліської м'ясної породи різних генотипів, для одержання високоякісної яловичини засвідчили його економічну вигоду завдяки високій енергії росту. Встановлено, що до 18-ти місячного віку контрольна група мала найменшу ефективність використання кормів. Найкраще поживні речовини корму використовували представники ІІ дослідної групи.
Різниця між витратами на 1 кг приросту становила: ІІ і контрольною - 0,91 к.од, 11,13 МДж, 90 г. перетравного протеїну, між І і контрольною - 0,48 к.од., 5,84 МДж і 50 г. перетравного протеїну. За весь період вирощування на 1 кг приросту відповідно телички витратили 10,4 - 11,4 к.од, (121,9 - 135,1 МДж); 0,997 - 1,105 кг перетравного протеїну. Різниця між чистим прибутком від реалізації одної голови бугайців між ІІ і контрольною групою - 504 грн, між І і контрольною - 250,9 грн. Рентабельність вирощування бугайців ІІ групи була на 17,1%, І групи на 8,5% більша ніж у контрольної. Між чистим прибутком від реалізації одної голови теличок між ІІ і контрольною групою різниця складала - 416,2 грн, між І дослідною і контрольною - 208,4 грн.
Рентабельність вирощування теличок ІІ групи була на 16,9% більша ніж у контрольної, а у І групи на 8,5% більше ніж у контрольної.
Висновки
1. Вивчено закономірності росту та розвитку, особливостей екстер'єру і інтер'єру та формування м'ясної продуктивності у бугайців різних генотипів в постембріональному онтогенезі.
2. Встановлено, що ріст та розвиток тварин різних генотипів у різні вікові періоди відбувається нерівномірно. Жива маса в період з 12 по18 міс. у тварин другої та першої дослідних груп була вищою, порівняно з контрольною: у теличок і бугайців, другої групи у віці 12 міс. - на 15,9 і 11,1% (P<0,001); 15 міс - на 16,4 і 13% (P<0,001); 18 міс. - 10,5 і 10,8% (P<0,001), першої групи: у віці 12 міс. - на 7,6 (P<0,001) і 1,6%(P>0,001); 15 міс - на 6,6 (P<0,001) і 5,1% (P<0,01); 18 міс. - на 5,6 (P<0,01) і 5,5% (P<0,05).
3. Відносна інтенсивність росту живої маси у бугайців з віком знижується. Найбільшою вона виявилася у піддослідних тварин до 3-місячного віку. Інтенсивність росту бугайців у висоту, довжину, ширину та глибину у різні вікові періоди відбувається неоднаково. У всі вікові періоди піддослідні бугайці різних генотипів характеризувалися компактною будовою тіла, мали широкий і глибокий тулуб, добре розвинену грудну клітку, добре виповнену задню третину тулуба, характерну для тварин з міцною конституцією і потенційно високою м'ясною продуктивністю.
4. За результатами контрольних забоїв бугайців різних генотипів встановлено, що основні показники м'ясної продуктивності у тварин різних генотипів з віком збільшуються. За період з 12 по 18 місяць забійний вихід збільшився відповідно у контрольної групи на 3%, ІІ на 1,6%, І на 3,7%. Забійна маса бугайців ІІ дослідної групи в усі вікові періоди була найвищою в розрізі груп.
5. У бугайців різних генотипів з віком змінюється співвідношення між м'якоттю, кістками та сухожилками. У контрольної групи маса м'якоті з 12 - ти місячного віку до18 - ти місячного зросла на 34,2 кг (P<0,001); кісток - на 4,4 кг (P<0,01). У бугайців ІІ групи маса м'якоті за цей же період збільшилася на - 41,0 кг (P<0,001), кісток - на 4,04 кг (P<0,001), першої: м'якоті - на 40,1 кг (P<0,001), кісток - на 5,02 кг (P<0,001).
6. Абсолютна маса внутрішніх органів бугайців як контрольної групи, так і у дослідних з віком тварин збільшується. Відносна абсолютна маса внутрішніх органів у бугайців різних генотипів у різні вікові періоди змінюється неоднаково.
7. Результати досліджень показують, що у постембріональний період зростання шкіри протікає повільніше, ніж зростання загальної маси тіла. В порівнянні з 12 - ти місячним віком у 18 - ти місячному віці маса парної шкіри збільшилася в 1,75 - 1,84 рази, а саме у контрольної групи вона зросла на 16,67 кг (75,82%), ІІ - 19,89 кг (75,03%), І - 19,72 кг (84,01%).
8. Встановлено, що з віком тварин, у м'ясі та печінці зменшується кількість вологи, підвищується вміст сухої речовини, білка та жиру. У бугайців різних генотипів ці зміни проходять неоднаково. За виходом сухої речовини, білка і жиру у найдовшому м'язі і печінці у всіх вікових періодах бугайці з генотипом 1/2ПМ1/2Ш значно перевершували однолітків дослідних груп.
9. Результати морфологічного і біохімічного дослідження складу крові бугайців дослідних груп показують, що отримані показники в усі вікові періоди були в межах фізіологічної норми. Генотип істотно не впливав на загальну картину крові. Серед досліджених тварин не були знайдені особини - носії конститутивних цитогенетичних аномалій.
10. Розведення тварин поліської м'ясної породи, отриманих від прилиття крові вихідних порід, в умовах Полісся північно - західного регіону України є економічно вигідним. Рентабельність вирощування теличок ІІ групи була на 16,9% більша ніж у контрольної, І група на 8,5% переважала контрольну. Рентабельність вирощування бугайців ІІ групи була на 17,1%, І групи на 8,5% більша ніж у контрольної.
Пропозиції виробництву
У господарствах зони Полісся, для поліпшення стад поліської м'ясної породи в напрямку підвищення інтенсивності росту та живої маси тварин у всі вікові періоди, а також покращення їх екстер'єру, конституції, технологічності і невибагливості до умов годівлі та утримання, доцільно застосовувати прилиття крові вихідних порід, шароле та симентала.
В перспективі створити відповідну генеалогічну структуру (лінії, родини) та закласти мережу племінних підприємств (племзаводів, племрепродукторів) з розведення тварин даного типу.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Кивенко О.М. Значення материнської спадковості у м'ясному скотарстві / Кивенко О.М. // Вісник аграрної науки. - 2007. - №6. - C. 86 - 87.
2. Кивенко О.М. Відтворна здатність маточного поголів'я поліської м'ясної породи залежно від лінійної належності / Кивенко О.М. // Вісник аграрної науки. - 2008. - №8. - C. 65 - 66.
3. Кивенко О.М. Лінійна належність і відтворна здатність як вони пов'язані у корів поліської м'ясної породи / Кивенко О.М. // Тваринництво України. - 2008. - №2. - C. 25 - 26.
4. Кивенко О.М. Особливості формування м'ясної продуктивності та екстер'єрних ознак молодняку поліської м'ясної породи / Кивенко О.М. // Вісник аграрної науки. - 2009. - №6. - C. 74 - 75.
5. Кивенко О.М. Вплив збільшення частки крові вихідних порід на відгодівельні та м'ясні якості поліської м'ясної породи / Кивенко О.М. // Розведення і генетика тварин. - 2009. - Вип. 43. - С. 137-140.
6. Кивенко О.М. Вплив лінійної належності маточного поголів'я поліської м'ясної породи на відтворну здатність та її господарське використання / Кивенко О.М. // Матеріали IV конференції молодих вчених та аспірантів. - Київ: Аграрна наука, 2006. - C.33 - 35.
7. Кивенко О.М. Вплив родинної належності маточного поголів'я поліської м'ясної породи на відтворну здатність та її господарське використання / Кивенко О.М. // Матеріали V конференції молодих вчених та аспірантів. - Київ: Аграрна наука, 2007 - C.43 - 45.
8. Кивенко О.М. Порівняння відтворної здатності корів поліської м'ясної породи за їх лінійною належністю в умовах племзаводу/ Кивенко О.М. // Матеріали VI конференції молодих вчених та аспірантів. - Київ: Аграрна наука, 2008 - C.41 -42.
9. Кивенко О.М. Особливості формування м'ясної продуктивності та екстер'єрних ознак молодняку поліської м'ясної породи в умовах племзаводу / Кивенко О.М. // Матеріали VII конференції молодих вчених та аспірантів. - Київ: Аграрна наука, 2009 - C. 52 -55.
10. Кивенко О.М. Дослідити вплив збільшення «частки крові» вихідних порід на відгодівельні та м'ясні якості молодняку поліської м'ясної породи в умовах племзаводу / Кивенко О.М. // Матеріали першої науково-практичної конференції молодих вчених «Наукові здобутки молоді - вирішенню проблем АПК». - Житомир: Рута, 2009 - C 23 - 25.
11. Комплексна програма розвитку сільського господарства Житомирської області у 2009-2010 та на період до 2015 року / Савченко С.Ю., Савчук І.М., Кивенко О.М. [та ін.] - Житомир: Рута, 2009 - 224 с. (дисертант брав участь у зборі матеріалу його обробці та аналізі до розділу м'ясне скотарство).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Встановлення оптимального віку і живої маси телиць внутрішньо-породного типу поліської м'ясної породи при різній інтенсивності вирощування. Оцінка відтворної здатності телиць, вирощених при різній інтенсивності вирощування і живої маси при плідній злучці.
статья [76,2 K], добавлен 18.09.2012Аналіз ефективності схрещування сучасних генотипів свиней зарубіжної та вітчизняної селекції, для підвищення м’ясної продуктивності молодняку. Аналіз енергії росту, основних відгодівельних, забійних і м’ясних якостей чистопородних та помісних тварин.
статья [25,4 K], добавлен 27.08.2017Характеристика навчального стада за селекційними ознаками. Шляхи і методи удосконалення м'ясної та молочної продуктивності стада худоби симентальської породи. Вибір оптимального способу утримання корів. Розрахунок потоково-цехового виробництва молока.
курсовая работа [90,0 K], добавлен 01.04.2014Види, формування, склад гірської породи. Властивості грунту, їх коливання для різних типів грунту, залежність від механічного та хімічного складу грунту. Грунти річкових заплав, їх генезис властивості та способи меліорації. Причини та шляхи освіти боліт.
контрольная работа [19,9 K], добавлен 21.11.2008Значення великої рогатої худоби та її біологічні особливості. Характеристика Української чорно-рябої молочної породи. Обґрунтування годівлі тварин, розрахунок потреби в кормах та формування посівних площ. Видалення, зберігання та утилізація гною.
курсовая работа [48,9 K], добавлен 28.10.2010Породи і типи у свинарстві, нові підходи до годівлі в домашніх умовах. Розрахунок річної потреби в кормах для молодняку корів і свиней. Визначення потреби в земельній площі для виробництва кормів. Складання комбікормів і раціонів для різних видів тварин.
курсовая работа [449,9 K], добавлен 07.12.2011Характеристика червоної степової породи корів як породи молочної продуктивності. Основні характерні ознаки і якості тварин, фактори поширення. Жирність молока і продуктивність його виробництва. Оцінка витрат на утримання худоби, рентабельності розведення.
презентация [167,3 K], добавлен 26.12.2013Види і породи забійних тварин Велика рогата худоба. Історія одомашнення. Створення порід. Основні породи корів, свиней. Вівці, кози, коні, кролі, свійська птиця, кури, качки, гуски, індики. Характеристика м’яса забійних тварин.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 04.06.2008Породи молочного напряму продуктивності України. Характеристика господарства "Полтаваплемсервіс", економічні показники діяльності. Організація відтворення та підвищення продуктивності стада. Селекційно-племінна робота в господарстві, її вдосконалення.
дипломная работа [2,9 M], добавлен 10.05.2013Історичний аспект створення української чорно-рябої молочної породи. Сумський внутрішньопородний тип: створення, сучасний стан та перспектива розвитку. Оцінка ремонтних телиць великої рогатої худоби різних порід за особливостями росту і розвитку.
дипломная работа [169,2 K], добавлен 06.01.2015Кози — представники дрібної рогатої худоби. Одна з найважливіших особливостей цих тварин, що є їхньою головною перевагою, — це невимогливість щодо раціону та умов утримання. Біологічні та продуктивні особливості тварин. Молочні, пухові, вовняні породи.
реферат [1,9 M], добавлен 09.07.2008Вивчення впливу раннього використання 8-12 місячних ярок породи прекос у відтворенні стада на їх подальшу пожиттєву продуктивність у порівнянні з вівцематками інших строків першого запліднення. Ретроспективний аналіз вовнової продуктивності маток.
статья [28,3 K], добавлен 20.02.2014Опис практичного досвіду селекції молочного скотарства. Аналіз основних показників ознак молочної продуктивності корів голштинської породи залежно від типу інтенсивності формування організму. Вплив прискорених процесів під час росту на продуктивність.
статья [25,9 K], добавлен 07.11.2017Історія виведення дюрок породи свиней, їх біологічні особливості. Зв’язок продуктивності з конституцією. Племінна робота з тваринами. Забезпеченість господарства приміщеннями і кормами. Технологія потокового виробництва свинини та її економічна оцінка.
курсовая работа [84,4 K], добавлен 30.03.2011Анатомічні особливості кролів: розміщення внутрішніх органів, побудова травного, дихального та сечостатевого апаратів. Біологічні та фізіологічні показники: висока плодючість, інтенсивний ріст тіла, копрофагія. Скороспілість та умови парування тварин.
реферат [1,5 M], добавлен 28.07.2010Особливості розведення свиней за лініями, тривалість продуктивного використання кнурів різних ліній, вдосконалення порід. Утримання і годівля різних виробничо-господарських груп. Селекційно-племінна робота з стадом. Товарна ферма з поточним виробництвом.
курсовая работа [455,8 K], добавлен 26.11.2011Збагачення генофонду вихідного матеріалу, який використовується при створенні нових високоврожайних гібридів із заданими ознаками. Комбінаційна здатність ліній і вплив на її прояв генотипів різних зародкових плазм.
автореферат [38,3 K], добавлен 00.00.0000Продуктивні якості корів української чорно-рябої молочної породи. Характеристика господарсько-корисних ознак корів української чорно-рябої молочної породи. Технологічні особливості вим’я корів. Оцінка корів за придатністю їх до машинного доїння.
дипломная работа [68,5 K], добавлен 28.11.2010Основи ведення господарства та охорона праці. Молочна продуктивність корів. Фактори, які впливають на неї: тривалість сухостійного та сервіс-періоду у корів; морфологічні та функціональні властивості вим'я; вплив віку та живої маси при першому осіменінні.
курсовая работа [234,8 K], добавлен 01.12.2013Основи годівлі сільськогосподарських тварин. Загальна характеристика, класифікація, хімічний склад, види та біологічна цінність кормів, їх значення у годівлі тварин. Особливості підготовки і способи згодовування коренебульбоплодів та баштанних культур.
курсовая работа [38,1 K], добавлен 07.10.2010
