Шкідливість бур’янів та заходи захисту посівів ріпаку озимого в умовах Прикарпаття України

Озимий ріпак як одна з найважливіших олійних культур Прикарпаття України, вплив забур’яненості на ріст, розвиток, продуктивність культурних рослин і якість його насіння. Строки і способи внесення гербіцидів, рекомендованих для застосування у посівах.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 14.08.2015
Размер файла 63,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Шкідливість бур'янів та заходи захисту посівів ріпаку озимого в умовах Прикарпаття України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Озимий ріпак - одна з найважливіших олійних культур Прикарпаття України. В загальносвітовому виробництві олійних культур він займає третє місце після сої та бавовнику, випередивши навіть соняшник. Серед країн світу найбільші посівні площі ріпаку в Індії, Китаї, США, Австралії (В.Д. Гайдаш, В.О. Мазур, С.Й. Гуринович, 2006).

Бур'яни належать до факторів, які суттєво знижують урожайність сільськогос - подарських культур, у тому числі ріпаку, погіршують якість продукції, збільшують витрати ресурсів на її виробництво, ускладнюють та погіршують обробіток грунту, призводять до поширення хвороб і шкідників, знижують ефективність добрив та інших заходів і засобів (О.О. Іващенко, 2001; В.П. Борона, 2004; Ю.П. Манько, С.П. Танчик, 2005).

У сучасних умовах надійний захист посівів сільськогосподарських культур від бур'янів забезпечує інтегрована система. Для ріпаку озимого розробка такої систе - ми є актуальною. Недостатньо вивчені особливості формування видового складу бур'янів, їх шкода і критичні періоди конкурентних відносин, потребує наукового обгрунтування раціональне застосування гербіцидів у системі інтегрованого захис - ту цієї культури від бур'янів в умовах Прикарпаття.

Виникла об'єктивна необхідність у розробці ефективних заходів і засобів зни - ження потенційної засміченості полів та фактичної забур'яненості посівів ріпаку озимого і на цій основі підвищення його продуктивності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисерта - ційної роботи є складовою частиною досліджень кафедри агрохімії і грунтознав - ства Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника і виконувалася згідно з науково-технічною програмою УААН «Землеробство», завдання: «Розроби - ти науково-методичні основи раціонального використання й охорони ерозійно не - безпечних земель у системах землеробства Лісостепу і Полісся України» (номер державної реєстрації 0106U000404)».

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було встановити ботаніч - ний склад бур'янів в агрофітоценозах ріпаку озимого в умовах Прикарпаття Украї - ни та шкідливість найбільш поширених видів, розробити більш досконалі та еколо - гічно безпечні заходи їх ефективного контролювання.

Для досягнення поставленої мети вирішували наступні завдання:

- дослідити закономірності формування бур'янового компонента в агрофітоценозі ріпаку озимого;

- встановити шкідливість найбільш поширених видів бур'янів;

- встановити гербокритичні періоди конкурентних відносин між рослинами ріпаку озимого і бур'янами;

- дослідити вплив забур'яненості на ріст, розвиток, продуктивність культурних рослин і якість насіння ріпаку озимого;

- встановити механізм утворення потенційної та фактичної забур'яненості посівів у у агрофітоценозах ріпаку озимого;

- визначити строки і способи внесення гербіцидів, рекомендованих для застосування у посівах ріпаку озимого;

- визначити економічну й енергетичну ефективність заходів захисту ріпаку озимо - го від бур'янів.

Об'єкт дослідження - процес формування бур'янового компонента в агрофі - тоценозах ріпаку озимого, насіння бур'янів, ріпак озимий, типи грунтів, гербіциди.

Предмет дослідження - зміни потенційної та актуальної забур'яненості ріллі, шкода від бур'янів, вплив гербіцидів на забур'яненість посівів ріпаку озимого та урожайність.

Методи дослідження: загальнонаукові: гіпотеза, спостереження, аналогія, уза - гальнення; спеціальні: польовий - для визначення взаємодії об'єкта дослідження з біотичними та абіотичними чинниками; візуальний - для здійснення фенологічних спостережень; кількісний і кількісно-ваговий - для визначення фактичної забур'я - неності; механічний - для визначення потенційної засміченості; аналітичний - для визначення фізико-хімічних, водних властивостей грунту, а також якісних показни - ків урожаю ріпаку озимого; математично-статистичний - для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень; розрахунково-порівняльний - для встановлення економічної та енергетичної ефективності досліджуваних чинників.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні закономірнос - тей формування видової забур'яненості та біологічних груп бур'янів у посівах ріпа - ку озимого протягом вегетаційного періоду. Встановлено шкідливість домінантних видів бур'янів у посівах ріпаку озимого та його конкурентноздатність.

Встановлено гербокритичний період конкурентних відносин між рослинами рі - паку озимого і бур'янами. Визначені основні критерії оцінки біологічної ефектив - ності нових грунтових і післясходових гербіцидів з різним спектром дії.

Дана економічна і енергетична оцінка заходів захисту ріпаку озимого від бур' - янів. Встановлена кореляційна залежність між основними погодними елементами зони і урожайністю насіння ріпаку озимого, а також між забур'яненістю посівів та продуктивністю культурних рослин.

Практичне значення одержаних результатів. Рекомендовані та впроваджені у господарствах Прикарпаття України нові гербіциди та їх комбінації, які зменшу - ють потенційну та фактичну забур'яненість посівів, що забезпечує економію енер - горесурсів та стабільну врожайність культури в умовах природно-сільськогоспо - дарської зони.

Основні теоретичні узагальнення і висновки, практичні рекомендації викорис - товуються в лекційних та лабораторних заняттях з курсів «Захист рослин», «Земле - робство» з підготовки фахівців напряму «Агрономія» у вищих навчальних закла - дах України.

Виробничу перевірку і практичне впровадження результатів досліджень прово - дили в дослідному господарстві «Перемога» Івано-Франківського інституту АПВ НААН України на площі 233 га та ТзОВ «Черніївське» Тисменицького району Івано-Франківської області на площі 92 га.

Особистий внесок здобувача. Дисертант сформував напрямок досліджень і розробив програму науково-дослідних робіт. Особисто проводив лабораторні, веге - таційні, польові й виробничі дослідження, збір, обробку і аналіз експериментально - го матеріалу, сформулював висновки і пропозиції виробнику.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень дисертаційної робо - ти заслуховувалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Екологія: проблеми адаптивно-ландшафтного землеробства» (Івано-Франківськ, 2006 р.); обласній конференції по захисту рослин «Прогноз та особливості інтегрованого за - хисту рослин в умовах Івано-Франківської області» (2008 р.), звітних наукових кон - ференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Прикарпатського на - ціонального університету (2007-2009 рр.), Міжнародній науково-практичній конфе - ренції «Наукові і практичні аспекти агропромислового виробництва та розвитку сільських регіонів» (Львів, 2010 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми екології в сучасних системах землеробства» (Івано-Франківськ, 2011 р.)

Публікації. За результатами досліджень опубліковано три наукові праці у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 183 сторінках машино - писного тексту, містить 23 таблиці, 6 рисунків, 36 додатків і складається із вступу, 5 розділів, висновків та рекомендацій виробнику. Список використаних наукових лі - тературних джерел охоплює 249 найменувань, у тому числі 16 зарубіжних авторів.

Основний зміст роботи

озимий ріпак гербіцид бур'ян

У вступній частині розкрито сутність наукової проблеми, актуальність теми, сформульовано мету і завдання досліджень, обгрунтовано практичне значення їх результатів.

Стан вивчення проблеми та обгрунтування вибраного напрямку досліджень (огляд літератури)

У розділі подано короткий аналітичний огляд літератури з питань видового спектру, біологічних особливостей і шкодочинності бур'янів на посівах ріпаку ози - мого. Проведено аналіз досліджень з вивчення ефективності агротехнічних, меха - нічних, хімічних та нетрадиційних заходів регулювання забур'яненості агрофітоце - нозу ріпаку озимого. Висунуто робочу гіпотезу та визначено напрямки досліджень.

Умови та методика проведення досліджень

Умови проведення досліджень. Дослідження з вивчення та розробки системи агроекологічних заходів зниження рівня забур'яненості агрофітоценозу ріпаку ози - мого в умовах Прикарпаття проводилися протягом 2006-2009 років у стаціонарних дослідах, закладених на дослідному полі Івано-Франківського коледжу Львівського національного аграрного університету, яке розташоване в селі Чукалівці, Тисменицького району, Івано-Франківської області.

Дана територія входить до складу передгірської агрокліматичної зони. Грунти поля дерново-підзолисті середньосуглинкові. Вміст в орному шарі грунту: гумусу - 2,34%, рН - 5,5, лужногідролізованого азоту - 36,0 мг/кг, рухомого фосфору - 73,0 мг/кг, обмінного калію - 150,0 мг/кг. Дані грунти займають значну частину грунтового покриву зони Прикарпаття. Це дає можливість вважати, що польові дос - лідження проводили в типових для зони грунтових умовах.

Клімат зони помірно-континентальний. Середня річна температура становить 6,7-7,1 0С. Тривалість періоду з температурою вище +5 0С становить в середньому 212-215 днів, а сума ефективних температур - 3059 0С. Багаторічна норма річних опадів сягає 615,5 мм. Середня багаторічна величина гідротермічного коефіцієнта становить 1,4, вказуючи на достатнє зволоження території.

За гідротермічними умовами 2008 рік був екстремально вологішим (ГТК - 2,0), порівняно з багаторічною нормою. Показники ГТК всіх інших років досліджень суттєво не відрізнялися від багаторічних.

Програма й методика проведення дослідження. Спостереження, аналізи та обліки, що передбачені програмою досліджень, проводилися в полях 6-пільної по - льової сівозміни двох стаціонарних дослідів (1 дослід - вивчення шкідливості бур' - янів; 2 дослід - ефективність гербіцидів) з таким чергуванням культур: конюшина - пшениця озима - ріпак озимий - картопля - гречка - ячмінь з підсівом конюшини. Обробіток грунту, система удобрення, посів і догляд за рослинами в усіх полях сі - возміни здійснювали відповідно до прийнятих зональних технологій вирощування цих культур.

Висівали ріпак озимий сорту Дангал. Гербіциди грунтової дії у посівах ріпаку озимого вносили під передпосівну культивацію, а післясходові - весною, після від - новлення вегетації ріпаку озимого ранцевими обприскувачами ОРП-1, «Флокс-10» з витратою робочої рідини 200 л/га. У виробничих умовах внесення гербіцидів здій - снювали тракторним штанговим обприскувачем ОП-2000-01 з витратою рідини 300 л/га. На ділянках, де вивчали шкідливість бур'янів та періоди конкурентних відносин за фактори життя між ріпаком озимим і бур'янами, гербіциди не вносили, а ріпак озимий вирощували за рекомендованими зональними технологіями.

Урожай ріпакy озимого збирали комбайном «Сампо-300» і обліковували з кож - ної ділянки, а у виробничих умовах - зернозбиральними комбайнами типу «Дон».

Польові дослідження в умовах виробництва для встановлення технічної й еко - номічної ефективності рекомендованих нами заходів зниження забур'яненості посі - вів ріпаку озимого проводили із застосуванням сільськогосподарських машин, об - ладнання, засобів згідно з зональними технологіями вирощування сільськогосподар - ських культур.

Дослідження проводили за такими схемами:

Дослід 1.

1. Увесь період вирощування ріпаку озимого без конкуренції з боку бур'янів (конт - роль).

2. Вирощування ріпаку озимого з бур'янами протягом 20 днів після відновлення ве - гетації.

3. Вирощування ріпаку озимого з бур'янами протягом 30 днів після відновлення ве - гетації.

4. Вирощування ріпаку озимого з бур'янами протягом 40 днів після відновлення ве - гетації.

5. Вирощування ріпаку озимого з бур'янами протягом 50 днів після відновлення ве - гетації.

6. Увесь період вирощування ріпаку озимого при конкуренції з боку бур'янів після відновлення вегетації (контроль).

7. Вирощування ріпаку озимого без бур'янів протягом 20 днів після відновлення ве - гетації.

8. Вирощування ріпаку озимого без бур'янів протягом 30 днів після відновлення вегетації.

9. Вирощування ріпаку озимого без бур'янів протягом 40 днів після відновлення вегетації.

10. Вирощування ріпаку озимого без бур'янів протягом 50 днів після відновлення вегетації.

Дослід 2.

1. Контроль без гербіцидів (ручні прополювання).

2. Дуал - 1,6 л/га (до сівби).

3. Бутизан - 2,0 л/га (до сівби).

4. Галера - 0,3 л/га (по вегетуючих бур'янах, висота злакових, пирію 15 - 20 см).

5. Арамо - 1,0 л/га (по вегетуючих бур'янах, висота злакових, пирію 15 - 20 см).

6. Пантера - 1,5 л/га (по вегетуючих бур'янах, висота злакових, пирію 15 - 20 см).

7. Дуал + галера - 1,6 л/га + 0,3 л/га.

8. Дуал + арамо - 1,6 л/га + 1,0 л/га.

9. Дуал + пантера - 1,6 л/га + 1,5 л/га.

10. Бутизан + галера - 2,0 л/га + 0,3 л/га

11. Бутизан + арамо - 2,0 л/га + 1,0 л/га.

12. Бутизан + пантера - 2,0 + 1,5 л/га.

Дослідження проводили шляхом постановки лабораторних, вегетаційних, по-льових і виробничих дослідів. При їх проведенні було визначено потенційну забур' - яненість дослідних і виробничих ділянок. Вивчався видовий та біологічний склад бур'янів, їх шкідливість у посівах ріпакy озимого, період конкурентних відносин. Визначалися критичні періоди конкурентного впливу бур'янів на ріпак озимий. Встановлена біологічна та еколого-економічна оцінка ефективності грунтових і піс - лясходових гербіцидів, застосованих окремо й за умови їх комплексного викорис - тання.

При проведенні лабораторних дослідів використовувалися методичні рекомен - дації С.А. Котта, Ю.В. Ракітіна, В.Є. Рудника, П.В. Сапанкевича. Вегетаційні дос - ліди проводилися згідно з методиками В.А. Войтехової, З.І. Журбицького, А.В. Соколова. Польові досліди проводили у відповідності з методиками Б.О. Доспєхова, А.А. Кудрявцевої, А.В. Соколова, Я.Ю. Старосельського, В.О. Єщенка та методичними вказівками ВІЗР.

Розміри облікових ділянок визначалися завданнями, які вирішувалися в окре - мих дослідах. Площа посівної ділянки становила 60 м2, облікової - 50 м2. Виробни - чу перевірку заходів і засобів регулювання рівня забур'яненості посівів ріпакy ози - мого проводили на площі 325 гектарів. Досліди заклали в 3-кратному повторенні. Чергування варіантів у повторенні було послідовне. Фенологічні спостереження за рослинами проводили за методикою Держкомісії з сортовипробування сільськогос - подарських культур. Початок кожної фази розвитку визначали при настанні у 10% рослин, а масове - при настанні фази у 75% рослин.

Потенційну забур'яненість дослідних і виробничих ділянок визначали за мето - дом малих проб, який описано Б.О. Доспєховим, І.П. Васильєвим, А.М. Тулико - вим, О.О. Іващенком, а також за методиками інших авторів. Відбір проб із шарів грунту проводили рівномірно по двох діагоналях у 30 місцях дослідного поля. Бра - ли зразок грунту масою 1 кг, який склали з окремих проб, відібраних з певної гли - бини. Відбирали проби з шарів товщиною 10 см, тобто в орному шарі виділяли три частини: 0-10 см, 10-20 см і 20-30 см. Ці частини ділили навпіл - на дві наважки по 500 г., відділяючи насіння з кожної на лавсанові сита з отворами 0,25 мм у воді. Під - рахунок фізично нормального (виповненого) насіння проводили на білому папері, надавлюючи на нього злегка шпателем, не враховуючи при цьому порожні оболон - ки.

Потенційну забур'яненість дослідного поля визначали в два періоди: перед по - сівом ріпаку озимого та весною - на початку вегетації культури.

Облік фактичної забур'яненості посівів проводили чотири рази за вегетацію ріпаку озимого за методиками, розробленими ВІЗР, А.П. Расиньшем, М.П. Таури-нею, Я.Ю. Старосельським, Ю.П. Маньком, О.О. Іващенком. Перший кількісний облік проводили восени, перед завершенням вегетації, другий - весною, на початку вегетації ріпаку озимого з визначенням видового складу бур'янів. Третій і четвертий обліки проводились весною за кількісно-ваговим методом, відповідно у фазі цвітіння та перед збиранням культури. Обліки проводили на пробних майданчиках розміром 1 м2.

Визначення показників чисельності і окремих видів бур'янів в агрофітоцено - зах, які траплялися, проводили за методикою, розробленою А.П. Шенниковим, а також за методикою датського ботаніка Раункіера (В= а: в х 100%, де а - кількість облікових майданчиків (1м2), в яких зростає даний вид; в-загальна кількість облікових майданчиків (1 м2) на ділянці або полі).

Густоту стояння рослин визначали шляхом підрахунку їх кількості на одному метрі рядка в п'яти місцях по діагоналі ділянки восени, перед завершенням вегета - ції ріпакy озимого, та весною, на початку відновлення вегетації культури.

Вологість грунту визначали термостатно-ваговим, а запаси доступної вологи у грунті - розрахунковим методом.

Агрохімічні властивості грунту визначалися за методиками: лужногідролізова - ний азот - за методом Корнфільда, рухомі форми фосфору і калію - за методом Чи - рікова, вміст гумусу - за методом Тюріна, рН - потенціометричним методом.

Відбір середніх зразків грунту і рослин, приготування їх до аналізів виконували згідно з практичними вказівками А.В. Петербургського і Ф.А. Юдіна.

Облік урожаю насіння ріпаку озимого проводили методом суцільного збирання з облікової ділянки у фазі повної стиглості.

Вміст азоту в насінні ріпакy визначали фотоколориметричним методом з вико - ристанням реакції індофенольної зелені. Вміст фосфору визначали ванадієво-моліб - датним методом. Вміст калію в насінні ріпаку визначали на полум'яному фотометрі методом емісії.

Масу 1000 насінин визначали на основі зважування з точністю до 0,01 г. двох проб по 500 г. насінин.

Визначення критичного періоду конкурентного взаємовпливу культури з бур'я - нами проводили за методиками ВІЗР, А.В. Воєводіна.

Енерго-економічну ефективність запроваджених технологій захисту посівів рі - пакy озимого від бур'янів оцінювали згідно з затратами сукупної енергії й енергоємністю вирощування 1 ц насіння, а також отриманим умовно чистим доходом, використавши при цьому методики В.А. Захаренка, М.А. Глєбова, А.Ф. Ченкіна, Г. Одум, Е. Одум.

Статистичний аналіз отриманих результатів проводили методом дисперсійного аналізу за Ю.П. Маньком, Б.О. Доспєховим.

Ботанічна та агробіологічна структура забур'яненості дослідного поля. Нами досліджено, що на видовий склад бур'янів у посівах ріпаку озимого впливають метеорологічні умови. В умовах з підвищеною вологістю грунту краще проростає лобода біла. За умов з помірною вологістю виділяються зірочник середній, мак дикий, щириця звичайна та інші. А от для посушливих умов характерні підмаренник чіпкий, осот рожевий. Також виділяються види бур'янів, які реагують на температурні режими. При понижених температурах проростають мак дикий, зірочник середній, галінсога дрібноквіткова, лобода біла, грицики звичайні, ромашка непахуча. Озимі й зимуючі бур'яни найбільше з'являються в похмуру погоду з періодичним випаданням опадів.

У середньому за роки досліджень у посівах ріпаку озимого зустрічалась така кількість зимуючих бур'янів та ефемерів: волошка синя в кількості 1 шт./м2, або 1,6%, триреберник непахучий - 8 шт./м2, або 13,3%, підмаренник чіпкий - 5 шт./м2, або 8,3%, мак дикий - 4 шт./м2, або 6,7%, грицики звичайні - 7 шт./м2, або 11,7%, зі - рочник середній - 9 шт./м2, або 15,0%, фіалка польова - 2 шт./м2, або 3,3%; ранніх ярих: галінсога дрібноквіткова - 6 шт./м2, або 10,0%; пізніх ярих: лобода біла в кількості 2 шт./м2, або 3,3% та щириця звичайна - 2 шт./м2, або 3,3%; озимих: горошок волохатий - 3 шт./м2, або 5,0%; дворічних: кропива глуха пурпурова - 2 шт./м2, або 3,3%; багаторічних кореневищних: пирій - 6 шт./м2, або 10,0%; багаторічних коренепаросткових: осот рожевий - 3 шт./м2, або 5,0% (рис. 1).

Отже, видова різноманітність бур'янової рослинності в посівах сільськогоспо - дарських культур даної сівозміни, у тому числі і ріпаку озимого сформувалася під впливом кліматичних і грунтових умов, антропогенних факторів та їх взаємодії. До - мінуючим типом забур'яненості дослідного поля є малорічний, тому і досліди про - ведені в типових за забур'яненістю умовах.

Біологічні передумови регулювання рівня забур'яненості агрофітоценозу ріпаку озимого

Вплив забур'яненості на ріст і розвиток ріпаку озимого та вміст поживних елементів у грунті. Фенологічні спостереження показали, що настання і прохо - дження фаз росту і розвитку ріпаку озимого залежать від біологічних особливостей сорту і погодних умов, і меншою мірою від ступеня забур'яненості.

Вплив забур'яненості на ріст і масу рослин ріпаку озимого за різних конкурентних відносин (фаза цвітіння, середнє за 2007-2009 рр.)

Варіант досліду

Висота рослини, см

Площа листя, см2

Сира маса рослин ріпаку озимого, г

Увесь період вирощування ріпа - ку озимого без конкуренції з бо - ку бур'янів (контроль, ручні про - полювання)

196

470

56

Увесь період вирощування ріпа - ку озимого з бур'янами протя - гом 20 днів після відновлення вегетації

188

426

50

Те саме - 30 днів

183

389

46

Те саме - 40 днів

179

359

42

Те саме - 50 днів

175

339

39

Увесь період вирощування ріпа - ку озимого при конкуренції з бо - ку бур'янів (контроль)

170

298

35

Вирощування ріпаку озимого без бур'янів протягом 20 днів після відновлення вегетації

177

321

40

Те саме - 30 днів

181

361

43

Те саме - 40 днів

186

386

46

Те саме - 50 днів

190

422

50

У всіх варіантах досліду суттєвих відміностей у строках настання фаз не відзначено, проте дещо різнилася їх тривалість. Посушливий початок весни 2007 (квітень, травень) і 2009 (квітень) років, призвів до незначного скорочення тривалості фаз розвитку культури. Тривалість вегетаційного періоду рослин ріпаку озимого за роки досліджень коливалася від 308 до 311 діб.

Забезпечення грунту елементами живлення є визначальним фактором доброго розвитку рослин ріпаку озимого та його продуктивності. Нами встановлено, що в міру збільшення тривалості присутності бур'янів у посівах після відновлення веге - тації вміст елементів живлення, зокрема лужногідролізованого азоту, рухомих фос - фору і калію в орному шарі знижувався.

Найкращі умови росту і розвитку рослин ріпаку озимого створювалися у варі - антах, де увесь період культурні рослини росли без конкуренції з боку бур'янів за фактори життя (табл. 1). У цих умовах висота рослин, площа листкового апарату і сира маса культурних рослин були найвищі. Зменшення цих показників є найкра - щим індикатором конкуренції за фактори життя.

На ділянках, де ріпак озимий ріс з бур'янами протягом усього періоду вегетації, висота рослин зменшилася на 13%, площа листя - на 37% і сира маса рослин - на 38%.

Темпи росту і розвитку ріпаку озимого суттєво змінюються під впливом трива - лості конкурентних відносин і рівня забур'яненості. При збільшенні надземної ма - си бур'янів і тривалості конкуренції висота культурних рослин і площа листового апарату зменшується і має лінійний характер. Кореляційний аналіз показує, що між цими показниками існує від'ємна кореляційна залежність. Крім того встановлено, що ріпак озимий сильніше пригнічується бур'янами весною, відразу після віднов - лення вегетації, коли він ще не сформував великої надземної маси. Уже при виро - щуванні культурних рослин з бур'янами протягом 20 днів після з'явлення сходів вони відставали в рості, зменшили листкову поверхню, були блідіші, ніж рослини, які вирощували увесь період без конкуренції з боку бур'янів.

Вплив забур'яненості на урожайність та якість насіння ріпаку озимого. Встановлено, що максимальний урожай одержано на ділянках, де увесь період ви - рощування ріпаку озимого після відновлення вегетації культурні рослини не мали конкуренції за фактори життя з боку бур'янів. У середньому за три роки він стано - вив 3,4 т/га. На цих ділянках створювалися найсприятливіші умови для росту й роз - витку культурних рослин. Вони залежали від умов навколишнього середовища, а саме: від зволоження, температурного й поживного режимів тощо.

Найменший урожай насіння одержано у варіантах, де ріпак озимий увесь пері - од після відновлення вегетації конкурував з бур'янами за фактори життя. На цих ді - лянках, в середньому за три роки, налічувалося 60 шт./м2 бур'янів, які мали сиру надземну масу 1373 г./м2 (табл. 2). Середня урожайність ріпаку озимого протягом трьох років тут становила 2,5 т/га, що на 0,9 т/га, або на 26,5% нижче, ніж у варіанті без конкуренції з боку бур'янів (рис. 2).

Кореляційний аналіз даних між кількістю бур'янів і урожайністю свідчить, що між ними існує обернена залежність. При збільшенні кількості бур'янів величина врожаю насіння ріпаку озимого зменшується, тобто існує тісна обернена кореляцій-на залежність. Коефіцієнт кореляції для ріпаку озимого дорівнює 0,82, а детермі - нації - 0,67, або 67%.

Фактична забур'яненість посівів ріпаку озимого у фазі повної стиглості (середнє за 2006-2009 рр.)

Варіанти досліду

Всього бур'янів, шт./м2

У тому числі

Маса бур'янів, г/м2

малорічні

багаторічні

Увесь період вирощування ріпаку озимого без конкуренції з боку бур'янів (контроль, ручні прополювання)

-

-

-

-

Вирощування ріпаку озимо - го з бур'янами протягом 20 днів після відновлення вегетації

25

19

6

132

Те саме - 30 днів

32

25

7

348

Те саме - 40 днів

42

32

9

640

Те саме - 50 днів

44

33

11

832

Увесь період вирощування ріпаку озимого при конку - ренції з боку бур'янів після відновлення вегетації (конттроль)

60

51

9

1373

Вирощування ріпаку озимого без бур'янів протягом 20 днів після відновлення вегетації

32

23

9

611

Те саме - 30 днів

27

21

6

471

Те саме - 40 днів

21

16

5

337

Те саме - 50 днів

12

10

2

172

НІР0,5

2,47

3,82

2,09

182,3

При вивченні впливу маси бур'янів на урожайність насіння ріпаку озимого ми встановили, що при будь-якій тривалості конкурентних відносин ріпаку озимого з бур'янами і при будь-якій масі бур'янів урожайність знижується.

Кореляційний аналіз підтверджує, що між масою бур'янів і урожайністю існує тісна обернена залежність. Коефіцієнт кореляції між масою бур'янів і урожайністю ріпаку озимого дорівнює 0,93, коефіцієнт детермінації - 0,86. Це свідчить про те, що в 86% зміна урожайності культури пояснюється зміною маси бур'янів.

Отже, маса бур'янів більш істотно впливає на зниження врожайності ріпаку озимого, ніж їх кількість. Між забур'яненістю посівів і урожайністю ріпаку озимо - го існує протилежна лінійна залежність, ступінь якої зростає із збільшенням забур'яненості посівів, особливо їх маси. Статистичний аналіз дає можливість одержати кількісну оцінку шкідливого впливу бур'янів на урожайність ріпаку озимого.

Дані спостережень також показують, що із збільшенням забур'яненості посі - вів, особливо сирої надземної маси бур'янів, знижується чиста продуктивність фо - тосинтезу і, як наслідок, знижується врожайність насіння ріпаку озимого.

Математичний аналіз показує, що між продуктивністю фотосинтезу, масою бу - р'янів і урожайністю насіння ріпаку озимого існує лінійна кореляція і регресія. Кое - фіцієнт кореляції між масою бур'янів і продуктивністю фотосинтезу становить 0,95, тобто між цими показниками існує тісна обернена залежність. Коефіцієнт детермі - нації 0,90 показує, що в 90% чиста продуктивність фотосинтезу змінюється масою бур'янів і тільки у 10% змінюється під впливом інших факторів. Така ж тісна позитивна залежність існує між інтенсивністю фотосинтетичної діяльності ріпаку озимого і урожайністю. Чим вища продуктивність фотосинтезу, тим вища врожай - ність ріпаку озимого. І навпаки.

Дослідженнями встановлено, що найбільше азоту, сирого протеїну, фосфору, калію та білка в насінні одержано на ділянках, де увесь період вирощування ріпаку озимого культурні рослини були без конкуренції за фактори життя з боку бур'янів (табл. 3). На цих ділянках створювалися найсприятливіші умови для росту і розвит - ку рослин ріпаку озимого. Найнижчої якості насіння ріпаку озимого одержано на ділянках, де культурні рослини увесь період вирощування конкурували з бур'янами за фактори життя.

У варіантах, де ріпак озимий ріс з бур'янами деякий період вегетації, якісні по-казники насіння залежали від тривалості конкуренції. Чим довший цей період за фактори життя, тим кількість азоту, сирого протеїну, фосфору, калію, олії та білка знижувалася, і навпаки.

Вплив забур'яненості на якість насіння ріпаку озимого за різних конкурентних відносин, % (середнє за 2006-2009 рр.)

Варіанти досліду

Вміст у насінні, %

азоту

сирого

протеїну

фосфору

калію

олії

білка

Увесь період вирощування ріпаку озимого без конкуренції з боку бур'янів (контроль, ручні прополювання)

3,69

23,1

2,30

1,20

44,8

27

Вирощування ріпаку озимого з бур'янами протягом 20 днів після відновлення вегетації

3,55

22,2

2,28

1,19

43,6

24

Те саме - 30 днів

3,48

21,8

2,27

1,17

42,5

22

Те саме - 40 днів

3,44

21,5

2,23

1,17

41,6

22

Те саме - 50 днів

3,41

21,3

2,20

1,15

40,7

21

Увесь період вирощування ріпаку озимого при конкуренції з боку бур'янів (контроль)

3,39

21,0

2,12

1,13

38,4

18

Вирощування ріпаку озимого без бур'янів протягом 20 днів після відновлення вегетації

3,48

21,8

2,19

1,16

39,6

21

Те саме - 30 днів

3,54

22,3

2,25

1,18

40,5

22

Те саме - 40 днів

3,59

22,6

2,27

1,18

43,1

25

Те саме - 50 днів

3,63

22,9

2,28

1,19

43,9

26

Кореляційний аналіз між масою бур'янів і вмістом сирого протеїну в насінні показав, що між ними спостерігається лінійна кореляційна залежність. Коефіцієнт кореляції між цими показниками - 0,87, а коефіцієнт детермінації - 0,76, або 76%. Коефіцієнт кореляції між масою бур'янів і вмістом білка в насінні 0,91, а коефіцієнт детермінації - 0,83, або 83%. Звідси, в 76% зміна вмісту сирого протеїну і в 83% білка в насінні ріпаку озимого відбувається зі зміною забур'яненості, решта - відпо - відно 24% і 17% - відбувається під впливом інших факторів.

У підсумку можна стверджувати, що бур'янова рослинність є найбільш сильно - діючим фактором у зниженні врожайності й якості насіння ріпаку озимого. Викли - кано це тим, що бур'яни мають здатність конкурувати з культурними рослинами за

фактори життя.

Гербокритичні періоди у ріпаку озимого. На основі експериментальних да - них ми встановили, що в умовах Прикарпаття України найбільш різко виражений інтервал критичного періоду конкуренції між ріпаком озимим й бур'янами почина - ється від початку періоду відновлення вегетації і продовжується до 40 днів. На межі 37 днів настає критичний момент конкурентних відносин.

Для того, щоб звести негативний вплив бур'янів на ріпак озимий до мінімуму, необхідно забезпечити чистоту посівів культури протягом 50-60-денного періоду після відновлення вегетації. Знищення бур'янів у більш пізні строки вже не компен - сує втрат, заподіяних ними культурі. Тому при вирощуванні ріпаку озимого слід вживати комплекс запобіжних і винищувальних заходів для боротьби з бур'янами. У разі необхідності доцільно вносити високоефективні гербіциди. Бур'яни, які з'яв - ляються на 40-50-й день після відновлення вегетації ріпаку озимого, справляють незначний негативний вплив на насіннєву продуктивність ріпаку озимого.

Для встановлення критичного періоду конкурентних відносин урожайні дані (у відсотках) наведені у вигляді графіків (рис. 3). Пунктирна лінія означає варіанти, чисті від бур'янів протягом певного періоду після відновлення вегетації, суцільна лінія - забур'янені варіанти певного періоду після відновлення вегетації. Потім тут систематично знищували бур'яни до кінця вегетації.

За допомогою наведених графіків встановлені точки, де перетинаються ці кри - ві. Такі точки ми назвали критичним моментом.

Отже, протягом критичного періоду конкурентних відносин виникає критич - ний момент, тобто період, починаючи з якого посіви ріпаку озимого, якщо в них не буде знижена бур'янова рослинність, різко зменшують свою продуктивність. І нав - паки, урожайність підвищуватиметься тоді, коли конкуренція з боку бур'янів буде ліквідована.

Еколого-економічні передумови застосування гербіцидів

Ефективність грунтових та післясходових гербіцидів захисту посівів ріпа - ку озимого від бур'янів. Нашими дослідженнями встановлено, що забур'яненість посівів була висока. Основними засмічувачами посівів були малорічні двосім'я - дольні бур'яни, такі як зірочник середній, підмаренник чіпкий, галінсога дрібно - квіткова, фіалка польова, триреберник непахучий, горошок волохатий, мак дикий, грицики звичайні. Вони становили в середньому 82%, а решту 18% займали багато - річні кореневищні (пирій повзучий) та коренепаросткові (осот рожевий) бур'яни.

Дуал, який вносили перед сівбою ріпаку озимого з нормою витрати 1,6 л/га, сприяв зменшенню загальної кількості бур'янів у фазі цвітіння на 63, а у фазі дости - гання на 69% в порівнянні з контролем без гербіцидів та ручних прополювань. Кіль - кість бур'янів на цих ділянках становила відповідно 22 і 19 шт./м2. Зменшення маси сирих бур'янів у фазі цвітіння ріпаку озимого досягло 83%, у фазі достигання насін - ня - 86%. Найбільш чутливою до внесення гербіциду виявилась галінсога дрібно - квіткова, загибель якої становила 100%. Досить високу чутливість до дуалу (75-80% загибелі) виявляють триреберник непахучий та волошка синя.

Більшу ефективність у боротьбі з бур'янами виявив гербіцид бутизан з нормою витрати 2,0 л/га, який теж вносили перед сівбою ріпаку озимого. Встановлено, що даний гербіцид забезпечив загибель бур'янів у фазі цвітіння культури на 70, а у фазі достигання - на 74% при зменшенні сирої маси відповідно на 84 та 87% (табл. 4). Найбільш чутливими до гербіциду виявилися такі малорічні бур'яни як триребер - ник непахучий, волошка синя та зірочник середній, загибель яких становила 100%. Підмаренник чіпкий було знищено на 71%, фіалку польову - на 50%.

Таким чином, нами досліджено, що за допомогою грунтових гербіцидів не вда - лося повністю усунути негативну дію бур'янів за фактори життя рослин.

Ефективність застосування гербіцидів у кінцевому рахунку оцінюється впли - вом їх на урожайність культури (табл. 5). У порівнянні з контролем, де ріпак ози - мий вирощувався без гербіцидів та ручних прополювань, при передпосівному вне - сенні дуалу - 1,6 л/га, приріст врожаю в середньому за три роки склав 0,7 т/га, або 39%. У варіантах, де перед посівом вносили бутизан - 2,0 л/га, приріст врожаю становив 0,8 т/га або 47%.

Отже, в умовах Прикарпаття при захисті посівів ріпаку озимого від бур'янів кращі результати одержано при внесенні ґрунтового гербіциду бутизану в нормі 2,0 л/га.

Аналіз досліджень з ефективності післясходових гербіцидів показав, що заги - бель бур'янів у фазі цвітіння ріпаку озимого під впливом галери становила 68%, арамо - 52%, пантери - 57% при зменшенні сирої маси відповідно на 83, 78 і 80%. У фазі достигання культури галера, арамо і пантера сприяли зменшенню загальної кількості бур'янів на 78, 57 і 66%. Зменшення маси сирих бур'янів досягло відпо - відно 85, 81 та 84%.

Вплив гербіцидів на фактичну забур'яненість посівів ріпаку озимого у фазі цвітіння (середнє за 2006-2009 рр.)

Варіанти

досліду

Норма гербіциду, л/га

Всього бур'янів, шт./м2

у тому числі

Маса бур'янів

г/м2

Зменшення маси бур'янів, %

малорічні

багаторічні

Контроль без гербіцидів і ручних прополювань

-

60

50

10

1324

-

Контроль без гербіцидів, ручні прополювання

-

-

-

-

-

-

Дуал

1,6

22

18

4

229

83

Бутизан

2,0

18

15

3

219

84

Галера

0,3

19

16

3

231

83

Арамо

1,0

31

28

3

293

78

Пантера

1,5

26

24

2

266

80

Дуал+галера

1,6+0,3

9

8

1

89

93

Дуал+арамо

1,6+1,0

16

13

3

191

86

Дуал+пантера

1,6+1,5

15

12

3

174

87

Бутизан+галера

2,0+0,3

5

3

2

51

96

Бутизан+арамо

2,0+1,0

14

12

2

162

88

Бутизан+пантера

2,0+1,5

10

8

2

133

90

Дані врожайності показали, що внесення арамо сприяло збереженню 0,9 т/га або 55% врожаю, а пантери відповідно 1,0 т/га, або 61%. Найвищий приріст вро - жаю був зафіксований у варіантах, де внесено галеру - 1,3 т/га, або 78%.

В останні роки в Україні, а також за кордоном великого поширення набуло комбіноване використання гербіцидів, що дає можливість уникнути недоліків окре - мих препаратів, значно розширити спектр дії та підвищити ефективність застосу - вання хімічних засобів боротьби з бур'янами.

Найкращим варіантом було літнє внесення бутизану - 2,0 л/га та весняне - галери - 0,3 л/га. Загибель бур'янів під впливом комбінованого внесення цих гербіцидів у фазі цвітіння ріпаку озимого становила 92%, а у фазі достигання культури - 95%. Зменшення маси сирих бур'янів досягло відповідно 96 та 97%.

Дані врожайності показали, що внесення бутизану і галери сприяло збережен - ню 1,7 т/га насіння ріпаку озимого в порівнянні з контролем без гербіцидів та руч - них прополювань. Дещо нижчі показники одержано від застосування бутизану і пантери. У цьому варіанті приріст врожаю становив 1,5 т/га. Найнижчий приріст врожаю (1,4 т/га) зафіксований у варіанті, де вносили бутизан і арамо.

З даних досліджень випливає закономірність: чим менша кількість бур'янів на м2, тим більша їх маса. Слід зазначити: багатьма дослідниками встановлено, що шкода бур'янів передусім залежить від маси бур'янів, а потім - від їх кількості.

Вплив гербіцидів на урожайність ріпаку озимого, т/га

Варіанти досліду

Норма гербіциду, л/га

Урожайність, т/га

Приріст урожайності

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Середня

за 2007-2009 рр.

т/га

%

Контроль без гербіцидів і ручних

прополювань

-

1,7

1,9

1,6

1,7

-

-

Контроль без гербіцидів, ручні прополювання

-

3,1

3,6

33

3,3

1,6

94

Дуал

1,6

2,2

2,5

2,4

2,4

0,7

39

Бутизан

2,0

2,3

2,7

2,5

2,5

0,8

47

Галера

0,3

2,8

3,2

3,1

3,0

1,3

78

Арамо

1,0

2,6

2,7

2,6

2,6

0,9

55

Пантера

1,5

2,7

2,8

2,7

2,7

1,0

61

Дуал+галера

1,6+0,3

3,0

3,7

3,3

3,3

1,6

96

Дуал+арамо

1,6+1,0

3,0

3,1

3,0

3,0

1,3

78

Дуал+пантера

1,6+1,5

3,0

3,4

3,0

3,1

1,4

84

Бутизан+галера

2,0+0,3

3,0

3,8

3,4

3,4

1,7

100

Бутизан+арамо

2,0+1,0

3,0

3,3

3,1

3,1

1,4

84

Бутизан+пантера

2,0+1,5

3,0

3,5

3,2

3,2

1,5

88

Таким чином, на Прикарпатті при вирощуванні ріпаку озимого в боротьбі з бу - р'янами найкращі результати одержано при поєднанні передпосівного внесення бутизану з нормою витрати 2,0 л/га та весняного внесення галери з нормою витрати 1,5 л/га. Урожайність на цих ділянках становила 3,4 т/га, що сприяло збереженню 1,7 т/га, або 100%.

Найменший приріст урожайності - 0,7 і 0,8 т/га або відповідно 39 і 47% зафік - сований у варіантах, де перед посівом вносились дуал - 1,6 л/га та бутизан - 2,0 л/га.

Економічна та енергетична оцінка заходів захисту посівів ріпаку озимого від бур'янів

Обгрунтування економічної діяльності застосування заходів захисту посі - вів ріпаку озимого від бур'янів. Економічна ефективність застосування гербіци - дів, які вивчали на посівах ріпаку озимого, показала, що найвищий чистий дохід і рівень рентабельності одержано при внесенні грунтового гербіциду бутизану - 2,0 л/га у поєднанні з весняним внесенням галери - 0,3 л/га. Вони становили відпо - відно 1575 грн./га та 44,7%. Комбіноване передпосівне застосування дуалу -1,6 л/га та внесення весною галери -0,3 л/га знизило економічні показники. Чистий дохід тут становив 1485 грн./га, а рівень рентабельності - 42,8%.

Оцінка економічної ефективності застосування гербіцидів свідчить, що комбі - новане використання препаратів у боротьбі з бур'янами, незважаючи на більші ви - трати, є економічно вигідним. Пояснюється цей економічний ефект істотним при - ростом врожаю та високою його вартістю.

Енергетична ефективність застосування агротехнологічних заходів захис - ту ріпаку озимого від бур'янів. Проведені нами розрахунки показують, що найви - щий коефіцієнт енергетичної ефективності був при застосуванні весною, після від - новлення вегетації ріпаку озимого, галери з нормою витрати 0,3 л/га. Він становив 7,1 одиниці. Енергоємність приросту врожайності при цьому склала 2,124 тис. мДж, а енергоємність витрат на застосування гербіциду - 0,3 тис. мДж. Коефіцієнт енерге - тичної доцільності у цьому варіанті становив 1,824 тис. мДж.

Найнижчий показник коефіцієнта енергетичної ефективності зафіксований у варіанті з передпосівним внесенням бутизану з нормою витрати 2,0 л/га. Він стано - вив відповідно 2,2 одиниці. Енергоємність приросту врожайності тут склала 1,307 тис. мДж, а енергоємність витрат на гербіциди - 0,6 тис. мДж. Коефіцієнт енер - гетичної доцільності у цьому варіанті склав 0,707 тис. мДж.

Узагальнюючи одержані результати, можна стверджувати, що в умовах При - карпаття найбільш енергетично доцільним і виправданим є застосування перед посівом ріпаку озимого гербіциду галери з нормою витрати 0,3 л/га, коефіцієнт енергетичної ефективності якого становить 7,1 одиниці.

Висновки

У дисертації викладене теоретичне обгрунтування і експериментально встанов - лене нове вирішення наукової і практичної проблеми зниження забур'яненості в посівах ріпаку озимого на основі визначеного періоду конкурентних відносин з бур'янами. На підставі аналізу експериментальної інформації зроблені наступні висновки:

1. Видова різноманітність бур'янів у посівах ріпаку озимого в зоні Прикарпаття сформувалася під впливом кліматичних і грунтових умов, антропогенних факторів та їх взаємодії. Домінуючим у землеробстві цієї зони є малорічний тип забур'яне - ності.

2. За роки досліджень у посівах ріпаку озимого зимуючі бур'яни та ефемери становили близько 60%, ранні ярі - 10%, пізні ярі - 7%, озимі - 5%, дворічні - 3%, багаторічні кореневищні - 10%; багаторічні коренепаросткові - 5%.

3. Ріпак озимий має високу конкурентну здатність до бур'янів. Найменший уро - жай насіння одержано у варіантах, де ріпак озимий увесь період після відновлення вегетації конкурував з бур'янами за фактори життя, зниження склало 0,9 т/га, або 26,5%.

4. Найбільш виражений інтервал критичного періоду конкуренції між ріпаком озимим і бур'янами починається від періоду відновлення вегетації і продовжується до 40 днів. На межі 37 днів настає критичний момент конкурентних відносин. Тому необхідно забезпечити чистоту посівів культури протягом 50-60-денного періоду після відновлення вегетації. Знищення бур'янів у більш пізні строки не компенсує втрат, заподіяних ними культурі.

5. На посівах ріпаку озимого найкращим є комплексне внесення гербіцидів: бу - тизану - 2,0 л/га під передпосівну культивацію та галери - 0,3 л/га весною, після відновлення вегетації. Загибель бур'янів під впливом комбінованого внесення цих гербіцидів у фазі достигання культури становить 95%. Зменшення маси сирих бур'янів сягло відповідно 97%.

6. Максимальний приріст урожайності (1,7 т/га насіння) отримано при внесенні перед посівом бутизану (2,0 л/га) з наступним обробітком після відновлення веге - тації культури галерою (0,3 л/га).

7. Гербіциди, які вивчали в дослідах, внесені до «Переліку пестицидів і агрохі - мікатів, дозволених до використання в Україні» і не мали негативного впливу на якість врожаю культури. Вміст азоту, сполук фосфору та калію істотно не відрізняв - ся від контрольних варіантів.

8. Економічна ефективність застосування гербіцидів показала, що найвищий чистий дохід і рівень рентабельності одержано за внесення грунтового гербіциду бутизану - 2,0 л/га у поєднанні з весняним внесенням галери - 0,3 л/га. Вони стано - вили відповідно 1575 грн./га та 44,7%. Комбіноване передпосівне застосування дуа - лу - 1,6 л/га та внесення весною галери - 0,3 л/га знизило економічні показники. Чистий дохід тут становив 1485 грн./га, а рівень рентабельності - 42,8%.

9. Енергетична оцінка застосування гербіцидів показала, що найвищий коефіці - єнт енергетичної ефективності був при застосуванні весною, після відновлення веге - тації ріпаку озимого, галери з нормою витрати 0,3 л/га. Він становив 7,1 одиниці. Енергоємність приросту врожайності при цьому склала 2,124 тис. мДж, а енергоєм - ність витрат на застосування гербіциду - 0,3 тис. мДж. Коефіцієнт енергетичної до - цільності у цьому варіанті становив 1,524 тис. мДж.

10. Найнижчий показник коефіцієнта енергетичної ефективності був зафіксова - ний у варіанті з передпосівним внесенням бутизану з нормою витрати 2,0 л/га. Він становив відповідно 2,2 одиниці. Енергоємність приросту врожайності тут склала 1,307 тис. мДж, а енергоємність витрат на гербіциди - 0,6 тис. мДж. Коефіцієнт енер - гетичної доцільності у цьому варіанті склав 0,707 тис. мДж.

Рекомендації виробнику

На підставі отриманих результатів досліджень, економічної оцінки та виробни - чої їх перевірки господарствам зони Прикарпаття рекомендується:

1. Захист посівів ріпаку озимого від бур'янів потрібно розпочинати у перші фа - зи росту й розвитку і продовжувати весною, відразу після відновлення вегетації.

2. З метою зниження негативної дії бур'янів на ріпак озимий необхідно забез - печити чистоту посівів культури протягом 50-60-денного періоду після відновлення вегетації.

3. На полях з високою потенційною і фактичною забур'яненістю доцільно ви - користовувати передпосівне внесення бутизану - 2,0 л/га та весняне - галери - 0,3 л/га.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Танчик С.П. Біологічні передумови застосування інтегрованої системи захисту посівів ріпаку озимого від забур'яненості / С.П. Танчик, В.Я. Вихованець // Наукові доповіді. НУБІПУ. - 2009. - №2. / 2009-2 / 09vvyowr.pdf (Частка авторства - 60%, особистий внесок здобувача - виконання досліджень, статистична обробка і узагальнення результатів проведених досліджень, написання і підготовка матеріалів до друку).

2. Танчик С.П. Комбіноване застосування гербіцидів / С.П. Танчик, В.Я. Вихо - ванець // Карантин і захист рослин. - 2010. - №9. - С. 21 - 22. (Частка авторства - 60%, особистий внесок здобувача - виконання досліджень, статистична обробка і узагальнення результатів проведених досліджень, написання і підготовка матеріа - лів до друку).

3. Вихованець В.Я. Вплив забур'яненості на ріст і розвиток ріпаку озимого в умовах Прикарпаття / В.Я. Вихованець // Вісник Львівського національного аграр - ного університету: сер. «Агрономія». - Львів, 2010. - №1. - С. 76 - 83. (Частка ав - торства - 100%, особистий внесок здобувача - виконання досліджень, статистична обробка і узагальнення результатів проведених досліджень, написання і підготовка матеріалів до друку).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.