Гіпоксія новонароджених телят та її корекція

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

УДК: 619: 616.1/4.591.12.612.23

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора ветеринарних наук

ГІПОКСІЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ ТА ЇЇ КОРЕКЦІЯ

03.00.13 - фізіологія людини і тварин, 16.00.07 - ветеринарне акушерство

ЗАМАЗІЙ АНДРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики та продовольства України і Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий консультант:

Яблонський Валентин Андрійович, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НААН України, Заслужений діяч науки і техніки України, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин.

Офіційні опоненти:

Головач Павло Ількович, доктор ветеринарних наук, професор, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, професор кафедри нормальної та патологічної фізіології;

Коваленко Віктор Федорович, доктор біологічних наук, професор, академік НААН України, Інститут свинарства імені О.В. Квасницького НААН України, завідувач лабораторії фізіології;

Калиновський Григорій Миколайович, доктор ветеринарних наук, професор, Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри акушерства і хірургії.

Захист дисертації відбудеться " 31" травня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія № 65.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 28.

Автореферат розісланий "30 " квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.П. Прус.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Генерація біологічної енерґії в процесі хімічних перетворень органічних сполук є основою фізіологічних процесів і відбувається тільки за участю оксигену. Значення оксигену у забезпеченні життєдіяльності організму, у синтезі макроерґів, що є джерелами енергії для біохімічних, пластичних та фізіологічних процесів, є безперечне (Дудель І., Рюєгг І., Шмідт Р. та ін., 1996, Ціммерман М., Кніг В., Вушке А., 1996, Покровський В.М., Коротко Г.Ф., 1997, Бочков В.Н., Добровольський А.В., Логінов В.А. та ін., 2004, Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В., Стегній Ж.Г., 2007). Це пов'язано з тим, що в процесі тривалого еволюційного розвитку у тварин виробився окислювальний тип обміну речовин, матеріальною й рухомою силою якого є безперервне та адекватне надходження оксигену до мітохондрій та інших органел клітини.

Розлади забезпечення організму оксигеном у різні періоди його пре- та постнатального розвитку, що супроводжуються недостатністю біологічного окиснення й обумовленої ним енерґетичної незабезпеченості життєвих процесів, лежать в основі багатьох захворювань. Провідною причиною розвитку внутрішньоутробної гіпоксії, а, відповідно, й народження нежиттєздатного приплоду, є гемоциркуляторні розлади у функціональній системі "мати - плацента - плід".

Гіпоксія - найчастіший фактор, що ускладнює внутрішньоутробний розвиток плода, вона є основною причиною мертвонароджуваності та смертності приплоду у ранні періоди постнатального росту та розвитку. Встановлено, що загибель новонароджених телят від гіпоксії складає 44,6 %, тоді як від інфекційних хвороб лише 22,4 % (Шерстеніков І.Л., 1990). Оксигенова недостатність плода людини у структурі перинатальної патології, за даними клінічних досліджень, сягає 45 % (Студенкіна М.Я., Кюльца Ю., Эггерса Г., 1984, Чайченко Г.М., Дибенко В.О., Сокур В.Д., 2003, Маркін Л.Б., Палига І.Е., 2004), а за матеріалами патолого-анатомічних досліджень - 56,2-76,6 %. Внаслідок перенесеної перинатальної гіпоксії у 86 % новонароджених спостерігали ознаки ураження центральної нервової системи, у 72 % - дихальної, у 68 % - сечовидільної, у 29 % - порушення функціонування травного каналу і в 47 % - серця (Зайко М.Н., Биць Ю.В., Бутенко Г.М., 2008).

Велике значення у зниженні пренатальної захворюваності та мертвонароджуваності має профілактика гіпоксії плода і лікування новонароджених тварин (Яблонська О.В., 2005, Яблонський В.А., Любецький В.Й., Хомин С. П., Калиновський Г.М., Харута Г.Г., Харенко М.І., Завірюха В.І., 2006).

Зазначене вище свідчить, що гіпоксія плода і новонароджених телят є актуальною проблемою ветеринарної неонатології, фізіології та акушерства. Вона, на жаль, практично залишилася поза увагою дослідників, чим і були обумовлені наші дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри біотехнології Полтавської державної аграрної академії та кафедри анатомії, нормальної та патологічної фізіології Сумського національного аграрного університету за темою "Розробка мультипараметричної системи виробництва молока на основі секретоутворюючої функції молочної залози, пре- та постнатального розвитку тваринного організму і методів їх корекції" - № державної реєстрації 0108U010281, (Розділ 2. "Фізіолого-біохімічні параметри пре- та постнатального розвитку тварин та їх корекція" (2006-2010 рр.), а також теми "Розробити систему оцінки функціонального стану молочної залози та методи профілактики її порушень у корів у різні періоди лактації" - № державної реєстрації 0106U009414 (2005-2006 рр.).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було з'ясувати вплив гіпоксії на параметри гомеостазу плода та новонароджених телят і їх корекція.

Для вирішення даної проблеми були поставлені такі завдання:

- провести моніторинг родової діяльності корів та дослідити параметри гомеостазу їх організму за умов народження клінічно здорових та у стані гіпоксії телят;

- з'ясувати вплив гіпоксії на параметри пре- та постнатального розвитку тварин та на формування фетальної частини плаценти корів;

- розробити систему діагностичних тестів для визначення ступеня "зрілості" сурфактантної системи легень і функціонального стану організму новонароджених телят;

- дослідити оксигенову ланку гомеостазу та кислотно-лужний баланс крові клінічно здорових новонароджених телят та їх зміни під впливом гіпоксії;

- вивчити жирнокислотний склад амніотичної рідини плода і крові новонароджених клінічно здорових телят та його зміни під впливом гіпоксії;

- вивчити амінокислотний склад амніотичної рідини плода і крові новонароджених клінічно здорових телят та його зміни під впливом гіпоксії;

- вивчити макро- та мікромінеральний склад амніотичної рідини плода і крові новонароджених клінічно здорових телят і телят, які народилися у стані гіпоксії;

- дослідити показники еритроцито-, лейкоцито- та тромбоцитопоезу клінічно здорових новонароджених телят і телят, які народилися у стані гіпоксії;

- дослідити процеси перекисного окиснення ліпідів в організмі клінічно здорових, а також народжених у стані гіпоксії телят;

- розробити і запропонувати заходи, засоби, пристосування, алгоритм дій та схеми корекції гіпоксічного стану телят і їх лікування;

- на основі одержаних результатів розробити рекомендації щодо профілактики гіпоксії плода і новонароджених телят.

Об'єкт дослідження - гіпоксія новонароджених телят.

Предмет дослідження - показники гомеостазу новонароджених клінічно здорових телят і телят, які народилися у стані гіпоксії.

Методи дослідження - клінічні (визначення загального стану організму тварин, параметрів родової діяльності корів, функціонального стану новонароджених телят), фізіологічні (показники еритроцито-, лейкоцито-, тромбоцитопоезу, гематологічні індекси), біохімічні (дослідження жирнокислотного, амінокислотного, макро- і мікроелементного, газового та кислотно-лужного складу крові, амніотичної рідини, процесів перекисного окиснення ліпідів), статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Одержані нові дані стосовно гомеостазу організму клінічно здорових новонароджених телят і народжених у стані гіпоксії.

Встановлено, що 36,70 % телят народжуються з "незрілою" сурфактантною системою легень, а 19,05 % - у стані гіпоксії.

Розроблена система діагностичних тестів і бальна оцінка "зрілості" сурфактантної системи легень та функціонального стану новонароджених телят. Запропоновані нові методичні підходи для їх визначення: патенти України на корисну модель № 45617 "Спосіб стимуляції синтезу сурфактанта легенями новонароджених телят" від 10.11.2009 року та № 47631 "Спосіб визначення зрілості сурфактантної системи новонароджених телят" від 10.02.2010 року.

Вперше досліджено жирнокислотний, амінокислотний, макро- та мікроелементний, газовий і кислотно-лужний склад навколоплідної рідини плодів у нормі та під впливом гіпоксії.

Досліджено вплив гіпоксії на процес дихання, передусім дихальної функції крові.

Встановлено взаємозв'язок процесів перекисної оксидації та антиоксидантного захисту в організмі новонароджених телят за гіпоксії; перевагу процесів ПОЛ у гемолізатах еритроцитів за умов народження телят у стані гіпоксії, що використано для розробки раціональних способів адекватної фармакотерапії.

Доведено, що гомеостаз організму здорових новонароджених телят у рибілдинг періоді їх розвитку характеризується незначним ацидозом, який у телят, народжених у стані гіпоксії, супроводжується гіперкапнією.

Встановлено, що помірний ацидоз є фізіологічною умовою розвитку плода. Гіпоксія плода й новонароджених телят супроводжується ацидозом, що характеризується низькими показниками величини рН і підвищеним вмістом іонів гідрогену у крові.

Встановлені показники кислотно-лужного балансу крові у клінічно здорових телят та їх зміни у телят, які народилися у стані гіпоксії.

Розроблено біологічно активний препарат "Сурфакта ЗКФ" для корекції сурфактантної системи легень новонароджених телят і гомеостазу організму та ТУ (затверджені Державним комітетом ветеринарної медицини України 05.11.2009 р.).

Розроблені методичні рекомендації "Визначення функціонального стану новонароджених телят та його корекція", затверджені науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (протокол №1 від 23.12.2009 р.) і запропонований алгоритм дій із метою профілактики гіпоксії плода та лікування новонароджених телят за гіпоксії.

Запропоновані нові підходи щодо недопущення розвитку внутрішньоутробної гіпоксії плода та лікування телят, які народилися у стані гіпоксії (патенти України на корисну модель):

Патент України на корисну модель № 48047 "Прилад для фіксації у вертикальному положенні телят, народжених у стані гіпоксії та асфіксії" від 10.03.2010 року.

Патент України на корисну модель № 48046 "Прилад для проведення штучного дихання новонародженим тваринам" від 10.03.2010 року.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати розширюють і поглиблюють наявну інформацію стосовно гомеостазу організму здорових новонароджених телят.

Розкрито вплив внутрішньоутробної гіпоксії на гомеостаз плода та функціональний стан організму новонароджених телят.

Запропонована система діагностичних тестів для визначення функціонального стану організму новонароджених телят.

Розроблено ТУ і запропоновано біологічно активний препарат "Сурфакта ЗКФ" для стимуляції синтезу сурфактанту легенями новонароджених телят, які затверджені Державним комітетом ветеринарної медицини України 05.11.2009 року.

Розроблено ТУ і запропоновано для годівлі тільних та дійних корів:

- "Премікс АМС для великої рогатої худоби" - затверджено Державним комітетом ветеринарної медицини України 30.12.2009 року.

- "Комбікорм для високопродуктивних корів із низьким ступенем розчинності протеїну" - затверджено Державним комітетом ветеринарної медицини України 30.12.2009 року.

- "Збагачуюча вітамінно-мінеральна добавка для великої рогатої худоби" - затверджено Державним комітетом ветеринарної медицини України 30.12.2009 року.

Розроблено методичні рекомендації "Визначення функціонального стану новонароджених телят та його корекція", які затверджено науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (протокол №1 від 23.12.2009 року).

Запропоновано алгоритм дій із метою надання першої допомоги при народженні телят у стані гіпоксії та схема їх лікування (патенти України на корисну модель):

- № 48046 "Прилад для проведення штучного дихання новонародженим тваринам" від 10.03.2010 року;

- № 48047 "Прилад для фіксації у вертикальному положенні телят, народжених у стані гіпоксії та асфіксії" від 10.03.2010 року.

Встановлено забезпеченість тканин молочної залози попередниками для синтезу складових компонентів молока і повноцінного живлення новонароджених телят за умов використання преміксу АМС і збагачуючої вітаміно-мінеральної добавки у годівлі дійних корів:

- № 45615 "Спосіб визначення поглинальної здатності тканин молочної залози" від 10.11.2009 року;

- № 45618 "Спосіб прогнозування секретоутворюючої функції молочної залози корів" від 10.11.2009 року.

Матеріали дисертаційної роботи ввійшли до видань із грифом Міністерства аграрної політики України:

- практикум "Фізіологія сільськогосподарських тварин" (м. Київ, 2004 р. - 273 с.);

- "Фізіологія сільськогосподарських тварин" (словник-довідник фізіологічних та патофізіологічних термінів) (м. Полтава, 2007 р. - 255 с.);

- підручник "Фізіологія тварин" (м. Вінниця, 2010 р. - 417 с.);

- посібник "Фізіологія лактації і травлення у тварин" (м. Суми, 2009 р. - 227 с.);

- посібник "Physiology of lactacion and digestion of animal" (м. Суми, 2009 р. - 215 с.).

- Монографія "Секретоутворююча функція молочної залози та життєздатність приплоду у корів", затверджена науково-методичною комісією з напряму "Ветеринарна медицина" Міністерства аграрної політики України, протокол № 4 від 14.05.2009 року.

Одержані результати впроваджені у науково-дослідний та навчальний процес на кафедрах: біотехнології Полтавської державної аграрної академії; анатомії, нормальної та патологічної фізіології і акушерства Сумського національного аграрного університету; кафедри хірургії та акушерства і фізіології та біохімії Дніпропетровського державного аграрного університету.

Результати досліджень впроваджені й використовуються у науковій роботі та навчальному процесі викладачами кафедри внутрішніх хвороб тварин та фізіології Житомирського національного агроекологічного університету; кафедри нормальної та патологічної фізіології тварин Білоцерківського національного аграрного університету; кафедри нормальної та патологічної фізіології і імунології Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто розроблено й обґрунтовано наукову концепцію, яку покладено в основу дисертаційної роботи, сформульовано мету та основні етапи досліджень. Здійснено пошук та аналіз літературних джерел, організовані й виконані дослідження.

Жирнокислотний аналіз крові, молозива, амніотичної рідини проведено з використанням матеріальної бази та під контролем співробітників Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України); амінокислотний - у лабораторії екологічної фізіології та якості продукції; макро- і мікроелементний - у секторі аналітичних методів досліджень (м. Львів, Інститут біології тварин) та у відділі №20 Інституту прикладної фізики НАН України та науково-дослідному інституті мінеральних добрив і пігментів (м. Суми). Оксигеновий та кислотно-лужний баланс крові досліджено у клінічно-діагностичній лабораторії Сумської обласної дитячої клінічної лікарні (м. Суми). Вміст гормонів у амніотичній рідині та препараті "Сурфакта ЗКФ" досліджено у відділі №20 Інституту прикладної фізики НАН України (м. Суми).

Автор провів статистичну обробку цифрового матеріалу, здійснив інтерпретацію одержаних результатів, обґрунтував висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації представлені на:

- науково-практичних конференціях факультету ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академії (м. Полтава, 2003-2009 рр.) та факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету (м. Суми, 2005-2009 рр.);

- Міжнародних наукових конференціях: "Функціональні та прикладні аспекти гастроентерології", присвяченій 110-річчю Національного аграрного університету (м. Київ, 2008 р.); "Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування" (м. Львів, 2009 р.);

- Міжнародних науково-практичних конференціях: "Аграрний форум - 2005" (м. Суми, 2005 р.); "Аграрний форум - 2006" (м. Суми, 2006 р.); "Молоді вчені у вирішенні проблеми аграрної науки" (м. Львів, 2006 р.); "Аграрний форум - 2007", присвяченій 30-й річниці заснування Сумського національного аграрного університету (м. Суми, 2007 р.); "Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні" (м. Чернівці, 2007 р.); "Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології та патології відтворення тварин" (м. Кам'янець-Подільський, 2007 р.); "Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва" (м. Вінниця, 2008 р.); "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики" (м. Львів, 2008 р.); "Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні" (м. Львів - Оброшино, 2008 р.); "Досягнення та перспективи застосування гумінових речовин у сільському господарстві" (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики" (м. Львів, 2009 р.); "Пути интенсификации отрасли свиноводства в странах СНГ" (м. Гродно, 2009 р.); "Биоэкология и ресурсосбережение" (м. Вітебськ, 2009 р.); "Проблеми, новітні здобутки та перспективи розвитку епізоотології" (м. Харків, 2009 р.); "RADOSTIM 2010 - гумінові речовини і фітогормони у сільському господарстві" (м. Дніпропетровськ, 2010 р.);

- науково-практичних конференціях: "Організація ветеринарного обслуговування в сучасних умовах" (м. Полтава, 2007 р.); "Перспективи розвитку ветеринарної медицини України" (м. Луганськ, 2007 р.); "Екологічна безпека сільськогосподарського виробництва" (м. Київ, 2008 р.); "Сучасні проблеми загальної патології у ветеринарній медицині" (м. Суми, 2009 р.);

- Міжнародному науково-практичному семінарі: "Проблеми загальної ветеринарної профілактики (гігієна та санітарія, екологія, добробут тварин, етологія)" (м. Львів, 2006 р.);

- науково-практичному форумі: "Актуальні проблеми біологічної промисловості в забезпеченні ветеринарного благополуччя тваринництва", присвяченому 75-річчю Сумської державної біологічної фабрики (м. Суми, 2006 р.);

- ІІІ Всеукраїнській нараді-семінарі завідувачів кафедр та провідних викладачів факультетів ветеринарної медицини аграрних ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації (м. Біла Церква, 2007 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 51 науковій праці, що представлені 31 науковою статтею (29 із них - у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, у тому числі 15 одноосібних), монографією, підручником, практикумом, трьома посібниками, чотирма ТУ, рекомендаціями, 6 патентами та 3 тезами.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з розділів: "Вступ", "Огляд літератури", "Матеріали та методи досліджень", "Результати власних досліджень" (10 розділів), "Аналіз та узагальнення результатів досліджень", "Висновки", "Пропозиції виробництву", "Додатки" та "Список використаних літературних джерел".

Дисертація викладена на 333 сторінках комп'ютерного тексту, містить 93 таблиці, 35 рисунків та 70 додатків. Список використаних джерел літератури включає 1127 найменувань, із них 304 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна методика та основні методи досліджень. Експериментальна частина роботи виконана протягом 2003-2010 років на базі господарств Полтавської (учбово-виробниче господарство "Ювілейний") і Сумської областей (державне науково-дослідне господарство Сумського інституту АПВ "Сад", СТОВ "Лан", ФГ "Надія"), кафедри біотехнології Полтавської державної аграрної академії; кафедри анатомії, нормальної та патологічної фізіології Сумського національного аграрного університету; Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України); лабораторії екологічної фізіології та якості продукції і сектора аналітичних методів досліджень (м. Львів, Інститут біології тварин); відділу №20 Інституту прикладної фізики НАН України та науково-дослідного інституту мінеральних добрив і пігментів, клінічно-діагностичної лабораторії Сумської обласної дитячої клінічної лікарні (м. Суми).

Стан здоров'я тварин контролювався за основними фізіологічними показниками, перебігом родового процесу. Корови дослідних груп отримували корми з урахуванням продуктивності та фізіологічного стану організму.

У дослідах використано 480 корів чорно-рябої і української чорно-рябої порід та 551 новонароджене теля, 20 білих мишей, 20 озерних жаб, 20 щурів та їх приплоду (у кількості 92 плодів та 56 пацюченят).

На першому етапі досліджень вивчали родову діяльність корів першого - четвертого отелень за умов народження клінічно здорових та у стані гіпоксії телят.

Для досліду було відібрано 63 корови. До першої групи (корови-первістки) віднесено 10 голів, до другої (корови другого отелення) - 18 корів, третьої (корови третього отелення) - 17, четвертої (корови четвертого отелення) - 18 голів.

На підставі моніторингу перебігу стадій отелення корів, телят залежно від їх стану (характеристики зовнішнього дихання, показників температури тіла та пульсу), розподіляли на 2 групи. До першої групи відносили телят, які після народження мали адекватні дихальні рухи (клінічно здорові), а до другої - телят, які народилися у стані гіпоксії.

У новонароджених телят визначали масу тіла, масу їх плодових оболонок, морфометричні показники плаценти та пуповини, а також досліджували "зрілість" сурфактантної системи легень за "пінним тестом" Кліментса (1985 р.) та запропонованим нами тестом "одного видиху" (А.А. Замазій, М.Д. Камбур, 2009 р.). Визначена чутливість та відповідність даних тестів.

У зразках навколоплідної рідини і крові з судин пуповини новонароджених телят та із підшкірної черевної вени корів визначали: вміст глюкози - методом Хіварінена-Ніккіла (Горячковський А.М., 1994), лактату - мікроекспрес-методом (Васильева Є.А., 1982), пірувату - за модифікованим методом Умбрайта (2004), співвідношення глюкоза/лактат та величину рН - із використанням рН-метра (рН 150 М).

Експрес-аналіз ліпідної фракції амніотичної рідини, отриманої за методом Фолча, проводили з використанням часопролітного мас-спектрофотометра з іонізацією ²⁵² Cf "MCBX" BAT "SELMІ" (Суми, Україна).

Вміст гормонів у навколоплідній рідині новонароджених телят та препарату "Сурфакта ЗКФ" визначали за допомогою напівавтоматичного біохімічного аналізатора GF-D200A (КНР).

Наступним етапом досліджень була розробка системи тестів для діагностики ступеня "зрілості" сурфактантної системи легень новонароджених телят та визначення функціонального стану їх організму, в основу якої закладено показники найбільш адаптованих до народження систем та склад амніотичної рідини, а саме:

- функціональна характеристика м'язової системи новонароджених телят за тривалістю часу від народження до першого руху (вставання), час появи активного пошуку джерела корму, ссання;

- кількість дихальних рухів за одну хвилину - за рухами реберної та черевної стінки та їх характеристикою;

- кількість серцевих скорочень за одну хвилину - на основі залежності між кількістю дихальних рухів та серцевих скорочень;

- оптична щільність амніотичної рідини - за методом Ю.Д. Баліка, Л. А Урошлева, М.В. Шингерей (1987);

- тривалість зсідання крові з амніотичною рідиною (метод базується на тромболітичній активності фосфоліпідів амніотичної рідини);

- вміст креатиніну в навколоплідній рідині - за методом Яффе, з використанням пікринової кислоти;

- час закриття судин пупкового канатика - за часом припинення виділення крові з судин пуповини;

- час виділення меконію - візуально.

За показниками зазначених вище тестів "зрілість" сурфактантної системи легень, а, відповідно, й функціональний стан організму новонароджених телят оцінювали в балах, відносячи їх до таких груп:

- телят, які за вищевказаними тестами отримали 20 балів і більше, відносили до групи клінічно здорових тварин (контроль).

Телят, які народилися у стані гіпоксії, розподіляли на 3 групи з оцінкою в балах (від 0 до 19):

- 0 балів - телята, які народилися у стані асфіксії або з меконієм у навколоплідній рідині (стан глибокої гіпоксії);

- від 10 до 14 балів - телята з неадекватними, спонтанними дихальними рухами (стан середнього рівня гіпоксії);

- від 15 до 19 балів - телята, які після народження мали спонтанні, адекватні дихальні рухи (стан легкої гіпоксії).

У наступних дослідах нами використовувалася запропонована вище система діагностики "зрілості" сурфактантної системи легень і функціонального стану організму новонароджених телят із віднесенням їх до відповідної групи.

Враховуючи те, що адаптація новонароджених телят до нових умов існування залежить, у першу чергу, від забезпечення організму оксигеном, нами на наступних етапах роботи досліджувалися процеси еритроцито-, лейкоцито- та тромбоцитопоезу новонароджених клінічно здорових телят та телят, які народилися у стані гіпоксії.

На третьому етапі досліджень із використанням гематологічного аналізатора "АВХ MICROS 60-OT" (Франція) визначали еритроцитопоез у 24-х клінічно здорових телят: після народження та на 5-ту, 10-ту, 15-ту і 30-ту добу життя. В міру народження, клінічно здорових телят розподіляли на 3 підгрупи за масою тіла: 1) 15-17 кг (n=3), 2) 18-20 кг (n=9) і 3) 22 й більше кг (n=12).

Зразки крові у новонароджених телят отримували з судин пуповини, а на 5-ту, 10-ту, 15-ту та 30-ту добу - з яремної вени.

У крові телят визначали наступні показники гемограми: кількість еритроцитів (Т/л), гематокрит (%), середній вміст гемоглобіну в еритроциті (пг), середній об'єм еритроцитів (мкм ³), середню концентрацію гемоглобіну в еритроциті (г/л). Оксигенову ємність крові та гемоглобіну визначали за загальноприйнятими формулами.

На четвертому етапі досліджень у ті ж терміни вивчали процеси еритроцитопоезу у 27 телят, які народилися у стані гіпоксії.

На п'ятому етапі досліджень за допомогою гематологічного аналізатора "АВХ MICROS 60-OT" (Франція) вивчали лейкоцито- та тромбоцитопоез у клінічно здорових телят і телят, які народилися у стані гіпоксії.

У зразках крові за загальноприйнятими формулами визначали показники лейко- і тромбограми та гематологічні індекси: лейкоцитарний, резистентності, нейтрофільного зсуву та нейтрофільно-лімфоцитарний коефіцієнт.

Паралельно з дослідженням крові телят визначали гемо-, лейко- та тромбограму крові корів, від яких отримані клінічно здорові телята (n=5) та телята з ознаками порушення оксигенової ланки гомеостазу (n=15).

На наступних етапах досліджень (шостий - дев'ятий) з метою визначення впливу гіпоксії на плід, його подальший ріст і розвиток досліджували макро- та мікроелементний, жирнокислотний, амінокислотний склад амніотичної рідини, крові телят та корів і молозива. Досліджено оксигеновий і кислотно-лужний баланс крові телят та корів.

Корів-породіль поділяли на дві групи в залежності від стану отриманих від них телят: 1 - корови, від яких отримано клінічно здорових тварин (n=5); 2 - тварини, які народили телят у стані гіпоксії (n=15).

Макро- та мікроелементний склад (шостий етап) амніотичної рідини, зразків крові з судин пуповини новонароджених телят, крові корів із підшкірної черевної вени та молозива проводили на атомно-адсорбційному спектрофотометрі СП-115 ПК.

У зразках вищенаведених рідин визначали вміст мангану, кобальту, плюмбуму, цинку, феруму, купруму, магнію, кальцію.

Вміст натрію, калію, хлоридів визначали на напівавтоматичному біохімічному аналізаторі "GF-D200A" (КНР), а неорганічні сульфати (неорганічна сірка) - турбодіметричним методом за Берландом і Сорбо в модифікації І. Виноградової і А. Сафорової (1969).

Показники оксигенової ланки гомеостазу та кислотно-лужного балансу (сьомий етап) у зразках крові з судин пуповини клінічно здорових телят і телят, які народилися у стані гіпоксії, а також крові корів визначали на аналізаторі газів крові "Easy Blood GAS" (Medica, США).

Відбір зразків крові здійснювали за допомогою вакуумного контейнера для забору крові у спеціальні пробірки з гепарином і терміново на льоду доставляли для досліджень у лабораторію.

Стан оксигенової ланки гомеостазу у вищезазначених рідинах визначали за такими показниками як величина рН, РО₂, РСО₂, а також вміст іонів Н⁺, ТСО₂, % SO₂, O₂ct, A-aDO_2, Ri, Р.

Із метою дослідження показників кислотно-лужної ланки гомеостазу новонароджених телят та корів визначали: величину рН, вміст іонів гідрогену (H⁺); BEb - надлишок основ у крові, ммоль/л; BEeсt - надлишок основ у позаклітинній рідині, ммоль/л; SBC - вміст стандартного бікарбонату, ммоль/л; HCO₃ - вміст бікарбонатів, ммоль/л.

Жирнокислотний склад навколоплідної рідини, зразків крові з судин пуповини і плаценти клінічно здорових новонароджених телят і телят, які народилися у стані гіпоксії, а також крові корів та молозива визначали за допомогою газового хроматографа "Кристал-Люкс 4000" (Росія) з вогне-іонізаційним детектором на капілярній колонці SP - 2560.

У вищезазначених зразках досліджено 36 показників жирнокислотного складу і додатково підраховано: вміст насичених та ненасичених жирних кислот, коефіцієнт насиченості, вміст полі- та мононенасичених жирних кислот, співвідношення поліненасичених жирних кислот до мононенасичених; вміст ейконозоїдів, незамінних жирних кислот, склад ізомерів незамінних жирних кислот, вміст У - щ3, У - щ6 та їх співвідношення.

Амінокислотний склад навколоплідної рідини, зразків крові з судин пуповини клінічно здорових новонароджених телят і тих, які народилися у стані гіпоксії, а також крові корів та молозива досліджували з використанням амінокислотного аналізатора "BIOTRONIK LC - 6001" (Німеччина) з інтегратором "SP - 4100" на основі післяколонкової реакції з нінгідрином (дев'ятий етап досліджень).

Розрахунково визначали: загальний вміст амінокислот, вміст замінних, незамінних, ліпопластичних та глюкопластичних амінокислот.

На десятому етапі досліджень вивчали процеси перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) в організмі телят у залежності від їх функціонального стану після народження та у корів-матерів.

У гемолізатах еритроцитів і плазмі крові визначали: первинні, вторинні й кінцеві продукти ПОЛ.

Відносний вміст молекулярних продуктів ПОЛ розраховували як співвідношення: Е ₂₃₂/Е ₂₂₀ - первинні продукти; Е ₂₇₈/Е ₂₂₀ - вторинні продукти; Е ₄₀₀/Е ₂₂₀ - кінцеві продукти ПОЛ.

Вміст гідроперекисів ліпідів у плазмі крові визначали за В.Б. Гавриловим і М.І. Мишкорудною (1983) і розрахунок вмісту ГПЛ здійснювали у відносних одиницях.

Визначення малонового діальдегіду проводили за методом Л.І. Андрєєвої, Л.А. Кожемякіна, А.А. Кішкун (1989).

Пероксидну резистентність еритроцитів визначали за методом F. Jager, (1988), активність каталази - за методом М.А. Королюка, Л.І. Іванової, І.Г. Майорової, В.Є. Токарєва (1988).

Визначення індексу антиоксидантної активності біологічного матеріалу проводили за формулою В.Б. Мартинюка, С.Н. Ковальчука, М.Ф. Тимочко, Є.Н. Панасюка (1991). гіпоксія гомеостаз плід новонароджене

З метою визначення впливу гіпоксії на ріст і розвиток плодів (одинадцятий етап досліджень) проводили моделювання внутрішньоутробної гіпоксії на 20-ти білих безпорідних вагітних самках щурів із масою тіла 122-124 г та їх нащадках у кількості 92 плодів та 56 щуренят. Досліди проведені у весняно - літній період. Тваринам дослідних груп згодовували стандартний набір кормів.

Самки, які використовувалися у досліді, були розподілені на 2 групи, по 10 голів у кожній. Перша група вагітних самок не підлягала дії гіпоксії (контроль). Тварин другої групи піддавали гіпоксії з 12-ої по 21-шу добу вагітності (гіпоксію моделювали в анаеростаті за допомогою насоса Комовского).

Експозиція складала 2 години щодоби, на рівні 380 мм. рт. ст. (0,5 кгс/см ²), що відповідає висоті 6 кілометрів. Поглиначем СО ₂ в анаеростаті використовували 40 % КОН.

На 20-у добу вагітності 5 самок із кожної групи піддавали евтаназії у стані ефірного наркозу. Досліджували вплив гіпоксії на ріст і розвиток плодів.

Для цього визначали фізіологічні й біохімічні показники крові щуренят, загальну ембріональну загибель плодів, % виживання, масу і краніо-каудальну довжину щуренят. Проводили органометричні дослідження плаценти (маси, об'єму і площі). Після народження щуренят визначали їх постнатальну загибель та оцінювали показники розвитку.

На дванадцятому етапі досліджень вивчали профілактичну ефективність запропонованих нами препаратів та здійснювали лікування телят, які народилися у стані гіпоксії. Для цього проведено 4 досліди у таких напрямах:

1. Профілактика гіпоксії плода під час внутрішньоутробного розвитку. Із метою профілактики виникнення гіпоксії у плода під час внутрішньоутробного розвитку нами було відібрано три групи корів (одна контрольна і 2 дослідні) по 20 голів у кожній (по 5 голів корів 1-4-го отелень) перед запуском.

Упродовж 8-9-го місяців тільності корови контрольної групи перебували лише під клінічним наглядом, отримуючи раціон згідно норм.

Корови першої дослідної груп отримували в раціоні 100 % енерґії. Їм на початку 8-9-го місяця тільності вводили по 40 мл запропонованого нами препарату "Сурфакта ЗКФ" підшкірно та 10 мл тривіту - внутрішньом'язово.

Тварини другої дослідної груп отримували з кормами в раціоні на 10 % енергії більше норми (за рахунок комбікорму з низьким ступенем розчинності перетравного протеїну та кормового буряка). Препарати "Сурфакта ЗКФ" та тривіт призначалися так, як і коровам першої дослідної групи. За 7-9 діб до родів коровам дослідних груп вводили внутрішньом'язово по 20 мл аутокрові, отриманої з підшкірної молочної вени. Відразу після народження телятам вводили підшкірно по 10 мл препарату "Сурфакта ЗКФ" з обох боків шиї (всього 20 мл) і визначали "зрілість" сурфактантної системи легень за тестом "одного видиху".

Профілактичну ефективність застосованих схем визначали за результатами отелень, "зрілості" сурфактантної системи легень у новонароджених телят.

2. Із метою профілактики гіпоксії плода під час родів нами були відібрані 2 групи корів (одна контрольна та одна дослідна по 10 голів у кожній) за 15 днів до отелення. Тварини контрольної групи знаходилися під час досліду під постійним клінічним спостереженням.

Коровам дослідної групи за 10 діб до отелення вводили 40 мл препарату "Сурфакта ЗКФ" підшкірно та тривіт у дозі 10 мл внутрішньом'язово, за 5 діб до родів - 40 мл препарату "Сурфакта ЗКФ" підшкірно і 20 мл аутокрові, отриманої з підшкірної молочної вени, внутрішньом'язово.

Проводили моніторинг перебігу отелення корів. У разі виникнення відхилень у процесі родів застосовували відповідні заходи й надавали тварині необхідну акушерську допомогу. Відразу після народження у телят визначали "зрілість" сурфактантної системи легень.

3. Заходи, спрямовані на своєчасне виявлення внутрішньоутробної гіпоксії плода, її корекцію та лікування телят, які народилися у стані гіпоксії. Виявлення ознак гіпоксії у плода проводили клінічно, за вищевикладеним методом оцінки "зрілості" сурфактантної системи легень у новонароджених тварин із віднесенням їх до відповідної групи телят.

Алгоритм надання допомоги новонародженим телятам здійснювали з використанням запропонованих нами приладів, на які отримані патенти України на корисну модель.

Корекція стану організму та лікування телят, які народились у стані гіпоксії, проводилася згідно зі схемою (табл. 1).

Усього було використано у досліді: клінічно здорових телят (контроль) - 10 голів;

- телят, які народилися у стані глибокої гіпоксії (перша дослідна група) - 5 голів;

- телят, у яких після народження виявлено ознаки середнього рівня гіпоксії (друга дослідна група) - 10 голів;

- телят, які після народження були в стані легкої гіпоксії (третя дослідна група) - 10 голів.

Телят, яких лікували за схемою, прийнятою в господарстві, відносили до групи "контроль господарства". До даної групи було відібрано 9 телят - по 3 тварини у стані глибокої, середньої та легкої гіпоксії.

Для визначення стану організму від новонароджених телят кожної групи відбирали зразки крові з судин пуповини, а на 5-ту та 10-ту доби життя (лікування) - з яремної вени.

Таблиця 1. Схема корекції та лікування телят у стані гіпоксії

Процедура	Контроль (клінічно здорові телята, n=10)	Телята у стані гіпоксії	Контроль господарства (n=9)
		І група (глибока гіпоксія, n=5)	ІІ група (середня гіпоксія, n=10)	ІІІ група (легка гіпоксія, n=10)
Після народження: п/ш - "Сурфакта ЗКФ" - 20 мл, - в/м'язово - кров, 1 мл/кг маси - в/венно - 20 % розчин глюкози, 5 мл/кг маси тіла; - ізотонічний розчин NaCl, 2 мл/кг маси тіла.	- - - -	+ + + +	+ + + +	+ + + -	Після народження: в/м'язово - тилозин, із розрахунку 5 мг/кг маси тіла
2-а доба: в/венно - 20 % розчин глюкози, 7 мл/кг маси тіла.	-	+	+	-	в/м'язово - кров, 1,0 мл/кг маси тіла
3-я доба: в/венно - 20 % розчин глюкози, 7 мл/кг маси тіла, - в/м'язово - кров, 1 мл/кг маси тіла, - підшкірно - "Сурфакта ЗКФ", 20 мл.	- - -	+ + +	+ + +	в/м'язово - кров, 1 мл/кг маси тіла	-
5-та доба: в/м'язово - кров, 1,5 мл/кг маси тіла.	-	+	+	-	-
7-ма доба: в/венно, 20 % розчин глюкози, 7 мл/кг маси тіла, підшкірно - "Сурфакта ЗКФ", 20 мл.	- -	+ +	+ +	- -	-
10-та доба: тривіт - 5,0 мл, в/м'язово.	+	+	+	+	в/м'язово - тривіт, 5,0 мл.

У зразках крові телят на 5-ту добу лікування визначали показники гемоцитопоезу, оксигенової ланки гомеостазу та кислотно-лужного балансу, амінокислотний склад, процеси перекисного окиснення ліпідів, а на 10-ту добу - кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну, 2,3-ДФГ, загального білка, глюкози, лактату та їх співвідношення визначали за загальноприйнятими методами.

Ефективність корекції стану організму та лікування визначали за параметрами "зрілості" сурфактантної системи легень і збереженості телят.

4. Заходи, спрямовані на стимуляцію перебігу послідової стадії родів у корів. У досліді використано 36 корів - 18 контрольних та 18 дослідних. Корів до кожної з груп відносили залежно від функціонального стану отриманих від них новонароджених телят.

До першої групи корів (контрольна і дослідна підгрупи) відносили по 3 корови, від яких отримано телят у стані глибокої гіпоксії.

До контрольної і дослідної підгруп другої групи відносили корів, від яких отримано телят у стані середньої гіпоксії (n=5); до третьої - корів, які народили телят у стані легкої гіпоксії (n=5). У четверту групу (контрольна і дослідна підгрупа) включали по 5 корів, від яких отримано клінічно здорових телят.

Стимуляцію перебігу послідової стадії родів у корів дослідних підгруп здійснювали за запропонованими нами схемами застосування лікарських препаратів, а у корів контрольних підгруп - за схемою, прийнятою у господарстві.

У корів усіх дослідних підгруп після отелення з метою стимуляції перебігу послідової стадії родів витискували кров із судин посліду, вводили підшкірно по 40 мл препарату "Сурфакта ЗКФ" і застосовували опрацьовані нами схеми.

Тваринам дослідних підгруп першої і другої груп:

- в першу годину після отелення вводили по 50 мл аутокрові внутрішньом'язово і 20 мл молозива підшкірно;

- на другу годину - внутрішньовенно 200 мл 40 % розчину глюкози і внутрішньом'язово 10 мл тривіту;

- у разі затримання посліду, коровам на 6-ту та 24-ту години після отелення призначали по 20 од. окситоцину, підшкірно.

Коровам дослідних підгруп третьої та четвертої груп:

- в першу годину після отелення вводили по 50 мл аутокрові внутрішньом'язово і 20 мл молозива підшкірно, а протягом другої - внутрішньом'язово 10 мл тривіту.

Тваринам контрольних підгруп після отелення вводили по 20 мл молозива підшкірно, а у разі затримки посліду - на 24-ту годину - по 20 од. окситоцину.

Реєстрували час відділення посліду та показники відтворної здатності корів дослідних і контрольних підгруп.

Із метою впровадження результатів досліджень у виробництво нами проведено 2 науково-виробничих досліди у господарстві "Сад" та ФГ "Надія" Сумської області.

Для цього використано 150 корів у першому господарстві і 70 - у другому. Корови в обох дослідах були розподілені на контрольні та дослідні групи по 75 і 35 корів у кожній із груп.

Дослід проведено за викладеною вище загальною схемою із поетапними заходами, спрямованими на:

- профілактику гіпоксії плода під час внутрішньоутробного розвитку;

- профілактику гіпоксії плода під час родів;

- своєчасне виявлення гіпоксії плода, корекцію гіпоксичного стану (ІІІ група телят) та лікування телят, які народилися у стані гіпоксії (І, ІІ група телят);

- стимуляцію перебігу третьої стадії родів у корів.

Новонароджених телят відносили до відповідної групи залежно від функціонального стану їх організму після народження. Проводили корекцію гіпоксічного стану (ІІІ група телят) та лікування тварин (І, ІІ група телят) згідно зі схемою заходів, спрямованих на своєчасне виявлення телят у стані гіпоксії, корекцію функціонального стану організму телят та їх лікування.

Телят, віднесених до групи "контроль господарства", на підгрупи не розподіляли і після народження їм призначали лікування, прийняте у господарстві:

- внутрішньом'язово - тилозин із розрахунку 5 мг/кг маси тіла;

- на другу добу життя - внутрішньом'язово кров із розрахунку 1,0 мл/кг маси тіла;

- на 10-ту добу - 5,0 мл тривіту.

Під час родів обов'язково контролювали їх перебіг. У необхідних випадках коровам надавали допомогу.

Розраховано економічну ефективність заходів щодо корекції гіпоксічного стану та лікування телят, які народилися у стані гіпоксії.

У ході проведення досліджень дотримувалися міжнародних вимог "Європейської конвенції захисту хребетних тварин, які використовуються в експериментальних та інших наукових цілях" (Страсбург, 1986 р.) та відповідного закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" № 3447-ІV від 21.02.2006 року.

Отриманий цифровий матеріал оброблений статистично за допомогою комп'ютерної програми з визначенням середньої арифметичної (М), статистичної помилки середньої арифметичної (m), вірогідності різниці (р) між середніми арифметичними двох варіаційних рядів за критерієм достовірності (t) і за таблицями Стьюдента. Різницю між двома величинами вважали вірогідною за р?0,05; р?0,01; р?0,001.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Показники гомеостазу організму корів за умов народження ними клінічно здорових та у стані гіпоксії телят. У крові корів, які народили телят у стані гіпоксії, встановлено гіпоглікемію (в 1,16 раза, р<0,05), підвищення вмісту лактату та зниження співвідношення глюкоза/лактат у 3,20 раза (р<0,001), у порівняні з тваринами, які народили клінічно здорових телят. Збільшення показника гематокриту у таких корів в 1,11 раза, кількості еритроцитів та тромбоцитів - у 1,14-1,17 (р<0,05), вмісту гемоглобіну - в 1,06 раза свідчать про порушення реологічних властивостей крові і процесів, які беруть участь у перенесенні газів до тканин й забезпечують потреби організму в оксигені. Оксигенова ємність крові у корів дослідної групи зростала за рахунок збільшення в ній кількості еритроцитів. У даних тварин встановлено лейкоцитоз та тромбопенію, збільшення тромбокриту в 1,58 раза (р<0,01), середнього об'єму тромбоцитів - у 1,35 раза (р<0,05), у порівнянні з коровами контрольної групи.

Народження телят у стані гіпоксії супроводжувалося збільшення тривалості родів у корів, змінами показників оксигенової ланки гомеостазу та кислотно-лужного балансу, що проявлялося ацидозом, збільшенням вмісту у крові іонів гідрогену (в 1,46 раза, р<0,01), загальної кількості розчиненої у плазмі крові СО ₂ (в 1,12 раза, р<0,05), гиперкапнією (в 1,42 раза, р<0,01), гіпоксією та зниженням сатурації крові в 1,88 раза (р<0,01) і вірогідним зниженням вмісту бікарбонатів у клітинній та позаклітинній рідині (р<0,01).

У корів, які народили телят у стані гіпоксії, встановлено порушення макро- та мікроелементного складу крові і молозива - гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіпокобальтоз. Поряд із цим, у корів-породіль дослідних груп встановлено активацію процесів перекисного окиснення ліпідів: процеси ПОЛ у гемолізатах еритроцитів відбувалися активніше, ніж у плазмі крові, що призводило до порушення їх функцій, за зниження активності каталази (в 1,29 раза, р<0,01), зростання вмісту гідроперекисів ліпідів - в 2,94 раза (р<0,001), відносного вмісту ацилгідроперекисів (в 3,10 раза, р<0,001). Пероксидна резистентність еритроцитів та антиоксидантна активність сироватки крові знижувалися в 1,83 раза (р<0,01), коефіцієнт ТБК - активний продукт/ліпіди зростав у 2,86 раза, (р<0,001).

Активація процесів ПОЛ негативно вплинула на жирнокислотний склад крові та молозива корів-породіль, які народили телят у стані гіпоксії. У них встановлено зниження коефіцієнта насиченості (р<0,05) і сумарного вмісту основних жирних кислот: пальмітинової, міристинової, стеаринової - до 59,50±0,17 % за рівня 63,98±0,16 % у корів, від яких отримано клінічно здорових телят.

Амінокислотний склад крові та молозива корів, які народжували клінічно здорових телят, виявився значно вищим, ніж у корів, які народили телят у стані гіпоксії. Загальний вміст амінокислот у крові корів-матерів контрольної групи був у 1,43 раза (р<0,05), вільних амінокислот - у 1,88 раза (р<0,01) вищим, ніж у корів дослідної групи. Пул незамінних та замінних амінокислот у крові корів контрольної групи був у 1,88 та 1,92 раза вищим (р<0,01), ніж у корів, які народили телят у стані гіпоксії. Вміст глюкопластичних амінокислот у крові корів, від яких отримано телят із порушенням оксигенової ланки гомеостазу, був нижчим від відповідного показника тварин контрольної групи в 2,72 раза (р<0,001).

Вищенаведене було покладено в основу гіпотези, що передумовою народження телят у стані гіпоксії є порушення в організмі корів процесів оксигенового та енергетичного забезпечення, що свідчить про необхідність ретельного ветеринарного супроводу вагітності у тварин, зокрема процесу родів.

Показники пре- та постнатального розвитку тварин, фетальної частини плаценти та родова діяльність корів під впливом гіпоксії. Дослідження на вагітних самках щурів та їх нащадках виявили негативний вплив гіпоксії на ріст і розвиток плодів. На фоні гіпоксії встановлено зниження маси тіла самок на 20-ту добу вагітності на 10,95 %. Під впливом гіпоксії зростала загальна ембріональна смертність плодів на 9,03 %, знижувалося їхнє виживання на 9,04 %, маса тіла була меншою на 24,39 %, а краніо-каудальна довжина пацюченят - на 17,70 %, у порівнянні з відповідними показниками тварин контрольної групи. Під впливом пренатальної гіпоксії зменшувалася маса плаценти на 13,21 %, об'єм - на 13,46 %, площа - на 7,69 %, що свідчить про розвиток плацентарної недостатності.

Післянатальна загибель пацюченят, отриманих від самок дослідної групи, становила 47,78±1,92 % (р<0,001).

Показники розвитку щуренят дослідної групи виявилися нижчими, ніж у тварин контрольної групи. Так, час відлипання вушних раковин у щуренят дослідної групи наступав у 1,56 раза (р<0,01), поява волосяного покриву - в 1,23 раза (р<0,05), шерстного покриву - в 1,30 раза (р<0,05), відкриття очей - в 1,24 раза (р<0,05) пізніше, ніж у пацюченят контрольної групи.

Під впливом гіпоксії у тварин дослідної групи виявлено зниження величини рН крові, підвищення вмісту іонів гідрогену - в 2,31 раза (р<0,001), парціального тиску СО ₂ в крові - у 1,38 раза (р<0,01), зниження РО ₂ - в 1,28 (р<0,05) та насиченість тканин оксигеном - в 1,34 раза (р<0,01). Стан гіпоксії організму пацюченят супроводжувався зниженням вмісту бікарбонатів та стандартного бікарбонату в крові в 1,68 та 1,96 раза (р<0,001) відповідно, надлишку основ - у 2,22 раза (р<0,001), порівняно з даними показниками тварин контрольної групи.

Встановлено, що у крові тварин дослідної групи під впливом гіпоксії збільшилася кількість еритроцитів та лейкоцитів у 1,22-1,13 раза, (р<0,05), а оксигенова ємність крові - в 1,16 раза (р<0,05). Стан гіпоксії у дослідних пацюченят супроводжувався зниженням вмісту глюкози у крові в 1,42 раза (р<0,01), загальних ліпідів - у 1,39 (р<0,01), загального білка - в 1,12 раза (р<0,05) та підвищенням вмісту сечовини в 1,53 раза (р<0,01). Активність каталази у плазмі крові пацюченят під впливом гіпоксії знизилася в 1,35 раза (р<0,05), вміст ТБК-активного продукту підвищився в 1,86 раза (р<0,01).

У корів-первісток за умов фізіологічного перебігу родів усі стадії виявилися тривалішими, ніж у корів другого - четвертого отелень. Перша стадія родів у корів-первісток тривала в 1,20-1,29 раза (р<0,05), друга - в 1,44-1,28 раза (р<0,01), а послідова - в 1,15-1,13 раза довше (р<0,05), ніж у корів другого - четвертого отелень. У 30 % корів-первісток спостерігалися ускладнені роди: тривалість першої стадії родів зростала в 3,04 раза (р<0,001), другої - в 1,43 (р<0,01) і третьої - в 1,22 раза (р<0,05).

Отриманні нами дані щодо параметрів плодових оболонок телят, які народилися у стані гіпоксії, свідчать про розлади морфогенезу плацентарних ділянок. Так, маса плодових оболонок телят, які народилися у стані гіпоксії, була в 1,25 раза меншою (р<0,05), ніж у клінічно здорових новонароджених телят.

...