Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Результати оцінки і використання бугаїв-плідників при створенні поліського типу української чорно-рябої молочної породи

Результати оцінки і використання бугаїв-плідників при створенні поліського типу української чорно-рябої молочної породи

Порівняльна оцінка та опис бугаїв-плідників за якістю нащадків у провідних племінних господарствах зони з використанням різних методичних прийомів. Дослідження племінної цінності та препотентності бугаїв-плідників різної селекції, порід і генотипів.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.08.2015
Размер файла 94,3 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет ветеринарної медицини

та біотехнологій імені С. З. Ґжицького

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Результати оцінки і використання бугаїв-плідників при створенні поліського типу української чорно-рябої молочної породи

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Самчик Діана Володимирівна

Львів - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник : доктор сільськогосподарських наук, професор,

ПЕЛЕХАТИЙ МИКОЛА СЕРГІЙОВИЧ,

Житомирський національний агроекологічний

університет, завідувач кафедри розведення,

генетики тварин та біотехнології

Офіційні опоненти :

доктор сільськогосподарських наук, професор,

СІРАЦЬКИЙ ЙОСИП ЗЕНОНОВИЧ,

заслужений діяч науки і техніки України,

Інститут розведення і генетики тварин УААН,

завідувач відділу відтворення

доктор сільськогосподарських наук, професор,

ШАЛОВИЛО СТЕПАН ГРИГОРОВИЧ,

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького, завідувач кафедри

технології виробництва молока і яловичини

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вирішення проблеми забезпечення населення продуктами харчування і промисловості сировиною тваринного походження неможливе без створення високопродуктивних конкурентоспроможних порід. В останні 10-15 років на теренах України із залученням світового генофонду виведено ряд молочних порід великої рогатої худоби інтенсивного типу, серед яких чинне місце займає українська чорно-ряба молочна порода (Пелехатий М.С., 1994; Пелехатий М.С., та ін., 2007; Єфіменко М.Я., 1996; Зубець М.В. та ін., 1997; Мельник Ю.Ф. та ін., 2002).

Одним із основних шляхів підвищення ефективності ведення галузі молочного скотарства є збільшення виробництва молока за рахунок підвищення генетичного потенціалу тварин. В породних популяціях цього досягають, найперше, за рахунок впровадження програм великомасштабної селекції (Басовский Н.З.,1982, 1983; Пелехатый Н.С., 1989).

Актуальність теми. У сучасних програмах великомасштабної селекції чинне місце займають бугаї-плідники. Відтворення, оцінка, відбір і використання кращих з них визначають 94-95% генетичного поліпшення популяції (Басовский Н., Попов В., 1970; Бащенко М.І. та ін., 2004; Пелехатый Н.С. и др., 1982; Пелехатий М.С., 1984; 1987).

Створення поліського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи здійснювалось шляхом широкого використання генофонду споріднених порід чорно-рябого кореня, в тому числі голштинської. Відмічено, що тварини з різною часткою спадковості за голштинською породою відрізняються за рівнем продуктивності та екстер'єром (Вергун П.В., 1983; Гринь М.П. та ін., 1988; Буркат В.П., 1988; Пелехатий М.С., Ковальчук Т.І., 2005, 2006). Тому оцінку бугаїв за якістю нащадків потрібно здійснювати з урахуванням ефекту схрещування.

Заслуговує на увагу дослідження ефективності попереднього відбору бугаїв-плідників за продуктивністю жіночих предків, за обмеженою чисельністю нащадків, за препотентністю та поєднанням у дочок надою і жирномолочності, формування на основі кращих з них заводської структури, без якої не може удосконалюватися будь-яке селекційне досягнення. Опрацювання зазначених напрямків подальшого поліпшення зональної популяції української чорно-рябої молочної породи є актуальною проблемою сьогодення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була складовою частиною науково-дослідних робіт Інституту сільського господарства Полісся УААН „Удосконалити племінні і продуктивні якості тварин новостворених української чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід інтенсивного типу в господарствах різних категорій і форм власності поліської зони України” (№ державної реєстрації - 0106U009296) (2006-2010 рр.) та Житомирського національного агроекологічного університету „Опрацювати селекційно-генетичні прийоми породоутворювального процесу у відкритих регіональних популяціях українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід великої рогатої худоби поліської зони України” (№ державної реєстрації - 010880008698) (2006-2010 рр.).

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було визначення племінної цінності і ролі в породоутворювальному процесі бугаїв-плідників, які були використані при створенні поліського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи, та пошук оптимальних варіантів їх оцінки.

Для реалізації цієї мети було передбачене виконання наступних завдань:

· дослідити породну і лінійну належність бугаїв-плідників, що використовувалися в поліському регіоні протягом останніх 10-15 років;

· вивчити надійність їх оцінки і відбору за молочною продуктивністю жіночих предків;

· провести порівняльну оцінку бугаїв-плідників за якістю нащадків у провідних племінних господарствах зони з використанням різних методичних прийомів;

· дослідити племінну цінність та препотентність бугаїв-плідників різної селекції, порід і генотипів;

· визначити можливість використання бугаїв-плідників в селекційній роботі для подолання оберненої кореляції „надій-жирномолочність”;

· дослідити ефективність оцінки бугаїв-плідників за різною кількістю нащадків та в стадах з різним рівнем молочної продуктивності.

Об'єкт дослідження - 53 бугаї-плідники споріднених порід чорно-рябого кореня, які використовувалися у провідних племінних господарствах при виведенні поліського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи.

Предмет дослідження - методи оцінки племінної цінності бугаїв-плідників за надоєм і жирномолочністю жіночих предків і дочок, їх роль в породоутворювальному процесі в умовах поліського регіону.

Методи досліджень: зоотехнічні - оцінка бугаїв за походженням та якістю нащадків; біометричні - обчислення середніх величин, різниці між ними, коефіцієнтів мінливості і кореляції та їх похибок, вірогідності результатів досліджень; економічні - визначення економічної ефективності використання бугаїв-плідників різних порід і генотипів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в племінних господарствах поліської зони України проведена комплексна оцінка 53-х бугаїв-плідників різного походження і генотипів за їх племінною цінністю, препотентністю, характером зв'язку у нащадків між рівнем надою і жирномолочністю, їх впливом на формування поліського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи. Доведено, що в оптимальних умовах годівлі та утримання тварин кращих племінних заводів зони пріоритет за індексами племінної цінності за молочною продуктивністю належить бугаям-плідникам голштинської породи. Встановлено, що результати оцінки бугаїв за якістю нащадків, отримані трьома методами, у більшості випадків співпадають при високодостовірному коефіцієнті рангової кореляції (0,926-0,932), що свідчить про можливість отримання точної оцінки з урахуванням сезону, року і співвідношення „дочки-ровесниці”. Найоптимальніший зв'язок між надоєм і жирномолочністю спостерігається у дочок голштинських бугаїв. Доведено, що відбір бугаїв-плідників за молочною продуктивністю жіночих предків є ненадійним. Найефективнішим в зоні Полісся є використання бугаїв-плідників 5/8-3/4-кровних за голштинською породою.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані висновки за результатами досліджень можуть бути використані для поліпшення поліського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи та створення його заводської структури на базі використання кращих бугаїв-поліпшувачів.

Особистий внесок здобувача полягає у зборі первинної інформації, у статистичному опрацюванні матеріалів, аналізі і узагальненні одержаних даних, у підготовці статей до друку. Дисертантом особисто проаналізована література за темою дисертації. Проведена оцінка бугаїв-плідників. Спільно з науковим керівником визначено напрям досліджень та розроблена методика їх виконання.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень доповідалися на щорічних засіданнях кафедри розведення, генетики тварин та біотехнології Житомирського національного агроекологічного університету, на вченій раді Інституту сільського господарства Полісся УААН. Вони оприлюднені на Міжнародній науково-практичній конференції “Тваринництво ХХІ сторіччя: новітні технології, досягнення та перспективи” (Інститут тваринництва УААН, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва” (Вінницький аграрний університет, 2008).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені у п'яти наукових працях, опублікованих у фахових виданнях, з них одноосібних - дві.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методики досліджень, результатів власних досліджень, економічної оцінки результатів досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків та пропозицій виробництву, списку використаної літератури і додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи - 186 сторінки, основний текст дисертації викладений на 127 сторінках та включає 44 таблиці, 17 рисунків, 3 додатки. Список використаної літератури містить 290 джерел, з них 25 іноземною мовою.

Матеріал і методика досліджень

Дослідження за темою дисертації проведені упродовж 2004-2006 років. Матеріалом для них була інформація про продуктивне та племінне використання 3029 корів-первісток, дочок 53-х бугаїв-плідників на глибину 10-15 років, які належали 8-ми племінним заводам української чорно-рябої молочної породи поліської зони України - дослідних господарств (ДГ) „Рихальське”, „Грозинське”, „Нова перемога” Інституту сільського господарства Полісся Української академії аграрних наук (ІСГП УААН), приватної агрофірми (ПАФ) „Єрчики” Житомирської, ДГ „Рокині” Державної обласної сільськогосподарської дослідної станції, колективних сільськогосподарських підприємств (КСП) „Україна” і „Вільна Україна” Волинської та ім. Леніна Рівненської областей.

Це багатогалузеві господарства інтенсивного типу. Основні напрямки виробництва у зазначених господарствах - вирощування зернових і зернобобових культур, кормовиробництво, племінне молочне скотарство. У розрізі господарств врожайність зернових культур коливалась в межах 40-70 ц з гектара, кормових коренеплодів - 600-1200 ц.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Загальна схема проведення досліджень

Формування племінних стад у господарствах здійснювалось шляхом відтворного схрещування маточного поголів'я білоголової української та червоної польської породи з бугаями-плідниками різних порід чорно-рябого кореня, завозу племінного молодняку з провідних вітчизняних племгоспів та із-за кордону. Останні 15-20 років тут широко використовувалися бугаї голштинської породи.

Дослідження за темою дисертації проводили за схемою, яка наведена на рис. 1.

У період оцінки бугаїв-плідників надій корів у стадах становив 3000-6000 кг молока, на кожну середньорічну корову заготовляли 45-65 ц кор. од. при протеїновому забезпеченні 100-105 г. Годівля корів проводилась диференційовано з урахуванням їх продуктивності та фізіологічного стану. В зимово-стійловий період у господарствах застосовується сінажно-концентратний тип годівлі корів, влітку - зелена маса, сіно та концкорми згідно норм. У господарствах практикується традиційна прив'язна технологія утримання худоби з випасанням її на культурних та природних пасовищах.

Належність бугаїв-плідників до породи визначали за племсвідоцтвами та каталогами; до ліній - за лінією батька; до генотипів - за часткою спадковості голштинської породи. Генотип дочок при проведенні оцінки бугаїв узагальнювали за часткою крові голштинської породи (%) з такими інтервалами: 0,1-25; 25,1-50; 50,1-75; 75,1-100.

Попередню оцінку бугаїв-плідників за надоєм і жирномолочністю проводили за педігрі-індексом (Н. А. Кравченко, 1964; А. П. Солдатов, 1964).

Індекс племінної цінності бугаїв-плідників (Ах) за фенотипом жіночих предків двох рядів родоводу (матерів, матерів матерів та матерів батьків) обчислювали за методикою З.С. Нікоро та ін. (1968).

Індекси племінної цінності бугаїв-плідників за якістю нащадків (не менше 20 дочок із закінченою першою лактацією) обраховували трьома методами: за кількістю фізичних дочок (М., 1980); за кількістю „ефективних” дочок та за одногенотиповими дочками і ровесницями з урахуванням року і сезону їх отелення (Басовський М. З. та ін.,1992). При обчисленні індексів племінної цінності використане середньопопуляційне значення коефіцієнта успадковуваності (h2) за надоєм - 0,3, за жирномолочністю - 0,5.

Племінну категорію бугаїв встановлювали за інструкцією оцінки бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід (М, 1980).

Препотентність плідників визначали за формулою, запропонованою Ю. П. Полупаном (2005). Первинні дані досліджень опрацьовані методом варіаційної статистики на ПЕОМ з використанням комп'ютерної програми Microsoft Exсel за формулами Меркур'євої Є. К. (1970) та Плохинського М. О. (1961).

Результати обчислень вважали статистично достовірними, якщо Р?0,05(*), Р?0,01(**), Р?0,001(***).

Результати власних досліджень

Породна і генеалогічна структура обстежених бугаїв-плідників. Створення поліського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи відбувалося за участю бугаїв-плідників завезених в основному з інших країн, що є характерним для відкритих породних популяцій.

За місцем народження (країна) обстежені бугаї-плідники, що використовувалися в зоні Полісся, розмістилися в такому порядку: Україна (12 голів або 22,6%), Росія (11 і 20,8), ФРН (10 і 18,9), Естонія (8 і 15,1), Канада (7 і 13,2), США (3 і 5,6), Англія і Литва (по 1 голові і 1,9%). Отже, переважна кількість (41 голова або 77,4%) імпортована із-за кордону. Міграція генів кращих порід, з одного боку, сприятливо вплинула на підвищення генетичного потенціалу поліського внутрішньопородного типу чорно-рябої породи, а з іншого - загальмувала творчу ініціативу селекціонерів щодо створення його заводської структури.

Досліджувані бугаї належать до 5-ти порід чорно-рябого кореня (рис. 2): голштинської (25 голів або 47,2 % до загальної кількості), української молочної (відповідно 9 і 17), голландської і німецької (по 7 і 13,2) та естонської (5 і 9,4). Всі плідники голштинської породи є чистопородні, інших порід, за виключенням голландської, представлені помісними тваринами з різною часткою спадковості голштинської породи.

В цілому бугаї-плідники розподілилися за генотипом таким чином: чистопородні - 25 гол. або 47,2%, 7/8-кровні (87,5% голштинської спадковості) - відповідно 4 і 7,5; 13/16-кровні (81,2) - 1 і 1,9; 3/4-кровні (75) - 6 і 11,3; 5/8-кровні (62,5) - 2 і 3,8; 9/16-кровні (56,2) - 1 і 1,9; напівкровні (50) - 5 і 9,4; чвертькровні (25) - 1 і 1,9; голландські (0%) - 8 голів і 15,1%. Отже, переважна більшість обстежених плідників (36 голів або 67,9%) представлена чистопородними та висококровними за голштинською породою тваринами.

Рис.2. Породна структура бугаїв-плідників (%)

Порода на кожному етапі свого розвитку характеризується певною генеалогічною структурою. Опрацьована науковцями регіональна програма великомасштабної селекції чорно-рябої породи (Пелехатий М. С. та ін., 1991) передбачає одночасне використання в популяції поліського внутрішньопородного типу 6-8 ліній.

Обстежені бугаї-плідники належать до 9 генеалогічних ліній голштинської (6) і голландської (3) порід. За кількістю плідників лінії розмістилися в такому порядку: голштинські - Віс Бурке Айдіала (16 гол. або 30,2 %), Сейлінг Трайджун Рокіта (відповідно 10 і 18,8), Рефлекшн Соверінга і Монтвік Чіфтейна (по 8 і 15,1), Вісконсін Адмірала (2 і 3,8), Інка Супрім Рефлекшна (1 і 1,9); голландські - Аннас Адема ( 5 і 9,4), Хільтьєс Адема (2 і 3,8) і Франса (1 гол. і 1,9%).

У селекційній роботі з лініями та спорідненими групами принципове значення має відстань (у поколіннях) сучасних продовжувачів від родоначальників, яка виражається коефіцієнтом генетичної подібності (Rxa). Середнє значення цього показника у обстежених бугаїв складає 7,55%. Пeреважна кількість плідників (86,5 %) віддалені від родоначальника на 4-8 поколінь (Rxa=6,25-0,39%). Тому останнім часом на основі найпоширеніших гілок виділені нові голштинські лінії - Елевейшна, Старбака, Пакламар Астронавта, Чіфа, Фонд Метта, Осборндейл Айвенго та інші, до яких віднесено 21 голова або 39,6% обстежених плідників.

Із загальної кількості оцінених 33 бугаї або 62,3% отримано шляхом чистопородного розведення, з них 22 - кросу ліній, 11 - внутрішньолінійним підбором. Решта плідників - помісі з різною часткою голштинської спадковості.

Результати оцінки бугаїв-плідників за фенотипом жіночих предків. Бугаї-плідники походять від високопродуктивних жіночих предків. Надій матерів склав в середньому 8996 кг, матерів матерів - 7015, матерів батьків - 10108, педігрі-індекс - 8779 кг. За жирномолочністю показники жіночих предків та педігрі-індекс відповідно становили 4,11; 4,06; 4,29 і 4,14%. Кількість матерів з надоєм понад 10000 кг молока жирністю понад 4,00% складає 10 голів або 18,9%, матерів матерів ? відповідно 5 і 9,4; матерів батьків ? 25 і 47,2. Чисельність бугаїв-плідни-ків, у котрих педігрі-індекс відповідає зазначеним параметрам продуктивності, становить 10 голів або 18,9 %. Це свідчить про те, що плідники, які використовува-лись в українському Поліссі, характеризуються високим генетичним потенціалом молочної продуктивності. Причому більшість жіночих предків бугаїв поєднують рекордні надої з високою жирномолочністю. Використання таких плідників дає можливість подолати обернену залежність між надоєм та вмістом жиру в молоці.

Кращою продуктивністю жіночих предків характеризуються чистопородні і висококровні за голштинською породою бугаї-плідники, які одержані в Канаді, США, Німеччині, гіршою - тварини голландської породи (табл. 1).

Таблиця 1

Продуктивність жіночих предків бугаїв-плідників різного походження і генотипів

Походження

Та генотипи бугаїв

Голів

Продуктивність жіночих предків

Педігрі-індекс бугаїв

матері

ММ

МБ

надій, кг

% жиру

надій, кг

% жиру

надій, кг

% жиру

надій, кг

% жиру

Місце народження

Канада, США

10

11216

4,27

8902

4,03

11013

4,18

10587

4,20

ФРН, Англія

11

9373

4,29

8004

4,26

11800

4,34

9638

4,30

Україна

12

8787

4,00

6124

4,02

9316

4,29

8208

4,08

Росія

11

8134

3,91

6486

3,93

9881

4,16

8159

3,98

Естонія, Литва

9

7368

4,11

5549

4,06

8375

4,40

7179

4,17

Генотипи*

чистопородні

25

9904

4,13

8158

4,11

10526

4,15

9623

4,15

7/8,13/16

5

9429

4,04

6708

3,98

9774

4,32

8835

4,10

3/4,5/8

8

8674

4,14

6749

4,06

12349

4,35

9112

4,17

9/16,1/2,1/4

7

8159

4,09

6216

4,07

10243

4,49

8116

4,19

0 (голландські)

8

6938

4,06

4601

3,94

6661

4,35

6285

4,10

Примітка: * ? частка спадковості голштинської породи.

Жіночі предки бугаїв-плідників північно-американської селекції (Канада, США) за надоєм переважають матерів бугаїв російсько-українського і прибалтійського походження на 2429?3848 кг, матерів матерів ? на 2416?3353 кг, матерів батьків ? на 1132?2638 кг, за педігрі-індексом ? на 2379?3408 кг молока при достовірній у більшості випадків різниці (Р<0,01?0,001). За педігрі-індексом чистопородні голштинські бугаї переважали 7/8-, 3/4-, 1/2-кровних та неголштинізованих тварин відповідно на 788, 511, 1507 (Р<0,01) і 3338 кг (Р<0,001). За жирномолочністю різниця між генотипами в усіх випадках несуттєва.

За породною належністю за педігрі-індексом за надоєм бугаї-плідники розмістились в такій послідовності: голштинська (9623 кг), німецька (9494), українська молочна (8556), естонська (7819), голландська (6136 кг).

Найжирномолочнішими є предки бугаїв німецької чорно-рябої породи (педігрі-індекс 4,37%), найменший вміст жиру (відповідно 3,97) у плідників вітчизняної селекції.

Міжпородні відмінності за надоєм у 6 випадках із 10 високодостовірні (Р<0,001), за жирномолочністю - у 3 випадках з такою ж імовірністю.

За надоєм і жирномолочністю жіночих предків пріоритет належить бугаям голштинських ліній. У 45 плідників цих ліній педігрі-індекс за зазначеними ознаками склав 9210 кг і 4,15 % проти 6456 кг і 4,06 % у тварин голландських ліній при різниці між цими групами відповідно +2754 кг (Р<0,001) та +0,09 % (Р<0,05). Педігрі-індекс бугаїв лінії Віс Бурке Айдіала голштинської породи досягає за надоєм 9502 кг молока, за жирномолочністю 4,23 %.

Обчислені нами індекси племінної цінності (Ах) бугаїв-плідників за молочною продуктивністю жіночих предків коливались в широких межах: за надоєм матері (М) ? від -488 (Март) до +685 кг (Фінансист); матері матері (ММ) ? від -206 (Польот) до +328 кг (Латурі); матері батька (МБ) ? від -381 (Пілот) до +536 кг (Зоберт); за двома предками (М+ММ) ? від -596 (Польот) до +892 кг (Фінансист); за трьома предками (М+ММ+МБ) ? від -969 (Пілот) до +1122 кг (Фінансист). За жирномолочністю зазначених категорій і поєднань жіночих предків індекси племінної цінності коливались відповідно від -0,16 (Сєвєр) до +0,14% (Імпорт); від -0,05 (Сєвєр) до +0,06 % (Ізюм); від -0,09 (Сандер) до +0,14 % (Ізюм); від -0,22 (Сєвєр) до +0,14 % (Імпорт); від -0,28 (Сєвєр) до +0,22 % (Імпорт).

Середнє значення узагальненого індекса племінної цінності (Ахм+мм+мб) варіювало у обстежених плідників за надоєм: залежно від місця їх народження ? від -446 (Естонія, Литва) до +406 кг (Канада, США); від належності до породи ? від -738 (голландська) до +230 кг (голштинська); генотипу ? від -696 (неголштинізовані) до +226 кг (чистопородні голштини); лінії ? від -691 (Аннас Адема) до +206 кг (Віс Бурке Айдіала); за жирномолочністю відповідно від -0,07% (Росія) до +0,07 (ФРН, Англія); від -0,08 (українська молочна) до +0,11% (німецька); від -0,02 (7/8-кровні) до +0,02 % (1/2); від -0,03 (Монтвік Чіфтейна) до +0,03 % (Віс Бурке Айдіала) при високодостовірній (Р<0,001) за надоєм різниці.

Рівень взаємозв`язку між параметрами бугаїв-плідників за походженням наведений в табл. 2.

Таблиця 2

Рівень взаємозв'язку за молочною продуктивністю жіночих предків між спорідненими тваринами та індексами племінної цінності бугаїв-плідників (n=53)

Споріднені тварини та індекси, що порівнюються

Коефіцієнти рангової кореляції (rs±mrs)

за надоєм, кг

за вмістом жиру, %

Матері?педігрі-індекси

+0,914±0,060***

+0,799±0,084***

Матері матерів?педігрі-індекси

+0,726±0,096***

+0,649±0,106***

Матері батьків?педігрі індекси

+0,753±0,090***

+0,577±0,114***

Матері - Ахм+мм

+0,960±0,039***

+0,962±0,038***

Матері?Ахм+мм+мб

+0,914±0,057***

+0,806±0,083***

Матері матерів?Ахм+мм

+0,766±0,090***

+0,621±0,110***

Матері батьків - Ахм+мм+мб

+0,769±0,090***

+0,659±0,105***

Педігрі-індекс?Ахм

+0,914±0,057***

+0,800±0,084***

Педігрі-індекс?Ахмм

+0,726±0,096***

+0,645±0,107***

Педігрі-індекс?Ахм+мм

+0,937±0,048***

+0,879±0,066***

Педігрі-індекс?Ахмб

+0,753±0,091***

+0,573±0,115***

Педігрі індекс?Ахм+мм+мб

+0,997±0,011***

+0,973±0,032***

Ахм?Ахм+мм

+0,956±0,041***

+0,962±0,038***

Ахм?Ахм+мм+мб

+0,910±0,058***

+0,615±0,110***

Ахмм?Ахм+мм+мб

+0,703±0,098***

+0,522±0,119***

Ахмб?Ахмм+мб

+0,767±0,090***

+0,658±0,105***

Ахм+мм?Ахм+мм+мб

+0,932±0,051***

+0,851±0,073***

Примітка:* - тут і далі ? Р>0,95; ** - Р>0,99; *** ? Р>0,999.

Коефіцієнти рангової кореляції між молочною продуктивністю жіночих предків та індексами племінної цінності бугаїв-плідників в усіх випадках виявилися високими і достовірними (Р<0,001).

Вони коливалися за надоєм від +0,703 до +0,997, жирномолочністю - від +0,522 до +0,973. Тісніший взаємозв'язок спостерігається за надоєм: узагальнений коефіцієнт рангової кореляції склав +0,847 проти +0,738 за жирномолочністю.

Ці дані свідчать про ідентичність методів оцінки генотипу бугаїв за походженням та можливість їх скорочення до 3-4, обмежившись показниками матерів, педігрі-індексами та комплексним індексом племінної цінності (Ахм+мм+мб).

Результати оцінки бугаїв-плідників за якістю нащадків. Важливе місце в селекційно-племінній роботі з молочною худобою належить оцінці племінних бугаїв за якістю нащадків. Бугаї-плідники, які використовувалися в племгоспах поліської зони, оцінені за молочною продуктивністю 3029 корів-первісток у порівнянні з 5680 ровесницями, що складає в середньому на кожного з них відповідно 57 і 107 голів при співвідношенні 1:2. Продуктивність дочок оцінених плідників коливалася за надоєм від 2491 до 5947 кг молока, за жирномолочністю - від 3,61 до 4,09 %. Розподіл обстежених плідників за продуктивністю дочок показав (табл. 3), що кількість оцінених бугаїв, дочки яких відповідають вимогам стандарту породи за надоєм (3400 кг), складає 43 голови або 80 %, за жирномолочністю (3,6 %) - всі плідники.

Таблиця 3

Розподіл оцінених бугаїв-плідників за молочною продуктивністю дочок

Класи за надоєм,

кг

Класи за жирномолочністю, %

Разом

3,61-

3,70

3,71-

3,80

3,81-

3,90

3,91-

4,00

4,01-

4,10

голів

%

2001-2500

1

1

1,9

2501-3000

4

1

5

9,4

3001-3500

2

3

3

1

9

17,0

3501-4000

1

4

5

3

13

24,5

4001-4500

3

2

3

3

4

15

28,3

4501-5000

1

1

3

5

9,4

5001-5500

2

2

3,8

5501-6000

2

1

3

5,7

Разом: голів

11

14

17

6

5

53

100

%

20,8

26,4

32,1

11,3

9,4

100

х

На особливу увагу заслуговують 16 бугаїв-плідників, надій дочок яких перевищує 4000 кг молока жирністю 3,8 %. Абсолютна різниця між дочками бугаїв та їх ровесницями коливалася за надоєм від -648 до +698 кг, за жирномолочністю - від -0,2 до +0,2 %.

Проте фенотипові показники дочок бугаїв в значній мірі зумовлені факторами зовнішнього середовища. Тому для отримання об'єктивної оцінки плідників нами за трьома методами обчислені індекси племінної цінності.

Оцінені бугаї-плідники характеризуються за потенціалом молочної продуктивності значною різноманітністю. Зокрема, індекс їх племінної цінності коливався за надоєм за першим методом (Ах1) від -583 до +579 кг молока, за другим (Ах2) - від -478 до +374 кг, за третім (Ах3) - від -421 до +247 кг; за жирномолочністю - відповідно від -0,18 до +0,17 %, від -0,14 до +0,12 % і від -0,14 до +0,13 %.

Отже, застосування точніших математичних моделей обчислення індексів племінної цінності бугаїв, зокрема третього (Ах3), дає можливість виключати крайні випадкові варіанти. Як результат, різниця між ІПЦ плідників за надоєм за першим методом (Ах1) склала 1162 кг, за другим (Ах2) - 852 кг, за третім (Ах3) - 668 кг молока; за жирномолочністю - відповідно 0,35; 0,26 і 0,27 %.

Ця тенденція прослідковується контрастніше за надоєм, оскільки ця ознака є лабільнішою, а її значення визначаються в основному (на 70-75 %) факторами зовнішнього середовища: рівнем годівлі тварин, технологічними умовами їх утримання, доїння та використання.

Вміст жиру в молоці детермінується головним чином (на 50-60 %) генотипом. Тому різниця між крайніми варіантами ІПЦ за цією ознакою, обчислена різними методами, виявилася близькою за значенням (0,26-0,35 %).

Розподіл перевірених бугаїв-плідників за індексами племінної цінності обчисленими за надоєм і жирномолочністю по третьому, найбільш точному методу, наведено в табл. 4.

Таблиця 4

Розподіл оцінених бугаїв-плідників за індексами племінної цінності (Ах3)

Класи

за надоєм,

кг

Класи за жирномолочністю, %

Разом

-0,13-

-0,15

-0,10-

-0,12

-0,07-

-0,09

-0,04-

-0,06

-0,01-

-0,03

+0,01-

+0,03

+0,04-

+0,06

+0,07-

+0,09

+0,10-

+0,12

+0,13-

+0,15

гол.

%

-401-500

1

1

1,9

-301-400

1

1

1,9

-201-300

1

1

1

3

5,7

-101-200

3

2

1

6

11,3

-1-100

1

5

4

3

13

24,5

+1+100

1

3

5

3

3

2

17

32,1

+101+200

5

3

1

1

10

18,8

+201+300

1

1

2

3,8

Разом: голів

1

-

1

4

19

13

9

3

2

1

53

100

%

1,9

-

1,9

7,6

35,7

24,5

17,0

5,7

3,8

1,9

100

х

Серед обстежених у 12 (22,6 %) бугаїв-плідників індекс племінної цінності за надоєм перевищував 100 кг молока, а у 15 (28,4%) він переважав за жирномолочністю +0,04 %. Такі плідники, дочки яких добре поєднують ці різновекторні ознаки, заслуговують на особливу увагу. До них належать бугаї Ананас 736 (ІПЦ за надоєм +199 кг, за жирномолочністю - +0,014 %), Борець 448 (відповідно - +126 кг і +0,011 %), Граніт 2287 (+163 кг і +0,100 %), Ізюм 558 (+180 кг і +0,027 %), Латурі 103925 (+247 кг і +0,070 %), Макаронас 984 (+121 кг і +0,050 %), Сандер 193 (+166 кг і +0,013 %). Ці бугаї можуть бути використані як батьки наступного покоління ремонтних бугайців за планом племінного добору „за замовленням”.

Разом з тим слід відмітити, що розподіл бугаїв-плідників за категоріями племінної цінності, обчисленими трьома методами (Ах1, Ах2, Ах3), майже співпадає (табл. 5).

Таблиця 5

Порівняння трьох методів оцінки бугаїв-плідників

Категорії племінної цінності бугаїв

Ах1

Ах2

Ах3

голів

%

голів

%

голів

%

Абсолютні поліпшувачі

6

11,3

6

11,3

6

11,3

Поліпшувачі: за надоєм

16

30,2

16

30,2

16

30,2

за жирномолочністю

18

34,0

19

35,8

15

28,3

Абсолютні нейтрали

15

28,3

17

32,1

20

27,7

Нейтральні: за надоєм

20

37,7

28

52,8

28

52,8

за жирномолочністю

31

58,5

30

56,6

36

67,9

Абсолютні погіршувачі

2

3,8

1

1,9

-

-

Погіршувачі за надоєм

17

32,1

9

17,0

9

17,0

за жирномолочністю

3

5,7

4

7,6

2

3,8

Кількість абсолютних поліпшувачів (за двома ознаками) по кожному методу (Ах1, Ах2, Ах3) складає по 6 голів, поліпшувачів за надоєм - по 16 голів, за жирномолочністю - від 15 до 19 голів.

Разом з тим за результатами третього методу (Ах3) частка бугаїв-погіршувачів виявилася найменшою. Оскільки він є найточнішим, то його результати можуть бути використані для контролю при проведенні оцінки плідників іншими методами.

Коефіцієнти рангової кореляції між індексами племінної цінності, обчисленими різними методами, виявилися високими і статистично достовірними. Зокрема, за надоєм вони склали при порівнянні І і ІІ метода - +0,785; І і ІІІ - +0,770; ІІ і ІІІ - +0,926; за жирномолочністю - відповідно -+0,768; +0,932; +0,932 (Р<0,001). Це свідчить про високу точність оцінки бугаїв-плідників за другим методом (Ах2) без враховування генотипу дочок і ровесниць.

Молочна продуктивність нащадків та індекси племінної цінності бугаїв-плідників, які вирощені в різних країнах, належать до різних порід, ліній, генотипів, відрізняються. Максимальними надоями за лактацію характеризуються нащадки бугаїв, які народилися в ФРН та Англії (4507 кг), належать до німецької породи (4893 кг) (табл. 6), з часткою спадковості голштинської породи 62,5-75 % (4706 кг) (табл. 7), лінії Віс Бурке Айдіала (4286 кг).

Таблиця 6

Молочна продуктивність нащадків та індекси племінної цінності бугаїв-плідників різних порід

Порода

Чисель-

ність бугаїв, голів

Продуктивність дочок

Індекси племінної цінності (Ах3)

надій за 1-шу лактацію, кг

жирно-

молочність, %

за надоєм,

кг

за жирно-

молочністю, %

М±m

М±m

М±m

М±m

Голландська

7

3390±311,0

3,81±0,053

+0,7±34,6

0,00±0,012

Естонська

5

3779±528,6

3,81±0,067

-42±81,9

0,00±0,009

Українська

9

3775±208,5

3,78±0,041

+58±29,1

+0,01±0,024

Німецька

7

4893±379,3

3,85±0,050

-54±49,6

+0,03±0,028

Голштинська

25

3935±98,2

3,84±0,021

-11±29,9

0,00±0,008

У середньому

53

3948±110,2

3,82±0,019

-6,5±18,5

0,00±0,007

Максимальними індексами племінної цінності за надоєм характеризуються бугаї-плідники, які народилися в Росії (+29 кг), належать до української чорно-рябої породи (+58 кг) (табл. 6), з часткою спадковості голштинської породи 50 % (+57 кг) (табл. 7), лінії Віс Бурке Айдіала (+37 кг); за жирномолочністю - народжені в ФРН та Англії (+0,03 %), німецької породи (+0,03 %), з часткою голштинської спадковості 75% (+0,05 %), ліній Віс Бурке Айдіала та Монтвік Чіфтейна (+0,01 %).

Таблиця 7

Молочна продуктивність нащадків та індекси племінної цінності бугаїв-плідників різних генотипів

Генотип

за голштинською

породою

Чисель-

ність

бугаїв, голів

Продуктивність дочок

Індекси племінної цінності (Ах3)

надій

за 1-шу лактацію, кг

жирно-

молочність, %

за надоєм, кг

за жирно-

молочністю, %

М±m

М±m

М±m

М±m

0

8

3538±306,0

3,79±0,064

+4±30,2

0,00±0,011

1/4,1/2, 9/16

7

3890±302,3

3,86±0,054

+57±42,1

-0,02±0,021

5/8, 3/4

8

4706±404,4

3,84±0,044

-52±61,9

+0,05±0,021

7/8, 13/16

5

3535±251,8

3,73±0,039

-16±33,8

+0,00±0,027

чп

25

3935±98,2

3,84±0,021

-11±29,9

0,00±0,008

У середньому

53

3948±110,2

3,82±0,019

-6,5±18,5

0,00±0,007

Дослідження шляхів удосконалення відбору та оцінки бугаїв-плідників.

Ефективність відбору ремонтних бугайців. Остаточну оцінку за якістю нащадків бугаї-плідники можуть одержати у 5-6-річному віці, тобто після закінчення дочками першої лактації. Тривалий термін оцінки призводить до збільшення генераційного інтервалу та до зниження щорічного генетичного прогресу за молочною продуктивністю в межах популяції. Тому вельми актуальним є дослідження надійності попереднього відбору племінних бугайців за продуктивністю жіночих предків.

Як показали дослідження, рангові коефіцієнти кореляції між індексами племінної цінності бугаїв за нащадками (Ах3) та показниками продуктивності (надій, жирномолочність) їх жіночих предків (матерів, матерів матерів, матерів батьків) і розрахованими за цими показниками в різних варіантах індексами племінної цінності виявилися у переважній більшості випадків несуттєвими, а в 5-ти випадках навіть оберненими. Вони коливалися за надоєм від -0,069 до +0,110, за жирномолочністю - від -0,161 до +0,040 (табл. 8).

Таблиця 8

Ефективність відбору бугаїв-плідників за походженням

Показник оцінки бугаїв за походженням

Коефіцієнти рангової кореляції з індексом ПЦ Ах3 (rs±mrs)

за надоєм, кг

за жирномолочністю, %

Продуктивність матері

+0,044±0,138

+0,028±0,140

матері матері

-0,012±0,140

+0,040±0,140

матері батька

+0,092±0,019***

-0,161±0,019***

Педігрі- індекс

+0,046±0,139

-0,004±0,140

Індекси ПЦ : Ам

+0,044±0,138

+0,028±0,140

Амм

-0,069±0,140

+0,040±0,140

Амб

+0,110±0,019***

-0,161±0,019**

Ам+мм

+0,056±0,139

+0,025±0,140

Ам+мм+мб

+0,061±0,140

-0,033±0,139

Найінформативнішими для проведення попереднього відбору бугаїв-плідників є показники матерів та обчислені за ними індекси (Ам). В цілому дещо ефективнішим є попередній відбір плідників за жирномолочністю жіночих предків.

Наведені дані свідчать про ненадійність відбору ремонтних бугайців зарубіжної селекції за показниками жіночих предків та про нагальну необхідність проведення їх оцінки за якістю нащадків на теренах України.

Вплив оцінених бугаїв на характер взаємозв'язку „надій - жир” дочок. У більшості молочних порід і стад спостерігається значна обернена залежність між надоєм і жирномолочністю (Ейснер Ф. Ф., 1969), що ускладнює паралельний відбір за цими ознаками. Для проведення одночасної селекції молочної худоби за надоєм та жирномолочністю важливе значення має використання бугаїв-плідників, у потомстві яких кореляція між цими ознаками є позитивною або наближається до нуля. Наші дослідження показали, що напрямок і характер взаємозв'язку між цими ознаками у плідників різних порід чорно-рябого кореня неоднакові. При середньому значенні -0,16 він коливався від -0,41 у дочок бугаїв німецької породи до -0,09 голштинської (Р<0,05-0,001) (табл. 9).

Таблиця 9

Кореляція між надоєм і жирномолочністю у дочок та препотентність бугаїв-плідників різних порід чорно-рябого кореня

Порода

Чисельність,

голів

Продуктивність

за 305 днів

Кореляція

”надій - жир„

(r)

Індекси

препотентності

бугаїв

дочок

надій, кг

вміст жиру, %

за надоєм

за жирно-

молочністю

Голландська

7

224

3390

3,81

-0,15*

+0,32

+0,09

Естонська

5

261

3779

3,81

-0,14*

+0,25

+0,11

Українська

9

379

3775

3,78

-0,19***

+0,09

+0,16

Німецька

7

472

4893

3,85

-0,41***

-0,09

+0,02

Голштинська

25

1693

3935

3,84

-0,09***

-0,10

-0,12

У середньому

53

3029

3948

3,82

-0,16***

-0,002

-0,004

Отже, використання бугаїв-плідників голштинської породи є найдоцільнішим не лише з огляду їх високого генетичного потенціалу молочної продуктивності, а й мінімального від'ємного значення у потомстві коефіцієнта кореляції „надій - жирномолочність”.

Препотентність обстежених бугаї-плідників. Найбільш бажаним для поліпшення молочної продуктивності є використання препотентних бугаїв-поліпшувачів. Індекси препотентності у бугаїв різних порід коливався за надоєм від -0,10 до +0,32, за жирномолочністю - від -0,12 до +0,16 (табл. 9).

Найбільш препотентними виявилися бугаї-плідники голландської породи, які тривалий час використовувались в поліській зоні, а також плідники естонської та української селекції, одержані в місцевих племінних господарствах. У той же час бугаї-плідники голштинської породи, не дивлячись на високий ефект від їх використання на тваринах місцевої селекції, виявилися, в основному, нейтральними. З метою консолідації тварин української чорно-рябої молочної породи потрібно використовувати голштинських бугаїв, в генотипі яких добре поєднуються високий потенціал молочної продуктивності та препотентність.

Ефективність попередньої оцінки бугаїв-плідників за обмеженою чисельністю лактуючих дочок. Достовірність оцінки бугаїв-плідників за якістю нащадків залежить від чисельності дочок, які закінчили першу лактацію (Ейснер Ф.Ф., 1981). Тому на особливу увагу заслуговує рівень повторюваності (відповідності) оцінки племінної цінності бугаїв-плідників з різною чисельністю нащадків. Для вирішення завдання було відібрано 21 бугая, які мали більше 50 дочок, що закінчили першу лактацію.

Племінну цінність бугаїв-плідників визначали за третім рівнем надійності (Ах3), тобто з урахуванням року і сезону отелення, співвідношення та генотипу дочок і ровесниць. Відповідність оцінки бугаїв, одержаних за різною кількістю нащадків, визначали за коефіцієнтом рангової кореляції.

Як показали наші дослідження (табл. 10), коефіцієнти рангової кореляції між оцінкою плідників за всіма дочками та першими 5 і 25 підвищується: за надоєм з +0,386 до +0,591, за жирномолочністю з +0,641 до +0,919. При залученні першої і другої половини дочок вони склали відповідно +0,665 - +0,450 і +0,925 - +0,660. Слід відмітити, що ефективність оцінки бугаїв за обмеженою кількістю дочок за жирномолочністю вища, ніж за надоєм, що пояснюється різним ступенем їх успадковуваності (h2 відповідно 0,50 і 0,30).

Таблиця 10

Повторюваність оцінки бугаїв-плідників за різною кількістю дочок (n=21)

Кількість і

категорія дочок

Коефіцієнти рангової кореляції з усіма дочками

(rs±mrs)

за надоєм, кг

за жирномолочністю, %

Перші 5

+0,386±0,212

+0,641±0,176**

10

+0,488±0,205*

+0,775±0,145***

15

+0,613±0,181**

+0,778±0,144***

20

+0,601±0,183**

+0,874±0,111***

25

+0,591±0,185**

+0,919±0,090***

Й половина

+0,665±0,171**

+0,925±0,086***

ЙЙ половина

+0,450±0,217**

+0,660±0,182**

Отже, при оцінці плідників за обмеженою кількістю нащадків більш надійним є їх відбір за жирномолочністю.

Результати оцінки бугаїв у молочних стадах з різним рівнем продуктивності. Оцінку бугаїв-плідників в стадах з різним рівнем молочної продуктивності вивчали шляхом групування цих стад за надоєм з інтервалом 500 кг молока та за жирномолочністю - 0,1 %.

Оцінка бугаїв-плідників за трьома методами у стадах з різним рівнем продуктивності корів показала, що певних закономірностей щодо сумісного впливу двох факторів (методу оцінки і рівня продуктивності стад) на її результати не виявлено (табл. 11).

Таблиця 11

Результати оцінки плідників в стадах з різним рівнем молочної продуктивності

Групи господарств

за рівнем продуктивності

корів-первісток

Оцінено бугаїв-плідників

Методи оцінки

Ax1

Ax2

Ax3

M±m

M±m

M±m

За надоєм, кг

до 3500

16

-18,0±58,0

+10,2±37,7

+9,3±34,2

3501-4000

13

+2,10±60,6

+12,2±32,6

-17,7±27,9

4001-4500

13

+28,1±51,8

+15,2±44,2

+15,3±39,1

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены