Продуктивність маточника клонових підщеп яблуні залежно від утримання субстрату і видалення розгалужень у правобережному лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний аграрний університет

УДК 634.11:631.534 (292.485)

06.01.07 - плодівництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ПРОДУКТИВНІСТЬ МАТОЧНИКА КЛОНОВИХ ПІДЩЕП ЯБЛУНІ ЗАЛЕЖНО ВІД УТРИМАННЯ СУБСТРАТУ І ВИДАЛЕННЯ РОЗГАЛУЖЕНЬ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Чередниченко Людмила Іванівна

Умань - 2008



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Мельник Олександр Васильович, Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри плодівництва і виноградарства

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Балабак Анатолій Федорович, Уманський державний аграрний університет, професор кафедри садово-паркового господарства

кандидат сільськогосподарських наук, Сіленко Володимир Олександрович, Національний аграрний університет, доцент кафедри садівництва

Захист відбудеться “22” жовтня 2008 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.844.01 в Уманському державному аграрному університеті за адресою: навчальний корпус 2, аудиторія 142, вул. Давиденка 1, м. Умань, Черкаська обл., 20305.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Уманського державного аграрного університету за адресою: вул. Давиденка 3, м. Умань, Черкаська обл.,, 20305.

Автореферат розісланий “20” вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Манзій



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Запровадження інтенсивних плодових насаджень з високою щільністю садіння дерев суттєво підвищує вимоги до якості садивного матеріалу. Характеристики саджанців залежать від параметрів підщеп, тому підвищення якості останніх має першочергове значення.

Практика країн з розвинутим садівництвом свідчить про високу ефективність органічних субстратів, зокрема, тирси листяних і хвойних порід, у відсадкових маточниках клонових підщеп. У зв'язку з несприятливим температурним режимом ґрунту (тирси) тривалий час росте і не визріває обростаюче коріння, що спричиняє неоптимальні строки відокремлення відсадків. Наявність бічних розгалужень на пагонах маточних рослин утруднює відокремлення і використання відсадків, а видалення бічних розгалужень займає суттєву частку затрат у структурі собівартості підщеп.

Активізація коренеутворення у відсадків клонових підщеп яблуні мульчуванням субстрату і видалення бічних розгалужень надземної частини є актуальною проблемою розсадництва України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано за тематичним планом Уманського державного аграрного університету (УДАУ) “Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України” (ДР № 0101U004495), підрозділ “Удосконалення існуючих і розробка нових елементів технологій у плодівництві й виноградарстві”.

Мета досліджень - удосконалення технології вирощування відсадків клонових підщеп яблуні М9 і М26 для досягнення максимальної продуктивності маточного насадження та якості підщепного матеріалу.

Завдання дослідження:

- оцінка світлового та температурного режиму субстрату в маточному насадженні клонових підщеп яблуні;

- вивчення особливостей росту надземної частини та формування кореневої системи відсадків і вихід стандартних підщеп залежно від утримання субстрату в ряду рослин і видалення бічних розгалужень;

- економічна оцінка досліджуваних агрозаходів вирощування відсадків клонових підщеп яблуні М9 і М26.

Об'єкт дослідження - зміни фітометричних параметрів рослин і продуктивність маточника клонових підщеп яблуні залежно від утримання субстрату в рядах, способу видалення бічних розгалужень, строку обробки та концентрації розчину КАНО.

Предмет дослідження - зрошуване маточне насадження клонових підщеп яблуні М9 і М26 з підгортанням рослин тирсою та ґрунтом; способи утримання субстрату та видалення розгалужень надземної частини маточних рослин. клоновий підщеп насадження маточний

Методи дослідження: польовий - фітометричних показників надземної частини і кореневої системи відсадків, температурного та світлового режиму субстрату; лабораторно-польовий та лабораторний - товщини і площі листкової пластинки та вмісту пігментів у листі; математико-статистичний - кореляційні залежності і вплив досліджуваних факторів; економічно-порівняльний та розрахунковий.

Наукова новизна одержаних результатів. У Правобережному Лісостепу вперше встановлено фітометричні показники рослин, активність коренеутворення та продуктивність клонових підщеп яблуні М9 і М26 у зрошуваному маточному насадженні залежно від мульчування валка субстрату в ряду агротканиною або побілення його крейдою (патент) та способу видалення бічних розгалужень рістрегулювальною речовиною (патент).

Виявлено вплив строку обробки і концентрації розчину рістрегулювальної речовини на параметри надземної частини та кореневої системи відсадків.

Практичне значення одержаних результатів. Для виробництва рекомендо-вано “Спосіб утримання субстрату в рядах маточника вегетативно розмножуваних підщеп” (Патент u200705405 UA) з мульчуванням валка субстрату в зрошуваному маточнику клонових підщеп яблуні М9 агротканиною або побіленням його крейдою, а також “Спосіб отримання відсадків клонових підщеп яблуні без розгалужень стовбура” (Патент u200705406 UA) з видаленням бічних розгалужень вручну чи обприскуванням рістрегулювальною речовиною маточних насаджень М9.

Результати досліджень використовуються у викладанні курсу “Розсадництво” і впроваджено в плодорозсаднику навчально-науково-виробничого відділу Уманського ДАУ (0,3 га) та у ТОВ “Агрофірма “Ірпінь-2002” Києво-Святошинського району Київської області (6 га).

Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні наукової літератури, виконанні польових і лабораторних досліджень, аналізі та статистичній обробці результатів, розрахунках економічної ефективності, підготовці матеріалів до публікування і патентування (частка участі автора 65-75%).

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертаційної роботи обговорено на кафедрі плодівництва й виноградарства (2004...2006 рр.) і фаховому семінарі “Плодівництво” (2008 р.) в Уманському ДАУ та науковій конференції молодих учених (Умань, 2006). Стендові доповіді представлено на ХХІІІ Міжнародному науково-практичному семінарі “Високоінтенсивні технології - в садівництво” (Умань, 2006), науково-практичному семінарі “Розповсюдження передового досвіду виробництва та маркетингу яблук” (Шевченкове, 2006); результати роботи демонструвалися на міських (Умань, 2004… 2005) виставках.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано п'ять статей, з них чотири у наукових фахових виданнях, і тези доповіді загальним обсягом 1,2 авт. аркушів. Отримано два патенти України.

Структура та обсяг роботи. Основний зміст дисертації викладено на 150 аркушах комп'ютерного набору включає вступ, шість розділів, висновки і рекомендації виробництву та додатки; містить 49 таблиць, 33 рисунки, документи з використання результатів дослідження і їх впровадження. У списку використаної літератури 196 джерел, з них 27 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ПРОДУКТИВНІСТЬ МАТОЧНИХ НАСАДЖЕНЬ КЛОНОВИХ ПІДЩЕП ЯБЛУНІ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ ВИРОЩУВАННЯ

(огляд літератури)

На основі аналізу наукової літератури з вирощування відсадків клонових підщеп, способів регулювання теплового режиму ґрунту і ступеня галуження надземної частини маточних рослин визначено недостатньо вивчені питання та необхідність їх подальшого дослідження.

МІСЦЕ, ОБ'ЄКТИ, УМОВИ І МЕТОДИКА ВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Умови та місце ведення досліджень. Дослідження виконано протягом 2004-2006 рр. в експериментальному маточному насадженні (1997 р. садіння) проблемної науково-дослідної лабораторії з плодового розсадництва Уманського державного аграрного університету в Маньківському природно-господарському районі Середньодніпровського-Бузького округу Лісостепової правобережної провінції України.

Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем опідзолений важкого гранулометричного складу. Вміст рухомих сполук фосфору і калію в орному шарі (за Чиріковим) становить, відповідно, 22,8 та 19,2 мг/100 г ґрунту, азоту за нітрифікаційною здатністю - 2,3 мг/100 г, рН сольової суспензії - 6,3.

За роки досліджень спостерігалася зміна метеорологічних умов відносно багаторічних даних щодо потепління. У 2004 р. температура повітря в літні місяці на 0,9-1,0єС переважала середньомісячні багаторічні дані. У липні і серпні 2005 р. середньомісячна температура повітря була більшою, відповідно, на 1,4 і 1,8єС за середньобагаторічну, а в червні-серпні 2006 р. - на 0,2-2,0єС. Середньорічна кількість опадів у 2004, 2005 і 2006 рр. склала, відповідно, 563,3, 611,7 і 496 мм, що менше середньобагаторічної на 69,7, 21,3 і 137 мм. Загалом, погодні умови за роки проведення досліджень помітно відрізнялися від середньобагаторічних, однак, у цілому, були характерними для помірно-континентального клімату регіону.

Методика досліджень. Досліди з вивчення елементів технології вирощування клонових підщеп яблуні виконано у трьох польових дослідах, закладених за сформульованою О. В. Мельником робочою гіпотезою і розробленою за участю В. П. Майбороди схемою.

Дослід 1 “Продуктивність маточника підщепи М9 залежно від способу утримання субстрату в ряду (відсадки горизонтальні)” закладено навесні 2005 р. Після третього підгортання маточних рослин валок субстрату - ґрунту чи тирси листяних (крім дуба) та хвойних порід - з обох боків ряду накривали білою агротканиною П-17 шириною полотна 25 см (щільність 17 г/м2), або ранцевим обприскувачем дворазово наносили водяну суспензію крейди (побілення, 4 кг/10 л води) із загальною витратою робочої рідини 20000 л/га: вперше після третього підгортання на поверхню валка наносили чотири шари суспензії, вдруге - по мірі змивання її з поверхні субстрату; контролем слугувало традиційне утримання ґрунту.

Дослід 2 “Вплив способу видалення бічних розгалужень на продуктивність маточника вегетативно розмножуваної підщепи М9 (відсадки горизонтальні)” закладено навесні 2004 р. Після третього підгортання в зоні 30-сантиметрової висоти пагонів (над поверхнею валка субстрату) рослини двічі обприскували водним розчином калійної солі б-нафтилоцтової кислоти (КАНО) концентрацією 100 мг/л з досягненням розгалуженями довжини 0,5-3 см і через 18 днів (хімічне видалення розгалужень). Розгалуження також двічі видаляли вручну; контролем слугувало вирощування відсадків без їх видалення. Обробку розчином КАНО здійснювали малогабаритним ручним обприскувачем (пульверизатор) у недощову безвітряну погоду, уникаючи попадання робочої рідини на верхівки пагонів.

Дослід 3 “Вплив строку обробки та концентрації КАНО (з метою усунення бічних розгалужень) на продуктивність маточника клонових підщеп М9 і М26” (відсадки вертикальні) закладено навесні 2005 р. Аналогічно описаному вище, рослини двічі обприскували розчином КАНО концентрацією 25, 50, 100 та 200 мг/л: перший раз - після другого або третього підгортання, а другий - через 18 днів; контроль - без обробки.

Маточні насадження вели способом вертикальних і горизонтальних відсадків зі схемою садіння, відповідно, 1,4х0,25 та 1,4х0,33 м і площею облікових ділянок, відповідно, 2,1 та 2,77 м2; на кожній з яких розміщено по шість облікових кущів (М. В. Андриенко, И. П. Гулько, 1990; С. Пирс, 1968). Ділянки розташовано рендомізовано з чотириразовим повторенням.

Догляд виконували згідно загальноприйнятих рекомендацій Інституту садівництва УААН (К., 2002) з підгортанням рослин ґрунтом чи свіжою тирсою листяних і хвойних порід до висоти валка 25 см. Перше підгортання робили з досягненням пагонами висоти 15-20 см, друге підгортання - 30-40 і третє - 50-60 см; висота валка становила, відповідно, 10, 20 і 25 см (В. И. Майдебура, 1984). Полив виконували системою краплинного зрошення з відстанню між крапельницями 0,3 м здійснювали за зниження вологості у валку (0-25 см) до 80% найменшої вологоємкості ґрунту (НВ) і 65% - тирси (В. П. Майборода, 2003). Навесні підживлювали азотними добривами рекомендованою для зони нормою 120 кг/га д.р. після розгортання надземної частини маточних кущів (Київ-Умань, 1981). Вміст у ґрунті рухомих форм фосфору і калію перевищував оптимальний для яблуні, тому відповідні добрива не вносили.

Обліки та спостереження вели загальноприйнятими методами (М. В. Андриенко, И. П. Гулько, 1990; Г. К. Карпенчук, А. В. Мельник, 1987).

Температуру субстрату вимірювали опівдні спиртовими термометрами на поверхні валка і в зоні окорінення відсадків (на глибині 20 см від поверхні валка субстрату) з 11 липня по 20 серпня з 10-денним інтервалом; надходження та відбивання світла від поверхні валка визначали люксметром Ю116.

Визначали площу листкової пластинки методом “висічок” (П. В. Кондратенко, М. О. Бублик, 1996), її товщину приладом “Тургометр - І”, облистяність пагонів - підрахунком листків на 10 пагонах з кожного повторення (Г. К. Карпенчук, А. В. Мельник, 1987) та вміст у листках пігментів - на спектроколориметрі “Spekol” за Т. В. Годнєвим (1952). Масу хлорофілу в листі визначали в перерахунку на одиницю площі насадження (О. В. Мельник).

Особливості росту надземної частини і кореневої системи відсадків аналізували після їх відділення за показниками: діаметр, висота, кількість і довжина розгалужень надземної частини, довжина і кількість коренів, довжина зони окорінення (М. В. Андриенко, И. П. Гулько, 1990).

Товарну якість підщеп визначали за ОСТ 10 124-88 з сортуванням за способом проблемної лабораторії Уманського ДАУ з плодового розсадництва (О. В. Мельник, В. П. Майборода, 2001). Обчислювали загальний вихід відсадків з одиниці площі, абсолютний і відносний вихід стандартних відсадків (сума першого і другого сортів), зокрема стандартних відсадків без розгалужень стовбура.

Економічну ефективність виробництва відсадків розраховували на основі технологічних карт за методикою Інституту садівництва УААН (О. М. Шестипаль, 2002). Статистичну обробку проводили методами кореляційного і дисперсійного аналізу (Б. А. Доспехов, 1985; В. Ф. Мойсейченко, 1992; Т. М. Литтл, Ф. Дж. Хиллз, 1981) за розробленими в Уманському ДАУ програмами (В. П. Майборода, 2003).

ВПЛИВ СПОСОБУ УТРИМАННЯ, СВІТЛОВОГО І ТЕМПЕРАТУРНОГО РЕЖИМУ СУБСТРАТУ НА ФІТОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ РОСЛИН І ПРОДУКТИВНІСТЬ МАТОЧНИКА М9

Надходження і відбивання світла. Рівень відбивання світла від поверхні валка субстрату залежав від способу його утримання (рис.1). За мульчування тирси та побілення ґрунту крейдою рівень відбитого світла досяг, відповідно, 7,8 і 8,2 тис. лк з максимальним значенням для побіленої тирси (11 липня). Аналогічну закономірність виявлено протягом усього періоду спостережень, хоча відбивання світла залежало від рівня його надходження. За надходження світла 30,7 тис. лк (11 липня) рівень відбивання від побіленого ґрунту та тирси становив, відповідно, 8,2 і 12,8 тис. лк, а за освітлення 40,8 тис. лк (21 липня) - 16,3 та 23,3 тис. лк.

Рис. 1. Надходження (1) і відбивання (2-7) світла від поверхні валка субстрату залежно від способу його утримання в маточному насадженні клонової підщепи (2006 р.): 2 - тирсу побілено крейдою; 3 - те ж, ґрунт; 4 - тирса під агротканиною; 5 - тирса; 6 - ґрунт під агротканиною; 7 - ґрунт.

Максимальний рівень нижнього (за П.Г. Шиттом) освітлення - 6,3 тис. лк - зафіксовано на ділянках з побіленням тирси крейдою. За усередненими дисперсійним аналізом даними у випадку підгортання рослин тирсою рівень нижнього освітлення на 1,2 тис. лк перевищив варіант з підгортанням ґрунтом (НІР05= 0,8), максимальне ж його значення (5,4 тис. лк) зафіксовано на побіленому крейдою валку. Спосіб утримання вплинув на зміну показника на 55%, вплив субстрату склав 16, а взаємодії факторів - 4%.

Температурний режим субстрату. Спосіб утримання валка радикально вплинув на температуру субстрату (рис. 2). Наприклад, за традиційного утримання ґрунту температура на поверхні субстрату 11 липня становила 38,6°С, а на глибині 20 см - 25,8°С і суттєво знизилася на замульчованих агротканиною ґрунті та тирсі, а також на ділянках з традиційним утриманням тирси. Подібна закономірність збереглася протягом усього часу спостережень.

Температура на поверхні та глибині 20 см валка субстрату за період дослідження визначалася рівнем відбитого від поверхні субстрату світла з коефіцієнтами кореляції, відповідно, r= -0,99±0,07 та r= -0,98±0,11. Відбивання світла від побіленого крейдою ґрунту і тирси спричинило, відповідно, на 3,5-5,5 та 5,2-6,5С меншу температуру в зоні окорінення відсадків і менше на 4,1-7,5 та 6-9,2С - на поверхні субстрату.

Рис. 2. Температура на глибині 20 см валка субстрату залежно від способу його утримання в маточному насадженні клонової підщепи (2006 р.): 1 - ґрунт; 2 - ґрунт під агротканиною; 3 - тирса; 4 - тирса під агротканиною; 5 - ґрунт побілено крейдою; 6 - те ж, тирса; 7 - верхня межа оптимуму (За Л. К. Садовською, 1983).

Показники надземної частини відсадків. Кількість листя на маточних рослинах підщепи М9 на ділянках з побіленням ґрунту на 2,7 і 3,8 шт./пагін перевищила показники традиційного утримання тирси чи ґрунту, а за побілення валка крейдою облистяність на 2,3-14,8% перевищила решту досліджуваних варіантів. Вид субстрату суттєво не змінив значення показника, а мульчування агротканиною і побілення крейдою облистяність збільшило, відповідно, на 1,7 та 3,6 шт./пагін (НІР05=0,8; вплив фактора - 56%).

Площа листкової пластинки на відсадках з побілених ділянок тирси і ґрунту перевищила показники рослин з традиційним утриманням ґрунту, відповідно, на 6,5 і 8,9%, а в підгорнутих тирсою рослин пересічно по досліду на 0,6 см2 перевищила таку з підгортанням ґрунтом (НІР05= 0,4); показник суттєво збільшило мульчування та побілення субстрату (вплив фактора 39%).

За побілення тирси крейдою товщина листкової пластинки маточних рослин М9 на 12,9% перевищила традиційне утриманням ґрунту і на 5,8% - тирси, а з побілених ділянок ґрунту, відповідно, на 11,5 і 4,5%. За мульчування агротканиною та побілення крейдою товщина листя на 0,9-1,8 мкм перевищила показники рослин з ділянок традиційного утримання субстрату (НІР05= 0,8; вплив “способу утримання” 22%).

Вміст хлорофілу “a”+“b” в листках маточних рослин підщепи М9 на побілених крейдою ділянках тирси і ґрунту, відповідно, на 32,4 і 22,5% перевищив показники рослин з традиційного утримання ґрунту. Порівняно з підгортанням ґрунтом застосування тирси збільшило показник на 11,6 мг/100 г (НІР05= 3,0; вплив фактора 10%), а максимальне його значення виявлено на ділянках з побіленням крейдою (вплив фактора “спосіб утримання” 52%).

Між температурою на поверхні субстрату і площею, облистяністю, товщиною листкової пластинки встановлено обернений лінійний зв'язок з коефіцієнтами кореляції, відповідно, r= -0,99±0,07, r= -0,82±0,29 та r= -0,80±0,30, а між тими ж показниками і температурою поблизу основи підгорнутих пагонів маточних рослин, відповідно, r= -0,98±0,10, r= -0,81±0,29 та r= -0,85±0,26.

Сильний обернений зв'язок зафіксовано також між вмістом в листі хлорофілу “a”+“b” і температурою на поверхні субстрату та поблизу основи пагонів з коефіцієнтами кореляції (r), відповідно, -0,97±0,13 та -0,93±0,18, а також сильний прямий зв'язок - між рівнем нижнього освітлення і товщиною листкової пластинки та вмістом в листі хлорофілу “a”+“b” з коефіцієнтами кореляції (r), відповідно, 0,70±0,36 і 0,91±0,21.

Максимальною висотою вирізнялися відсадки на ділянках з побіленим крейдою субстратом, де значення показника більше на 0,7-1,1 см, порівняно з традиційним утриманням і мульчуванням агротканиною (НІР05= 0,7), хоча вплив способу утримання на зміну висоти відсадків невисокий (6%).

Мінімальний діаметр стовбура виявлено на ділянках з традиційним утриманням субстрату, а мульчування агротканиною і побілення крейдою збільшило показник, відповідно, на 0,1 і 0,3 мм (НІР05= 0,1).

Показники кореневої системи. Кількість коренів на відсадках з побілених крейдою ділянок ґрунту і тирси, відповідно, на 24,6 і 55,6% більша показників рослин з традиційного утримання ґрунту (табл. 1). Мульчування субстрату агротканиною і побілення крейдою збільшило пересічно по досліду кількість коренів на відсадку, відповідно, на 1,3 та 4,0 шт. (НІР05= 0,7) з суттєвим впливом на зміну показника факторів “субстрат” (35%) і “спосіб утримання” (43%).

На ділянках з побіленням тирси суспензією крейди довжина кореня на 27,8% перевищила показники рослин з традиційним утриманням тирси і на 20,5-44,1% - усі способи утримання ґрунту (див. табл. 1). Зміна середньої довжини кореня на відсадках на 23% визначалася субстратом і на 26% - способом його утримання. Довжина зони окорінення відсадків з побілених крейдою ділянок тирси і ґрунту перевищила таку з традиційного утримання ґрунту, відповідно, на 76,9 і 43,6% із 45% впливом субстрату і 38% - способу його утримання.

Температурний режим і параметри відсадків. Висота відсадків у 2006 р. обернено залежала від температури на поверхні субстрату (r= -0,98±0,11); подібний зв'язок останньої виявлено з діаметром відсадків (r= -0,87±0,24).

Накривання ґрунту агротканиною і побілення його крейдою спричинило збільшення середньої кількості коренів на відсадку, відповідно, на 6,3 і 24,6%, а традиційне утримання тирси, її мульчування і побілення, відповідно, на 15,9, 31,7 та 55,6%, стосовно традиційного утримання ґрунту.

Таблиця 1 - Показники кореневої системи відсадків М9 залежно від субстрату і способу його утримання (пересічно за 2005-2006 рр.)

Утримання субстрату	Кількість коренів, шт.	Середня довжина, см
		кореня	зони окорінення
	Ґрунт	Тирса	Ґрунт	Тирса	Ґрунт	Тирса
Традиційне	12,6	14,6	10,2	11,5	7,8	11,0
Мульчування агротканиною	13,4	16,6	11,7	14,5	9,5	12,1
Побілення крейдою	15,7	19,6	12,2	14,7	11,2	13,8
НІР05	1,0	0,8	0,6

Подібна закономірність характерна також для середньої довжини кореня і довжини зони окорінення. У 2006 р. зафіксовано сильний обернений зв'язок між температурою поблизу основи підгорнутих пагонів і кількістю коренів, довжиною кореня та довжиною зони окорінення з коефіцієнтами (r) кореляції, відповідно, -0,93±0,18, -0,83±0,28 та -0,96±0,15.

Продуктивність маточного насадження. Накривання валка тирси агротканиною в рядах рослин збільшило загальний вихід відсадків на 7,2-27,9 тис./га (табл. 2).

Таблиця 2 - Вихід відсадків М 9 залежно від субстрату і способу його утримання (пересічно за 2005-2006 рр.), тис./га

Утримання субстрату	Загальний вихід	Стандартні відсадки
	Ґрунт	Тирса	Ґрунт	Тирса
Традиційне	294,5	315,2	167,3	224,1
Мульчування агротканиною	314,3	322,4	204,3	242,6
Побілення крейдою	299,0	303,9	224,2	250,3
НІР05	37,0	16,7

Показник дещо збільшився на ділянках із замульчованим агротканиною ґрунтом, порівняно з традиційним його утриманням і побіленням ґрунту та тирси крейдою, хоча вплив субстрату (2%) і способу утримання (4%) невисокий.

Найменший вихід стандартних відсадків - на ділянках з традиційним утриманням ґрунту, стосовно якого мульчування ґрунту і тирси агротканиною збільшило значення показника, на 37,0 та 75,3 тис./га, а їх побілення крейдою - відповідно, на 56,9 та 83,0 тис./га.

Сумарний вихід стандартних відсадків з побілених крейдою ділянок ґрунту і тирси більший від накритого агротканиною ґрунту, відповідно, на 19,9 і 46,0 тис./га, а за традиційного утримання тирси і вкривання її агротканиною - відповідно, на 19,8 і 38,3 тис./га з суттєвим впливом факторів “субстрат” (39%) та “спосіб утримання” (28%).

Виявлено позитивну залежність між виходом стандартних відсадків і масою в листі хлорофілу на одиниці площі маточних рослин (r=0,87±0,24), а також між відносним виходом стандартних відсадків (% від загального) та діаметром умовної кореневої шийки, кількістю коренів і середньою їх довжиною з коефіцієнтами кореляції, відповідно, r= 0,99±0,06, 0,95±0,16 та 0,88±0,24.

ФІТОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ РОСЛИН І ПРОДУКТИВНІСТЬ МАТОЧНИКА М9 ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ ВИДАЛЕННЯ БІЧНИХ РОЗГАЛУЖЕНЬ

Показники надземної частини відсадків. За хімічного видалення бічних розгалужень (обприскуванням 100 мг/л КАНО) у середньому за 2005-2006 рр. число листків на пагонах маточних рослин М9 на 7,4 і 16,3%, а площа листкової пластинки на 6,5 та 8,5% перевищили показники ділянок з видаленням розгалужень пінцируванням і варіанти без їх видалення (контроль). Порівняно з пінцируванням і контролем, обприскування рослин КАНО сприяло потовщенню на 1,8-2,8 мкм листкової пластинки, збільшенню на 13,1-17,8 мг/100 г в листі хлорофілу “a”+“b” та на 2,1-3,3 кг/га (34,4-67,3 %) - маси хлорофілу “a”+“b”.

Максимальною висотою вирізнялися маточні рослини М9 на ділянках без видалення бічних розгалужень, тоді як механічне і хімічне їх видалення на 1,9-10,6% показник зменшило (табл. 3).

Таблиця 3 - Параметри надземної частини відсадків М9 залежно від способу видалення бічних розгалужень (пересічно за 2004-2006 рр.)

Видалення бічних розгалужень	Висота, см	Діаметр, мм	Параметри розгалужень
			кількість, шт.	довжина, см
Без видалення (контроль)	68,7	6,4	7,8	1,9
Механічне - дворазове пінцирування	67,4	6,7	3,8	1,5
Хімічне - дворазове обприскування КАНО (100 мг/л)	61,4	6,9	5,6	1,6
НІР05	1,9	0,1	0,5	0,2

Відсадки з більшим на 3,0-7,8% діаметром умовної кореневої шийки отримано з обприсканих КАНО маточних рослин. Хоча на оброблених КАНО ділянках кількість бічних розгалужень істотно зменшилася, максимально ефективним виявилося видалення розгалужень пінцируванням (див. табл. 3). Порівняно з хімічним видаленням розгалужень і вирощуванням відсадків без їх видалення, за дворазового пінцирування середня довжина бічних розгалужень зменшилася, відповідно, на 6,3 і 21,1%.

Параметри кореневої системи. Дворазове пінцирування розгалужень або обприскування рослин КАНО збільшило на 19,4-26,9% кількість коренів на відсадку, порівняно з варіантами, де розгалуження не видаляли, а також, відповідно, на 3,6 і 9% збільшило середню довжину кореня та на 0,6 і 2,2 см - довжину зони окорінення. Виявлено сильний прямолінійний зв'язок між вмістом в листках хлорофілу “a”+“b” і кількістю коренів на відсадку (r= 0,98±0,18), середньою довжиною кореня (r= 0,95±0,31) та довжиною зони окорінення (r= 0,99±0,06).

Продуктивність маточного насадження. Загальний вихід відсадків з оброблених КАНО ділянок (хімічне видалення розгалужень) на 8,8% перевищив показники варіантів з механічним видаленням (табл. 4).



Таблиця 4 - Вихід відсадків М9 залежно від способу видалення бічних розгалужень (пересічно за 2004-2006 рр.), тис./га

Видалення бічних розгалужень	Загальний вихід	Стандартні відсадки
		сума 1 і 2 сортів	у т.ч. без розгалужень
Без видалення (контроль)	311,2	214,3	129,6
Механічне - дворазове пінцирування	300,9	223,4	189,4
Хімічне - дворазове обприскування КАНО (100 мг/л)	327,4	271,8	223,7
НІР05	20,0	16,8	15,0

Вихід стандартних відсадків за хімічного видалення розгалужень перевищив показники механічного видалення і без нього, відповідно, на 21,7 та 26,8%, а число відсадків без розгалужень більше, відповідно, на 18,1 і 72,6%. Виявлено сильний прямий зв'язок між масою хлорофілу “a”+“b” на одиниці площі маточного насадження і виходом стандартних відсадків (r= 0,99±0,06).

ПОКАЗНИКИ РОСТУ РОСЛИН І ПРОДУКТИВНІСТЬ МАТОЧНИКА М9 І М26 ЗАЛЕЖНО ВІД РЕГУЛЮВАННЯ КІЛЬКОСТІ БІЧНИХ РОЗГАЛУЖЕНЬ ЗАСТОСУВАННЯМ КАНО

Показники надземної частини відсадків. За обприскування маточного насадження (після третього підгортання) КАНО з концентрацією 50 мг/л для М9 і 100 мг/л для М26 облистяність пагонів перевищила решту досліджуваних варіантів, відповідно, на 0,5-5,5 і 0,4-4,4 шт./пагін (НІР05= 1,0), причому зміна показника залежала від підщепи і концентрації КАНО, відповідно, на 30,5 та 32,4%. Застосування концентрації 100 мг/л після другого і 200 мг/л після третього підгортання збільшило площу листкової пластинки рослин підщепи М9 на 0,2-1,4 см2 (НІР05= 0,8). Для М26 збільшення показника на 1,4-4,1 см2, порівняно з рештою досліджуваних варіантів, досягнуто обробкою 100 мг/л КАНО після третього підгортання. Зміна показника на 24,7% визначалася підщепою і на 16,1% концентрацією КАНО.

У середньому, за обприскування рослин обох типів підщеп КАНО з концентрацію 100 мг/л товщина листкової пластинки на 0,5-1,3 мкм перевищила більшість інших варіантів концентрації (НІР05= 0,4).

Застосування концентрацією 25-200 мг/л КАНО збільшило вміст хлорофілу “a”+“b” в листках маточних рослин М9 і М26, відповідно, на 1,0-18,5 та 3,6-29,3%, причому для М9 максимальне значення виявлено за обробки концентрацією 200 мг/л після другого підгортання, а для М26 - 100 мг/л після підгортання третього.

Обприскування КАНО підщеп М9 і М26 збільшило в листі масу хлорофілу “a”+“b” на одиниці площі насадження, відповідно, на 11,7-50,6 та 2,2-84,6% з максимальним значенням для обох типів підщеп за концентрації 200 мг/л після третього підгортання, причому зміна показника на 40,2% визначалася фактором “концентрація КАНО”.

На обприсканих КАНО маточних рослинах зменшилася висота відсадків М9 і М26, відповідно, на 4,4-15,4 та 1,1-9,0%, причому відсадки М9 пересічно по досліду були на 9,3 см нижчими від М26 (НІР05= 0,5); суттєво менший показник у рослин, оброблених після другого підгортання. Зміна висоти відсадків на 57,1% визначалася типом підщепи і вдвічі слабше - концентрацією КАНО (25,7%).

Обприскування маточних насаджень М9 і М26 КАНО з концентрацією 100 мг/л після третього підгортання збільшило діаметр кореневої шийки відсадків, відповідно, на 1,4-9,4 та 1,4-7,5%, причому показники М26 на 0,2 мм перевищили М9 (НІР05= 0,1). Виявлено обернену залежність між висотою і діаметром кореневої шийки відсадків М9 (r= -0,93±0,13) та М26 (r= -0,74±0,24), а також позитивну залежність між концентрацією розчину КАНО і діаметром відсадків М9 (r= 0,78±0,22) та М26 (r= 0,67±0,26) і обернену - між концентрацією КАНО та висотою відсадків (для М9 r= -0,92±0,14, для М26 r= -0,96±0,09).

Порівняно з необробленими ділянками, обприскування розчином КАНО маточних рослин М9 і М26 зменшило число бічних розгалужень на відсадках, відповідно, на 31,3-67,5 та 33,0-59,8% (табл. 5).

Найменша кількість бічних розгалужень на відсадках М9 і М26 досягнута за обприскування маточних рослин КАНО з концентрацією 200 мг/л після другого підгортання. Суттєво менша кількість розгалужень у рослин, оброблених після другого підгортання з визначальним впливом на це концентрації КАНО (65,5%).

Максимальна довжина бічних розгалужень у відсадків М9 і М26 з контрольних ділянок, тоді як за обприскування КАНО - відповідно, на 19,2-53,8 та 15,4-59,0% менша (див. табл. 5). Найменшу ж довжину розгалужень у відсадків М9 забезпечила обробка маточних рослин КАНО з концентрацією 100 мг/л після другого підгортання, а М26 - 200 мг/л в обидва досліджувані строки. За обприскування КАНО показник на 0,7-1,8 см менший, порівняно з контролем (НІР05= 0,2), а ступінь впливу концентрації КАНО на його зміну склала 36,5%.

Таблиця 5 - Параметри розгалужень надземної частини відсадків підщеп М9 і М26 залежно від строку обробки та концентрації КАНО (пересічно за 2005-2006 рр.)

Концентрація КАНО, мг/л	Кількість розгалужень, шт./пагін	Довжина розгалуження, см
	М9	М26	М9	М26
Обробка після другого підгортання
0 (контроль)	8,3	9,7	2,6	3,9
25	5,0	6,1	1,9	3,0
50	4,6	5,3	1,5	2,6
100	3,6	4,8	1,2	1,9
200	2,7	3,9	1,3	1,6
Обробка після третього підгортання
25	5,7	6,5	2,1	3,3
50	4,8	5,7	1,8	3,0
100	3,8	5,0	1,6	2,3
200	3,3	4,0	1,3	1,6
НІР05	0,9	0,4

Кількість бічних розгалужень на відсадках обернено залежала від концентрації КАНО з коефіцієнтом кореляції для М9 r= -0,83±0,20 та М26 r= -0,81±0,21; подібною була також залежність довжини бічних розгалужень з коефіцієнтом кореляції для М9 r = -0,81±0,21 та М26 r = -0,93±0,13.

Параметри кореневої системи. Відсадки з найбільшою кількістю коренів одержано з маточних рослин М9,оброблених після третього підгортання КАНО концентрацією 100 мг/л, а М26 - 100-200 мг/л після другого і 100 мг/л після третього підгортання, що, відповідно, на 2,1-52,3 і 4,1-24,5% перевищило результативність решти досліджуваних варіантів. Тип підщепи і строк обробки на рівень показника суттєво не вплинули, хоча кількість коренів на відсадках з оброблених КАНО рослин на 19,9-37,5% більша. Максимальну довжину кореня та зони окорінення забезпечило обприскування 100 мг/л КАНО маточних рослин М9 після третього і М26 після другого підгортання.

Між вмістом в листках хлорофілу “a”+“b” та кількістю коренів на відсадках М9 виявлено прямий середній (r= 0,65±0,27) і на М26 - сильний (r= 0,82±0,20) зв'язок. Таку ж залежність виявлено між вмістом хлорофілу “a”+“b” і довжиною коренів (для М9 r= 0,66±0,26 та М26 r= 0,68±0,26) та довжиною зони окорінення (для М9 r= 0,73±0,24; для М26 r= 0,81±0,21).

Продуктивність маточного насадження. Обприскування маточного насадження М9 КАНО з концентрацією 100 мг/л після третього, а М26 - після другого підгортання забезпечило найбільший загальний вихід відсадків (табл. 6).

Таблиця 6 - Вихід відсадків М9 і М26 залежно від строку обробки та концентрації КАНО (пересічно за 2005-2006 рр.), тис./га

Концентрація КАНО, мг/л	Всього відсадків	Стандартних відсадків
		сума 1 і 2 сортів	у т.ч. без розгалужень
	М9	М26	М9	М26	М9	М26
Обробка після другого підгортання
0 (контроль)	385,1	408,9	315,5	347,0	200,0	215,5
25	379,2	414,9	321,4	368,4	256,5	260,7
50	414,9	417,9	354,2	372,0	306,0	295,9
100	392,9	433,9	334,5	373,8	300,0	319,7
200	386,9	392,8	336,9	352,4	311,9	308,9
Обробка після третього підгортання
25	375,0	432,1	326,2	367,9	247,6	254,8
50	389,9	374,4	323,8	327,4	265,5	225,0
100	419,7	414,3	370,8	374,4	326,8	301,2
200	364,3	365,5	316,1	339,3	283,4	292,3
НІР05	33,2	30,0	31,0

Пересічно по досліду загальний вихід відсадків М9 менший на 17,1 тис./га від такого ж для М26 (НІР05= 10,5), на що строк обробки КАНО суттєво не вплинув. Найбільший загальний вихід відсадків виявлено за обробки КАНО з концентрацією 100 мг/л.

За два роки досліджень вихід стандартних відсадків М9 і М26 з оброблених КАНО маточних рослин концентрацією 100 мг/л після третього підгортання перевищив контроль і більшість інших досліджуваних варіантів, відповідно, на 16,6-55,3 та 0,6-46,9 тис./га (див. табл. 6). Пересічно по досліду показник М9 на 25,5 тис./га поступався М26 (НІР05= 9,5; вплив фактора 10,8%), причому строк обробки на це суттєво не вплинув. За обприскування маточного насадження 100 мг/л КАНО вихід стандартних відсадків на 17,4-32,2 тис./га перевищив інші градації концентрації (НІР05= 15,0; вплив фактора 8,1%).

Стандартних нерозгалужених відсадків М9 найбільше отримано з ділянок, обприсканих КАНО з концентрацією 100 мг/л після третього, а М26 - з такою ж концентрацією після другого підгортання, що, відповідно, на 4,8-63,4 і 3,6-48,4% перевищило решту досліджуваних варіантів. Пересічно по досліду більший на 16,3 тис./га вихід стандартних нерозгалужених відсадків досягнуто за обробки КАНО після другого підгортання, а з обприсканих концентрацією 25-200 мг/л рослин показник на 47,2-104,2 тис./га перевищив контроль (НІР05= 15,5; вплив фактора 35%).

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ МАТОЧНИКА ПІДЩЕП ЯБЛУНІ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ УТРИМАННЯ СУБСТРАТУ В РЯДАХ І ВИДАЛЕННЯ БІЧНИХ РОЗГАЛУЖЕНЬ

Утримання субстрату в рядах. Рівень загальних виробничих витрат на вирощування відсадків М9 залежав від субстрату і способу його утримання (табл. 7).

За мульчування валка тирси агротканиною затрати максимальні, а за побілення крейдою і традиційного утримання ділянок тирси, відповідно, на 1,3 та 5,5 тис. грн/га менші. Найменша собівартість у відсадків з побілених крейдою ділянок ґрунту і тирси з максимальною прибутковістю і рентабельністю останніх. Порівняно з традиційним утриманням, вкривання ґрунту агротканиною і побілення крейдою збільшило рентабельність виробництва підщеп, відповідно, на 25,1 та 49,7, а побілення крейдою тирси - на 67,3 пункти.

Видалення бічних розгалужень. Витрати на виробництво відсадків М9 з механічним видаленням бічних розгалужень лише на 0,8% перевищили варіанти без їх видалення, а хімічне видалення знизило значення показника на 0,3-1,1% (табл. 8) за рахунок зменшення кількості і довжини розгалужень, що знизило витрати на їх видалення під час сортування.

Порівняно з традиційним вирощуванням, рентабельність виробництва відсадків М9 з механічним і хімічним видаленням розгалужень більша, відповідно, на 16,2 та 86,2 пункти.

Таблиця 7 - Економічна ефективність виробництва відсадків М9 залежно від субстрату і способу його утримання (пересічно за 2005-2006 рр.)

Утримання субстрату	Вихід відсадків, тис./га	Вартість продукції, тис. грн/га	Собівартість 1 тис. стандартних підщеп, грн	Виробничі витрати, тис. грн/га	Прибуток, тис.грн/га	Рентабельність, %
	1 сорт	2 сорт	1 сорт	2 сорт	всього
Ґрунт
Традиційне	106,4	60,9	106,4	30,5	136,9	362,9	60,7	76,2	125,5
Мульчування агротканиною	125,4	78,9	125,4	39,5	164,9	322,2	65,8	99,1	150,6
Побілення крейдою	137,5	86,6	137,5	43,3	180,8	293,0	65,7	115,1	175,2
Тирса
Традиційне	142,9	81,2	142,9	40,6	183,5	301,6	67,6	115,9	171,4
Мульчування агротканиною	160,1	82,5	160,1	41,3	201,4	301,2	73,1	128,3	175,5
Побілення крейдою	170,0	80,3	170,0	40,2	210,2	286,9	71,8	138,4	192,8

Таблиця 8 - Економічна ефективність виробництва відсадків М9 залежно від способу видалення розгалужень надземної частини (пересічно за 2004-2006 рр.)

Видалення бічних розгалужень	Вихід відсадків, тис./га	Вартість продукції, тис. грн/га	Собівартість 1 тис. стандартних підщеп, грн	Виробничі витрати, тис. грн/га	Прибуток, тис.грн/га	Рентабельність, %
	1 сорт	2 сорт	1 сорт	2 сорт	всього
Без видалення	132,5	81,8	132,5	40,9	173,4	307,8	66,0	107,4	162,7
Механічний -дворазове пінцирування	147,6	75,8	147,6	37,9	185,5	297,5	66,5	119,0	178,9
Хімічний - дворазове обприскування КАНО (100 мг/л)	187,3	84,5	187,3	42,3	229,6	242,2	65,8	163,8	248,9

Двохразове обприскування маточних рослин М9 КАНО з концентрацією 25-200 мг/л (після другого і третього підгортань) зменшило виробничі витрати, порівняно з контролем, відповідно, на 1,6-6,8 та 1,3-9,5 %, що знизило затрати на видалення розгалужень під час сортування. Така ж обробка М26 після другого і концентрацією 50-200 мг/л після третього підгортання зменшила виробничі витрати, відповідно, на 4,2-12,0 та 9,6-14,9 % (табл. 9).



Таблиця 9 - Економічна ефективність виробництва відсадків М9 і М26 залежно від строку обробки і концентрації розчину КАНО з метою видалення розгалужень надземної частини (пересічно за 2005-2006 рр.)

Концентрація КАНО, мг/л	М9	М26
	Собівартість 1 тис. стандартних підщеп, грн	Виробничі витрати, тис. грн/га	Прибуток, тис. грн	Рентабельність, %	Собівартість 1 тис. стандартних підщеп, грн	Виробничі витрати, тис. грн/га	Прибуток, тис.грн/га	Рентабельність, %
Обробка після другого підгортання
0 (контроль)	245,0	77,3	167,1	216,1	239,6	83,1	201,7	242,7
25	228,1	73,3	194,6	265,4	216,1	79,6	226,6	284,7
50	214,9	76,1	212,9	279,8	209,1	77,8	237,7	305,5
100	218,5	73,1	207,6	284,0	210,4	78,7	237,7	302,0
200	213,9	72,1	205,9	285,6	207,7	73,2	220,6	301,4
Обробка після третього підгортання
25	226,2	73,8	198,8	269,4	227,3	83,6	223,0	266,7
50	228,2	73,9	199,9	270,5	229,7	75,2	203,7	270,9
100	205,8	76,3	234,7	307,6	206,1	77,2	242,8	314,5
200	221,2	69,9	201,3	288,0	208,6	70,8	214,9	303,5

Найвища собівартість тисячі стандартних відсадків М9 і М26 - на контрольному варіанті, тоді як обробка КАНО її знизила за рахунок більшого виходу стандартних нерозгалужених відсадків. Для обох типів підщепи найбільший прибуток і рентабельність одержано за обприскування маточних рослин 100 мг/л КАНО після третього підгортання.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й експериментальне обґрунтування агротехнічних заходів підвищення продуктивності маточних насаджень клонових підщеп яблуні оптимізацією температурного режиму в основі підгорнутих пагонів та видаленням бічних розгалужень у зоні 30-сантиметрової висоти пагонів над поверхнею валка субстрату.

1. Аналіз джерел вітчизняної і зарубіжної літератури свідчить, що досліджень з видаленням бічних розгалужень на відсадках клонових підщеп під час їх формування на маточній рослині вкрай мало, а зі способами утримання субстрату в рядах маточних рослин (з метою регулювання температурного режиму) взагалі не проводилося.

2. Мульчування валка ґрунту агротканиною чи побілення крейдою збільшує рівень відбитого світла і, відповідно, на 1,2-2,2 та 3,5-5,5єС знижує температуру в основі пагонів маточних рослин; для тирси - відповідно, на 2,8-4,5 і 5,2-6,5єС.

Покращення температурного режиму субстрату позитивно впливає на ріст надземної частини: на 6,8-14,8% збільшується кількість листків, їх площа і товщина зростає, відповідно, на 1,9-8,9 та 7,7-12,9%, а вміст у листках хлорофілу “a”+“b” - на 7,7-32,4%.

3. На відсадках підщепи М9 з побілених крейдою ділянок ґрунту чи тирси більша відповідно на 24,6 і 55,6% кількість коренів, на 19,6 та 44,1% - їх довжина і на 43,6 та 76,9% - довжина зони окорінення, порівняно з традиційним утриманням ґрунту.

4. Мульчування агротканиною чи побілення крейдою валка тирси збільшує вихід стандартних відсадків, відповідно, на 8,2-45,0 та 3,2-49,6% і, відповідно, до 175,5 та 192,8% - рентабельність вирощування.

5. Хімічне видалення бічних розгалужень на пагонах підщепи М9 обприскуванням маточного насадження водним розчином зі 100 мг/л калійної солі б-нафтилоцтової кислоти (КАНО) після третього підгортання на 7,4-16,3% збільшує кількість листків, на 6,5-8,5% площу і на 8,1-13,3% товщину листкової пластинки та на 8,8-12,3% - вміст в листках хлорофілу “a”+“b”.

6. Дворазове ручне пінцирування або обприскування надземної частини маточних рослин КАНО зменшує кількість бічних розгалужень, відповідно, на 51,3 та 28,2% і на 21,1 та 15,8% їх довжину. Обробка рослин М9 розчином КАНО позитивно впливає на утворення коренів підгорнутими пагонами, збільшуючи на 6,2-26,9% їх кількість та на 5,2-9,0% довжину.

7. За хімічного видалення розгалужень на 21,7-26,8% більший вихід стандартних відсадків, на 18,1-72,6% - стандартних нерозгалужених відсадків і на 70-86,2 пунктів вища рентабельність виробництва.

8. Обробка маточних рослин М9 і М26 розчином КАНО з концентрацією 25-200 мг/л позитивно впливає на ріст надземної частини і кореневої системи відсадків. Застосування 100 мг/л КАНО після третього підгортання збільшує, відповідно, на 1,4-9,4 та 1,4-7,5% діаметр відсадків М9 і М26, а обробка 200 мг/л КАНО після другого підгортання забезпечує мінімальну кількість на відсадках розгалужень.

9. На відсадках М9 на 2,1-52,3% більше коренів за обробки надземної частини 100 мг/л КАНО після третього підгортання; у М26 - на 4,1-24,5% більше за обробки аналогічним розчином після другого і третього підгортань та 200 мг/л КАНО після другого підгортання.

Максимальну довжину коренів на відсадку забезпечує обробка надземної частини маточних рослин М9 100 мг/л КАНО після третього підгортання та М26 після другого підгортання.

10. За обробки маточних рослин М9 і М26 100 мг/л КАНО після третього підгортання вихід стандартних відсадків більший, відповідно, на 4,7-17,5 та 0,2-14,4%, зокрема на 4,8-63,4% більше стандартних нерозгалужених відсадків М9 за обробки 100 мг/л КАНО після третього підгортання і на 3,6-48,4% для М26 тим самим розчином після другого підгортання.

11. Обприскування маточного насадження підщеп М9 і М26 100 мг/л КАНО після третього підгортання збільшує рентабельність виробництва відсадків, відповідно, на 19,6-91,5 та 9-71,8 пункти.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для підвищення продуктивності маточника і покращення якості підщепного матеріалу в умовах Правобережного Лісостепу України відсадки М9 вирощувати з мульчуванням обох боків ряду білою агротканиною після третього підгортання чи дворазовим побіленням валка субстрату 40% водною суспензією крейди із загальною витратою робочої рідини 20000 л/га: перший раз - нанесенням чотирьох шарів суспензії після третього підгортання, а другий - по мірі її змивання з поверхні субстрату.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Коренева система відсадків підщепи яблуні М9 залежно від способу утримання і температурного режиму субстрату [Електронний ресурс] / Л. І. Чередниченко, В. П. Майборода, О. В. Мельник // Електронний збірник Національного аграрного університету “Наукові доповіді НАУ”. - 2007. - №2. - С. 33-37. - Режим доступу до журн.:

http://www.nbuv.gov.ua/e-Journals/nd/2007-2/07cliros.pdf (65% - польові дослідження, обробка даних, написання статі).

2. Чередниченко Л.І. Способи видалення розгалужень на відсадках підщепи яблуні М9 у маточнику / Л. І. Чередниченко, В. П. Майборода, О. В. Мельник // Зб. наук. праць Уманського ДАУ. - Умань, 2006. - Вип. 63. - С. 174-178 (75% - польові дослідження, обробка даних, написання статі).

3. Чередниченко Л.І. Якість і вихід відсадків клонової підщепи яблуні М9 залежно від способу видалення бічних розгалужень / Л. І. Чередниченко, В. П. Майборода, О. В. Мельник // Зб. наук. праць Вінницького ДАУ. - Вінниця, 2006. - Вип. 28. - С. 33-37 (70% - польові дослідження, обробка даних, написання статі).

4. Чередниченко Л.І. Якість відсадків і продуктивність маточника клонових підщеп яблуні М9 та М26 залежно від обробки КАНО / Л. І. Чередниченко, В. П. Майборода, О. В. Мельник // Зб. наук. праць Уманського ДАУ. - Умань, 2007. - Вип. 66. - С. 24-30 (75% - польові дослідження, обробка даних, написання статі).

Патенти

5. Пат. u200705406 UA. Спосіб отримання відсадків клонових підщеп яблуні без розгалужень стовбура / Мельник О. В., Майборода В. П., Чередниченко Л. І.; заявник і патентовласник Уманський ДАУ. - № 27944; заявл. 17.05.2007; опубл. 26.11.2007, Бюл. №19.

6. Пат. u200705405 UA. Спосіб утримання субстрату в рядах маточника вегетативно розмножуваних підщеп / Мельник О. В., Майборода В. П., Чередниченко Л. І.; заявник і патентовласник Уманський ДАУ. - № 27943; заявл. 17.05.2007; опубл. 26.11.2007, Бюл. №19.

Тези доповідей

7. Чередниченко Л. І. Розгалуження відсадків клонової підщепи яблуні М9 у маточнику залежно від способу їх видалення / Л. І. Чередниченко // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених. - Умань: УДАУ, 2006. - С. 102-103.



АНОТАЦІЇ

Чередниченко Л.І. Продуктивність маточника клонових підщеп яблуні залежно від утримання субстрату і видалення розгалужень у Правобережному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. - Уманський державний аграрний університет, Умань, 2008.

Запропоновано способи регулювання температурного режиму субстрату в маточному насадженні й усування бічних розгалужень на відсадках підщеп М9 і М26, зокрема обприскуванням розчином калійної солі б-нафтилоцтової кислоти (КАНО).

Встановлено відмінності окорінення відсадків М9 залежно від способу утримання субстрату, зв'язок параметрів надземної частини відсадків зі способом їх видалення в маточному насадженні М9 і строку обприскування та концентрації розчину КАНО в насадженні М9 і М26. Встановлено можливість вирощування відсадків М9 з побіленням валка субстрату крейдою й усування бічних розгалужен...