Роль селекційно-генетичних факторів у формуванні заводського стада української червоно-рябої молочної породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

17

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

06.02.01 - розведення та селекція тварин

УДК 636.22/28.082.26

Автореферат

на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

РОЛЬ СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИХ ФАКТОРІВ У ФОРМУВАННІ ЗАВОДСЬКОГО СТАДА УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ

ГАЛЬЧИНСЬКА ІРИНА

АНАТОЛІЇВНА

Київ - Чубинське - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Бащенко Михайло Іванович, директор Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Заслужений діяч науки і техніки України Сірацький Йосип Зенонович, Інститут розведення і генетики тварин УААН, завідувач відділу відтворення кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Костенко Олександр Іванович, Українська академія аграрних наук, начальник відділу зоотехнії і ветеринарної медицини

Захист відбудеться “ 9 ” червня 2009 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, вул. Погребняка, 1, с. Чубинське, Бориспільського району, Київської області.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, вул. Погребняка, 1, с. Чубинське, Бориспільського району, Київської області.

Автореферат розісланий “ 8 ” травня 2009 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.В. Мільченко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективність ведення галузі молочного скотарства в нових соціально-економічних умовах України ґрунтується на розведенні конкурентоспроможних спеціалізованих порід до яких відноситься одна із найпоширеніших в країні - українська червоно-ряба молочна (В.П. Буркат, Ю.Ф. Мельник, М.Я. Єфіменко та ін., 2003).

Кожна новостворена порода характеризується тільки їй властивими селекційно-генетичними та господарськи корисними ознаками, які формуються у певних умовах середовища й зумовлені спадковістю вихідних порід, удосконалюючись під вирішальним впливом заводських стад, ліній і родин (М.В.Зубець, Б.О. Агафонов, 1994; М.В. Зубець, В.П. Буркат, Ю.Ф. Мельник та ін., 1997; М.В. Зубець, В.П. Буркат, 2002; Ф.Ф. Ейснер, 1981).

Оскільки основна і найважливіша задача - формування худоби відповідного типу, вирішується у заводських стадах (В.П. Буркат, Ю.Ф. Мельник та ін., 1997; Ф.Ф. Ейснер, 1984), мета наших досліджень полягала у дослідженні впливу гено- та паратипових факторів на розвиток провідних селекційних ознак з поглибленим вивченням ролі високопродуктивних корів, ліній та родин у формуванні високопродуктивного стада з розведення новоствореної української червоно-рябої молочної породи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН, яка виконувалася за темою «Удос-коналити існуючі та вивести нові породи і типи молочної породи з генетичним потенціалом продуктивності 6-7 тисяч кг молока, вмістом 3,7-4,0 % молочного жиру, 3,3-3,4 % молочного білка із використанням методів популяційної генетики і біотехнології (номер держреєстрації 0101U003119, 2002-2005 рр.).

Мета і задачі досліджень. Головною метою досліджень було вивчення особливостей впливу основних генотипових та паратипових факторів на провідні господарськи корисні ознаки тварин новоствореної української червоно-рябої молочної породи у селекційному процесі формування високопродуктивного заводського стада. Відповідно для вивчення були поставлені
задачі:

- закономірності росту і розвитку ремонтних телиць;

- вплив гено- та паратипових факторів на рівень молочної продуктивності корів;

- особливості господарськи корисних ознак високопродуктивних корів;

- селекційно-генетичні параметри основних селекційних ознак тварин;

- особливості будови тіла корів новоствореної породи;

- оцінка морфофункціональних властивостей вимені;

- ефективність лінійного розведення в умовах заводського стада;

- характеристика провідних родин стада за селекційно-генетичними показниками;

- особливості формування та генеалогічна оцінка родин;

- вплив умов годівлі на роздій корів до рекордної продуктивності.

Об'єкт досліджень: процес формування заводського стада української червоно-рябої молочної породи.

Предметом досліджень були селекційно-генетичні показники, що характеризують селекційні ознаки розвитку молодняку, молочної продуктивності, відтворної здатності, екстер'єру, методи розведення за лініями і родинами.

Методи досліджень: зоотехнічні - жива маса, лінійні проміри статей тіла, індекси будови тіла, молочна продуктивність, морфофункціональні властивості вимені; селекційно-генетичні - приріст живої маси телиць, продуктивне довголіття; біометричні - середні величини, коефіцієнти кореляції та їх похибки, частка впливу.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати наших досліджень довели достовірне існування залежності розвитку та рівня показників основних господарськи корисних ознак від гено- та паратипових факторів, які доповнюють існуючі та вносять нові положення у теоретичні й практичні основи селекції української червоно-рябої молочної породи.

У дисертаційній роботі комплексно висвітлено методи оцінки якості маточних родин, які набули подальшого розвитку й використання у формуванні заводського стада.

Виявлено найбільш продуктивні та перспективні генеалогічні формування та вдале поєднання міжлінійних кросів.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані експериментальні дані можуть бути використані при створенні високопродуктивних стад та розробці перспективних планів селекційно-племінної роботи зі стадами з розведення української червоно-рябої молочної породи.

Визначенні найкращі поєднання ліній та найбільш продуктивні родини дозволять суттєво підвищити ефективність поліпшення заводського стада у напрямку нарощування продуктивного потенціалу.

Особистий внесок здобувача полягає в організації і проведенні науково-практичних експериментів, зборі первинної інформації і формуванні бази даних, біометричній обробці та аналізі одержаних результатів дослід-жень, формуванні наукових положень, висновків і рекомендацій виробниц-тву, що витікають із результатів досліджень, підготовці до друку наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднені і одержали позитивну оцінку на щорічних засіданнях вченої ради ІРГТ у 2003-2007 роках і були схвалені на: науковій конференції молодих вчених та аспірантів (с. Чубинське, 2003), науково-практичній конференції «Навколишє середовище. Проблеми та шляхи вирішення» (м. Біла Церква, 2005), V державній конференції «Аграрна наука - виробництву: екологічні проблеми України та шляхи їх вирішення» (м. Біла Церква, 2006), VІ державній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів та докторантів «Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті» (м. Біла Церква, 2007), VІ державній науково-практичній конференції «Аграрна наука - виробництву» (м. Біла Церква, 2007).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено в журналі «Тваринництво України», міжвідомчих наукових тематичних збірниках та матеріалах конференцій. Всього за темою дисертації опубліковано 8 наукових праць, в тому числі у фахових виданнях - 6.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 191 сторінці комп'ютерного тексту, ілюстрована 31 таблицею і 12 рисунками. Робота містить вступ, огляд літератури, матеріали і методику досліджень, результати власних досліджень, їх аналіз і узагальнення, висновки, пропозиції виробництву, список використаних літературних джерел, додатки. Перелік використаної літератури нараховує 391 найменування, з них 74 - іноземною мовою.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-господарські дослідження проведенні упродовж 2002-2005 років у племінних заводах з розведення української червоно-рябої молочної породи дослідних господарств ПЗ ДП ДГ “Христинівське” Христинівського та ВАТ ДГ “Золотоніське” Золотоніського районів Черкаської області.

Дослідження проведені згідно схеми (рис. 1).

Матеріалом для досліджень служили дані первинного зоотехнічного та селекційно-племінного обліку (форма 2-мол.). До бази селекційної інформації увійшли тварини, що народилися упродовж 1983-2003 років.

Вивчались чотири генотипових групи тварин розділених за умовною часткою спадковості голштинської породи: I - поголів'я тварин з часткою кровності 50,0% і менше (n=472); ІІ - більше за 50,1% і менше 75,0% (n=150); ІІІ - дорівнює 75% і 75% “у собі” (n=412); IV - більше за 75,1% (n=86).

Ріст ремонтних телиць вивчали за живою масою, середньодобовим приростом у абсолютних та відносних одиницях у віковій динаміці від народження до 18-місячного віку.

Абсолютний приріст живої маси (D) за окремі вікові періоди дослідження визначали за формулою: , де Wt і Wo - кінцева і початкова жива

Размещено на http://www.allbest.ru/

17

маса, кг. Абсолютний середньодобовий приріст визначали за формулою: , де Wt і Wo - жива маса в кінці і на початку періоду, кг;

t2 і t1 - вік в кінці і на початку періодів, днів. Відносну інтенсивність росту (К) визначали за формулою С. Броді:

.

Відтворну здатність вивчили за віком першого отелення, тривалістю сервіс- та міжотельного періодів, днів.

Продуктивне довголіття корів визначали за тривалістю господарського використання (днів), продуктивного використання (лактацій), пожиттєвого надою (кг), коефіцієнтом господарського використання за формулою, рекомендованою М.С. Пелехатим із співавторами (1999):

,

де Ж - тривалість життя корови, днів;

К - вік корови при першому отеленні, днів.

Екстер'єр досліджуваних тварин вивчали за розвитком основних статей будови тіла, проміри яких брали упродовж 2-5 місяців після отелення за допомогою мірної палиці - висоту в холці і крижах, ширину та глибину грудей, нав-скісну довжину тулуба; мірного циркуля - ширину в маклаках, сідничних горбах та кульшах; мірної стрічки - обхват грудей та обхват п'ястка.

Шляхом співвідношення відповідних промірів вираховували індекси будови тіла тварин (М.З. Басовський та ін., 2001). Морфофункціональні властивості вимені корів вивчали на 2-3 місяці першої лактації за методикою Д.Т. Вінничука (1970).

Племінну цінність корів у родині визначали за формулою М.З. Басовського (1983).

де h2m - коефіцієнт успадковуваності ознаки за m - лактаціями;

Pijkl - продуктивність оцінюваної корови і-го генотипу;

j - лактації в k - му стаді, l - го року; - продуктивність ровесниць.

Племінну цінність родини визначали за формулою А.М. Дубіна з співавторами (2003).

ПЦ РОД =

де ПЦ - племінна цінність: род. - родини, р - родоначальниці,

д - дочок, о - онучок, пв - правнучок; ni - наступні покоління родини;

n - поголів'я дочок (д), онучок (о), правнучок (пв) і наступних представниць родини (ni).

Біометричне опрацювання експериментальних даних - статистичний, кореляційний та дисперсійний аналізи проводили за методиками Н.А. Плохинского (1969) і Е.К. Меркурьевой (1970) на ПЕОМ типу ІВМ РС/АТ з використанням програмного забезпечення.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Рівень вирощування ремонтних телиць. Дослідженнями з інтен-сивності росту телиць різних генотипових груп встановлено, що крупніші телята народились від тварин із умовною спадковістю голштинської породи 50,0% і менше, які з достовірною різницею переважали тварин інших генотипів на 0,9-1,9 кг (табл. 1).

Розпочинаючи з 12-місячного віку, ремонтні телиці цих двох груп дещо відстали у рості і з живою масою у віці 18 міс. відповідно 369,5 і 369,2 кг поступались помісним тваринам з вищою часткою спадковості за голштинською породою на 9,6-15,5 кг (P < 0,01-0,001).

При достатньо вирівняній живій масі помісних груп телиць з умовною кровністю голштина вище за 50,1 % і з їх перевагою при вирощуванні в порівнянні з низькокровними тваринами, вони не досягли за цією ознакою стандарту породи. Ремонтні телиці усіх генотипових груп на час плідного осіменіння за рівнем живої маси суттєво наблизились до стандарту рекомендованого для української червоно-рябої молочної породи, а групи тварин з часткою спадковості голштина 50,1 - 74,9 та 75,0 % досягли його з живою масою 420-421 кг.

1. Динаміка росту ремонтних телиць української
червоно-рябої молочної породи (M ± m)

Ріст молодняку характеризувався високими показниками, особливо у молочний період, і середньодобовий приріст становив 826 г з коливаннями у межах досліджуваних генотипів від 817 до 834 г, що дозволило одержати приріст живої маси на кінець 6-місячного періоду 182,2 кг, або на 2,2 кг більше рекомендованого вагового стандарту для цієї вікової групи тварин (В.П.Буркат, 1988).

Генотип, %	n	Жива маса, кг:
		у ново-народже-них	у 6 міс.	у 12 міс.	у 18 міс.	при заплід-ненні
до 50,0	92	31,7±0,4	183,7±1,4	284,2±1,9	369,5±2,5	404,5±2,9
50,0	380	32,5±0,2	181,7±0,6	289,5±1,1	369,2±1,3	403,4±1,4
50,1-74,9	150	30,6±0,2	182,7±1,0	291,1±2,5	381,1±2,5	421,0±2,4
75,0	412	30,8±0,1	182,1±0,6	291,8±1,2	384,7±1,5	420,0±1,4
75,1 і вище	86	30,7±0,3	181,9±1,2	287,7±2,6	378,8±2,9	418,8±3,1
Середнє	1120	31,4±0,1	182,2±0,4	290,0±0,7	377,2±0,9	413,0±0,9

Особливості будови тіла. Встановлено, що тварини української червоно-рябої молочної породи характеризуються добрими показниками екстер'єру, про що свідчать проміри корів-первісток, які становили за висотою в холці 136,7 см, навскісною довжиною тулуба - 156,6 см, обхватом грудей - 191,7 см, шириною грудей - 45,1 см, глибиною грудей - 73,1 см, шириною в маклаках - 52,1, у сідничних горбах - 35,4 і кульшах - 49,2 см, висотою в крижах - 144,5 см, навскісною довжиною заду - 53,5 см і обхватом п'ястка - 19,4 см та індекси будови тіла: довгоногості - 46,5, розтягнутості - 114,4, тазогрудний - 86,7, грудний - 61,8, збитості - 122,5, перерослості - 105,9, шилозадості - 148,8, костистості - 14,2, масивності - 140,2, глибокогрудості - 53,5 та формату тазу - 94,6.

При вивченні зв'язку між рівнем надою та розвитком екстер'єрних статей встановлено існування достовірної позитивної кореляції між величиною надою та виходом молочного жиру за даними вищої лактації і: висотою в холці (r = 0,206 і 0,201; Р< 0,01), шириною грудей (r = 0,172 і 0,174; Р< 0,01), шириною в маклаках (r = 0,125 і 0,143; Р< 0,1), висотою в крижах (r = 0,269 і 0,271; Р< 0,01) та живою масою (r = 0,201 і 0,196; Р< 0,001) (табл. 2).

2. Показники успадковуваності (h2) та кореляції (r) промірів будови тіла у їх зв'язку з ознаками молочної продуктивності

Назва проміру	h2	Вища лактація (n=168)
		надій	кг жиру
		r	tr	r	tr
Висота в холці	0,250**	0,206**	2,79	0,201**	2,72
Навскісна довжина тулуба	0,242*	0,022	0,28	0,048	0,62
Обхват грудей	0,264**	0,061	0,80	0,080	1,05
Ширина грудей	0,262**	0,172**	2,29	0,174**	2,32
Глибина грудей	0,193	0,047	0,61	0,053	0,69
Ширина в: маклаках	0,190	0,125*	1,65	0,143*	1,89
сідничних горбах	0,192	0,184	1,50	0,195	1,60
кульшах	0,271	0,100	0,80	0,118	0,95
Висота в крижах	0,171	0,269*	2,28	0,271**	2,31
Навскісна довжина заду	0,208	0,105	0,84	0,111	0,89
Обхват п'ястка	0,270**	-0,033	0,43	-0,019	0,25
Жива маса	0,298***	0,201***	5,31	0,196***	5,15

Успадковуваність промірів будови тіла, коефіцієнти яких були вирахуванні методом однофакторного дисперсійного аналізу як показник сили впливу батьків, має різноманітний характер як щодо їхньої мінливості, так і рівня достовірності за критерієм Фішера. Найвищі коефіцієнти успадковуваності за оцінюваними статтями будови тіла із ступенем достовірності при Р< 0,1 - 0,01 встановлено за висотою в холці (h2 = 0,250), обхватом грудей (h2 = 0,264), шириною грудей (h2 = 0,262), обхватом п'ястка (h2 = 0,270), навскісною довжиною тулуба (h2 = 0,242) та живою масою (h2 = 0,298).

Морфофункціональні властивості вимені. Вивчаючи морфологічні властивості вимені у корів-первісток в межах чотирьох помісних груп встановлено рівень міжгрупової мінливості за ознаками ширини (28,5-30,4 см), довжини (35,1-37,7 см), обхвату (123,3-125,4 см), глибини (22,2-24,3 см), відстані дна вимені від землі (64,1-65,3 см) та від скакального суглоба (10,1-13,8 см), довжини передніх (45,7-5,6 см) та задніх дійок (4,1-4,7 см), діаметру передніх (2,1-2,4 см) та задніх дійок (2,0-2,2 см), відстані між передніми (11,1-13,4 см), задніми (4,7-6,3 см) та боковими дійками (7,1-7,5 см) з перевагою первісток четвертої групи (умовна кровність ? 75,1%) за довжиною, відстанню дна вимені від землі та скакального суглоба, довжиною, діаметром та відстанню між дійками.

Оцінене за інтенсивністю молоковіддачі поголів'я первісток характери-зується достатньо високими показниками, які коливаються у межах 1,85 - 1,90 кг/хв перевищуючи максимальне значення цільових стандартів для центрального внутрішньопородного типу української червоно-рябої молочної породи на 0,05 - 0,10 кг/хв.

За даними досліджень частка впливу спадковості у загальній мінливості промірів статей вимені коливається у широких межах (табл. 3). Високими та відповідно достовірними коефіцієнтами успадковуваності відрізняються ознаки відстані дна вимені від скакального суглоба (h2 = 0,546), глибина вимені (h2=0,523), довжина вимені (h2 = 0,418) та довжина передніх дійок (h2 = 0,433). Результати з вивчення кореляційного зв'язку між промірами морфо-логічних ознак вимені і молочною продуктивністю корів за даними вищої лактації свідчать, що більшість ознак вимені знаходяться у позитивному зв'язку із величиною надою і загальним виходом молочного жиру.

Позитивні коефіцієнти кореляції виявлено між величиною надою за вищу лактацію та ознаками, що характеризують величину вимені - ширину, дов-жину і обхват (r = 0,248; 0,152 і 0,139) і ознаками відстані дна вимені від скакального суглоба (r = 0,315), довжиною передніх (r = 0,332) і задніх дійок (r = 0,284). молочний продуктивність стадо селекційний

3. Рівень успадковуваності (h2) та кореляції (r) промірів морфологічних ознак вимені у їхньому зв'язку з молочною продуктивністю

Назва ознаки вимені	h2	Вища лактація (n=62)
		надій	кг жиру
		r	tr	r	tr
Ширина	0,270	0,248*	2,08	0,302**	2,62
Довжина	0,418***	0,152	1,22	0,157	1,27
Обхват	0,261	0,139	1,11	0,149	1,20
Глибина	0,523***	0,050	0,40	0,034	0,27
Відстань дна від: землі		0,007	0,06	-0,007	0,06
скакального суглоба	0,546***	0,315**	2,75	0,327**	2,89
Довжина дійок: передніх	0,433***	0,332**	2,94	0,348**	3,12
задніх	0,396**	0,284*	2,44	0,301**	2,60
Діаметр дійок: передніх	0,280	0,078	0,61	0,109	0,87
задніх	0,276	0,073	0,58	0,104	0,83
Відстань між дійками: передніми	0,326*	0,091	0,72	0,138	1,11
задніми	0,264	0,115	0,92	0,150	1,21
боковими		-0,041	0,32	-0,029	0,23

Примітка. Достовірно: * - Р<0,1; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001.

Вплив генотипових та паратипових факторів на молочну продуктивність корів. Аналіз показників молочної продуктивності корів досліджуваних генотипів за даними першої лактації свідчить про існування певної закономірності щодо зростання рівня надою при збільшенні умовної частки спадковості за голштинською породою (табл. 4).

Після вибуття із стада тварин у віці першої і другої лактацій перевага за надоєм піддослідних генотипів за третю і кращу лактації залишилась за двома групами помісних корів із умовною кровністю 50 % і менше та 75 % за поліпшуючою породою. Проте різниця достовірна лише в порівняннях тварин цих двох помісних генотипів з коровами проміжної між ними кровності (50,1 - 74,9%), яка становила відповідно 479 і 405 кг (td = 2,56 і 2,06) за третю лактацію та 463 і 386 кг (td = 3,09 і 2,57) за кращу.

Аналіз показників молочної продуктивності високопродуктивних корів стада у межах помісних генотипів за даними першої лактації більш достовірно свідчить про вплив спадковості голштинської породи на рівень надою, який збільшується із її зростанням (Р<0,01 - 0,001).

Серед генотипових факторів сила впливу умовних часток спадковості за голштинською породою корів, їхніх матерів та матерів батьків на показники молочної продуктивності порівняно невисока, хоча у більшості випадків достовірна і становить у загальній мінливості надоїв за першу, третю і кращу лактації від 0,013 (Р< 0,001) до 0,071 (Р< 0,001) та вмісту жиру в молоці - від 0,006 (недостовірно при F = 1,45) до 0,114 (Р< 0,001).

4. Молочна продуктивність корів української червоно-рябої молочної породи залежно від умовної частки спадковості голштинської породи (М ± m)

Генотип, %	Усе поголів'я	Високопродуктивні корови
	n	надій, кг	% жиру	n	надій, кг	% жиру
Перша лактація
50,0 і менше	605	4513±55,3	3,66	284	5194±77,8	3,74
50,1 - 74,9	227	4927±94,0	3,71	76	5869±143,5	3,77
75,0	590	5097±60,5	3,71	238	5848±80,0	3,75
75,1 і вище	150	4920±126,2	3,72	47	6103±170,6	3,75
Середнє	1611	4807±36,2	3,69	656	5546±52,0	3,75
Третя лактація
50,0 і менше	392	5595±90,5	3,77	250	6426±104,7	3,80
50,1 - 74,9	100	5116±164,0	3,63	60	5893±186,3	3,66
75,0	253	5521±108,9	3,68	180	6090±124,1	3,71
75,1 і вище	47	5330±286,7	3,61	30	6135±344,2	3,66
Середнє	799	5491±62,7	3,71	524	6232±72,1	3,75
Вища лактація
50,0 і менше	491	6443±83,2	3,81	284	7747±69,7	3,87
50,1 - 74,9	155	5980±124,7	3,72	76	7233±103,2	3,78
75,0	389	6366±84,1	3,75	238	7431±67,1	3,80
75,1 і вище	8	6116±197,4	3,74	47	7403±130,6	3,80
Середнє	1138	6307±51,6	3,77	656	7527±42,6	3,83

Із паратипових факторів четверту частину в загальній мінливості надоїв (з2х = 0,245 - 0,277; Р< 0,001) і жирності молока (з2х = 0,250 - 0,273; Р< 0,001) серед врахованих лактацій займає частка впливу року у якому тварина отелилася і лактувала. Суттєвий вплив на молочну продуктивність корів чинять показники відтворювальної здатності, особливо тривалість сервіс-періоду, коефіцієнти впливу якого за надоєм (з2х = 0,225 - 0,387) та жирністю молока (з2х = 0,158 - 0,314) досить високі, хоча достовірні при Р< 0,05 лише за надоєм по першій і третій лактаціях. Молочна продуктивність корів зазнає суттєвого впливу від показників тривалості міжотельного та сухостійного періодів, коефіцієнти яких, також достатньо високі (з2х = 0,214 - 0,342 і 0,204 - 0,235) проте недостовірні.

Продуктивне довголіття високопродуктивних корів. Тривалість продуктивного використання високопродуктивних корів (з надоєм 6 тис. кг і більше) становила 4,1 лактації з перевищенням середнього показника по стаду на 1,2 лактації (Р< 0,001). Визначені позитивні коефіцієнти кореляції між надоєм за вищу лактацію у групі високопродуктивних корів і по всьому поголів'ю стада переконливо свідчить про тісну взаємозалежність між рівнем молочної продуктивності і господарським (r = 0,420 і 0,202) та продуктивним використанням (r = 0,343 і 0,119), довічним надоєм (r = 0,694 і 0,432) та надоєм за один день продуктивного використання (r = 0,660 і 0,384) (табл. 5).

5. Зв'язок між надоєм корів за вищу лактацію і господарськи корисними ознаками продуктивного довголіття

Корелююча ознака	Усе поголів'я корів стада	Високопродуктивні корови стада
	n	r±mr	n	r±mr
Коефіцієнт господарського використання	688	0,420±0,0312***	632	0,202±0,0381***
Тривалість продуктивного використання, лактацій	714	0,343±0,0331***	656	0,119±0,0382**
Довічна продуктивність за: надоєм, кг	709	0,694±0,0193***	641	0,432±0,0324***
жиром, кг	709	0,712±0,0191***	641	0,464±0,0312***
Надій на один день про-дуктивного використання	688	0,660±0,0221***	632	0,384±0,0341***

Встановлено існування достовірного впливу віку при першому отеленні на тривалість господарського використання корів і їх довічний надій (табл. 6).

За результатами досліджень достовірна різниця між крайніми із чотирьох груп корів з міжгруповою градацією за віком першого отелення у 100 днів за тривалістю продуктивного використання становить 1,02 лактації (Р< 0,01) з найвищим показником у I групі тварин (3,55 лактації), що отелилися віком до 800 днів, та найнижчим - у тварин IV групи (2,53 лактації) у яких вік першого отелення перевищив за 1001 день. Даний висновок яскраво підтверджується одержаною кореляцією між тривалістю продуктивного використання та віком першого отелення, яка має від'ємну (r = -0,119) спрямованість і високодостовір-не (Р< 0,001) значення, засвідчуючи цим існування закономірності згідно з якою із зростанням віку першого отелення знижується термін продуктивного використання корів.

6. Вплив віку першого отелення на продуктивне довголіття корів

Група	Градація за віком першого отелення, днів	n	Тривалість господар-ського використання, днів	Тривалість продуктив-ного використання, лактацій	Пожиттєвий надій, кг	Коефіцієнт господар-ського використання
І	до 800	33	2371±119,6	3,55±0,332	17374±1869	0,65±0,019
ІІ	801-900	779	2378±28,6	3,12±0,071	16308±392	0,59±0,005
ІІІ	901-1000	538	2346±34,7	2,74±0,080	14111±466	0,56±0,006
IV	1001 і більше	222	2382±53,6	2,53±0,113	13289±690	0,52±0,009
Кореляція: r	941	-0,076	-0,119	-0,115	-0,207
tr		-0,37	-3,79	-3,66	-6,64

Аналогічну закономірність одержано за відносним показником - коефі-цієнта господарського використання корів, який також найвищий у першій групі тварин (0,65) і найнижчий (0,52) - у четвертій. Міжгрупова різниця коливається у межах 0,03 - 0,06 і достовірна при Р< 0,01 - 0,001. Від'ємний коефіцієнт кореляції між господарським використанням і віком першого отелення (r = - 0,207) високодостовірний при Р< 0,001 (td= 6,64). Високодостовірна від'ємна залежність ( r = - 0,115; Р< 0,001) існує між пожиттєвим надоєм і віком при першому отеленні. Збільшення продуктивного довголіття корів на 200 днів, розпочинаючи із 800 (26,3 міс.), призводить до втрат довічного надою в середньому на 4085 кг молока на корову (P< 0,001).

Характеристика ліній та їх вплив на продуктивність потомства. За весь період формування стада племінного заводу ПЗ ДП ДГ „Христинівське” використовувались бугаї-плідники 19 генеалогічних та заводських ліній.

Результати досліджень з використання внутрішньолінійного підбору свід-чать про те, що найкращими за надоєм першої лактації є нащадки генеалогічних - П.Ф.А. Чіфа 1427381, Р. Соверінга 0198998 та заводських ліній і споріднених груп - Імпрувера 333471, Інхансера 343514, Х. Нуггета 300502, Санісайда 1488104, Сьюпріма 333470 і Хановера 1629391 (табл. 7).

Дисперсійний аналіз виявив достовірний вплив (Р<0,001) батька, ліній батька та матері, відповідно на вік першого отелення - (з2х = 0,198; 0,083 і 0,205), надій першої (з2х = 0,287; 0,062 і 0,126) і кращої лактацій (з2х = 0,283; 0,089 і 0,126), вміст жиру за першу (з2х = 0,243; 0,090 і 0,114) та кращу лактації (з2х = 0,257; 0,132 і 0,125), довічний надій (з2х = 0,297; 0,119 і 0,128), тривалість господарського використання (з2х = 0,241; 0,081 і 0,089), коефіцієнт господарського використання (з2х = 0,297; 0,113 і 0,102), кількість продуктивних лактацій (з2х = 0,281; 0,115 і 0,131) та міжотельний період (з2х = 0,256; 0,036 і 0,191).

7. Молочна продуктивність корів залежно від генеалогічних формувань (М ± m)

Лінія, споріднена група	Продуктивність за 305 днів лактації:
	першої	вищої
	n	надій, кг	жиру, %	надій, кг	жиру, %
Валіанта 1650414	115	4587±129	3,63±0,02	5744±202	3,71±0,02
Елевейшна 1491007	27	3843±277	3,72±0,03	5474±471	3,84±0,03
Імпрувера 333471	171	5370±96	3,71±0,01	6453±125	3,73±0,01
Інхансера 343514	58	5204±199	3,75±0,02	6128±271	3,69±0,03
Х. Нуггета 300502	76	5178±151	3,76±0,02	7080±199	3,83±0,02
Р.Сігнета 249530	23	4643±314	3,71±0,04	6501±379	3,86±0,02
Сітейшна 1492073	322	4457±77	3,64±0,01	6281±118	3,80±0,01
Соверінга 0198998	243	4966±91	3,72±0,01	6555±123	3,79±0,01
Санісайда 1488104	60	5055±177	3,70±0,02	5681±238	3,68±0,03
Сьюпріма 333470	22	4984±312	3,70±0,04	7151±375	3,84±0,04
Кавалера 1620273	34	4053±289	3,76±0,03	5280±436	3,80±0,03
Хановера 1629391	293	4864±82	3,69±0,01	6530±119	3,79±0,01
П.Ф.А. Чіфа 1427381	40	5358±247	3,79±0,02	6083±291	3,74±0,03

За результатами комбінаційної здатності ліній та споріднених груп виявлено вдалі поєднання. Найвищою продуктивністю за даними першої і кращої лактацій відрізнялися тварини одержані відповідно від кросу батьківських і материнських ліній Валіанта 1650414 і Р. Сітейшна 1492073 (I-5110 і вища - 6124 кг), Імпрувера 333471 і Хановера 1629391 (I-5594 і вища-6650 кг), Р. Соверінга 0198998 і Імпрувера 333471 (I-5426 і вища-6457 кг), Хановера 1629391 і Р. Сітейшна 1492073 (I-5512 і вища-6890 кг).

Характеристика провідних родин стада. Генеалогічна структура стада племінного заводу ПЗ ДГ ДГ “Христинівське” у наших дослідженнях представлена 27 провідними маточними родинами. Найкращими серед них за середнім надоєм представниць за кращу лактацію є родини Пастушки 3064 (7170 кг), Лілії 3951 (7112 кг), Калини 2485 (7078 кг), Булки 4012 (6981 кг), Кирки 3063 (6986 кг) та Білуги 2371 (6905 кг).

При вивченні впливу гено- та паратипових факторів на показники молочної продуктивності провідних родин стада встановлено, що найвища сила генетичного впливу зафіксована за племінною цінністю батька на показники надою і вмісту жиру за першу (з2х = 0,425 і 0,439) і вищу лактації (з2х = 0,442 і 0,634), (табл. 8). Племінна цінність родоначальниці також суттєво впливає на рівень надою за враховані лактації (з2х = 0,204 і 0,205) та жирність молока (з2х = 0,178), хоча показники достовірності Фішера дещо не досягли мінімального його значення (Fmin = 1,6). Суттєвий вплив на молочну продуктивність родин чинить лінія батька, проте реалізація генетичного потенціалу продуктивності на 35,0 -56,6 % залежить від умов годівлі та утримання.

8. Вплив гено- та паратипових факторів на показники молочної
продуктивності провідних родин стада

Фактори впливу	Перша лактація	Вища лактація
	надій, кг	жиру, %	надій, кг	жиру, %
	з2х	з2х	з2х	з2х
Родоначальниця	0,204	0,178	0,225	0,178
Покоління потомства	0,086*	0,078*	0,158***	0,202***
Батько	0,425*	0,439**	0,442**	0,634***
Генотип батька	0,037	0,030	0,109**	0,108**
Генотип матері	0,087*	0,059	0,067	0,139**
Лінія батька	0,188	0,196*	0,207*	0,397***
Рік отелення корови	0,360***	0,431***	0,350***	0,566***

Примітка. Достовірно: * - Р< 0,05; ** - Р< 0,01; *** - Р< 0,001.

ВИСНОВКИ

1. За результатами експериментальних досліджень теоретично обґрунтовано і доведено доцільність комплексного вивчення селекційної інформації, виявлення і використання характерних для тварин закономірностей розвитку провідних господарськи корисних ознак залежно від впливу генотипових та паратипових факторів у селекційному процесі формування високопродуктивного заводського стада новоствореної української червоно-рябої молочної породи, що вносить нові положення у розведення і селекцію молочної худоби.

2. Ріст ремонтних телиць української червоно-рябої молочної породи залежить від умовної частки спадковості голштинської породи. Тварини з кровністю голштина 50,1% і вище вирізнялися вищою живою масою, яка у віці 18 місяців становила 378,8-384,7 кг, перевищуючи телиць з кровністю 50,0% і менше на 9,6-15,5 кг (Р < 0,01 - 0,001).

3. Корови-первістки української червоно-рябої молочної породи характеризувавлися добре вираженим екстер'єрним типом - з висотою у холці 136,7 см, із глибиною, шириною і обхватом грудей, відповідно - 73,1 см, 45,1 і 191,7 см, шириною в маклаках 52,1 см, навскісною довжиною заду 53,5 см і тулуба 156,6см притаманним тваринам молочного напрямку продуктивності.

4. Встановлено наявність достовірного позитивного зв'язку між продук-тивними величинами (надою та виходом молочного жиру за даними вищої лактації): висотою в холці (r = 0,206 і 0,201), шириною грудей (r = 0,172 і 0,174), шириною в маклаках (r = 0,125 і 0,143), висотою у крижах (r = 0,269 і 0,271) та живою масою (r = 0,201 і 0,196) підтверджує можливість і доцільність ефективності селекції за екстер'єром, що одночасно сприятиме зростанню молочної продуктивності корів.

5. Встановлені показники успадковуваності промірів статей екстер'єру (h2 = 0,171-0,298) та морфологічних ознак вимені (h2 = 0,256-0,546) достатні, для ефективної селекції корів української червоно-рябої молочної породи за будовою тіла та вимені.

6. Корови заводського стада характеризувалися високою молочною продуктивністю, яка за надоєм I, III і кращої лактацій в середньому становила відповідно 4807; 5491 і 6307 кг молока, жирністю 3,69-3,77%, а наявність у стаді 40,7% корів з надоєм понад 6000 кг свідчить про високі генетичні можливості тварин української червоно-рябої молочної породи.

7. Частка генетичного впливу на рівень надою і вмісту жиру в молоці, що визначена умовною за голштином спадковістю досліджуваних корів становила- 3,6-7,1 та 5,3-11,4%, їх матерів - 1,6-6,2 та 4,0-8,7% та батьків - 1,3-3,2 та 0,6-8,6%. Із паратипових факторів на величину надою і жирність молока великий вплив чинили - рік першого отелення - 24,5-27,3 та 25,0-31,8% (Р< 0,001), жива маса телиць при першому заплідненні - 11,4-16,1 та 8,9-11,6%, сервіс-період - 22,5-38,7 та 15,8-31,4%, міжотельний період - 25,0-34,2 та 21,4-33,8% і сухостійний період - 20,4-23,5 та 18,1-20,9% залежно від врахованих лактацій.

8. Встановлено існування високодостовірного позитивного кореляційного зв'язку між надоєм корів за вищу лактацію всього стада та високопродуктивної групи і ознаками продуктивного довголіття, відповідно - господарським (r = 0,420 і 0,202) та продуктивним використанням (r = 0,343 і 0,119), довічним надоєм (r = 0,694 і 0,432) і надоєм за один день продуктивного використання (r = 0,660 і 0,384).

9. Встановлено достовірний зв'язок (Р < 0,001) віку першого отелення з тривалістю продуктивного (r = - 0,128) і господарського використання (r = - 0,212) та величиною пожиттєвого надою (r = - 0,115) свідчить, що найкращі показники продуктивного довголіття мають тварини, які розтелилися вперше у віці до 800 днів.

10. Використання комбінаційної здатності окремих ліній сприяло підвищенню у потомства молочної продуктивності та тривалості продуктивного використання. Тому моніторинг міжлінійних кросів у підборах підконтрольного стада буде сприяти нарощуванню генетичного потенціалу продуктивності в результаті застосування найбільш вдалих та відмови від малоефективних поєднань.

11. У стаді племінного заводу ПЗ ДП ДГ ”Христинівське” сформовано 27 провідних високопродуктивних родин з середнім надоєм їхніх представниць від 4745 до 7170 кг молока за кращу лактацію. Серед них до прогресивних належать родини Пастушки 3064, Калини 2485, Кирки 3063, Пульки 2255, Пальми 2188 та Акули 3424.

12. Встановлено ступінь залежності показників молочної продуктивності нащадків родини від гено- та паратипових факторів, із яких найсуттєвіше впливає племінна цінність батька (з2х = 0,425-0,634), рік отелення корови (з2х =0,350-0,566) та племінна цінність родоначальниці (з2х = 0,178-0,225).

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. У базових заводських стадах з розведення української червоно-рябої молочної породи в процесі її подальшого удосконалення використовувати встановлені закономірності впливу генотипових та паратипових факторів на розвиток провідних господарськи корисних ознак.

2. Вдосконалення перспективної генеалогічної структури стада шляхом використання як внутрішньолінійного розведення, так і вдалого кросу ліній з одночасним веденням високопродуктивних прогресивних родин дозволить значно підвищити рівень та ефективність селекції молочної худоби.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дубін А. М. Особливості формування та оцінки родин корів української червоно-рябої молочної породи / А. М. Дубін, І. А. Гальчинська, А. А. Головатюк // Вісник Білоцерківського ДАУ. - Біла Церква, 2002. - Вип. 22. - С. 42-49 (Дисертант виконав експериментальну частину, провів статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

2. Головатюк А. А. Родини корів та їх використання в племінній роботі / А. А. Головатюк, І. А. Гальчинська // Наук. вісн. Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С. З. Гжицького. - Львів, 2002. - Т. 4, ч. 3. - С. 15-18 (Дисертант виконав експериментальну частину, провів статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

3. Гальчинська І. А. Господарськи корисні ознаки високопродуктив-них корів племінного заводу „Христинівське” / І. А. Гальчинська // Вісн. Черкаського ін-ту агропромислового виробництва. - Черкаси, 2005. - Вип. 5. - С. 229 - 234.

4. Гальчинська І. А. Повноцінна годівля та роздій корів до рекордної продуктивності / І. А. Гальчинська, А. І.Коваль, А. М. Дубін // Розведення і генетика тварин. - К. : Аграр. наука, 2005. - Вип. 39. - С. 64-71 (Дисертант виконав експериментальну частину, провів статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

5. Гальчинська І. А. Оцінка корів української червоно-рябої молочної породи за морфофункціональними властивостями вимені / І. А. Гальчинська // Вісник Черкаського інституту агропромислового виробництва. - Черкаси, 2006. - Вип. 6. - С. 174-181.

6. Гальчинська І. А. Роль бугаїв-плідників на молокопродуктивність корів / І. А. Гальчинська // Тваринництво України. - 2006. - № 4. - С. 16-18.

7. Гальчинська І. А. Роль корів-рекордисток в удосконаленні української червоно-рябої молочної породи / І. А. Гальчинська // Конф. молодих вчених та аспірантів. - Чубинське, 2003. - С. 11.

8. Гальчинська І. А. Успадковуваність промірів корів української червоно-рябої молочної породи та їх кореляція з молочною продуктивністю / І. А. Гальчинська // Конференція молодих вчених та аспірантів. - Чубинське, 2006. - С. 14-15.

АНОТАЦІЇ

Гальчинська І.А. Роль селекційно-генетичних факторів у формуванні заводського стада української червоно-рябої молочної породи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько-господарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин - Інститут розведення і генетики тварин УААН. - Київ - Чубинське, 2009.

У роботі викладені результати досліджень з вивчення інтенсивності росту ремонтних телиць, молочної продуктивності корів різного рівня удійності, особливостей будови тіла та морфофункціональних властивостей вимені залежно від гено- та паратипових факторів. Встановлено достовірний вплив віку першого отелення на продуктивне довголіття корів. Визначено рівень селекційно-генетичних параметрів, що характеризують екстер'єр корів. Доведено селекційну доцільність моніторингу ефективності лінійного розведення з виявленням вдалих поєднань міжлінійних кросів, які сприяли збільшенню молочної продук-тивності нащадків. Сформовано високопродуктивні маточні родини, встановлено ступінь впливу гено- та паратипових факторів на показники молочної продуктивності їхніх представниць. Визначено особливості формування і генеалогічної оцінки родин та вплив умов годівлі на роздій корів до рекордної продуктивності.

Ключові слова: українська червоно-ряба молочна порода, лінія, родина, жива маса, екстер'єр, молочна продуктивність, кореляція, успадковуваність.

Гальчинская И.А. Роль селекционно-генетических факторов в формировании заводского стада украинской красно-пестрой молочной породы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяй-ственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных - Институт разведения и генетики животных УААН. - Киев - Чубинское, 2009.

В работе изложены результаты исследований по изучению интенсивности роста ремонтных телок, молочной продуктивности коров различающихся по уровню удоя, особенностей телосложения и морфофункциональных свойств вымени в зависимости от гено- и паратипических факторов. Установлено достоверное влияние возраста первого отела на продуктивное долголетие коров. Определенно уровень селекционно-генетических параметров, которые характеризуют экстерьер коров. Доказана селекционная целесообразность мониторинга эффективности линейного разведения с обнаружением удачных сочетаний межлинейных кроссов, которые способствовали увеличению молочной продуктивности потомков. Сформированы высокопродуктивные маточные семейства, установлена степень влияния гено- и паратипических факторов на показатели молочной продуктивности их представительниц. Определены особенности формирования и генеалогической оценки семейств и влияние условий кормления на раздой коров до|до| рекордной продуктивности.

Ключевые слова: украинская красно-пестрая молочная порода, линия, семейство, живая масса, экстерьер, молочная продуктивность, корреляция, наследуемость.

I.Galchynska. Role of selection genetic factors in forming breeding herd of Ukrainian Red-and-White milk breed. - Manuscript.

Dissertation for a degree of candidate of agricultural sciences on specialty 06.02.01. - breeding and selection of animals - Institute of breeding and genetics of animals of UAAS. - Kyiv - Chubynske, 2009.

The paper deals with the research results on investigating intensity of remount heifers growth, of cows of different milk productivity yield level, on investigating body constitution and morphofunctional peculiarities of udder depending on geno-and paratype factors.

We have grounded and proved advisability of complex investigating selection information, discovering and applying animals typical growth regularities of essential farm useful features depending on the influence of geno-and paratype factors in selection process of forming high-productive breeding herd of Ukrainian Red-and-White milk breed which adds new points to breeding and selection of milk animals.

Growth of remount heifers of Ukrainian Red-and-White milk breed depends on relative share of heredity of Holstein breed. Animals with blood share of 50,1% and more differed with higher live weight which was 378,8-384,7 kg at the age of 18 months and exceeded heifers with blood share of 50% and less 9,6-15,5 kg (P<0,01-0,001).

Cows of the remount herd are characterized with high milk productivity which in the I, II, and the best lactations yields was correspondingly 4807, 5491 and 6307 kg of milk (3,69-3,77% fat). Presence of 40,7% cows with the yield higher than 6000 proves the genetic possibilities of Ukrainian Red-and-White milk breed animals.

There has been defined the level of selection genetic parameters characterizing exterior of cows.

We have defined the reliable positive correlation between the milk yield of all the herd and high productive group and features of productive longevity, correspondingly farm (r = 0,420 and 0,202) and productive use (r = 0,649 and r = 0,432) and the yield in a day of productive use (r = 0,660 and 0,384).

Fresh cows of Ukrainian Red-and-White milk breed are characterized with well defined exterior type with the height in withers 136,7 cm, with depth, width and chest correspondingly 73,1 cm, 45,1 cm and 191,7 cm, width in maclacs 52,1 cm, back length 53,5 cm and body length 156,6 cm which is typical for milk type of animals.

We have also proved selective reason for monitoring efficiency of line breeding with defining successful combinations of interlinear crosses which provided increas...