Філостиктоз яблуні та удосконалення заходів захисту в центральному Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Філостиктоз яблуні та удосконалення заходів захисту в центральному лісостепу України

06.01.11 - фітопатологія

Бурлака Володимир Сергійович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті біоресурсів і природокористування України та Інституті помології ім. Л.П. Симиренка УААН філостиктоз фунгіцид збудник яблуня

Науковий керівник кандидат біологічних наук, професор

Калюжний Юрій Володимирович,

Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри фітопатології

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Корнійчук Микола Сергійович, ННЦ «Інститут землеробства УААН», завідувач відділу захисту рослин

кандидат біологічних наук, професор Каленич Федір Семенович, Інститут садівництва УААН, завідувач сектора захисту рослин

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми. На сучасному етапі розвитку садівництва до захисту рослин ставляться нові вимоги, зумовлені впливом інтенсифікації виробництва сільськогосподарської продукції та необхідністю екологізації даного процесу.

У літературі зустрічаються окремі повідомлення щодо проявів і поширення філостиктозу яблуні в Україні (Гуцевич, 1962; Севрюкова, 1980; Матвієвський та ін., 1990). Хвороба є одним із головних факторів, що дестабілізує основні фізіологічні процеси в рослинах і негативно впливає на урожайність. В умовах центрального Лісостепу України філостиктоз яблуні - повсюдно поширене захворювання, що завдає значної шкоди даній культурі. Не вивчено біоекологічні і культуро-морфологічні особливості основного збудника філостиктозу, шляхи та способи поширення інфекції.

З метою отримання високих стабільних урожаїв в інтенсивних промислових насадженнях яблуні особливо важливою є проблема підбору сортів, тому вивчення стійкості районованих та перспективних сортів яблуні проти хвороби виступає доповненням біоценологічної інформації щодо процесів в агроекосистемі яблуневого саду.

Потребує з'ясування вплив філостиктозу на фізіолого-біохімічні процеси в листках яблуні та встановлення ролі деяких факторів, що визначають стійкість різних сортів яблуні проти захворювання.

Актуальним завданням є розробка системи інтегрованого захисту яблуні від філостиктозу на основі науково обґрунтованого поєднання організаційно-господарських, агротехнічних, селекційно-генетичних, біологічних, хімічних заходів, спрямованих на обмеження шкідливого впливу хвороби, а також на екологізацію процесу захисту, тобто на зменшення пестицидного навантаження та підвищення гомеостазу садового агроценозу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до завдань державної науково-технічної програми Української академії аграрних наук „Захист рослин”. Дослідження проводили згідно з тематичними планами науково-дослідних робіт Мліївського інституту садівництва ім. Л. П. Симиренка УААН у 2004-2005 роках за темою „Обґрунтувати та удосконалити систему захисту промислових насаджень яблуні від філостиктозу на основі вивчення біологічних особливостей збудника та його шкідливості у центральному Лісостепу України” (номер державної реєстрації 0104U007986), а у 2006-2007 роках у рамках теми „Розробити систему захисту насаджень плодово-ягідних культур на основі біологічних особливостей шкідливих організмів методами регулювання та управління чисельністю їх в даній агроекосистемі” (номер державної реєстрації 0106U005019).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - обґрунтувати заходи щодо обмеження розвитку філостиктозу яблуні в умовах центрального Лісостепу України з урахуванням біоекологічних особливостей збудника хвороби, стійкості сортів та необхідності застосування ефективних фунгіцидів. Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

- з'ясувати шляхи поширення філостиктозу яблуні та визначити шкідливість хвороби;

- вивчити біологічні та екологічні особливості розвитку збудника хвороби;

- з'ясувати динаміку розвитку хвороби на різних за стійкістю сортах яблуні;

- оцінити стійкість районованих та перспективних сортів яблуні проти філостиктозу;

- вивчити вплив філостиктозу на процес метаболізму в листках яблуні;

- вивчити спосіб перезимівлі збудника філостиктозу та весняного відновлення інфекції;

- вивчити ефективність застосування нових фунгіцидів проти філостиктозу;

- визначити економічну ефективність заходів захисту від філостиктозу.

Об'єкт дослідження. Збудник філостиктозу яблуні Phyllosticta mali Prill. et Del.

Предмет дослідження. Фактори навколишнього середовища (температура та відносна вологість повітря, кількість опадів) та їх вплив на проростання конідій, тривалість інкубаційного періоду збудника Phyllosticta mali Prill. et Del.; стійкість сортів і перспективних форм яблуні проти філостиктозу та ефективність заходів і засобів захисту.

Методи дослідження - для виконання поставлених завдань користувалися методами постановки польових та лабораторних дослідів (мікроскопічним, анатомічним, фізіологічним, чистих культур, токсикологічним, статистичним методами).

Наукова новизна одержаних результатiв. Уперше вивчено біологічні та екологічні особливості основного збудника філостиктозу яблуні Phyllosticta mali Prill. et Del. в умовах центрального Лісостепу України. При цьому встановлено, що первинним джерелом інфекції є пікноспори збудника, поширення яких починається в останній декаді квітня або в першій декаді травня за наявності невеликих опадів, відносної вологості повітря 62% і вище, середньодобової температури не нижче 11,8⁰С. Первинне зараження листя відбувається при середньодобовій температурі не нижче 13,7 ⁰С, відносній вологості повітря 73%, за присутності краплинної вологи на рослинах. Визначено оптимальні умови для розвитку гриба (температура повітря 20 - 25 ⁰С, відносна вологість повітря не нижче 63% ), встановлено тривалість інкубаційного періоду розвитку патогена залежно від віку листків, стійкості сорту, температури і відносної вологості повітря.

Досліджено стійкість сортів та перспективних гібридних форм яблуні проти філостиктозу, виділено високостійкі (Амулет, Айдаред, Голден Делішес, , Рубін, Мондіаль Гала, Гала маст, Катя, Мантуанське, Салгірське, Баш Алма, Пламенне, Циганочка та форми 4-5-3, 4-5-4, 4-5-56, №1+№2, 5-39) та середньостійкі (Чарівне, Фортуна, Теремок, Скіфське золото, Радогость, Делічія, Перлина Києва, Спадкоємець, Пінова, Рубінете, Мавка, Ренет Мліївський, Дельбаре фестівале, Чемпіон, Ренет Симиренка та ін.) зразки, які можна рекомендувати як донори стійкості. Визначено вплив розвитку хвороби на особливості метаболізму листків на сортах, різних за стійкістю. Встановлено негативний вплив збудника філостиктозу на фізіолого-біохімічні процеси в листках різних за стійкістю сортів яблуні (підвищення інтенсивності транспірації і процесу дихання, зниження вмісту води, пігментів).

Встановлено, що високу фунгітоксичну активність щодо філостиктозу мають препарати з групи триазолу: скор, 250 ЕС, к.с. і топаз, 100 ЕС, к.с., а також препарати з групи стробілуринів: стробі, 50% в.г., флінт, 50% в.г. Препарат флінт при низьких концентраціях (1 · 10 ^-4) гальмував проростання конідій збудника на 50,3%. Препарати з мідьумісної групи мають низький показник гальмування (пригнічення) проростання пікноспор збудника.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлено сорти з підвищеною стійкістю до хвороби та сильноуражувані. Запропоновано агротехнічні заходи захисту (літнє обрізування, утримання міжрядь під чорним паром, формування крони за типом суперверетена та площинного веретена), що забезпечують цілеспрямований вплив на розвиток філостиктозу. Доведено доцільність застосування нових фунгіцидів, які знижують розвиток хвороби у плодоносному саду на 82,7-91,8%. Результати досліджень пройшли виробничу перевірку у державному підприємстві Дослідне господарство Інституту помології ім. Л.П.Симиренка УААН на площі 37 га, що підвищило ефективність системи захисту на 23%. Запропонована система захисту на основі нових хімічних засобів системної дії на сприйнятливих до філостиктозу сортах яблуні сприяє підвищенню врожайності на 0,56-2,31 т/га порівняно з еталоном (загальноприйнятою системою захисту). Також вона сприяє збільшенню кількості плодів вищого й першого сортів та підвищує економічну ефективність захисту промислових насаджень яблуні. Додатковий прибуток при цьому становить 2716-5941грн/га.

Особистий внесок здобувача полягає у пошуку, обробці та узагальненні даних літератури, практичному виконанні експериментів і спостережень, аналізі власних результатів досліджень, їх математичній обробці та підготовці матеріалів до публікації. Внесок автора у спільних публікаціях складає 60%.

Апробацiя результатiв дисертацiї. Основні результати та положення дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на Вчених радах Інституту помології ім. Л.П. Симиренка УААН у 2004-2007 рр., Інституті захисту рослин УААН (м. Київ, 2005 - 2007 рр.); Національному аграрному університеті (м. Київ, 2005-2006 рр.), на Конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів (м. Київ, НАУ, 2006 р.), на науково-практичній конференції «Наукова спадщина Л.П. Симиренка та сьогодення вітчизняного садівництва, присвяченій 150-річчю від дня народження засновника українського садівництва Л.П. Симиренка» (4 лютого 2005 р.), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 150-річчю від дня народження засновника українського садівництва Л.П. Симиренка (18-20 травня 2005 р.)

Публiкацiї. За матеріалами дисертації опубліковано 8 статей, з яких 5 у фахових збірниках наукових праць. Автор щиро вдячний співробітникам Інституту помології ім. Л.П.Симиренка за надану методичну і практичну допомогу під час проведення досліджень і підготовки дисертаційної роботи.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 185 сторінках друкованого тексту, складається зі вступу, семи розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел із 225 найменувань, 48 таблиць, 10 рисунків і 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

СУЧАСНИЙ СТАН ВИВЧЕННЯ ФІЛОСТИКТОЗУ ЯБЛУНІ ТА РОЗРОБКИ ЗАХИСНИХ ЗАХОДІВ

Огляд літератури

У розділі наведено аналіз результатів вітчизняних та зарубіжних вчених з питань вивчення біологічних особливостей збудників філостиктозу яблуні. Приділено увагу поширенню, морфологічним і біологічним особливостям збудників, симптоматиці хвороби й джерелам інфекції, шкідливості та основним заходам захисту яблуневих насаджень. Наведено результати досліджень стійкості різних сортів яблуні проти філостиктозу.

УМОВИ, МАТЕРIАЛИ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛIДЖЕННЯ

Дослідження з вивчення філостиктозу яблуні проводили протягом 2003 - 2007 рр. в Інституті помології ім. Л.П.Симиренка УААН, що знаходиться у східній частині Правобережного Лісостепу України.

З метою вивчення поширення, шкідливості філостиктозу яблуні та удосконалення і наукового обґрунтування системи захисту промислових насаджень було проведено дослідження в Інституті помології ім. Л.П. Симиренка УААН, центральному відділенні державного підприємства Дослідне господарство Інституту помології ім. Л.П.Симиренка УААН та різних господарствах Черкаської області: агрофірмі «Дружба», с. Пішки Корсунь-Шевченківського р-ну; СТОВ «Іскра», с. Байбузи Черкаського р-ну; товаристві СВА «Порадівка», с. Боярка Лисянського р-ну; ТОВ „Золотоніські сади”, с. Гладківщина Золотоніського р-ну. За основний матеріал для виконання біологічних досліджень слугувало зібране в різних колекційних і сортовипробувальних насадженнях Інституту помології ім. Л.П. Симиренка УААН листя яблуні, уражене збудником плямистості Ph.mali Prill. et Del. Лабораторні дослідження по уточненню біологічних особливостей конідіальної стадії гриба Phyllosticta mali Pril. et Del. - збудника бурої плямистості яблуні проводили в умовах лабораторії масових аналізів та відділу захисту рослин Інституту помології. Ідентифіковано збудника в лабораторії кафедри фітопатології НУБіП України м. Київ.

Для визначення впливу відносної вологості повітря на проростання пікноспор користувалися методом Яніша по І.В. Кожанчикову (1935). З цією метою при температурі 15, 20, 25, 30єС визначили проростання конідій за вологості 43-44%; 54-55%; 75%; 90-92%; 100%. Фунгіцидну активність препаратів встановлювали залежно від проростання конідій Phyllosticta mali Pril. et Del. на предметних скельцях. Фізіологічно-біохімічні дослідження проводили в умовах лабораторії масових аналізів Інституту помології ім. Л.П. Симиренка УААН в періоди: до появи хвороби, максимального розвитку та в кінці вегетації рослин на різних за стійкістю сортах яблуні.

Інтенсивність транспірації вивчали ваговим методом по Л.А.Іванову (1988). Вміст води в листі та співвідношення між водою і сухими речовинами визначали у відсотках від сухої маси листя, вміст хлорофілу - за допомогою спектрофотометра - 4. Вміст сухих речовин вивчали методом висушування в сушильній шафі при температурі 105⁰С. Інтенсивність дихання визначали за допомогою респіраторного апарата І.М.Толмачова (1990).

Динаміку розвитку хвороби вивчали в умовах центрального відділення Інституту помології ім. Л.П.Симиренка УААН протягом 2004-2007 років стаціонарним методом на трьох різних за стійкістю сортах яблуні: група підвищеної стійкості - Росавка, середньостійкий - Слава Переможцям, високосприйнятливий - Ровесник Гагаріна.

Симптоми прояву філостиктозу вивчали в умовах природної інфекції і на фоні штучного зараження. При цьому досліджували особливості прояву хвороби на листі, пагонах, плодах, характер спороношення гриба, будову, колір, розміри та форму плодових утворень і пікноспор (І. І. Мінкевич, 1971). Шкідливість хвороби вивчали на дослідних ділянках центрального відділення Інституту помології ім. Л.П. Симиренка УААН. Вивчення стійкості яблуні проти філостиктозу проводили за методиками В.І. Кравченко (1972), А.М. Соколова, Р.А. Соколової (1974).

Дослідження дії фунгіцидів проти філостиктозу та фітотоксичність препаратів здійснено на сприйнятливих до хвороби сортах: Слава Переможцям, Ровесник Гагаріна, Папіровка (С.О. Трибель та ін., 2001).

Розрахунок економічної ефективності систем захисту яблуні від філостиктозу проводили за методикою О.М. Шестопаля (2002).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ МОНІТОРИНГ ФІЛОСТИКТОЗУ ЯБЛУНІ В АГРОБІОЦЕНОЗІ ЯБЛУНЕВОГО САДУ

Маршрутні обстеження, проведені в 2003-2007 рр. у господарствах Черкаської області, а також проаналізовані дані держсортодільниць Черкаської, Київської і Кіровоградської областей дозволили зробити висновок, що бура плямистість яблуні досить поширена в зоні центрального Лісостепу України. Дослідження багаторічних насаджень яблуні сортів Кальвіль сніговий та Джонатан у приватних і промислових садах здійснено у Городищенському, Шполянському, Звенигородському, Смілянському, Уманському, Катеринопільському, Черкаському, Маньківському, Драбівському та Канівському районах Черкаської області в періоди максимального розвитку хвороби (серпень - вересень). Інтенсивність ураження та розвиток хвороби в досліджуваних районах неоднакові, що показано у таблиці 1. Вони залежать, насамперед, від типу й віку насаджень, а також агротехнічних прийомів.

Таблиця 1 - Ураження та розвиток філостиктозу у промислових насадженнях яблуні (Черкаська область, 2003 - 2005 рр.)

Район	Сорт	Дата проведення обліку	Середнє (2003-2005 рр.)
		28 серпня 2003р.	3 вересня 2004р.	30серпня2005р.
		У	Р	У	Р	У	Р	У	Р
Городище- нський р-н, центральне відділення Інституту помології	Ренет Симиренка	19,1	2,9	18,4	2,6	23,3	3,8	20,2	3,1
	Кальвіль сніговий	58,6	15,3	55,7	15,9	62,2	18,5	58,8	16,7
	Джонатан	39,1	5,7	40,1	6,4	42,6	6,3	40,6	6,2
Золотоні- ський р-н ТОВ„Золо- тоніські сади”, с. Гладків- щина	Ренет Симиренка	16,6	2,8	15,2	2,0	18,6	3,1	16,8	2,6
	Кальвіль сніговий	60,9	19,0	54,8	16,1	63,4	20,3	59,7	18,5
	Джонатан	30,9	5,4	26,3	4,0	33,5	6,2	30,2	5,2
Корсунь- Шевче- ківський р-н Агрофірма „Дружба”, с. Пішки	Ренет Симиренка	16,4	1,7	13,9	1,5	17,7	2,1	16,0	1,8
	Кальвіль сніговий	47,8	15,4	40,2	14,3	56,3	17,9	48,1	15,8
	Джонатан	37,5	6,4	37,8	5,1	44,0	8,5	39,7	6,6

Примітка: У - кількість уражених листків, %; Р - розвиток хвороби, %.

Як показали дослідження, основною формою прояву філостиктозу яблуні в умовах Черкаської області є ураження листя. Так, у високосприйнятливого сорту Ровесник Гагаріна ураження в 2003 році досягало 36,2%, а розвиток хвороби - 10,5%, у 2004 р. відповідно 10,4 та 3,4%. У середньостійкого сорту Чарівне у 2003 р. ураження листя становило 26,7%, а розвиток хвороби - 6,2%, у 2004 р. - 19,7 та 4,37% відповідно. У сорту з підвищеною стійкістю Рубін у 2003 р. ураження листя складало 9,0%, а розвиток хвороби - 1,92%, у 2004 р. - 11,6 та 2,32% відповідно.

При вивченні шкідливості хвороби було встановлено, що в уражених філостиктозом рослин різко скорочується асимілююча поверхня листя (рис.1).

У високосприйнятливих сортів некрози на листових пластинках за слабкого ураження листя займають від 3,8 до 10,6%, за середнього - від 7,9 до 31,0%, а у разі сильного ураження - від 25,1 до 53,4%. Однорічний приріст залежить від кількості ураженого листя. У випадку ураження 52,0 - 55,2% листків середня довжина пагона складає 12,3 - 15,7 см, а при ураженні 6,4 - 9,8% - досягає 26,3 - 27,2 см.

У високосприйнятливих до філостиктозу сортів яблуні внаслідок ураження листового апарату різко скорочується асиміляційна поверхня, вони мають нижчу загальну врожайність та товарність сорту. У варіанті, де застосовувалися тільки інсектициди, у сорту Кальвіль сніговий урожайність складала 17,82 т/га, а в сорту Новосілківське зимове - 12,96 т/га, плодів першого сорту зібрали 5,79 та 4,10 т/га відповідно. Відмічено велику кількість плодів 3-го сорту: у сорту Кальвіль сніговий - 30%, а у сорту Новосілківське зимове - 28%. У той же час у варіанті, де застосовувались інсектициди і фунгіциди, дані сорти виявили вищу врожайність та значно вищу товарність сорту. Зокрема, сорт Кальвіль сніговий - 64,6%, а сорт Новосілківське зимове - 71,2%, що показує таблиця 2.

Таблиця 2 - Вплив філостиктозу на урожайність та товарну якість плодів сприйнятливих до хвороби сортів (центральне відділення Інституту помології ім. Л.П. Симиренка УААН, середнє за 2005 - 2007 рр.)

Варіант досліду	Назва сорту	Кількість уражених листків,%	Розвиток хвороби, %	Урожай-ність, т/га	Товарний сорт, т/га
					І	ІІ	ІІІ
Обприс-кування фунгіцидами таінсектицидами	Кальвіль сніговий	15,6	5,2	21,38	13,81	6,56	1,01
	Новосілківське зимове	24,1	7,4	15,34	10,92	2,93	1,49
Контроль. Обприсування інсектицидами	Кальвіль сніговий	48,4	18,1	17,82	5,79	6,54	5,49
	Новосілківське зимове	69,5	29,2	12,96	4,1	5,23	3,63
НІР05		4,2	6,1

При дослідженні симптомів прояву та динаміки розвитку хвороби, проведених з 2003 р. по 2007 р., виявлено, що філостиктозом уражується тільки листовий апарат рослин.

На листках сприйнятливих сортів пікноспори проростають через 8-10 годин, а через 40-48 годин розміри ростових трубок досягають 30-40 мкм. Починаючи з третьої доби міцелій гриба за умов високої відносної вологості та температурі повітря не нижчій 20-22⁰С починає утворювати мембрани, а на 74-78 годину відбувається розподіл та галуження міцелію на поверхні листка. Встановлено, що первинний прояв хвороби на листі відбувається, коли середньодобова температура повітря стає більшою 14⁰С, а відносна вологість повітря перевищує 63%. Перші симптоми ураження Phyllosticta mali Pril. et Del. на високосприйнятливих сортах яблуні (Київське зимове, Пармен зимовий золотий, Ровесник Гагаріна, Папіровка, Джонатан, Новосілківське зимове, Антонівка звичайна) характеризуються появою на листових пластинках темно-червоних, червоно-фіолетових, вишневих крапок діаметром до 0,3-1 мм, які поступово розростаються і паралельно з ними з'являються нові. Прояв хвороби на листі припадає на кінець третьої декади травня та першу і другу декади червня залежно від метеорологічних умов.

При вивченні динаміки розвитку філостиктозу на різних по стійкості сортах яблуні виявилося, що температура, відносна вологість повітря, опади, стійкість сорту та вік листя й запас інфекції визначають інтенсивність розвитку хвороби протягом вегетації.

ЕКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗБУДНИКА ФІЛОСТИКТОЗУ ЯБЛУНІ

В умовах центрального Лісостепу України сумчаста стадія збудника Phyllosticta mali відсутня. Збудник розвиває шість повних поколінь конідіальної стадії.

На плямах ураженого листя після перезимівлі під епідермісом, що часто відшаровується від змертвілої тканини під впливом зовнішніх факторів, зосереджується велика кількість пікнід із пікноспорами. Пікніди найкраще зберігаються протягом зими на листі, що знаходилося у кроні дерев та на поверхні трави (в умовах задерніння міжрядь саду). На процес дозрівання та енергію проростання пікноспор збудника філостиктозу впливають температура та відносна вологість повітря. Пікноспори починають проростати при температурі 10⁰С та відносній вологості повітря 92%. За таких умов вони проростали у незначній кількості через 23-24 год. При температурі 15⁰С проростання пікноспор спостерігалося через 2 год, а за добу при 100% вологості повітря частка пророслих пікноспор сягала 50,1%.

Найбільша частка проростання пікноспор відмічена при 100% вологості та температурі 25⁰С. Кількість пророслих спор за таких умов через 24 год складала 89,2% (табл. 3).

Таблиця 3 - Вплив вологості та температури повітря на проростання пікноспор гриба Phyllosticta mali Pril. et Del. (2006 р.)

Відносна вологість повітря,%	Кількість пророслих пікноспор через 24 год після посіву при
	150С	200С	250С	300С
100	50,1	78,4	89,2	59,1
98	12,8	33,6	41,4	14,5
92	0	4,2	6,1	1,2
75	0	0	0	0
55	0	0	0	0

Тривалість інкубаційного періоду філостиктозу залежить від стійкості сорту, віку листя, стану листової пластинки та температури. При дослідженні тривалості інкубаційного періоду філостиктозу виявлено, що на листі стійких сортів (Айдаред) інкубаційний період був найдовшим - 24-26 днів. У той же час на середньостійких сортах він досягав 18-20 днів, а на високосприйнятливих (Папіровка) - 12-16 днів. Дослід, проведений у лабораторних умовах, показав, що тривалість інкубаційного періоду філостиктозу прямо пропорційно залежить від зростання віку листя. Ця особливість розвитку філостиктозу яблуні детальніше відображена у таблиці 4.

Таблиця 4 - Інкубаційний період філостиктозу яблуні залежно від стійкості сорту, віку листя та температури при штучному зараженні в лабораторних умовах (2006 р.)

Сорт, ГС	Дата зара- ження	Вік зара-женого листя	Дата появи ознак ураження	Трива-лість інкуба- ційного періоду, днів	Умови досліду
			під біноку- ляром	неоз-броє-ним оком		тем- пера-тура, 0С	відносна вологість повітря, %
Папіровка (ВСп)	26.07	5	-	-	-	21-22	100
	29.07	10	13.08	15.08	16	21-22	100
	30.07	20	11.08	15.08	12	21-22	100
	2.08	20	22.08	23.08	20	15-16	100
Айдаред (ВС)	24.07	5	-	-	-	21-22	100
	24.07	10	-	-	-	15-16	100
	26.07	20	21.08	23.08	24	21-22	100
	20.07	30	11.08	13.08	26	21-22	100

Примітка: ГС - група стійкості; ВСп - високосприйнятливий; ВС -висока стійкість.

СТІЙКІСТЬ СОРТІВ ЯБЛУНІ ПРОТИ ФІЛОСТИКТОЗУ ТА ЇЇ ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

У результаті проведених досліджень імунних до філостиктозу сортів та форм яблуні не виявлено. Поряд з тим було встановлено, що різні сорти та гібриди виявляють різний ступінь ураження та різний характер прояву хвороби, що дозволило розділити їх на групи стійкості (рис. 2).

Встановлено, що пікніди, які утворюються на уражених листках сприйнятливих сортів (Папіровка та ін.), закладаються частіше по центру плями і розсіяно - по периферії. Різниця полягає в тому, що пікніди, які знаходяться по центру плями, мають менші розміри. У сприйнятливих сортів розмір пікнід становить 80-120 х 100-150 мкм, частіше 105 + 1,5 х 128 + 3,4 мкм.

Досліджено, що при ураженні збудником філостиктозу листя яблуні отвори продихів навколо місць уражень збільшуються, а в некротичних ділянках різко зростає інтенсивність транспірації та порушується водний режим рослин.

Інтенсивність транспірації сортів з неоднаковою стійкістю до філостиктозу різниться між собою. У сорту Ровесник Гагаріна у 2005 р. інтенсивність транспірації сильноураженого листя становила 183,5, а у стійкого сорту Внучка досягала 116,3 г на 1 м² за годину. Інтенсивність транспірації у цих сортів у кінці липня 2006 р. була вищою і складала 196,0 та 122,4 г на 1 м² за годину відповідно, що пояснюється метеоумовами даного вегетаційного періоду: високою середньою температурою повітря та недостатньою кількістю опадів (на 25,8 мм менше за багаторічні).

Інфіковане листя характеризується пониженим вмістом води. У сприйнятливого сорту Ровесник Гагаріна вміст води у сильно ураженому листі на 27% нижчий, ніж у здоровому та на 16% нижчий відносно слабоураженого.

Спостерігається також зв'язок між ураженістю листя, стійкістю сорту та вмістом хлорофілу. Так, у стійкого до хвороби сорту Внучка 26 липня 2005 р. кількість хлорофілу в ураженому листі була меншою на 0,56 мг порівняно із слабо ураженим. У сорту, що має виражену середню сприйнятливість до хвороби - Слава Переможцям, ця різниця складала 1,02 мг. Найбільшою вона виявилася у сприйнятливого сорту Ровесник Гагаріна - 1,672 мг/л.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ЯБЛУНІ ВІД ФІЛОСТИКТОЗУ

Проведені дослідження показали, що на ураження яблуні філостиктозом впливає форма крони. Найменший розвиток хвороби відмічено у площинної та суперверетенної форми. Струнке веретено та вільноростучий веретеноподібний кущ, при формуванні яких не передбачено відгинання, а тільки вирізування гілок з гострими кутами відходження, мали розвиток хвороби 0,37 та 0,44%. Найменший показник відмічено у площинного та суперверетена - 0,27 та 0,28% відповідно.

За обробки фунгіцидами різної хімічної дії кращі результати отримано у варіантах, де застосовували препарати флінт, 50% в.г. (0,15 кг/га) і топаз 100 ЕС к.с. (0,3 л/га). Їхня ефективність склала в середньому за три роки 90,9 і 91,8% відповідно, та на 26,4 і 27,3% була вищою порівняно з еталоном (табл. 5).

Таблиця 5 - Ефективність дії фунгіцидів проти філостиктозуябл уні, % (центральне відділення Інституту помології ім. Л.П.Симиренка УААН)

Варіант досліду	2004 р.	2005 р.	2006 р.
	У	Р	Е	У	Р	Е	У	Р	Е
Контроль (обробка водою)	65,2	9,8	-	73,9	12,6	-	69,0	25,6	-
Чемпіон, 77% з.п. (2 кг/га)	39,1	2,1	78,5	38,6	6,4	49,2	42,2	7,9	69,1
Хорус, 75% WG (0,25 кг/га)	5,2	0,1	98,9	33,4	4,0	68,3	19,2	1,6	93,7
Стробі, 50% в.г. (0,2 кг/га)	3,0	0,06	99,3	34,8	6,0	52,3	11,8	0,9	96,5
Флінт, 50% в.г. (0,15 кг/га)	1,4	0,02	99,7	24,8	3,2	74,6	6,6	0,4	98,4
Скор, 250 ЕС, к.е. (0,2 л/га)	11,8	0,46	95,3	27,2	3,4	73,2	14,4	1,0	96,0
Топаз, 100 ЕС, к.с. (0,3 л/га)	4,0	0,08	99,1	24,4	2,7	78,6	9,2	0,6	97,6
Купроксат, 34,5% к.с. (еталон, 5л/га)	49,0	2,55	73,9	35,4	5,44	57,1	44,0	9,6	62,5
Бордоська рідина 1%-а	30,6	0,97	90,1	36,2	8,4	33,4	54,8	12,8	50,0
НІР05		1,36			1,43			3,46

Примітка: У - кількість уражених листків, %; Р - розвиток хвороби,%;

Е - ефективність дії препарату,%.

При вивченні впливу схем насаджень на розвиток філостиктозу встановлено, що на розвиток хвороби впливає густота дерев у рядах та час проведення обрізування дерев. Найменше ураження листя (11,3%) та найменший розвиток хвороби були у насадженнях зі схемою посадки 3,75 х 2,0 м при літньому обрізуванні дерев.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ЯБЛУНІ ВІД ФІЛОСТИКТОЗУ

Запровадження рекомендованої системи захисту яблуні проти філостиктозу, яка включає проведення агротехнічних заходів та застосування хімічних засобів (запропонована автором система), особливо на сприйнятливих сортах, має високу економічну ефективність, що підвищує в середньому рівень рентабельності від 15,3 до 29% порівняно із загальноприйнятою системою захисту.

Застосування засобів захисту - переважно високоефективних препаратів з груп триазолів та стробілуринів на високосприйнятливому сорті Ровесник Гагаріна забезпечило високу економічну ефективність. Урожайність даного сорту була вищою на 2,27 т/га, в тому числі вищий і перший сорти складали 92,9%, що збільшило виручку з 1 га насаджень на 6822 грн та знизило собівартість плодів до 102,36 грн проти 113,35 грн еталону. Додатковий прибуток становив 5941 грн, що відображає таблиця 6.

Таблиця 6 - Розрахункова економічна ефективність захисту яблуні від філостиктозу (центральне відділення Інституту помології ім. Л.П. Симиренка УААН, середнє за 2004 - 2006 рр., сорт Ровесник Гагаріна)

Показник	Система захисту насаджень, варіант досліду
	рекомендована система	еталон
Урожайність, т/га	15,42	13,15
у т.ч.: вищий сорт І сорт ІІ сорт нестандартні	10,92	8,28
	3,4	3,45
	0,56	0,84
	0,54	0,58
Середня реалізаційна ціна, грн/т	236,31	225,22
Виручка з 1 га насаджень, грн	36439	29617
Витрати: виробничі додаткові загальні	10233	9987
	5767	4918
	16000	14905
Собівартість плодів, грн	102,36	113,35
Прибуток, грн	20653	14712
Додатковий прибуток, грн	5941	-
Рівень рентабельності, %	130,8	98,7

ВИСНОВКИ

1. В умовах центрального Лісостепу України філостиктоз яблуні є однією з небезпечних хвороб листового апарату рослин. Хвороба проявляється щороку наприкінці травня та в першій або другій декадах червня залежно від метеорологічних умов. Найінтенсивніший розвиток хвороби спостерігається у серпні-вересні. Ураження листя, яке на сприйнятливих сортах часто сягає 60 - 80%, призводить до масового передчасного листопаду. Сильний розвиток хвороби є причиною скорочення асиміляційної поверхні листків у сприйнятливих сортів від 35,3 до 42,2%, що порушує всі життєво важливі функції рослин.

2. Первинне зараження листя у природних умовах відбувається при середньодобовій температурі не нижче 13,7⁰С, відносній вологості повітря вище 80% та мокрій листовій поверхні. Сприятливими умовами для розвитку Phyllosticta mali є температура повітря 20 - 25⁰С та відносна вологість повітря не менше 63%. Особливо стрімко хвороба розвивається під час невеликих опадів або ж зразу після них.

3. Сумчасту стадію збудника філостиктозу яблуні в умовах центрального Лісостепу України не виявлено. Основним джерелом ранньовесняної інфекції є пікніди з пікноспорами, які добре зберігаються в опалому листі. В умовах оптимальної відносної вологості повітря (100%) вони проростають при температурі 25⁰С на 89,2%. Оптимальним є діапазон температур від 10⁰С до 36⁰С. Початок розсіювання пікноспор припадає на останню декаду квітня або першу декаду травня при середньодобовій температурі повітря не нижче 11,8⁰С під час невеликих опадів та відносній вологості повітря не нижче 62%. Вищий показник проростання мали пікноспори, що сформувалися за середньодобової температури повітря 14,1 - 26,3⁰С та високої відносної вологості повітря - не нижче 78%. Інкубаційний період філостиктозу залежить від віку листків, стійкості сорту, температури, відносної вологості повітря й становить 12-26 днів. Листя п'ятиденного віку не уражується. Найсприйнятливіше листя яблуні до ураження філостиктозом у віці 15-25 днів.

4. Серед досліджуваних 102 сортів та перспективних гібридних форм яблуні в умовах центрального Лісостепу України імунних проти філостиктозу не виділено. До групи сортів з підвищеною стійкістю проти хвороби віднесено Амулет, Голден Делішес, Айдаред, Баш Алма, Гала маст; форми 4-5-3, 4-5-4, 4-4-56 та ін. Найбільшу групу склали сорти середньої стійкості. До групи з високою сприйнятливістю ввійшли сорти Антонівка звичайна, Мелба, Ровесник Гагаріна, Київське зимове, Папіровка, Джонатан та ін. На сортах із групи високостійких в місцях ураження пікніди з'являються рідко у невеликій кількості. У сприйнятливих сортів пікніди утворюються інтенсивно, їх розмір становить 80-120 х 100-150 мкм, частіше 105 ± 1,5 х 128 ± 3,4 мкм.

5. В ураженому листі яблуні підвищується інтенсивність транспірації, зменшується вміст води. Інтенсивність дихання листків, уражених філостиктозом, підвищується порівняно із здоровим як по вуглекислому газу, так і по кисню. Відповідно до зниження стійкості сорту яблуні проти філостиктозу та збільшення ураження листової пластинки зменшується вміст хлорофілу.

6. Під час вивчення впливу різних форм крони на ураження яблуні філостиктозом відмічено найменший розвиток хвороби у площинного веретена та суперверетена, що становило 0,27 та 0,28% відповідно, тоді як у розріджено-ярусної цей показник дорівнював 1,56%. Літня обрізка дерев зменшує розвиток хвороби в 1,5 рази відносно зимової, а задерніння міжрядь сприяє підвищенню розвитку філостиктозу порівняно з утриманням міжрядь під чорним паром у 2 рази.

7. Високу фунгітоксичну активність мають препарати з групи триазолу (скор, 250 ЕС, к.с. та топаз, 100 ЕС, к.с.), а також препарати з групи стробілуринів (стробі,50% в.г., флінт, 50% в.г.), особливо препарат флінт, який при низьких концентраціях (1 · 10 ^-4) гальмує проростання конідій збудника на 50,3%. У препаратів чемпіон, бордоська рідина, купроксат спостерігалася чітка залежність проростання пікноспор від рівня концентрації. При низьких концентраціях показник гальмування проростання пікноспор низький (2,5 - 20,1%), а при високих - зростає, але не перевищує 72,0%. При обприскуванні дерев фунгіцидами різних хімічних груп кращі результати отримані у варіантах, де застосовували препарати флінт, 50% в.г. (0,15 кг/га) та топаз 100 ЕС к.с. (0,3 л/га). Їх ефективність склала в середньому за три роки 90,9 і 91,8% відповідно, що на 26,4 і 27,3% вище порівняно з еталоном - купроксатом 34,5% к.с. (еталон, 5 л/га).

8. Застосування нових хімічних засобів захисту системної дії на сприйнятливих і високосприйнятливих до філостиктозу сортах яблуні у запропонованій системі показало високу економічну ефективність, підвищило в середньому рівень рентабельності від 15,3 до 29% порівняно із загальноприйнятою системою захисту. При цьому собівартість виробництва плодів за рахунок збільшення кількості та якості врожаю знизилася, що забезпечило додатковий прибуток 2716 - 5941 грн/га.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою зменшення поширення та розвитку філостиктозу в садах інтенсивного типу рекомендується застосовувати такі агротехнічні прийоми: формування крон за типом площинного веретена та суперверетена, утримання міжрядь під чорним паром, проведення літньої обрізки.

2. Для промислових насаджень у господарствах центрального Лісостепу України рекомендується використовувати такі перспективні стійкі до філостиктозу сорти: Айдаред, Внучка, Голден Делішес, Голден Делішес спур, Дельбаре Фестівале, Пламенне, Росавка, Гала маст, Регал гала, Мондіаль Гала, Чемпіон, Рубін, Салгірське (сорти зимового строку достигання), Катя (сорт літнього строку достигання).

3. Рекомендується у селекційній роботі використовувати як джерела стійкості сорти Пламенне, Айдаред, Чемпіон, Гала маст, а також перспективні гібридні форми 24/3, 6-2-126, 4-5-3, 4-5-56, №1+№2, що є високостійкими до філостиктозу.

4. З метою захисту високосприйнятливих до філостиктозу сортів яблуні необхідно обприскувати препаратами хорус 75% WG 0,25 кг/га; стробі 50% в.г. 0,2 кг/га, флінт 50% в.г. 0,15 кг/га, топаз 100ЕС к.с. 0,3 л/га, скор 250 ЕС к.с. 0,2 л/га. Застосування мідьумісних препаратів при захисті насаджень від філостиктозу слід обмежити.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бурлака В.С. Моніторинг філостиктозу яблуні в агробіоценозі яблуневого саду / В.С. Бурлака // Науковий вісник НАУ. - 2008. - Вип. 129. - С.47 - 52.

2. Бурлака В.С. Особливості розвитку філостиктозу яблуні залежно від агротехніки в центральному Лісостепу України / В.С. Бурлака // Зб. наук. праць УДАУ «Агрономія». - 2009. - Ч.І. - Вип. 70. - С.97 - 102.

3. Бурлака В.С. Особливості симптоматики прояву та морфологічні ознаки збудника філостиктозу яблуні Ph. mali Prill. et Dell. в умовах центрального Лісостепу України / В.С. Бурлака // Зб. наук. праць Інституту помології ім. Л.П. Симиренка УААН та Городищенського коледжу УДАУ. - Корсунь-Шевченківський: ФОП Майдаченко І.С., 2009. - С. 161-166.

4. Бурлака В.С. Філостиктоз та інші хвороби яблуні і ефективність нових фунгіцидів / В.С. Бурлака // Захист і карантин рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - 2007. - Вип. 53. - С. 118 - 126.

5. Бурлака В.С. Філостиктоз яблуні в промислових насадженнях Центрального Лісостепу України / В.С. Бурлака // Зб. наук. праць “Л.П.Симиренко і садівництво в Україні”. - Корсунь-Шевченківський: ПП Майдаченко І.С., 2004. - С. 298.

6. Панасенко Г.В. Філостиктоз яблуні. Економічна ефективність засобів захисту / Г.В. Панасенко, В.С. Бурлака // Карантин і захист рослин. - 2009. - №3. - С. 19 - 20. (Проведення досліджень, узагальнення матеріалів).

7. Хоменко І.І. Вплив механізмів регуляції на чисельність шкідливої ентомофауни в садовому агробіоценозі / І.І. Хоменко, Іг.І. Хоменко, В.С. Бурлака // Захист і карантин рослин. - 2007. - №8. - С.17 - 19. (Проведення дослідів, узагальнення матеріалів).

8. Хоменко І.І. Моніторинг та екологічне обґрунтування захисту яблуневого саду від основних шкодочинних організмів / І.І. Хоменко, Іг. І. Хоменко, В.С. Бурлака // Зб. наук. праць „Садівництво України: традиції, здобутки, перспективи”. - Мліїв-Умань, 2005. - С. 418 - 424. (Проведення дослідів, узагальнення матеріалів).

АНОТАЦІЇ

Бурлака В.С. „Філостиктоз яблуні та удосконалення заходів захисту в центральному Лісостепу України.” - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 - фітопатологія. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена вивченню поширення, шкідливості і розвитку збудника філостиктозу яблуні - Ph. mali, залежно від екологічних факторів в умовах центрального Лісостепу України та удосконаленню системи захисту багаторічних промислових насаджень яблуні.

Встановлено взаємозв'язок між метеорологічними умовами та розвитком хвороби. Досліджено біологічні та екологічні особливості збудника Ph. mali., а також динаміку розвитку хвороби на різних за стійкістю сортах яблуні. Уточнено спосіб перезимівлі збудника та весняного відновлення інфекції. Визначено вплив філостиктозу на процес метаболізму в листках яблуні.

Виявлено найефективніші фунгіциди (хорус 75% WG 0,25 кг/га; стробі 50% в.г. 0,2 кг/га, флінт 50% в.г. 0,15 кг/га, топаз 100 ЕС к.с. 0,3 л/га, скор 250 ЕС к.с. 0,2 л/га.) проти філостиктозу. На основі вдосконалення традиційної розроблено доцільну систему захисту багаторічних насаджень яблуні, що орієнтована на застосування нових ефективних препаратів та агротехнічних прийомів: формування крон за типом площинного веретена та суперверетена, утримання міжрядь під чорни паром, проведення літньої обрізки. Показано біологічну ефективність даної системи захисту проти філостиктозу яблуні, вплив її на підвищення урожаю та його якості, обґрунтовано економічну доцільність застосування.

У дисертації проведено оцінку стійкості 94 сортів та 8 перспективних гібридних форм яблуні.

Ключові слова: яблуня, філостиктоз, стійкість, фунгіциди, поширення, шкідливість, сорти, ефективність.

Бурлака В.С. „Филостиктоз яблони и усовершенствование приёмов защиты в центральной Лесостепи Украины.” - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельськохозяйственных наук по специальности 06. 01. 11 - фитопатология. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

В диссертации исследовано распространение, вредность и развитие филостиктоза яблони - Ph. mali, в зависимости от экологических факторов центральной Лесостепи Украины и усовершенствовано систему защиты многолетних промышленных насаждений яблони.

Установлено взаимосвязь между метеорологическими условиями и развитием болезни. Исследовано биологические и экологические особенности возбудителя Ph. mali, а также динамику развития болезни на разных по устойчивости сортах яблони.

Болезнь проявляется ежегодно в конце мая или в начале июня. Наиболее интенсивное развитие филостиктоза в зоне исследования наблюдается в августе-сентябре. Поражение листьев на восприимчивых сортах яблони очень часто достигает 60 - 80% и приводит к массовому преждевременному опадению листьев. У восприимчивых сортов сильное развитие болезни - причина сокращения асимиляционной поверхности листьев от 35,3 до 42,2%. Это нарушает все жизненноважные функции растений.

Экспериментально доказано, что основным возбудителем филостиктоза яблони в центральной Лесостепи Украины является Phyllosticta mali Pril. et Del.

Доказано, что пикниды с пикноспорами это главный источник ранневесенней инфекции. Они хорошо сохраняются в опавших листьях. Рассеивание пикноспор начинается в конце апреля или в начале мая при среднесуточной температуре воздуха не ниже 11,8⁰С во время небольших осадков и относительной влажности воздуха не ниже 62%.

Первичное заражение листьев в природных условиях происходит при среднесуточной температуре не ниже 13,7⁰С, при высокой относительной влажности возуха и влажной поверхности листьев. При исследовании инкубационного периода развития патогенна была установлена зависимость длительности инкубационного периода от возраста листьев, устойчивости сорта, температуры и относительной влажности воздуха. В среднем инкубационный период развития патогена длится 12 - 26 дней.

Оптимальными условиями для развития гриба Ph. mali есть температура 20 - 25⁰С и относительная влажность воздуха не менше 63%. Особенно сильно болезнь развивается во время небольших осадков и сразу же после них.

Исследованиями 102 сортов и перспективных гибридных форм яблони в условиях центральной Лесостепи Украины имунных против филостиктоза не было выявлено. Группу сортов с наибольшей устойчивостью против болезни составляют Амулет, Голден Делишес, Баш Алма, Гала маст; формы 4-5-3, 4-5-4, 4-4-56 и др. Самую большую групу составили сорта средней устойчивости. В группу с высокой восприимчивостью вошли сорта Антоновка обыкновенная, Мелба, Ровесник Гагарина, Киевское зимнее, Папировка, Джонатан и др. На сортах из группы высокоустойчивых в местах поражения пикниды появляются редко и в небольшом количестве. У восприимчивых сортов пикниды появляются интенсивно, их размер становит 80-120 х 100-150 мкм, чаще 105 ± 1,5 х 128 ± 3,4 мкм.

Исследования показали, что в пораженных листьях яблони усиливается интенсивность транспирации, уменьшается количество воды. Интенсивность дыхания листьев, пораженных филостиктозом, повышается сравнительно со здоровым как по углекислому газу, так и по кислороду. Соответственно снижению стойкости сорта яблони против филостиктоза и увеличения поражения листовой пластинки уменьшается количество хлорофила.

Установлено наиболее эффективные фунгициды (хорус 75% WG 0,25 кг/га; строби 50% в.г. 0,2 кг/га, флинт 50% в.г. 0,15 кг/га, топаз 100ЕС к.с. 0,3 л/га, скор 250 ЕС к.с. 0,2 л/га) против филостиктоза. На основе усовершенствования традиционной разработано целесообразную систему защиты многолетних насаждений яблони, которая ориентирована на применение новых эффективных препаратов и агротехнических приёмов: формирования крон по типу плоскостного веретена и суперверетена, содержания междурядий под чёрным паром, проведение летней обрезки. Показана биологическая эффективность этой системы защиты против филостиктоза яблони, её влияние на повышение урожая и его качества, обосновано экономическую целесообразность её применения.

Ключевые слова: яблоня, филостиктоз, устойчивость, фунгициды, распространение, вредность, сорта, эффективность.

Burlaka V.S. - „Phyllosticktosis of apple-trees and the improvement of the protective measures in the Central Forest-Steppe Zone of Ukraine.” - Manuscript.

Thesis for acquiring the scientific degree in the field of 06.01.11 - Phytopathology. National University of Life and Environmental Science of Ukaine, Kyiv, 2009.

This dissertation deals with the investigation of the development, spreading and harmful influence of the phyllosticktosis agent of apple-trees - Ph. mali, depending on the ecological factors in the Central Forest-Steppe Zone of Ukraine as well as the improvement of the protecting systems of perennial industrial plantings of apple-trees.

The connection between the meteorological conditions and the development of this disease has been proved. The biological and ecological properties of the Ph. mali agent have been investigated. The dynamics of the development of this disease for the varieties with different resistance have been explored. The way of hibertating of the agent has been investigated as well as spring renewal. The phyllosticktosis influence on the metabolic process has been determined.

The most efficient fungicides (horus 75% WG. 0,25 kilo/hectare, strobs 50% 0,2 kilo/hectare, flint 50% 0,15 kilo/hectare, topaz 100 EC, 0,3 l/hectare, skor 250 EC 0,2 l/ hectare) against phyllosticktosis have been determined.

The rational system of the protection of the perenniall apple-trees based on the traditional system was developed. It is directed towards the application of the new effective preparations and agrotechnical measures: the crown formation according to the horizontal trained cordon and upright cordon, summer cutting back and keeping the rows free from planting. The biological efficiency of this system of protection against phyllosticktosis of apple-trees as well as its influence on the increasing of yield and its quality has been demonstrated. The economic profit of this system has been substantiated.

The estimation of the resistance of 94 varieties and 8 hybrid apple forms has been introduced in this work.

Key words: apple-trees, phyllosticktosis, resistance, fungicides spreading, harmful influence, varieties, efficiency.

Размещено на Allbest.ru

...