Сертифікація земель сільськогосподарського призначення та встановлення зон органічного виробництва

Размещено на http://allbest.ru

Одеський державний аграрний університет

Сертифікація земель сільськогосподарського призначення та встановлення зон органічного виробництва

Цуркан Н.В.

Вступ

Постановка проблеми. Вимога споживача до харчової продукції з кожним роком в Україні змінюється. Основним чинником для відбору так званої продуктової корзини для покупця стає не ціновий критерій, а якість продукції, її відповідність установленим нормам виготовлення й екологічна чистота продукції. Одним з головних показників доброякісної харчової продукції є вирощування її в екологічно безпечній зоні, на землях сільськогосподарського призначення, де провадиться комплексний моніторинг ґрунтів.

Сільськогосподарські землі -- основний засіб виробництва сільськогосподарської продукції, а також першооснова для вирощування екологічно безпечної продукції. Сертифікація цих земель -- реалізація прав споживачів на якісну продукцію.

Основною технологією вирощування сільськогосподарської продукції є інтенсивне сільське господарство, яке передбачає внесення мінеральних добрив, застосування хімічних засобів захисту і генетично модифікованого насіння. Застосування інтенсивних технологій веде до погіршення стану повітряного і водного середовища. Внаслідок накопичення в ґрунті отрутохімікатів, мінеральних солей, деградує і втрачає свою родючість ґрунт. Крім цього всі накопичення потім переходять в овочі і фрукти, які ми споживаємо, а потім в клітини нашого тіла.

Нині забруднення ґрунтів і довкілля призвело до зростання попиту на рослинну продукцію, вирощену без використання пестицидів, мінеральних добрив та інших хімічних речовин, з метою зменшення ризиків на захворювання.

Такий попит буде зростати. Зразком можуть стати США, ринок їх органічних товарів оцінюється в межах мільярдів доларів та передбачається його подальше зростання у два рази за наступні декілька років [2].

Актуалізує поширення сертифікації земель і спрямованість України на набуття членства у Європейському Союзі. Для цього потрібно привести у відповідність зі стандартами ЄС показники родючості ґрунтів і ступінь їх захисту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання сертифікації земель сільськогосподарського призначення для виробництва органічної продукції вивчали вітчизняні науковці і практики: В.В. Бальковський, М.М. Городній, Д.О. Мельничук, С.А. Подолинський, В.В. Сінтинський, І.А. Шувар та інші.

Своїми працями вагомий внесок у розвиток сертифікації зробили такі вчені, як Д.І. Сапожник, К.Г. Кошман, Л.В. Тихоненко, Л.Ф. Кожушко, М.П. Скрипчук, Н.В. Язвинська, Т.Г. Ковальчук та ін. [4; 6; 7].

Проведені дослідженя у різних регіонах України щодо можливості надання окремим господарствам статусу спеціальних сировинних зон. Так, М.Й. Шевчук, І.М. Мерленко, О.В. Повх проводили аналіз у Волинській, В. П. Гордієнко [2] -- у Сумській, В.І. Долженчук [3] -- у Рівненській,

А.В. Вдовиченко [1] -- у Київській областях.

Мета статті. Проаналізувати досвід сертифікації земель сільськогосподарського призначення вітчизняний та закордоном, а також можливість розвитку органічного сільського господарства згідно з вимогами світових стандартів.

Виклад основного матеріалу дослідження

На сьогодні сертифікація сільськогосподарських земель -- це обов'язкова вимога всіх розвинених європейських держав.

Така процедура здійснюється з метою отримання незалежної від зацікавлених сторін об'єктивної інформації щодо якості земельних ділянок, сприяння їх ефективному використанню, збереженню родючості ґрунтів та встановленню їх придатності для виробництва сільськогосподарської конкурентоспроможної продукції.

Сертифікація -- оцінка об'єкта дослідження на предмет відповідності його функціональному призначенню. Тоді як будь-який об'єкт сертифікації, маючи невідповідності стандартам може бути ліквідований або представлений на подальше доопрацювання, то із земельними ділянками цього зробити неможливо. Їх використання потрібно адаптувати до конкретної виробничої ситуації.

На сьогодні система сертифікації впроваджена наказом Міністерства аграрної політики України "Про добровільну сертифікацію земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення" від 9 квітня 2008 року № 235.

Закордонна система земельного ринку починається з того, що всі земельні ділянки повинні бути зареєстровані і сертифіковані. Кожна земельна ділянка має особисту справу, в якій міститься її характеристика, адреса, прізвище власника, зафіксована діяльність. Інакше кажучи, власник ділянки не може її застосовувати як йому заманеться, а тільки відповідно до дозволу, що видається під час купівлі.

Під органічне сільське господарство в світі використовуються великі площі земель:в

Європі -- 5,1 млн га, Північній Америці -- 1,5 млн га, Латинській Америці -- 4,7 млн га, в Австралії -- 10,6 млн га. Тільки в країнах ЄС кількість органічних господарств за останні 15 років зросла більше ніж в 20 разів. Цьому сприяла прийнята в 1993 р загальна політика підтримки фермерів в перші роки після переходу від звичайного до органічного агровиробництва. Середній показник кількості органічних господарств досяг в країнах ЄС 4%, в Австрії 11,3% (285500га), Італії 7,9%, Данії 6,5%.

В Україні площа земель під органічним виробництвом всього 0,4%. При цьому приблизно 40% території України займають потенційно родючі ґрунти, які не забрудненні і на яких можливе вирощування екологічно чистої продукції на рівні світових стандартів. Високий вміст гумусу (3-5%) і суглинковий механічний склад чорноземів забезпечують високу врожайність, особливо зернових та олійних культур. Виробничий потенціал сільського господарства України, який використовується лише на 30%, дозволяє виробляти у 10 разів більше продукції, ніж було витрачено [9].

В Європейських країнах виробництво органічної продукції регламентується стандартами ЄЕС № 2092/91, які діють з 1991 року і доповненими новими в 2008 році. На їх основі розроблені українські стандарти органічного сільськогосподарського виробництва та маркування продукції і продуктів харчування Міжнародною громадською асоціацією учасників органічного виробництва «БІОЛанУкраїна». Також створено український сертифікаційній орган, що здійснює інспекцію та сертифікацію органічного виробництва ТОВ «Органік стандарт». На сьогодні у всіх регіонах України проводиться органічна сертифікація в партнерстві з Інститутом агроекологічного маркетингу (ІМО, Швейцарія) і вже близько 300 000 га сільськогосподарських площ зайняті органічним виробництвом. Велика частина сертифікованих органічних продуктів, вирощених на території України, йде на експорт. Крім цього 3 вересня 2013 року в Україні прийнято закон «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини», що позитивно позначиться на розвитку цього напрямку. органічний сільськогосподарський грунт

Однією з конкурентних переваг України на міжнародному ринку є найвища у світі забезпеченість родючими чорноземами (30% всього світового запасу) [8].

Запровадити обов'язкову сертифікацію земель сільськогосподарського призначення неможливо, бо це є втручанням з боку держави у приватну власність і порушує конституційні права власників земельних ділянок. Та для гарантії якості і безпеки продукції, така сертифікація необхідна.

Кожен фермер повинен розуміти для себе позитивні сторони сертифікації та перехід на органічне землеробство, так як це дасть можливість йому отримувати вищі прибутки за рахунок зростання ціни екологічно чистої продукції

та економії на придбанні мінеральних добрив та пестицидів.

Крім цього, ґрунтовий сертифікат виконуватиме такі функції:

— засвідчуватиме якість сільгосппродукції з подальшим її маркуванням як екологічно чистої, при цьому гарантуватиметься, що ця продукція відповідає критеріям органічної чистоти;

— сприятиме підвищенню конкурентоспроможності;

— дозволятиме споживачеві здійснити компетентний вибір продукції;

— надаватиме додаткову можливість участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві й у міжнародній торгівлі.

Отримання сертифікату як гарантії якості потребують землі зі статусом спеціальних сировинних зон, що використовуються для виготовлення продуктів дитячого й дієтичного харчування та в перспективі -- «органічні виробництва» сільгосппродукції. Спеціальні сировинні зони мають відповідати вимогам:

1) розташування на угіддях земель сільськогосподарського призначення;

2) відокремлення полів з органічною та звичайною системою землекористування буферними зонами;

3) обґрунтована віддаленість від промислових підприємств та інших об'єктів, які можуть забруднювати навколишнє природне середовище, магістральних і регіональних автомобільних доріг, залізниць;

4) високий рівень родючості ґрунтів (вміст гумусу, %, запас гумусу, т/га, глибина гумусового горизонту, см).

Використання сертифікату земельної ділянки дозволить подивитися на землі (ґрунти) сільськогосподарського призначення як на самостійний об'єкт цивільних правовідносин у системі товарообігу. У цьому випадку якість ґрунтів відіграє важливу роль для визначення їх економічної вартості як природного ресурсу і грошової оцінки земельних ділянок. Для здійснення експертної грошової оцінки обов'язково мають бути в наявності матеріали про фізичні характеристики конкретної земельної ділянки, якість її ґрунту, характер і стан земельних поліпшень, її використання згідно з Постановою Кабінету Міністрів «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок», що і є змістом ґрунтового сертифікату. Таким чином, земельний сертифікат установлюватиме належність земельної ділянки до певної категорії якості, що служить підставою для оцінки вартості земель сільськогосподарського призначення.

Висновки і пропозиції

В Україні є унікальні можливості для виробництва органічної продукції, від родючих ґрунтів до сприятливих природно-кліматичних умов. Земля на якій вирощується органічна продукція та технологія виробництва продукції мають бути задокументовані, а саме повинна бути проведена сертифікація таких ґрунтів.

Органічне землеробство в Україні є перспективною сферою діяльності вітчизняних сільськогосподарських виробників.

Розвиток органічного сільського господарства дасть змогу покращити економічний, соціальний та екологічний стану в Україні, крім цього сприятиме комплексному розвитку сільської місцевості та поліпшенню здоров'я населення країни.

Для подальшого розвитку органічного виробництва в Україні слід збільшити площі для органічної продукції за рахунок використання не забруднених агрохімікатами угідь, створити умови для належного стимулювання сільськогосподарських виробників, максимально узгодити сертифікацію з вимогами світових стандартів, підвищувати рівень інформованості та екологічної свідомості населення щодо органічної продукції, залучати державні органи, екологічні асоціації й організації споживачів у процес формування ринку органічної продукції в Україні.

Система сертифікації земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення є важливим і необхідним для цільового використання земель, для здійснення державного контролю за зміною показників родючості та забруднення ґрунтів токсичними речовинами та радіонуклідами, для їх раціонального використання.

Список літератури

1. Вдовиченко А. В. Агроекологічне обґрунтування створення та експлуатації спеціальних сировинних зон : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 03.00.16 «Екологія» / А. В. Вдовиченко. - К., 2008. - 20 с.

2. Гордієнко В. П. Еколого-економічна ефективність використання земель сільськогосподарського призначення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.06 «Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища» / В. П. Гордієнко. - Суми, 2010. - 20 с.

3. Долженчук В. І. Агроекологічний стан ґрунтового покриву Рівненської області : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 03.00.16 «Екологія» / В. І. Долженчук. - Житомир, 2011. - 20 с.

4. Клименко М.О., Скрипчук П.М. Екологічна сертифікація як інструмент виробництва та споживання екологічно чистої продукції // Економіка України. - 2006. - № 3 - С. 55-63.

5. Ковальчук Т.Г. Законодавче забезпечення якості та безпеки продуктів харчування / / Вісн. Київ. ун-ту: Юрид. науки. - 1998. - № 36 - С. 30-36.

6. Кошман К. Становлення та розвиток стандартизації в Україні // Підпр-во, госп-во і право. - 2002. - № 11. - С. 33-34.

7. Скрипчук П. Екологічна сертифікація як інструмент виробництва та споживання екологічно чистої продукції // Економіка України. - К.: Преса України. - № 3(532). - 2006.

8. Федерація органічного руху України (2015) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. organic. com.ua/.

9. International Federation of Organic Agri culture Movements [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ifoam.org.

Анотація

Сертифікація земель сільськогосподарського призначення та встановлення зон органічного виробництва. Цуркан Н.В. Одеський державний аграрний університет

Проаналізовано досвід сертифікації земель сільськогосподарського призначення вітчизняний та закордоном. Виявлено, що в Україні є унікальні можливості для виробництва органічної продукції, від родючих ґрунтів до сприятливих природно-кліматичних умов. Для цього, земля на якій вирощується органічна продукція та технологія виробництва продукції мають бути задокументовані, а саме повинна бути проведена сертифікація таких ґрунтів. Розвиток органічного сільського господарства дасть змогу покращити економічний, соціальний та екологічний стану в Україні, крім цього сприятиме комплексному розвитку сільської місцевості та поліпшенню здоров'я населення країни.

Ключові слова: сільськогосподарські землі, сертифікація земель, екологобезпечна продукція, органічне сільське господарство.

Размещено на Allbest.ru