Ріст і розвиток саджанців імунних до парші сортів яблуні в розсаднику на різних клонових підщепах

Розгляд проблеми активного впровадження у виробництво нових, імунних до парші сортів яблуні, особливо у Західному регіоні України, з метою зменшення фунгіцидного навантаження на навколишнє середовище та отримання відносно екологічно чистої продукції.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.09.2018
Размер файла 19,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ріст і розвиток саджанців імунних до парші сортів яблуні в розсаднику на різних клонових підщепах

Б. Гулько, к. с.-г. н.,

Н. Вуйцик, аспірант

Львівський національний аграрний університет

Гулько Б., Вуйцик Н. Ріст і розвиток саджанців імунних до парші сортів яблуні в розсаднику на різних клонових підщепах

Показано результати вивчення росту і розвитку імунних до парші сортів яблуні в розсаднику на різних клонових підщепах. Встановлено, що більшу продуктивність стандартних саджанців сортів Топаз та Райка забезпечує підщепа 62-223, а для сорту ГолдРаш - 62-396.

Ключові слова: клонові підщепи, сорти, розсадник, якість, продуктивність.

Hulko B., Vuitsyk N. Growh and developement apple trees in nursery depending of rootstock type and variety

Thе article presents a results of study on influence of apple clonal rootstock's on growth of nursery tree's of scab resistant varieties. Results analysis shows that better productivity of apple trees in nursery for Topaz and Rajka varieties provides apple clonal rootstock 62-223, and for GoldRush - 62-396.

Key words: clonal rootstock, varieties, nursery, quality, productivity.

Гулько Б., Вуйцик Н. Рост и развитие саженцев иммунных к парше сортов яблони в питомнике на разных клоновых подвоях

Приведены результаты изучения роста и развития иммунных к парше сортов яблони Топаз, Райка и ГолдРаш в питомнике на клоновых подвоях 62-396, 62-223, 54-118, М.26 и ММ.106. Установлено, что большую продуктивность стандартных саженцев обеспечивает для сортов Топаз и Райка подвой 62-223, а для сорта ГолдРаш - 62-396.

Ключевые слова: клоновый подвой, сорт, питомник, качество, продуктивность.

Постановка проблеми. Культура низькорослого садівництва на клонових підщепах охопила всі континенти і має сталу тенденцію до збільшення питомої ваги таких садів. У багатьох країнах селекційними методами створюють нові форми підщеп, вивчають їх біологічні, морфологічні та господарські властивості [1].

Переваги використання вегетативних підщеп є беззаперечними. Клонові підщепи дають змогу створювати густіші насадження і раціонально викорис-товувати землю, скорочувати її непродуктивний період під садами [1; 2]. парша яблуня сорт

У науковому садівництві утвердилася думка, що створювати сади на клонових підщепах можна лише на зрошуваних землях. Виробництво давно вже спростувало її і нині створено багато інтенсивних садів на клонових підщепах у богарних умовах, які дають ранні і високі врожаї [3].

З метою зменшення фунгіцидного навантаження на навколишнє середовище та отримання відносно екологічно чистої продукції слід активно впроваджувати у виробництво нові, імунні до парші сорти яблуні, особливо у Західному регіоні України, де парша є основною хворобою цієї культури. За останні 10-15 років селекціонерам вдалося створити низку нових, імунних до парші сортів яблуні з поліпшеними товарними і смаковими характеристиками [5], тому з метою швидшого впровадження у виробництво слід провести вивчення їх росту на різних підщепах у плодовому розсаднику як першому етапі оцінки придатності для умов Західного регіону України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Садівництво України на сучасному етапі потребує корінної реконструкції. Актуальним є запровадження нових технологій, сортів і підщеп, які б забезпечили швидку окупність капіталовкладеньй отримання високоякісної конкурентоспроможної продукції. Сучасне світове садівництво базується лише на таких засадах. Розвиток міжнародних контактів, більший доступ до інформації дає змогу визначити тенденції в галузі в нашій країні на перспективу [3].

Постановка завдання. Оскільки як сорти, так і підщепи по-різному проявляють свої якості в різних агрокліматичних зонах, метою наших досліджень було виявлення кращих сортопідщепних комбінацій для нових сортів яблуні в зоні Західного Лісостепу. Об'єктами наших досліджень були поширені та перспективні клонові підщепи М.26, 62-396, 62-223, 54-118 та ММ 106, які окулірували імунними до парші сортами яблуні Топаз, Райка та ГолдРаш.

У перше поле розсадника ННДЦ Львівського НАУ висадили по 100 добре вкорінених першосортних відсадків кожної форми підщеп. Розсадник розташований в середній частині легкого схилу, на темно-сірому, опідзоленому, легкосуглинковому ґрунті на лесоподібному суглинку, середньозабезпеченому елементами мінерального живлення, рН=6,2, вміст гумусу в орному шарі - 2,18 %. Розсадник вирощували без зрошення. Схема розміщення рослин у розсаднику однорядна з відстанню між рядами 90 см, між рослинами в ряду - 20 см, що складає 55,5 тис. шт./га. Окулірування проводили 3-10 серпня 2012 р. в ранкові години власноручно. Вивчали п'ять форм клонових підщеп із трьома сортами яблуні - всього 15 варіантів (див. табл.). За контроль слугувала районована підщепа М.26. Дослід закладено в триразовій повторності, по десять рослин у повторенні - 30 у варіанті. Саджанці вирощували способом окулірування вприклад.

На підставі проведених протягом 2012-2013 рр. досліджень можна дійти таких висновків. Приживання заокуліруваних вічок сорту Топаз коливалося в межах 68,5 (ММ.106) - 81,2 (62-233). Спостерігали вічка як такі, що не прижилися (коричневого забарвлення), так і вічка, в яких щиток прижився, а брунька висохла і не проросла. Висота саджанців на третю декаду жовтня у сорту Топаз коливалася у межах 133,7 см (62-396)-145,2 см (ММ.106). Варто відзначити вирівняність отриманих саджанців за зовнішнім виглядом: висотою і діаметром - на загал вони виглядали не дуже високими, проте досить товстими (12,8-15,6 мм) і частково розгалуженими (20,3-42,1 %). Бічні гілки в кількості 3-5 шт. на саджанець скоріше виглядали як плодові прутики або списики і мали довжину 5-10 см, середні показники коливалися в межах 9,6-16,7 см. Продуктивність стандартних саджанців у перерахунку на 1 га перевищувала за всіма підщепами 31 тис. шт./га і в середньому становила від 31,2 тис. шт./га у ММ.106 до 37,0 тис. шт./га у 62-233. Приживання заокуліруваних вічок сорту Райка коливалося в межах 60,0 (ММ.106)-77,8 (62-233) і теж не відрізнялося високими показниками, як і в сорту Топаз. Висота саджанців на третю декаду жовтня у цього сорту коливалася в межах 132,2 см (62-396) - 148,4 см (ММ.106). За загальним виглядом вони, як і саджанці сорту Топаз, також були невисокими, проте досить товстими (13,7-15,6 мм),але менш розгалуженими (21,5-38,0 %). Бічні гілки в незначній кількості досить короткі, мали середню довжину 104-13,4 см. Продуктивність стандартних саджанців у перерахунку на 1 га коливалася за підщепами в межах від 27,3 тис. шт./га у ММ.106 до 35,4 тис.шт./га. Найбільшу продуктивність забезпечували підщепи 62-223 та 62-396 (35,4-34,1 тис. шт./га).

Таблиця. Вплив клонових підщеп яблуні на ріст і розвиток саджанців досліджуваних сортів, 2012-2013 рр.

Підщепа

Приживання вічок, %

Висота саджанців, см

Діаметр штамбика, мм

Частка кронованих, %

Середня довжина

гілок, см

Вихід стандартних саджанців, тис. шт./га

Топаз

М.26 (к)

70,0

136,8

13,1

27,2

12,4

31,9

62-223

81,2

140,2

15,0

42,1

15,2

37,0

62-396

72,8

133,7

12,8

20,3

9,6

33,1

54-118

73,1

139,4

14,9

45,8

16,7

33,3

ММ.106

68,5

145,2

15,6

40,8

15,5

31,2

Райка

М.26 (к)

62,4

135,8

14,0

28,7

12,4

28,4

62-223

77,8

145,6

14,9

34,7

13,1

35,4

62-396

75,0

132,2

13,7

21,5

10,4

34,1

54-118

67,4

142,5

15,1

38,0

13,2

30,7

ММ.106

60,0

148,4

15,6

35,1

13,4

27,3

ГолдРаш

М.26 (к)

81,3

161,7

14,4

57,6

24,1

37,0

62-223

84,7

159,6

14,2

63,5

26,7

38,5

62-396

86,6

152,8

14,0

54,4

22,5

39,4

54-118

80,3

174,4

15,3

66,3

24,1

36,5

ММ.106

82,8

168,4

14,8

69,1

27,8

37,7

Приживання заокуліруваних вічок сорту ГолдРаш перевищувало показники попередніх двох сортів і коливалося в межах 80,3 (54-118) - 86,6 % (62-233). Висота саджанців на третю декаду жовтня у цього сорту була у межах 152,8 см (62-396) - 174,4 см (54-118). За загальним виглядом вони досить високі, а за діаметром поступалися сортам Топаз і Райка (14,0-15,3 мм). Частка розгалужених саджанців становила 54,4-69,1 %. Бічні гілки в кількості 3-6 шт. були тонкими і досить довгими. Середня їх довжина становила 22,5-27,8 см. Продуктивність стандартних саджанців у перерахунку на 1 га коливалася за підщепами в межах від 36,5 тис. шт./га у 54-118 до 39,4 тис шт./га у 62-396. Найбільшу продуктивність забезпечували підщепи 62-223 та 62-396 (39,4-38,5 тис. шт./га).

Висновки. Порівняльний аналіз росту саджанців яблуні трьох сортів показав, що у сортів Топаз і Райка приживання вічок після окулірування є досить низьким. У сорту ГолдРаш приживання вічок було кращим і перевищувало 80 % на всіх підщепах. За показниками висоти та діаметра саджанці сортів Топаз і Райка майже не відрізняються - вони невисокі і досить товсті, проте за галуженням сорт Райка незначно поступався перед Топазом. У сорту ГолдРаш саджанці були досить високими, за діаметром теж поступалися іншим двом сортам. Частка розгалужених саджанців сорту ГолдРаш була вища, а довжина бічних гілок майже удвічі більша. Аналіз продуктивності показав, що цей показник коливався в досліджуваних сортів залежно від типу підщепи.Кращі результати для сортів Топаз і Райка на рівні 37,0 та 35,4 тис. шт./га забезпечувала підщепа 62-223, а для сорту ГолдРаш - 62-396 (39,4 тис. шт./га).

Бібліографічний список

Омельченко І.К. Культура яблуні в Україні /І. К. Омельченко. - К. : Урожай, 1993. - 264 с.

Плодоводство / [В.А. Потапов, В.В. Фаустов, Ф.Н. Пильщиков и др.] ;под ред. В. А. Потапова. - М.: Колос, 2000. - 432 с.

Кондратенко П.В. Адаптивний стан сучасного садівництва в Україні та шляхи виходу з економічної кризи /П.В. Кондратенко// Садівництво. - К. : Аграрна наука, 1997. - № 45. - С. 3-8.

Кондратенко П. В. Методика дослідження з плодовими культурами /П. В. Кондратенко, М.О. Бублик. - К. : Аграрна наука, 1996. - 94 с.

Кондратенко Т.Є. Імунні сорти - це високі врожаї та екологічно чиста продукція /Т. Є. Кондратенко // Сад, виноград і вино України. - 1999. - № 2. - С. 16-17.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.