Архітектоніка кореневої системи яблуні на клонових підщепах у саду

Характер розвитку кореневих систем дванадцятирічних дерев яблуні на різних за силою росту клонових підщепах. Розміщення кореневої системи яблуні, її розгалуженість і глибина проникнення. Відмінності між підщепами щодо розміщення кореневої системи.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.09.2018
Размер файла 20,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний аграрний університет

Архітектоніка кореневої системи яблуні на клонових підщепах у саду

Б. Гулько, к. с. - г. н., В. Гулько, к. с. - г. н.

Аннотации

У статті подані результати досліджень характеру розвитку кореневих систем дванадцятирічних дерев яблуні на різних за силою росту клонових підщепах. Встановлено відмінності між підщепами щодо розміщення кореневої системи за горизонтами.

Ключові слова: яблуня, сорт, підщепа, коренева система.

The article presents a results of researches on 12-year apple trees on different clonal rootstocks root growth habits. Data analysys confirm that different by vigour apple clonal rootstocks forms roots in different soil depth.

Key words: apple, variety, rootstock, root system.

Показаны результаты исследований характера развития корневых систем двенадцатилетних деревьев яблони на разных по силе роста клоновых подвоях. Установлены отличия между подвоями относительно размещения корневой системы по горизонтам.

Ключевые слова: яблони, сорта, подвои, корневая система.

Основний зміст дослідження

Постановка проблеми. Основною умовою доброго росту, розвитку і врожайності дерев яблуні є міцна коренева система. Глибина її залягання в ґрунті, наявність достатньої кількості скелетних та обростаючих коренів зумовлюють нормальний розвиток надземної частини і забезпечують належну якість щеплених дерев.

Особливості розміщення кореневої системи яблуні, її розгалуженість і глибина проникнення залежать від ґрунтово-гідрологічних чинників, а в однакових умовах визначаються головним чином природними властивостями підщеп. Вивчення параметрів росту і розвитку кореневої системи дає змогу раціональніше розміщувати рослини в саду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні плодові рослини складаються з двох-трьох частин: надземної, відкритої сонцю і повітрю, й підземної (кореневої), схованої під ґрунтом. Ріст, розвиток та інші параметри надземної системи вивчені краще [2; 5-8]. Але, щоб зрозуміти взаємопов'язані і взаємозалежні процеси, які лежать в основі життєдіяльності рослин, а головно процеси, що впливають на формування високих врожаїв якісних плодів, необхідно добре вивчити і кореневу частину рослин [1; 3; 4].

Особливості розміщення кореневої системи необхідно знати і для точного визначення глибини обробітку ґрунту в саду, глибини ґрунтового шару, який необхідно зволожити під час поливу, захисної зони у разі механічного обробітку ґрунту, а також розмірів площ для внесення добрив і гербіцидів, що допоможе плодівнику розробити відповідну агротехніку до кожного типу підщепи, загалом керувати життєдіяльністю рослин й отримувати максимальний врожай. Вивчення параметрів росту і розвитку кореневої системи дає також змогу раціональніше розміщувати рослини в саду.

Коренева система плодових рослин, взаємодіючи з надземною частиною, відіграє важливу роль в рості, розвитку і плодоношенні.

Для правильного догляду за деревами в саду потрібно добре знати середовище знаходження кореневої системи. Особливо бажані компактні, але сильно розвинуті корені, оскільки вони раціонально використовують відведену їм площу живлення з підвищеним агрофоном.

Постановка завдання. Мета нашого дослідження - вивчити характер розвитку кореневих систем яблуні на різних за силою росту клонових підщепах.

Виклад основного матеріалу. Архітектоніку кореневої системи дерев яблуні на клонових підщепах вивчали в плодовому саду 1999 р. садіння в умовах Західного Лісостепу України. Ґрунт - темно-сірий опідзолений, середньої природної родючості, рН - 6,0, кількість легкогідролізованого азоту і рухомих форм фосфору і калію - середні.

Для оцінки розвитку кореневої системи клонових підщеп яблуні в саду ми задіяли сорт Флоріна на клонових підщепах 62-396, Дон 70-456, Р.22, М.26, 54-118, ММ.106 і 57-490. Характер і розміщення кореневої системи вивчали методом "секторної" розкопки за П.Г. Шиттом.

Як зазначає І.А. Дегтяр, основна маса коренів яблуні на М.4 і лісовій яблуні розташувалися на глибині 21-40 і 40-60 см. У дерев, щеплених на лісовій яблуні, на глибині 61-80 см коренів майже удвічі більше, ніж у дерев на М.4, а на глибині 81-100 см коренів була незначна кількість.

Науковець М.І. Шестопаль писав, що основна маса коренів яблуні як за вагою, так і за довжиною була в горизонті до 60 см, а 52-56 % повітряносухих коренів - в горизонті 0-20 см, причому 90,4 % із них були в радіусі 0-50 см.

За повідомленнями Муханіна, за результатами проведених розкопок було встановлено, що у дерев яблуні сорту Орлик на досліджуваних клонових підщепах основна маса коріння (71-86 %) була на глибині до 30 см. Це свідчить про те, що кількість, якість і глибина залягання коренів дерев цього сорту мали пряму залежність від сили росту підщепи.

яблуня коренева система клонова підщепа

Дослідник А.Ф. Попов вивчав кореневу систему парадизки червонолистої і щеплених на ній сортів, яка значно поступалася за вагою кореневої системи тих самих сортів, але щеплених на сильнорослих підщепах. Відсоток тонких коренів у карликових рослин значно більший, ніж у сильнорослих (сильнорослі дерева на сіянцях Антонівки звичайної мали тонких коренів за масою 10,2 %, а карликові - 20,8 %).

Оскільки основним напрямом інтенсифікації культури є впровадження нових типів насаджень зі щільним розміщенням дерев на слаборослих підщепах, актуальним залишається вивчення особливостей розміщення кореневої системи. Тому в дослідному саду кафедри плодоовочівництва та технології зберігання і переробки продукції рослинництва ЛНАУ було проведено порівняльне вивчення особливостей будови та розміщення кореневої системи дерев яблуні на різних за силою росту клонових підщепах.

Розкопували чверть кореневої системи яблуні, ґрунт знімали шарами товщиною 20 см в межах сектора кола в радіусі 1 м від штамба дерева. Відібрані з кожного шару корінці ретельно відокремлювали від землі і складали в окремі паперові пакети. У лабораторії вимірювали довжину коренів і зважували у повітряно-сухому стані всі корінці з одного горизонту (див. табл.).

Одним зі суттєвих недоліків слаборослих клонових підщеп є особлива будова їх кореневої системи. У цих підщеп переважають мичкуваті корені, які залягають в поверхневих грунтових горизонтах.

Крім того, деякі з них дуже крихкі і тому дерева, особливо на карликових підщепах, під вагою врожаю часто відхиляються від вертикальної осі. Такі сади потребують постійних опор. Вивчаючи кореневі системи різних форм підщеп, ми встановили, що розміщення їх у ґрунтових горизонтах розмаїте.

Таблиця. Розподіл коренів 14-річних дерев яблуні сорту Флоріна по горизонтах у радіусі 0-100 см від штамбу, (маса і довжина коренів у %)

Підщепа

Глибина горизонту, см

0-20

20-40

40-60

60-80

80-100

довжина

маса

довжина

маса

довжина

маса

довжина

маса

довжина

маса

62-396

65,6

55,2

20,7

38,0

6,8

3,9

4,5

2,1

2,4

0,8

Р.22

53,6

40,2

12,1

27,2

24,7

26,1

6,1

4,5

3,5

1,8

Дон 70-456

38,8

19,0

31,6

53,0

10,3

19,1

10,8

6,7

8,5

2,2

М.26

50,6

71,8

32,6

25,1

8,6

1,6

4,3

0,9

3,9

0,6

54-118

39,7

70,8

32,5

23,6

9,7

2,4

10,7

1,7

7,4

1,5

ММ.106

13,3

12,8

26,7

36,2

43,3

46,1

12,4

2,4

4,3

2,5

57-490

40,1

38,2

25,6

17,0

16,7

33,9

14,5

9,8

3,1

1,1

У таблиці наведені результати розкопок і вивчення кореневої системи в дослідному саду.

Отримані результати свідчать, що серед карликових підщеп рівномірніше розміщення кореневої системи в ґрунтових горизонтах мали форми Дон 70-456 та Р.22. Найбільш поверхнева коренева система - 65,6 % за довжиною і 55,2 % за масою - у підщепи 62-396.

Із напівкарликових підщеп рівномірніше розміщення коренів у ґрунті має ММ.106. Основна маса коренів як за довжиною (70 %), так і за вагою (82,3 %) у неї сконцентрована на глибині 20-60 см. У підщепи 57-490 більше поверхнева коренева система порівняно з попередньою формою, але також 42,3 % за довжиною і 50,9 % за вагою коренів залягає глибше (20-60 см).

Висновки

На підставі проведених досліджень можемо дійти висновку, що різні за силою росту підщепи, які перебувають в однакових умовах росту, щеплені одним і тим самим сортом утворюють різну за довжиною і глибиною залягання кореневу систему. Основна маса коренів у всіх підщеп, крім ММ.106, як за вагою, так і за довжиною розташована в горизонті до 60 см.

На глибині 80-100 см була незначна кількість коренів (2,4-8,5 % за довжиною і 0,6-2,5 % за вагою) практично в усіх підщеп.

Вивчення характеру розвитку кореневих систем плодоносних дерев на клонових підщепах дає змогу визначити межі освоєння ґрунту тією чи іншою підщепою, глибину проникнення й архітектоніку кореневої системи, що необхідно враховувати в проектувані інтенсивних насаджень і використанні механізованого обробітку ґрунту в них.

Бібліографічний список

1. Будаговский В.И. Корневая система карликовых и полукарликовых подвоев яблони / В.И. Будаговский // Труды плодоовощного института. - М.: Сельхозгиз, 1953. - Т.7. - С.3-42.

2. Гулько І.П. Клонові підщепи яблуні: монографія / І.П. Гулько. - К.: Урожай, 1992. - 154 с.

3. Дегтярь И.А. Влияние удобрений на рост корневой системы яблони / И.А. Дегтярь // Труды Молдавского науч. - исслед. ин-та садоводства, виноградарства и виноделия. - 1969. - Т.16. - С.73-78.

4. Литвин Н.І. Особливості розвитку кореневих систем саджанців яблуні в залежності від способу вирощування / Н.І. Литвин // Інтенсивні технології у садівництві Наддністрянщини та Передкарпаття України. - Чернівці, 1995. - С.67-68.

5. Омельченко І.К. Культура яблуні в Україні / І.К. Омельченко. - К.: Урожай, 2006. - 302 с.

6. Попов Б.А. Сады на карликовых подвоях / Б.А. Попов. - М.: Россельхозиздат, 1976. - 205 с.

7. Татаринов А.Н. Садоводство на слаборослых подвоях / А.Н. Татаринов, Г.Д. Павлов. - К.: Урожай, 1976. - 176с.

8. Трусевич Г.В. Интенсивное садоводство / Г.В. Трусевич. - М.: Россельхозиздат, 1978. - 204 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.