Показники м’ясної продуктивності бугаїв-плідників заводських родин волинської м’ясної породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Показники м'ясної продуктивності бугаїв-плідників заводських родин волинської м'ясної породи

Проведена характеристика селекційних ознак м'ясної продуктивності (жива маса у вікові періоди, середньодобові та відносні прирости), а також наведена оцінка за власною продуктивністю у 15 місячному віці бугайців волинської м'ясної породи. Дослідження ґрунтувались на приналежності однієї з групи до заводських родин.

„Золотим фондом” або „лідерами породи” у скотарстві на сьогодні називають бугаїв з високою племінною цінністю які широко використовуються не тільки на теренах власної держави, а й на маточному поголів'ї багатьох країн світу. Це стало можливим завдяки розробленню та впровадженню в практику методу штучного осіменіння, де доля бугаїв у молочному скотарстві досягла більше 90% та організації сучасної оцінки бугаїв [1, 3, 5].

У м'ясному скотарстві ситуація дещо інша: незначне впровадження методу штучного осіменіння, що пов'язано з технологічним процесом і двоетапна оцінка бугаїв основною селекційною ознакою яких є жива маса (власна - оцінка за власною продуктивністю у віці 210 днів, 12 та 15 міс. та потомків - оцінка за якістю нащадків) з врахуванням конституції та типу будови тіла [2, 4, 6].

Метою досліджень було вивчення характеристики показників м'ясної продуктивності бугаїв-плідників які належать до заводських родин волинської м'ясної породи та їх оцінка за власною продуктивністю.

Матеріал і методика досліджень. Дослідження проведені у племінному заводі ТОВ «Зоря» Ковельського району Волинської області, який вважається базовим господарством з розведення волинської м'ясної породи. За даними матеріалів первинного зоотехнічного обліку сформовані дві групи по 13 голів.

До І групи віднесені бугаї за принципом пар-аналогів, у ІІ групі бугаї які належать до заводських родин і ліній (рис. 1).

Проведена характеристика за даними живої маси бугайців у віці: новонародженні, 210 днів, 12, 15, 18 міс. та дорослих тварин у 3 роки. Також розраховані показники середньодобових та абсолютних приростів у наступних періодах: новонародженні - 8, 0 - 12, 0 - 15, 0 - 18, 8 - 12, 8 - 15, 8 - 18, а також наведена селекційна оцінка бугайців за власною продуктивністю.

Результати досліджень. Основною ознакою яка характеризує ріст тварин є жива маса у різні вікові періоди. Жива маса бугайців волинської м'ясної породи представлені у табл. 1.

Найбільшу живу масу бугаїців у різні вікові періоди (за винятком підсисного періоду (210 днів) мали тварини ІІ групи, з відповідними показниками: 12 міс. - 362,6 кг, 15 міс. - 455,0, 18 міс. - 542,4 кг, та у 3 роки - 853,7 кг. Бугаї І групи мали перевагу у віці 210 днів з показником 7,6 кг, та при народженні, яка була несуттєвою. Мінливість показників живої маси бугаїв в обох групах становила менше 10%, з найбільшим у ІІ групи за період: новонародженні - 7,94%, 210 днів - 8,81, 15 міс. - 3,21, 18 міс. - 2,87. У 3 роки мінливість живої маси бугаїв була несуттєвою і коливалась від 3,08 (І група) до 3,83 % (ІІ група).

племінний селекційний м'ясний

Висока жива маса бугаїв заводських родин пов'язана з спадковістю видатних тварин які зустрічаються з обох сторін родоводу. Серед яких слід відмітити сина родоначальниці родини Галки 1537 плідника Гордого 1040 (3 роки - 845 кг) який інбредний на чистопородного бугая лімузинської породи Чемпіона 8717401 у ступені ІІІ-ІV; та бугая Цапа 2321-9003 (3 роки - 849 кг) родини Корони 2382 інбридинг на видатного плідника Малого 1850 (ІV-ІІІ).

Вивчаючи кореляційний зв'язок живої маси бугаїв заводських родин у різні вікові періоди, слід відмітити його значення у період від 8 до 18 міс. - 0,676±0,222, tr=3,04. У наступні періоди встановлений також позитивний зв'язок: від народження до 8 міс. - 0,438±0,271, tr=1,61, Р>0,99; 0 - 12 міс. - 0,440±0,270, tr=1,81, Р>0,90; 0 - 18 міс. - 0,453±0,269, tr=1,34; 8 - 12 міс. - 0,432±0,272, tr=1,59; 8 - 15 міс. - 0,313±0,286, tr=1,09.

Для повної характеристики росту бугайців ми провели аналіз середньодобових приростів у різні вікові періоди (табл. 2). Середньодобові прирости І та ІІ груп бугайців підвищуються від народження до 18 міс. в ІІ групі на 161 г (0,822 - 0,983), а в І групі на 97 г (0,832 - 0,929). Найвищі прирости бугаїв спостерігаються у періоди від 8 до 18 міс. та від 8 до 12 міс. з відповідними показниками 1,0421 г і 1,001 г та 1,131 г і 1,032. Перевага за період від народження до 12 міс. І групи бугаїв не значна. У наступні періоди спостерігається перевага ІІ групи.

За відносними приростами бугайців слід відмітити перевагу ІІ групи в усіх вікових періодах, з найвищою різницею за період 8 - 15 міс.

Таблиця 2. Середньодобові та відносні прирости бугайців

Провівши характеристику оцінки бугайців за власною продуктивністю (табл. 3), слід відмітити перевагу ІІ групи за живою масою у 15 міс. яка становила 12 кг, при однакових затратах на одиницю продукції - 6,8 к. од. Найвищу оцінку м'ясних форм та бальну оцінку екстер'єру мають бугаї ІІ групи значення яких відповідно становить - 57,4 та 93,0.

Таблиця 3. Оцінка бугаїв за власною продуктивністю

Серед бугаїв які належать до заводських родин слід відмітити переможців та призерів міжнародних сільськогосподарських виставок „Агро”. Так, бугай Паркан UA 0700080248 (жива маса у 3 роки 900 кг), що належить до заводських родини Пальми 275, лінії Мудрого 9100 на виставці 2007 року отримав ступінь чемпіона волинської м'ясної породи, а вже наступного року (2008 рік) - диплом ІІ ступеня. Серед кращих представників також відомий плідник Цвіркун UA 0700080690 (3 роки - 895 кг) родини Смородини 613, який на виставках «Агро-2007» та «Агро-2009» отримав диплом ІІ ступеня, а вже у 2010 році став чемпіоном породи.

Висновок. Для широкого використання цінних бугаїв-плідників м'ясного напряму продуктивності слід проводити першочергову оцінку як за генотипом так і за власною продуктивністю. Вивчаючи походження майбутніх бугаїв-плвдників потрібно звертати увагу не тільки на приналежність до ліній, але і до заводських родин, що у подальшому забезпечить повну реалізацію генетичного потенціалу не тільки батьківської, але і материнської сторони родоводу.

племінний селекційний м'ясний

Література

1. Зубець М. В. Стратегія розвитку м'ясного скотарства в Україні у контексті національної безпеки / М. В. Зубець, В. П. Буркат, І. В. Гузєв та ін. - К.: Аграрна наука, 2005. - 176 с.

2. Інструкція із селекції бугаїв м'ясних порід. - К.: Арістей, 2009 - 20 с.

3. Зубец М. В. Генетика, селекція и біотехнологія в скотоводстве / М. В. Зубець, В. В. Буркат, Ю. Ф. Мельник. - К.: „БМТ”, 1997. - 722 с.

4. Басовский М. З. Вирощування, оцінка і використання плідників / М. З. Басовський, І. А. Рудик, В. П. Буркат - К.: „Урожай”, 1992. - 214 с.

5. Янко Т. С. Характеристика, розвиток і цільовий стандарт заводських ліній волинської м'ясної породи / Т.С. Янко // Державна книга племінних тварин великої рогатої худоби волинської м'ясної породи. - Т. 1 - К, 2005. - С. 23 - 48.

6. Вінничук Д. Т. Оцінка і використання м'ясних бугаїв / Д. Т. Вінничук, І. О. Гармаш. - К., 1992. - С. 51 - 54.

Размещено на Allbest.ru