Вплив сорту та строків сівби на фотосинтетичну продуктивність квасолі в умовах Лісостепу Західного

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив сорту та строків сівби на фотосинтетичну продуктивність квасолі в умовах Лісостепу Західного

квасоля продуктивність фотосинтетичний лісостеп

О.В. Овчарук, кандидат сільськогосподарських наук

Подільський державний аграрно-технічний університет

У статті розглянуто залежність фотосинтетичної продуктивності від сорту та строків сівби квасолі в умовах Лісостепу Західного. Результати досліджень показали, найбільш підвищеним показник чистої продуктивності фотосинтезу був у посівах квасолі сорту Буковинка, строк сівби яких був при рівні термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння 16°С і складав в середньому за період досліджень 4,16 г/м2 за добу. Тоді як, показник транспіраційного коефіцієнта посівів квасолі 656,61 м3/т був визначений на варіанті сорту Харківська штамбова, насіння якого висівали за РТР на глибині загортання насіння 10°С.

Ключові слова: квасоля, сорт, строки сівби, фотосинтетична продуктивність, транспіраційний коефіцієнт.

Вступ. У процесі росту і розвитку посіву особливе місце займає динаміка та формування показників продуктивності фотосинтезу агроценозу, оскільки це є основа урожайності кожної із сільськогосподарських культур. Проте тут варто відзначити, що домінуючу роль у фотосинтетичній продуктивності посіву відіграє темп і розміри формування листкової поверхні посіву, оскільки з цим показником пов'язані всі інші, що забезпечують продукування урожайності. Так, зокрема, темп і розміри асиміляційної поверхні посіву визначають інтенсивність поглинання вологи, елементів живлення та фотосинтетично активної радіації сонця. Внаслідок такого поєднання посівом нагромаджується суха речовина, що є основою вегетативної маси і накопичення продуктів асиміляції, які пізніше забезпечують кількісне формування урожаю та повноцінність його якісних показників [1]. Тому, в аналізі процесу росту і розвитку дослідних посівів квасолі ми детально вивчали динаміку формування площі листкової поверхні сортів квасолі від факторів, що були передбачені програмою досліджень.

Ріст і розвиток рослин квасолі проходить в прямій залежності від умов зовнішнього середовища, основними складовими якого є температура повітря і ґрунту, освітленість, вологість та мінеральне живлення [2, 4, 5, 7]. Продуктивність рослин обумовлюється наявністю цих факторів і чим більше вони відповідають біологічним особливостям культури, тим повніше реалізуються потенціальні можливості квасолі [4, 6].

Постановка завдання. Встановити фотосинтетичну продуктивність посівів квасолі та оптимізувати строки сівби залежно від сортових особливостей, продуційного процесу квасолі в умовах Лісостепу Західного.

Матеріал і методика досліджень. Експериментальну роботу проводили на дослідному полі Подільського державного аграрно-технічного університету в польовій сівозміні, протягом 2006-2011рр., попередник - озима пшениця.

Клімат Лісостепу Західного помірно континентальний. Річна сума опадів становить в середньому 581 мм, із яких 68% випадає в теплу пору року. Сумарна фото активна радіація досягає 51,8 ккал/см2, а за період квітень-жовтень - 42,2 ккал/см2. Це дозволяє вирощувати в зоні високі врожаї квасолі.

Ґрунт - чорнозем глибокий малогумусний, середньо суглинковий на лесі. Вміст гумусу (за Тюріним) в орному шарі - 3,4-3,8%, легкогідролізованого азоту (за Корнфільдом) - 10,5-12,2 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору (за Чіріковим) - 16,5 мг/100 г ґрунту, калію (за Чіріковим) - 21,0 мг/100 г ґрунту, рН (сольове) - 7,3.

Посівна площа експериментальної ділянки - 45,0 м2, облікова - 25,2 м2.

Облік врожаю проводили методом суцільного збирання і зважування зерна з кожної облікової ділянки. Для визначення біологічної урожайності відбирали середню пробу, з якої визначали кількісні і якісні показники врожаю.

Результати досліджень. Так, результатами досліджень було встановлено, що розвиток листкової поверхні посівів квасолі мав параболоїдний характер із яскраво вираженим максимумом у фазу цвітіння рослин. Крім цього, нами також було визначено, що розміри асиміляційної поверхні досліджуваних посівів залежали як від сортових особливостей, що виявлялися в зоні досліджень, так і від строків сівби, що були поставлені на вивчення. Зокрема, було виявлено, що найбільш підвищені розміри асиміляційної поверхні у досліді формували посіви сорту Мавка (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка формування площі листкової поверхні сортів квасолі залежно

від строку сівби та строку збирання, тис. м2/га (середнє за 2006-2011 рр.)

Таким чином, результатами досліджень встановлено, що досліджувані сорти квасолі в умовах регіону формували високі показники асиміляційної поверхні, які залежали також і від строків сівби. Максимального ж розвитку листкова поверхня у квасолі набувала наприкінці фази цвітіння і найбільш підвищений показник у досліді (41,1 тис. м2/га) був визначений в посіві сорту Мавка, строк сівби якого був за рівня термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння 14°С.

Для більш повної характеристики функціонування сформованої площі листкової поверхні досліджуваних посівів квасолі нами було розраховано показники фотосинтетичного потенціалу (табл. 2).

Так, результатами досліджень було встановлено, що максимально ефективно площа листкової поверхні посівів працювала в період цвітіння квасолі. Зокрема, найбільш підвищені показники фотосинтетичного потенціалу в досліді було визначено на варіантах сорту Мавка, які відповідно до строку сівби коливалися в межах 0,719-0,756 млн. м2 дн./га.

Таблиця 2

Фотосинтетичний потенціал посівів квасолі залежно від сорту та строку сівби, млн. м2 дн./га (середнє за 2006-2011 рр.)

Розміри та тривалість роботи асиміляційної поверхні посівів формують кількість нагромадження продуктів асиміляції, які безпосередньо виражаються в урожайності сільськогосподарської культури. Для аналізу формування продуктів асиміляції нами було досліджено нагромадження посівами квасолі сухої речовини (рис. 1).

Таким чином, результатами досліджень встановлено, що в умовах західного Лісостепу України найбільш підвищена кількість сухої речовини (6,33 т/га) нагромаджується посівом сорту Мавка від сівби його за рівня термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння 14°С.

Рис.1. Нагромадження сухої речовини посівами сортів квасолі залежно від сорту та строків сівби

Дослідивши динаміку та кількість нагромадженої сухої речовини посівами квасолі, сортів, що вивчались в умовах регіону, нами також було розраховано і темп нагромадження вказаного показника або чисту продуктивність фотосинтезу посівів цієї зернобобової культури (табл. 3).

Таблиця 3

Чиста продуктивність фотосинтезу посівів квасолі залежно від сорту, строку сівби та строку збирання, г/м2 за добу (середнє за 2006-2011 рр.)

Так, в результаті проведених розрахунків було встановлено, що найбільш приріст чистої продуктивності фотосинтезу в досліді був у період «перший трійчастий листок - початок цвітіння» квасолі. А саме: впродовж зазначеного періоду дослідними посівами продукувалося від 4,13 до 6,35 г/м2 за добу сухої речовини.

Таким чином, в умовах регіону найбільш підвищеним показник чистої продуктивності фотосинтезу за період «перший трійчастий листок - дозрівання» був у посівах квасолі сорту Буковинка, строк сівби яких був при рівні термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння 16°С і складав в середньому за період досліджень 4,16 г/м2 за добу.

За результатами проведених досліджень щодо нагромадження сухої речовини посівами квасолі та їх сумарного водоспоживання за вегетаційний період нами було розраховано транспіраційний коефіцієнт, за яким можна зробити висновок щодо ефективності формування одиниці сухої речовини доступними запасами вологи. Так, в результаті розрахунків нами було встановлено, що показники транспіраційного коефіцієнту досить суттєво коливалися залежно від сорту квасолі та строків сівби (табл. 4).

Таблиця 4

Транспіраційний коефіцієнт посівів квасолі залежно від сорту, строку сівби і строку збирання, % (середнє за 2006-2011 рр.)

Таким чином, результатами досліджень встановлено, що в умовах західного Лісостепу України найвищий показник транспіраційного коефіцієнта посівів квасолі 656,61 м3/т був визначений на варіанті сорту Харківська штамбова, насіння якого висівали за РТР на глибині загортання насіння 10°С, а найнижчий показник транспіраційного коефіцієнта 448,77 м3/т був встановлений в посівах сорту Буковинка, строк сівби якого був за РТР на глибині загортання насіння 16°С.

Література

1. Бабич А.О. Проблема фотосинтезу і біологічної фіксації азоту бобовими культурами / А.О. Бабич, В.Ф. Петриченко, Ф.Ф. Адамень // Вісник аграрної науки. - 1996. - №2. - С 37-39.

2. Камінський В.Ф. Агробіологічні основи інтенсифікації вирощування зернобобових культур в Лісостепу України: автореф. дис. На здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.01.09 / В.Ф. Камінський. - Вінниця, 2006. - 48 с.

3. Корчинський А.А., Попов О.П., Будьоний Ю.В., Полянська Л.І., Бухало Н.І. Технологія виробництва квасолі в Україні. Методичні рекомендації. - К., 1994. - 19 с.

4. Петриченко В.Ф. Наукові основи сучасних технологій вирощування високобілкових культур / [В.Ф. Петриченко, А.О. Бабич, С.І. Колісник та інші] //Вісник аграрної науки. - К, 2003. -С.15-19.

5. Плешков Б.П. Биохимия сельскохозяйственных растений / Б. П. Плешков. - М., 1980. - 495 с.

6. Стаканов Ф.С. Фасоль./Ф.С. Стаканов - Кишинев: Штиинца. - 1986, С. 168.

7. Технологія вирощування квасолі в Україні. Киев: 1994. - 20 с.

Summary

Influence of a kind and sowing terms on photosynthetic efficiency of a string bean in the conditions of the western Forest-steppe of Ukraine.

In article it is considered dependence of photosynthetic efficiency on a kind that of terms of sowing in the conditions of the Western Forest-steppe of Ukraine. Results of researches have shown, the most raised index of net productivity of photosynthesis was in sowings of a string bean to a kind of Bukovinka which lines of sowing was at level of a thermal mode of bedrock on depth of embedding of seeds 16°С and averaged during researches of 4,16 G/m2 for days. Whereas, the index transpiration quotient of sowings of a string bean 656,61 m3/t has been defined on a kind variant Kharkov standard which seeds sowed at level of a thermal mode of bedrock on depth of embedding of seeds 10°С.

Keywords: a string bean, a kind, sowing terms, photosynthetic efficiency, transpiration quotient.

Размещено на Allbest.ru