Характеристика бур’янового угрупування та розробка системи захисту його регулювання в польових агрофітоценозах Вінницької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Агрономічний факультет

Кафедра захисту рослин

КУРСОВА РОБОТА

із дисципліни «Гербологія та агроценологія»

на тему: «Характеристика бур'янового угрупування та розробка системи захисту його регулювання в польових агрофітоценозах Вінницької області»

Виконав студент ЗР-19-1

Спеціальність «Захист і карантин рослин»

Денної форми навчання

Афонін Володимир Олександрович

Перевірила Грицюк Н.Н.

Житомир 2020

Зміст

Вступ

Розділ 1. Кліматичні та ґрунтові умови

1.1 Кліматичні умови

1.2 Ґрунтові умови

Розділ 2. Морфобіологічна характеристика культурного компоненту агрофітоценозу (горох, озима пшениця, цукровий буряк)

Розділ 3. Агробіологічна характеристика бур'янового компоненту агрофітоценозу

Розділ 4. Заходи регулювання рівня присутності бур'янового компоненту агрофітоценозу

4.1 Визначення стратегії регулювання рівня присутності бур'янів

4.2 Система регулювання бур'янів в агрофітоценозах механічними прийомами обробітку ґрунту

4.3 Система регулювання рівня присутності бур'янів хімічними засобами

4.3.1 Аналіз списку гербіцидів, що дозволені на посівах гороху, озимої пшениці, цукрового буряка

4.3.2 Система застосування гербіцидів на посівах

Розділ 5. Запобіжні (попереджувальні) заходи впливу на бур'яновий компонент агрофітоценозів

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Л-10-1-2

Л-Лісостеп

10-Вінницька область

1-Горох, озима пшениця, цукровий буряк

2-Темно-сірий опідзолений

Бур'яни, погіршуючи умови росту і розвитку культурних рослин, завдають великої шкоди сільському господарству. На території України їх налічується понад 1,5 тис. видів, з них близько 100--120 видів значно засмічують посіви сільськогосподарських культур.

Шкодочинна дія бур'янів.

Шкодочинна дія бур'янів на культурні рослини виявляється по-різному:

· Затіняють культурні рослини , особливо високорослі, що призводить до недорозвинення у них механічних тканин і вилягання. Це знижує врожай і утруднює його збирання.

· Забирають із ґрунту багато вологи, висушуючи не тільки його верхній шар, але й підґрунтя, що дуже погіршує умови росту культурних рослин, особливо у посушливих районах. Наприклад, амброзія полинолиста, коріння якої проникає на глибину до 4 м, забирає вологи, вдвоє більше, ніж пшениця і набагато більше ніж овес. Вівсюг і мишій сизий розвивають коріння, яке проникає на глибину до 170 сантиметрів; коріння ж пирію та буркуну жовтого заглиблюється ще більше -- до 250 сантиметрів.

· Знижують ефективність добрив. Разом з вологою вони забирають велику кількість поживних речовин. Зокрема, свиріпа використовує азоту й фосфору вдвоє більше, ніж овес. Амброзія полинолиста при наявності 20 рослин на 1 м2 забирає з одного гектара 135 кг азоту, 40 кг фосфору і 150 кг калію, що відповідає повній норми внесення мінеральних добрив в умовах зрошення.

· Виділяють у ґрунт метаболіти (березка польова, осот рожевий та інші -- хімічні сполуки, що негативно впливають на ріст і розвиток рослин.

· Сприяють поширенню шкідників сільськогосподарських культур. Багато з них живляться і розвиваються спочатку на бур'янах, а потім переходять на культурні рослини. Зокрема, озима совка відкладає яйця на березці, осоті та лободі, а гусінь, що відроджується з них, ушкоджує озимі посіви. Гусінь лучного метелика теж спочатку розвивається на бур'янах.

· Сприяють поширенню мишоподібних гризунів.

· Сприяють розвитку багатьох хвороб. Крім того, бур'яни є резерваторами багатьох хвороб, особливо вірусних і фітоплазмових.

· Утруднюють обробіток ґрунту, догляд за посівами та збирання врожаю. На забур'янених полях важко провести якісний міжрядний обробіток просапних культур.

· Знижують продуктивність комбайнів. При збиранні забур'янених зернових продуктивність техніки знижується на 25--65 %, що призводить до підвищення собівартості продукції.

· Погіршують якість врожаю. Деякі з них (кукіль, дурійка та ін.) містять отруйні речовини, навіть незначні домішки яких у борошні роблять хліб непридатним для споживання. Від домішок у зерні жита насіння гречки татарської та стоколосу борошно набуває темного кольору, і хліб із нього швидко черствіє. Зерно із домішками бур'янів гірше зберігається, втрачає схожість, швидко пліснявіє. У ньому скоріше заводяться комірні шкідники. У зерні пшениці із забур'янених посівів зменшується вміст білка, у соняшнику -- олії, у коренеплодах цукрових буряків -- цукру.

· Приводять до небезпеіних захворювань людей. Деякі бур'яни є причиною небезпечних захворювань людей. Зокрема, пилок амброзії полинолистої, конопель диких, полину звичайного в період цвітіння спричиняють алергію, яку важко лікувати.

У курсовій роботі вивчається проблематика захисту сільськогосподарських культур, зокрема гороху, пшениці та цукрового буряка від бур'янів. Актуальність дослідження полягає у вивченні динамічності розвитку певних видів бур'янів, різночасності їх появи та неоднаковій шкідливості у період вегетації культур, що зумовлює підвищені вимоги до чіткої організації й планування робіт по захисту рослин.

Мета курсової роботи: З'ясування умов сівозміни і встановлення біологічних особливостей розвитку культур польової сівозміни та їх відношення до бур'янів впродовж вегетаційного періоду. Аналізувати поширення бур'янів та розробити інтегровану систему регулювання рівня їх присутності на прикладі культур ланки сівозміни (горох-озима пшениця-цукровий буряк) в умовах Вінницької області.

Розділ 1. Кліматичні та ґрунтові умови

1.1 Кліматичні умови

Клімат Вінницької області помірно континентальний : помірного та достатнього тепло забезпечення, достатнього зволоження. За своїм географічним розташуванням територія області знаходиться у сфері впливу насичених вологою атлантичних повітряних мас, та периферійної частини сибірського (азійського) антициклону, для якого характерні сухі холодні континентальні повітряні маси. Найхолодніший місяць по всій області - січень, найтепліший - липень. Середня температура січня: -6°С, середня температура липня: +19°С, річна кількість опадів: 520-590 мм, з них 80% випадають в теплий період.

Взагалі клімат Вінниччини сприятливий для сільськогосподарського виробництва: тривале тепле та досить вологе літо, рання весна, суха осінь, зима с помірними морозами та значним сніговим покривом - все це позитивно впливає на ріст зернових, технічних та садових культур.

Таблиця 1. Кліматичні умови Вінницької області (квітень-жовтень)

Місяць	Декада	Температура повітря,0С	Опади, мм
Квітень	1	5	13
	2	8	15
	3	10	16
За місяць	8	44
Травень	1	12	18
	2	14	20
	3	15	22
За місяць	14	60
Червень	1	16	23
	2	17	25
	3	18	26
За місяць	17	74
Липень	1	19	28
	2	19	27
	3	19	27
За місяць	19	82
Серпень	1	19	21
	2	18	21
	3	17	22
За місяць	18	62
Вересень	1	16	16
	2	14	15
	3	12	15
За місяць	14	46
Жовтень	1	10	14
	2	8	14
	3	5	12
За місяць	8	40

Згідно даних по Вінницькій області на початку вегетаційного сезону (квітень місяць) температура становила +5, найвища температура спостерігалась весь липень та 1 і 2 декади серпня і становила +19, на кінець вегетаційного сезону (листопад місяць) вона становила +4. Температура на початку вегетації ярих культур та відновленні вегетації озимих сприяла кращому росту і розвитку культур, їх дружнім сходам.

1.2 Ґрунтові умови

Темно-сірі опідзолені ґрунти сформувалися переважно в умовах зріджених освітлених лісів з добре розвинутим трав'янистим покривом. Ознаки опідзолювання в у порівнянні із сірими ґрунтами виражені слабко, а процеси акумуляції гумусу посилюються. Тому вони мають добрегумусовану верхню частину профілю і без гумусну нижню частину.

Темно-сірі ґрунти характеризуються значним перерозподілом за профілем мулу і збагаченням фракціями пилу. Фізико-хімічні показники сприятливі для с/г культур.

Ці ґрунти мають більш сприятливі агрофізичні властивості (зростає кількість водостійких агрегатів, тому менше запливають, кірка менш щільна). Істотно зростає вологоємкість, ЗПВ, вміст елементів живлення. Мають високу природну родючість.

Темно-сірі опідзолені ґрунти займають більш вирівняні ділянки нешироких вододільних просторів і пологі схили у центральній і південній частинах області. Ці ґрунти менше опідзолені, ніж ясно-сірі та сірі, в їх утворенні більшу роль відіграв чорноземний процес ґрунтоутворення. Вони поширені на площі 234тис.га.

Профіль темно-сірих ґрунтів такий: гумусово-елювіальний горизонт (НЕ) має темно-сірий колір, грудкувато-зернисту структуру; водно-повітряні властивості, його кращі, ніж у попередніх ґрунтах. Глибина горизонту дорівнює глибині оранки (26...30см). Ілювіальний горизонт чітко розділений на дві частини. Верхня, до глибини 55...65см, гумусована, (НІ) грудкувато-горіховатої структури, помірно ущільнена. Нижче, до глибини 80...110см, залягає ілювіальний (І) горизонт бурого кольору, призматичної структури, з напливами колоїдів по гранях структурних агрегатів, сильноущільнений, водотривкий. Перехід до материнської породи, карбонатного лесу або лесовидного суглинку поступовий.

Ґрунти цієї агровиробничої групи містять 3,0...4,0% гумусу в орному шарі, а з глибиною його кількість поступово зменшується. Забезпечення рухомими формами фосфору і калію переважно середнє, у третини ґрунтів - низьке. Реакція ґрунтового розчину слабокисла, близька до нейтральної (рН сольове 5,6), так що вапнування вони потребують лише в окремих випадках. Сума увібраних основ в орному шарі дорівнює в середньому 21,6мг-екв. на 100г ґрунту при низькому показникові гідрологічної кислотності (2,6мг-екв. на 100г ґрунту). Ступінь насичення основами перевищує 90%.

Опідзолені ґрунти давно та інтенсивно використовуються у сільському господарстві, що призвело до зниження вмісту гумусу та поживної речовин, погіршення структури та водно-повітряного режиму, зумовили розвиток площинної та лінійної ерозії. Для поліпшення структури збільшення вмісту перегною і поповнення запасів поживних речовин в ґрунт необхідно вносити органічні та мінеральні добрива, у першу чергу азотні та фосфорні, правильно організувати сівозміни, поглиблювати орний шар, проводите агротехнічні та спеціальні інженерні заходи боротьби з ерозією ґрунтів.

Таблиця 2. Характеристика ґрунту

№ з/п	Показники	Значення
1	Тип ґрунту	Темно-сірий опідзолений
2	Механічний склад	Легка глина
3	рН	6,3
4	Гумусу, %	2,30
5	Глибина гумусового горизонту, см	67
6	Об'ємна маса, г/см3	1,27

Розділ 2. Морфобіологічна характеристика культурного компоненту агрофітоценозу (горох, озима пшениця, цукровий буряк)

Горох -- найбільш поширена зернобобова культура, що пояснюється його високою середньою урожайністю та цінними продовольчими й кормовими якостями. В Україні горох вирощують у всіх зонах, найбільше -- в Лісостепу (55% від загальної площі).

Вимоги до температури. Горох -- маловибаглива до тепла культура. Насіння його починає проростати за температури 1-2 °С. Сходи гороху переносять короткочасні приморозки (до мінус 5-7 °С). Оптимальна середньодобова температура для росту гороху 15-18 °С.

Вимоги до вологи. Горох дуже вибагливий до наявності вологи, особливо під час проростання,. Води для проростання насіння потребує 100---110% від його маси. Транспіраційний коефіцієнт гороху 400-600.

Вимоги до світла. Горох - світолюбива культура, довгого світлового дня. При збільшенні тривалості освітлення рослини скорочують період вегетації. Найбільш чутливі до світла рослини гороху в період формування і дозрівання бобів і насіння. Світловий режим в посівах гороху можливо регулювати, змінюючи терміни і способи посіву, густоту стояння рослин. Для поліпшення освітленості напрямок рядків має бути із заходу на схід.

Вимоги до ґрунту. Найкраще горох росте і формує високі врожаї на чорноземах, добре окультурених сірих і темно-сірих суглинкових ґрунтах з достатнім вмістом гумусу та нейтральною реакцією. Високі врожаї гороху вирощують також на перегнійно-карбонатних з глибоким орним шаром та на дерново-підзолистих глинисто-піщаних ґрунтах.

Горох недоцільно вирощувати на бідних кислих піщаних ґрунтах. Дуже погано росте він і на важких ґрунтах, які сильно ущільнюються і запливають, та на перезволожених з неглибоким заляганням ґрунтових вод (50-60 см).

За тривалістю вегетаційного періоду горох належить до скоростиглих культур -- визріває за 75-115 днів. Тому його часто вирощують як парозаймаючу культуру.

Це самозапильна рослина, проте в жарку погоду спостерігається також його перехресне запилення.

У посівах гороху найпоширенішими бур'янами є: лобода біла (Chenopodiumalbum L.), щириця звичайна (Amaranthusretrofleocxus L.), редька дика (Raphanusraphanistrum L.), вівсюг звичайний (Avenafatua L.), мишій зелений (Setariaviridis (L.) Pal. Beauv.), мишій сизий (Setariaglauca (L.) Pal. Beauv.), просо куряче (Echinochloacrus-galli (L.)Pal. Beauv.); Hill), осот жовтий польовий (Sonchusarvensis L.), пирій повзучий (Elytrigiarepens (L.) Nevski), березка польова (Convolvulusarvensis L.), свинорий пальчастий (Cynodondactylon (L.) Pers., гіриця польова (Sinapisarvensis)

Дата посіву - 25 березня - 5 квітня

Дата появи сходів - 5 -15 квітня

Фаза розвитку (вусиків)-20-30 квітня

Дата збирання-5-15 липня

Озима пшениця на Україні є головною продовольчою культурою.

Вимоги до тепла. Насіння пшениці проростає при температурі у посівному шарі ґрунту 1-2 єС. Сходи при цьому з'являються пізно і недружно. Найбільш інтенсивне проростання спостерігається при 12-15єС. За умови достатнього зволоження ґрунту сходи при такій температурі з'являються на 5-6-ий день. Оптимальний строк сівби пшениці ? при середньодобових температур повітря 14-17 єС.

Вимоги до вологи. Озима пшениця належить до вологолюбних, вимогливих до вологи рослин. Для набухання насіння використовує до 50-55 % води від своєї маси. Коефіцієнт транспірації 400-500. У сприятливі за вологою роки він знижується до 300, а несприятливі підвищується до 600-700. Високі врожай її збирають при постійній вологості ґрунту 70-80 % НВ

Вимоги до ґрунту. За даними А.І. Носатовського, коренева система озимої пшениці на родючих ґрунтах здатна проникати на глибину до 2 м. Тому озимій пшениці найбільше відповідають ґрунти з глибоким гумусовим шаром та сприятливими фізичними властивостями, достатніми запасами доступних для неї поживних речовин і вологи з нейтральною реакцією ґрунтового розчину (рН 6 -- 7,5).

Вимоги до світла. Озима пшениця належить до рослин довгого світлового дня. Вегетаційний період її, залежно від району вирощування та особливостей сорту, коливається від 240-260 до 320 днів. Для пшениці має значення також інтенсивність освітлення. При затіненні рослин у загущених посівах нижні стеблові міжвузля надміру витягуються, і пшениця вилягає.

У посівах озимової пшениці найпоширенішими бур'янами є: лобода біла (Chenopodiumalbum L.), осот жовтий (шорсткий) (Sonchusasper (L.) Hill), осот жовтий польовий (Sonchusarvensis L.), осот рожевий (Cirsiumarvense (L.) Scop.), пирій повзучий (Elytrigiarepens (L.) Nevski), березка польова (Convolvulusarvensis L.), свинорий пальчастий (Cynodondactylon (L.) Pers,гірчак шорсткий (Polygonumscabrum Moench.), гіриця польова (Sinapisarvensis)

Дата посіву -15-20 вересня

Дата появи сходів- 25-30 вересня

Дата початку фази виходу в трубку - 20-30 квітня

Дата збирання -10-20 липня

Цукровий буряк

Цукровий буряк-дворічна культура.

Цукровий буряк належить до родини лободових (Chenopodiaceae).

Вимоги до температури. Насіння цукрового буряку починає проростати за температури ґрунту 4-5°С, але сходи з'являються лише через 20-22 дні. Життєздатні сходи з'являються при 6-7°С. За температури 10-12°С сходи з'являються через 12-14 днів, а за 15-17°С - через 7-8 днів. У фазі вилочки рослини чутливі до приморозків і можуть пошкоджуватися при мінус 3-4°С. З появою першої пари справжніх листків сходи можуть витримувати зниження температури до мінус 8°С.

Восени перед збиранням рослини можуть витримувати приморозки - 5°С. За температури нижче 6-8°С нагромадження цукру в коренеплодах припиняється. Зібрані і неприкриті коренеплоди пошкоджуються за температури - 2°С.

Незважаючи на здатність переносити приморозки, буряк є досить теплолюбною культурою. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин 20-22°С. Зниження температури сповільнює ріст. Рослинам першого року вегетації необхідна сума позитивних температур 2400-2800°С.

Цукровий буряк - жаростійка культура. У нього високий максимум температур. Фотосинтез відбувається і за підвищення температури до 40°С.

Вимоги до вологи. Цукровий буряк вимогливий до вологи, починаючи з перших днів життєдіяльності. Для бубнявіння і проростання насіння вбирає 150-170% води від маси клубочка. Цукровий буряк економно витрачає воду.

Найбільше води витрачається під час інтенсивного росту коренеплодів у липні-серпні. Нестача води в цей період призводить до зниження врожайності і збільшення вмісту азоту в коренеплодах.

Використовуючи вологу з глибших горизонтів ґрунту, цукровий буряк витримує тривалий період без дощу і може ефективно використовувати пізні літні опади.

У дощові з хмарною погодою роки цукристість коренеплодів зменшується.

Вимоги до світла. Цукровий буряк - вимоглива до світла рослина довгогодня. Інтенсивність нагромадження цукру в коренеплодах залежить від кількості сонячних днів у другій половині вегетації (серпень, вересень). Чим вища освітленість, тим краще проходить синтез вуглеводів. Зменшення освітленості різко знижує урожайність і цукристість коренеплодів. Такі умови можуть виникнути при загущенні рослин або при сильному забур'яненні посівів.

Похмура погода спричинює збільшення вмісту низькомолекулярних азотистих сполук, що погіршує технологічну якість коренеплодів, зменшує вміст цукру.

Вимоги до ґрунту. Культура дуже вимоглива до родючості ґрунту. Найкраще росте на родючих, глибоких, багатих органічною речовиною ґрунтах: чорноземи, темно-сірі опідзолені, дерново-лучні. Нижчий урожай формується на сірих та світло-сірих опідзолених ґрунтах. За механічним складом кращі суглинкові ґрунти. На бідних піщаних і дуже важких глинистих розвивається погано. Орний шар ґрунту повинен становити не менше 25 см.

Переущільнення ґрунту і утворення плужної підошви знижує врожайність і призводить до роздвоєння коренеплодів.

Цукровий буряк не витримує високої кислотності, добре реагує на вапнування ґрунтів. На кислих ґрунтах знижується засвоєння магнію і фосфору, зростає негативний вплив вільних іонів алюмінію. Оптимальна кислотність - рН 6,5-7,5.

Цукровий буряк належить до солестійких культур. Його використовують для розсолення ґрунту.

У посівах цукрового буряка найпоширенішими бур'янами є: щириця звичайна (Amaranthusretrofleocxus L.), редька дика (Raphanusraphanistrum L.), вівсюг звичайний (Avenafatua L.), мишій зелений (Setariaviridis (L.) Pal. Beauv.), мишій сизий (Setariaglauca (L.) Pal. Beauv.), осот жовтий (шорсткий) (Sonchusasper (L.) Hill), осот жовтий польовий (Sonchusarvensis L, березка польова (Convolvulusarvensis L.), гірчак березковидний (Polygonum convolvulus), Волошка синя (Centaurea cyanus)

Дата посіву - 25березня-12 квітня

Дата сходів-15квітня- 5 травня

Фаза змикання листків у міжряддях-20травня-10 червня

Дата збирання - 15-25 жовтня

Розділ 3. Агробіологічна характеристика бур'янового компоненту агрофітоценозу

Відповідно до єдиної ботанічної класифікації бур'яни належать до певних класів, порядків, родин, видів та підвидів. Поділ на класи одно- і двосім'ядольних рослин, виділення окремих родин рослин має певне значення для системи захисту посівів від бур'янів, а також при застосуванні гербіцидів.

Таблиця 3. Агробіологіна характеристика найпоширеніших бур'янів в посівах культур

№

Назва роду та виду

Ботанічний клас

Родина

Морфологіні ознаки

Тривалість життєздатності насіння в грунті, років

Період спокою насіння, місяців

Температура проростання насіння С

Глибина з якої з'являються сходи. см

Час появи сходів, місяців

стебло

листя

Коренева система

суцвіття

плід

Форма і розмір нас.

К-сть насіння з 1 рос. І час проростання

мінімальна

Оптимальна

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

Горох

1

Гірчиця польова (Sinapis arvensis L.)

Дводольні

Капустяні (Brassicaceae)

пряме, висотою 30-60 см

ліроподібні

стрижнева

китиця

стручок

Куляста 1,5-2

до 52 тис VII

До 11

-

2-4

14-20

0-3

IV-V

2

Щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.).

Дводольні

Щирицеві

пряме

яйцеподібно-ромбічні

стрижнева

волотеподібне

сім'янка

Куляста 2

1070 тис

до 40 років

6-8

6-7

34-36

0-3

IV-VII

3

Фіалка польова (Viola arvensis Murr.)

Дводольні

Фіалкові

пряме, вис 10-40 см

чергові

стрижневий

квітки 15-30 мм

коробочка

яйцевидна

3200 насінин

до 6 років

6-8

+2.,.+3

+18...+24°

4-5

IV-IX

4

Паслін чорний (Solanum nigrum L.)

Дводольні

Пасльонові

пряме висотою 15- 90 см

еліптично-яйцевидні

стрижневий

зонтикоподібний завиток

ягода

куляста двогнізда 7-9 мм

282 тис

1-3

-

+10...+12

+24...+26

4-5

V-VIII

5

Підмаренник чіпкий (Galiumaparine L.).

Дводольні

Маренові

чотиригранне 50--200

клиновидно-ланцетні

стрижнева

напівзонтик

горішок

округло-ниркоподібне 1,2-3,0

0,3-1,2 тис.

до 5 років

до 6 місяців

1-2

19-20

2-9

III-IV

Озима пшениця

1

Лобода біла (Chenopodium album L.).

Дводольні

Лободові

пряме 30--120 см

ромбовидно-яйцеподібні

стрижнева

-

горішок

округло-сплющене 1,5-1,75x0,75

до 700 тис

до 38 років

до 6 місяців

3-4

20-21

0,5-3

III-X

2

Березка польова (Convolvulus arvensis L.)

Дводольні

Березкові

сланкевитке 30--100 см

довгасто-яйцеподібні

стрижнева

-

коробочка

Слаботригранне 1,5-2

до 9,8 тис

до 50 років

-

4-5

20-21

до 15 см

III-XI

3

Гірчак шорсткий (Polygonum scabrum Moench.)

Дводольні

Гречкові

пряме 10--60 см

яйцеподібно-ланцетні

стрижнева

колосоподібна китиця

горішок

Яйцеподібне 2-3.2

7 тис.

4-6 років

12 місяців

3-4

21-22

3-7

III-V

4

Осотрожевий (Cirsium arvense L.)

Дводольні

Айстрові

пряме 40-- 160 см

зубчасті з міцними колючками по краях

стрижнева

кошик

сім'янка

обернено-яйцевидне 0,7-2,5

до 40 тис.

-

-

4-5

20-25

4-5

III-IV

5

Гірчиця польова Sinapis arvensis L.)

Дводольні

Капустяні (Brassicaceae)

пряме, висотою 30-60 см

ліроподібні

стрижнева

китиця

стручок

Куляста 1,5-2

до 52 тис VII

До 11

-

2-4

14-20

0-3

IV-V

Цуровий буряк

1

Мишій сизий (Setaria glauca L., Setaria pumila)

Однодольні

Тонконогові

прямі, висотою 10--60 см

лінійно-ланцетні

мичкувата

щільна циліндрична колосоподібна волоть

зернівка

яйцеподібно-овальне 2-2,5

до 13,8 тис

до 30 років

до 6 місяців.

6-7

20-21

16-18

IV-V

2

Підмаренник чіпкий (Galiumaparine L.).

Дводольні

Маренові

чотиригранне 50--200

клиновидно-ланцетні

стрижнева

напівзонтик

горішок

округло-ниркоподібне 1,2-3,0

0,3-1,2 тис.

до 5 років

до 6 місяців

1-2

19-20

2-9

III-IV

3

Волошка Синя Centaurea cyanus

Дводольні

Айстрові

25-100

Ліроподібно-розсічені,верхні-лінійні

Стрижнева

Кошик

Сім'янка

Обернено-яйцевидні 2,7-4,5

7 тис

3 роки

-

1

20

4-7

III-V

4

Вівсюг Звичайний Avena Fatua

Однодольні

Тонконогові

30-100

Ланцетоподібні

Мичкувата

Волоть

Зернівка

Верето подібне 8-16х1,5-2,5

0,4-0,6тис.

10 років

5 міс

6

16

3-5

III-V

5

Гірчак Березковидний Polygonum convolvulus

Дводольні

Гречкових

До 100

Яйцевидно-трикутні, стріловидні

Стрижнева

Пупкоподібне

Горішок

Тригранне; 2,5-3,5х1,75-2,7

0,6 тис.

10 років

6 міс.

6

10

10

IV-IX

Розділ 4. Заходи регулювання рівня присутності бур'янового компоненту агрофітоценозу

4.1 Визначення стратегії регулювання рівня присутності бур'янів

Регулювати всі види бур'янів одночасно на кожному полі неможливо. Для визначення стратегії регулювання в межах території конкретного землекористувача проводять аналіз слідуючої основної інформації:

1. Систему землеробства, прийняту або реалізуєму в даному господарстві. Бур'яни хоч і являються постійною проблемою, але її вирішення в кожній системі землеробства має свої особливості, які витікають з суті даної системи. Заходи впливу на сегетальну рослинність, що прийнятні в одних системах, можуть бути не допустимими в інших. Наприклад, випас домашніх тварин для знищення бур'янів - це засіб, який прийнятний у перелоговому землеробстві, але неприйнятний у іншій інтенсивній системі землеробства. В межах однієї системи землеробства може реалізовуватись кілька технологій вирощування, система захисту від бур'янів у яких суттєво відрізняється. Наприклад, інтенсивність і ступінь впливу на бур'яни механічних прийомів обробітку ґрунту в традиційній, енергозберігаючій та нульовій технологіях вирощування змінюється від максимуму до нуля, а, відповідно, необхідно в нульовій технології передбачати заміну механічних прийомів регулювання іншими, наприклад, біологічними або хімічними. При цьому необхідно врахувати, ектопічні відміни при цих технологіях росту і розвитку бур'янів.

2. Структури посівних площ як найбільш сталого компонента агрофітоценозу, а, відповідно, й прийняті схеми сівозмін. Порядок чергування культур є кістяком, на якому формується система регулювання. Він до певної міри визначає видовий склад та рівень присутності сегетального угрупування в конкретних агрофітоценозах. Необхідно провести ранжування сільськогосподарських культур за рівнем конкурентної здатності, за плановим рівнем прибутковості, за обсягом посівних площ.

3. Рівень потенційної забур'яненості ґрунту та обсяг інших джерел надходження органів розмноження бур'янів, минулу фактичну та прогнозну забур'яненість на кожному полі. Фактичний рівень забур'яненості визначає необхідний рівень зниження забур'яненості.

4. Розрахунковий можливий обсяг втрат врожаю від бур'янів.

5. Видовий склад бур'янових угрупувань, звернувши увагу на:

- найбільш шкодочинні;

- домінанти та субдомінанти;

- потенційно небезпечні види;

- зустрічуваність проблемних видів.

6. Графік проростання бур'янів та визначити головні джерела надходження насіння бур'янів.

7. Технічні можливості застосування механічних прийомів обробітку ґрунту для знищення бур'янів у господарстві.

8. Температурний режим та рівень зволоження ґрунту.

У результаті проведеного аналізу визначають головні напрямки і зусилля по зниженню рівня присутності бур'янів у агрофітоценозах, розподіл сил і засобів, визначення першочергових об'єктів впливу. В межах сівозміни чи господарства визначається:

1. Основна ланка найбільш інтенсивного впливу на сегетальну рослинність із максимальним використанням всіх наявних засобів, яка в сукупності забезпечує максимальну економічну віддачу й основний позитивний вплив на забур'яненість у цілому. Частіше в типових польових сівозмінах такими культурами є разом із своїми попередниками цінні просапні культури з низьким рівнем конкурентної спроможності.

2. Культура або група, де посилення протибур'янового впливу досягається за рахунок застосування в технологіях додаткових агротехнічних прийомів, без розширення застосування гербіцидів.

3. Група культур, де додаткові заходи для впливу на бур'яни в існуючі технології вирощування не вводяться.

4.2 Система регулювання бур'янів в агрофітоценозах механічними прийомами обробітку ґрунту

Механічний обробіток ґрунту поряд із сівозмінами і добривами - важлива ланка систем землеробства.

Ефективний вплив обробітку на ґрунт посилюється тоді, коли глибина, способи і заходи його здійснюються в науково обґрунтованій послідовності та тісній взаємодії з усіма ланками системи землеробства. При цьому слід враховувати, що надмірно інтенсивний обробіток може призвести до руйнування ґрунту і зниження родючості його. Систему обробітку ґрунту потрібно періодично уточнювати. Вона обов'язково повинна бути адекватною сучасному стану землеробства в нашій країні і реальним економічним можливостям конкретного господарства.

Для забезпечення оптимальних ґрунтових умов і одержання сталих високих врожаїв обробіток повинен вирішувати такі завдання:

- надання оброблюваному шару ґрунту дібногрудочкуватого стану із сприятливою будовою, щоб забезпечити добрі водно-повітряний, тепловий і поживний режими;

- посилення кругообігу поживних речовин шляхом активізації корисних мікробіологічних процесів у ґрунті;

- запобігання ерозійним процесам і пов'язаними з цим втратами ґрунту, поживних речовин і вологи;

- знищення бур'янів, збудників хвороб і шкідників;

- загортання на необхідну глибину добив і рослинних решток або навпаки - залишення стерні на поверхні ґрунту;

- позбавлення життєздатності багаторічної рослинності пр. обробітку цілинних і перелогових земель, а також полів зайнятих сіяними багаторічними травами;

- надання необхідних властивостей і стану верхньому шару ґрунту для загортання насіння на задану глибину;

- створення умов для пониження сольових горизонтів і запобігання підвищенню рівня підґрунтових вод.

Таблиця 4. Механічні прийоми обробітку ґрунту під горох

Показники	Системи обробітку
	Основний	Перед посівний	Післяпосівний
			До сходовий	Після сходовий
Початок, дата	01.10	25.03	05.04	25.04
Кінець, дата	30.10	05.04	10.04	23.05
Термін системи обробітку, днів	30	10	13	28
К-ть ефективних проти бурянових прийомів	2	1	1	2

Ф=Т/М, Ф=30/15=2; Ф=10/10=1; Ф=13-3/7=1; Ф=28/10=2

Таблиця 5. Система механічних прийомів регулювання рівня присутності бур'янів в агроценозі гороху.

Система обробітку	Прийоми	Знаряддя	Час застосування
Основний	1. Лущення 2.Зяблева оранка	ЛДГ-10 ПЛН-5-35	Після збору попередника
Передпосівний	1.Передпосівний обробіток	РВК-3,0	Перед сівбою
Досходовий	1.Коткування	СКГ-2,2 3ГКВ-1,4	Після посіву
Післясходовий	1. Боронування 2. Боронування	БЗС-1,0	У фазі «білої нитки» у бурянів 2-3 листки у культури

Висновок:

1) проводять одне дискування (ЛДГ-15) на глибину 6-8 см і звичайну зяблеву оранку плугами ПЛН-5-35 або ПЛП-6-35 на глибину 20-22 см, на деградованих чорноземах 25-27 см, дерново-підзолистих ґрунтах -- на глибину орного шару.

2) У посушливу весну передпосівний обробіток ґрунту доцільно проводити комбінованими агрегатами РВК-3,0, РВК-3,6, які за один прохід культивують, вирівнюють, боронують і коткують ґрунт.

3) Для коткування використовують гладкі котки СКГ-2,2 або 3ГКВ-1,4 в агрегаті з посівними борінками для створення мульчуючого шару ґрунту або кільчасто-шпорові 3ККШ-6. Якщо немає гербіцидів, до появи сходів проводять одне-два боронування для знищення бур'янів у фазі «білої ниточки» і зменшення випаровування ґрунтової вологи.

4) З появою сходів посіви також боронують (під кутом до сівби) зубовими або сітчастими боронами БЗС-1,0, ЗБП-0,6А, БСО-4А та іншими. Боронування повторюють, коли на рослинах буде 3-4 листки (до утворення вусиків). Щоб запобігти значному обламуванню соковитих рослин, боронування слід проводити вдень не раніше 11-12 годин, в суху погоду, коли рослини втрачають тургор і менше пошкоджуються зубцями борін, а знищені бур'яни швидше підсихають.

Таблиця 6. Механічні прийоми обробітку ґрунту під озиму пшеницю

Показники	Системи обробітку
	Основний	Передпосівний	Післяпосівний
			До сходовий	Після сходовий
Початок, дата	10.07	10.04	15.09	05.04
Кінець, дата	10.09	05.05	30.09	15.04
Термін системи обробітку, днів	60	25	15	10
К-ть ефективних проти бурянових прийомів	1	2	1	1

Ф1=60/20=3; Ф2=15-3/7=1 Ф=10/7=1

Таблиця 7. Система механічних прийомів регулювання рівня присутності бур'янів в агроценозі озимої пшениці

Система обробітку	Прийоми	Знаряддя	Час застосування
Основний	1. Лущення	ЛДГ-10, ЛДГ-15	Після збору попередника
Передпосівний	1.Передпосівна культивація 2.Передпосівна культивація	КПС-4,	Перед сівбою
Досходовий	1.Коткування	ЗККШ-6	Після посіву
Досходовий	1. Весняне підживлення + боронування	БЗС	При появі кірки навесні

Висновок:

1) проводять одне якісне лущення дисковими лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину 6-8 см; якщо за один прохід лущильника ґрунт розроблено погано, застосовують ще один прохід лущильника під кутом чи упоперек до першого на ту саму глибину з одночасним коткуванням кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6 або боронуванням зубовими боронами БЗСС-1,0, БЗТС-1,0.

2)Найкраще використовувати для цього культиватори (КПС-4, УСМК-5,4, КП-Д та ін.), обладнані стрілчастими лапами.

3)Культивацію проводять одночасно з боронуванням зубовими боронами (БЗТС-1,0, БЗСС-1,0), а при недостатній вологості ґрунту -- з коткуванням котками 3ККШ-6. Для кращого вирівнювання поверхні ґрунту і проведення якісної сівби культивації проводять під кутом до оранки на глибину загортання насіння 4-6 см. На більш важких ґрунтах замість культиваторів використовують комбіновані ґрунтообробні машини РВК-6, ВИП-5,6 та ін., на легких -- обмежуються боронуванням. Сидеральні пари перед сівбою дискують на глибину 5-7 см.

Таблиця 8. Механічні прийоми обробітку ґрунту під цукрові буряки

Показники	Системи обробітку
	Основний	Перед посівний	Післяпосівний
			До сходовий	Після сходовий
Початок, дата	05.08	01.04	25.04	12.05
Кінець, дата	10.09	20.04	09.05	10.06
Термін системи обробітку, днів	35	19	14	38
К-ть ефективних проти бурянових прийомів	2	2	1	4

Ф=Т/М, Ф=35/15=2; Ф=19/10=2; Ф=14-3/7=1; Ф=38/10=4

Таблиця 9. Система механічних прийомів регулювання рівня присутності бур'янів в агроценозі цукрових буряків

Система обробітку	Прийоми	Знаряддя	Час застосування
Основний	1. Лущення	ЛДГ-10,	Після збору попередника
	2.Зяблева оранка	ПН-4-35А	Восени
Передпосівний	1.Вирівнювання поверхні ґрунту 2. Культивація	ШБ-2,5+ЗПБ-0,6	Перед сівбою
Досходовий	1.Боронування	УСМК-5,4А	Після посіву на 4-ий день
Післясходовий	1.Перше міжрядне шарування	УСМК-5,4А	Після позначення рядків
	2. Друге міжрядне шарування	УСМК-5,4А	У фазі перших справжніх листків
	3. Формування густоти	ПСА-2,7	При появі бур'янів
	4.Розпушення ґрунту	УСМК-5,4А

Висновок:

1) Перше лущення проводять услід за збиранням озимих дисковими лущильниками ЛДГ-10(15) у два сліди на глибину 6-8 см або дисковими боронами БД-10А, БДТ-7, друге -- через 10-12 днів на глибину 12-14 см лемішними лущильниками.

2) Зяблеву оранку проводять у вересні -- на початку жовтня на глибину 28-32 см плугами ПН-4-35А, ПЛН-5-35, ПТК-9-35(40) або двоярусними плугами ПЯ-3-35, ПНЯ-4-40, які краще заробляють післяжнивні рештки і зменшують забур'яненість посівів.

3) Вирівнюють поверхню ґрунту агрегатами з шлейф-борін ШБ-2,5 (перший ряд) і борін ЗБП-0,6 або ЗОР-0,7 (другий ряд).Глибина передпосівного обробітку на 0,5-1,5 см менша за глибину загортання насіння культиваторами УСМК-5,4Б(А) в агрегаті з трактором Т-70С з метою створення вирівняного і твердого ложа для насіння, дрібногрудочкуватого мульчуючого шару ґрунту, знищення паростків і сходів бур'янів.

4) Досходове розпушування уздовж рядків проводять культиваторами УСМК-5,4Б(А), які обладнують ротаційними робочими органами і двобарабанними спіральними роторами без шлейфів.

5)Перше міжрядне шарування виконують після позначення рядків для розпушування ґрунту в міжряддях на глибину 3-4 см. Ширина захисної зони з обох боків рядка має бути не більше 6-7 см. Для шарування застосовують культиватори УСМК-5,4Б(А).

6)Для знищення бур'янів і ґрунтової кірки частково проріджують сходи вдруге у фазі першої пари справжніх листків при густоті посівів більш як 8 рослин на 1 м рядка. Цю операцію виконують культиваторами УСМК-5,4Б(А) з ротаційними робочими органами або райборінками ЗОР-0,7 чи посівними боронами ЗБП-0,6А на тязі гусеничних тракторів.

7) Густота посівів перед збиранням повинна становити в зоні достатнього зволоження 115-120 тис., нестійкого -- 110-115 і недостатнього -- 95-100 тис. рівномірно розміщених у рядках рослин на гектар. Таку густоту забезпечують сівбою на кінцеву густоту, коли обов'язковим є використання гербіцидів, або формують за допомогою борін і автоматичних проріджувачів ПСА-2,7, ПСА-5,4 та механічних УСМП-5,4.

8) Перше присипання бур'янів у зонах рядків поєднують з розпушуванням ґрунту в міжряддях культиваторами УСМК-5,4Б(А) у фазі 2 -- 3 пар справжніх листків і висоті рослин буряків 5-7 см. Для цього використовують спеціальні підгортачі, які подають розпушений ґрунт у зони рядків для знищення сходів бур'янів.

Удруге бур'яни присипають у зонах рядків буряків, поєднуючи цю операцію з підгортанням рослин і розпушуванням ґрунту в міжряддях, при змиканні рослин буряків у рядках, а втретє -- перед змиканням листків у міжряддях.

4.3 Система регулювання рівня присутності бур'янового компоненту в польових фітоценоз хімічними засобами

4.3.1 Аналіз списку дозволених для застосування гербіцидів на посівах культур

Хімічні речовини, які застосовуються для знищення бур'янів називаються гербіцидами.

Таблиця 10. Аналіз списку дозволених для застосування гербіцидів на посівах гороху

№	Гербіциди	Діюча речовина	Проти яких бур'янів	Норма внесення	Час і спосіб застосування
1.	Дікопур М 80	МЦПА у формі солі натрію, 800 г/кг, 80% в.г	Однорічні та багаторічні дводольні бур'яни	0,3-0,5	Обприскування у фазі 3-5 листків культури
2.	Дyaл Гoлд 960 EC	S-мeтoлaxлop, 960 г/л	Однорічні злакові та деякі дводольні	1,6	Обприскування ґрунту до висівання або до сходів культури (у зонах недостатнього зволоження - із загортанням)
3.	Гезагард	Пpoмeтpин, 50% з.гг	Однорічні дводольні та злакові	12,0	Обприскування ґрунту до сходів культури (протягом 2-5 діб після висівання)
4.	Бypeфeн нoвий	Фeнмeдифaм 8% + дecмeдифaм 8%, 16% к.e.	Однорічні дводольні	2,5-3,0	Обприскування посівів у фазі сім'ядоль культури з інтервалом 7-10 днів
5.	Агpiтoкc	МЦПА в фopмi солей димeтилaмiнy, натрію, калію, 500г/л	Однорічні дводольні	0,5	Обприскування у фазі 3-5 листків і культури
6.	Селефіт, КС	Прометрин, 500 г/л	Однорічні. дворічні	3-5л/га	До появи сходів

Таблиця 11. Аналіз списку дозволених для застосування гербіцидів на посівах озимої пшениці

№	Гербіциди	Діюча речовина	Проти яких бур'янів	Норма внесення	Час і спосіб застосування
1.	Агpiтoкc	МЦПА в фopмi солей димeтилaмiнy, натрію, калію, 500г/л	Однорічні дводольні	1,0-1,5	Обприскування посівів від фази кущіння культури до виходу в трубку
2.	2М-4Х 750	МСРА у формі диметиламінної солі, 750 г/л	Однорічні та багаторічні дводольні, в т.ч, стійкі до 2,4-Д	0,9-1,5	Обприскування посівів від фази кущіння культури до виходу в трубку
3	Гpaнcтap Про 75	Tpибeнypoн-мeтил,750г/кг	Однорічні дводольні	2,0-3,0	Обприскування посівів, починаючи з фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка включно
4.	Базагран М	Бентазон 250 г/л + МСРА 125 г/л, 37,5% в.р.	Однорічні дводольні	0,9-1,7	Обприскування у фазі кущіння культури
5.	2,4-Д 500	2,4 дихлорфеноксиоцтова кислота у формі диметиламінної солі	Однорічні дводольні бур'яни, в т.ч, стійки до 2,4-Д та 2М-4Х	15-20г/га +200мл/га ПАР	Обприскування посівів від фази кущіння до виходу в трубку культури
	Хapмoнi 75	Tифeнcyль-фypoн-мeтил, 750г/кг	Однорічні дводольні, в т.ч. стійкі до 2,4-Д	Тренд 9	Обприскування у фазі кущіння культури
6.	Пріма	Етилгексилового ефіру , флорасулам	Лобода біла, підмаренник чіпкий, хвощ, мак , будяу. кульбаба	150-400 г/га	Обприскування посівів, починаючи з фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка включно

Таблиця 12. Аналіз списку дозволених для застосування гербіцидів на посівах цукрових буряків

	Гербіциди	Діюча речовина	Проти яких бур'янів	Норма внесення	Час і спосіб застосування
1.	Фюзилад Форте 150 ЕС	Флуазіфоп-П-бутил, 150 г/л	Однорічні злакові бур'яни	0,5-1,0	Оприскування по вегетуючій культурі (у фазі 2-4 листків у бур'янів)
2.	Пaнтepa	Xiзaлoфoп-P-тeфypил, 4% к.e.	Однорічні злакові	1,0-1,5	Обприскування по вегетуючій культурі (у фазі 3-4 листочків у бур'янів)
3.	Зeллeк Сyпep	Гaлoкcифoп-R-мeтил, 104 г/л	Багаторічні злакові, в т 4. гумай, пирій повзучий	1,75-2,0	Обприскування по вегетуючій культурі (за висоти бур'янів 10-15 см)
4	Дyaл Гoлд 960 EC	S-мeтoлaxлop, 960 г/л	Однорічні злакові та деякі дводольні	1,2-1,6	Обприскування ґрунту до висівання або до сходів культури
5.	Хлоридазон	піридазин	Однорічні, дводольні	5,0-7,0 л/га	Обприскування по вегетуючій культурі (за висоти бур'янів 10-15 см)
6.	Етофумезат	бензофурани	Однорічні, дводольні	0,9 кг/га	Обприскування по вегетуючій культурі (у фазі 3-4 листочків у бур'янів)

4.3.2 Система застосування гербіцидів на посівах

Горох у ранніх фазах розвитку слабо протистоїть бур'янам, і його посіви часто засмічені лободою, щирицею, гірчаками. При вирощуванні гороху після просапних посіви бувають дуже засмічені однорічними злаками-плоскухою та мишіями. Основним препаратом для гороху, який знищує одно- та дводольні однорічні бур'яни, є прометрин (зиразин). Його вносять у дозах 1,5-2,5 кг/га (3-5 кг/га 50 %-го порошку) після сівби гороху до з'явлення сходів, загортаючи боронами.

За площею застосування гербіциди на посівах зернових колосових займають перше місце. Найбільш широко застосовують похідні хлорфеноксіоцтової кислоти: амінну сіль 2,4-Д, діаліен 2М-4Х (дикотекс); похідні хлорфеноксимасляної кислоти 2М-4ХМ, 2,4-ДМ та похідні хлорфеноксипропіонової кислоти 2М-4ХП і 2,4-ДП.

Росли...