Платформа комплексного забезпечення економічної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Платформа комплексного забезпечення економічної безпеки

Трусова Н.В., д.е.н., професор Кальченко С.В., д.е.н., професор Терещенко М.А., к.е.н., доцент Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного

Ключові слова: економічна безпека, аграрні підприємства, аграрна промисловість, мультиагрокластер.

Platform of complex ensuring of economic security

Trusova N.V., D.Sc., Professor Kalchenko S.V., D.Sc., Professor Tereshchenko M.A., PhD, Ass. Prof. Dmytro Motornyi Tavria State Agrotechnological University

Keywords: economic security, agrarian enterprises, agrarian industry, multi-agro-cluster.

Постановка проблеми

Найактуальнішою і водночас найгострішою проблемою для її регіонів України є забезпечення економічної безпеки економіки. Пошук конструктивних функцій та ефективних засобів запобігання виникненню дестабілізуючих ситуацій у майбутньому, потребує визначення власних інтересів держави в євроінтегра- ційних процесах, і, зокрема, забезпечення продовольчої безпеки, що особливо загострюється на тлі зростаючих потоків імпорту неякісних продовольчих товарів, їх штучної (субсидованої) конкурентоспроможності на українських ринках. Тому, можливі сценарії євроінтеграції, що мають базуватися на оцінці позитивних та можливих негативних наслідків взаємозв'язку з ЄС, з урахуванням природних та економічних особливостей галузевої економіки. Відповідно, активний пошук підходів до ефективного використання потенціалу сільського господарства повинен мати платформу інвестиційних джерел для створення нової та модернізації існуючої матеріально-технічної бази, за рахунок приватного капіталу та комплексної державної підтримки.

Саме, комплексний підхід може модифікувати та змінювати детермінанти зовнішнього і внутрішнього середовища, а у відповідності до стратегічних цілей, ефективно систематизувати та ідентифікувати існуючі та потенційні загрози, здійснюючи прогнозування наслідків їх впливу на процеси розвитку національної платформи економічної безпеки.

Аналіз досліджень і публікацій

Дослідженнями проблем організаційного забезпечення економічної безпеки з урахуванням особливостей впливу загроз на інституційні моделі економічної безпеки макро-, мезорівнів висвітлювались у наукових працях вчених Б. Андрушків, Ю. Вовк, Л. Малюта, В. Паляниця [1], О. Барановський, Л. Герасименко, О. Користін [2], Н. Білошкурська [3, 4], Д. Куратко, Р. Ходжеттс [5], Р. Кузняр, З. Лаховський [6], Р. Макадам, Н. Мітчелл [7], Ч. Мердок [8], М. Войнаренко, Т. Дуда, В. Лук'янова, О. Яременко [9]. Незважаючи на багатогранність наукових досліджень даної проблематики, залишаються невирішеними питання комплексного підходу до збереження сприятливого інституційного середовища економічної безпеки держави, із дотриманням раціональних параметрів використання фінансово-ресурсного капіталу, підвищення якості продукції в тренді динамічного зростання інвестиційної активності.

Метою дослідження є розробка симбіозу детермінант комплексного забезпечення економічної безпеки мезорівня з метою побудови нової інтегрованої платформи територіально-галузевого кластеру в сільському господарстві на інноваційно-інвестиційній основі.

Виклад основних результатів та їх обґрунтування

Регіональний рівень економічної безпеки оцінюється й прогнозується переліком показників (індикаторів), сукупність яких визначає граничні значення функціонування її компонентів. При виході за межі цих значень у економічній системі послабляється здатність до динамічного саморозвитку, знижується інноваційний розвиток та конкурентні переваги держави в цілому, результатом чого стає залежність від зовнішньої товарної експансії, підсилюється корупція, росте криміналізація суспільства й крайня бідність населення. Тому, вкрай важливо визначити порогові, критичні значення окремих параметрів економічної безпеки, за межами яких набувають руйнівні процеси. Необхідно розуміти, що для оцінювання економічної безпеки важливі тренди розвитку, що проявляються у взаємозв'язку між різноплановими індикаторами. Це відноситься до величини інфляції, цінової диспропорції та інших макроекономічних показників.

Відповідно регіони України потребують значних інноваційно-інвестиційних зрушень у виробництві, і, в першу чергу - вирішення нагальної проблеми забезпечення економічної безпеки галузей, а саме відновлення процесу інвестування новітніх агротехнології сільського господарства. Світова інноваційно-інвестиційна сфера в аграрному виробництві має широкий спектр інновацій для підвищення можливостей використання інформаційних технологій у землеробстві, повного автоматизму обробки сільськогосподарських угідь та догляду за тваринами [12; 13]. Використання інноваційних можливостей, в рамках регіонів України, потребує створення територіально-галузевого кластеру для інтеграції ресурсів виробництва у високоякісну конкурентоспроможну продукцію, формування фінансово-економічних відносин, забезпечення економічного ефекту від інвестицій, придатних швидко прискорювання окупності активів в сільському господарстві.

Кластерна концепція виступає альтернативою традиційному секторальному підходу в економічних дослідженнях сільськогосподарського ринку. Якщо, секторальний підхід зосереджує увагу на горизонтальних відносинах і конкурентній взаємозалежності господарюючих суб'єктів з подібною сферою діяльності, що функціонують на тих самих ринках, то кластерний підхід - на важливості вертикальних взаємовідносинах між різнорідними підприємствами та їх симбіозною взаємозалежністю, заснованою на синергизмі, тобто взаємному посиленні дії [10; 11].

Запропонована кластеризація зв'язку і взаємозалежності галузей сільського господарства Степової зони виходить за межі «простих» горизонтальних мереж, для розробки та демонстрації програм розвитку, спільного маркетингу чи закупівельної дії. Оцінка індикаторів розвитку територіально-галузевого мультиагрокластеру Степовій зоні України представлено в табл. 1.

Розрахунки свідчать, що найбільша взаємодія інноваційних та ресурсних циклів щодо інвенції, інновації, імітації та модернізації розвитку виробництва та торгівлі спостерігається у підгалузях «Переробка м'яса і м'ясопродуктів» (індекс Бела Баласса - 10,4, рівень економічної безпеки - 82,4%), «Виробництво фруктів і овочів» (індекс Бела Баласса - 12,93, рівень економічної безпеки - 76,8%) та «Виробництво молока та молочних продуктів» (індекс Бела Баласса - 10,32, рівень економічної безпеки - 81,1%).

Таблиця 1. Індикатори оцінки розвитку територіально-галузевого мультиагрокластеру Степової зони України

У той час як підгалузі з виробництва сільськогосподарської продукції мають низький рівень запровадження інновацій в агротехнологічні цикли. Причинами цього є низький обсяг власних джерел фінансування інвестицій аграрних підгалузей. Це призводить до стрімкого падіння їх рівня економічної безпеки та призупинення темпів росту доходу на агроєвроринку (індекс Бела Баласса дорівнює відповідно 4,21 та 5,75).

Економетричні залежності дозволяють встановити мінімальний вплив прибутковості виробництва сільськогосподарської продукції на коефіцієнт ритмічності надходження фінансових ресурсів у структурі мультиагрокластеру за галузями «Тваринництво», «Рослинництво» , «Виробництво рослинних олій» та «Виробництво борошномельно-круп'яної продукції». Це є основною причиною виникнення дестабілізуючих чинників економічної безпеки та інноваційно-інвестиційного циклу розвитку сільського господарства.

Кластерні відносини забезпечують розвиток та модернізацію виробництва на засадах співробітництва, яке розглядає сукупність потенційних можливостей щодо реалізації спільних програм ефективного використання інфраструктурних об'єктів територіально-галузевого мультиагрокластеру Степової зони України. Це підтверджується гіпотезою про те, що більш активне співробітництво супроводжує більш високу вірогідність забезпечення стабілізації рівня економічної безпеки галузей та спонукає до формування конкурентних переваг на європейському (світовому) ринку сільськогосподарської продукції, а також вигідного розширення сфер його впливу.

Проведемо прогнозування динаміки збереження рівня економічної безпеки у відтворювальному інноваційно-інвестиційному циклі аграрного виробництва для типових галузей територіально-галузевого мультиагрокластеру Степової зони України: «Тваринництво», «Рослинництво», «Виробництво рослинних олій» та «Виробництво борошномельно-круп'яної продукції», (рис. 1-4).

Як свідчать дані рис. 1, величина економічної безпеки у відтворювальному інноваційно-інвестиційному циклу галузі «Тваринництво» знаходиться на невисокому рівні, і, ця тенденція буде продовжуватися.

В галузі «Рослинництво» очікується суттєве підвищення рівня економічної безпеки (в середньому в 2,0 разів) протягом найближчих 5 років, із послідовною адаптації вітчизняного аграрного ринку до євроринку (рис 2).

Рис. 1. Прогноз динаміки збереження рівня економічної безпеки у відтворю вальному інноваційно-інвестиційному циклі галузі «Тваринництво» територіально-галузевого мультиагрокластеру Степової зони України

Рис. 2. Прогноз динаміки збереження рівня економічної безпеки у відтворювальному інноваційно-інвестиційному циклі галузі «Рослинництво» територіально-галузевого мультиагрокластеру Степової зони України

Рис. 3. Прогноз динаміки збереження рівня економічної безпеки у відтворю вальному інноваційно-інвестиційному циклі галузі «Виробництво рослинних олій» територіально-галузевого мультиагрокластеру Степової зони України

Для галузі «Виробництво борошномельно-круп'яної продукції» - навпаки підвищиться на 2-3% і залишиться практично незмінним на протязі найближчих 5 років (рис 4).

Рис. 4. Прогноз динаміки збереження рівня економічної безпеки у відтворювальному інноваційно-інвестиційному циклі підгалузі «Виробництво борошномельно-круп'яної продукції» територіально-галузевого мультиагрокластеру Степової зони України

Таким чином, формування територіально-галузевого кластеру в Степовій зоні, з точки зору можливості розвитку галузей сільського господарств у сфері інновацій як інтегрованої одиниці, набуває ексклюзивних компетенцій щодо комплексного забезпечення економічної безпеки, на основі інноваційно-інвестиційної платформи їх розвитку, детермінуючи причинно-наслідкові залежності між впливом чинників зовнішнього та внутрішнього середовища.

економічний безпека мультиагрокластер інвестиційний

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Розглядаючи безпеку як взаємодію системи і середовища, стає очевидним значення факторів-симптомів економічної безпеки, поряд з макроекономічними, зовнішньоекономічними, виробничими та іншими найважливішими чинниками. Відповідно, кожна підсистема економічної безпеки наочно демонструє реальний стан кожної з названих сфер. Вони є базовими для розрахунку цілого ряду вторинних, хоча й не менш суттєвих чинників. При цьому, необхідно враховувати потенціал кредитного, зокрема і лізингового обслуговування, субсидування, надання податкових та митних пільг, страхування, включаючи страхування інвестиційних та інноваційних ризиків.

Залучення нових суб'єктів різних рівнів, а саме, дистрибуції, стартап компаній, може призвести до зміни архітектоніки кластеру. В цього процесу може змінитись і конфігурація рівня економічної безпеки галузей, через зміну критеріїв оцінювання факторів рівновага системи економічної безпеки та вхідних її параметрів у часі для збереження бажаного рівня інновативності організації сільськогосподарського виробництва, підвищення рівня якості продукції, показників ліквідності, прибутковості, окупності активів, фінансової стійкості, інтелектуального капіталу та інвестиційного клімату в кластері.

Список літератури

1. Андрушків Б.М. Економічна та майнова безпека підприємства та підприємництва. Антирейдерство: монографія / [Б.М. Андрушків, Ю.Я. Вовк, Л.Я. Малюта, В.А. Паляниця та ін]; за заг. ред. Андрушківа Б.М. - Тернопіль: Тернограф, 2008. - 424 с.

2. Барановський О.І. Економічна безпека: навч. посіб. / О.І. Барановський, Л.В. Герасименко О.Є Користін; за заг. ред. О.М. Джужі. - К.: Алерта; КНТ; Центр учбової літератури, 2010. - 368 с.

3. Білошкурська Н.В. Економіко-організаційний механізм формування економічної безпеки підприємства: принципи побудови, функції, структура / Н.В. Білошкурська // Економіка та держава. - 2013. - № 12. - С. 24-29.

4. Білошкурська Н.В. Моделі адаптивної поведінки та їх роль у формуванні економічної безпеки підприємства / Н.В. Білошкурська // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 12 (114). - С. 101-105..

5. Kuratko D., Hodgetts R. Entrepreneurship: A Contemporary Approach. - Harcourt College Publishers, 2001. - 722 р..

6. Kuzniar R. Niebezpieczenstwa nowego paradygmatu bezpieczenstwa: Bezpieczenstwo migdzyn arodowe czasu przemian. Zagrozenia - koncepcje - instytucje /R. Kuzniar, Z. Lachowski. - Warszawa, 2003. - 398 s.

7. Mitchell N. Reconceptualising quality models to achieve innovation objectives / R. McAdam, N. Mitchell // International Journal of Technology Management. - 2008. - Vol. 37. - pp. 13-28.

8. Murdoch C. Economic Factors as Objects of Security: Economics, Security and Vulnerability, Economic Issues and National Security. Lawrence. 1977. - pp. 67-98.

9. Войнаренко М.П. Економічна безпека підприємства в конкурентному середовищі: монографія / [Войнаренко М.П., Дуда Т.Т., Лук'янова В.В., Яременко О.Ф.] за наук. ред. М.П. Войнаренка. - Хмельницький: ХНУ, 2008. - 382 с.

10. Шимко О.В. Венчурне інвестування як важливий напрям інтенсифікації інноваційної діяльності в Україні. Наукові записки. Серія «Економіка». 2012. Вип.19. С. 407-411.

11. Ульяницька О.В., Ярошенко Т.В. Бізнес-ангели як альтернативна форма фінансування підприємницького сектору в Україні. Механізм регулювання економіки. 2009. № 2. С.72-79.

12. Першко Л.О., Данькевич А.П. Венчурні фонди як інвестиційні інститути: західний досвід і практика функціонування в Україні. Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). 2014. №1 (64). С.40-46.

13. Вермінська О.М. Проблеми та перспективи інвестиційно-інноваційного розвитку України / О.М. Вермінська, П.А. Гориславець // Вісник Національного університет «Львівська політехніка». - 2010. - № 691. - С. 258-262.

Размещено на Allbest.ru