Размещено на http://allbest.ru

Тривалість вегетаційного періоду гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від норм і форм внесення азотних добрив

Naumov Ye.O.

Duration of the growing season of corn hybrids of different maturity groups depending on the rates and forms of nitrogen fertilizer application

The article presents the results of three-year (2019-2021) studies on the influence of rates and forms of mineral nitrogen application on the duration of the growing season of corn hybrids of different maturity groups.

Field research was carried out in the fields of the Pysariv department of the Sumy regional management of the LLC “Druzhba-Nova”, Ltd of the Sumy region.

The scheme of the research provided for the study of the action and interaction of three factors: factor A - corn hybrids of different maturity groups; factor B - fertilizer application rates; factor C - forms of nitrogen fertilizers. It was established that the duration of the growing season of corn from the seedling phase to the onset of physiological maturity (VE-R6) depended on the biological characteristics of the studied hybrids and the rates of nitrogen fertilizers application. Forms of mineral nitrogen almost did not affect the vegetation period of plants.

Thus, depending on the rate of mineral nitrogen application, in the DKS 3050 hybrid, the duration of the VE-R6 vegetation period was 98-106 days when anhydrous ammonia was applied, 99-108 days when carbamide was used, and 99-107 days when carbamide-ammonia mixture KAS-32 was applied. For the medium-early hybrid DKS 3730, the indicated indicators were at the level of 103-111; 102-112 and 103-110 days. The longest growing season of corn plants was noted in the mid-season hybrid DKS 4178 - 109-114 days when using anhydrous ammonia, 108-115 days when using carbamide, and 107-112 days when applying KAS -32.

Among the studied rates of nitrogen application, the longest vegetation period was noted when using 210 kg/ha - 106-114 days with anhydrous ammonia, 108-115 days with carbamide and 107-112 days on variants with carbamide-ammonia mixture UAN - 32. On the control variant without fertilizers, the stated indicators were 89 days in the hybrid DKS 3050, 95 days in the hybrid DKS 3730 and 99 days in the hybrid DKS 4178.

Key words: corn, fertilizers, nitrogen fertilizers, duration of the growing season, urea, UAN, anhydrous ammonia.

вегетаційний гібрид кукурудза стиглість мінеральний азот

Постановка проблеми. Кукурудза в Україні є основною ярою зерновою культурою, яка займає найбільші посівні площі в своїй групі [15, с. 262; 16]. Зерно кукурудзи в структурі експорту зерна посідає друге місце після пшениці [9; 19, с. 225]. Гібридний склад насіння кукурудзи налічує сотні гібридів різних груп стиглості, що дозволяє культивувати її в різних грунтово-кліматичних зонах України як в основних так і післяукісних посівах. Все це робить її вирощування одним із пріоритетних напрямків зерновиробництва [11, с. 9].

Вирішальна роль в одержанні високих урожаїв сільськогосподарських культур, в тому числі і кукурудзи, належить системі удобрення. Серед ключових макроелементів (N, P, K) пріоритет належить азоту [2, с. 30; 4, с. 76; 6, с. 63; 7, с. 60; 13, с. 188]. Проте азотні добрива можуть спричинити подовження вегетаційного періоду кукурудзи [3, с. 45; 5, 13, с. 188; 17, с. 124], що в свою чергу може змістити збиральні роботи в пізньоосінні або навіть зимові терміни. Тому важливим є питання оптимізації азотного живлення кукурудзи, яке б забезпечило отримання високих урожаїв та своєчасне проведення комплексу збиральних робіт.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання залежності тривалості вегетаційного періоду кукурудзи від технологічних заходів вирощування є досить актуальним, всебічно вивчається та має велике практичне значення [10, с. 42; 14, с. 54; 17, с. 124; 18, с. 149].

Особливої важливості дослідження тривалості періоду сходи-фізіологічна стиглість кукурудзи, набувають в контексті кліматичних змін та зумовленим ним глобальним потеплінням. Завдяки цьому створюються передумови для вирощування більш пізньостиглих гібридів із вищим числом ФАО і як наслідок можливості отримання вищих урожаїв [1; 20, с. 278]

Постановка завдання. Мета досліджень встановити вплив удобрення на тривалість вегетаційного періоду гібридів кукурудзи різних стиглості в умовах північного сходу України.

Виходячи із мети досліджень, вирішення намічених програмою завдань проводилось в польовому досліді, де впродовж 2019-2021 років вивчалися технологічні заходи вирощування кукурудзи на зерно. Польові дослідження здійснювалися на полях Писарівського відділення Сумського регіонального управління СТОВ «Дружба-Нова» Сумської області.

Ґрунти дослідного поля чорнозем типовий малогумусний слабовилугований крупно-пилувато-середньосуглинковий.

Погодні умови в роки проведення досліджень були неоднаковими і значно відрізнялися від середніх багаторічних показників кількості опадів та за температурним режимом. Так, у 2019 році середньомісячна температура вегетаційного періоду кукурудзи становила 18,9 єC, а сума опадів за цей же час - 208 мм, у 2020 році зазначені показники знаходилися на рівні відповідно 19,4 °C та 272 мм, а у 2021 році - 20,5 °C та 138 мм. Середні багаторічні показники за цей період становлять 17,4 °C та 304 мм.

Схема досліду передбачала вивчення дії і взаємодії трьох факторів: фактор А - гібриди кукурудзи різних груп стиглості - ДКС3050 (ФАО 200), ДКС 3730 (ФАО 280), ДКС 4178 (ФАО 330); фактор В - норми внесення добрив - 1. Контроль; 2. Р₆₀К₆₀(фон); 3. N₉₀Р₆₀К₆₀; 4. N₁₂₀Р₆₀К₆₀; 5. N₁₅₀Р₆₀К₆₀; 6. N₁₈₀Р₆₀К₆₀;

7. N₂₁₀Р₆₀К₆₀; фактор С - форми азотних добрив - 1. Безводний аміак, 2. Карбамід; 3. КАС-32.

Розміри ділянок: посівна - 150 м²; облікові - 100 м², повторність триразова.

В наших дослідах використовували наступні мінеральні добрива: безводний аміак з вмістом азоту 82 %, КАС-32, який містить 32 % азоту, карбамід - 46 % азоту, гранульований суперфосфат - 19,5 % Р₂О₅ та калій хлористий 60 % К₂О. Фосфорні та калійні добрива вносилися восени під основний обробіток ґрунту, а азотні весною за 10 днів до сівби.

Дослідження проводилися відповідно до загальноприйнятих методик [8].

Виклад основного матеріалу дослідження. Нашими дослідженнями встановлено, що тривалість вегетаційного періоду кукурудзи від фази сходів до настання фізіологічної стиглості (VЕ-R6) залежала від біологічних особливостей досліджуваних гібридів та норм внесення азотних добрив. Форми мінерального азоту майже не впливали на час вегетації рослин. Так, у ранньостиглого гібриду ДКС 3050 (ФАО 200), вегетаційний період від появи повних сходів до настання фізіологічної стиглості зерна становив 89-108 днів залежно від варіанту удобрення, (табл. 1).

Серед досліджуваних варіантів досліду найкоротшим вегетаційним періодом гібриду ДКС 3050 відзначився контрольний варіант без добрив - 89 днів. Внесення фосфорно-калійних добрив Р₆₀К₆₀(фон) в незначній мірі подовжило період вегетації кукурудзи - від появи повних сходів до настання фізіологічної стиглості пройшов 91 день.

Таблиця 1

Тривалість вегетаційного періоду (VE-R6) гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від норм та форм внесення азотних добрив, днів (середнє за 2019-2021 рр.)

Ключову роль у подовженні вегетації кукурудзи гібриду ДКС 3050 відіграли азотні добрива. Залежно від норми їх внесення та форми нітрогену вегетаційний період становив 98-108 днів. При внесенні мінімальної норми азоту (90 кг/га д.р.) тривалість вегетації досліджуваного гібриду становила 98-99 днів і різниці між формами внесеного азоту виявлено не було. Аналогічні результати було відмічено і при застосуванні N₁₂₀.

Зростання кількості внесеного азоту до 210 кг/га спричинило подовження періоду її вегетації до 106-108 днів залежно від форми добрив.

Розвиток рослин кукурудзи середньораннього гібриду кукурудзи ДКС 3730 відзначився дещо довшим вегетаційним періодом, порівняно із гібридом ДКС 3050, що було зумовлено вищим показником ФАО. Вважається, що різниця на 10 одиниць за числом ФАО відповідає приблизно 1-2 доби різниці за строками дозрівання [12, с. 277]. Проте, тут великий вплив мають погодні умови вегетаційного періоду та умови вирощування.

Вегетаційний період гібриду ДКС 3730 від появи повних сходів до настання фізіологічної стиглості зерна становив 95-112 днів залежно від варіанту удобрення. Найкоротшим він був у контрольного варіанту без добрив - 95 днів. Майже такою ж була тривалість періоду вегетації кукурудзи і на варіанті із внесенням фосфорно-калійних добрив Р₆₀К₆₀(фон) - 97 днів.

Характерною особливістю розвитку рослин кукурудзи гібриду ДКС 3730 було подовження вегетації кукурудзи при внесенні азотних добрив. Залежно від норми їх внесення та форми період VE-R6 становив 102-112 днів.

Серед варіантів азотного живлення, вегетаційний період кукурудзи найкоротшим був при внесенні 90 кг/га д.р. азоту і становив 102-103 дні. Різниця у його тривалості за різних форм азоту була незначною. Подібні результати було відмічено і при застосуванні N₁₂₀, де тривалість вегетаційного періоду становила 103-104 дні.

Підвищення норми внесення нітрогену до 150 кг/га спричинило подовження періоду VE-R6 на 3 дні і він становив 106 днів незалежно від форми внесеного азоту. Майже такі ж самі результати (107-109 днів) отримано і при внесенні N₁₈₀.

Найдовшою тривалістю вегетаційного періоду відзначився варіант із внесенням високої норми нітрогену - 210 кг/га. На зазначеному варіанті досліду від сходів до настання фізіологічної стиглості кукурудзи пройшло 110-112 днів.

У середньостиглого гібриду кукурудзи ДКС 4178 (ФАО 330) тривалість періоду вегетації була більш тривалою, порівняно із двома попередніми. Залежно від варіанту досліду вона становила 99-115 днів.

Як і для попередніх двох гібридів, у ДКС 4178 найкоротший вегетаційний період був на контрольному варіанті без добрив - 99 днів. Внесення фосфорно-калійних добрив Р₆₀К₆₀(фон) дещо подовжило період вегетації кукурудзи, який на зазначеному варіанті досліду становив 102 дні.

Азот, як ключовий елемент, який відповідає за лінійний ріст рослин, подовжив вегетацію кукурудзи до 107-115 днів.

Мінімальна норма внесення азоту (90 кг/га д.р.), яка вивчалася в досліді, забезпечила найкоротшу тривалість періоду VE-R6 серед зазначених варіантів. Так, при внесенні безводного аміаку він становив 109 днів, карбаміду - 108 днів і КАС-32 - 107 днів. Різниця у його тривалості за різних форм азоту була незначною. Подібні результати було відмічено і при застосуванні N₁₂₀, де тривалість вегетаційного періоду становила 107-109 днів.

Підвищення норми внесення нітрогену до 150 кг/га спричинило подовження періоду VE-R6 до 109-110 днів.

Подальше зростання норми внесення азоту до 180 кг/га д.р. зумовило подовження вегетації досліджуваної культури. Так, внесенні безводного аміаку він становив 112 днів, карбаміду - 114 днів і КАС-32 - 111 днів Найдовшою тривалістю періоду VE-R6 відзначився варіант із внесенням високої норми азоту - 210 кг/га. На зазначеному варіанті досліду від сходів до настання фізіологічної стиглості кукурудзи пройшло 112-115 днів.

Висновки і пропозиції. Таким чином, що тривалість вегетаційного періоду кукурудзи від фази сходів до настання фізіологічної стиглості (VЕ-R6) залежала від біологічних особливостей досліджуваних гібридів та норм внесення азотних добрив і в меншій мірі від форми мінерального азоту.

Залежно від норми внесення мінерального азоту, у гібриду ДКС 3050 тривалість вегетаційного періоду VЕ-R6 становила 98-106 днів при внесенні безводного аміаку, 99-108 днів із використанням карбаміду та 99-107 днів при удобренні КАС-32. Для середньораннього гібриду ДКС 3730 зазначені показники знаходилися на рівні відповідно 103-111; 102-112 та 103-110 днів. Найтриваліша вегетація рослин кукурудзи відмічена у середньостиглого гібриду ДКС 4178 - 109-114 днів при застосуванні безводного аміаку, 108-115 днів на варіантах із використанням карбаміду та 107-112 днів при внесенні КАС-32.

Серед досліджуваних норм внесення азоту найдовший період вегетації відмічено при використанні 210 кг/га д.р. на всіх варіантах досліду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Адаменко Т. Вегетаційний період кукурудзи буде збільшуватися протягом наступних років. URL: https://kurkul.com/news/7157-vegetatsiyniy-periodkukurudzi-bude-zbilshuvatisya-protyagom-nastupnih-rokiv--adamenko

2. Асанішвілі Н.М. Оптимізація мінерального живлення гібридів кукурудзи на основі рослинної діагностики. Рослинництво та грунтознавство. Том 11. № 3. С. 22-32.

3. Дудка М.І. Якунін О.П. Пустовий С.І. Вплив позакореневого підживлення на формування зернової продуктивності кукурудзи за її вирощування після соняшнику. Таврійський науковий вісник. № 115. С. 42-48.

4. Господаренко Г.М. Система застосування добрив : навч. посібник. Київ : ТОВ «СІК ГРУП Україна», 2015. 332 с.

5. Господаренко Г.М. Система удобрення кукурудзи. URL: https:// propozitsiya.com/ua/systema-udobrennya-kukurudzy

6. Єрмакова Л.М., Крестьянінов Є.В., Урожайність кукурудзи залежно від удобрення та гібриду на темно-сірих опідзолених грунтах. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2016. Вип. 4. С. 63-65.

7. Єрмакова Л.М., Свистунов Ю.В. Формування врожаю та якості зерна кукурудзи залежно від удобрення в Лівобережному Лісостепу. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2016. № 4 (83). С. 60-63.

8. Єщенко В.О., Копитко П.Г., Костогриз П.В., Опришко В.П. Основи наукових досліджень в агрономії : підручник. Вінниця : ПП «ТД «Едельвейс і К»», 2014. 332 с.

9. Зовнішньоекономічна діяльність. Державна служба статистики України URL: https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/zed.htm

10. Каленська С.М., Таран В.Г. Данилів П.О. Особливості формування урожайності гібридів кукурудзи залежно від удобрення, густоти стояння рослин та погодних умов. Таврійський науковий вісник. № 101. 2018. С. 42-48.

11. Корнійчук О.В. Кукурудза в сучасних агроценозах Правобережного Лісостепу України в умовах дефіциту вологи. Корми і кормовиробництво. 2015. Вип. 81. С. 8-20.

12. Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур. Львів : НВФ «Українські технології», 2006. 730 с.

13. Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф. Фізіологічна роль елементів живлення та системи удобрення польових культур : підручник. 3-тє видання, перероблене. Львів : Українські технології, 2021. 284 с.

14. Петрина Г.І., Рудавська Н.М., Глива В.В., Гавриляк Я.Я., Федак В.В. Формування продуктивності гібридів кукурудзи в умовах Західного Лісостепу. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2012. Вип. 54 (1). С. 53-58.

15. Петриченко В.Ф., Лихочвор ВВ. Рослинництво. Нові технології вирощування польових культур : підруч. Львів : НВФ «Українські технології», 2020. 806 с.

16. Рослинництво України. Державна служба статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_rosl_2021.pdf

17. Рудавська Н.М., Гук Р.М. Вплив удобрення на формування врожаю гібридів кукурудзи. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 61. С. 123-134.

18. Сатановська І. П. Тривалість вегетаційного періоду різностиглих гібридів кукурудзи залежно від біологічних препаратів та погодних умов. Агропромислове виробництво Полісся. 2013. Вип. 6. С. 148-152.

19. Талавиря М. П. Розвиток біорієнтованої економіки на науковій основі. Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. Економіка. 2015. Вип. 1 (45). Т. 2. Ужгород. 2015. С. 225-230.

20. Antal T., Kalenska S., Govenko R., Mokrienko V., Karpenko L., Kovalenko A. Efficiency of corn hybrids growing technologies depending on the kinds of fertilizer application. AGROSYM 2022: 13th International Agricultural Symposium, Jahorina, Bosnia and Herzegovina, 6-9 October 2022: book of abstracts. Jahorina, 2022. Р. 276-281.

Размещено на Allbest.ru