Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 657:411

ОБЛІК ТА АНАЛІЗ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ:

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

08.06.04 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Пилипенко Олексій Іванович

Київ - 2005



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державній академії статистики, обліку та аудиту Державного комітету статистики України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Шевчук Володимир Олександрович, Державна академія статистики, обліку та аудиту професор кафедри бухгалтерського обліку та аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Герасимович Анатолій Михайлович, Київський національний економічний університет, професор кафедри банківської справи

кандидат економічних наук, доцент Петрук Олександр Михайлович, Житомирський державний технологічний університет, завідувач кафедри фінансів

Провідна установа - Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, кафедра обліку і аудиту, м. Київ

Захист відбудеться “17” листопада 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41

Автореферат розісланий “14” жовтня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балановська Т.І.



Пилипенко О. І. Облік та аналіз власного капіталу: теорія і практика. - Рукопис. облік капітал нафтовидобувний

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит. -Національний аграрний університет, Київ, 2005.

У дисертації досліджено актуальні питання обліку й аналізу операцій з власним капіталом, його теоретичні та методичні аспекти.

Проведено дослідження власного капіталу як об'єкта обліку. Проаналізовано особливості створення підприємств нафтовидобувної промисловості та вплив цих процесів на формування власного капіталу. Розкрито сучасний стан обліку власного капіталу та розроблені пропозиції вдосконалення методики обліку статутного капіталу, резервного капіталу. Визначено особливості розкриття інформації про власний капітал у фінансовій звітності та обгрунтовано напрями її вдосконалення.

Розкрито економічно - правовий аспект сутності власного капіталу, як об'єкту обліку і аналізу. Виокремлено і досліджено основні етапи розвитку бухгалтерського обліку власного капіталу. Виявлено спільні і відмінні риси нормативного регулювання власного капіталу відповідно до міжнародних та національних стандартів бухгалтерського обліку. Виявлено особливості організаційно-економічної діяльності підприємств нафтовидобувної промисловості, що впливають на методику обліку і аналізу власного капіталу. Досліджено та порівнено складові власного капіталу в різних країнах світу. Розроблено форми звітності для управління складовими власного капіталу підприємства. Розроблено складові облікової політики підприємства щодо організації обліку власного капіталу.

Ключові слова: бухгалтерський облік, аналіз, власний капітал, статутний капітал, фінансова звітність, оцінка фінансового стану підприємства, рахунок, елементи методу обліку.



Пилипенко А. И. Учёт и анализ собственного капитала: теория и практика. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальностью 08.06.04 - бухгалтерский учёт, анализ и аудит. - Национальный аграрный университет, Киев, 2005.

В диссертации исследованы актуальные вопросы учета и анализа операций с собственным капиталом, его теоретические и методические аспекты.

Уточнено сущность понятия “собственный капитал” (общая стоимость собственных средств предприятия, которые принадлежат ему на правах собственности и используются для формирования его активов).

Объектом исследования есть учётный процес формирования и использования собственного капитала на предприятиях нефтедобывающей промышлености Украины.

Предметом исследования есть совокупность теоретических, методических и практических вопросов, связаных с учётом и анализом собственного капитала на предприятиях нефтедобывающей промышлености Украины.

Раскрыто современное состояние учёта собственного капитала и разработанные предложения усовершенствования методики учёта уставного капитала, резервного капитала. Определены особенности раскрытия информации о собственном капитале в финансовой отчётности и обоснованы направления его усовершенствования.

Раскрыт экономически-правовой аспект сущности собственного капитала, как объекта учета и анализа. Исследованы основные этапы развития бухгалтерского учета собственного капитала. Выявлены общие и отличительные особенности нормативного регулирования собственного капитала соответственно международным и национальным стандартам бухгалтерского учета.

Выявлены особенности организационно-экономической деятельности предприятий нефтедобывающей промышленности, которые влияют на методику учета и анализа собственного капитала. Проведенное сравнение и исследовано состав собственного капитала в разных странах мира.

Проанализирована роль собственного капитала, являющегося финансовой основой предприятия, критерием регулирования хозяйственной деятельности и осуществления надзора за ней. Предложена класификация собственного капитала за формой и уровнем отвествености. Класификация собственного капитала за формой позволяет определить часть капитала, который был инвестирован, получен безоплатно, заработан на протяжении отчётного периода. Класификация собственного капитала за уровнем ответственности даёт возможность ранжировать капитал на юридически закреплённый в уставных документах и нерегламентирован, как обязательный существующи законодательством.

Развита методика учёта собственного капитала для использования учётной информации в управлении, которая упрощает владельцам управление, анализ и контроль за хозяйственной деятельностю предприятия.

Проанализировано действующий порядок бухгалтерского учёта собственного капитала и разработаны предложения по его усовершенствию.

Разработаны формы отчетности для управления составными собственного капитала предприятия.

Определены напрвления усовершенствования методики учёта уставного капитала в свете концепций статического и динамического баланса.

Разработан состав учётной политики предприятия относительно организации учёта собственного капитала.

Проанализировав существующюю методику анализа финансовой стойкости предприятия, мы пришли к выводу, что она малоэфективная, в связи с большим количеством коэфициентов многие из которых дублируют друг друга.. В процесе исследований нами разработана методика, которую, с нашей точки зрения можно использовать как единую методику анализа финансовой стойкости предприятия. В неё входят: коэфициент автономии, коэфициент финансовой независимости, коэфициент маневрености рабочего капитала, коэфициент соотношения приобретённого и собственного капитала, коэфициент долгосрочных обязательств, коэфициент текущих обязательств, коэфициент страхования бизнеса. Во время определения основных коэфициентов следует помнить, что структура собственного капитала есть важным звеном при опредилении оптимального способа финансирования ивестиционных проектов, прогнозирования цен на акции.

Развиты организационно-методические аспекты компьютеризации учёта собственного капитала. При организации учёта акционерных обсчеств особенность есть в правильной организации аналитического учёта составляющих собственный капитал, в часности уставного капитала - за вида-ми акций (простые, именные, на предъявителя), за акционерами, за учредителями. При компьютеризации учёта собственного капитала следует вести аналитический учет, открывая субсчета по каждому учредителю.

Ключевые слова: бухгалтерский учёт, анализ, собственный капитал, уставной капитал, финансовая отчётность, оценка финансового состояния предприятия, счёт, элементы метода учёта.



Pylypenko O.I. Accounting and analysis of the own capital: theory and practice. - Manuscript.

Thesis for obtaining scientific degree of candidate of economic sciences in speciality 08.06.04 - accounting, analysis and audit. - National Agricultural University, Kyiv, 2005.

Actual subjects of accounting and analysis of the operations with own capital, its theoretical and methodical aspects are researched in the thesis.

The notion of “own capital” is studied as an object of accounting. The peculiarities of establishing oil-producing enterprises and the impact of these processes upon forming the own capital are analysed in the thesis.

Economic and legal aspects of the essence of the own capital as an object of accounting and analysis are explored. The main stages of the development of own capital accounting are singled out. Common and distinguishing features of normative regulation of own capital according to the international and national accounting standards are displayed. The special features of administrative and economic activity of oil-producing enterprises, which influence organization and methodology of accounting and analysis of the own capital, are showed. The components of own capital in different countries of the world are researched and compared. The forms of reporting are elaborated in order to manage the components of own capital of enterprises. The constituents of enterprise's accounting policy about organization the own capital accounting are worked out. The methodology of the analysis of enterprise's financial stability is elaborated. The administrative and methodical aspects of computerizing the own capital accounting are developed.

Keywords: accounting, analysis, own capital, stock capital, financial reporting, assessment of the financial situation of an enterprise, account, accounting method elements..



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформація економіки України супроводжується об'єктивною необхідністю ринкових нововведень та адаптації їх до реалій економічного життя. Одним із таких нововведень стало масове створення акціонерних товариств.

За умов реформування відносин власності особливого значення набуває дослідження процесів фінансування господарської діяльності акціонерних товариств, оскільки основною вимогою ринкових відносин є фінансування підприємств. Основним джерелом, де акумулюється та систематизується необхідна інформація, є бухгалтерський облік. Він відображає процес формування власності, обсяг прав власників акціонерних товариств, розподіл результатів їх діяльності, тобто інформацію про формування та використання власного капіталу як фінансової основи діяльності акціонерних товариств. Тому на сучасному етапі розвитку ринкових відносин актуального значення набуває дослідження обліку власного капіталу акціонерних товариств як нового об'єкта вітчизняної облікової системи.

Наявність капіталу є умовою створення та розвитку бізнесу. Підприємство, що відокремлено від інших здійснює господарську діяльність, повинно володіти капіталом. Структура і динаміка власного капіталу є найсуттєвішим показником, що визначає фінансовий стан підприємства.

Структурна перебудова промисловості, відкриття внутрішнього вітчизняного ринку для зарубіжних товаровиробників впливають на структуру власного капіталу підприємств різних організаційно-правових форм. Важливе місце у стратегії підприємства займають формування, використання і управління власним капіталом. Метою формування капіталу підприємства є придбання необхідних активів та оптимізація структури капіталу з позицій забезпечення умов ефективного його використання.

Проблеми обліку й аналізу формування та змін власного капіталу досліджуються в працях провідних вчених-економістів. Серед іноземних учених, які здійснили внесок в удосконалення обліку власного капіталу на різних історичних етапах, слід назвати таких: Ж. Андре, Н. де Анастасіо, В.Е. Ануфрієв, Л. Батардон, Ф. Беста, П. Герстнер, Ж.Б. Дюмарше, Н.А. Литньова, Ф. Ляйтнер, М.Ю. Медведєв, Л. Пачолі, В. Рігер, Ж. Ришар. Із вітчизняних науковців слід назвати: М.Д. Алексеєнко, Ф.Ф. Бутинець, М.М. Мосійчук, Н.Д. Прокопенко, Ф.Є. Поклонський, С.В. Пітель, Н.М. Ткаченко, В.В. Сопко та інші.

За ринкових умовах господарювання, коли господарська діяльність підприємства і його розвиток здійснюються на принципах самофінансування, а через нестачу власних фінансових ресурсів - за рахунок позичкових коштів, важливо дати аналітичну оцінку фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел. Тому потребує удосконалення методологія і організація бухгалтерського обліку власного капіталу і комплексного економічного аналізу фінансової стійкості, особливо на рівні підприємства як первинної ланки економічної системи.

Необхідність розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо формування, обліку та аналізу власного капіталу, його трактування і обумовило вибір теми дисертаційної роботи, мету, завдання та основні напрями дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри бухгалтерського обліку та аудиту Державної академії статистики, обліку і аудиту Держкомстату України “Організація та методологія обліку, аналізу та аудиту господарської діяльності підприємств і організацій” (номер державної реєстрації 0104U009820). Відповідно до наукової програми автором проведені дослідження стану обліку та аналізу власного капіталу на підприємствах нафтовидобувної промисловості і надані конкретні пропозиції щодо вдосконалення їх методики і організації.

Мета та задачі дослідження. Метою дисертації є дослідження теоретичних аспектів та розробка рекомендацій щодо вдосконалення організації і методики бухгалтерського обліку та аналізу власного капіталу і фінансової стійкості підприємств нафтовидобувної промисловості.

Досягнення мети дослідження зумовило постановку та розв'язання завдань, що полягають у необхідності:

- розкрити економічно-правовий аспект сутності власного капіталу як об'єкта обліку і аналізу;

- уточнення поняття “власний капітал”, у зв'язку з відсутністю єдності авторів щодо його визначення;

- виокремити і дослідити основні етапи розвитку бухгалтерського обліку власного капіталу;

- з'ясувати завдання організації обліку власного капіталу;

- виявити спільні і відмінні риси нормативного регулювання власного капіталу відповідно до міжнародних та національних стандартів бухгалтерського обліку;

- відобразити взаємозв'язок елементів методу бухгалтерського обліку, які використовуються в обліку власного капіталу;

- розробити пропозиції щодо удосконалення ведення обліку власного капіталу;

- розробити методику аналізу фінансової стійкості підприємства;

- розвинути організаційно-методичні аспекти комп'ютеризації обліку власного капіталу.

Об'єктом дослідження є обліковий процес формування і використання власного капіталу на підприємствах нафтовидобувної промисловості.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних питань, пов'язаних з обліком та аналізом власного капіталу на підприємствах нафтовидобувної промисловості.

Методи дослідження. У процесі роботи для вивчення теорії та діючої практики обліку власного капіталу використовувалися такі загальнонаукові методи: спостереження - для встановлення концептуальної сутності власного капіталу; групування і порівняння - для аналізу руху активів, власного капіталу за досліджуваний період; абстрактно-логічний аналіз - для обґрунтування класифікаційної моделі власного капіталу; історичний метод - для розкриття сутності поняття “власний капітал”; графічний метод і метод виявлення причинно-наслідкового зв'язку - для наочного відображення складових власного капіталу, їх питомої ваги та шкали змін.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в постановці, уточненні та вирішенні теоретичних, організаційних і методичних проблем обліку і аналізу власного капіталу. У дисертації обґрунтовуються положення та висновки, які мають наукову новизну, а саме:

вперше:

- запропоновано та використано комплексний підхід до дослідження економіко-правового і облікового аспектів сутності власного капіталу як об'єкта обліку та аналізу. Це дає можливість краще прослідити та проаналізувати взаємозв'язки між цими аспектами, сприятиме вдосконаленню практики формуванню та використанню власного капіталу в цілом та у розрізі окремих його складових (С. 5);

- розвинуто методику власного капіталу, яка спрощує власникам та іншим суб'єктам господарювання управління, аналіз і контроль господарської діяльності підприємства, отримується інформація, яку управлінський персонал може вико-ристати з метою забезпечення збереження майна власника, визначення і розподілу прибутку, надання інформації для управління (С. 9);

удосконалено:

- трактування економічної суті поняття “власний капітал” як загальної вартості власних джерел підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються ним для формування його активів (С. 5);

- методику проведення аналізу фінансової стійкості господарських товариств в Україні для уточнення порядку розрахунків основних показників, їх нормативних значень та типів фінансової стійкості (С. 12);

дістали подальший розвиток:

- конкретизація ролі елементів методу бухгалтерського обліку, за допомогою яких об'єкти обліку відображаються та узагальнюються у грошовій оцінці за економічно однорідними ознаками з метою контролю за виконанням статутних вимог, ефективним використанням виробничих ресурсів підприємства, для забезпечення збереження власності і досягнення найбільшої ефективності господарської діяльності підприємства (С. 8);

- організація автоматизованої обробки інформації обліку і аналізу власного капіталу в умовах їх комп'ютеризації (побудовано шаблон для розрахунку сум по операціям з формування та змін статутного капіталу) (С. 14).

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці науково обґрунтованих практичних рекомендацій з удосконалення організації обліку і аналізу власного капіталу для запровадження в практику роботи промислових підприємств, а також для використання під час розроблення нормативних матеріалів з бухгалтерського обліку та економічного аналізу.

Реалізація на практиці висновків і пропозицій автора сприятиме вдосконаленню методології та організації бухгалтерського обліку й аналізу власного капіталу в підприємствах. Впровадження результатів дослідження дасть змогу підвищити оперативність і аналітичність облікової інформації, посилить контроль за формуванням і динамікою власного капіталу підприємств відповідно до вимог чинного законодавства, засновницьких документів та облікової політики.

Окремі пропозиції і рекомендації, розроблені в процесі наукового дослідження, запроваджені в практику підприємств нафтовидобувної промисловості НГВУ “Полтаванафтогаз”, м. Полтава (довідка № 18/6219 від 13.07.2005); НГВУ “Надвірнанафтогаз”, м. Надвірна (довідка № 7-27/2362 від 14.07.2005). Розроблена методика аналізу фінансової стійкості використовується в роботі ТОВ АФ “ВІЖА-Аудит”. Результати дослідження також знайшли відображення в підручнику “Бухгалтерський фінансовий облік” (2003 р.). Основні положення проведеного дослідження застосовуються в лекційних курсах з теорії бухгалтерського обліку, фінансового і управлінського обліку Державної академії статистики, обліку і аудиту, м. Київ (довідка № 15/1 від 11.01.2005) .

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним дослідженням. Наукові результати, що містяться в роботі належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Україна наукова, 2003” (м. Дніпропетровськ, Дніпропетровський національний університет, 16-20 червня 2003 р.); “Незалежний аудит в Україні та міжнародний досвід” (м. Київ, Державна академія статистики, обліку та аудиту, 23-24 жовтня 2003 р.); “10 років Національному центру обліку та аудиту України”.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження у фахових виданнях опубліковано 3 наукові статті загальним обсягом 1,64 друк. арк., 4 тез доповідей загальним обсягом 1,31 друк. арк., в інших публікаціях (підручниках і посібниках), написаних у співавторстві, особисто автора - 1,48 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертації складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст викладено на 167 сторінках друкованого тексту. Робота містить 25 таблиць, 24 рисунків, 10 додатків. Список використаних джерел налічує 250 най-менувань.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, проаналізовано сучасний стан розроблення проблеми та доведено необхідність поглиблення досліджень обліку власного капіталу, сформовано мету і завдання дисертаційної роботи, її об'єкт та предмет, розкрито наукову новизну одержаних результатів, наведено форми апробації наукових результатів у навчальному процесі та в діяльності суб'єктів господарювання.

У першому розділі "Теоретичні аспекти обліку власного капіталу" проведено дослідження поняття “власний капітал” як економічної категорії та об'єкта обліку, розкрити економічно-правовий і обліковий аспект сутності власного капіталу, порівняно складові власного капіталу в різних країнах світу.

Поява поняття “власний капітал” в бухгалтерській термінології має об'єктивний характер, в основі якого лежить узагальнення багатовікової практики бухгалтерського обліку. Його історичний огляд вказує на глибокий генезис і широту підходів до трактування власного капіталу як економічної категорії. Для наукового визначення власного капіталу розглянуто випадки, коли поняття “власний капітал” розглядається на макроекономічному рівні і особлива увага зосереджена на мікроекономічному, тобто на власному капіталі в бухгалтерському обліку. Серед науковців немає єдності щодо визначення поняття “власний капітал”, у зв'язку з чим уточнено це поняття. Власний капітал - це загальна вартість власних засобів підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються ним для формування його активів. Розраховується сума власного капіталу як частина в активах, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Дослідження власного капіталу потребує з'ясування сутності капіталу. Найважливішими аспектами розкриття сутності капіталу є економічний, юридичний, обліковий.

Капітал має юридичне і економічне значення. Юридичне значення капіталу полягає передусім в тому, що його розмір визначає межі мінімальної матеріальної відповідальності, які суб'єкт господарювання має за своїми зобов'язаннями. Економічна роль власного капіталу полягає в забезпеченні підприємства власними фінансовими ресурсами, необхідними як для початку, так і для продовження реальної господарської діяльності. Саме такий підхід до розуміння статутного капіталу був виключений в адміністративно-регульованій економіці. Розглядаючи економічну сутність, потрібно відмітити найважливіші характеристики капіталу, які полягають у тому, що він виступає основним чинником виробництва; характеризує фінансові ресурси підприємства, які приносять прибуток; використовується як головне джерело формування добробуту його власників; є головним виміром ринкової вартості підприємства. Його динаміка є важливим показником ефективності господарської діяльності.

Більшість вчених подають класифікацію власного капіталу за складом. У результаті проведених досліджень ми прийшли до висновку, що це є однобоким висвітленням і тому пропонуємо класифікацію за формою та рівнем відповідальності.

Класифікація власного капіталу за формою дозволяє визначити частину капіталу, який був інвестований засновниками; одержаний безоплатно; зароблений протягом звітного періоду. Класифікація за рівнем відповідальності дає змогу ранжувати капітал на юридично закріплений в установчих документах та нерегламентований як обов'язковий чинним законодавством.

Виходячи із результатів аналізу історичних аспектів обліку статутного капіталу в різних країнах, виділено основні проблеми, які і зараз залишаються актуальними. Йдеться про те, як слід тлумачити терміни статутний фонд і статутний капітал (різницю між фондом і капіталом провів Ж. Андре фонд - це сума основних і оборотних засобів підприємства (підсумок балансу), капітал - засоби власника, вкладені в фонд); яку концепцію обліку статутного капіталу застосувати (статичну або динамічну); в якій сумі відображати статутний капітал - у розмірі тільки оголошеного чи фактично внесеного статутного капіталу.

Вивчаючи ці проблеми ми з'ясували, що статична концепція передбачає відображення в обліку як оголошеного розміру статутного капіталу, так і заборгованості за внесками до статутного капіталу. Динамічна концепція передбачає відображення лише фактично внесеного статутного капіталу, тобто в цьому разі відсутня інформація про оголошений, але реально не внесений капітал. Згідно з динамічною концепцією не може бути відображений в обліку весь підписаний (статутний) капітал. Єдиний капітал, який “цікавить” цю теорію, - внесений капітал, завдяки якому може бути одержаний прибуток. Під час створення фірми або додаткового залучення капіталу рахунок “Статутний капітал” у пасиві буде кредитований тільки на внесену величину, а в активі будуть зареєстровані внесені грошові кошти або внесок в натуральній формі. У цьому разі в балансі немає інформації про підписаний, але реально не внесений капітал.

На нашу думку, краще дотримуватись статичної концепції, для того, щоб контролювати погашення внесків учасниками, адже не завжди учасники вчасно вносять свою частку до статутного капіталу. Якщо відображати лише фактично внесені засоби, то з даних обліку не можна дізнатись, чи буде поповнюватись статутний каптал, з'ясувати оголошений розмір статутного капіталу, але в цьому випадку не будуть нараховуватися курсові різниці, що спрощує облік.

У зарубіжній практиці капітал розглядається як інвестування засобів в компанії (підприємства), які належать власникам, а не довгостроковим або короткостроковим кредиторам. Важливою проблемою є визначення величини й темпів накопичення власного капіталу. Поширеним є погляд, відповідно до якого питома вага власного капіталу повинна бути на рівні 50 % і більше. Лише в цьому випадку, на думку кредиторів, підприємство з більшою ймовірністю може погасити свої зобов'язання за рахунок власних коштів. Тому збереження капіталу на цьому рівні і є першочерговим завданням господарюючого суб'єкта.

Відображення інформації про власний капітал в Україні принципово не відрізняється від міжнародних. Це зумовлено тим, що при формуванні Положень (стандартів) бухгалтерського обліку фахівці керувалися міжнародними стандартами фінансової звітності. У США і Японії акціонерний і партнерський капітал відображається в межах фактично оплаченого, в зв'язку з тим, що стаття заборгованості акціонерів (засновників) відсутня. За недостатньої оплати акцій умовні зобов'язання по зібраних грошових коштах, що виникли, розкриваються в поясненнях.

Залишається невирішеним питання щодо методики проведення аналізу операцій з власним капіталом та оцінки фінансового стану підприємства, адже в кожній країні наявні різні складові власного капіталу, існують різні підходи щодо застосування і нормативного значення коефіцієнтів автономії, фінансової залежності тощо. Це пов'язано з особливостями нормативного регулювання бухгалтерського обліку на національному та міжнародному рівні. З огляду на це, слід удосконалити методику проведення аналізу фінансового стану підприємства, врахувавши досвід зарубіжних країн та надбання українських вчених в цій галузі. Це забезпечить аналітиків та власників інформацією про структуру капіталу підприємства та дозволить спрогнозувати чи буде підприємство мати в наступному звітному періоді бажаний розмір прибутку та визначити резерви збільшення прибутку підприємства.

У другому розділі “Організація і методика обліку власного капіталу” з'ясовано сучасний стан обліку власного капіталу, визначено особливості розкриття інформації про власний капітал у фінансовій звітності, обґрунтовано напрями їх вдосконалення, проаналізовано формування та рух статутного капіталу, проведено дослідження методики власного капіталу.

Створюючи господарські товариства, власники мають змогу визначати критерії, за якими буде проводитись оцінка їх внесків (договірна оцінка). Основне завдання полягає в тому, щоб внески були оформлені відповідними актами оцінки і приймання-передачі до статутного капіталу (можливий інший документ, головне - правильне документальне оформлення даного факту).

За результатами дослідження з'ясовано, що в теперішніх умовах залишаються невирішеними проблеми методики обліку власного капіталу, зокрема, застосування елементів методу бухгалтерського обліку при обліку власного капіталу.

Ці елементи методу бухгалтерського обліку поширюються на всі об'єкти бухгалтерського обліку. Методичні прийоми бухгалтерського обліку власного капіталу взаємопов'язані, доповнюють один одного і в сукупності становлять єдине ціле - метод бухгалтерського обліку

За умови використання цих елементів методу бухгалтерського обліку власникам та іншим суб'єктам для управління, аналізу і контролю господарської діяльності підприємства надається інформація, яку управлінський персонал може використати з метою вирішення основних завдань бухгалтерського обліку: забезпечення збереження майна власника, визначення і розподілу прибутку, надання інформації для управління. Використання цих елементів методу бухгалтерського обліку дозволить підвищити ефективність застосування методики обліку власного капіталу.

Для системи бухгалтерського обліку характерна не лише наявність зв'язків і відносин між елементами, що її утворюють, але й нерозривна єдність з середовищем, у взаємозв'язку з яким вона проявляє свою цілісність. Вона виступає забезпечуючою ланкою, а тому основним завданням є упорядкування вхідної і вихідної інформації відповідно до потреб управління та зовнішніх користувачів. При цьому внутрішня структура системи бухгалтерського обліку змінюється в напрямі своєчасного забезпечення і отримання в повному обсязі вихідної інформації для управління та вивчення різного роду користувачами. Чим різноманітніша така інформація, тим більше рівнів управління та користувачів вона забезпечує і тим складнішою є внутрішня структура системи обліку.

Формування статутного капіталу пов'язане з чітким дотриманням нормативних актів, адже у випадку їх недотримання це може призвести до штрафів або ліквідації підприємства.

Провівши дослідження, ми з'ясували, що на практиці виникають труднощі з передачею права власності стосовно статутного капіталу. При оформленні такої передачі, виникають проблеми, особливо якщо це пов'язано з реєстрацією права власності, наприклад, на нерухомість чи на автотранспорт. Мають місце ситуації, коли сторони оформляють акт приймання-передачі певного майна до статутного капіталу юридичної особи, що створюється, однак воно залишається на балансі засновника, більше того, він продовжує платити за нього відповідні податки, нараховувати амортизацію тощо. Лише за умови повного внесення вкладу учасником можлива передача частки третім особам. Одночасно з передачею частки відбувається перехід до третьої особи всіх прав та обов'язків, що належать учаснику, який відступив її повністю або частково.

Виходячи з рис. 3 та керуючись ст. 53 Закону України “Про господарські товариства”, випливає, що частка засновника, що вибуває, в статутному капіталі може бути розподілена різними шляхами.

Враховуючи, що одержання прибутку є основною метою діяльності комерційного підприємства і забезпечує інтереси власників (засновників, акціонерів), це визначає необхідність ефективного та безперервного управління ним.

Підготовка управлінського рішення щодо формування, розподілу та використання прибутку повинна враховувати альтернативні можливості. За наявності альтернативних проектів управлінських рішень їх вибір для реалізації повинен базуватися на системі критеріїв, які визначають політику управління прибутком нафтовидобувних підприємств.

Складність управління власним капіталом полягає в тому, що в процесі поточної діяльності відбуваються безперервні зміни, пов'язані зі збільшенням або зменшенням як його загальної величини, так і його окремих складових. Основними критеріями оптимізації структури капіталу виступають: прийнятний рівень доходності і ризику в діяльності підприємства; мінімізація середньозваженої вартості капіталу підприємства; максимізація ринкової вартості підприємства. Кожне підприємство нафтовидобувної промисловості повинно самостійно обирати критерії оптимізації структури капіталу.

На підприємствах можна складати різні форми внутрішньої звітності, причому, слід використовувати Звіт про прибуток (система змінних витрат), Звіт про прибуток (система постійних витрат). Причому слід зазначити, що звіт про прибуток у системі постійних витрат відповідає даним форми № 2 Звіт про фінансові результати.

Запропоновані дисертантом вищенаведені пропозиції з удосконалення обліку власного капіталу забезпечують отримання необхідної інформації для потреб управління.

У третьому розділі “Удосконалення обліку і аналізу операцій з власним капіталом” здійснено аналіз операцій з власним капіталом, запропоновано удосконалення обліку цих операцій, розглянуто підходи щодо вибору фінансових коефіцієнтів для аналізу нафтовидобувної промисловості, досліджено та запропоновано шляхи удосконалення комп'ютеризації обліку і аналізу власного капіталу.

Аналіз літератури з економічного аналізу свідчить, що серед провідних вчених і науковців немає єдності щодо застосування коефіцієнтів фінансової стійкості. Зараз в Україні набуло поширення застосування західних методик розрахунку фінансових коефіцієнтів. Функціонуючі в інших країнах світу методики аналізу фінансової стійкості здебільшого неспроможні правильно оцінити стан справ на підприємствах України. Вивчення підходів до проведення аналізу фінансової стійкості, які запропоновані різними авторами, дозволяє з'ясувати, що в нашій країні відсутня єдина методика розрахунку фінансових коефіцієнтів. Тому потрібно розробити науково обґрунтовану методику, яка б задовольнила інтереси широкого кола користувачів. Адже фінансові показники повинні давати об'єктивну і точну характеристику фінансового стану підприємства, його стійкості; для всіх показників мають бути зазначені числові нормативи діапазону їх змін як у просторі, так і в часі.

Вважаємо неефективним застосування таких коефіцієнтів: коефіцієнта мобільності оборотних засобів підприємства, коефіцієнта майна виробничого призначення, коефіцієнта матеріальних оборотних засобів, різниці власного та статутного капіталів, частки статутного капіталу у власному капіталі, коефіцієнта забезпечення матеріально-виробничих запасів власними оборотними засобами, коефіцієнта маневреності функціонального капіталу, коефіцієнта співвідношення поточних активів і нерухомості, коефіцієнта забезпеченості кредиторської заборгованості власними засобами, коефіцієнта забезпеченості власними засобами, коефіцієнта поточної заборгованості, коефіцієнта покриття заборгованості власним капіталом (платоспроможності), коефіцієнта відношення виробничих активів і вартості майна, коефіцієнта окупності відсотків за кредит, коефіцієнта забезпечення необоротних активів власним капіталом, рівня інвестиційного капіталу, коефіцієнта фінансової напруги, коефіцієнта страхування статутного капіталу, коефіцієнта страхування власного капіталу, коефіцієнта забезпеченості оборотних активів робочим капіталом, які запропоновані такими авторами, як М.І. Баканов, М.А. Болюх, А.Н. Ковальов, В.П. Привалов, В.А. Русак, Н.О. Русак, Г.В. Савицька, А.Д. Шеремет, Л.Н. Чечевицина. Це пов'язано з тим, що наведені коефіцієнти ускладнюють аналіз фінансової стійкості і не надають потрібної інформації для цілей управління.

Результати аналізу вище зазначених показників застосовуються для оцінки поточної фінансової стійкості підприємства та її прогнозування на довгострокову перспективу. Проведене дослідження показало, що використання великої кількості наведених показників фінансової стійкості є недоцільним. Запропоновані автором коефіцієнти фінансової стійкості зменшать навантаження неефективних показників застосування в процесі визначення типу фінансової стійкості.

Удосконалення обліку власного капіталу насамперед зумовлено неточностями типових кореспонденцій рахунків, запропонованих Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку щодо операцій з формування статутного капіталу в акціонерних товариствах, зокрема його формування та нарахування дивідендів.

Виходячи з цього, пропонується ведення аналітичного обліку за рахунком 671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами”: 6711 “Розрахунки за нарахованими дивідендами резидентам” і 6712 “Розрахунки за нарахованими дивідендами нерезидентам”, якщо на підприємстві є акціонери резиденти та нерезиденти. Для підприємств, акціонерами яких є лише резиденти, пропонуються наступні розрізи аналітики: 6711 “Розрахунки за нарахованими дивідендами за привілейованими акціями”, 6712 “Розрахунки за нарахованими дивідендами за простими акціями”. Якщо в акціонерному товаристві випускають акції іменні та на пред'явника: 67111 “Розрахунки за нарахованими дивідендами за іменними привілейованими акціями”, 67112 “Розрахунки за нарахованими дивідендами за привілейованими акціями на пред'явника”, 67121 “Розрахунки за нарахованими дивідендами за простими іменними акціями”, 67122 “Розрахунки за нарахованими дивідендами за простими акціями на пред'явника”.

Вищенаведені пропозиції з методики забезпечують вдосконалення обліку власного капіталу на нафтовидобувних підприємствах в частині формування статутного капіталу та нарахування дивідендів.

Сучасні вимоги швидкості та своєчасності надання інформації призводять до комп'ютеризації фінансового та управлінського обліку і аналізу власного капіталу. Необхідно зазначити, що при використанні комп'ютерної техніки відрізняється порядок побудови системи рахунків. За наявності комп'ютеризованої системи бухгалтерського обліку (КСБО) немає потреби в обмеженні кількості показників, які одержуються в системі бухгалтерського обліку.

Основні відмінності при роботі з бухгалтерськими рахунками в комп'ютерних програмах полягають в наступному:

- існує можливість одночасного ведення обліку в декількох планах рахунків;

- значно розширено можливості аналітичного обліку.

При організації комп'ютерної форми обліку в акціонерних товариствах та товариствах з обмеженою відповідальністю особливість полягає у правильній організації аналітичного обліку складових власного капіталу, зокрема статутного (акціонерного) капіталу - за видами акцій (простими, привілейованими; іменними, на пред'явника), за акціонерами, засновниками, внесками в національній та іноземній валютах тощо.

Отже, при комп'ютеризації обліку власного капіталу слід обов'язково вести аналітичний облік за допомогою довідника “Учредители” або іншого створеного довідника. В довіднику відкриваються субрахунки на кожного засновника.

...