Організація бізнесу та його обліку в умовах ринкової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Вінницький національний аграрний університет

Інститут післядипломної освіти та дорадництва

Кафедра Організації обліку та звітності

Курсова робота

на тему: «Організація бізнесу та його обліку в умовах ринкової економіки»

Вінниця 2014



Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні дослідження з питань організації обліку

1.1 Теоретичні дослідження організації облікового процесу

1.2 Організація нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика організації бізнесу

2.1 Правовий статус

2.2 Облікова політика

Розділ 3. Організація обліку в умовах ринкової економіки

3.1 Організація облікового процесу

3.2 Організація обліку власного капіталу

3.3 Організація обліку зобов'язань

3.4 Організація обліку та аналіз довгострокових активів

3.5 Організація обліку та аналізу оборотних активів

3.6 Організація обліку та аналізу витрат, доходів і результатів діяльності підприємства

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

облік бухгалтерський контрольний



Вступ

На сьогодні досить актуальним питанням на підприємствах будь-якої форми власності, величини або напрямку діяльності є кваліфікована організація обліку. Тільки чітко продумана та правильно організована система обліку господарської діяльності дає змогу працівникам підприємства отримувати достовірну, своєчасну інформацію, на основі якої здійснюється прийняття управлінських рішень.

Метою курсового проекту є дослідити теоретичні основи поняття «організація обліку», «облікова політика», дослідити етапи організації обліку та систему принципів облікового процесу.

Об'єктом дослідження є організація бізнесу та його обліку в умовах ринкової економіки.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних аспектів організації обліку.

Джерелами інформації при написанні курсової роботи послужили нормативні та інструктативні документи, учбово-методична та наукова література.

Питанню організації облікового процесу присвячена значна кількість праць вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема МФ.Ф. Бутинець, Дерій В.А., В.П. Завгородній, В.В. Сопко, М.С. Пушкар, С.В. Свірко, В.С. Лень, Л.Г. Ловінська, Ковальов В.В., Кужельний М.В., Карпенко І.Л., Кутер М.І. та інші.

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві залежить від виду діяльності підприємства, величини його капіталу, тривалості процесу виготовлення продукції.

Крім нормативно-законодавчих актів, які регулюють ведення обліку на підприємстві працівники бухгалтерії керуються наказом про облікову політику підприємства та наказами генерального директора підприємства. Загальне керівництво роботою бухгалтерії, забезпечення виконання на підприємстві загальних методологічних принципів бухгалтерського обліку здійснюється головним бухгалтером підприємства[16, 25].

Метою написання курсового дослідження також є ознайомлення з організацією ведення бухгалтерського обліку та обліковою політикою на підприємстві, з формою бухгалтерського обліку, методичними рекомендаціями з організації та ведення бухгалтерського обліку. А також закріплення теоретичних знань, надбання досвіду їх практичного використання; підготовка до самостійної роботи на керівних посадах бухгалтерських служб підприємств; одержання та збір практичних даних для аналітичної частини курсової роботи.

Для досягнення поставленої мети було визначено ряд завдань, а саме:

ознайомлення з підприємством, з виробничим процесом і технологічним циклом виробництва (предметом діяльності суб'єкта господарювання);

дослідити організацію обліку власного капіталу, зобов'язань, довгострокових активів, оборотних активів а також витрат, доходів і результатвів діяльності підприємства;

визначити роль, місце і завдання обліково-контрольної служби підприємства та перспективи розвитку наукових і практичних знань з обліку і аудиту;

ознайомитись з системою організації обліку,контролю і аналізу на підприємстві;

вивчити загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку та їх сутність;

засвоїти порядок застосування П(С)БО, законодавчих та нормативних актів за видом діяльності базового підприємства;

ознайомитись з економіко-правовими, фінансовими та обліковими процесами, які відбуваються на підприємстві;

визначити роль і завдання працівників обліку щодо організації збереження, раціонального і економного витрачання матеріальних, грошових, фінансових та трудових ресурсів на кожній ділянці облікової роботи з метою збереження майна власника.

Завданнями при написанні даного проеку також є: придбання професійних навичок керівних посад бухгалтерської служби підприємства; збір фактичних обліково-аналітичних, організаційно-технологічних та інших матеріалів для подальшого їх використання.



Розділ 1. Теоретичні дослідження з питань організації обліку

1.1 Теоретичні дослід засади організації облікового процесу

Питанню організації облікового процесу присвячена значна кількість праць вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема МФ.Ф. Бутинець, Дерій В.А., В.П. Завгородній, В.В. Сопко, М.С. Пушкар, С.В. Свірко, В.С. Лень, Л.Г. Ловінська, Ковальов В.В., Кужельний М.В., Карпенко І.Л., Кутер М.І. та інші.

Що стосується терміну «організація бухгалтерського обліку», то вчені трактують його по-різному, таким чином єдиного поняття досі не виведено. Карпушенко М. Ю. зазначає, що організація бухгалтерського обліку - це система впорядкованих дій зі створення системи бухгалтерського обліку, що включає складання облікових регістрів і первинних носіїв облікової інформації, облікову політику підприємства, організацію облікового процесу [43, 6].

В свою чергу, проф. Лень В.С. наголошує, що організація бухгалтерського обліку - це сукупність дій зі створення цілісної системи бухгалтерського обліку, підтримання і підвищення її організованості, функціонування якої спрямоване на забезпечення інформаційних потреб користувачів облікової інформації, включаючи вибір форм організації та формування матеріального й інформаційного забезпечення облікового процесу [48, 6].

На думку, проф. Левицької С.О, організація бухгалтерського обліку - раціональна система відображення операцій і результатів діяльності з урахуванням економіко - організаційних особливостей підприємства, результати впровадження якої гарантують достовірність інформації, їх повноцінність для прийняття оперативних та стратегічних рішень [45, 17]. «Найефективніше виконання функцій бухгалтерського обліку забезпечується комплексом заходів, які і визначають раціональну організацію обліку», зазначає професор М.В. Кужельний [44, 302].

Разом з тим, проф. Бутинець Ф.Ф. стверджує, що організація бухгалтерського обліку - цілеспрямована діяльність керівників підприємства по створенню, постійному впорядкуванню та удосконаленню системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів. Організація бухгалтерського обліку - це система умов та елементів побудови облікового процесу з метою отримання достовірної та своєчасної інформації про господарську діяльність підприємства і здійснення контролю за раціональним використанням виробничих ресурсів і готової продукції [49, 40].

На думку проф.Сопко В.В., проф. Завгороднього В.П. - організація бухгалтерського обліку - це система методів, способів та засобів, які забезпечують оптимальне функціонування його та подальший розвиток [40,. 4].

Проф. Пушкар М.С. зазначає, що організація фінансового обліку передбачає вирішення таких принципово важливих питань як розробка концепції облікової політики підприємства; межі застосування фінансового обліку. Від вирішення цих питань залежить структура обліку, врахування запитів управлінської системи і функціонування інформаційної системи підприємства [50, 138].

Враховуючи те, що облік є досить непростою системою з різноманітними підходами та складною структурою, відповідно, потребує організації. Побудова організації обліку передбачає поділ на певні етапи для розподілу функцій та відповідальності кожного з них.

Проф. Ф.Ф. Бутинець у своїй праці виділяє три етапи організації бухгалтерського обліку:

Методичний: передбачає вибір способів та прийомів, що є основою для таких методів обліку як документування, синтетичні та аналітичні рахунки, подвійний запис, бухгалтерський баланс і звітність, інвентаризація, оцінка майна та зобов'язань, калькулювання. Саме на даному етапі проводиться вибір застосування конкретних елементів методу бухгалтерського обліку, що також відповідає першому рівню системи бухгалтерського обліку.

Технічний: вибір форми обліку, яка найбільш повно характеризуватиме та відповідатиме розміру підприємства та його галузі. Він полягає у виборі способу обробки облікових даних, розробці, переліку і форм облікових реєстрів, встановленні порядку здійснення записів в регістрах і переносу даних в форми звітності.

Організаційний: забезпечує організацію процесу управління в бухгалтерії, тобто організацію роботи облікового апарату (на відміну від перших двох, які забезпечують організацію ведення облікових записів). На даному етапі здійснюється налагодження системи адміністративного управління в бухгалтерії. [49, 43-45].

Професор Свірко С.В., у свою чергу, виділяє первинний, поточний та підсумковий етапи. Першим (початковим) у процесі бухгалтерського обліку є етап первинного обліку, що характеризується наступною сукупністю операцій:

виявлення інформаційних даних стосовно об'єктів обліку;

вимірювання на базі системи показників, застосовуваних у бухгалтерському обліку (грошові, натуральні, трудові);

фіксування інформації у відповідних носіях облікових даних -- документах.

Другий етап -- поточного обліку -- складається з таких операцій:

реєстрації інформації, здобутої в результаті первинного обліку, у системі рахунків бухгалтерського обліку;

реєстрації інформації в носіях інформації даного етапу обліку -- облікових реєстрах;

групування та перегрупування показників інформаційних даних.

Третій етап облікового процесу - підсумковий, містить такі операції:

узагальнення інформаційних даних поточного обліку у вигляді відповідних форм звітності;

передача результативних даних зовнішнім та внутрішнім користувачам;

зберігання інформаційних даних первинного, поточного та підсумкового обліку, формалізованих у вигляді облікових документів, реєстрів та звітності [51, 8-9].

Узагальнюючи вищесказане, можна визначити поняття «організація обліку» як узагальнену систему, що базується на методах та способах впорядкування облікової інформації для повного, об'єктивного та своєчасного відображення фінансово - економічних результатів діяльності підприємства з метою забезпечення адміністрацією ефективного менеджменту в поточному періоді та на найближчу перспективу.

На мою думку, однією із складових організації облікового процесу є правильно сформована облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1].

До методологічної складової облікової політики слід відносити все те, що стосується і визначає внутрішню структуру процесу бухгалтерського обліку, тобто принципи, методи й процедури, які визначені статтею 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Однією з основних складових облікової політики є принципи, які визначаються як «базові концепції, що кладуться в основу відображення в обліку і звітності господарської діяльності суб'єкта господарювання». Задекларована вітчизняна система принципів являє собою поєднання трьох груп фундаментальних уявлень про функціонування бухгалтерського обліку:

Перша група - це умови функціонування облікової системи, що визначаються «господарським оточенням» суб'єкта господарювання.

Друга група - це рекомендації, що виступають надбудовою умов облікового процесу.

Третьою групою є обмеження щодо раніше наведених рекомендацій. (рис. 1.1) [51,26-27].

Рисунок 1 Система принципів організації обліку

Підсумовуючи вище наведене, можна визначити організацію бухгалтерського обліку як елемент функції управління підприємством, що полягає в цілеспрямованій діяльності керівників підприємства у створенні, постійному впорядкуванні та вдосконаленні системи бухгалтерського обліку господарської діяльності з метою забезпечення обліковою інформацією зовнішніх та внутрішніх користувачів, на основі якої будуть прийматись результативні управлінські рішення оперативного та стратегічного характеру.

Для досягнення ефективного функціонування системи бухгалтерського обліку у всіх її напрямках необхідна кваліфікована організація бухгалтерського обліку, регламентована наказом про облікову політику підприємства.

1.2 Організація нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку капітал витрата

Державне нормативно - правове регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

- створення єдиних правил ведення бухгалтерською обліку та складання фінансової звітності, що є обов'язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів;

- удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Систему нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні можна представити п'ятьма рівнями, кожен з яких охоплює ряд документів:

Закони України, тобто нормативно-правові акти вищої юридичної сили, зокрема, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". В ньому безпосередньо викладено принципи та форми організації бухгалтерського обліку, основи його документального забезпечення та обсяг фінансової звітності, заходи щодо забезпечення достовірності річної фінансової звітності і застосування подвійного запису. В свою чергу, Господарський кодекс України, Закон України "Про господарські товариства" в загальному викладають вимоги до ведення бухгалтерського обліку і подання звітності.

Акти вищого органу в системі органів виконавчої влади, тобто постанови Кабінету Міністрів України, що регламентують певні питання обліку та звітності суб'єктів господарювання.

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові документи з бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що затверджуються Міністерством фінансів України.

Нормативно-правові акти (інструкції, положення, вказівки) та методичні рекомендації Міністерства фінансів України та інших органів, що розробляються і затверджуються на основі положень (стандартів) бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей і потреб певних видів діяльності.

Рішення (накази, розпорядження) щодо форм організації бухгалтерського обліку і застосування конкретної облікової політики, які приймаються власником (керівництвом) підприємства на підставі попередніх чотирьох груп документів нормативно-правового забезпечення [17,63].

Правові засади регулювання, організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Ідентифікацію положень міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності наведено у табл. 2.1.

Традиційно чільне місце в системі регулятивних актів з бухгалтерського обліку відведено Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування. У цьому ми співпадаємо не тільки з країнами СНД, а й з деякими країнами центральної та західної Європи (Болгарія, Франція) [24,61].

Таблиця 2.1 Порівняльна таблиця національних П(С)БО, МСБО, МСФЗ

МСБО, МСФЗ	П(С)БО
1	2
МСФЗ 6 «Розвідка та оцінка запасів корисних копалин»	П(С)БО 33 «Витрати на розвідку запасів корисних копалин»
МСФЗ 3 «Об'єднання бізнесу»	П(С)БО 19 Об'єднання підприємств»
МСФЗ 2 «Платіж на основі акцій»	П(С)БО 34 «Платіж на основі акцій»
МСБО 1" Подання фінансових звітів" МСФЗ 1 „Перше застосування МСФЗ”	П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" П(С)БО 2 "Баланс" П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал"
	П(С)БО 16 "Витрати"
МСБО 2 "Запаси"	П(С)БО 9 "Запаси"
МСБО 7 "Звіти про рух грошових коштів"	П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів"
МСБО 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки"	П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах"
МСБО 10 "Події після дати балансу"	П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах"
МСБО 11 "Будівельні контракти"	П(С)БО 18 "Будівельні контракти"
МСБО 12 "Податки на прибуток"	П(С)БО 17 "Податок на прибуток"
1	2
МСБО 14 "Звітність за сегментами"	П(С)БО 29 "Фінансова звітність за сегментами"
МСБО 16 "Основні засоби"	П(С)БО 7 "Основні засоби»
МСБО 17 "Оренда"	П(С)БО 14 "Оренда"
МСБО 18 "Дохід"	П(С)БО 15 "Дохід"
МСБО 19 "Виплати працівникам"	П(С)БО 26 „Виплати працівникам"
МСБО 20 "Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу"	П(С)БО 15 "Дохід"
МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів"	П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів"
МСБО 22 "Об'єднання підприємств" МСФЗ 3 «Об'єднання бізнесу»	П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств"
МСБО 23 "Витрати на позики"	П(С)БО 31 „Фінансові витрати”
МСБО 24 "Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін"	П(С)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін"
МСБО 26 "Облік і звітність щодо програм пенсійного забезпечення"	П(С)БО 26 "Виплати працівникам"
МСБО 27 "Консолідовані та окремі фінансові звіти"	П(С)БО 20 "Консолідована фінансова звітність" П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції
МСБО 28 "Інвестиції в асоційовані підприємства"	П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції"
МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції"	П(С)БО 22 "Вилив інфляції"
МСБО 31 "Частки у спільних підприємствах"	П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції"
МСБО 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання"	П(С)БО 13 "Фінансові інструменти"
МСБО 33 "Прибуток на акцію"	П(С)БО 24 "Прибуток на акцію"
МСБО 34 "Проміжна фінансова звітність"	П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"
МСБО 35 "Діяльність, що припиняється" МСФЗ 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність»	П(С)БО 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність"
МСБО 36 "Зменшення корисності активів"	П(С)БО 28 "Зменшення корисності активів"
МСБО 37 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи"	П(С)БО 11 "Зобов'язання"
МСБО 38 "Нематеріальні активи"	П(С)БО 8 "Нематеріальні активи"
МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" МСФЗ 4 „Страхові контракти”	П(С)БО 13 "Фінансові інструменти" ПБО 10 "Дебіторська заборгованість
	П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції"
МСБО 40 "Інвестиційна нерухомість"	П(С)БО 32 „Інвестиційна нерухомість”
МСБО 41 "Сільське господарство"	П(С)БО 30 "Біологічні активи"
МСБО немає. Є керівні принципи ISAR UNCTAD	П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства"



Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика організації бізнесу

2.1 Правовий статус ТОВ «Агробуд»

ТОВ «Агробуд» - товариство з обмеженою відповідальністю, що діє на основі статуту підприємства.

Згідно закону України Про господарські товариства Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10 осіб. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Характерними рисами товариства з обмеженою відповідальністю є:

1. Обмежена відповідальність їх учасників, оскільки вони несуть відповідальність лише в межах їх внесків.

2. ТзОВ не повинні мати значної кількості учасників, оскільки нормативна база їх корпоративного управління побудована таким чином, що за великої кількості учасників значною мірою втрачається керованість, особливо при прийнятті стратегічних рішень

3. ТзОВ не випускають акції.

4. Наявність переваги перед акціонерними товариствами, оскільки над ним немає таких органів зовнішнього регулювання, як, наприклад, Комісія з цінних паперів та фондового ринку України з її численними вимогами щодо звітності.

5. Більш висока мобільність при проведенні зборів і управлінні, оскільки для ТзОВ не має таких численних норм законодавства, як для акціонерних товариств.

6. Додаткові внески учасників ТзОВ не впливають на співвідношення їх часток (паїв), за винятком випадків передбачених установчими документами.

ТОВ «Агробуд» знаходиться за адресою: Оратівський район, Вінницька область, смт Оратів, вул. Леніна, 2 .

Селище міського типу Оратів, в якому знаходиться дане підприємство, межує з 5 селами: Прибережне, Животівка, с Оратів, Лопатинка, Оратівка.

Господарство знаходиться в районному центрі - смт Оратів, віддаленість до обласного центру становить - 95 км.

Дорожнє сполучення з районним та обласним центрами здійснюється по асфальтованих дорогах і частково дорогах з гравійним покриттям - це забезпечує стабільний зв'язок господарства із пунктами сільськогосподарської продукції та базами постачання матеріальних цінностей для потреб господарства. Також в селі є залізниця, що дозволяє транспортувати сировину продукцію на далекі відстані з меншими затратами.

Найважливішою ланкою АПК, другою важливою галуззю матеріального виробництва України є її високо інтенсивне, багатогалузеве сільське господарство.

В структурі ТОВ СП «Агробуд» виділяють дві основні галузі -- рослинництво і тваринництво. Залежно від соціально-економічних умов та рівня розвитку сільського господарства співвідношення між цими галузями в обсягах його продукції змінюються. Так, в Україні у 80-ті роки і на початку 90-х у структурі продукції сільського господарства переважала продукція тваринництва, а в останні роки -- продукція рослинництва.

В свою чергу, рослинництво за видом продукції, що виробляється, поділяється на ряд галузей: зернове господарство, виробництво технічних культур, картоплярство, овочівництво і баштанництво, плодівництво, польове кормо виробництво. Що стосується способу виробництва окремих культур, то до складу рослинництва входять такі галузі -- рільництво, овочівництво, баштанництво, плодівництво, ягідництво та луківництво.



2.2 Облікова політика ТОВ «Агробуд»

В ТОВ «Агробуд» рослинництво поділяється такі галузі, як зернове господарство, виробництво технічних культур, картоплярство.

Основними галузями тваринництва ТОВ «Агробуд» є скотарство, свинарство і бджільництво.

Сільськогосподарське виробництво розвивається на основі тих же економічних законів, які визначають розвиток і розміщення всього народного господарства. В той же час тут відзначаються і деякі специфічні умови розвитку цієї галузі, пов'язані з природними особливостями сільськогосподарського виробництва. Великий вплив на розвиток і розміщення сільського господарства має дія природних факторів, таких як кліматичні умови, ґрунтовий покрив, водні ресурси. Саме вони впливають на розвиток і розміщення цієї галузі народного господарства.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Вони ж несуть відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Остання форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

Підприємство самостійно:

визначає облікову політику підприємства;

обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення Інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

може виділяти на окремий баланс філії, представництва. відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства[40,15].

Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов'язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства [36,32].

Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації. Бухгалтерія на ТОВ «Агробуд» представлена п'ятьма працівниками - головним бухгалтером та підрядними бухгалтерами. Кожний працівник має свої обов'язки, які виконує чітко і в строки (див. рис.2.2.). Всі працівники бухгалтерії працюють у відповідності з посадовими інструкціями та дотримуються Положення про бухгалтерську службу. Журнал-Головна форма - комбінована форма обліку. Вона є варіантом меморіально-ордерної форми обліку. Особливістю цієї форми є те, що всі операції у синтетичному обліку відображені в одному реєстрі - Журнал-Головній книзі. У ній поєднано хронологічний запис (Журнал) із систематичним (Головна книга). У Журналі-Головній книзі ліва частина призначена для хронологічних записів, а права частина використовується для систематизації записів за синтетичними рахунками. Схема організації бухгалтерського обліку за формою Журнал-Головна книга подана на рисунку 2.3. Основним недоліком такої форми обліку є те, що Журналом-Головною книгою незручно користуватися при великій кількості синтетичних рахунків. Крім того, цій формі притаманні всі недоліки меморіально-ордерної форми. Тому Журнал-Головна форма може бути з успіхом застосована тільки на підприємствах з невеликим обсягом господарських операцій.

Рисунок 2.3 Схема миморіально-ордерної форми обліку [13,45].



Дані з головної книги та журналів містять інформацію на основі якої складається фінансова звітність.

Нажаль, таких основних робочих документів як Наказ «Про облікову політику» та «Графік документообороту» на ТОВ «Агробуд» відсутні.



Розділ 3. Організація обліку ТОВ «АГРОБУД»

3.1 Організація облікового процесу

Раціональною вважають таку організацію, за якої облік може найбільш успішно виконувати поставлені перед ним завдання при найменших затратах засобів і праці. Основні передумови раціональної організації обліку на підприємстві наступні.

На сьогодні питання дотримання принципів національних П(С)БО для вітчизняного суб'єкта господарювання важливі в такій мірі, як і дотримання вимог податкового законодавства. Розмаїття законодавчої бази системи оподаткування, динаміка її змін обумовлюють введення аналітичних субрахунків для відображення операцій, що реєструються за податковими вимогами (тимчасові та постійні різниці, податковий кредит тощо).

Встановлення облікових взаємовідносин бухгалтерії з оперативно відокремленими підрозділами підприємства. Бухгалтерія як складова частина управлінського апарату тісно взаємопов'язана з усіма виробничими підрозділами і службами підприємства. Вона одержує від них потрібну для обліку і контролю документацію і, в свою чергу, забезпечує їх економічною інформацією про результати їхньої роботи.

На цьому етапі важливо розподілити ведення обліку та підготовку внутрішньої звітності за окремими підрозділами (матеріально-відповідальними особами). Забезпечення кваліфікованої спеціалізації обліковців - запорука оперативності та достовірності облікових даних.

Визначення цілей адміністративного менеджменту на оперативному та стратегічному рівні. Орієнтація на пріоритетні питання діяльності на даний час та перспективу обумовлює деталізацію обліку, формування внутрішньої звітності, оперативність узагальнення облікових даних [37,16].

Однією з передумов запровадження наукової організації праці в бухгалтерії є характер технології облікового процесу, оскільки облік можна представити у вигляді декількох безперервних стадій, що охоплюють поточне спостереження, вимірювання, реєстрацію, систематизацію господарських операцій, підготовку, аналіз та контроль показників звітної інформації (табл. 3.3.) [14,353].

Таблиця 3.3 Порівняльна характеристика етапів системи облікового процесу в Україні та США

Етапи облікового процесу
Україна	США
1) обробка первинних документів; 2) запис проводок до спеціальних журналів (відомостей); 3) перенесення даних з журналів до Головної книги; 4) перевірка балансу рахунків Головної книги; 5) перенесення даних Головної книги до фінансової звітності.	1) обробка первинних документів; 2) запис проводок до загального журналу обліку господарських операцій; 3) перенесення даних з журналу до Головної книги; 4) зведення пробного балансу; 5) підготовка робочого облікового звіту; 6) підготовка фінансових звітів на базі робочого облікового звіту; 7) виконання регулюючих проводок; 8) виконання заключних проводок; 9) зведення повного пробного балансу; 10) складання фінансових звітів; 11) виконання зворотних проводок.

Техніка обліку - найбільш трудомістка частина облікового процесу, що передбачає вибір форми ведення обліку, організації бухгалтерської служби та формування її взаємозв'язків з іншими службами, робочого плану рахунків, технології обробки даних тощо.

Ефективність облікового процесу пов'язана з кваліфікаційним кадровим забезпеченням на етапах реалізації зазначених операцій.

Для забезпечення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає структуру, форми, методи, технічні засоби, процедури тощо. Технічний аспект облікового процесу полягає у виборі форми ведення бухгалтерського обліку. В свою чергу, форма бухгалтерського обліку виступає як певна система регістрів, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них. Вона обирається підприємствами самостійно з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку.

До форм обліку висувається ряд вимог, зокрема, вони повинні: забезпечувати повноту і реальність відображення в облікових регістрах всієї облікової інформації; бути економічними, інформаційними для прийняття управлінських рішень; забезпечувати правильне поєднання синтетичного та аналітичного обліку, своєчасне відображення в обліку господарських операцій та складання звітності; забезпечувати проведення економічного аналізу та контролю господарської діяльності підприємства.

Обираючи певну форму бухгалтерського обліку, підприємство повинно дотримуватись її протягом певного періоду часу (не менше 1 року). Про можливу зміну прийнятої форми бухгалтерського обліку в наступному обліковому періоді необхідно вказати в наказі про облікову політику або Примітках до річної фінансової звітності, обґрунтувавши при цьому доцільність змін [38,120].

Підприємство самостійно визначає облікову політику, яка є сукупністю принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Рекомендований перелік питань облікової політики для суб'єктів наведено в табл. 3.4.

Підприємство самостійно розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку - систем обробки та підготовки інформації про діяльність для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.



Таблиця 3.4 Рекомендована структура наказу про облікову політику суб'єкта господарської діяльності

№ з/п	Питання, які потребують визначення та затвердження	Для суб'єктів господарювання
		що займаються підприємницькою діяльністю	що займаються непідприємницькою діяльністю
1	2	3	4
Рекомендовані Міністерством фінансів України
1.	Методи оцінки вибуття запасів	+	+
2.	Періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів	+	+
3.	Порядок обліку та розподілу транспортно-заготівельних витрат	+	-
4.	Окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат	+	-
5.	Методи амортизації необоротних активів	+	-
6.	Вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів	+	+
7.	Застосування класу 8 або 9 Плану рахунківбухгалтерського обліку	+	-
8.	Періодичність зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку	+	-
9.	Метод обчислення резерву сумнівних боргів	+	-
10.	Перелік створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів	+	-
11.	Порядок оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг	+	-
12.	Сегменти, пріоритетного виду сегмента, засади ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках	+	+
13.	Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, базу їх розподілу	+	-
14.	Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)	+	+
15.	Порядок визначення ступеню завершеності робіт за будівельним контрактом	+	-
16.	Дата визнання придбаних в результаті систематичних операцій фінансових активів	+	-
17.	База розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу	+	-
18.	Поріг суттєвості щодо окремих об'єктів обліку	+	-
19.	Переоцінка (індексація) необоротних активів	+	+
20.	Періодичність відображення відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов'язань	+	-
Обумовлені нормативною системою організації облікового процесу (додатково до рекомендацій Мінфіну)
21.	Відповідність принципам національних Положень бухгалтерського обліку	+
22.	Склад комісії для визначення строку корисного використання необоротних активів, вибору методу їх амортизації	+	-
23.	Робочий план рахунків (з субрахунками аналітичного обліку)	+	+
24.	Переоцінка запасів	+	+
25.	Порядок оприбуткування матеріальних цінностей, одержаних на безоплатній основі	+	+
26.	Форми самостійно створених первинних документів	+	+
27.	Програмне забезпечення для автоматизованої обробки даних (ліцензійний номер)	+	+
28.	Перелік осіб, які мають право підпису первинних документів (платіжно-розрахункових, документів на зовнішнє переміщення матеріальних цінностей)	+	+
29.	Умови зберігання первинних документів та облікових регістрів	+	+
30.	Перелік осіб, що зобов'язані здійснювати внутрішній контроль (внутрішній аудит) результатів обліку та даних звітності	+	+

3.2 Організація обліку власного капіталу

Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Організація обліку власного капіталу

Рисунок 3.4 Класифікація власного капіталу

Залежно від джерела формування власний капітал можна поділити на такі види:

вкладений капітал - капітал, внесений власниками підприємства. До нього відноситься: статутний капітал - капітал, встановлений статутними документами підприємства; пайовий капітал - це суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

інший вкладений капітал - інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу.

накопичений капітал - капітал, отриманий у процесі діяльності підприємства. Він включає: резервний капітал - капітал підприємства, створений відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку; капітал від переоцінки- додатковий капітал, сформований в результаті дооцінки активів відповідно до положень П(С) БО.

додатковий капітал - капітал, отриманий у вигляді безоплатно наданих активів.

нерозподілений прибуток-частина прибутку, що не розподілена між учасниками.

емісійний дохід - прибуток (збиток) від продажу, випуску або анулювання інструментів власного капіталу.

До показників власного капіталу, які зменшують загальну суму власного капіталу, відносять:

несплачений капітал - частка статутного капіталу, яка не погашена власниками;

вилучений капітал - капітал, який відображається у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо [27,256].

На ТОВ «Агробуд» протягом періоду 2012-2013 існував лише статутний капітал та нерозподілений прибуток. А з 2014р. ще й резервний та інший додатковий капітал.

Статутний капітал відображає зафіксовану в засновницьких документах загальну вартість активів, які є внеском власників у капітал підприємства.

Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дати реєстрації підприємства в Державному реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності і закінчується в день його виключення з реєстру.

У бухгалтерському обліку первинною вартістю майна, внесеного як внесок у статутний капітал, визнається узгоджена засновниками їх справедлива вартість з урахуванням відповідних витрат. Документами, що підтверджують необхідність відображення в обліку статутного капіталу, є статутні документи підприємства.

Статутний капітал може бути змінений з урахуванням наступних вимог:

збільшення статутного капіталу - після повного внесення всіма учасниками своїх внесків;

зменшення статутного капіталу - при відсутності заперечень кредиторів.

Внески, відмінні від грошових коштів, повинні бути оцінені в гривнях. Порядок оцінки внесків вказується в засновницьких документах.

Забороняється використовувати для формування статутного капіталу бюджетні кошти, засоби, отримані в кредит або під заставу, векселі.

Для обліку інформації про статутний капітал застосовується рахунок 40

«Статутний капітал». Сальдо на рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу.

При використанні журнально-ордерної форми для узагальнення інформації на 40 рахунку застосовують Журнал №7 [15,88].

На ТОВ «Агробуд» розмір статутного капіталі збільшується за рахунок спрямування нерозподіленого прибутку до статутного капіталу, а вилучається за рахунок вилучення частки в капіталі.

Згідно з чинним законодавством резервний капітал створюється в розмірі, встановленому засновницькими документами, але не менше ніж 25% від статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу встановлюється засновницькими документами, але не менше ніж 5% від суми чистого прибутку.

Рішення про направлення коштів на формування резервного капіталу приймають на зборах засновників (акціонерів) і оформляють відповідним протоколом. На підставі цього документа в обліку відображається відповідне нарахування резерву [20,279].

На КСП ТОВ «Агробуд» резервний капітал у 2014р. був використаний на списання невідшкодованих збитків.

Додатково вкладений капітал - це емісійний дохід, тобто сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість. Таким чином, при розміщенні акції за ціною, вищою за номінальну , в обліку на рахунку 421 "Емісійний дохід" відображається різниця-емісійний дохід.

Операції, які спричиняють збільшення додатково вкладеного капіталу:

розміщення акцій за ціною вище номінальної;

придбання акцій за ціною нижче номінальної;

продаж викуплених акцій за ціною вище ніж вартість придбання.

Проведені операції з акціями та отримання емісійного доходу підтверджуються відповідними документами.

Нерозподілений прибуток - це частина прибутку, отримана від ведення господарської діяльності й накопичена з моменту створення підприємства. Нерозподілений прибуток зменшується на суму дивідендів, оголошених у звітному періоді, на суму відрахувань в резервний капітал.

Непокритий збиток - це сума непокритого збитку поточного року і минулих років.

Облік нерозподіленого прибутку ведуть на рахунку 44 "Нерозподілений прибуток" [32,462].

На ТОВ «Агробуд» нерозподілений прибуток використовується для відрахувань до резервного капіталу та в якості внеску до статутного капіталу та іншого додаткового.

Дивіденди це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками

відповідно до їх участі в статутному капіталі.

В акціонерних товариствах дивіденди виплачують 1 раз на рік за підсумками року за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. У товаристві з обмеженою відповідальністю дивіденди можуть виплачуватися в кінці кварталу, півріччя за рішенням зборів засновників.

З виплатою дивідендів пов'язані дві дати, які визначаються за рішенням зборів засновників або акціонерів:

дата оголошення дивідендів;

дата виплати дивідендів.

За рішенням зборів засновників дивіденди можуть бути також направлені на збільшення статутного капіталу. Така виплата призводить до зміни в структурі капіталу. В цьому випадку в бухгалтерському обліку зміна статутного капіталу за рахунок дивідендів відображається тільки після того, як підприємство внесло зміни до засновницьких документів.

Підтвердженням факту направлення прибутку на виплату дивідендів є протоколи зборів засновників (акціонерів), в яких визначається розмір оголошених дивідендів і рішення про подальшу їх сплату або направлення на збільшення статутного капіталу. На підставі вказаних документів дивіденди відображаються в обліку [20,526].

3.3 Організація обліку зобов'язань

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання визначає П(С) БО 11 "Зобов'язання".

Зобов'язання це заборгованість, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства.

Зобов'язання відображаються в бухгалтерському обліку за наступних умов:

їх оцінка може бути достовірно визначена;

існує вірогідність зменшення економічних вигод в майбутньому внаслідок їх погашення [11].

У тому випадку, якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Для відображення в обліку виділяють такі види зобов'язань (рис.3.5.).

Рисунок 3.5 Класифікація зобов'язань

Зобов'язання відрізняються за наступними ознаками:

поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу;

довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями;

забезпечення - зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу;

непередбачені зобов'язання

У ТОВ «Агробуд» станом на 31 вересня 2014р. довгострокові зобов'язання відсутні. Натомість є поточні зобов'язання та забезпечення, зокрема поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом, інші поточні зобов'язання, інші забезпечення та інша дебіторська заборгованість.

Поточні зобов'язання з розрахунків з бюджетом (Current Liabilities on Settlement with the Budget) - заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.

У Балансі поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом відображаються у IV розділі Пасиву "Поточні зобов'язання" в рядку "Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом" за сумою погашення [19,256].

Інші поточні зобов'язання - суми зобов'язань, які не можуть бути вклю­ченими до інших статей, наведених у розділі "Поточні зобов'язання". Облік таких зобов'язань ведеться на рахунку 68 "Розрахунки за іншими операціями".

Рахунок 68 "Розрахунки за різними операціями" має такі субрахунки:

681 "Розрахунки за авансами одержаними";

682"Внутрішні розрахунки";

683 "Внутрішньогосподарські розрахунки";

684 "Розрахунки за нарахованими відсотками";

685 "Розрахунки з іншими кредиторами".

На ТОВ «Агробуд» використовують 683 субрахунок.

На субрахунку 683 "Внутрішньогосподарські розрахунки" ведеться облік внутрішньогосподарських розрахунків з виробничими одиницями і господар­ствами, виділеними на окремий баланс, за взаємним відпуском матеріальних цінностей; реалізацією продукції, робіт, послуг; передачею витрат загальноуправлінської діяльності; виплатою заробітної плати працівникам цих господарств; за іншими видами розрахунків.

Інші забезпечення включають гарантійні зобов'язання, непередбачені зобов'язання та інші забезпечення [18,145].

У розділі 2 пасиву балансу ”Забезпечення наступних витрат і платежів” за статтею ”Інші забезпечення” відображають непередбачені зобов'язання.

Непередбачені зобов'язання відображаються в балансі, якщо:

вони є дійсними;

існує ймовірність їх погашення у майбутньому;

можлива їх експертна оцінка.

В бухгалтерському обліку облік інших забезпечень ведеться на субрахунку 474 "Забезпечення інших витрат і платежів". На ньому ведеться облік забезпечення інших наступних витрат, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів".

3.4 Організація обліку та аналіз довгострокових активів

Довгострокові активи (long - term assets) відрізняються від оборотних тим, що вони підтримують операційний цикл, а не с його частиною; також від них очікується отримання вигод упродовж більш тривалого часу, ніж від оборотних.

Довгострокові активи - це активи, що використовуються у діяльності підприємства і не призначені для перепродажу; мають термін корисного використання більше одного року. Отже, активи відносять до довгострокових за умови їх відповідності двом ознакам:

мета утримання - для використання в діяльності підприємства, а не для перепродажу.

Цінності, призначені для перепродажу, визнаються товарно-матеріальними запасами, а ті, що не використовуються у підприємницькій діяльності, - довгостроковими інвестиціями.

Згідно з МСБО 16 метою утримання довгострокових активів має бути використання у виробництві або постачанні товарів і наданні послуг, надання в оренду іншим особам або використання для адміністративних цілей;

термін корисного використання - більше одного року з розподілом вартості активів упродовж цього періоду.

Довгострокові активи класифікуються за різними ознаками (табл. 3.5.). Перш за все вони поділяються на матеріальні (tangible assets) і нематеріальні (intangible assets) [37,56].

Таблиця 3.5 Класифікація довгострокових активів

Вид активів	Ознака класифікації
	Форма	Нарахування амортизації (зносу)	Відтворення
Довгострокові активи		Земля	-	+
	Матеріальні (основі засоби)	Будівлі, споруди,устаткування, офісне обладнання	+	+
		Природні ресурси	Визначається сума витрачання або виснаження	-
	Нематеріальні	+

Матеріальні активи мають фізичну, матеріальну форму. Земля є матеріальним активом і, оскільки термін ЇЇ використання не обмежений,- це єдиний матеріальний актив, що не підлягає амортизації.

Будівлі, споруди, устаткування, офісне обладнання підлягають амортизації. У західній обліковій практиці їх ще називають позаоборотними або постійними активами (fixed assets), що приблизно відповідає терміну "основні засоби". На відміну від вітчизняної практики, у Балансах західних компаній не виділяється стаття "Основні засоби". У фінансовій звітності довгострокові матеріальні активи відображаються як матеріальні основні фонди (tangible fixed assets) або основні виробничі фонди (plant assets). Стандарти GAAP рекомендують відображати такі активи під рубрикою "Власність, будівлі і обладнання" (Property, Plants and Equipment). Групування основних виробничих фондів відповідно до стандартів GAAP та МСБО представлено у табл. 3.6 [33,110].

Таблиця 3.6 Групування основних виробничих фондів відповідно до стандартів GAAP та МСБО

Види основних виробничих фондів за GAAP	Класи основних виробничих фондів за МСБО
1. Будівлі 2. Обладнання, меблі та пристрої 3. Земля 4. Поліпшення земельної ділянки 5. Природні ресурси	1. Земля 2. Земля та будівлі 3. Машини та обладнання 4. Кораблі 5. Літаки 6. Автомобілі 7. Меблі та приладдя 8. Офісне обладнання

Основним нормативним документом з обліку основних засобів є П (С)БО 7 «Основні засоби». Оцінка об'єктів основних засобів за залишковою вартістю визначається відніманням від первісної (переоціненої) вартості нарахованого зносу, що обліковується в бухгалтерському обліку. В балансі приводиться окремо первісна та залишкова вартість основних засобів, а також окремо сума нарахованого зносу [30,152].

Відповідно до П(С)БО 7 облік основних засобів, що використовуються у виробничій діяльності підприємств, ведеться за сумою витрат, пов'язаних із виготовленням, придбанням, доставкою, спорудженням, встановленням, страхуванням під час транспортування, державною реєстрацією, реконструкцією, модернізацією та іншим поліпшенням основних засобів [7].

В бухгалтерському обліку основні засоби регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) 7 «Основні засоби». В податковому обліку після набрання чинності Розділу III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України, основні засоби обліковуються за новими правилами і регулюються ст. 144-149 Податкового кодексу. Методи амортизації в податковому обліку збереглися тi самi: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий [7].

Облік основних засобів на ТОВ «Агробуд» проводиться на рахунку 10 «Основні засоби». Він активний, балансовий. За дебетом відображається збільшення ОЗ, за кредитом - зменшення, списання зносу та залишкової вартості . Використовуються такі субрахунки, як:

- 102 - Капітальні витрати на поліпшення земель

- 103 - Будинки і споруди;

- 104 - Машини та обладнання;

- 105 - Транспортні засоби;

- 106 - Інструменти, прилади та інвентар;

- 109 - Інші основні засоби.

Амортизація...