Відповідальність бухгалтера

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»

Кафедра обліку і оподаткування

(повна назва кафедри)

Залікова робота

«Вступ до фаху»

З теми: «Відповідальність бухгалтера»

м. Херсон - 2017 рік

Зміст

Вступ

1. Призначення та функції бухгалтера

2. Посадова інструкція бухгалтера

3. Сучасні вимоги та підбір кадрів бухгалтерії

Вступ

Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» всі підприємства повинні вести бухгалтерський облік. Бухгалтерський облік відіграє важливе значення в управлінні підприємством. Для належного ведення бухгалтерського обліку на підприємстві керівник повинен створити всі необхідні умови, тобто створити посаду головного бухгалтера та знайти працівника, який відповідає усім кваліфікаційним вимогам. Тому досить цікавою є інформація про функції, обов'язки та відповідальність бухгалтера.

Тема : «Відповідальність бухгалтера» є досить актуальною.

бухгалтерський управління посада інструкція

1. Призначення та функції бухгалтера

Бухгалтерський облік походить від німецького «Buchhalter» - бухгалтер, тобто, людина, яка веде облік. «Buch» - в перекладі з німецького означає книга. Цю книгу бухгалтер читає щодня. На українській мові бухгалтерський облік визначають ще словом рахівництво.

Грамотний бухгалтер - це знахідка для підприємства, неграмотний - може звести нанівець всі досягнення підприємства і навіть довести його до банкрутства. Ось чому головний бухгалтер - це друга людина на підприємстві після його керівника. Нелюбов бухгалтера до своєї професії - це його крах. Враховуючи те, що бухгалтер завжди працює з людьми, він повинен бути чуйним у відношенні до людей.

Бухгалтер - це не безучасний реєстратор цифр і фактів, а активний учасник діяльності підприємства. Стиль його роботи передбачає: науковість, господарський підхід до вирішення кожного питання, поєднання колегіальності з єдиноначальництвом, високу кваліфікацію, діловитість, облік і контроль виконання. У взаємовідносинах з керівниками служб і структурних підрозділів бухгалтер повинен відстоювати інтереси підприємства, у взаємовідносинах із відвідувачами бути тактовним, намагатися спільно вирішувати виробничі питання на користь підприємства.

Відповідно до Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства:

1. забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені терміни фінансової звітності;

2. організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

3. бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

4. забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Функції бухгалтера такі:

загальне керівництво процесом бухгалтерського обліку;

організація бухгалтерського обліку, контролю та аналізу;

керівництво структурним підрозділом;

підготовка прийняття управлінських рішень на керівному рівні установи чи організації.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Вибір форми організації бухгалтерського обліку звичайно залежить від розміру підприємства. Так, дрібні фірми можуть не мати бухгалтера і на них облік веде керівник або власник, або бухгалтер-підприємець, або аудиторська фірма. При більш значних обсягах діяльності доцільніше ввести до штату підприємства посаду бухгалтера чи створити бухгалтерію.

2. Посадова інструкція бухгалтера

Робота бухгалтерії підприємства регламентується «Положенням про бухгалтерію». Положення оформлюється на бланку підприємства за підписом головного бухгалтера і затверджується керівником підприємства.

Положення про бухгалтерію - багатопрофільний документ, який чітко регламентує порядок її роботи. Положення є внутрішнім нормативним актом, відноситься до уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації, має чітко виражену структуру та включає наступні розділи:

* загальні положення;

* цілі і завдання;

* функції;

* права і обов'язки головного бухгалтера;

* службові зв'язки;

* організація роботи.

На підставі затвердженої структури підприємства керівник затверджує штатний розклад. На кожну посаду, передбачену штатним розкладом (крім категорії робітників), керівником підприємства затверджується посадова інструкція.

Посадова інструкція - це документ, у якому зафіксовані завдання, функції, обов'язки, права і відповідальність посадової особи. Вона розробляється для кожної конкретної штатної посади.

Посадова інструкція сприяє правильному вирішенню питань розподілу обов'язків між категоріями працівників, забезпечує єдність посадових обов'язків і кваліфікаційних вимог, які до них представляються.

Посадові інструкції розробляються за дорученням керівника підприємства. Текст посадових інструкцій узгоджується з юридичною службою і затверджується керівником підприємства. Кожний працівник має бути ознайомлений з посадовою інструкцією під розписку із зазначенням дати ознайомлення. Для облікових працівників підприємства посадові інструкції розробляються головним бухгалтером підприємства.

Дотримання посадової інструкції має бути покладено в основу оцінки роботи посадової особи.

Крім посадової інструкції до документів, якими регламентується діяльність бухгалтера, відносяться: контракт або трудовий договір, накази керівника з певних питань господарської діяльності, положення про облікову політику. Причому, бухгалтер повинен бути з ними ознайомлений.

Правильно складена інструкція дозволяє визначити обов'язки, права і відповідальність персоналу і запобігає виконанню функцій, що йому не належать, визначає систему взаємовідносин між менеджерами і підлеглими їм працівниками, упорядковує потоки інформації на підприємстві. На підставі посадової інструкції укладається трудовий контракт з працівником.

Посадові інструкції зберігаються 3 роки після заміни їх новими.

Посадова інструкція бухгалтерів, як правило складається із чотирьох розділів:

* загальні положення;

* обов'язки;

* права;

* відповідальність.

Загальні положення. У цьому розділі вказують порядок прийняття та звільнення працівника з посади, кваліфікаційні вимоги (рівень освіти, стаж роботи, уміння працювати з комп'ютером тощо), необхідні для виконання посадових обов'язків.

При розробці посадової інструкції працівника бухгалтерії перш за все необхідно звернути увагу на виконання завдань, пов'язаних з веденням бухгалтерського обліку.

Є посади «головний бухгалтер» і «бухгалтер». Головний бухгалтер - керівник структурного підрозділу. На великих фірмах зі значним обсягом роботи у підпорядкуванні головного бухгалтера є кілька бухгалтерів. Якщо для фірми достатньо мати одну штатну одиницю бухгалтера, то його називають «бухгалтер», але можна також звати «головний бухгалтер», хоч і у нього немає підлеглих виконавців.

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі - ДКХП) містить відповідні вимоги до професіоналів і спеціалістів бухгалтерського профілю.

Так, головний бухгалтер повинен мати повну вищу освіту відповідного напрямку підготовки (магістр - спеціаліст), стаж бухгалтерської роботи за професіями керівників нижчого рівня: для магістра - не менше двох років, спеціаліста - не менше трьох років. До бухгалтерів нижчих рівнів кваліфікаційні вимоги менші.

Звичайно, власник може взяти на посаду бухгалтера громадянина, який не відповідає вимогам, передбаченим ДКХП. Але в інтересах господаря мати доброго бухгалтера, щоб роботи в бухгалтерії виконувалися вчасно і якісно.

Роботи у бухгалтерії мають виконуватися своєчасно. Тому в разі відсутності одного з бухгалтерів його заміняє інший, що потрібно передбачити у посадовій інструкції. У посадовій інструкції також необхідно зазначити порядок приймання-передачі справ при призначенні та звільненні бухгалтера. ДКХП містить вимоги щодо знань бухгалтера. Він повинен знати: нормативні, методичні та інші керівні матеріали з організації та ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності; облікову політику, систему регістрів бухгалтерського обліку, порядок і способи реєстрації інформації, правила документообігу і технологію оброблення облікової інформації на підприємстві, План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій; систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності та контролю.

Обов'язки. На малих підприємствах одна особа може виконувати роботи, передбачені для різних посад. Тоді в посадовій інструкції зазначають обов'язки, які має виконувати відповідний працівник, хоча вони можуть бути передбачені для інших близьких за змістом посад. Це оформляють наказом по підприємству.

Бухгалтеру забороняється приймати до виконання й оформлення документи за операціями, що суперечать законодавству та забороняється повідомляти письмово або усно інформацію, що містить комерційну таємницю. Перелік такої інформації потрібно встановити наказом по підприємству.

Права. У цьому розділі зазначають права працівника в межах виконання своїх обов'язків. Бухгалтер має право вимагати від керівників усіх підрозділів неухильно дотримуватися порядку оформлення та подання документів і звітності; розробляти і давати пропозиції щодо облікової політики підприємства, застосовування нормативних документів щодо організації бухгалтерського обліку, залучення кредитів тощо; бере участь у розробці заходів із запобігання нестачам і втратам, затвердженні змін до штатного розкладу, узгодженні проектів договорів, перевірках структурних підрозділів з дотримання порядку ведення обліку і контролю.

Тут не потрібно забувати, що використання прав бухгалтера гарантує його право другого підпису на грошових, банківських та інших документах, договорах, формах фінансової, статистичної та податкової звітності тощо.

Бухгалтер, як і будь-який працівник підприємства, може бути притягнений також до дисциплінарної відповідальності у відповідності зі ст. 147 Кодексу законів «про працю». За порушення трудової дисципліни до нього можуть бути застосовані стягнення: догана або звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

3. Сучасні вимоги та підбір кадрів бухгалтерії

В умовах науково-технічного прогресу постійно підвищуються вимоги до кадрів. Некваліфіковані кадри не в змозі використовувати не тільки досягнення науково-технічної революції, а й використати переваги ринкової економіки.

Кадри повинні мати певні знання, навички та вміння. Знання залежать від загальної та спеціальної освіти, навички та вміння від стажу роботи і віку. Вміння - це здатність виконувати необхідні операції в умовах, що змінюються. Необхідність певної кількості знань, навичок та вмінь випливає із закону відповідності кваліфікації робочої сили рівню використовуваних в процесі виробництва засобів виробництва і, в першу чергу, засобів праці. Тому кваліфікація працівника - це здатність виконувати певну конкретну роботу.

Комплектуючи кадри бухгалтерії необхідно керуватись Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників бухгалтерського обліку, затвердженими Міністерством праці України 28.12.2001 р.

На практиці кваліфікація працівника не завжди точно відповідає складності та кваліфікації праці. Якщо кваліфікація працівника нижча за кваліфікацію роботи, яку він повинен виконати, то виробляється неякісний продукт, гальмується удосконалення техніки і технології, організації праці. Якщо ж кваліфікація працівника вище кваліфікації роботи, з'являється можливість удосконалення техніки, технології і організації праці, поліпшується якість виробленого продукту.

В Україні сертифікація бухгалтерів обов'язкова лише щодо головних бухгалтерів фінансових установ. Професійні вимоги до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ затверджені розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.07.2004 № 1590. Головний бухгалтер фінансової установи повинен відповідати таким професійним вимогам:

а) мати вищу освіту (спеціаліст, магістр);

б) пройти підвищення кваліфікації за формою «спеціалізація» відповідно до програм, погоджених із Держфінпослуг;

в) мати стаж роботи на посадах головного бухгалтера або бухгалтера, фінансового директора не менший двох років, зокрема, на ринках фінансових послуг - не менший 1 року (для головного бухгалтера кредитної спілки та ломбарду - мати стаж роботи на посадах головного бухгалтера або бухгалтера, фінансового директора не менше трьох років);

г) протягом останніх п'яти років не бути керівником, фінансовим директором або головним бухгалтером фінансової установи, визнаної банкрутом, підданої процедурі примусової ліквідації, або до якої було застосовано захід впливу відповідним органом, який здійснює регулювання ринків фінансових послуг, у вигляді відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації;

д) не мати непогашеної судимості за умисні злочини, злочини у сфері господарської та службової діяльності, а також не бути позбавленим права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.

Щодо бухгалтерів інших підприємств, установ і організацій спеціальних вимог, і в тому числі щодо сертифікації, нормативними документами не встановлено. Незважаючи на добровільність сертифікації бухгалтерів (крім посад головних бухгалтерів підприємств і організацій, що залучають кошти фізичних та юридичних осіб), в Україні здійснюється сертифікація бухгалтерів як професіоналів на основі російськомовної програми міжнародної сертифікації професійних бухгалтерів:

CIPA (Certified International Professional Accountant - Сертифікований міжнародний професійний бухгалтер).

Власники сертифікатів CAP/CIPA набувають права додавати назву сертифіката до свого підпису, що відповідає міжнародній практиці.

Сертифікація за програмою CIPA включає два кваліфікаційні рівні:

CAP (Certified Accounting Practitioner - Сертифікований бухгалтер-практик). Вважається, що CAP здатний вести систему бухгалтерського обліку на підприємстві та складати всі основні звіти, включаючи податкові декларації.

CIPA (Certified International Professional Accountant - Сертифікований міжнародний професійний бухгалтер). Передбачається, що CIPA здатний застосовувати професійне судження до питань фінансового управління та брати участь у прийнятті управлінських рішень.

Сертифікат першого рівня (CAP) претендент - дійсний член ФПБАУ отримує за умови успішного складання кваліфікаційних іспитів з дисциплін: «Фінансовий облік-1» (за міжнародними стандартами), «Управлінський облік-І», «Податки та право в Україні».

Отримати сертифікат другого кваліфікаційного рівня (CIPA) може лише власник сертифіката CAP, який складе додатково іспити з таких дисциплін: «Фінансовий облік-2», «Управлінський облік-ІІ», «Аудит», «Фінанси», «Інформаційні технології».

Власники сертифікатів заносяться до бази даних, доступної потенційним роботодавцям, переважно спільним підприємствам та підприємствам з іноземними інвестиціями, для яких такий сертифікат є «знаком якості» бухгалтера.

Суттєвою мірою ефективна робота бухгалтерії залежить від належного підбору та розстановки кадрів. В основу підбору кадрів повинні покладатись:

їх ділова активність;

професійна компетентність;

відношення до дорученої справи;

вміння працювати командою.

Професіоналізм, швидкість та якість роботи (прийняття рішень) - являють собою основну проблему ефективної роботи бухгалтерської служби підприємства.

Здійснюючи розстановку кадрів бухгалтерії слід враховувати вікові особливості працівників. Так відомо, що швидше приймають рішення особи молодого віку. Вік у 45-65 років характеризується найбільш врівноваженим і самостійним судженням, всебічною попередньою оцінкою рішень, що приймаються. Більш старший вік характеризується зниженням оперативності, тому доцільним є переведення таких працівників на посади, де не вимагається швидке прийняття рішень.

Размещено на Allbest.ru