До питання удосконалення звітності сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН

До питання удосконалення звітності сільськогосподарських підприємств

Жук Н.Л., к. е. н., с. н. с.

Інтеграційні процеси в розвитку економіки України привели до необхідності реформування бухгалтерського обліку, статистики, податкової системи відповідно до міжнародних умов і стандартів.

Існуюча бухгалтерська звітність не дає вичерпної інформації для задоволення потреб управління. Діючим порядком формування й подання фінансової і статистичної звітності руйнується системний бухгалтерський облік, який раніше слугував потребам управління як підприємства, так і держави в цілому.

Проблема удосконалення фінансової звітності стоїть на сьогодні досить гостро. Цю проблему розглядали у своїх публікаціях вчені економісти різних галузей та напрямів економічних наукових досліджень: Бутинець Ф.Ф., Дем'яненко М.Я., Гарасим П.М., Кужельний М.В., Ластовецький В.О., Лінник В.Г., Пархоменко В.М., Хомин П.Я. та інші.

У обліковій теорії звітність як економічна категорія трактується за двома напрямами. З одного боку, вона є економічною інформацією про фінансово-господарську діяльність підприємства, тобто це система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників, яка характеризує стан і рух майна, зобов'язань та підсумки діяльності підприємств. З іншого - звітність є елементом бухгалтерського обліку, методом узагальнення і подання інформації про результати діяльності підприємства. Складанням звітності завершується обліковий цикл бухгалтерського опрацювання даних. Тому звітність за своєю суттю включає не тільки систему економічних показників, а й сукупність способів і прийомів узагальнення даних обліку та фінансового стану підприємства.

В обліковій теорії поки що не склалася єдина думка щодо системи звітності. Так, М.В. Кужельний та В.Г. Лінник розглядають звітність як систему, яка в цілому забезпечує власників і органи державного управління інформацією для прийняття своєчасних і правильних управлінських рішень [1, c. 293].

Для розуміння звітності, як обліково-економічної категорії, було розглянуто різні трактування даного терміну в спеціальній літературі. Їх аналіз дозволяє стверджувати, що звітність - це сукупність узагальнених даних про господарську діяльність підприємства, відображених у відповідних показниках.

Проведено розмежування між поняттями “бухгалтерська звітність” та “фінансова звітність”. Встановлено, що фінансова звітність є однією із складових бухгалтерської звітності, оскільки на відміну від бухгалтерської, у фінансовій звітності передбачена системність та взаємоув'язка її показників, відображених у різних формах, як правило, не наводяться натуральні показники, детально не розкриваються окремі об'єкти обліку. Більше того, фінансова звітність є публічною і оприлюднюється відповідно до вимог законодавства.

На думку М.В. Кужельного та В.Г. Лінника, фінансова звітність, будучи складовою бухгалтерської, включає звітні форми, затверджені П(С)БО. Тоді як бухгалтерська звітність, крім фінансової, містить деякі форми спеціалізованої звітності, встановлені галузевими міністерствами та відомствами [1, с. 283]. Даної позиції притримується і Л.К. Сук, наголошуючи на тому, що економічна категорія “бухгалтерська звітність” більш ширша ніж “фінансова звітність”, однак на практиці ці дві категорії досить часто ототожнюються і використовуються як єдине поняття [2, с. 196].

У зарубіжній літературі поняття “фінансова звітність” відображає, як правило, практичні питання, що стосуються порядку складання фінансових звітів. Щодо теоретичних визначень, то вони обмежені такими поясненнями, як: “завершальним етапом фінансового обліку є підготовка ряду звітів, які називаються фінансовою звітністю” [3, с. 20], “бухгалтерська інформація надається користувачам у формі фінансових звітів” [4, с. 14] та ін.

Таким чином, на нашу думку, фінансова звітність є складовою частиною бухгалтерської звітності. Фінансова звітність, по-перше, доречна для будь-якого підприємства, оскільки розкриває інформацію про його фінансовий стан та результати діяльності незалежно від галузевої приналежності та, по-друге, не містить інформації з управлінського обліку, яка призначена для внутрішнього користування.

Фінансова звітність підлягає публічному оприлюдненню, у зв'язку з чим з нею може ознайомитись кожна зацікавлена особа з метою прийняття рішень щодо інвестицій тощо. Щодо іншої бухгалтерської звітності, відмінної від фінансової, то вона, розкриваючи окремі аспекти діяльності, може мати обов'язковий чи необов'язковий характер, та представлятися у вищестоящі організації чи міністерства й відомства.

В міжнародній практиці інформація, яка призначена для оприлюднення, також відображається у фінансовій звітності. Порядок формування її показників залежить від національних традицій, особливостей економіки, правил і законів конкретної країни.

Виходячи із аналізу чинного законодавства України щодо рівнів організації та запитів звітної інформації, а також практики складання й подання звітності, виявляється, що єдиною звітністю, яка підлягає оприлюдненню та складається за даними бухгалтерського обліку, є фінансова звітність. Але склад, зміст і ступінь достовірності її показників ні в якій мірі не задовольняє потреби державного регулювання, зокрема в галузях АПК. І це пов'язується, насамперед, із недосконалістю законодавчого й методичного забезпечення бухгалтерського обліку, та із значними невідповідностями вимог міжнародних стандартів, національного податкового і статистичного законодавства із національними потребами щодо бухгалтерського обліку.

З огляду на сучасні тенденції розвитку фінансової звітності в міжнародній практиці, як підкреслюють Е.С. Хендріксен і М.Ф. Ван Бреда [3], дедалі більший акцент робиться на пояснюючу інформацію. На даний факт у своїх працях наголошує професор Ф.Ф. Бутинець, вважаючи, що “у більшості випадків наголос слід робити на пояснювальні записки, а не на звітні таблиці, маючи на увазі, що в західній практиці звичайний фінансовий звіт великого акціонерного товариства містить деталізовану інформацію більш ніж на 60-ти сторінках” [5, с. 10].

Ця теза підтверджується практикою. Так, після введення Мінфіном України до складу звітності Додатку до приміток до річної фінансової звітності “Інформація за сегментами”, багато підприємств (в основному крупні промислові підприємства) ввели до своїх наказів про облікову політику положення, в якому зазначено, що інформація, яка має бути відображена у цьому Додатку, має ознаки комерційної таємниці, тому підприємство відмовляється її оприлюднювати.

З іншого боку, менталітет наших бухгалтерських та керівних кадрів такий, що нерегламентовані форми, якими є пояснювальні записки, заповнюватися ними не будуть.

Тому, з метою підвищення аналітичності звітних форм і розширення можливості щодо прийняття вивірених управлінських рішень, науковцями ННЦ “Інститут аграрної економіки” УААН запропоновано до складу фінансової звітності сільськогосподарських підприємств включити систематизований перелік форм, представлених у вигляді Річного звіту сільськогосподарського підприємства. Доповнення фінансової звітності додатковою аналітичною інформацією, яка б розкривала фінансово-виробничу діяльність підприємства, зумовлено історичними, галузевими чинниками та характером діяльності сільськогосподарських підприємств.

Список використаних джерел

бухгалтерський облік фінансовий звітність

1. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: КНЕУ, 2001. - 334 с.

2. Сук Л.К. Теорія бухгалтерського обліку. Навчальний посібник. - К.: Інститут післядипломної освіти Київського університету імені Тараса Шевченка. - 2002. - 238 с.

3. Хендриксен Е.С., Ван Бреда М.Ф. Теория бухгалтерского учета: Пер. с англ. / Под ред. проф. Я.В. Соколова. - М: Финансы и статистика, 1997. - 576 с.

4. Бенке Р., Холт Р. Полный цикл финансового учета. Практическое пособие. - М.: АО “Виктори”, 1993 - 117 с.

5. Бутинець Ф.Ф. Проблеми реформування української системи обліку. // ЖІТІ. - 2002. - № 20. - С. 3-14.

Размещено на Allbest.ru