Управління ефективністю банківської системи в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ)

УДК 336.71(477):330.131.5:005

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Управління ефективністю банківської системи в умовах глобалізації

08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит

Юковська Ірина Павлівна

Київ, 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Університеті банківської справи Національного банку України (м. Київ).

Науковий керівник:доктор економічних наук, професор Смовженко Тамара Степанівна, Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ), ректор

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Д'яконова Ірина Іванівна, Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України», професор кафедри міжнародної економіки;

кандидат економічних наук, доцент Копилюк Оксана Іванівна, Львівська комерційна академія, в.о. професора кафедри банківської справи

Захист відбудеться 14 червня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.883.01 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Університеті банківської справи Національного банку України (м. Київ) за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська 1, к. 207.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ) за адресою: 04119, м. Київ, вул. Білоруська 17.

Автореферат розісланий 12 травня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, професор О.О. Лапко

банківський економічний сектор

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Зміни, що відбуваються останнім часом у світовій фінансовій системі, кардинально впливають на розвиток вітчизняної банківської системи, одним з основних завдань якої сьогодні є підвищення її ролі у процесах економічних перетворень в умовах євроінтеграції та глобалізації. Ефективна банківська система - це запорука стабільного розвитку економіки, фундамент для розвитку фондового ринку, а отже і можливість для України стати повноцінним учасником на всіх сегментах світового фінансового ринку. Першочерговим завданням в контексті забезпечення ефективності банківської системи, особливо у мовах зміцнення глобалізаційних тенденцій світових фінансів, є пошук (відпрацювання, розробка та застосування) науково обґрунтованих організаційно-економічних механізмів управління ефективністю функціонування банківської системи.

Проблематика розвитку банківської системи та підвищення ефективності її діяльності знайшла широке висвітлення в економічній літературі. Окремі питання ефективності діяльності банків та банківської системи висвітлено в роботах зарубіжних учених: В. Кисельова, Р. Коттера, О. Лаврушина, М. Песселя, П. Роуза, Дж. Сінкі, Дж. Сороса, В. Усоскіна та ін. Однак їхні дослідження торкаються в основному країн з розвинутою ринковою економікою і не повною мірою відповідають умовам розвитку вітчизняної банківської системи.

Сьогодні дослідження ефективності як на рівні окремої банківської установи, так і на регіональному рівні висвітлені в працях таких вітчизняних учених та науковців як: О. Барановський, З. Васильченко, О. Васюренко, О. Вовчак, О. Дзюблюк, І. Д'яконова, Г. Карчева, О. Копилюк, М. Могильницька, М. Савлук, Т. Смовженко, Н. Шелудько та інші.

Разом з тим не всі аспекти цієї багатогранної проблеми обґрунтовано та досліджено. Зокрема, відсутній єдиний теоретичний і методологічний підхід до сутності ефективності банківської системи та управління нею на макрорівні. Потребує висвітлення системний аналіз складових ефективності та вплив соціально-економічних факторів на неї. Розроблення нових концептуальних підходів щодо оптимізації управління ефективністю банківської системи є особливо необхідним в умовах фінансової нестабільності для подальшого сталого її розвитку. Це зумовило вибір теми дисертаційної роботи, окреслили мету, структуру та основні завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі банківської справи Університету банківської справи Національного банку України та є складовою частиною науково-дослідної теми «Вплив іноземного капіталу на розвиток банківської системи України», виконаної згідно з Єдиним тематичним планом наукових досліджень Національного банку України, у рамках котрої автором запропоновано і обґрунтовано періодизацію розвитку вітчизняної банківської системи в контексті зростання частки іноземного інвестора. Дисертаційна робота також є складовою наукових тем, що входять до плану наукових досліджень Університету банківської справи Національного банку України: «Удосконалення регулятивних механізмів розвитку банківської системи в умовах фінансової нестабільності» (наказ Університету банківської справи НБУ (м. Київ) № 6 від 09.01.2009 р.), в рамках якої автором запропоновано механізми регулювання роботи банківської системи в умовах фінансової нестабільності; «Корпоративна соціальна відповідальність суб'єктів господарювання» (наказ Університету банківської справи НБУ (м. Київ) № 12 від 15.01.2009 р.), автором обґрунтовано поняття соціальної ефективності функціонування банківської системи та критерії її оцінювання; «Формування системи управлінської інформації в банках» (державний реєстраційний номер 0110U000030), у рамках котрої автором обґрунтовано необхідність удосконалення діяльності інформаційно-аналітичної служби банку та проведення стрес-тестування для працівників банку.

Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних положень, розроблення практичних рекомендацій щодо оптимізації управління ефективністю банківської системи України.

Для досягнення поставленої мети в роботі було поставлено такі завдання:

ь уточнити сутність понять «банківська система» і «ефективність функціонування банківської системи» з метою дослідження соціально-економічних засад управління ефективністю банківського сектору;

ь проаналізувати етапи розвитку банківської системи та сучасний стан її функціонування з метою виявлення перетворень та викликів, які мали місце на певному щаблі еволюції банківського сектору та прогнозування їх у майбутньому;

ь запропонувати класифікацію соціально-економічних факторів, що впливають на ефективність функціонування банківської системи, з метою комплексного її оцінювання;

ь узагальнити вітчизняний і зарубіжний досвід оцінки ефективності діяльності банківської системи з метою розроблення практичних рекомендацій щодо оцінки ефективності функціонування вітчизняної банківської системи;

ь розробити модель оцінювання ефективності роботи банківського сектору та на її основі запропонувати оптимальну модель розвитку вітчизняної банківської системи з метою підвищення її соціально-економічної ефективності.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процеси розвитку банківської системи України в умовах глобалізації.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні аспекти управління ефективністю функціонування банківської системи в умовах глобалізації.

Методологічна основа дисертаційного дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є положення економічної теорії, що стосуються ефективної роботи банківської системи, наукові публікації вітчизняних та зарубіжних учених-економістів у сфері розвитку банківської системи, що стосуються проблем забезпечення та механізмів підвищення ефективності її функціонування.

У процесі наукового дослідження використано методи: аналізу і синтезу (для вивчення теоретичних положень ефективності функціонування банківської системи); економічного та статистичного аналізу (при дослідженні показників, що визначають ефективність банківської системи); економіко-математичного моделювання (при оцінюванні чинників забезпечення ефективності банківської системи та при побудові моделі оцінювання ефективності банківського сектору); експертних оцінок (при вивченні впливу окремих факторів на ефективність функціонування банківської системи); системного підходу (при формуванні і реалізації шляхів оптимізації управління ефективністю банківської системи в умовах фінансової нестабільності, а також при обґрунтуванні показників ефективності діяльності банківської системи в їх взаємозв'язку).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, що регулюють діяльність банків в Україні; офіційні статистичні дані; матеріали Національного банку України, Асоціації українських банків; матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, періодичних видань; наукові дослідження і праці вітчизняних та зарубіжних науковців і практиків; ресурси Інтернету.

Наукова новизна одержаних результатів. До основних наукових результатів, які становлять особистий здобуток дисертанта, належать обґрунтування теоретико-методологічних положень, розроблення практичних рекомендацій щодо оптимізації управління ефективністю банківської системи України, зокрема такі.

Уперше:

ь розроблено модель оцінювання ефективності функціонування банківської системи на основі методу таксономічного аналізу, котра полягає у виокремленні соціально-економічних факторів впливу та врахуванні стимуляторів і дестимуляторів у розвитку банківського сектору та в подальшому виражається через індекс соціально-економічної ефективності банківської системи.

Удосконалено:

ь понятійний апарат, а саме:

· визначення поняття «банківська система», котре комплексно характеризує її як ключову складову фінансової системи країни, що функціонує з метою ефективного грошово-кредитного регулювання економіки та досягнення соціально-економічної ефективності;

· визначення понять «економічна ефективність» і «соціальна ефективність» функціонування банківської системи з огляду на основні стимули (максимізація прибутку чи досягнення соціального ефекту), якими керуються банківські установи у своїй роботі, та фактори впливу (екзогенні та ендогенні; з боку держави, банків чи суспільства) на банківську систему;

· визначення поняття «соціально-економічна ефективність функціонування банківської системи», котре характеризує міру цільових можливостей реального впливу банківської системи на характер і стан соціальних відносин та на їх зміни;

ь періодизацію розвитку вітчизняної банківської системи на основі поетапного аналізу її функціонування, яка включає два якісно нові етапи, пов'язані зі зростанням частки іноземного інвестора в банківському секторі та зі змінами, спричиненими світовою фінансовою нестабільністю;

ь класифікацію факторів впливу на соціально-економічну ефективність банківської системи, котра дозволяє комплексно врахувати зовнішній і внутрішній їх вплив на розвиток банківської системи.

Набули подальшого розвитку:

ь теоретичні положення щодо комплексного оцінювання ефективності функціонування банківської системи України на основі багатофакторного та кластерного аналізу показників ефективності, що дозволило системно оцінити соціально-економічну ефективність банківського сектору.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що рекомендації та пропозиції автора щодо вдосконалення методики оцінювання ефективності функціонування банківської сектору за системою соціально-економічних критеріїв, управління ефективністю банківської системи, яке ґрунтується на посиленні взаємодії банківського, державного та суспільного секторів економіки, отримали схвальну оцінку і використані у практичній роботі Національного банку України (довідка № 22-006/134-2244 від 12.02.2010 року). Матеріали дослідження щодо моделі підвищення ефективності роботи банківської системи, а саме пропозиції щодо удосконалення діяльності інформаційно-аналітичної служби банку та проведення стрес-тестування для працівників банку, впроваджено в діяльності Західного регіонального головного управління ПАТ КБ «ПриватБанк» (довідка № 5 від 25.02.2010 року). Сформовані в роботі висновки і пропозиції використано в навчальному процесі Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ), зокрема при викладанні таких дисциплін: «Гроші та кредит», «Корпоративна соціальна відповідальність», «Стратегія розвитку банківської системи», «Аналіз банківської діяльності», «Фінансовий менеджмент у банку» (довідка № 01-15/85 від 11.02.2010 року).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в роботі методологічні підходи, ідеї, наукові положення, висновки і пропозиції належать особисто авторові. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише ті ідеї, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення апробовані й отримали позитивну оцінку на одинадцяти міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, серед яких: Всеукраїнська науково-практична конференція аспірантів та молодих вчених «Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи» (м. Львів, 27-29 вересня 2006 р., 25-26 жовтня 2007 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція аспірантів і студентів «Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації» (м. Сімферополь, 21-23 березня 2007 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Фінансове забезпечення економічного розвитку суспільства» (м. Дніпропетровськ, 23 березня 2007 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Інтеграція України у європейський та світовий фінансовий простір» (м. Львів, 31 травня - 1 червня 2007 р., 4-5 червня 2009 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України» (м. Суми, 30-31 жовтня 2008 р., 12-13 листопада 2009р.), а також на щорічних звітних наукових конференціях аспірантів Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано наукову монографію у співавторстві (внесок автора - 0,34 друк. арк.), 15 наукових праць (12 - одноосібних, 3 - у співавторстві), з яких 7 статей - у фахових наукових виданнях обсягом 3,6 друк. арк., 8 - в інших виданнях обсягом 1,74 друк. арк. Загальний обсяг публікацій становить 5,68 друк. арк., з яких особисто авторові належить 4,38 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 182 сторінках машинописного тексту. Робота містить 12 таблиць та 37 рисунків, з яких 3 - на окремих сторінках, та 9 додатків (14 стор.). Список використаних джерел налічує 292 найменування (27 стор.).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну отриманих результатів і їх практичне значення, подано дані про апробацію та публікації результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретичні засади управління ефективним розвитком банківської системи в умовах глобалізації» - висвітлено соціально-економічну сутність функціонування банківської системи в забезпеченні розвитку національної економіки, визначено критерії оцінки ефективності та основні фактори впливу на ефективність банківського сектору, узагальнено зарубіжний досвід управління ефективністю роботи банківської системи.

На основі аналітичного огляду економічних публікацій із зазначеної проблематики виявлено, що в наукових дослідженнях відсутнє єдине визначення поняття «банківська система», а основні підходи до цього питання обмеженні, як правило, емпіричним рівнем оцінки. На основі системного аналізу запропоновано власне визначення банківської системи як ключової динамічної складової фінансової системи, що історично формується під впливом зовнішніх і внутрішніх процесів, які відбуваються в країні, є цілісною сукупністю усіх банків країни, які взаємодіють між собою, підпорядковуючись установленим нормам і правилам ведення банківської справи, з метою ефективного грошово-кредитного регулювання економіки, а також досягнення економічної та соціальної ефективності діяльності.

Дослідження та узагальнення етапів розвитку вітчизняної банківської системи, запропонованих ученими-економістами, дозволило виокремити шість основних періодів її становлення, виокремивши два якісно нових етапи, пов'язаних із зростанням частки іноземного інвестора в банківському секторі та зі змінами, спричиненими світовою фінансовою нестабільністю.

На основі аналізу підходів вітчизняних та зарубіжних учених до визначення понять ефективності як такої та ефективності банківської діяльності зокрема, запропоновано: виокремити ефективність банківської системи на рівнях окремого банку, банківської системи регіону та банківської системи в цілому; розглядати категорію ефективності банківської системи як комплексне поняття, що включає ряд функціональних складових, поєднання та взаємозв'язок яких визначають її сутність. З огляду на це виокремлено економічну та соціальну ефективність банківської системи, котрі мають ряд різновидностей, а також запропоновано та обґрунтовано критерії оцінки ефективності, а саме: класифікацію соціально-економічних факторів впливу, синхронна та скоординована дія яких визначає соціально-економічну ефективність банківської системи (рис. 1).

Аналізуючи різні погляди щодо сутності економічної та соціальної ефективності, сформульовано власні визначення цих категорій для банківської діяльності. Економічна ефективність функціонування банківської системи - це результативність її діяльності як основної складової фінансової системи країни та адекватне здійснення нею своїх функцій під впливом екзогенних (макроекономічних, нормативно-правових, глобалізаційних) та ендогенних (мезоекономічних, кадрових, організаційних, управлінських, безпеки, впливу іноземного капіталу та конкурентоспроможності) факторів. Соціальна ефективність функціонування банківського сектору - це відповідність результатів діяльності банківських установ основним соціальним потребам, цілям та інтересам суспільства і окремої людини, яка досягається через взаємодію банківської системи з державою та громадськістю і виявляється у соціальному ефекті для суспільства.

Банківська система може функціонувати ефективно лише за умови досягнення економічної та соціальної ефективності скоординовано й одночасно. Слід зазначити, що неухильне зростання соціальної ефективності є кінцевою метою діяльності банківського сектору загалом, тому економічну ефективність відносно соціальної слід вважати основоположною. Зважаючи на нерозривність і взаємозв'язок цих категорій, запропоновано визначити соціально-економічну ефективність банківської системи як результативність її діяльності та ефективне здійснення нею своїх функцій під впливом екзогенних та ендогенних факторів, і відповідність результатів діяльності основним соціальним потребам, цілям та інтересам суспільства й окремої людини, яка виявляється в соціальному ефекті для суспільства.

У роботі увагу також зосереджено на процесі управління ефективністю банківської системи - як процесі прийняття та здійснення стратегічних рішень стосовно розвитку банківської системи, основою яких є вибір, що базується на зіставленні потенціалу банківського сектору з можливостями та загрозами його подальшої роботи на основі оцінювання ефективності його діяльності.

Аналіз зарубіжного досвіду управління ефективністю дозволив виокремити підходи до оцінки та аналізу ефективності функціонування банківського сектору на основі: рейтингових систем оцінювання; моделей (економетричних, статистичних тощо); наборів показників / коефіцієнтів. Дослідження показали, що рейтинги застосовуються для оцінювання стабільності та надійності функціонування банків; моделі показують, як правило, економічну ефективність, виражену в математичних показниках; набір коефіцієнтів та показників найчастіше характеризує лише певні складові ефективності (наприклад, прибутковість діяльності, ризики тощо). Недоліком зазначених підходів є те, що вони допомагають проаналізувати та оцінити головно економічну ефективність банківського сектору, практично не зачіпаючи соціальну її складову.

У другому розділі - «Характеристика ефективності управління банківською системою України» - проаналізовано вітчизняні методичні підходи до аналізу та оцінки ефективності роботи банківської системи; представлено результати аналізу показників соціально-економічної ефективності функціонування банківської системи України; здійснено оцінку чинників забезпечення ефективного функціонування банківської системи в умовах глобалізації; з'ясовано основні проблеми розвитку вітчизняного банківського сектору на сучасному етапі.

Вітчизняні дослідження в галузі оцінювання ефективності банківської діяльності свідчать про існування, аналогічно із зарубіжною практикою, рейтингових методик, математичних моделей та наборів коефіцієнтів. Разом з тим оцінювання роботи всіх банківських установ на постійній основі здійснює головно Національний банк України, використовуючи рейтингову систему CAMELS та систему економічних нормативів. Визначено, що головним недоліком застосовуваних у вітчизняній практиці підходів, що знижує їх практичну цінність, є відсутність оцінювання соціальної ефективності діяльності банків.

У роботі проаналізовано динаміку показників соціально-економічної ефективності за 1999-2009 рр. та визначено їх вплив на розвиток банківської системи протягом цього періоду. Аналіз впливу визначальних факторів економічної ефективності на функціонування банківської системи показав тісний взаємозв'язок між ними. Дослідження показало, що за аналізований період позитивна динаміка практично всіх факторів спряла бурхливому розвиткові банківської системи. Зворотна тенденція спостерігається з початком світової фінансової кризи, коли погіршення показників зовнішніх і внутрішніх факторів спричинило масу негативних наслідків для банківської системи, зокрема негативний фінансовий результат, згортання кредитно-інвестиційної діяльності, відплив фінансових ресурсів, втрату довіри до банківської системи.

Дослідження показало також суттєвий вплив факторів соціальної ефективності на розвиток банківської системи: до фінансово-економічної кризи фактори впливу з боку банків та суспільства в основному діяли сприятливо, а фактори державного впливу - стримуючи; з розгортанням фінансово-економічної кризи практично всі фактори соціальної ефективності дестабілізуюче впливали на роботу банківської системи. Така ситуація вказала на необхідність значних змін та удосконалень у сфері державної політики, роботи самих банківських установ, а також відновлення довіри населення до власної банківської системи.

Для ґрунтовного вивчення впливу зазначених факторів на соціально-економічну ефективність функціонування банківської системи було використано математико-статистичний апарат. Зокрема, використання методу кластерного аналізу показників ефективності дозволило виокремити три основні етапи розвитку банківської системи протягом аналізованого періоду: 1 етап - 1999- 2001 рр. - для показників ефективності банківської системи характерні значення, вищі від середніх, що вказує на активний розвиток банківського сектору; 2 етап - 2002-2006 рр. - значення практично всіх показників ефективності лежали в межах середніх значень за період, що підтверджує стабільний та ефективний розвиток банківської системи України; 3 етап - 2007-2009 рр. - супроводжується заниженими значеннями показників ефективності порівняно із середніми внаслідок впливу світової фінансової кризи.

Проведення багатофакторного статистичного аналізу показників ефективності банківської системи дозволило виокремити чотири латентні фактори, які зумовлюють близько 90% загальної дисперсії даних, тобто показники цих факторів головно впливають на соціально-економічну ефективність роботи банківської системи (рис. 2): обсяг активів і зобов'язань банківського сектору (пояснює 48% дисперсії даних); курс національної грошової одиниці (16%); ріст реального ВВП (14%); рівень доходів населення (13%). Динаміка стандартизованих показників цих факторів пояснює особливості розвитку банківської системи протягом аналізованого періоду та підтверджує виокремлення трьох етапів її розвитку на основі проведеного кластерного аналізу.

Застосування багатофакторного аналізу показників ефективності банківської системи дало змогу виявити кореляційні взаємозв'язки та пояснити взаємовплив зазначених факторів на соціально-економічну ефективність банківського сектору. Результати аналізу довели необхідність урахування багатьох внутрішніх і зовнішніх, кількісних та якісних факторів для комплексної оцінки ефективності функціонування банківської системи як складової загальноекономічної системи та негативний вплив розриву діяльності банківського і реального сектору економіки на загальний розвиток країни. Проведене дослідження дало змогу виокремити проблеми розвитку банківської системи України на сучасному етапі, які потребують вирішення (рис. 3). Подолання цих проблем передбачає комплексний підхід до їх вирішення на всіх рівнях (на рівні держави, центрального банку та самих банківських установ) для швидкого виходу банківської системи із фінансової кризи.

У контексті цього обґрунтовано необхідність здійснення управління ефективністю функціонування банківської системи, яке: дозволить банківській системі ефективно функціонувати в довгостроковій перспективі шляхом збереження динамічного балансу із зовнішнім середовищем; зведе до мінімуму негативні наслідки впливу екзогенних та ендогенних факторів, особливо тих, котрі характеризуються високим ступенем невизначеності, завдяки використанню таких методів, як оцінювання, планування та прогнозування; забезпечить своєчасність і точність реакції на зміни як у фінансовій та суспільній системах країни, так і світовій фінансовій системі; забезпечить динамічність організаційних змін, оскільки зменшиться термін прийняття управлінських рішень стосовно реалізації стратегічних планів; дасть можливість більш широко використовувати потенціал кваліфікованого персоналу; сприятиме створенню механізму мінімізації негативного впливу окремих соціально-економічних факторів ефективності банківської системи; дозволить використовувати сучасну інформаційну базу з метою оцінки ефективності банківського сектору та прийняття обґрунтованих та оптимальних рішень щодо підвищення його ефективності; дозволить об'єднати зусилля всіх сторін, задіяних в управлінні ефективністю (банків, органів державної влади, представників громадськості, у напрямі реалізації стратегії підвищення соціально-економічної ефективності роботи банківської системи.

У третьому розділі - «Напрями оптимізації управління ефективністю банківської системи в умовах глобалізаційних процесів» - запропоновано комплекс заходів з метою підвищення ефективності функціонування банківської системи України; розроблено модель оцінювання ефективності банківської системи на основі індексу соціально-економічної ефективності; обґрунтовано оптимальну модель розвитку вітчизняного банківського сектору в умовах глобалізації.

На основі проведеного дослідження розроблено заходи з метою підвищення ефективності функціонування банківської системи (рис. 4) у сфері економічної та соціальної ефективності.

Зазначено, що окремим напрямом підвищення соціально-економічної ефективності функціонування банківської системи є створення спеціального підрозділу у структурі департаменту економічного аналізу та прогнозування Національного банку України, основна діяльність якого полягатиме в управлінні ефективністю функціонування банківської системи, зокрема шляхом її оцінювання.

З огляду на це автором запропоновано модель оцінювання, розроблену на основі математичного методу кластерного аналізу, зокрема використовуючи таксономічні методи. Ця модель дозволила вивести індекс соціально-економічної ефективності банківської системи, котрий визначається як упорядкована відстань до штучно сконструйованої ідеальної точки в n-вимірному просторі, еталоні індексу соціально-економічної ефективності, яка характеризується найвищими показниками серед стимуляторів та найнижчими серед дестимуляторів банківської діяльності.

Рис. 4. Напрями підвищення соціально-економічної ефективності функціонування банківської системи України

Для оцінки соціально-економічної ефективності банківської системи України необхідним є врахування багатогранної структури факторів впливу, а також специфіки кожної зі складових цих факторів. Тому автором було звернуто увагу на окремі фактори економічної та соціальної ефективності, які піддаються статистичній оцінці та, у свою чергу, допомагають об'єктивно оцінити і проаналізувати решту якісних факторів ефективності діяльності банків. Для ґрунтовнішого аналізу соціально-економічної ефективності була використана її компонентна структура, зокрема виділено такі компоненти ефективності та основні показники, які їх визначають: макроекономічна; мезоекономічна; вплив грошово-кредитної політики; якісна; організаційна; вплив іноземного капіталу.

Оскільки всі складові ефективності мають різні одиниці вимірювання, їх було стандартизовано, нормалізувавши за середнім квадратичним відхиленням, тобто за формулою:

, (1)

де

, (2)

де i = 1,2,…,m - номер спостереження (об'єкта); m = 43 - кількість часових проміжків;

j = 1,2,…,n - номер показника (фактора); n = 41 - кількість досліджуваних показників;

x_ij - значення j-го показника для i-го об'єкта, вихідний показник;

- середнє арифметичне та середньоквадратичне відхилення вихідних показників для j-ї ознаки;

z_ij - нормоване значення j-го показника для i-го об'єкта.

Унаслідок стандартизації показників отримано матрицю розміром mЧn нормованих значень спостережень. Тоді кожен часовий проміжок можна інтерпретувати як деяку точку P_i в n-вимірному векторному просторі, координати котрої дорівнюють z_ij.

Далі визначено координати точки P₀ = (z₀₁,z₀₂,…,z_0n), яку називають еталоном (найбільше значення за кожною з ознак, коли ця ознака є стимулятором, і найменше значення, коли ознака є дестимулятором), знайдено відстань від точки P_i до точки P₀, яку визначено за формулою:

, (3)

Отримані відстані використовуються при розрахунку функції переваги індексу соціально-економічної ефективності i-го часового проміжку . Тобто

, (4)

, (5)

, (6)

, (7)

де a - деяке додатне число, яке вибирають так, щоб усі значення функції лежали між нулем і одиницею. У нашому випадку a = 3.

Згідно з цією моделлю обчислення функції переваги, індекс соціально-економічної ефективності в ідеалі дорівнює 1, тобто що значення для функції переваги f(x_i) i-го часового проміжку ближче до 1, то індекс ефективності в його межах є вищим. Проведені розрахунки дали змогу прослідкувати динаміку середнього за період значення індексу соціально-економічної ефективності роботи банківської системи України протягом 1999-2009 рр. (рис. 5).

Проведене оцінювання ефективності функціонування банківської системи з використанням розробленої моделі дало змогу дійти висновку, що найбільш ефективною банківська система була у 2007 р., коли індекс соціально-економічної ефективності дорівнював 0,49, а наприкінці 2009 р. ефективність її роботи суттєво знизилася внаслідок фінансово-економічної кризи - знизився до 0,31 (за ідеального значення - 1). Результати проведеного дослідження підтвердили необхідність реалізації запропонованих заходів (див. рис. 4) з метою підвищення соціально-економічної ефективності роботи банківської системи.

Використання зазначеної математичної моделі для визначення та оцінювання індексу соціально-економічної ефективності банківської системи має такі переваги: можливість охоплення великого часового проміжку для оцінювання показників ефективності; можливість включення у статистичний масив великої кількості показників ефективності; можливість визначення стимуляторів та дестимуляторів розвитку банківської системи, їх оцінювання; можливість прогнозування індексу ефективності.

У роботі обґрунтовано використання запропонованої моделі оцінювання соціально-економічної ефективності функціонування банківської системи структурним підрозділом з питань дослідження проблем розвитку та прогнозування ефективності роботи банківської системи України як для аналізу ефективності на певному часовому проміжку, так і для прогнозування динаміки індексу.

Варто зауважити, що при оцінюванні ефективності банківської системи значення індексу потрібно доповнити об'єктивним аналізом інших факторів впливу (зокрема факторами соціальної ефективності), які не завжди піддаються статистичній оцінці. Тому діяльність зазначеного структурного підрозділу є надзвичайно важливою та необхідною.

Ефективність роботи вітчизняної банківської системи, зокрема в міжнародному контексті, залежатиме від того, наскільки банки, що діють в умовах глобалізованих ринків, зможуть отримати необхідні можливості й висунути відповідні вимоги до інвесторів і позичальників. Головна дилема, пов'язана з глобалізацією на сучасному етапі, полягає не в тому, щоб зупинити експансію глобальних ринків, а в тому, щоб забезпечити ефективне управління на місцевому, національному, регіональному і глобальному рівнях з метою збереження переваг глобальних ринків і конкуренції для вітчизняної банківської системи. Саме з огляду на це автором обґрунтовано вибір оптимальної моделі розвитку банківської системи України з урахуванням напрямів підвищення її ефективності.

У запропонованій моделі розвитку банківської системи України (рис. 6) вагоме місце займають такі суб'єкти, як: держава (в особі Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України) - у контексті забезпечення стабільного соціально-економічного розвитку країни; Національний банк України - у напрямі забезпечення стабільності та стійкості банківської системи; комерційні банки - як установи, які безпосередньо забезпечують ефективну, прибуткову та соціально спрямовану роботу банківської системи; національна рейтингова структура - як державна система забезпечення відкритого та доступного рейтингування банків; структурний підрозділ Національного банку України з питань управління ефективністю функціонування банківської системи. Останній здійснюватиме управління ефективністю за такими етапами: збір інформації щодо проблем розвитку банківського сектору на основі аналізу статистичних та аналітичних даних; формування сукупності показників, які характеризують соціально-економічну ефективність роботи банківської системи; визначення стимуляторів та дестимуляторів банківської діяльності на основі зазначеної сукупності показників компонентної структури ефективності функціонування банківської системи; визначення індексу соціально-економічної ефективності на основі запропонованої моделі оцінювання ефективності банківського сектору; прогнозування індексу для вітчизняної банківської системи та перспектив її розвитку; формування стратегії розвитку банківської системи на основі проведеного дослідження; оприлюднення результатів оцінювання та прогнозування у відкритій звітності.

Рис. 6. Складові оптимальної моделі розвитку банківської системи України

За умови реалізації оптимальної моделі розвитку вітчизняної банківської системи очікується суттєве зростання індексу соціально-економічної ефективності: становитиме 0,59 (рис. 7). Приріст індексу розраховано на основі розробленої математичної моделі, з урахуванням прогнозних значень показників ефективності.

Таким чином, проведення умовного розрахунку ефективності функціонування банківської системи з урахуванням розроблених заходів підвищення ефективності за всіма напрямами показало очікуваний приріст на 131% порівняно з попереднім сценарієм розвитку. Цей показник, відповідно до методики розрахунку ефективності банківського сектору, доводить дієвість запропонованих заходів та підвищення ефективності функціонування банківської системи України. Варто зауважити, що лише тісна співпраця та взаємодія зазначених в оптимальній моделі суб'єктів на всіх рівнях на сучасному етапі сприятиме досягненню максимальної соціально-економічної ефективності банківської системи в майбутньому, що забезпечить зростання її конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках банківських послуг, відновлення довіри до неї з боку населення та вирішення однієї із найгостріших проблем - розриву її розвитку з реальним сектором економіки.

Висновки

У дисертаційній роботі розвинуто теоретико-методичні підходи до оцінювання та управління ефективністю функціонування банківської системи та практичні рекомендації щодо підвищення соціально-економічної ефективності банківської системи України. Проведене дослідження дало можливість зробити такі висновки і пропозиції.

1. Аналіз теоретичних основ банківської діяльності дав змогу уточнити поняття банківської системи та розглядати її як ключову динамічну складову фінансової системи, що історично формується під впливом зовнішніх і внутрішніх процесів, які відбуваються в країні, є цілісною сукупністю всіх банків країни, які взаємодіють між собою, підпорядковуючись установленим нормам і правилам ведення банківської справи, з метою ефективного грошово-кредитного регулювання економіки, а також досягнення соціально-економічної ефективності діяльності.

2. У роботі запропоновано періодизацію розвитку банківської системи України, що включає шість основних етапів, відповідно до основних періодів розвитку та становлення вітчизняної економіки та банківської системи зокрема. Ця періодизація, на відміну від існуючих, включає два якісно нові етапи, пов'язані зі зростанням частки іноземного інвестора в банківській системі та світовою фінансово-економічною кризою.

3. Проведений аналіз підходів до з'ясування сутності поняття ефективності дав підстави для визначення ефективності банківської системи як динамічної, інтегральної характеристики спроможності банківської системи повноцінно виконувати свої функції з урахуванням наявного балансу між двома складовими - економічною та соціальною ефективністю, витримуючи вплив факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. У роботі обґрунтовано нерозривність соціальної та економічної ефективності, а також сформульовано власне визначення цих понять; запропоновано класифікацію факторів впливу на соціально-економічну ефективність банківської системи.

4. Розглянуто та проаналізовано підходи до оцінювання ефективності окремого банку та банківського сектору загалом, зокрема виділено методики рейтингування, математичного моделювання та методи показників/коефіцієнтів. Обґрунтовано необхідність розроблення методики оцінювання соціально-економічної ефективності банківської системи з урахуванням впливу як кількісних, так і якісних факторів, оскільки: наявні методики дозволяють проаналізувати та оцінити вплив окремих факторів на ефективність банків; охоплюють та аналізують критерії економічної ефективності, практично не торкаючись соціальної ефективності діяльності банків.

5. У результаті проведеного статистичного дослідження ефективності функціонування банківської системи України було визначено комплексний вплив основних показників факторів впливу на соціально-економічну ефективність банків, сформульовано їх сутність і проаналізовано динаміку за період 1999-2009 рр.

6. Використання математико-статистичного апарату, а саме методу кластерного та багатофакторного аналізу показників ефективності, дозволило: виокремити три основні етапи розвитку банківської системи протягом аналізованого періоду: 1999-2001 рр. - етап активного розвитку; 2002-2006 рр. - етап стабільного та ефективного функціонування; 2007-2009 рр. - період розгортання світової фінансової кризи та затяжного спаду банківської системи; виокремити чотири латентні фактори, які зумовлюють близько 90% загальної дисперсії даних: обсяг активів і зобов'язань банківського сектору (пояснює 48% дисперсії даних); курс національної грошової одиниці (16%); ріст реального ВВП (14%); рівень доходів населення (13%). Застосування багатофакторного аналізу показників ефективності банківської системи дало змогу виявити кореляційні взаємозв'язки та пояснити взаємовплив зазначених факторів на соціально-економічну ефективність банківського сектору.

7. Проведене дослідження дозволило виокремити низку проблем розвитку вітчизняної банківської системи на сучасному етапі та запропонувати ряд заходів підвищення ефективності її функціонування, основні з яких: удосконалення та стабілізація законодавства; активізація кредитування реального сектору економіки; створення національної рейтингової структури; активізація державної підтримки у сфері реалізації соціальної політики; підвищення капіталізації банківського сектору тощо.

8. Обґрунтовано, що невід'ємним елементом управління ефективністю банківської системи є створення суб'єкта управління ефективністю - підрозділу з питань дослідження проблем розвитку та оцінювання й прогнозування ефективності роботи банківської системи України у структурі департаменту економічного аналізу та прогнозування Національного банку України.

9. На основі методу таксономії розроблено модель оцінювання соціально-економічної ефективності банківської системи з розрахунком індексу ефективності , котрий визначається як впорядкована відстань до штучно сконструйованої ідеальної точки в n-вимірному просторі, еталоні індексу соціально-економічної ефективності, яка характеризується найвищими показниками серед стимуляторів та найнижчими серед дестимуляторів.

10. Динаміка банківської системи за останні десять років показала найвищу її ефективність наприкінці 2007 р. ( = 0,49), котра суттєво знизилася у 2009 р. внаслідок деструктивного впливу фінансово-економічної кризи ( = 0,31). Таке падіння підтвердило необхідність реалізації запропонованих заходів з метою підвищення стабільності роботи банківського сектору, особливо в умовах виходу з фінансової кризи. Зокрема, обґрунтовано необхідність створення суб'єкта управління ефективністю.

11. У роботі запропоновано оптимальну модель розвитку банківської системи України, яка базується на тісній взаємодії та співпраці держави (в особі Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України), Національного банку України, комерційних банків, національної рейтингової структури та структурного підрозділу з питань управління ефективністю банківської системи на усіх рівнях. Результативність розробленої оптимальної моделі доведено на основі умовного розрахунку результатів її впровадження, із урахуванням реалізації напрямів підвищення ефективності банківської системи, відповідно до чого зросте на 31%. Це доводить дієвість запропонованого механізму підвищення ефективності управління банківською системою України.

Реалізація та впровадження розроблених заходів на усіх рівнях фінансово-економічної системи забезпечить не механічне та одноразове зростання банківського сектору, а сформує об'єктивні передумови для підвищення загальної ефективності роботи банківської системи. Розроблені заходи лише в сукупності обумовлять синергетичний ефект, який проявиться в переході банківської системи України на якісно новий рівень розвитку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Розділи в колективних монографіях

1. Новий етап розвитку банківської системи України: зростання участі іноземних інвесторів : монографія / [Смовженко Т. С., Кірєєв О. І., Кузнєцова А. Я., Козоріз М. А., Сенищ І. П. Прізвище автора змінено згідно зі Свідоцтвом про шлюб (серія 1-СГ № 118973 від 10.07.2009 р.). та ін.; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. Т. С. Смовженко]. - К. : УБС НБУ, 2008 - 231 с. - 13,72 друк. арк. (Особистий внесок здобувача: підрозділ 3.1 «Особливості сучасного етапу розвитку банківської системи України» - 0,34 друк. арк.).

Статті у фахових наукових виданнях

2. Смовженко Т. С. Ризик «залежного розвитку» банківської системи України та шляхи його мінімізації / Т. С. Смовженко, О. О. Другов, І. П. Сенищ // Банківська справа. - 2006. - № 5-6. - С. 36-43 - 0,7 друк. арк. (Особистий внесок здобувача: досвід Польщі стосовно діяльності кооперативних та асоціативних банків - 0,1 друк. арк.).

3. Сенищ І. П. Сутність та складові ефективності банківської системи / І. П. Сенищ // Вісник ДДФА. - 2007. - № 2 (18) - С. 114-117 - 0,4 друк. арк.

4. Другов О. О. Еволюція і перспективи розвитку банківських систем Польщі і України / О. О. Другов, В. В. Рисін, І. П. Сенищ // Вісник НБУ. - 2007. - № 5. - С. 8-11 - 0,6 друк. арк. (Особистий внесок здобувача: основні етапи розвитку вітчизняної банківської системи, кількісні та якісні показники її діяльності - 0,2 друк. арк.).

5. Сенищ І. П. Еволюція банківської системи України / І. П. Сенищ // Регіональна економіка. - 2007. - № 2. - С. 209-215 - 0,5 друк. арк.

6. Сенищ І. П. Соціальна ефективність банківського сектору / І. П. Сенищ // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : Х Всеукр. науково-практична конференція, 15-16 травня 2008 р. : збірник наук. праць. - Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. - № 23. - С. 322-329 - 0,4 друк. арк.

7. Сенищ І. П. Вплив фінансової кризи на перспективи розвитку української банківської системи / І. П. Сенищ // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : ХІІ Всеукраїнська науково-практична конференція, 12-13 листопада 2009 р. : збірник наук. праць. - Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2009. - № 27 - С. 227-234 - 0,4 друк. арк.

8. Верней О. Є. Механізми регулювання роботи та розвитку банківської системи в умовах фінансової нестабільності / О. Є. Верней, І. П. Сенищ // Культура народів Причорномор'я. - 2009. - № 157. - С. 22-27 - 0,6 друк. арк. (Особистий внесок здобувача: механізми регулювання роботи банківської системи в умовах фінансової нестабільності - 0,3 друк. арк.).

Публікації в інших виданнях

9. Сенищ І. П. Проблеми та перспективи підтримки банківським сектором регіонів малого бізнесу / І. П. Сенищ // Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи : ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція аспірантів та молодих вчених, 27-29 вересня 2006 р. : тези доповідей. - Львів : ЛБІ НБУ, 2006. - С. 127-131 - 0,2 друк. арк.

10. Сенищ І. П. Е-навчання як один з перспективних напрямів підвищення кваліфікації банківських працівників / І. П. Сенищ // Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації : ІІІ міжнародна науково-практична конференція аспірантів і студентів, 21-23 березня 2007 р. : збірник наук. праць. - Сімферополь : «Центр стабілізації», 2007. - С. 174 - 0,1 друк. арк.

11. Сенищ І. П. Особливості сучасного етапу розвитку банківської системи України / І. П. Сенищ // Теоретичні та прикладні аспекти аналізу фінансових систем : VII Всеукраїнська наукова конференція аспірантів та студентів, 26-27 квітня 2007 р. : збірник наук. праць. - Львів : ЛІБС УБС НБУ, 2007. - С. 147-154 - 0,4 друк. арк.

12. Сенищ І. П. Рейтингові методики в контексті аналізу ефективності банківської діяльності / І. П. Сенищ // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : Х Всеукраїнська науково-практична конференція, 22-23 листопада 2007 р. : збірник тез доповідей : у 2-х т. - Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2007. - Т. 1. - С. 123-125 - 0,15 друк. арк.

13. Сенищ І. П. Ефективність банківської системи: теоретичні основи / І. П. Сенищ // Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи : ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція аспірантів та молодих учених, 25-26 жовтня 2007 р. : тези доповідей. - Львів : ЛІБС УБС НБУ, 2007. - С. 45-47 - 0,1 друк. арк.

14. Сенищ І. П. Вплив фінансової кризи на ефективність розвитку української банківської системи / І. П. Сенищ // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : ХІ Всеукраїнська науково-практична конференція, 30-31 жовтня 2008 р. : збірник тез доповідей : у 2-х т. - Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. - Т. 1. - С. 99-101 - 0,16 друк. арк.

15. Сенищ И. П. Приход иностранного капитала - новый этап развития банковской системы Украины / И. П. Сенищ // Корпоративные финансы: банковский и реальный сектор : сборник научных статей молодых ученых. - М. : Финакадемия, 2009. - С. 82-87 - 0,5 друк. арк.

16. Сенищ І. П. Фінансова нестабільність в Україні: причини та шляхи мінімізації / І. П. Сенищ // Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика : IV Міжнародна науково-практична конференція, 21-22 травня 2009 р. : збірник тез доповідей : у 2-х т. - Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2009. - Т. 1. - С. 88-89 - 0,13 друк. арк.

Анотація

Юковська І. П. Управління ефективністю банківської системи в умовах глобалізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит / Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ). - К., 2010.

Дисертація присвячена теоретичним і прикладним аспектам управління ефективністю банківської системи та визначенню напрямів підвищення ефективності функціонування банківської системи України в умовах глобалізації. Визначено економічний зміст банківської системи, сформульовано поняття економічної та соціальної ефективності функціонування банківської системи. З'ясовано критерії оцінки та фактори впливу на соціально-економічну ефективність банківського сектору. Досліджено зарубіжний і вітчизняний досвід управління ефективністю банківської системи в контексті можливостей його використання в Україні. Проведено аналіз та оцінку показників соціально-економічної ефективності функціонування вітчизняної банківської системи. Виокремлено проблеми розвитку банківської системи України на сучасному етапі та запропоновано напрями підвищення ефективності її роботи. Розроблено модель оцінювання ефективності банківської системи та обґрунтовано оптимальну модель розвитку банківської системи України.

...