Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

• Вступ
• 1. Сутність, види та принципи майнового страхування
• 2. Роль майнового страхування на ринку страхових послуг
• 3. Аналіз майнового страхування в Україні за 2012-2014 рр.
• 4. Напрями підвищення ефективності майнового страхування в Україні
• Висновки
• Список використаних джерел


Вступ

Актуальність теми дослідження. Побудова ринкової моделі економіки шляхом проведення економічних реформ, відновлення приватних засад у господарюванні і формування приватного підприємництва зумовили посилення уваги до інституту страхування як соціально-економічного механізму захисту господарської діяльності від руйнівної дії стихійного лиха, нещасних випадків, несприятливих змін ринкової кон'юнктури тощо. Крім того, небезпека вказаних факторів може зашкодити матеріальним об'єктам життєдіяльності фізичних осіб.

Як засвідчує аналіз історії та сучасного становлення інституту страхування, зокрема майнового, страхування є обов'язковим елементом кожної економічної і соціальної системи суспільства. Без розвинутої системи страхування економіка успішно функціонувати не може. Майнове страхування має стати одним із основних механізмів поновлення порушених майнових інтересів осіб у випадках непередбачуваних природних, техногенних та інших явищ, що позитивно впливає на зміцнення фінансів держави.

Значний внесок у розв'язання проблем страхових правовідносин був зроблений представницею сучасного періоду М.Я. Шимоновою. Також, питанням страхових правовідносин було присвячено праці В.В. Аленичева, Д.А. Петрова, Є.О. Суханова, В. Д. Базилевича.

В останні роки відчувається значна зацікавленість українських вчених-правознавців проблемами страхових правовідносин. Аналізу страхових правовідносин присвячені праці Є.М. Білоусова, В.В. Луця, В.П. Янішена.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти з питань страхування, аналітичні дані Національної комісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, праці вітчизняних та зарубіжних науковців з вивчення галузі майнового страхування. Для написання курсової роботи було опрацьовано матеріали багатьох вчених, зокрема, - В.Д. Базилевича, О.Д. Василика, Т.А. Говорушко, О.Д. Заруби, М.С. Клапківа, Ф.В. Коньшина, В.А. Борисової, С.С. Осадця та ін., присвячені страхуванню в сфері економіки.

Метою написання роботи є аналіз майнового страхування, виявлення проблем розвитку майнового страхування в Україні, та розробка шляхів їх подолання.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- дослідити еволюцію та перспективи розвитку майнового страхування в Україні;

- визначити особливості майнового страхування;

- провести класифікацію майнового страхування;

-провести детальний аналіз структурних елементів майнового страхування;

-розкрити умови та порядок укладання договору майнового страхування.

Об'єкт дослідження: особливості розвитку майнового страхування в Україні.

Предметом дослідження є теоретичні основи майнового страхування.

Інформаційною базою дослідження є дані про обсяг майнового страхування в Україні та його динаміки.

Обсяг та структура роботи. Курсова робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 51 найменування.

майновий страхування послуга україна



1. Сутність, види та принципи майнового страхування

Майнове страхування є однією з галузей страхування. Його значення зумовлене тим, що майно служить обов'язковим елементом господарської діяльності юридичних осіб і життєдіяльності людей, тому забезпечення страхового захисту майна є пріоритетним у системі страхових відносин.

Існує багато підходів до визначення суті майнового страхування.

В. Д. Базилевич трактує майнове страхування так: галузь страхування, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном. [3]

Говорушко Т. А. доповнює попереднє визначення. Майнове страхування галузь страхування, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном юридичних і фізичних осіб , які здійснюються на підставі добровільно укладеного договору між страховиком і страхувальником.[12]

Майнове страхування (за Осадець С. С.) -- галузь страхової діяльності, в якій об'єктом страхового захисту є майно в найрізноманітніших його проявах. [26]

До майнового страхування відносять: страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажів, інших видів майна, страхування фінансових ризиків тощо.

До майна відносять:

1) матеріальні цінності, речі, що перебувають у володінні, користуванні чи розпорядженні юридичних та фізичних осіб. Речове майно поділяють на дві групи: нерухоме (земля та прикріплені до неї об'єкти) і рухоме (транспортні засоби та інші речі, що можуть переміщуватись у просторі);

2) майнові права і зобов'язання фізичних і юридичних осіб щодо користування землею, водою, корисними копалинами, іншими природними ресурсами, а також будівлями, спорудами, обладнанням і т. ін., товарними знаками, правами, торговельними марками тощо.

3) гроші, цінні папери і т. ін.

Економічне призначення майнового страхування полягає в компенсації шкоди, заподіяної страхувальнику внаслідок страхового випадку із застрахованим майном. Ідеться як про матеріальні, так і про фінансові збитки. Обсяг відповідальності страховика включає виплату страхового відшкодування страхувальникові в разі пошкодження або знищення матеріальних цінностей, а також у разі втрати страхувальником грошових коштів або неотримання ним запланованого доходу (прибутку) внаслідок страхових випадків, обумовлених договором страхування. Тобто економічний інтерес тісно пов'язаний із страховим ризиком.

Страховий ризик - це певна подія, з приводу настання якої відбувається страхування. Вона має ознаки ймовірності та випадковості настання. Це означає, що страховим є тільки той ризик, за яким можна оцінити ймовірність настання страхового випадку, визначити розмір спричинених ним збитків, обчислити ціну страхової послуги та можливу частку страхового відшкодування. Таким чином, страхувальник страхує свій майновий інтерес від вірогідного ризику, який може бути реалізованим, а може і не реалізуватися.

Економічний інтерес страхувальника якраз і полягає в тому, що йому вигідніше сплачувати страхові платежі в обмін на право отримувати відшкодування всього обсягу страхової суми (чи частки її) у разі настання страхового випадку, оскільки його страхові платежі страховику значно менші, ніж компенсація збитків з боку страховика.

Якщо особа не має страхового майнового інтересу, вона не буде звертатись до страховика. Але подекуди страхування здійснюють не заради задоволення майнових страхових інтересів, а заради наживи завдяки шахрайству в страхуванні. Наприклад, особа страхує об'єкт, у знищенні якого вона зацікавлена. Щоб запобігти поширенню таких випадків, у страхуванні використовують розподіл відповідальності за спричинені страховою подією збитки між страховиком і страхувальником; звільняють страховика від відповідальності з відшкодування збитків, якщо буде доведено навмисність дій страхувальника, що спричинили страхову подію, та ін.

Пояснюється це тим, що інтерес у майновому страхуванні не може полягати в отриманні зиску, вигоди, приросту від володіння, розпорядження чи користування майном. Страховий майновий інтерес пов'язується в цьому виді страхування виключно зі збереженням майна та мінімізацією збитків від його пошкодження чи втрати. [5]

Майнові інтереси, пов'язані з майном, вартість якого не можна визначити або втрату якого не можна ні довести, ні спростувати, не підлягають страхуванню. Крім того, слід зауважити, що суперечливість майнових інтересів страхувальника і страховика зумовлює віднесення до страхових тільки тих майнових інтересів, які страховик погоджується взяти на страхування за прийнятну для страхувальника плату (добровільне страхування майна), та ті, які закон зобов'язує страховика взяти, а страхувальника сплачувати визначену законодавством плату (обов'язкове страхування). [4]

Класичні принципи майнового страхування:

- наявність страхового майнового інтересу в страхувальника;

- принцип граничної сумлінності або найвищої довіри;

- відшкодування збитків у розмірі, що не перевищує страхової суми;

- перехід до страховика права страхувальника на відшкодування збитків, спричинених винним у настанні страхового випадку (суброгація);

- контрибуція, тобто розподіл відповідальності за збитки між страховиками, за умови страхування одного майнового ризику у двох або більшої кількості страховиків;

- принцип абадону;

- настання страхової відповідальності страховика перед страхувальником виключно у разі настання страхової події, передбаченої страховим договором.

Згідно з принципом страхового інтересу, страхувальник повинен мати законний майновий (фінансовий) інтерес до конкретного об'єкта, що підлягає страхуванню. Цей принцип визначає, що договір страхування передбачає відшкодування конкретних збитків, які заподіяні конкретній особі. Якщо з'ясується, що страхувальник не мав майнового інтересу - не був власником, орендарем, користувачем загиблого майна - відповідно, він не може зазнати збитку і, отже, не може виступати страхувальником. Тоді договір страхування визнається недійсним.

Принцип граничної сумлінності полягає у тому, що обидві сторони договору страхування зобов'язані бути гранично сумлінними стосовно один до одного, тобто вони повинні надати одне одному всі суттєві фактичні дані щодо предмета договору страхування, котрий укладається або був укладений між ними, незалежно від того, вимагаються ці дані іншою стороною чи ні. Принцип діє однаково як на етапі укладання договору страхування, так і при його виконанні сторонами. Замовчування рівноважно перекручуванню фактів. Суперечки, що викликані неточністю страховика, зазвичай, трактуються на користь страхувальника. Принцип граничної сумлінності потребує виконання двох умов. Перша - при укладанні договору страхувальник зобов'язується повідомити про всі обставини, що цікавлять страховика у зв'язку з прийняттям на страхування конкретного об'єкта страхування. Друга - страхувальник зобов'язаний дотримуватися певного стану речей, робити або не робити будь-які дії протягом усього періоду дії договору страхування.

Згідно з принципом відшкодування, страхувальник не повинен отримувати прибуток внаслідок страхування своїх ризиків. Страхове відшкодування повинно лише відновити його майнове положення до того рівня, що був безпосередньо перед настанням страхового випадку. Страхове відшкодування повинно компенсувати лише реально заподіяну страхувальнику матеріальну шкоду, причому на тих умовах, за якими було укладено договір страхування. Щоб страхове відшкодування за договором страхування підлягало сплаті, повинна бути безпосередня причина (іншими словами, першопричина збитку), що прямо призводить до виникнення збитку. Вона повинна бути зафіксована в договорі як страховий ризик, на випадок якого здійснюється страхування.

Принцип суброгації означає, що страховик, виплачуючи страхове відшкодування по договору майнового страхування страхувальнику (вигодонабувачу), після фактичної виплати суми відшкодування отримує у страхувальника (вигодонабувача) право на позов до третьої особи, з вини якої відбулося заподіяння шкоди об'єкту страхування, для компенсації матеріальних витрат страховика в обсязі виплаченого ним страхового відшкодування за рахунок винної сторони. Але спочатку страховик повинен виплатити страхове відшкодування, тобто фактично визнати свою відповідальність за договором майнового страхування, і лише після цього він може одержати право знайти винуватця збитку, законним чином довести його провину і зажадати від нього компенсувати виплачену суму страхового відшкодування

Абандон - це умова, визначена у договорі страхування за згодою страховика і страхувальника, яка передбачає одержання від страховика повної страхової суми в обмін на відмову страхувальника від своїх прав на застраховане майно (як правило, транспортний засіб або вантаж) на користь страховика, після чого останній стає власником об'єкта страхування і розпоряджається їм на власний розсуд (наприклад, утилізує).

Принцип подвійного страхування застосовується якщо страхувальник застрахував той самий об'єкт за договорами майнового страхування у декількох страховиків одночасно, причому загальна страхова сума за всіма договорами страхування перевищує реальну вартість майна, і всі страховики застрахували однакові ризики цього об'єкта. Якщо страховий випадок станеться у період одночасної дії цих договорів, сумарно виплачене всіма страховиками страхове відшкодування страхувальнику не може перевищувати реальну і дійсну вартість збитку (згідно з принципом відшкодування). При цьому будь-який страховик виплачує свою частку відшкодування пропорційно розміру страхової суми за його договором страхування.

У майновому страхуванні страхувальниками можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Види майнового страхування за цим критерієм вказані на Рисунку 1.

Рис. 1.1 Класифікація майнового страхування за суб'єктами

Класифікація майнового страхування за групами ризику:

1) страхування майна від вогневих ризиків і стихійного лиха;

2) страхування сільськогосподарських культур від стихійних явищ, посухи, граду, тощо;

3) страхування тварин на випадок загибелі в результаті хвороби та нещасних випадків;

4) страхування засобів транспорту від аварій, крадіжок та інших ризиків.

Також виділяють добровільне та обов'язкове майнове страхування.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про страхування", видами добровільного майнового страхування, на які видається ліцензія, є:

- страхування залізничного транспорту;

- страхування наземного транспорту (крім залізничного);

- страхування повітряного транспорту;

- страхування водного транспорту;

- страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

- страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

- страхування іншого майна.

У ст. 7 згаданого Закону передбачені такі види обов'язкового майнового страхування:

- авіаційне страхування цивільної авіації;

- страхування засобів водного транспорту;

- страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;

- страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції";

- страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти та газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ";

- страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;

- страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), яка є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

- страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленим Кабінетом Міністрів України;

- страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб. [17]

Страхування майна підприємств від збитків (на вибір страхувальника) проводиться на випадок:

1. Пошкодження застрахованого майна внаслідок вибуху парових котлів, газосховищ, газопроводів, машин, апаратів та інших аналогічних пристроїв;

2. Пошкодження застрахованого майна водою внаслідок раптового псування водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем і протипожежних (спринклерних) систем, а також раптового і не викликаного необхідністю вмикання останніх;

3. Крадіжки зі зламом, пограбування в межах місця страхування, пограбування при перевезенні до місця або з місця страхування застрахованого майна.

4. Пошкодження застрахованого майна внаслідок розбиття віконних шибок, дзеркал вітрин та аналогічних виробів зі скла;

5. Перерви у виробництві або втрати прибутку внаслідок страхового випадку.

6. Інших причин. [14]

У всіх випадках не підлягають відшкодуванню збитки, які настали внаслідок:

1) воєнних дій будь-якого виду, громадянської війни або її наслідків, народних заворушень, страйків, локаутів, конфіскації, реквізиції, арешту, знищення або пошкодження майна за розпорядженням військової або цивільної влади;

2) дії ядерної енергії у будь-якій формі;

3) наміру або грубої необережності страхувальника, третьої особи або його представників;

4) бродіння, гниття або інших природних властивостей застрахованого майна;

5) обвалу будівель або частини будівлі, якщо обвал не викликаний страховим випадком;

6) зміни міри ризику (передача майна в оренду або в заставу, перехід майна іншій особі, зупинення виробництва або суттєві зміни його характеру, знос, перебудування, переобладнання будівель або споруд, пошкодження або знищення майна, незалежно від того, підлягає такий збиток відшкодуванню чи ні і т.д.);

7) порушення норм безпеки (порушення встановлених законом або нормативними актами правил і норм протипожежної безпеки, охорони приміщень та цінностей, безпеки проведення робіт або інші аналогічні норми, чи якщо такі порушення відбуваються з відома страхувальника).

Якщо це окремо не обумовлено договором страхування, страховик не виплачує відшкодування за збитками, які виникли внаслідок:

- перерви у виробництві і торгівлі;

- втрати надходження орендної або квартирної плати;

- втрати прибутку;

- розчищення території і знесення будівель;

- інші побічні збитки (наприклад, упущена вигода), хоча вони були викликані страховим випадком.

Якщо це окремо не обумовлено договором страхування, страхування не поширюється на:

- українську та іноземну валюту (готівку);

- акції, облігації та інші цінні папери;

- рукописи, плани, креслення та інші документи, бухгалтерські і ділові книги;

- моделі, макети, взірці, форми і т. д.;

- коштовні метали та коштовне каміння;

- технічні носії інформації комп'ютерних і аналогічних систем, а саме магнітні плівки і касети, магнітні диски, блоки пам'яті і т. д.;

- марки, монети, грошові знаки і бони, схеми, малюнки, картини, скульптури або інші колекції чи твори мистецтва;

- вибухові речовини;

- майно, яке знаходиться в застрахованому приміщенні, але не належить страхувальнику;

- товари на зберіганні або комісії;

- засоби транспорту, пересувні будівельні, сільськогосподарські або інші машини. [8]

Страхування перерахованих вище предметів може бути укладено окремо за згодою сторін і має бути оформлено спеціальними доповненнями до страхового полісу.

Якщо однією з причин пошкодження або загибелі застрахованих будівель і споруд, а також майна, яке знаходиться в них, стала їх старість, довготермінова експлуатація, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування в тій мірі, в якій старість або довготермінова експлуатація застрахованих будинків і споруд вплинула на розмір збитку. Якщо страхувальник доведе, що старість або довготермінова експлуатація будівель не вплинула на розмір збитку, обов'язок страховика виплачувати страхове відшкодування зберігається.

Якщо це не обумовлено договором страхування, не виплачується відшкодування за збитками, які виникли внаслідок пошкодження або знищення закріплених на зовнішній стороні застрахованих будинків і споруд предметів, таких як щогли, антени, відкриті електропроводи, світлові рекламні пристрої, плакатні щити, захисні дашки або навіси вітрин і т. д.

Договір страхування укладають на підставі письмової заяви страхувальника. Заява має містити всі необхідні відомості про заявлені на страхування об'єкти і предмети. На підставі даних бухгалтерського обліку і звітності страхувальник зазначає в довідці-розрахунку встановленої форми вартість майна, яке підлягає страхуванню. Якщо страхування вибіркове, до договору страхування додається опис майна, яке приймається під страховий захист.

Майно вважають застрахованим, якщо між страховиком і страхувальником укладено двосторонній договір, який оформляють у двох примірниках за встановленою формою, і на розрахунковий рахунок страховика надійшов перший внесок премії. Страхова премія за договором страхування, укладеним на один рік, може бути сплачена одноразово у розмірі річної суми премії, або у Два терміни: кожний внесок має становити не менше 50% від річної суми премії, в окремих випадках може передбачатись інший порядок.

Якщо договором страхування не передбачено інше, страхувальник зобов'язаний сплатити перший внесок премії після підписання договору страхування, а наступний внесок -- не пізніше, ніж через чотири місяці після часу, вказаного в договорі, якщо інший порядок не обумовлений договором страхування.

У разі укладення договору страхування на термін, менший одного року, премію обчислюють у розмірі 1/12 частини премії за кожний місяць дії договору, якщо інше не передбачено тарифами страхування.

Договір страхування, укладений на термін менше одного року, набуває чинності наступного дня після того, як внесено всю суму нарахованої премії. За майно, яке вибуло під час дії договору, страхову премію не повертають.

Відповідальність страховика за договором страхування закінчується у вказаний у страховому полісі термін.

Розмір збитку визначає страховик на основі даних огляду і дійсної вартості пошкодженого майна, страхових сум та інших документів, які підтверджують розмір збитку. [11]

Страхове відшкодування виплачують:

- при повній загибелі майна -- у розмірі його дійсної вартості, за вирахуванням вартості залишків, але не більше страхової суми;

- при частковому пошкодженні майна -- у розмірі витрат на відновлення.

У витрати на відновлення включають:

- витрати на матеріали і запасні частини для ремонту;

- витрати на оплату робіт по ремонту;

- витрати за постачання матеріалів до місця ремонту та інші витрати, необхідні для відновлення застрахованого майна до того стану, в якому воно знаходилося безпосередньо перед настанням страхового випадку.

У витрати на відновлення не включають:

- додаткові витрати, спричинені зміною або покращенням застрахованого об'єкта;

- витрати, спричинені результатами тимчасового або допоміжного ремонту або відновленням;

- витрати, які не є необхідністю.

За договором страхування домашнього майна може бути застраховане:

- усе домашнє майно, що є у даному господарстві;

- окремі групи речей або всі речі домашнього майна в даному господарстві, які розподіляються на групи відповідно з поданою заявою.[4]

При страхуванні домашнього майна страховий захист не поширюється на документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, слайди та фотознімки, вироби з дорогоцінних металів, коштовних, напівкоштовних та підробних (кольорових) каменів, колекції, картини, унікальні та антикварні речі, елементи оздоблення та обладнання квартири, запасні частини, деталі та приладдя до транспортних засобів, аудіо- та відео системи, телевізори, супутникові антени та схожі до них системи.

За бажанням страхувальника майно може бути застраховане на договірну страхову суму. Основою для визначення суми відшкодування є дійсна вартість застрахованого майна на дату настання страхового випадку, яка визначається на основі нової вартості застрахованого майна за вирахуванням зносу відповідно до діючих цін, включаючи вартість ремонту. Якщо договір страхування укладається на окремі речі, то страхова сума встановлюється, виходячи з вартості кожного предмета за оцінкою страхувальника.

Колекції, картини, унікальні й антикварні предмети приймають на страхування за спеціальним договором у розмірі їх повної вартості, вказаної у відповідному документі компетентної організації.

Дійсну вартість визначають як вартість майна, цілком аналогічного тому, що загинуло, з урахуванням зносу й експлуатаційно-технічного стану знищеного або пошкодженого майна, відповідно до існуючих розрахунків;

Якщо страхова сума, встановлена в договорі страхування, виявиться меншою дійсної вартості застрахованого майна на момент настання страхового випадку, сума збитку і витрати відшкодовуються пропорційно співвідношенню страхової суми і дійсної вартості застрахованого майна. Відповідність страхової суми дійсній вартості встановлюється окремо для кожного предмета застрахованого майна, або сукупності майна, вказаного в страховому полісі.

2. Роль майнового страхування на ринку страхових послуг

Нині майнове страхування це найбільш значний сегмент страхового ринку. Великою мірою це обумовлено різноманіттям його підвидів, адже до майнового страхування відносять: страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажів, страхування сільськогосподарських культур, страхування тварин, страхування інших видів майна, страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, страхування фінансових і кредитних ризиків тощо.

Водночас, популярність страхування майна можна також пояснити зростанням імовірності реалізації ризиків надзвичайних ситуацій. Так, згідно з даними Міністерства надзвичайних ситуацій України, лише протягом 2014 р. в Україні виникло 254 класифікованих надзвичайних ситуацій техногенного, природного та соціально-політичного характеру. Збитки, завдані надзвичайними ситуаціями, оцінюються у 984,7 млн. грн. У структурі збитків переважають збитки від надзвичайних ситуацій природного характеру - 93 % загальної суми збитків. Продовжує залишатись напруженою ситуація на транспорті. В цілому за 2014 рік зареєстровано 204097 ДТП, з них 31754 - із постраждалими. Майже кожні 17 хвилин у 2014 р. в нашій країні траплялася дорожньо-транспортна пригода (ДТП).

Тому сьогодні все більше людей розуміє, що найцінніше майно краще застрахувати. Навряд чи варто сподіватися на те, що держава відшкодує збиток, який можуть заподіяти квартирі, дачі або гаражу пожежа, повінь або протиправні дії злочинців. Тепер кожен сам робить вибір, чи потрібно йому добровільно застрахувати всі ризики. На частку майнового страхування припадає більша половина всіх зібраних премій по добровільному страхуванню - 15960,6 млн. грн. у 2014 році. [19]

Зростання зібраних премій по майновому страхуванню відзначають майже всі експерти. В даний час відбувається збільшення попиту на всі види послуг в секторі страхування нерухомого і рухомого майна, що належить громадянам. Зміни, які відбуваються в останні декілька років на ринку майнового страхування, більшість експертів пов'язують із зростанням страхової культури населення. До того ж сьогодні все більше людей купляють житло на власні кошти, а не одержують за муніципальними програмами, і їх бажання застрахувати свою нерухомість цілком зрозуміло. Стимулює майнове страхування і іпотека, що розвивається, - вона сприяє зростанню не тільки звичайного страхування купленої нерухомості, але також заставного і титульного страхування.

Ринок страхування нерухомого майна громадян знаходиться в даний час на підйомі, свою позитивну роль в цьому зіграло у тому числі і введення обов'язкового автострахування. У громадській думці поступово складається уявлення про необхідність страхування як однієї з форм захисту від всіляких неприємностей.

Обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, спочатку повністю перемкнуло на себе увагу і кошти клієнтів, але надалі все ж таки допомогло привернути клієнтів і до добровільних видів страхування майна - в основному за рахунок знижок, які надавалися для комплексного страхування.

Сьогодні всі види майнового страхування затребувані в основному у достатньо забезпеченої категорії громадян. Ці види страхування розвиватимуться в першу чергу шляхом збільшення вартості об'єктів, що приймаються на страхування, - страхові суми будов, наприклад, будуть наближені до реальних цін їх відновлення. Проте сьогодні найбільш перспективні на цьому сегменті ринку, юридичні особи - підприємства малого і середнього бізнесу. Керівники цих підприємств поступово приходять до думки, що щорічні страхові внески по страхуванню майна, ДМС, транспорту, відповідальності - це цілком прораховувані витрати підприємства, до того ж майже повною мірою перенесені на собівартість. Вартість послуг страхування майна юридичних осіб - це майже завжди 0,1 - 0,5 % від його вартості (залежно від протипожежних і охоронних заходів, виду майна і т.д.). А навіть невелика пожежа або затока здатна повністю зупинити виробництво, роботу офісу, зажадати миттєвих вкладень на відновлення майна і навряд чи такі підприємства на такий випадок створюють спеціальні резервні фонди. [18]

Якщо ж говорити про структуру страхового портфеля в сегменті майнового страхування, то тут у експертів немає загальної думки. Страхування заміських будов і майна, що знаходиться в ньому, є в даний час найбільш затребуваним виглядом. Це пояснюється перш за все тим, що ризик нанесення збитку заміській будові значно вищий, ніж міській квартирі. На думку компаній, що працюють на українському ринку, пріоритети сьогодні міняються: раніше дійсно основу страхового портфеля складало страхування дач, а зараз - міського житла. Це в першу чергу пов'язано з постійним зростанням об'ємів житла, що продається в Україні. Попит цілком залежить від пори року: "Попит на конкретні страхові послуги із страхування майна фізичних осіб схильний до сезонних коливань (весна-літо - квартири, осінь-зима - заміські будови) і залежить від ступеня активізації сегментів будівельного ринку. Крім того, певний вплив на збільшення попиту роблять негативні природні явища, що почастішали останнім часом, і стан справ в ЖКГ. B добровільному страхуванні майна на даний момент найбільш затребувано страхування заміської нерухомості - котеджів, дачних будинків. У перспективі очікується посилення інтересу споживачів страхових послуг і до страхування квартир, особливо їх обробки. Це пов'язано з так званим "ремонтним бумом", який останнім часом охопив українців: ремонтні і обробні роботи стають все більш складними і витратними, тому природно, що власник житла хоче гарантувати, що вкладені засоби не підуть прахом через те, що його сусіди зверху забудуть закрити кран".

Якщо ж порівнювати кількість страхових випадків, по яких проходили виплати, то тут лідирують пожежі. Як і раніше найбільшого збитку майну громадян завдають пожежі. На жаль, статистика невтішна, і число пожеж в квартирах і будинках громадян з року в рік продовжує рости. Наприклад, в 2014 році в країні було зафіксовано 160 тис. пожеж, причому 72,5% з них в житловому секторі. Матеріальний збиток від них перевищив 8,5 млн. гривень.

Ще більшого збитку завдано стихійними бідами - більше 10 млн. грн. За даними Держкомстату, в 2014 році більше 3,5 млн. гривень склав матеріальний збиток від дій злочинців. Всього в 2014 році було зафіксовано 977 772 крадіжки, у тому числі і квартирні, 14 908 випадків пошкодження майна шляхом підпалів.

У 2004 році лідерство по темпах зростання страхових платежів належало майновому страхуванню. Цей показник склав 83%. Зростанню збору страхових премій не перешкодила навіть відміна обов'язкового страхування майна в сільській місцевості і переведення цього виду страхування на добровільну основу. В основному таке збільшення стало можливим за рахунок зростання числа фізичних осіб, які придбали реальне право власності на майно, а також завдяки зміні порядку відрахування страхових премій підприємствами на цей вид страхування. Тепер такі платежі можна здійснювати за рахунок собівартості. Цей вид страхування є одним з найбільш перспективних. Одним же з головних чинників, що заважають цьому виду страхування розвиватися в повну силу, є низька платоспроможність і юридичних, і фізичних осіб. [49]

Для самих компаній страхування майна фізичних осіб - досить-таки збиткова справа. За даними РБК, в середньому частка виплат до внесків складає 35%. Розвиток страхування рухомого і нерухомого майна фізичних осіб на початковому етапі є найбільш працезатратною страховою послугою, і тому не багато компаній здатні її надати на якісному рівні.

Проте потенційні клієнти - фізичні особи ще не сприймають страхування як інструмент, який їм допоможе пережити фінансові проблеми після настання страхового випадку, швидше, навпаки, вважають страхові компанії здатними тільки збирати внески і затягувати виплати. [17]

Щоб краще зрозуміти роль майнового страхування та його місце на ринку страхових послуг необхідно розглянути його розвиток і у країнах Європи. Майнове страхування в Німеччині займає близько 50 % національного страхового ринку. Страховий ринок характеризується тісним взаємозв'язком страхового бізнесу з крупним промисловим капіталом, широко поширена взаємна участь у капіталі і в управлінні. Сектор обслуговування фізичних осіб перевищує юридичних. Що стосується каналів реалізації страхових послуг, то тут найбільша питома вага припадає на страхових агентів. Також Німеччина є справжнім світовим центром здійснення перестрахувальних операцій, де найбільшими організаціями є Кельнське та Мюнхенське перестрахові товариства. Страховий ринок є відносно закритим, хоча відсутні законодавчі обмеження для іноземного капіталу. Споживачі страхових послуг не виявляють великої довіри до іноземних компаній та орієнтовані, головним чином, на підтримку вітчизняних страховиків. Взагалі країна традиційно відрізняється прихильністю клієнта до вітчизняних страхових компаній. Тому проникнення на ринок за допомогою нових каналів продажу є доволі проблематичним. Варто відмітити, що національним страховикам у боротьбі за сфери реалізації своїх послуг доводиться часто занижувати тарифи, хоча це завжди допомагає утримувати свою частку на ринку.

Вважається, що ринок страхування в Німеччині є тотально контрольованим з боку регулюючих органів. Головною функцією державного регулювання є моніторинг рівня платоспроможності та фінансової стійкості страхових компаній. Діє Закон «Про державний страховий нагляд» 1983 року з урахуванням подальших змін, внесених у грудні 1985 року і жовтні 1990 року, що містить основні правові норми, що регулюють страхові відношення. Страховики в Німеччині підлягають обов'язковому державному страховому нагляду з боку Федерального відомства нагляду за діяльністю страхових компаній (BAV), розташованого в Берліні. Основна мета діяльності федерального органу державного страхового нагляду - захист інтересів страхувальників. [34]

Система страхування Великобританії, на відміну від Німеччини, є однією з найбільш ліберальних у світовому страховому співтоваристві. За кількістю страхових компаній Великобританія займає перше місце в Європі, значно випереджаючи інші країни. Ще однією відмінністю є те, що найбільш поширеним є саме довгострокове “лайф” страхування, натомість як “нон-лайф” страхування користується меншим попитом та представлено традиційними видами, серед яких варто відмітити страхування легкових автомобілів, що знаходяться у приватній власності; домашнього майна та цивільної відповідальності. За основними показниками дана галузь до 2008 року характеризувалася стійкими темпами розвитку. Здійснення продажів страхових послуг через банки за видами майнового страхуванням відбувається невисокими темпами, що пов'язано з достатньо жорсткою конкуренцією в даному секторі. Найбільш поширеною є реалізація страхових полісів через брокерів та меншою мірою через прямі продажі.

На страховому ринку Великобританії прийнято виділяти Лондонський страховий ринок, що характеризується великою кількістю іноземних страхових компаній як із країн ЄС, так і інших, включаючи корпорацію Ллойдс (Lloyd's), що є унікальною формою об'єднання приватних індивідуальних страховиків, та Лондонську асоціацію страхових та перестрахових компаній (LIRMA - London International Insurance and Reinsurance Market Association).

Регулятивною структурою англійського страхового ринку є Управління захисту страхувальників, яке було створено відповідно до закону “Про захист прав страхувальників” 1975 року. Даний закон відіграє значну роль у розвитку страхування та забезпечує необхідні умови для створення особливого компенсаційного фонду страхувальникам, який формується за рахунок грошових відрахувань усіх страхових компаній, що мають ліцензії і здійснюють страхові операції у Великобританії. Функції органу державного страхового нагляду виконує страховий відділ Департаменту торгівлі і промисловості. [34]

Що стосується страхового ринку Франції, то він займає проміжну позицію між жорстко контрольованим ринком Німеччини та ліберальним ринком Великобританії. “Нон-лайф” страхування, аналогічно Великобританії, за обсягом валових страхових премій значно поступається страхуванню життя. Але кількість страхувальників зі страхування життя є значно меншою. У Франції, як і в Німеччині, віддається перевага реалізації страхових послуг майнового страхування страховим агентам, хоча практика поширення товариств взаємного страхування сприяє прямим продажам, що не вимагають участі будь-яких посередників. Ринок майнового страхування Франції невпинно зростає. Відповідно до статистики автострахування займає перше місце в структурі майнового страхування. Країна, останньою з європейських країн, запровадила обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, але, незважаючи на даний факт, французька система ОСЦПВ функціонує досить ефективно.

Разом з Великобританією та Німеччиною Франція являє собою один із провідних ринків майнового страхування в Європі. Франція стала однією з перших європейських країн, де з'явилося спеціальне страхове законодавство. Спільною рисою трьох країн є те, що реалізація страхових полісів через систему банкострахування знаходиться на низькому рівні, що є характерним для всієї галузі “нон-лайф” страхування Європи. [34]

За розміром валових страхових премій автострахування та страхування майна займають перше та третє місця відповідно у структурі “нон-лайф” страхування Європи

Обсяг валових страхових премій у галузі страхування автомобілів у Німеччині є значно більшим, ніж у Великобританії та Франції. Найбільшого зростання вдалося досягти у 2011 році, що становило 22 504 млн. євро. Для Великобританії характерним є коливання страхових премій, що супроводжується то збільшенням, то зменшенням їх обсягу з року в рік. Причому починаючи з 2007 року в автострахуванні Великобританії спостерігається негативна тенденція зменшення обсягу премій, на яку також не могла не вплинути світова фінансова криза.

Ринок страхування автомобілів Франції за період 2012-2014 рр. демонстрував найбільше стабільне зростання, хоча його темпи до цього були незначними. Починаючи з 2008 року за обсягом валових премій Франція випередила Великобританію, яка в даний період характеризувалася значним скороченням премій.

За обсягом страхування майна Великобританія займала перше місце протягом аналізованого періоду, за винятком 2013 року. Розміри валових страхових премій зі страхування майна для Німеччини та Франції характеризуються стабільним зростанням за період 2012-2014 рр. порівняно з Великобританією. Характерною є особливість, що за 2012 та 2013 роки за обсягом премій зі страхування майна дані країни знаходяться майже на однаковому рівні.

На сьогодні серед видів майнового страхування активно розвивається страхування туризму, зокрема страхування майна туристів. Таке страхування надається населенню та господарюючим суб'єктам, які мають намір зберегти своє майно, транспортні засоби, фінансові ризики при настанні страхових випадків. Період фінансової кризи ознаменувався досить значним скороченням кількості туристів у світі - з 917 до 882 млн. чоловік у 2009 році. Але починаючи з 2010 року туристична галузь знаходиться на підйомі

Страхування майна туристів включає відповідальність з боку страховика за втрату або пошкодження майна. При цьому дія страхового договору починається з моменту виїзду застрахованого з постійного місця проживання і закінчується в момент його повернення. Застрахувати за таким договором можна туристське та особисте майно, яке турист має при собі. Під багажем маються на увазі як зареєстровані, так і незареєстровані речі туриста. Крім того, страхуванню підлягають речі, що знаходяться на його одязі та на тілі, а також придбані під час зарубіжної поїздки. Найбільш частими страховими випадками є втрата і крадіжка майна, пограбування, поломка і руйнування майна в результаті аварії автотранспорту, різних протиправних дій третіх осіб (власників готелів, баз відпочинку, спортивних споруд і т.д.) У випадку подорожі літаком валізи, здані в багаж, зазвичай вважаються застрахованими авіакомпанією-перевізником. За обсягом страхових премій страхування майна туристів значно поступається іншим видам майнового страхування, але, маючи значний потенціал на страховому ринку, потребує значних зусиль з боку страховиків для забезпечення успішного розвитку.

3. Аналіз майнового страхування в Україні за 2012-2014 рр.

Майнове страхування є найширшою галуззю страхового ринку, включаючи цілий комплекс видів страхування. Воно становить найзначніший сегмент страхового ринку: більше 70 %.

Страховий ринок майнового страхування України має досі не використані резерви. У державі застраховано близько 10 % ризиків. Ринок майнового страхування в Україні за результатами 2014 року перевищив 4,339 млрд. грн., що на 15 % менше, ніж у 2013 році. Було укладено 3231 тис. договорів страхування майна, що зменшилося на 3186,4 тис. відповідно до попереднього періоду.

У 2012 році сума валових страхових премій по майновому страхування становила 12253,6 млн. грн., що на 14,8 % менше, ніж у попередньому періоді. Сума чистих страхових премій становила 11360,1 млн. грн., що на 7,4 % більше, ніж у попередньому періоді. Їх частка у загальній структурі страхових премій відповідно дорівнювала 57 % та 56%.

У 2013 році сума валових страхових премій по майновому страхування становила 16961,3 млн. грн., що на 38,4 % більше, ніж у попередньому періоді. Сума чистих страхових премій становила 11488,8 млн. грн., що на 1,1 % більше, ніж у попередньому періоді. Їх частка у загальній структурі страхових премій відповідно дорівнювала 59,2 % та 53,3%.

У 2014 році сума валових страхових премій по майновому страхування становила 15960,6 млн. грн., що на 5,9 % менше, ніж у попередньому періоді. Сума чистих страхових премій становила 9345,7 млн. грн., що на 18,7 % менше, ніж у попередньому періоді. Їх частка у загальній структурі страхових премій відповідно дорівнювала 59,6 % та 50,3%.

Дані показники систематизовані у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Показники страхових премій у галузі майнового страхування

	2012 р.	2013 р.	2014 р.	Відхилення
				Абсолютні	Відносні, %
				2013/2012	2014/2013	2013/2012	2014/2013
Валові страхові премії, млн. грн	12253,6	16961,3	15960,6	4707,7	-1000,7	38,4	-5,9
Чисті страхові премії, млн. грн	11361,1	11488,8	9345,7	127,7	-2143,1	1,1	-18,7
Частка у загальній структурі валових премій, %	57	59,2	59,6	2,2	0,4	-	-
Частка у загальній структурі чистих премій, %	56	53,3	50,3	-2,7	-3	-	-

*Розраховано на основі даних Національного комітету, що здійснює регулювання в сфері ринків фінансових послуг [27]

Сума валових страхових виплат за майновим страхуванням у 2012 році 2857,7 млн. грн., що становило 55,5% від загальної суми валових страхових виплат. У порівнянні з попереднім періодом цей показник збільшився на 4%. Сума чистих страхових виплат за майновим страхуванням у цьому ж році склала 2136,6 млн. грн., що становило 43% у структурі чистих страхових виплат по всіх галузях страхування. Даний показник зменшився на 17,6% відносно попереднього періоду. Рівень виплати валових страхових витрат за майновим страхуванням у 2012 році становив 23,3%, а чистих - 18,8%.

Сума валових страхових виплат за майновим страхуванням у 2013 році 2061,4 млн. грн., що становило 44,3% від загальної суми валових страхових виплат. У порівнянні з попереднім періодом цей показник зменшився на 27,9%. Сума чистих страхових виплат за майновим страхуванням у цьому ж році склала 1995 млн. грн., що становило 43,7% у структурі чистих страхових виплат по всіх галузях страхування. Даний показник зменшився на 25,5% відносно попереднього періоду. Рівень виплати валових страхових витрат за майновим страхуванням у 2013 році становив 12,2%, а чистих - 17,4%.

Сума валових страхових виплат за майновим страхуванням у 2014 році 2205 млн. грн., що становило 43,5% від загальної суми валових страхових виплат. У порівнянні з попереднім періодом цей показник збільшився на 7%. Сума чистих страхових виплат за майновим страхуванням у цьому ж році склала 2092,8 млн. грн., що становило 42,8% у структурі чистих страхових виплат по всіх галузях страхування. Даний показник збільшився на 4,9% відносно попереднього періоду. Рівень виплати валових страхових витрат за майновим страхуванням у 2012 році становив 23,3%, а чистих - 18,8%.

Динаміку валових страхових виплат та премій по майновому страхуванню представлено на Рисунку 3.1.

Найбільшу частку у структурі майнового страхування займають страхування фінансових ризиків та страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ. [24]

У 2014 році показники за валовими страховими виплатами по страхуванню фінансових ризиків становили 46,9 млн. грн., а чисті страхові виплати - 41,6 млн. грн. У 2013 році валові страхові виплати по цьому виду страхування складали 119,3 млн. грн., а чисті - 89,3 млн. грн. Сума валових страхових виплат по страхуванню від фінансових ризиків у 2012 році становила 565,4 млн. грн., а чистих - 438 млн. грн.

Рис. 3.1. Динаміка валових страхових виплат та премій по майновому страхуванні за 2012-2014 рр.

*Систематизовано на основі даних Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [27]

Отже, у 2013 році порівняно з попереднім періодом сума валових страхових виплат по страхуванню фінансових ризиків зменшилася на 78,9 %, а сума чистих страхових виплат - на 79,6 %. У 2014 році продовжилася негативна тенденція. Валові страхові виплати зменшилися на 60,7 %, а чисті - на 53,4 %.

Це було спричинене зменшенням кількості клієнтів, які страхували фінансові ризики. Це зменшення відбулося через нестабільну економічну ситуацію в Україні. Зменшилася кількість як середніх і дрібних підприємств, так і кількість банківських установ, які страхувалися від валютних і кредитних ризиків.

Рис. 3.2. Динаміка валових і чистих страхових виплат по страхуванню фінансових ризиків за 2012-2014 рр. (млн. грн.)

*Систематизовано на основі даних Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [27]

Отже, у 2014 році валові страхові виплати по страхуванню фінансових ризиків зменшилися на 72,4 млн. грн., а чисті на 47,7 млн. грн., що продовжило негативну тенденцію, що спостерігалася у 2013 році. Але у 2014 році порівняно з 2013 роком спостерігалося менш різке падіння ніж у 2013 році відносно 2012. Причиною цих явищ стало скорочення основних користувачів даної страхової послуги - банківських установ та небанківських фінансових установ через складну економічну ситуацію та банкрутство перелічених інституцій.

Валові страхові виплати по страхуванню від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ у 2014 році становили 192,9 млн. грн., а чисті - 161,7 млн. грн. У 2013 році по цій галузі страхування валові виплати склали 69,9 млн. грн., а чисті - 69,1 млн. грн. Сума валових страхових виплат по страхуванню від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ у 2012 році становила 144,1 млн. грн., а чистих - 143 млн. грн.

Проаналізувавши попередні дані, можна зробити висновок, що у 2013 році валові страхові виплати зменшилися відносно попереднього періоду на 51,5 %, а чисті на 51,7 %. У 2014 році ці показники проявили тенденцію до зростання. Тому валові страхові виплати зросли на 176 %, а чисті на 134 %. Динаміка цих показників представлена на рисунку 3.3.

У 2014 році відносно 2013 року валові страхові виплати по страхуванню від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ збільшилися на 123 млн. грн., а чисті на 92,6 млн. грн. У 2013 році відносно попереднього періоду валові страхові виплати скоротилися на 74,2 млн. грн., а чисті на 73,9 млн. грн. Причиною збільшення страхових виплат у 2014 році насамперед стали непередбачувані природні умови. Спекотне літо призводило до частих пожеж, а також спричиняло засухи через які аграрії втратили значну частину врожаю. У 2014 році також спостерігалися буревії та урагани через які було завдано значної шкоди майну фізичних та юридичних осіб.

Рис. 3.3 Динаміка валових і чистих страхових виплат по страхуванню від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ за 2012-2014 рр. (млн. грн.)

*Систематизовано на основі даних Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [27]



У структурі страхових премій по майновому страхування найвагомішу частку займають премії по страхуванню фінансових ризиків, страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ і авіаційне страхування.

Сума валових страхових премій по страхування фінансових ризиків у 2014 році становила 4339,9 млн. грн., у 2013 році - 3857,6 млн. грн., у 2012 році - 2263 млн. грн. У 2014 році цей показник зріс відносно 2013 року на 12,5 %, у 2013 році показник зріс відносно попереднього періоду на 70,5 %. [25]

Сума чистих страхових премій по страхування фінансових ризиків у 2014 році становила 2019,1 млн. грн., у 2013 році - 2401,3 млн. грн., у 2012 році - 2098,4 млн. грн. У 2014 році цей показник зменшився відносно 2013 року на 15,9 %, у 2013 році показник зріс відносно попереднього періоду на 14,4 %. (Рисунок 3.4)

Причиною збільшення суми страхових премій у 2013 році стало очікування збільшення фінансових втрат і зростання фінансових ризиків через складну політичну та економічну ситуацію у країні.

Рис. 3.4. Динаміка валових і чистих страхових премій по страхуванню фінансових ризиків за 2012-2014 рр. (млн. грн.)

*Систематизовано на основі даних Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [27]

Сума валових страхових премій по страхування вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ у 2014 році становила 2307,9 млн. грн., у 2013 році - 2780,4 млн. грн., у 2012 році - 1939,4 млн. грн. У 2014 році цей показник зменшився відносно 2013 року на 17 %, у 2013 році показник зріс відносно попереднього періоду на 43,4 %.

...