Страхування і перспективи його розвитку в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет міського господарства ім.О.М. Бекетова

Реферат

на тему: Страхування і перспективи його розвитку в Україні

Виконала:

Пономаренко А.С.

Харків- 2015



Страхування - складова частина фінансів, але стосунки страхування мають цілий ряд особливостей :

* грошові стосунки в страхуванні пов'язані з можливістю настання страхових випадків, що завдають збитку;

* при страхуванні завданий збиток розподіляється між учасниками страхування;

* при страхуванні збиток перерозподіляється між територіями і в часі;

* страхування характеризується зворотністю засобів, внесених до страхового фонду.

На підставі перелічених вище особливостей можна дати наступне визначення: страхування - це сукупність економічних стосунків між його учасниками з приводу формування страхового фонду і його використання для відшкодування збитку[6].

Страхова діяльність або страхова справа - сфера діяльності страховиків по страхуванню, перестраховці,взаємному страхуванню, а також діяльність страхових брокерів, страхових актуаріїв по наданню послуг, пов'язаних із страхуванням і перестраховкою.

Страховий ринок є певною сферою фінансових стосунків, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист і де формується попит і пропозиція на неї. Страховий ринок є особливою соціально-економічною структурою, що об'єднує різних суб'єктів, які переслідують свої специфічні інтереси і виконують певні функції.

Страховий ринок - це ринок, де об'єктом купівлі-продажує страхова послуга. На страховому ринку, як і на будь-якому ринку, є продавці, покупці і посередники [6].

Страховий ринок діє нерозривно в зв'язках з іншими складовими фінансового і грошово-кредитного ринку. Він безпосередньо пов'язаний з кредитним ринком, ринком банківських послуг та ін., що забезпечує його стабільність і нормальне функціонування відповідно до його цілей і завдань. Основною метою функціонування фінансового ринку є акумуляція і перерозподіл засобів страхувальників для зниження і зменшення наслідків ризиків з метою отримання прибутку.

Об'єктивними умовами існування страхового ринку є суспільна потреба у страхових послугах та наявність страховика, здатного її задовольнити. На ринку відбувається суспільне визнання страхової послуги, а його головною функцією є акумуляція та розподіл страхового фонду. А тому страховий ринок ще визначають як інструмент розподілу страхового фонду для забезпечення страхового захисту фізичних та юридичних осіб.

Страхування життя.

Об'єм страхових платежів по страхуванню життя в 2011 році склав більше 1,35 млрд. грн., що на 30% більше, ніж в 2010 році. За результатами діяльності ринку страхування життя в 2011 році страховики з іноземним капіталом збільшили свою долю в об'ємі страхових платежів до 88%, при цьому темп зростання їх склав близько 40%.

На накопичувальне і пенсійне страхування припало 65% ринку (у 2006 році - 91%).

Низький рівень платоспроможності населення і просування різних програм споживчого кредитування з боку банків і інших фінансових установ створюють передумови зростання об'ємів платежів по страхуванню життя позичальників споживчих кредитів. Якщо в 2006 році на цей сегмент доводилося 9% ринку страхування життя, то в 2011 році вже 35%. При цьому на домогосподарства доводитися близько 95% страхових платежів (у 2006 році - 87%). Очікується, що в 2012 році цей сегмент збільшиться на 25 - 30%.

Страхування туристів за кордоном.

В 2011 році страховий захист рисок виникнення витрат при знаходженні за кордоном громадянами України надавали 105 страхових компаній, що на 2 більше, ніж в 2010 році. Проте на ТОП-20 доводиться 85% ринку. Що свідчить про високий рівень концентрації. Крім того, більше 50% вказаних страхових послуг надають компанії з іноземним капіталом і з кожним роком їх доля зростає.

У 2011 році об'єм страхування рисок виникнення витрат при знаходженні громадян України за кордоном склав близько 180 млн. грн., що на 27% більше, ніж в 2010 році.

Залежно від мети поїздки структура страхових платежів виглядає таким чином: на приватні поїздки доводиться 62%, на організованих - 23%, а на службових - 15%. При цьому в приватному порядку пересікали кордон 87% мандрівних, організовано - 8% і по службових справах - 5%.

За об'ємом страхових послуг, наданих мандрівним в 2011 році, поїздки до Польщі склали 35,6% ринку, Угорщину - 11,3%, Германію - 10,4%, Туреччину - 5,5%, Словаччину - 4,6%, Італію - 3,7%, Єгипет - 2,6%, Великобританію - 2,5%, Ізраїль - 2,5% і Австрію 2,4%. В цілому на ці країни припало 81% страховій відповідальності, прийнятій страховими компаніями. Доля застрахованих громадян України, що відвідали в 2011 році Росію, Молдову і Білорусь, що відповідає близько 50% перетинів кордону, склала менш ніж 1%.

Таким чином, на країни Шенгенської зони доводиться 79% страхових платежів, на інші розвинені країни - 8%, а на останніх - 13%. Тому перспектива розвитку страхування рисок виникнення витрат громадян України при знаходженні за кордоном в 2012 році на пряму залежатиме від рівня платоспроможності населення, ділової активності і пріоритетів вибору напряму туристичних маршрутів.

На особліву увагу заслуговує характеристика суб''єктів страхового рінку, яка візначає його елементну структуру

Місце і роль страхового ринку у фінансовій системі.

Місце страхового ринку обумовлене двома обставинами. З одного боку, існує об'єктивна потреба в страховому захисті, що і призводить до утворення страхового ринку всоціально-економічній системі суспільства. З іншого боку, грошова форма організації страхового фонду забезпечення страхового захисту зв'язує цей ринок із спільним фінансовим ринком.

Місце страхового ринку у фінансовій системі обумовлене як ролю різних фінансових інститутів у фінансуванні страхового захисту, так і їх значенням як об'єктів розміщення інвестиційних ресурсів страхових організаційі обслуговування страхової, інвестиційної і інших видів діяльності.

Загальність страхування визначає безпосередній зв'язок страхового ринку з фінансами підприємств, фінансами населення, банківською системою, державним бюджетом і іншими фінансовими інститутами, у рамках яких реалізуються страхові стосунки.

У таких стосунках відповідні фінансові інститути виступають як страхувальники і споживачі страхових продуктів. Специфічні стосунки складаються між страховим ринком і державним бюджетом і державними позабюджетними фондами, що пов'язано з організацією обов'язкового страхування.

Стійкі фінансові стосунки має страховий ринок з ринком цінних паперів, банківською системою, валютним ринком, державними і регіональними фінансами, де страхові організації розміщують страхові резерви і інші інвестиційні ресурси.

Функціонування страхового ринку відбувається у рамках фінансової системи, як на партнерській основі, так і в умовах конкуренції. Це стосується конкурентної боротьби між різними фінансовими інститутами за вільні грошові кошти населення і господарюючих суб'єктів. Якщо страховий ринок, наприклад, пропонує страхові продукти по страхуванню життя, то банки - депозити, фондовий ринок - цінні папери і так далі.

Страховий ринок виконує ряд взаємозв'язаних функцій: компенсаційну (поворотну), накопичувальну, розподільну, попереджувальну і інвестиційну [9]:

1) Основна функція страхового ринку - компенсаційна функція, завдяки якій існує інститут страхування. Зміст функції виражається в забезпеченні страхового захисту юридичним і фізичним людям у формі відшкодування збитку при настанні несприятливих явищ, яке і було об'єктом страхування.

2) Накопичувальна або ощадна функція забезпечується страхуванням життя і дозволяє накопити в рахуноку вкладеного договору страхування заздалегідь обумовлену страхову суму.

3) Розподільна функція страхового ринку реалізує механізм страхового захисту. Суть функції виражається у формуванні і цільовому використанні страхового фонду. Формування страхового фонду реалізується в системі страхових резервів, які забезпечують гарантію страхових виплат і стабільність страхування.

4) Попереджувальна функція страхового ринку безпосередньо не пов'язана із здійсненням страхової діяльності. Ця функція працює на попередження страхового випадку і зменшення збитку. Реалізація попереджувальної функції забезпечується фінансуванням заходів по недопущенню або зменшенню негативних наслідків нещасних випадків і стихійних лих. Відповідне фінансування здійснюється з фонду попереджувальних заходів. Здійснення попереджувальних функцій сприяє підвищенню фінансової стійкості страховиків і виступає важливим чинником забезпечення безперебійності процесу громадського відтворення.

5) Інвестиційна функція страхового ринку реалізується через розміщення тимчасово вільних засобів в цінні папери, депозити банків, нерухомість і так далі. З розвитком страхового ринку роль інвестиційної функції зростає. Звертає на себе увагу ряд зарубіжних економістів, що визначають страхові компанії як інституціональних інвесторів, основною функцією яких вгромадському виробництві визначається мобілізація капіталу за допомогою страхування.

Так як страхування - це сукупність особливих замкнутих перерозподільних відносин між його учасниками з приводу формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, призначеного для відшкодування можливого збитку, нанесеного суб'єктами господарювання, або вирівнювання втрат у сімейних доходах у зв'язку з наслідками відбулися страхових випадків.

Економічна категорія страхування проявляється в практиці господарювання в якості одного з методів формування і використання страхового фонду. Економічна необхідність використання саме категорії страхування для формування і використання страхового фонду з'являється тоді, коли держава позбавлене можливості широкого маневрування фінансовими ресурсами господарських ланок (підприємств, організацій, товариств) і тим більше засобами окремих громадян. Майнова відокремленість господарств та сімей громадян створює об'єктивні умови для страхової захисту відповідних об'єктів за допомогою такого методу, як страхування. У той період розвитку економіки нашої країни, коли державні підприємства не мали достатньої госпрозрахункової самостійності і держава могло широко маневрувати їх фінансовими ресурсами, не було і гострої необхідності використовувати страхування в якості методів страхової захисту майна та доходів зазначених підприємств. Перехід на основи ринкового господарювання робить для них страхування необхідним. В умовах переходу економіки на ринкові відносини істотно зростає роль страхування у вирішенні проблем страхового захисту суспільного виробництва і життєвого рівня населення. Закінчується період недооцінки страхування як методу страхового захисту, оскільки страхування стає об'єктивно необхідним елементом ринкових відносин. Відбувається демонополізація страхової справи в країні і становлення страхового ринку. Страховий ринок - це особлива сфера грошових відносин, де об'єктом купівлі-продажу виступає специфічна послуга - страховий захист, формуються пропозиція і попит на неї. На страховому ринку відбувається формування і розподіл страхового фонду для забезпечення страхового захисту суспільства.

Розвиток страхового ринку України.

З переходом економіки України до ринкових стосунків почався новий етап в розвиток страхового ринку, оскільки по суті булла ліквідована державна монополія напроведення страхування. Практика підтвердила, що монополія на проведення страхування, як і інша монополія не сприяє орієнтації на інтереси страхувальників, породжує відомчі інтереси, призводить до бюрократизації страхового апарату держави.

До того ж підвищення фінансової стійкості страхових операцій і концентрації страхового фонду булла можлива до певних меж. Негативним було те, що Держстрах пропонував обмежений набір страхових послуг. Державне страхування орієнтувалося на задоволення потреб населення, у якого об'єктами страхування були обмежені: домашнє господарство, життя, здоров'я, будівлі, транспортні засоби. При цьому найбільшого поширення придбало страхування життя.

З реорганізацією системи Держстраха почалися створюватися страхові організації недержавних формвласності, які почали займатися неофіційними видами страхування: страхування кредитів, комерційних і фінансових ризиків, біржових операцій. Почали розроблятися нові норми і правила особистого імайнового страхування.

Негативним моментом монопольного проведення страхування було також те, що Держстрах не завжди виконував свої страхові обов'язки по захисту інтересів страхувальників, що завдавало значної шкоди розвитку страхування і викликало недовіру страхувальників до цієї справи. Тому нові страхові компанії України хотіли розширити сферу послуг і зміцнитися на страховому ринку. страхування україна фінансовий надійність

В той же час розвиток страхових стосунків обумовлював необхідність створення страхового ринку нового типу. Спочатку Укрдержстрах, як правонаступник Держстраха СРСР в Україні, у вересні 1993 року був перетворений в Національну страхову компанію "Оранта" і окремі компанії на базі старої системи. Одночасно інтенсивно почали створюватися і комерційні страхові компанії різного профілю.

Як відомо, стан справ на страховому ринку, як правило, відображає загальну ситуацію в економіці країни. Досвід функціонування страхового ринку України показав, що швидке зростання кількості страхових компаній неозначає якісних змін в страховій сфері і наявності конкуренції страхових послуг.

Визначальними в умовах ринкової економіки для більшості страховиків стали проблеми адаптації доринкової кон'юнктури і конкурентного середовища і можливості забезпечення фінансової стабільності як самих страхових компаній, так і страхових операцій, які вони проводять. Тому не дивно, що кількість страхових компаній зменшилася в 1998 році до 233 протиприблизно 700 різних страхових суспільств і організацій які функціонували в первинний період становлення страхового ринку.

При цьому були і інші об'єктивні і суб'єктивні причини і особливо загальна економічна і фінансова криза і пов'язані з ним проблеми збитковості галузей народного господарства, невиплата заробітної плати і втрата довіри населення до продекларованих економічних і ринкових перетворень, у тому числі і до розвитку страхування, як одній з найбільш дієвих форм соціального захисту населення.

Крім того, необхідно звернути увагу на те, що значним запізненням Верховної Ради України було ухвалення Закону "Про страхування", що також не сприяло нормальному розвитку страхового ринку України. Заданими Укрстрахнадзора, після вступу в дію Закону вреєстр страхових організацій, які отримали ліцензії наздійснення страхової діяльності і пройшли перереєстрацію, було включено тільки 212 страхових організації різних типів [10]. Ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків.

За результатами І кварталу 2010 року відзначалися темпи спаду більшості показників страхової діяльності, у порівнянні з І кварталом 2009 року динаміка показників свідчила про такі тенденції

На 8% збільшилась кількість укладених договорів (крім н/в),при цьому кількість договорів, укладеними фізичними особами, зросла на 7,9%;

За винятком договорів з обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті у І кварталі 2010 року зменшилась на 8,9%;

На 0,4% збільшились обсяги надходжень страхових премій, а обсяг чистих страхових премій зменшилась на 12,7%;

На 16,7% зменшились валові страхові виплати, а обсяг чистих страхових виплат - на 11,4%;

На 23% збільшилися обсяги вихідного перестрахування в тому числі обсяги премій, сплачених на внутрішньому ринку збільшились на 24,7% , а на зовнішньому зросли на 1,4%;

На 2,9% зменшився обсяг страхових резервів;

На 4,2% зросли загальні активи, з них активи, визначені законодавством для представлення коштів страхових резервів - на 3,3%;

Загальна кількість страхових компаній становила 444, у тому числі СК “life” (життя) - 70 компаній, СК “non-life”(не життя) 34 компанії;

Кількість філій, представництв, дирекцій, відділень зменшилась у порівнянні з 2009 роком.

Лідером національного страхового ринку залишається НАСК «Оранта».

Отже, можна сказати, що зараз страховий ринок України, порівнюючи з даними 2009 року, переживає хоч і невелике, але піднесення.

Дослідження показують, що страховий ринок України має багато проблем. Їх поділяють на дві групи: перша - світові проблеми розвитку страхових ринків; друга - проблеми, характерні для країн Сідної Європи, СНД і, в першу чергу, для України.

Зниження рівня платоспроможності населення й довіри до фінансових установ призвели до суттєвого зменшення попиту на страхові послуги. Цьому також сприяли згортання банківської активності у сфері споживчого, іпотечного та авто кредитування, що значно звузило клієнтську базу страхових компаній.

Одним із негативних явищ вітчизняного страхування є наростання різних видів шахрайств та тіньових економічних операцій, кримінальних протиправних дій. Лише одних фальшивих «зелених карт» в Україні продають від 10 до 30%.

Однією з вагомих проблем є низький рівень страхової культури більшості населення, котрий, в свою чергу, зумовлений його незнанням страхування взагалі і зокрема про діяльність вітчизняних страхових компаній.

З метою ухилення від сплати податків проводиться так зване «схемне страхування». Оскільки підприємства страхові внески частково можуть відносити на валові витрати, то це зумовлює таке явище, як «псевдострахування» з метою зменшення оподаткованого прибутку.

В Україні активно розвивається перестрахування, але воно має цілу низку негативних явищ. Через вітчизняні страхові компанії перестраховувались сумнівні страхові ризики, а результатом таких перестрахових операцій стало вивезення капіталу за кордон.

Негативними явищами, що стримують розвиток страхового ринку України є: недосконалість правил страхування, низький рівень супроводжуючого сервісу при наданні страхових послуг, елементарна непорядність окремих страховиків.

Люди, які обирають той чи інший вид страхування найчастіше є недостатньо обізнаними з умовами їх здійснення. А страховики не надають достатньої інформації про це і, користуючись цим, не виплачують належних коштів при настанні страхових ризиків. Наприклад, при страхуванні будівель і споруд не відшкодовуються збитки, якщо страхова подія викликана помилками в проектуванні, будівництві, монтажу або спричинена дефектами будівельних матеріалів. Зазвичай, громадянин, який бажає застрахувати свій будинок або квартиру в багатоповерховому будинку не може знати, чи будинок збудований з помилками в проекті чи без, чи враховані сейсмологічні умови місцевості, чи ні. Все це повинен знати страховий посередник( сюрверйєр), який здійснює експертизу та оцінку будинку, місцевості. Він повинен надати вичерпну інформацію про зроблені, в результаті експертизи висновки.

Але на практиці такі послуги не надаються вітчизняним громадянам. Проблема в тому, що страхові компанії бажають застрахувати якомога більше клієнтів, нехтуючи їх інтересами.

Гальмуючим фактором розвитку в Україні є те, що капіталізація і стан фінансових ресурсів переважної більшості страхових компаній є незадовільними і не забезпечує їх конкурентоспроможність на внутрішньому ринку.

Вітчизняний страховий ринок потребує не сумнівної за своєю доречністю і перспективами інституціональної підтримки, а використання досвіду розвинутих країн із забезпечення високої якості страхових послуг.

З метою підвищення фінансової надійності страховиків, усунення проблемних питань розвитку страхової справи пропонується наступне:

1. розробка та прийняття концепції розвитку страхового ринку України до 2015 року, яка передбачала б урахування принципів та стандартів, рекомендованих Міжнародною організацією нагляду за страховою діяльністю, стандартів СОТ, а також законодавства ЄС у сфері страхування.

2. врегулювання питань щодо обмеження на певний період діяльності філій іноземних страховиків на території України.

3. удосконалення системи оподаткування та державного нагляду в сфері операцій перестрахування у нерезидентів.

4. розробити більш дієві заходи, що запобігають зростанню злочинності в сфері страхового бізнесу.

5. розглянути питання про випуск спеціальних інвестиційних інструментів під розміщення довгострокових страхових резервів.

6. підвищити ефективність функціонування вітчизняних СК на баі впровадження нових конкурентних технологій з надання страхових послуг, які супроводжуються додатковим сервісом.

7. підвищити надійність національних страхових компаній на основі збільшення їх капіталізації.

8. розробити пропозиції щодо вилучення з оподаткування засобів, що спрямовуються на розширення клієнтської бази, а також підвищення фахового рівня страхової діяльності і страх

Проблеми і перспективи розвитку.

Ринкова трансформація економіки зумовлює підвищення ролі страхового ринку, визначає необхідність створення дієвої системи страхового захисту з метою забезпечення стабільності розвитку та ефективності економічних відносин, підвищення рівня життя населення, соціальної стабілізації.

Страховий ринок - особлива сфера грошових відносин, де об'єктом купівлі-продажу виступає специфічна послуга -- страховий захист, формується пропозиція і попит на неї [14]. Учасниками страхового ринку є страхувальники, застраховані, вигодонабувачі, страховики, перестраховики, товариства взаємного страхування, страхові та перестрахові брокери, страхові агенти, актуарії, аварійні комісари, а також професійні об'єднання страховиків, страхових посередників та інших учасників страхового ринку [15].

В умовах обмеженості джерел фінансових ресурсів страхові компанії варто розглядати у якості потужних інвесторів розвитку економіки, адже страховий ринок може сприяти формуванню додаткових джерел фінансування.

Проблемам формування та розвитку страхування та страхового ринку в Україні присвячено ряд наукових праць, зокрема таких відомих науковців, як: В. Алєшіна, В. Базилевича, В. Фурмана, С.Осадця, Р. Пікус, З. Шелудько, О.Філонюка та інших вітчизняних та іноземних економістів.

Світовий досвід показує, що страхові компанії можуть акумулювати фінансові ресурси у декілька разів більше, ніж середні комерційні банки. Однак це відбувається тільки за певних економічних умов при високому рівні розвитку фінансового і, передусім, фондового ринку, при зростанні добробуту населення. Саме останній фактор, а також формування умов для збільшення прибутковості діяльності підприємств, формують передумови для розвитку страхового ринку.

Страховий ринок є важливою ланкою в системі фінансового посередництва у багатьох промислово розвинутих країнах. Зокрема, співвідношення активів страхового ринку до ВВП у Великобританії складає - 96,5%, у США - 45,2%, Японії - 66,9%, Франції - 63,0%, Німеччині - 45,5%, в Україні ж цей показник становить лише 3,2%.

Страховий ринок в Україні все ще перебуває на початковому етапі розвитку, окремі його сегменти стрімко розвиваються, проте рівень страхового покриття залишається на низькому рівні (він складає лише 3-5%, тоді як у країнах Західної Європи - понад 95%). У нашій країні розвиваються лише класичні види страхування - КАСКО, майнове страхування, тоді як, наприклад, медичне страхування знаходиться на етапі зародження. Це обумовлено, в першу чергу, рівнем доходів населення.

Ринок страхування життя в нашій країні поки не освоєно, при цьому для вітчизняних страхових компаній він поки є недоступним. Причинами цього є, по-перше, низька капіталізації українських страхових компаній, по-друге, вітчизняні страхові компанії в основному поки не готові працювати з незначними сумами індивідуального страхувальника, а більш орієнтовані на фінансово-промисловий бізнес. Крім того, основна маса заможних громадян України концентрується у декількох великих містах, що не дозволяє у повному обсязі реалізувати основні принципи страхування [14].

Можна виділити наступні проблеми його подальшого розвитку страхового ринку:

економічного характеру - низький платоспроможний попит на страхові послуги; невеликі обсяги та недосконала структура капіталу страховиків; відсутність надійних інвестиційних інструментів для довгострокового розміщення страхових резервів;

організаційно-правового характеру: відсутність цілеспрямованої державної політики у сфері страхування; недосконалість нормативно-правової бази; надмірна кількість видів обов'язкового страхування і неадекватність їхнього фінансового забезпечення; недостатній рівень державного регулювання і контролю за страховим ринком, непослідовність дій стосовно організації державного нагляду за страховою діяльністю; протекціонізм, галузевий монополізм;

функціонального характеру - низька прибутковість окремих видів страхування; низька конкурентоспроможність страховиків у порівнянні з банками в боротьбі за залучення вільних коштів юридичних і фізичних осіб; відсутність середньо і довгострокового планування страховиками своєї діяльності; низький рівень кваліфікації кадрів; зростання випадків страхового шахрайства; відсутність довіри населення і господарюючих суб'єктів до страхових компаній;

інформаційно-аналітичного характеру - інформаційна закритість страхового ринку, низький рівень впровадження в страхову практику сучасних інформаційних технологій; відсутність якісної статистичної інформації і недостатність докладних інформаційно-аналітичних матеріалів; недосконалість фінансової звітності та методів обробки даних; відсутність банків даних про несумлінних страхувальників; відсутність рейтингів страхових компаній; непрозорістьданих про структуру власності вітчизняного страхового ринку.

Аналіз вищезазначених проблем показує, що частина з них є притаманними і для інших секторів фінансового ринку (наприклад, проблеми економічного характеру й організаційно-правові проблеми), інша частина - характериними лише для вітчизняного страхового ринку. Значна кількість наявних проблем розвитку страхового ринку України пояснюються передусім прагненням страхових компаній максимізувати прибуток, незважаючи ні на довгострокові інтереси галузі, ні на професійну етику.

Для удосконалення та подальшого ефективного розвитку страхового ринку України необхідно здійснити ряд першочергових заходів:

підвищити захист споживачів страхових послуг;

збільшити капіталізацію страховиків та конкурентоспроможність національного страхового ринку;

підвищити прозорість діяльності учасників страхового ринку [17];

впорядкувати страхове законодавство в цілому та окремих його положень, і привести їх у відповідність до існуючих економічних реалій;

відмінити непотрібні бар'єри, перепони та регулювання на ринку, що гальмують його розвиток та залучення іноземних інвестицій;

обґрунтування й досягнення оптимальної структури між різними формами страхування;

інтеграція страхування до європейських страхових структур;

створення об'єднань страховиків із метою зміцнення їх фінансового становища та надійності щодо здійснення страхових операцій;

залучення страхового ринку для вирішення питань соціальної політики держави;

запровадити реальні заходи, які б знизили можливості для корупції та бюрократичних перепон, принаймні в галузі страхування;

розвиток страхового брокерства та залучення до цього бізнесу професійних компаній;

розробити ефективні механізми захисту інтересів страхувальників.

Отже, страховий ринок України вже пройшов стадію формування і знаходиться на етапі розвитку. Він набув певного рівня розвитку, але не став реальним чинником стабільності і за своїми характеристиками не відповідає завданням випереджального розвитку української економіки та тенденціям світових страхових ринків. Це зумовлює його суттєве відставання у глобальному процесі формування світової фінансової системи

Прогноз зростання страхового ринку в 2012 році.

По валових преміях страховий ринок України в 2011 році продемонстрував зростання на рівні 6-10% в порівнянні з 2010 роком. Як повідомив журналістів перший заступник глави Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінуслуг), Андрій Литвин у вівторок, така тенденція зростання збережеться і в 2012 році. «Упевнений, що цього року буде зростання», - сказав він. При цьому глава Нацкомфінуслуг відзначив, що тенденція виключення з держреєстру страхових компаній із-за наявності у них фінансових проблем в Україні відсутній. А.Літвін також спрогнозував, що в поточному році не буде виходів на страховий ринок відомих іноземних інвесторів. «Ті, хто хотів працювати, на ринку вже тут, але і відходу з українського ринку їх також не буде, оскільки ринок працює стабільно, підстав для відходу немає», - сказав він Кажучи про види страхування, що найбільш зажадалися, в 2012 році, він назвав ОСАГО і страхування майна. В той же час А.Літвін не зміг спрогнозувати, чи з'являться на страховому ринку України в 2012 році саморегульовані організації (СРО). В той же час він вважає, що їх обов'язково буде не менше два: об'єднуючі ризикові страхові компанії і компанії по страхуванню життя, «оскільки це - два різні ринки». Серед основних планів Нацкомфінуслуг в поточному році він назвав роботу над проектом нової редакції закону про страхування, робота по консолідованому нагляду за діяльністю компаній, зокрема, розкриттю інформації про власників, проведенню внутрішнього аудиту і ін.

В умовах посилення відкритості української економіки все більшої актуальності набувають питання конкурентоспроможності українського страхового ринку та реформування страхової галузі.

Водночас, рівень її розвитку не відповідає зростаючим потребам національної економіки та масштабам реформ у соціальній сфері. У структурі валового внутрішнього продукту частка класичного страхового ринку є невиправдано малою і складала у 2009 році близько 0,9 відсотків, в той час як середньосвітовий показник -7 відсотків.

При цьому, держава не здійснила жодного заходу не тільки щодо запобігання та протидії негативному впливу фінансової кризи на страховий ринок, а й щодо подолання наслідків кризи на цьому ринку. Таке ставлення держави, є наслідком недооцінювання вагомої суспільної ролі, яку може і повинно відігравати страхування в Україні, і яку воно відіграє в розвинутих країнах.

Досконалий рівень захисту людини, суб'єктів економічної діяльності та держави від наслідків випадкових подій, уникнути яких, на жаль, в сучасному світі неможливо, створення умов для соціального захисту людиною себе і своєї родини, формування довгострокового інвестиційного ресурсу для підтримки сталого розвитку економіки, стабільність державних фінансів як результат дії ефективної системи управління ризиками із широким застосуванням інструментів страхування - ось далеко не повний перелік втрачених суспільством можливостей.

В цих умовах вкрай необхідно глибоко осмислити події останніх років, оцінити реальний стан страхового ринку та, уникаючи помилок минулого, визначити шляхи його подальшого розвитку, залучивши до цієї роботи якнайширше коло фахівців, експертів, громадськості, які не тільки зацікавлені у прийнятті якісного документа, а й мають багато напрацювань у відповідних сферах.

Важливо також ретельно проаналізувати й світовий досвід з відповідних питань, в тому числі й досвід наших найближчих сусідів. Наприклад, чому навіть країни, які тільки нещодавно монополізувавши ринки та створивши їх державних операторів, застосовуючи примус і державний протекціонізм, сьогодні відновлюють дію ринкових механізмів.

Українською федерацією убезпечення протягом останніх декількох років напрацьовано десятки пропозицій, в тому числі у вигляді конкретних проектів законів, концепцій, рішень органів державної влади з питань оздоровлення страхового ринку України та його подальшого розвитку, оновлення законодавства про страхування, протидії та подолання наслідків фінансової кризи на цьому ринку. Всі ці пропозиції та документи спрямовані на розбудову в нашій державі прозорого, конкурентоспроможного страхового ринку європейського зразка, з високим рівнем якості послуг та захисту прав споживачів.

УФУ завершило роботу над власним проектом Стратегії розвитку страхового ринку України в 2012-2020 роках, метою якої є відродження первинної ролі страхування як суспільно-корисної функції захисту майнових інтересів громадян, суб'єктів економічної діяльності та держави на основі розбудови конкурентоспроможного, відкритого, платоспроможного, оснащеного найсучаснішими інфраструктурою, технологіями страхового ринку, з привабливим та широким асортиментом якісних страхових послуг та інструментів, гарантованим рівнем захисту прав споживачів та сучасними методами регулювання і нагляду із залученням інститутів саморегулювання.

Досягнення мети Стратегії є одним з найважливіших пріоритетів довгострокової економічної політики держави у фінансовій сфері.

У зв'язку з наведеним Загальними Зборами Членів Асоціації «Українська федерація убезпечення» схвалено проект Стратегії розвитку страхового ринку України на 2011-2020 роки та прийнято рішення ініціювати її широке обговорення з залученням органів державної влади, представників інститутів громадянського суспільства, що діють у фінансовому секторі, міжнародних організацій та експертів.



Висновок

Страховий ринок - одна з найважливіших складових фінансового ринку будь-якої держави. Він виконує великий спектр функцій, у тому числі: акумуляція, розподіл і перерозподіл засобів, як кредитний ринок, а також зниження ризиків втрати майна, життя і здоров'я застрахованих осіб, здійснює взаємозв'язки з іншими складовими фінансового ринку.Розвиток страхового ринку в Україні супроводжувався переходом від державної страхової монополії до страхового ринку, потім подальшою націоналізацією і відновленням державної страхової монополії в радянський період історії. Великі геополітичні зміни, що послідували у зв'язку з розпадом Радянського Союзу, викликали об'єктивну необхідність відродження національного страхового ринку в Україні.

Початок 90-х років в Україні охарактеризувався відродженням національного страхового ринку, яке триває нині. Законодавчу базу правового регулювання національного страхового ринку заклав Закон України "Про страхування".

Підсумовуючи короткий аналіз сучасного стану українського страхового ринку можна зробити наступні висновки:

- Нині вітчизняні страхові компанії мають недостатню для страхування великих промислових ризиків величиной власного капіталу.

- Страхові компанії мають достатній резерв платоспроможності.

- Український страховий ринок далекий від насичення, тобто існує значний потенціал зростання об'єму страхових послуг без збитку для надійності і платоспроможності компаній.

- інвестиційна політика страхових компаній, що Проводиться, є дуже ризикованою.

Як випливає з цього огляду, проблема недостатності капіталу вітчизняних страховиків не може бути розв'язана найближчим часом власними засобами.

Недавню кризу на фінансових ринках світу і України, зокрема, не дозволяє великим комерційним і банківським структурам активно включиться в процесс укрупнення страхового капіталу.Вихід може бути знайдений в ширшому залученні іноземного капіталу для обслуговування потреб укрианскої економіки в страхових послугах. Присутність іноземних страховиків на українському ринку може виражатися в декількох формах:

Участь в статутному капіталі українських страхових компаній.

Сострахование і перестраховка ризиків у іноземних страховиків.

Пряме здійснення страхування іноземними компаніямина території України.

Основними завданнями по розвитку страхової справи є:

1) формування законодавчої бази ринку страхових послуг;

2) розвиток обов'язкового і добровільного видів страхування;

3) створення ефективного механізму державного регулювання і нагляду за страховою діяльністю;

4) стимулювання перекладу заощаджень населення вдовгострокові інвестиції з використанням механізмів довгострокового страхування життя;

5) поетапна інтеграція національної системи страхуванняз міжнародним страховим ринком;

6) політична стабільність, економічне зростання і підвищення добробуту населення;

7) наявність платоспроможного попиту організацій і громадян на страхові послуги;

8) формування того, що сприяє розвитку страхування налогового режиму і інвестиційного клімату;

9) вдосконалення нормативної бази страхової справи;

10) формування страхової культури населення і розуміння экономической доцільності страхування;

11) довгострокове і перспективнее планування розвитку страхового бізнесу;

12) залучення стратегічних (включаючи зарубіжних) інвесторів в сферу страхування;

13) забезпечення більшої прозорості страхового бізнесу, у тому числі і через оцінку його на фондовому ринку;

14) самоорганізація страхового бізнесу, розвиток почав саморегулювання на основі професійних інтересів страхового співтовариства;

У страхового ринку України є достатній потенціал для виходу з уповільненого розвитку, при досить хорошому управлінні він повинен реалізувати накопичений потенціал.



Література

1. "Концепція розвитку страхового ринку України до 2010року" №369-р від 23.08.05 р.

2. Акименко А.В. Розвиток вітчизняного страхового ринку -крок до зміцнення національної безпеки України //Фінансові послуги. - 1998. - № 5-6. - С. 58-60

3. Шляхи розвитку страхових ринків країн Східної Європі тастраховий ринок України / М.В. Мних, А.М. Мних //Економіка. Фінанси. Право

4. Шахів В.В. Введення в страхування: Навчань. посібник. -2-е видавництво, перераб. і доп. - М.: Фінанси істатистика,

5. Прандецкий И. Інтеграція страхового ринку України в глобальний ринок страхування - шлях до розвитку //Фінансові послуги. - 2007. - № 3. - С. 8-12.

6. Свириденко А.А. Стан та перспективи розвитку страхового ринку в Україні // Фінанси України. - 2012. - №4. - С. 146-147.

Размещено на Allbest.ru

...