Забезпечення безпеки банківської діяльності
Сутність безпеки банку, її мета, завдання та методи. Нормативно-правове регулювання організації безпеки банківської діяльності. Зовнішні та внутрішні загрози банку та їх характеристики. Організація безпеки проведення кредитних та валютних операцій.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.11.2018 |
| Размер файла | 2,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
· готувати пропозиції по вдосконаленню системи безпеки банку;
· виходити з пропозиціями до керівництва банку про заохочення і покарання його працівників у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків, пов'язаних із забезпеченням безпеки банку;
· інформувати персонал банку в необхідному об'ємі про стан захищеності бізнесу, прийняту систему безпеки, конкретні факти кримінальної конкуренції, локалізацію її наслідків.
З метою здійснення контролю за виконанням позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору, виявлення ознак і обставин які вказують на зміну умов виконання кредитної угоди і реалізації проекту позичальника, своєчасного вживання заходів по поверненню позичкових коштів в КБ «Індекс-банк» проводиться кредитний моніторинг.
Зміст моніторингу полягає в контролі за цільовим використанням кредиту, за платоспроможністю позичальника, за виконанням графіка погашення кредиту і відсотків по ньому, за діяльністю партнерів позичальника, за ситуацією на ринку позичальника, в оцінці кон'юнктури ринку, за поведінкою керівних осіб позичальника, ділової активності позичальника, його поведінки на ринку, зв'язків позичальника, правової ситуації, складання прогнозів її розвитку в плануванні і реалізації заходів які стимулюють діяльність позичальника по поверненню кредиту, в участі у проведенні заходів, що сприяють нейтралізації проблемних ситуацій виникаючих у позичальника[64].
Метою кредитного моніторингу в КБ «Індекс-банк» є виявлення ознак і обставин, які вказують на зміни умов виконання кредитної угоди і реалізації проекту позичальника, своєчасне вжиття заходів щодо повернення позичкових коштів.
У разі виявлення змін в умовах виконання кредитних угод або в діяльності позичальника можуть плануватись і реалізовуватись заходи, спрямовані на нейтралізацію проблемних ситуацій, які виникають у позичальника, за допомогою сумісних його дій з банком.
У деяких випадках вживаються заходи, спрямовані на стимулювання дій позичальника щодо дотримання графіка погашення кредиту.
Проведення моніторингу фахівці банків радять здійснювати у такому порядку:
а) перший етап -- визначення відповідності використання кредитних коштів меті, передбаченій кредитним договором, реальності придбання матеріальних цінностей за кредитні кошти, ознак намірів позичальника використати надалі кредитні кошти не за призначенням.
На даному етапі перевіряються документи, які можуть підтверджувати цільове використання кредиту. Такими документами можуть бути платіжні доручення, рахунки-фактури, митні декларації, складські розписки, довіреності тощо. Указані документи повинні підтверджуватись наявними товарно-матеріальними цінностями. Досвід показує, що з цих документів доцільно знімати копії, які надалі включати до кредитної справи позичальника.
б) другий етап -- перевіряються наявність та умови реалізації і зберігання продукції. При цьому враховується відповідність ціни реалізації продукції передбаченій ціні у бізнес-плані, можливість оптової та роздрібної реалізації, наявність складських приміщень, мережі торговельних пунктів, зміни кон'юнктури ринку, законодавства, оподаткування та ін.
Головна мета перевірки у ході другого етапу -- переконатись у реальності здійснення угоди й отримання позичальником доходу, який би давав змогу повернути банку кредитні кошти і відсотки за їх використання.
в) третій етап -- установлюється, чи реалізовано товар, чи до його реалізації позичальник ще не приступав. На що спрямовані дії позичальника: на повернення кредитних коштів, пролонгацію терміну дії кредитного договору, неповернення кредиту взагалі чи на щось інше.
Перевірки починаються з аналізу інформації, отриманої згідно з установленим порядком від позичальника. Після чого визначаються результати угод за даними бухгалтерського обліку, робляться виписки із розрахункових рахунків, перевіряються дані журналів-ордерів за відповідними рахунками, книги обліку реалізації продукції. У разі необхідності проводяться переговори з керівництвом підприємства-позичальника, де уточнюються можливості щодо своєчасного погашення кредиту.
Крім того, перевіряється наявність застави, її стан та умови зберігання, а за певних умов -- фінансовий стан гаранта (поручителя), страховика. На даному етапі досить важливим є вивчення характеру ділових відносин позичальника з іншими юридичними і фізичними особами, особливо усвідомлення сутності їх фінансово-господарських відносин. Слід переконатись, що серед таких осіб немає підозрілих підприємств та фізичних осіб (родичів, друзів, кримінальних елементів та ін.). Доцільно також звернути увагу і на наявність фактів виділення зі складу структури підприємства-позичальника підрозділів у самостійні юридичні особи, створення дочірніх підприємств, заснування інших суб'єктів господарювання та отримання корпоративних прав на підприємствах, які не входять до структури позичальника.
У кожному окремому випадку по кожному з етапів установлюються відповідні графіки проведення перевірок діяльності та документів позичальників.
г) четвертий етап -- настання терміну повернення кредиту.
Якщо кредит не повернуто і є клопотання позичальника про пролонгацію, робота щодо прийняття такого рішення проводиться практично у тому самому обсязі, що й при підготовці до надання кредиту. Слід зауважити, що пролонгація кредитів не тягне за собою автоматичного продовження терміну дії договорів забезпечення. Тому в обов'язковому порядку такі договори повинні бути також пролонговані.
Рис.3.4 Робота КБ «Індекс-банк» щодо повернення боргу
На даному етапі, крім переліченого, особливе значення, як показує досвід роботи сил безпеки банків, має забезпечення додаткового впливу на боржників з метою стимулювання їхніх дій до повернення кредитних коштів. Насамперед слід вжити заходів щодо правового впливу, зокрема використовуючи цивільно-правові або кримінально-правові засади. Також необхідно відмітити, що останнім часом збільшується популярність роботи з колекторськими конторами, але АКБ «Індекс-банк» на даний момент не працює з жодною подібною організацією.
Система управління кредитним ризиком в АКБ «Індекс-банк» складається з двох субсистем: керованої (чи об'єкта управління) і керуючої (чи суб'єкта управління). Основний об'єкт управління в ризиковому кредитному менеджменті -- це кошти, що знаходяться в діловому обороті комерційного банку, і пов'язаний з ними кредитний ризик. Суб'єкт управління -- це структурні підрозділи чи організаційні одиниці банку, що здійснюють процес управління кредитним ризиком на основі використання специфічних трудових, інформаційних, матеріальних і фінансових ресурсів. Як суб'єкти управління виступають вище керівництво, апарат управління, персонал банку, представлені у вигляді Ради банку, Правління, кредитного комітету, кредитних відділів і служб, менеджерів по кредитах.
Система управління банківським кредитним ризиком містить у собі такі підсистеми (рис.3.5).
Рис. 3.5 Складові системи управління банківським кредитним ризиком в АКБ «Індекс-банк»
Система управління кредитним ризиком будується відповідно до кредитної політики банку, схваленої Радою Директорів і супроводжуваної формалізованими стандартами кредитування (див.рис.3.6).
Під стратегією кредитної політики банку найчастіше розуміють загальний напрямок і спосіб використання кредитних ресурсів для досягнення поставлених банком цілей.
Рис.3.6 Система управління банківським кредитним ризиком
Важливою складовою кредитної політики є стратегія банку в області ризику при здійсненні кредитних операцій. Теоретично можна виділити три види ризикових кредитних стратегій:
1) високоризикова стратегія, що припускає загальну орієнтацію на значну питому вагу високоризикових і одночасно високоприбуткових кредитних операцій;
2) стратегія диверсифікації ризику, що характеризується раціональним сполученням операцій з різним ступенем ризику;
3) стратегія мінімізації ризиків, що припускає загальну орієнтацію на обмеження масштабів високоризикових операцій.
Таким чином, вибираючи ту чи іншу ризикову стратегію, банк впливає на ступінь ризику, тобто по суті керує ним. Управління банківським кредитним ризиком припускає проведення заходів, спрямованих на розробку і реалізацію кредитної політики банку, виявлення й оцінку факторів кредитного ризику, його попередження,вимір і мінімізацію, а також пом'якшення наслідків(див.рис.3.7). Процес управління кредитним ризиком проходить ряд етапів і може бути представлений у вигляді схеми . Управління кредитним ризиком здійснюється вже на стадії розробки кредитної політики банку і визначення стратегії в області ризику. На цьому етапі банк визначає цілі, яких планує досягти в результаті реалізації кредитної політики, вибирає сектор економіки, в якому доцільно проводити кредитні операції в даний момент, визначає свою клієнтуру і кредитні продукти, тобто вибирає основні стратегічні орієнтири впровадження на ринок своїх кредитних продуктів.
Рис.3.7 Процес управління банківським кредитним ризиком
Наступним етапом є реалізація кредитної політики банку. На даному етапі банк приступає до видачі кредитів, починає працювати механізм організації кредитної діяльності, з'являються перші проблеми і ризики.
Отже, забезпечення безпеки кредитної діяльності банків є досить складним і трудомістким процесом, необхідної ефективності він може досягти тільки завдяки активним сумісним діям усіх підрозділів банку, які у той чи інший спосіб залучені до кредитних операцій. До того ж заходи безпеки повинні проводитись цілеспрямовано і наполегливо, з необхідним ступенем активності протягом всієї кредитної операції, а не тільки на якомусь одному її етапі.
3.2 Безпека пластикових карток
Останнім часом значного поширення набувають операції банків з пластиковими платіжними картками. Разом з тим, простежується тенденція до зростання втрат банків, які здійснюють такий вид діяльності, через шахрайство з пластиковими платіжними картками. Тому банки вимушені звертати значну увагу на забезпечення безпеки цих операцій. На сьогодні банківські установи вже мають відповідний досвід щодо забезпечення безпеки таких операцій, який у цілому ґрунтується на комплексному підході організації їх захисту протягом усіх циклів, з яких ці операції складаються. Зокрема, такий підхід включає:
розроблення і вдосконалення нормативної бази технологій як самих платіжних карток, так і операцій з ними;
протидію втратам банків від шахрайських дій у процесі емісії та еквайрингу;
навчання співробітників банку та підприємств торгівлі (послуг) і складання ними кваліфікаційних іспитів на допуск до роботи з банківськими продуктами -- платіжними картками.
Серед документів КБ «Індекс-банк», які регулюють ті чи інші види його діяльності, відповідне місце посідають документи щодо забезпечення банківської безпеки, у тому числі й операцій з платіжними картками. Базу для формування нормативних документів з безпеки операцій з платіжними картками створюють Положення НБУ «Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням», затверджене Постановою Правління НБУ № 367 27 серпня 2001 р[36]., та Положення НБУ «Про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки», затверджене Постановою № 37 від 24 лютого 1997 р[38].
Широке впровадження у банківську діяльність сучасних технологій безготівкових розрахунків - пластикових платіжних карток, обіцяє стати частиною нашого повсякденного життя, замінивши навіть готівку.
Сьогодні в Києві та інших містах України вже використовуються пластикові картки для оплати телефонних розмов замість грошей. За кордоном найбільш поширене їх застосування, як електронного гаманця для придбання товарів, міжнародних карток для туристів з автоматичним конвертуванням валюти, перепусток в будівлі, карток доступу до комп'ютера тощо. У даний час розробляються багатофункціональні смарт-картки, здатні поєднувати в собі деякі або всі вищенаведені можливості застосування. Використання смарт-карток буде розширюватися по мірі технічного удосконалення їх характеристик і здатності зберігати інформацію.
Смарт-картка була винайдена французом Роланом Морено в середині 70-х років, але тільки в кінці 80-х технологічні удосконалення зробили її досить зручною і доступною для практичного використання. Розглянемо різні типи карт, якими користуються сьогодні у всьому світі.
Пластикові картки. Найпростіші картки, які, звичайно, містять ім'я виготовлювача і його фірмовий знак, а також ім'я власника і його ідентифікаційний код (ІD). Ці дані надруковані на лицьовій стороні картки. На її зворотній стороні може бути передбачене місце для підпису власника. Пластикові смарт-картки використовуються для ідентифікації членів клубу, постійних авіапасажирів тощо.
Магнітні картки. На зворотній стороні магнітної картки є магнітна смуга, яка може зберігати близько 100 байтів інформації. Ця інформація співпадає із записами на лицьовій стороні картки (ім'я, номер рахунку власника картки і дата закінчення її дії) і може прочитуватися спеціальними пристроями. Магнітні картки звичайно використовуються як кредитні картки (типу VІSA, MosterCard, EuroCard, Amerіcan Express тощо), як банківські дебетові картки, картки для банкоматів, а також як телефонні кредитні картки[64].
Розвиток ринкових відносин в Україні обумовив появу нової для нашої держави практики банківських операцій, торговельних угод і взаємних платежів на основі пластикових платіжних засобів (ППЗ). На сьогодні ринок ППЗ є одним з найбільш динамічно зростаючих сегментів в Українській економіці. Для ініціаторів впровадження пластикових карток (ПК), тобто банків, є переваги у вигляді отримання прибутку від комісійних, розширення сфери діяльності в різні регіони, збільшення споживчих послуг, розширення клієнтури, що робить перспективною і прибутковою діяльність комерційних структур при операціях з ПК. У свою чергу держателі ПК мають ряд переваг. Для них: виключається необхідність мати при собі великі суми готівки, виключаються деякі формальності, які характерні для інших форм безготівкових розрахунків, ПК дають можливість отримання товарів, послуг у кредит автоматично, без оформлення операцій безпосередньо в банку. Завдяки своїй універсальності та вигоді, розрахунки за допомогою ПК найближчим часом можуть зайняти в банківських системах України провідну позицію серед безготівкових платежів.
Проте універсальність даних платіжних інструментів робить їх особливо привабливим об'єктом для злочинних посягань. Характерним для цих посягань є висока латентність, “інтернаціональність”, складність збирання доказів за встановленими фактами і складність доказу в суді подібних дій, специфічність контингенту осіб, які скоюють ці правопорушення, великі збитки, навіть від одиничного злочину. Ці дані свідчать про велику суспільну та фінансову небезпеку, яку завдає кримінальне використання платіжних ПК. Крім того, небезпека даних злочинних посягань полягає не тільки в безпосередніх збитках, які несуть учасники ринку ППЗ, але і в тому, що вони можуть порушити нормальне функціонування банківської системи України в цілому[99].
Таблиця 3.1 Збитки, витрати завдані банку внаслідок шахрайських дій невстановленими особами за операціями з платіжними картками
Джерело: фінансова звітність АКБ «Індекс-банк»
Аналізуючи динаміку шахрайських дій за операціями з платіжними картками КБ «Індекс-банк» (таблиця 3.1) , можна побачити, що всі операції були здійснені з картками типу MasterCard та несуть незначний, несистемний характер, що свідчить про добру роботу СБ банку.
Для запобігання, виявлення, розкриття і розслідування злочинів, пов'язаних з використанням ППЗ, необхідна взаємодія між оперативними підрозділами органів внутрішніх справ зі службами безпеки банків. Основною метою даного співробітництва має бути своєчасне виявлення злочинних посягань, розшук вкрадених коштів, організація захисту банківської власності і внесків громадян.
Для органів внутрішніх справ необхідність взаємодії обумовлюється такими об'єктивними факторами:
· служби безпеки банків цілеспрямовано, послідовно і професійно виконують роботу щодо запобігання втрат від злочинних посягань, наприклад, отримання необхідних консультацій,
· служби безпеки постійно здійснюють заходи, пов'язані з технічною захищеністю як самих ППЗ, так і комунікацій банківських мереж,
· служби безпеки постійно здійснюють заходи щодо запобігання витоку інформації з підрозділів по роботі з ППЗ. Основним принципом є чітке розмежування службових обов'язків співробітників банку і, відповідно, обмеження доступу до конфіденційної інформації до мінімуму, необхідного для роботи. Ці заходи знижують ризик і можливість вступу у зговір злочинців зі службовцями банку,
· платіжні системи регулярно поширюють бюлетені безпеки, в яких публікують службовий матеріал і статистику щодо злочинів з ППЗ, повідомляють прикмети злочинців і ознаки підроблених ППЗ, які поступили в незаконний обіг,
· серед профілактичних заходів служб безпеки важливе місце займає робота з клієнтами, спрямована на підвищення культурного рівня користування “пластиковими грішми”[48].
Для служб безпеки банків необхідність взаємодії з правоохоронними органами обумовлюється, головним чином, тим фактом, що за українським законодавством ніякі приватні служби безпеки не мають права вживати дії на підставі скоєного злочину. Це право за законом мають тільки правоохоронні органи.
Таким чином, виходячи з названих факторів, маємо можливість сформулювати основні напрями, за якими необхідно будувати взаємодію між правоохоронними органами і службами безпеки банків:
· своєчасне виявлення фактів злочинних посягань, пов'язаних з використанням ППЗ,
· швидке і ефективне реагування на виявлені факти злочинних посягань,
· швидке і безпроблемне отримання необхідної інформації в міжнародних платіжних системах,
· взаємні консультації відповідно до повноважень,
· обмін інформацією, зокрема, ведення спільних обліків,
· допомога у зборі доказів за фактами правопорушень,
· аналітична робота, створення методологічної бази, навчання, законодавчі ініціативи,
· здійснення загальних профілактичних заходів.
Основним механізмом попередження і профілактики злочинних посягань з використанням ППЗ є побудова і реалізація комплексної, багатофункціональної системи безпеки ППЗ. Зупинимося на аналізі лише деяких причин, що сприяють можливості здійснення протиправних дій.
Основними причинами, які сприяють шахрайству з використанням ППЗ є:
· нерозумна економія на засобах захисту ППЗ,
· невчасне і невсеохоплююче використання “стоп-листів” з метою припинення шахрайства з картками[76].
З метою профілактики злочинів із застосуванням ППЗ їхні емітенти періодично інформують мережу організацій, що приймають картки, про номери карток, визнаних недійсними: викрадені, загублені, підроблені, фальшиві. Така інформація, як уже говорилося, доводиться у вигляді списку номерів недійсних карток (“стоп-листа”).
Умовою, що сприяє злочинним посяганням, є також недостатня взаємодія банківських структур і правоохоронних органів. Банки зацікавлені в залученні клієнтів, оскільки, використовуючи їхні кошти, вони отримують прибуток. Мабуть, з цими і низкою інших обставин пов'язано те, що окремі банки не завжди вимагають ретельної перевірки кандидатів на придбання ППЗ, і з метою збереження іміджу приховують факти шахрайства з ППЗ, розраховуючись з потерпілими власними коштами.
Прояви настороженості з боку працівників окремих банків, небажання розголошувати свою неспроможність, окремі провали в роботі заважають правоохоронним органам здійснювати профілактичні заходи і опосередковано додають впевненості у безкарності особам, що вчинюють ці злочини.
Але задля справедливості, слід зазначити, що в правоохоронних органах має місце недооцінка суспільної небезпеки даного виду злочинного посягання, яка призводить до того, що викрадені картки не вносяться у списки номерних викрадених речей і тому не завжди потрапляють у поле зору працівників міліції при обшуку осіб, затриманих за інші правопорушення.
Злочинним посяганням з використанням ППЗ сприяє також халатне ставлення окремих службовців банку до збереження службової інформації або недбале збереження ППЗ, не говорячи вже про те, якого збитку банку може завдати умисне співробітництво банківських службовців із злочинцями.
Сприяє вчиненню злочинного посягання і те, що бланки, які використовують для оформлення сліпів, не в усіх банках є бланками суворої звітності, що полегшує доступ до них шахраїв.
Використання чіпових ПК, що оснащені мікросхемою, великою мірою ускладнює здійснення злочинних посягань. Справа в тому, що точне копіювання чіпової ПК практично неможливе через високу технологічність процесу її виготовлення. Нечисленні фірми-розробники тримають будову кристала в найсуворішому секреті. Полем бою стають комп'ютерні комунікації, а зброєю - програми, алгоритми обслуговування, глобальні системи захисту.
Розглянемо деякі засоби захисту інформації.
Шифрування даних (програмне або за допомогою плат розширення, що встановлюються в комп'ютері) використовується для того, щоб зробити дані недоступними для користувачів, які не знають коду дешифрування. Це особливо істотно при передачі важливих даних по мережі.Авторизація програм дозволяє адміністратору системи заборонити виконання деяких з них. У процесі авторизації заноситься "цифровий підпис" програми. Якщо при останній авторизації був змінений хоч один біт, програма не запуститься. Це майже довершений спосіб антивірусного захисту, який не вимагає регулярного поновлення антивірусних програм.
При використанні тільки програмного забезпечення для доступу до системи досить знати пароль (PІN-КОД). Рішення, засновані на смарт-картках, вимагають не тільки знання PІN-коду, але і фізичної наявності смарт-картки. Користувач може і не знати, чи став його пароль будь-кому відомий, але точно знає, що його смарт-картка при ньому. Крім того, адміністратор системи може в будь-який час заборонити якій-небудь смарт-картці доступ до системи.
Треба зазначити, що проблеми безпеки комп'ютерних систем викликані не стільки навмисною крадіжкою або руйнуванням даних (хоч, звичайно, і таке трапляється), скільки "чесними помилками". Новий користувач випадково псує або видаляє життєво важливі дані, з комп'ютерною грою в систему заносяться віруси - все це серйозні загрози для безпеки даних, що зберігаються на персональному комп'ютері або в мережі.Картки зберігання даних використовуються для зберігання інформації про здоров'я (історій хвороби), студентських залікових відомостей, гарантійної або супровідної інформації тощо.
Смарт-картки для зберігання даних найбільш широко використовуються в системі охорони здоров'я, де розроблена концепція довічної картки. Ця картка буде видаватися при народженні і зберігатися все життя. На карті може зберігатися інформація про історію хвороби, ліки, що приймаються, рецепти, алергічні реакції, страховки тощо. Різні рівні захисту дозволять доступ до конфіденційної інформації тільки тим, хто має на це право. Наприклад, аптекар зможе переглядати інформацію про рецепти і призначення, але не буде мати доступ до конфіденційної інформації про здоров'я клієнта. Організація даних на смарт-картки дозволить легко простежити історію хвороби пацієнта і швидко та точно вибрати метод лікування. Декілька робочих і експериментальних версій таких систем вже застосовуються в США, Європі і Японії. Результати їх використання показують, що кошти, затрачені на виготовлення самих карт, повністю окупаються за рахунок економії на управлінні і паперовій роботі. Крім того, скорочення часу і зусиль, які витрачаються на ведення історій хвороби, дозволить лікарям більше уваги приділяти лікуванню хворих. Використання смарт-карток в охороні здоров'я вельми перспективне. Так, в Німеччині обговорюється питання щодо видачі інтелектуальні картки здоров'я всім 80 мільйонам громадян. Це буде перша загальнонаціональна картка здоров'я в світі.
Зараз складно прогнозувати відносно кількості злочинів, пов'язаних з використанням підроблених кредитних карток. З упевненістю можна сказати тільки те, що суми збитку від них продовжують зростати. Правоохоронні органи мають можливість формувати статистику тільки на основі виявлених злочинів, вилучених підроблених карток, та порушених кримінальних справ. Велика ж частина підроблених карток так ніколи і не вилучається, що зумовлює високу міру латентності цього виду злочинів.
Для органів внутрішніх справ України найбільш гостро проблема шахрайства з платіжними картками постає сьогодні в зв'язку з переходом банківських і фінансових структур на безготівкову форму розрахунку з клієнтами, використанням пластикових карток та електронної системи платежів. Можна передбачити, що з подальшим розвитком цих форм платежів буде неминуче зростати і кількість злочинів у цій сфері.
3.3 Забезпечення безпеки валютних операцій банку
Необхідність забезпечення безпеки валютних операцій, серед яких не останнє місце займають операції пов'язані з міжнародними торговельними розрахунками, пояснюється насиченням валютного ринку України вільноконвертованою валютою, проблемою повернення коштів через кордон, стабілізацією курсу національної валюти. В основному банки з метою захисту своїх інтересів і клієнтів застосовують у міжнародних розрахунках акредитивну форму. Акредитивна форма розрахунків, як, інкасо і гарантії, є ефективними для банків, оскільки самі технології проведення таких розрахунків несуть в собі захисні функції. Крім того, банки застосовують особливі заходи по забезпеченню безпеки операцій з готівковою іноземною валютою. Основною вимогою тут є суворе дотримання норм і правил проведення операцій з готівковою валютою[64].
Однією з найбільш значущих сфер валютного й експортного контролю є операції за міжнародними торговельними розрахунками. Їх важливість визначається насиченням валютного ринку України вільноконвертованою валютою, проблемою повернення коштів через кордон, стабілізацією курсу національної валюти.
Найбільш поширеною формою міжнародних розрахунків за експортно-імпортними операціями в нашій країні є акредитивна форма, при застосуванні якої необхідно керуватися «Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів», розробленими і затвердженими Міжнародною торговельною палатою.
Для оплати імпортних товарів за допомогою акредитива, покупець звертається до банку з заявою про відкриття акредитива, заява надається банку в двох примірниках. Ця заява повинна фактично повторювати всі відповідні умови контракту. Оскільки відкриття акредитива передбачає зобов'язання банку здійснити платіж проти документів, що відповідають умовам контракту, банк повинен ретельно проаналізувати подану заяву.
Аналіз проводиться шляхом послідовного розгляду кожного пункту заяви.
У разі позитивного розгляду заяви і прийняття рішення щодо відкриття акредитива банк виконує відповідні дії, передбачені технологією таких операцій. Наступним важливим з точки зору безпеки моментом є розгляд наданих експортером документів та прийняття рішення за ними. Тут слід чітко керуватись принципом суворої відповідності тексту наданих документів умовам акредитива (банк може здійснити платіж тільки проти тих документів, які повністю відповідають акредитиву) та строків відвантаження товарів і надання документів (банк має право не здійснювати платежі за документами, які надані пізніше певної дати та терміну). Слід зауважити, якщо в акредитиві не вказана дата надання документів, то вона збігається з датою закінчення строку дії акредитива. При цьому термін між датою відвантаження та датою надання документів не повинен перевищувати 21 день, якщо в акредитиві не передбачено інше.
У термін, що не перевищує семи робочих днів, банк зобов'язаний ретельно перевірити документи, надані бенефіціаром. Під час перевірки документів необхідно спочатку впевнитись, що за зовнішніми ознаками вони відповідають умовам акредитива. Якщо в них виявлено якісь суперечності, слід вважати, що такі документи не відповідають умовам акредитива. Оцінюючи документи, необхідно:
перевірити їх комплексність (наявність усіх перелічених в акредитиві документів у необхідній кількості примірників);
перевірити правильність оформлення кожного документа та його відповідність вимогам акредитива (правильність заповнення реквізитів бланку документа, наявність підписів, печаток, штампів, передавальних написів, віз, застережень або інших поміток, які обумовлені в акредитиві або формою самого документа), а також упевнитись у відсутності явних слідів підроблень;
перевірити документи за змістом та цифровими даними (документи повинні відповідати вимогам акредитива і не містити ніяких суперечностей, весь комплект документів повинен стосуватися вказаного в акредитиві товару або партії цього товару, коли дозволено часткові відвантаження).
У разі, коли документи виготовлено за допомогою репрографічних систем, автоматизованих комп'ютерних систем, копіювального паперу, на таких документах має бути вказано, що вони є оригіналами, та в разі необхідності вони мають бути підписані. При цьому документ може бути підписаний безпосередньо відповідною особою, а також за допомогою факсимільного підпису, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом.
Також підлягають перевірці документи, які детально вказані в Уніфікованих правилах і звичаях для документальних акредитивів: транспортні документи, страхові документи, комерційні рахунки.
Крім того, у КБ «Індекс-банк» ретельно стежать за виконанням бенефіціаром решти умов акредитива:
установлених в акредитиві строків;
умов транспортування товару;
умов, що стосуються кількісних та якісних характеристик товару;
умов, що стосуються страхування товару та інших умов.
Отже, акредитивна форма розрахунків сама по собі є однією із захисних форм участі банків у міжнародних торговельних розрахунках. А проведення зазначених перевірок, передбачених у технології розрахунків за допомогою акредитивів, є важливим елементом захисту самої розрахункової операції.
Подібні елементи захисту застосовуються і в інших формах розрахунків -- інкасо, гарантій. Важливим з точки зору безпеки тут буде безумовне дотримання банками технологій проведення операцій, передбачених відповідними законодавчими та нормативними актами. Практично всі елементи захисту спрямовані на отримання банками інформації, яка б найбільшою мірою характеризувала об'єктивну сторону тієї чи іншої операції.
Значна кількість порушень відбувається під час здійснення неторговельних операцій, зокрема з готівковою іноземною валютою. Уповноваженим банкам необхідно враховувати, що торгівлю в іноземній валюті можуть здійснювати підприємства, які одержали відповідну ліцензію НБУ. Таким підприємствам банки встановлюють ліміт залишку іноземної валюти в касі. Понадлімітні залишки підлягають інкасації. Уповноважені банки зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням підприємствами, які ними обслуговуються, порядку обігу іноземної валюти та інформувати НБУ про всі порушення, допущені підприємствами, які приймають готівкову іноземну валюту всупереч установленій забороні.
Одним із видів неторговельних операцій КБ «Індекс-банк» є операції з іменними і дорожніми чеками. Чек -- документ, який містить письмове розпорядження власника рахунка виплатити певну суму грошей чекодержателю. Сфера чекового обігу зазнає досить сильного впливу різного роду махінацій і зловживань, оскільки основним індентифікатором власника чека часто є його підпис (насамперед чеки на пред'явника і дорожні чеки). Тому банки повинні приділяти велику увагу захисту таких операцій. Так, іменні чеки в основному повинні прийматись на інкасо. Тобто прийнятий чек після його перевірки на справжність (водяний знак, випуклість зображень, реакція на ультрафіолетове випромінювання і т. п.), правильність заповнення, термін дії й оформлення відповідним чином всіх документів, відправляється іноземному банку, який, у свою чергу, також перевіряє справжність чека для виплати клієнту. Наявність подвійного контролю стримує шахраїв, тому операції з іменними чеками, які приймаються на інкасо, часто обходяться ними. У даному випадку зловживання може бути тільки у разі наявності змови шахрая і банківського працівника під час перевірки документів. В останньому випадку слід забезпечувати контроль діяльності працівників, залучених до операцій з чеками, періодичні перевірки їх роботи та документів, виконаних ними, а також перевіряти всі скарги та заяви, які надходять з приводу порушень правил проведення операцій з чеками.
Дорожні чеки -- це грошові зобов'язання сплатити вказану в чеку суму пред'явникові, зразок підпису якого проставляється в момент продажу. Такі чеки друкуються на спеціальному папері і мають відповідні номінали, вид і захисні засоби. Основними заходами безпеки в діяльності КБ «Індекс-банк» в операціях з дорожніми чеками, за досвідом банків, можуть бути:
під час продажу чеків необхідно вимагати у клієнтів особисті документи, заяву на придбання чека і відповідно заповнити квитанцію про продаж чека. Квитанція про продаж повинна зберігатись окремо від чеків;
при оплаті чека необхідно пересвідчитись у його справжності, порівняти контрольний підпис і підпис, який клієнт ставить у присутності працівника банку. У разі виникнення сумніву у справжності підпису, вимагати від клієнта повторити підпис на зворотному боці чека й порівняти з підписом у документі, який підтверджує особу;
у разі виникнення серйозних сумнівів, а також при виплаті за чеком значних сум рекомендується зв'язатись з емітентом дорожнього чека і пересвідчитись, чи немає номера даного чека в списках вкрадених чи загублених;
якщо чек є вкраденим чи загубленим або особистість власника викликає певні сумніви, такий чек не оплачується і не повертається власнику. Про таке доцільно, не викликаючи підозри у власника чека, повідомити правоохоронні органи.
На безпеку валютних операцій уповноважених банків може мати значний вплив необдуманий вибір банків-кореспондентів за кордоном. Вибираючи банк-кореспондент, необхідно керуватися інформаційними довідниками міжнародних рейтингових агентств, де міститься списки банків, оцінені за різними видами рейтингу. Відкриваючи коррахунок, необхідно вивчити установчі документи, баланс на останню звітну дату, список банків-кореспондентів даного банку, установити ліміти коштів, які перебувають у розрахунках із банком-кореспондентом, домовитися про умови обслуговування рахунку, одержати зразки підписів співробітників банку, юридичну адресу, телефони та іншу необхідну інформацію.
Більша частина порушень відбувається під час здійснення розрахунків за «лоро»-рахунками банків-кореспондентів (платежі за кордон за підробленими документами, «відмивання» грошей за допомогою «лоро»-рахунків, коли «брудні» гроші, які накопичуються на рахунках іноземних банків, використовуються для оплати товару українського виробника тощо).
З метою недопущення перелічених вище порушень КБ «Індекс-банк» необхідно вимагати від українських резидентів, які перераховують іноземним партнерам гривню на «лоро»-рахунки, такі самі документи суворої звітності (митні декларації, контракти), як і для проведення конвертаційних операцій на УМВБ, а під час здійснення авансових платежів доцільно застосовувати різні форми акредитивів, не видавати кредити нерезидентам у національній валюті.
Якщо банк здійснює термінову купівлю національної валюти у нерезидента за валюту, бажано розраховуватися прямо, уникаючи посередників. Крім того, комерційним банкам корисно диверсифікувати торгівлю валютою, що дає змогу скоротити ризик неплатежів. Сюди може ввійти система одночасних розрахунків, за якої банк і центральна клірингова палата зобов'язані здійснювати одночасні розрахунки. При купівлі-продажу валюти існує також ризик неотримання прибутку, коли кошти не використовуються. Так стандартний термін здійснення угоди «спот» -- два робочі дні. Тому банкам, здійснюючи перерахування, необхідно виходити з того, що робочі дні не включають суботи, неділі або свята в обох країнах, чиї валюти використовуються, угоди між американськими і канадськими доларами проводяться на наступний робочий день. На Середньому Сході FX ринки закриті по п'ятницях, але відкриті по суботах.
Валютні ризики є частиною комерційних ризиків, до яких схильні учасники міжнародних економічних відносин. Валютні ризики є вірогідністю настання втрат в результаті зміни курсу валюти ціни (позики) по відношенню до валюти платежу в період між підписанням контракту або кредитної угоди і здійсненням платежу. У основі валютної риски лежить зміна реальній вартості грошового зобов'язання у вказаний період.
Виникнення валютних ризиків пов'язане з наступними чинниками:
Основний валютний ризик може виникнути при завершенні операції в рублевому вираженні з подальшою конвертацією отриманої виручки в її валютний еквівалент.
2. Валютний ризик виникає також при використанні рублевого забезпечення кредиту. Різке підвищення курсу може привести до того, що забезпечення не покриватиме існуючої заборгованості банку позичальника.
3. Іншим не менш важливим чинником є пониження курсу валюти, в якій проводиться банківська операція, по відношенню до рубаю.
4. Валютний ризик для позичальника може виникнути в разі завершення розрахункової операції в одній валюті при необхідності її конвертації в іншу. Зміна курсового співвідношення може привести до існуючих втрат для клієнта і виникнення валютної риски в банку.
Валютні ризики зазвичай управляються в банках різними методами.
Першим кроком до управління валютними ризиками усередині структури банку є встановлення лімітів на валютні операції. Так, наприклад, дуже поширені наступні види лімітів:
- ліміти на іноземні держави (встановлюється максимально можливі суми для операцій в перебігу дня з клієнтами і контрпартнерами в сумі з кожної конкретної країни)
- ліміти на операції з контрпартнерами і клієнтами (встановлюється максимально можлива сума для операцій на кожного контрпартнера, клієнта або види клієнтів)
- ліміт інструментарію (встановлення обмежень по використовуваних інструментах і валютах з визначенням списку можливих до торгівлі валют і інструментів торгівлі)
- встановлення лімітів на кожен день і кожного ділера (зазвичай встановлюється розмір максимально можливої відкритої позиції по торгуемым іноземним валютам, можливий для перенесення на наступний робочий день для кожного конкретного ділера і кожного конкретного інструменту)
- ліміт збитків (встановлюється максимально можливий розмір збитків, після досягнення якого всі відкриті позиції мають бути закриті із збитками) . У деяких банках такий ліміт встановлюється на кожен робочий день або окремий період (зазвичай один місяць), в деяких банках він підрозділяється на окремі види інструментів, а в деяких банках може також встановлюватися на окремих ділерів.
Окрім лімітів в світовій практиці застосовуються наступні методи зниження валютних ризиків:
взаємний залік покупки-продажу валюти по активу і пасиву, так званий метод “мэтчинг”, де за допомогою вирахування вступу валюти з величини її відтоку банк має можливість робити вплив на їх розмір і відповідно на свої ризики.
використання методу “неттинга”,который полягає в максимальному скороченні кількості валютних операцій за допомогою їх укрупнення. Для цієї мети банки створюють підрозділи, які координують вступи заявок на покупку-продаж іноземної валюти.
придбання додаткової інформації шляхом придбання інформаційних продуктів спеціалізованих фірм в режимі реального часу валютних курсів, що відображують рух, і останню інформацію.
ретельне вивчення і аналіз валютних ринків на щоденній основі.
Ну і звичайно, для обмеження валютних ризиків застосовується хеджування. Одним з недоліків загального хеджування (тобто зменшення всіх ризиків) є досить істотні сумарні витрати на комісійні і премії опціонів. Вибіркове хеджування можна розглядати як один із способів зниження загальних витрат. Інший спосіб - страхувати ризики лише після того, як курси або ставки змінилися до певного рівня. Можна вважати, що якоюсь мірою компанія може витримати несприятливі зміни, але коли вони досягнуть допустимої межі, позицію слід повністю хеджувати для запобігання подальшим збиткам. Такий підхід дозволяє уникнути витрат на страхування ризиків в ситуаціях, коли змінні курси або процентні ставки залишаються стабільними або змінюються в сприятливому напрямі.
Ще одним методом управління валютним ризиком є аналіз руху курсів валют. Такий аналіз буває фундаментальним і технічним.
Фундаментальний аналіз руху курсів валют заснований на припущенні, що основні зміни курсів відбуваються під дією макроекономічних чинників розвитку економік країн-емітентів валюти. Аналітики, що зараховують себе до фундаменталістів, уважно відстежують на регулярній основі базові показники макроекономічного розвитку окремих країн і прогнозують рухи курсів валют в довгостроковій перспективі. Для прогнозу руху цих курсів валют зазвичай аналізуються зміни базових показників і курсу іноземних валют.
Технічний аналіз заснований на положенні про те, що макроекономічні показники в короткостроковій і середньостроковій перспективі мало відбиваються на рухах курсів валют. Більш того, курси валют можна з винятковою точністю прогнозувати лише за допомогою методу технічного аналізу, основою якого є математична система. Технічний аналіз просліджує тенденцію коливань курсів валют і дає сигнали до покупки і продажу.
Висновки
Перехід України до ринкової економіки характеризується не тільки формуванням нових виробничих відносин, а й зміною відносин в інших сферах життя. Насамперед переходу до ринкових відносин стали притаманні різного роду кризи, в тому числі політичного, економічного, суспільного характеру, відставання менталітету більшості громадян країни від реалій життя. Кризи, як правило, супроводжуються різноманітними негативними явищами в економіці: поширенням не добросовісної конкуренції,промислового шпигунства, зростанням злочинності, появою корупції,збільшенням частки тіньового сектору економіки. За таких обставин підприємництво все більше стає об'єктом різного роду протиправних і злочинних дій.
Правоохоронні органи самостійно не в змозі забезпечити повний і ефективний захист підприємницької діяльності від значної кількості правопорушень та злочинів і вимушені спрямовувати основні свої зусилля насамперед на їх розкриття. Об'єктивно сформувалася необхідність в життя заходів захисту бізнесу з боку самих підприємців, за рахунок власних сил,спрямованих передусім на створення системи протидії скоєнню таких правопорушень і злочинів.
Сьогодні в Україні майже 100 % комерційних банків і підприємств великого бізнесу уже створили власні структури безпеки, які з різним ступенем ефективності забезпечують їх захист. Така поведінка підприємців і банкірів цілком зрозуміла і виправдана і до того ж підтверджується світовим досвідом бізнес-діяльності. За деякими даними, захист приватної власності і підприємницької діяльності в розвинутих країнах світу у 70% випадків здійснюється якраз на приватному рівні. Тобто забезпечення безпеки бізнесу силами приватних установ і організацій є закономірним явищем у суспільстві з ринковими відносинами. Водночас безпека бізнесу є складовою національної безпеки країни І їй належить відповідна роль у формуванні політики безпеки держави, насамперед економічної І соціальної безпеки. З огляду на це безпека бізнесу набуває ознак самостійного виду суспільних взаємовідносин і поряд з необхідністю відповідного правового регулювання потребує професійно підготовлених фахівців.
Оскільки банки України, та і взагалі кредитні установи, працюють у сфері ризику, то тут важко планувати і прогнозувати конкретно на певні періоди. Треба враховувати дію зовнішніх факторів, які впливають об'єктивно на банківську діяльність. Якщо внутрішні фактори ми ще можемо якось регулювати чи керувати ними, то зовнішні фактори дуже мало піддаються впливу зі сторони окремих банків. Але банки працюють у сфері керованого ризику. Тому, ми вважаємо, що за допомогою різних методів запобігання ризикам: хеджування, ф'ючерсних, опціонних контрактів можна якщо не нівелювати, то хоча б зменшити до мінімуму непередбачувані і небажані ризикові ситуації.
Також для українських банків зараз актуально забезпечити ринкову дисципліну. Дотримання її має бути обов'язкове всіма суб'єктами ринку. Адже тільки діючи за правилами, які самі встановимо і самі будемо їх дотримуватися, зможемо стабілізувати банківську діяльність і сприяти економічному зростанню. Наша теперішня законодавча база, що стосується банківської сфери, має більше фіскальний, ніж стимулюючий характер. Це не спонукає банки до розширення своєї діяльності, вбиває в корені всі нові починання та ідеї. Тому важливо звернути увагу насамперед на потреби банків, на те, як ефективно забезпечити їхню діяльність, щоб добре працювала економіка держави. Адже банки - «кровоносні судини» економічного організму. Життєздатність і процвітання економіки не може бути без добре налагодженої банківської системи.
На нашу думку проблематика, банківської безпеки в Україні потребує глибокого наукового дослідження на міжгалузевому рівні з метою напрацювання науково обґрунтованих методик виявлення та розкриття правопорушень, що вчиняються за допомогою сучасних інформаційних технологій, особливо комп`ютерних злочинів.
Адже підготовка висококваліфікованих кадрів передбачає попередню підготовку навчальної та наукової літератури, розробки програми навчальної дисципліни і введення її в навчальні плани учбових закладів.
Література
1. Закони України:
2. «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні від 10.12.1997 р. зі змінами і доповненнями;
3. «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 30.06.1999 р.;
4. «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.1993 р.;
5. «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.1997 р.;
6. «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсів та зловживанню ними» від 08.07.1999 р.;
7. «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. зі змінами і доповненнями;
8. «Про міліцію» від 20.12.1990 р. зі змінами і доповненнями;
9. «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991 р. зі змінами і доповненнями;
10. «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. зі змінами і доповненнями.
11. «Про цінні папери і фондову біржу» від 12.06.1991 р. зі змінами і доповненнями;
12. «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р.;
13. «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 р.;
14. «Про службу безпеки України» від 27.03.1992 р.;
15. «Про інформацію» від 02.10.1992 р. із змінами і доповненнями;
16. «Про статус суддів» від 15.12.1992 р.;
17. «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.93 р.;
18. «Про антимонопольний комітет України» від 26.11. 1993 р.;
19. «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 05.07.1994 р. зі змінами і доповненнями;
20. «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. зі змінами і доповненнями;
21. «Про страхування» від 07.03.1996 р. зі змінами і доповненнями;
22. «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.1996 р.;
23. «Про заставу» від 02.10.1997 р. зі змінами і доповненнями;
24. «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р.
25. Інші нормативні акти:
26. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р.
27. Загальні положення щодо захисту інформації в комп'ютерних системах від несанкціонованого доступу. -- К.: ДСТСЗІ СБУ, 1999.
28. Інструкція Національного банку України з організації емісійно-касової роботи в установах банків України (№ 1) від 07.07.1994 р.
29. Лист НБУ від 19.04.2001 р. № 18-112/1467-2599 «Про роз'яснення порядку виконання окремих положень Закону України «Про банки і банківську діяльність».
30. Лист НБУ від 22.03.1999 р. № 11-111/411-2392 «Про контроль за використанням в розрахунках великих сум готівки».
31. Лист НБУ від 22.05.1999 р. № 11-111/789-4755 «Рекомендації щодо здійснення установами банків аналізу та контролю за видачами готівки суб'єктам господарювання в значних сумах».
32. Лист НБУ від 24.10.2000 р. № 43-311/4502-7137 «Про порядок виїмки документів».
33. Лист НБУ від 28.04.2001 р. № 25-120/849-2737 «Про застосування пункту 1.6 Інструкції про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті».
34. Положення Національного банку України «Про кредитування» від 28.09.1995 р.
35. Положення Національного банку України «Про операції банків з векселями» від 28.05.1999 р.
36. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження примірної Інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади» № 1153 від 17.10.1997 р.
37. Постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік відомостей, які не можуть становити комерційну таємницю» № 611 від 09.08.1993 р.
38. Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України «Про сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FAMF)» № 1124 від 28.08.2001 р.
39. Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті» від 21.06.1995 р. № 444.
40. Постанова Національного банку України «Про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки» від 24.02.1997 р. № 37.
41. Постанова Національного банку України «Про посилення контролю за операціями з готівкою» від 24.05.1999 р. № 249.
42. Роз'яснення ДКЦПФР від 11.05.2000 р. № 7. «Про перехід права власності на цінні папери».
43. Роз'яснення президії ВАСУ від 29.04.1994 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань».
44. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2000 р. № 106-Р «Про перелік офшорних зон».
45. Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України
46. Науково-методична література
47. Белошапка В. Вернут ли вам деньги? // Бизнес и безопасность 1997. -- № 1.
...Подобные документы
Роль і місце фінансової безпеки банків, основні інструменти її забезпечення, методичні підходи щодо формування системи. Загальна оцінка фінансового стану банку, аналіз дотримання нормативів діяльності. Напрями досягнення фінансової безпеки банків.
курсовая работа [71,4 K], добавлен 22.12.2012Зміст і предмет аналізу банківської діяльності. Основні принципи, критерії та види аналізу банківського балансу. Організація аналітичної роботи в банку. Методи, прийоми, етапи та інформаційне забезпечення проведення аналізу банківської діяльності.
презентация [85,6 K], добавлен 21.03.2014Забезпечення фінансової безпеки банків. Особливість безпеки банківської системи України. Зміцнення позицій на ринку банківських послуг. Основні інструменти забезпечення фінансової безпеки банків. Вибір оптимальних антикризових стратегій та інструментарію.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 19.02.2012Правове регулювання захисту банківської таємниці. Проблеми, що виникають в банківській сфері з приводу захисту таємниці. Класифікація каналів витоку інформації. Загрози банківської таємниці. Види спеціальних технічних засобів перехоплення інформації.
дипломная работа [129,9 K], добавлен 23.12.2011Економічна сутність та види валютних операцій банків, принципи та механізми їх реалізації, значення в діяльності банківської сситеми, нормаивно-правова база. Оцінка ефективності валютного обслуговування клієнтів банку, шляхи та напрямки її підвищення.
дипломная работа [385,2 K], добавлен 12.07.2010Забезпечення безпеки здійснення в банках касових операцій. Основні загрози їх проведення. Перелік технічних засобів для визначення справжності банкнот іноземних держав та дорожніх чеків. Практичні методи підвищення надійності касових операцій банків.
реферат [25,1 K], добавлен 14.04.2014Економічні основи банківської діяльності, організація економічного аналізу діяльності. Місце і роль банку в системі ринкової інфраструктури, інформаційна база аналізу його діяльності. Управління ресурсами банку, кредитним та інвестиційним портфелями.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 09.10.2010Особливість діяльності банку у сфері валютних операцій. Аналіз динаміки, структури та ефективності валютних операцій банку на прикладі АБ "Південний". Фінансово-економічна характеристика діяльності банку. Шляхи підвищення ефективності валютних операцій.
курсовая работа [346,9 K], добавлен 11.10.2011Порядок реєстрації банківських установ. Створення дочірнього банку, філії чи представництва українського банку за кордоном. Операції банку за основними класифікаційними ознаками. Дослідження банківської системи України за видами банків, їх активами.
курсовая работа [391,8 K], добавлен 07.07.2011Економічна сутність, роль та методи банківського нагляду. Вимоги Базельського комітету з банківського нагляду. Особливості регулювання банківської діяльності. Проведення реєстрації та ліцензування банківської діяльності. Здійснення безвиїзного нагляду.
дипломная работа [208,2 K], добавлен 14.05.2015Сутність банківської системи й грошової пропозиції. Функції Національного банку України та комерційних банків. Структура капіталу в банківській системі України. Надання послуг в банках. Державне регулювання банківської системи України, її саморегулювання.
курсовая работа [76,2 K], добавлен 20.11.2010Схема банківської системи України. Організаційна характеристика Хоум Кредит Банку, стратегічна мета і досвід роботи в різних країнах. Аналіз кредитних операцій фізичних осіб. Обсяги кредитних вкладень. Різновиди споживчих кредитів та умови їх надання.
отчет по практике [61,4 K], добавлен 19.12.2009Банківське регулювання як одна із функцій Національного банку України. Виконання директив Ради ЄС. Визначення терміну "регулювання банківської діяльності". Сутність превентивних та протекційних заходів. Завдання банківського регулювання та нагляду.
презентация [1,5 M], добавлен 05.11.2014Сутність валютних операцій банку: вибір та обґрунтування системи показників для аналізу та методика їх розрахунку. Характеристика діяльності та основні напрями підвищення ефективності діяльності ПАТ "Ідея Банк". Загальний аналіз валютних операцій банку.
курсовая работа [192,4 K], добавлен 18.10.2015Економічна сутність короткострокових кредитних операцій банку. Державне регулювання кредитних операцій. Інформаційна база та інструментарій аналізу короткострокових кредитних операцій. Аналіз індикаторів ринку короткострокового кредитування в Україні.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 02.10.2011Сутність кредиту, його види, принципи і форми. Основні принципи організації обліку кредитних операцій банку, особливості формування та аналізу його кредитного портфелю. Методичні підходи до обліку кредитних операцій банку на прикладі ПАТ "Промінвестбанк".
дипломная работа [557,7 K], добавлен 20.11.2013Теоретичні основи та економічна сутність регулювання діяльності комерційних банків. Грошово-кредитне регулювання банків як основа діяльності банківської системи України. Підвищення рівня прибутковості банку внаслідок дій органів банківського нагляду.
дипломная работа [151,1 K], добавлен 15.09.2010Взаємозв'язок понять "ліквідність банківської системи", "ліквідність банку", "ліквідність балансу", "ліквідність активів і пасивів". Питання ліквідності як "запас" і як "потік". Сутність, мета, методи управління та регулювання ліквідності банку.
статья [20,9 K], добавлен 13.11.2017Дослідження питань управління доходами, отриманими від кредитної діяльності комерційного банку на прикладі ВАТ "Кредітпромбанк". Проведення процедури аналізу діяльності комерційного банку, в цілях оцінки ефективності здійснюваної кредитної політики.
дипломная работа [122,3 K], добавлен 11.10.2010Організація механізму планування банківської діяльності на прикладі акціонерно-комерційного банку соціального розвитку ”Укрсоцбанк". Виявлення наявних фінансових можливостей "Укрсоцбанку". Шляхи покращення конкурентоздатності вітчизняних банків.
курсовая работа [231,6 K], добавлен 19.03.2010
