Макропруденційний банківський нагляд та умови забезпечення його ефективності

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Макропруденційний банківський нагляд та умови забезпечення його ефективності

Науменкова С. В.

Цицик К. Ю.

Розкрито зміст макропруденційного банківського нагляду як одного з визначальних факторів забезпечення фінансової стійкості в Україні в умовах посилення фінансової нестабільності та дезорганізації національної економіки, що обумовлюють посилення уваги до проблем попередження системних ризиків та убезпечення від їх руйнівних наслідків. Авторами запроваджено поняття інституційної та функціональної ефективності макропруденційного банківського нагляду, визначено їх зміст. Окреслено напрями підвищення ефективності макропруденційного банківського регулювання та нагляду в Україні.

Ключові слова: макропруденційний банківський нагляд, банківські ризики, система оцінювання ризиків, фінансова стійкість.

МАКРОПРУДЕНЦИАЛЬНЫЙ БАНКОВСКИЙ НАДЗОР И УСЛОВИЯ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ЕГО ЭФФЕКТИВНОСТИ

Науменкова С. В.

Цыцык Е. Ю. макропруденційний банківський нагляд

Раскрыто содержание макропруденциального банковского надзора как одного из определяющих факторов обеспечения финансовой устойчивости в Украине в условиях усиления финансовой нестабильности и дезорганизации национальной экономики, обусловливающих повышение внимания к проблемам предупреждения системных рисков и страхования от их разрушительных последствий. Авторами введено понятие институциональной и функциональной эффективности макропруденциального банковского надзора, определено их содержание. Обозначены направления повышения эффективности макропруденциального банковского регулирования и надзора в Украине.

Ключевые слова: макропруденциальный банковский надзор, банковские риски, система оценки рисков, финансовая устойчивость.

MACROPRUDENTIAL BANKING SUPERVISION

AND CONDITIONS OF ENSURING ITS EFFECTIVENESS

S. Naumenkova

K. Tsytsyk

The essence of the macroprudential banking supervision is revealed as one of the key factors for ensuring financial sustainability in Ukraine in the increased financial instability and disorganization of the national economy that has drawn more attention to the issues of systemic risks prevention and safeguarding their driving consequences. The notions of institutional and functional efficiency of macroprudential banking supervision have been introduced, their content has been determined. Areas for improvement of the macroprudential banking regulation and supervision effectiveness in Ukraine have been outlined.

Keywords: macroprudential banking supervision, banking risks, risk assessment system, financial sustainability.

Посилення фінансової нестабільності та дезорганізації економіки в Україні обумовлюють посилення уваги до проблем попередження системних ризиків та убезпечення від їх руйнівних наслідків. Провідна роль у забезпеченні фінансової стійкості належить макропруденційному банківському нагляду [1], ефективність якого визначається наявністю певних чинників, передумов та особливостей наявної в країні організаційної моделі нагляду. Питання ефективності макропруденційного нагляду потребують більш глибокого дослідження в частині конкретизації змісту цього поняття та форм його прояву, що впливає на першочерговість дій Національного банку України щодо вдосконалення інституційної структури та посилення функціональної дієвості наглядових процедур, а також на особливості реалізації макропруденційної політики в Україні.

Проблемам банківського регулювання та нагляду у світовій науці приділено значну увагу. Питання макропруденційного банківського нагляду знайшли відображення в офіційних документах центральних банків провідних країн світу. Вплив банківського нагляду на забезпечення стабільного функціонування банківської системи та спрямованість заходів на вдосконалення й оптимізацію наглядових процедур розглядалися в роботах таких вчених, як М. Арнон, Б. Берненк, Р. Вільямс, Е. Девіс, Н. Дінсер, С. Дубков, Б. Ейхенгрін, М. Ернон, Дж. Кармайкл, П. Клемент, Д. Левелін, Ф. Мишкін, В. Міщенко, С. Науменкова, С. Моісєєв,

У. Обесі, О. Петрик, А. Сімановський, Е. Стівенс, А. Фле- мінг, Ф. Фурлонг та ін. Разом із тим зміст поняття ефективності макропруденційного банківського нагляду не досліджено повною мірою. Крім того, потребують конкретизації фактори, що визначають ефективність нагляду; малодослідженими є підходи до виокремлення форм ефективності макропруденційного нагляду з урахуванням особливостей інституційної структури органів нагляду та функціональної дієвості наглядових заходів.

Мета статті полягає в розкритті змісту макропруденційного банківського нагляду та дослідженні передумов його реалізації з метою мінімізації ризику виникнення системної банківської кризи й підвищення стійкості банківського сектору. Окремим завданням є визначення основних чинників забезпечення ефективності макропруденційного банківського нагляду з відповідним виокремленням понять інституційної та функціональної ефективності з метою підвищення дієвості заходів Національного банку України щодо відновлення стабільного функціонування фінансової системи України.

Банківське регулювання та нагляд слід розглядати як впорядковану систему дій уповноваженого органу щодо розробки та впровадження регуляторних норм, контролю за їх дотриманням і застосуванням відповідних засобів впливу. Вид банківського нагляду - це обумовлена об'єктом та предметом банківського нагляду сукупність конкретних дій уповноваженого органу (регулятора) з перевірки діяльності банківських, фінансових, кредитних установ.

Залежно від класифікаційних ознак розрізняють такі види банківського нагляду:

за об'єктами нагляду: мікропруденційний, макропруденційний;

за рівнем охоплення: на індивідуальній основі, на консолідованій основі;

за місцем проведення: безвиїзний нагляд, виїзне інспектування;

за предметами нагляду: ліцензування, валютний, з обслуговування бюджетних рахунків та ін.

З огляду на зазначене, макропруденційний нагляд - це вид банківського нагляду, який базується на оцінюванні фінансової стійкості банківського сектору, передбачає сукупність конкретних дій з розробки та впровадження регуляторних норм, контролю за їх дотриманням та застосуванням відповідних засобів впливу, що здійснюються в межах визначеної макропруденційної політики.

Під макропруденційною політикою розуміють комплекс превентивних заходів, спрямованих на мінімізацію ризику системної фінансової кризи, тобто ризику виникнення ситуації, за якої значна частина учасників фінансового сектору стає неплатоспроможною або втрачає ліквідність, у результаті чого вони не можуть функціонувати без підтримки органу грошово-кредитного регулювання чи органу пруденційного нагляду [2]. Співставність макро- та мікро- пруденційних підходів наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Співставність макро- та мікропруденційних підходів

Примітка. Складено авторами на основі роботи [2].

Відмінністю макропруденційного регулювання та нагляду є застосування стандартів більш високого рівня для фінансових інститутів, які є системно значущими, а також фінансових ринків та інструментів з метою попередження системних дисбалансів.

Основними чинниками ефективного макропруден- ційного банківського нагляду є інституційна, політична та фінансова незалежність, а також прозорість діяльності органів банківського нагляду (рис. 1).

В економічній літературі ряд робіт, у яких автори досліджують питання комплексного оцінювання ефективності й пропонують використовувати методи ранжування, згортки даних, індексний метод та ін. Але у випадку застосування таких методів часто відбувається механічне поєднання даних, ототожнення різних за своїм економічним змістом показників і коефіцієнтів [3]. Особливо це стосується дослідження ефективності макропруденційного банківського нагляду, що за своєю природою є процесом складним, системним та багатовекторним, а отже, не може бути визначеним лише через призму економічних показників.

Ефективність наглядових процедур забезпечується наявністю відповідних передумов, які випливають з базових положень, визначених Принципами ефективного банківського нагляду Базельського комітету з банківського нагляду [4], розкриття змісту яких подано в табл. 2.

Основні передумови запровадження ефективної системи банківського нагляду

Примітка. Складено авторами на основі джерела [4].

Слід підкреслити, що методологічною основою ефективного макропруденційного нагляду є запровадження пропорційного підходу в нагляді, який, відповідно до Базельських принципів, наголошує, що більше часу і ресурсів відводиться більшим за розміром, складнішим за структурою або більш ризиковим банкам [5]. Пропорційний підхід передбачає врахування профілю ризику та системної важливості банків. Профіль ризику банку означає характер та масштаб потенційного ризику, який взяв на себе банк [6]. Системна важливість банку визначається розміром, взаємопов'язаністю, замінюваністю глобальної чи міжюрисдикційної діяльності (якщо така є), а також складністю банку [7].

Ефективність макропруденційного банківського нагляду доцільно розглядати на основі застосування інституційного та функціонального підходів, що дозволило виокремити інституційну та функціональну ефективність макропруденційного банківського нагляду (рис. 1). Виокремлення цих двох підходів до визначення ефективності макропруденційного банківського нагляду є доцільним з огляду на те, що це відповідає специфіці еволюції банківського сектору [8], який безпосередньо виступає об'єктом нагляду.

На думку авторів, інституційна ефективність макропруденційного банківського нагляду визначається наявністю відповідних органів та повнотою закріплених за ними повноважень щодо моніторингу ризику виникнення системної банківської кризи.

Інституційна ефективність банківського нагляду обумовлена економічними, історичними та правовими особливостями фінансової системи країни, під впливом яких формується певна організаційна модель нагляду (секторна; за завданнями; модель єдиного нагляду) з відповідними повноваженнями органів нагляду щодо попередження виникнення системних банківських криз та підтримки стійкості фінансового сектору.

Секторна модель ґрунтується на чіткому розподілі завдань і функцій наглядових органів за діяльністю окремих секторів - банківського, страхового та фондового (інвестиційного).

Модель за завданнями передбачає розподіл обов'язків наглядових органів на основі завдань і функцій нагляду, а саме на пруденційний нагляд за діяльністю фінансових посередників і на регулювання бізнесу у фінансовому секторі (модель "двох вершин"). Зазначену модель слід розглядати як перехідну від секторної до моделі єдиного нагляду.

Модель єдиного нагляду базується на концентрації всіх наглядових функцій в єдиному наглядовому органі.

Не зупиняючись детально на особливостях діючих моделей, які детально розглядалася авторами статті в окремих публікаціях на цю тему [9; 10], слід зазначити, що кожна з них формувалася в певні історичні часи та найкращим чином узгоджувалася з особливостями банківських систем країн, особливостями їх законодавства, інституційною незалежністю регуляторних органів.

Функціональна ефективність макропруденційного банківського нагляду характеризується повнотою та дієвістю реалізації органами нагляду функцій, спрямованих на мінімізацію ризику виникнення системної банківської кризи, на основі запровадження безперервного циклу нагляду.

Функціональна ефективність макропруденційного банківського нагляду базується на дотриманні принципу пропорційного підходу в нагляді і спрямована на підвищення ефективності розподілу та використання наглядових ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових) у процесі розробки та реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію впливу системних ризиків і підтримання стійкості банківського сектору.

Для здійснення макропруденційного банківського нагляду доцільно створити систему, орієнтовану на більш ефективне використання ресурсів нагляду, яка складається з таких підсистем забезпечення: інституційної, методологічної, законодавчо-нормативної, організаційно-комунікативної та кадрово-професійної (рис. 2).

"Орган ПРОБН - Громадськість"

Рис. 2. Підсистеми забезпечення інституційної та функціональної ефективності макропруденційного банківського нагляду в Україні (розроблено авторами)

Умовні позначення: ПРОБН - пруденційний ризик-орієнтований банківський нагляд.

Актуальними питаннями є формування ефективної внутрішньої координації між структурними підрозділами органу нагляду та усунення дублювання функцій між відповідними структурними підрозділами.

Методологічна підсистема функціональної ефективності нагляду формується з таких складових, як:

методи та інструменти виявлення потенційно загрозливих напрямів (сфер) діяльності окремих банківських установ і банківського сектору в цілому;

методи та інструменти оцінювання ризиків; методи та інструменти оцінювання стійкості окремих (системно важливих) банків і банківського сектору в цілому.

Законодавчо-нормативне забезпечення банківського нагляду є сукупністю законодавчих та нормативно-правових актів для запровадження макропруденційного ризик-орієнтованого банківського нагляду в Україні.

Кадрово-професійна підсистема забезпечення функціональної ефективності нагляду полягає у формуванні команди компетентних працівників, досвідчених фахівців з банківництва, що забезпечує високий ступінь професіоналізму у здійсненні наглядової діяльності, реалізації всього кола завдань.

Організаційно-комунікативне забезпечення пруденційного ризик-орієнтованого банківського нагляду (ПРОБН), на думку авторів, має здійснюватись за трьома комунікаційними напрямами:

комунікація "Орган ПРОБН - Банк" - сукупність налагоджених зв'язків між органом пруденційного ризик-орієнтованого банківського нагляду та банківською установою, за діяльністю якої здійснюється нагляд;

комунікація "Орган ПРОБН - Орган банківського нагляду" - сукупність налагоджених зв'язків між органом пруденційного ризик-орієнтованого банківського нагляду та уповноваженим регулятором для передачі інформації про потенційні загрози в банківському секторі, виявлені в результаті дистанційних перевірок фінансової стійкості банків, з метою проведення інспекційних перевірок, поглибленого та детального вивчення наявних проблем та розробки шляхів їх розв'язання з використанням відповідного інструментарію нагляду;

комунікація "Орган ПРОБН - Громадськість" - сукупність налагоджених зв'язків між органом банківського нагляду та громадськістю, що забезпечує безперервний, повний доступ громадян - споживачів фінансових послуг - до інформації про банківські установи, рівень їх фінансової стійкості тощо.

Проведене дослідження дає можливість зробити наступні висновки.

Провідну роль у забезпеченні фінансової стійкості банківського сектору відігріє макропруденційний ризик-орієнтований банківський нагляд, який спрямований на своєчасну ідентифікацію та попередження виникнення системних криз і мінімізацію їх негативних наслідків.

Для підвищення ефективності макропруденційного нагляду в Україні доцільним є забезпечення інституційної, політичної та фінансової незалежності органу нагляду й підвищення прозорості наглядових процедур, посилення координації між національними та міжнародними фінансовими організаціями в процесі запровадження Базельських стандартів ризик-орієнтованого банківського нагляду в Україні.

Підвищення ефективності макропруденційного банківського нагляду доцільно здійснювати на основі виокремлення інституційної та функціональної ефективності нагляду, що дозволяє більш чітко визначити перелік наглядових процедур у контексті спрямованості макропруденційної політики.

Для підвищення інституційної ефективності макропруденційного нагляду доцільно сформувати профільні підрозділи з конкретних напрямів наглядової діяльності, створених за принципом функціональної спеціалізації. Доцільним є виділення структурних підрозділів для оцінювання ефективності моделей управління ризиками і ресурсного забезпечення наглядової діяльності. Доцільним є запровадження та поглиблення спеціалізації на основі створення груп, кожна з яких спеціалізуватиметься на оцінюванні конкретного типу ризику, а саме: кредитного, операційного, валютного, ризику ліквідності, ринкового, а також формування спеціалізованих підрозділів для систематизації даних за окремими видами ризиків у банківському секторі в цілому.

Для підвищення функціональної ефективності нагляду рекомендовано запровадження заходів щодо кількісного аналізу впливу (Quantitative Impact Study) впровадження вимог Базеля ІІ на адекватність капіталу банків. Повне запровадження стандартів пруденційного ризик-орієнтованого банківського нагляду потребує вдосконалення нормативно-правового забезпечення.

Підвищення функціональної ефективності макропруденційного нагляду передбачає перехід від екстенсивної моделі нагляду до інтенсивної, що базується на методиках, орієнтованих на виділення сфер підвищеного ризику та на концентрації ресурсів нагляду на цих сферах, що передбачено Базельськими угодами та іншими нормативно-правовими актами Європейського союзу з питань банківського регулювання та нагляду [11 - 15]. Окремим питанням є розробка критеріїв для нагляду за системно важливими банками та раннє виявлення фінансово нестійких банків.

Особливої гостроти набувають питання вдосконалення інструментарію ризик-орієнтованого банківського нагляду та його використання в макропруденційному аналізі, що потребує ґрунтовного перегляду техніки та оцінок діяльності банків, які використовують власні системи оцінювання ризиків. Доцільним є забезпечення переходу від оцінювання конкретних ризиків діяльності банків до комплексного оцінювання якості управління ризиками та глобального оцінювання якості систем управління і внутрішнього контролю банків. Саме це питання, враховуючи його практичний характер та особливе значення в межах забезпечення ефективності макропруденційного банківського нагляду, є полем для подальших науково-практичних досліджень.

Література

1. Abouch M. Financial Stability: Definitions, Theoretical Foundations and Roles of the Central Banks / M. Abouch, S. Abdessamad, Z. Firano // International Research Journal of Finance and Economics. - 2012. - Issue 84. - P. 76-94.

2. Моисеев С. Р. Концепция макропруденциальной политики / С. Р. Моисеев, М. А. Лобанова // Деньги и кредит. - 2013. - № 7. - С. 46-54.

3. Степаненко О. П. Оцінювання ефективності функціонування та розвитку банківської системи / О. П. Степаненко // Економіка розвитку. - 2013. - № 1. - С. 5-10.

4. Core Principles for Effective Banking Supervision [Electronic resource]. - Access mode : http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=45216. 5. Garcia G. H. Failing prompt corrective action / G. H. Garcia // Journal of Banking Regulation. - 2010. - Vol. 11, issue 3. - P. 171-190.

6. Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України : Постанова Правління Національного банку України від 02.08.2004 р. № 361 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank. gov.ua/.

7. Global systemically important banks: updated assessment methodology and the Higher loss absorbency requirement. July 2013: Basel Committee on Banking Supervision, 2013. - 20 р. [Electronic resource]. - Access mode : http://www.bis.org/publ/bc bs255.pdf.

8. Трохименко В. І. Еволюція ринку банківських послуг: теоретико-методологічні підходи / В. І. Трохименко // Економіка розвитку. - 2014. - № 3. - С. 59-64.

9. Науменкова С. В. Розвиток фінансового сектору України в умовах формування нової фінансової архітектури : монографія / С. В. Науменкова, С. В. Міщенко. - К. : Університет банківської справи, Центр наукових досліджень Національного банку України, 2009. - 384 с.

10. Науменкова С. В. Особливості моделей організації пруденційного банківського нагляду / С. В. Науменкова, К. Ю. Цицик // Фінансова інфраструктура України: проблеми та напрямки розвитку : Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 15 листопада 2013 р., м. Київ. - С. 237-240.

Размещено на Allbest.ru