Особливості організації сенсомоторної діяльності у дітей із сімей ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеню

кандидата біологічних наук

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ СЕНСОМОТОРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ДІТЕЙ ІЗ СІМЕЙ ЛІКВІДАТОРІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АТОМНІЙ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ

Гуськова Вероніка Василівна

Київ - 1999

Анотація

Гуськова В.В. Особливості організації сенсомоторної діяльності у дітей із сімей ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеню кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Київський університет імені Тараса Шевченка, Київ, 1999.

Проведено дослідження стану сенсомоторної діяльності дітей із сімей ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які живуть в умовах інтенсивної промислової зони. Встановлено, що дана група дітей характеризується зниженням лабільності зорового аналізатору, погіршенням динамічної м'язової витривалості. Зовнішні умови проведення сенсомоторних реакцій мають вирішальну роль у процесах побудови руху.

Ключові слова: сенсомоторні реакції, діти ліквідаторів аварії на ЧАЕС, психофізіологічний.

Аннотация

Гуськова В.В. Особенности организации сенсомоторных реакций у детей из семей ликвидаторов аварии на Чернобыльской атомной станции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1999.

Проведено исследование состояния сенсомоторных реакций у детей дошкольного возраста, родившихся в семьях ликвидаторов аварии на Чернобыльской атомной электростанции, которые подверглись влиянию радиационных факторов на предзиготической стадии развития. Дополнительным негативным фактором данной группы детей является то, что они живут в условиях большого промышленного города и подвержены влиянию неблагоприятных ксенобиотических факторов. Снижение адаптивности и развитие патологического процесса характеризуется последовательностью изменений от временного до структурного уровня. Адекватным методическим подходом к оценке состояния организма в донозологической фазе является изучение показателей, характеризующих деятельность регуляторных систем организма ребенка. При выборе методов обследования основная задача была направлена на выявление неспецифических процессов, которые являются интегральным показателем целостного организма. Сенсомоторные реакции являются элементарной формой деятельности нервной системы, которая обеспечивается работой системы в целом и отражает особенности ее функционального состояния.

В исследовании принимали участие дети дошкольного возраста из семей ликвидаторов и дети контрольной группы, постоянно проживающие в городе Днепропетровске. Использовали следующий комплекс методик: определение времени латентного периода и длительности простой сенсомоторной реакции, реакции выбора; сенсомоторной реакции с предварительной информацией о параметрах предстоящего движения; определение критической частоты слияния и различения мельканий, определение времени реакции на движущийся объект; теппинг-тест.

Установлено, что данная группа детей характеризуется повышенной вариативностью результатов по показателям лабильности зрительного анализатора, максимальной скорости теппинга, временных характеристик сенсомоторных реакций. По сравнению с контрольной группой наблюдается снижение лабильности зрительного анализатора, устойчивости скоростных характеристик двигательного анализатора к дополнительным физическим нагрузкам, преобладанием запаздывающих реакций на движущийся объект. Организация сенсомоторных реакций в контрольной группе описывается тремя факторами: латентным периодом, длительностью реакции и возрастом детей. Группа детей из семей ликвидаторов характеризуется группировкой показателей латентного периода и длительности реакций с учетом признака руки. Достоверные различия между временными характеристиками исследуемых групп детей наблюдаются в реакциях с предварительной информационной неопределенностью за счет увеличения длительности латентных периодов в контрольной группе и длительности реакции в группе детей из семей ликвидаторов. Процесс построения двигательного ответа у детей группы наблюдения характеризуется более низким уровнем автоматизма, при этом предварительная.

The investigation of sensomotor activite state of children from families of CHAES accident post-effects' liquidators living in thick industrial zone performed/ It was observed that within the examined group the visual analizator lability became smaller as well as the motor analizator adaptation possibilities to physical activity. Thus, the external conditions play a fateful role in moving compositions processes.

Key words: sensomotor reaction, children from Chernobyl AES accident liquidators' families, psychophysiological.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Питанням стану здоров'я населення, що постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції присвячені численні наукові праці (В.А. Барабой, 1996; А.А. Люлько, 1995; І.Б. Моссе, 1990; Я.И. Сергіз і співавт, 1992). Згідно з законодавством України діти із сімей ліквідаторів аварії на ЧАЕС відносяться до четвертої категорії осіб, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Дослідження першого покоління дітей, що народилися в сім'ях ліквідаторів, і які зазнали впливу радіаційних чинників на предзиготичній стадії розвитку, одиничні і характеризуються відсутністю системного підходу до аналізу стану нервової системи дітей дошкільного віку. На сьогоднішній день відсутні роботи, присвячені дослідженню функціонування організму дітей із сімей ліквідаторів, що живуть в промислових регіонах України і зазнають додаткового впливу несприятливих ксенобіотичних факторів, які при сумації викликають негативні ефекти, що ростуть в геометричній прогресії.

Теоретичною передумовою до розробки критеріїв оцінки функціонального стану організму дитини є уявлення про те, що зниження адаптивності і розвиток патологічного процесу відбувається в наступній послідовності: від неузгодженості у часі фізіологічних процесів, тобто їх часового розбалансування, до розладів інформаційних потоків, і далі до зміни енергетичного метаболізму, порушення системи пластичного метаболізму і розвитку стійких структурних змін в тканинах різних органів. У відповідності з цією закономірністю трансформація біосистеми від здоров'я до хвороби характеризується послідовністю змін від часового до структурного рівня (К.В. Судаков, 1989, Л.О. Бадалян, 1983, Н.П. Бехтерева, 1988).

Виходячи з викладеного вище, можна сказати, що адекватним методичним підходом до оцінки стану організму в донозологічній фазі є вивчення показників, що характеризують діяльність регуляторних систем організму дитини. При виборі методів для масового обстеження основна задача повинна бути спрямована на виявлення неспецифічних процесів, які б характеризували стан функціональних систем організму в цілому і були б інтегральними показниками цілісного організму.

Проста сенсомоторна реакція є елементарною формою діяльності нервової системи, що забезпечується роботою системи в цілому і відбиває особливості її функціонального стану (Т.Д. Лоскутова та співавт., 1978; В.Б. Швирков, 1979, Г.М. Чайченко, 1995; М.В. Макаренко, 1991, В.М. Смирнов і співавт., 1989).

Комплексне вивчення стану зорового та рухового аналізаторів, часових характеристик сенсомоторних реакцій різного ступеню складності дозволяють виявити структуру взаємодії аферентної, центральної та еферентної частин функціональної системи сенсомоторної реакції. Порівняльний аналіз функціонального стану окремих блоків і системи в цілому дозволяє проаналізувати особливості регуляторних механізмів. Простота і доступність використаних традиційних методик дають можливість їх використання при масовому обстеженні дітей дошкільного віку.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота виконана на кафедрі фізіології людини і тварин Біолого-медичного інституту Дніпропетровського держуніверситету і Дніпропетровського обласного центру радіаційного захисту і реабілітації дітей в межах фундаментальних наукових проектів Міністерства освіти України "Вивчення впливу екопатогенних чинників на здоров'я дітей і розробка реабілітаційних заходів" (номер державної реєстрації 0196V000287) і "Наукове обгрунтування шляхів удосконалення системи реабілітаційних заходів для дорослих і дітей, що постраждали при ліквідації аварії на ЧАЕС" (номер державної реєстрації 0197V000661).

Мета і завдання дослідження Метою даної роботи є: оцінити стан сенсомоторної діяльності дітей дошкільного віку міста Дніпропетровська, що народилися в сім'ях ліквідаторів аварії на ЧАЕС, через 2-3 роки після контакту батьків з джерелами іонізуючої радіації.

Поставлена мета передбачає виконання наступних завдань:

* вивчення часових характеристик сенсомоторних реакцій різного ступеню складності;

* дослідження впливу якості і обсягу попередньої інформації про наступний рух на часові характеристики реакції;

* визначення динамічної м'язової витривалості за показниками максимальної швидкості тепінгу;

* дослідження ефективності перцептивної діяльності в умовах проведення реакції на об'єкт, що рухається;

* визначення лабільності зорового аналізатору за показниками критичної частоти мигтіння;

* визначення функціональної міжпівкульової асиметрії за показниками різниці в часових характеристиках сенсомоторних реакцій правої і лівої руки;

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено дослідження психофізіологічних функцій та стану сенсомоторної діяльності у дітей, народжених в сім'ях ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, які мешкають в умовах промислового регіону. Отримані результати про наявність віддалених наслідків впливу малих доз радіації на організм людини, що виявляються в зміні функціонального стану нервової системи у дітей першого покоління.

Для дітей із сімей ліквідаторів характерне зниження лабільності зорового аналізатору, зменшення динамічної м'язової витривалості при додаткових фізичних навантаженнях, домінування процесів гальмування над збудженням під час виконання реакції на об'єкт, що рухається, та зміни в структурі організації сенсомоторних реакцій. Встановлено, що група дітей із сімей ліквідаторів характеризується більш високим рівнем варіативності результатів за показниками лабільності зорового аналізатору, максимальної швидкості тепінгу, часових характеристик сенсомоторних реакцій у порівнянні з контрольною групою дітей.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені особливості у стані психофізіологічних функцій, зміни в процесах регулювання сенсомоторних реакцій на ранніх стадіях онтогенезу робить можливим їхню корекцію без подальшої трансформації в патологічні процеси. Результати даної роботи можуть бути використані при оцінці ступеню готовності дітей до навчання у школі та розробці реабілітаційних заходів.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто була розроблена концепція досліджень та виконані всі експериментальні роботи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були викладені і обговорені на семінарах Біолого-медичного інституту Дніпропетровського держуніверситету (Дніпропетровськ, 1996, 1997), І міжнародній конференції "Стійкий розвиток: забруднення навколишнього середовища та екологічна безпека" (Дніпропетровськ, 1995); ХV з'їзді фізіологічного товариства України (Донецьк, 1998); ІІІ, ІV, V Міжнародних конференціях "Франція і Україна. Науково-практичний досвід в контексті діалогу національних культур (Дніпропетровськ, 1996, 1997, 1998), І Міжнародній конференції "Наука і освіта, 98" (Дніпропетровськ-Одеса-Київ-Харків, 1998).

Публікації. За темою дисертації було опубліковано 14 робіт, в тому числі 5 статей та 9 тез.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, списку скорочень, трьох розділів, висновків, списку літератури з 283 найменувань. Робота виконана на 144 сторінках, ілюстрована 32 рисунками та 13 таблицями.

2. Матеріали та методи дослідження

сенсомоторний реакція діти

В дослідженні було проведено 385 спостережень за дітьми у віці від 4 до 6 років, середній вік складав 5 років. Дана вікова група відповідає "першому періоду дитинства" і співпадає з важливим етапом у формуванні сенсомоторних функцій організму. Дослідження проводили за наступним комплексом методик: визначення часу простої сенсомоторної реакції, реакції вибору (Т.Д. Лоскутова, 1978; П.Н. Ермаков, 1988), сенсомоторної реакції з попередньою інформацією про моторну відповідь (A. Riehle, J. Requin,1989), визначення критичної частоти злиття мигтіння, критичної частоти розпізнан-ня мигтіння; визначення часу реакції на об'єкт, що рухається; тепінг-тест (В.Б. Кулагин, 1984, Методики..., 1990, Н. В. Макаренко і співавт., 1987).

Під час дослідження проводили серію, що складалася з 30 простих сенсомоторних реакцій з одним зоровим сигналом, аналогічну серію з двома зоровими сигналами та серію реакцій вибору. Сенсорний сигнал подавався за допомогою світлодіодів червоного та зеленого кольору. Моторна відповідь складалася з флексор-екстензорного руху великим пальцем руки. Дослідження проводили з використанням лівої та правої руки.

Дослідження впливу попередньої інформації на часові характеристики руху проводилось за схемою, запропонованою A. Riehle, J. Requin (1989). Сенсорний сигнал подавався за допомогою одного з чотирьох сигнальних світлодіодів, над якими були розташовані ще чотири, що надавали попередню інформацію про параметри наступного руху. Рухова відповідь здійснювалася за допомогою покажчика, що повертався і дистальний кінець якого сягав індикаторної панелі, а вісь оберту співпадала з віссю променезап'ястного суглоба піддослідного. Кут оберту складав 150 та 300. При цьому застосовувались чотири типи попередньої інформації: 1 - повна; 2 - часткова про напрямок; 3 - часткова про тривалість наступного руху; 4 - невизначена інформація. За допомогою "Вимірювача простих реакцій ІПР-01" реєструвався латентний період та тривалість реакції при виконанні завдання правою та лівою руками окремо.

Статистичну обробку даних проводили з використанням пакету прикладних програм Statistica 5.0. Згідно до умов та мети аналізу використовували: методи однофакторного аналізу ANOVA, t-критерій Стьюдента, t-критерій Фішера, T-критерій Уілкоксона (Г.Ф. Лакін, 1990), методи факторного та кластерного аналізу (К. Іберла, 1980).

3. Результати досліджень та їх обговорення

Дослідження особливостей фізичного розвитку дітей. В зв'язку з неоднозначністю літературних даних, що характеризують групу дітей із сімей ліквідаторів, було проведено попереднє дослідження основних антропометричних ознак і показників, що найбільш повно відбивають стан розвитку дитячого організму. Виступаючи інтегральними параметрами організму, кожний з них являє собою зовнішнє відбиття складного процесу взаємодії полігенних систем, які контролюють формування ознак на різних етапах розвитку і умов середовища, в якій відбувається реалізація спадкової інформації.

При вивченні фізичного розвитку дітей досліджуваних груп за окремими антропометричними показниками не спостерігається різких відмінностей. Використання системних показників, таких як гармонійність розвитку, тип складу тіла, рівень соматичної зрілості організму, дозволяє виявити збільшення долі дітей з макросомним та мікросомним складом тіла у групі дітей із сімей ліквідаторів. Дисгармонійність серед дітей даної групи зустрічається в два рази частіше, ніж в контролі. Виходячи з того, що конституціональна гетерогенність популяції є маркером ступеня напруги та потенційною стійкістю самої популяції до впливів зовнішнього середовища, група дітей із сімей ліквідаторів є менш стійкою у порівнянні з контрольною групою до несприятливих антропогенних факторів. Причиною цього може бути нестійкість хромосомного апарату (Ткаченко Г.І., 1996; Воробцова І.Є., 1995), яка характерна для цієї групи дітей, розлад регуляторних механізмів під впливом антропогенних факторів.

Дослідження психофізіологічних функцій дітей. Враховуючи літературні дані (М.П. Іванова, 1991; Ю.П. Шапков та співавт., 1988; Т.А. Ратанова, 1990) про зв'язок змін електрофізіологічних характеристик організму з порушеннями організації довільних рухів, можна припустити, що на донозологічних стадіях ці зміни відбуваються на рівні регуляторних механізмів. Неузгодженість у часі фізіологічних процесів, їхнє часове розбалансування, розлад інформаційного рівня організації організму є початковими етапами розвитку патологічного процесу.

Одним з інтегральних проявів функціонування організму є сенсомоторна діяльність, що реалізується через систему сенсомоторних реакцій різного ступеню складності. Використання системного підходу до оцінки часових характеристик комплексу сенсомоторних реакцій дозволяє оцінити особливості її організації. В реалізації моторної відповіді використовуються чотири рівні організації руху: смислова сторона руху (розподіл виконання по окремих еферентах); внутрішній автоматичний генератор ритму; сприймання і оцінка часу (зіставлення об'єктивно поточного часу з часом власної дії); рівень підгонки рухів до деяких просторових цілей (Ю.П. Шапков та співавт., 1988). До комплексу методик увійшли: проста сенсомоторна реакція, реакція вибору, реакція на об'єкт, що рухається, тепінг-тест, сенсомоторна реакція типу "націлювання" зі зміною обсягу попередньої інформації про наступний рух.

В групі дітей із сімей ліквідаторів спостерігається вірогідне зниження показників критичної частоти злиття мигтіння у порівнянні з контрольною групою, що свідчить про зниження лабільності зорового аналізатору. При проведенні кореляційного аналізу в групі спостереження, на відміну від контрольної групи, відзначається вірогідна кореляція між показниками лабільності зорового аналізатору та віком дітей (R = 0.57, P < 0.05).

Під час аналізу результатів тепінг-тесту оцінювали загальну кількість рухів та її динаміку. Різниця між середніми значеннями даного показника в досліджуваних групах не є вірогідною. Для групи спостереження характерна більш висока варіативність значень у порівнянні з контрольною групою. Проведення проби з локальним фізичним навантаженням збільшує різницю між піддослідними групами. Кореляція максимальної швидкості тепінгу з віком дитини відзначається тільки в групі спостереження (R = 0.46, Р < 0.05).

Група дітей із сімей ліквідаторів є більш неоднорідною у порівнянні з контрольною групою, вона характеризується більшою різницею між дівчатками і хлопчиками за показниками швидкості тепінгу і більш тривалим періодом відновлення після локального фізичного навантаження.

Ступінь успішності при виконанні реакції на об'єкт, що рухається, характеризували за допомогою наступних показників: абсолютна помилка, помилка попередження, помилка запізнення. Аналізуючи середньогрупові показники, можна відзначити вірогідні відмінності за абсолютною помилкою запізнення між досліджуваними групами дітей. У групі спостереження виявляється вірогідний статевий диморфізм за показником абсолютної помилки. Дисперсія результатів всіх показників у контрольних групах менша. В групі спостереження точність передчасних реакцій вірогідно вища за точність реакцій запізнення, кількість останніх реакцій переважає, що пов'язане з домінуванням процесів гальмування над процесами збудження.

Відсоток безпомилкових реакцій у контрольній групі склав 6 від загальної кількості реакцій. У дітей із сімей ліквідаторів - 3,5%, що говорить про зниження рівня точності програмування початку руху і міри врівноваженості нервових процесів в даній групі дітей.

Таким чином, порівняно з контрольною, група спостереження характеризується підвищеною дисперсією результатів, зниженням лабільності зорового аналізатора, зменшенням динамічної м'язової витривалості під впливом фізичних навантажень, зменшенням рівня точності програмування початку руху, переважанням процесів гальмування над процесами збудження при виконанні реакції на об'єкт, що рухається. Показники психофізіологічних функцій вірогідно залежать від віку дитини.

Для проведення комплексної оцінки стану функціональної системи, що забезпечує виконання сенсомоторних реакцій, були використані методи багатомірного статистичного аналізу. За результатами факторного аналізу встановлено, що структура контрольної групи формується двома основними факторами. Перший охоплює показники динамічної м'язової витривалості. Другий формується на базі значень помилок виконання реакції на об'єкт, що рухається.

Структура групи спостереження характеризується наявністю трьох головних факторів: перший об'єднує показники реакції на об'єкт, що рухається, і швидкості тепінгу після навантаження; другий грунтується на вихідних характеристиках швидкості тепінгу; для третього головним є показники лабільності зорового аналізатору. Таким чином, при додатковому фізичному навантаженні швидкісні характеристики рухового аналізатору зазнають впливу певного фактора, що пов'язаний з втомою структур, які відповідають за генерацію рухів у максимальному темпі.

В загальних рисах результати кластерного аналізу схожі зі структурою факторного аналізу. В контрольній групі показники реакції на об'єкт, що рухається, формують загальний кластер з показниками лабільності зорового аналізатору {7-5-6-10-8-9}. Другий кластер {3-4-1-2} об'єднує показники тепінг-тесту. Кластерна структура групи спостереження відрізняється від контрольної формуванням первинного кластеру за показниками помилок запізнення в реакції на об'єкт, що рухається, і швидкістю тепінгу після навантаження {кластер 3-4-10}. Показники лабільності зорового аналізатора формують незалежний кластер {6-5}. Успішність виконання реакції на об'єкт, що рухається, в контрольній групі пов'язана з лабільністю зорового аналізатора, яка є одним з показників функціонального стану нервової системи.

В групі спостереження успішність виконання реакції на об'єкт, що рухається, залежить від динамічної м'язової витривалості в умовах додаткового фізичного навантаження.

Таким чином, в групах, що були досліджені, спостерігаються відмінності в структурі організації функціональної системи, яка забезпечує здійснення зорово-моторних реакцій. При додаткових функціональних навантаженнях спостерігається підсилення відмінностей, пов'язане із зниженням адаптованості до них дітей із сімей ліквідаторів.

Сенсомоторна реакція з однозначною руховою відповіддю і простим сенсорним сигналом. В групі спостереження відзначаються більш тривалі латентні періоди, які збільшуються при ускладненні завдання.

При ускладненні завдання тривалість реакції зменшується у хлопчиків і збільшується у дівчаток групи спостереження при стабільності даного показника в контрольній групі. Дисперсія латентного періоду збільшується, а тривалості реакції зменшується при ускладненні завдання. Значення даного показника у дітей групи спостереження вище за контрольну групу. Різниця між середніми показниками груп хлопчиків і дівчаток в 2-3 рази вища у дітей із сімей ліквідаторів, ніж у дітей контрольної групи. Збільшення середніх значень, підвищення їхньої варіативності, зміна структури групи за розглянутими показниками свідчить про зміни в функціональному стані нервової системи у значної частини дітей із сімей ліквідаторів.

Факторний аналіз часових показників комплексу сенсомоторних реакцій контрольної групи дітей виявив наявність трьох головних факторів. Перший характеризує виконавчі механізми і включає в себе значення тривалості реакції. Фізіологічні процеси, які відбуваються в цьому часовому інтервалі, схожі для всіх типів сенсомоторних реакцій і не залежать від зовнішніх умов. Другий фактор характеризує процеси, які відбуваються під час латентного періоду реакції і охоплює його показники в усіх досліджених реакціях. До складу третього фактора вірогідно входять тільки вікові характеристики дітей.

Факторний аналіз групи спостереження демонструє більш складну структуру, сформовану в загальних рисах за принципами "якою рукою виконується реакція" та "яка реакція виконується".

В контрольній групі реалізація сенсомоторних реакцій з однозначною руховою відповіддю не залежить від характеру сенсорного сигналу і для їх здійснення використовується однотипний алгоритм, що характеризується двома загальними факторами: перший - відбиває процеси латентного періоду, другий - під час її виконання, що означає високу ступінь скорельованості показників тривалості та латентного періоду реакції окремо між собою, незалежно від умов проведення реакції.

В групі спостереження кожна з експериментальних ситуацій має свій домінуючий фактор, що пов'язано з впливом аферентних та еферентних особливостей на часову організацію сенсомоторних реакцій.

Проведення кластерного аналізу значень латентного періоду і тривалості різних типів сенсомоторних реакцій дозволило виділити в контрольній групі два кластери, перший з яких утворюється показниками латентного періоду реакцій, при їх виконанні правою і лівою руками, другий включає в себе характеристики тривалості реакції. Така структура узгоджується з результатами факторного аналізу.

В групі спостереження на формування кластерів великий вплив має "чинник руки" - значення латентного періоду і тривалості реакцій, що виконані лівою рукою, утворюють перший кластер. Часові характеристики реакцій правої руки - другий кластер. В зв'язку з цим доцільним є проведення більш детального дослідження функціональної міжпівкульової асиметрії при виконанні зорово-моторних реакцій.

Вплив попередньої інформації про наступний рух на часові характеристики сенсомоторної реакції. Була розглянута одна з найпростіших цілеспрямованих реакцій - розгинальний та згинальний рух кисті, що виконується за сигналом. В контрольній групі латентний період реакції вірогідно більший, ніж в групі. Тривалість реакції в контрольній групі вірогідно менша, ніж в групі спостереження Зростання часових характеристик сенсомоторної реакції викликає збільшення індивідуальної дисперсії результатів. Підвищена дисперсія результатів в групі спостереження є результатом зниження функціонального стану нервової системи.

В контрольній групі попередня інформація впливає тільки на час латентного періоду. Збільшення ступеню попередньої інформованості про параметри наступного руху зменшує час, необхідний для побудови програм руху. Латентний період з заздалегідь відомими напрямком і тривалістю руху вірогідно менший латентного періоду реакцій з попередньою інформацією про напрямок та реакції в умовах відсутності попередньої інформації. В групі спостереження вірогідні відмінності відзначаються між показниками латентного періоду з повною попередньою інформацією і реакцій без попередньої інформації

Між групами дітей не відзначається вірогідних відмінностей, коли заздалегідь відомі параметри руху. Інформаційна невизначеність в контрольній групі збільшує час, необхідний для програмування руху, в зв'язку з чим подовжується час латентного періоду, але тривалість реакції залишається незмінною.

В групі дітей з сімей ліквідаторів відсутність попередньої інформації не впливає на латентний період, але збільшує час виконання реакції. В зв'язку з цим в дослідженнях з частковою попередньою інформацією та при її відсутності спостерігаються вірогідні відмінності між групами дітей за показниками латентного періоду та тривалості реакції.

Факторний аналіз часових та експериментально обумовлених показників реакцій дав такі результати. В обох групах сформовані двофакторні структури. В контрольній групі перший фактор - тривалість реакції, її дисперсія і зовнішній показник, який відбивав кут повороту кисті; другий фактор - латентний період і показник ступеню інформованості досліджуваного про наступний рух. В групі спостереження першим фактором є тривалість реакції та її дисперсія, другим - латентний період реакції.

Таким чином, існують вірогідні відмінності в часових характеристиках сенсомоторних реакцій з попередньою інформацією про наступний рух між групою дітей із сімей ліквідаторів і контрольною групою. В групі дітей із сімей ліквідаторів відзначається збільшення часу, необхідного для побудови елементарного цілеспрямованого руху, і останній процес триває на початковому етапі реалізації моторної відповіді. Ця тенденція посилюється при зростанні інформаційної невизначеності руху і супроводжується підсиленням відмінностей між групами. Факторний аналіз часових характеристик сенсомоторних реакцій контрольної групи свідчить про те, що кожний специфічний інформаційний сигнал викликає готовий алгоритм руху. В групі спостереження інформаційний сигнал не запускає готову програму руху, а є лише початком її формування.

Дослідження функціональної міжпівкульової асиметрії за показниками різниці часу латентного періоду та тривалості реакції при її виконанні правою та лівою рукою. Різниця в часових характеристиках при виконанні сенсомоторних реакцій лівою і правою рукою є відбиттям процесів функціональної міжпівкульової асиметрії (Г.А. Кураев, 1989, П.Н. Єрмаков, 1988). В групі спостереження у хлопчиків і дівчаток спостерігається схожа динаміка асиметрії часу реакції, яка збільшується при виконанні реакції з двома джерелами сигналу і зменшується в реакції вибору. В контрольній групі найбільші значення асиметрії відзначаються в реакції з одним джерелом сигналу. У хлопчиків найменше значення спостерігається в реакції з двома джерелами сигналу, а у дівчаток - в реакції вибору.

У дітей дошкільного віку відзначається асиметрія показників часових характеристик сенсомоторних реакцій. Функціональна міжпівкульова асиметрія по-різному виявляється при зміні умов на окремих етапах дослідження. Групи хлопчиків і дівчаток розрізняються за динамікою функціональної міжпівкульової асиметрії. У дівчаток контрольної групи переважає асиметрія латентного періоду, а в групі спостереження - тривалос-ті реакції. Для хлопчиків групи спостереження характерні більш високі, у порівнянні з контролем, показники асиметрії. Хлопчики із сімей ліквідаторів відрізняються від своїх однолітків переважанням асиметрії латентного періоду, в контрольній групі переважає асиметрія тривалості реакції.

Висновки

Проблема стану психофізіологічних функцій дітей, що зазнали впливу радіаційних чинників на предзиготичних стадіях розвитку, є актуальною та невирішеною на сьогоднішній день.

Для дітей із сімей ліквідаторів характерно зниження лабільності зорового аналізатору, динамічної м'язової витривалості при виконанні тепінгу, точності програмування початку руху та переважанням процесів гальмування в реакції на об'єкт, що рухається.

Багатомірний статистичний аналіз часових характеристик комплексу сенсомоторних реакцій свідчить про вплив предзиготичного опромінення на організацію сенсомоторної діяльності у дітей. Структура контрольної групи сформована двома кластерами: перший охоплює часові показники латентного періоду, другий - тривалості реакцій. В групі дітей із сімей ліквідаторів утворення кластерів відбувається за "ознакою руки": перший кластер складається з часових показників реакцій при виконанні правою рукою, другий - лівою.

Вірогідні відмінності між часовими характеристиками досліджуваних груп дітей спостерігаються в реакціях з попередньою інформаційною невизначеністю за рахунок більш тривалих латентних періодів в контрольній групі та зростанням часу тривалості реакцій в групі дітей із сімей ліквідаторів. Процес побудови рухової відповіді у дітей групи спостереження характеризується меншим рівнем автоматизму, при цьому попередня інформація про наступний рух впливає не тільки на латентний період, але й на тривалість реакції.

В досліджуваних групах дітей спостерігаються відмінності в динаміці функціональної міжпівкулової асиметрії при виконанні сенсомоторних реакцій.

Група дітей із сімей ліквідаторів характеризується підвищеною варіативністю результатів за показниками лабільності зорового аналізатору, максимальної швидкості тепінгу, часових характеристик сенсомоторних реакцій.

Особливості в фізичному розвитку дітей із сімей ліквідаторів були визначені при використанні таких системних показників, як тип складу тіла, гармонійність фізичного розвитку. Порівняно з контрольною групою, в 1.4 рази збільшена доля дітей з макросомним та мікросомним типами складу тіла, в 2 рази частіше зустрічаються діти з дисгармонійністю розвитку.

За отриманими даними були опубліковані такі праці

1. Гуськова В.В. Лабильность зрительного анализатора у детей из семей ликвидаторов последствий аварии на ЧАЕС. //Актуальные проблемы современной биологии и медицины. - Днепропетровск: ДГУ. - 1997. - С.18-19.

2. Gouskova V.V. The impact of chernobyl disaster on the functional abilities of nervous system of chernobyl liquidators' children: the study of sensomotor reaction. //School of Fundamental Medicine Journal. - 1998. - V. 4, №1. - P. 61-64.

3. Гуськова В.В., Мурзин О.Б., Матиенко М.В. Оценка состояния двигательного анализатора по показателям максимальной скорости теппинга у детей из семей ликвидаторов. //Регуляция в живых системах. Сб. научн. трудов. - Дніпропетровськ: ДДУ, 1998. - С. 42-44.

4. Гуськова В.В., Мурзин А.Б. Влияние латерализации предъявления зрительной информации на временные характеристики двигательной реакции у детей дошкольного возраста //Вісник Дніпропетровського університету. - 1998. - Вип. 4. - С.36-41.

5. Гуськова В.В. Исследование функциональной межполушарной асиммет-рии у детей дошкольного возраста, пострадавших в результате аварии на ЧАЭС //Вісник Дніпропетровського університету. - 1998. - Вип. 4. - С.17-22.

6. Гуськова В.В., Матієнко М.В., Мурзін О.Б. Дослідження флексор-екстензорного руху кисті у дітей із сімей ліквідаторів аварії на ЧАЕС //Фізіологічний журнал. - 1998. - Т.44, №3. - С.288.

7. Гуськова В. В., Мурзин А. Б., Сапа Ю. С. Особенности морфотипа детей из семей ликвидаторов аварии на ЧАЭС //Стійкий розвиток: забруднення навколишнього середовища і екологічна безпека. - Том 1. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 1995. - С.146.

8. Гуськова В.В., Мурзин А.Б., Сапа Ю.С. Особенности функционального состояния сенсомоторного аппарата детей из семей ликвидаторов аварии на ЧАЭС //ІІІ Міжн. конф. Франція та Україна, науково-практичний досвід діалогу національних культур. - Том ІІ, Ч.1.- Дніпропетровськ: ДДУ.- 1996.- С.93.

9. Гуськова В.В., Мурзин О.Б., Сапа Ю.С. Исследование асимметрии зрительно-моторных реакций у детей из семей ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС //ІV Міжн. конференція Франція та Україна, науково-практичний досвід діалогу національних культур.- Том ІІ, Ч. ІІІ.- Дніпропетровськ: ДДУ.- 1997.- С.73.

10. Григоренко И.И., Гуськова В.В. Оценка физической работоспособности детей из семей ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС //ІV Міжн. конференція Франція та Україна, науково-практичний досвід діалогу національних культур. - Том ІІ, Ч.ІІІ. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 1997. - С.71.

11. Григоренко И.И., Гуськова В.В. Исследование показателей сердечно-сосудистой системы детей из семей ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС //ІV Міжн. конференція Франція та Україна, науково-практичний досвід діалогу національних культур.- Том ІІ, Ч.ІІІ.- Дніпропетровськ: ДДУ.- 1997.- С.72.

12. Ляшенко В.П., Гуськова В.В. Лисаченко С.А. Исследование двигательной реакции на свет у детей из семей ликвидаторов аварии на ЧАЭС //ІV Міжн. конференція Франція та Україна, науково-практичний досвід діало-гу національних культур.- Том ІІ, Ч.ІІІ.- Дніпропетровськ: ДДУ.- 1997.- С.90.

13. Гуськова В.В., Мурзін О., Матієнко М.В. Исследование точности реакции на движущийся объект у детей из семей ликвидаторов аварии на ЧАЭС //V Міжн. конференція. Франція та Україна, науково-практичний досвід діалогу національних культур. - Том. ІІ, Ч.ІІ. - Дніпропетровськ: Арт-Прес. - 1998.- С.116-117.

Размещено на Allbest.ru