Ґрунтові водорості лісів Українських Карпат

Знайдення 218 видів водоростей у лісових ґрунтах Українських Карпат. Проведення таксономічного та географічного аналізу ґрунтової альгофлори регіону. Вплив висоти над рівнем моря на розподіл водоростей у грунтах. Складання описів місцевих популяцій.

Рубрика Биология и естествознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.06.2014
Размер файла 38,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 582.26:581.526.42(292.451/.454)

03.00.05 - ботаніка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Ґрунтові водорості лісів Українських Карпат

Романенко Петро Олександрович

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі ботаніки Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент Войтюк Юрій Олександрович Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри ботаніки.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Масюк Надія Прохорівна Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, провідний науковий співробітник

кандидат біологічних наук, Шевченко Тетяна Федорівна Інститут гідробіології НАН України, старший науковий співробітник

Провідна установа: Мелітопольський державний педагогічний університет.

Захист відбудеться "2" квітня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.14 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: Київ, проспект акад. Глушкова, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, вул. Володимирська, 62)

Автореферат розісланий "1" березня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради канд. біол. наук Молчанець О.В.

Анотації

Романенко П.О. Грунтові водорості лісів Українських Карпат. - рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.

У лісових грунтах Українських Карпат знайдено 218 видів водоростей: Chlorophyta - 166 видів, Xanthophyta - 34, Cyanophyta - 8, Bacillariophyta та Eustigmatophyta - по 4, Cryptophyta та Euglenophyta - по 1. Серед них 177 видів - нові для грунтів Українських Карпат, 53 - для грунтів України, 51 - для флори України в цілому. П'ять видів - Chlamydomonas zerovii Romanenko, Ch. montana Romanenko, Ch. shtinae Romanenko sp. nova, ad int., Chloromonas carpathica Romanenko sp. nova, ad int. та Palmellopsis grandipyrenoidosa Romanenko sp. nova, ad int., описані як нові для науки. На основі оригінальних та літературних даних, складено конспект флори водоростей грунтів Українських Карпат. Проведено таксономічний та географічний аналіз грунтової альгофлори даного регіону. Виявлено вплив висоти над рівнем моря на розподіл водоростей у грунтах лісів Українських Карпат. Виявлено специфіку досліджуваної альгофлори і встановлено ступінь її спорідненості з грунтовими альгофлорами інших регіонів України та гірських систем Західної Європи. Складено оригінальні описи місцевих популяцій 151 виду грунтових водоростей, діагнози 34 видів доповнені новими даними щодо способів ділення клітин, розмноження, особливостей морфології на різних стадіях онтогенезу.

Ключові слова: Українські Карпати, грунтові водорості, біорізноманіття, флора.

Романенко П.А. Почвенные водоросли лесов Украинских Карпат. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 - ботаника. - Национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2001.

По литературным данным, в почвах Украинских Карпат к началу исследований автора были выявлены 2 вида водорослей. На основе 87 объединенных почвенных образцов, отобранных в лесах Украинских Карпат и обработанных по общепринятой в почвенной альгологии методике, выявлено 218 видов водорослей: Chlorophyta - 166 видов, Xanthophyta - 34, Cyanophyta - 8, Bacillariophyta и Eustigmatophyta - по 4, Cryptophyta и Euglenophyta - по 1. Среди них 177 видов - новые для почв Украинских Карпат, 53 вида впервые приводятся для почв Украины, 51 - для флоры Украины в целом, 5 видов - Chlamydomonas zerovii Romanenko, Ch. montana Romanenko, Ch. shtinae Romanenko sp. nova, ad int., Chloromonas carpathica Romanenko sp. nova, ad int. и Palmellopsis grandipyrenoidosa Romanenko sp. nova, ad int. - описаны как новые для науки. На основании оригинальных и литературных данных, составлен конспект флоры водорослей почв Украинских Карпат, который включает 249 видов водорослей из 7 отделов, 56 семейств и 97 родов.

Проведен таксономический и географический анализ почвенной альгофлоры лесов данного региона. Выявлена её специфика и установлена степень родства с почвенными альгофлорами других регионов Украины и горных систем Западной Европы. Обнаружено наиболее тесное родство почвенной альгофлоры района исследования с почвенными альгофлорами лесов Украинского Полесья и в меньшей степени - лесостепной зоны Украины. Более отдаленными оказались альгофлоры почв Горного Крыма и степной зоны Украины. Почвенная альгофлора лесов Украинских Карпат включает значительную часть видов широко распространенных в почвах лесов Украинского Полесья. Из 53 новых для почв Украины видов, большинство описаны и распространены в почвах горных регионов Западной Европы, что указывает на родство альгофлоры почв этих регионов с таковой Украинских Карпат. Почвенной альгофлоре лесов Украинских Карпат свойственно высокое разнообразие Chlamydomonadaceae, Chlorococcaceae, Chlorellaceae, а также родов Chlamydomonas, Chlorococcum, Tetracystis, Stichococcus, что характерно для почвенных альгофлор лесных фитоценозов бореального пояса. Специфической особенностью исследованной альгофлоры, по сравнению с альгофлорами почв равнинных регионов Украины и Горного Крыма, является повышенное разнообразие семейств Actinochloridaceae, Bracteacoccaceae, Stichococcaceae, Myrmeciaceae, родов Stichococcus и Myrmecia.

Показана горная специфика почвенной альгофлоры Украинских Карпат, которая заключается в наличии комплекса видов с горной приуроченностью и в особенностях спектров ведущих родов и семейств.

Составлены оригинальные описания местных популяций 151 вида почвенных водорослей, диагнозы 34 видов дополнены новыми данными о способах деления клеток, размножения, особенностях морфологии на разных стадиях онтогенеза.

Ключевые слова: Украинские Карпаты, почвенные водоросли, биоразнообразие, флора.

Romanenko P.O. Soil algae of forests of Ukrainian Carpathians. - Manuscript.

Thesis for a scientific degree of the Candidate of Biological Science (PhD) by speciality 03.00.05 - botany. - Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2002.

Algae of 218 species were found in the forest soils of Ukrainian Carpathian: Chlorophyta - 166 species, Xanthophyta - 34, Cyanophyta - 8, Bacillariophyta - 4, Eustigmatophyta - 4, Cryptophyta - 1, Euglenophyta - 1. Among them 177 species are new for the soils of Ukrainian Carpathians, 53 - for the soils of Ukraine and 51 - for the algal flora of Ukraine as a whole. Five new species for science - Chlamydomonas zerovii Romanenko, Ch. montana Romanenko, Ch. shtinae Romanenko sp. nova, ad int., Chloromonas carpathica Romanenko sp. nova, ad int. and Palmellopsis grandipyrenoidosa Romanenko sp. nova, ad int. - were described. Based on original and literature data the checklist of soil algae of Ukrainian Carpathians was composed. The list comprises 249 species from 7 divisions, 56 families and 97 genuses.

Both floristic and geographic analyses of the soil algal flora were carried out. The specificity of soil algal flora of Ukrainian Carpathians and the degree of its relationship with the soil algal floras of other areas of Ukraine were estimated and evaluated. The closest relationships of soil algal flora of the region under investigation with soil algal flora of the Ukrainian Polissia and to a lesser degree - with the forest-steppe zone of Ukraine - were revealed. The relationships of soil algal flora of the Ukrainian Carpathians with those of mountain areas of the Western Europe were also shown.

Original diagnoses of the local populations of 151 soil algal species were compiled.

Key words: Ukrainian Carpathians, soil algae, biodiversity, flora.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Грунтові водорості (або фітоедафон) присутні практично у будь-якому грунті і є одним з обов'язкових компонентів грунтової мікрофлори. Більшість грунтових водоростей - мікроскопічні організми. Майже всі вони є фотоавтотрофами, що виконують функції первинних продуцентів органічної речовини. Водорості беруть активну участь у процесах грунтоутворення, підвищують родючість, водоутримуючу здатність та біологічну активність грунту, першими починають колонізувати новоутворені субстрати. Водорості впливають на кисневий режим грунтів, на накопичення в них азоту. Про масштаби та значимість процесів, що відбуваються у грунті саме завдяки життєдіяльності водоростей, свідчить їх чисельність та біомаса. Так, в залежності від умов існування, чисельність водоростей в 1 г грунту складає від 5 тис. до 1,5 млн. клітин. Біомаса фітоедафону часом сягає сотень кг/га, а його продукція у деяких грунтах складає до 1500 кг/га протягом сезону вегетації. Як складова частина грунтової мікрофлори, що бере активну участь у найрізноманітніших грунтових процесах і чутливо реагує на будь-які зміни у грунті, водорості є зручними біоіндикаторами водного, газового та сольового режимів, антропогенного забруднення грунтів тощо (Штина, Голлербах, 1976; Бабьева, Зенова, 1989). лісовий грунт популяція водорості

Першим етапом вивчення грунтових водоростей будь-якого регіону є інвентаризація їх видового складу, виявлення характерних рис та з'ясування специфіки досліджуваної альгофлори. Українські Карпати (далі УК) є найбільшою за площею та надзвичайно багатою за генофондом гірською територією України. Флора та рослинність УК (особливо - заповідних територій) вивчені досить детально. Стосовно грунтово-альгологічних досліджень можна сказати, що дана територія на початок нашої роботи фактично являла собою "terra incognita".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота становила окремий розділ теми проекту № 5.3/194 "Флорогенетичні комплекси грунтових водоростей України" Державного фонду фундаментальних досліджень при ДКНТ України.

Мета та завдання дослідження. Мета роботи - на основі результатів флористичного дослідження водоростей у грунтах УК оцінити біорізноманіття фітоедафону, зокрема, виявити його специфічні риси. Виходячи з мети, були поставлені такі завдання:

Встановити видовий склад водоростей у грунтах різних типів лісів УК.

На основі літературних та оригінальних даних скласти конспект флори водоростей даного регіону.

Провести флористичний аналіз грунтової альгофлори регіону дослідження в цілому, та різних типів лісів зокрема.

На основі бази даних про розповсюдження водоростей у грунтах різних фізико-географічних зон України встановити специфіку грунтової альгофлори лісів УК.

Наукова новизна роботи. Вперше досить повно вивчений видовий склад водоростей у грунтах лісів УК. Виявлено 218 видів водоростей, із них 177 (81,2%) є новими для грунтів даного регіону, 53 види (24,3%) - для грунтів України та 51 вид - для флори України в цілому, 5 видів - Chlamydomonas zerovii Romanenko, Ch. montana Romanenko, Ch. shtinae Romanenko sp. nova, ad int., Chloromonas carpathica Romanenko sp. nova, ad int. та Palmellopsis grandipyrenoidosa Romanenko sp. nova, ad int., - описані як нові для науки. Вперше складено конспект флори водоростей даної території, який нараховує 249 видів водоростей. Вперше проведено таксономічний та географічний аналізи грунтової альгофлори УК і на основі цих аналізів вперше виявлено закономірності поширення видів водоростей у грунтах УК та вплив рослинності і висотного фактору на склад та багатство альгоугруповань основних типів лісів району дослідження. Вперше виявлено гірську специфіку грунтової альгофлори УК, яка проявляється в наявності комплексу видів з гірською приуроченістю та в особливостях родових і родинних спектрів. Доповнено і уточнено діагнози 34 видів водоростей новими даними про ділення їх клітин, способи розмноження, морфологію різних стадій онтогенезу.

Практичне значення роботи. Результати роботи увійшли до звіту з теми проекту № 5.3/194 "Флорогенетичні комплекси грунтових водоростей України" Державного фонду фундаментальних досліджень при ДКНТ України, а також до монографії "Водорості грунтів України (історія та методи дослідження, система, конспект флори)" (Костіков та ін., 2001). Результати досліджень будуть використані для написання визначника грунтових водоростей. Дані про видовий склад можуть бути використані як фонові при проведенні екологічних експертиз грунтів методами альгоіндикації. Матеріали дисертаційної роботи використовуються в учбовому процесі при читанні спецкурсу "Грунтова альгологія" для студентів біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та спецкурсу "Систематика та екологія водоростей" у Міжнародному Соломоновому університеті. Колекція чистих культур водоростей, виділених з грунтів УК, яка зберігається на кафедрі ботаніки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, є базою для подальших морфолого-систематичних, цитологічних, біохімічних, фізіологічних, генетичних, молекулярно-біологічних та інших досліджень.

Особистий внесок здобувача. Для виконання роботи здобувачем було здійснено 7 експедицій на територію УК, зібрано 87 об'єднаних грунтових проб. Проведено камеральне опрацювання зібраного матеріалу, виявлено 218 видів водоростей, зроблено поглиблений аналіз літератури. Вивчені морфологічні особливості вегетативних та генеративних стадій деяких видів, виготовлені рисунки та мікрофотографії нових для флори, рідкісних та цікавих у флористичному відношенні видів. Проведено систематичний, таксономічний, еколого-географічний аналізи альгофлори грунтів. Зроблено порівняння грунтових альгофлор різних типів лісів УК. Досліджено життєві цикли деяких критичних у систематичному відношенні видів водоростей, складено їх розширені діагнози, описано п'ять нових видів. Складено конспект флори водоростей грунтів УК.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи були представлені на 4 міжнародних конференціях: 1-му Європейському Фікологічному конгресі (Cologne, 1996); 6-му Міжнародному Фікологічному конгресі (Leiden, 1997), 2-ій міжнародній конференції "Актуальные проблемы современной альгологии" (Киев, 1999), 7-му Міжнародному Фікологічному конгресі (Thessaloniki, 2001), науково-практичній конференції "Проблеми становлення та функціонування новостворених заповідників" (Гримайлів, 1995); конференції молодих учених "Актуальные вопросы ботаники и экологии" (Харьков, 1996); науковій конференції, присвяченій 75-річчю Канівського природного заповідника (Канів, 1998); конференції молодих вчених-ботаніків України "Актуальні проблеми ботаніки і екології" (Чернігів, Седнів, 2000); а також на засіданнях кафедри ботаніки Київського національного університету імені Тараса Шевченка протягом 1993-1996 рр.

Публікації. Результати досліджень грунтових водоростей лісів УК висвітлені в 12 публікаціях, серед яких 1 колективна монографія, 3 статті у фахових журналах, перелік яких затверджений ВАК України, 8 тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 7 розділів, висновків, списку літератури (310 джерел) і додатка. Текстова частина роботи займає 162 сторінки, ілюстрована 17 таблицями, 29 рисунками. Робота супроводжується додатком (Додаток А. Рисунки та мікрофотографії нових, рідкісних та цікавих видів водоростей, знайдених у грунтах УК), що містить 34 аркуші оригінальних рисунків та мікрофотографій нових, цікавих та рідкісних видів водоростей.

Основний зміст

Розділ 1. Сучасний стан вивченості водоростей грунтів України

На основі аналізу 259 літературних джерел у хронологічному порядку подано нарис розвитку досліджень у галузі грунтової альгології України.

Головними напрямками, за якими на сьогодні проводяться дослідження грунтових водоростей у світі, є: флористичний, морфолого-систематичний, цитологічний, молекулярно-біологічний, фітоценологічний, екологічний, фізико-біохімічний та прикладний.

У флористико-систематичному відношенні Україна є на сьогодні однією з найкраще вивчених країн світу, в її грунтах знайдено біля третини видів світової грунтової альгофлори. Проте, різні регіони України вивчені нерівномірно (Костіков та ін., 2001).

Є достатньо відомостей про видовий склад водоростей у грунтах Українського Полісся, Лісостепу, Степу та Гірського Криму. Загалом дослідженню водоростей грунтів наведених вище зон України та Гірського Криму присвячено 11 дисертаційних робіт та кілька сотень публікацій.

Проте, грунтові водорості УК до початку наших досліджень залишалися практично невивченими. На початок наших досліджень - 1993 рік, лише два види були відомі для грунтів УК.

Пізніше публікуються три роботи (Коваленко, 1995; Масюк, Лилицкая, 1996; Масюк, Ліліцька, 1997), де наведено відомості про 21 вид грунтових водоростей УК. Ці дані узагальнено у монографії "Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника" (1997). Наприкінці 2001 року великим колективом дослідників, що протягом багатьох років досліджували водорості грунтів різних регіонів України, опублікована монографія "Водорості грунтів України (історія та методи дослідження, система, конспект флори)" (Костіков та ін., 2001), у якій враховані неопубліковані дані про видовий склад водоростей грунтів УК, отримані в різні роки І.Ю. Костіковим, Т.М. Дарієнко та І.Г. Куян, а також дані всіх попередніх дослідників. Як наслідок, повний список водоростей грунтів УК (без урахування даних автора дисертаційної роботи) склав 72 види.

Розділ 2. Коротка характеристика природних умов Українських Карпат

На основі літературних джерел подана характеристика географічного положення, рельєфу, клімату, гідрографії, грунтового покриву та рослинності УК. Показані особливості вертикальної зональності.

Розділ 3. Матеріал та методи досліджень

Матеріалом для нашої роботи слугували 87 об'єднаних грунтових проб. Проби відбирали у грунтах різних типів лісів, на різних висотах та в різних частинах УК. Збір матеріалу проводили за загальноприйнятою в грунтовій альгології методикою (Голлербах, Штина, 1969) протягом 1993-1996 рр. Під час маршрутних досліджень відбирали об'єднані проби грунту, кожна з яких складалась із 20-50 індивідуальних зразків площею 4 см 2 та глибиною 0-2 см. Нумерацію проб проводили згідно з хронологією їх відбору.

Камеральне опрацювання зібраного матеріалу проводили культуральними методами, які дозволяють досить повно виявити видовий склад водоростей. Зразки досліджували в трьох типах культур: а) у грунтових культурах зі скельцями обростання (Голлербах, Штина, 1969); б) в агарових (1,5%) культурах на поживних середовищах Болда з нормальною та потроєною кількістю азоту (1N BBM та 3N BBM відповідно) (Arce, Bold, 1958); в) у грунтово-водних культурах (Голлербах, Штина, 1969; Масюк, Костиков, 1985).

Культури вирощували на освітлювачі з люмінесцентними лампами ЛБ-40. Ідентифікацію видового складу водоростей проводили на основі дослідження живих культур, переважно альгологічно чистих. Для визначення діатомових водоростей готували постійні препарати (Топачевский, Масюк, 1984). Вивчення особливостей будови репродуктивних стадій водоростей проводили у висячих краплях і заклеєних парафіном препаратах (Коршиков, 1953). Дослідження культур водоростей на агарових середовищах проводили за допомогою стереоскопічного мікроскопа "МБС-1", виготовлених препаратів - на світловому мікроскопі "Биолам Р-14" (об'єктиви 8, 20, 40 та 90). Мікрофотографії виконані на мікроскопі "МБИ-6" (фотооб'єктиви 20, 40 та 90).

Для дослідження морфології поверхні клітин користувались методами скануючої електронної мікроскопії з застосуванням стандартних методик вирощування, фіксації, відмивання, зневоднення, сушіння в критичній точці та напилення золотом.

Ідентифікацію водоростей проводили за вітчизняними та зарубіжними визначниками із серій "Визначник прісноводних водоростей Української РСР" (Асаул, 1975; Кондратьєва, 1968; Кондратьєва та ін., 1984; Коршиков, 1953; Матвієнко, Догадіна, 1978; Матвієнко, Литвиненко, 1979; Мошкова, 1979; Паламар-Мордвинцева, 1984, 1986; Топачевський, Оксіюк, 1960), "Определитель пресноводных водорослей СССР" (Голлербах и др., 1953; Дедусенко-Щеголева, 1959; Мошкова, Голлербах, 1986), "Sьwasserflora von Mitteleuropa" (Ettl, 1978, 1983; Ettl, Gдrtner, 1988), "Das Phytoplankton des Sьwassers" (Komбrek, Fott, 1983), "Flora љladkьwodnа Polski" (Starmach, 1972), "Syllabus der Boden-, Luft- und Flechtenalgen" (Ettl, Gдrtner, 1995), а також за рядом монографій, що присвячені окремим таксонам водоростей.

Аналіз розповсюдження грунтових водоростей проведений на основі створеної разом із колективом авторів (І.Ю. Костіков, Е.М. Демченко, П.О. Романенко, А.А. Леванець, Т.І. Михайлюк, Т.М. Дарієнко, А.М. Солоненко та О.В. Рибчинський) бази даних про розповсюдження водоростей у грунтах різних фізико-географічних зон та гірських регіонів України.

Флористичний аналіз проведений за методами, прийнятими для вищих рослин (Юрцев, 1987).

Наскільки відрізняється видовий склад водоростей грунтів регіону дослідження від інших регіонів України - Полісся, Лісостепу, Степу та Гірського Криму, виявляли за допомогою модуля "Кластерний аналіз" програми Статистика (StatSoft, Inc).

Провідні родини та роди виділяли, вираховуючи середню кількість видів у родині чи роді відповідно; ті родини та роди, що мали кількість видів вищу від середнього показника, вважали провідними. Частоту трапляння видів вираховували, беручи ту кількість проб, де вид зустрічався, у процентах до загальної кількості відібраних проб.

Всі розрахунки виконані на ПЕОМ "IBM-586" за допомогою програм та пакетів програм Word 2000 та Access 2000 (Microsoft Corp.), FoxPro/LAN 2.0 (Fox Holdings 1989-91, Pat. Pend.), Statistica 5.0 (StatSoft, Inc.).

Розділ 4. Водорості грунтів лісів Українських Карпат

У розділі наведені дані таксономічного аналізу альгофлори грунтів різних типів лісів УК.

4.1. Водорості грунтів широколистяних лісів

Внаслідок проведених досліджень у грунтах широколистяних лісів УК нами виявлено 147 видів водоростей, які відносяться до 6 відділів, 44 родин та 60 родів. Найрізноманітніше були представлені Chlorophyta - 117 видів (79,6%), потім Xanthophyta - 17 (11,6%), Bacillariophyta, Cyanophyta та Eustigmatophyta - по 4 види (2,7%), Euglenophyta - 1 (0,7%). Із 147 виявлених нами видів 113 (76,9%) - є новими для грунтів УК, серед них 22 види наводяться вперше для грунтів України, 20 - для альгофлори України в цілому та 3 види - Chlamydomonas zerovii Romanenko, Ch. shtinae Romanenko sp. nova, ad int. та Palmellopsis grandipyrenoidosa Romanenko sp. nova, ad int. - описані як нові для науки.

Основу грунтової альгофлори широколистяних лісів УК складають 11 родин, у яких рівень видового багатства вищий від середнього показника

Більшість знайдених видів широко розповсюджені не лише в грунтах інших лісових фітоценозів УК, а й в усіх або майже в усіх регіонах України. Але значна частина - 58 видів водоростей, у межах УК трапляються лише в широколистяних лісах. Цікаво, що 45 з них є також типовими мешканцями лісових фітоценозів рівнинних регіонів України. Проте частина видів у межах України демонструють причетність тільки до широколистяних лісів УК. Комплекс цих специфічних представників нараховує 13 видів. Це: Gloeotila spiralis Chodat, Chlamydomonas microsphaerella Pascher et Jahoda, Mesotaenium kramstai Lemmermann, Chlamydocapsa ampla (Kьtzing) Fott, Chlamydomonas amici-mei Ettl, Ch. nitens Skuja, Ch. pallidostigmatica King, Ch. romanica Pйterfi L., Ch. subfusiformis Gerloff, Chloromonas angustissima (Ettl) Gerloff et Ettl, Deasonia irregularis (Deason) Ettl et Gдrtner, Entosiphon striatum Hollande, Neochloris terrestris Herndon.

4.2. Водорості грунтів мішаних лісів

У грунтах мішаних лісів УК нами виявлено 53 види водоростей, які відносяться до 6 відділів, 28 родин та 34 родів. Найрізноманітніше були представлені водорості з відділу Chlorophyta - 41 вид (77,4%), потім Xanthophyta - 7 (13,2%), Eustigmatophyta - 2 (3,8%), Bacillariophyta, Cryptophyta та Cyanophyta - по 1 виду (1,9%). Серед виявлених нами видів 37 (69,9%) є новими для грунтів УК, 36 - для УК в цілому, 5 видів вперше наводяться для грунтів України.

Основу альгофлори мішаних лісів склали 9 родин, з видовим багатством не нижчим від середнього показника (1,9).

Серед видів, знайдених у грунтах мішаних лісів, 9 - не зустрічаються в інших лісових фітоценозах УК. Специфічними для мішаних лісів УК виявились 3 види: Chlamydomonas lateralis Skuja, Phyllomitus apiculatus Skuja, Gloeobotrys gelatinosus Reisigl. Крім мішаних лісів УК, ці 3 види не знайдені більше ніде в межах України.

4.3. Водорості грунтів хвойних лісів

У грунтах хвойних лісів УК нами виявлено 91 вид водоростей, що відносяться до 5 відділів, 30 родин та 46 родів. Найрізноманітніше були представлені Chlorophyta - 64 види (70,3%), Xanthophyta - 18 (19,8%), Eustigmatophyta - 4 (4,4%), Bacillariophyta - 3 (3,3%), Cyanophyta - 2 види (2,2%). Серед 91 знайденого нами виду 72 (79,1%) наводяться вперше для грунтів УК, 71 - для УК в цілому, 17 видів є новими для грунтів України. Два види - Chlamydomonas montana Romanenko та Chloromonas carpathica Romanenko sp. nova, ad int. - описані як нові для науки.

Основу грунтової альгофлори хвойних лісів УК склали 6 родин, у яких рівень видового багатства вищий від середнього показника - 3 види Найбільшим видовим різноманіттям характеризувалися 9 родів, у складі яких виявлено не менше 3 видів: Chlamydomonas (13 видів), Stichococcus (6), Chlorella, Chlorococcum, Ellipsoidion Pascher та Tetracystis (по 4), Neospongiococcum, Palmellopsis та Parietochloris (по 3). До провідних родів увійшли 44 види (48,4% виявлених водоростей).

4.4. Водорості грунтів соснового сланика

Внаслідок проведених досліджень в грунтах під сосною гірською нами виявлено 76 видів водоростей, які відносяться до 5 відділів, 32 родин та 45 родів. Найрізноманітніше були представлені Chlorophyta - 62 види (81,6%), потім Xanthophyta - 8 (10,5%), Cyanophyta - 2 (2,6%) та Bacillariophyta - 1 (1,3%). Серед 76 виявлених нами видів 58 (76,3%) - є новими для грунтів УК, 57 - для УК в цілому, серед них 15 видів вперше наводяться для грунтів України.

Основу грунтової альгофлори соснового сланика склали 8 родин, у яких рівень видового багатства був вищий від середнього показника - 2,4.

Найбільшим видовим різноманіттям характеризувались 12 родів, у яких кількість видів перевищувала середню - 1,7. Це: Chlamydomonas (10 видів), Chlorococcum (6), Bracteacoccus та Chlorella (по 4), Myrmecia, Parietochloris та Stichococcus (по 3), Chloromonas, Ellipsoidion, Elliptochloris, Gloeobotrys, та Muriellopsis Reisigl (по 2). До провідних родів увійшло 43 види (56,6% виявлених водоростей).

Нами виявлено 13 видів, що в межах УК зустрічалися лише в грунтах під сосновим слаником. Серед цих видів 6 - виявилися специфічними для грунтів соснового сланика УК в межах України в цілому. Це: Chlamydomonas pygmaea Reisigl, Chlorococcum novae-angliae Archibald et Bold, Monoraphidium dybowskii (Woloszynska) Hindбk et Komбrkovб-Legnerovб, Pseudochlorella pyrenoidosa (Zeitler) Lund, Trochisciopsis insignis Trenkwalder, Ellipsoidion ovoideum Pascher.

4.5. Водорості грунтів вільхового сланика

Грунти під вільховим слаником відрізняються надзвичайно високою вологістю, вони ніколи не пересихають.

Внаслідок проведених досліджень у грунтах під вільхою зеленою нами виявлено 74 види водоростей, які відносяться до 5 відділів, 38 родин та 51 роду. Найрізноманітніше були представлені Chlorophyta - 55 видів (74,3%), потім Xanthophyta - 10 (13,5%), Cyanophyta - 4 (5,4%), Eustigmatophyta - 3 (4,1%) та Bacillariophyta - 2 (2,7%). Серед 74 знайдених нами видів 57 (77%) - є новими для грунтів УК, 56 - для УК в цілому, 11 видів вперше наводяться для грунтів України.

Основу грунтової альгофлори вільхового сланика склали 16 родин, у яких рівень видового багатства був вищий від середнього показника - 1,9.

Провідні родини альгофлори грунтів вільхового сланика УК

Найбільшим видовим різноманіттям (видове багатство вище середнього показника - 1,5) характеризувались 13 родів. Це: Chlamydomonas (8 видів), Bracteacoccus (4), Chlorococcum та Parietochloris (по 3), Botrydiopsis, Chlorella, Cylindrocystis Meneghini, Elliptochloris, Klebsormidium, Leptolyngbya Anagnostidis et Komбrek, Myrmecia, Neospongiococcum та Stichococcus (по 2). До провідних родів увійшло 36 видів (48,6% виявлених водоростей).

Серед видів, знайдених у грунтах під вільховим слаником, 12 видів не зустрічаються в інших лісових фітоценозах УК. 6 із них взагалі специфічні лише для грунтів під вільхою зеленою в межах України. Це: Asterococcus limneticus G.M. Smith, Bracteacoccus aerius Bischoff et Bold, Chlamydomonas grintzescui Pйterfi L., Dichotomococcus bacillaris Korschikov, Macrochloris radiosa Ettl et Gдrtner та Tetracystis vinatzeri Ettl et Gдrtner.

Розділ 5. Загальний нарис грунтової альгофлори лісів Українських Карпат

У грунтах лісів УК нами виявлено 218 видів водоростей, які відносяться до 7 відділів, 53 родин та 87 родів. Найрізноманітніше були представлені водорості з відділу Chlorophyta - 166 видів (76,1%), потім Xanthophyta - 34 (15,6%), Cyanophyta - 8 (3,7%), Bacillariophyta та Eustigmatophyta - по 4 (1,8%), Cryptophyta та Euglenophyta - по 1 (0,5%). З 218 знайдених нами видів 177 (81,2%) - є новими для грунтів УК, серед них 53 види (24,3%) наводяться вперше для грунтів України, 51 вид - для флори України в цілому, 5 видів - Chlamydomonas zerovii Romanenko, Ch. montana Romanenko, Ch. shtinae Romanenko sp. nova, ad int., Chloromonas carpathica Romanenko sp. nova, ad int. та Palmellopsis grandipyrenoidosa Romanenko sp. nova, ad int., описані як нові для науки.

Основу грунтової альгофлори лісів УК склали 10 родин, рівень видового багатства у яких був вищим від середнього показника - 4,1.

Провідні родини альгофлори грунтів лісів УК

За спектром провідних родин досліджувана альгофлора відрізняється від такої рівнинних територій України і Гірського Криму. Так, порівняно з альгофлорою грунтів Гірського Криму, де на перше місце серед провідних родин виходить Phormidiaceae, на четвертому - Oscillatoriaceae, а на восьмому - Nostocaceae, в грунтах лісів УК жодна з родин синьозелених водоростей не увійшла до списку провідних, натомість Chlamydomonadaceae, яка в УК посіла перше місце, в Гірському Криму представлена майже втричі меншою кількістю видів. Найбільша подібність спектра провідних родин ґрунтової альгофлори УК спостерігається з таким Українського Полісся. Як в УК, так і в Поліссі на першому місці знаходиться родина Chlamydomonadaceae, до того ж представлена майже однаковою кількістю видів (55 та 53 відповідно), на другому - Chlorococcaceae (20 та 28 видів відповідно). Характерною особливістю грунтової альгофлори УК є наявність серед провідних родин Actinochloridaceae, Bracteacoccaceae та Stichococcaceae. Ці три родини відсутні у списку провідних рівнинної території України та Гірського Криму. Ще однією характерною рисою регіону дослідження є відсутність у списку провідних родини Klebsormidiaceae. Ця родина входить до списку провідних, як рівнинних територій України, так і Гірського Криму. З вищесказаного можна зробити висновок, що альгофлора грунтів УК принципово відрізняється від грунтової альгофлори Гірського Криму, найбільше схожа з такою Полісся і водночас має свою власну чітко виражену специфіку.

Видове багатство вище середнього показника (2,5) відзначене для 22 родів: Chlamydomonas (44 види), Chlorococcum (10), Tetracystis та Stichococcus (по 7), Bracteacoccus (6), Neospongiococcum, Ellipsoidion та Xanthonema (по 5), Chlorella, Chloromonas, Spongiochloris, Parietochloris, Gloeobotrys та Palmellopsis (по 4), Chlorosarcinopsis Herndon, Botrydiopsis, Klebsormidium, Macrochloris Korschikov, Monodus Chodat, Myrmecia, Nostoc та Scotiellopsis Vinatzer (по 3). До провідних родів увійшло 137 видів (62,8% виявлених водоростей).

Майже кожен четвертий виявлений нами в грунтах УК вид був новим для флори України і більша частина з них описані та неодноразово знайдені у гірських грунтах Західної Європи. У цьому виразно проглядає спорідненість альгофлор грунтів УК та європейських гірських систем.

Аналіз розповсюдження знайдених нами видів показав, що в межах України УК найбільше подібні до Українського Полісся.

Нами виділений комплекс видів, частота трапляння яких у грунтах УК помітно збільшувалася з висотою над рівнем моря.

Характерною рисою альгофлори грунтів УК, порівняно з грунтовими альгофлорами інших територій України, є найбільша частка зелених та найменша - синьозелених і діатомових водоростей. Добре представлені жовтозелені (більше їх лише в Гірському Криму) та евстигматофітові.

У грунтах вільхового сланика, порівняно з іншими грунтами УК, спостерігається підвищена кількість синьозелених водоростей, у хвойних лісах - підвищена частка жовтозелених, евстигматофітових та діатомових, менша - зелених водоростей. Грунти під жерепняками відрізняються підвищеною участю зелених та пониженою - жовтозелених і діатомових водоростей.

При порівнянні спектрів провідних родин водоростей у грунтах різних типів лісів спостерігаємо таку закономірність - з ростом висоти над рівнем моря і, відповідно, зміною типу рослинності (широколистяні, мішані, хвойні ліси, лелич та жереп) суттєво зменшується частка Chlamydomonadaceae. Як сказано вище, за представленістю цієї родини у грунтах різних зон України УК дуже подібні до Полісся. Тепер видно, що така подібність проявляється більше за рахунок найнижчого лісового поясу - широколистяних лісів. Зі збільшенням висоти н. р. м. проявляється гірська специфіка - збільшення частки Myrmeciaceae. Для широколистяних лісів специфічною особливістю є присутність серед провідних родини Xanthonemataceae. Ця родина добре представлена як у грунтах рівнинних зон України, так і в Гірському Криму. Це, знову ж таки, свідчить на користь того, що саме альгофлора нижнього лісового поясу проявляє найбільшу спорідненість з такою інших регіонів України.

Щодо спектрів провідних родів, то у грунтах широколистяних лісів найбагатше представлені роди Chlamydomonas, Chlorococcum та Xanthonema. З підняттям над рівнем моря багатство цих родів помітно зменшується, причому види роду Xanthonema у грунтах криволісся (жереп, лелич) зовсім не представлені. Хвойні ліси виділяються, порівняно з іншими, низьким видовим різноманіттям (Bracteacoccus) або повною відсутністю (Chlorosarcinopsis, Spongiochloris) родів з голими зооспорами. Натомість, у грунтах хвойних лісів найкраще представлені Stichococcus та Ellipsoidion. Вільховий сланик виділяється присутністю у списку провідних родів Cylindrocystis та Leptolyngbya, у інших типах лісів вони не лише не увійшли до списку провідних, а взагалі відсутні (виняток складають грунти соснових лісів, де знайдено один лише вид роду Cylindrocystis). Присутність родів Cylindrocystis та Leptolyngbya у списку провідних можна пояснити тим, що вільховий сланик поширений уздовж потоків, річок та вологих ущелин, де в грунті завжди підвищена вологість. Специфічною особливістю жерепняків є те, що види роду Myrmecia представлені у їх грунтах найрізноманітніше. Відзначимо, що ряд видів цього роду є фікобіонтами лишайників.

В цілому за спектрами відділів та провідних родин, а також частотою трапляння окремих видів водоростей УК показали найбільшу спорідненість з Українським Поліссям. Це підтвердилося також при застосуванні методу кластерного аналізу і з'ясуванні рівня спорідненості видового складу водоростей району дослідження з іншими регіонами України.

Найменше відмінностей у видовому складі ґрунтової альгофлори спостерігається в Гірському Криму та Степу, іншими словами в межах України вони найбільш споріднені. Видовий склад водоростей у грунтах УК виявився найбільш схожим з таким Полісся (ці зони об'єднались у окремий кластер), потім до них приєднується Лісостеп. Гірський Крим разом із Степом найбільш віддалені від УК. Така картина чітко узгоджується з фізико-хімічними характеристиками грунтів, зокрема кислотністю - в УК грунти найкисліші, потім іде Полісся, де грунти теж кислі, у Лісостепу грунти від слабо кислих, нейтральних до слабо лужних. Для степової зони та Гірського Криму характерні грунти зі слабо лужним та лужним рН грунту.

Розділ 6. Нові, цікаві та критичні у таксономічному відношенні види водоростей з грунтів Українських Карпат

6.1. Види, нові для науки

У підрозділі подані видові діагнози, рисунки та мікрофотографії 5 видів, що описані нами, як нові для науки. Це: Chlamydomonas zerovii Romanenko, Ch. montana Romanenko, Ch. shtinae Romanenko sp. nova, ad int., Chloromonas carpathica Romanenko sp. nova, ad int. та Palmellopsis grandipyrenoidosa Romanenko sp. nova, ad int..

6.2. Види, цікаві у флористичному та систематичному відношенні

У цьому підрозділі зведені відомості про 14 рідкісних видів водоростей (12 видів Chlorophyta та 2 - Xanthophyta), що виявились найцікавішими у флористичному та систематичному відношеннях.

У 3 видів - Chlamydomonas inepta, Ch. pallidostigmatica та Ch. thomassonii Ettl, після тривалих досліджень у альгологічно чистих культурах вперше виявлено новий тип ділення клітин - протоцитотомію, нещодавно описану Н.П. Масюк та Е.М. Демченко (2001) у інших хламідомонадових. 10 дуже рідкісних видів - Botryocoryne simplex Reisigl, Ch. amici-mei, Ch. microsphaerella, Planophila bipyrenoidosa Reisigl, Tetracystis vinatzeri, Trochisciopsis insignis, T. tetraspora Vinatzer, Muriellopsis pyrenigera Reisigl, Gloeobotrys gelatinosus та G. phaseolus Reisigl, після того, як вони були описані, знайдені нами вперше, що дозволило підтвердити їх статус. Локальні карпатські популяції 5 видів не відрізнялись від авторських діагнозів, 2 - мали незначні відхилення, а для 3 видів на основі дослідження карпатських матеріалів зроблені доповнення до видових діагнозів щодо морфології та особливостей онтогенетичного розвитку. Для Chloromonas angustissima, описаного з прісноводних водойм, а в грунті знайденого лише один раз, також зроблене доповнення до діагнозу, що стосується особливостей онтогенетичного розвитку.

Розділ 7. Конспект флори водоростей грунтів Українських Карпат

У Конспекті зведено оригінальні та літературні дані про всі знахідки водоростей у грунтах на території УК (249 видів, з 7 відділів, 9 класів, 24 порядків, 56 родин та 97 родів). Назви 151 з них, цікавих у флористичному та систематичному відношеннях, супроводжуються розширеними морфологічними характеристиками, складеними на основі власних спостережень автора.

Висновки

У грунтах лісів УК виявлено 218 видів водоростей. Найрізноманітніше представлені Chlorophyta - 166 видів (76,1%), потім Xanthophyta - 34 (15,6%), Cyanophyta - 8 (3,7%), Bacillariophyta та Eustigmatophyta - по 4 (1,8%), Cryptophyta та Euglenophyta - по 1 (0,5%). Серед 218 знайдених нами видів 177 (81,2%) - є новими для грунтів УК, 53 види (24,3%) наводяться вперше для грунтів України, 51 вид - для флори України в цілому, 5 видів - Chlamydomonas zerovii Romanenko, Ch. montana Romanenko, Ch. shtinae Romanenko sp. nova, ad int., Chloromonas carpathica Romanenko sp. nova, ad int. та Palmellopsis grandipyrenoidosa Romanenko sp. nova, ad int. описані як нові для науки.

На основі оригінальних та літературних даних складено конспект флори водоростей грунтів УК, до якого увійшли 249 видів водоростей з 7 відділів, 9 класів, 24 порядків, 56 родин та 97 родів.

За спектрами провідних родин, родів та видовим складом альгофлора лісових грунтів УК найбільше подібна до альгофлори Українського Полісся, в меншій мірі - Лісостепу і суттєво відрізняється від альгофлори грунтів Гірського Криму та степової зони України.

Найрізноманітніше у грунтах лісів УК представлені родини Chlamydomonadaceae, Chlorococcaceae, Pleurochloridaceae, Myrmeciaceae, Stichococcaceae, Bracteacoccaceae, Actinochloridaceae, Chlorellaceae, Neospongiococcaceae та Xanthonemataceae. Специфічною особливістю досліджуваної альгофлори є присутність серед провідних родин Actinochloridaceae, Bracteacoccaceae та Stichococcaceae, які не входять до списків провідних в альгофлорах грунтів рівнинної території України та Гірського Криму, а також підвищене видове різноманіття Myrmeciaceae.

Зі збільшенням висоти над рівнем моря в альгофлорі грунтів лісів УК спостерігається зменшення частки представників Chlamydomonadaceae, збільшення участі Chlorellaceae, Myrmeciaceae та Botryochloridaceae. Виявлено комплекс видів з гірською приуроченістю, частота трапляння яких збільшувалась з висотою над рівнем моря, поширених у грунтах гірських систем Західної Європи.

Найсамобутнішою виявилась грунтова альгофлора вільхового сланика, де у списку провідних присутні родини: Actinochloridaceae, Botrydiopsidaceae, Botryochloridaceae, Eustigmataceae, Klebsormidiaceae, Pseudanabaenaceae, Zygnemataceae, що пояснюється особливостями поширення вільхового сланика уздовж потоків, річок та вологих ущелин.

Грунтова альгофлора хвойних лісів УК характеризується підвищеною часткою жовтозелених, евстигматофітових та діатомових, меншою - зелених водоростей. Специфічна особливість хвойних лісів - низьке видове різноманіття або повна відсутність родів із голими зооспорами (зокрема, Bracteacoccus, Chlorosarcinopsis, Spongiochloris). Натомість, у грунтах хвойних лісів найбагатше представлені Stichococcus та Ellipsoidion, у яких рухомі стадії відсутні.

Альгофлора грунтів УК суттєво відрізняється від такої Гірського Криму за спектрами відділів та провідних родин. Так, синьозелені водорості, різноманітно представлені у грунтах Гірського Криму (30% від загальної кількості видів), в грунтах УК - складають усього 5,7%, навпаки, частка зелених у грунтах Гірського Криму становить менше половини всього видового складу грунтової альгофлори (45,4%), а в грунтах УК - три чверті (75%). Серед провідних родин альгофлори грунтів Гірського Криму присутні Phormidiaceae (на першому місці), Oscillatoriaceae (на четвертому) та Nostocaceae (на восьмому), у грунтах УК ці та інші родини синьозелених водоростей не входять до списку провідних.

За видовим складом альгофлора грунтів УК виявляє риси спорідненості з грунтовою альгофлорою гірських регіонів Західної Європи. Серед 53 видів, знайдених нами в грунтах УК, які є новими для грунтів України, майже всі поширені в грунтах гірських регіонів Західної Європи. Разом з тим, значне число нових для науки таксонів, описаних з грунтів УК, поряд з особливостями таксономічної структури їх грунтової альгофлори свідчить про своєрідність карпатської флори.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Romanenko P.A. A new species of genus Chlamydomonas Ehr. (Chlorophyta, Chlamydophyceae) from the soil of the Ukranian Carpathians // Альгология.- 1996.- 6, №4. - С. 456-460.

2. Романенко П.А. Почвенные водоросли буковых и дубовых лесов Вулканических Карпат (Украинские Карпаты). - Наук. вісник Ужгородського ун-ту. Серія біологія, 1998, №5. - С. 61-64.

3. Романенко П.А. Новый вид рода Chlamydomonas Ehr. (Chlorophyta, Chlamydomonadaceae)// Альгология. - 1999. - Т.9, № 4. - С. 70-73.

4. Водорості грунтів України (історія та методи дослідження, система, конспект флори)/ Костіков І.Ю., Романенко П.О., Демченко Е.М., Дарієнко Т.М., Михайлик Т.І., Рибчинський О.В., Солоненко А.М. - К.: Фітосоціоцентр, 2001. - 300 с.

5. Романенко П.О. Грунтові водорості Угольсько-Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника // Матеріали науково-практичної конференції "Проблеми становлення і функціонування новостворених заповідників" (12-15 червня 1995 р., Гримайлів). - Гримайлів, 1995. - С.227.

6. Романенко П.О. Грунтові водорості широколистяних лісів Вулканічних Карпат (Українські Карпати) // Тезисы докладов конференции молодых ученых и специалистов "Актуальные вопросы ботаники и экологии" (5-7 июня 1996г., Харьков). - Харьков, 1996. - С.95.

7. Kostikov I. Yu., Solonenko A.A., Demchenko E.N., Romanenko P.A., Levanetz A.A., Darienko T.M., Rybchynsky O.V. Composition and reguliarities of spreading of algae in soils of Ukraine // 1-st European Phycological Congress (Cologne (EPC1), August 11-18, 1996). - Kohln, 1996. - P.37.

8. Romanenko P.A. A new species of the genus Chlamydomonas Ehr. (Chlorophyta, Chlamydophyceae) from the soil of the Ukranian Carpathians // Hydrobiological Journal.- 1997.- 33, №6 & 7. - P. 156-160.

9. Romanenko P.A. Soil Algae of forests of Ukrainian Carpathians // Proc. of the 6-th Intern. Phycol. Congress (Leiden, 9-16 August 1997). - Phycologia (Suppl.).- 1997.- 36, №4. - P.94.

10. Романенко П.А. Почвенные водоросли ольхового сланника Черногорского массива Карпатского биосферного заповедника (Украинские Карпаты) // Альгология. - 1999. - 9, №2. - С.123-124.

11. Романенко П. Водорості грунтів хвойних лісів Українських Карпат // Тези доповідей конференції молодих вчених-ботаніків України "Актуальні проблеми ботаніки та екології" (13-16 вересня 2000 р., Чернігів, Седнів). - Чернігів, 2000. - С. 22-23.

12. Romanenko P.A. Species of Chlamydomonadaceae in forest soils of the Carpathian mountains // Proc. of the 7-th Intern. Phycol. Congress (Thessaloniki, 18-25 August 2001). - Phycologia (Suppl.).- 2001.- 40, № 4. - P.73.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Таксономічний склад планктонних водоростей кар’єрів Слобідський і Селецький. Флористичне зведення планктонних водоростей кар’єрів. Еколого-географічна характеристика водоростевих угруповань. Оцінка якості води кар’єрів за видами – показниками сапробності.

    дипломная работа [1016,2 K], добавлен 22.01.2015

  • Життєві форми синьозелених водоростей. Характеристика середовища та екології. Класифікація токсинів. Гепатотоксичні циклічні пептиди, нейротоксичні, цитотоксичні та дерматоксичні алкалоїди. Визначення токсинів синьозелених водоростей. Методи детоксикації.

    дипломная работа [1,4 M], добавлен 07.03.2012

  • Поняття водоростей як збірної групи нижчих рослин, життя якої пов'язане головним чином з водним середовищем. Основні відділи рослин: евгленові, синьо-зелені, жовто-зелені, золотисті, діатомові, пірофітові та червоні. Роль водоростей у житті людини.

    реферат [13,8 K], добавлен 11.04.2012

  • Бурі водорості — велика група переважно морських водоростей. Представники групи: відділ Бурі водорості, родина Жовтецеві, Осокові. Середовище розповсюдження біомаси і роль в морських екосистемах як джерело їжі та укриття для багатьох мешканців моря.

    реферат [16,5 K], добавлен 28.01.2012

  • Фізико-географічна характеристика Антарктиди. Перші дослідження Coleochlamys-подібних водоростей, їх морфологічний і молекулярно-філогенетичний аналіз. Водорості наземних біотопів району дослідження, їх загальний опис та оцінка екологічного значення.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 21.06.2014

  • Розгляд особливостей фізіології та властивостей зелених та синьо-зелених водоростей. Визначення їх ролі в балансі живої речовини та кисню, в очищенні оточуючого середовища і еволюції Землі. Опис участі водоростей в біохімічних процесах фотосинтезу.

    курсовая работа [56,1 K], добавлен 21.09.2010

  • Ознайомлення з результатами фітохімічного дослідження одного з перспективних видів рослин Українських Карпат - волошки карпатської. Розгляд залежності вмісту досліджуваних біологічно активних речовин від виду сировини. Аналіз вмісту фенольних сполук.

    статья [23,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Таксономічний склад фітопланктону р. Зелена Житомирської області. Чисельність та біомаса водоростевих угруповань річки. Еколого-географічна характеристика фітопланктону досліджуваного об’єкту за індикаторними видами, флористичне зведення водоростей.

    дипломная работа [3,6 M], добавлен 22.01.2015

  • Загальна характеристика флори Українських Карпат. Систематична характеристика та біоекологічні особливості Leontopodium alpinum Cass. Збереження фіторізноманіття шляхом інтродукції. Оцінка схожості насіння рослини, характеристика ранніх етапів онтогенезу.

    курсовая работа [1006,3 K], добавлен 17.02.2013

  • Використання природних ресурсів фауни. Методи і способи обліку ссавців Бистрицької улоговини. Характеристика поширених видів. Таксономічні одиниці представників регіону. Екологія поширених видів. Збереження та відтворення популяцій. Охорона диких тварин.

    дипломная работа [3,4 M], добавлен 13.04.2011

  • Розвиток еволюційного вчення і еволюція людини. Властивості популяції як біологічної системи. Закономірності існування популяцій людини. Вплив елементарних еволюційних факторів на генофонд людських популяцій. Демографічні процеси в популяціях людини.

    дипломная работа [106,9 K], добавлен 06.09.2010

  • Вивчення середовища для виробництва білкових концентратів із водоростей, бактерій, рослин, дріжджів та грибів. Огляд ферментаторів для стерильного культивування мікроорганізмів. Аналіз флотації, сепарування, випарювання й сушіння для одержання протеїнів.

    дипломная работа [126,7 K], добавлен 07.05.2011

  • Бактерії як велика група одноклітинних мікроорганізмів, які характеризуються відсутністю оточеного оболонкою клітинного ядра. Основні шляхи переносу ДНК у бактерій. Види зелених водоростей та їх екологічне значення. Основні екологічні функції бактерій.

    реферат [35,5 K], добавлен 13.01.2010

  • Фізико-географічні умови Київської області. Характеристики та проблеми збереження весняних ефемероїдів флори регіону. Методи вивчення популяцій ефемероїдів. Створення нових природно-заповідних об’єктів. Ефективність охорони весняних ефемероїдів.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 08.10.2014

  • Закономірності поширення та формування лісових масивів Пістинського лісництва. Визначення видового складу сировинних рослин у межах держлісгоспу. Виявлення основних місць зростання окремих видів корисних рослин шляхом обстеження лісових масивів.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 28.10.2022

  • Ядовитые грибы Украинских Карпат. Внешний вид ядовитых грибов. Воздействие на организм. Грибы-двойники. Профилактика, оказание первой помощи при грибных отравлениях. Опасные предрассудки. Лекарственные грибы. Березовый гриб, чага, трутовик скошенный.

    реферат [26,8 K], добавлен 22.07.2008

  • Напрямки та методика вивчення флори урочища Пагур. Встановлення переліку видів рослин урочища. Проведення флористичного аналізу. Встановлення рідкісних і зникаючих видів рослин. Розробка пропозицій щодо охорони і використання флори даного урочища.

    курсовая работа [55,7 K], добавлен 05.11.2010

  • Фізико-географічна характеристика, ландшафт та клімат степу. Поняття про степову рослинність. Методичні підходи до таксономічного аналізу рослинних угруповань. Степові рослини у флорі Дніпропетровської області. Охорона та заповідання степових рослин.

    курсовая работа [3,9 M], добавлен 30.06.2015

  • Методика складання переліку лікарських рослин урочища Вістова, їх класифікація та вивчення характерних властивостей, призначення. Порядок проведення флористичного аналізу. Розробка заходів щодо використання лікарських рослин з лікувальною метою.

    курсовая работа [46,5 K], добавлен 05.11.2010

  • Зміст та головні етапи процесу формування ґрунту, визначення факторів, що на нього впливають. Зелені рослини як основне джерело органічних речовин, показники їх біологічної продуктивності. Вплив кореневої системи на структуроутворення ґрунтової маси.

    реферат [20,8 K], добавлен 11.05.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.