Розподіл населення західних областей України за групами крові у зв’язку зі злоякісними захворюваннями та екологічною ситуацією

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

УДК 575.22+612.118

РОЗПОДІЛ НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНИХ

ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ ЗА ГРУПАМИ КРОВІ У ЗВ'ЯЗКУ ЗІ ЗЛОЯКІСНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ТА ЕКОЛОГІЧНОЮ СИТУАЦІЄЮ

03.00.16 - екологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

ЧЕНЬ Ірина Богданівна

Чернівці - 2007



Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі загальної біології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Грубінко Василь Васильович, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри загальної біології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, чл.-кор. АПН України Пішак Василь Павлович, Буковинський державний медичний університет, ректор, завідувач кафедри медичної біології, генетики та гістології

доктор біологічних наук, професор Гандзюра Володимир Петрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри зоології та екології тварин

Провідна установа: Дніпропетровський національний університет

Захист відбудеться 04.07.2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.015.05 в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: вул. Лесі Українки, 25 (III корпус університету, ауд. 81), Чернівці, 58012, Україна.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: вул. Лесі Українки, 23, м. Чернівці, 58012, Україна.

Автореферат розісланий 01.06.2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Копильчук Г.П.



АНОТАЦІЯ

Чень І.Б. Розподіл населення західних областей України за групами крові у зв'язку зі злоякісними захворюваннями та екологічною ситуацією. - Рукопис. онкологічний донор екологічний ліпопротеїн

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. - 2007.

В даній дисертаційній роботі вивчено особливості розподілу груп крові АВ0 і Rh у населення та онкологічних хворих Львівської, Тернопільської, Хмельницької і Чернівецької областей залежно від екологічного стану довкілля, а також досліджено фракційний склад білків і ліпопротеїнів у крові донорів та ракових хворих з врахуванням їх фенотипічної ознаки крові за системою АВ0. Виявлено близьку закономірність розподілу групових антигенів АВ0 у жителів Львівської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей (переважає група крові А(ІІ), частота якої в цілому становить 39,1%; група крові 0(І) виявлена у 31,4%, В(ІІІ) - у 20,7%, а група АВ(ІV) трапляється лише у 8,8%) та високий відсоток резус-негативного типу крові (22,6%) і нерівномірний розподіл його у населення досліджуваних територій.

Серед онкологічних хворих відзначається більша кількість осіб з А(ІІ) групою та зменшення частки резус-негативних носіїв. Чоловіки Львівської і Тернопільської області з 0(І) групою крові частіше хворіють на рак, ніж жінки цієї групи.

Дослідження сироватки крові дозволили виявити кількісний перерозподіл окремих фракцій білків та ліпопротеїнів як у донорів, так і в онкологічних хворих залежно від фенотипу АВ0.

Ключові слова: група крові АВ0, резус-фактор, білки крові, ліпопротеїни крові, онкологічні захворювання, онкологічні хворі.



АННОТАЦИЯ

Чень И.Б. Распределения населения западных областей Украины по группам крови в зависимости от злокачественных заболеваний и экологической ситуации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.16 - экология. Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича. - 2007.

В диссертации представлены результаты исследования распределения групп крови АВ0 и Rh у здорового населения и онкологических больных Львовской, Тернопольской, Хмельницкой, Черновицкой областей в зависимости от экологического состояния окружающей среды, а также изучено фракционный состав белков и липопротеинов в крови доноров и раковых больных с учётом фенотипического признака крови в системе АВ0. Установлена аналогичная закономерность распределения групповых антигенов у жителей исследуемых областей (преобладает группа крови А(ІІ), частота которой в целом составляет 39,1%; группа крови 0(I) обнаружена в 31,4%, В(ІІІ) - 20,7%, а группа АВ(ІV) встречается в 8,8%), а также обнаружено высокий процент резус-отрицательного типа крови (22,6%) и неравномерное распределение её у населения исследованных территорий.

Среди онкобольных отмечается больше лиц с А(II) группой и уменьшение количества резус-отрицательных носителей. Мужчины Львовской и Тернопольской области с 0(I) группой крови заболевают чаще, чем женщины этой группы.

Исследование сыворотки крови позволили обнаружить количественное перераспределение отдельных фракций белков и липопротеинов как у доноров, так и в онкологических больных в зависимости от фенотипа АВ0.

Ключевые слова: группа крови АВ0, резус-фактор, белки крови, липопротеины крови, онкологические заболевания, онкобольные.



SUMMARY

Chen I.B. Divizion of Westen-Ukrainian population as to the blood groups depending on the oncological diseases and the environmental situation. - Manuscript.

The dіssertation for receiving the scientific degree of the candidate of the biological sciences, the speciality 03.00.16. - ecology. - Chernivtsy National University after Yuriy Fed'kovych. - 2007.

In the present dissertation the peculiarities of blood groups AB0 and Rh division have been studied in the oncology-sick population of L'viv, Ternopil', Khmel'nytsk and Chernivtsi regions depending on the environmental situation, and the fractional stock of albumins and blood lipoproteins of donors and oncology-sick population, taking into consideration their phenotypical blood feature according to the AB0 system, have been researched too. In the citizens of L'viv, Ternopil', Khmel'nytsk and Chernivtsi regions the identical regularities of group antigens AB0 distribution was found (blood group A(II) predominates), its frequency is 39,1%; blood group 0(I) was in 31,4%, В(ІІІ) in 20,7% аnd АВ(ІV) occured only in 8,8%). There is also a high percentage of rhesus-negative factor of blood (22,6%) and not identical distribution in the population of the mentioned before regions (17,9% in Khmel'nytsk region, 26,6% - in Ternopil' region). As to the gene and geographic peculiarities of blood groups divizion AB0 the population of L'viv, Ternopil' and Chernivtsi region is reffered by us to the Carpathian, and of Khmel'nytsk - to the Central-Ukrainian gene and geographic zones.

Among oncology-sick persons there is a great number of people with A(II) blood group and a smaller number of rhesus-negative persons. The exception were sick persons living in the city of Kamyanets'- Podil'skyi among whom people with 0(I) group predominate. In the sick people aged over 25 of the researched regions, the frequency of oncological diseases was expressed by the row А(ІІ) > 0(І) > В(ІІІ) > АВ(ІV). A high frequency of phenotype A (48,7% and 47,1%) was discovered in the selection of population of Ternopil' region, with the age-range 25-45, and of L'viv region, with the age-range of 60 and over. The men of L'viv and Ternopil' regions with 0(I) blood group can fall ill more freguently than the women with such a blood group.

As a result of studying the albumen composition of blood depending on the phenotypical feature, the trustworthy differences have been noticed only in people with A blood group; the decrease of %, б₁- and б₂-globulins (Р ? 0,05). People with malignant new formation have been discovered to have a decrease in the level of albumins (Р ? 0,001) and an increase in the level of ₂- -globulins (Р ? 0,001) and -globulins (Р ? 0,01). Such changes were strongly expressed in the sick persons with A(II) blood group.

The quantitative division of separate fractions of lipoproteins both in the donors and in oncology-sick people depending on the phenotype AB0 has been revealed. The trustworthy difference has been indicated in the persons of B phenotype - an increase in the level of pre-в-lipoproteins in the donors (Р ? 0,05) аnd в- lipoproteins in the sick people (Р ? 0,01).

Key words: AB0 blood group, rhesus factor, blood albumin, blood lipoproteins, oncological diseases, oncology-sick persons.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією із актуальних проблем екології людини є встановлення взаємозв'язку між рівнем захворюваності населення в екологічно трансформованих територіях та генетичною детермінацією хвороб, що склалася як результат геногеографічного дрейфу, екологічних, демографічних і соціальних чинників формування популяцій населення цих територій. У науковій літературі є свідчення того, що геногеографічний розподіл населення за групами крові пов'язаний з територіальними екологічними ризиками та разом з ними виступає причинами розвитку злоякісних патологій (Микулич А.И., 1989; Рычков Ю. Г. и др., 2000).

Вивчення розподілу населення України, особливо її західного регіону, за групами крові здійснювалися достатньо давно і в літературі описане недостатньо. Відомі фрагментарні дані щодо населення деяких областей України (Данилова Є.І., 1971; Тимошенко Л.І. та Лавровська Л.П., 1978-1987 ), Середнього Подніпров'я (Старовойтова Р.А., 1974), м. Харкова (Атраментова Л.О., 1992), Донецької (Мухін В.Н., 1994), Івано-Франківської (Шумега І.С., 1996), Тернопільської (Міхно В.Г., 1997) областей, Республіки Крим (Байнак А.П. і ін., 1999 р.). Між тим дослідження геногеографічних особливостей розподілу населення за групами крові у зв'язку з екологічними факторами та детермінація ними онкологічних захворювань у даний час в умовах, що склалися внаслідок екологічних деформацій та соціально-демографічних процесів, і досі системно не здійснені.

Враховуючи вищезазначене, а також давність більшості раніше проведених робіт та значну зміну за останні 35 років як демографічної, так і екологічної ситуації в західних областях України, такі дослідження є вкрай актуальними як з теоретичної точки зору (для з'ясування сучасного розподілу груп крові АВ0 і Rh у населення Львівської, Тернопільської, Хмельницької і Чернівецької областей та виявлення найбільш чутливих до зовнішніх впливів фенотипів крові людини), так і з практичної - для розробки рекомендацій профілактичних заходів соціально-побутового та медичного характеру.

Зв'язок з науковими програмами і темами. Робота проводилася у період з 2001 до 2005 рр. на кафедрі загальної біології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка і є частиною наукової тематики кафедри „Медико-екологічне і гігієнічне обґрунтування концепції становлення розвитку валеології в Україні в умовах радіаційного та хімічного забруднення довкілля” (1996 - 2005 р., № держреєстрації 0196U012317).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було дослідження гетерогенності населення західних областей України за групами крові та взаємозв'язку між групами крові й онкологічними захворюваннями залежно від екологічної деформації довкілля.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

- вивчити особливості розподілу груп крові системи АВ0 і Rh-фактора у здорового населення досліджуваних регіонів;

- встановити частоту груп крові АВ0 і Rh в онкологічних хворих жіночої і чоловічої статі різних вікових груп;

- проаналізувати зв'язок між розподілом населення за групами крові та частотою онкологічних захворювань різного типу;

- дослідити фракційний склад білків і ліпопротеїнів крові в донорів та хворих на рак залежно від їх фенотипічної ознаки крові за системою АВ0.

Об'єкт дослідження: розподіл населення західних областей України (Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької) за групами крові системи АВ0 і Rh, білковий та ліпопротеїновий спектр основних груп крові за геногеографічними принципами.

Предмет дослідження: генетична різноякісність популяцій людини областей Західної України за групами і білковим складом крові та їх зв'язок із онкологічними захворюваннями.

Методи дослідження: серологічні, електрофоретичне розділення білків і ліпопротеїнів сироватки крові, варіаційно-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримано дані про сучасний стан розподілу населення західних областей України за групами крові АВ0 і Rh, що дозволило віднести населення Львівської, Тернопільської і Чернівецької областей до Карпатської, а Хмельницької - до Центральноукраїнської геногеографічних зон. Вперше вивчено частоту груп крові системи АВ0 і Rh (з врахуванням віку й статі) в онкологічних хворих досліджуваних областей. Проведено кореляцію антигенного складу крові з частотою злоякісних захворювань серед населення західного регіону. Виявлено кількісний перерозподіл окремих фракцій білків та ліпопротеїнів крові як у донорів, так і в онкологічних хворих залежно від фенотипу АВ0.

Встановлено, що геногеографічна динаміка населення за групами крові та відмінності білкового й ліпопротеїнового складу крові населення з різними фенотипами АВ0 мають тенденцію до видозмін, пов'язаних переважно з антропоекологічними чинниками та міграційними процесами.

Практичне значення роботи. Відомості про розподіл груп крові у межах певної адміністративної області можуть бути застосовані в трансфузіологічних, судово-медичних, медико-генетичних й антропологічних дослідженнях.

Визначена частота груп крові серед хворих на злоякісні пухлини може використовуватися при профілактичних оглядах та для прогнозування груп ризику на онкозахворювання. Рівень вмісту б₂- та г- глобулінів, пре-в-ліпопротеїнів можна рекомендувати як показники підозри на можливість розвитку злоякісних патологій.

Одержані статистичні матеріали та науково-практичні закономірності використовуються при викладанні курсів „Екологія людини”, „Генетика”, „Екологічна фізіологія і біохімія” для студентів вищих навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно опрацьовано літературу, зібрано дані про розподіл груп крові у населення та онкологічних хворих, виконано експериментальну частину роботи, проведено статистичну обробку результатів. Забір венозної крові здійснено разом з медичними працівниками закладів переливання крові та онкологічних диспансерів. Аналіз отриманих результатів та формулювання висновків проведено за участю наукового керівника.

Апробація результатів роботи. Результати досліджень, отримані в ході виконання дисертаційної роботи, доповідались на VII та VIIІ міжнародних науково-практичних конференціях студентів, аспірантів та молодих вчених „Екологія. Людина. Суспільство” (Київ, 2004; 2005); Другій міжнародній науково-практичній конференції „Екологічна географія: історія, теорія, методи, практика” (Тернопіль, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасний стан і проблеми експериментальної та клінічної біохімії” (м.Тернопіль, 2004); науково-практичній конференції з міжнародною участю „Сучасні проблеми медичної та клінічної біохімії” (м. Чернівці, 2005); IX Українському біохімічному з'їзді (Харків, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових робіт, з яких 6 - у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 143 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, трьох підрозділів власних досліджень, узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних літературних джерел (всього 230 найменувань, з них 112 кирилицею та 118 латиницею), додатків. Робота ілюстрована 30 таблицями та 52 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. В розділі описано основні чинники формування груп крові у людини, закономірності розподілу груп крові у населення Західного Поділля і Прикарпаття, особливості взаємозв'язку груп крові з онкологічними захворюваннями. Аналіз праць зарубіжних та вітчизняних авторів засвідчив, що нерозв'язаними залишаються питання щодо походження антигенного поліморфізму і його значення для людини (роль у фізіологічних процесах, зв'язок з патологічними станами) та причини нерівномірного розподілу антигенів у населення різних територій. Дослідження структури популяцій населення конкретних регіонів країни за генетично контрольованими параметрами може визначити можливості адаптації локальних популяцій до різноманітних зовнішніх умов. Вивчення груп крові за системою АВ0 і Rh у населення західних областей України зумовлено насамперед тим, що обстеження населення проводилось давно і наведені у різних джерелах дані відносяться переважно до 70-х років ХХ ст.

Матеріали та методи дослідження. Еколого-територіальний опис здійснювався на основі даних спеціальної літератури даного регіону, щорічних доповідей Львівського, Тернопільського, Хмельницького, Чернівецького управлінь екологічної безпеки та охорони природних ресурсів про стан екологічної ситуації в областях і на основі власних досліджень.

З метою вивчення розподілу груп крові протягом 1998-2003 рр. проаналізовано 5876 індивідуальних медичних карток жителів Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей та 2370 історій хвороб людей, які перебували на стаціонарному лікуванні в онкологічних диспансерах згадуваних областей. Відмічали групу крові системи АВ0 і Rh. В онкологічних хворих зазначали вік (до 25 років, 25-45 років, 46-60 років, старше 60 років), стать, локалізацію захворювання. Вибірка носила випадковий характер.

Дослідженню білків та ліпопротеїнів крові підлягали вперше виявлені хворі на рак (п = 17) віком від 26 до 84 років, переважно чоловічої статі. До контрольної групи віднесено практично здорових людей (донори) (п = 17).

Забір крові як у хворих, так і в донорів проводили за загальноприйнятою методикою. Групи крові АВ0 визначали за допомогою стандартних сироваток методом аглютинації (Зотиков Е.А., 1999.).

Для дослідження білків та ліпопротеїнів крові використовували „Діагностичний набір для електрофоретичного розділення білків сироватки на агарозі Cormay gel protein 100” виробництва фірми Сormay (Австрія) (Камышников В.С., 2000; Титов В.Н., Амелюшкина В.А., 1994) та „Діагностичний набір реагентів для електрофоретичного розділення ліпопротеїнів сироватки на агарозі Hydragel LIPO + Lp (a)” фірми Sebia (Камышников В.С., 2000; Карпищенко А.И., 2002).

Одержані цифрові дані обробляли за допомогою математично-статистичних методів (Урбах В.Ю., 1975). Розрахунок частот фенотипів, генів здійснювали за формулою Бернштейна (Прокоп О. Г. і ін., 1989).

Результати дослідження та їх обговорення

Екологічна характеристика території дослідження. Прогнози впливу. Для досліджуваного регіону встановлено такі критичні екологічні чинники:

- антропогенна трансформація природних угідь (зменшення лісистості внаслідок розселення людей і розвитку сільського господарства, будівництво шляхів сполучення та зв'язку, розвиток промисловості й урбанізація);

- викиди забруднюючих речовин в атмосферу (від рухомих транспортних засобів, зокрема автотранспорту, промислових підприємств, житлово-комунальної сфери);

- забруднення водного середовища (насамперед підприємствами житлово-комунального господарства);

- забруднення ґрунтів (через сільське господарство, стихійні сміттєзвалища).

Популяційно-генетичні особливості розподілу груп крові у населення. Вивчення розподілу груп крові системи АВ0 у населення досліджуваного регіону показало близьку закономірність розподілу групових антигенів у жителів Львівської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей.

Найбільш поширеною є вибірка населення за групою крові А(ІІ), частота якої коливалася в межах 37,9% (Львівська область) - 40,8% (Хмельницька область). Група крові 0(І) виявлена у 30,8% (Тернопільська область) - 32,0% (Хмельницька область), група крові В(ІІІ) - у 19,8% (Тернопільська область) - 21,7% (Львівська область) населення, а група АВ(ІV) траплялася лише у 7,3% (Хмельницька область) - 9,7% (Тернопільська область).

Загалом у регіоні частота фенотипів А, 0, В, АВ становила: 39,1%, 31,4%, 20,7%, 8,8% відповідно. Отримана нами частота фенотипу А і В у населення західних областей практично не відрізняється від даних, характерних для населення України (39,1% і 19,3% (Данилова Е.И., 1971); 38,5% і 20,6% (Тимошенко Л.И., 1987). Більш помітними (на 2,9% і 1,9% Данилова Е.И., 1971); 1,9% і 1,1% (Тимошенко Л.И., 1987) є відмінності у поширенні фенотипу 0 і АВ.

Найбільшою частотою зустрічуваності характеризуються гени типу r(0), який є у більш ніж половини населення. Найменшу частоту мають гени типу q(В), а в майже чверті населення формування групи крові визначається геном p(А).

Частоти генів у досліджуваних популяціях суттєво не відрізняються між собою. Так, поширення гена r(0) у Тернопільській області - найменша (55,4%), а у Хмельницькій - найбільша (56,6%). Частота гена p(А) найвища (28,9%) у Тернопільській області, найменша (27,0%) - у Львівській. Ген q(В) найчастіше траплявся у Львівській області.

Сумарні значення генів r, p, q (56,0 %, 27,8 %, 16,2 % відповідно) відповідають літературним даним щодо України (Данилова Е.И., 1971) та в основному вписуються в межі діапазонів коливань для європейців (Микулич А.И., 1989).

Обстежене нами населення можна віднести до Східноєвропейської геногеографічної зони, характерною особливістю якої є відносно велика поширеність гена q(В) (від 14 до 22%) і, навпаки, знижена концентрація гена r(0) (найчастіше 55-60%). Ген p(А) у більшості випадків перебуває у межах помірних (22-26%) (Старовойтова Р.А., 1979).

Отримана частота гена р(А) у населення західних областей наближає його до Північно-балканокарпатської геногеографічної зони, де концентрація гена р(А) у більшості випадків коливається в межах 28-31%. І це, мабуть, не випадково, адже згадувана зона включає населення значної частини колишньої Галіції (Данилова Е.И., 1971).

Територія України поділена на п'ять геногеографічних зон (Тимошенко Л.И., 1987). Згідно з класифікацією Данилової Є.І. (1971) північний схід Львівської і значна частина Тернопільської областей належить до Поліської зони, Чернівецька і південно-західна частина Львівської області віднесена до Карпатської зони, а більша частина Хмельницької області - до Центральноукраїнської зони.

За геногеографічними особливостями розподілу насення за групами крові АВ0 територія Львівської, Тернопільської і Чернівецької областей віднесена нами до Карпатської гематологічної зони, в якій коливання частот генів р(А) становить 27,5-35,6 % (середнє 29,9 %), q(В) при помірному вмісті - 16 %. Територія Хмельницької області відповідає Центрально-українській гематологічній зоні, в якій коливання частот генів p(А) становить 22-30%, при малих (10-12%) або помірних (14-15%) частотах гена q (В).

Щодо показника резус нами виявлено високий відсоток резус-негативного типу крові (22,6%) і нерівномірний розподіл його у населення досліджуваних територій (рис. 3). У Чернівецькій і Львівській областях кількість осіб з Rh-негативним типом крові становила 20,3% і 22,1% відповідно. Дещо менша частка резус-негативних осіб у Хмельницькій області (17,9%). У Тернопільській області людей з резус-негативним фактором крові значно більше (26,6% випадків).

Обстежене населення характеризується підвищенням показника резус-негативності за останні 30 років. Можливо, це пов'язано як зі змінами у генофонді, які накопичилися за цей час, так і з тривалою взаємодією населення Західної України з іншими етнічними групами, які оточують даний регіон.

Із отриманих даних випливає, що у досліджуваних нами популяціях частота фенотипів АВ0 і відповідних генів не суттєво відрізняється одна від одної, а також від населення інших геногеографічних зон України. Населення західних областей в генному відношенні (r і q) подібне до такого ж у Східноєвропейській зоні, а частота гена p наближає його до Північно-балканокарпатської зони. Територія Львівської, Тернопільської і Чернівецької областей віднесена нами до Карпатської гематологічної зони. Хмельницька ж область належить до Центральноукраїнської геногеографічної зони. Обстежене нами населення характеризується підвищенням резус-негативності до показників, які раніше не були помічені у населення України.

Особливості розподілу груп крові у людей із злоякісними захворюваннями. В онкологічних хворих західних областей України групи крові розподілились так: А(ІІ) - 38,6%, 0(І) - 32,2%, В(ІІІ) - 19,2%, АВ(ІV) - 9,9%, Rh- - 19,9% .

При розгляді розподілу хворих за окремими областями звертає на себе увагу населення м. Кам'янець-Подільський, у якому групу крові 0(І) мали 33,7% обстежених, А(ІІ) - 26,6%, В(ІІІ) - 23,4%, АВ(ІV) - 16,3%. Резус-негативність висока - 28,7%.

Серед хворих інших населених пунктів відзначалося переважання фенотипу А (41,6-44,4%). Частота фенотипів 0, В, АВ така: 27,0-33,5%, 15,4-21,7%, 6,9-7,9% відповідно. Резус-негативний фактор становив від 14,4% (у Тернопільській області) до 20,0% (у Чернівецькій області).

Вивчення груп крові серед онкохворих за віковим принципом показало, що у всіх вікових категоріях найбільше представлені вибірки А(ІІ) групи крові. При цьому розподіл хворих старших 25 років відрізняється від розподілу у віковій групі до 25 років. У хворих до 25 років частота груп крові виражається рядом А(ІІ) > В(ІІІ) > АВ(ІV) > 0(І), у вікових категоріях 25-45 років, 46-60 років та старше 60 років - А(ІІ) > 0(І) > В(ІІІ) > АВ(ІV). Розподіл груп крові у хворих цих вікових груп є досить близьким: біля 40% осіб мали групу крові А(ІІ), більше 30% - 0(І), менше 20% і 10% - В(ІІІ) і АВ(ІV) відповідно.

Частка резус-негативних хворих становила: у віці до 25 років - 29,6%, 25-45 років - 20,6%, 46-60 років - 17,6%, старше 60 років - 18,5%.

При порівняльному аналізі розподілу груп крові у людей зі злоякісними новоутвореннями різних областей відзначено відмінності. Найбільш помітні вони у хворих віком до 25 років. Кожна з досліджуваних областей характеризувалася власним розподілом хворих цієї вікової категорії. У хворих старших 25 років Хмельницької області переважає група крові 0(І), решти досліджуваних областей - група А(ІІ). Високу частоту фенотипу А (48,7% та 47,1%) відмічено у вибірці населення Тернопільської області у віковій групі 25-45 років та Львівської області у віковій категорії старше 60 років.

Розподіл системи резус виявився неоднозначним. Показник резус-негативності коливається в межах 17,3 (Тернопільська область) - 27,9 % (Хмельницька область) у віковій групі 25-45 років, 11,5 (Тернопільська область) - 24,8 % (Хмельницька область) у віці 46-60 років, 15,9 (Тернопільська область) - 25,0 % (Чернівецька область) після 60 років.

Подальший аналіз розподілу груп крові проведено в онкохворих жіночої і чоловічої статі Львівської, Тернопільської і Чернівецької областей. У представників обох статей частота груп крові була подібною (44,9% і 40,7% - А(ІІ) група, 29,8% і 32,4% - 0(І), 17,5% і 17,9% - В(ІІІ), 7,8% і 7,2% - АВ(ІV), 16,1% і 17,6% - Rh-).

Значні відмінності виявлено серед хворих жінок і чоловіків різних вікових груп. У віковій групі 25-45 років у представниць жіночої статі найчастіше трапляється А(ІІ) група крові (49,3%), серед чоловічої статі - 0(І) (44,4%). Такий характер розподілу спостерігався і в окремих областях. Виняток становили чоловіки Львівської області, у яких переважала А(ІІ) група крові.

У вікових категоріях 46-60 років та старше 60 років у представників різної статі найбільшою була частота фенотипу А. При цьому у чоловіків Львівської і Тернопільської областей відзначалася тенденція до підвищення (від 4,0% до 7,2%) кількості хворих з фенотипом 0.

Щодо системи Rh, то у віці 25-45 років показник резус-негативності серед чоловіків виявився майже у 2 рази вищим (27,8 %), ніж у жінок. У решти вікових груп частка резус-негативних хворих різної статі не відрізнялася (14,2 і 14,4%; 18,0 і 18,2 %). При цьому відмінним був розподіл резус-фактора у жінок і чоловіків по окремих областях, за винятком хворих 25-45 років Львівської області та 46-60 років Тернопільської області.

Зауважимо, що при вивченні поширеності груп крові системи АВ0 серед жінок і чоловіків всіх гено-географічних зон України відмінностей у розподілі не виявлено (Тимошенко Л.И., 1987).

Вивчення частоти груп крові АВ0 і Rh у хворих злоякісними новоутвореннями різних органів і систем порівняно з контролем показало, що серед хворих на рак молочної залози, шкіри, сечовидільної системи, лімфогрануломатоз і інших локалізацій відзначається зростання фенотипу А (на 3,49-9,06 %); хворих на рак легень і чоловічих статевих органів - 0 (на 6,47-14,17 %); на рак шлунка, кишечника, яєчників - 0 і А (на 4,77-7,95 % і 6,36-9,76 % відповідно); на рак матки - АВ і 0 (на 4,9 % і 1,8 %). У всіх клінічних групах спостерігається зниження резус-негативних осіб.

Відмінності розподілу хворих жіночої і чоловічої статі за групами крові можна пояснити локалізацією новоутворення. Так, зростання частоти групи крові 0 у хворих на рак легень і шлунка відбувається за рахунок хворих чоловіків, бо жінки цими захворюваннями вражаються значно рідше (у нашому дослідженні при раку легень п_ж = 6, п_ч = 88; при раку шлунка п_ж = 8, п_ч = 23).

Очевидно, різниця в ураженні злоякісними пухлинами певних органів у людей різної статі та асоціація групи крові з локалізацією захворювання і зумовлюють особливості розподілу груп крові серед онкохворих жінок і чоловіків.

Беручи до уваги особливості розподілу груп крові у хворих жінок і чоловіків, можна припустити, що висока частота 0(І) групи крові зумовлена переважанням у вибірці чоловіків.

Отже, вивчення розподілу груп крові у людей із злоякісними новоутвореннями показало, що у всіх областях частіше хворіють особи А(ІІ) групи крові з резус-позитивним фактором. Виняток становлять хворі м. Кам'янець-Подільського, серед яких переважають особи 0(І) групи, і відсоток резус-негативних хворих тут дещо вищий. У хворих Львівської, Тернопільської, Чернівецької областей у вікових категоріях старших 25 років частота онкозахворювань характеризується рядом А(ІІ) > 0(І) > В(ІІІ) > АВ(ІV). Чоловіки Львівської і Тернопільської області з 0(І) групою крові мають більший ризик захворіти, ніж жінки цієї групи.

Зв'язок між групами крові та фракційним складом білків і ліпопротеїнів. Отримані нами показники фракційного складу білків у сироватці донорів різних груп крові знаходяться в межах нормальних значень для здорової людини (альбуміни - 53-66%, б₁-глобуліни - 2-5,5%, б₂-глобуліни - 6-12%, в-глобуліни - 8-15%, г-глобуліни - 11-21%, А/Г коефіцієнт 1,5-2,0) (Карягина И.Ю., 2000).

Аналіз білкового складу сироватки донорів залежно від фенотипічної ознаки виявив достовірні відмінності лише у людей з А(II) групою крові. У них відзначається зниження б₁- і б₂-глобулінів до 3,91% і 6,40% відповідно.

Отримані середні показники фракційного складу білків сироватки у людей із злоякісними новоутвореннями порівняно зі здоровими показали зменшення фракції альбуміну (Р?0,05) при одночасному збільшенні б₂-глобулінів (Р ? 0,05) і г-глобулінів (Р ? 0,05).

Згідно з даними спеціальної літератури, злоякісні новоутворення характеризуються різким зниженням вмісту альбумінів і значним збільшенням рівня всіх глобулінових фракцій (Камышников В.С., 2000). Більшість авторів вважає закономірним збільшення б₂-, г- і в меншій мірі б₁- глобулінів при злоякісних новоутвореннях внутрішніх органів. Різні результати отримано лише відносно змін в- глобулінів (Саперов В.Н., 1969).

Більш детальне вивчення білків сироватки крові хворих з різною локалізацією пухлин (рак матки, яєчників, молочної залози, шлунка, прямої кишки, легень) і з врахуванням стадії захворювання показало, що в більшості випадків наявний кількісний перерозподіл глобулярних білків і зменшення альбумінової фракції. Досить характерними змінами білкового спектра сироватки крові хворих на рак є збільшення фракції б₂-глобулінів. Найменші зміни відзначаються для фракції г-глобулінів, однак досить часто ця фракція збільшена при раку легень (Горюхина Т.А. и др., 1966).

Порівняльний аналіз білкового спектра крові в онкологічних хворих з різними її групами не виявив вірогідної різниці між ними. Проте встановлено, що величина відхилень досліджуваних параметрів відносно здорових в обстежених із різною груповою приналежністю крові неоднозначна. Найбільш істотні зміни у білковому складі хворих з А(ІІ) групою крові. У них спостерігалося зниження вмісту альбумінів (48,96% проти 65,25% у донорів) і збільшення рівня б₂-глобулінів (8,68% проти 6,40% у донорів) та г-глобулінів (27,03% проти 14,52% у донорів). Зауважимо, що значення альбумінів і г-глобулінів виходять за межі норми. У хворих 0(І) групи достовірна різниця виявлена лише за значенням б₁-глобулінів, зокрема вона становила 3,21%. Білковий склад крові хворих В і АВ групи порівняно зі здоровими відмінностей не показав.

Враховуючи те, що кожна електрофоретична фракція містить окремі білки, а зміни електрофоретичної картини при різних патологічних станах можуть бути зумовлені змінами вмісту тільки тих білків, які в нормі в достатньо великих концентраціях містяться в сироватці, на нашу думку, збільшення б₂-глобулінової фракції, пов'язане зі збільшенням вмісту двох основних білків, що мігрують в б₂-зону - гаптоглобіну і б₂-макроглобуліну.

У загальній групі обстежених відносний вміст в-, пре-в- і б-ліпопротеїнів становить 48,16%, 11,49%, 37,43%. За нормальні рівні ліпопротеїнів бралися такі: в-ліпопротеїни - 38,6-69,4%, пре-в-ліпопротеїни - 4,4-23,1%, б-ліпопротеїни - 22,3-53,3% (Комаров Ф.И. и др., 1998; Лифшиц В.М., Сидельникова В.И., 2001).

Помітним є кількісний перерозподіл окремих фракцій в залежно від фенотипу АВ0. Значення ліпопротеїнів коливалися в межах: в- від 39,10% (у носіїв В фенотипу) до 55,26% (у носіїв АВ фенотипу), пре-в - 4,73% (у носіїв 0 фенотипу) - 18,12% (у носіїв В фенотипу), б- 34,67% (у носіїв АВ фенотипу) - 40,71% (у носіїв В фенотипу). При цьому достовірні відмінності (Р ? 0,05) виявлено лише за вмістом пре-в-ліпопротеїнів у людей з В(ІІІ) групою крові - 18,12%.

Вивчення фракційного складу ліпопротеїнів в онкологічних хворих різних груп крові не показало суттєвих відмінностей між ними. Однак у хворих з В(ІІІ) групою відзначається підвищення рівня в-ліпопротеїнів - 58,98 1,27 % (Р ? 0,05).

Середні показники щодо ліпопротеїнів у людей зі злоякісними новоутвореннями практично не відрізняються від таких же у здорових. Однак порівняльний аналіз фракційного складу ліпопротеїнів сироватки донорів і хворих із різною груповою належністю крові виявив відмінності. Так, в онкологічних хворих з 0(І) групою фракція пре-в-ліпопротеїнів становила 12,87%, а у донорів - 4,73%. Достовірним є збільшення (58,98% проти 39,10% у донорів) фракції в-ліпопротеїнів та зниження (31,17% проти 40,71% у донорів) рівня -ліпопротеїнів у хворих осіб В(ІІІ) групи.

Отже, дослідження білків сироватки крові у групі онкологічних хворих та донорів дозволило виявити ряд особливостей. У людей із злоякісними новоутвореннями відзначено зниження рівня альбумінів та підвищення ₂- і -глобулінів. Найбільш вираженими ці зміни були у хворих з А(ІІ) групою крові. Щодо ліпопротеїнів крові встановлено кількісний перерозподіл окремих їх фракцій як у донорів, так і в онкологічних хворих залежно від фенотипу АВ0.



ВИСНОВКИ

На основі статистичного та експериментального дослідження отримано дані про особливості розподілу груп крові АВ0 і Rh у населення та онкологічних хворих Львівської, Тернопільської, Хмельницької і Чернівецької областей залежно від екологічного стану довкілля, а також дані про фракційний склад білків і ліпопротеїнів у крові донорів та хворих на рак з врахуванням їх фенотипічної ознаки крові за системою АВ0 та встановлено залежність динаміки цих показників від чинників внутрішньої (генетичні) та зовнішньої (екологічні, геногеографічні) природи.

1. Виявлено однакову закономірність розподілу групових антигенів груп крові системи АВ0 у населення Львівської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей, яка відповідає типовому розподілу для населення України: переважає група крові А(ІІ) (39,1%); група крові 0(І) виявлена у 31,4%, В(ІІІ) - у 20,7%, а група АВ(ІV) трапляється лише у 8,8% населення.

Частота генів r, p, q в обстежених популяціях суттєво не відрізнялася одна від одної і загалом становила 56,0%, 27,8%, 16,2% відповідно. За геногеографічними особливостями розподілу груп крові АВ0 територія Львівської, Тернопільської і Чернівецької областей віднесена нами до Карпатської гематологічної зони, Хмельницької - до Центральноукраїнської зони.

2. Встановлено високий відсоток резус-негативного типу крові (22,6%) і нерівномірний розподіл його в населення досліджуваних територій. Найбільша кількість резус-негативних осіб спостерігалася у Тернопільській (26,6%), найменша - у Хмельницькій областях(17,9%).

3. В онкологічних хворих у цілому розподіл за групами крові близький до такого у здорового населення, однак серед хворих відзначається більша кількість осіб з А(ІІ) групою та зменшення частки резус-негативних носіїв.

Розподіл хворих, старших 25 років, відрізняється від розподілу у віковій групі до 25 років, в яких частота груп крові виражається рядом А(ІІ) > В(ІІІ) > АВ(ІV) > 0(І), а у вікових категоріях 25-45 років, 46-60 років та старше 60 років - А(ІІ) > 0(І) > В(ІІІ) > АВ(ІV). У хворих старших вікових груп Хмельницької області переважала група крові 0(І), решти досліджуваних областей - А(ІІ). Високу частоту фенотипу А (48,7% та 47,1%) відзначено у вибірці населення Тернопільської області (вікова категорія 25-45 років) та Львівської області (вікова категорія 60 і більше років).

4. У жінок 25-45 років найбільше представлена А(ІІ) група крові, чоловіків - 0(І), за винятком чоловіків Львівської області (у них переважала А(ІІ) група крові). У вікових категоріях 46-60 років та старше 60 років у представників чоловічої статі Львівської і Терно-пільської областей відзначалася тенденція до підвищення кількості хворих із фенотипом 0.

5. Серед хворих на рак молочної залози, шкіри, сечовидільної системи, лімфогрануломатоз й інших локалізацій помітне зростання фенотипу А; на рак легень і чоловічих статевих органів - 0; на рак шлунка, кишечника, яєчників - 0 і А; на рак матки - АВ і 0. У всіх клінічних групах спостерігається зниження резус-негативних осіб.

6. Білковий склад сироватки донорів залежно від фенотипічної ознаки достовірно відрізнявся лише в людей з А(II) групою крові, в яких відзначено зниження б₁- і б₂-глобулінів (Р ? 0,05). У людей із злоякісними новоутвореннями порівняно зі здоровими виявлено зменшення фракції альбумінів (Р ? 0,05) та підвищення ₂-глобулінів (Р ? 0,05) і -глобулінів (Р ? 0,05). Найбільш істотні ці зміни у хворих з А(ІІ) групою крові.

7. Встановлено кількісний перерозподіл окремих фракцій ліпопротеїнів крові як у донорів, так і в онкологічних хворих залежно від фенотипу АВ0. Достовірна різниця відзначена в носіїв В фенотипу - підвищення рівня пре-в-ліпопротеїнів у донорів (Р ? 0,05) та в-ліпопротеїнів у хворих (Р ? 0,05). В онкохворих, порівняно з контролем, виявлено достовірні відмінності (Р ? 0,05) в осіб 0(І) (збільшення пре-в-ліпопротеїнів) і В(ІІІ) (збільшення фракції в-ліпопротеїнів та зниження рівня -ліпопротеїнів) групи.

8. Геногеографічна динаміка населення за групами крові та відмінності білкового й ліпопротеїнового складу крові населення з різними групами крові мають тенденцію до видозмін, пов'язаних в основному із антропоекологічними чинниками та міграційними процесами. Серед останніх насамперед урбанізаційний чинник довкілля, технологічні фактори забруднення, що викликало зростання захворюваності на пухлинні патології.



СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чень І.Б. Частотний розподіл груп крові системи АВ0 і Rh у людей із злоякісними новоутвореннями різної локалізації // Медична хімія. - 2005. - Т.7, № 2. - С. 104-106.

2. Чень І.Б., Грубінко В.В. Генетичні закономірності розподілу населення території Трускавець-Східниця (Львівська обл.) за групами крові // Наук. записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія. - 2003. - № 2 (21). - С. 58-61.

3. Чень І.Б., Грубінко В.В. Розподіл онкологічних хворих регіону Трускавець-Східниця (Львівська обл.) за групами крові // Наук. записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія. - 2004. - № 1-2(23). - С.51-56.

4. Чень І.Б. Групи крові та резус-фактор і онкологічні захворювання // Наук. записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Біологія. - 2004. - № 3-4 (24). - С.117-124.

5. Чень І.Б. Особливості розподілу онкохворих Львівської області за групами крові // Збірка тез доповідей VІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Екологія. Людина. Суспільство” (13-15 травня 2005 р. м. Київ). - 2004. - С. 68.

6. Чень І.Б. Фенотипи АВ0 і білковий спектр крові людини // Збірка тез доповідей VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Екологія. Людина. Суспільство” (11-13 травня 2005 р. м. Київ). - 2005. - С. 46.

7. Чень І.Б. Особливості розподілу онкологічних хворих за групами крові // Буковинський медичний вісник. - 2005. - Т. 9, № 2. - С.253-255.

8. Чень І.Б. Білковий спектр крові в онкологічних хворих із різними групами крові// Вісн. Чернігівськ. держ. пед. ун-ту. Сер. “Біол. науки”. - 2006. - Вип. 40, № 1. - С. 47-50.

9. Чень І.Б. Білковий спектр крові в онкологічних хворих із різними групами крові // Матер. IX Українського біохім. з'їзду. Харків, 24-27 жовтня 2006 р. - Харків: Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2006. - Т. 2. - С. 129-130.

Размещено на Allbest.ru

...