Впливи вмісту цинку в організмі на нейро- та імунологічні характеристики людини

Дослідження імунологічного статусу вибіркових контингентів учнів різного віку та юнаків. Аналіз наявності і функціонального стану імунної системи обстежуваних від вмісту цинку в організмі. Розгляд вмісту цинку в зразках фізіологічно стабільних тканин.

Рубрика Биология и естествознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 12.07.2015
Размер файла 62,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.І.Вернадського

УДК 612.017.71:574:614.7

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Впливи вмісту цинку в організмі на нейро- та імунологічні характеристики людини

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

Репінська Олена Віталіївна

Сімферополь - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному універсітеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України.

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор Євстаф'єва Олена Володимирівна, Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри нормальної фізіології.

Офіційні опоненты:

доктор біологічних наук, Василенко Дмитро Артурович, провідний науковий співробітник Інституту фізіології Ім.О.О.Богомольця НАН України;

доктор біологічних наук, професор Коренюк Іван Іванович Таврійський національний університет ім.В.І.Вернадського професор кафедри фізіології людини і тварин та біофізики.

Захист відбудеться 10.06.2010 р. о 14_годині на засіданні спеціалізованної вченої ради К 52.051.04 у Таврійському національному універсітеті ім.В.І. Вернадського за адресою: 95007, Крим, м.Сімферополь, вул. Ялтинська, 20, зал засідань.

З диссертацією можна ознайомитися у бібліотеці Таврійського національного університету ім.В.І. Вернадського за адресою: 95007, Україна, Крим, м.Сімферополь, пр. Вернадського, 4.

Автореферат розісланий 09.05.2010 р.

Вченый секретар Спеціалізованої вченої ради К 52.051.04 Д.Р. Хусаінов.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Серед завдань сучасної екологічної фізіології пріоритетним за актуальністю є вивчення адаптації до умов антропогенного середовища і визначення початкових негативних змін під впливом найбільш небезпечних та розповсюджених його забруднювачів. До їх числа належать насамперед важкі метали свинець, кадмій, ртуть, дія яких на організм активно вивчається в останні роки як вітчизняними, так і, особливо, зарубіжними дослідниками (Трахтенберг І.М., 2001; Євстаф'єва О.В., 1993, 2003; Гжегоцький М.Р., Суходольська Н.В., 2006; Lanphear B.P., 2005; Canfield R.L., Heоnderson C.R., 2003; Cory-Slechta D.A., 2005; Murata К. et al., 2002; Grandjean F. at all., 2007). Даний аспект дослiджень навіть дав початок розвитку такої нової наукової дисципліни як біонеорганіка (Барашков Г.К., 2005). У той же час накопичуються дані про конкурентні відносини деяких токсичних важких металів із есенціальними елементами; останнi мають виключно важливе значення для оптимального функціонування організму людини. Стає зрозумілим, що характерною ознакою змін стану внутрішнього середовища в останній час є не тільки його забруднення важкими металами, але й дефіцит тих або iнших біотичних елементів (Маймулов В.Г. та ін., 2005). Такий дисбаланс може як посилювати негативнi ефекти токсичних металів, так і здійснювати пряму дію на функціонування систем, для яких бiотичнi елементи необхідні в достатній кількості.

Серед останнiх елементів особливої уваги заслуговує цинк. Він вважається елементом, рiвнi якого суттєво впливають на розвиток, фізіологію і патологію нервової системи (Zhang L.H. et al., 2008; Wall M.J., 2005). Відомо, що цинк входить до складу значної кількості протеїнів, зокрема більш ніж 200 ферментів (Marchetti F. et al., 1998), є важливим кофактором у метаболізмi білків, жирних кіслот, простагландинів і мелатоніну, нейромедіаторів, здійснює непрямий вплив на метаболізм дофамінів, цитокинів (Arnold L.E. et al., 2000; Filiz G. et all., 2008). Тому цинк є необхідним елементом для адекватного функціонування центральної нервової (Кудрін А.В., Громова О.А., 2006; Frederickson et al., 2000; Lopez-Garcia et al., 2001) та імунної систем (Кудрін А.В., 2000; Кудрін А.В., Громова О.А., 2007; Zinc and immune system, 2001; Coelho C. et all., 2007). Його вважають головним неорганічним «гормоном», який координує активність більшостi найважливіших ферментів, у тому числі таких, що визначають синтез нуклеїнових кислот і гема (Мухін М.А. та ін., 2005). Дефіцит цинку і дисбаланс його вмiсту iз вмiстом інших елементiв пов'язують з розвитком низки хвороб і розладів нервової системи, у тому числі i розладiв вищих психічних функцій (Ciubotariu D., Nechifor M., 2008). Механізми впливу цинку на нервову систему на клітинному та субклітинному рівні вiдносно докладно з'ясовані. Відомо, що він бере участь у синаптичній передачі збудження (Kay A.R., 2006; Kay A.R., Tуth K., 2008), є важливим модулятором опіоїдних, нікотинових та ацетилхолінових рецепторів у центральній нервовій системі (ЦНС) (Garsia-Colunga et el., 2001; Martinez-Galn D., 2003; Bertoni-Freddari C. et al., 2008), регулює процеси трансляції у нейронах (Blumenthal J., Ginzburg I., 2008). Визнається, проте, що вплив цинку на ЦНС є подвійним (Кудрін А.В., Громова О.А., 2006). Його спрямованiсть залежить від вихiдного вмісту цинку в організмі, який, в свою чергу, істотно обумовлений природними та техногенними біогеохімічними особливостями регіону мешкання людської популяцiї (Ковальський В.В., 1974). Тому визначення фізіологічної ролі цинку на системному рівні, особливо в умовах сучасного антропогенно модифікованого середовища, коли часто спостерігається дефіцит цього металу в організмі (Агаджанян Н.А., 2001; Sandstead N.N., 1994), є виключно актуальним і практично не вирішеним завданням, зокрема на території України. Очевидно, що особливий інтерес при цьому має викликати роль цинку на вiдносно раннiх стадiях онтогенетичного розвитку людини - у дiтей та молодi.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дослідження проводилися в межах планової теми кафедри нормальної фізіології Кримського державного медичного універсітету ім. С.І. Георгієвського “Фізіологічні підходи до оцінки екологічного ризику для здоров'я” (№ гос. регістрації 0102U006172 (2002-2008), яка є складовою Міжгалузевої комплексної програми “Здоров'я нації” на 2002-2011 рр. і національної програми “Діти України”. Тема дисертації затверджена на засідані Вченої ради КДМУ (протокол № 8 від 23 листопада 2003р.).

Мета дослідження - оцінити залежнiсть особливостей функціонального стану нервової та імунної систем від вмісту цинку в організмі людини в різні періоди онтогенезу в умовах антропогенного середовища.

Для досягнення поставленної мети передбачалося вирішення наступних завдань:

1. оцінити вміст цинку в зразках фізіологічно стабільних тканин (волоссі) вибіркових контингентів дітей, підлітків та юнаків;

2. на основі результатів реєстрації та аналізу поточної електроенцефалограми і компонентів викликаних і пов'язанних з подією електроенцефалографічних потенціалів охарактеризувати кореляцiю показникiв функціонального стану ЦНС школярiв різного віку з вмістом цинку в організмі;

3. провести дослідження імунологічного статусу вибіркових контингентів учнів різного віку та юнаків;

4. оцінити наявність і характер залежності функціонального стану імунної системи обстежуваних від вмісту цинку в організмі;

5. на підставі наявності та кількості кореляційних зв'язків нейро- та імунологічних показників і вмісту цинку у волоссі порівняти чутливість ЦНС та імунної системи до цинку у визначених концентраціях в організмі.

Об'єкт дослідження: фізіологічна роль бiоелементiв, зокрема цинку, у формуваннi функцiонального стану ЦНС та імунної системи органiзму людини в умовах антропогенного середовиша в різні періоди онтогенезу.

Предмет дослідження: кореляційні зв'язки нейрофізіологічних та імунних показників організму дітей, підлітків та юнаків із вмістом цинку в волоссі. імунологічний цинк фізіологічний

Методи дослідження - електроенцефалографія з реєстрацією поточноi ЕЕГ, викликаних і пов'язаних з подією ЕЕГ-потенціалів, імуноферментний, фотометричний, рентгенофлуоресцентний методи, статистична обробка (непараметричний кореляційний аналіз за Спірменом, обчислення критерiїв Колмогорова-Смірнова, Мана-Уїтні).

Наукова новизна одержаних результатов. Одержано нові натурні дані, які доповнюють уявлення про фізіологічну роль такого есенціального елемента, як цинк, щодо функціонального стану ЦНС та імунної системи організму людини. Встановлені новi аспекти нейротропної дії цинку і відсутність значного імуннотропного впливу при низькому чи дефіцитному вмісті даного элемента в організмі, який розвивається, в умовах антропогенного середовища. Вперше в результаті фізіологічних і біомоніторингових досліджень встановлено, що вміст цинку в організмі наближається до нижньої межі умовної норми або є недостатнiм у міських дiтей-учнiв середної школи різного віку і знаходиться в межах норми у сільських дітей. Вперше виявлено зменшення залежності спектральної потужності ритмичних характеристик поточної ЕЕГ дiтей та пiдлiткiв від рівня цинку в організмі протягом перiоду з 10 до 19 років. Встановлено, що зниження вмісту цинку в організмі, який розвивається, сприяє підвищенню iнтегральної потужностi електричної активності мозку. Вперше встановлено, що у міських та сільських школярів 12-15 років має місце дефіцитний стан гуморальної ланки імунітету, який не пов'язаний прямо з виявленим низьким вмістом цинку в організмі.

Практичне значення одержаних результатів. Робота виконана в межах міжнародних (Всесвітня організація охорони здоров'я, Конвенція про транскордонні переноси атмосферних забруднювачів) і вітчизняних («Здоров'я нації» і «Діти України») досліджень, які активно проводяться в останні десятиріччя з метою оцінки впливу антропогенних чинників середовища на здоров'я і функціонування організму людини. В результаті того, що цинк може виступати як техногенний забруднювач, але також є антагоністом щодо небезпечних токсичних металiв, одержані відомості про вплив цинку на фізіологічні функції в натурних умовах мають значення для практики екологічного нормування і уточнення фізіологічної ролі цього элемента на системному і організменому рівні при певних концентраціях. Одержані дані мають також важливе значення для корекції елементного дисбалансу в організмі в умовах сучасного антропогенно трансформованного середовища; це розглядається як ефективний шлях профiлактики та усунення негативних впливiв антропогенних екологічних чинників.

Особистий внесок. Особистий внесок здобувача полягав у аналізі наукової літератури з теми дисертаційної роботи, проведенні функціонального обстеження ЦНС та імунної систем дослiджених груп осiб, аналізі та узагальненні одержаних результатів. Внесок співавторів у сумісних публікаціях полягав у визначенні мети і завдань на деяких етапах дослідження, консультаціях наукового керівника, в окремих випадках - корекції і перекладі тексту статей, аналізі дії інших (окрім цинку) елементів, проведенні досліджень інших функціональних систем (серцево-судинної). Цi матеріали не увійшли в дисертацію, але були відображені в деяких статтях разом із результатами автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи було представлено й обговорено на конференції Українського товариства нейронаук із міжнародною участю, 23-26 травня 2005 р., м. Донецьк; Всеукраїнській науково-практичній конференції “Довкілля і здоров'я”, 27-28 квітня 2006 р., м. Тернопіль; XVII з'їзді Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю, 18-20 травня 2006 р., м. Чернівці; II науково-практичній конференції з міжнародною участю “Еколого-фізіологічні проблеми адаптації”, 11-14 жовтня 2006 р., смт. Партеніт; II з'їзді фізіологів СНД, м. Кишинів, 2008 р., а також на робочих нарадах експертної групи Європейської Конвенції про транскордонні переноси атмосферних забруднювачів у Братиславі (2001 р.), Кишиневі (2001 р.), Судаку (2002 р.) і Берліні (2002 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових праць, з них 9 наукових статей (8 - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 - у матеріалах міжнародних експертних нарад Конвенції про транскордонні переноси атмосферних забруднювачів), 8 публікацiй у матеріалах наукових конференцій та з'їздів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація включає в себе вступ, огляд літератури, опис матеріалів і методів досліджень, результати власних досліджень, розділ, присвячений аналізу і узагальненню отриманих результатів, висновків і списку літературних джерел. Робота викладена на 149 сторінках, ілюстрована 10 рисунками та містить 29 таблиць.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Загальну групу обстежених склали 150 людин, віковий склад яких, а також вiдомостi про характер виконаних досліджень, наведено в табл.1.

Електрофізіологічне дослідження функціонального стану ЦНС включало реєстрацію поточної електроенцефалограми (ЕЕГ), а також викликаних і пов'язаних з подією потенціалів (ВП, ППП). ЕЕГ-потенціали відводили монополярно, у локусах F3, F4, P3, P4, С3, С4, T3, T3, O1 та O2, відповідно до мiжнародної системи «10-20» (Jasper N.N., 1978). Референтним електродом були об'єднані контакти, закрiпленi над соскоподібними відростками черепа. При реєстрації ЕЕГ межi частотних характеристик каналів посилення та реєстрації відповідали постійній часу 0,3 с та 70 Гц. ВП і ППП реєстрували у відповідь на звуковий подразник у двостимульній парадигмі “GO/NO-GO” з визначенням часу реакції за загальноприйнятою методикою (Луцюк М.В., 2007), використовували автоматизований комплекс, що складався з електроенцефалографа EEG-16S, інтерфейсу і комп'ютера IBM PC.
Таблиця 1 Обсяг і характер виконаних досліджень

Вікові групи обстежених

Визначення вмiсту цинку у волоссi

Дослiдження функцiональних характеристик

ЦНС

Iмунної системи

10-11 рокiв

30

30 м.

-

12-13 рокiв

57

48 м.

17 м.; 9 с.

14-15 рокiв

30

22 м.

15 м.; 8 с.

18-19 рокiв

33

33 м.

15 м.

Примітка: м.- міські, с. - сільські учні

Імунологічне дослідження включало визначення кількості Т- і В-лімфоцитів, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), абсолютного та відносного вмісту лейкоцитів у кровi. При визначеннi кiлькiстi лімфоцитів та їх субпопуляцій використовували «скорочену» панель МКАТ серії LT для iдентифiкацiї наступних CD-маркерів: CD3+ (Т-лімфоцити), CD4+(Т-хелпери), CD8+(Т супресори/цитотоксичні), CD16+(NK-клітини), CD22+(В-лімфоцити), CD25+ (активованні Т- і В-лімфоцити і моноцити). CD-маркери визначали методом непрямої імунофлюоресценції з використанням моноклональних антитіл. Лімфоцити виділяли з гепаринизованої крові центрифугуванням на градієнті фіколл-верографіна (щільність 1,077 г/мл). Кров брали одночасно у всіх членів групи вранці; обстеження проводили на базі клінічної лабораторії Кримського державного медичного університету та фельдшерсько-акушерських пунктів в селах Філатовка та Перекоп.

Вміст цинку визначали у зразках волосся обстежених осiб методом рентгенофлюоресцентної спектрофотометрії у науково-технічному центрі ВІРІА (м.Київ). Зразки волосся (прикореневі ділянки) зістригали з трьох-п'яти місць на потиличній частині голови. Вибір матеріалу для дослідження базувався на тому, що вміст цинку у фізіологічно стабiльних зразках (волоссі) є адекватним індикатором його загального вмісту в організмі (Кудрін А.В., Громова О.А., 2002; Скальний А.В., Рудаков І.А., 2004; Баранова О.В. та ін., 2005; Bencko V., 1995). Статистична обробка включала непараметричний кореляційний аналіз за Спірменом; характер розподілу параметрів оцінювали за критеріями Колмогорова-Смірнова та Лілліфорс, міжгрупові розбіжності - за критерієм Стьюдента та Мана-Уїтні.

Результати досліджень та їх обговорення

Біомоніторингове дослідження вмісту цинку у волоссі обстежуваних груп. Аналіз вмісту цинку в волоссі випробуваних 10-19 років, які мешкають у міському середовищі, показав, що середня концентрація цього металу в середній і старшій групах обстеженних знаходилася на нижній межі норми, а в групах 10-11 та 12-13 років у 70-97% осiб була нижче цiєї межи (табл. 2).

Таблиця 2 Концентрація цинку (мкг/г) у волоссі міських школярів і студентів різних вікових груп

Вік

Концентрація цинку

M m

Мінімальна

Максимальна

Умовна

норма

10-11 рокiв (n=30) (1)

70,87,65

15,9

198,4

120-200

12-13 рокiв (n=48) (2)

113,44,31*

68,53

243,5

14-15 рокiв (n=22) (3)

137,76,27**

65,0

244,0

18-19 рокiв (n=33) (4)

120,43,29**

89,90

168,45

Примітка: (1), (2), (3), (4) - вікові групи; тут і далі - *, ** - вірогідність за крітеріями Стьюдента та Мана-Уїтні при p<0,05, p<0,01 відповідно в порівнянні з (1)

Ці дані узгоджуються з результатами богатьох біомоніторінгових спостережень наявності дефіциту цинку у різних географічних регіонах (Боєв В.М. та ін., 2004; Баранова О.В. та ін., 2005; Sandstead N.N., 1994). Такий дефiцит пов'язний насамперед із недостатнім аліментарним надходженням цинку (Анке М. та ін., 2005). Наші результати також узгоджуються з даними досліджень на території Росії, в яких встановлено онтогенетичні особливості вмісту ряду елементів, у тому числі і цинку, і відзначено більший дисбаланс і дефіцит елементів у молодших школярів порівнянно з підлітками (Боев В.М. та ін., 2004; Маймулов В.Г. та ін., 2005).

У той же час у сільських учнів вміст цинку, складав у середньому 189,815,34 мкг/г, знаходився в межах умовної фізіологічної норми.

Беручи до уваги поліфункціональнiсть цинку і його особливе значення для функціонування нервової системи, можна було очікувати певного впливу нестачі цього елемента на функціональний стан ЦНС.

Особливості функціонального стану ЦНС у зв'язку з вмістом цинку в організмі учнів різного віку в умовах урбанізованого середовища. Нейрофізіологічне обстеження показало, що спектральна потужність (СП) ритмів поточної ЕЕГ і характеристики ВП, ППП у обстежених загалом знаходилися в межах фізіологічної норми.

У той же час кореляційний аналіз зв'язкiв ЕЕГ-характеристик і концентрації цинку в волоссі випробуваних груп показав наявність вірогідних або таких, що наближаються до вірогідних, кореляційних зв'язків. Їх кількість та щільність були найбільшими в молодших групах школярів, зменшувалися в середній віковій групі; такi зв'язки не спостерігалися зовсім у студентов 18-19 років. При цьому щільність кореляційних зв'язкiв в основному характеризувалася низькими значеннями коефіцієнтів, що вказує на їх досить слабкий характер, але рівень ймовірності при цьому був досить високим. Характер зв'язків у всіх випадках був зворотнім, що свідчить про певне зростання сумарної потужностi електричної активністі мозку при зменшенні кількості цинку в організмі. Потужність не всіх окремих ритмічних діапазонiв ЕЕГ суттєво корелювала із вмістом цинку (табл.3), але кореляцiйний аналіз співвідношень СП цих діапазонів i концентрацiї цинку показав наявнiсть великої кiлькостi вірогiдних зв'язкiв (табл.4).

Таблиця 3 Кореляційний зв'язок спектральної потужності ритмів поточної електроенцефалограми в різних відведеннях у дітей 10-11 років із вмістом цинку в волоссі

ЕЕГ-діапазони

Коефіцієнт кореляції

Очі заплющені

Очі розплющені

Ліва півкуля

Права півкуля

Ліва півкуля

Права півкуля

альфа-ритм F3-F4

-0,39**

бета1-ритм F3

-0,33*

бета2-ритм F3

-0,38*

-0,42**

дельта-ритм С3-С4

-0,37**

-0,37**

дельта-ритм Р3-Р4

-0,35**

-0,31*

дельта-ритм F3-F4

-0,44**

-0,17

тета-ритм С3-С4

-0,26

-0,30

тета-ритм С3-С4

-0,29

-0,29

тета-ритм Р3-Р4

-0,26

-0,30*

-0,27

-0,30*

тета-ритм F3-F4

-0,54***

-0,31*

-0,54***

-0,30*

Таблиця 4 Кореляційний зв'язок спектральної потужності співвідношень ритмів поточної електроенцефалограми у дітей 10-11 років із вмістом цинку у волоссі

ЕЕГ-диапазоны

Коефіциєнт кореляції

Очі заплющені

Очі розплющені

Ліва півкуля

Права півкуля

Ліва півкуля

Права півкуля

бета1/тета-ритм С3/4

0,40**

0,47***

-0,38**

-0,33*

бета1/тета-ритм Р3/4

0,41**

0.49***

0,37**

0,38**

бета1/тета-ритм О1/О2

0,20

0,37**

0,27

0,32*

бета1/тета-ритм Т1/Т2

0,34*

0,46***

0,37**

0,37**

бета2/тета-ритм С3/С4

0,46***

0,47***

-0,38**

-0,34*

бета2/тета-ритм Р3/Р4

0,48***

0,47***

0,42**

0,48***

бета2/тета-ритм О1/О2

0,25

0,37**

0,23

0,27

бета2/тета-ритм Т3/Т4

0,48***

0,49***

0,35**

0,36**

Таким чином, результати кореляційного аналізу характеристик поточної ЕЕГ із вмістом цинку в організмі учнів різних вікових груп свідчать про односпрямований, але різною мірою виражений вплив цинку на СП частотних діапазонів, який з віком зменшувався (рис.1).

Це певним чином узгоджується з описаними в літературі гiпотезами щодо можливого механізму дії цинку на збудливість нейронiв через модуляцію функцiонування кальцієвих каналів та різних підтипів рецепторів, а також ролi цинку у контролi таламо-кортикальних осциляцій (Stengaard-Pedersen K., 1987; Cataldi M., 2007). Нашi результати загалом збігаються з поодинокими свідченнями щодо кореляціi параметрів ЕЕГ із вмістом цинку в волоссі (Громова О.А., 2001).

Рис.1. Коефіцієнти кореляцій спектральної потужності різних частотних діапазонів поточної ЕЕГ із вмістом цинку в волоссі школярів 12-15 років: 1- -ритм (очі заплющені) зліва; 2- -ритм (очі розплющені) справа; 3- -ритм (очі заплющені) справа; 4- -ритм (очі розплющені) справа; 5- -ритм (очі заплющені) злiва; 6- -ритм (очі заплющені) справа; 7- -ритм (очі розплющені) зліва; 8- 1-ритм (очі заплющені) зліва; 9- 1-ритм (очі заплющені) справа; 10- 1-ритм (очі розплющені) зліва; 11- 1-ритм (очі розплющені) справа; 12 -2-ритм (очі заплющені) справа; 13 --ритм злiва (очі заплющені); 14 --ритм (очі заплющені) злiва; 15 --ритм (очі розплющені) зліва.

Характеристики викликаних і пов'язаних з подією потенціалів залежно від вмісту цинку в організмі різних вікових груп учнів. Кореляційний аналіз внутрішніх концентрацій цинку з параметрами ВП і ППП визначив наявність кореляційних зв'язків, максимальних за кількістю в групі 10-11-річних школярів (табл. 5) та 18-19-річних юнаків (табл. 6).

Таблиця 5 Кореляційний зв'язок характеристик викликаних і пов'язаних з подією потенціалів в різних локусах із концентрацією цинку у волоссі школярів 10-11-ти років

Компоненти комплексу ВП, ППП та умови відведення

Коефіцієнт кореляції (r)

Рівень значущості (p)

Р1, амплітуда (О2)

0,41

0,003

N1, амплітуда (C3)

0,35

0,05

N1, амплітуда (Т3)

0,33

0,08

N1, амплітуда (F4)

0,37

0,04

P2, латентний період (C3)

-0,50

0,004

P2, латентний період (C4)

-0,53

0,003

P2, латентний період (F3)

-0,61

0,0006

P2, латентний період (F4)

-0,67

0,0002

P2, латентний період (P3)

-0,40

0,03

P2, латентний период (P4)

-0,42

0,02

P2, латентний період (T3)

-0,42

0,02

P2, латентний період (T4)

-0,46

0,01

N2, амплітуда (P3)

-0,34

0,07

N2, амплітуда (C3)

-0,34

0,06

N2, амплітуда (C4)

-0,30

0,10

N2, амплітуда (F3)

-0,34

0,08

УНВ, амплітуда (С3)

0,40

0,03

УНВ, амплітуда (С4)

0,32

0,08

Р300, амплітуда (Т3)

0,31

0,09

Р300, латентний період (P3)

-0,46

0,01

Taблиця 6 Коефіцієнти кореляції характеристик викликаних і пов'язаних з подією потенціалів із вмістом цінку в волоссі у студентів 18-19 років

Компоненти комплексу ВП, ППП та умови відведення

Коефіціент кореляції (r)

Рівень значущості (p)

Р1, латентний період (С3)

-0,35

0,06

Р1, латентний період (С4)

-0,42

0,02

Р3,* амплітуда (С4)

0,37

0,05

Р3,* амплітуда (С3)

0,29

0,13

P3, амплітуда (С3)

0,38

0,04

Р3, амплітуда (С4)

0,35

0,05

УНХ (С4)

-0,35

0,06

N2, Латентний період (С3)

-0,26

0,15

N2, Латентний період (С4)

-0,26

0,16

Примітка: * - характеристика потенціала, що генерується у вiдповiдь на позитивний сигнал зворотнього зв'язку

Одержані дані узгоджуються із відомостями про кореляцію між рівнем цинку та здібністю до читання (Громова О.А., 2001), про такі мозкові дисфункції, як порушення здібності до навчання при цинковому дефіциті (Takeda А., 2000). Вважають, що в цьому випадку порушуєтьcя нейропередача вiд глутамінергічних нейронiв, які містять цинк у помiтнiй кiлькостi. Треба згадати, що натурні дослідження зв'язку вмiсту цинку з когнітивними функціями у китайців похилого віку такої залежності не виявили (при тому, що вона була знайдена для міді, кадмію та кальцію (Gao S. et all., 2008). У той же час саме з дефiцiтом цинку пов'язують до певної міри такі нейродегенеративнi захворювання похилого віку, як хвороба Паркінсона і Альцгеймера (Ciubotariu D., Nechifor M., 2008).

Особливості функціонального стану імунної системи у зв'язку з вмістом цинку в організмі в умовах техногенного середовища. Діяльність ЦНС та імунної систем тісно пов'язана (Абрамов, 1991). Роль цинку щодо останньої системи також добре відома (Zinc and immune system, 2001). З метою визначення можливої імуннотропної дії цинку при його фонових концентраціях в організмі було виконане імунологічне обстеження учнів різного віку. Воно дозволило оцінити їх імунологічний статус, який у різних вікових групах мав як загальні риси, так і деякі відмінності (табл. 7).

Так, спостерігався деякий дефіцит Т- і В-клітинної ланки імунітету при дещо підвищенному вмісті еозинофілів у 12-13-річних та 14-15-річних школярів. У 18-19-річних студентів імунологічний статус був більш сприятливим, мало місце зниження тільки однієї з популяцій лімфоцитів (CD16), яка забезпечує протипухлинний імунітет.

Таблиця 7 Імунні показники (Mm) міських учнів різного віку

Імунологічні параметри

12-13 років

14-15 років

18-19 років

Лейкоцити х109

6,500,58^

5,730,31

6,020,39

Лімфоцити абс., х109

2,330,21v

2,100,18v

2,270,19

Лімфоцити %

38,803,51

38,802,49

37,872,62

CD3 абс., х109

1,530,14v

1,330,13v

1,490,14

CD3%

65,731,55

63,111,38

66,01,63

CD4 абс., х109

0,870,08v

0,810,08v

0,860,09

CD4%

37,330,74

38,060,95

36,871,12

CD8 абс., х109

0,630,07v

0,520,05v

0,620,06

CD8%

27,731,14

26,121,07

28,471,12

CD25 абс., х109

0,310,03

0,350,08

0,410,08

CD25%

13,200,78

16,820,97

15,871,29

IРI%

1,380,06

1,560,08

1,350,06

В-лім абс., х109

0,360,04v

0,360,04v

0,350,06

В-лім %

15,530,72v

16,820,79v

15,40,80

0 лім абс. , х109

0,310,04

0,210,02

0,280,04

0 лім %

13,071,05

11,591,19

11,81,61

CD16 абс. , х109

0,130,02v

0,160,02

0,140,02v

CD16 %

5,670,67v

8,350,66

6,130,69v

ЦИК, ед экст. ОП

0,080,01

0,120,01^

0,060,00

Еозінофіли%

2,710,63^

2,570,62

2,401,55

ПН%

1,500,33

1,430,65

1,130,20

СН%

50,863,38

54,436,58^

55,072,89

Лім%

40,293,42

37,866,91v

37,872,62

Мон%

4,640,62

3,710,89

3,530,44

Примітка (тут і далі): v^ - порівняння з клінічною нормою

У сільських учнів спостерігали загалом близьку картину, але амплітуда відхилень була трохи меншою (табл. 8).

Таблица 8. Імунні показники сільських учнів різного віку

Імунологічні параметри

12-13 років

14-15 років

Лейкоцити х109

5,080,39

6,451,11^

Лімфоцити абс., х109

2,440,42v

2,090,36v

Лімфоцити %

47,207,07

32,752,43

CD3 абс., х109

1,760,35v

1,380,27v

CD3%

68,402,77

66,002,04

CD4 абс., х109

0,960,19v

0,820,16v

CD4%

37,801,96

38,751,11

CD8 абс., х109

0,790,16v

0,580,10v

CD8%

30,601,54

27,251,44

CD25 абс., х109

0,630,10

0,630,14

CD25%

26,201,80^

29,501,55^

IRI%

1,140,05v

1,450,09

В-лім абс., х109

0,280,10v

0,250,04v

В-лім %

12,200,58v

12,750,75v

0 лім абс. , х109

0,230,06

0,260,05

0 лім %

10,752,66

12,250,75

CD16 абс. , х109

0,210,05

0,190,04v

CD16 %

9,201,46

9,251,60v

ЦИК, ед экст. ОП

0,140,02^

0,160,03^

Еозінофіли%

7,204,45^

3,502,18^

ПН%

3,201,46

2,750,75

СН%

40,407,07

57,002,48^

Лім%

47,207,07

33,002,48v

Мон%

1,600,81v

2,751,03v

З метою з'ясування можливої ролі цинку в обумовленості визначеного функціонального стану імунної системи був виконаний кореляційний аналіз імунологічних показників учнів із концентрацією цинку у волоссі. Цей аналіз практично не виявив якихось кореляційних зв'язків, за винятком 18-19-річних юнаків, у яких була встановлена тенденція до зв'язку тільки з одним показником - ПЗФ%. Коефіцієнт кореляції дорівнював 0,49, але при рівні значущості 0,09. Це певним чином збігається із спостереженнями про більш виражене реагування організму, який розвивається, на присутність у довкіллі важких металів з боку фагоцитозу, ніж з такого Т- i В-клітинної ланок (Касохов А.В., 1999), а також із результатами спостережень про розлади фагоцитозу при дефіциті цинку (Сhandra R.K., 1985).

З другого боку, добре відомо, що цинк стимулює внутрішньотимусний розвиток Т-клітин, підвищує дозрівання В-лимфоцитів, CD4 та CD8 і загалом є поліфункціональним імунотропним металом (Кудрін А.В., Громова О.А., 2007).

Отже, можна констатувати, що імунна система учнів віком 12-19 років не демонструвала значної чутливості до коливань рівня цинку в організмі в умовах фонової експозиції при його вмісті, близькому до нижньої межі норми. Таким чином, дефіцит імунітету підлітків та юнаків якщо і пов'язаний з низьким вмістом цинку, то в дуже обмеженiй мiрi.

Узагальнюючи викладені у даній роботі результати та їх обговорення, можно зробити наступні висновки.

Висновки

У дисертаційній роботі з'ясована наявність, ступінь та характер обумовленості внутрішнім вмістом цинку функціонального стану центральної нервової та імунної системи організму дітей, підлітків та юнаків, які мешкають в умовах антропогенного середовища.

1. Дослідження функціонального стану центральної нервової та імунної системи міських учнів різного віку показало певний ступінь його обумовленості рівнем цинку в організмі. Цей зв'язок більш виражений у нервової системи, ніж у імунної, що виявляється в наявності суттєвих кореляційних зв'язків характеристик спектральної потужності поточної електроенцефалограми і викликаних та пов'язаних з подією ЕЕГ-потенцiалів із рівнем цинку у фізіологічно стабільних тканинах (волоссі).

2. В умовах урбанізованого середовища середня концентрація цинку у волоссі 133 дітей, підлітків та юнаків знаходилася або на рівні мінімальної межі умовної норми, або нижче цiєї межі. При цьому концентрація цинку в волоссі 78 дітей і підлітків 10-11 і 12-13 років при відсутності суттєвих статевих відмінностей склала 70,87,65 і 113,44,31 мкг/г відповідно при дефіциті цинку у 70-97% обстежених. У 22 підлітків 14-15 років і 33 юнаків 18-19 років концентрація цинку в волоссі склала 143,58,05 і 120,43,29 мкг/г відповідно. У сільських дітей вміст цинку в волоссі знаходився в межах норми, складаючи 189,815,34 мкг/г.

3. Встановлено, що спектральна потужність поточної ЕЕГ знаходилася в зворотній кореляційній залежності від вмісту цинку в волоссі. Такi зв'язки були максимально вираженi у віці 10-13 років, зменшувалися у 14-15 років і не мали місця у 18-19-річних юнаків. Виявлялася тенденцiя до бiльшої сумарної потужностi електричної активності мозку при низьких концентраціях цинку. При цьому щільність кореляційних зв'язків коливалася від слабкої до середньої (-0,50<r< -0,28) при високому рівні вірогідностi (0,0004<p<0,03).

4. Визначена залежність різного ступеня і спрямованості характеристик викликаних і пов'язаних із подією ЕЕГ-потенціалів від вмісту цинку в волоссі, яка була максимально виражена у вікових інтервалах 10-11 і 18-19 років. У дітей 10-11 років, які мали значний дефіцит цинку, параметри практично всіх компонентів викликаних і повязаних з подією потенціалів були пов'язані із рівнем цинку в організмі. Латентні періоди були більшими, а амплітуди потенціалів Р1 и N1 - меншими при зниженому вмісті цинку в організмі, а щільність кореляціних зв'язків і рівень вірогідності досягав високих значень (r = -0,67, р = 0,0002). Така ж, але суттєво менш виражена, закономірність загалом зберігалася і у дітей 12-13 років, у яких визначений кореляційний зв'язок для латентного періоду потенціала Р3 (r = -0,44, p = 0,02). У 14-15-річних підлітків і 18-19-річних юнаків достовірно, але протилежним чином, корелювали одні і ті ж компоненти біопотенціалів у відведенні від тім'яної ділянки кори: латентний період Р1 (r = 0,57, p = 0,03) і ампулітуда Р3 (r = -0,42, p = 0,05) у підлітків 14-15 років, латентний період Р1 (r = -0,42, p = 0,02) і амплітуда Р3 (r = 0,37, p = 0,05) у юнаків.

5. Виявлено дефіцит клітинної ланки імунітету в групах міських і сільських школярів 12-13 і 14-15 років, який виражався в зниженому в порівнянні з клінічною нормою, вмісті абсолютної кількості лімфоцитів, В-лімфоцитів, кластерів антигенності CD3, CD4, CD8. Це було більш виражене у міських учнів. У 18-19-річних студентів суттєвє відхилення від ніжньої межі норми на 30% спостерігалося тільки з боку CD16.

6. Кореляційний аналіз імунних показників не виявив певних залежностей від вмісту цинку в волоссі міських та сільських обстежених. Це дозволяє говорити про те, що внесок цинку в визначенні відхилення імунного статусу від норми є відсутнім або мінімальним.

7. У натурних умовах міського середовища при низькому вмісті в організмі, який розвивається (12-19 років), цинк відіграє суттєву нейротропну роль, яка в різні вікові періоди є відмінною. У той же час вміст цинку не є істотним імунотропним фактором на даному етапі онтогенетичного розвитку.

Список публікацій за темою дисертації

1.Психофизиологические особенности подростков и состояние микро-элементного баланса в организме / И.А. Евстафьева, Е.В. Репинская, В.Б. Павленко, [и др.] // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. - 2003. - Т. 16 (55), № 3. - С. 60-64. (Здобувач разом із співавторами виконала імуннологічне обстеження дітей, підлітків та юнаків, статистично обробила результати щодо вмісту цинку та проаналізувала його вплив на імунну систему, пiдготувала рукопис до друку).

2. Евстафьева И.А. Психологические характеристики личности подростков и элементный состав волос / И.А. Евстафьева, О.А. Залата, Е.В. Репинская // Таврический медико-биологический вестник. - 2004. - Т. 7, № 1. - С. 64-67. (Здобувач здійснила пошук літератури, разом із співавторами провела аналіз результатів щодо вмісту цинку і його впливу на психофізіологічні показники, прийняла участь в підготовці публікації до друку).

3. Репинская Е.В. Особенности ЭЭГ-спектра подростков в связи с содержанием цинка и меди в организме // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения : тр. КГМУ им. С.И. Георгиевского. -- Симферополь, - 2004. - Т.140, Ч. 3. - С. 165-169.

4. Иммунный статус жителей промышленно загрязненных территорий в связи с содержанием в организме меди и цинка / Н.М. Овсянникова, Е.В. Репинская, А.Е. Слюсаренко [и др.] // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. КГМУ им. С.И. Георгиевского. -- Симферополь, - 2005. - Т.141., Ч. 5 - С. 140-144с. (Здобувач разом із співавторами виконала імуннологічне обстеження дітей, статистично обробила результати).

5. Особенности функционального состояния сердечно-сосудистой и иммунной систем подростков в связи с содержанием меди и цинка в организме / Н.М. Овсянникова, Е.В.Репинская, И.А. Евстафьева [и др.] // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. - 2005. - Т.18(57). - №3. - С. 93-99. (Здобувач разом із співавторами виконала імуннологічне обстеження дітей та підлітків, статистично обробила результати).

6. Борисова О.Б. Імунотропна дія деяких есенціальних і токсичних мікроелементів в умовах фонової експозиції / О.Б. Борисова, О.В. Репінська // Практична медицина. - 2006. - 2 (том ХІІ). - С. 28-32. (Здобувач разом із співавтором виконала імуннологічне обстеження дітей, підлітків та юнаків, статистично обробила результати щодо вмісту цинку та проаналізувала його вплив на імунну систему, пiдготувала рукопис до друку).

7. Корреляционные связи между содержанием токсичных и эссенциальных металлов в организме и характеристиками ЭЭГ-потенциалов у юношей в условиях городской среды / Е.В. Евстафьева, О.А. Залата, Е.В. Репинская[и др.] // Нейрофизиология. - 2006. - Т. 38, № 2. - С. 167-174. (Здобувач разом із співавторами провела реєстрацію поточної ЕЕГ у юнаків, пошук літератури, виконала статистичну обробку результатів і аналіз впливу цинку на функціональні показники).

8. Функциональное состояние нервной, сердечно-сосудистой и иммунной систем в зависимости от микроэлементного баланса в организме по данным натурных исследований / Е.В. Евстафьева, О.А. Залата, Е.В. Репинская[и др.] // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения : тр. КГМУ им. С. И. Георгиевского. - Симферополь, 2006. - Т. 142, ч. V. - С. 32-35. (Здобувач разом із співавторами виконала імуннологічне обстеження дітей, підлітків та юнаків, статистично обробила результати щодо вмісту цинку та проаналізувала його вплив на імунну систему, пiдготувала рукопис до друку).

9. Using the physiological approaches for improving of determination critical limits of heavy metals / H. Evstafyeva, I. Evstafyeva, O. Zalata, E. Repinskaja, M. Shegoleva, N. Ovsyannikova, S. Tymchenko, A. Slusarenko // Proceedings of the 6-th Sabregional meeting on effect - oriented activities in the countries of eastern and south-eastern Europe relevant for the UNECE convention on LRTAP : 16-18 sept. 2004. - Smolensk : Magenta, 2004. - P.119-124. (Здобувач разом із співавторами підготувала частину публікації стосовно фізіологічної дії цинку).

10. Роль токсичных и эссенциальных металлов в функциональном состоянии иммунной системы детей и взрослых в условиях фоновой экспозиции / А.Е. Слюсаренко, Н.М. Овсянникова, С.А. Зинченко, Н.П. Верко, Е.В. Репинская, М.П. Пустовалова // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2004. - №3. - С.111-112. (Здобувач разом з співавторами виконала імуннологічне обстеження дітей, підлітків та юнаків, опрацювала та проаналізувала результати стосовно дії цинку).

11. ЭЭГ характеристики подростков в связи с содержанием токсичных и эссенциальных элементов в условиях фоновой экспозиции / Е.В. Евстафьева, В.Ф. Демченко, И.А. Евстафьева, Е.В. Репинская, О.А. Залата, С.Л. Тымченко // І.М. Сєченов та Одеська школа фізіологів : тези доп. наук-практ. конф. з міжнарод. участю, 13-14 вересня 2004 р. - Одеса, 2004. - С. 98-101. (Здобувач разом з співавторами виконала реєстрацію електричної активності мозку підлітків та обробила результати стосовно дії цинку на нервову систему, провела пошук літератури).

12. Загрязнение внутренней среды и состояние организма / Е.В. Евстафьева, И.А. Евстафьева, А.Е. Слюсаренко, Е.В. Репинская, О.А. Залата, А.В. Гливенко, С.Л. Тымченко, С.А. Зинченко, Н.М. Овсянникова, М.Г. Щеголева // Прикладная физическая химия : тезисы докл. Укр. конф., 14-18 сентября 2004 г. - Алушта, 2004. - С. 17. (Здобувач разом із співавторами виконала імуннологічне обстеження дітей, підлітків та юнаків, обробила результати щодо вмісту цинку та проаналізувала його вплив на імунну систему, пiдготувала рукопис до друку).

13. Оценка микроэлементного баланса детей и его коррекция как эффективное средство экологической реабилитации / Е.В. Евстафьева, И.А. Евстафьева, А.Е. Слюсаренко, Е.В. Репинская, С.Л. Тымченко, А.В. Гливенко, О.А. Залата, М.Г. Щеголева, Н.М. Овсянникова, Н.П. Верко, О.Б. Московчук, Е.В. Казачкина, А.В. Негериш, В.А. Гружевский // Актуальные проблемы реабилитации детей из регионов антропогенного загрязнения: республ. науч. практ. конф., Евпатория, 23-24 ноября 2004 г. // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2004. - Т. 10, № 4. - С. 42. (Здобувач разом із співавторами виконала імуннологічне обстеження дітей, статистично опрацювала результати стосовно цинку, провела пошук літератури).

14. Характеристики ЭЭГ учащихся разного возраста: связь с содержанием цинка и меди в организме / Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти // Матеріали конференції Українського товариства нейронаук. - 2005.-Т.1, N1. - С. 101. (Здобувач разом з співавторами виконала реєстрацію електричної активності мозку підлітків та обробила результати стосовно дії цинку на нервову систему, провела пошук літератури).

15. Нейроповедінкові реакції дітей, підлітків і юнаків залежно від мікроелементного балансу в організмі / О.В. Євстаф'єва, О.О. Залата, О.В. Репіньська, М.Г. Щьоголєва // Матеріали XVII зїзду Українського фізіологічного товариства з міжнарод участю, Чернівці, 18-20 травня 2006 р. // Фізіологічний журнал - 2006. - Т. 52, № 2. - С. 187. (пiдготувала до друку).

16. Функціональний стан серцево-судинної і імунної систем у підлітків залежно від вмісту в організмі міді та цинку / Репінська О.В., Овсянікова Н.М., Слюсаренко О.Є., Зінченко С.А., Євстаф'єва І.А., Казачкіна О.В. // Матеріали XVII зїзду Українського фізіологічного товариства з міжнародной участю, м.Чернівці, 18-20 травня 2006 р. // Фізіологічний журнал - 2006. - Т. 52, № 2. - С. 194. (Здобувач разом із співавторами виконала імуннологічне обстеження підлітків, статистично опрацювала результати стосовно цинку).

17. Физиологическая роль микроэлементов в условиях антропогенной среды по данным натурных исследований / Е.В. Евстафьева, И.А. Евстафьева, О.А. Залата, С.Л. Тымченко, А.В. Негериш, Е.В. Репинская, Н.М. Овсянникова, А.Е. Слюсаренко, О.А. Решетняк, Ю.А. Барабан, О.Б. Московчук, А.В. Слюсаренко, А.Г. Трибрат // Научные труды II съезда физиологов СНГ, 29-31 окт. 2008 г. - Москва-Кишинеу, 2008. - С. 248. (Здобувач разом із співавторами імуннологічне обстеження підлітків, статистично опрацювала результати стосовно дії цинку).

Анотація

Репінська О.В. Впливи вмісту цинку в організмі на нейро- та імунологічні характеристики людини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю “03.00.13 - фізіологія людини і тварин” - Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2010.

Дисертація присвячена визначенню залежності нейро- і імунологічних характеристик від внутрішнього вмісту цинку в організмі людини, що розвивається.

Дослідження виконане на 150 міських та сільських учнях віком 10-11, 12-13, 14-15 і 18-19 років. Виявлено, що середня концентрація цинку у волоссі знаходилася на рівні або нижче мінімальної межі умовної норми. Кореляційним аналізом за Спирменом встановлено, що низький вміст цинку в організмі сприяє зростанню загальної потужності електричної активності мозку, про що свідчили зворотні кореляційні зв'язки зі спектральною потужністю практично всіх частотних діапазонів ЕЕГ, найбільш виражені в молодших групах, менше - у підлітків 14-15 років, і були відсутні - у студентів 18-19 років. Найбільша кількість та щільність кореляційних зв'язків між компонентами викликаних і пов'язаних з подією потенціалів і концентрацією цинку у волоссі визначена в групах 10-11 та 18-19 років. Щодо стану імунної системи у міських та сільських школярів молодшого і середнього віку виявлений дефіцит Т- і В-клітинної ланки імунітету. При цьому імунотропна дія цинку на організм, що розвивається, при концентраціях цього елементу нижче норми або на рівні її нижньої межі в організмі не встановлена.

Ключові слова: центральна нервова система, імунна система, цинк, учні.

Аннотация

Репинская Е.В. Влияния содержания цинка в организме на нейро- и иммунологические характеристики человека. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности “03.00.13 - физиология человека и животных” - Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, Симферополь, 2010.

Диссертация посвящена определению зависимости нейро- и иммуннологических характеристик от внутреннего содержания цинка в развивающемся организме.

В результате биомониторингового, нейрофизиологического и иммуннологического обследования 150 учащихся получены новые натурные данные, дополняющие представления о физиологической роли цинка в обусловливании функционального состояния центральной нервной и имунной системы организма человека в ранние периоды онтогенеза в условиях антропогенной среды (город, промышленно загрязненные территории). Установлены новые аспекты нейротропного действия цинка и отсутствие существенного имуннотропного влияния при низком или дефицитном содержании данного элемента в организме в ранние периоды онтогенеза.

Исследование выполнено на 133 городских учащихся в возрасте 10-11, 12-13, 14-15 и 18-19 лет и 17 сельских школьниках 12-13 и 14-15 лет, проживающих на промышленно загрязненных территориях северного Крыма. Функциональное состояние центральной нервной системы оценивали по спектральной мощности частотных диапазонов текущей электроэнцефалограммы и характеристикам вызванных и связанных с событиями потенциалов. Для оценки функционального состояния иммунной системы определяли показатели клеточного и гуморального иммунитета и неспецифической резистентности организма. Содержание цинка определяли в физиологически стабильной ткани (волосы) рентгено-флуоресцентным методом.

Обнаружено, что среднее содержание цинка в волосах 70-97% городских детей 10-13 лет было дефицитным, у городских подростков 14-15 лет и студентов 18-19 лет - находилось на уровне нижней границы нормы или приближалось к ней. В то же время у сельских детей содержание цинка приближалось к верхней границе нормы.

Посредством корреляционного анализа по Спирмену установлено, что цинк при его низком содержании в организме способствует увеличению суммарной биоэлектрической активности мозга, о чем свидетельствовали обратные корреляционные связи концентрации цинка со спектральной мощностью практически всех частотных диапазонов, в наибольшей степени представленные в младших группах, в меньшей степени - у подростков 14-15 лет и отсутствовавшие у студентов 18-19 лет. В то же время зависимость характеристик компонентов вызванных и связанных с событием потенциалов проявлялась в сравнительно равной степени в разных возрастных группах и носила неоднозначный характер. Наибольшее количество корреляционных связей между характеристиками компонентов вызванных и связанных с событием потенциалов и концентрацией цинка в волосах было представлено в группах 10-11 и 18-19 лет, что подтверждает важную роль цинка для формирования когнитивных функций, которая проявляется ярче при его недостатке или инт...


Подобные документы

  • Вміст цинку у земній корі і грунті. Концентрації і значення цинку у живій речовині. Характеристика проявів патологічних змін від нестачі та надлишку вмісту кальцію в організмах людини та рослин. Передозування цинку у кормах тварин і його наслідки.

    курсовая работа [5,7 M], добавлен 05.05.2015

  • Кальцій як біологічний елемент, його роль для здоров'я людини. Функції та фізіологічні перетворення кальцію в організмі. Клінічні прояви і вплив на структури вмісту кальцію в організмі, гіпокальціємічні стани: лікування і профілактика. Препарати кальцію.

    курсовая работа [47,4 K], добавлен 21.09.2010

  • Ознайомлення з результатами фітохімічного дослідження одного з перспективних видів рослин Українських Карпат - волошки карпатської. Розгляд залежності вмісту досліджуваних біологічно активних речовин від виду сировини. Аналіз вмісту фенольних сполук.

    статья [23,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Загальний біоморфологічний опис Gіnkgo bіloba. Поширення рослини в Україні. Орфографічні та кліматичні умови міста Львова. Фармакологічні властивості, будова і функції білків в рослинному організмі. Аналіз методів дослідження і характеристика обладнання.

    дипломная работа [3,9 M], добавлен 09.06.2014

  • Особливості окисно-відновних реакцій в організмі людини. Відмінність окисно-відновних реакцій в живій та неживій природі. Взаємозв’язок енергетичного та пластичного обміну: розкладання вуглеводів в організмі, обмін тригліцеридів, окиснення білків.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 21.09.2010

  • Вільні амінокислоти у регуляторних і адаптаційних процесах організму. Надходження важких металів і кадмію та пошкодження макромолекул та надмолекулярних компонентів клітини. Вплив кадмію сульфату на азотний і вуглеводний обмін в організмі щурів.

    автореферат [46,9 K], добавлен 09.03.2009

  • Будова води, частини та їх взаємозв'язок, фактори, що впливають на якість і структуру. Біологічне значення води в природі та окремому організмі як розчинника, її властивості. Вміст води в організмі людини, її роль в енергетичних та хімічних процесах.

    контрольная работа [28,9 K], добавлен 25.03.2010

  • Участь марганцю в фізіологічних процесах. Наслідки нестачі марганцю в організмі. Токсична дія сполук марганцю на живі організми. Роль металотіонеїнів в детоксикації іонів марганцю в організмі прісноводних риб і молюсків, вплив низьких доз сполук марганцю.

    курсовая работа [37,0 K], добавлен 21.09.2010

  • Роль магнію як найважливішого внутрішньоклітинного елементу в процесах, що відбуваються в організмі людини. Основні ознаки дефіциту магнію, його наслідки та методи попередження. Лікування дефіциту (недостачі) магнію. Продукти, які містять магній.

    презентация [2,3 M], добавлен 05.09.2015

  • Вплив попереднього періодичного помірного загального охолодження щурів-самців у віці 3 та 6 місяців на формування та наслідки емоційно-больового стресу при визначенні функціонального стану церебральних механізмів регуляції загальної активності.

    автореферат [58,6 K], добавлен 12.02.2014

  • Визначення терміну життя білків в організмі. Будова протеасоми як спеціального білкового утворення. Роль убіквіну в процесі утилізації білків. Методи виявлення злоякісних утворень або ослаблення імунної системи клітин. Функціональне призначення лізосоми.

    презентация [111,1 K], добавлен 24.09.2014

  • Типи фізичних вправ людини, їх відмінні риси та оцінка витрат енергії на їх здійснення. Кисневий запит при виконанні вправ максимальної та середньої потужності, основні причини різкого підвищення вмісту креатину, креатиніну (продукту розпаду креатину).

    реферат [19,2 K], добавлен 14.09.2010

  • Дослідження екологічних умов обстежуваної водойми, вмісту біогенних елементів в донних відкладах. Оцінка видового складу риб обстежуваного ставка та можливої конкуренції між видами. Результати біометричних та анатомічних спостережень білого амура.

    курсовая работа [4,4 M], добавлен 12.02.2016

  • Поняття мінеральних речовин та визначення їх необхідності в раціоні людини. Характеристика основних макро- та мікроелементів та їх походження, джерела в харчуванні. Результати нестачі в організмі людини, особливо дитини, даних речовин, їх поповнення.

    контрольная работа [31,9 K], добавлен 08.12.2010

  • Особливості будови та функції вітамінів як екзогенних аліментарних низькомолекулярних органічних сполук різної хімічної природи, які не синтезуються в організмі людини і в невеликих кількостях необхідні для забезпечення перебігу метаболічних процесів.

    статья [26,6 K], добавлен 18.08.2017

  • Характеристика фізіологічних груп мікроорганізмів людини, їх морфологічні ознаки, вплив на організм. Розробка профілактичних заходів. Мікрофлора у лікуванні та захисті людського організмі. Шляхи проникнення мікроорганізмів у тканини і порожнини тіла.

    курсовая работа [563,2 K], добавлен 06.08.2013

  • Характер зміни вмісту нітратів у фотоперіодичному циклі у листках довгоденних і короткоденних рослин за сприятливих фотоперіодичних умов. Фотохімічна активність хлоропластів, вміст никотинамидадениндинуклеотидфосфату у рослин різних фотоперіодичних груп.

    автореферат [47,7 K], добавлен 11.04.2009

  • Управління обміном вуглеводів. Математичний аналіз системи регуляції рівня кальцію в плазмі. Основна модель регуляції обміну заліза у клітинах. Управління обміном білків, жирів і неорганічних речовин. Баланс тепла в організмі. Регуляція температури тіла.

    реферат [25,9 K], добавлен 09.10.2010

  • Загальне поняття про розумний пил. Конструкція: передавач інформації, прототипи. Cots dust, michigan micro motes. Сфери застосування: будівлі та мости, попередження стихійних лих та прогнозування погоди. Мікророботи, мікросенсори в організмі людини.

    реферат [5,1 M], добавлен 12.11.2013

  • Поняття та загальна характеристика насичених жирних кислот, їх класифікація та різновиди, головні функції в організмі людини. Значення рибосом, їх внутрішня структура та функції, типи та відмінні особливості. Водорозчинні вітаміни групи В, їх будова.

    контрольная работа [639,1 K], добавлен 17.12.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.