Размещено на http://www.allbest.ru/

Відділ освіти Чернігівської районної державної адміністрації.

Чернігівський будинок дитячої та юнацької творчості.

Дитяче екологічне об'єднання “Ехо” туристичного клубу “Скіф”.

Загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів с. Верхній Токмак.

Рідкісні рослини Північного Приазов'я.

Характеристика і сучасний стан популяцій.

(за результатами експедицій

дитячого екологічного об'єднання “Ехо” у 2002 році).

Доповідь підготувала: Єременко Анастасія,

Учениця 11 класу

зош І - ІІІ ступенів

с. Верхній Токмак.

Верхній Токмак - 2002

Зміст

Вступ

1.Загальна характеристика природних умов району досліджень

2.Види і ареали антропогенного впливу

3.Загальна характеристика рослинності досліджуваних територій

4.Характеристика стану популяцій рідкісних рослин

Висновки

Практичні рекомендації

Література

Додатки

Вступ

приазов'я північний рослина рідкісний

Актуалізація проблеми

Серед маси екологічних проблем північного Приазов'я особливе місце належить проблемі розвитку мережі заповідних територій рідного краю, що можуть служити як засіб збереження природного середовища в цілому та рослин і тварин, занесених до Червоної книги України та регіонального списку рідкісних рослин Запорізької області. За даними зарубіжних екологів стійкого балансу в біосфері можна досягти лише тоді, коли природні екосистеми складають близько 60% загальної площі території, а змінені - близько 40%.

Станом на 1 жовтня 2002 року в Чернігівському районі існують 11 об'єктів природно - заповідного фонду загальною площею 436,27 га, що становить близько 0, 36% загальної площі району, а цього надзвичайно мало, навіть коли порівнювати з середніми даними по Запорізькій області. Таке ставлення до природи призводить до часткового і навіть повного зникнення окремих представників флори і фауни, що ще 20 - 30 років тому були звичними видами, характерними для цього регіону.Не набагато кращим є становище з природно - заповідним фондом і в сусідніх з Чернігівським районах.

В зв'язку з цим проблема збереження біорізноманітності для Чернігівського та сусідніх районів північного Приазов'я займає чільне місце серед усіх проблем екологічного характеру. Одним з можливих шляхів розв'язання цієї проблеми являється створення в північному Приазов'ї мережі природоохоронних територій на витоках річок в рамках програми “Зелена мережа”, як території, де антропогенний вплив на окремих ділянках не призвів поки що до втрати деяких видів рослин, занесених до Червоної книги України та регіонального списку рідкісних рослин Запорізької області.

З 1 квітня по 31 травня 2002 року дитячим екологічним об'єднанням “Ехо” в рамках експедиці “Краса і біль України”, “Червона книга Запоріжжя” та “Первоцвіти Запоріжжя” було проведено серію маршрутних експедицій по території Чернігівського, Куйбишевського, Бердянського та Приморського районів.

Мета роботи

Виявлення місць проростання рідкісних первоцвітів північного Приазов'я та вивчення сучасного стану популяцій рослин, занесених до Червоної книги України та регіонального списку рідкісних рослин Запорізької області.

Завдання дослідження

1.Опис рельєфу і природних умов досліджуваних територій.

2.Польове дослідження і попередній опис рослинності досліджуваних територій.

3.Аналіз сучасного стану досліджуваних територій та визначення наслідків антропогенного впливу.

4.Складання карто - схеми досліджуваних територій з нанесенням місць розташування популяцій рідкісних первоцвітів.

5.Виявлення популяцій рослин, занесених до Червоної книги України та регіонального списку рідкісних рослин Запорізької області; визначення їх структури і сучасного стану.

Теоретичне та практичне значення досліджень

1.Визначення типовості (унікальності рослинних угрупувань на досліджуваних територіях.

2.Уточнення ареалу розповсюдження видів рослин, занесених до Червоної книги України та регіонального списку рідкісних рослин Запорізької області.

3.Розробка конкретних пропозицій по збереженню рослинності досліджуваних територій, перспективного використання їх природних комплексів в рамках програми “Зелена мережа”.

Наукова і практична цінність даних досліджень посилюється необхідністю забезпечення охорони еталонних репрезентативних ландшафтів і ценозів в межах Приазовської височини, де степові екосистеми охороняються лише на території Філіалу Українського степового заповідника “Кам'яні могили”, а також в зв'язку з роботами по створенню ландшафтних заказників місцевого значення на витоках річок північного Приазов'я в рамках програми “Зелена мережа”.

Методологія роботи

Виявлення місць проростання рідкісних первоцвітів на досліджуваних ділянках проводилось маршрутним методом, коли на досліджуваній території попередньо намічалась сітка маршрутів, що, по можливості, найбільш повно охоплюють місцевість з урахуванням її освоєності в сільськогосподарському плані.

Дослідження чисельності рідкісних первоцвітів та рослинних угрупувань досліджуваних ділянок проводилось методом закладання пробних ділянок. Всього в процесі дослідження на різних ділянках закладалось від 5 до 20 пробних ділянок, залежно від величини популяції. Рухаючись по периметру досліджуваної пробної ділянки проводився облік видового складу ділянки, визначалось загальне проективне покриття її та підраховувалась чисельність рідкісних рослин.

При визначенні видової належності рідкісних рослин, виявлених в поцесі дослідження, використовувуався “Определитель высших растений Украины», К., Наукова думка, 1999.

1.Загальна характеристика природних умов району досліджень

Дослідження рідкісних первоцвітів проводилось у верхів'ях річок північного Приазов'я: Токмачки, Драгунки, Мокрої Кінської, Обіточної та в степовій балці неподалік села Нижній Токмак Чернігівського району. Всі досліджувані ділянки знаходяться на території Чернігівського, Бердянського та Куйбишевського районів Запорізької області.

1)Балка знаходиться поблизу села Верхній Токмак, Чернігівського району за 5 км від залізничної станції Верхній Токмак -І Придніпровської залізниці на лінії Запоріжжя - Бердянськ.

На схемі природного районування області досліджувана територія знаходиться в межах Дніпровсько - Азовського округу типчаково - ковилових степів і подових луків, смуги типчаково - ковилових степів, Чорноморсько - Азовської підпровінції, Східноєвропейської (Понтійської) провінції, Євроазіатської степової області.

Тип рельєфу - долинно - балковий.

Форми рельєфу:

В процесі вивчення рідкісних первоцвітів Північного Приазов'я дитячим екологічним об'єднанням “Ехо” було досліджено 6 територій, де проростають первоцвіти, занесені до Червоної книги України та регіонального списку рідкісних рослин Запорізької області.

Перша ділянка знаходиться в межах села Верхній Токмак, неподалік сільської церкви по обидва боки асфальтової дороги, що сполучає смт Чернігівку та смт Куйбишеве - два сусідні районних центри.

1.Степова балка. Дно балки нешироке, має рівнинний характер, що простягається з півночі на південь протяжністю близько 1,5 км. ширина донної частини балки в верхів'ї до 20 - 25 м, поступово розширюється до 100 - 120 м в нижній течії. По дну балки протікає річка Токмачка.

Схили правого борта балки круті, з виходами твердих порід на денну поверхню у вигляді червоних гранітів, опуклі у верхній частині та увігнуті в нижній її частині. Схили лівого берега пологі у середній течії та круті у верхній та нижній течії. На західних схилах східної експозиції знаходяться невеликі популяції рідкісних рослин (тюльпану гранітного, гіацинтика блідого та карагани Скіфської), а в балці Мокрій, що впадає до основного русла з правого берега зустрічаються невеликі популяції ковили Лесінга та волосистої.

Поверхневі води в балці спостерігаються у вигляді основного русла річки Токмачки, навесні та пізньої осені в період танення снігів та липневих дощів оживають і замулені та пересохлі джерела в балках Мокрій, Нечаєвій та Афанасієвій, що ще недавно становили систему витоків річки в межах досліджуваної території.

Заплавна частина балки досить широка в нижній течії та звужена у верхів'ї. По обидва борти балки до неї примикають невеликі (довжиною до 200м) та досить великі (до 2 - 3 км) балки - колишні струмочки, що становили систему живлення річки.

Ґрунти балки відрізняються в залежності від місця їх розташування. Ґрунти донної частини балки - чорноземи південні малогумусні на лесових породах, з різноманітною лучною рослинністю, схилам лівого (східного) борту приурочені в основному важкі чорноземи з різноманітною типчаково - різнотравною рослинністю (значною мірою зайняті під сільськогосподарські угіддя жителів С. Верхній Токмак), а правого (західного) - піщані грунти гранітних відслонень з бідною різнотравно - типчаковою рослинністю.

2)Балка знаходиться поблизу села Верхній Токмак, Чернігівського району за 5 км від залізничної станції Верхній Токмак -І Придніпровської залізниці на лінії Запоріжжя - Бердянськ.

На схемі природного районування області досліджувана територія знаходиться в межах Дніпровсько - Азовського округу типчаково - ковилових степів і подових луків, смуги типчаково - ковилових степів, Чорноморсько - Азовської підпровінції, Східноєвропейської (Понтійської) провінції, Євроазіатської степової області.

Тип рельєфу - долинно - балковий.

Форма рельєфу:

.Степова балка. Дно балки нешироке, має рівнинний характер, що простягається з півночі на південь протяжністю близько 2,5 км. ширина донної частини балки в верхів'ї до 10 - 12 м, поступово розширюється до 20 - 25 м в нижній течії. По дну балки протікає річка Токмачка.

Схили правого борта балки пологі, з виходами твердих порід на денну поверхню у вигляді червоних гранітів, опуклі у верхній частині та увігнуті в нижній її частині, густо порізані короткими (довжиною 25 - 70 м) численними балочками. Схили лівого берега пологі у середній течії та круті у верхній та нижній течії, в середній течії до основного русла річки впадає один з 17 витоків, довжина якого становить близько 1 км. На західних схилах східної експозиції в нижній течії балки знаходяться невеликі популяції рідкісних рослин (тюльпану гранітного, белевалії сарматської, гіацинтика блідого та карагани Скіфської), на східних схилах західної експозиції у верхній течії досліджуваного відрізка річки спостерігаються досить потужні популяції белевалії сарматської та іриса карликового.

Поверхневі води в балці спостерігаються у вигляді основного русла річки Токмачки, навесні та пізньої осені в період танення снігів до річки поступають води з численних балочок правого берега, які існують короткий час і пересихають на протязі більшої частини року.

Заплавна частина неширока і звужена у верхів'ї. Зі сходу до балки підходить неширока балочка з неглибоким струмком - одним з витоків річки Токмачки.

Ґрунти балки відрізняються в залежності від місця їх розташування. Ґрунти донної частини балки - чорноземи південні малогумусні на лесових породах, з різноманітною лучною рослинністю, схилам лівого (східного) борту приурочені глинисті ґрунти з бідною різнотравною рослинністю а правого (західного) - піщані грунти гранітних відслонень з бідною різнотравно - типчаковою рослинністю та подекуди глинисті ґрунти з різнотравною рослинністю.

3)Балка знаходиться поблизу села Зразкове Куйбишевського району за 8 км від залізничної станції Кирилівка Придніпровської залізниці на лінії Запоріжжя - Бердянськ.

На схемі природного районування області досліджувана територія знаходиться в межах Дніпровсько - Азовського округу типчаково - ковилових степів і подових луків, смуги типчаково - ковилових степів, Чорноморсько - Азовської підпровінції, Східноєвропейської (Понтійської) провінції, Євроазіатської степової області.

Тип рельєфу - долинно - балковий.

Форма рельєфу:

Степова балка. Дно балки нешироке, має рівнинний характер, що простягається з півночі на південь протяжністю близько 0,5 км. ширина донної частини балки в верхів'ї до 25 - 30 м, поступово розширюється до 45 - 50 м в нижній течії. По дну балки протікає річка Драгунка.

Схили правого борта балки пологі, опуклі у верхній частині та увігнуті в нижній її частині використовуються в більшій частині як присадибні ділянки місцевими жителями південних околиць села Зразкове Куйбишевського району. Схили лівого берега круті, в середній течії до основного русла річки впадає один з 7 витоків, довжина якого становить близько 0,1 км. На західних схилах східної експозиції балки знаходяться невеликі популяції рідкісних рослин - тюльпану гранітного, сону чорнію чого, півника карликового та гіацинтика блідого.

Поверхневі води в балці спостерігаються у вигляді основного русла річки Драгуни та невеликого стрімкого струмочка, що впадає до річки з лівого берега в середній течії досліджуваного відрізка.

Заплавна частина неширока і звужена у верхів'ї. Зі сходу до балки в нижній течії на самому краї досліджуваної ділянки підходить неширока балочка з неглибоким струмком - одним з витоків річки Драгунки.

Ґрунти балки відрізняються в залежності від місця їх розташування. Ґрунти донної частини балки - чорноземи південні малогумусні на лесових породах, з різноманітною лучною рослинністю, схилам лівого (західного) борту приурочені піщані ґрунти гранітних відслонень з бідною різнотравно - типчаковою рослинністю, пологим схилам правого (східного) - чорноземи звичайні малогумусні, на невеликих цілинних ділянках, не зайнятих під сільськогосподарські угіддя, спостерігається різноманітна різнотравно - пирієва рослинність.

4)Балка знаходиться поблизу села Зразкове та ст. Бельманка, Куйбишевського району за 1 км від залізничної станції Бельманка Придніпровської залізниці на лінії Мелітополь - Донецьк.

На схемі природного районування області досліджувана територія знаходиться в межах Дніпровсько - Азовського округу типчаково - ковилових степів і подових луків, смуги типчаково - ковилових степів, Чорноморсько - Азовської підпровінції, Східноєвропейської (Понтійської) провінції, Євроазіатської степової області.

Тип рельєфу - долинно - балковий.

Форма рельєфу:

Степова балка. Дно балки нешироке, має опуклий характер, що простягається з північного - заходу на південний - схід, приймаючи в середній течії мандруючий характер, протяжністю близько 4 км. ширина донної частини балки в верхів'ї до 40 м, поступово звужується до 20 -25 м в нижній течії, подекуди, в місцях впадіння приток до річки в середній течії розширюється до 60 - 70 м. По дну балки протікає річка Мокра Кінська.

Схили правого борта балки пологі, опуклі у верхній частині та увігнуті в нижній її частині, використовуються частково як пасовище місцевими жителями південних околиць села Зразкове Куйбишевського району. Схили лівого берега пологі, в середній течії до основного русла річки впадає 2 праві та одна ліва притоки, довжина яких становить близько 0,5 - 0,7 км. На південно - західних схилах північно - східної експозиції, що мають мандруючий характер в середній течії балки знаходяться великі популяції рідкісних рослин - півника карликового, белевалії сарматської та невелика популяція гіацинтика блідого, а на лівому березі водосховища зустрічається невелика (за підрахунками ланки ботаніків ДЕО “Ехо” - близько 40 особин) популяція тюльпану гранітного.

Поверхневі води в балці спостерігаються у вигляді основного русла річки Мокра Кінська та невеликих приток, що впадають до річки з лівого та правого берега в середній течії досліджуваного відрізка. У верхів'ї та кінці досліджуваного відрізка на річці створено дві штучні водойми.

Заплавна частина неширока і розширена у верхів'ї та середній течії, звужена наприкінці досліджуваної ділянки перед великою видовженою водоймою на південно - східній околиці села Зразкове Куйбишевського району. В середній течії балка дещо розширюється приймаючи води двох правих та однієї лівої приток. В середній течії в заплавній частині балки зустрічаються поодинокі гранітні скелі та велике каміння природного та штучного характеру.

Ґрунти балки відрізняються в залежності від місця їх розташування. Ґрунти донної частини балки - чорноземи південні малогумусні на лесових породах, з різноманітною лучною рослинністю, схилам лівого (південно - західного) борту приурочені піщані грунти гранітних відслонень з бідною різнотравно - типчаковою рослинністю та глинисті ґрунти з бідною різнотравною рослинністю, пологим схилам правого (північно - східного) - чорноземи звичайні малогумусні, на цілинних ділянках, не зайнятих під сільськогосподарські угіддя, спостерігається різноманітна різнотравно - пирієва рослинність.

5)Балка знаходиться поблизу села Дахно, Бердянського району за 14 км від залізничної станції Нельгівка Придніпровської залізниці на лінії Запоріжжя - Бердянськ.

На схемі природного районування області досліджувана територія знаходиться в межах Дніпровсько - Азовського округу типчаково - ковилових степів і подових луків, смуги типчаково - ковилових степів, Чорноморсько - Азовської підпровінції, Східноєвропейської (Понтійської) провінції, Євроазіатської степової області.

Тип рельєфу - долинно - балковий.

Форма рельєфу:

Степова балка. Дно балки широке, має рівнинний характер, що простягається з півночі на південь, протяжністю близько 0,7 км. ширина донної частини балки до 100 м, по дну протікає річка Обіточна, у верхній течії спостерігається штучна водойма, що має довжину до 400 м.

Схили правого борта балки круті, опуклі у верхній частині та увігнуті в нижній її частині, використовуються як пасовище для худоби сільськогосподарського підприємства жителями сусіднього села Радолівка Приморського району. У середній та нижній течії на верхній частині схилу насаджено штучну лісосмугу з сосни та акації білої. На західних схилах східної експозиції знаходяться невеликі популяції рідкісних рослин - тюльпану нранітного, белевалії сарматської та гіацинтика блідого.

Схили лівого берега пологі, опуклі у верхній та увігнуті в нижній частині. У більшій частині використовуються як сільськогосподарські угіддя місцевими фермерами та приватним сільгосппідприємством.

Поверхневі води в балці спостерігаються у вигляді основного русла річки Обіточна. У верхів'ї досліджуваного відрізка на річці створено штучну водойму.

Заплавна частина широка з великою видовженою штучною водоймою на поблизу села Дахно Бердянського району.

Ґрунти балки відрізняються в залежності від місця їх розташування. Ґрунти донної частини балки - чорноземи південні малогумусні на лесових породах, з різноманітною лучною та болотною рослинністю, схилам правого (західного) борту приурочені піщані грунти гранітних відслонень з бідною різнотравно - типчаковою рослинністю та глинисті ґрунти з бідною різнотравною рослинністю, на всьому протязі досліджуваної ділянки зустрічаються виходи кристалічних порід на поверхню у вигляді поодиноких гранітних скель та цілих невеликих масивів (особливо на скелястому березі ставка); пологим схилам лівого (східного) - чорноземи звичайні малогумусні, на цілинних ділянках, не зайнятих під сільськогосподарські угіддя, спостерігається різноманітна різнотравно - пирієва рослинність.

6)Балка знаходиться поблизу села Нижній Токмак Чернігівського району за 1,5 км від залізничної станції Верхній Токмак - І Придніпровської залізниці на лінії Запоріжжя - Бердянськ.

На схемі природного районування області досліджувана територія знаходиться в межах Дніпровсько - Азовського округу типчаково - ковилових степів і подових луків, смуги типчаково - ковилових степів, Чорноморсько - Азовської підпровінції, Східноєвропейської (Понтійської) провінції, Євроазіатської степової області.

Тип рельєфу - долинно - балковий.

Форма рельєфу:

Степова балка. Дно балки нешироке, має рівнинний характер, що простягається зі сходу на захід, протяжністю близько 3 км. ширина донної частини балки до 25 м.

Схили обох бортів балки пологі, опуклі у верхній частині та увігнуті в нижній її частині, використовуються восени як пасовище для худоби жителів с. Нижній Токмак. У верхній частині північного схилу насаджено штучну лісосмугу гледичії та акації білої. На північному схилі неподалік насипної дороги, що сполучає с. Могиляни Чернігівського району з ст. Верхній Токмак зустрічаються популяції цимбохазми дніпровської, белевалії сарматської та гіацинтика блідого.

Поверхневі води в балці спостерігаються лише в нижній частині досліджуваної ділянки ранньої весни та пізньої осені в період танення снігу та осінніх дощів, в останню частину року русло пересихає.

Заплавна частина неширока з бідною різнотравною рослинністю.

Ґрунти балки глинисті з бідною різнотравною рослинністю.

2.Види і ареали антропогенного впливу

Сучасне використання досліджуваних територій головним чином пов'язане з їх використанням як пасовище для громадської худоби жителів сіл Верхній Токмак, Нижній Токмак та смт Чернігівка Чернігівського району; Зразкове та Смірнове Куйбишевського району; та Радолівка Приморського району. Частково донні частини балок використовуються для сінокосів. Штучні водойми на території балок використовуються як водопій для громадської худоби та для риболовлі.

Частина балок, особливо у верхній частині схилів використовується для заліснення. Найбільшого антропогенного впливу зазнають верхні частини схилів балок на річках Токмачці та Мокра Кінська, де розорані схили використовуються як сільськогосподарські угіддя місцевими сільськогосподарськими підприємствами. Це призводить до значного замулення джерел річок внаслідок змивання ґрунтів під час весняного танення снігу та зливових дощів.

Під час проведення експедиції 27 - 29 квітня 2002 року в степовій балці на витоках річки Токмачки поблизу східної околиці села Верхній Токмак було виявлено залишки нафтопроводу, що сполучав Лисичанський нафтопереробний завод з Кримським півостровом. Під час демонтування нафтопроводу на ґрунт було пролито значну кількість нафтопродуктів, що змивається до річки під час дощів і значною мірою впливає на якості води, яка використовується для водопою худобою та дикими тваринами. Дещо покращує ситуацію невелика канава, викопана при демонтуванні нафтопроводу, але її розміри не відповідають масштабам забруднення.

3.Загальна характеристика рослинності досліджуваних територій

1)Степова балка в межах села Верхній Токмак.

Для донної частини балки характерна лучна рослинність, флористичне ядро складають пирій середній, осока гостра, фіалка запашна, лобода біла, калюжниця болотна, деревій звичайний, ромашка лікарська та інші. Значна частина нижньої течії балки зайнята очеретами та рогозом широколистим. Загальне проективне покриття становить 65 - 70 %.

Для лівого (східного) борта характерна різноманітна типчаково - різнотравна рослинність. Флористичне ядро поряд з типчаком становлять цикорій звичайний, полин гіркий, тисячолисник, ромашка лікарська та ін. Загальне проективне покриття становить 45 - 55%.

Для схилів правого (західного) борта, де зустрічаються рідкісні рослини, характерною є бідна різнотравно - типчакова рослинність гранітних відслонень. Флористичне ядро поряд з тюльпаном гранітним, гіацинтиком блідим та Караганою скіфською складають типчак, чебрець, рястка Гуссона, зірочки маленькі, кропива собача п'ятилопатева та полин звичайний. Загальне проективне покриття становить 15 - 20%.

2)Степова балка на північно - західній околиці села Верхній Токмак.

Для донної частини балки характерна болотна рослинність, флористичне ядро осока гостра, рогіз широколистий та вузьколистий, очерет звичайний, пирій середній та ін. Загальне проективне покриття становить 65 - 75 %.

Для лівого (східного) борта характерна різноманітна різнотравна рослинність. Флористичне ядро, крім белевалії сарматської та іриса карликового, становлять цикорій звичайний, полин гіркий та австрійський, тисячолисник, березка польова, ромашка лікарська та ін. Загальне проективне покриття становить 25 - 35%. У верхній та середній течії балки на лівому березі зустрічаються штучні насадження сосни та кущів айви китайської.

Для схилів правого (західного) борта, де зустрічаються рідкісні рослини, характерною є бідна різнотравно - типчакова рослинність гранітних відслонень та різнотравна рослинність глинистих ґрунтів. Флористичне ядро поряд з тюльпаном гранітним, гіацинтиком блідим, белевалією сарматською та караганою скіфською складають типчак, чебрець, рястка Гуссона, зірочки маленькі, кропива собача п'ятилопатева та полин звичайний. Загальне проективне покриття становить 15 - 20%.

3)Степова балка на річці Драгунка поблизу південної околиці села Зразкове Куйбишевського району.

Для донної частини балки характерна лучна рослинність, флористичне ядро складають пирій середній, осока гостра, лопух павутинистий, на заболочених ділянках зустрічається рогіз широколистий та вузьколистий, очерет звичайний та ін. Загальне проективне покриття становить 65 - 75 %.

Для лівого (західного) борта характерна бідна різнотравно - ковилова рослинність гранітних відслонень. Флористичне ядро, крім сону чорніючого, тюльпану гранітного, гіацинтика блідого та півника карликового, становлять чебрець, полин австрійський, типчак та ін. Загальне проективне покриття становить 25 - 35%. У верхній та середній течії балки на лівому березі зустрічаються штучні насадження клену ясенелистого та акції білої.

Для схилів правого (східного) борта характерною є бідна різнотравно - злакова рослинність. Флористичне ядро складають пирій повзучий та середній, тонконіг бульбастий, кропива жалка та ін. Загальне проективне покриття становить 45 - 55%.

4)Степова балка на річці Мокра Кінська поблизу села Зразкове та станції Бельманка Куйбишевського району.

Для донної частини балки характерна лучна рослинність, флористичне ядро складають пирій середній, осока гостра, лопух павутинистий, на заболочених ділянках зустрічається рогіз широколистий та вузьколистий, очерет звичайний та ін. Загальне проективне покриття становить 65 - 75 %.

Для лівого (південно - західного) борта характерна бідна різнотравно - типчакова рослинність гранітних відслонень та різнотравна рослинність глинистих ґрунтів. Флористичне ядро, крім белевалії сарматської, гіацинтика блідого та півника карликового, становлять чебрець, полин австрійський, типчак та ін. Подекуди у нижній течії на лівому березі водосховища зустрічаються тюльпани гранітні. Загальне проективне покриття становить 25 - 35%.

Для схилів правого (північно - східного) борта характерною є бідна різнотравно - злакова рослинність. Флористичне ядро складають пирій повзучий та середній, тонконіг бульбастий, кропива жалка та ін. Загальне проективне покриття становить 45 - 55%.

5)Степова балка поблизу села Дахно Бердянського району на річці Обіточна.

Для донної частини балки характерна лучна рослинність, флористичне ядро складають пирій середній, осока гостра, лопух павутинистий, на заболочених ділянках зустрічається рогіз широколистий, очерет звичайний та ін. Загальне проективне покриття становить 65 - 75 %.

Для правого (західного) борта характерна бідна різнотравно - ковилова рослинність гранітних відслонень та різнотравна рослинність глинистих ґрунтів. Флористичне ядро, крім белевалії сарматської, гіацинтика блідого та тюльпана гранітного, становлять чебрець, полин австрійський, типчак ковила волосиста та Лесінга і ін. Загальне проективне покриття становить 25 - 35%.

Для схилів лівого (східного) борта характерною є бідна різнотравно - злакова рослинність. Флористичне ядро складають пирій повзучий та середній, тонконіг бульбастий, кропива жалка, деревій степовий та ін. Загальне проективне покриття становить 45 - 55%.

6)Степова балка поблизу села Нижній Токмак Чернігівського району.

Для донної частини балки характерна різнотравна рослинність, флористичне ядро складають пирій середній, лопух павутинистий, на заболочених ділянках нижньої течії зустрічається рогіз широколистий, очерет звичайний та ін. Загальне проективне покриття становить 30 - 40 %.

Для правого (північного) борта характерна бідна різнотравна рослинність глинистих ґрунтів. Флористичне ядро, крім белевалії сарматської, гіацинтика блідого та цимбохазми дніпровської, становлять чебрець, полин австрійський, щавель кінський, типчак і ін. Загальне проективне покриття становить 15 - 25%.

Для схилів лівого (південного) борта характерною є бідна різнотравно - злакова рослинність. Флористичне ядро складають пирій повзучий та середній, тонконіг бульбастий, кропива жалка, деревій степовий та ін. Загальне проективне покриття становить 25 - 30%.

4. Характеристика стану популяцій рідкісних рослин

Під час досліджень рослинного покриву на території вищевказаних балок було виявлено популяції рідкісних первоцвітів, занесених до Червоної книги України та регіонального списку рідкісних рослин Запорізької області (таблиці 1 - 8)

Таблиця 1

“Місця виявлення популяцій тюльпану гранітного дитячим екологічним об'єднанням «Ехо», за станом на 1 липня 2002 року”

№ популяції	Місцезнаходження	Приуроченість	Кількість рослин	Джерело інформації
№1	Ландшафтний заказник місцевого значення “Урочище Скелі”, правий берег річки Токмачки, село Верхній Токмак Чернігівського району, неподалік сільського стадіону.	Верхня частина схилу урочища східної експозиції, виходи кристалічних порід на поверхню, крутизна схилів - до 45 град., незначний перевипас громадською худобою.	132	Експедиційний загін “Ехо” 1999 рік.
№2	Балка Сисикулацька, правий берег річки Сисикулак, поблизу села Пірчине Чернігівського району, неподалік ставка.	Верхня частина схилу балки південної експозиції, виходи кристалічних порід на поверхню, крутизна схилів - до 15 град., антропогенний вплив незначний.	207	Коваленко Антоніна, ДЕО “Ехо”, 2001 рік
№3	Долина річки Токмачки в межах села Верхній Токмак, правий берег річки, неподалік від сільської церкви.	Верхня та нижня частина схилу балки східної експозиції, виходи кристалічних порід на поверхню, крутизна схилів - до 35 град., незначний перевипас громадською худобою.	850	Бадіон Олена, ДЕО “Ехо” 2002 рік.
№4	Долина річки Токмачки на північно - східній околиці села Верхній Токмак, правий берег річки, неподалік штучної водойми.	Верхня частина схилу балки східної експозиції, виходи кристалічних порід на поверхню, крутизна схилів - до 15 град., антропогенний вплив незначний.	198	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2002 рік.
№4	Долина річки Драгунки поблизу південної околиці села Зразкове Куйбишевського району, лівий берег річки, поблизу розвалин господарського приміщення місцевого сільськогосподарського підприємства.	Верхня частина схилу балки східної експозиції, виходи кристалічних порід на поверхню, крутизна схилів - до 65 град., антропогенний вплив незначний.	350	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2002 рік.
№5	Долина річки Мокра Кінська поблизу південно - східної околиці села Зразкове, лівий берег штучної водойми.	Верхня частина схилу балки північно - східної експозиції, крутизна схилів - до 10 град, значний перевипас громадською худобою.	72	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2002 рік.
№6	Долина річки Обіточна поблизу села Дахно Бердянського району, правий берег річки, поряд з штучною водоймою.	Верхня частина схилів балки східної експозиції, виходи кристалічних порід на поверхню, крутизна схилів - до 20 град, незначне вибивання громадською худобою.	Близько 350	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2002 рік.

Таблиця 2

“Місця виявлення популяцій сону чорніючого дитячим екологічним об'єднанням «Ехо», за станом на 1 липня 2002 року”.

№ популяції	Місцезнаходження	Приуроченість	Джерело інформації
№1	Ландшафтний заказник місцевого значення “Урочище Скелі”, правий берег річки Токмачки, село Верхній Токмак Чернігівського району, неподалік сільського стадіону.	Верхня частина схилу урочища східної експозиції, виходи кристалічних порід на поверхню, крутизна схилів - до 45 град., незначний перевипас громадською худобою. Кількість рослин - 78	Експедиційний загін “Ехо” 1999 рік.
№2	Долина річки Драгунки поблизу південної околиці села Зразкове Куйбишевського району, лівий берег річки, поблизу розвалин господарського приміщення місцевого сільськогосподарського підприємства.	Верхня частина схилу балки східної експозиції, виходи кристалічних порід на поверхню, крутизна схилів - до 65 град., антропогенний вплив незначний. Кількість рослин - 87	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2002 рік.

Таблиця 3

“Місця виявлення популяцій рястки Буше дитячим екологічним об'єднанням «Ехо», за станом на 1 липня 2002 року”

№ популяції	Місцезнаходження	Приуроченість	Кількість рослин	Джерело інформації
№1	Ландшафтний заказник місцевого значення “Урочище Скелі”, правий берег річки Токмачки, село Верхній Токмак Чернігівського району, неподалік штучної водойми поблизу сільської тваринницької ферми.	Нижня частина схилу урочища східної експозиції, крутизна схилів - до 15 град., значний перевипас громадською худобою.	792	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2000 рік.
№2	Ландшафтний заказник місцевого значення “Урочище Скелі”, лівий берег річки Токмачки, село Верхній Токмак Чернігівського району, неподалік сільського звалища.	Нижня частина схилу урочища західної експозиції, крутизна схилів - до 25 град., незначний перевипас громадською худобою.	431	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2000 рік.
№3	Балка “Микитин яр”, село Верхній Токмак, поблизу сільського цвинтаря.	Нижня частина схилу балки південної експозиції, крутизна схилів - до 10 град., незначний перевипас громадською худобою.	768	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2000 рік.
№4	Степова балка в долині річки Токмачки, село Верхній Токмак, неподалік західної околиці села.	Нижня частина схилу балки південної експозиції, крутизна схилів - до 10 град., незначний перевипас громадською худобою.	54	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2000 рік.

Таблиця 4

“Місця виявлення популяцій цимбохазми дніпровської дитячим екологічним об'єднанням «Ехо», за станом на 1 липня 2002 року”

№ популяції	Місцезнаходження	Приуроченість	Кількість рослин	Джерело інформації
№1	Степова балка Більшовицька, неподалік від західної околиці села Нижній Токмак, поблизу насипної дороги.	Верхня та середня частина схилу балки південної експозиції, крутизна схилів - до 5 град., антропогенний вплив незначний.	186	Коваленко Антоніна, ДЕО “Ехо”, 2002 рік.

Таблиця 5

“Місця виявлення популяцій карагани скіфської дитячим екологічним об'єднанням «Ехо», за станом на 1 липня 2002 року”

№ популяції	Місцезнаходження	Приуроченість	Кількість рослин	Джерело інформації
№1	Ландшафтний заказник місцевого значення “Урочище Скелі”, правий берег річки Токмачки, село Верхній Токмак Чернігівського району, неподалік штучної водойми поблизу сільської тваринницької ферми.	Верхня частина схилу урочища східної експозиції, виходи кристалічних порід на поверхню, крутизна схилів - до 45 град., незначний перевипас громадською худобою.	Близько 700	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2002 рік.
№2	Балка Мокра, село Верхній Токмак Чернігівського району, Правий берег річки Токмачки, поблизу сільського кар'єру	Верхня часина схилів балки південної експозиції, крутизна схилу - до 10 град., значний перевипас громадською худобою.	Близько 400	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2002 рік
№3	Долина річки Токмачки в межах села Верхній Токмак, правий берег річки, неподалік від сільської церкви.	Верхня частина схилу балки східної експозиції, виходи кристалічних порід на поверхню, крутизна схилів - до 35 град., незначний перевипас громадською худобою.	Близько 350	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2002 рік
№4	Долина річки Драгунки поблизу південної околиці села Зразкове Куйбишевського району, лівий берег річки, поблизу розвалин господарського приміщення місцевого сільськогосподарського підприємства.	Верхня частина схилу балки східної експозиції, виходи кристалічних порід на поверхню, крутизна схилів - до 65 град., антропогенний вплив незначний.	Близько 250	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2002 рік

Таблиця 6

“Місця виявлення популяцій півника карликового дитячим екологічним об'єднанням «Ехо», за станом на 1 липня 2002 року”

№ популяції	Місцезнаходження	Приуроченість	Кількість рослин	Джерело інформації
№1	Степова балка в долині річки Токмачки неподалік північно - східної околиці села Верхній Токмак.	Верхня частина схилу балки східної експозиції, крутизна схилів - до 25 град., незначний пере випас громадською худобою.	Більше 1500	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2002 рік.
№2	Степова балка Більшовицька, неподалік від західної околиці села Нижній Токмак, поблизу насипної дороги.	Верхня та середня частина схилу балки південної експозиції, крутизна схилів - до 5 град., антропогенний вплив незначний..	438	Коваленко Антоніна, ДЕО “Ехо”, 2002 рік.
№3	Долина річки Драгунки поблизу південної околиці села Зразкове Куйбишевського району, лівий берег річки, поблизу розвалин господарського приміщення місцевого сільськогосподарського підприємства.	Верхня частина схилу балки східної експозиції, виходи кристалічних порід на поверхню, крутизна схилів - до 65 град., антропогенний вплив незначний.	Близько 600	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2002 рік.
№4	Долина річки Мокра Кінська поблизу південно - східної околиці села Зразкове, лівий берег річки.	Верхня та середня частина схилу балки східної експозиції, крутизна схилів - до 10 град., незначний перевипас громадською худобою.	Більше 8000	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2002 рік.

Таблиця 7

“Місця виявлення популяцій белевалії сарматської дитячим екологічним об'єднанням «Ехо», за станом на 1 липня 2002 року”

№ популяції	Місцезнаходження	Приуроченість	Кількість рослин	Джерело інформації
№1	Балка “Микитин яр”, село Верхній Токмак, поблизу сільського цвинтаря.	Верхня частина схилу балки західної експозиції, крутизна схилів - до 5 град., незначний перевипас громадською худобою.	227	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2000 рік.
№2	Степова балка Більшовицька, неподалік від західної околиці села Нижній Токмак, поблизу насипної дороги.	Верхня та середня частина схилу балки південної експозиції, крутизна схилів - до 5 град., антропогенний вплив незначний..	Близько 300	Коваленко Антоніна, ДЕО “Ехо”, 2002 рік.
№3	Степова балка в долині річки Токмачки, село Верхній Токмак, неподалік західної околиці села.	Нижня частина схилу балки південної експозиції, крутизна схилів - до 10 град., незначний перевипас громадською худобою.	26	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2000рік.
№4	Долина річки Мокра Кінська поблизу південно - східної околиці села Зразкове, лівий берег річки.	Верхня та середня частина схилу балки східної експозиції, крутизна схилів - до 10 град., незначний перевипас громадською худобою.	Більше 1000	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2002 рік.
№5	Степова балка в долині річки Токмачки поблизу північно - східної околиці села Верхній Токмак, правий берег річки.	Верхня частина схилу балки східної експозиції, крутизна схилів - до 5 град., незначний перевипас громадською худобою.	78	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2002 рік.
№6	Степова балка в долині річки Токмачки між селами Верхній Токмак та Зоря Чернігівського району.	Верхня частина схилу балки західної експозиції, крутизна схилів - до 10 град., незначний пере випас громадською худобою.	Близько 700	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2002 рік.
№7	Долина річки Драгунки поблизу південної околиці села Зразкове Куйбишевського району, лівий берег річки, поблизу розвалин господарського приміщення місцевого сільськогосподарського підприємства.	Верхня частина схилу балки східної експозиції, виходи кристалічних порід на поверхню, крутизна схилів - до 65 град., антропогенний вплив незначний.	Близько 270	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2002 рік.
№8	Долина річки Обіточна поблизу села Дахно Бердянського району, правий берег річки, поряд з штучною водоймою.	Верхня частина схилів балки східної експозиції, виходи кристалічних порід на поверхню, крутизна схилів - до 20 град, незначне вибивання громадською худобою.	Близько 450	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2002 рік.

Таблиця 8

“Місця виявлення популяцій гіацинтика блідого дитячим екологічним об'єднанням «Ехо», за станом на 1 липня 2002 року”

№ популяції	Місцезнаходження	Приуроченість	Кількість рослин	Джерело інформації
№1	Ландшафтний заказник місцевого значення “Урочище Скелі”, правий берег річки Токмачки, село Верхній Токмак Чернігівського району, неподалік сільського стадіону.	Верхня частина схилу урочища східної експозиції, виходи кристалічних порід на поверхню, крутизна схилів - до 45 град., незначний перевипас громадською худобою.	65	Експедиційний загін “Ехо” 1999 рік.
№2	Степова балка Більшовицька, неподалік від західної околиці села Нижній Токмак, поблизу насипної дороги.	Верхня та середня частина схилу балки південної експозиції, крутизна схилів - до 5 град., антропогенний вплив незначний..	186	Коваленко Антоніна, ДЕО “Ехо”, 2002 рік.
№3	Балка “Микитин яр”, село Верхній Токмак, поблизу сільського цвинтаря.	Верхня частина схилу балки східної експозиції, крутизна схилів - до 10 град., незначний перевипас громадською худобою.	188	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 1999 рік.
№4	Долина річки Мокра Кінська поблизу південно - східної околиці села Зразкове, лівий берег річки.	Верхня та середня частина схилу балки східної експозиції, крутизна схилів - до 10 град., незначний перевипас громадською худобою.	Близько 400	Експедиційний загін ДЕО “Ехо”, 2002 рік.

В таблицях зібрані дані досліджень експедицій дитячого екологічного об'єднання “Ехо” з 1999 по 2002 рік. Стан популяцій рідкісних первоцвітів ландшафтного заказника місцевого значення “Урочище Скелі”, балки “Микитин яр” та балки “Сисикулацької” був описаний в 2001 році учасницею об'єднання Коваленко Антоніною, останні подаються вперше.

1. Сон чорніючий, (прострел чернеющий), pulsatilla nigricans Storck

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Сон чорніючий - євроазіатський степовий та лісостеповий вид. Це багаторічна декоративна рослина сімейства жовтецевих, що росте окремими кущами або невеликими скупченнями до 5 - 6 кущів. Висота рослини - 10 - 40 см, листки трипірчасторозсічені, з'являються до цвітіння рослини або одночасно з ним. Квітки - темно фіолетові, 2 - 3 см довжиною, вузькодзвоникові, пониклі. Цвіте у квітні - травні. Належить до ефемероїдів.

ПОШИРЕННЯ

Сон чорніючий поширений в Прикарпатті, Поліссі і в степу, росте в соснових лісах, на узліссі, лучно - степових трав'янистих ділянках та степових схилах.

Загальна характеристика популяції сону Чорніючого степової балки долини річки Драгунки.

Виявлена нами популяція сону чорніючого займає верхню та середню частину схилу східної експозиції (крутизна схилу до 65 град.), загальною площею 0,02 га і приурочена до піщаних ґрунтів з виходами кристалічних порід на денну поверхню. Загальне проективне покриття 25%, флористичне ядро, крім сону чорніючого, тюльпану гранітного, гіацинтика блідого та півника карликового, становлять чебрець Паласів, полин австрійський, типчак, куряча сліпота звичайна, та ін.

Таким чином виявлене нами рослинне угрупування сону чорніючого можна розглядати як корінний фітоценоз, що має унікальне наукове значення, пов'язане з верхів'ям річки Кінської (дослідження рослинного покриву цієї території не проводились і в обробленій літературі інформації не було знайдено).

2. Тюльпан гранітний (тюльпан гранитный) Tulipa graniticola.

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Тюльпан гранітний - багаторічна рослина сімейства лілейних, що росте окремими кущами в петрофітному степу на гранітних відслоненнях. Рослина висотою 20 - 30 см, стебла прямостоячі, листки вузьколінійно - ланцетні дуговигнуті назовні або вгору. Квітки одиничні або зібрані (по 2 - 3), ясно жовті, зовні часто з рожево - бузковим відтінком. Цибулини з темно-бурими оболонками і суцільним кільцем густих шерстинок навколо денця. Цвіте у квітні - травні. Теромезофіт, ефемероїд.

ПОШИРЕННЯ

Тюльпан гранітний - приазовський локальний ендемічний вид. Рідкісна мало поширена рослина. Охороняється в філіалі Українського степового заповідника “Кам'яні могили” та на території пам'ятника природи “Кальміуський”. Росте на гранітних відслоненнях в Приазовському степу.

Загальна характеристика формації тюльпану гранітного верхів'я річки Токмачки, Обіточної та Кінської.

Виявлені нами популяції тюльпану гранітного займають верхню частину схилів східної (верхів'я Кінської) та західної (верхів'я Токмачки) експозиції (крутизна схилів до 65 град.), загальною площею0,22 га і приурочені до піщаних ґрунтів з виходами кристалічних порід на денну поверхню. Загальне проективне покриття 25 - 35 %, флористичне ядро, крім тюльпану гранітного, складають карагана кущова, костриця валіська, чебрець паласів, амброзія полинолиста. Всі виявлені популяції потребують охорони по причині використання цих територій для прогону та частково для випасу худоби.

3. Цимбохазма дніпровська (цимбохазма днепровская), сymbochasma borysthenica.

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Цимбохазма дніпровська - реліктовий (палеопонтичний) ендемічний вид. Напівкущ висотою 4 - 12 см. Кореневище довге, розгалужене. Стебла прямостоячі або відхилені, густо облистені. Листки лінійно - ланцетні, загострені, сірувато - білуватовойлочні, направлені навкіс догори. Квітки (2 - 4) розміщені біля основи стебла, в пазухах нижніх листків. Віночок довжиною 25 - 35 мм, жовтий, зверху білувато опушений. Цвіте в квітні - травні. Плодоносить в червні. Розмножується насінням і кореневищем.

ПОШИРЕННЯ

Цимбохазма дніпровська поширена в південному степу (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська та Херсонська області, Крим). Вид поширений також в Сільських степах (Росія).

Охороняється в Алтагірському заказнику загальнодержавного значення, на території пам'ятника природи загальнодержавного значення Балка Бальчанська, в ряді заповідних об'єктів Миколаївської області. Вирощують в ботанічному саду Херсонського педагогічного інституту.

Загальна характеристика популяції цимбохазми дніпровської балки “Більшовицької”.

Виявлена нами популяція цимбохазми дніпровської займає верхню та середню частину схилу балки південної експозиції (крутизна до 5 град.), загальною площею 0,08 га і приурочені до глинистих ґрунтів. Загальне проективне покриття до 25%, флористичне ядро, крім белевалії сарматської, гіацинтика блідого та цимбохазми дніпровської, становлять чебрець, полин австрійський, щавель кінський, костриця валіська і ін.

Популяція цимбохазми дніпровської, яка знаходиться на лівому борту балки, налічує 186 особин і являється другою популяцією виявленою на території Чернігівського району. Потребує охорони по причині використання території балки для пасовища громадської худоби та для заготівлі соковитих кормів для кролів жителями села Нижній Токмак та станції Верхній Токмак.

4. Белевалія Сарматська (белевалия Сарматская) Bellevalia sarmatica

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Белевалія сарматська - багаторічна рослина родини лілейних, висотою 30 - 40 см, стебло прямостояче, листки широко ланцетні, коротші за стебло. Суцвіття широко конічне, квітконіжка під час цвітіння довша за квітку в 4 - 8 разів, при плоді ще більше видозмінюється, тверда, горизонтально відхилена. Навколоцвітник 8 - 9 мм довжиною, трубчасто дзвоникові до 1\3 довжини, 6-лопасний, брудно - фіолетовий, з зеленувато - жовтими лопастями.

ПОШИРЕННЯ

Белевалія сарматська росте в степу на сухих трав'янистих схилах, на півдні Лісостепу, зрідка в Степу та Криму (за виключенням гірського Криму) Досить поширений вид, занесений до регіонального списку рідкісних рослин Запорізької області.

Загальна характеристика популяцій белевалії сарматської на досліджуваних територіях.

Виявлені нами популяції белевалії сарматської займають верхню та середню частину схилів степових балок переважно східної експозиції (зустрічаються також південна та західна експозиції), крутизна схилів від 5 до 15 град, загальна площа популяцій 9,5 га (1,1 га долина річки Токмачки, 0,2 га долина річки Обіточної, 0,1 га балка Більшовицька та 8,1 га долина річки Мокра Кінська з притокою Драгунка). Загальне проективне покриття від 15% в селі Верхній Токмак поблизу сільської церкви до 35% на останніх досліджуваних ділянках. флористичне ядро на більшості ділянок, крім белевалії сарматської, гіацинтика блідого та півника карликового, становлять чебрець Паласів, полин австрійський, щавель кінський, костриця валіська і ін. Зустрічаються також пирій середній, рястка Фішера.

Виявлені нами популяції белевалії сарматської знаходяться на невеликій (від 3 до 10 км) відстані одна від одної і створюють необхідні умови для створення єдиної системи природоохоронних територій вздовж витоків річок північного Приазов'я в рамках програми “Зелена мережа”. Одержані дані мають наукову цінність внаслідок відсутності літературних даних про її розповсюдження на цій території.

5. Гіацинтик блідий (гиацинтик беловатый) Hyacinthella schur.

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Гіацинтик блідий - багаторічна рослина родини лілейних, висотою 7 - 25 см, стебло прямостояче, листки 2 - 3 - лінійні, до низу звужені, 3 - 4 мм шириною. Суцвіття - коротко циліндричне гроно. Оцвітина 35 - 55 мм довжиною, до 1\3 довжини (або менше) - роздільна з продовгуватими яйцевидними відігнутими долями, білувато - голубий або голубий.

ПОШИРЕННЯ

Гіацинтик блідий росте на степових схилах в південній частині Лісостепу та Степу, досить поширений в Криму (біля Севастополя - дуже рідко). Цей вид занесений до регіонального списку рідкісних рослин Запорізької області.

Загальна характеристика популяцій гіацинтика блідого на досліджуваних територіях.

Виявлені нами популяції гіацинтика блідого займають верхню частину схилів балок південної та східної експозиції (крутизною від 10 до 35 град.), загальна площа популяцій - 8,4 га, приурочені до глинистих та піщаних ґрунтів гранітних відслонень. Загальне проективне покриття від 15% в степовій балці поблизу північно - східної околиці с. Верхній Токмак до 35% на більшості останніх досліджуваних ділянках. Флористичне ядро, крім гіацинтика блідого, складають півник карликовий, белевалія сарматська чебрець Паласів, полин австрійський, щавель кінський, костриця валіська і ін. Зустрічаються також пирій середній, рястка Фішера.

...