Вміст насичених жирних кислот в ліпідах плазми крові поросят залежно від особливостей коркової та вегетативної нервової регуляції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вміст насичених жирних кислот в ліпідах плазми крові поросят залежно від особливостей коркової та вегетативної нервової регуляції

В.В. КАРПОВСЬКИЙ, аспірант

П.В. КАРПОВСЬКИЙ, аспірант

В.М. СКРИПКІНА, аспірант

А.О. ЛАНДСМАН, аспірант

Р.В. ПОСТОЙ, кандидат ветеринарних наук, докторант

Д.І. КРИВОРУЧКО, кандидат ветеринарних наук, доцент

В.О. ТРОКОЗ, доктор сільськогосподарських наук, професор

В.І. КАРПОВСЬКИЙ, доктор ветеринарних наук, професор Національний університет біоресурсів і природокористування України

В роботі представлені результати досліджень жирнокислотного спектру ліпідів плазми крові поросят залежно від особливостей умовно-рефлекторної діяльності і типу вегетативної регуляції. Вірогідні відмінності як за фракціями жирних кислот, так і за вмістом насичених жирних кислот спостерігали між представниками сильного врівноваженого рухливого та слабкого типів вищої нервової діяльності. У поросят із різним тонусом автономної нервової системи суттєвих відмінностей за сумою насичених жирних кислот в ліпідах плазми крові не спостерігали. Однак, встановлено вірогідно вищий вміст окремих насичених жирних кислот у плазмі крові тварин нормотоніків порівняно із симпатикотоніками.

Ключові слова: типи вищої нервової діяльності, тонус автономної нервової системи, свині, жирні кислоти, ліпіди, кров, умовно-рефлекторна діяльність

жирний кислота нервовий вегетативний

Свинарство є другою після птахівництва галуззю тваринництва в Україні за масштабами і інтенсивністю використання. Свині мають високу господарську та економічну цінність у зв'язку з багатоплідністю, скороспілістю та здатністю до швидкого розмноження [4]. На реалізацію генетичнообумовленого продуктивного потенціалу тварини безпосередній вплив має вища нервова діяльність. Тому, вивчення індивідуальних фізіологічних та біохімічних особливостей у свиней є важливим для науки і практики.

Функції нервової системи вищих організмів мають два напрями: інтеграція роботи всіх органів і систем організму та зв'язок організму з навколишнім середовищем [5]. Зовнішніми проявами типологічних особливостей нервової системи слугують поведінкові реакції, які в достатній мірі відображають силу, рухливість та врівноваженість нервових процесів [5, 6]. Сила, врівноваженість та рухливість процесів збудження та гальмування в корі великого мозку є тими якостями, що забезпечують тварині максимально швидке і точне пристосування до зовнішнього середовища. Недостатність будь-якої з цих якостей негативно впливає на процес адаптації [9].

Вегетативна частина нервової системи здійснює регуляцію всіх обмінних процесів в живому організмі, підтримує сталість внутрішнього середовища, координує функції внутрішніх органів, залоз, серцево-судинної системи. Крім того, вона приймає учать у процесах адаптації організму до зміни умов навколишнього середовища, оскільки симпатична частина автономної нервової системи мобілізує ресурси організму у відповідь на дію стресових факторів [1]. Координацію роботи всіх відділів вегетативної нервової системи здійснює гіпоталамус і кора великого мозку [11].

Встановлено взаємозв'язок між показниками нервових процесів у корі великого мозку та продуктивністю і багатьма біохімічними параметрами організму тварин [8-10]. Однак, питання щодо особливостей ліпідного обміну у молодняка свиней в літературних даних висвітлено недостатньо. Мета дослідження - вивчити вміст насичених жирних кислот у ліпідах плазми крові у поросят залежно від типів вищої нервової діяльності та тонусу автономної нервової системи.

Матеріали і методика досліджень. Досліди проводили в умовах клініки факультету ветеринарної медицини Подільського державного аграрно-технічного університету на клінічно здорових поросятах великої білої породи 4-5-ти місячного віку у 2014 р. Умови утримання, використання, раціон та кратність годівлі для всіх тварин були однаковими.

На першому етапі досліджень визначали типи вищої нервової діяльності (ВНД) за експрес-методикою, розробленою кафедрою фізіології, патофізіології та імунології тварин НУБіП України, суть якої полягає в оцінці рухової реакції тварини до місця підкріплення кормом, швидкості вироблення та переробки умовного рухово-харчового рефлексу, ступеня орієнтувальної реакції та зовнішнього гальмування [7]. На основі проведених досліджень умовно-рефлекторної діяльності було сформовано 4 дослідні групи тварин по 3 найтиповіших представники визначених типів ВНД в кожній: I група - сильний врівноважений рухливий тип (СВР), II група - сильний врівноважений інертний тип (СВІ), III група - сильний неврівноважений тип (СН), IV група - слабкий тип (С).

Другий етап експериментів включав дослідження тонусу автономної нервової системи у піддослідних тварин за допомогою тригеміновагального тесту [11]. За результатами тригеміновагального тесту встановлювали тип автономної регуляції серцево-судинної системи і, відповідно, тварину відносили до нормотоніків, симпатикотоніків чи ваготоніків.

Для біохімічних досліджень відбирали зразки крові із краніальної порожнистої вени з дотриманням правил асептики та антисептики. Плазму крові отримували із гепаринізованої крові шляхом центрифугування за 1500 об/хв. Жирнокислотний спектр ліпідів плазми крові визначали методом газової хроматографії [2]. Індекс насиченості ліпідів визначали, як відношення насичених жирних кислот до ненасичених. Результати досліджень обробляли згідно загальновизнаних методик статистики за допомогою програми Microsoft Ехсel з використанням t-критерію Ст'юдента.

Результати досліджень. Рівень ліпідів в крові та його жирнокислотний склад залежить від віку, статевої приналежності, факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, наприклад, характеру годівлі, фізичної активності, гормонального статусу та інших факторів [3].

За дослідження відсоткового співвідношення жирних кислот встановлено певні відмінності між тваринами залежно від їх приналежності до того чи іншого типу вищої нервової діяльності. Найвищий індекс насиченості ліпідів плазми крові спостерігали у поросят С типу ВНД, тоді як найменший - у представників СВР типу.

У поросят СВР типу ВНД сума насичених жирних кислот у ліпідах плазми крові була меншою на 4,3 % (р<0,01), ніж у поросят С типу. Представники СВР типу ВНД характеризувалися вірогідно нижчим вмістом пальмітинової (С 16:0), гептадеканової (С 17:0) та стеаринової кислот (С 18:0), тоді як вміст міристинової (С 14:0) та арахінової кислот (С 20:0) був вірогідно вищим у порівнянні з представниками С типу.

У тварин СВІ типу ВНД сума насичених жирних кислот у ліпідах плазми крові була більшою майже на 3 % (тенденція), ніж у тварин СВР типу. Встановлено, що у поросят СВІ типу ВНД вірогідно вищий вміст арахінової кислоти (С 20:0) в ліпідах плазми крові, ніж у тварини С типу.

У поросят СН типу ВНД сума насичених жирних кислот у ліпідах плазми крові була майже такою, як і у поросят СВР типу, але меншою на 3,5 %, порівняно з поросятами С типу. Тварини СН типу ВНД мали вірогідно нижчий вміст пальмітинової (С 16:0) та вірогідно вищий вміст арахінової кислот (С 20:0) в ліпідах плазми крові, ніж тварини С типу.

Результати дослідження жирнокислотного спектру ліпідів плазми крові поросят з різним тонусом автономної нервової системи наведено в таблиці 2.

У результаті порівняння відношення суми насичених до ненасичених жирних кислот ліпідів плазми крові поросят із різним типом вегетативного гомеостазу вірогідних відмінностей не виявлено. На це вказує індекс насиченості ліпідів плазми крові поросят, який коливався в межах 0,51-0,56. Однак, у поросят нормотоніків спостерігали тенденцію до меншого відсоткового співвідношення суми насичених жирних кислот і, відповідно, більшого - ненасичених жирних кислот у ліпідах плазми крові порівняно з симпатикотоніками.

Серед насичених жирних кислот у ліпідах плазми крові поросят всіх дослідних груп домінувала пальмітинова кислота (С 16:0). Встановлено, що у поросят нормотоніків вірогідно вищий вміст міристинової кислоти (С 14:0) у ліпідах плазми крові порівняно з симпатикотоніками. Щодо решти насичених жирних кислот, то суттєвих відмінностей не встановлено у поросят залежно від типу вегетативної регуляції.

Висновки

Встановлено, що за даними жирнокислотного спектру ліпідів плазми крові існують відмінності між поросятами різних типів вищої нервової діяльності. У поросят сильного врівноваженого рухливого типу вищої нервової діяльності індекс насиченості ліпідів плазми крові був вірогідно нижчим, ніж у поросят слабкого типу. Тварини сильного врівноваженого рухливого та слабкого типів вищої нервової діяльності мали суттєві відмінності за вмістом окремих насичених жирних кислот в ліпідах плазми крові.

У залежності від особливостей вегетативного гомеостазу у поросят не виявлено суттєвих відмінностей за індексом насиченості ліпідів плазми крові. Однак, у поросят з переважанням симпатичного відділу автономної нервової системи вставлено вірогідно нижчий вміст міристинової кислоти в ліпідах плазми крові, ніж у поросят нормотоніків.

Список літератури

1.Бутенков А. И. Вегетативный статус у поросят при синдроме послеотъемного мультисистемного истощения / А. И. Бутенков // Повышение продуктивности сельскохозяйственных животных и птицы на основе инновационных достижений: материалы Всероссийской научно-практической конференции. - Г. Новочеркасск, 2009. - С. 274-280.

Жири та олії тваринні і рослинні. Аналізування методом газової хроматографії метилових ефірів жирних кислот: ДСТУ ISO 5508-2001 (ISO 5508:1990). ? [Чинний від 2003?01?01]. ? К. : ДП УкрНДНЦ, 2003. ? 15 с. (Національний стандарт України)

Климов А. Н. Обмен липидов и его нарушения / А. Н. Климов, Н. Г. Никульчева. - СПб: Питер Ком, 1999. - 512 с.

Козій В. І. Добробут тварин (історичні, наукові та нормативні аспекти) / В. І. Козій. - Біла Церква, 2012. - 320 с.

Куликов Г. А. Нейробиологические основы высшей нервной деятельности человека / Г. А. Куликов // Соросовский образовательный журнал. - 1998. - № 6. - С. 9-15.

Метаболический профиль беременных коров с разным типом этологической активности / Е. В. Смирнова, А. Г. Нежданов, М. И. Рецкий и др. // Сельскохозяйственная біологія. - 2014. - № 2. - C. 67-71.

Методика визначення типів вищої нервової діяльності свиней у виробничих умовах / В. І. Карповський, В. О. Трокоз, Д. І. Криворучко та ін. // Наук.-техн. бюл. Ін-ту біології тварин та держ. н.-д. контрол. ін-ту ветпрепаратів та корм. добавок. - 2012. - Вип. 13. - № 1/2. - С. 105-108.

8.Насибов М. Н. Проявление полового рефлекса в связи с типом нервной системы у хряков-воспроизводителей / М. Н. Насибов, В. С. Авдеенко // Сельскохозяйственная биология. Серия: Биология животных. - 2008. - № 4. - С. 86-88.

9.Науменко В. В. Особливості умовно-рефлекторної діяльності, типи нервової системи та їх зв'язок з деякими функціями у свиней / В. В. Науменко // Науковий вісник національного аграрного університету. - 2004. - Вип. 78. - С. 13-34.

Николайчев В. А. Связь типа нервной деятельности и срока хозяйственного использования у овец романовской породы / В. А. Николайчев // Зоотехния. - 2005. - № 8. - С. 24-25.

Регуляторные системы организма человека / В.А. Дубынин, В. И. Сивоглазов, В. В. Каменский, М. Р. Сапин. - М.: Дрофа, 2003. - 368 с.

Фізіологія сільськогосподарських тварин: практикум. / За ред. І. Д. Дерев'янко, А. С. Дячинського, 3-тє вид. перероб. і допов. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 264 с.

Размещено на Allbest.ru