Динаміка чисельності і видового складу ґрунтових водоростей пасовищних угідь південного Передкарпаття
Аналіз результатів досліджень ґрунтових водоростей бурувато-підзолистого оглеєного ґрунту пасторальних екосистем Передкарпаття. Закономірності сезонного і профільного перерозподілу загальної чисельності ґрунтових водоростей досліджуваних ґрунтів.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.05.2019 |
| Размер файла | 33,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Чернівецький національний університет
ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ І ВИДОВОГО СКЛАДУ ГРУНТОВИХ ВОДОРОСТЕЙ ПАСОВИЩНИХ УГІДЬ ПІВДЕННОГО ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Чорневич Т.М., аспірант
Анотація
передкарпаття водорості ґрунт оглеєний
Наведені результати досліджень ґрунтових водоростей бурувато-підзолистого оглеєного ґрунту пасторальних екосистем Передкарпаття. Відмічено 28 видів водоростей з 6 відділів: Chlorophyta - 13 (46,4 %), Bacillariophyta - 8(28,6 %), Cyanophyta - 5 (17,8 %), Xanthophyta - 1(3,6%), Eustigmathophyta - 1(3,6%). Встановлені закономірності сезонного і профільного перерозподілу загальної чисельності ґрунтових водоростей досліджуваних грунтів.
Annotation
The results of investigation of the soil algae of brown-podzolic soils of Ciskarpation Pastorable ecosystems. An 28 algae's species were registered: Chlorophyta - 13 (46,4 %), Bacillariophyta - 8(28,6 %), Cyanophyta - 5 (17,8 %), Xanthophyta - 1(3,6%), Eustigmathophyta - 1(3,6%). The regularities of season and profile distribution of general quantity of edaphic algae of this soils are studied.
Виклад основного матеріалу
На територі Передкарпаття зустрічаються переважно бурувато-середньо- та сильнопідзолисті оглеєні та бурувато-підзолисті поверхнево оглеєні грунти на безкарбонатних делювіально-алювіальних відкладах. У працях І.І.Назаренко (1981), І.С.Смаги (1995), І.І.Назаренко, С.М.Польчино , І.С.Смаги (1996), Ю.М. Дмитрук (2006), В.А. Нікорич (1999, 2005), В.А. Нікорич, Т.М Чорневич (2006) приведені основні морфологічні, хімічні, мінералогічні, фізико-хімічні, геохімічні та частково біологічні показники, на основі яких діагностовано ґрунтотворні процеси, що формують профіль типових для Передкарпаття бурувато-підзолистих оглеєних грунтів: підзолистий, буроземний, дерновий, глеєвий, елювіально-глеєвий та лесиваж. Але недостатньо вивченими залишаються екологiчнi особливостi, змiни чисельностi, якiсного складу та динамiка альгосинузій в залежностi вiд способу використання ґрунту.
Альгоценоз відіграє важливу роль у процесах ґрунтотворення, впливає на родючість і біологічну активність едафотопів. Крім того, він має потужне індикаційне значення, чутливо реагуючи на зміни водного, газового та сольового режимів, на антропогенне забруднення ґрунтів тощо [3,9,14].
Об'єктом наших досліджень були фонові для Передкарпаття бурувато-підзолисті грунти пасовищних екосистем. Типовий досліджуваний грунт: бурувато-підзолистий оглеєний середньосуглинковий на елювіально-делювіальному суглинку. Екосистема: пасовище неокультурене (домінантні злаково-бобові трав'янисті асоціаці ). Формула ґрунту: Hd + He/gl + Egl + Igl + Pgl.
Грунтові зразки відбирались в межах ґрунтового профілю з трьох стінок розрізу і з усіх генетичних горизонтів [8], формуючи середньозмішаний зразок з 8 індивідуальних проб, відібраних стохастично в межах задано глибини. Додатково відбирались пошарові зразки з поверхневих горизонтів.
Для визначення чисельності альгоугруповання використовували метод прямого підрахунку за Зеновою, Штіною, 1990 [5]:
Х = А · В · 5 · 20,
де Х - кількість клітин в 1 г повітряно-сухого ґрунту; А - число клітин, виявлених при підрахунку; В - кількість краплин в 1мл; 1/5 - частина розглянутого предметного скла; 20 - розведення в мл.
Для визначення видового складу водоростей застосовували грунтові культури зі скельцями обростань, які вважають найбільш наближеними до природних умов [3]. На основі цих культур визначали домінанти, до яких відносили види із значеннями рясності 6-7 балів за шкалою Стармаха у модифікаці І.Ю. Костікова [7]. Для водоростей, визначення яких можливе тільки при детальному дослідження життєвого циклу, використовували культури на (1,5 %) агаризованому середовищі Болда з потроєною кількістю азоту (3N BBM) [15]. Визначення систематично належності проводили згідно “Водорості ґрунтів Укра ни (історія та методи дослідження, система, конспект флори)” [2].
Основні фізичні та хімічні, агрохімічні властивості бурувато- підзолистого грунту визначали за наступними методиками: загальний вміст гумусу - за методом Тюріна в модифікаці Симакова, гранулометричний склад - за Качинським [6]. Вміст лужногідролізованого азоту - за Корнфілдом, рухомі форми фосфору і калію - методом Кірсанова. Фізико-хімічні властивості грунту (рН водний і сольовий, обмінна та гідролітична кислотність, сума обмінних основ) за загальноприйнятими методиками [1]. Ємність поглинання і ступінь насиченості основами визначали розрахунково.
Метою наших досліджень було з'ясувати видовий склад, систематичну структуру, сезонний і профільний перерозподіл загально чисельності ґрунтових водоростей бурувато-підзолистих ґрунтів Передкарпаття пасовищних екосистем.
Для досліджуваного ґрунту характерний низький вміст гумусу (табл.1). Тип гумусованого профілю - регресивно-акумулятивний. У верхньому горизонті вміст гумусу 1,7 %. Бурувато-підзолисті грунти є кислими, з високою гідролітичною та обмінною кислотністю, яка обумовлена переважно низьким вмістом ввібраних основ та ступенем насиченості ґрунту при середній ємності поглинання.
Найвищий вміст азоту та фосфору виявлений у верхньому горизонті: 7,14 мг азоту на 100 г ґрунту та 4,39 мг фосфору на 100 г грунту. Починаючи з елювіального горизонту спостерігається різке зменшення вмісту даних елементів вниз по профілю.
Таблиця 1
Хімічні, фізико-хімічні та агрохімічні показники досліджуваного ґрунту південно частини Передкарпаття
|
Хімічні та фізико-хімічні властивості досліджуваного ґрунту |
|||||||||
|
Генетичні горизонти |
рН сол. |
рН водн |
Загальний вміст гумусу, % |
ОК |
ГК |
СВО |
ЄП |
СНО,% |
|
|
мг-екв / 100 г ґрунту |
|||||||||
|
Hd |
3,8 |
5,4 |
1,7 |
0,5 |
6,3 |
8,37 |
14,6 |
57,3 |
|
|
He/gl |
4,2 |
5,5 |
1,6 |
0,5 |
5,1 |
8,33 |
13,4 |
62,0 |
|
|
Egl |
3,7 |
4,8 |
0,7 |
3,8 |
8,2 |
4,77 |
12,9 |
36,9 |
|
|
Igl |
3,9 |
5,1 |
0,7 |
2,4 |
6,1 |
12,63 |
18,7 |
67,5 |
|
|
Pgl |
4,4 |
5,4 |
0,6 |
1,0 |
4,2 |
15,97 |
20,17 |
79,2 |
|
|
Агрохімічні показники досліджуваного грунту |
|||||||||
|
Генетичні горизонти |
N |
P2O5 |
R2O5 |
||||||
|
За Корнфілдом |
За Кірсановим |
||||||||
|
мг на 100 г грунту |
|||||||||
|
Hd |
7,14 |
4,39 |
6,0 |
||||||
|
He/gl |
6,56 |
3,59 |
12,6 |
||||||
|
Egl |
2,94 |
1,99 |
9,6 |
||||||
|
Igl |
2,52 |
0,85 |
4,7 |
||||||
|
Pgl |
2,62 |
0,89 |
5,2 |
Примітка. ОК - обмінна кислотність; ГК - гідролітична кислотність; СВО - сума ввібраних основ; ЄП - ємність поглинання; СНО - ступінь насиченості основами; N - лужногідролізований азот; Р, К - рухомі форми фосфору та калію
Альгофлора грунтів пасовищних екосистем включає 28 видів водоростей з 6 відділів: Chlorophyta - 13, Bacillariophyta - 8, Cyanophyta - 5, Xanthophyta - 1, Eustigmathophyta - 1.
Провідними за кількістю видів є Chlorophyta - 13 видів, що в цілому відповідає альгоугрупованням кислих ґрунтів. Серед зелених водоростей домінантами були види Myrmecia incisa Reisigl, Stichococcus minor Nдg., Scotiellopsis rubescens Vinatz.
Досить різноманітні в альгоугрупованні пасовища діатомові водорості. А такі види, як: Navicula pelliculosa (Breb.) Hilse, N. minuscula Grun. in V. H., Nitzschia frustulum (Kьtz.) Grun. in Cl. et Grun., Pinnularia appendiculata (Ag.) Cl. - увійшли до домінуючого комплексу.
Третє місце за кількістю видів займають синьозелені водорості - 5 видів. Переважають види Nostoc paludosum Kьtz. та Phormidium tenue (Ag. ex Gom.) Anagn. et Kom. Інші види були виділені тільки на агарових культурах: Leptolyngbya foveolarum (Rabenh. ex Gom.) Anagn. et Kom., Nostoc punctiforme (Kьtz.) Hariot, N. sp..
Важливим з точки зору підтримки азотного балансу досліджуваного ґрунту є наявність в альгоугрупованні азотфіксуючих представників. Серед відділів Xanthophyta та Eustigmatophyta виявлено по одному виду: Nephrodiella phaseolus Pasch. та Monodopsis subterranea (Boye-Pet.) Hibberd відповідно.
Профільний перерозподіл ґрунтових водоростей носить специфічний характер. Найбільшу активність водорості проявляють у верхніх шарах ґрунту, тут відбувається наростання видового складу водоростей як автотрофних організмів (табл. 2). Нами встановлена профільна міграція цих організмів. Незначна частина видів мігрує в підповерхневі горизонти з водними низхідними потоками та з тонкодисперсною грунтовою масою. Варто зауважити, що грунтові водорості адсорбуються не тільки активною частиною грунтово маси. Нашими дослідженнями виявлена можливість глибинного переносу поодиноких клітин під час росту та розвитку кореневих систем вищих рослин.
Кількість водоростей при прямому підрахунку у фіксованих зразках також зменшується із збільшенням глибини (табл. 3). У горизонті Hd зосереджувалась основна маса представників відділів Chlorophyta і Xanthophyta та Bacillariophyta, причому максимальне заселення виявлене в шарі 0-5 см (табл. 3). З глибиною чисельність альгоценозу різко зменшувалась, формуючи чіткий регресивний ґрунтовий альгопрофіль. У ілювіальному горизонті та материнській породі водорості не виявлялись.
На нашу думку, це пов'язано з відсутністю достатньо концентраці молекулярного кисню та гіршими водно-фізичними властивостями.
Сезонна динаміка альгосинузій на пасовищі виявила тенденцію до зростання заселенності ґрунту водоростями з весни до осіні. Якщо у весняний відбір види з відділів Chlorophyta і Xanthophyta не перевищували в середньому по профілю 3,960 тис./г ґрунту (табл.3), то вже через три місяці х кількість була у 1,6 рази, а восени у 3 рази вищою.
Аналіз сезонного перерозподілу представників цих відділів окремо по горизонтам виявляли подібну тенденцію. Дещо інші часові зміни встановлені для середньопрофільного перерозподілу представників відділу Bacillariophyta, чисельність якого влітку зменшилась у 2 рази, вийшовши на вихідний рівень лише восени. Проте порівнюючи амплітудні значення чисельності зелених та жовто-зелених та заселенність ґрунту діатомовими водоростями, варто визнати, що саме останні формують домінантний комплекс на початку вегетаційного періоду.
Таблиця 2
Профільний розподіл ґрунтових водоростей в досліджуваному едафотопі
|
Генететичний горизонт |
Глибина |
Cyanophyta |
Chlorophyta |
Xanthophyta |
Eustigmathophyta |
Bacillariophyta |
Усього |
|
|
Hd 0-15 |
0-5 |
5 |
13 |
1 |
1 |
8 |
28 |
|
|
5-10 |
5 |
13 |
1 |
1 |
7 |
27 |
||
|
10-15 |
4 |
11 |
не |
1 |
5 |
22 |
||
|
He/gl 15-33 |
15-33 |
2 |
9 |
1 |
не |
3 |
16 |
|
|
Egl 33-47 |
33-47 |
1 |
7 |
1 |
1 |
2 |
12 |
|
|
Igl 47-105 |
47-105 |
не виявл. |
5 |
не |
1 |
не |
6 |
|
|
Pgl >105 |
>105 |
не виявл. |
2 |
1 |
не |
не |
3 |
Таблиця 3
Динаміка чисельності домінуючих відділів ґрунтових водоростей в досліджуваному едафотопі, тис./г ґрунту
|
Генететичний горизонт |
Глибина |
Chlorophyta і Xanthophyta |
Bacillariophyta |
|
|
Весняний відбір |
||||
|
Hd 0-15 |
0-5 |
9,793 ± 1,696 |
30,359 ± 4,488 |
|
|
5-10 |
5,928 ± 2,964 |
20,748 ± 5,928 |
||
|
10-15 |
3,042 ± 0,001 |
12,169 ± 5,271 |
||
|
He/gl 15-33 |
15-33 |
1,023 ± 1,771 |
7,159 ± 1,771 |
|
|
Egl 33-47 |
33-47 |
не виявл. |
1,023 ± 1,771 |
|
|
Igl 47-105 |
47-105 |
не виявл. |
не виявл. |
|
|
Pgl >105 |
105 і глибше |
не виявл. |
не виявл. |
|
|
Літній відбір |
||||
|
Hd 0-15 |
0-5 |
17,238 ± 7,025 |
28,392 ± 6,332 |
|
|
5-10 |
15,211 ± 3,044 |
12,169 ± 5,271 |
||
|
10-15 |
5,113 ± 1,771 |
8,181 ± 1,771 |
||
|
He/gl 15-33 |
15-33 |
3,120 ± 0,001 |
1,040 ± 1,801 |
|
|
Egl 33-47 |
33-47 |
2,080 ± 1,801 |
2,080 ± 3,603 |
|
|
Igl 47-105 |
47-105 |
не виявл. |
не виявл. |
|
|
Pgl >105 |
105 і глибше |
не виявл. |
не виявл. |
|
|
Осінній відбір |
||||
|
Hd 0-15 |
0-5 |
27,733 ± 11,688 |
36,608 ± 8,805 |
|
|
5-10 |
13,182 ± 9,779 |
14,196 ± 7,656 |
||
|
10-15 |
12,064 ± 7,980 |
7,037 ± 3,483 |
||
|
He/gl 15-33 |
15-33 |
5,980 ± 2,990 |
7,973 ± 4,567 |
|
|
Egl 33-47 |
33-47 |
1,005 ± 1,741 |
1,005 ± 1,741 |
|
|
Igl 47-105 |
47-105 |
не виявл. |
не виявл. |
|
|
Pgl >105 |
105 і глибше |
не виявл. |
не виявл. |
Таким чином, в альгоугрупованні пасовищних екосистем бурувато-підзолистого ґрунту найбільш різноманітті зелені і діатомові водорості, які формують основу домінантного комплексу. Кількісний підрахунок показав, що в 1г повітряно-сухого ґрунту на глибині 0-5см міститься до 27,7 тис. клітин зелених (разом із жовтозеленими і евтигматофітовими водоростями) та до 36,6 тис. клітин діатомових. Склад і структура альгоугруповання є досить специфічною що є результатом ді і взаємоді всього комплексу факторів, які характеризують дану екосистему і, перш за все, фізико-хімічні властивості ґрунту.
Отримані дані можуть бути використані в якості фонових показників для розкриття закономірностей формування угруповань грунтових водоростей пасовищних екосистем.
Література
1.Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. М.: Изд-во Московского университета. 1970. 488 с.
2. Водорості ґрунтів Укра ни (історія та методи дослідження, система, конспект флори) / І.Ю. Костіков, П.О. Романенко, Е.М. Демченко та ін. К.: Фітосоціоцентр, 2001. 300 с.
3. Голлербах М.М., Штина Э.А. Почвенные водоросли. Изд-во “Наука”, Ленингр. отд. Л., 1969. 228 с.
4. Дмитрук Ю.М. Еколого-геохімічний аналіз ґрунтового покриву агроекосистем. Чернівці: Рута, 2006.- 328 с.
5. Зенова Г.М., Штина Э.А. Почвенные водоросли: Учебное пособие. М.: Изд-во МГУ, 1990. 80 с.
6. Кауричев И.С. Практикум по почвоведению. М.: Колос. 1980. 272с.
7. Костиков И.Ю. Почвенные водоросли Лазовского заповедника (Дальний Восток, Россия) // Альгология. 1993. Т.3, №1. С. 62-66.
8. Кузяхметов Г.Г., Дубовик И.Е., Методы изучения почвенных водорослей. Уфа: Изд-во Башкирского ун-та, 2001. 60 с.
9. Мальцева И.А. Почвенные водоросли как один из дополнительных факторов генерации почвенных процессов в лесных рекультивационных системах Западного Донбасса // Ґрунтознавство. 2001. Т. 1, № 1-2. С. 81-86.
10. Назаренко И.И., Польчина С.М., Смага И.С. Генетические особенности буровато-подзолистых почв Предкарпатья при различном использовании // Почвоведение. 1996. № 10. С. 1167 - 1175.
11. Нікорич В.А. Екологія та динаміка мікрофлори бурувато-підзолистих оглеєних грунтів південного Передкарпаття еталонних та антропогенно-трансформованих біогеоценозів. Автореф. канд. … дис. біологічних наук, - Чернівці, 1999.- 17 с.
12. Нікорич В.А. Мікробіологічна діагностика опідзолення // Наук. вісник. Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип.252: Біологія. Чернівці: Рута, 2005. С. 175-184.
13. Нікорич В.А., Чорневич Т.М. Використання показника ацидотолерантності комплексу грунтових мікроміцетів для діагностики опідзолення // Агрохімія і ґрунтознавство. Міжвідомчий тематичний науковий збірник.- Спец. вип. до VII з' зду УТГА. Харків, 2006. С. 115-118.
14. Штина Э.А., Голлербах М.М. Экология почвенных водорослей.М. “Наука”, 1976. 143 с.
15. Ettl Н., Gartner G. Syllabus der Boden-, Luft- und Flechtenalgen. Stuttgart; Jena; New York: Gustav Fischer, 1995. 721 s.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розгляд особливостей фізіології та властивостей зелених та синьо-зелених водоростей. Визначення їх ролі в балансі живої речовини та кисню, в очищенні оточуючого середовища і еволюції Землі. Опис участі водоростей в біохімічних процесах фотосинтезу.
курсовая работа [56,1 K], добавлен 21.09.2010Таксономічний склад планктонних водоростей кар’єрів Слобідський і Селецький. Флористичне зведення планктонних водоростей кар’єрів. Еколого-географічна характеристика водоростевих угруповань. Оцінка якості води кар’єрів за видами – показниками сапробності.
дипломная работа [1016,2 K], добавлен 22.01.2015Життєві форми синьозелених водоростей. Характеристика середовища та екології. Класифікація токсинів. Гепатотоксичні циклічні пептиди, нейротоксичні, цитотоксичні та дерматоксичні алкалоїди. Визначення токсинів синьозелених водоростей. Методи детоксикації.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 07.03.2012Поняття водоростей як збірної групи нижчих рослин, життя якої пов'язане головним чином з водним середовищем. Основні відділи рослин: евгленові, синьо-зелені, жовто-зелені, золотисті, діатомові, пірофітові та червоні. Роль водоростей у житті людини.
реферат [13,8 K], добавлен 11.04.2012Історія вивчення ґрунтових олігохет. Фізико-географічні особливості Малого Полісся. Екологія люмбріцід роду Apporectoidea, їх поширення в Малом Поліссі. Дослідження фауни, екології, хорології ґрунтових олігохет у природних біоценозах Малого Полісся.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.09.2012Фізико-географічна характеристика Антарктиди. Перші дослідження Coleochlamys-подібних водоростей, їх морфологічний і молекулярно-філогенетичний аналіз. Водорості наземних біотопів району дослідження, їх загальний опис та оцінка екологічного значення.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 21.06.2014Вивчення середовища для виробництва білкових концентратів із водоростей, бактерій, рослин, дріжджів та грибів. Огляд ферментаторів для стерильного культивування мікроорганізмів. Аналіз флотації, сепарування, випарювання й сушіння для одержання протеїнів.
дипломная работа [126,7 K], добавлен 07.05.2011Характеристика ґрунту як середовища проживання мікроорганізмів. Дослідження методів визначення складу мікроорганізмів. Аналіз їх ролі у формуванні ґрунтів та їх родючості. Біологічний кругообіг в ґрунті. Механізм дії мінеральних добрив на мікрофлору.
реферат [96,7 K], добавлен 18.12.2014Фауністичний склад ґрунтових олігохет родини люмбріціди (Lumbricidae, Oligochaeta) Черемського природного заповідника. Екологія дощових червів району дослідження. Особливості поширення люмбріцід в різних типах ґрунтів Черемського природного заповідника.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 12.09.2012Бактерії як велика група одноклітинних мікроорганізмів, які характеризуються відсутністю оточеного оболонкою клітинного ядра. Основні шляхи переносу ДНК у бактерій. Види зелених водоростей та їх екологічне значення. Основні екологічні функції бактерій.
реферат [35,5 K], добавлен 13.01.2010Таксономічний склад фітопланктону р. Зелена Житомирської області. Чисельність та біомаса водоростевих угруповань річки. Еколого-географічна характеристика фітопланктону досліджуваного об’єкту за індикаторними видами, флористичне зведення водоростей.
дипломная работа [3,6 M], добавлен 22.01.2015Бурі водорості — велика група переважно морських водоростей. Представники групи: відділ Бурі водорості, родина Жовтецеві, Осокові. Середовище розповсюдження біомаси і роль в морських екосистемах як джерело їжі та укриття для багатьох мешканців моря.
реферат [16,5 K], добавлен 28.01.2012Методика збору та обліку комах. Описання анатомо-морфологічних особливостей та огляд видового складу комах-шкідників Березнівського району. Характеристика фенології розвитку шкідників лісових біоценозів та розробка заходів зі зниження їх чисельності.
дипломная работа [4,9 M], добавлен 19.10.2011Дослідження структурної організації зоопланктонних угруповань річкової ділянки літоралі Каховського водосховища в літній період. Встановлення видового складу, представленості таксономічних груп, вивчення динаміки чисельності та біомаси зоопланктону.
статья [615,9 K], добавлен 19.09.2017Природно-екологічні умови Березнівського району. Біологічні особливості видового складу тварин - гідробіонтів річки Случ. Облік водної ентомофауни. Кількісна оцінка видового складу тварин літоралі р. Случ. Методика дослідження тварин літоралі р. Случ.
дипломная работа [6,6 M], добавлен 29.11.2011Біологічна характеристика та систематичне положення лишайників. Епіфітні лишайники як невід'ємний компонент всіх лісних екосистем. Апотеції леканорового типу. Теоретичні відомості щодо біолого-морфологічної характеристики видового складу роду Калоплака.
курсовая работа [42,0 K], добавлен 31.03.2014Різноманіття видового складу родини Arecaceae чи Palmaeасе, їх біоморфологічні та фізіологічні особливості, закономірності розподілу представників родини в різних природних зонах. Методика вирощування, розмножування та догляду за представниками у регіоні.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 31.01.2015Аналіз видового складу фітопланктону. Характеристика каскаду Горіхувастих ставків. Визначення обсягу ставка. Особливості складу фітопланктону каскадів Горіхувастих ставків. Визначення первинної продукції фітопланктону і деструкції органічних речовин.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 24.01.2013Закономірності поширення та формування лісових масивів Пістинського лісництва. Визначення видового складу сировинних рослин у межах держлісгоспу. Виявлення основних місць зростання окремих видів корисних рослин шляхом обстеження лісових масивів.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 28.10.2022Дослідження структурної організації зоопланктонних угруповань річкової ділянки літоралі Каховського водосховища в літній період. Видовий склад, представленість таксономічних груп, динаміка чисельності і біомаси зоопланктону упродовж 3-4 років дослідження.
статья [663,5 K], добавлен 21.09.2017
