Аналіз секрету шкірних залоз часничниці звичайної (Pelobates fuscus) на присутність потенційних ефекторів системи гемостазу

Аналіз потенційних ефектів компонентів секрету шкірних залоз одного з представників вітчизняної батрахофауни - Часничниці звичайної на окремі параметри системи гемостазу. Доведення присутності біологічно активних компонентів у складі шкірного секрету.

Рубрика Биология и естествознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.09.2020
Размер файла 1,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНАЛІЗ СЕКРЕТУ ШКІРНИХ ЗАЛОЗ ЧАСНИЧНИЦІ ЗВИЧАЙНОЇ (PELOBATES FUSCUS) НА ПРИСУТНІСТЬ ПОТЕНЦІЙНИХ ЕФЕКТОРІВ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

батрахофауна секрет шкірний залоза

І. Удовиченко, асп., Д. Олійник, студ.,

Ю. Дудкіна, студ.,

Т. Галенова, канд. біол. наук,

О. Савчук, д-р біол.

наук Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Оскільки хімічний синтез новітніх біологічно активних сполук сьогодні досить складна і коштовна процедура, a ціна на лікарські засоби, основу яких становлять дорогі синтетичні біологічно активні сполуки, постійно зростає, то науковці все більше уваги звертають на природні джерела як перспективну сировину для отримання різноманітних біологічно активних речовин. Секрети залозистих клітин шкірних покривів амфібій є потужним вмістилищем потенційних фармакологічних агентів. На сьогодні детально вивчено їхню антимікробну, антивірусну, кардіотонічну та антидіабетичну дію, однак майже нічого не відомо про вплив секрету шкірних залоз безхвостих земноводних на функціонування системи гемостазу. Проаналізовано потенційні ефекти компонентів секрету шкірних залоз одного з представників вітчизняної батрахофауни - Часничниці звичайної (Pelobates fuscus) на окремі параметри системи гемостазу. У результаті хроматографічного поділу загального секрету було отримано 4 білкові фракції, які містили широкий спектр білків з молекулярними масами у діапазоні від 17 до 150 кДа. Компоненти фракції 1 мали активуючий ефект на протромбін і фактор Х плазми. Декілька компонентів фракції 4 мали протеолітичні властивості та виражали субстратну специфічність щодо колагену. Компоненти фракцій 1 та 2 подовжували час зсідання плазми у коагуляційному тесті АЧТЧ. Доведено присутність біологічно активних компонентів у складі шкірного секрету P. fuscus, що вказує на перспективність подальших досліджень з метою ідентифікації окремих складових, відповідальних за прояв показаних ефектів з метою вивчення структурно-функціональних особливостей та механізму їх дії. Вирішення цих питань сприятиме подальшому більш широкому використанню секретів шкірних залоз земноводних як сировини для розробки нових оригінальних фармацевтичних агентів та/або біотехнологічних продуктів з метою їх використання у медицині та різних сферах промисловості.

Ключові слова: амфібії, секрети шкірних залоз, система гемостазу, хроматографічний поділ, протеолітична активність, субстратна специфічність, хронометричні тести.

И. Удовиченко, асп., Д. Олейник, Ю. Дудкина, студ.,

Т. Галенова, канд. биол. наук, О. Савчук д-р биол. наук

Киевский национальный университет имени

Тараса Шевченко, Киев, Украина

АНАЛИЗ СЕКРЕТА КОЖНЫХ ЖЕЛЕЗ ЧЕСНОЧНИЦЫ ОБЫКНОВЕННОЙ (PELOBATES FUSCUS) НА ПРИСУТСТВИЕ ПОТЕНЦИАЛЬНЫХ ЭФФЕКТОРОВ СИСТЕМЫ ГЕМОСТАЗА

Поскольку химический синтез новых биологически активных соединений в наше время является достаточно сложной и дорогостоящей процедурой, a цена на лекарственные средства, основу которых составляют дорогие синтетические биологически активные соединения, постоянно растет, то ученые все больше внимания обращают на природные источники как перспективное сырье для получения различных биологически активных веществ. Секреты железистых клеток кожных покровов амфибий являются мощным вместилищем потенциальных фармакологических агентов. На сегодня подробно изучены их антимикробное, антивирусное, кардиотоническое и противодиабетические действия, однако почти ничего не известно о влиянии секретов кожных желез бесхвостых земноводных на функционирование системы гемостаза. Проанализированы потенциальные эффекты компонентов секрета кожных желез одного из представителей отечественной батрахофауны - Чесночницы обыкновенной (Pelobates fuscus) на отдельные параметры системы гемостаза. В результате хроматографического разделения общего секрета было получено 4 белковые фракции, содержащие широкий спектр белков с молекулярными массами в диапазоне от 17 до 150 кДа. Компоненты фракции 1 имели активирующий эффект на протромбин и фактор Х плазмы. Несколько компонентов фракции 4 имели протеолитические свойства и выражали субстратную специфичность по отношению к коллагену. Компоненты фракций 1 и 2 удлиняли время свертывания плазмы в коагуляционном тесте АЧТВ. Доказано присутствие биологически активных компонентов в составе кожного секрета P. fuscus, что указывает на перспективность дальнейших исследований с целью идентификации отдельных составляющих, ответственных за проявление показанных эффектов для изучения структурно-функциональных особенностей и механизма их действия. Решение этих вопросов будет способствовать дальнейшему более широкому использованию секретов кожных желез земноводных как сырья для разработки новых оригинальных фармацевтических агентов и/или биотехнологических продуктов с целью их использования в медицине и различных сферах промышленности.

Ключевые слова: амфибии, секреты кожных желез, система гемостаза, хроматографическое разделение, протеолитическая активность, субстратная специфичность, хронометрические тесты.

Udovychenko, Ph. D. stud., D. Oliynyk, stud.,

Dudkina, stud, T. Halenova, Ph. D., O. Savchuk,

Dr. Sci. Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

ANALYSIS OF THE COMMON SPADEFOOT TOAD (PELOBATES FUSCUS) SKIN SECRETIONS ON THE PRESENCE OF THE POTENTIAL HEMOSTASIS SYSTEM EFFECTORS

Since nowadays the chemical synthesis of new bioactive compounds is a complicated and expensive procedure, alongside with the increased price for drugs based on synthetic biologically active compounds, scientists lay emphasize on natural sources as a promising raw material for various biologically active substances. Amphibian skin glands secretions are a powerful source of potential pharmacological agents. Currently their antimicrobial, antiviral, cardiotonic and antidiabetic activities have been studied in detail, although almost nothing is known about the effects of the tailless amphibians' skin secretions on the functioning of the hemostasis system. The aim of this study was to analyze the potential effects of the components of skin glands secretions of a representative of Ukrainian batrakhofauna - the Common spadefoot toad (Pelobates fuscus) on some parameters of hemostasis system. In the result of chromatographic separation of general skin secretions, 4 protein fractions were obtained, containing a variety of proteins with molecular masses ranging from 17 to 150 kDa. The components of fraction 1 activated prothrombin and factor X in plasma. Several components of fraction 4 had proteolytic activity and substrate specificity for collagen. The components of fractions 1 and 2 prolonged plasma coagulation time in the APTT. Thus, it was proved the presence of biologically active compounds in the P. fuscus skin secretions, that indicates the prospects for further research to identify the individual components responsible for the manifestation of the shown effects in order to provide clues in understanding the structural and functional characteristics and mechanism of action. Moreover, advances in this area will further increase the use of amphibian skin secretions as a raw material for the development of new original pharmaceutical agents and/or biotechnological products.

Key words: amphibians, skin glands secretions, hemostasis system, chromatographic separation, proteolytic activity, substrate specificity, plasma coagulation tests.

Вступ. Сьогодні не існує жодних сумнівів у тому, що лікарські засоби природного походження представляють велику цінність для медицини. При вмілому і грамотному використанні, біологічно активні сполуки, виділені з природної сировини, можуть бути корисними у лікуванні патологічних станів, знайти своє застосування в діагностиці захворювань, а також бути цінним інструментарієм у різних лабораторних дослідженнях.

Отрути земноводних і отриманні з них компоненти міцно увійшли в практичну й експериментальну медицину [1,2]; їх властивості продовжують вивчатися, а область застосування розширюватися. В межах світової наукової спільноти в останні десятиліття у цьому напрямку досягнуті важливі успіхи, зокрема, із шкірних секретів земноводних виділено ряд активних компонентів, що мають кардіотонічні [3], антидіабетичні [4], імуномодулюючі [5], антимікробні [6, 7] та антивірусні [8, 9] активності. Більш того, були виявлені седативні [10] та аналгетичні [11] властивості компонентів секретів. Однак широке використання цих речовин у лікувальній практиці поки ускладнено тим, що механізм їх дії та можливі побічні ефекти залишаються недостатньо вивчені.

Біологічні ефекти компонентів шкірного секрету Часничниці звичайної (Pelobates fuscus (Laurenti, 1768)) вперше зацікавили науковців ще на початку минулого сторіччя. Так, Gessner (1927) у своїх дослідженнях показав, що шкірний секрет даного виду викликав гемоліз у експериментах in vitro та мав летальний ефект на різних представників безхвостих амфібій, включаючи P. fuscus. Пізніше Labler та співавтори [12] повідомили про летальний ефект у мишей при внутрішньоввеному введенні їм отрути P. fuscus. Автори також відзначили зниження летального ефекту секрету при підшкірному введенні та майже повну його відсутність - за умов перорального введення секрету мишам [12]. У експериментах на щурах, при внутрішньошкірному застосуванні отрути P. fuscus, показано геморагічну активність компонентів секрету [12]. Незважаючи на те, що була доведена присутність гемолізинів у секреті P. fuscus [13], більш детальні дослідження показали, що причиною загибелі тварин не був прямий гемолітичний ефект активного компоненту [12]. Отже, проаналізувавши ряд літературних джерел ми відмітили певний інтерес науковців до компонентів отрути P. fuscus, однак, нам не вдалося відшукати науково-обґрунтованої інформації щодо природи та біологічного потенціалу конкретних складових секрету.

Беручи до уваги необхідність якісної та кількісної оцінки біологічно активних речовин, що містяться у таких мало вивчених джерелах природного походження як секрети шкірних залоз земноводних, метою даної роботи було дослідити потенційні ефекти компонентів шкірного секрету P. fuscus на параметри системи гемостазу у експериментах in vitro.

Матеріали та методи. Статевозрілих особин виду P. fuscus (n=15; обох статей) відловлювали біля р. Десна, Чернігівської області, з подальшим утриманням у фаунобоксах віварію КНУ імені Тараса Шевченка. Водні суспензії шкірних секретів отримували шляхом промивання поверхні шкіри невеликою кількістю дистильованої води (близько 5 мл) після інтенсивного механічного подразнення шкірних залоз, розміщених паралельно повздовжньої осі тіла. Отримані суспензії ліофільно висушували (Telstar LyoQuest), сухий матеріал зберігали при 4°C. Ліофілізований секрет, перед використанням розчиняли з розрахунку 100 мг сухого матеріалу на 1 мл 50 мМ Тріс-HCl буфера (рН 7,4), що містив 0,2 М NaCl. З метою відокремлення нерозчинних компонентів суспензію центрифугували при 3000 g протягом 10 хв. Концентрацію білка у супернатанті визначали за методом Бредфорд [14]. Білки секрету фракціонували методом хроматографії, що поділяє за розміром. Як хроматографічний носій використовували Superdex 75 16/60 GL (GE Healthcare Limited, Сполучене Королівство Великої Британії). Фракції збирали по піках за швидкості потоку 1 мл/хв. Білково-пептидний склад отриманих фракцій досліджували методом диск-електрофорезу у 15 % поліакриламідному гелі згідно з описаною методикою [15]. Ензим-електрофорез проводили відповідно до методики [16]. Розділювальний гель полімеризували за присутності желатину, колагену та фібриногену з розрахунку 1 мг відповідного субстратного білка на 1 мл розділяючого гелю. Аналіз одержаних електрофореграм здійснювали з використанням програми TotalLab 2.04. Представлені електрофореграми є типовими для серії повторних дослідів.

Плазму крові отримували згідно зі стандартним протоколом із стабілізованої цитратом венозної крові кроля. Час зсідання плазми крові досліджували у хронометричних тестах: "тромбіновий час" (ТЧ), "протромбіно- вий час" (ПЧ) та "активований частковий тромбопластиновий час" (АЧТЧ) з використанням готових реактивів відповідних комерційних наборів (Ренам, РФ). У кюветі коагулометра змішували 45 мкл плазми крові та 5 мкл загального секрету P. fuscus або 5 мкл зразків фракцій, отриманих у результаті хроматографічного розділення загального секрету. Для визначення ТЧ до суміші вносили 50 мкл розчину тромбіну з активністю 3 МО/мл; для визначення ПЧ - 100 мкл тромбопластин-кальцієвої суміші; для визначення АЧТЧ - 50 мкл АЧТЧ-реагенту з подальшим додаванням 50 мкл розчину 0,025 М СаСь. Час зсідання у секундах фіксували на коагулометричному аналізаторі (Rayto RT-2201C, Китай).

Протеолітичну активність визначали за здатністю гідролізувати амідний зв'язок у складі наступних синтетичних хромогенних субстратів: Phe-Pip-Arg-pNA (S2238, субстрат до тромбіну), Val-Leu-Lys-pNA (S2251, субстрат до плазміну), Ile-Glu-Gly-Arg-pNA (S2222, субстрат до фактору Ха), pyroGlu-Pro-Arg-pNA (S2366, субстрат до активованого протеїну С). Реакцію проводили у лунках 96-лункового мікропланшету. Кінцевий об'єм інкубаційного середовища становив 250 мкл. У ході дослідження до 0,05 М Тріс-НСІ буфера, рН 7,4, додавали зразок загального секрету P. fuscus або зразок фракцій, отриманих у ході хроматографічного розділення загального секрету, з вмістом загального білка - 20 мкг. Після 5 хв інкубації за 37° С реакцію ініціювали додаванням відповідного специфічного хромогенного субстрату, кінцева концентрація кожного з них становила 0,3 мМ. Контрольний зразок включав ті ж компоненти, але замість відповідних фракцій секрету містив рівний об'єм 50 мМ Тріс-HCl буфера, рН 7,4. Інкубацію проводили за 37° С протягом 90 хв. Оптичну щільність проб визначали через рівні проміжки часу при довжині хвилі 405 нм, використовуючи мікропланшеточний спектрофотометр (|jQuant, BioTek Instruments, США). Активність виражали у нмоль пара-нітроаніліну (п-НА), вивільненого за 1 хв у перерахунку на 1 мг білка.

Для вивчення здатності компонентів секрету P. fuscus активувати певні проферменти системи гемостазу, використовували інкубаційне середовище аналогічного складу як описано вище, куди окрім досліджуваних зразків також вносили 20 мкл плазми крові. Реакцію ініціювали додаванням відповідного хромогенного субстрату з кінцевою концентрацією 0,3 мМ. Контрольний зразок включав ті ж компоненти, але замість досліджуваних зразків секрету містив рівний об'єм 50 мМ Т ріс- HCl буфера, рН 7,4. Визначення кількості вільного п-НА проводили за тотожних умов, описаних вище. При аналізі потенційного ефекту компонентів секрету P. fuscus на проензими плазми обрахунок отриманих результатів проводили наступним чином: значення, що відповідали кількості п-НА, вивільненого з відповідного синтетичного субстрату за умов прямої гідролітичної дії компонентів секрету, віднімали від значень, що відповідали кількості п-НА, який вивільнявся у експерименті з додаванням до інкубаційного середовища плазми. Така маніпуляція дозволила виокремити активність активних ензимів плазми, що потенційно могли утворитися внаслідок дії компонентів секрету на відповідні проензими. Одержані дані було оброблено методом варіаційної статистики. Різниця вважалася достовірною при р<0,05.

Результати та їх обговорення. Питання щодо потенційних терапевтичних властивостей секретів шкіри земноводних останнім часом все частіше стає предметом дискусії на наукових конференціях. Особливо гостро підкреслюється те, що отрути земноводних є комплексним матеріалом, що водночас містить низку біологічно активних речовин, які відрізняються своїми біологічними ефектами на організм. А отже використання цих перспективних агентів з лікувальними цілями, їх подальше впровадження в фармацевтичну промисловість та/або біотехнологічне виробництво вимагає обов'язкового поділу вихідної сировини на окремі компоненти, ідентифікації природи та механізму дії даних компонентів.

З метою фракціонування загального секрету шкірних залоз P. fuscus нами було застосовано метод хроматографії, що поділяє за розміром. Для забезпечення оптимального поділу як хроматографічний носій ми використовували Superdex 75, оскільки даний носій характеризується оптимальною, на нашу думку, хроматографічною зоною для поділу шкірного секрету (від 3 до 70 кДа), високою фізико-хімічною стабільністю та інертністю до утворення неспецифічних взаємодій зі зразком, що аналізується [17]. Як робочий буфер використовували 0,05 M Тріс-HCl, pH 7,4 з вмістом 0,2 M NaCl і вихідною кондуктивністю 29,5 мС; швидкість потоку становила 1 мл/хв. Оптимальний склад буферного розчину та швидкість хроматографування були попередньо підібрані експериментальним шляхом (дані не представлені). Зокрема, у ході хроматографічного розділення загального секрету шкірних залоз P. fuscus було отримано 4 піки, які було використано як об'єкт для подальших досліджень (рис. 1).

Якісний аналіз білкового складу отриманих фракцій із застосуванням методу одновимірного диск-електрофорезу в поліакриламідному гелі за присутності додецилсульфату натрію показав присутність у досліджуваних зразках широкого спектру білкових молекул, що різняться за молекулярними масами (рис. 2).

Рис. 2. Типова електрофореграма поділу білків секрету шкірних залоз P. fuscus. Цифрами (1-4) позначено номери піків хроматографічного розділення. Треки М1 та М2 - маркери молекулярних мас (кДа)

Подальший аналіз ензим-електрофореграм за допомогою програми TotalLab 2.04 дозволив ідентифікувати білки у діапазоні молекулярних мас від 17 до 150 кДа (табл. 1).

Таблиця 1. Молекулярні маси (ММ) білків у фракціях, отриманих у результаті хроматографічного поділу секрету шкірних залоз P. fuscus

фракції

ММ, кДа

1

150; 96; 88; 53

2

88; 53; 45;37; 30

3

74; 54; 44; 30

4

56; 44; 30; 19; 17

Протеолітичну активність компонентів отриманих білкових фракцій досліджували методом ензим-електрофорезу. З метою деталізації субстратної специфічності протеолітичних ферментів у складі досліджуваних зразків, розділяючий гель полімеризували за присутності різних білків-субстратів - желатину, колагену та фібриногену. Поява у площині гелю, що містив колаген як субстратний білка, світлих зон гідролізу зумовлена проявом протеолітичної активності, що слугувало доказом присутності в досліджуваних фракціях секрету P. fuscus активних ферментів, що виявляли специфічність до колагену як субстрату (рис. 3).

Рис. 3. Типові ензим-електрофореграми дослідження протеолітичної активності фракцій секрету P. fuscus із застосуванням як субстратів - желатину (А), фібриногену (Б), колагену (В).

Цифрами (1-4) позначено номери піків хроматографічного розділення. Трек П - плазмін (85 кДа); трек Т - трипсин (23 кДа)

Специфічну протеолітичну активність компонентів фракцій, отриманих у результаті хроматографічного розділення шкірного секрету P. fuscus визначали за здатністю гідролізувати амідний зв'язок у синтетичних хромогенних субстратах, специфічних до плазміну, тромбіну, фактора Ха та протеїну С. Результати дослідження наведені у табл. 2.

Таблиця 2. Протеолітична активність компонентів білкових фракцій (нмоль п-НА/мг*хв), отриманих у ході хроматографічного поділу загального секрету шкірних залоз P. fuscus

№ фракції

Субстрат до тромбіну

Субстрат до плазміну

Субстрат до фактора Ха

Субстрат до протеїну С

Загальний

секрет

0,16±0,02

-

-

0,24±0,03

1

0,40±0,04

0,15±0,03

0,19±0,03

0,68 ±0,02

2

0,31 ±0,04

-

-

0,79±0,07

3

0,13±0,02

-

-

0,23 ±0,03

4

-

-

-

-

Наступним нашим завданням було визначити потенційний ефект компонентів фракцій секрету P. fuscus на відповідні проензими плазми. Для проведення цього експерименту в інкубаційне середовище з відповідним субстратом та зразком секрету шкірних залоз P. fuscus додатково вносили плазму крові кроля.

Встановлено, що загальний секрет шкірних залоз P. fuscus ініціював утворення активного тромбіну та фактору Ха у плазмі, тоді як під час дослідження впливу чотирьох фракцій даного виду амфібії, лише компоненти фракції №1 показали здатність активувати протромбін та фактор Х у плазмі (табл. 3).

Таблиця 3. Активність специфічних ензимів плазми (нмоль п-НА/мг*хв), які утворилися в результаті активації відповідних проензимів компонентами фракцій, отриманих у ході хроматографічного поділу загального секрету шкірних залоз P. fuscus

№ фракції

Активність

тромбіну

Активність

плазміну

Активність фактора Ха

Активність протеїну С

Загальний

секрет

0,77

-

0,56

-

1

0,85

-

0,64

-

2

-

-

-

-

3

-

-

-

-

4

-

-

-

-

Коагуляційний гемостаз - каскад ферментативних реакцій, за допомогою яких неактивні попередники перетворюються у активні фактори. Обидва, зовнішній та внутрішній шляхи гемостазу призводять до утворення фібрину - білка, який зв'язує тромбоцити та інші молекули у стабільний тромб. У даній роботі для дослідження впливу компонентів фракцій шкірного секрету P. fuscus на функцію згортання плазми використовували коагулометричні тести АЧТЧ визначали для оцінки функціональної активності факторів згортання XII, IX, Xl, VIII, X, V, протромбіну та фібриногену, які запускають внутрішній шлях коагуляційного гемостазу. Зовнішній шлях зсідання крові відтворювали за допомогою тесту ПЧ, де швидкість утворення згустку суттєво залежить від концентрації фактора VII, а також активності V і X факторів. ТЧ показує час, необхідний фібриногену для утворення ниток фібрину в присутності тромбіну. Визначення параметрів даного тесту дозволяє виявити порушення на кінцевих стадіях коагуляційного гемостазу.

Нам не вдалося виявити статистично значущих змін часу зсідання плазми крові у тестах ПЧ та ТЧ за умов інкубації плазми з досліджуваними фракціями секрету шкірних залоз P. fuscus. Показники даних тестів за умов інкубації плазми з загальним секретом P. fuscus також були на рівні контрольних значень (табл. 4). Більш цікаві результати було отримано під час визначення часу зсідання плазми крові у тесті АЧТЧ. Показано, що при інкубації плазми крові кроля з загальним секретом шкірних залоз P. fuscus показник АЧТЧ перевищував контрольні значення на 35 %. Властивість подовжувати час, необхідний плазмі на утворення згустку у ході даного тесті був показаний для компонентів фракції 1 та 2, отриманих у ході хроматографічного розділення загального шкірного секрету P. fuscus. Оскільки для компонентів даних фракцій, як і для загального секрету в цілому, нами було відмічено низький рівень протеолітичної активності, отримані результати навряд чи можуть бути обумовлені деградацією факторів внутрішнього шляху коагуляційного гемостазу під впливом компонентів секрету P. fuscus. Тому припустимо присутність у даних фракціях інгібіторів факторів, що задіяні до процесу зсідання плазми.

Таблиця 4. Час зсідання плазми крові (с) за дії компонентів фракцій секрету шкірних залоз P. fuscus у коагуляційних тестах

Номер фракції

АЧТЧ

ПЧ

ТЧ

Контроль

18,1 ± 0,5

6,4 ± 0,1

33,3 ± 2,2

Загальний секрет

24,3 ± 0,3*

6,7 ± 0,5

32,0 ± 0,4

1

28,3 ± 0,3*

7,3 ± 0,3

33,0 ± 0,2

2

29,9 ± 0,5*

7,1 ± 0,2

32,2 ± 0,5

3

19,3 ± 0,4

8,3 ± 0,5

30,2 ± 0,2

4

21,3 ± 0,3

7,6 ± 0,4

28,4 ± 0,7

Примітка: * зміни статистично достовірні, порівняно з контролем

Висновки

Отже, у результаті попереднього скрині- нгу потенційних ефектів компонентів секрету шкірних залоз P. fuscus на окремі параметри системи гемостазу показано, що дана природна сировина може бути перспективним джерелом біологічно активних речовин, які мають протеолітичну активність, здатні активувати про- ензими плазми, зокрема протромбін та фактор Х, а також впливати на коагуляційний гемостаз. На нашу думку, перспективним є подальше отримання та характеристика окремих білкових молекул, що відповідають за прояв показаних ефектів з метою подальшого вивчення структурно-функціональних особливостей та механізму їх дії. Вирішення цих питань буде сприяти подальшому більш широкому використанню секретів шкірних залоз земноводних як сировини для розробки нових оригінальних фармацевтичних агентів та/або біотехнологічних продуктів з метою їх використання у медицині та різних сферах промисловості.

Список використаних джерел

1. Clarke B. T. The natural history of amphibian skin secretions, their normal functioning and potential medicinal applications / B.T. Clarke // Biol. Rev., 1997. - Vol. 72, № 3. - P. 365-379. doi: 10.1111/j.1469- 185X.1997.tb00018.x.

2. Xu X. The chemistry and biological activities of peptides from amphibian skin secretions / X. Xu, R. Lai // Chem. Rev., 20l5. - Vol. 115, № 4. P. 1760-1846. doi: 10.1021/cr4006704.

3. Congestive heart failure model in rabbits: effects of digoxin and a drug containing toad venom / S. Morishita, M. Shoji, Y. Oguni et al. // Jpn. J. Pharmacol., 1991. - Vol. 56, № 4. - P. 427-432. doi: 10.1254/jjp.56.427.

4. Skin secretion of the toad Bombina variegata contains multiple insulin-releasing peptides including bombesin and entirely novel insulinotropic structures / L. Marenah, P.R. Flatt, D. F. Orr et al. // Biol. Chem., 2004. - Vol. 385, №3-4. - P. 315-321. doi: 10.1515/BC.2004.027.

5. Shimizu Y. Effect of the water-soluble and non-dialyzable fraction isolated from Senso (Chan Su) on lymphocyte proliferation and natural killer activity in C3H mice / Y. Shimizu, E. Inoue, C. Ito // Biol. Pharm. Bull., 2004. Vol. 27, №2. - P. 256-260. doi: 10.1248/bpb.27.256.

6. Barberio C. A low molecular weight protein with antimicrobial activity in the cutaneous 'venom' of the yellow-bellied toad (Bombina variegata pachypus) / C. Barberio, G. Delfino, G. Mastromei // Toxicon., 1987. - Vol. 25, №8. - P. 899-909.

7. Soravia E. Antimicrobial properties of peptides from Xenopus granular gland secretions / E. Soravia, G. Martini, M. Zasloff // FEBS Lett., 1988. - Vol. 228. - P. 337-342. doi: 10.1016/0014-5793(88)80027-9.

8. Evaluation of the inactivation of infectious Herpes simplex virus by host-defense peptides / B. Yasin, M. Pang, J. S. Turner et al. // Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis., 2000. - Vol. 19, №3. - P. 187-194.

9. Inactivation of frog virus 3 and channel catfish virus by esculentin- 2P and ranatuerin-2P, two antimicrobial peptides isolated from frog skin /G. Chinchar, J. Wang, G. Murti et al. // Virology, 2001. - Vol. 288, №2. - P. 351-357. doi: 10.1006/viro.2001.1080.

10. The primary structure of tryptophan containing peptides from skin extracts of Phyllomedusa rhodei (tryptophyllins) / P. C. Montecucchi, Gozzini, V. Erspamer, P. Melchiorri // Int. J. Peptide. Res., 1984. - Vol. 24, №4. - P. 276-281. doi: 10.1111/j.1399-3011.1984.tb02720.x.

11. Amino acid composition and sequence of dermorphin, a novel opiate-like peptide from the skin of Phyllomedusa sauvagei / P. C. Montecucchi, R. de Castiglione, S. Piani et al. // Int. J. Pept. Protein. Res., 1981. - Vol. 17, №3. - P. 275-283.

12. Toxic skin secretions of the spade-foot toad Pelobates fuscus / Labler, H. Keilova, F. Sorm et al. // Toxicon., 1968. - Vol. 5, №4. - P. 247-251.

13. Michl H. Chemie und biochemie der amphibiengifte / H. Michl, Kaiser // Toxicon., 1963. - Vol. 1, №4. - P. 175-228.

14. Bradford M. M. A rapid and sensitive for the quantitation of microgram quantitites of protein utilizing the principle of protein-dye binding /M. M. Bradford // Analytical. Biochemistry, 1976. - Vol. 72. - Р. 248-254.

15. Laemmli K. Cleavage of structural proteins during the assembly of the head of bacteriophage T4 / K. Laemmli // Nature, 1970. - Vol. 227, № 5259. - Р. 680-685.

16. Ostapchenko L. Enzyme electrophoresis method in analysis of active components of haemostasis system / L. Ostapchenko, O. Savchuk,

N. Burlova-Vasilieva // Advances in Bioscience and Biotechnology, 2011. - Vol. 2. - Р. 20-26. doi:10.4236/abb.2011.21004.

17. The Hand book Collection. Gel filtration. Principles and methods // GE Healthcare, 2001. - P. 1093-1100.

Reference (Scopus)

1. Clarke B. T. The natural history of amphibian skin secretions, their normal functioning and potential medicinal applications. Biol Rev 1997;72(3):365-379. doi: 10.1111/j.1469-185X.1997.tb00018.x

2. Xu X., Lai R. The chemistry and biological activities of peptides from amphibian skin secretions. Chemical Reviews. 2015;115(4):1760- 1846. doi: 10.1021/cr4006704.

3. Morishita S., Shoji M., Oguni Y., Ito C., Noguchi K., Sakanashi M. Congestive heart failure model in rabbits: effects of digoxin and a drug containing toad venom. Jpn. J. Pharmacol. 1991;56(4):427-432. doi: 10.1254/jjp.56.427

4. Marenah L., Flatt P. R., Orr D. F., McClean S., Shaw C., Abdel- Wahab Y. H. Skin secretion of the toad Bombina variegata contains multiple insulin-releasing peptides including bombesin and entirely novel insulino- tropic structures. Biol Chem. 2004;385(3-4):315-321. doi: 10.1515/ BC. 2004.027

5. Shimizu Y., Inoue E., Ito C. Effect of the water-soluble and non- dialyzable fraction isolated from Senso (Chan Su) on lymphocyte proliferation and natural killer activity in C3H mice. Biol Pharm Bull. 2004;27(2):256- 260. doi: 10.1248/bpb.27.256

6. Barberio C., Delfino G., Mastromei G. A low molecular weight protein with antimicrobial activity in the cutaneous 'venom' of the yellow-bellied toad (Bombina variegata pachypus). Toxicon. 1987;25(8):899-909.

7. Soravia E., Martini G., Zasloff M. Antimicrobial properties of peptides from Xenopus granular gland secretions. FEBS Lett. 1988;228:337- 342. doi: 10.1016/0014-5793(88)80027-9

8. Yasin B., Pang M., Turner J. S., Cho Y., Dinh N. N., Waring A. J., Lehrer R. I., Wagar E. A. Evaluation of the inactivation of infectious Herpes simplex virus by host-defense peptides, Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis. 2000;19(3):187-194.

9. Chinchar V. G., Wang J., Murti G., Carey C., Rollins-Smith L. Inactivation of frog virus 3 and channel catfish virus by esculentin-2P and ranat- uerin-2P, two antimicrobial peptides isolated from frog skin. Virology. 2001;288(2):351-7. doi: 10.1006/viro.2001.1080

10. Montecucchi P. C., Gozzini L., Erspamer V., Melchiorri P. The primary structure of tryptophan containing peptides from skin extracts of Phyl- lomedusa rhodei (tryptophyllins). Int. J. Peptide. Res. 1984;24(4):276-281. doi: 10.1111/j.1399-3011.1984.tb02720.x

11. Montecucchi P. C., de Castiglione R., Piani S., Gozzini L., Erspamer V. Amino acid composition and sequence of dermorphin, a novel opiate-like peptide from the skin of Phyllomedusa sauvagei. Int. J. Pept. Protein. Res. 1981;17(3):275-283.

12. Labler L., Keilova H., Sorm F., Kornalоk F., Stяblova Z. Toxic skin secretions of the spade-foot toad Pelobates fuscus. Toxicon. 1968;5(4):247-51.

13. Michl H., Kaiser E. Chemie und biochemie der amphibiengifte. Toxicon. 1963;1(4):175-228

14. Bradford M. A rapid and sensitive method for quantities of utilizing the principle of protein binding. Analytical Biochemistry. 1976;7(72):248-254.

15. Laemmli K. Cleavage of structural proteins during the assembly of the head of bacteriophage T4. Nature. 1970;227(5259):680-685.

16. Ostapchenko L., Savchuk O., Burlova-Vasilieva N. Enzyme electrophoresis method in analysis of active components of haemostasis system. Advances in Bioscience and Biotechnology. 2011;2:20-26. doi:10.4236/abb.2011.21004

17. The Hand book Collection. Gel filtration. Principles and methods. GE Healthcare. 2001;1093-1100.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Загальні закономірності діяльності залоз внутрішньої секреції. Роль підзгірно-гіпофізарної системи в процесах саморегуляції функції ендокринних залоз. Поняття про гормони та їх вплив на обмін речовин. Гормональна функція кори надниркових залоз.

    реферат [59,6 K], добавлен 29.11.2009

  • Узагальнення основних порід дерев, розповсюджених в нашій країні. Біологічні характеристики, ареол поширення та народногосподарське значення Дуба Звичайного, Ялиці Білої, Ялини Звичайної, Модрини Європейської та Сосни Кримської, Сибірської і Звичайної.

    презентация [11,7 M], добавлен 25.09.2011

  • Вивчення еволюційного процесу розвитку плазунів. Анатомічні та фізіологічні особливості покриву тіла, будови скелету та функціонування систем органів плазунів. Ознайомлення із способом життя, циклами активності та засобами захисту гадюки звичайної.

    курсовая работа [42,1 K], добавлен 21.09.2010

  • Ознайомлення з результатами фітохімічного дослідження одного з перспективних видів рослин Українських Карпат - волошки карпатської. Розгляд залежності вмісту досліджуваних біологічно активних речовин від виду сировини. Аналіз вмісту фенольних сполук.

    статья [23,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Основні види павуків та павукоподібних. Зовнішня будова павука. Нервова, травна, видільна, кровоносна, дихальна та статева системи павуків. Протоки павутинних залоз. Живлення напіврідкою їжею. Виготовлення різноманітних ліків з отрути павуків.

    курсовая работа [2,6 M], добавлен 22.01.2015

  • Загальна характеристика поверхнево активних речовин, їх класифікація, молекулярна будова та добування. Вплив на мікроорганізми, організм людини та живі системи. Роль ендогенних поверхнево активних речовин в регуляції всмоктування поживних речовин.

    реферат [177,3 K], добавлен 18.11.2014

  • Будова травної системи людини, органи у її складі. Функції травної системи. Залежність фізичного, психічного та сексуального здоров'я людини від їжі та характеру харчування. Витрати енергії за добу залежно від віку, статі, умов життя, характеру роботи.

    реферат [566,6 K], добавлен 03.06.2014

  • Основні джерела антропогенного забруднення довкілля. Вплив важких металів на фізіолого-біохімічні процеси рослин, зміни в них за впливу полютантів. Структура та властивості, функції глутатіон-залежних ферментів в насінні представників роду Acer L.

    дипломная работа [950,6 K], добавлен 11.03.2015

  • Характеристика родини Воронові - Corvіdae. Ознайомлення із природно-територіальними та метеорологічними умовами Ріпкинського району Чернігівської області. Поширення, спосіб життя, харчування та розмноження сороки звичайної. Опис конструкції гнізда сороки.

    курсовая работа [8,4 M], добавлен 21.09.2010

  • Перстач прямостоячий: біологічний опис, різновиди, фармакологічні властивості, використання, способи розмноження та рекомендації щодо вживання. Практичне використання, антирадіаційні властивості, техніка вирощування материнки звичайної. Відвар материнки.

    реферат [35,2 K], добавлен 27.11.2013

  • Класифікація і розвиток павуків у ході еволюції. Дослідження особливостей зовнішньої та внутрішньої будови, функцій і механізму роботи павутинних залоз, органів чуття. Опис механізму харчування і розмноження павуків. Застосування павутини в промисловості.

    курсовая работа [369,9 K], добавлен 06.12.2010

  • Сальні та потові залози, їх будова та функції. Епіфіз, його роль у птахів і ссавців як нейроендокринного перетворювача. Зв'язок епіфізу з порушеннями у людини добового ритму організму. Регуляція біологічних ритмів, ендокринних функцій та метаболізму.

    контрольная работа [18,3 K], добавлен 12.07.2010

  • Особливості стану кардіо-респіраторної системи у підлітковому віці. Характеристика серцево-судинної системи: функції і будова серця, серцевий цикл та його регуляція. Дослідження впливу режиму дня підлітків та фізичних навантажень на стан серцевої системи.

    творческая работа [44,6 K], добавлен 07.09.2014

  • Оптимізація складу живильних середовищ для культивування продуцентів біологічно активних речовин, способи культивування. Мікробіологічний контроль ефективності методів стерилізації. Методи очищення кінцевих продуктів біотехнологічних виробництв.

    методичка [1,9 M], добавлен 15.11.2011

  • Механізми дії регуляторів росту рослин, їх роль в підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур. Вплив біологічно-активних речовин на площу фотосинтетичної поверхні гречки, синтез хлорофілів в її листках, формування його чистої продуктивності.

    реферат [19,0 K], добавлен 10.04.2011

  • Загальна характеристика представників класу безхребетних. Морфофізіологічні і біологічні адаптації до ендопаразитизму пласких черв'яків. Патогенез і особливості життєвого циклу паразитів травної системи людини, методи профілактики та боротьби з ними.

    курсовая работа [3,4 M], добавлен 17.08.2010

  • Нервова тканина, нейрон, класифікація нейронів та їх функції. Нейронна теорія будови нервової системи. Рефлекторна теорія діяльності нервової системи. Рефлекторне кільце, типи рецепторів. Нервові центри та їхні властивості. Гальмування умовних рефлексів.

    контрольная работа [22,2 K], добавлен 16.07.2010

  • Аналіз концепцій визначення місця людини і суспільства у Всесвіті, що є одними із найважливіших елементів складної системи світосприйняття людства. Особливості учення В. Вернадського про генезис людини та ноосфери, що були наслідком розвитку біогеосфери.

    реферат [27,7 K], добавлен 12.06.2010

  • Вивчення особливостей представників родини Бобові - великої родини класу дводольних рослин. Відмінні риси підродин Мімозові, Цезальпінієві і Метеликові. Особлива будова плоду (боба або стручка), листя, кореневої системи. Роль бобових у житті людини.

    презентация [9,5 M], добавлен 04.05.2016

  • Особливості будови панцира "правильних" і "неправильних" морських їжаків. Порівняльний аналіз будови скелету морських їжаків та інших класів голошкірих. Травна, дихальна, кровоносна, видільа, амбулакральна, нервова та статева системи Echinoidea.

    реферат [832,8 K], добавлен 12.03.2019

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.