Джерела цінних господарських ознак сортів колекції ячменю ярого для селекції у Центральному Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Джерела цінних господарських ознак сортів колекції ячменю ярого для селекції у Центральному Лісостепу України

Сабадин В.Я., Білоцерківський національний аграрний університет



Встановлено, що у Центральному Лісостепу України найбільш поширеною була популяція збудників борошнистої роси, темно-бурої і сітчастої плямистостей. Збудники смугастої плямистості та карликової іржі були малопоширеними.

У середньому за 7 років досліджень на провокаційному фоні виділено джерела до комплексу хвороб. Стійкістю (ураження до 10,0 %) до двох хвороб - борошнистої роси і сітчастої плямистості характеризувалися сорти: Етикет, Оболонь, Парнас, Хадар, Едем, Південний, Колорит (Україна), Josefin (Франція), Ebson, Malz, Aspen (Чехія), Barke, Bojos, Breemar, Brenda, Landora, Madeira, Danuta, Adonis, dass (Німеччина), Vivaldi, Eunova, Secuva(Австрія).

Комплексною стійкістю (ураження до 10,0 %) до трьох хвороб - борошнистої роси, темно-бурої і сітчастої плямистості характеризувалися сорти: Аспект, Доказ (Україна), Hanka, Kuburas(Німеччина) і STN 115 (Польща). Виявили, що проти популяції збудника борошнистої роси високу ефективність тривалий час проявляють рецесивні гени mlo: mlo9, mlouта комбінація генів: mlo+Mla13+Ml(La), mlo+Mla1 і mlo+Mla12.

Високою стійкістю та стійкістю характеризувалися сорти захищені цими генами стійкості: Adonis, Barke, Bojos, Aspen, dass, Danuta, Eunova, Josefin, Breemarі Madeira. У сортів ячменю ярого, які проявили стійкість до хвороб проводили структурний аналіз за висотою рослини, продуктивною кущистістю, довжиною головного колоса, кількістю зерен та масою зерна з головного колоса. За довжиною, кількістю зерен та масою зерна головного колоса кращими за стандарт були сорти: Kuburas, Колорит, Тройчан, Barke, Danuta, Hanka, Європрестиж, Санктрум та ін. Виділені джерела і донори стійких сортів ячменю ярого до найбільш поширених збудників хвороб можливо використовувати для селекції на імунітет.

Виділені сорти за урожайними властивостями є вихідним матеріалом для селекції ячменю ярого як джерела цінних ознак. Ці сорти залучено до гібридизації.

Ключові слова: сорти, колекція, імунологічний моніторинг, стійкість, борошниста роса, темно-бура і сітчаста плямистості, цінні господарські ознаки, джерела, донори.



Источники ценных хозяйственных признаков сортов коллекции ячменя ярового для селекции в Центральной Лесостепи Украины

Сабадин В.Я.

Установлено, что в центральной Лесостепи Украины наиболее распространенной была популяция возбудителей мучнистой росы, темно-бурой и сетчатой пятнистости. Возбудители полосатой пятнистости и карликовой ржавчины были малораспространенными. В среднем за 7 лет исследований на провокационном фоне выделено источники к комплексу болезней. Устойчивыми (поражение до 10,0 %) к двум болезням - мучнистой росы и сетчатой пятнистости были сорта: Этикет, Оболонь, Парнас, Хадар, Эдем, Пивденный, Колорит (Украина), Josefin(Франция), Ebson, Malz, Aspen(Чехия), Barke, Bojos, Breemar, Brenda, Landora, Madeira, Danuta, Adonis, Class(Германия), Vivaldi, Eunova, Secuva(Австрия). C комплексной устойчивостью (поражение до 10,0 %) к трем болезням - мучнистой росе, темно-бурой и сетчатой пятнистости были сорта: Аспект, Доказ (Украина), Hanka, Kuburas(Германия) и 'STN 115' (Польша). Обнаружили, что к популяции возбудителя мучнистой росы высокую эффективность длительное время имеют рецессивные гены mlo: mlo9, mlo11 и комбинация генов: mlo+ Mla13 + Ml (La), mlo + Mla1 и mlo + Mla12. Высокой устойчивостью и устойчивостью отмечены сорта, которые защищены этими генами устойчивости: Adonis, Barke, Bojos, Aspen, Class, Danuta, Eunova, Josefin, Breemarи Madeira. В сортов ячменя ярового, которые были устойчивыми к болезням проводили структурный анализ по высоте растения, продуктивной кустистости, длине главного колоса, количеству зерен и массе зерна с главного колоса. По длине, количеству зерен и массе зерна с главного колоса лучше стандарта были сорта: Kuburas, Колорит, Тройчан, Barke, Danuta, Hanka, Европрестиж, Санктрум и др. Выделенные источники и доноры устойчивых сортов ячменя ярового к наиболее распространенным возбудителям болезней возможно использовать для селекции на иммунитет. Выделенные сорта по урожайным свойствам являются исходным материалом для селекции ячменя ярового как источники ценных признаков. Эти сорта привлечено к гибридизации.

Ключевые слова: сорта, коллекция, иммунологический мониторинг, устойчивость, мучнистая роса, темнобурая и сетчатая пятнистости, ценные хозяйственные признаки, источники, доноры.



Sources of valuable crop features of spring barley varieties for breeding in the central forest-steppe of Ukraine

Sabadyn V.

ThepopulationofErysiphe graminis f. sp. hordeiEm. Marchal, BipolarissorokinianaShoem. andDrechslera teres Ito. wasfoundtobethemostwidespreadinthecentralforest-steppeofUkraine. DrechsleragramineaItoandPuccinia hordeiOtth. werenotcommon. Foranaverageof 7 yearsofresearch, thesourcesofthediseasecomplexhavebeenidentifiedon a provocativebackground. Resistance (lesionsupto 10.0 %) totwodiseases - ErysiphegraminisandDrechsleratereswerecharacterizedbythefollowingvarieties: Etyket, Obolon, Parnas, Khadar, Edem, Pivdennyi, Koloryt (Ukraine), Josefin (France), Ebson, Malz, Aspen (CzechRepublic), Barke, Bojos, Breemar, Brenda, Landora, Madeira, Danuta, Adonis, Class (Germany), Vivaldi, Eunova, Secuva (Austria). Complexresistance (lesionsupto 10.0 %) tothreediseases - Erysiphe graminis, BipolarissorokinianaandDrechslera tereswerecharacterizedbythefollowingvarieties: Aspekt, Dokaz (Ukraine), Hanka, Kuburas (Germany), STN 115 (Poland). Therecessivegenesmlo: mlo9, mlol 1 andthecombinationofgenes: mlo + Mla13 + Ml (La), mlo + Mlalandmlo + Mla12 havebeenshowntobehighlyeffectiveforErysiphe graminisfor a longtime. Highresistanceandresistancewerecharacterizedbyvarietiesprotectedbytheseresistancegenes: Adonis, Barke, Bojos, Aspen, Class, Danuta, Eunova, Josefin, Breemar i Madeira. Inspringbarleyvarietiesthatshoweddiseaseresistance, structuralanalysiswasperformedbyplantheight, numberofstems, spikelength, numberofgrains, andweightofspikelets. Intermsoflength, numberofgrainsandweightofgrainofthemainear, thefollowingvarietieswerebetterthanthestandard: Kuburas, Koloryt, Troichan, Barke, Danuta, Hanka, Ievroprestyzh, Sanktrumandothers. Dedicatedsourcesanddonorsofresistantvarietiesofspringbarleytocommonpathogenscanbeusedforimmunityselection. Selectedvarietiesbyyieldarethematerialfortheselectionofspringbarleyas a sourceofvaluablefeatures. Thesevarietiesareinvolvedinhybridization.

Keywords: varieties, immunologicalmonitoring, resistance, Erysiphe graminis, Bipolarissorokiniana i Drechslera teres,valuablecropfeatures, sources, donors.



Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень

Пошук і використання джерел цінних господарських ознак для селекції ячменю базується на залученні генофонду, який у процесі еволюції здатний протистояти дії несприятливих біотичних та абіотичних чинників навколишнього середовища. Важливим елементом у збільшенні врожайності зернових культур є селекція пластичних, стійких щодо збудників хвороб сортів [1]. Селекційна робота щодо створення стійких сортів визначається використанням джерел і донорів стійкості сільськогосподарських культур, які перевірені в умовах регіону вирощування цих культур [2].

Збільшення виробництва зерна ячменю ярого є одним із важливих завдань сільського господарства. Успіх значною мірою залежить від підвищення врожайності культури. Провідне значення у вирішенні цієї проблеми має селекція зі створення і впровадження у сільськогосподарське виробництво нових сортів з високим генетичним потенціалом продуктивності і якості зерна, у поєднанні з оптимальною реакцією на мінливі погодні умови, що забезпечує максимальну реалізацію потенційних можливостей сорту [3, 4].

Кращим напрямом біологізації систем захисту сільськогосподарських культур від хвороб та шкідників є використання стійких сортів. Це дозволяє оптимально вирішити захист врожаю ячменю ярого і охорону навколишнього середовища [5]. Вирощування зернових культур ускладнюється багатьма чинниками, насамперед погіршенням фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур. Тому в дослідженнях обов'язково має здійснюватися контроль фітосанітарного стану культури [6].

Останніми роками швидкість зміни кліматичних умов істотно перевищує темпи формування нових біоценотичних систем. Це призводить до значного недобору насіннєвої продукції внаслідок недостатньої стійкості сортів до підвищень або понижень температури повітря, ґрунтових посух, збудників хвороб і фітофагів [7, 8].

Селекція стійких сортів є одним з найбільш раціональних способів захисту рослин від хвороб. Але в процесі селекційної роботи паразитні організми, через деякий час, переборюють стійкість сортів. Ця властивість пов'язана з відношенням між паразитом і господарем за принципом „ген проти гена”. Раси паразита, які вірулентні щодо окремого гена стійкості, можуть уражувати всі сорти, які мають ці гени. Тому, в процесі селекції та за вирощування стійких сортів безперервно на великих площах, гени стійкості втрачають свою ефективність, що потребує подальшого поновлення їх запасу [9].

Найбільш шкодочинною та поширеною листостебловою хворобою ячменю в умовах Лісостепу України є борошниста роса (Erysiphegraminis (DC) Speerf. sp. hordeiEm. Marchai). Визначено, що залежно від стійкості сортів та інтенсивності ураження цією хворобою втрати врожаю становлять в межах 10-25 %, а в окремі роки можуть зростати до 30-40 % [10]. Відомо вже понад 150 генів стійкості щодо збудника борошнистої роси і встановлено їх хромосомну локалізацію. Однак більшість генів втратили ефективність внаслідок змін расового складу популяції збудника. Патоген активно реагує появою нових рас з новими генами вірулентності на появу нових генів стійкості у сортів, що підтверджує гіпотезу Флора “ген проти гена” [11]. З моменту створення перших комерційних сортів і донині найбільш ефективною за стійкістю щодо збудника борошнистої роси залишається серія алельних генів mlo. Вони ефективні проти всіх рас, і не повинні втратити цю стійкість у найближчому майбутньому [12, 13].

Шкодять посівам ячменю ярого також плямистості листя. Найбільш поширеними у Лісостепу України є смугаста (DrechsleragramineaIto), сітчаста (DrechslerateresIto) та темно-бура (BipolarissorokinianaShoem.) плямистості. У роки епіфітотій недобір урожаю ячменю ярого від плямистостей може сягати 30-40 % [14].

Для створення цінних сортів необхідно мати вихідний матеріал з комплексом цінних ознак. Підвищення врожайності - це складне комплексне завдання [15, 16].

Ключовою проблемою сільського господарства в Україні традиційно є кількість та якість вирощеного зерна. Обґрунтовано рівень стабільного виробництва зерна ячменю ярого науковцями мережі установ Національної академії аграрних наук України. Широкий поліморфізм ячменю, розмаїття біотипів визначають великі перспективи для розвитку селекції, яка відіграє важливу роль у підвищенні врожайності зернових, зокрема ячменю ярого [17-19]. Тому створення високоврожайних, адаптованих до умов вирощування та високоякісних сортів круп'яного, кормового і пивоварного напрямів використання є істотним резервом збільшення виробництва зерна ячменю ярого та покращення його якості [20, 21].

Найважливішим завданням селекціонерів є створення сортів з високим генетичним потенціалом продуктивності і якості зерна в поєднанні з оптимальною реакцією на мінливі погодні умови, що забезпечує максимальну реалізацію потенційних можливостей сорту [22, 23]. Селекційні програми створення високопродуктивних сортів мають базуватися на наукових даних ознак і властивостей, які детермінуються спадково [24, 25].

Мета дослідження. Провести імунологічний моніторинг сортів світової колекції Національного центру генетичних ресурсів рослин України на провокаційних фонах збудників хвороб борошнистої роси та плямистостей листків, виявити нові джерела стійкості щодо патогенів в умовах Центрального Лісостепу України для використання у селекції. Виділили кращі сорти ячменю ярого за урожайними властивостями як джерела цінних ознак для селекції.

Матеріал і методи дослідження. Роботу проводили в умовах дослідного поля Білоцерківського національного аграрного університету (НВЦ БНАУ), що знаходиться у Центральному Лісостепу України, впродовж 2013-2019 рр. Матеріалом для досліджень була колекція ячменю ярого 130 кращих сортів за стійкістю до хвороб, підібраних згідно з Каталогом вихідного матеріалу [26]. Зразки отримали у Національному центрі генетичних ресурсів рослин України, Інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва НААНУ. Оцінювали стійкість рослин ячменю ярого щодо збудників хвороб на провокаційному фоні згідно із загальноприйнятими методиками [27]. У визначенні дії кліматичних чинників - кількість опадів і температура повітря - на розвиток збудників хвороб застосовували гідротермічний коефіцієнт - ГТК [28].

Сівбу, догляд та збирання врожаю проводили вручну. За загальноприйнятою методикою [29] проводили структурний аналіз (висота рослини, продуктивна кущистість, довжина головного колоса, кількість зерен та маса зерна з головного колоса) 25 рослин з кожного варіанта досліду. Результати математично оброблено за Б. О. Доспєховим [29] з використанням прикладної комп'ютерної програми Excel.



Основна частина

лісостеп рослина імунологічний патоген

Результати дослідження. Упродовж семи років досліджень проведено імунологічний моніторинг сортів колекції ячменю ярого до найбільш поширених збудників хвороб. Чинники вологості та температури повітря у розвитку хвороб відіграють вирішальну роль, тому визначали гідротермічний коефіцієнт (ГТК) за квітень-липень. ГТК вказує на рівень зволоження цього періоду та дає можливість зрозуміти, чи були сприятливими умови для розвитку збудників хвороб і чи достовірно були оцінені сорти. Цей показник мав таке значення: 2013 р. (ГТК-1,15), 2017 р. (ГТК-1,01), 2019 р. (ГТК-1,08) - оптимальне зволоження, 2014 р. (ГТК-1,97), 2016 р. (ГТК-2,06) - надлишкове зволоження, 2015 р. (ГТК-0,74), 2018 р. (ГТК-0,81) - слабке зволоження. Кількість опадів за роки досліджень у травні найвищою була у 2014 і 2016 рр., у червні - 2013 р., 2014 і 2016 рр., значно менше норми випало опадів у квітні 2015 і 2018 рр. та червні 2015 р. (рис. 1).

Рис. 1 - Кількість опадів за квітень-липень відносно багаторічної кількості за 2013-2019 рр.

Температура повітря була вищою у квітні-липні за роками досліджень за середні багаторічні показники. Проте у травні 2016, 2017 рр. і у червні 2014 р. знаходилася на рівні середніх багаторічних показників (рис. 2). За температурним режимом склалися сприятливі умови для розвитку збудників хвороб ячменю ярого.

Рис. 2

У результаті досліджень виявлено, що у Центральному Лісостепу України найбільш поширеною була популяція збудників борошнистої роси, темно-бурої і сітчастої плямистостей. Збудники смугастої плямистості та карликової іржі були малопоширеними, інтенсивність ураження деяких сортів ячменю ярого становила до 10-15 %. Відмічали ураження збудником піренофорозу до 5-10 % на деяких сортах, але лише в роки з надлишковим зволоженням. Серед досліджуваних сортів було найбільше української (46,2 %) та німецької (16,9 %) селекції (рис. 3).



Рис. 3 - Структура колекції ячменю ярого за країнами походження.

Максимальний розвиток борошнистої роси та темно-бурої плямистості спостерігали у 2014 р., сітчастої плямистості - у 2019 р. У середньому за 7 років досліджень на провокаційному фоні виділено джерела до комплексу хвороб.

Стійкістю (ураження до 10,0 %) до двох хвороб - борошнистої роси і сітчастої плямистості - характеризувалися сорти: Етикет, Оболонь, Парнас, Хадар, Едем, Південний, Колорит (Україна), Josefin, (Франція), Ebson, Malz, Aspen, (Чехія), Barke, Bojos, Breemar, Brenda, Landora, Madeira, Danuta, Adonis, dass (Німеччина), Vivaldi, Eunova, Secuva(Австрія).

Комплексною стійкістю та помірною стійкістю (ураження до 15,0 %) до трьох хвороб - борошнистої роси, темно-бурої і сітчастої плямистості характеризувалися сорти: Етикет, Оболонь, Парнас, Хадар, Едем, Колорит (Україна), Josefin, Thorgall(Франція), Ebson, Aspen(Чехія), Landora, Adonis, dass (Німеччина), Vivaldi, Eunova(Австрія), що показано в таблиці 1.

Комплексною стійкістю (ураження до 10,0 %) до трьох хвороб - борошнистої роси, темно-бурої і сітчастої плямистості характеризувалися сорти: Аспект, Доказ, (Україна), Hanka, Kubu- ras (Німеччина) і STN 115 (Польща).

Виділено ряд сортів з відомими генами стійкості щодо збудника борошнистої роси (Ery-siphegraminis f. sp. hordei).Вивчили ефективність генів стійкості щодо борошнистої роси та встановили, що високу ефективність проти популяції збудника уже тривалий час виявляють рецесивні гени mlo: mlo11і mlo9та комбінація генів: mlo+Mla13+Ml(La), mlo+Mla1 і mlo+Mla12. Високою стійкістю та стійкістю характеризувалися сорти: Adonis, Barke, Bojos, Aspen, dass, Danuta, Eunova, Josefin, Breemarі Madeira (табл. 2). Ці сорти захищені генами стійкості, які є ефективними проти популяції борошнистої роси, що присутня у Центральному Лісостепу України.

У сортів ячменю ярого, які проявили стійкість до хвороб, проводили структурний аналіз за висотою рослини, продуктивною кущистістю, довжиною головного колоса, кількістю зерен та масою зерна з головного колоса. У таблиці 3 наведено сорти, які за цими показниками були на рівні, або кращими за сорт-стандарт Взірець. За висотою всі рослини ячменю ярого були середньорослими. За довжиною головного колоса та кількістю зерен у головному колосі кращими за стандарт були сорти: Kuburas, Тройчан, Barke, Danuta, Hanka, Європрестиж, Санктрум та ін. За масою зерна з головного колоса перевищували сорт-стандарт: Kuburas, Danuta, Тройчан, Колорит та ін.

Таблиця 1 - Імунологічна характеристика сортів колекції ячменю ярого проти хвороб (середнє за 2013-2019 рр.)

№ національ-ного каталогу IR	Сорт	Країна походження	Інтенсивність ураження хворобами, %
			Борошниста роса	Темно-бура плямистість	Сітчаста плямистість
			Мін.	Макс.	Сер.	Мін.	Макс.	Сер.	Мін.	Макс.	Сер.
08265	Взірець, ст.	UKR	0	5,0	2,2	0	45,0	14,0	5,0	15,0	7,5
08035	Prestige*	GBR							15,0	50,0	22,0
07445	Лука*	RUS	20,0	65,0	30,0
04324	Vanja*	SWE				15,0	90,0	35,0
07936	Аспект	UKR	0	20,0	7,5	0	20,0	8,6	0	7,0	2,0
08231	Доказ	UKR	0	10,0	5,0	0	25,0	9,0	0	5,0	2,6
07721	Етикет	UKR	0	5,0	4,0	0	35,0	15,0	0	10,0	3,3
07199	Оболонь	UKR	0	10,0	5,3	3,0	30,0	12,2	0	15,0	3,0
07993	Парнас	UKR	0	7,0	2,5	3,0	25,0	11,0	0	10,0	3,8
08079	Хадар	UKR	0	10,0	4,6	0	35,0	12,0	0	10,0	3,3
06521	Едем	UKR	0	20,0	6,3	0	25,0	12,0	0	15,0	4,5
07138	Південний	UKR	0	15,0	4,3	0	45,0	15,8	0	10,0	3,3
08050	Санктрум	UKR	0	30,0	15,0	0	45,0	10,0	0	20,0	5,0
07934	Колорит	UKR	0	30,0	10,5	0	35,0	12,5	0	5,0	2,5
08048	Тройчан	UKR	0	35,0	10,8	0	20,0	5,7	0	10,0	2,5
07510	Європрестиж	UKR	0	25,0	8,6	5,0	40,0	16,0	0	20,0	10,0
07928	Josefin	FRA	0	5,0	1,8	0	60,0	14,7	0	10,0	4,3
08235	Thorgall	FRA	0	5,0	1,7	10,0	40,0	14,7	0	35,0	13,3
08039	Ebson	CZE	0	7,0	2,7	5,0	50,0	14,7	0	20,0	5,8
08047	Malz	CZE	0	15,0	5,5	5,0	60,0	16,7	0	25,0	7,5
08253	Aspen	CZE	0	6,0	1,7	3,0	30,0	13,0	0	35,0	8,0
07203	Barke	DEU	0	5,0	2,0	3,0	60,0	16,7	0	25,0	7,5
08101	Bojos	DEU	0	5,0	1,8	3,0	25,0	16,3	0	25,0	5,5
08074	Breemar	DEU	0	10,0	2,7	0	60,0	15,0	0	25,0	7,7
07494	Brenda	DEU	0	3,0	1,2	0	80,0	21,7	0	15,0	8,8
08254	Landora	DEU	0	5,0	1,5	0	60,0	13,5	0	15,0	5,8
07594	Madeira	DEU	0	5,0	1,8	5,0	60,0	17,5	0	40,0	10,0
08255	Hanka	DEU	2,0	20,0	6,7	0	30,0	7,7	0	10,0	3,8
08104	Kuburas	DEU	0	20,0	7,6	1,0	30,0	8,0	0	10,0	3,6
07417	Danuta	DEU	0	15,0	3,5	0	60,0	15,0	0	10,0	4,2
07215	Adonis	DEU	0	3,0	1,7	5,0	35,0	13,3	0	25,0	6,7
07312	Class	DEU	0	7,0	1,8	0	25,0	9,2	0	35,0	11,7
08261	Vivaldi	AUT	0	10,0	2,2	0	50,0	11,3	0	15,0	5,8
07485	Eunova	AUT	0	8,0	2,6	5,0	20,0	11,0	0	5,0	1,3
08323	Secuva	AUT	0	15,0	8,0	3,0	60,0	19,5	0	5,0	1,3
05584	STN 115	POL	3,0	20,0	9,5	3,0	15,0	7,0	0	3,0	0,8

Примітка: * Prestige, Лука, Vanja - сорти колекції, які мали найвищий % ураження.

Таблиця2 - Імунологічна характеристика сортів колекції ячменю ярого за стійкістю проти борошнистої роси з відомими генами (середнє за 2013-2019 рр.)

Сорт	Країна походження	Відомі гени	Ураження борошнистою росою, %	Бал стійкості
			мінімальне	максимальне	середнє
Лука	RUS	-	20,0	65,0	30,0	3
Adonis	DEU	mlo9	0	3,0	1,7	8
Barke	DEU	mlo9	0	5,0	2,0	8
Bojos	DEU	mlon	0	5,0	1,8	8
Aspen	CZE	mlon	0	6,0	1,7	8
Class	DEU	mlon	0	7,0	1,8	8
Danuta	DEU	mlon	0	15,0	3,5	8
Eunova	AUT	mlon	0	8,0	2,6	8
Josefin	FRA	mlon	0	5,0	1,8	8
Breemar	DEU	mlo+Mla13+Ml(La)	0	10,0	2,7	8
Madeira	DEU	mlo+Mla12	0	5,0	1,8	8

Таблиця 3 - Біометричні показники сортів колекції ячменю ярого (середнє за 2013-2016 рр.)

Сорт	Висота рослини, см	Продуктивна кущистість, шт.	Довжина головного колоса, см	Кількість зерен у головному колосі, шт.	Маса зерна з головного колоса, г
	Сер.	V,%	Сер.	V,%	Сер.	V,%	Сер.	V,%	Сер.	V,%
Взірець стандарт	74,5+4,9	6,9	3,1+0,6	18,4	8,9+0,9	8,9	22,9+1,8	7,7	1,3+0,2	17,3
Kuburas	86,3+5,2	6,1	3,5+0,6	18,9	10,2+1,0	10,1	25,1+2,8	9,2	1,6+0,3	17,3
Vivaldi	67,5+3,4	5,0	3,1+0,7	23,4	9,7+0,9	9,3	23,4+2,4	10,2	1,4+0,2	16,3
Barke	74,4+3,3	13,1	3,1+0,5	17,1	8,5+0,9	10,7	24,5+2,5	10,3	1,4+0,2	15,2
Danuta	81,9+3,0	3,7	2,9+0,3	8,8	8,4+0,9	11,4	24,4+2,2	9,0	1,6+0,3	17,6
Eunova	71,9+4,4	6,1	3,3+0,5	14,6	8,0+0,7	10,2	23,4+2,5	10,7	1,4+0,3	20,2
Hanka	74,0+3,4	4,6	3,1+0,6	19,9	9,1+1,1	11,4	24,2+2,3	9,2	1,4+0,3	18,8
Madeira	75,2+3,7	5,0	3,2+0,6	17,3	8,7+0,9	10,1	22,5+2,5	11,1	1,3+0,3	18,3
Landora	72,0+3,8	5,3	3,1+0,6	19,5	8,5+1,1	12,1	22,7+2,5	11,1	1,2+0,2	17,9
Санктрум	86,4+4,4	5,1	3,4+0,5	14,7	9,5+0,8	7,5	23,6+2,0	8,6	1,5+0,3	16,8
Тройчан	86,8+3,2	3,7	3,1+0,6	19,9	9,7+1,1	11,1	24,7+2,2	9,0	1,6+0,2	16,6
Колорит	86,8+4,5	5,4	3,1+0,6	19,2	9,1+1,0	11,1	23,5+2,0	8,3	1,6+0,3	19,3
Південний	78,4+5,1	6,5	2,9+0,5	18,4	8,3+0,8	9,0	21,9+2,5	11,3	1,3+0,2	16,1
Європрестиж	70,7+3,5	5,0	3,1+0,7	20,9	8,6+0,9	10,7	23,8+2,1	8,9	1,4+0,2	15,6

Примітка: Сер. - середнє, ± похибка середнього, У,% - коефіцієнт варіації, %.

Обговорення. Виявлено, що в Центральному Лісостепу України найбільш поширеною була популяція збудників борошнистої роси (Erysiphegraminis (DC) Speerf. sp. hordeiEm. Marchal), темно-бурої (BipolarissorokinianaShoem.) і сітчастої (DrechslerateresIto) плямистостей. Збудники смугастої плямистості (DrechsleragramineaIto) та карликової іржі (PucciniahordeiOtth.) були малопоширеними і лише у роки з надлишковим зволоженням, інтенсивність ураження ними становила до 10-15 %. Відмічали ураження збудником піренофорозу(Pyrenophoratritici- repentis Drechsler)до 5-10 % на деяких сортах у роки з надлишковим зволоженням. Максимальний розвиток борошнистої роси та темно-бурої плямистості спостерігали у 2014 р., сітчастої плямистості - у 2019 р. За слабкого зволоження у 2015 і 2018 рр. розвиток збудників хвороб був низьким, і не вдалося достовірно оцінити сорти ячменю ярого щодо стійкості. За оптимального і надлишкового зволоження у роки досліджень на провокаційному фоні було достовірно оцінено сорти на стійкість до хвороб.

У середньому за 7 років досліджень на провокаційному фоні виділено джерела щодо комплексу хвороб. Встановили, що проти популяції збудника борошнистої роси високу ефективність тривалий час виявляють рецесивні гени mlo: mlo11і mlo9та комбінація генів: mlo+Mla13+Ml(La), mlo+Mla1 і mlo+Mla12.

У сортів ячменю ярого, які проявили стійкість до хвороб, проводили структурний аналіз за висотою рослини, продуктивною кущистістю, довжиною головного колоса, кількістю зерен та масою зерна з головного колоса. Виділили сорти, які за цими показниками були на рівні, або кращими за сорт-стандарт Взірець. Виділені сорти є вихідним матеріалом для селекції ячменю ярого як джерела цінних ознак. Ці сорти залучено до гібридизації.



Висновки

Виділено джерела і донори стійких сортів ячменю ярого до найбільш поширених збудників хвороб, які доцільно використовувати у селекції на імунітет.

Джерела стійких сортів до комплексу хвороб: Аспект, Доказ, Hanka, Kuburasі STN115. Донори стійкості до борошнистої роси: Adonis, Barke, Bojos, Aspen, Class, Danuta, Eunova, Josefin, Breemarі Madeira.

Джерела цінних господарських ознак: за довжиною головного колоса та кількістю зерен у головному колосі сорти: Kuburas, Тройчан, Barke, Danuta, Hanka, Європрестиж, Cанктрум та ін.; за масою зерна з головного колоса сорти: Kuburas, Danuta, Тройчан, Колорит та ін.



Список літератури

1. Євтушенко М.Д., Лісовий М.П., Пантелєєв В.К., ^каренко О.М. Імунітет рослин. К.: Колобіг, 2004. 303 с.

2. Ретьман СВ. Фітосанітарний стан зернових колосових. Карантин і захист рослин. 2010. №3. C. 2-5.

3. Литвиненко М. А., Рибалко О. І. Зернові культури. ^ан та перспективи створення нових сортів і гібридів у наукових установах УААН. Насінництво. 2007. Вип. 1. C. 3-6.

4. BrenchleyR., Spannagl N., Pfeifer M. Analysis ofthebreadwheatgenomeusingwholegenomeshotgunsequencing. Nature. 2012. Vol. 491. P. 705-710. DOI: https://doi.org/10.1038/nature11650

5. Методологія оцінювання стійкості сортів пшениці проти шкідників і збудників хвороб / СО. Трибель та ін.; за заг. ред. СО. Трибеля. К.: Колобіг, 2010. 392 с.

6. Корнійчук М.С Моніторинг фітосанітарного стану польових культур в технологічних дослідах. Землеробство. 2017. №1. C. 93-99.

7. Tavares L., CarvalhoC., Bassoi M. AdaptabilityandstabilityasselectioncriterionforwheatcultivarsinParanв State. Ciкncias Agrвrias, Londrina. 2015. V. 36. No 5. P. 2933-2942. DOI: https://doi.org/10.5433/1679-0359.2015v36n5p2933

8. Адаменко Т.І. Агрокліматичне зонування території України з врахуванням зміни клімату. Київ, 2014. 20 с.

9. Основи селекції польових культур на стійкість до шкідливих організмів: навч. посіб. / В. П. Петренкова, та ін.; за заг. ред. В. В. Кириченка, В.П. Петренкової. Харків, 2012. 320 с.

10. Cелекция ярового ячменя на устойчивость к болезням. Эволюция научных технологий в растениеводстве: сб. науч. тр. в честь 90-летия со дня образования КНИХ им. П.П. Лукьяненко: в 4-х т. / Кузнецова Т.Е. и др. Краснодар, 2004. Т. 2: Тритикале, ячмень, кукуруза. C. 144-152.

11. Лісовий М.П., Кононенко Ю.М. Поліморфізм вірулентності збудника борошнистої ролси ячменю в центральному Лісостепу України. Вісник аграрної науки. 2007. № 4. C. 15-18.

12. Лісовий М.П., Кононенко Ю.М. Історичні етапи розвитку досліджень поліморфізму популфяцій збудника борошнистої роси ярого ячменю. Захист і карантин рослин. 2006. Вип. 52. C. 49-63.

13. Dreiseitl A. Adaptation of Blumeri agraminis f. sp. Hordey to barley resistance genes in the Czech Republicin 19712000. PlantSoilEnviron. 2003. V. 46. No 6. Р. 241-248.

14. Біловус Г.Я. Плямистості ячменю та заходи обмеження їх розвитку в умовах західного Лісостепу України: автореф. дис... канд. с.-г. наук. Київ, 2006. 19 с.

15. Баган А.В., Юрченко СО., Шакалій СМ. Мінливість потомства різних морфологічних частин колоса сортів пшениці озимої за кількісними ознаками. Вісник Полтавської державної аграрної академії, 2012. № 4. C. 33-35.

16. Компанець К.В., Козаченко М.Р. Успадкування продуктивності та її структурних елементів у F гібридів ячменю ярого. Генетичні ресурси рослин. 2017. № 20. C. 43-55.

17. Cелекційно-генетичні дослідження ячменю ярого / за заг. ред. М. Р. Козаченка. Харків, 2012. 448 с.

18. Клонечна О.В. Арти ячменю ярого кормового напрямку використання як джерела цінних ознак. Генетичні ресурси рослин. 2015. № 16. C. 57-64.

19. Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії наук України (1912-2012) / за ред. В.С Кочмарського. Миронівка, 2012. 816 с.

20. Методи створення сортів ярого ячменю та технологія вирощування / Козаченко М.Р. та ін. Х.: Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва, 2002. 23 с.

21. Ниска І.М. Характеристика зразків світового генофонду ячменю ярого за основними господарськими ознаками. Генетичні ресурси рослин. 2015. № 17. C. 29-36.

22. Brenchley R., Spannagl N., Pfeifer M. Analysisofthebreadwheatgenomeusingwholegenomeshotgunsequencing. Nature. 2012. Vol. 491. P. 705-710.

23. Петухова І.А., РябчунB.K., Музафарова В.А., Падалка О.І. Оцінка сортів ячменю ярого для круп'яного напряму використання за комплексом цінних господарських ознак в умовах Лісостепу України. Генетичні ресурси рослин. 2016. № 18. С. 31-40.

24. Bona L., Matuz J. Correlation between screening methods and technological quality characteristics in bread wheat. CerealRes. Communic. 2003. № 1-2. P. 201-204.

25. Сабадин В.Я. Імунологічний моніторинг ячменю ярого до хвороб в умовах центрального Лісостепу України. Агробіологія. № 2 (121). 2015. С. 70-77.

26. Каталог вихідного матеріалу зернових, зернобобових культур та соняшнику для селекції на стійкість до основних хвороб і шкідників в умовах Лісостепу України / за ред. В.П. Петренкової, В.К. Рябчуна. X., 2006. 92 с.

27. Методы селекции и оценки устойчивости пшеницы и ячменя к болезням в странах-членах СЭВ / Л.Т. Бабаянц и др. Прага. 1988. 321 с.

28. Методики випробування і застосування пестицидів / С.О. Трибель та ін.; за ред. С.О. Трибеля. К.: Світ, 2001. 448 с.

29. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.

30. Jevtushenko, M.D., Lisovyj, M.P., Panteljejev, V.K., Slisarenko, O.M. (2004). Imunitetroslyn [Plantimmunity]. Kyiv, Kolobih, 303 p.

31. Retman, S.V. (2010). Fitosanitarnyistanzernovykhkolosovykh [Phytosanitaryconditionofcereals]. Karantyn i zakhystroslyn [Quarantineandplantprotection], no. 3, pp. 2-5.

32. Lytvynenko, M.A., Rybalko, O. I. (2007). Zernovikultury. Stantaperspektyvystvorennianovykhsortiv i hibrydiv u naukovykhustanovakh UAAN [Cereals. Statusandprospectsofcreationofnewvarietiesandhybridsin UAAS scientificinstitutions]. Nasinnytstvo [Seeds], Issue. 1, pp. 3-6.

33. Brenchley, R., Spannagl, N., Pfeifer, M. (2012). Analysisofthebreadwheatgenomeusingwholegenomeshotgunsequencing. Nature. 2012. Vol. 491, pp. 705-710. Availableat: https://doi.org/10.1038/nature11650

34. Trybel, S.O. (2010). Metodolohiiaotsiniuvanniastiikostisortivpshenytsiprotyshkidnykiv i zbudnykivkhvorob [Methodologyforassessingtheresistanceofwheatvarietiesagainstpestsandpathogens]. Kyiv, Kolobih, 392 p.

35. Kornijchuk, M.S. (2017). Monitoryngfitosanitarnogostanupol'ovyhkul'tur v tehnologichnyhdoslidah [Monitoringofphytosanitarystatusoffieldcropsintechnologicalexperiments]. Zemlerobstvo [Agriculture], no. 1, pp. 93-99.

36. Tavares L., Carvalho C., Bassoi M. (2015). AdaptabilityandstabilityasselectioncriterionforwheatcultivarsinParanaState. CienciasAgrarias, Londrina. Vol. 36, no. 5, pp. 2933-2942. Availableat: https://doi.org/10.5433/1679-0359.2015v36n5p2933

37. Adamenko, T.I. (2014) AhroklimatychnezonuvanniaterytoriiUkrainy z vrakhuvanniamzminyklimatu [AgroclimaticzoningoftheterritoryofUkrainetakingintoaccountclimatechange]. Kyiv, 20 p.

38. Petrenkova, V.P. (2012). Osnovyselektsiipolovykhkulturnastiikistdoshkidlyvykhorhanizmiv: navch. posib [Fundamentalsoffieldcropbreedingforresistancetopests]. Kharkiv, 320 p.

39. Kuznetcova, T.E., Shevtcov, V.M., Vasiukov, P.P. (2004). Selektciiaiarovogoiachmenianaustoichivost k bolezniam [Selectionofspringbarleyfordiseaseresistance] Evoliutciianauchnykhtekhnologii v rastenievodstve: Sb. nauch. tr. v chest 90-letiia sodniaobrazovaniiaKNIISKhim. P.P. Lukianenko: v 4-kh t. [Evolutionofscientifictechnologiesincropproduction: Sat. scientifictr. inhonorofthe 90th anniversaryoftheformationoftheScientificResearchInstitute. PP Lukyanenko: in 4 t.] Krasnodar, Vol. 2, Tritikale, iachmen, kukuruza, pp. 144-152.

40. Lisovyi, M.P., KononenkoYu.M. (2007). Polimorfizmvirulentnostizbudnykaboroshnystoirolsyyachmeniu v tsen- tralnomuLisostepuUkrainy [Virulencepolymorphismofcausativeagentofbarleypowderinthecentralforest-steppeofUkraine] Visnykahrarnoinauky [Bulletinofagrarianscience], no. 4, pp. 15-18.

41. Lisovyi, M.P., Kononenko, Yu.M. (2006). Istorychnietapyrozvytkudoslidzhenpolimorfizmupopulfiatsiizbudnykaboroshnystoirosyyarohoyachmeniu [Historicalstagesofdevelopmentofpolymorphismstudiesofpopulationsofcauliflowercauliflower] Zakhyst i karantynroslyn [Protectionandquarantineofplants], Issue 52, pp. 49-63.

42. Dreiseitl, A. (2003). AdaptationofBlumeriagraminis f. sp. hordeytobarleyresistancegenesintheCzechRepublicin 1971-2000. PlantSoilEnviron. Vol. 46, no. 6, pp. 241-248.

43. Bilovus, H.Ya. (2006). Pliamystostiyachmeniutazakhodyobmezhenniayikhrozvytku v umovakhzakhidnohoLisostepuUkrainy: Avtoref. dys. nazdobuttianauk. stupeniakand. s.-h. nauk [Barleyspotandmeasurestolimittheirdevelopmentinthewesternforest-steppeofUkraine: Abstract. diss. forthesciences. degreeofCand. ofagriculturalSciences] Kyiv, 2006. 19 p.

44. Bagan, A.V., Jurchenko, S.O., Shakalij, S.M. (2012). Minlyvist' potomstvariznyhmorfologichnyhchastynkolosasortivpshenyciozymoi' zakil'kisnymyoznakamy [Variabilityofoffspringofdifferentmorphologicalpartsoftheearofwinterwheatvarietiesbyquantitativetraits] VisnykPoltavs'koi' derzhavnoi' agrarnoi' akademii' [BulletinofPoltavaStateAgrarianAcademy], np. 4, pp. 33-35.

45. Kompanec, K.V., Kozachenko, M.R. (2017). Uspadkuvannjaproduktyvnostitai'i' strukturnyhelementiv u F1 gibrydivjachmenjujarogo [Inheritanceofproductivityanditsstructuralelementsin F1 springbarleyhybrids.] Genetychniresursyroslyn [Geneticresourcesofplants], no. 20, pp. 43-55.

46. Kozachenko, M.R. (2012). Selekcijno-genety'chnidoslidzhennyayachmenyuyarogo: naukovevy'dannya [Breedingandgeneticstudiesofspringbarley: scientificpublication], Kharkiv,448 p.

47. Solonechna, O.V. (2015). Sortyyachmeniuyarohokormovohonapriamkuvykorystanniayakdzherelatsinnykhoznak [Springbarleyvarietiesforuseas a sourceofvaluabletraits] Henetychniresursyroslyn [Geneticresourcesofplants], no. 16, pp. 57-64.

48. Kochmars'kyj, V.S. (2012). Myronivskyiinstytutpshenytsiimeni V.M. RemeslaNatsionalnoiakademiinaukUkrainy (1912-2012) [VM MyronovWheatInstituteCraftsoftheNationalAcademyofSciencesofUkraine (1912-2012)]. Myronivka, 816 p.

49. Kozachenko, M. R. (2002). Metodystvorenniasortivyarohoyachmeniutatekhnolohiiavyroshchuvannia [Methodsofcreationofspringbarleyvarietiesandcultivationtechnology] Kharkiv, PlantProductionInstitutend. a. V. Ya. Yuryev, 23 p.

50. Nyska I. M.(2015). Kharakterystykazrazkivsvitovohohenofonduyachmeniuyarohozaosnovnymyhospodarskymyoznakamy [Characteristicsofsamplesoftheworldgenepoolofspringbarleybymajoreconomiccharacteristics] Henetychniresursyroslyn [Geneticresourcesofplants], no. 17, pp. 29-36.

51. Brenchley, R., Spannagl, N., Pfeifer, M. (2012). Analysisofthebreadwheatgenomeusingwholegenomeshotgunsequencing. Nature. Vol. 491, pp. 705-710.

52. Petukhova, I.A., Riabchun, V.K., Muzafarova, V.A., Padalka, O.I. (2016). Otsinkasortivyachmeniuyarohodliakrupianohonapriamuvykorystanniazakompleksomtsinnykhhospodarskykhoznak v umovakhLisostepuUkrainy [EstimationofspringbarleyvarietiesforcerealsusingthecomplexofvaluableeconomicfeaturesintheconditionsoftheForest- SteppeofUkraine]. Henetychniresursyroslyn [Geneticresourcesofplants], no. 18, pp. 31-40.

53. Bona, L., Matuz, J. (2003). Correlationbetweenscreeningmethodsandtechnologicalqualitycharacteristicsinbreadwheat. CerealRes. Communic. No. 1-2, pp. 201-204.

54. Sabadyn, V.Ia. (2015). Imunolohichnyimonitorynhyachmeniuyarohodokhvorob v umovakhtsentralnohoLisostepuUkrainy [Immunologicalmonitoringofspringbarleyfordiseasesintheconditionsofthecentralforest-steppeofUkraine]. Zbirnyknaukovykhprats' «Ahrobiolohiya» [Scientificjournal «Agrobiology»], no. 2 (121), pp. 70-77.

55. Petrenkova, V.P., Riabchuna, V.K. (2006). Katalohvykhidnohomaterialuzernovykh, zernobobovykhkulturtasoni- ashnykudliaselektsiinastiikistdoosnovnykhkhvorob i shkidnykiv v umovakhLisostepu Ukrainy. Kharkiv, 92 p.

56. Babaiants, L., Meshterkhazy, A., Vekhter, O. (1988). Metodyselektsyy y otsenkyustoichyvostypshenytsy y yach- menia k bolezniam v stranakh-chlenakh S3V [Methodsforbreedingandassessingtheresistanceofwheatandbarleytodiseasesin CMEA MemberStates]. Praha, 321 p.

57. Trybel, S.O., Siharova, D.D., Sekun, M.P., Ivanenko, O.O. (2001). Metodykyvyprobuvannia i zastosuvanniapesty- tsydiv [Testmethodsandapplicationofpesticides] Kyiv, Svit, 448 p.

58. Dospehov, B.A. (1985). Metody 'kapolevogo opyta (s osnovamy'staty'sty'cheskojobrabotky' rezul'tatovy'ssledovany'j). Moscow, Agropromy'zdat, 351 p.

Размещено на Allbest.ru

...