Аналіз видового складу родини зонтичні (селерові) у флорі Шумського (нині Кременецького) району Тернопільської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз видового складу родини Зонтичні (Селерові) у флорі Шумського (нині Кременецького) району Тернопільської області

Спас Оксана

Науковий керівник - асист. Яворівський Руслан

Родина Зонтичні або Селерові (Apiaceae (Umbelliferae) Moris.)) - одна із найбільш чисельних родин світової флори, котра у загальному нараховує близько 300 родів та понад 3 000 видів, котрі поширені космополітно, тобто по всій земній кулі та у різних екологічних умовах, проте, їхня найбільша видова різноманітність спостерігається у помірно теплих та позатропічних областях північної півкулі з сухим кліматом. На території України в умовах її природної флори, як декоративні й господарсько цінні трапляються представники 66 родів та 155 видів Apiaceae (близько 5,2 % від загальносвітової чисельності видів родини).

Флористичні дослідження планетарного масштабу у кінцевому рахунку проектуються у площину їх проведення на регіональних рівнях, що дозволяє забезпечити створеннях найбільш оптимальних умов для збереження раритетної фракції флори певного регіону. Тому аналіз флористичного складу родини Apiaceae (Umbelliferae) Moris. у межах Шумського (нині Кременецького) району Тернопільської області є актуальним за змістом досліджень та має вагоме практичне значення.

Мета досліджень полягала у проведенні комплексного аналізу систематичної структури родини Зонтичні (Селерові) у межах досліджуваного регіону, зокрема, ареалів поширення видового різноманіття, аналіз популяцій регіонально рідкісних та червонокнижних видів флор и і розробка комплексу практичних рекомендацій щодо оптимізації природокористування на території району дослідження.

Для реалізації поставленої мети вирішувалися наступні завдання завдання:

аналіз фізико-географічних умов досліджуваного регіону щодо сприятливості зростання на його території представників родини Зонтичні (Селерові);

проведення детального аналізу головних діагностичних ознак родини Apiaceae (Umbelliferae) Moris, та її основних таксонів;

складання переліку або анотованого списку видів родини Зонтичні (Селерові), котрі трапляються на території району дослідження;

виявлення чи підтвердження ареалів поширення раритетної фракції Apiaceae (Umbelliferae) Moris, та встановлення головних чинників, що викликають чисельне скорочення популяцій червонокнижних і регіонально рідкісних видів досліджуваної флори;

розробка комплексу практичних заходів та рекомендацій з метою охорони, збереження та раціонального використання представників родини на території району дослідження. флора зонтичні популяція

Об'єктами дослідження слугували види родини Apiaceae (Umbelliferae) Moris., котрі поширені у природно-кліматичних умовах Шумського (Кременецького) району Тернопільської області.

Для реалізації мети досліджень та вирішення поставлених завдань було використано наступні методи: аналіз літературних джерел, колекцій фондового гербарію лабораторії морфології та систематики рослин кафедри ботаніки та зоології ТНПУ ім. Володимира Гнатюка, проведення польових маршрутно-експедиційних і геоботанічних досліджень різнотипових рослинних угруповань з метою підтвердження або виявлення ареалів поширення представників родини Зонтичні (Селерові) у межах району дослідження, збір фотоматеріалів та окремих гербарних зразків.

Практична значимість отриманих результатів досліджень полягає у тому, що вони м ожуть бути досить успішно використані у процесі впорядкування визначника та атласу вищих судинних рослин флори Тернопільської області, створенні регіональних Зеленої і Червоної книг, з метою оптимізації природокористування у регіоні, спеціалістами із охорони навколишнього природного середовища, а окремі результати вже зараз успішно впроваджено у структуру лекційного курсу «Систематика вищих Покритонасінних рослин».

На основі аналізу літературних джерел [1, 2, 4-7, 9, 11], матеріалів фондового гербарію Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (акронім TERN*), проведених впродовж 2018-2021 рр. маршрутно-експедиційних та геоботанічних досліджень різнотипових фітоценозів на території Шумського (Кременецького) району Тернопільської області встановлено або підтверджено зростання 57 видів родини Apiaceae (Umbelliferae) Moris. (36,77 % загальної чисельності у складі флори України), котрі належать до 39 родів. Таким чином, родовий коефіцієнт, тобто середня кількість видів у роді становить тут 1,41, що обумовлює значну кількість у структурі родини монотипних родів.

Найбільш поліморфними її родами є наступні: смовдь (Peucedanum L.) - 5 видів, бутень (Chaerophyllum L.) - 4 види та бедринець (Pimpinella L.) - 3 види. Двома видами презентовані слідуючі роди: миколайчики (Eryngium L.), бугила (Anthriscus Pers.), ласкавець (Bupleurum L.), тринія (Trinia Hoffm.), вех (Sium L.), жабриця (Seseli L.), пастернак (Pastinaca L.), стародуб (Laserpitium L.) та морква (Daucus L.).

Як уже зазначалося, значна кількість родів досліджуваної флори - 27 (69,2 % загальної кількості) є монотипними, тобто включають лише один вид: підлісник (Sanicula L.), астранція (Astrantia L.), ториліс (Torilis Adans.), коріандр (Coriandrum L.), болиголов (Conium L.), селера (Apium L.), петрушка (Petroselinum Hill), цикута (Cicuta L.), різак (Falcaria Fabr.), кмин (Carum L.), аніс (Anisum Hill), яглиця (Aegopodium L.), сієла (Siella M. Pimen.), порізник (Libanotis Hill), омег (Oenanthe L.), собача петрушка (Aethusa L.), фенхель (Foeniculum Mill.), стожильник (Cnidium Cuss.), гірча (Selinium L.), свистуля (Conioselinum Hoffm.), маточник (Ostericum Hoffm.), дудник (Angelica L.), дягель (Archangelica N. M. Wolf.), любисток (Levisticum Hill.), ферульник (Ferulago Koch), кріп (Anethum L.) та борщівник (Heracleum L.).

Також було виявлено зростання у районі дослідження одного виду родини Apiaceae (Umbelliferae) Moris., котрий занесений до «Червоної книги України. Рослинний світ (2009)» [8, 10] - свистулі татарської (Conioselinum tataricum Hoffm.). Природоохоронний статус виду у районі дослідження - рідкісний. Дуже рідко трапляється по сирих тінистих лісах та серед заростей чагарників (популяції нараховують 4-7 особин) в околицях сіл Андрушівка та Кутянка. На території району дослідження охороняється у межах лісового заказника загальнодержавного значення «Суразька дача» та частково ботанічного заказника місцевого значення «Кутянський луг».

Окрім того, у межах Шумського (Кременецького) району Тернопільської області нами було підтверджено або виявлено ареали поширення 8 регіонально рідкісних видів, зокрема: астранція велика (Astrantia major L.), яка розсіяно поширена на лісових галявинах та узліссях в околицях сіл Кутянка, Стіжок, Антонівці та Башківці; бугила блискуча (Anthriscus niti da (Wahlenb.) Harslinszky), котра зрідка зростає у тінистих лісах в околицях села Башківці; ласкавець серпоподібний (Bupleurum falcatum L.), що спорадично трапляється групами на крейдяних схилах, узліссях та серед заростей чагарників в околицях сіл Вілія та Новосілка; тринія багатостеблова (Trinia multicaulis Schischk.), яка зрідка поширена по сухих степових ділянках та схилах, відслоненнях крейди і вапняку у околицях сіл Вілія, Тетильківці та Цеценівка; бедринець ломикаменевий (Pimpinella saxifragа L.), котрий зрідка зростає на кам'янистих вапнякових схилах, пісках, сухих луках, серед чагарників та на галявинах в околицях сіл Вілія, Стіжок та Цеценівка; ферульник лісовий (Ferulago sylvatica (Bess.) Reichenb.), що спорадично трапляється групами у лісах, на узліссях та лісових галявинах в околицях сіл Кути, Малі Садки та Сураж; смовдь піскова (Peucedanum arenarium Waldst. et Kit.), яка зрідка поширена на лісових галявинах з піщаним ґрунтом в околицях села Стіжок та стародуб широколистий (Laserpitium latifolium L.), котрий розсіяно зростає у лісах та серед заростей чагарників у околицях сіл Кутянка, Забара, Башківці та Новосілка.

Основними факторами, котрі визначають скорочення чисельності популяцій червонокнижних й регіонально рідкісних видів родини Apiaceae (Umbelliferae) Moris. на території Шумського (Кременецького) району Тернопільської області вважаємо наступні:

вузька еколого-ценотична амплітуда виду та відсутність екотопів відповідного типу для його подальшого поширення (Conioselinum tataricum Hoffm.);

недостатнє природне поновлення та слабка конкурентна здатність виду (Peucedanum arenarium Waldst. et Kit.);

вирубування лісів (Astrantia major L., Anthriscus nitida (Wahlenb.) Harslinszky, Ferulago sylvatica (Bess.) Reichenb.);

руйнування екотопів внаслідок видобутку корисних копалин (крейди, вапняків, пісковиків) (Bupleurum falcatum L., Pimpinella saxifiagа L.);

розорювання й інтенсивне господарське освоєння залишкових лучно -степових та степових екотопів (Trinia multicaulis Schischk.);

збирання рослин населенням як лікарської сировини, руйнування природних екотопів внаслідок їхнього розорювання або випалювання (Laserpitium latifolium L.).

З метою охорони, збереження, раціонального використання та відтворення раритетних видів родини Зонтичні (Селерові) у районі дослідження необхідно:

здійснювати системний моніторинг стану і динаміки чисельності популяцій червонокнижних та регіонально рідкісних видів флори, а у разі їх чисельного скорочення оперативно встановлювати фактори, що його спричинюють;

у випадку виявлення нових ареалів поширення раритетних видів флори рекомендувати створення у цих місцях об'єктів природно -заповідного фонду, а також вирощувати рідкісні види на присадибних ділянках та у ботанічних садах;

заборонити неконтрольовану заготівлю рідкісних видів флори з метою їх використання як лікарських видів, порушення екотопів внаслідок видобутку корисних копалин, вирубування лісів, неконтрольованого випасу худоби, випалювання та господарського освоєння залишкових ділянок лучно-степової рослинності;

ініціювати видання регіональних Зеленої і Червоної книг, регулярно інформувати місцеве населення про стан природоохоронної роботи у засобах преси, радіо та телебачення;

клопотати перед відділом земельних ресурсів та охорони навколишнього середовища Шумської міської ради (голова - Золотун Ігор Володимирович) стосовно створення заповідних ботанічних урочищ місцевого значення у околицях села Новосілка з метою збереження популяцій Laserpitium latifolium L. і Bupleurum falcatum L. та в околицях села Цеценівка для охорони популяцій Trinia multicaulis Schischk. і Pimpinella saxifragu L.

ЛІТЕРАТУРА

1. Лєндєньова Г. Л. Сучасний стан та перспективи охорони ділянок степової рослинності пн. -сх. частини Шумського району / Г. Л. Лєндєньова, Р. Л. Яворівський // Матер. V Молодіжної наук.- практ. конф. "Спадщина Кременецьких гір" (Кременець, 4 квітня 2017 р.). - Кременець: ТОВ "ПАПІРУС-К", 2017. - С. 112-118.

2. Лєндєньова Г. Л. Червона книга Шумщини - результат наукової діяльності з дослідження та аналізу стану популяцій рідкісних і таких, що потребують охорони, рослин Шумського району / Г. Л. Лєндєньова // Матер. ІІ Молодіжної наук.-практ. конф. "Спадщина Кременецьких гір" (23 березня 2015 р., Кременець). - Кременець: ТОВ "ПАПІРУС-К", 2015. - С. 146-156.

3. Нечитайло В. А. Ботаніка. Вищі рослини / В. А. Нечитайло, Л. Ф. Кучерява. - К. : Фітосоціоцентр, 2001. - С. 304-309.

4. Определитель высших растений Украины / [Д. Н. Доброчаева, М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин и др.]. - К. : Наук. думка, 1987. - С. 225-239.

5. Тахтаджян А. Л. Система Магнолиофитов / А. Л. Тахтаджян. - Л. : Наука, 1987. - 439 с.

6. Фира К. Ю. Особливості видового складу рідкісної флори лісового заказника загальнодержавного значення "Суразька дача" (Шумський район) / К. Ю. Фира, Г. Л. Лєндєньова // Матер. V Молодіжної наук.-практ. конф. "Спадщина Кременецьких гір" (27 березня 2018 р., Кременець). - Кременець: ТОВ "ПАПІРУС-К", 2018. - С. 228-235.

7. Флора УРСР: в 12 т. / за ред. Д. К. Зерова. - К. : Вид-во АН УРСР, 1955. - Т. 7. - С. 460-618.

8. Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха. - К. : Глобалконсалтинг, 2009. - C. 274-287.

9. Яворівський Р. Л. Еколого-флористичний аналіз урочища «Гора Уніас» (Шумський р-н, Тернопільська область) / Р. Л. Яворівський, Г.Л. Лєндєньова// Хімізація середовища та його загроза довкіллю і здоров'ю: матер. наук.-практ. семінару (Тернопіль, 21 квітня 2016 р.). - Тернопіль: Видавн. відділ ТНПУ ім. Володимира Гнатюка, 2016. - С. 60-62.

10. Яворівський Р. Л. Статус природоохоронної території як визначальний фактор збереження фіторізноманіття / Р. Л. Яворівський, Г. Л. Лєндєньова // Тернопільські біологічні читання - Temopil Bioscience - 2018: матер. Всеукр. наук. -практ. конф., присвяченої 20-річчю заснування Голицького біостаціонару ТНПУ імені Володимира Гнатюка (19-21 квітня, Тернопіль). - Тернопіль: Вектор, 2018. - С. 63-65.

11. Яворівський Р. Л. Червонокнижні лікарські рослини Шумського району Тернопільської області та їх охорона // Р. Л. Яворівський, Г. Л. Лєндєньова // Довкілля і здоров'я: зб. матер. наук. -практ. конф. (Тернопіль, 27-28 квітня 2017 р.). - Тернопіль: Укрмедкнига, 2017. - С. 226-227.

Размещено на Allbest.ru