Природні зміни рослинного покриву національного природного парку "Джарилгацький"
Результати досліджень природних змін рослинності національного природного парку "Джарилгацький". репрезентовані послідовними і катастрофічними сукцесіями. Наслідками кліматогенних змін є деградація та зникнення низки угруповань.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.02.2023 |
| Размер файла | 2,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Природні зміни рослинного покриву національного природного парку «Джарилгацький»
А.О. Давидова
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, Київ, 01004, Україна
У статті наведено результати досліджень природних змін рослинності національного природного парку «Джарилгацький» (Херсонська область, Україна). Природні зміни рослинності репрезентовані послідовними і катастрофічними сукцесіями. Послідовні зміни представлені галобдукційними (заростання солончаків), гідрообдукційними (заростання водойм) та псамообдукційними (заростання пісків), еологенними (викликані активністю повітряних мас), алювіогенними (відбуваються за рахунок накопичення відкладів) та кліматогенними (викликані змінами температурного режиму та гідрорежиму). Катастрофічні зміни на досліджуваній території відбуваються за рахунок геоморфогенних процесів, а саме - під впливом штормів. Значний розвиток сингенетичних, а також геоморфогенних сукцесій відбувається вздовж берегової смуги острова Джарилгач та материкових ділянок НПП «Джарилгацький». Це пов'язано із рухливістю субстрату. У рослинному покриві за площею переважають галофітні та псамофітні ценози - найбільш динамічні та вразливі до природних та антропогенних чинників. У роботі висвітлено результати аналізу змін рослинності острова Джарилгач за 80-річний період: унаслідок посилення ксерофітизації та галофітизації зникли угруповання Lemnetum minoris Soo 1927 та Typhetum angustifoliae Pignatti 1953, ценози з видами роду Salix L., значно скоротилися площі Schoenoplectetum lacustris Chouard 1924 та Junco maritimi-Cladietum marisci (Br.-Bl. & O. de Bolos 1957) Gehu & Biondi 1988. Отже, наслідками кліматогенних змін є деградація та зникнення низки угруповань.
Ключові слова: природні сукцесії; синдинаміка; угруповання; геоботанічні профілі; послідовні та катастрофічні зміни
A.O. Davydova
M.G. Kholodny Institute of Botany of NAS of Ukraine
THE NATURAL CHANGES OF THE PLANT COVER OF THE NATIONAL NATURE PARK «DZHARYLHATSKYI»
The paper presents results of the studies on natural changes of the vegetation in the National Nature Park «Dzharylhatsky» (Kherson region, Ukraine). The natural changes of the vegetation are represented by consistent and catastrophic succession. Consistent changes include halobductional (overgrowing of solonchaks), hydroobductional (overgrowing of lakes) and psammoobductional (overgrowing of sands), eologic (caused by winds activity), alluviogenic (occur due to the accumulation of sediments) and climatogenic (caused by changes in temperature and water regime) processes. Catastrophic changes in the study area occur due to geomorphogenic factors, namely - under the influence of storms. Significant development of syngenetic and geomorphogenic successions occurs along the coastline of the island Dzharylhach and mainland sites of the National Nature Park «Dzharylhatsky». This is due to the mobility of the substrate. Halophytic and psammophytic phytocoenoses have the largest areas. These are the most dynamic and vulnerable to natural and anthropogenic factors. The paper presents the results of analysis of vegetation changes on the island of Dzharylhach over an 80-year period: due to increased xerophytization and halophytization Lemnetum minoris Sod 1927 and Typhetum angustifoliae Pignatti 1953 communities and phytocoenoses with species from the genus Salix L. disappeared, significantly reduced areas of Schoenoplectetum lacustris Chouard 1924 and Junco maritimi-Cladietum marisci (Br.-Bl. & O. de Bolds 1957) Gehu & Biondi 1988. Thus, the consequences of climatogenic changes are the degradation and disappearance of several communities.
Key words: natural succession; syndynamics; communities; geobotanical profiles; consistent and catastrophic changes.
Вступ
Рослинний покрив Національного природного парку «Джарилгацький» (Скадовський район, Херсонська область) відзначається різноманітністю та строкатим характером диференціації фітоценозів. Результати синтаксономічних досліджень висвітлено у низці робіт (Десятова-Шостенко, & Левін, 1928; Десятова-Шостенко, 1936; Илличевский, 1940; Дубина, & Дзюба, 2005; Шапошникова, 2017; Давидова, 2019, 2020; Davydova, 2019, 2020). Втім, синдинамічні процеси рослинності у межах НПП ще не були проаналізовані. Дослідження сукцесійних процесів і чинників, які їх викликають, є актуальними для моніторингу біорізноманіття об'єктів природно-заповідного фонду та розробки заходів для запобігання деградації фітоценозів. Отримані дані є вкрай важливими з урахуванням перспективи розширення території НПП «Джарилгацький» та зміни його функціонального зонування.
Сукцесійні зміни рослинного покриву викликані внутрішніми та зовнішніми причинами, які призводять до послідовних змін складу фітоценозу та його трансформації (Александрова, 1964; Жмуд, 2001; Куземко, 2003). На території НПП сингенетичні та ендоекогенетичні сукцесії представлені галобдукційними (заростання солончаків), гідрообдукційними (заростання водойм) та псамообдукційними (заростання пісків) змінами.
Гейтогенетичні зміни репрезентовані зоогенними сукцесіями, а гологенетичні - еологенними (викликані активністю повітряних мас), алювіогенними (відбуваються за рахунок накопичення відкладів, принесених водою) та кліматогенними (викликані змінами температурного режиму та гідрорежиму) (Александрова, 1964; Куземко, 2003). Катастрофічні (геоморфогенні) зміни в НПП представлені на локальному рівні і на відміну від поступових сукцесій вони протікають швидко під дією руйнуючого чинника природного походження - штормів.
Матеріали та методи
Дослідження проводилися протягом 2017-2018 рр. Задля виявлення специфіки розподілу рослинних угруповань на острові Джарилгач було закладено п'ять профілів довжиною від 0,2 до 3,6 км. Для порівняння змін за 80-річний період локації було обрано за даними статті Н.О. Десятової-Шостенко (1936). У межах цих трансект було виконано 162 геоботанічних описи за еколого-флористичною класифікацією (Давидова, 2020). Динаміку рослинності досліджували прямими (шляхом порівняння зі старими картами та профілями) і опосередкованими методами, заснованими на вивченні рослинності (встановлення сукцесійних зв'язків на основі вивчення просторових (екологічних і фітоценотичних) рядів угруповань; методами екологічних реліктів та ініціальних видів; та на вивченні екотопу (зокрема реліктових явищ у мікрорельєфі) (Александрова, 1964). Латинські назви видів подано за базою даних The Euro+Med PlantBase.
Результати та обговорення
Природні зміни рослинності НПП «Джарилгацький репрезентовані сингенетичними та ендоекогенетичними (первинними та вторинними), гейтогенетичними та гологенетичними сукцесіями. У рослинному покриві за площею переважають галофітні та псамофітні ценози, тому сукцесійні процеси найбільше виражені на периферійних ділянках острова Джарилгач (рис. 1) і береговій смузі материкових ділянок НПП, на розвиток яких інтенсивно впливають такі чинники, як напрямок вітрів та гідрорежим.
Примітка: 1 - Zosteretum marinae, 2 - Bassietum hirsutae, 3 - Puccinellietum giganteae, 4 - Salicornietum prostratae, 4а - солончакові зниження без рослинного покриву, 5 - Agropyretum elongatae, 6 - Juncetum maritimi, 7 - DC Tamarix ramosissima, 8 - Phragmitetum australis, 9 - DC Elaeagnus angustifolia + Elytrigia repens, 10 - Potametum pectinati, 11 - DC Calamagrostis epigejos, 12 - Junco maritimi-Cladietum marisci, 13 - Aeluropodetum littoralis, 14 - Carici colchicae-Holoschoenetum vulgaris, 15 - Secaletum sylvestre, 16 - Orchido-Schoenetum nigricantis, 17 - Festucetum beckeri, 18 - Secali sylvestri-Caricetum colchicae, 19 - Apero maritimi-Chrysopogonetum grylli, 20 - DC Elaeagnus angustifolia, 21 - DC Euphorbia seguierana, 22 - Elymetum gigantei, 22a - піщані пагорби, 23 - Cakilo euxinae-Salsoletum tragi, 23a - піщано-черепашковий пляж без рослинного покриву, 24 - лінія прибою.
Рис. 1. Геоботанічний профіль (острів Джарилгач, коса Синя)
рослинність національний природний парк
Галообдукційні зміни значною мірою тяжіють до центральної і північно-східної частини острова, рідше відбуваються на знижених ділянка материкових ділянок НПП. На місці пересихаючих солоних озер першими з'являються поодинокі особини Salicornia perennans Willd., до яких з поступовим осушенням потрапляють злаки - Aeluropus littoralis (Gouan) Pari., Puccinellia gigantea (Grossh.) Grossh. Кінцевою стадією заростання пухких солончаків із змінами ґрунтових умов є утворення монодомінантних заростей Elytrigia elongata (Host) Nevski (рис. 2).
Рис. 2. Схема заростання солончаків (сингенетичні зміни) у залежності від режиму зволоження та типу ґрунту (1 - вологі суглинисті солончакові западини, 2 - посушливі підвищення пухких солончаків)
На ділянках із періодичним зволоженням утворюються ценози Salicornietum prostratae Soo 1927, потім Salicornio-Puccinellietum giganteae Shefyag-Sosonko et Solomakha 1987, які внаслідок осушення можуть формувати солончакові луки із Puccinellietum giganteae Solomakha et Shefyag-Sosonko in Dubyna et Neuhдuslova 2000. На важких суглинистих солончаках у вологих западинах Salicornietum prostratae заміщуються Aeluropodo-Salicornietum Krausch 1965, які у залежності від зволоження перетворюються на монодомінантні угруповання Aeluropodetum littoralis Krausch 1965 (ендоекогенетичні зміни).
Інший варіант розвитку фітоценозів зумовлений зменшенням зволоження і формуванням пухких солончаків, на яких починають з'являтися особини Halocnemum strobilaceum (Pall.) M. Bieb. Розростання куртин напівчагарників призводить до акумуляції верхнього шару ґрунту навколо, внаслідок чого утворюються ценози Puccinellio fominii-Halocnemetum Shefyag-Sosonko, Golub et Solomakha 1989 та Halocnemo-Limonietum caspii Korzhenevsky et Klyukin in Korzhenevsky 2000.
Поступове підвищення рівня пухких солончаків і переважання піщаної фракції призводить до заростання злаками і формування угруповань Puccinellio fominii-Halimionetum verruciferae Shefyag-Sosonko, Golub et Solomakha 1989, до яких починають проникати Apera maritimа Klokov та Elytrigia elongata, що призводить до утворення ценозів сухих засолених лук - Agropyretum elongatae Зerbвnescu 1965 (рис. 3).
Гідрообдукційні зміни рослинності спостерігаються у північно-східній частині острова. Найближчі до Джарилгацької затоки озера мають більшу площу і глибину, піщане по периферії і мулисте у центрі дно. У таких умовах на глибоководних ділянках у результаті первинного сингенезу з'являється Zostera marina L., а на ділянках із меншою глибиною - Nanozostera noltii (Hornem.) Toml. & Posl. та Ruppia maritima L.
На північному узбережжі внаслідок активності нагінних явищ озера з'єднуються між собою або з затокою, внаслідок чого змінюється глибина і тип субстрату, тому у таких випадках можливі процеси вторинного сингенезу. У сформованих старих глибоких озерах та внутрішньоострівних затоках, які захищені від раптових змін, тривають ендоекогенетичні процеси, типовими для них є розвиток угруповань Zosteretum marinae Harmsen 1936. Озера, віддалені від затоки, протягом сезону повністю пересихають, а на мілководних ділянках з'являються угруповання Zosteretum nanae Pignatii 1953 та Ruppietum maritimae Beguinot 1941.
Псамообдукційні зміни відбуваються вздовж південного берега острова та материкових ділянок, а також у його центральній частині. Біля верхньої межі прибою спорадично трапляються особини Salsola squarrosa Steven ex Moq., на горбкуватих підвищеннях росте Cakile maritima Scop. Унаслідок еолових процесів ця смуга збільшує площу, і на піщаних наносах починають з'являтися поодинокі екземпляри Euphorbia peplis L., потім поступово їх заміщують Leymus racemosus (Lam.) Tzvelev та Eryngium maritimum L. На материкових ділянках узбережжя вони під впливом галофітизації можуть бути заміщені особинами Bassia hirsuta (рис. 4).
Рис. 4. Псамообдукційні зміни рослинності (заростання пляжів)
У центральній частині острова значні площі займає слабко погорбований псамофітний степ. Аналіз геоботанічних описів, опублікованих на початку ХХ століття (Десятова-Шостенко, & Левін, 1928; Десятова-Шостенко, 1936), свідчить про значне поширення у цій місцевості Artemisia arenaria DC., яка зараз трапляється поодиноко на східному мисі і є дуже поширеною на літоральних валах вузької коси. Враховуючи сучасний стан псамофітної рослинності та закономірності формування острова (постійне наростання нових площ і руйнування берегів, унаслідок чого утворилися паралельні смуги з півдня на північ: літоральний вал, незакріплені рослинністю молоді дюни, старі дюни, зниження, плакори), ймовірно, що у псамофітному степу A. arenaria є екологічним реліктом (рис. 5).
Рис. 5. Псамообдукційні зміни рослинності за 80-річний період
Еологенні зміни яскраво виражені на приморських валах, які на початку утворення заселяє Leymus racemosus, а згодом на них формуються угруповання Elymetum gigantei. Під впливом еолових процесів вали поступово стають виположеними, і на верхівках або внутрішніх схилах з'являються ценози Centaureo odessanae-Elymetum gigantei УісЬегек 1971 та Centaureo odessanae-Caricetum colchicae ТузсЬепко 1999, а з часом їх змінюють монодомінантні угруповання Carex colchica на виположених ділянках.
Алювіогенні зміни є характерними для узбережжя материкових ділянок та для північного узбережжя острова. Наростання берегової смуги починається з акумуляції відмерлих решток Zostera, на яких починають з'являтися піонерні види - Salicornia perennans та Bassia ЫпШа. З накопиченням мулисто-піщаних і черепашкових відкладів формуються угруповання Salicornietum prostratae та Bassietum hirsutae Зerbanescu 1965, в їхньому складі з'являються окремі особини Phragmites australis. Далі, на сформованих камкою та алювіальними наносами валах зі значним зволоженням або тимчасовим підтопленням, звичайними є угруповання Phragmitetum australis Savich 1926, на вищих і більш сформованих ділянках у цих ценозах трапляється Elytrigia elongata, яка з осушенням починає формувати угруповання. Ценози Salicornio-Puccinellietum giganteae на вузьких косах та берегах лагунних озер зі значними площами та меншим ризиком постійних обводнень замінюються на лучно-болотні угруповання Juncetum maritimi (Soo 1930) Borhidi 1958.
У зв'язку з посиленням процесів ксерофітизації деякі фітоценози на острові Джарилгач вже зникли, інші - знаходяться на межі зникнення. Дослідити ці зміни у часі дозволяють публікації 30-40-их рр. ХХ ст. (Десятова-Шостенко, & Левін, 1928; Десятова-Шостенко, 1936; Илличевский, 1940). Озера та копанки штучного походження зараз зазнають процесів галофітизації, нині угруповання з Lemna minor L. на острові зниклі. По берегах прісних озер та у вологих улоговинах були розповсюджені ценози Typhetum angustifoliae Pignatti 1953 і Schoenoplectetum lacustris Chouard 1924, які змінилися внаслідок зменшення рівня води угрупованнями Phragmitetum australis, а ті в свою чергу через підвищення засоленості заміщуються ценозами Juncetum maritimi.
Окремі ділянки літоральних валів раніше були зайняті чагарниками - Rhamnus cathartica L., Salix daphnoides Vill., Salix cinerea L. (Десятова-Шостенко, 1936), зараз вони представлені угрупованнями з переважанням Artemisia arenaria та Leymus racemosus у комплексі з насадженнями Elaeagnus angustifolia уздовж південного узбережжя (рис. 6).
Рис. 6. Кліматогенні зміни деревно-чагарникових угруповань
На високих дюнах широкої частини острова траплялися Prunus spinosa L., Vitis vinifera L., Rubus canescens DC. (Десятова-Шостенко, 1936). Ці ділянки зараз виположені та репрезентують угруповання Secali sylvestri-Caricetum colchicae Davydova 2019 та Carici colchicae-Holoschoenetum vulgaris Sorbu et al. 1995. У зниженнях раніше спорадично траплялися Salix repens L., S. cinerea L., а у трав'яному ярусі - Eupatorium cannabinum L., Lycopus europaeus L., Mentha aquatica L. (Илличевский, 1940). Під час досліджень 2016-2020 рр. у подібних улоговинах було знайдено лише угруповання Phragmitetum australis із Calamagrostis epigejos (L.) Roth, Pulicaria dysenterica (L.) Bernh. та Mentha aquatica. Деревно-чагарникова рослинність антропогенного походження не давала самосіву і тому була реліктом культивування, який закономірно припинив існування, тоді як природна фракція (зокрема види роду Salix L.) не витримала зниження рівня ґрунтових вод та засолення.
Зоогенні зміни природного походження представлені незначною мірою. Так, угруповання галофітних лук деградують внаслідок пошкодження рослинного покриву риттям нор (вірогідно, лисячих). На пухких солончаках угруповання Puccinellio fominii-Halimionetum verruciferae із значною участю Apera maritimа знищуються фізично і згодом ритвини починають заростати Suaeda prostrata Pall. та Bromus squarrosus. Повернення до вихідних угруповань можливе за умови зняття фактору пошкодження рослинного покриву та вирівнювання рельєфу цих ділянок.
Значні геоморфогенні зміни спостерігаються тільки на південному узбережжі острова. Під час штормів руйнуються літоральні вали, подекуди - дюни, тому через зменшення площі спостерігається поєднання фрагментів різних угруповань. Так, знищуються ценози Cakilo euxinae-Salsoletum tragi Vicherek 1971, Elymetum gigantei Morariu 1957 та Centaureo odessanae-Elymetum gigantei, а на частково пошкоджених високих дюнах із угрупованнями Artemisietum arenariae Popescu et Sanda 1977 згодом з'являються Leymus racemosus, Eryngium maritimum, Carex colchica та Centaurea odessana Prodan.
Висновки
Отже, переважаючими сукцесіями природного походження, які призводять до трансформації рослинних угруповань НПП «Джарилгацький» є автогенні зміни, зокрема псамо- та галообдукційні. Вони зумовлені надзвичайною динамічністю екосистем та призводять до утворення фітоценозів, які мають складнішу структуру і багатший флористичний склад, аніж попередні стадії. Серед гологенетичних змін найбільший і незворотній вплив мають кліматогенні, наслідками яких є деградація та зникнення низки угруповань. Рослинний покрив НПП «Джарилгацький» значно трансформується здебільшого унаслідок природних процесів, але через динамічність екосистем є особливо вразливим до впливу антропічної діяльності.
Список використаної літератури:
Александрова В. Д. Изучение смен растительного покрова. Полевая геоботаника : в 5 т. / ред.: А. А. Корчагин, Е.М. Лавренко, В. М. Понятовская. Москва ; Ленинград : Наука, 1964. Т 3. С. 300-447.
Давидова А. О. Синтаксономія рослинності національного природного парку «Джарилгацький». Клас Festucetea vaginatae.
Біологія та екологія. 2019а. Т. 5, № 1. С. 34-43. DOI: 10.33989/2414-9810.2019.5.1.195113 Давидова А. О. Фіторізноманіття НПП «Джарилгацький»: структура, динаміка, охорона: дис. ... д-ра філософії, 091 «Біологія». Київ, 2020. 315 с.
Десятова-Шостенко Н. О. Ботанічне дослідження надморських заповідників: коси Джарилгача, Тендера та островів Бабиного і Смаленого. Труди Інституту ботаніки ХДУ. 1936. Т. 1. С. 116-173.
Десятова-Шостенко Н., Левіна Ф. Ботанічне дослідження чорноморських кіс та островів: Тендера, Джарилгача, Орлова та Довгого. Матеріали охорони природи на Україні. 1928. Т. 1. С. 3-72.
Дубина Д. В., Дзюба Т. П. Фітоценотична різноманітність острова Джарилгач (Херсонська обл.). Український ботанічний журнал. 2005. Т. 62, № 2. С. 255-269.
Жмуд О. І. Сингенетичні і екзогенні зміни рослинності Дунайського біосферного заповідника : автореф. дис. ... канд. біо-лог. наук, 03.00.05 «Ботаніка». Київ, 2001. 20 с.
Илличевский С. О. Растительность острова Джарилгача на Черном море. Ботанический журнал СССР. 1940. Т. 1, № 25. С. 38-51.
Куземко А. А. Рослинність долини річки Рось: синтаксономія, антропогенна динаміка, охорона : дис. ... канд. біолог. наук, 03.00.05 «Ботаніка». Київ, 2003. 589 с.
Шапошникова А. О. Синфітосозологічні дослідження рослинності острова Джарилгач. Чорноморський ботанічний журнал. 2017. Т. 13, № 3. С. 278-294. DOI: 10.14255/2308-9628/17.133/3 Davydova A. O. Syntaxonomy of vegetation of NPP «Dzharylgatsky». The classes Cakiletea maritimae and Ammophiletea». Thaiszia - Journal of Botany. 2019b. Vol. 29, № 2. P 111-132. DOI: 10.33542/TJB2019-2-01 Davydova A. A Mediterranean element of the vegetation: Junco maritimi-Cladietum marisci - a new association for Ukraine.
Hacquetia. 2020. Vol. 19, № 2. P 275-291. DOI: 10.2478/hacq-2020-0010 The Euro+Med PlantBase. URL: http://ww2.bgbm.org/EuroPlusMed
References
Aleksandrova, V. D. (1964). Izuchenie smen rastitelnogo pokrova [Study of vegetation changes. Field]. In A. A. Korchagin, E. M. Lavrenko, V M. Poniatovskaia (Ed.), Polevaia geobotanika [Field geobotany] (Vol. 3, pp. 300-447). Moskva; Leningrad: Nauka [in Russian].
Davydova, A. (2020a). A Mediterranean element of the vegetation: Junco maritimi-Cladietum marisci - a new association for Ukraine. Hacquetia, 19(2), 275-291. doi: 10.2478/hacq-2020-0010
Davydova, A. O. (2019a). Syntaksonomiia roslynnosti natsionalnoho pryrodnoho parku «Dzharylhatskyi». Klas Festucetea vaginatae [Syntaxonomy of vegetation of National Nature Park «Dzharylhatskyi». The class Festucetea vaginatae]. Biology & Ecology, 5(1), 34-43. doi: 10.33989/2414-9810.2019.5.1.195113 [in Ukrainian].
Davydova, A. O. (2019b). Syntaxonomy of vegetation of NPP «Dzharylgatsky». The classes Cakiletea maritimae and Ammophiletea». Thaiszia - Journal of Botany, 29(2), 111-132. doi: 10.33542/TJB2019-2-01
Davydova, A. O. (2020b). Fitoriznomanittia NPP «Dzharylhatskyi»: struktura, dynamika, okhorona [Phytodiversity of NNP «Dzharylhatsky»: structure, dynamics, protection]. (Extended abstract of PhD dissertation). Kyiv [in Ukrainian].
Desiatova-Shostenko, N. O. (1936). Botanichne doslidzhennia nadmorskykh zapovidnykiv: kosy Dzharylhacha, Tendera ta ostroviv Babynoho i Smalenoho [Botanical exploration of the Nadmorskyi Reserves: Spit Dzharylgach, Tender and the Babyn and Smalen Islands]. Trudy Instytutu botaniky KhDU [Proceedings of the Institute of Botany in Kharkiv State University], 1, 116-173 [in Ukrainian].
Desjatova-Shostenko, N., & Levina, F. (1928). Botanichne doslidzhennja chornomorsjkykh kis ta ostroviv: Tendera, Dzharylghacha, Orlova ta Dovghogho. [Botanical study of the Black Sea spit and islands: Tender, Dzharilgach, Orlov and Dovgy]. Nature protection materials in Ukraine, 1, 3-72 [in Ukrainian].
Dubyna, D. V., & Dzjuba, T. P. (2005). Fitocenotychna riznomanitnistj ostrova Dzharylghach (Khersonsjka obl.) [Phytocoenotic diversity of Dzharylhach island (Kherson region)]. Ukrainian Botanical Journal, 62(2), 255-269 [in Ukrainian].
Illichevskiy, S. O. (1940). Rastitelnost ostrova Dzharylgacha na Chernom more [Vegetation of Dzharylhach island on the Black Sea]. Botanical Journal of USSR, 1(25), 38-51 [in Russian].
Kuzemko, A. A. (2003). Roslynnistj dolyny richky Rosj: syntaksonomija, antropoghenna dynamika, okhorona [Vegetation of the Ros river valley: syntaxonomy, anthropogenic dynamics, protection]. (Extended abstract of PhD dissertation). Kyiv [in Ukrainian].
Shaposhnykova, A. O. (2017). Synfitosozologhichni doslidzhennja roslynnosti ostrova Dzharylghach [Synphytosozological investigation of vegetation of the island Dzharylgach]. Chornomorski Botanical Journal, 13(3), 278-294. doi: 10.14255/23089628/17.133/3 [in Ukrainian].
The Euro+Med PlantBase. Retrieved from http://ww2.bgbm.org/EuroPlusMed
Zhmud, O. I. (2001). Synghenetychni i ekzoghenni zminy roslynnosti Dunajsjkogho biosfernogho zapovidnyka [Syngenetic and exogenous changes in the vegetation of the Danube Biosphere Reserve]. (Abstract of PhD dissertation). Kyiv [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Історія вивчення напівтвердокрилих. Особливості життєвого циклу. Основні еколого-біологічні групи клопів. Еколого-фауністична характеристика клопів основних біогеоценозів ландшафтного заказника Цецино та найближчих околиць. Виготовлення колекції комах.
курсовая работа [215,8 K], добавлен 11.05.2015Загальні тенденції антропогенної трансформації рослинного покриву. Антропогенна еволюція рослинності. Синантропізація рослинності: історія вивчення процесу. Склад синантропної флори околиць с. Рахни–Лісові Шаргородського району Вінницької обл.
курсовая работа [33,7 K], добавлен 28.04.2011Рослинність як складова природного середовища. Стан рослинності у Полтавській області. Об'єкти садово-паркової архітектури м. Полтава. Характеристика деяких видів представників флори, що проростають в Октябрському районі. Заходи охорони рослинного світу.
курсовая работа [73,9 K], добавлен 03.01.2011Фауністичний склад ґрунтових олігохет родини люмбріціди (Lumbricidae, Oligochaeta) Черемського природного заповідника. Екологія дощових червів району дослідження. Особливості поширення люмбріцід в різних типах ґрунтів Черемського природного заповідника.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 12.09.2012Характеристика энтомофауны Нижнехопёрского природного парка. Редкие виды насекомых природного парка. Обзор основных групп насекомых околоводного и лесного биотопов. Коэффициент общности энтомофауны в разных кадастровых станциях парка "Нижнехопёрский".
курсовая работа [6,3 M], добавлен 11.06.2010Поява адвентивних рослин у флорі півночі України. Рослинний покрив та його зміни, зумовлені господарською діяльністю як передумови появи адвентивних рослин. Особливості рослинного покриву Чернігівської області. Географічні ареали адвентивних рослин.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 21.09.2010Классификация токсинов природного происхождения на химические компоненты растительного и животного происхождения. Ингибиторы ферментов пищеварения, антивитамины, гликоалкалоиды, цианогенные гликозиды, токсины растений и грибов. Клиника отравления.
реферат [20,4 K], добавлен 24.03.2009Цитопатичні зміни інфікованих вірусом клітин. Неспецифічні ушкождення, причини цитопатичного ефекту і подальшої загибелі клітин. Характеристика та особливості цитолітичного ефекту. Виявлення біохімічних і цитохімічних змін при вірусних інфекціях.
презентация [694,3 K], добавлен 27.05.2019Дослідження та визначення головних аспектів розвитку флори на Землі. Різноманіття існуючих нині і живших раніше на Землі рослин як результат еволюційного процесу. Вивчення механізмів зміни, розмноження та реплікації генетичної інформації рослинного світу.
реферат [1,1 M], добавлен 12.03.2019История изучения слепней на Северном Кавказе. Анализ видового состава, численности и особенностей экологии слепней на территории природного заказника "Камышанова Поляна" путем применения ловушек для сбора двукрылых. Эффективность методов вылова слепней.
дипломная работа [4,5 M], добавлен 28.01.2014Сутність неоламаркизму і теорії природного добору в працях В.О. Ковалевського. Напрями палеонтологічних досліджень: роботи з викопними копитними, анадаптивна та адаптивна редукція скелету кінцівок. Філогенетичні відношення і природна класифікація тварин.
курсовая работа [41,0 K], добавлен 21.09.2010Стійкість до голодування, здатність вижити в екстремальних умовах нестачі корму як характеристика пристосованості. Активність алкогольдегідрогенази у плодової мушки Drosophila melanogaster. Матеріали та методи, результати досліджень та їх обговорення.
курсовая работа [63,0 K], добавлен 25.09.2009Вміст цинку у земній корі і грунті. Концентрації і значення цинку у живій речовині. Характеристика проявів патологічних змін від нестачі та надлишку вмісту кальцію в організмах людини та рослин. Передозування цинку у кормах тварин і його наслідки.
курсовая работа [5,7 M], добавлен 05.05.2015Фізико-географічна характеристика, ландшафт та клімат степу. Поняття про степову рослинність. Методичні підходи до таксономічного аналізу рослинних угруповань. Степові рослини у флорі Дніпропетровської області. Охорона та заповідання степових рослин.
курсовая работа [3,9 M], добавлен 30.06.2015Харчування як фізична потреба людини. Якісний склад харчового раціону людини, основні вимоги до нього. Зниження харчової цінності продукції під час зберігання і перероблення, оцінка та значення, нормування даних змін. Зміни білків, ліпідів та вітамінів.
реферат [17,9 K], добавлен 08.12.2010Мутації як стійкі зміни генотипу, які виникають раптово і призводять до зміни тих чи інших спадкових ознак організму, основні причини та механізм їх виникнення. Сутність та класифікація, типи та відмінні особливості генних мутацій, їх результати.
презентация [239,4 K], добавлен 18.01.2014Проведение экскурсии на территории парка Курасовщина. Ядовитые представители животного и растительного мира Минска. Меры безопасности во время пребывания на экскурсии и во время посещения природных объектов. Симптомы отравления при поедании плодов.
доклад [14,8 K], добавлен 03.06.2011Фізико-географічна характеристика району дослідження. Видовий склад дендрофільних комах парку "Юність" Ленінського району м. Харкова, їх біологічні, фенологічні особливості та трофічні зв’язки. Особливості формування шкідливої ентомофауни в умовах міста.
дипломная работа [66,2 K], добавлен 19.08.2011Дослідження структурної організації зоопланктонних угруповань річкової ділянки літоралі Каховського водосховища в літній період. Встановлення видового складу, представленості таксономічних груп, вивчення динаміки чисельності та біомаси зоопланктону.
статья [615,9 K], добавлен 19.09.2017Дослідження структурної організації зоопланктонних угруповань річкової ділянки літоралі Каховського водосховища в літній період. Видовий склад, представленість таксономічних груп, динаміка чисельності і біомаси зоопланктону упродовж 3-4 років дослідження.
статья [663,5 K], добавлен 21.09.2017
