главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество Библиотека Revolution
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 



Розкриття міжпредметних зв’язків при проведенні інтегрованих уроків з хімії у 9 класі

Інтеграція природничо-наукових знань як нагальна потреба сучасної освіти. Відображення міжпредметних зв’язків у програмах з хімії (порівняльний аналіз). Класифікація хімічних реакцій за різними ознаками. Реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну.

Рубрика: Химия
Вид: дипломная работа
Язык: украинский
Дата добавления: 13.11.2008
Размер файла: 133,1 K

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные работы


1. Роль хімії в природі
Хімічний зв’язок між природними ресурсами. Значення хімічних процесів у природі. Роль хімії у створенні нових матеріалів. Вивчення поняття синтетичної органічної та неорганічної речовини, хімічної реакції. Застосування хімії в усіх галузях промисловості.
презентация [980,0 K], добавлена 13.12.2012

2. Предмет біоорганічної хімії. Класифікація, номенклатура, електронні уявлення, будова та реакційна здатність органічних сполук
Предмет біоорганічної хімії. Класифікація та номенклатура органічних сполук. Способи зображення органічних молекул. Хімічний зв'язок у біоорганічних молекулах. Електронні ефекти, взаємний вплив атомів в молекулі. Класифікація хімічних реакцій і реагентів.
презентация [2,9 M], добавлена 19.10.2013

3. Неорганічні сполуки. Основні закони хімії та їх наслідки
Класифікація неорганічних сполук. Типи хімічних зв’язків у комплексних сполуках, будова молекул. Характеристика елементів: хлор, бор, свинець. Способи вираження концентрації розчинів. Масова частка розчиненої речовини, молярна концентрація еквіваленту.
контрольная работа [34,5 K], добавлена 17.05.2010

4. Місце хімії у світі
Дослідження значення хімії - однієї з наук про природу, що вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин. Основне призначення та галузі застосування хімії: сільське господарство, харчова промисловість, охорона здоров'я людей. Використання хімії у побуті.
презентация [240,5 K], добавлена 27.04.2011

5. Реакції відновлення у біологічних системах
Коферменти які беруть участь у окисно-відновних реакціях. Реакції відновлення в біоорганічній хімії. Реакції відновлення у фотосинтезі та в процесі гліколізу (під час спиртового бродіння). Редокс-потенціал як характеристика окисно-відновних реакцій.
контрольная работа [639,0 K], добавлена 25.12.2013

6. Роль хімії в житті людини
Місце хімії серед наук про природу, зумовлене предметом її вивчення й тісними зв'язками з іншими науками. Роль хімії в народному господарстві, у побуті, її внесок у створення різноманітних матеріалів. Значення хімії у розв’язанні сировинної проблеми.
презентация [1,8 M], добавлена 04.02.2014

7. Основи аналітичної хімії
Розподіл катіонів на рупи за сульфідною та за кислотно-лужною класифікацією. Класифікація аніонів за розчинністю солей барію і срібла. Вивчення реакцій на катіони. Аналіз суміші катіонів різних аналітичних груп. Проведення аналізу індивідуальної речовини.
методичка [1,3 M], добавлена 04.01.2011

8. Аналітична хімія
Предмет, задачі, значення і основні поняття аналітичної хімії. Система державної служби аналітичного контролю, його організація в державі. Способи визначення хімічного складу речовини. Класифікація методів аналізу. Напрями розвитку аналітичної хімії.
реферат [19,8 K], добавлена 15.06.2009

9. Вирішення задач по аналітичній хімії
Винаходження молярної маси, процентної та нормальної концентрації розчину. Поняття аналітичної реакції. Деякі питання титрування, поняття про чистоту та кваліфікацію хімічних реактивів. Приклади та основні умови отримання кристалічного та аморфного осаду.
контрольная работа [168,1 K], добавлена 01.05.2010

10. Вклад в органічний синтез реакцій Чичибабина
Короткий нарис життя та творчого шляху відомого російського хіміка О.Є. Чичибабина, внесок в розвиток науки. Початок наукового шляху великого вченого, його навчання. Розвиток хімії піридинових сполук. Реакції з одержання діазосполук та гетероциклів.
курсовая работа [749,5 K], добавлена 25.10.2010


Другие документы, подобные Розкриття міжпредметних зв’язків при проведенні інтегрованих уроків з хімії у 9 класі


3) діти детально знайомляться з тепловим ефектом реакції і можуть порівняти з тими поняттями що вивчали в курсі фізики у 8 класі;

4) про хімічні реакції, їх швидкість та фактори, які впливають на цю величину, учні можуть говорити, користуючись знаннями, які отримали у 7 класі, та на уроках фізики у 8 класі. Наводять приклади з поясненнями самостійно;

5) учні готові оцінювати значення реакцій різних типів у природі з наведенням вагомих доказів.

На мою думку, ця тема найбільш досконало доповнена і змінена, але єдиним недоліком є те, що вивчаючи у 7 класі процес окиснення, учнів не знайомлять з процесом відновлення. Хоча ці поняття існують лише разом і є доповненням один одному.

Оскільки в основній школі хімія є базовим курсом, то включення відомостей з органічної хімії цілком закономірне і необхідне як для цілісного сприйняття хімічних знань, так і для реалізації між предметних зв'язків з біологією. Тому після ознайомлення із загальними властивостями неорганічних речовин вивчаються найважливіші органічні сполуки в напрямку ускладнення їхнього складу, будови, властивостей. Ознайомлення з основними біологічно активними речовинами має підготувати учнів до вивчення молекулярних основ життя в курсі біології.

Які зміни передбачені при вивчені органічної хімії?

- зменшилось кількість годин (у програмі 2001р у 10 класі 34 год.,

у 11 класі - 38 год. (всього 72 год.), то у програмі 2004р - у 9, 11 класах по 30 годин (всього 60 год.) );

- планується знайомство з основними класами органічних сполук:

насичені, ненасичені вуглеводні, спирти, кислоти (оцтова, вищі карбонові кислоти, амінооцтова та нуклеїнові кислоти), жири, вуглеводні, білки.

Головним при цьому є те, що основною ціллю стає встановлення причинно - наслідкових зв'язків між складом, будовою, властивостями та біологічними функціями і застосуванні органічних речовин, обґрунтування застосування органічних речовин їхніми властивостями, ролі органічних сполук у живому організмі;

- з програми виключили вивчення наступних класів органічних сполук:

ароматичні вуглеводні, фенол, альдегіди, естери.

Що ж стосується міжпредметних зв'язків, то основним звичайно є зв'язок біологія - хімія, оскільки вивчаючи біологію у 7 класі - рослини, у 8 класі - тварини, у 9 класі - людина, учні неодноразово зустрічають поняття органічної хімії.

Тобто, у основній школі надали мінімум знань за обсягом, але створюється функціонально цілісна система знань з основ хімічної науки, достатня для подальшої освіти. Такий зміст курсу хімії забезпечує його відносну завершеність. З одного боку, він дає основи хімічних знань, необхідні для повсякденного життя і загальнокультурної підготовки тим школярам, які не збираються здобувати професії, пов'язані з хімією. З іншого боку, цей курс є підґрунтям для подальшого вдосконалення хімічних знань як у старшій школі, так і в інших навчальних закладах з профільними класами.

Які теми включає в себе курс старшої школи?

Старша школа

10 клас 11 клас

Неметалічні Металічні Органічні

елементи та їх елементи та їх сполуки

сполуки сполуки

Розглянемо планування теми «Неметалічні елементи та їхні сполуки».У програмі 2004р. виділяють 14 год., у програмі 2001р. - 28 год.(при цьому у 9 класі 2 год. на тиждень ).

На мою думку, нова програма більш досконала, ніж чинна, оскільки більшість часу відводиться на вивчення впливу на людину, її середовище існування неметалічних сполук.

Але є недолік - суттєве зменшення годин (можливо їх можна використати з резервного часу, яки виділено у курсі хімії 10 класу) .

Наступна тема, яку вивчають у 10 класі - це «Металічні елементи та їхні сполуки».

Які зміни відбулися у цьому розділі?

- зменшення кількості годин до 14 (у програмі 2001р виділяли 22 години);

- виключили тему «Електроліз розплавів солей, лугів, його суть і застосування», «Поняття про сплави. Доменне виробництво сталі. Способи виробництва сталі.»

- ввели тему «Поняття про твердість води і методи її усунення.»

У цій темі спостерігаються дуже тісні міжпредметні зв'язки з біологією (біологічна роль металічних елементів, у тому числі радіоактивних Стронцію та Цезію), фізикою (фізичні властивості металічних елементів та їх сполук, явище корозії), географією (металічні руди, їх родовища в Україні), промисловістю (твердість води та способи її усунення, застосування металів та сплавів, роль калійних добрив, значення металургії у суспільному господарстві України), екологією (охорона середовища у металургійному виробництві).

Тому основною метою є висвітлення впливу і значення металічних сполук на навколишнє середовище та людину.

Тобто аналізуючи програму 10 класу можна зробити висновок, що теми, які вивчають у цьому класі досить структуровані, і це дасть можливість учням усвідомити і засвоїти знання в певній логічній послідовності:

Положення елемента у періодичній системі

Будова атома елемента

Фізичні та хімічні властивості простої речовини

Фізичні та хімічні властивості сполук

(оксиду, гідроксиду, сполуки неметалу з Гідрогеном)

Найважливіші сполуки елемента

(поширення у природі, добування, використання)

У 11 класі учні розглядають тему «Органічні сполуки». Зміст цього курсу розроблено відповідно до тих відомостей про органічні речовини, які учні отримали в основній школі. У ньому основне спрямування - це практичний підхід до навчального матеріалу.

Курс хімії 11 класу досить суттєво змінено. І я вважаю, що це зроблено правильно: оволодівши курсами основної та старшої школи учні повинні мати не лише теоретичні знання, але й практичні навички.

Таким чином, провівши аналіз програми 2004р,можна зробити висновок, що тут достатньо широко розкриваються змістовні лінії хімічної компоненти освітньої галузі «Природознавство». Крім традиційних питань - хімічний елемент, речовини і хімічні реакції - велику роль приділили різним методам наукового пізнання в хімії, ролі теоретичних і експериментальних досліджень (для розкриття цих питань введена окрема змістова лінія). Матеріал має чітко виражений екологічний характер. Екологічна складова хімічної освіти у програмі представлена біосферними колообігами Оксигену, Нітрогену, вуглекислого газу, води та такими наслідками впливу діяльності людини на середовище, як парниковий ефект, кислотні дощі, руйнування озонового шару. Розглядаються шляхи подолання екологічної кризи. Належна увага приділяється впливу хімічних чинників на здоров'я людини, пояснюється згубна дія алкоголю, наркотичних речовин, тютюнокуріння. І основне, на мою думку - у новій програмі більша насиченість міжпредметними зв'язками (таблиця 2), ніж у нині діючий (таблиця 1)[10]. Як видно з таблиць, багато попередніх зв'язків між хімією та біологією перейшли в супутні(особливо це стосується початкових понять), частина перспективних перейшли у попередні, з'явилось більше тем, між якими можна проводити інтеграцію. Стосовно інтеграції знань з фізикою. Системі «хімія - фізика» притаманні попередні зв'язки (їх більше, ніж у «хімії - біології»), присутні й супутні. Але знову ж таки не постійно відбувається інтеграція знань «хімія - біологія - фізика», і все тому, що майже не використовують загальні закони природи, які і є основою формування у дітей поняття природничо - наукової картини світу. Тому, я вважаю, що над програмою потрібно ще працювати, з метою більш широкого використання загальних законів природи.

Таблиця 2 - Міжпредметні зв'язки між курсами біології та хімії у чинній програмі

Опорні поняття змістовної лінії «Рівні організації матерії»

Види міжпредметних зв'язків та їх місце в курсах хімії та біології

Вид між- предмет-ного зв'язку

Тема курсу хімії

Вид між- предмет-ного зв'язку

Тема курсу біології

Атом

4

Хімічний елемент

(8 кл.)

Основні функції рослинного організму

(6кл)

Хімічний склад клітини (8 кл.)

Молекула

4

Речовини молекулярної будови (8 кл.)

Основні функції рослинного організму(6 кл)

Хімічний склад клітини (8 кл.)

Електронна будова молекул

4

Хімічний зв'язок (9кл.)

Речовина

Прості й складні речовини(8кл.)

4

Основні функції рослинного організму(6 кл)

Хімічний склад клітини (8 кл) Хімічний склад клітини. Органічні речовини (8 кл)

Хімічна будова речовин

4

Теорія хімічної будови органічних речовин(10 кл)

Просторова будова речовин

4

Стереохімічні поняття в органічній хімії

Властивості речовин

4

Основні функції рослинного організму (6 кл)

Полімери

Окремі відомості про неорганічні полімери, теоретичні засади при вивченні органічної хімії

Біологічні функції полімерів

Вуглеводи, білки, нуклеїнові кислоти

Клітина

Вивчення біополімерів(10кл)

Клітинна будова рослин (6 кл), тварин (7 кл), організму людини (8 кл).

Клітина: будова і життєдіяльність (10кл.)

Природничо- наукова картина світу

4

4

Узагальнення знань про органічні сполуки

Узагальнення шкільного курсу хімії

4

Узагальнення шкільного курсу біології

Умовні позначення видів міжпредметних зв'язків:

попередні;

супутні (ті, що вивчаються одночасно, паралельно);

перспективні.

Таблиця 3 - Міжпредметні зв'язки між курсами хімії, біології та фізики у програмі для 12 - річного терміну навчання

Опорні поняття змістовних ліній «Рівні організації матерії»

Види міжпредметних зв'язків та їх місце в курсах хімії, біології та фізики

Вид між- предмет-ного зв'язку

Тема курсу хімії

Вид між- предмет-ного зв'язку

Тема курсу біології

Вид між- предмет-ного зв'язку

Тема курсу

фізики

Атом

4

Хімічний елемент

(7 кл.)

Основні функції рослинного організму

(7 кл)

Хімічний склад клітини

(7,8 кл.)

4

Будова речовини (7 кл)

Електро-

магнітні явища

(9 кл.)

Атомне ядро. Ядерна енерге-тика

(9, 11 кл.)

Молекула

4

Речовини молеку-лярної будови

(7 кл.)

4

Основні функції рослинного організму

(7 кл)

Хімічний склад клітини

(7,8 кл.)

4

Будова речовини (7 кл)

Електрона будова молекули

4

Хімічний зв'язок (8кл.)

4

Електро-магнітні явища

(9 кл.)

Речовина

Прості й складні речовини

(7кл.)

Основні функції рослинного організму

(7 кл)

Хімічний склад клітини (7,8 кл) Хімічний склад клі- тини.Орга- нічні речо- вини(10кл)

4

Будова речовини (7 кл)

Молеку-лярна фізика

(10 кл.)

Теплові явища

(8 кл.)

Хімічна будова речовин

4

Теорія хімічної будови органічних речовин

(9 кл)

Просто-рова будова речовин

4

Стерео-хімічні поняття в органічній хімії

4

Електро-

магнітні явища

(9 кл)

Власти-вості речовин

Основні класи неорганічних сполук

(8 кл.)

Неметалічні елементи та їх сполуки (9, 10 кл.)

Органічні сполуки

(10, 11 кл.)

4

Основні функції рослинного організму (7 кл)

4

Будова речовини (7 кл)

Теплові явища

(8 кл) Молеку-лярна фізика

(10 кл.)

Полімери

Окремі

відомості про неорганічні полімери, теоретичні засади при вивченні органічної хімії

Біологічні функції полімерів

Вуглеводи, білки, нуклеїнові кислоти, жири

(9, 11 кл)

Малі органічні молекули, макромолекули (10кл.)

Клітина

Вивчення біополімерів

(9, 11кл)

Клітинна будова рослин

(7кл),

тварин

(8 кл),

організму людини

(9кл).

Клітина:

будова і життє-діяльність (10кл.)

Природ-ничо- наукова картина світу

4

4

Узагаль-нення знань про органічні сполуки.

Узагаль-нення шкільного курсу хімії.

4

Узагальнення шкільного курсу біології

4

Узагальнення знань шкіль-ного курсу фізики.

Фізична картина світу як складова

ПНКС.

Умовні позначення видів міжпредметних зв'язків:

попередні;

супутні (ті, що вивчаються одночасно, паралельно);

2.2 ПОУРОЧНЕ ПЛАНУВАННЯ З ТЕМИ «ХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ»

Відповідно до нової програми для загальноосвітніх навчальних закладів з хімії 7-11 класів (12-річної школи) я розробила поурочне планування (таблиця 4) і відповідно до цього деякі уроки, а також систему завдань міжпредметного характеру на тему: «Хімічні реакції», що буде вивчатись у 9 класі [24, 27-31].

Таблиця 4 - Поурочне планування до теми «Хімічні реакції» (9 годин)

№ уроку

Тема уроку

Мета уроку

Дата

Примітки

1

Класифікація хімічних

реакцій за різними ознаками. Реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну.

Закріпити і поглибити одержані раніше знання про типи хімічних реакцій;

продовжити формувати уміння класифікувати хімічні реакції за кількістю і складом речовин, що взаємодіють чи утворюються в результаті реакції, та складати реакції різних типів;

показати за допомогою експерименту до якого типу відноситься реакція;

прививати інтерес до предмету;

комплексно розвивати всі компоненти мислення учнів.

2

Окисно-відновні реакції, їхнє значення. Процеси окиснення, відновлення, відновники, окисники. Складання рівнянь найпростіших окисно-відновних реакцій, добір коефіцієнтів.

Визначити місце окисно-відновних реакцій серед основних типів реакцій;

розглянути сутність процесів окиснення і відновлення та їх взаємозв'язок;

закріпити поняття «окисник», «відновник»;

навчити складати прості окисно-відновні реакції;

охарактеризувати значення цих реакцій у природі та житті людини;

виховувати науковий світогляд та вміння спілкуватися.

3

Окисно-відновні реакції, їхнє значення. Процеси окиснення, відновлення, відновники, окисники. Складання рівнянь найпростіших окисно-відновних реакцій, добір коефіцієнтів.

Продовжити формувати вміння складати рівняння окисно-відновних реакцій на основі методу електронного балансу;

розглянути значення окисно-відновних реакцій в природі та техніці;

формувати вміння працювати з додатковою літературою та проводити аналіз вивченого, готувати повідомлення;

виховувати науковий світогляд, почуття самоконтролю, вміння спілкуватися.

4

Тепловий ефект реакції. Екзотермічні та ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння.

Закріпити знання про тепловий ефект хімічних реакцій, розкрити його фізичний зміст;

вивчити поняття «екзо- та ендотермічні реакції»;

сформувати поняття про термохімічні рівняння як наслідок законів збереження маси та енергії;

виховувати науковий світогляд.

5

Тепловий ефект реакції. Екзотермічні та ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння.

Закріпити знання про тепловий ефект хімічних реакцій, розкрити його фізичний зміст;

показати за допомогою експерименту до якого типу відноситься реакція (екзо- та ендотермічна);

виховувати вміння аналізувати й доводити свої припущення.

6

Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників.

Сформувати уявлення про швидкість хімічних реакцій і причинах, від яких вона залежить;

виявити чинники , які впливають на перебіг хімічних реакцій;

розвинути логічне та образне мислення та уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки;

удосконалити навички виконання експерименту, виховати активну життєву позицію.

7

Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників.

Обґрунтувати вплив природи, розмірів поверхні стикання, температури та концентрації реагуючих речовин на швидкість хімічних реакцій;

удосконалювати навички проведення лабораторних дослідів;

розвивати уміння точно та логічно висловлювати власні думки, самостійно прогнозувати оптимальні умови і результати проведення хімічних реакцій.

8

Узагальнення знань про хімічні реакції.

Закріпити класифікації типів реакцій, складання окисно-відновних рівнянь використовуючи метод електронного балансу;

розвивати вміння характеризувати вплив різних факторів на швидкість хімічних реакцій, а також значення різних типів реакцій у природі;

сформувати поняття про хімічні реакції як прояв дії законів природи;

виховувати уміння точно та логічно висловлювати власні думки.

9

Тематична атестація

Перевірити знання отримані при вивченні теми та вміння їх застосовувати на практиці;

розвивати вміння працювати самостійно;

виховувати відповідальність за результати своєї праці.

2.3 МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ УРОКІВ

2.3.1 Класифікація хімічних реакцій за різними ознаками. Реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну

Мета: закріпити і поглибити одержані раніше знання про типи хімічних реакцій; продовжити формувати уміння класифікувати хімічні реакції за кількістю і складом речовин, що взаємодіють чи утворюються в результаті реакції, та складати реакції різних типів; показати за допомогою експерименту до якого типу відноситься реакція; прививати інтерес до предмету; комплексно розвивати всі компоненти мислення учнів.

Обладнання та матеріали: реактиви, прилади, картки.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Міжпредметні зв'язки: біологія, фізика, географія.

Хід уроку

1. Організаційний етап.

2. Актуалізація опорних знань.

Діти! Ми з вами закінчили вивчати тему « Розчини», у 8 класі ознайомились з основними класами неорганічних сполук. Наступна тема «Хімічні реакції» розкриває нам світ хімічних реакцій, які протікають у побуті, промисловості, природі. Оскільки на уроках фізики, біології, хімії ви знайомились з різними типами хімічних рівнянь, тому сьогодні ми лише класифікуємо, узагальнимо та систематизуємо знання, які отримали раніше.

3. Узагальнення та систематизація знань.

1) Давайте згадаємо, при вивченні теми «Прості речовини: метали та неметали» які хімічні елементи ми розглядали? (Оксиген та Ферум)

Правильно, які типи реакції характерні для цих елементів? Наведіть приклади і напишіть реакції на дошці.

(Учень пише на дошці рівняння, вказує тип реакції, наводить приклади з біології, географії цього типу реакції)

C + O2 = CO2 (отримання вуглекислого газу)

S + O2 = SO2

4Fe + 3O2 = 2Fe2O3

Це реакції сполучення. Приклад: сонце + дощ = веселка,

жіночі статеві клітини + чоловічі статеві клітини = новий організм.

Так вірно, а скажіть як отримують кисень у лабораторії? До якого типу реакція належить і наведіть приклади. ( Учень на дошці записує реакцію і відповідає на поставлені питання)

t°C

2KClO3 2KCl +3O2

Це реакція розкладу.

Вірно, у темі «Основні класи неорганічних сполук» ми познайомились ще з деякими типами реакцій. Якими саме? (Заміщення та сполучення)

А зараз два учні напишуть нам приклади цих типів реакцій, наведуть приклади.

Zn + HCl = ZnCl2 + H2;

Fe + CuSO4 = FeSO4 + Cu.

Це реакції заміщення.

NaOH + HCl = NaCl+ H2O;

BaCl2 + Na2SO4 = BaSO4 + 2NaCl

Це реакції обміну. Погляньте на дошку ви назвали, навели приклади чотирьох типів реакцій:

1) сполучення;

2) розкладу;

3) заміщення;

4) обміну.

За якою ознакою їх можна класифікувати?

Правильно, за складністю, кількістю вихідних речовин та кінцевих продуктів.

А зараз ми з вами заповнимо таку табличку (таблиця 5).

2) Знову повертаємось до реакцій, які написані на дошці, особливо на реакцію добування кисню у лабораторії.

Яка різниця між цією реакцією та іншими?

Правильно, присутність каталізатору, в інших рівняннях не має каталізаторів.

Тобто наступна ознака - участь каталізаторів. (записуємо у таблицю 5)

Які приклади таких реакцій Ви можете навести?

Каталітичні - ріст рослин, для того, щоб вони росли, потрібно світло, тепло, поливання, живлення мінеральними добривами.

3) Скажіть будь-ласка, якщо молоко скисло, його можна повернути до початкового вигляду (не кислого)? (Звичайно, ні.)

Правильно, а якщо на чистому аркуші паперу олівцем написати будь-що, а потім його стерти гумкою, то може аркуш повернутись до початкового стану (чистого)? (Так)

Тобто, подумайте і скажіть які процеси я вам навела? (Зворотні та не зворотні). І у хімії аналогічно існують реакції зворотні та не зворотні. Записуємо цей тип у таблицю.

4) Існує ще одна ознака, за якою класифікують хімічні реакції. З ними познайомимось на наступному уроці. Всі ви знайомі з поняттям ступінь окиснення. Тому, зараз до дошки йде 4 учні і проставляють ступені окиснення простих речовин та елементів (на дошці записані рівняння попередніх учнів).

Що ви можете сказати про ці реакції?(Деякі елементи змінюють ступені окиснення)

Вірно, є елементи , що змінюють ступінь окиснення, і ті, що не змінюють ступінь окиснення. Це і є наступною ознакою, такі реакції називають окисно - відновними. Вони спостерігаються при згоранні палива, у виробництві ліків, відбувається перетворення хімічної енергії в електричну (в гальванічних елементах та акумуляторах), при фотосинтезі, диханні та обміну речовин. Давайте занесемо у таблицю ці реакції.

5) Наступні типи реакцій згадуємо з фізики. При вивченні теми «Теплові явища» у 8 класі, ви знайомились з поняттями виділення тепла і поглинання. Наведіть приклади таких процесів.

Поглинання Виділення

Для росту квітки потрібно У квартирах при нагріванні

сонце, тобто рослина батареї виділяється тепло.

поглинає світло.

Правильно, а в хімії такі процеси називаються екзо- та ендотермічними. Записуємо у таблицю.

Ми з вами класифікували основні типи хімічних рівнянь за різними ознаками, а зараз клас розділиться на групи, кожна група отримає картку з практичним завданням - «цікава хімія», яке повинні виконати і обґрунтувати.

Тобто перед командою ставляться наступні завдання:

1) озвучити завдання перед усім класом;

2) продемонструвати дослід;

3) охарактеризувати його проведення;

4) записати реакції;

5) вказати тип рівняння;

6) написати алгоритм характерної реакції (рівняння в загальному вигляді), для кожного досліду.

Завдання [28, 32,33]:

1. « Морозиво з сиропом »

У фарфорову чашку кладуть грудку свіжо прожареного кальцій оксиду CaO і поливають їх водою. Спостерігається таке сильне розігрівання, що частина води перетворюється у пару, а грудки негашеного вапна, розсипаючись, перетворюються у білу об'ємну масу, нагадуючи з погляду морозиво. При додаванні зверху на цю масу фенолфталеїну вона набуває малинового забарвлення, звідси учні жартома назвали продукт цієї реакції - морозиво з сиропом.( Рівняння хімічної реакції записується на дошці:

CaO + H2O = Ca(OH)2 - рівняння реакції сполучення.

А + В = АВ (загальний вигляд реакції сполучення))

Поясніть протікання реакції.

2. Дослід «Виверження вулкану».

Насипаємо на керамічну підставку конусоподібну гірку з амоній дихромату (NH4)2Cr2O7 і запалюємо верх гірки сірником. Амоній дихромат розкладається на аміак NH3, хром( ) оксид і воду, нагадуючи виверження вулкану.

( (NH4)2Cr2O7 = 2NH3 + 2CrO3 + H2O реакція розкладу.

АВ = А + В (загальний вигляд реакції розкладу))

3. Дослід «Золотий цвях».

У хімічний стакан наливають розчин мідного купоросу CuSO4 і занурюють в нього залізний цвях. Через деякий час цвях стає «золотим»

( CuSO4 + Fe = FeSO4 + Cu, реакція заміщення.

АВ + С = АС + В (загальний вигляд реакції заміщення))

4. Дослід «Молоко» із води.

Попередньо в один хімічний стакан наливають декілька мілілітрів концентрованого розчину барій хлориду, потім в нього наливають розчин сірчаної кислоти. Утворюється біла рідина, схожа на молоко.

( BaCl2 + H2SO4 = BaSO4 + 2HCl, реакція обміну.

АВ + СД = АД + ВС (загальний вигляд реакції обміну)).

Кожна з груп правильно назвала типи реакцій, написали загальний вигляд реакцій.

Які типи реакцій Ви показували практично? (Обміну, сполучення, розкладу, заміщення)

4. Підведення підсумків уроків.

Оцінка роботи учнів у класі.

5. Домашнє завдання

Завдання 16 -19, 22, 23 (вони наведені у розділі 2.4.1 дипломної роботи)

Таблиця 5 - Класифікація хімічних реакцій

Класифікація хімічних реакцій

за ознаками

За кількість участь зворот- зміна сту- виділення

речовин вихід- каталіза- ність пенів окис- чи поглинання

них та кінце- торів реакцій нення атомів тепла

вих продук-

тів.

Р О С З К Н З Н Б О Є Є

О Б П А А Е В Е Е К К Н

З М О М Т К О З З И З Д

К І Л І А А Р В С О О

Л Н У Щ Л Т О О З Н Т Т

А У Ч Е І А Т Р М О Е Е

Д Е Н Т Л Н О І -- Р Р

У Н Н И І І Т Н В М М

Н Я Ч Т Н И І І І

Я Н И І Д Ч Ч

І Ч Н Н Н

Н О І І

І В

Н

2.3.2 Тепловий ефект реакції. Екзотермічні та ендотермічні реакції.

Термохімічне рівняння.

Мета: закріпити знання про тепловий ефект хімічних реакцій, розкрити його фізичний зміст; вивчити поняття «екзо- та ендотермічні реакції»;

сформувати поняття про термохімічні рівняння як наслідок законів збереження маси та енергії; виховувати науковий світогляд.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання та матеріали: магнієва стрічка, малахіт, хімічне обладнання.

Хід уроку

1. Організаційний етап

2. Актуалізація опорних знань (Бесіда)

1. Назвіть критерії, що беруться до уваги при класифікації хімічних рівнянь?

2. Яке значення окисно-відновних реакцій у природі та техніці?

3. Як класифікують хімічні реакції за кількістю речовин вихідних та кінцевим числом продуктів реакції?

4.Як класифікують реакції за виділенням чи поглинанням теплоти? Наведіть приклади.

5. Що таке внутрішня енергія речовини?

3. Вивчення нового матеріалу

1. Тепловий ефект реакції [28, 34-36]

(Розповідь учителя з елементами демонстрування)

Ви знаєте, що хімічні реакції супроводжуються виділенням (таких реакцій переважна більшість) або поглинанням енергії - це явище є однією із зовнішніх ознак хімічного перетворення. Реакції, в результаті яких енергія виділяється, називають екзотермічними, а реакції, при яких енергія поглинається - ендотермічними.

У ході хімічних реакцій енергія може виділятись і поглинатись у різних формах. Реакцію можна провести так, що енергетичні зміни будуть виділятись у вигляді роботи електричного струму, наприклад при розгляді акумулятора; механічної роботи, наприклад, при розширенні газів у циліндрі двигуна; випромінювання світла тощо. Але найчастіше ця енергія виділяється або поглинається у вигляді теплоти.

Так, горіння дерева, вугілля, природного газу та інших видів палива, сполучення металів із сіркою чи хлором, нейтралізація кислот лугами супроводжуються виділенням значної кількості теплоти. Розглянемо на досліді. (Дослід: горіння магнієвої стрічки Mg + O2 = 2MgO ) Це приклади реакцій екзотермічних.

Такі реакції, як розклад кальцію карбонату чи утворення нітрогену оксиду з азоту та кисню потребують для свого перебігу подачі теплоти ззовні і одразу ж зупиняються, якщо нагрівання припинити. (Дослід: розклад малахіту

Cu(OH)2CO3 = 2CuO + CO2 + H2O). Це приклади ендотермічних реакцій, вони проходять із вбиранням теплоти.

З курсу фізики вам відомо, що повна енергія тіла складається з потенціальної та кінетичної енергій тіла як цілого, а також із його внутрішньої енергії. Ми згадали, що до внутрішньої енергії відносять потенційну та кінетичну енергії частинок, що утворюють тіло (систему). Кінетична енергія є енергією руху молекул, атомів та інших частинок тіла; потенційна ж енергія зумовлена взаємодією між цими частинками, тобто сили протягування і відштовхування між ними.

Кінетична енергія в хімічних системах (речовинах, що реагують) виявляється переважно у формі тепловою енергії - енергії хаотичного руху молекул, а потенціальна - у формі хімічної енергії, яка обумовлена взаємодією ядер та електронів і «законсервована» в речовині у хімічних зв'язках.

Тобто, кількість енергії яка поглинається або виділяється в результаті хімічної реакції, називають тепловим ефектом реакції.

Тепловий ефект позначають ?H і виражають у джоулях (Дж) або кратних одиницях - кілоджоулях (кДж).

Відповідно до закону збереження енергії ( діти, сформулюйте його?) тепловий ефект реакції ?H дорівнює різниці між внутрішніми енергіями кінцевих продуктів Hпрод та вихідних речовин Hвих. реч.

Hпрод. = Hвих.реч. +?H, або ?H = Hпрод. + Hвих.реч.

При екзотермічних реакціях ?H - величина від'ємна (?H<0), бо енергія системи зменшилась, а при ендотермічних реакціях ?H - додатна (?H>0), адже енергія системи у цьому випадку зросла.

2.Термохімічні рівняння

Розділ хімії, в якому вивчаються теплові ефекти хімічних реакцій називаються термохімією. Рівняння, в яких вказується тепловий ефект, називають термохімічними У цих реакціях потрібно вказувати агрегатний стан речовин.

Теплові ефекти, що наводяться у рівняннях, відповідають молярним кількостям речовин.

Наприклад, H2(г) + ЅO2(г) = H2O(р); ?H = -286 кДж,

Тобто, при утворенні 1 моль води (рідина) із 1 моль води та Ѕ моль кисню (гази) виділяється 286 кДж теплоти.

4. Узагальнення та систематизація знань.

Бесіда.

1. Що являє собою внутрішня енергія?

2. Чому в хімічних реакціях енергія виділяється або поглинається?

3. Що вивчає термохімія? Чим термохімічні рівняння відрізняються від хімічних ?

4. Які загальні закони природи використовуються при складанні термохімічних рівнянь?

5. Домашнє завдання.

Завдання 1 - 3, 5, 6, 8 (вони наведені у розділі 2.4.3 дипломної роботи).

2.3.3 Узагальнення знань про хімічні реакції

Мета: закріпити класифікації типів реакцій, складання окисно-відновних рівнянь, використовуючи метод електронного балансу;

розвивати вміння характеризувати вплив різних факторів на швидкість хімічних реакцій, а також значення різних типів реакцій у природі; сформувати поняття про хімічні реакції як прояв дії законів природи; виховувати уміння точно та логічно висловлювати власні думки.

Тип уроку: інтегративний урок, нестандартний узагальнюючий урок - гра «Щасливий випадок».

Обладнання та матеріали: плакати «Щасливий випадок»; написані реакції різних типів; газети, присвячені проблемам збереження, використання енергоресурсів; вислови відомих вчених «Дерево науки всіма коренями пов'язане з практикою. О.М. Несмеянов», «Чи запалюємо ми сірник, чи горять у святковому небі феєрверки - все це окислювально відновні процеси… Г.П. Хомченко», «За рахунок великої кількості енергії, яка виділяється при різних хімічних процесах, розвивають надзвукову швидкість ракети, піднімаються в повітря важкі літальні апарати, мчаться автомобілі… Г.П. Хомченко», «Природознавство таке людяне, таке правдиве, що я бажаю успіху кожному, хто віддається йому…І.В.Гете»; хімічні реактиви, прилади.

1.План проведення уроку - гри

1. Слово ведучого. Знайомство з командами та журі.

2. Гейм 1. «Далі, далі…»

Командам пропонується по 30 запитань, на обдумування відповіді на кожне запитання - 3 секунди. За кожну правильну відповідь - 1 бал.

3. Гейм 2. «Заморочки з бочки»

Кожна команда вибирає по 2 «заморочки».

4. Гейм 3. «Темна конячка»

Учні, що не приймають участь у конкурсі показують досліди «Темної конячки». Учасники команди повинні їх пояснити. Ведучий задає по одному завданню кожній команді.

5. Конкурс капітанів.

6. Гейм 4. «Гонка за лідером»

Кожній з команд необхідно відповісти на якомога більшу кількість запитань за 2 хвилини.

У другому, третьому геймах і конкурсі капітанів запитання, на які команда не дала правильну відповідь, переадресовується протилежній стороні, а потім, якщо знову немає відповіді - глядачам. За правильну відповідь глядач отримує жетон. Між геймами проводяться музичні паузи з демонстрацією цікавих дослідів.

7. Підбиття підсумків гри, нагородження переможців, активних учасників серед глядачів. Виставлення відповідних оцінок учням класу, що приймає участь у конкурсі «Щасливий випадок».

2. Змістове наповнення уроку.

Гейм 1. «Далі, далі…»

Запитання першій команді:

1. Речовини, що прискорюють хімічні реакції (каталізатори).

2. Реакція у результаті якої виділяється тепло (екзотермічна).

3. Явища, під час яких відбуваються перетворення одних речовин в інші (хімічні).

4. Процес віддачі електронів атомом, молекулою чи іоном (окиснення).

5. Типи хімічних реакцій за участю каталізаторів називають (каталітичними).

6. Швидкість хімічної реакції позначається (V).

7. Якщо ?H >0, то це реакція (ендотермічна).

8. Атоми, іони, молекули, які в реакції віддають електрони (відновник).

9. Умовний заряд атома в речовині (ступінь окиснення).

10.Тип реакції, в результаті якої з двох або кількох речовин утворюється одна нова речовина (сполучення).

11.Реакції, у процесі яких дві речовини обмінюються своїми складовими частинами, утворюючи дві нові речовини (обміну).

12.Енергія теплового руху і взаємодії усіх частинок, що входять до складу речовин (внутрішня енергія).

13. Теплота, що виділяється або поглинається під час хімічної реакції (тепловий ефект реакції).

14. Розчини чи розплави, що проводять електричний струм (електроліти).

15. За допомогою якого фактора можна прискорити реакції між газами (тиску).

16.Особливий біологічний каталізатор (ферменти).

17. Можна розрахувати швидкість реакції точно (ні, бо вона весь час змінюється).

18. До яких явищ належить плавлення льоду (фізичні).

19. Що згоряє швидше дерев'яна дошка чи дерев'яні ошурки(ошурки).

20. Автор періодичного закону (Менделеев).

21.Тип кристалічної ґратки у кухонній солі (іонний).

22. Наука, що вивчає тварин (зоологія).

23. Неприйняття організму інфекцій та чужорідних речовин (імунітет).

24. Взаємопроникнення різних речовин (дифузія).

25. Одиниця вимірювання потужності (ват).

26. Прилад для вимірювання швидкості (спідометр).

27. Стан людини в космосі (невагомість).

28. Добуток маси на швидкість (імпульс).

29. Нормальний атмосферний тиск (101,3 кПа).

30. Найменшу швидкість мають частинки речовини у якому стані? (частинки твердої речовини).

Запитання другій команді:

1. Реакція, у результаті якої з однієї речовини утворюється кілька (розкладу).

2. Реакція зі зміною ступеня окиснення (окисно - відновна).

3. Явище, у результаті якого змінюється агрегатний стан речовини (фізичне).

4. Реакція, у результаті якої поглинається тепло (ендотермічна).

5. Умовний запис хімічної реакції (хімічне рівняння).

6. Процес приєднання електронів атомом, молекулою чи іоном (відновлення).

7. Тепловий ефект хімічної реакції вимірюється у (кДж).

8. Якщо ?H<0, то реакція (екзотермічна).

9. Атоми, іони, молекули, які в реакції приймають електрони (окисник).

10. Здатність атома певного елемента приєднувати певне число атомів інших елементів (валентність).

11. Реакція між простою та складною речовиною, у процесі якої атоми простої речовини, заміщуються на атоми іншого елемента складної речовини, утворюючи нові прості та складні речовини (заміщення).

12. Різниця між вмістом енергії у вихідних речовинах та кінцевих продуктах реакції називають (тепловий ефект реакції).

13. Що змінюється під час перебігу хімічної реакції (внутрішня енергія та енергія системи в цілому).

14. Вузькі судини, по яких піднімається рідина, кров (капіляри).

15. Нагрівання речовин чому сприяє (збільшенню числа активних молекул).

16. Сповільнювачі реакції (інгібітори).

17. За допомогою якого методу складають окисно - відновні реакції (електронного балансу).

18. Вчення про швидкість хімічних реакцій (хімічна кінетика).

19. До якого процесу належить розряд блискавки (електричного).

20. Для чого потрібно подрібнювати чи розчиняти тверді речовини перед проведенням реакції між ними? (для збільшення поверхні дотику).

21. Зв'язок між іонами (іонний).

22. Складні речовини, що складаються з двох елементів, один з яких - Оксиген (оксиди).

23. Умовний запис складу речовини (хімічна формула).

24. Наука, що вивчає рослини (ботаніка).

25. Одноока ракоподібна тварина (циклоп).

26. Прилад для вимірювання напруги (вольтметр).

27. Одиниця вимірювання сили (ньютон).

28. Міра інертності тіла (маса).

29. Фізична причина приживання пагона до дерева (дифузія).

Гейм 2. «Заморочки з бочки»

Перша команда:

1. Чому окиснення жирів в організмі людини відбувається при температурі її тіла, а під час хімічного експерименту в лабораторії - при температурах, вищих за 450°C.

2. Чому при будівництві споруд неможна замінювати цемент піском,

якщо навіть присутній металічний каркас?

Друга команда:

1. Як впливає спалювання твердого палива на навколишнє середовище? Чому?

2. Деякі прості речовини, такі, як хлор, бром, кисень, азот, фосфор і сірка - типові окисники. Чи правильно говорити, що кисень у реакції з фтором :

O2 + F2 = O2F2

є окисником? Відповідь поясніть.

Учень показує у музичну перерву дослід, пояснюючи його:

Суміш порошків алюмінію та йоду (1:14) ділять на дві частини, в одну з яких додають 1-2 краплі води і поміщають під скляний купол.

2Al + 3I2 = 2AlI3

Як пояснити прискорення реакції в першому випадку? Яка роль та значення води?

Гейм 3. «Темна конячка»

Перша команда

Дослід «Перетворення жовтого листя на зелене»

Чудова пора - осінь. Листя змінює забарвлення в золотисто - жовті та багряно - червоні тони, уся зелень зникла. Уявіть собі, що ви хочете повернутись у літо, щоб листя стало знову зеленим? Чи можливо це ?

Експериментатор бере гілочку дуба з жовтим листям. Потім він опускає його у прозорий розчин і знову демонструє глядачам. Переходячи через буруваті тони, жовте забарвлення листків поступово на очах у глядачів перетворюється на зелене.

(Щоб показати цей дослід потрібно вирізати з фільтрувального паперу дубові листочки, змочити їх у розчині K2Cr2O7. При цьому вони набудуть жовтого кольору. Заготовлені листочки прикріпляють до гілки. У хімічний стакан наливають насичений розчин Na2SO, який трохи підкислюють сульфатною кислотою.

Коли жовте листя опустити в розчин сульфіту, то шестивалентний хром, сполуки якого забарвлені в жовтий колір, відновлюється цим розчином до тривалентного, солі якого забарвлені в зелений колір).

Друга команда

Дослід «Як малювати вогнем»

Учень нашого класу не любить малювати олівцями і фарбами, а малює тільки вогнем .

Експериментатор підносить тліючий сірник до аркуша білого паперу в кількох місцях. Світло в класі вимикають. На аркуші з'являються іскри, які «малюють» різні візерунки. Пояснить дослід.

(Аркуш паперу заздалегідь обробляють насиченим розчином калійної селітри. За допомогою загостреної палички малюють цим розчином на папері нескладні малюнки, кожен з них являє собою безперервну лінію; коло; квадрат; листок; квітку тощо.

В одному місці малюнка роблять крапку олівцем, щоб зручно було підпалювати малюнок. Після цього папір висушують. Хімізм цього процесу полягає в тому, що під час дотику тліючої скіпки або сірника до кристалика калійної селітри, що утворюється після висушування малюнка в порах і на поверхні паперу, виділяється кисень, який окиснює папір.

KNO3 = 2KNO2 + O2

Папір починає тліти. Під впливом теплоти, що виділяється, починається реакція розкладу в сусідньому кристалику селітри, завдяки чому іскра рухається далі).

Конкурс капітанів.

«Чи правда, що…»

Перша команда

Чи правда, що дерев'яна тріска, яка ледь жевріє на повітрі, яскраво спалахує в кисні ? (Так)

Друга команда

Чи правда, що дуже дрібна дерев'яна тирса може самозагорятися на повітрі у той час як з дерев'яними дошками цього не відбувається? (Так)

Гейм 4. «Гонка за лідером»

Запитання першій команді

1. Вода у твердому стані (лід).

2. Явище зміни форми тіла (деформація).

3. Об'єм одного моль газу за нормальних умов (22,4 л).

4. Найменша частинка речовини, яка зберігає її хімічні властивості (молекула)

5. Що таке «перпетуум мобіле»? (вічний двигун).

6. Вид хімічного зв'язку в молекулі кисню (ковалентний неполярний).

7. Одиниця вимірювання теплоти (джоуль).

8. Найбільша швидкість (швидкість світла).

9. Речовини, що складаються з атомів одного хімічного елементу (прості).

10. Найменша квітуча рослина (ряска).

11. Найбільший птах (страус).

12. Солі сульфатної кислоти (сульфати).

13. Енергія руху тіла (кінетична).

14. Негативно заряджений електрод в електролізері (катод).

15. Абсолютний нуль (-273 °C).

16. Найбільший ссавець (синій кит).

17. Перший космонавт України (Л. Каденюк).

18. Відчуття космонавта під час злету (перевантаження).

19. Тип кристалічної ґратки в алмазі (атомна).

20. Організми, здатні жити без кисню (анаероби).

21.Прискорення вільного падіння (9,8 м/сІ).

22. Найменша частинка речовини, яка зберігає її хімічні властивості (молекула).

23. Прискорення під час руху тіла по колу (доцентрове).

24. Закон руху рідин по трубах (закон Бернуллі).

25. Сполука Сульфуру з Гідрогеном (сірководень).

26.Радіус Землі (6400км).

Запитання другій команді

1. Хімічно неподільна частинка речовини (атом).

2. Чому дорівнює швидкість світла (300 км/сек).

3. Одиниця вимірювання кількості речовини (моль).

4. Енергія хаотичного руху молекул (внутрішня, теплова).

5. Позитивно заряджений електрод (анод).

6. Явище перебування тіла в стані спокою (інерція).

7. Здатність атома притягувати електрони (електронегативність).

8. Найвища тварина (жираф).

9. Автор законів механічного руху (Ньютон).

10. Вид зв'язку в молекулі води (ковалентний полярний).

11. Речовини, що складаються з атомів різних хімічних елементів (складні).

12. Вертикальний ряд подібних за властивостями елементів (група).

13. Маса Землі (6*10^24 кг).

14. Солі карбонатної кислоти (карбонати ).

15. Одиниця вимірювання тиску (Паскаль).

16. Сполука Нітрогену з Гідрогеном (амоніак).

17. Розділ фізики про рух тіл (механіка).

18. Складова частинка атома з найменшою масою (електрон).

19. Формула сульфатної кислоти (H2SO4).

20. Птах з найміцнішою шкарлупою яєць (страус).

21. Найменша пташка (колібрі).

22. Речовини - каталізатори білкового походження (ферменти).

23. Які чинники потрібні для фотосинтезу рослин? (світло, вода, вуглекислий газ, хлорофіл).

24. Рідкісних рослин, тварин заносять до якої книги? (Червоної)

25.Яка наука вивчає хімічні процеси в живих організмах? (біохімія)

26. Яка наука вивчає рослинний світ? (ботаніка)

2.3.4 Нітратні та фосфатні добрива

Мета: вияснити чому солі нітратної та фосфорної кислот використовуються як добрива;

вивчити їх склад та засвоюваність рослинами;

формувати вміння працювати з додатковою літературою, готувати повідомлення;

виховувати науковий світогляд, вміння спілкуватись.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

Міжпредметні зв'язки: хімія, біологія, агрохімія.

Хід уроку:

1.Актуалізація опорних знань

Тестування:

1. Які основні елементи входять до складу живих організмів?

(O, S, H, N, P, C )

2. Як називаються елементи, що є носіями життя? (органогени)

3. У яких біологічних процесах в організмі бере участь фосфор? (обмін речовин та енергії, складова кісток, зубів)

4. Нестача якого елемента в організмі людини викликає хворобу (рахіт) ? (Фосфору)

5. Який елемент п'ятої групи є обов'язковою складовою білків, що відіграють важливу роль в обміні речовин? (Нітроген)

Учні обмінюються зошитами (сусіди по парті) та перевіряють правильність відповідей.

2.Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель хімії.

Ми з вами на минулих уроках вивчали властивості елементів 5 групи, що входять до складу живих організмів, а саме Нітрогену і Фосфору. А сьогодні ми познайомимось з тими сполуками цих ... читать дальше >>>

Поcмотреть текст работы Поcмотреть полный текст
Скачать работу можно здесь Скачать работу "Розкриття міжпредметних зв’язків при проведенні інтегрованих уроків з хімії у 9 класі" можно здесь
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов