Синтез і дослідження складних оксидних систем на основі діоксиду цирконію та цеолітів як каталізаторів скв-процесу

Синтез каталітичних систем на основі цеолітів і діоксину цирконію. Вплив умов синтезу і модифікування оксидами перехідних металів та промотування родієм на фізико-хімічні характеристики каталізаторів. Кислотні властивості поверхні каталізаторів.

Рубрика Химия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 24.06.2014
Размер файла 45,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ ХІМІЇ ІМ. Л. В. ПИСАРЖЕВСЬКОГО

УДК 541.128.13

СИНТЕЗ І ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДНИХ ОКСИДНИХ СИСТЕМ НА ОСНОВІ ДІОКСИДУ ЦИРКОНІЮ ТА ЦЕОЛІТІВ ЯК КАТАЛІЗАТОРІВ СКВ-ПРОЦЕСУ

02.00.15 - хімічна кінетика і каталіз

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата хімічних наук

МИРОНЮК ТЕТЯНА ВАЛЕНТИНІВНА

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті фізичної хімії імені Л.В.Писаржевського Національної Академії наук України.

Науковий керівник: доктор хімічних наук, старший науковий співробітник Oрлик Світлана Микитівна, Інститут фізичної хімії ім.Л.В.Писаржевського НАН України, завідувач відділу

Офіційні опоненти: доктор хімічних наук, професор Патриляк Казимир Іванович Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, завідувач відділу синтез цеоліт промотування каталізатор

кандидат хімічних наук Терещенко Ганна Дмитрівна Інститут газу НАН України, провідний науковий співробітник

Провідна установа: Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” МОН України.

Захист відбудеться 17.12.2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.190.01 в Інституті фізичної хімії ім. Л.В.Писаржевського НАН України за адресою: 03039, Київ-39, проспект Науки, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фізичної хімії ім. Л.В.Писаржевського НАН України, 03039, Київ-39, проспект Науки, 31.

Автореферат розісланий 15.11.2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Бобонич Ф.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Оксиди азоту NOx - одні з найнебезпечніших забруднювачів атмосфери, які призводять до утворення кислотних дощів, смогу, “парникового ефекту”. Емісія оксидів азоту в атмосферу складає 30 млн тонн на рік, більша частина з них має антропогенне походження. Тому проблема захисту довкілля набула значної гостроти і потребує заходів щодо зменшення викидів NOx.

Одним з найбільш ефективних методів знешкодження викидних газів від оксидів азоту є каталітичне відновлення різними відновниками (СО, CnHm), для кисеньвмісних газів - селективне каталітичне відновлення (СКВ-процес), при цьому забезпечується комплексність очистки.

На сьогодні промислові установки по очистці викидних, зокрема димових, газів діють в Японії, Німеччині, США. В Україні, як і в країнах СНД не проводиться глибока очистка газових викидів ТЕС і очистка автомобільних викидів. Отже, на сьогодні питання розробки каталізаторів для екологічних цілей є життєвоважливим для України. Незважаючи на значну кількість запатентованих цеолітних каталізаторів, дотепер відсутнє їх промислове застосування в СКВ NOx вуглеводнями. Альтернативою цеолітним системам є оксидні, серед яких діоксид цирконію привертає особливу увагу завдяки високим термомеханічним та абразивним характеристикам, а також широкому спектру кислотних властивостей його модифікованих форм.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планами відомчої тематики НАН України “Розробка фізико-хімічних засад створення функціональних матеріалів на основі мезопористих молекулярних сит” (№ держреєстрації 019U006584), “Розробка каталізаторів нового покоління для знешкодження токсичних газових викидів” (№ держреєстрації 0100U006232); за проектом Державного фонду фундаментальних досліджень (по напрямку 6. Проблеми навколишнього середовища) 6.4/182 “Механізм впливу сірчаних сполук на процес СКB оксидів азоту вуглеводнями на металцеолітних каталізаторах” (№ держреєстрації 0197U019585); за проектом 3.6. “Розробка сіркостійких цеолітних каталізаторів для селективного відновлення оксидів азоту вуглеводнями (СКB-процес)” (№ держреєстрації 0101U000016) багатогалузевої н/т програми НАНУ та Мінпромполітики України “Нові хімічні речовини і матеріали малотоннажного виробництва для заміни імпортованих”.

Мета і задачі дослідження. Розробка каталізаторів на основі діоксиду цирконію та цеолітів для процесу селективного каталітичного відновлення оксидів азоту (NOx) вуглеводнями. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі: 1) синтезувати каталітичні системи на основі цеолітів і діоксиду цирконію та вивчити вплив умов синтезу і модифікування оксидами перехідних металів та промотування родієм на фізико-хімічні характеристики каталізаторів; 2)дослідити каталітичні властивості отриманих систем в процесі СКВ; 3) для з'ясування природи активних центрів вивчити кислотні властивості поверхні каталізаторів та соадсорбцію реагентів і встановити можливий механізм перебігу процесу відновлення NOx вуглеводнями.

Об'єкт дослідження: каталізатори на основі цеолітів і діоксиду цирконію для селективного відновлення оксидів азоту легкими вуглеводнями С14.

Предмет дослідження: синтез і дослідження складних оксидних систем на основі діоксиду цирконію та природних і синтетичних цеолітів як каталізаторів СКВ-процесу.

Методи дослідження: кінетичний метод дослідження гетерогенних каталізаторів з хроматографічним контролем продуктів, рентгено-фазовий аналіз; методи термопрограмованої десорбції аміаку, ІЧ-спектроскопії, рентгенівської фотоелектронної спектроскопії, електронної мікроскопії.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що допування Н-форм цеолітів (пентасилів і морденітів) катіонами лужно-земельних металів і магнію значно підвищує їх активність в СКВ-процесі і стійкість до дії діоксиду сірки, на основі чого розроблено і запатентовано активні сірчаностійкі каталізатори.

Методом ІЧ-спектроскопії вперше показано, що при модифікуванні діоксиду цирконію оксидами перехідних металів (зокрема Cr2O3) з'являються бренстедівські кислотні центри (В-центри), які мають визначальну роль в процесі селективного каталітичного відновлення монооксиду азоту нижчими вуглеводнями як центри активації вуглеводню-відновника.

Виявлена неадитивність каталітичних властивостей бінарних систем (цеоліт-ZrO2 та ZrO2-СаНЦВК) в залежності від складу носія, що може свідчити про взаємодію компонентів каталізатора з утворенням нових активних центрів.

Вперше встановлено за допомогою методів термопрограмованої десорбції аміаку (ТПДА) та ІЧ-спектроскопії, що в залежності від природи поверхні складних оксидних систем МеxOy/ZrO2, допованих родієм, адсорбція і соадсорбція реагентів (NO і C3H6) має суттєві відмінності. Причиною слабких адсорбційних взаємодій реакційної суміші на поверхні зразку Rh-CeO2/ZrO2 при температурах близьких до каталізу є відсутність на його поверхні функціональних груп кислотного характеру, що призводить до значно меншої активності цього каталізатора в реакції селективного відновлення NO пропеном. Отже, активний каталізатор СКВ-процесу є біфункціональним, тобто містить активний метал (оксид металу) і сильні кислотні В-центри.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати, зокрема розроблені сірчаностійкі цеолітні каталізатори, синтезовані оксидні каталізатори нa основі діоксиду цирконію та бінарних носіїв ZrO2-цеоліт, є науковим підгрунтям для розробки промислових каталізаторів знешкодження кисеньвмісних викидних газів від оксидів азоту на основі синтетичних і природних цеолітів, зокрема морденітів Закарпатського родовища та діоксиду цирконію.

Особистий внесок здобувача. Основний обсяг експериментальної роботи, обробку та аналіз одержаних результатів виконано особисто здобувачем. Постановка роботи, обговорення результатів дослідження та формулювання висновків дисертації проводилось спільно з науковим керівником д.х.н. С.М.Орлик. Синтез зразків каталізаторів проводився спільно з к.х.н. В.Л.Стружко. Обговорення результатів дослідження сіркостійкості розроблених каталізаторів проводилось спільно з д.т.н. М.Г.Марценюк-Кухарук. Дослідження методом ІЧ-спектроскопії проводились спільно з к.х.н. Г.М.Тельбізом.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались на Голандсько-Українському колоквіумі по каталізу (Київ, 26-30 червня, 2000 р.), симпозіумі “Сучасні проблеми каталізу” (Донецьк, 31 серпня - 3 вересня 2000 р.), 9-му Міжнародному симпозіумі по гетерогенному каталізу (Варна, Болгарія, 2000 р.), 1-й Європейській школі по каталізу (Прага, Чеська республіка, 28 березня - 1 квітня 2001 р.) та конференціях молодих вчених ІФХ НАН України в 2000, 2001 рр.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 статей, 1 патент України та тези 7 доповідей на українських та міжнародних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків та списку використаних літературних джерел. Роботу викладено на 131 сторінках машинописного тексту, вона вміщує 17 таблиць та 22 рисунки. Список використаних літературних джерел складає 181 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі представлено огляд літератури стосовно каталітичного відновлення оксидів азоту легкими вуглеводнями. Коротко охарактеризовано сучасний стан проблеми впливу NOx на навколишнє середовище та каталітичні методи знешкодження оксидів азоту. Проаналізовано роботи присвячені вивченню СКВ-процесу на цеолітах різних структурних типів, зокрема на морденітах. Розглянуто також переваги застосування в каталітичних реакціях оксидних систем порівняно з цеолітними. Проаналізовано роботи стосовно селективного відновлення NOx вуглеводнями на оксидних системах, а саме на основі оксиду алюмінію та діоксиду цирконію. Важливим фактором для СКВ-активності як цеолітних, так і оксидних каталізаторів є певна кислотність їх поверхні та наявність активного металу або оксиду металу. Розглянуто роботи в яких за допомогою сучасних фізико-хімічних методів вивчався механізм реакції відновлення NOx різними вуглеводнями; запропоновані в літературі схеми механізмів відрізняються для кожної окремої каталітичної системи.

У другому розділі охарактеризовано експериментальні методи дослідження: вихідні компоненти реакційних газових сумішей для вивчення реакції відновлення оксидів азоту легкими вуглеводнями, наведено методику досліджень каталітичних властивостей синтезованих систем в СКВ-процесі, а також інструментальні методи дослідження.

В третьому розділі представлені результати пошуку оптимальних умов модифікування природних морденітів і дослідження їх кислотних властивостей методом термопрограмованої десорбції аміаку з метою отримання активних і сіркостійких каталізаторів селективного відновлення NO вуглеводнями. Модифікування зразків морденітвмісної породи включало наступні стадії: 1) кислотна обробка зразків 0.25-5.0 н. розчинами H2SO4 з метою їх декатіонування і деалюмінування протягом 3-х годин при температурі 100 0С у співвідношенні твердої і рідкої фаз 1:10; 2) рекатіонування зразків шляхом наступних багатократних обробок декатіонованих і деалюмінованих зразків розчином, який містить 0.1 н. NaOH і 0.1 н. NaNO3;

3) декатіонування попередньо рекатіонованих морденітів обробкою 0.2 н. розчином NH4Cl з наступним прожарюванням їх при температурі 550 0С протягом 4 годин. Модифікування природного морденіту можна відобразити наступною схемою:

Максимальну активність показали Н-форми природного морденіту, в процедурі модифікування яких використовували 0.25 - 0.5 н. розчини сірчаної кислоти. Результати хімічного аналізу зразків, оброблених сірчаною кислотою різної концентрації, показали різну ступінь деалюмінування (табл. 1).

Зниження сумарної концентрації кислотних центрів пов'язане з суттєвим зменшенням вмісту Al2O3 в морденіті, обробленому 6 н. H2SO4. Порівняння активності Н-форм зразків природного морденіту, при модифікуванні (рекатіонуванні) яких використовувались розчини H2SO4 різної концентрації, з активністю зразків тільки оброблених аналогічними розчинами, показало симбатне збільшення активності зі зменшенням концентрації сірчаної кислоти, більш суттєве у випадку рекатіонування.

Відомо, що обробка морденітвмісної породи розчинами сірчаної кислоти утруднює вилучення з породи катіонів лужно-земельних металів, а введення в цеоліти катіонів лужно-земельних металів змінює силу і концентрацію кислотних центрів. Тому нами було введено катіони лужно-земельних металів в Н-форми синтетичних цеолітів - морденітів і висококремнеземних цеолітів структури пентасилу. Катіонобмінна форма цеоліту ЦВК (SiO2/Al2O3=58) пригото-влена багаторазовою обробкою вихідної Na-форми 0.5 н. водним розчином хлориду кальцію при 80-90 0С з послідуючою відмивкою до повного видалення іонів Cl-. Катіондекатіоновані форми пентасилу і синтетичного морденіту отримані через їх водневі форми. Ступінь обміну складала 94-97%.

На рис.1 наведені температурні залежності ступеню відновлення оксидів азоту пропан-бутановою сумішшю на НЦВК, СаЦВК і СаНЦВК. Видно, що активність катіондекатіонованої форми цеоліту значно вища (конверсія NO досягає 75% при 350 0С), ніж водневої і кальційзаміщених форм цеоліту, тобто спостерігається синергійний ефект. Введення в Н-форму пентасилу (НЦВН) інших катіонів лужно-земельних металів (Sr, Ba) і Mg також суттєво підвищує активність отриманих зразків каталізаторів (табл. 2).

Четвертий розділ вміщує результати дослідження каталітичних властивостей діоксиду цирконію, синтезованого різними методами; ZrO2, легованого оксидом ітрію та допованого оксидами перехідних металів (хром, кобальт, церій), в реакції селективного відновлення оксидів азоту С34-вуглеводнями. Чистий діоксид цирконію одержували методом золь-гель та осадження. Синтез ZrO2 золь-гель методом: зразок діоксиду цирконію був одержаний гідролізом ізопропоксиду цирконію у водно-спиртовому середовищі в присутності каталізатора NH4OH. За даними рентгено-фазового аналізу (РФА) при термообробці Zr(OH)4 при температурі 460 0С утворюється тетрагональна модифікація діоксиду цирконію. Результати каталітичної активності отриманих зразків подано в табл. 3. Видно, що СКВ-активність зразків залежить від способу приготування оксиду цирконію. Найбільш активним виявився зразок отриманий через стадію алкогелю. Каталізатор 10% Cr2O3/ZrO2 був також досліджений в присутності діоксиду сірки в реакційній суміші, конверсія монооксиду азоту в цьому випадку навіть підвищилась. Причиною збільшення активності під дією діоксиду сірки може бути утворення сульфату, оскільки відомо, що сульфатований діоксид цирконію є твердою суперкислотою і каталізує СКВ NO-вуглеводнями.

Для кобальтвмісних ката-лізаторів (СоО/ZrO2) активність в СКВ NO пропан-бутаном залежить від кількості нанесеного оксиду металу (5 і 10%) та добавки Y2O3, що стабілізує тетрагональну модифікацію ZrO2, яка найбільш активна в досліджуваній реакції. Для з'ясування причин залежності каталітичних властивостей зразків від способу приготування вивчені кислотні властивості поверхні модифікованих оксидами кобальту і хрому цирконієвих каталізаторів методами ТПДА та ІЧ-спектроскопії. На рис. 2 наведені ІЧ-спектри піридину, сорбованого на попередньо дегідратованих зразках. В спектрі вихідного ZrO2, отриманого через стадію алкогелю, відсутня полоса, характерна для кислотних центрів типу Бренстеда. При введенні оксиду хрому з'являються кислотні В-центри - смуги поглинання, характерні для іонів піридинію - 1540 см-1.

Також було синтезовано модифіковані бінарні системи ZrO2-цеоліт, ZrO2-Al2O3 і досліджено в СКВ-процесі. До водної суспензії гідрогелю цирконію додавали суспензію цеоліту, варіюючи співвідношення аморфної і кристалічної фаз отримували носії різного складу. Співосаджений зразок Al2O3-ZrO2 синтезований змішуванням розчинів азотнокислого алюмінію і хлороксиду цирконію з наступним осадженням аміаком. Нанесення активної фази (оксидів перехідних металів) здійснювали методом просочування, іонним обміном з розчинів азотнокислих солей, а також іонним обміном у твердій фазі. Результати дослідження каталітичної активності представлені в табл. 4.

Видно, що кобальтоксидні каталізатори на основі Al2O3 проявляють середню активність, причому збіль-шення вмісту кобальту призводить до збільшення конверсії NO зі зниженням на 50 0С температури її досягнення. Для зразків на основі діоксиду цирконію (зразки 3-5) такої залежності каталітичної активності від кількості нанесеного кобальту не спостерігається, як і від способу приготування ZrO2 (зразки 4, 5 табл. 4). Порівняння кобальтоксидних каталізаторів на основі ZrO2 і Al2O3 показує, що перші значно активніші, тобто носій виступає не як інертна підложка, а суттєво впливає на каталітичні властивості нанесеного оксиду кобальту. Для кобальтцеолітних каталізаторів встановлено залежність активності від способу введення активної фази. На зразку 10% CoO/НЦВН (кобальт наносили методом просочування) конверсія NO=25% при температурі 320 0С, тоді як на СоНЦВН (іонний обмін в твердій фазі) 80%-а конверсія NO досягається при температурі 310 0С, що свідчить про роль локалізації активного металу на носії.

На рис.3 показано залежності активності каталізаторів СоO/(цеоліт-ZrO2) від складу носія. Видно, що активність таких систем вища розрахованої в припущенні адитивності каталі-тичних властивостей компонентів каталізатора. Така відмінність вказує на взаємодію компонентів носія цеоліт-ZrO2, в результаті чого, можливо, утворюються нові активні центри. Зі збільшенням вмісту цеоліту в системі цеоліт-ZrO2 від 35% до 65% каталітична активність зростає і досягає 81% при температурі 310 0С, тобто досягається активність, яку показує кобальтвмісний катіон-декатіонований цеолітний каталізатор СоНЦВН.

На рис. 4 наведено спектри ТПДА з поверхні Со-вмісних каталізаторів, аналіз яких показує важливість кислотності поверхні для СКВ-активності в поєднанні з локалізацією кобальту.

В п'ятому розділі подано результати дослідження впливу промотування родієм на каталітичну активність оксидних систем MexOy/ZrO2 (хром-, церій-, та кобальтвмісних) в реакціях відновлення монооксиду азоту вуглеводнями С1, С34 (метан, пропан-бутанова суміш, пропілен) як у відсутності кисню в реакційній суміші, так і в надлишку кисню, тобто в процесі селективного відновлення. В табл. 5 наведено дані по відновленню NO різними вуглеводнями. Більші значення конверсії у випадку відновлення олефіном узгоджуються з літературними даними про більшу реакційну здатність олефінів у цьому процесі порівняно з алканами на кат іонообмінних цеолітах, що може бути пов'язано з більшими значеннями потенціалів іонізації молекули парафіну в порівнянні з олефіном з однаковим числом вуглецевих атомів. Зокрема, в даному випадку потенціали іонізації пропану і пропілену мають величину (еВ): 11,07 (10,63 для бутану) і 9,73, відповідно. Антибатність активності і потенціалу іонізації молекули вуглеводню-відновника свідчить про те, що лімітуюча стадія процесу включає активацію вуглеводню шляхом дисоціації зв'язку R-H.

Таблиця 5. Вплив відновника на конверсію NO на промотованих родієм оксидних системах MexOy/ZrO2. /0.05% NO+0.09% CnHm+5% O2+Ar; V=6000 год.-1/

Каталізатор

Конверсія NO,% / T, 0C досягнення в реакціях

С34+NO C3-C4+NO+O2 C3H6+NO C3H6+NO+O2 CH4+NO СH4+NO+O2

Rh-Cr2O3/ZrO2

97-99/

250-500

59/310

99/

250-500

67/280

Не активний до 450 0С

72/300

NO+O2

72/300

Rh-CeO2/ZrO2

95-97/

250-500

8/410

97-99/

250-500

21/360

Не активний до 450 0С

20/360

Rh-CoO/ZrO2

96-98/

250-500

51/300

99/

250-500

59/300

34-67/

300-475 0С

41/300

На рис. 5 наведено температурні залежності швидкості реакції (W) при селективному відновленні різними вуглеводнями для найбільш активного каталізатора Rh-Cr2O3/ZrO2. Екстремальні залежності W=f(T) для С3-вуглеводнів пояснюються тим, що з підвищенням температури починає переважати побічна реакція - глибоке окиснення вуглеводню киснем до СО2. У випадку відновлення метаном NO відновлюється до N2/(N2O) лише на кобальтвмісному каталізаторі, а для хром- та церійвмісних зразків конверсія NO спостерігається в результаті його окиснення киснем до NO2.

Кислотні властивості поверхні зразків Rh-Cr2O3/ZrO2 (зразок 1) і Rh-CeO2/ZrO2 (зразок 2) вивчали методами ТПДА (рис.6, табл.6) та ІЧ-спектроскопії (адсорбція піридину). Зразок 1 характеризується сумарною кислотністю поверхні 0,14 ммоль/г та наявністю сильних кислотних центрів Бренстеда, тоді як зразок 2 характеризується незначною концентрацією сильних кислотних центрів. Методом ІЧ-спектроскопії засвідчено відсутність функціональних груп кислотного характеру на поверхні зразка Rh-CeO2/ZrO2. Отже, результати дослідження кислотності поверхні каталізаторів, отримані методами ІЧ-спектроскопії і ТПДА, узгоджуються між собою і корелюють з каталітичною активністю зразків в реакціях селективного відновлення NO як пропан-бутановою сумішшю, так і пропіленом. Більш активний каталізатор Rh-Cr2O3/ZrO2 містить сильні кислотні В-центри. Це означає, що ефективний каталізатор СКВ NO CnHm повинен включати окисно-відновний активний центр (метал або оксид металу) і сильні кислотні центри типу Бренстеда.

Таблиця 6. Концентрація кислотних центрів по термодесорбції аміаку на допованих родієм оксидних каталізаторах

Каталізатор

Концентрація кислотних центрів,

ммоль NH3/г (ммоль NH32)

[A], 150-300 0C

[B], 350-600 0C

У KNH3

Rh-Cr2O3/ZrO2

0,08 (9,4·10-4)

0,06 (7,05·10-4)

0,14 (1,65·10-3)

Rh-CeO2/ZrO2

3,6·10-2 (3,21·10-4)

4·10-3 (3,6·10-5)

0,04 (3,57·10-4)

З метою встановлення можливих поверхневих інтермедіатів та їх кореляції з каталітичною активністю досліджено методом ІЧ-спектроскопії адсорбцію NO, пропену та їх суміші на каталізаторах Rh-Cr2O3/ZrO2 (зразок 1) і Rh-CeO2/ZrO2 (зразок 2).

На рис. 7 наведені ІЧ-спектри адсорбованих сполук, які утворюються на поверхні зразку 1 після адсорбції суміші (NO+C3H6) при температурі 293 К і наступному нагріванні.

Рис.7 ІЧ-спектри адсорбованих сполук, утворених на поверхні Rh/Cr2O3-ZrO2 1- до адсорбції; після адсорбції суміші (NO+C3H6) при температурах: 2- 293 К, 3- 373 К, 4- 473 К, 5- 523 К, 6- 573 К, 7- 623 К.

Після адсорбції реакційної суміші (NO+C3H6) на поверхні зразку 1 при температурі 373 К спостерігається полоса поглинання при 1870 см-1, зумовлена коливанням зв'язку Rh-NO+. Підвищення температури до 473 K призводить до зменшення інтенсивності смуг поглинання при 1600 і 1320 см-1, які, можливо, належать, зв'язкам С=С-С алільних комплексів, і зменшення інтенсивності с.п. при 1570, 1640 см-1. В спектрі з'являються нові смуги поглинання при 2230 і 1520 см-1, які, імовірно, зв'язані з розкладом або наступними реакціями поверхневих сполук. При підвищенні температури до 523 К в високочастотній області спектра з'являються с.п. при 2120 і 2230 см-1. Залежність від температури (спектри 5, 6 рис.7) і збільшення їх інтенсивності при зменшенні інтенсивності інших смуг дозволяє віднести ці смуги до поверхневих нітрильних (-СN) і ізоціанатних (-NCO) часток. Адсорбція реакційної суміші в аналогічних умовах на зразку Rh-CeO2/ZrO2 не привела до утворення на його поверхі будь-яких міцнозв'язаних сполук, а фізично сорбовані молекули суміші в приповерхневому шарі легко видалялись вакуумуванням, на відміну від зразку Rh-Cr2O3/ZrO2.

Механізм реакції селективного відновлення NO пропеном з урахуванням вищенаведеного, а також літературних даних можна представити слідуючою схемою:

Rh+ + NO Rh-NO+

C3H6газ С3Н6адс 3Н5

Rh-NO+ + -С3Н5 Rh-NCO

Rh-NCO + NO (O2, NO2) N2, N2O, СО2.

В процесі відновлення монооксиду азоту вуглеводнями (табл. 5) головну роль, на нашу думку, відіграє родій, на якому у відсутності окисника-конкурента О2 відбувається дисоціація NO на N- і O-атоми. Потім утворений атомарний кисень активує вуглеводень з утворенням продуктів парціального окислення (спирти, кислоти, альдегіди), тобто, у відсутності кисню на обох родійвмісних каталізаторах NO діє як м'який окисник вуглеводнів, відновлюючись при цьому до азоту і/або закису азоту.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних даних показує, що на сьогодні у світі широко досліджуються цеолітні та оксидні каталізатори в процесі селективного відновлення оксидів азоту вуглеводнями і, незважаючи на значну кількість запатентованих каталізаторів, дотепер відсутні каталітичні системи, придатні для практичного застосування. Тому питання розробки каталізаторів реакцій селективного відновлення NOx вуглеводнями для створення ефективних методів знешкодження викидних газів як стаціонарних, так і мобільних джерел є актуальним.

В роботі одержано нові цеолітні та оксидні каталізатори на основі ZrO2 для процесу селективного відновлення NO легкими вуглеводнями С14. В результаті систематичних досліджень каталітичних і кислотних властивостей каталізаторів методами ТПДА та ІЧ-спектроскопії встановлено визначальну роль їх біфункціональності в досліджуваному процесі.

2. Виявлено умови хімічного модифікування природних морденітів, яке включає стадії декатіонування з частковим деалюмінуванням, рекатіонування і наступне декатіонування, при цьому збільшується концентрація сильних кислотних центрів, підвищується активність каталізаторів і стійкість до впливу діоксиду сірки в процесі селективного відновлення NO до азоту пропан-бутановою сумішшю.

3. Встановлено, що допування Н-форм цеолітів (пентасилів і морденітів) катіонами лужно-земельних металів і магнію значно підвищує їх активність і стійкість до дії діоксиду сірки, на основі чого розроблено і запатентовано сірчаностійкі каталізатори СКВ-процесу.

4. Синтезовано оксидні системи MexOy/ZrO2 (Ме=Со, Се, Сr, Fe) з використанням діоксиду цирконію, приготовленого різними методами (золь-гель, осадження, модифікований оксидом ітрію). Діоксид цирконію (тетрагональної модифікації, отриманий золь-гель методом), модифікований оксидами хрому та кобальту, виявляє значну активність в реакції селективного відновлення NO метаном і пропан-бутановою сумішшю, в тому числі в присутності діоксиду сірки (конверсія NO до азоту становить 55-72% при температурі 300 0С). Методами ТПДА та ІЧ-спектроскопії показано, що найбільш активні каталізатори характеризуються наявністю сильних кислотних центрів Бренстеда.

5. Синтезовано бінарні системи Al2O3-ZrO2, цеоліт (типу ZSM-5)-ZrO2, доповані оксидами перехідних металів (Со, Сr, Fe). Виявлено неадитивність каталітичних властивостей в СКВ NO метаном в залежності від хімічного складу бінарного носія ZrO2-НЦВН для кобальтвмісних каталізаторів та для бінарної системи ZrO2-Са-НЦВК (при відновленні пропан-бутановою сумішшю), що вказує на взаємодію компонентів носія, в результаті чого можуть утворюватися нові активні центри. Визначено оптимальний склад каталізатора: 10%СоО/(35%ZrO2 - 65%НЦВН) на якому досягається 81%-ва конверсія NO до азоту.

6. Промотування родієм оксидних систем MexOy/ZrO2 (Ме=Со, Се, Сr) збільшує їх активність в СКВ NO пропан-бутановою сумішшю. У відсутності кисню (NO+C3H8-C4H10) досягається практично повна конверсія NO зі значним утворенням закису азоту в температурному інтервалі 250-500 0С; вуглеводні при цьому перетворюються в продукти м'якого окислення (спирти, кислоти). Вперше виявлена кореляція кислотних властивостей поверхні (сила і тип кислотних центрів), промотованих родієм цирконійоксидних каталізаторів з їх активністю в СКВ-процесі, активний каталізатор є біфункціональним і має сильні кислотні центри Бренстеда.

7. Вперше встановлено за допомогою методів ТПДА та ІЧ-спектроскопії, що в залежності від природи поверхні оксидних систем MexOy/ZrO2, допованих родієм, адсорбція і соадсорбція реагентів (NO і C3H6) має суттєві відмінності. Причиною слабких адсорбційних взаємодій реакційної суміші на поверхні Rh-CeO2/ZrO2 є відсутність функціональних груп кислотного характеру, що призводить до значно меншої активності цього каталізатора в реакції селективного відновлення NO пропеном, тим самим підтверджена роль біфункціональності оксидних каталізаторів на основі ZrO2 в процесі селективного відновлення оксидів азоту вуглеводнями.

CПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Стружко В. Л., Орлик С. Н., Марценюк-Кухарук М. Г., Стасевич В. П., Остапюк В. А., Миронюк Т. В. Влияние условий модифицирования природных морденитов на их каталитические свойства в процессе СКВ NOx. // Теорет. и эксперим. химия. 1999.-Т.35, №2.-С.125-129.

Orlik S.N., Struzhko V.L., Martsenyuk-Kukharuk M.G., Mironyuk T.V. Sulfur-resistant zeolite catalysts for selective reduction of nitrogen oxides by hydrocarbons (NOx-CnHm/O2). // Proceedings of 9th Int. Symp. on Heterogeneous Catalysis, Bulgaria, 23-27. Sept. 2000.- P.707-713.

Миронюк Т.В., Стружко В.Л., Орлик С.Н. Каталитичeские свойства оксидных систем на основе ZrO2 в реакции восстановления оксидов азота углеводородами. // Теорет. и эксперим. химия.- 2000.-Т. 36, №5.- С. 307-312.

Миронюк Т.В., Стружко В.Л., Орлик С.Н. Влияние природы носителя в кобальтсодержащих оксидных системах на процесс селективного восстановления NO метаном. // Теорет. и эксперим. химия.- 2001.- Т.37, №4.- С.256-260.

Орлик С.Н., Стружко В.Л., Миронюк Т.В., Тельбиз Г.М. Влияние кислотности поверхности на активность промотированных родием цирконийоксидных катализаторов в реакции восстановления NO углеводородами. // Теорет. и эксперим. химия. -2001.- Т.37, №5.- С.306-309.

Миронюк Т.В., Стружко В.Л., Орлик С.М. Каталітичні властивості оксидних систем на основі ZrO2 в реакції відновлення оксидів азоту вуглеводнями. // Вісник Донецького Університету. Сер. А: Природн. науки, вип. 2- 2001.-№2.- С. 218-223.

Стружко В.Л., Миронюк Т.В., Орлик С.Н., Тельбиз Г.М. Роль адсорбции реагентов в процессе восстановления NO пропеном на сложных оксидных системах на основе ZrO2. // Теорет. и эксперим. химия.- 2001-. Т.37, №6. -С.367-371.

Орлик С.М., Стружко В.Л., Миронюк Т.В. Вплив родію на каталітичні властивості оксидних систем MexOy/ZrO2 в реакціях відновлення NO вуглеводнями. // Укр. хім. журн. -2002.-Т.68, №7-8.-С. 32-36.

Стружко В.Л., Орлик С.М., Марценюк-Кухарук М.Г., Миронюк Т.В. Сіркостійкий каталізатор для відновлення оксидів азоту вуглеводнями в окислювальній атмосфері. // Патент України № 39816А від 15.06.2001, Бюл.№5.

Орлик С.Н., Стружко В.Л., Марценюк-Кухарук М.Г, Остапюк В.А., Миронюк Т.В. Сероустойчивые цеолитные катализаторы для селективного восстановления оксидов азота углеводородами. // Закономерности глубокого окисления веществ на твердых катализаторах.- Институт катализа им. Г. К. Борескова СО РАН, Новосибирск, 2000 г.-C. 229.

Mironyuk T.V., Struzhko V.L., Tel'biz G.M., Orlik S.N. Catalytic properties of ZrO2 systems in the reduction of nitrogen oxides by hydrocarbons. // 17th North American Catalysis Society Meeting (NACS), June 3-8, 2001,- Toronto, Canada.- P.125.

Mironyuk T.V., Struzhko V.L., Orlik S.N. Catalytic properties of ZrO2 based oxide systems in reaction of NO reduction with hydrocarbons.// Book of Abstracts, 5th European Congress on Catalysis, Limerick, Ireland, 2-7 Sept.2001, 7-P-47.

АНОТАЦІЯ

Миронюк Т.В. Синтез і дослідження складних оксидних систем на основі діоксиду цирконію та цеолітів як каталізаторів СКВ-процесу.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.15 - хімічна кінетика і каталіз.- Інститут фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського НАН України, Київ, 2002.

Одержано нові цеолітні та оксидні каталізатори на основі ZrO2 для процесу селективного відновлення NO легкими вуглеводнями С14. В результаті систематичних досліджень каталітичних і кислотних властивостей каталізаторів методами ТПДА та ІЧ-спектроскопії встановлено визначальну роль їх біфункціональності в досліджуваному процесі.

Виявлено умови хімічного модифікування природних морденітів. Встановлено, що допування Н-форм цеолітів (пентасилів і морденітів) катіонами лужно-земельних металів і магнію значно підвищує їх активність і стійкість до дії діоксиду сірки.

Синтезовано активні каталізатори СКВ-процесу на основі бінарних систем ZrO2-цеоліт, для яких встановлена неадитивність каталітичних властивостей в залежності від складу носія, що може свідчити про взаємодію компонентів каталізатора з утворенням нових активних центрів. Методами ТПДА та ІЧ-спектроскопії показано, що найбільш активні каталізатори MexOy/ZrO2 характеризуються наявністю сильних кислотних центрів Бренстеда.

Виявлена кореляція кислотних властивостей поверхні (сила і тип кислотних центрів), промотованих родієм цирконійоксидних каталізаторів з їх активністю в СКВ-процесі, активний каталізатор є біфункціональним і має сильні кислотні центри Бренстеда.

Ключові слова: СКВ-процес, цеоліти, діоксид цирконію, бінарні системи, оксиди перехідних металів, родій, бренстедівська кислотність.

АННОТАЦИЯ

Миронюк Т.В. Синтез и исследование сложных оксидных систем на основе диоксида циркония и цеолитов как катализаторов СКВ-процесса.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата химических наук по специальности 02.00.15 - химическая кинетика и катализ.-Институт физической химии им. Л. В. Писаржевского НАН Украины, Киев, 2002.

Разработка новых катализаторов селективного восстановления NOx углеводородами для создания эффективных методов очистки выбросных газов как для стационарных, так и мобильных источников, является актуальной. В работе получены новые цеолитные и оксидные катализаторы на основе ZrO2 для процесса селективного восстановления NO легкими углеводородами С14. В результате систематических исследований каталитических и кислотных свойств катализаторов методами ТПДА и ИК-спектроскопии установлена определяющая роль их бифункциональности в исследуемом процессе.

В работе показано, что при химическом модифицировании образцов морденитсодержащей породы, которое включало стадии декатионирования с частичным деалюминированием, рекатионирование и последующее декатионирование, увеличивается концентрация сильных кислотных центров, при этом возрастает активность катализаторов и устойчивость к действию диоксида серы в процессе селективного восстановления монооксида азота до азота С34-углеводородами. Установлено, что допирование Н-форм цеолитов (пентасилов и морденитов) катионами щелочноземельных металлов и магния существенно повышает их активность и сероустойчивость.

Показано, что диоксид циркония, модифицированный оксидами хрома и кобальта, проявляет значительную активность в реакции селективного восстановления NOx пропан-бутановой смесью и метаном, которая зависит от способа получения ZrO2. Методоми ТПДА и ИК-спектроскопии показано, что наиболее активные катализаторы MexOy/ZrO2 характеризуются наличием сильных кислотных центров Бренстеда.

Синтезированы бинарные системы Al2O3-ZrO2, цеолит (типа ZSM-5)-ZrO2, допированные оксидами переходных металлов (Со, Сr, Fe), при этом каталитические свойства этих образцов не являются аддитивной функцией состава носителя, что может свидетельствовать о взаимодействии компонентов катализатора с образованием новых активных центров. Исследование свойств кобальтсодержащих катализаторов на основе бинарных носителей ZrO2-цеолит методом ТПДА показало существование зависимости СКВ-активности от концентрации и силы кислотных центров, а также локализации кобальта, которая определяется способом введения его в катализатор. Определен оптимальный состав катализатора: 10%СоО/(35%ZrO2 - 65%НЦВН), на нем достигается 81%-я конверсия NO до азота.

Показано, что промотирование родием оксидных систем MexOy/ZrO2 (Ме=Cr, Со Ce) увеличивает их активность в процессе селективного восстановления NO пропан-бутановой смесью и пропиленом. В отсутствие кислорода на исследованных катализаторах достигается практически полная конверсия NO, углеводороды при этом превращаются в продукты мягкого окисления (спирты, кислоты, альдегиды).

Методом ИК-спектроскопии изучена адсорбция монооксида азота, пропилена и их смеси в условиях близких к катализу на образцах MexOy/ZrO2 (Ме=Cr, Ce), промотированных родием. Установлено, что адсорбция и соадсорбция реагентов имеет существенные различия в зависимости от наличия на их поверхности функциональных групп кислотного характера. На основании экспериментальных фактов подтверждена роль бифункциональности оксидных катализаторов на основе ZrO2 в процессе селективного восстановления оксидов азота углеводородами.

Ключевые слова: СКВ-процесс, цеолиты, диоксид циркония, бинарные системы, оксиды переходных металлов, родий, бренстедовская кислотность.

ANNOTATION

Myroniuk T.V. Synthesis and Study of Complex Oxide Systems Based on Zirconia and Zeolites as Catalysts in SCR-process.-Manuscript.

Thesis for Candidates Degree in Chemistry (specialization 02.00.15 - chemical kinetics and catalysis) L. V. Pysarzhevsky Institute of Physical Chemistry of the NAS of Ukraine, Kyiv, 2002.

In this study, new ZrO2- based oxide and zeolite catalysts for the process of NO selective reduction by light hydrocarbons C1-C4 have been received. By TPDA and IR-spectroscopy systematic study of these catalysts catalytic and acidic properties we have revealed the dominating role of their bifunctional nature in the process under research.

The conditions for chemical modification of natural mordenites have been specified. Doping of H-forms of zeolites (i.e. pentasiles and mordenites) by cations of alkaline-earth metals and magnesium was found to considerably enhance their activity and resistance to sulfur dioxide.

The active based on ZrO2- zeolite binary systems catalysts for SCR-process have been synthesized, and inadditivity of their catalytic properties depending on a support composition has been shown to be evidence of a feasible catalyst components interaction with formation of new active centers. TPDA and IR-spectroscopy studies show that the most active MexOy/ZrO2 catalysts are characterized by presence of the strong acidic Bronsted centers.

It was established a correlation between surface acidic properties (strength and type of acidic centers) promoted by rhodium of zirconium oxide catalysts and their activity in the SCR-process; the active catalyst is bifunctional and possesses strong acidic Bronsted centers.

Key words: SCR-process, zeolites, zirconiа, binary systems, oxides of transition metals, rhodium, Bronsted acidity.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Каталітичні процеси, їх особливості. Історія, поняття та суть каталітичних процесів. Активність і селективність каталізаторів. Гомогенний і гетерогенний каталіз. Найважливіші технологічні характеристики каталізаторів, розрахунки каталітичних процесів.

    реферат [38,1 K], добавлен 30.04.2011

  • Розгляд процесів з нерухомим шаром каталізаторів - методу Гудрі та процесу Термофору. Порівняльний аналіз каталітичної та термічної реакцій розщеплення вуглеводів, визначення їх природних каталізаторів; вивчення хімізму та механізму даних процесів.

    реферат [404,4 K], добавлен 12.03.2011

  • Методика розробки методів синтезу високотемпературних надпровідників. Сутність хімічного модифікування і створення ефективних центрів спінінга. Синтез, структурно-графічні властивості та рентгенографічний аналіз твердих розчинів LaBa2Cu3O7 та SmBa2Cu3O7.

    дипломная работа [309,3 K], добавлен 27.02.2010

  • Методи синтезу поліаніліну, характеристика його фізико-хімічних та адсорбційних властивостей, способи використання в якості адсорбенту. Електрохімічне окислення аніліну. Ферментативний синтез з використанням полісульфокислот в присутності лаккази.

    курсовая работа [810,7 K], добавлен 06.11.2014

  • Основні принципи дизайну координаційних полімерів. Електронна будова та фізико-хімічні властивості піразолу та тріазолу. Координаційні сполуки на основі похідних 4-заміщених 1,2,4-тріазолів. Одержання 4-(3,5-диметил-1Н-піразол-4-іл)-4Н-1,2,4-тріазолу.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 29.12.2011

  • Методика синтезу полікристалічних високотемпературних надпровідників. Основні відомості з фізики рентгенівських променів та способи їх реєстрації. Синтез твердих розчинів LnBa2Cu3O7, їх структурно-графічні властивості і вміст рідкісноземельних елементів.

    дипломная работа [654,6 K], добавлен 27.02.2010

  • Особливості будови та загальні способи одержання похідних 1,4-дигідропіридину з флуорованими замісниками, їх біологічна активність. Використання синтезу Ганча для утворення похідних 4-арил-1,4-дигідропіридину на основі о-трифлуорометилбензальдегіду.

    дипломная работа [734,7 K], добавлен 25.04.2012

  • Дослідження умов сонохімічного синтезу наночастинок цинк оксиду з розчинів органічних речовин. Вивчення властивостей цинк оксиду і особливостей його застосування. Встановлення залежності морфології та розмірів одержаних наночастинок від умов синтезу.

    дипломная работа [985,8 K], добавлен 20.10.2013

  • Характеристика сировини, готової продукції та вимоги до них. Сучасні дослідження в області виробництва каталізаторів парової конверсії СО. Вирішення проблеми сірки в технології залізохромового каталізатора. Тепловий та матеріальний розрахунок реактора.

    курсовая работа [151,0 K], добавлен 09.11.2014

  • Поняття та структура хіноліну, його фізичні та хімічні властивості, будова та характерні реакції. Застосування хінолінів. Характеристика методів синтезу хінолінів: Скраупа, Дебнера-Мілера, Фрідлендера, інші методи. Особливості синтезу похідних хіноліну.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 25.10.2010

  • Класифікація металів, особливості їх будови. Поширення у природі лужних металів, їх фізичні та хімічні властивості. Застосування сполук лужних металів. Сполуки s-металів ІІА-підгрупи та їх властивості. Види жорсткості, її вимірювання та усунення.

    курсовая работа [425,9 K], добавлен 09.11.2009

  • Взаємодія 1,2-дизаміщених імідазолів з моно-, ди- та тригалогенофосфінами. Вплив замісника у положенні 2 імідазолу на легкість фосфорилювання. Синтез та хімічні властивості 4-фосфорильованих 1,2-заміщених імідазолів. Молекулярна структура сполуки 23а.

    автореферат [339,0 K], добавлен 25.07.2015

  • Методи одержання та напрями використання електропровідних полімерів. Методика синтезу композитів ПАн-МоО3 та ППірол-МоО3. Особливості виготовлення та дослідження розрядних характеристик літієвих джерел струму із синтезованими катодними матеріалами.

    курсовая работа [139,2 K], добавлен 03.05.2015

  • Технологічні принципи синтезу аміаку. Циркуляційна система синтезу аміаку. Метод глибокого охолодження коксового газу. Сировинна база і основні стадії технології. Киснева конверсія природного газу. Технологічні розрахунки основного реакторного процесу.

    курсовая работа [713,9 K], добавлен 07.07.2013

  • Cинтез нових поліциклічних систем з тіопірано-тіазольним каркасом. Сучасні вимоги до нових біологічно-активних сполук. Створення "лікоподібних молекул" з невисокою молекулярною масою. Біологічна активність нових поліциклічних конденсованих систем.

    автореферат [89,1 K], добавлен 09.04.2009

  • Реакції амідування та циклізації діетоксалілантранілогідразиду в залежності від співвідношення реагентів та температурного режиму. Вплив природи дикарбонових кислот та їх знаходження в молекулі антранілогідразиду на напрямок реакції циклодегідратації.

    автореферат [190,5 K], добавлен 10.04.2009

  • Дослідження процесу отримання кристалічних твердих тіл. Синтез полікристалічного порошкового матеріалу. Вивчення методів кристалізації з розчин-розплавів, методів Вернейля, Бріджмена, Чохральського, зонної плавки. Піроліз аерозолів. Сублімаційна сушка.

    реферат [1,3 M], добавлен 21.05.2013

  • Умови синтезу 4-заміщених2-метилхінолінів, визначення їх спектральних показників і квантово-хімічних констант. Реакційноздібна варіація 4-заміщеного 2-метилхіноліну для подальшого моделювання біодоступних біологічно активних речовин на базі хіноліну.

    дипломная работа [2,7 M], добавлен 08.06.2017

  • Фізичні та хімічні властивості боранів. Різноманітність бінарних сполук бору з гідрогеном, можливість їх використання у різноманітних процесах синтезу та як реактивне паливо. Використання бору та його сполук як гідриручих агентів для вулканізації каучука.

    реферат [42,4 K], добавлен 26.08.2014

  • Електропровідні полімери, їх властивості. Синтез функціональних плівок полі аніліну. Електрокаталітичні властивості металонаповнених полімерних композитів. Електрохімічний синтез функіоналізованої поліанілінової плівки, властивості одержаних композитів.

    дипломная работа [4,1 M], добавлен 26.07.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.