Проектування пальових фундаментів

23

Размещено на http:\\www.allbest.ru\

Зміст

Розділ 1. Аналіз інженерно-геологічних умов земельної ділянки

1.1 Визначення похідних фізичних характеристик ґрунтів

1.2 Визначення розрахункових механічних характеристик ґрунтів

1.3 Висновки про інженерно-геологічні умови будівельної ділянки в м. Славута

1.4 Висновки та рекомендації

Розділ 2. Визначення навантажень на фундамент

Розділ 3. Проектування основ і фундаментів мілкого закладання

3.1 Визначення розмірів і підошви фундаментів

3.1.1 Визначення розмірів підошви фундаменту під стіну по осі Ас

3.1.2 Визначення розмірів підошви фундаменту під стіну по осі Вс

3.2 Розрахунок основ за деформаціями (розрахунок за ІІ-ою групою граничних станів)

Розділ 4. Проектування пальових фундаментів

4.1 Проектування пальових фундаментів під стіни по осях 1 і 6

Перелік використаних джерел

Розділ 1. Аналіз інженерно-геологічних умов земельної ділянки

Згідно із завданням на проектування (варіант №07) прийнята ділянка №7 із висотними позначками:

-горизонталей: 230,0; 230,5; 231,0; 231,5 м

-гирла свердловин: 230,7; 231,6; 230,9 м.

Ґрунтові води в свердловинах виявлені на таких позначках: 221,2; 221,3; 221,4 м.

Земельна ділянка знаходиться у м.Дніпродзержинськ має розміри в плані 180х80м. Креслимо план земельної ділянки в масштабі 1:2000, нанесемо горизонталі, гирла свердловин та їхні позначки (мал.1)

1.1 Визначення похідних фізичних характеристик ґрунтів. Встановлення повних назв ґрунтів

Проаналізуємо дані лабораторних досліджень ґрунтів.

ІГЕ -1 -ГРУНОВО - РОСЛИННИЙ ШАР TОВЩИНОЮ 0,4 М,

ІГЕ - 2- ґрунт № 94 TОВЩИНОЮ 4,0..4,2 м.

Фізико-механічні характеристики ґрунту №54 наведені в таблиці 1.1.

Табл.. 1.1.

№ ґрунту	?s г/см3	? г/см3	W %	WL %	Wp %	E МПа	?n град	Cn КПа	Відносне просідання ?Sl при тиску ?, МПа
									0,1	0,2	0,3
94	2,70	1,51	8,3	36,0	22,0	--	20	28	0,048	0,072	0,089

Ґрунт №94 має границі пластичності W_L = 36 %, W_p = 22% і природну вологість W = 8,3%. Отже, це зв'язний ґрунт.

Вирахуємо число пластичності І_р ґрунту:

І_р = W_L - W_p = 36-22=14%

Згідно таблиці Б11 [1] визначаємо, що різновид ґрунту - суглинок.

(7< І_р =14 < 17)

Вирахуємо показник текучості І_L:

Згідно таблиці Б11 [1] визначаємо,що різновид суглинку -твердий . (І_l =-0.98 <0)

Обчислимо коефіцієнт пористості e:

Коефіцієнт водонасичення S_r:

Остаточно, повна назва ґрунту №94- суглинок твердий .

ІГЕ -3- ґрунт №93 TОВЩИНОЮ 5,1..4,9 м.

Фізико-механічні характеристики ґрунту №93 наведені в таблиці 1.2.

Табл.. 1.2.

№ ґрунту	?s г/см3	? г/см3	W %	WL %	Wp %	E МПа	?n град	Cn кПа	Відносне просідання ?Sl при тиску ?, МПа
									0,1	0,2	0,3
93	2,67	1,57	6,9	32,0	17,0	--	21	20	0,013	0,018	0,023

Ґрунт №93 має границі пластичності W_L = 32,0 %, W_p = 17,0% і природну вологість W = 6,9%. Отже,це зв'язний ґрунт.

Вирахуємо число пластичності І_р ґрунту

І_р = W_L - W_p = 32,0 - 17,0=15,0 %

Згідно таблиці Б11 [1] визначаємо що різновид ґрунту - суглинок.

(7< І_р =15 < 17)

Вирахуємо показник текучості І_L .

Згідно таблиці Б11 [1] визначаємо,що різновид суглинку - твердий .

(І_l =-0.67< 0)

Обчислимо коефіцієнт пористості e:

Коефіцієнт водонасичення S_r

Остаточно, повна назва ґрунту №93- суглинок твердий.

ІГЕ - 4- ґрунт №96 TОВЩИНОЮ 2,1..3,2 м.

Гранулометричний склад і фізико - механічні характеристики ґрунту №96 наведені в таблиці 1.3.

Фізико-механічні характеристики ґрунту №96 наведені в таблиці 1.3.

Табл.. 1.3.

№ ґрунту	?s г/см3	? г/см3	W %	WL %	Wp %	E МПа	?n град	Cn кПа	Відносне просідання ?Sl при тиску ?, МПа
									0,1	0,2	0,3
96	2,69	1,95	25,3	35,0	22	14	23	25	--	--	--

Ґрунт №93 має границі пластичності W_L = 35,0 %, W_p = 22,0% і природну вологість W = 25,3%. Отже,це зв'язний ґрунт.

Вирахуємо число пластичності І_р ґрунту

І_р = W_L - W_p = 35,0 - 22,0=13,0 %

Згідно таблиці Б11 [1] визначаємо що різновид ґрунту - суглинок.

(7< І_р =13 < 17)

Вирахуємо показник текучості І_L .

Згідно таблиці Б11 [1] визначаємо,що різновид суглинку - напівтверді .

(І_l =0,25>0)

Обчислимо коефіцієнт пористості e:

Коефіцієнт водонасичення S_r

Остаточно, повна назва ґрунту №93- суглинок напівтвердий.

ІГЕ 5- - ґрунт №21 TОВЩИНОЮ 2,4..3,2 м.

Гранулометричний склад і фізико - механічні характеристики ґрунту №21 наведені в таблиці 1,4.

Табл..1.4.

№ ґрунту	Гранулометричний склад частинок ґрунту в %	фізико - механічні характеристики ґрунту
	>10	10-2	2-1	1-0.5	0.5-0.25	0.25-0.1	0.1-0.05	0.05-0.01	0,01-0.005	<0.05	?s г/см3	? г/см3	W %	E МПа	?n град	Cn кПа
21	2,0	24,0	25,0	28,5	10,5	4,0	2,7	1,2	1,1	1	2,65	2,0	20,4	40	40	1

Для ґрунту №21 границі пластичності W_L і W_p відсутні. Це означає, що число пластичності І_р =0. Тобто це - не зв'язний (сипкий) ґрунт.

Визначаємо його різновид за гранулометричним складом. Оскільки в даному ґрунті вміст частинок, крупніший за 0,5мм складає 2,0+24,0+25,0+28,5=79,5%>25%, то це - пісок гравіюватий.

Обчислимо коефіцієнт пористості e:

Згідно таблиці Б18 [1] визначаємо,що пісок гравіюватий - середньої щільності (0,55<е =0,59 < 0,70)

Коефіцієнт водонасичення S_r:

Згідно таблиці Б17 [1] визначаємо,що пісок є насичений водою

(0,8< =0,92 < 1,0)

Остаточно повна назва ґрунту №21 пісок гравіюватий, середньої щільності, насичений водою, неоднорідний.

1.2Визначення розрахункових механічних характеристик ґрунтів

У розрахунках використовують розрахункові характеристики:

- За І-ою групою граничних станів, тобто за несучою здатністю: ?1, с1;

- За ІІ-ою групою граничних станів, тобто за деформаціями: ?ІІ, сІІ.

Відповідно до п.п 2-12 - 2.16 СНиП 2.02.01-83, розрахункові характеристики визначаються за виразом:

де, - нормативне значення характеристики; - коефіцієнт надійності за грантом.

Для розрахунків за І-ою групою граничних станів застосовують:

А)при визначенні :

- для пісків - =1,1;

- для глинистих ґрунтів =1,15;

Б). при визначенні для будь-яких ґрунтів приймають =1,5.

Для розрахунку за ІІ-ою групою граничних станів приймають=1, тобто = і =.

Таким чином, для нашого випадку розрахункові характеристики основи будуть такими:

- для ІГЕ-2 (ґрунт №94, суглинок м'якопластичний непросідний)

==20?; == 28кПа; =arctan(/)=20/1,15=17,74? та =/=28/1,5=18,67 кПа;?11=?n=1.51г/см3,?=?n/=1.51/1.05=1.44г/см3

- для ІГЕ-3 (ґрунт №93, суглинок м'якопластичний непросідний)

==21?;==20 кПа; =arctan(/)=21/1,15=18,46? та =/=20/1,5=13,33 кПа; ?11=?n=1,57г/см3,?=?n/=1,57/1.05=1.5г/см3

- для ІГЕ-4 (ґрунт №96, суглинок м'якопластичний непросідний)

==23?;==25 кПа; =arctan(/)=23/1,15=20,26? та =/=25/1,5=16,67 кПа; ?11=?n=1,95г/см3,?=?n/=1,95/1.05=1.86г/см3

- для ІГЕ-5 (грун №21, пісок).

- ==40?;==1 кПа; =arctan(/)=40/1,1=37,34? та =/=1/1,5=0,67 кПа; ?11=?n=2г/см3,?=?n/=2/1.05=1.9г/см3

Для зручності аналізу аналізу інженерно-геологічних умов будівельної ділянки всі дані зводимо в таблицю 1.3.

По результатам інженерно-геологічних вишукувань та аналізі ґрунтових умов будуємо інженерно-геологічний профіль (розріз) земельної ділянки по свердловинах 1-2-3.

1.3 Висновки про інженерно геологічні умови будівельної ділянки №7

Для будівництва визначена вільна від забудови ділянка прямокутної форми в плані розміром 180х80 м. Рельєф місцевості спокійний зі схилом поверхні від абсолютної позначки 231 у центральній частині до позначки 230 у південно-західній та північній частині майданчика.

На ділянці пробурені три свердловини з глибиною 15 м. Бурінням та аналізом результатів лабораторних досліджень зразків ґрунту встановлено, що геолого-літологічна будова ділянки має такий вигляд:

1-й шар - ґрунтово-рослинний, потужність шару 0.4м;

2-й шар - суглинок твердий, непросідний, потужність шару від 4,8 до 4.0 м;

3-й шар - суглинок, твердий, непросідний, потужність шару від 5,1 до4,9 м;

4-й шар - суглинок напівтвердий, непросідний, потужність шару - 3,2 до2,1 м;

5-й шар - пісок, потужність шару 3,2 до 2,4 м.

Ґрунтові води виявлені у відповідних свердловинах на таких абсолютних позначках: св.№1 - 221,2 м; св. №2 -221,3 м; св. №3 -221,4 м (на глибині 5м.)

1.4 Висновки та рекомендації

1. На ділянці будівництва глибиною близько 15 м залягають надійні ґрунти. Основою фундаменту мілкого закладання може бути прийнятий ІГЕ-2 - суглинок твердий непросідний.

2. У випадку спорудження пальових фундаментів, палі доцільно завести у ґрунт 5-го шару -суглинок напівтвердий.

3. Рівень ґрунтових вод знаходиться на глибині 5 м, що не впливатиме на виконання робіт нульового циклу.

4. Подальші розрахунки виконані для випадку проектування будівлі поблизу свердловини №1.

Табл..1.5. Зведена таблиця фізико-механічних характеристик ґрунту

№	Різновид ґрунту	Тов-щи-на шару м	фізичні характеристики	фізичні властив.	Міцнісні	Деформаційні
			?s г/см3	? г/см3	W %	WL %	Wp %	Ір %	ІL	е	Sr	град	кПа	Відносна деформа-ція просідання ?Sl при тиску ?,	Е МПа
														0,1 МПа	0,2 МПа	0,3 МПа
1	Ґрунтово-рослинний шар	0,4	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
2	94.суглинок твердий непросідний	4,0 4,8 4,0	2,70	1,51	8,3	36	22	14	-0,98	0,94	0,24	20	28	-	-	-	20
3	93.Суглинок твердий непросідний	5,1 4,9 5,0	2,67	1,57	6,9	32	17	15	-0,67	0,82	0,73	21	20	-	-	-	10
4	96.суглинок ніпавтвердий непросідний	2,3 2,1 3,2	2,69	1,95	25,3	35	22	13	0,25	0,22	0,93	23	25	-	-	-	14
5	21.пісок	3,2 2,8 2,4	2,65	2,0	20,4	-	-	-	-	0,59	0,92	40	1	-	-	-	40

ІГЕ-2- =1,51х10=15,1 кН/;=2,70х10=27,0 кН/; = (27,010)/ (1+0,94)=8,76кН/.

ІГЕ-3-=1,57х10=15,7 кН/;=2,67х10=26,7 кН/;=(15,7-10)/ (1+0,82)=3,13 кН/.

ІГЕ-4- =1.95х10=19,5 кН/;=2,69х10=26,9 кН/;=(19,5-10)/(1+0,22)=7,8 кН/.

ІГЕ-5- =2х10=20 кН/;=2,65х10=26,5 кН/;=(20-10)/(1+0,59)=6,3 кН/.

Розділ 2. Визначення навантажень на фундаменти

Навантаження на фундамент визначають згідно з чинними будівельними нормами СНіП 2.01.07-85 [5]. Основними характеристиками навантажень вважаються їхні нормативні значення N_П, але обчислення ведуться за розрахунковими значеннями N_ІІ та N_І, які визначаються за формулою:

N_ІІ,І=?_f N_П,

де N_П - нормативне значення навантаження;

?_f - коефіцієнт надійності за навантаженням, який приймається за табл. 1 СНіП 2.01.07-85 [5].

Вирізняють постійні (сталі) і тимчасові навантаження. Сталі навантаження визначають на підставі проектних даних про геометричні розміри конструкцій як добуток ваги 1 м² конструкції на її площу. Тимчасові навантаження приймаються згідно СНіП 2.01.07-85 [5], причому це є навантаження на покриття й перекриття будівель і споруд, а також снігові навантаження, що приймаються за їхніми повними значеннями при розрахунку за несучою здатністю та за пониженими значеннями - при розрахунку за деформаціями (із табл. 3 СНіП 2.01.07-85 [5]).

Згідно із завданням на відведеній під будівництво земельній ділянці треба запроектувати фундаменти під дев'ятиповерховий житловий будинок на 36 квартир із поздовжніми і поперечними несучими стінами і опертям плит перекриття по контуру. В будівлі є суміщений теплий дах і підвал.

Будівля проектується в м. Дніпродзержинськ, яке відноситься до 4-го снігового району за вагою снігового покриву на 1 м² горизонтальної площини покриття [5].

Визначимо навантаження на фундаменти під несучі стіни по осях 1с і 6с.

Вантажні площі, із яких слід збирати навантаження, що передаються на фундаменти, будуть такі (див. рис. 2.1):

- для фундаментів під несучу стіну по осі 1с - А₁= м²

- для фундаментів під несучу стіну по осі 6с - А₂=2?А'₂

А'₂= м²

А₂=2?9=18,30 м²

Рисунок 2.1 - Вантажна площа для фундаментів під несучі стіни по осях 1с і 6с

Таблиця 2.1 - Конструкція та вага 1 м² покриттів та перекриттів

№ з/п	Ескіз	Конструкція	Пито-ма вага ?, кН/м3, або вага 1 м2 кН/м3	Товщ-ина шару,м	Вага 1м2 конструкцій
					Характерис- тична та експлуат.розра-хункова для розрахунків за деформа-ціями N0=Ne=NІІ, кН/м2	Коефіці-єнт наді-йності за гранич-ним навантаженням ?fm	Гранична розрахункова для розрахунків за несучою здатністюNI=N0??fm, кН/м2
Теплий дах		3 шари рубероїду Цем.-піщ. стяжка Утеплювач (керамзит) Пароїзоляція Цем.-піщ. стяжка Збірна залізобетонна плита покриття	0,20 22,00 6,00 0,05 22,00 2,4	- 0,02 0,3 - 0,02 -	0,20 0,44 1,8 0,05 0,44 2,4	1,3 1,3 1,3 1,3 1,3 1,1	0,260 0,57 2,34 0,065 0,572 2,64
		Разом	5,33	1,27	6,447
Горищне перекриття		Цем.-піщ. стяжка Звукоізоляція (шлакобетон) Збірна залізобетонна плита перекриття	22,00 6,00 25,00	0,02 0,10 0,16	0,44 0,60 4	1,3 1,3 1,1	0,572 0,78 4,4
		Разом	5,04	1,23	5,752
Міжповерхове перекриття		Паркет на біт. мастиці Цем.-піщ. стяжка Звукоізоляція (шлакобетон) Збірна залізобетонна плита покриття	5,00 22,00 10,00 25,00	0,02 0,02 0,05 0,16	0,1 0,44 0,5 4	1,3 1,3 1,3 1,1	0,13 0,572 0,65 4,4
		Разом	5,04	1,25	5,752
Надпідвальне перекриття		Паркет на біт. мастиці Цем.-піщ. стяжка Утеплювач (керамзит) Цем.-піщ. стяжка Збірна залізобетонна плита покриття	5,00 22,00 6,00 22,00 25,00	0,02 0,02 0,3 0,02 0,16	0,1 0,44 1,8 0,44 4	1,3 1,3 1,3 1,3 1,1	0,13 0,572 2,34 0,572 4,4
		Разом			6,83	1,26	8,014

Таблиця 2.2 - Навантаження на фундамент стіни по осі 1с (А₁=7,56 м²)

№ з/п	Вид навантажень	Характеристичне N0 (або квазіпостійне розрахункове Np) навантаження, кН		Розрахункові навантаження
			Експлуатаційне	Граничне
			Коефіцієнт надійності ?fe	Значення Nе=N0·?fe = NII [Np = NII], кН	Коефіцієнт надійності, ?fm	Значення Nm=N0 ?fm =N1, кН
А. Постійні навантаження
1 2 3 4 5 6 7 8	Вага покриття (даху) Вага горищного перекриття Вага 8 міжповерхових перекриттів Вага надпідвального перекриття Вага парапетної частини стіни Вага стін 9-ти поверхів Вага цокольної частини стіни Вага внутрішньоквартирних перегородок на 9-ти поверхах	5,33*7,56 5,04*7,56 5,04*7,56*8 6,83*7,56 5,76*1,45*0,35*16 5,76*3*0,35*16*9 5,76*1*0,35*24 2*7,56*9	1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0	40,29 38,1 304,82 51,63 46,77 870,9 48,38 136,08	1,27 1,23 1,25 1,26 1,1 1,1 1,1 1,1	51,17 46,86 381,02 65,58 51,45 958 53,22 149,69
Разом постійних навантажень:			1536,97		1756,99
Б. Тимчасові навантаження
1 2 3	Снігове (II район) для розрухунків: -за деформаціями (за II-ою ГГС) -за несучою здатністю (за I-ою ГГС) На горищне перекриття На 9-ть міжповерхових перекриттів для розрахунків: -за деформаціями (за II-ою ГГС) -за несучою здатністю (за I-ою ГГС)	(0,4*1,28-0,16) *7,56*0,95 1,28*7,56*0,9 0,7*7,56*0,9 0,35*7,56*0,95*9 1,5*7,56*0,9*9	- - 1,0 - -	2,53 - 0,81 22,62 -	- 1,4 1,3 - 1,3	- 12,19 1,05 - 119,41
Разом тимчасових навантажень:		117	-	132,6
Усього навантажень на відрізок фундаменту стіни по осі 1с довжиною 5,76 м:		1653,97	-	1889,59

Таблиця 2.3 - Навантаження на фундамент по осі 6с (А₂=18,15 м²)

№ з/п	Вид навантажень	Характеристичне N0 (квазіпостійне розрахункове Np) навантаження, кН	Розрахункові навантаження
			Експлуатаційне	Граничне
			Коефіці-єнт надій-ності ?fe	Значення Nе=N0·?fe = NII [Np = NII], кН	Коефіці-єнт надій-ності, ?fm	Значення Nm=N0 ?fm =N1, кН
	А. Постійні навантаження
1 2 3 4 5 6 7 8	Вага покриття (даху) Вага горищного перекриття Вага 8 міжповерхових перекриттів Вага надпідвального перекриття Вага парапетної частини стіни Вага стін 9-ти поверхів Вага цокольної частини стіни Вага внутрішньоквартирних перегородок на 9-ти поверхах	5,33*18,0 5,04*18,0 5,04*18*8 6,83*18,0 5,76*3*0,25*16 5,7*2,52*0,35*16*9 5,7*1*0,35*24 2,0*18*9	1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0 1,0	95,94 90,72 725,76 122,94 69,12 731,56 48,38 324	1,27 1,23 1,25 1,26 1,1 1,1 1,1 1,1	121,84 111,58 907,2 156,13 76,03 804,72 53,22 356,4
Разом сталих навантажень:		2208,42		2587,13
	б. Тимчасові навантаження
1 2 3	Снігове (II район) для розрахунків: за деформаціями (за II-ою ГГС) за несучою здатністю (за I-ою ГГС) На горищне перекриття На 9-ть міжповерхових перекриттів для розрахунків: за деформаціями (за II-ою ГГС) за несучою здатністю (за I-ою ГГС)	(0,4*1,28-0,16)*18*0,95 1,28*18*0,9 0,7*18*0,9 0,35*18*0,95*9 1,5*18*0,9*9	- - 1,0 - -	6,02 - 11,34 53,86	- 1,4 1,3 1,3	29,03 14,74 284,31
Разом тимчасових навантажень:		71,22		328,08
Усього навантажень на відрізок фундаменту стіни по осі 6с довжиною 5,7 м:		2279,64		2915,2

Усього на відрізок фундаменту довжиною 1,0 пог. м: N_II=395,77кН/м N_I=506,11 кН/м

Розділ 3. Проектування фундаментів мілкого закладання

3.1 Визначення глибини закладання фундаменту

Глибина закладання фундаменту - це відстань по вертикалі від поверхні планування (d) або підлоги підвалу (d₁) до підошви фундаменту. Згідно з п. 7.5.1 чинного ДБН [3] (див. також параграф 8.3 у посібнику [11]) глибину закладання фундаментів приймають з урахуванням таких факторів:

· призначення і конструктивних особливостей об'єктів, що проектуються, навантажень і впливів на фундаменти;

· глибини закладання фундаментів суміжних об'єктів та прокладання інженерних комунікацій;

· рельєфу існуючого і після інженерної підготовки території забудови;

· інженерно-геологічних умов ділянки будівництва;

· гідрогеологічних умов ділянки будівництва й можливих їхніх змін у процесі будівництва та експлуатації об'єктів;

· глибини сезонного промерзання ґрунтів.

Рисунок 3.1 - Схема до визначення глибини закладання стрічкового фундаменту мілкого закладання під зовнішню стіну по осі 1

У нашому випадку слід визначити глибину закладання стрічкового фундаменту мілкого закладання під зовнішню стіну по осі 1 житлової 9-поверхової будівлі з підвалом (див. опорну схему будівлі). Будівля зводиться в м. Вінниця. Значення середньомісячних температур зовнішнього повітря за зимовий період (грудень, січень і лютий) для м. Вінниця становлять відповідно -5,5; -4,1 і -2,1⁰С (див. табл. Б.26 у посібнику [11]). Несучий шар ґрунтової основи - суглинок твердий показником текучості I_L=-0,98. Рівень ґрунтових вод WL знаходиться на глибині d_w=9,2 м від рівня планувальної поверхні землі DL (ґрунтові умови представлені в табл. 1.3 і на рис. 1.2 даної курсової роботи (КР)).

Розрахунок виконуємо у такій послідовності (див. рис. 3.1 КР).

1) Визначаємо глибину закладання фундаменту d_I, виходячи з розрахункової глибини сезонного промерзання ґрунту d_f, що обчислюється за формулою

де k_h=1,1 як для зовнішніх і внутрішніх фундаментів будівлі, передбачаючи можливість ведення будівництва її надземної частини у зимовий період; d₀=0,23 як для суглинку - ґрунту, що є несучим шаром основи (див. формулу ((8.10) у посібнику [11]);

M_t=5,5+4,1+2,1=11,7 як сума абсолютних значень середньомісячних мінусових температур зовнішнього повітря за зимовий період для м. Вінниця (див. формулу (8.10) у посібнику [11]).

Зважаючи на необхідність заведення в будівлю крізь стіни підвалу інженерних комунікацій (водопроводу, каналізації, теплотраси), глибина закладання яких має бути розташована дещо нижче розрахункової глибини промерзання ґрунту d_f (на 0,2...0,5 м), приймаємо d_I=d_f+0,3=0,86+0,3=1,16 м.

2) Визначаємо глибину закладання фундаменту d_II з урахуванням інженерно-геологічних умов будівельної ділянки. Відстань від розрахункової глибини промерзання ґрунту до рівня ґрунтових вод WL у зимовий період становить d_w-d_f=9,2-0,86=8,34м >2,0 м. Отже, ґрунт, що залягає безпосередньо під підошвою фундаменту (суглинок із показником текучості I_L=-0,98<0,25), не може зазнавати морозного здимання; глибина закладання фундаменту d_II при цьому має бути d_II?0,5d_f=0,5?0,86=0,43 м (див. табл Б.24) у посібнику [11]).

3) Визначаємо глибину закладання фундаменту d_III з урахуванням конструктивних рішень проектованої будівлі. Будемо мати (див. рис. 3.1 КР) d_III=d_b+d₁=1,3+0,5=1,8 м.

Отже, остаточно за глибину закладання стрічкового фундаменту мілкого закладання під зовнішню стіну по осі 1 приймаємо максимальне зі значень d_I, d_II і d_III, тобто d=dmax=1,8 м.

3.2.1 Визначення розмірів підошви фундаменту під стіну по осі 1

За умовну позначку ±0,000 прийнятий рівень "чистої" підлоги першого поверху, що відповідає абсолютній позначці 231,5-0,4+1,1=232,2 м, де 232,2 м - абсолютна позначка гирла свердловини № 2 (див. висновки та рекомендації у параграфі 1.4); 0,4 м - товщина ґрунтово-рослинного шару, тобто ґрунту ІГЕ-1 (див. табл. 1.3 і рис. 1.2); -1,1 м - відносна позначка планувальної поверхні землі DL на будівельній ділянці (див. опорну схему будівлі).

Будівля має жорстку конструктивну схему зі співвідношенням довжини будівлі до її висоти L/H=25200/15200=1,66 (див. опорну схему будівлі).

Глибину закладання фундаменту d=1,8 м зумовлюють конструктивні рішення будівлі, а саме - необхідність влаштування підвалу (див. параграф 3.1, рис. 3.1 і 3.2). Глибина підвалу від поверхні природного рельєфу d_b=1,3 м.

Аналізом інженерно-геологічних умов будівельної ділянки встановлено, що безпосередньо під підошвою фундаменту та вище неї залягає суглинок твердий непросідний (ґрунт ІГЕ-2) з такими фізико-механічними характеристиками (див. рис. 1.2 і табл. 1.3): щільність ґрунту при рудної будови ?=1,51 г/см³; показник текучості і коефіцієнт пористості ґрунту відповідно І_L=-0,98 і е=0,94; кут внутрішнього тертя й питоме зчеплення ґрунту відповідно ?_ІІ=20⁰ і c_ІІ=28 кПа. Міцнісні характеристики ґрунту (? і c) визначені безпосередніми випробуваннями.

Рисунок 3.2 - Схема до визначення ширини підошви стрічкового фундаменту мілкого закладання під центрально навантажену зовнішню стіну

Вертикальне розрахункове навантаження на 1 пог. м довжини фундаменту під стіну

N_0II=287,15кН/м (див. табл. 2.2 і рис. 3.2) прикладене до уступу фундаменту у рівні планувальної поверхні землі DL.

Фундамент під стіну - центрально навантажена конструкція.

Визначення ширини підошви фундаменту b здійснюємо методом послідовних наближень у такій послідовності.

1. З табл. Б.8 у посібнику [11] для ґрунту, що залягає безпосередньо під підошвою фундаменту (суглинку твердого непросідного з І_L=-0,98 і е=0,94), знаходимо значення умовного розрахункового опору ґрунту R₀. Будемо мати R₀=203,34 кПа (визначене інтерполяцією).

2. Ширину підошви стрічкового фундаменту в першому наближенні визначаємо за формулою

Приймаємо b=2,0 м (відповідно до розмірів стандартних збірних залізобетонних фундаментних плит-подушок, що виготовляються підприємствами будіндустрії; див. табл. Б.18 у посібнику [11]).

3. При прийнятій ширині b=2,0 м уточнюємо значення R за формулою:

де ?_с1 і ?_с2 - коефіцієнти умов роботи, які приймаємо з табл. Б.27 у посібнику [11]; у нашому випадку для будівлі з жорсткою конструктивною схемою з L/H=0.98, під підошвою фундаменту якої залягає глинистий ґрунт із I_L=-0.98<0.25, будемо мати ?_с1=1,25 і ?_с2=1,1;

к - коефіцієнт, який дорівнює к=1, оскільки міцнісні характеристики ґрунту (? і с) визначені безпосередніми випробуваннями;

М_?, М_q, М_c - коефіцієнти, які приймаємо з табл. Б.28 у посібнику [11]; у нашому випадку для ґрунту, у якого ?=28⁰, будемо мати М_?=0,51; М_q=3,06; М_c=5,66;

к_z - коефіцієнт, який дорівнює к_z=1 як для фундаменту при b=2,0 м<10 м (тут b - ширина підошви фундаменту, м);

??_ІІ і ?_ІІ - середньозважена об'ємна вага ґрунтів, що залягають відповідно вище й нижче підошви фундаменту .Для нашого випадку будемо мати (див. рис. 1.2 і табл. 1.3): ??_ІІ=?₂=15,1кН/м³ як для ґрунту ІГЕ-2 природної будови і ?_ІІ=?_sb,2=8,76кН/м³ як для зваженого у воді ґрунту ІГЕ-2;

d₁ - зведена глибина закладання зовнішніх і внутрішніх фундаментів від підлоги підвалу, м; у нашому випадку будемо мати d₁=0,5 м (див. рис. 3.2);

d_b - глибина підвалу - відстань від поверхні DL спланованого рельєфу до підлоги підвалу, м; у нашому випадку будемо мати d_b=1,3 м (див. рис. 3.2);

c_ІІ - розрахункове значення питомого зчеплення ґрунту, що залягає безпосередньо під підошвою фундаменту; для нашого випадку будемо мати c_ІІ=28 кПа (див. табл. 1.3);

У результаті матимемо

4. Корегуємо ширину b при уточненому значенні R=303,33 кПа:

Приймаємо b=1,2 м.

5. При прийнятій ширині b=1,2 м уточнюємо значення R

Корегуємо ширину b при уточненому значенні R=304,5 кПа:

Приймаємо b=1,2 м

6. Перевіряємо виконання умови p_mII?R (див. формулу (8.15) і умову (8.11) у посібнику [11]).

Будемо мати наступне:



Висновок: Маємо р_mII=275,29кПа<R=304,5кПа. Умова виконується, отже, остаточно на цій стадії проектування під стіну по осі 1 приймаємо стандартну збірну залізобетонну фундаментну плиту-подушку шириною b=1,2 м, а для подальших розрахунків сумісного осідання основи й фундаменту під зазначену стіну для ґрунтової основи може бути застосована модель лінійно-деформівного середовища.

3.2.2 Визначення розмірів підошви фундаменту під стіну по осі 2

Послідовність розрахунку аналогічна визначенню розмірів підошви фундаменту під стіну по осі 1 (див. параграф 3.2.1).

Розрахункове навантаження на 1 пог. м довжини фундаменту N_0II=306,31 кН/м (див. табл. 2.3 і рис. 3.1).

1. З табл. Б.8 у посібнику [11] для ґрунту, що залягає безпосередньо під підошвою фундаменту (суглинку твердого непросідного з І_L=-0,98 і е=0,94), знаходимо значення умовного розрахункового опору ґрунту R₀. Будемо мати R₀=203,34 кПа (визначене інтерполяцією).

2. Ширину підошви стрічкового фундаменту в першому наближенні визначаємо за формулою

Приймаємо b=2,4 м (див. табл. Б.18 у посібнику [11]).

3. При прийнятій ширині b=2,4 м уточнюємо значення R за формулою (більш детально див. у параграфі 3.2.1)

4. Корегуємо ширину b при уточненому значенні R=409,57 кПа:



Приймаємо b=1,2 м.

5. Перевіряємо виконання умови p_{m II}?R (див. формулу (8.15) і умову (8.11) у посібнику [11]).

Будемо мати наступне:

Висновок: Маємо р_mII=365,75кПа<R=409,57 кПа. Умова виконується, отже, остаточно на цій стадії проектування під стіну по осі 2 приймаємо стандартну збірну залізобетонну фундаментну плиту-подушку шириною b=1,2 м, а для подальших розрахунків сумісного осідання основи й фундаменту під зазначену стіну для ґрунтової основи може бути застосована модель лінійно-деформівного середовища.

3.3 Розрахунок сумісних осідань основ і фундаментів і порівняння їх із гранично допустимими значеннями

фундамент грунт геологічний

У загальному випадку розрахунок сумісного осідання основи та фундаменту згідно із зазначеним методом виконують відповідно до рекомендованого додатка Д чинного ДБН В.2.1- 10-2009 [3] (див. також параграф 8.7 у посібнику [11]) у такій послідовності (див. рис. 3.3):

1. На геологічний розріз будівельного майданчика наносять у тому ж самому вертикальному масштабі поперечні окреслення проектованого фундаменту.

2. Товщу нижче підошви фундаменту розбивають на елементарні шари товщиною h_i=0.4b, де b - ширина підошви фундаменту



Рисунок 3.3 - Схема розподілу вертикальних нормальних стискаючих напружень в основі при розрахунку сумісних осідань основ і фундаментів методом пошарового додавання

3. Вираховують вертикальні нормальні стискаючі напруження від власної ваги ґрунту (так звані природні тиски) на розвідану глибину масиву за формулою:

де n - кількість елементарних шарів ґрунту, на яку розбита ґрунтова товща нижче підошви фундаменту до глибини, що приблизно дорівнює (6...7)b;

?_i - об'ємна вага ґрунту i-го шару;

h_i - товщина i-го шару ґрунту;

?_zg,0 - природний тиск на рівні підошви фундаменту FL, який приймають: при плануванні зрізуванням

?_zg,0=???d,

де: ?? - об'ємна вага ґрунту, розташованого вище підошви фундаменту;

Після розрахунків будують епюру природних тисків еп. ? _zg зліва від вертикалі, що проходить через центр ваги підошви фундаменту, починаючи її від планувальної позначки DL при плануванні території будівельної ділянки зрізуванням і від позначки природного рельєфу NL - при плануванні підсипанням.

4. Обчислюють вертикальне нормальне стискаюче напруження від зовнішнього навантаження (так званий додатковий тиск) на рівні підошви фундаменту за формулою

де p_mII - повний середній тиск на ґрунт основи під підошвою фундаменту (приймають із раніше виконаних розрахунків із визначення розмірів підошви фундаментів;

Знайдену величину ?_zp,0=p_0II відкладають на позначці підошви фундаменту FL (при z=0) справа від вертикалі.

5. За табл. Б.29 у посібнику [11] визначають коефіцієнти розсіювання ?_i додаткового тиску p_0II по глибині основи залежно від відносної глибини ?_i=2z_i/b (z_i - відстані від підошви фундаменту до нижніх границь (підошв) елементарних шарів), форми підошви фундаменту та співвідношення сторін ?=l/b підошви прямокутного фундаменту (тут l - розмір довшої сторони).

Знаходять додаткові тиски на границях елементарних шарів z_i за формулою

?_zp,i=?_ip_0II.

Після розрахунків будують епюру додаткових тисків еп. ?_zp справа від вертикалі під центром ваги підошви фундаменту.

6. Величини ?_zp,i обчислюють до такої глибини z_i=H_c від підошви фундаменту (так званої нижньої границі стисливої товщі BC), де задовольняється умова

тут k=0,2 при b?5 м; При цьому глибина z_i=H_c не повинна бути менша b/2 при b?10 м.

7.Осідання (деформацію стиску) кожного елементарного шару товщиною h_i визначають за формулою:

де ? - безрозмірний коефіцієнт, який враховує бокове розширення ґрунту та приймається 0,8 незалежно від виду ґрунту;

h_i і E_i - відповідно товщина та модуль загальної деформації ґрунту i-го елементарного шару;

- середнє значення додаткового тиску в межах i-го елементарного шару, яке дорівнює напівсумі тисків на верхній і нижній границях розглядуваного шару та визначається за формулою

8. У межах усієї стисливої товщі H_c осідання складається з осідань елементарних шарів із різними модулями загальної деформації E_i та обчислюється за формулою



де n - кількість елементарних шарів у межах стисливої товщі основи H_c.

9. Визначене розрахунком очікуване осідання основи окремого фундаменту s порівнюють із відповідним граничним значенням s_u, що залежить від типу будівлі або споруди та встановлюється будівельними нормами (див. табл. Б.30 у посібнику [11]) або завданням на проектування. При цьому повинна задовольнятись умова

Крім того, порівнюють визначену розрахунком очікувану відносну різницю осідань основ сусідніх фундаментів (s₁-s₂)/L із відповідним граничним значенням [(s₁-s₂)/L]_u (приймають за табл. Б.30 у посібнику [11]), де L - відстань між розбивочними осями сусідніх фундаментів. При цьому повинна задовольнятись умова

У нашому випадку розрахунки сумісних осідань основ і фундаментів у визначених завданням на проектування перерізах (а саме, під стіни по осях 1 і 2Б) виконаємо у табличній формі (розрахунки представлені в табл. 3.1-3.2).

Граничні значення абсолютних осідань основи та відносної різниці осідань основ сусідніх фундаментів приймаємо відповідно s_u=15 см і [(s1-s2)/L]_u=0,003 як для багатоповерхових будівель з повним каркасом із залізобетонними стінами, перекриттям, покриттям. (див. табл. Б.30 у посібнику [11]).

У результаті маємо таке:

· абсолютне осідання основи для фундаменту під стіну по осі 1 - s₁=2,26 см<s_u=15 см;

· абсолютне осідання основи для фундаменту під стіну по осі 2 - s₂=3,8 см<s_u=15 см;

· відносна різниця осідань основ сусідніх фундаментів під стіни по осях 1 і 2

(s₁-s₂)/L=(3,8-2,26)/=0,0027<[(s₁-s₂)/L]_u=0,003.

В усіх розглядуваних перерізах умови розрахунків сумісних осідань основ і фундаментів задовольняються, отже, основи та фундаменти мілкого закладання запроектовані вірно.

Розділ 4. Проектування пальових фундаментів

4.1 Проектування пальових фундаментів під стіни по осях 1 і 6

За умовну позначку ±0,000 прийнятий рівень "чистої" підлоги першого поверху, що відповідає абсолютній позначці позначці 231,5-0,4+0,15=231,25 м, де 231,5 м - абсолютна позначка гирла свердловини № 2 (див. висновки та рекомендації у параграфі 1.4); 0,4 м - товщина ґрунтово-рослинного шару, тобто ґрунту ІГЕ-1 (див. табл. 1.3 і рис. 1.2); -0,15 м - відносна позначка планувальної поверхні землі DL на будівельній ділянці (див. опорну схему будівлі). У будівлі є підвал, підлога якого знаходиться на відносній позначці -1,100. Інженерно-геологічний розріз будівельної ділянки та дані про виявлені ґрунти наведені відповідно на рис. 1.2 і в табл. 1.3.

Вертикальні розрахункові навантаження на 1 пог. м довжини фундаментів під стіни прикладені до уступів фундаментів у рівні планувальної поверхні землі DL і становлять (див. табл. 2.2...2.4):

- під стіну по осі 1 - N_0I=395,77 кН/м (див. табл. 2.2);

- під стіну по осі 2 - N_0I=506,11 кН/м (див. табл. 2.3);

Пальові фундаменти під стіни по осях 1 і 6 - центрально навантажені конструкції (див. рис. 4.1). Їхнє проектування виконуємо у такій послідовності:

1. Виходячи з інженерно-геологічних умов будівельної ділянки та умов її розташування відносно інших будівель і споруд (вільна забудова), конструктивної схеми проектованої будівлі, величини та характеру навантажень, що діють на фундаменти, приймаємо стандартну забивну збірну залізобетонну призматичну палю квадратного поперечного перерізу марки С 110.30 (довжина - 11,0 м; розміри поперечного перерізу 350?350 мм; площа поперечного перерізу А=0,35²=0,12 м²; периметр u=4?0,35=1,4 м).

Паля пронизує ґрунти - суглинок твердий непросідний та суглинок твердий непросідний (ІГЕ-2 та ІГЕ-3), суглинок напівтвердий, непросідний, (ІГЕ-4) - і заводиться у пісок гравіюватий, середньої щільності,насичений водою (ІГЕ-5).

Призначаємо монолітний залізобетонний ростверк у вигляді стрічок під стіни та застосовуваний у випадках центрально навантажених фундаментів і розташування ствола палі у порівняно надійних ґрунтах шарнірний (вільнолежачий) тип з'єднання палі з ростверком (див. рис. 4.2]). При цьому палю заводимо в тіло ростверка на 100 мм, тобто приймаємо h_защ.=100 мм. Тоді висота ростверка буде h_роств.=h_защ.+200=100+200=300 мм.

Глибину закладання ростверка d_роств. пальового фундаменту зумовлюють такі фактори та відповідні їм величини (див. параграф 3.1 і рис. 4.1)

· а - кліматичні особливості району будівництва, що визначають глибину сезонного промерзання ґрунту d_f=0,86 м, а також заведення в будівлю крізь стіни підвалу інженерних комунікацій (водопроводу, каналізації, теплотраси), глибина прокладання яких має бути розташована дещо нижче зазначеної глибини d_f (на 0,2...0,5 м); у результаті матимемо d_{роств.;I}=d_f+0,3=0,86+0,3=1,16 м (див. п. 1 у параграфі 3.1);

· б - інженерно-гідрогеологічні умови будівельної ділянки, згідно з якими при відстані від розрахункової глибини промерзання ґрунту до рівня ґрунтових вод WL у зимовий період d_w-d_f=9,2-0,86=8,34 м>2,0 м ґрунт, що залягає безпосередньо під підошвою ростверка (суглинок із показником текучості I_L=-0,92<0,25), не може зазнавати морозного здимання; глибина закладання фундаменту d_II при цьому має бути d_{роств.;II}?0,5d_f=0,5?0,86=0,43 м (див. п. 2 у параграфі 3.1);

· в - конструктивні рішення проектованого фундаменту та будівлі вцілому (необхідність влаштування підвалу, заведення палі у тіло ростверка та запобігання продавлювання ростверка палею;), відповідно до яких отримаємо (див. рис. 4.1)

d_{роств.;III}= =d_b+h_cf+h_роств.=1,3+0,2+0,3=1,8 м.

Остаточно за глибину закладання ростверка пальового фундаменту під стіну по осі 1 приймаємо максимальне зі значень d_{роств.;I}, d_{роств.;II} і d_{роств.;III}, тобто d_роств.=d_{роств.;III}=1,8 м.

Перед бетонуванням монолітного залізобетонного ростверка під його підошвою має бути влаштована підготовка із шару щебеню, втрамбованого в ґрунт і политого цементним розчином, або бетону з пониженим умістом в'яжучих товщиною 100 мм (див. рис. 4.2).

З урахуванням вищенаведених конструктивних призначень нижній кінець прийнятої палі (тобто початок її загострення) буде знаходитись на глибині lпалі-h_защ.+d_роств.=12,9-0,1+1,8=14,6 м.

2. Визначаємо несучу здатність за ґрунтом висячої забивної палі за умови, що вона працює як поодинока. При цьому здійснимо наступну послідовність операцій (розрахунки оформляємо у табличній формі; див. табл. 4 1):

а - викреслимо інженерно-геологічний переріз і нанесемо на нього існуючі інженерно-геологічні елементи, контур котлована та палі;

б - у межах довжини палі від підошви ростверка до початку загострення палі ділимо основу на однорідні розрахункові шари товщиною h_i?2 м;

в - обчислюємо середню глибину розташування кожного i-го розрахункового шару, тобто відстані l_i від рівня планувальної поверхні землі DL до середини кожного розрахункового шару;

г - із табл. Б.37 у посібнику [11] залежно від виду ґрунту, його показника текучості I_L (лише для глинистих ґрунтів) та глибини l_i визначаємо опори ґрунтів по боковій поверхні f_i [кПа] забивної палі у межах кожного i-го розрахункового шару, а також відповідні сили опору за формулою ?_cf?f_i?h_i [кН];

д - із табл. Б.35 у посібнику [11] визначаємо розрахунковий опір ґрунту під нижнім кінцем R [кПа] забивної палі, а також відповідну силу опору за формулою ?_cf? R?A [кН];

ж - за формулою обчислюємо значення несучої здатності за ґрунтом поодинокої висячої забивної палі:

F_d=?_c(?_cRRA+u??_cfh_if_i)=1*(10725,0*0,12+1,2*319,05)=1669,86 кН,

де R=10725,0 кПа - розрахунковий опір ґрунту під нижнім кінцем палі при його зануренні на глибину l=14,6 м від рівня планувальної поверхні землі DL.

3.Визначаємо допустиме навантаження на поодиноку палю

р=F_d/?_k=1669,86/1,4=1192,76 кН,

тут ?_k - коефіцієнт надійності за ґрунтом, який приймаємо ?_k=1,4, оскільки несуча здатність палі F_d визначена розрахунком.

4. За формулою (9.22) у посібнику [11] розраховуємо попередню відстань між палями в ряду a (крок паль) у пальовому фундаменті під стіни за умови їхнього розміщення в 1 ряд (k_паль=1):

· для фундаменту під стіну по осі 1 (N_0I=395,77 кН/м)

· для фундаменту під стіну по осі 2 (N_0I=506,11 кН/м)

де N₀₁ - фактичне вертикальне розрахункове навантаження, що діє по уступу фундаменту на 1 пог. м його довжини (див. табл. 2.2-2.4).

5. Розмістимо палі у плані та законструюємо ростверк відповідно до конструктивних вимог, наведених на рис. 4.3. Тобто палі розміщаємо на відстані aфакт. не меншій, ніж аmin=3?b_палі=3?0,3=0,9 м (мінімально допустима відстань між палями з конструктивних вимог), і не більшій, ніж а_max=6?b_палі=6?0,3=1,8 (з умов найбільш повного використання несучої здатності паль).

Отже, остаточно приймаємо такі кроки паль:

- для фундаменту під стіну по осі 1 - a_факт.=2,1 м;

- для фундаменту під стіну по осі 2 - a_факт.=2,1 м;

Ширину ростверка приймаємо b_{роств.,факт.}=2b_палі=0,7 м.

6. Перевіряємо фактичні розрахункові навантаження на палі центрально навантажених фундаментів під стіни. Для цього з виразів (9.22) і (9.23) у посібнику [11] знаходимо фактичну вагу залізобетонної палі (?_з/б=25 кН/м³) Q_{палі I,факт.}, а також розподілену на 1 пог. м довжини фундаментів фактичну вагу залізобетонного ростверка та розташованих на ньому бетонних фундаментних блоків і ґрунту на його виступах (?_m=20 кН/м³) Q_{роств. I,факт.}:

Отже, повні фактичні вертикальні розрахункові навантаження на палі N_I, факт., що діють у межах прийнятих кроків паль, дорівнюватимуть (див. формулу (9.25) у посібнику [11]):

· для фундаменту під стіну по осі 1 (N₀=395,77 кН/м; a_факт.=2,1 м)

· для фундаменту під стіну по осі 2 (N_0I=506,11 кН/м; a_факт.=2,1 м)

N_{І, факт} = (506,11+27,72)*2,1+31,68 =1152,72кН

Перевіряємо виконання умови (9.21) у посібнику [11]. Для нашого випадку будемо мати:

· для фундаменту під стіну по осі 1

· для фундаменту під стіну по осі 2

Висновок: Умови виконуються, отже пальові фундаменти запроектовані вірно.

Перелік використаних джерел

1. ДСТУ Б В.2.1-2-96 (ГОСТ 25100-95). Ґрунти. Класифікація. - Київ: Укрархбудінформ, 1997. -43с.

2. ДБН В.1.2-2:2006. Нагрузки и воздействия. - Киев.: Минстрой Украины, 2006. - 77 с. (замість скасованого на території України СНиП 2.01.07-85*. Нагрузки и воздействия/Госстрой СССР. - М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986. - 36 с.)

3. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування/Мінрегіонбуд України. - Київ: ДП «Укрархбудінформ», 2009. - 104 с. (замість скасованого на території України СНиП 2.02.01-83. Основания зданий и сооружений/Госстрой СССР. - М.: Стройиздат, 1985. - 40 с.).

4. СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика. - М., 1983.

5. СНиП 23-01-99. Строительная климатология/Госстрой России. - М., 2000. - 58 с. (взамен СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика/Госстрой СССР. - М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1983. - 319 с.)

6. СНиП 2.02...