Технологія підготовки бетонної основи пофарбованої олійною фарбою всередині приміщення під облицювання глазурованою керамічною плиткою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонська обласна державна адміністрація

Управління освіти і науки

ДНЗ « Вище професійне училище № 2 м. Херсона»

Дипломна робота

Тема: «Технологія підготовки бетонної основи пофарбованої олійною фарбою всередині приміщення під облицювання глазурованою керамічною плиткою»

Нефьодкіна Дениса Анатолійовича

Група № 37

Херсон 2011 - 2012



План

Вступ

1. Загальні відомості

2. Призначення і класифікація лицювальних робіт

2.1 Підготовка поверхні до укладання керамічної плитки

2.2 Провішування поверхні

2.3 Інструмент і інвентар для лицювальних робіт

3. Технологія виконання

4. Організація робочого місця

5. Охорона праці

6. Контроль якості роботи

Список використаної літератури



Вступ

Якість будівельної продукції - будинків і споруд різного призначення залежить від багатьох складових, але основними серед них були і залишаються якість та довговічність будівельних матеріалів.

Довговічність будівельних матеріалів є чи не найважливішою проблемою сучасного будівництва, оскільки функціональні навантаження більшості з них використовуються надто короткий час порівняно зі стародавніми матеріалами, на основі яких збудовані сотні і тисячі років тому споруди, що незважаючи на вплив зовнішніх природних чинників і часу й тепер вражають красою архітектури та майстерністю тогочасних будівельників.

Сучасність і майбутнє потребують реконструкції старих будинків, надання їм оригінальності та виразності застосування під час зведення будинків цікавих нестандартних вирішень як в оздобленні інтер'єрів, так і фасадів. Цього можна досягти, якщо запроваджувати в будівництво, зокрема в опорядження будинків, нові нетрадиційні матеріали і технології.

В Україні вже намітилися тенденції до заміни традиційних штукатурних розчинів, більш прогресивними матеріалами і технологіями. Йдеться про сухі клейові будівельні суміші для плиткових робіт, полімермінеральні й синтетичні штукатурки, високу ефективність яких засвідчує світовий та європейський досвід.

Це й обумовило актуальність вибору теми дипломної роботи «Технологія підготовки цементно-піщаної основи пофарбованої олійною фарбою під облицювання неглазурованою керамічною плиткою». Облицювальні роботи разом з іншими опоряджувальними є найбільш трудомісткими в будівництві житлових і суспільних будівель. Створення за допомогою облицювання заданих експлуатаційних якостей конструктивних моментів будівель, а також необхідного художнього і архітектурного оздоблення вимагає правильної організації праці і якісного виконання облицювальних робіт. Великого значення при цьому набувають механізація і індустріалізація цих робіт, застосування нових матеріалів і прогресивних методів робіт.



1. Загальні відомості

Облицювання поверхонь будівлі, конструкцій матеріалами Ceresit передбачає комплекс робіт із застосуванням цілісної системи матеріалів на основі сухих будівельних сумішей, які використовують окремо або в певній комбінації на відповідному етапі облицювання, а саме :

-підготовку і ремонт основ будівельних конструкцій

-грунтування поверхонь основ .,

-приклеювання плит (плиток) до поверхонь будівельних конструкцій.,

-заповнення швів між плитами (плитками).,

-влаштування і герметизація деформаційних швів і примикань.,

-виконання інших допоміжних робіт.

В облицюванні стіни плиткою немає нічого складного. З рівною поверхнею, хорошими матеріалами і інструментами, це може зробити навіть новачок. Інша справа, якщо стіни мають досить великі нерівності і перепади, тоді гарно і рівно укласти плитку буде складніше, особливо якщо робити це вперше. У таких випадках зазвичай регулюють перепади нанесенням більшого чи меншого кількості клею безпосередньо під час укладання плитки.

Облицювальну плитку можна укладати як до, так і після підлогової. Це залежить від приміщення і проекту.

Якщо відбуваються спочатку стіни, то плитка для підлоги встановлюється перед укладанням самого нижнього ряду облицювання.

Якщо на стіні за ванною і по її боках плитки не буде, а підлога покривається весь цілком, то спочатку краще встановити підлогове покриття. Після укладання плитки для підлоги, їй потрібно дати підсохнути мінімум добу (див. інструкцію виробника клею). До облицювання стін можна приступати, коли по плитці можна буде більш менш ходити і встановити в приміщення ванну. При цьому перед початком робіт вже встановлену підлогову плитку потрібно покрити товстим целофаном або іншим матеріалом, так щоб її не можна було забруднити і подряпати.

Крім того, не забудьте перед початком робіт вирішити, де поставити ванну, раковину, унітаз, де повісити полотенцесушитель. Якщо їх місцеположення не зміниться після ремонту і труби замінювати не потрібно, то можна приступати до плитковим робіт. Якщо місце положення буде змінено, то потрібно змонтувати нову розведення. Іншими словами, підвести труби каналізації, холодної і гарячої води до нового місця розташування перерахованих вище сантехнічних приладів. При необхідності труби можна приховати, обшивши їх фанерою, гіпсокартоном або іншим відповідним матеріалом (не забудьте зробити дверці до вентилів гарячої та холодної води). Також можна обшити і ванну із зовнішнього боку (з дверцятами до водозливу), потім покривши обшивку плиткою.



2. Призначення і класифікація облицювальних робіт

Роботи, пов"язані з опорядженням поверхонь будівлі штучними матеріалами, називають облицювальними. До них відносять роботи, пов"язані з опорядженням поверхонь різними видами плиток, великогабаритними облицювальними листами, лінолеумом тощо. Лицювальники виконують також мозаїчні, ксилолітові та інші роботи по опорядженню підлог. Облицювальні роботи можуть виконуватись як зовні на фасадах, так і всередині будівель при облицюванні стін і підлог. Поверхню облицьовують з тим, щоб захистити конструкцію від атмосферних впливів, вологи, механічних пошкоджень, а також з санітарно-гігієнічною і декоративною метою. Облицьоване штучними матеріалами приміщення набирає привабливого вигляду, в ньому створюються кращі умови для життєдіяльності людини.

Підлоги облицьовують керамічними, мозаїчними, бетонними, шлакосіталовими, синтетичними плитками або лінолеумом. Крім плиток, підлогу можна опорядити монолітним мозаїчним шаром або кольоровою мастикою на полімерних в"яжучих матеріалах. Внутрішні вертикальні поверхні облицьовують керамічними, скляними, полістирольними плитками. Крім того, для облицювання різних поверхонь можна застосовувати плитки з природних кам"яних матеріалів (мармурові, гранітні, з вапняку тощо).

За формою плитки бувають квадратні, шести- і восьмигранні.

До початку облицювальних робіт в приміщенні повинні бути закінчені всі роботи, виконання яких може пошкодити облицьовану поверхню. Конструктивні елементи будівлі, що підлягають облицюванню, повинні бути стійкими. Відхилення віконних і дверних укосів, стовпів від вертикалі допускається не більше 1 мм на 1 м висоти або довжини, але не більше 3 мм на весь елемент.

При облицюванні стін плитками на цементному розчині відхилення поверхні від вертикалі до 15 мм і нерівності на ній повинні вирівнюватись цементним розчином. Якщо відхилення більше 15 мм розчин наносять по попередньо надійно закріпленим сіткам.

Якщо плитки закріплюють на поверхні мастиками, відхилення поверхні, що облицьовують, від вертикалі не повинно бути більше 3 мм на 1 м висоти.

До початку внутрішніх облицювальних робіт мають бути завершені всі роботи по влаштуванню покрівлі будівлі або водонепроникного перекриття над частиною будівлі, яку облицьовують. У приміщеннях мають бути закінчені всі роботи, пов"язані з монтажем потайних проводок та встановлені коробки у дверні і віконні прорізи. Облицьовувати на розчинах і мастиках можна лише тоді, коли навантаження на стіни досягло не менше 65 % від проектного.

Облицьовувати стіни слід до влаштування чистої підлоги, тому на них повинні бути зроблені позначки, які вказують на рівень майбутньої підлоги. Це буде нижній край облицьованої стіни.

Як підлоги, так і вертикальні поверхні можуть облицьовуватись плитками різними за формою, розміром і кольором. Вибираючи рисунок облицювання, слід враховувати розмір приміщення, його призначення, естетичні вимоги до кольору облицювання тощо.

На облицьованній поверхні стін (Рис. 5) розрізняють такі елементи облицювання: цоколь, поле облицювання, фриз і карниз. Вони можуть бути присутні всі або виконані в певній комбінації.

Цоколь, тобто нижній ряд плиток, виконують із спеціальних фасонних (вигнутих) плиток, потовщених або кольорових плиток. Поле облицювання роблять з білих або кольорових однотонних плиток. Фриз може бути виконаний з кольорових або візерунчастих плиток в один або два ряди. Це залежить від висоти облицювання. І, нарешті, останній елемент облицювання -- карниз. Він має обов"язково виступати з площини облицювання, тому для його виконання використовують спеціальні фасонні плитки більшої товщини.

Залежно від розміщення плиток і положення швів на поверхні розрізняють три способи облицювань: шов у шов, врозбіг та по діагоналі (Рис. 6). Найбільш поширений і простий за виконанням спосіб -- облицювання шов у шов. Інші два способи облицювань потребують більших витрат часу, професіоналізму, акуратності і точності в роботі.

Рис. 5 Елементи плиткового облицювання стіни

На облицьованій поверхні підлоги (Рис. 7) розрізняють такі елементи облицювання: пристінна смуга, фриз і поле облицювання. Пристінна смуга -- це вузька ділянка поверхні (здебільшого в один ряд плиток), яка утворюється після розмічування підлоги перед облицюванням. При цьому ширина її біля кожної стіни може бути різною. Це залежить від того, яка кількість цілих плиток укладається вздовж і впоперек приміщення.

Фриз виконують із плиток, котрі за кольором відрізняються від тих, якими будуть облицьовувати основне поле підлоги. Ширину фриза вибирають залежно від розміру приміщення. Для облицювання основного поля підлоги використовують плитку одного кольору, здебільшого світлих тонів. Щоб покращити декоративний ефект облицювання, основне поле роблять візерунчастим, застосовуючи для цього плитки двох або більше кольорів. На Рис. 8подано зразки облицювань підлоги плитками двох кольорів.

Якщо в процесі облицювання стіни цокольний ряд плиток не вкладали, то в кутах між підлогою і стіною витягують плінтус.

2.1 Підготовка поверхні до укладання керамічної плитки

Поштукатурена стіна - якщо вона нова, то має повністю висохнути; якщо старе і було покрито фарбою, то її необхідно добре подряпати, щоб забезпечити хороше зчеплення, потым поверхню обробити грунтовкою Ceresit CT17. Залежно від виду матеріалу основи, його міцності підбирають клей и плітку.

Підготовка основ під облицювання стін і укладання підлог плитками складається з очищення поверхні від залишків розчину, сколювання напливів і виступів; забивання западин і насічки борозен для кращого зчеплення розчину з основою і очищення від пилу після насічки, промивання водою і грунтування цементним молоком (можна замінити водним розчином ПВА).

Якщо поверхня, призначена під облицювання, пофарбована олійними або іншими неводними фарбами, плитки можна наклеювати, не знімаючи фарбувальний шар. Забарвлення клейову, а також іншими водними складами обов'язково потрібно зняти. Поверхня, на яку буде клеїтися плитка, необхідно грунтувати розведеним клейовим складом; гладкі поверхні перед грунтуванням обробити наждачним папером.

Залежно від матеріалу поверхні, що облицьовується можливі відхилення від зазначеної схеми. Наприклад, цегляні і кам'яні стіни, якщо вони мають відхилення і дефекти, необхідно обштукатурити цементно-піщаним розчином складу 1:4 з наступним нацарапиваніем борозенок. Дерев'яні та гіпсокартонні поверхні штукатурять з застосуванням металевої сітки з осередками 30X30 мм розчином складу 1:3 - 1:4. Металеву сітку необхідно ізолювати від дерев'яної поверхні шаром руберойду. Масляну фарбу з оштукатурених поверхонь зчищають. Після цього поверхню насікають.

Облицювальні керамічні плитки можуть відрізнятися один від одного за кольором, малюнком і розміром, мати дефекти, отримані при випалюванні, відбиті кромки і кути. Тому перед початком робіт плитки необхідно сортувати. Для добре переглядаються ділянок облицьовується поверхні слід відібрати плитки одного розміру, використовуючи для цієї мети шаблон, хрестовину з двох дерев'яних брусків або рамку-клітинку, розміри якої рівні стандартним габаритами плитки (браковані плитки можуть бути використані для виготовлення половинок, чвертей і т. п. ).

Поверхня призначену під облицювання плитками, провішують і розмічають. Починаючому майстрові необхідно ретельно перевірити вертикальність поверхні і кутів за допомогою схилу. З урахуванням товщини розчину в кутах облицьовується поверхні трохи вище верхньої межі облицювання, забивають цвяхи і натягують шнур. У послідовності, описаної раніше, встановлюють маякові цвяхи у всіх основних точках. Потім за допомогою плитки і лінійки розмічають майбутню облицювання, підраховують кількість плиток у ряді, можливі половинки і т. п.

Якщо облицювання ведеться в приміщеннях, де ще немає підлог, необхідно намітити на стіні лінію чистої підлоги і по ній встановити і добре закріпити рейки, які будуть підтримувати перший ряд плиток. Якщо підлоги існують, перший ряд безпосередньо примикає до них. Тому найчастіше спочатку облицьовують підлоги, а потім стіни. Для укладання плиток на підлогу повинно бути жорстким, підготовлену основу, з міцною і рівною поверхнею. Всі дефекти на підставі необхідно усунути.

Якщо ж здійснюють облицювання стін, а потім статі, то плитки нижнього ряду наклеюють на стіни так, щоб вони були підняті на потрібну відстань від підготовки, тобто на шар цементного розчину і товщину плиток. У цьому випадку до початку облицювання стін плитками на підлогу бажано укласти дерев'яну рейку потрібної товщини, а на неї спирати нижні ряди плиток. При цьому слід знати рівень чистого статі в кухні або ванною. Настилають плитки як можна рівніше, без виступів і западин, ходіння по яким незручно і небезпечно.

Підготовчі роботи перед облицюванням зовнішніх поверхонь такі ж, як і при обробці внутрішніх стін. Різниця полягає лише в тому, що маяки слід встановлювати на ділянках, обмежених елементами фасаду будинку (віконними і дверними прорізами, підвіконням, карнизом) з таким розрахунком, щоб шви облицювання збігалися з вертикальними і горизонтальними елементами членувань.

Пристрій підстави (стяжка) - одна з найважливіших операцій, що обумовлюють якість майбутнього облицювання. Стяжка - це шар цементно-піщаного розчину, який утворює жорстку кору по нежорстких або пористим елементам перекриття. Вона влаштовується також для вирівнювання поверхні підлоги або перекриття, додання покриттю заданого ухилу і т. п. Товщина стяжки на бетонному перекритті або основі - 15-20 мм. Якщо стяжка укладається на ізоляційний матеріал, що лежить на підстильному шарі, її товщина сягає 40-50 мм. При влаштуванні плиткового підлоги на дерев'яній основі його поверхню прикривається шаром гідроізоляції (наприклад руберойд, поліетиленова плівка), потім металевою сіткою і після цього укладається стяжка товщиною 30 мм.

Для стягування застосовується розчин складу (1:3) - (1:4). Стяжку краще всього виконувати по маякових елементам. Для цього дві рейки, рівні товщині стяжки, встановлюються строго горизонтально уздовж приміщення і закріплюються гіпсовим розчином. Потім проміжок між рейками заповнюється цементно-піщаним розчином і розрівнюється правилом. Після того як стяжка затвердіє, рейки і гіпсовий розчин видаляють, а що залишилися поглиблення в стяжці заповнюють розчином.

Підготовка дерев'яних конструкцій підлог для облицювання керамічною плиткою. Широкі дошки надколюють, застеляють двома-трьома шарами толю або руберойду, укладаючи ці матеріали на мастиках: руберойд - на бітумній, толь - на дегтевой. Дерев'яне підставу покривають мастикою, по ній настилають перший шар толю або руберойду, потім наступний шар і т. д. Зверху їх ще раз покривають мастикою. Слід вказати на те, що посипання з толю або руберойду повинна бути вилучена, тому що вона перешкоджає хорошому зчепленню мастики з матеріалом. Після цього укладають арматуру, розташовуючи прутки через 150 мм. У місцях перетину прутки пов'язують дротом, на них кріплять сітку, потім накладають шар цементного розчину або бетону завтовшки не менше 50 мм.

Гіпсошлакові перегородки готують так само, як і дерев'яні конструкції підлог. Кріплять арматуру, до неї сітку, обштукатурюють цементним розчином товщиною 20 ... 30 мм, процарапивают, просушують і облицьовують. Цегляні поверхні очищають від пилу і бруду, вибирають шви, обштукатурюють, добре розрівнюючи штукатурку, процарапивают (під цементний розчин або мастику) або залишають гладкою, затертої (під масляну фарбу). Після висихання облицьовують.

Розбивка приміщення полягає у попередній розкладці одинарних рядів плиток з метою визначення кратності розмірів плитки й підлоги. Якщо плитки виходять за межі площі підлоги на 10-20 мм, їх краще не рубати, а прорізати штукатурку та завести їх у пророблені пази.

2.2 Провішування поверхні

Провішування поверхонь. Стіни, стелі, стовпи та інші конструкції будівлі майже завжди мають певні відхилення від горизонталі або вертикалі. Наносячи на поверхню шар штукатурки, ці відхилення можна усунути або принаймні довести до норми, передбаченої технічними вимогами. Тому перед виконанням високоякісної штукатурки поверхню провішують, щоб визначити, які вона має відхилення від вертикалі або горизонталі. За величиною відхилень встановлюють, якою має бути мінімальна товщина штукатурного шару.

Провішування поверхонь -- відповідальна робота, яка потребує від штукатура акуратності і точності виконання. Неправильне провішування може збільшити товщину штукатурного шару, а це призведе до збільшення вартості штукатурних робіт, перевитрати матеріалів і зниження продуктивності праці штукатура. Наприклад, якщо товщина штукатурки збільшується на 10 мм, то вартість штукатурки збільшується на 17, а трудомісткість на 15 %.

Рис. 1 Схема провішування стелі

Для виконання високоякісної штукатурки підготовлену поверхню спочатку провішують, встановлюють на ній марки і маяки, за якими її потім штукатурять.

Провішують спочатку стелю, а потім стіни. Стелю провішують за допомогою водяного рівня або ватерпаса. За допомогою ватерпаса це роблять так. Спочатку на стелі відбивають натертим об крейду чи інший пігмент шнуром лінії на відстані 1,2--1,5 м одна від одної, вздовж яких будуть встановлені марки і маяки (рис. 1). Крайні лінії, паралельні стінам, відбивають на відстані 20--30 см від стіни. Потім в одному з кутів стелі на такій же відстані від стін забивають цвях 1 так, щоб він виступав над поверхнею на товщину майбутнього підготовчого шару штукатурки. Далі, користуючись ватерпасом (рис. 2), по периметру стелі на лініях маяків забивають цвяхи так, щоб їхні головки були в одній горизонтальній площині. Якщо головка останнього цвяха 10 (див. рис. 1), забитого на відбитій лінії, не зійдеться з рівнем першого, то провішування починають спочатку, рухаючись у протилежному напрямку. Після цього з протилежних кутів стелі по діагоналях натягують шнури так, щоб вони дотикались до головок цвяхів і перевіряють, чи не має в площині стелі горбків, які не будуть закриті шаром штукатурки. Невеликі горбки зрубують, а якщо їх зрубати неможливо, то забиті цвяхи витягують на стільки, щоб шар штукатурки міг закрити виступ-ну частину поверхні.

Рис. 2 Провішування стелі за допомогою ватерпаса



Рис. 3 Провішування стелі за допомогою водяного рівня

Далі, натягуючи шнур між цвяхами 2 і 8 та 3 і 7, забивають проміжні цвяхи 11 і 12 на вибраній до початку провішування відстані один від одного. Головки цих цвяхів повинні торкатись натягненого шнура.

Для провішування стелі можна також користуватись водяним рівнем (рис. 3). Положення головки цвяха при цьому фіксують відносно рівня води в скляній трубці рівня. Провішування стелі водяним рівнем значно прискорює цей процес. Користуючись рівнем, спочатку фіксують положення чотирьох цвяхів, розміщених у кутах стелі (див. рис. 1, цвяхи 1, 4, 6, 9). Потім, натягуючи шнур між цвяхами 1 і 6 та 4 і 9, перевіряють, чи правильно вибрана майбутня товщина штукатурного шару. Якщо так, то натягують шнур і по лініях маяків забивають інші цвяхи.

лицювальний плитка керамічний



Рис. 4 Схема провішування стіни

Рис. 5 Провішування стіни за допомогою виска

Слід зазначити, що в масовому будівництві, коли для перекриття застосовуються залізобетонні плити або панелі, стелю не штукатурять, а вкривають шаром безпіскової накривки. У цьому випадку поверхню стелі не можна вважати високоякісно опорядженою, оскільки наднормативні відхилення від горизонталі суцільної панелі або перекоси укладених плит перекриття не будуть усунені.

Стіни провішують за допомогою виска, рейки з виском або рейки з рівнем. Для цього спочатку на ній натертим об крейду шнуром відбивають вертикальні лінії, вздовж яких будуть встановлені маяки (рис. 4). Крайні лінії повинні бути на відстані 20--30 см від відповідного кута, а всі інші -- на відстані 1,2--1,5 м одна від одної. На крайній лівій лінії, у верхній її частині, на відстані 20--30 см від стелі забивають цвях 1 так, щоб він виступав над поверхнею на товщину майбутнього підготовчого шару штукатурки. В бетонну поверхню цвяхи забивають у попередньо забиті дерев'яні чіпки. Приклавши до цього цвяха шнурок виска (рис. 5), його опускають вниз і на відстані 20--30 см від підлоги забивають цвях 2. Головка цього цвяха повинна торкатись шнура виска. На крайній правій лінії, на такій же відстані від стелі на товщину підготовчого шару штукатурки забивають цвях 3. З нього також опускають висок і в нижньому куті стіни забивають цвях 4. Після цього по діагоналі стіни між цвяхами 1 і 4 та 2 і З натягують шнури і перевіряють, чи покриє майбутній шар штукатурки всі виступи, що є на стіні. Якщо ні, то товщину штукатурного шару збільшують, для чого забиті цвяхи витягують на потрібну відстань.

Рис. 6 Послідовність виконання марки з розчину

Рис. 7 Інвентарні металеві марки

Коли поверхня провішена правильно, на ній забивають потрібну кількість проміжних цвяхів. Для цього натягують шнур між 1 і 2 та 3 і 4 цвяхами і забивають цвяхи 5 і 6. Потім, натягуючи шнур, між цвяхами, забитими на одній горизонталі, забивають потрібну кільність цвяхів на лініях майбутніх маяків (див. рис. 4, цвяхи 7, 8, 9,10, 11 і 12). Головки всіх проміжних цвяхів повинні торкатись натягнутого шнура.

Для провішування можна користуватись рейкою з виском або рейкою з рівнем. У цьому випадку на бокових вертикальних лініях потрібно буде поступово забити по три або й більше цвяхів (див. рис. 4, цвяхи 1, 5, 2, 3; б і 4). Після цього провішуванням визначити товщину майбутнього штукатурного шару і забити решту цвяхів так, як було зазначено вище.

Встановлення марок. На місцях забитих цвяхів під час провішування поверхні встановлюють марки з гіпсу або з того розчину, яким будуть штукатурити поверхню. Для цього навколо цвяха наносять з розчину ліпки діаметром 8--10 см. Товщина ліпка повинна бути на 3--5 мм більшою за виступаючу частину цвяха (рис. 6, а, б). Коли розчин затужавіє, ліпок підрізають врівень з головкою цвяха і збоку, надаючи йому форму зрізаної піраміди з розміром зрізу 4x4 см. Верхня частина марки має бути паралельною поверхні (рис. 6, в).

Проте такий спосіб встановлення марок потребує багато часу і є непродуктивним. Тому при провішуванні поверхні замість цвяхів краще забивати інвентарні металеві марки (рис. 7). Такі марки не потребують попереднього обмазування розчином, а можуть безпосередньо застосовуватись для влаштування маяків.

2.3 Інструменти облицювальних робіт

1. Плиткоріз - дуже зручний інструмент для різання плитки, за допомогою якого плитку можна порізати рівно і швидко.

6. Широкий зубчастий шпатель - це інструмент для укладання плитки, який використовується для розмазування клею.

7. Гумовий шпатель - цей інструмент для укладання плитки потрібен для того, щоб втирати затірку у шви між плитками.

Шпатель може бути металевим або гумовим. Форма цього інструменту для укладання плитки і розміри також можуть бути різними. Наприклад, випускаються фігурні шпателі із загостреним краєм, які зручно використовувати для заповнення швів між плитками.

8. Кельму і широкий ніж (краще непотрібний) - інструменти для укладання плитки, які використовуються для розміщення клею в кутах і важкодоступних для широкого шпателя місцях.

Купуючи в магазині рівень, потрібно звернути увагу на те, щоб інструмент для укладання плитки зберігав свідчення по всіх напрямах. Для цього можна розташувати цей інструмент для укладання плитки на площині, перевірте показання рівня. Потім перевернути інструмент для укладання плитки на 180 ° і звірити свідчення. Бульбашка повітря в скляній трубочці повинен залишитися між двома мірними лініями.

Рівень - тендітний інструмент для укладання плитки, тому потрібно поводитися з ним дбайливо, не упускати і переносити тільки в спеціальному футлярі. В іншому випадку інструмент для укладання плитки вийде з ладу і його свідчення будуть неточними, що неминуче позначиться на якості роботи.

Крім того, можна використовувати при роботі такий інструмент для укладання плитки як будівельний гідравлічний рівень.

За допомогою відміток на колбах можна за рівнем води в них точно визначити горизонт в приміщенні і вести монтаж плитки по правильній горизонтальної розмітки.

Якщо в розпорядженні інструментів для укладання плитки немає гнучкого рівня промислового зразка, замість нього можна використовувати гнучку трубку, наприклад ту, яка входить у комплект системи для внутрішньовенного вливання. Для того, щоб обчислити довжину трубки, потрібно визначити довжину облицьовується поверхні і отриманий результат помножити на 1,5.

10. Схил - інструмент для укладання плитки, що використовується якщо кладете плитку на стіну і не змогли знайти рівня, який дозволяє перевірити, чи рівно покладений ряд по вертикалі.

Для визначення строго вертикальних ліній, які також важливі при плиткових роботах, застосовується такий простий інструмент для укладання плитки, як схил.

Крім того, цей інструмент для укладання плитки може знадобитися для перевірки вертикальності стін, стовпів, простінків і т.д. Для плиткових робіт підійде невеликий циліндричний схил.

12. Ножівка з полотном для різання керамічної плитки є ще одним інструментом для укладання плитки.

13. Шаблон являє собою хрестовину з рейок з нанесеними на них міліметровими поділками. Такий інструмент для укладання плитки можна самостійно виготовити з двох лінійок відповідного розміру, скріпивши їх між собою. Крім того, вже готові шаблони можна придбати в спеціалізованих магазинах.

14. Правило - це інструмент для укладання плитки, що представляє собою вузьку дерев'яну дошку для контролю за рівнем укладання.

15. Штукатурна лопатка - такий інструмент для укладання плитки потрібно для перемішування розчину, нанесення його на поверхню стіни або підлоги і подальшого розтирання. Штукатурна лопатка являє собою сталеве лезо розміром 22х17см, яке закріплене на дерев'яній ручці.

Пластикова плитка виготовляється з полімерних матеріалів (вінілу та ін.) Така плитка вологостійка, міцна, з нею дуже легко працювати. Її розміри і кольори можуть бути різними. Випускається навіть плитка, що представляє собою імітацію дерева, мармуру і т. п.

Полівінілхлоридна плитка виготовляється з аморфного полівінілхлориду, пластифікатора і наповнювача. Як наповнювач останнього використовуються тальк і деревне борошно. Перевагою такої плитки є водонепроникність, стійкість до впливу багатьох хімічних сполук, завдяки чому плитка служить довго.

При роботі з керамічною плиткою потрібні додаткові інструменти для укладання плитки, якими можна буде різати: склоріз, молоток, зубило, точильний камінь і ін

2. Клей для плитки потрібно вибирати залежно від того, в якому приміщенні і на яку поверхню буде лягає плитка.

3. Затирка для швів потрібна для того, щоб закласти шви між плитками за допомогою інструменту для укладки хустки. Затирка зазвичай різних кольорів, вона приховує цемент і естетично виглядає, крім того, вона необхідна, щоб між плитками не просочувалася волога.

Епоксидна затирка містить епоксидну смолу і затверджувач, які роблять шви ударостійкими і стійкими до різних хімічних речовин. Цей вид затірки найбільш дорогий і з ним використовуються спеціальні інструменти для укладання плитки, тому в основному використовується у виробничих і торгових приміщеннях. До того ж, епоксидна затирка в'язка і з нею досить важко працювати навіть зі спеціальним інструментами для укладання плитки. Якщо плитка товщиною не більше 12мм, а ширина швів менше 6 мм, то така затірка не зможе проникнути в такі вузькі шви при використанні спеціальних інструментів для укладання плитки.

4. Хрестики для плитки, щоб відстань між плитками був однаковим.

Деякі виробники роздільників, тоесть хрестиків, заявляють, що їх можна залишати у швах і покривати затіркою. Але в такому випадку шар затірки над роздільниками буде більше тонким, тому він буде мати інший колір після того, як застигне, і може зіпсувати зовнішній вигляд всієї затірки.

Потрібно розкласти плитку на підлозі, керуючись двома лініями, які вже є. Спробувати знайти найкраще розташування. У деяких випадках варто небагато перемістити лінії, для того, щоб увійшло більше плитки. Потрібно уникати того, щоб плитка була обрізана з усіх боків у стіни, це впадає в очі при вході в кімнату і виглядає непривабливо. Так само це буде додатковою роботою інструментами для укладання плитки.

3. нанесення клею

Клей наноситься інструментом для укладання плитки на один квадратний метр підлоги в будь-якому з кутів, утворений меленим шнуром в центрі кімнати.

4. укладання плитки

Злегка натиснути плитку інструментами для укладання плитки на клейову основу, міцно притиснувши плитку до підлоги. Рухатися треба уздовж однієї з ліній. Продовжувати укладати, поки не закриється весь простір, оброблене клеєм.

Якщо працюєте з глазурованою плиткою та відповідними інструментами для укладання плитки, то можна відразу приступати до затірки швів. Якщо поклали неглазуровану плитку, то спочатку треба зволожити верхню і бічну поверхні кожної плитки за допомогою інструменту для укладання плитки, щоб попередити занадто сильне відсмоктування вологи із затірки.

Деякі укладальники плитки використовують садові обприскувачі для розбризкування води по поверхні плиток. Незалежно від того, який інструмент для укладання плитки вибрали, головне - не перестарайтеся. Лужиці води, що залишилися на плитці або у швах, можуть пошкодити затірку, вона потім може розтріснутися. (Щоб не було сумнівів з приводу проведення такої підготовки плиток і швів, краще отримати консультацію у виробника затірки).

6. Закінчення робіт і чищення швів

На етапі закінчення робіт потрібно спочатку, за допомогою губки, швидко видалити більшу частину зайвої затірки. Починайте очищення затірки з поверхні плиток м'якими круговими рухами витирає інструменту для укладання плитки, видаляючи частки піску та цементу. Дійте обережно інструментом для укладання плитки, щоб у затирочних швах не утворювалися канавки. Якщо до початку очищення пройшло не надто багато часу, то зможете видалити надлишки затірки з поверхні плиток за два чи три проходи.

За один раз очищайте тільки невелику ділянку (розміром 1-2 кв.м), часто змочуючи губку, щоб змити частки затірки, які проникли в пори плиток. Якщо облицювання розміром не більше 9 кв.метрів, то немає необхідності міняти промивну воду у відрі. Можна судити по чистоті води, наскільки добре відмита плитка (звичайно, в деяких комерційних проектах потрібно постійно міняти воду).

Якщо вирішили використовувати не додаткові інструменти для укладання плитки, а спеціальні очищувачі або кислоту, майте на увазі, що затерла повинна повністю схопитися, перш ніж будете їх використовувати. Тим не менш, не чекайте, щоб затірка повністю схопилася до завершення останньої стадії очищення - видалення яких-небудь слідів затірки з розширювальних швів.

Коли затірка затвердіє, плитку й шви можна покрити герметиком за допомогою додаткових інструментом для укладання плитки відповідно до інструкції виробника. Ретельно очистіть плитку й шви і дайте їм висохнути протягом декількох днів. Потім нанесіть герметик дотримуючись вказівок виробника. Якщо будете покривати герметиком і плитку й затірку у швах, використовуйте додатковий інструмент для укладання плитки, тобто малярський валик. Якщо будете покривати герметиком тільки шви, скористайтеся маленьким пензликом. Всі надлишки герметика, які можуть випадково потрапити на поверхню плитки, відразу ж видаліть.

Далі після закінчення всіх робіт на підлогу покладете аркуш фанери й забороните кому-небудь ходити по підлозі до повного висихання затірки. Будьте уважні, деякі види затірки сохнуть до двох тижнів (уточните необхідний час у вказівках виробника).



3. Технологія виконання лицювальних робіт

Укладання облицювальної плитки починається з другого ряду. Нижній ряд укладається останнім і підрізається де це необхідно. Хрестики для облицювальної плитки зазвичай застосовуються розміром 1,5 або 2 мм.

Спочатку необхідно знайти і відзначити відповідні горизонтальні і вертикальні лінії, щоб почати укладати плитку.

Насамперед необхідно визначити місцезнаходження найнижчої точки стіни.

Якщо приміщення невелике, наприклад ванна, то це можна зробити за допомогою рівня (ватерпаса). Потрібно зробити відмітку в довільному місці на стіні на висоті, рівній висоті однієї облицювальної плитки (тобто висоті першого ряду плитки), яку ви збираєтеся наклеїти.Далі за допомогою рівня на цій висоті потрібно намалювати абсолютно горизонтальну лінію. Таким же чином поступаємо з усіма стінами, тобто отримуємо горизонтальні лінії по всьому периметру приміщення. За допомогою рулетки заміряють відстань від підлоги до отриманої риси і виявляємо найнижчу позначку. Саме вона і буде відправною точкою. Якщо по всьому периметру приміщення вийшла рівна лінія і відстань від підлоги до цієї лінії скрізь однаково, то можна приступати до наступного етапу. Якщо ж відстань від підлоги до лінії скрізь різний, то, починаючи від найнижчої позначки, на її рівні проводимо іншу чітку горизонтальну лінію за допомогою ватерпаса по всьому периметру приміщення. Від цієї нової горизонтальної лінії і буде починатися другий ряд облицювальної плитки.

Якщо приміщення достатньо велике і рівнем (ватерпасом) буде важко визначити найнижчу точку приміщення, то це можна зробити за допомогою гідрорівня.

Порядок дій такий же, як при установці стяжки. Ставимо позначку в довільному місці на стіні на висоті, рівній висоті однієї облицювальної плитки (тобто висоті першого ряду плитки), яку ви збираєтеся наклеїти. Нульову відмітку одній з колб поєднуємо з цією точкою, а другу колбу переносимо в місце, де необхідно зробити розмітку горизонталі (наприклад, в інший кут приміщення).

Після вирівнювання рівня води в колбах на нульових відмітках шкал, ставлять другий позначку біля другої колби. Таким чином, потрібно виміряти всі кути приміщення, а також бажано зробити і проміжні мітки на стінах (чим більше вимірів, тим краще).

При цьому для замірів слід використовувати першу (базову) мітку, що зменшить похибка розташування горизонтальній площині.

Далі буде потрібно відфутболювальні шнур або довга рейка, за допомогою яких проводиться лінія, що з'єднує всі ризики. Виходить абсолютно рівна межа по периметру всього приміщення.

Потім, за допомогою рулетки, необхідно виміряти відстань у всьому приміщенні від підлоги до отриманої риси і виявити найнижчу оцінку. Починаючи від найнижчої позначки, на її рівні проводимо іншу чітку горизонтальну лінію за допомогою того ж гідрорівня по всьому периметру приміщення. Принцип дій той самий: поєднуємо нульову позначку одній з колб з найнижчою точкою приміщення, другу колбу переміщаємо по периметру всієї кімнати і ставимо позначки після вирівнювання рівня води в колбах. Далі з'єднуємо всі мітки з допомогою довгої рейки або відфутболювальні шнура. Від цієї нової горизонтальної лінії і буде починатися другий ряд облицювальної плитки.

За отриманою горизонтальної лінії рекомендується прибити до стіни профіль або пряму дерев'яну рейку. Це допоможе почати укладати плитку, та перешкоджатиме плиткам зісковзувати нижче цієї лінії вниз по стіні.

Оптимальне розташування плиток при облицюванні стін

По-перше, потрібно заздалегідь продумати, де починати укладати плитку на стіні, в залежності від загального проекту та розміру плиток. Це допоможе уникнути зайвих обрізків і непривабливих стиків в кутах приміщення між плитками.

Для початку потрібно за допомогою рулетки знайти центр стіни. Після цього від знайденого центру вправо до кута (або до кінця області, яку необхідно облицювати) на підлозі через хрестики розкладаємо плитки, які збираємося наклеїти на цю стіну.

Якщо для того, щоб закінчити ряд необхідно менше ніж 1 / 2 плитки, то "точку центру" необхідно перемістити наліво, щоб знайти оптимальне положення плиток. Таке регулювання застрахує більшу частину плитки з обох кінців від обрізки, і укладання буде найбільш привабливою. Не рекомендується залишати обрізки в кутах менше 1 / 2 плитки, а тим більше дуже вузькі (2-3 см). У підсумку така укладання буде негарно виглядати.

Після того, як знайдено оптимальне розташування "точки центру", необхідно на стіні провести в цій точці суворо вертикальну лінію від підлоги до стелі. Це можна зробити за допомогою рівня (ватерпаса) або схилу.

Таким же чином поступаємо з усіма стінами приміщення, знаходячи оптимальне положення "точки центру".

Облицювання стін: укладання настінної плитки



Вирішіть, де почати. Якщо є зовнішній кут, то почніть там і рухайтеся у напрямку до внутрішнього кута. Якщо всі кути внутрішні, то почніть в "точці центру" від вертикальної лінії. Тримаючи зубчастий шпатель під кутом 30-45 градусів, рівномірно нанесіть клей на стіну. За один раз покривайте невеликий квадрат стіни, приблизно 60х60 см поки ви не придбаєте навик. Після нанесення клею поверхню необхідно як можна швидше покрити плиткою (читайте інструкцію виробника клею). У важкодоступних місцях, де важко нанести клей на стіну, нанесіть його безпосередньо на плитку перед укладанням.

Притуліть плитку до стіни і натисніть на неї, злегка рухаючи в сторони. Занадто сильний натиск видавить клей в шов між плитками. Часто використовуйте рівень, щоб перевірити горизонтальне і вертикальне вирівнювання плиток.

Після того, як кілька плиток покладені на стіну, необхідно вичистити клей зі швів між ними. Не дозволяйте йому засохнути, тому що по-перше, його важко буде видалити, по-друге, це завадить випаровуванню вологи з клею, по-третє (рідко), може вплинути на утворення тріщин на черепку плитки, а потім і на глазурі. Таким чином, встановіть плитку у всьому приміщенні до стелі, постійно перевіряючи правильність укладання рівнем. Після цього плитка повинна підсохнути близько 24 годин перед видаленням профілю або дерев'яної рейки (якщо вони використовувалися). Обов'язково прочитайте інструкцію виробника на упаковці. Поки клей підсихає, можна зайнятися установкою відрізаних плиток.

Облицювання стін: різання керамічної плитки

Різати плитку не важко. Прямі зрізи легко зробити плиткорізом.

Крім того, деякими з них так само можна зробити і круглі вирізи в плитці (читайте інструкцію виробника). Якщо використовується склоріз, то процарапать їм за допомогою лінійки необхідну лінію на глазурованої поверхні плитки. Глазурованою стороною вгору покладіть плитку на край столу (або будь-якого відповідного предмета) так, щоб розріз збігався з цим краєм. Натисніть вниз з обох сторін плитки поки вона не зламається по шву.

Якщо необхідно зробити виріз неправильної форми, наприклад, навколо ванни або раковини, то по можливості відсуньте цей предмет від стіни на стільки, щоб в проміжок, між стіною і предметом помістилася плитка. Після цього намалюйте на ній фломастером виріз необхідної форми по контуру предмета. Іноді неможливо відсунути предмет від стіни. У таких випадках можна виготовити паперовий шаблон за розміром плитки. Через хрестики шаблон прикладається до стіни, розгладжується, і в ньому робляться необхідні надрізи по контуру предмета. Далі шаблон накладається на плитку, і по ньому робляться розмітки фломастером. За цим розмітками потрібно процарапать лінію склорізом, потім, застосовуючи щипці для плитки, відламують непотрібний шматок. У міру наближення до лінії контуру відщипувати від плитки все менші й менші шматочки. Зачистите край вирізу точильним каменем (напилком), остаточно підганяючи виріз.

Також для фігурних вирізів можна використовувати лобзик з полотном для різання керамічної плитки. Гнучкість полотна дозволяє легко змінювати напрямок і випилювати фігурні розрізи.

Крім того, можна використовувати болгарку з відповідним диском.

Болгаркою можна також підрівняти і відшліфувати виріз.

Іноді труба проходить через цілу плитку, в ній необхідно зробити круглий виріз. Це можна зробити:

" За допомогою відповідного плиткоріза;

" За допомогою свердла, роблячи отвори по всьому контуру вирізу;

" Розрізавши плитку навпіл по центру труби і проробивши в кожному зі шматків напівкруглі вирізи.

Для того, щоб нанести розмітку на плитку, потрібно прикласти плитку спочатку по одну сторону труби, потім під неї або з неї. На плитці нанесіть лінії на рівні верху, низу і сторін труб. За цими мітками проведіть по поверхні плитки лінії під прямим кутом до її країв. Усередині вийшло прямокутника накресліть коло відповідного діаметра (диметр труби). Якщо ви робите виріз, розрізаючи плитку навпіл, то її необхідно розрізати через центр майбутньої окружності. Залежно від напрямку труби плитку можна розрізати по вертикалі або горизонталі так, щоб сама труба максимально приховувала наступний стик між половинами плитки. Далі необхідно вирізати на кожній половинці півколо як описано вище.

Якщо труба проходить через стик між плитками, процедура видозмінюється відповідним чином. Не забудьте поставити хрестики, інакше мітки для плитки будуть не в тому місці.

Облицювання стін: укладання нижнього ряду настінної плитки

Перед тим, як приступити до цього етапу, встановіть підлогову плитку (якщо цього ще не зроблено).

Нижній ряд укладається після того, як інша облицювальна плитка вже міцно тримається на стіні. У першу чергу видаліть профіль (дерев'яну рейку). Потім, приміряючи кожну плитку, укладайте нижній ряд. Подрежьте її знизу, де це необхідно. Простіше за все це робити болгаркою (особливо якщо потрібно відпиляти небагато). Їй можна плитку і підрізати і відразу ці зрізи відшліфувати.

Облицювання стін: затирка швів

Перед затиранням поверхню всю поверхню необхідно ретельно очистити, видалити залишки клею на ній. Якщо необхідно використовуйте розчинник та ніж.

Далі замісіть затірку, суворо дотримуючись інструкцій виробника на пакеті.

Використовуйте гумовий шпатель для нанесення затірки. Ретельно обробіть всі шви.

Витріть зайву затірку з поверхні чистою вологою губкою. Після цього обробіть шви гумовим гумкою або ручкою зубної щітки, видаляючи зайву затірку. Тим самим можна ущільнити затірку в з'єднаннях і позбавитися від надлишків.

Видаліть затірку в місцях між ванною і стіною. Ці проміжки в подальшому заповнюються герметиком, щоб забезпечити водонепроникність.

Після того, як затірка зовсім висохне відполіруйте поверхню.



4. Організація робочого місця

Робоче місце при виробництві облицювань вертикальних поверхонь слід організувати так, щоб не було втрати робочого часу.

Роботу здійснює ланка плиточників з трьох робітників 5, 4 і 3-го розряду. Установку маяків та облицювання ведуть плиточники 5 і 4-го розряду, причому плиточник 5-го розряду здійснює також загальне керівництво та перевіряє правильність виконаних робіт; плиточник 3-го розряду допомагає встановлювати маяки, змочує поверхні, що облицьовується, подає до робочого місця плитки і розчин, заповнює шви мастикою, очищає і промиває облицювання. При невеликому обсязі робіт по перерубке і подточка плиток цю роботу виконує плиточник 4 або 3-го розряду.

Схема організації робочого місця при виробництві облицювальних робіт всередині приміщення

Схема організації робочого місця при виробництві облицювальних робіт всередині приміщення

1 - плитки,

2 - лавки,

3 - місця плиточників-лицювальників,

4 - відро,

5 - рамки з плитками,

6 - столики,

7 - підсобний робітник,

8 - ящик для розчину.

На робочому місці встановлюють ящик 8, куди доставляють розчин на 1 - 1,5 години роботи, рамки з плитками 5, відро з водою 4.

Коли укладають нижні ряди, плиточники 5 і 4-го розряду працюють, сидячи на лавках 2. Плитки з накладеним на них розчином подає плиточник 3-го розряду. Коли облицювання доходить до рівня 80 см, замість лавок до місць плиточників-лицювальників 3 підставляють пристінні столики 6, на яких встановлюють ящики для матеріалу.

Плиточник 3-го розряду поповнює ящик розчином, а на открилка поміщає плитки 1. Застосування столиків-скриньок прискорює роботу плиточників.

Плиточники 5 і 4-те розряду, закінчивши роботу на одній захватці, пересувають спочатку лавки 2, а потім столики 6, як вказано стрілками на малюнку. Після закінчення облицювання стін одних плиточники переходять до облицювання стін протилежних, розподіляючи між собою фронт робіт відповідно до розміру площі ще не виконаної облицювання (враховуючи отвори).

При облицюванні стін доверху на робоче місце доставляють інвентарні розсувні столики, які встановлюють з інтервалами вздовж стін, і пересувають у міру потреби. Плитки і розчин на столики подає плиточник 3-го розряду.



5. Заходи по охороні праці

Дотримання правил техніки безпеки попереджує випадки травматизму при підготовці поверхні до облицювання.

Насічку поверхонь за допомогою ручних машин або немеханізованих інструменті виконують в захисних окулярах і в рукавицях. Ручки інструментів повинні бути надійно закріплені і без дефектів.

На точильному станку необхідно працювати тільки в захисних окулярах.

Для освітлення місця роботи використовують переносні світильники з напругою 42 В, а для роботи в сирих приміщеннях - не більше 12 В.

Електричні лампи з напругою 127-220 В підвішують на висоті не менше 2,5 м.

Приміщення. Де приготовляють розчин або мастики. Мають витяжну вентиляцію.

До приготування мастик допускають особи не молодші 18 років, які пройшли інструктаж на робочому місці про правила техніки безпеки.

Електрообладнання розчинозмішувачів повинна бути заземлене. Очищають, ремонтують розчинозмішувач тільки після зупинення і відключення його від електроструму.

Робочі, які приготовляють суху суміш, розчини, мастики повинні бути в спецодязі і в брезентових рукавицях.

Варочні котли для бітумних мастик розміщують не ближче 50 м від дерев'яних будівель і складів, їх також огороджують, біля кожного котла повинен бути вогнегасник, сухий пісок, лопати).

Кришки котлів для бітумних мастик повинні щільно закриватися.

До початку роботи облицювальник-плиточник проходить інструктаж з техніки безпеки. Облицювальник оглядає робоче місце, прибирає непотрібні матеріали, провіряє справність інструментів, пристосувань, одягає спецодяг.

Облицювальник, який викладає плитку повинен працювати в гумових рукавицях, щоб захистити шкіру рук від роз'їдання розчином. При роботі з кислотою необхідно одягати гумові рукавиці й захисні окуляри.

При закінченні роботи слід привести до порядку своє робоче місце, почистити інструменти.



6. Контроль якості

При виробництві облицювальних робіт повинні бути дотримані наступні вимоги:

Товщина клейового прошарку:

з розчину 7-15 мм;

з мастики 1-2 мм

Відхилення від вертикалі (на 1 м довжини) при облицюванні:

зовнішньої 2 мм (не більше 5 мм на поверх);

внутрішньої 1,5 мм (не більше 4 мм на поверх).

Відхилення розташування швів від вертикалі і горизонталі (на довжину 1 м ) в облицюванні:

зовнішньої до 2 мм;

внутрішньої до 1,5 мм;

Допустимі розбіжності профілю на стиках архітектурних деталей і швів в облицюванні:

зовнішньої до 4 мм;

внутрішньої до 3 мм;

Нерівності площині (при контролі двометровою рейкою) в облицюванні:

зовнішньої до 3 мм;

внутрішньої до 2 мм;

Межі відхилення ширини шва ± 0,5 мм.

Поверхні облицювання плитками, повинні задовольняти наступним вимогам:

Простір між стіною і облицюванням має бути повністю заповнені розчином;

Горизонтальні і вертикальні шви повинні бути однотипні, однорядні і рівномірні по ширині;

поверхня всій облицювання повинна бути жорсткою;

відколи у швах допускаються не більш 0,5 мм;

тріщини, плями, патьоки розчину, висоли не допускаються.



Список використаної літератури

1. Алексеев В. В. Штукатур.-- М.: Стройиздат, 1987.-- 48 с.

2. Кокин А. Д., Вершинина О. С, Каптельцева Т. М. и др. Отделочные работы в строительстве.-- М.: Стройиздат, 1987.-- 656 с.

3. Ливанский А. М. Организация поточного производства отделочных работ.-- К.: Будівельник, 1988.-- 118 с.

4. Максимова О. М., Стесин М. С, Тищенко И. И. Машины для отделочных работ.-- М.: Стройиздат, 1984.-- 224 с.

5. Мещанинов А. В. Отделочные работы в монолитном домостроении.-- Л., Стройиздат, 1989.-- 273 с.

Размещено на Allbest.ru

...